Sofa Koshka: Вибране

Black Angel

Аборт…

-  Привет!
-  Привет!
-  Ну  как  дела?  Не  сильно  я  тебе  мешаю?
-  Дела  нормально.  Вот  билет  на  матч  футбольный  покупаю...Ну  не  молчи,  ведь  время  ждет!...
-  Я  тут  тебе  должна  сказать...
-  Вот  только  я  прошу  тебя,  не  надо  снова  начинать!!!Мы  все  с  тобой  уже  решили-  друзья,  и  больше  ничего,
Немного  ,  может,  поспешили...Найдешь  ты  принца  своего...
-  Послушай...
-  Это  ты  послушай!...
-  Ты  перебил...
-  Да  помолчи!!!
-  Я  помолчу,  на  всякий  случай,  Но  на  меня  ты  не  кричи!
-  Так  говори  чего  хотела,  исчерпан  времени  лимит...
-  Ты  доигрался  до  предела,  под  моим  сердцем  жизнь  горит!
-  Какая  жизнь?!  Ты  что  там,  бредишь?!  На  солнце  перегрелась,  что  ль?  Зачем  ты  прошлое  бередишь?  В  чем  заключается  вся  соль?
-  Давно  тебе  сказать  хотела,  вот  дозвонилась,  наконец...(  ее  душа  в  то    миг  запела)...Через  пол  года  ты-  отец!
-  Ты  что?!  Какие  еще  дети?!-  финальный  прозвучал  аккорд...сейчас  же  брось  все  шутки  эти,  поедешь-  сделаешь  аборт!
-  Но  ведь...
-  Я  знаю,  знаю,  знаю,  за  деньги  не  переживай,
Такси  не  медля  вызываю,  садись  и  быстро  поезжай!...
-  Я  не  хочу  об  этом  слышать!!!  И  не  о  чем  нам  говорить!Я  презираю  тех,  кто  может,  ребенка  своего  убить!!!  Мне  не  нужны  твои  намеки,  и  я  уверена  теперь,  пусть  будут  на  щеках  потеки,  от  радости,  не  от  потерь!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254707
дата надходження 18.04.2011
дата закладки 15.09.2013


lanyska

Мне тучи сказали-ищи позитив!

Тучи  грустью  обложили  небо.
В  серый  цвет  окрасился  вдруг  мир.
После  солнечной  и  летней  неги.
Словно  свой  концерт  сорвал  факир.

И  угасло  все  -  не  только  солнце.
Даже  трасса  кажется  пустой.
Серой  мглой,  укрыв  мое  оконце,
Тихо  в  дом  пробрался  вдруг  покой.

И  дождя  чарующему  звуку,
Монотонно  вторя,  тишина.
Словно  повторяет  чью  –  то  муку.
Где  с  душою  говорит  душа.

Он,  стеною  выстроив  кордоны.
Остановит  на  секунду  жизнь.
Капли    по  стеклу  –  природы    стоны.
Говорят  постой  мне,  задержись.

Не  пугайся  ты  раскатам  грома.
Молнии  сверканья  не  страшись.
Завтра  все  окажется  знакомым.
И  с  рассветом  вновь  начнется  жизнь.

Солнца  луч  пробьется  спозаранку.
В  лужах  отразятся  небеса.
Словно  бы  волшебная  чеканка,
На  листве  появится  роса.

Радуга  соединит  просторы.
Ландыши  свой  напоют  мотив.
Пусть  дожди  прольются,  словно  море.
Ты  во  всем  ищи  свой  позитив!


©  Copyright:  Светлана  Бицкая,  2013
Свидетельство  о  публикации  №113061310020
[youtube]http://www.youtube.com/watch?v=rNVRi4k8B8k[/youtube]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431340
дата надходження 13.06.2013
дата закладки 13.06.2013


OleSka

Роздуми маленького філософа)

Я  не  філософ,  навіть  не  поет,
А  просто  так,    малесенька  людина,
Та  часом  музи  півпрозорий  силует
Відвідує  й  дарує  творчі  крила.

Краси  проміння  можу  упіймати
В  краплині  теплого  весняного  дощу,
В  спокійнім  мареві  маленької  кімнати,
Траві,  що  зранку  заколисує  росу,

У  зір  яскравім  мерехтінні,
Спрос́онній  сільській  тишині,
Але  від  сумніву  немає  навіть  тіні:
Моє  натхнення  сховане  в  тобі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431312
дата надходження 13.06.2013
дата закладки 13.06.2013


Skifius

Тьма

Весь  мир  построен  в  ярких  красках,
прекрасен  он  лишь  в  чистоте,
коль  взять  цвета  на  лживы  маски,
мы  спрячем  истины  во  тьме.

Во  тьме,  скажу  я,  мир  попроще,
здесь  света  нет,  длины  волны,
не  сделать  вывод  там  заочно,
цвета  всех  спектров  не  нужны.

Слепой  во  тьме  как  тот  владыка,
он  в  красках  истину  не  ждет,
не  мчит  на  свет  как  зрячий-дикий,
что  в  красках  лжи  всегда  живет.

Философ  скажет:  "тьмы  ведь  нету,
ведь  тьму  измерять  не  дано,
мы  в  ней  увидим  лик  от  света,
во  тьме  поймем  и  про  добро".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398405
дата надходження 05.02.2013
дата закладки 05.02.2013


Helen Birets

НЕЖНОСТЬ

Слегка    касаясь    мыслями    руки...
Тепло    ее    покрылось    морозцами,
И    чувствуешь    моментные    тиски,
Что    воздух    исплетают    в    оригами.

Чудесность    состояния    манит,    
Красиво    завлекает    неизвестность.
И    ожидаемое,    как    магнит...
Все    намекает,    выход    ─  неизбежность!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398026
дата надходження 04.02.2013
дата закладки 04.02.2013


Яна Фурман

As dur

Вiд  свята  в  ля  бемоль  мажорi,
Один  бемоль  залишився  нажаль.
Тепер  душа  спiває  тiльки  у  мiнорi,
Мелодiя  прозора  як  кришталь.́́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371605
дата надходження 18.10.2012
дата закладки 02.02.2013


Helen Birets

МЕРЕХТІННЯ ЧАСІВ

Мереживні    думки    танцюють    у    ажурі,
Малюючи    подій    майбутнього    потік.
Минулі    всі    смаки    залишились    похмурі,
Несила    їм,  не    їхній    почався  нині  лік.

Все  ніжне  навкруги,  легке,  мов  біле  пір’я
Від    подиху    летить    і,    ніби    стрімко    вверх,
І  приводу  шукає  покинути    подвір’я,  
Знайшовши    свій    вітраж,    майбутню    круговерть!

І    ти,    читаючи    рядки,    сидиш    навпроти
(Морозко,    відчуваєш,    по    тілу        як    пробіг?)  
В    майбутнє    стрімко    рвешся,    як    завжди,  галопом,
А    зупинись    на    мить,    і    просто    посміхнись  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389396
дата надходження 02.01.2013
дата закладки 02.01.2013


Ігор Вовк

Рок зірка

В  тобі  вогонь…  ти  стихія…  ти  рокова  зірка…
Ти  скеля  із  зламаних  мрій  і  дитячих  обітниць…
В  тобі  давно  війною  постали  щастя  і  мука,
І  втрати  на  їх  сторонах  без  суттєвих  різниць.

Стираєш  у  попіл  всі  кривди,  замахи,  спроби…
Скроні  твої  вистукують  панк,  метал  і  хардкор.
Безжально  вколола  у  серце  вірус  важкої  хвороби.
Рокова  зірка  всилила  у  мене  назавжди  любов.

                                                                                     фото  -  Ігор  Вовк

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384972
дата надходження 15.12.2012
дата закладки 15.12.2012


Стр@нник

Мама и малыш

Ангел  в  мир  спустился  кружева  плетя,
Рассыпая  над  любовью    вечность,
Боже  как  прекрасно:  мама  и  дитя!
Чувства  умиленья  и  сердечность…

Охранять  уселся  ангел  между  крыш
Благозвучье  сонного  дуэта,
Боже  это  чудо:  мама  и  малыш,
Как  прекрасен  мир  создавший  это…  

В.Стр@нник\2010г.                    

 http://vadimstrannik.ucoz.ru/news

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369208
дата надходження 07.10.2012
дата закладки 07.10.2012


LenA4ka

музыка

для  меня  это  не  просто  красивые  звуки.  
в  ней  отражается  души  состояние.
так  часто  бывает,  что  она  рождается  в  муках.
от  избытка  чувств.  в  их  внутреннем  осознании.

она  позволяет  сбежать  из  реальности,  -
и  очутиться  там,  где  я  никогда  не  была.
она  то  сложна,  то  проста  до  банальности.
но  если  б  ее  не  было.  я  не  знаю,  как  бы  жила.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368909
дата надходження 05.10.2012
дата закладки 05.10.2012


АЙВЕНГО

смерть скрипаля

А  дощ  ішов  тоді  несамовито
і  гуркіт  грому  розривав  чийсь  сміх.
Душа  упала  сумом  оповита,
коли  із  подихом  виривався  крик.

Останній  взмах  руки,  остання  нота
і  впав  до  долу  знеможений  скрипаль.
Він  грав  в  останнє  аж  до  всхлипу,  стону
і  дощ  обнявши  проспівав  йому  прощай.

***
Скрипаль  сегодня  стоит  на  площе.
Идет  дождь,  бежат  куда  то  люди.
Музыканту  намного  проще:
зевак  не  будет,  тебя  не  будет.

А  струны  с  последним  звуком  утихли,
упал  скрипаль  и  умер  тут  же.
Он  знал  что  умирать  придется  
тогда,  когда  тебя  уже  не  будет.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368302
дата надходження 03.10.2012
дата закладки 03.10.2012


Helen Birets

ПУТЕШЕСТВИЕ

Все    тайны    Мира    соберу    в    себе,
Добавлю    сладости    пространства,
И    оживлю    дубовое    в    душе,
Соприкоснувшись    взглядом  с    твоим    царством...

А    глубина    полночной    тишины
Укроет    шелком    мою    душу.
И    полетит    она    в    шальные    сны...
В    их    сказочность,  покоя    не    нарушив.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368285
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 03.10.2012


АЙВЕНГО

АНГЕЛ И БЕС (Повесть о дружбе, любви и счастье)

Сидели  два  друга:  ангел  и  бес  .
Пили  винишко  за  Христа  что  воскрес.
Бес  рассказал  о  любви  той  своей.
Смертную  любит  уже  сорок  дней.

Они  познакомились  в  жуткую  ночь.
Девчонке    никто  уж  не  способен  помочь.
Влюбилась  в  парнишку  а  он  был  кабель.
Водил    на  диван  до  сотни  блядей.

Бес  в  облике  парня  к  ней  подошёл.
Слова  утешение  для    её  он  нашёл.
Подал  ей  платок  чтобы  вытерла  слёзы.
Она  улыбнулась  от  ветви  мимозы.

И  стали  гулять  по  ночам  когда  дождь.
И  чем  мой  товарищ  могу  я  помочь?
Спросил  величаво  ангел  что  друг
Бес  молвил  фразу:  «Порочный  ведь  круг.»

Со  смертными  нам  не  на  ровне.
Закон  запрещает  связи  из  вне.
Нарушив  запрет  что  держался  века
Я  вновь  обрету  в  тебе,  друг  мой,  былого  врага.

Душа  той  девчонки  спор  сатаны.
Бог  не  отдаст  мне  её  уж  взаймы.
Я  бы  отдал  дюжину  душ.
Для  Бога  это  лакомый  куш.

Но  в  сатаны  на  неё  свои  планы.
Он  приходил    не  раз  к  её  маме.
Вроде  бы  дочка,  а  может  и  нет.
Ангел  достал  с  крестом  свой  кастет.

Ты  понимаеш  что  дочь  сатаны
Станет  причиной  страшной  войны.
Ангелы  на  бесов  вновь  нападут.
Будет  резня,  многих  убъют.

Мир  погрузится  снова  во  тьму.
Бог  обвинит  во  всём  сатану.
Но  ангел  увидел  что  бес  загрустил.
Друг  мой  товарищ  я  тоже  любил.

Но  я  удержался  хватило  мне  сил.
Чувства  и  нежность  в  себе  сам  убил.
Но  ты  друг  романтик  хоть  бесом  и  стал.
Я  помогу  тебе  нарушить  устав.

Любовь  это  чувство  сильнее  богов.
Рискнуть  ради  этого  жизнью  готов.
Поклал  ангел  руку  на  друга  плечё
И  стало  друзьям  от  тех  слов  горечё.

Когда  на  планете  стало  темно
Бес  постучал  девчонке  в  окно.
Собирайся  любимая  мы  улетаем
На  ангельских  крыльях  подальше  от  рая.

Подальше  от  ада  нас  ветер  несёт.
Ты  слышиш  ангел  погоня  идёт.
Ну  что  уж  пора    нам  друзья  расставаться.
Бегите,  летите  а  я  буду  драться.

Они  убежали  а  ангел  стоит.
И  перед  смертью  что  то  твердит.
Любви  не  убить  вам  боги-палачи.
Так  умер  за  счастье  ангел  в  ночи.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365641
дата надходження 21.09.2012
дата закладки 21.09.2012


Helen Birets

*****

Я  так  люблю,  когда  со  мной  играешь,
На  расстоянии  возвышенных  миров...
Свободой  мою  душу  ты  питаешь,
Освобождая,  от  стально-злых  оков.

И  я  лечу,  а  все  вокруг  искрится...
Переливаясь  в  коконе,  огонь  храня,
В  мирах  встречая  многих,  былЫх  лица,
С  кем  разводила  раньше  нас  судьба...

И  мы  с  тобой,  когда  соединимся,
В  том  мире...  нашем...,  и  тогда  сполна,
Как  птица  Феникс  -  вновь  мы  возродимся...
И  ощутим  Любовь...,  и  как  она  сильна...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351156
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 19.09.2012


Helen Birets

ТЮРЬМА МЫСЛЕЙ

В    голове    роятся    мысли,
серебрятся    у    висков,
Как    же    можно    искупиться,
избежать    цепи,  оков!

Что    везде    нас  окружают,
Так    искусно    в    плен    маня...
Не    нарочно    обижаю,
Далеко    их    обойдя!

А    они    вокруг    кружатся,
Черным    вороном    в    ночи...
В    душу    плесенью    ложатся,
Умирай    хоть    и    кричи.

Где    ты?    Жизни    просветленье?
От    угрюмых    мыслей-тьмы,
Мое    кончилось    терпение,
Хватит      мысленной    тюрьмы!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353160
дата надходження 26.07.2012
дата закладки 19.09.2012


Helen Birets

ВСТРЕЧА

Лишь    только    взгляда    нам    хватило,
Чтобы    понять    желанья    зов.
И    мимолетно    все    застало,
Поникли    звуки    голосов.

Мы    взглядом    все    себе    сказали,
Мир    сам    навстречу    нам    пошел,
А    наши    мысли    в    страсть    упали…
Но    мы    ушли,  с    теми,    кто    нас    нашел!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357831
дата надходження 16.08.2012
дата закладки 19.09.2012


Helen Birets

Независимая свобода!

Обречен  тот,  кто  хочет  меня  приручить...
Ведь  я  создана  в  наслаждении  свободой,
Меня  с  легкостью  можно  лишь  -  полюбить,
Предусмотрено  это,  скорее  природой...:)

Все  что  надо  тебе  -  позабочусь  самА,
Угадаю  все  мысли,  когда  приласкаю...
Будешь  пьян...словно  выпив  хмельного    вина,
Ну  а  я  подразнюсь...  и  с  тобой  поиграю...

Все-равно  полюбить  не  смогу,  никогда...
Так  зачем  же  терзать  и  будить  те  надежды?
Просто  дай  насладиться  свободой  сполна,
И  решать  мне  самой,  где  мне  быть  -  как  и  прежде...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358080
дата надходження 17.08.2012
дата закладки 19.09.2012


Мирослав Вересюк

ТАКУ, ЯК ТИ, Я ВЖЕ НЕ ПОКОХАЮ!

Таку,  як  ти,  я  вже  не  покохаю,  
Таку,  як  ти,  вже  більше  не  знайду!
Як  страшно  знати,  що  тебе  втрачаю,
Душа  волає  чуючи  біду!

Німіє  серце,  терпне,  завмирає,
Від  мук  і  жаху  корчиться,  кричить,
І  біль  нестерпний  груди  розриває,
Душа  не  плаче,  а  лише  скавчить.

Все  проти  нас,  обставини  і  люди,
Їх  не  зуміли  ми  перемогти.
Без  тебе  жити  так  нестерпно  буде,  
Лиш  би  про  це,  не  пожаліла  ти!

16.09.2012  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364800
дата надходження 17.09.2012
дата закладки 17.09.2012


STRANIERA(Кошіль Надія)

Мій рай.

Мій  милий  Боже  ,  я  стомилась.
Не  добіжу  я    до  мети.
На  чужині  в  тумані  загубилась.
Полин  важкий  не  можу  я  нести.

На  тебе  лиш  надію  покладаю.
Терпіння    й  сили-  тільки  це  прошу.
Повір  мені,  тут  раю  не  шукаю.
Рай  мій  давно  у  серці  бережу.

Це  дім  мій  рідний  і  моя  родина.
Калина  під  вікном  й  чебрець  в  саду.
Я  знаю,  що  прийде  свята  година.
Стежку  туди  я  знову  віднайду.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364509
дата надходження 16.09.2012
дата закладки 16.09.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.09.2012


Томаров Сергей

Почему?

Соленой  слезой  падал  дождь  на  ресницы,
В  печальных  глазах  отражаются  тучи,
Одной  по  ночам  третий  день  мне  не  спится,
Вопрос  -  "Почему?"  -  неприкаянно  мучит.

Вопрос  -  "Почему?"  -  душу  нервно  терзает,
Дрожащей  рукой,  диск  кручу  телефона,
"Абонент  вне  сети!"  -  голос  мне  отвечает,
Отсутствует  функция  автодозвона.

Отсутствует  функция  автодозвона
И  слезы-дожди  сердце  рвут  на  кусочки,
Одна,  без  тебя,  у  окна  грущу  дома...
Вопрос  -  "Почему?"-  а  ответ  -  только  точки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356203
дата надходження 09.08.2012
дата закладки 11.08.2012


Томаров Сергей

Выходи по тоскуем

Взглядом  нежным    в  окно  заглянула
Одинокая  дева  Луна,
Как    дела?  Ты  еще  не  уснула?
Вдруг  смущенно  спросила  она.

Коль  не  спишь,  выходи  по  тоскуем,
Глядя  вместе  с  тобой  в  небеса...
На    песке  мы  печаль  нарисуем,
Загадаем  звезде  чудеса.

Окунемся  в  прохладу  морскую,
Смоем  тени  прошедшего  дня...
Выходи  я  с  тобой  потанцую,
Поддержи  этой  ночью  меня.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356387
дата надходження 10.08.2012
дата закладки 11.08.2012


Томаров Сергей

Я в своих мыслях летаю

Я  перелетная  птица
В  путь  отправляюсь  с  ветрами,
Вечный  покой  мне  лишь  снится,
Я  не  старею  с  годами.

Пламенем  солнечным,  жарким,
Крылья  мои  обжигает,
Но  я  не  выгляжу  жалким...
Ветер  мне  тело  ласкает.

В  небе  бездонно-глубоком,
Как  в  океане  безбрежном,
Думаю  лишь  о  высоком,
О  чистом,  вечном  и  нежном.

Падаю  вниз  и  взмываю
В  свежего  ветра  порыве...
Я  в  своих  мыслях  летаю
В  вечно-небесном  обрыве.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356614
дата надходження 11.08.2012
дата закладки 11.08.2012


Halyna*

Ніч

Ця  дивна  ніч,  зірками  перелита,
Чумацький  Шлях  подавсь  в  північний  сон.
Мені  тебе  судилося  зустріти,
І  всю  себе  віддати  в  твій  полон.

Здійснилось  все:  забудь  колишні  болі,
Твоя  рука  так  гріє  на  плечі...
Така  вже  нам  судилась,  видно,  доля,  -  
Нелегкий  путь  відважних  шукачів.

Минає  все  в  шумнім  коловороті,
Життя  -    його  не  поле  перейти...
Ця  дивна  ніч  відклала  все  на  потім,
Бо  все  –  ніщо,  коли  є  поруч  ти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296384
дата надходження 27.11.2011
дата закладки 10.08.2012


Helen Birets

БЫВШАЯ ЖЕНА (из прошлой жизни)

Такое  возникает    наслаждение  ─  
Увидеть    свою    бывшую    жену...
Идет  легко,    с    умиротворением,  
Сейчас    же    эти    мысли    ─  как    в    бреду...

Когда    ты    знаешь    все    ее    повадки,
Изгибы    тела        в    легкости    ходьбы,
И    те    уста!  Ну  как  же  они  сладки…
Такие    злые,    шутки    у    судьбы.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355050
дата надходження 03.08.2012
дата закладки 10.08.2012


Любовь Матвиенко

Зачем же душу изводить до боли?..

Зачем  же  душу  изводить  до  боли,    
когда  она  и  так  напряжена?
Зачем  такою  низкою  игрою  
пытать  и  бить,  когда  и  так  больна?
Зачем  винить,  когда  я  невиновна?
Зачем  же  заставлять  меня  страдать?
Страдать  и  ждать?  Мне  кажется  довольно.
Я  за  тебя  готова  все  отдать.
За  нежный  взгляд,  за  кинутое  слово,  
за  теплоту  бегущих  прочь  ночей  –  
я  все  отдам,  мне  это  уж  не  ново.
Я  все  отдам  за  миг  любви  твоей…
Зачем  же  душу  изводить  до  боли,    
когда  она  и  так  напряжена?
Зачем  такою  низкою  игрою  
пытать  и  бить,  когда  и  так  больна?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=49931
дата надходження 05.12.2007
дата закладки 08.08.2012


Альбіна Кузів

«Твоє життя згарає, подивись…»

Твоє  життя  згарає,  подивись,
Як  кожна  мить  тікає  в  нікуди.
Ти  на  своє  минуле  озирнись:
А  що  залишиш  після  себе  ти?

Чого  добився  на  свої  роки?
Які  у  тебе  цінності  в  житті?
А  час-пісок  тікає  із  руки,
Не  повернути  вже  вчорашні  дні.

Не  пропускай  даремно  жодну  мить,
І  кожен  новий  день  живи  сповна.
Нехай  життя  вирує  і  кипить,
А  ти  всі  почуття  допий  до  дна.

Ти  сам  себе  обмежуєш,  звільнись,
Відкрий  для  себе  новий  горизонт.
Злови  пустунку-долю.  Посміхнись.
Ти  досягнеш  тепер  нових  висот.

Будуй  своє  життя  як  хочеш  ти,
І  пам’ятай  свою  мету  щодня.
Її  реально  втілити.  Іди.
Не  зупиняйся.  В  русі  є  життя.

07.08.2012  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355954
дата надходження 08.08.2012
дата закладки 08.08.2012


Анна Вейн

РОЗМОВА З ВІТРОМ

Думками  я  полину  в  синє  небо  –
наслухаюся  зоряних  казок.
Прийняти  їх  у  серце  є  потреба,
у  пам'яті  лишити  образок
про  те,  як  пахне  сонце  в  надвечір’я,
як  солов'ї  співають  до  небес,
де  невагомі  хмари  -  наче  пір’я.
А  ще  -  про  велич  світу,  сім  чудес…

Вклонюся  вітру  за  таку  розмову!
Я  на  землі  згадаю  ще  не  раз
магічних  слів  веселку  кольорову
і  сокровенних  мрій  жагучий  джаз...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313509
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 08.08.2012


Анна Вейн

ВІРЮ І КОХАЮ

Чекатиму  світанку  у  очах
з  надією,  бо  доля  так  веліла.
Уже  не  заховаєшся  в  дощах,  -
Я  їх  пережилА,  переболіла.

А  віхола  гуляє  за  вікном...
Тебе  нема,  а  я  усе  -  чекаю,
немов  у  чорно-білому  кіно.
Біліють  скроні...
Вірю.
І  кохаю...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312187
дата надходження 07.02.2012
дата закладки 08.08.2012


Lenchikk_n

детское_1 :) ) …

Интересно  всё  вокруг:
Я  не  выпущу  из  рук
Мамин  палец  самый  сладкий,
Мишку,что  живёт  в  кроватке,
Дотянусь  до  книжной  полки,
Там,  где  мамины  заколки,
Влезу  в  папины  рубашки  -
Много  дел  сегодня  важных.
Всё  найду,  везде  достану,
Пошумлю  и  перестану!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352857
дата надходження 25.07.2012
дата закладки 25.07.2012


Томаров Сергей

Лепят Ваньку облака

Разыгрались  облака,
Лепят  Ваньку  дурака-
То  медведя,лошадь,хрюшку...
То  не  ведому  зверюшку...
Лепят,не  переставая
И  усталости  не  зная.

Ветер  с  ними  подружился,
Рядом  в  небе  примостился.
Лепят  белую  кровать
И  давай  ее  качать.
Лодка  в  небе  вырастает,
В  даль  ее  он  угоняет.

Веселятся  облака,
Лепят  с  ветром  дурака.
Ну,а  мне  игра  их  в  радость,
Порезвитесь  еще  малость.
В  плоть  до  самой  до  зари,
Пока  вспыхнут  фонари.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352783
дата надходження 25.07.2012
дата закладки 25.07.2012


Натали Зеленоглазая

Ничья…

На    закате    ночей,    на    рассвете    уснувшей    Вселенной
ты    уйдешь    в    звездопад,    чтобы    спрятаться    там    от    дождей,
чтоб    любовь,    как    наркоз,    побежала    украдкой    по    венам,
чтоб    с    улыбкой    не    ждать    всех    непрошеных    Богом    гостей.

Погрустить,    помечтать,    встрепенуться    и    сладко    заплакать,
словно    глупый    малыш,    испугаться    того,    чего    нет,
чтобы    стала    душа,    будто    сочная    дынная    мякоть,
чтобы    снова    стихи    потекли    сквозь    преграды    примет.

И    мечты    заблестят,    сердцу    будет    немножечко    жарко
от    того,    что    воскреснуть    вдруг    станет    волшебно-легко,
чтобы    лето    осталось    в    ладошке    ракушкой-подарком,
чтобы    ночь    по    плечам,    как    разгульной    весны    молоко.

А    потом    босиком    побредешь    в    полупьяной    истоме,
заберешься    в    постель,    словно    кошка,    предавшая    дом,
чтоб    вернуться    в    семью,    чтобы    рай    отыскать    в    полудреме,
чтоб    когда-то    сбежав,    не    скучать    по    "люблю"    перед    сном.

Ты    прижмешься    к    Нему,    улыбнешься    устало    и    нежно
до    утра    зачеркнув    все    тревоги    и    слезы    ночей,
чтобы    спалось    ему,    как    и    раньше,    легко,    безмятежно
и    не    снился    рассвет,    где    ты    стала    навеки    ничьей.

©    Зеленоглазая,    2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352807
дата надходження 25.07.2012
дата закладки 25.07.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.07.2012


Кутасов

= ЛЮБИМКА…=

Ты  мне  нужна,  как  небо  птице!
Как  рыбе  чистая  вода!
Как  сердце,  что  в  груди  стучится!
Как  воздух  для  меня  важна!

Знай,  без  тебя  вся  жизнь  пустая!
Как  черно-белое  кино
Затертой  пленкою  мелькает,
Что  нужно  выбросить  давно...

Ты  мне  нужна,  как  половинка,
Без  коей  целостности  нет!
На  ушко  прошепчу  -  "ЛЮБИМКА..."
Ты  для  меня,  как  солнца  свет!


19  июля  2012              Кутасов  Иван  Владимирович

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351446
дата надходження 19.07.2012
дата закладки 19.07.2012


Томаров Сергей

Подай и помолись

Подать  на  паперти  копейку
Иль  мимо  нищего  пройти?
Сесть  рядом  с  храмом  на  скамейку
Иль  гордо  в  дверь  его  войти?

Быть  "чистым"  в  жизни  не  легко,
Как  сделать,  чтоб  не  замараться?
И  пусть  Всевышний  высоко...
Ты  в  храме  можешь  с  Ним  общаться.

Подай  блаженному  у  входа,
Ему  с  любовью  улыбнись...
Ведь  люди  мы  -  людского  рода...
Войди  в  обитель...  Помолись.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350913
дата надходження 17.07.2012
дата закладки 17.07.2012


litred Posnayko

Нова забаганка від Пізнайка на дозвіллі ) )

Нарешті!  Літо!  Відпустка!  Дозвілля!  І  нарешті  на  дозвіллі  можна  поринути  у  свої  улюблені  справи:  подорожувати,  займатися  дайвінгом,  стрибати  з  парашутом,  писати  вірші…
А  непосидючий  Пізнайко  шукає  вірші  для  свого  журналу  на  тему:  «На  дозвіллі».  І  оголошує  конкурс.  Приймаються  вірші  для  СУЧАСНИХ  дітей  про  те,  чим  зайнятися  у  вільний  час:  різноманітні  гуртки,  секції,  новомодні  хобі  (скрапбукінг,  бісероплетіння,  ярнбомбінг,  подорожі  на  сегвеях  і  квадроциклах  тощо),  сидіння  в  Інтернеті  :)  ,  читання,  малювання,  плавання,  готування  вишуканих  страв  чи  просто  байдикування  ))

Кращі  вірші  будуть  відібрані  до  журналу.  Деякі  увійдуть  до  редакційної  бази  на  майбутнє.

Обсяг  вірша  –  не  більше  5  строф.
Мова  –  українська  або  російська.
Вірші  мають  бути  розраховані  на  дітей  від  6  до  12  років.

Вірші  розміщуйте  у  цій  темі  –  вони  будуть  розглянуті  до  кінця  липня  )))
Гарного  літа  і  натхнення!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350936
дата надходження 17.07.2012
дата закладки 17.07.2012


Helen Birets

ОФИСНЫЙ ПРОЦЕСС

Любви    сейчас  все    офисы    покорны,
Несет    ли    это    пользу?  Вот    вопрос.
Но  тайна,    скрытность,    страсть,  это  бесспорно,
Влечет    в    процесс    рабочий    лишь    хаос!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350345
дата надходження 14.07.2012
дата закладки 16.07.2012


Helen Birets

ДІВОЧІ ПОСИДЕНЬКИ

Зустрілися    дві    подруги    дитинства,
Та  й    згадували...    було    в    них  про    що...
Обидві    вже    пізнали    радість    материнства,
А    особисте    в    них    не    склалось    ─  казна-що...

Підсіли    тут    крутелики      ─  два    чубчики,
Та    й    почали      всіма    дарами    пригощать,
Гадали,    що    вони    їхні    заручниці,
Улесливо    так,    в    гості    припрошать.  

Відшили    їх    гарнюньо,      наче    дзвоником,
Тих    сизокрилих,    сильних    голубів,
Та    й    попрощались,    помахавши    хвостиком,
Й  додому  до  дітей  –  своїх  скарбів!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350724
дата надходження 16.07.2012
дата закладки 16.07.2012


Олеся Шевчук

Кохання жінки

Ти  поверни  йому  нетлінну  пам'ять
Віддай  тепло  недоспаних  ночей
Нехай  в  душі  фіалки  не  зів'януть
Від  тих  буденних  та  складних  речей.

Віддавши  все  до  краплі,оп'яніла
Згораєш  ти  від  тіла,  мов  в  вогні
В  душі  ти  світла  вогник  запалила
Тож  поцілунки  квітнуть  хай  шальні...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248008
дата надходження 18.03.2011
дата закладки 15.07.2012


Helen Birets

Мы?… Или Я?)

Ты    и    Я?    Можем    быть    вместе?  
Нет,    хватит,    не    смеши    меня!
Высохнут    слова    у    этой    песни,
Как    луною    выпитого    дня!

Да,  у    судьбы    много    есть    причудов,
Внушая    слепо,    верить    в    них    должны?
А    жизненные    чувства  не  фаст-фуды!
Нам    искренние    все    они    нужны.

И    сколько    нас    таких    ─  терзавших    душу
Другим,  ради  успокоения    себя?
В    дальнейшем  твой    покоя    я    не    нарушу,
И,    кажется,    давно    нашла    уже    себя!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350040
дата надходження 13.07.2012
дата закладки 15.07.2012


Томаров Сергей

Озорной ветер

Ветер  с  тучами  играл,
Лепил  причудливые  формы,
По  небу  взад-вперед  гонял,
Словно  вагоны  у  платформы.

Сбивал  он  их  большим  пятном,
Менял  им  цвет  неоднократно
И  думал  он  лишь  об  одном  -
Как  все  же  ветром  быть  приятно.

Он  вольный,  смелый,  озорной,
На  небесах,  в  горах  и  в  поле...
Он  очень  нежный,  он  живой...
Его  обидев  будет  горе.

Люблю  я  ветер  мощь  твою,
Люблю  твоих  касаний  ласку...
Я  о  тебе  свой  стих  пою,
С  тобой  пускаюсь  вместе  в  пляску.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350426
дата надходження 15.07.2012
дата закладки 15.07.2012


Томаров Сергей

Свет далекой луны

Свет  далекой  луны  расплывался  рекой;
Нежно  таял  в  ночи  блеск  косы  золотой...
Отражаясь  в  реке  мчал  в  далекую  даль,
Утопал  в  глубине  разгоняя  печаль.

Одиноко  свирель  пела  песни  вдали;
Ее  нежный  мотив  в  ночь  несли  соловьи...
Звезды,  там  в  вышине,  хоровод  завели;
Огоньками  гирлянд  небеса  зацвели.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350427
дата надходження 15.07.2012
дата закладки 15.07.2012


Томаров Сергей

И не друзья они вовсе

Мы  часто  ошибаемся  в  друзьях;
Вновь  болью  свое  сердце  заполняя...
Хотим  на  век  упрятаться  в  дождях,
От  боли  и  предательства  страдая.

Холодным  словом  душу  не  согреть.
Притворной  лестью  мне  дышать  противно,
Как  хочется  порой  всех,  их,  "раздеть",
Но  это  все,  увы,  не  результативно.

"Друзья"  с  тобой,  когда  ты  "на  коне",
Все  лезут  в  душу,  дельные  советы...
На  самом  деле  злость  кипит  в  огне,
Под  маской  лжи  мне  шлют    приветы.

Мы  часто  ошибаемся  в  "друзьях",
А  хочется  так  верить  -  мол,  ошибся...
И  дело-то,  скажу  вам,  не  в  рублях...
Я  снова  больно  о  "друзей"  ушибся.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350249
дата надходження 14.07.2012
дата закладки 14.07.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.07.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.07.2012


Alice`s.soul

Королева

Пришла  в  наш  мир,
Ты  словно  королева,
Увенчана  короной  из  цветов
И  скрыла  солнце
В  сером,  хмуром  небе
И  замер  город  
В  ожидании  грозы.
Поблекли  краски,  
Листья  пожелтели
И  тихо  опускаются  к  земле.
Лишь  одинокие  и  голые  деревья
Стоят  в  алее  словно  не  было  весны.
Ты,  гордая  и  независимая  леди,
В  порыве  чуств  срываешь  ураган.
Играешь  ветром,  словно  он  слуга  твой
И  топишь  землю  в  горечи  своей.
В  твоей  печали  потемнело  небо
И  только  дождь,об  крышу  тихо  бьет
И  ветер,  незаметно  листья  унесет.
А  ты  лишь  женщина,
Ты  одинока,  беззащитна,
И  каждий  год  кричишь  на  целый  мир
Что  хочешь  хоть  немного  в  своей  жизни,  ты,
Нежности,  тепла,  любви.

04.10.2011  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348927
дата надходження 08.07.2012
дата закладки 08.07.2012


Н-А-Д-І-Я

Маленький бумажный пароходик… ( стих для детей)

Маленький  бумажный  пароходик
Тихо  проплывает  по  реке.
Капитан  в  нём  маленький.  Лишь  годик.
Крепко  руль  сжимает  он  в  руке.

Тоненькая  шёлковая  ниточка
Не  даёт  кораблику  свернуть.
Развевает  ленты  безкозырочки
Ветер,  что  кораблик  ведёт  в  путь.

Но  поднялись  волны  на  речушке,
И  кораблик  понесла  вода...
В  ужасе  заквакали  лягушки...
А  кораблик  скрылся  навсегда.

Что  ж  так  горько  плачешь,  мой  сыночек?
Время  быстро,  солнышко,  пройдёт...
Ведь  тебе  всего  один  годочек.
Пароходы  взрослым  поведёшь.

А  пока  утри  скорее  глазки.
С  плаванья  вернёмся  мы  домой,
И  расскажет  мама  тебе  сказки...
Мой  бесценный,  маленький,  родной...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348811
дата надходження 07.07.2012
дата закладки 08.07.2012


Мишель деЛакруа

Безумство

Безумство  и  кофе  вскружило  мне  голову
Неоправдано  доверие  и  мне  уже  все  равно...
Ты  хочешь  в  кафе,  на  столе  или  в  комнате,
на  скале,  на  песке...
...мое  тело  не  тронуто....

Прости  сумасшествие  и  угрюмый  сумбур,
Стоимость  ночи  и  сотни  купюр...
Не  важно  КОГДА,  КАК  и  ГДЕ,
 ВАЖНО  с  КЕМ!
Не  поверишь:  Хочу,  
чтобы  ТЫ  так  хотел!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348776
дата надходження 07.07.2012
дата закладки 07.07.2012


Rekha

Две чашки

Просто  привыкнуть,  с  тобой  засыпая  рядом,
в  старых  часах  не  отслеживать  дни  и  пульсы.
И  полусонным,  скользящим  по  скулам,  взглядом
вновь  обнаруживать,  как  ты  мне  улыбнулся.
Вечера  эхом...  Ещё  не  остыли  свечи...
Надо  бы  завтра  пораньше  помыть  посуду.
Проза  работы,  будни,  стихи  –  это  вечность,
с  запахом  счастья,  цветом  улыбки  и  чуда.
Просто  привыкнуть  будить  тебя,  нежно  целуя
от  самых  ступней  до  макушки,  можно  чаще.
Где-то  за  час  до  утра  и  семь  до  полудня
кофе  заваривать  и  разливать  по  чашкам.
Просто  привыкнуть,  что  чашек,  по  умолчанью,
две...  
Разве  не  счастье?!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348573
дата надходження 06.07.2012
дата закладки 07.07.2012


Борис Верховцев

Ревность

Звеня  гитарой  шестиструнной,
 Наполнив  криком  водоём,
 Он  пел  романсы  деве  юной
 О  светлом  будущем  вдвоём.

 Она  рукой  воды  касалась,
 Чуть-чуть  зардевшись  от  стыда,
 Ей  в  ту  минуту  показалось,
 Что  так  и  быть  должно  всегда.

 Но  правда  –  вещь  такого  свойства,
 Легко  всплывает,  будь  готов!
 Жена  -  расплата  за  геройство,
 С  ухмылкой  вышла  из  кустов.

 И  гриф  гитары  шестиструнной
 Пронзил  несчастного  стрелой...  
 …………………………………
 Не  обещайте  деве  юной,  
 Когда  живёте  с  пожилой.


P.S.  В  воскресенье  в  России  -    день  "  семьи  ,  любви  и  верности  ."  Символ  ромашка  в  петлице  .

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348711
дата надходження 07.07.2012
дата закладки 07.07.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.07.2012


Кот Бегемот

Сильная - слабая

-  А  ещё  ты  сама  по  себе
Сильная.
Настолько,  что  крылья  расправишь  -  и  укрыла  город.
И  ищешь  кого-то  сильнее  себя,
Глупая.
Сильнее  нет.  Слабее  -  сколько  угодно.

И,  конечно,  ужасно  ты
Гордая.
Если  нравится  -  избегать  будешь  и  прятаться.  
Но  при  этом  останешься  ты
Сильная.
Ночью  спишь.  Ни  за  что  не  станешь  плакаться.

И  всегда  боишься  ты,
Сильная,
Что  слабей  окажется,  и  ничтожнее;
На  лицо  печаль  повесила:
Тихая.
И  не  попытаешься  узнать  о  том,  кто  же  он.

-  Да  какая  же  ты,  к  черту,  
Сильная?
Неуверена  в  себе  до  беспамятства.
Вспоминай  о  том,  что  ты  
Милая.
Ведь  сила  женщины  в  том,  чтобы  быть
Слабою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348528
дата надходження 06.07.2012
дата закладки 06.07.2012


Томаров Сергей

Опять бреду дорогой неизвестной,

Опять  бреду  дорогой  неизвестной,
Опять  я  пробираюсь  сквозь  туман,
Опять  я  на  краю  скалы  отвесной,
Опять  обман,  кругом  один  обман.

Я  приложил  не  мало  сил,  старанья,
Чтоб  выбраться  с  болотной  глубины,
Познал  я  горечь  разочарованья
И  чувство,  мне  приписанной  вины.

Бреду  тропой,  не  той,  что  люди  ходят
И  уж  не  той,  что  манит  зверя  в  даль,
Бреду  дорогами,  что  только  мне  подходят
И  больше  никому,  что  очень  жаль.

Я  докажу,  пусть  очень  трудно  будет,
Я  знаю,  мне  сопутствует  успех
И  с  верой,  сила,  пусть  ко  мне  прибудет,
А  если  неудача-  громкий  смех.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348473
дата надходження 06.07.2012
дата закладки 06.07.2012


Мила Машнова

Я тебя не отдам

Я  тебя  не  отдам  никому:
Ни  друзьям,ни  врагам,ни  закатам...
Я  из  грязи  любовь  подниму
И  в  глаза  ей  взгляну  виновато.

Я  тебя  не  отдам!Так  и  знай!
И  за  НАС  буду  насмерть  бороться,
То,что  ад  для  кого-то,мне-рай,
Я  на  боль  не  боюсь  напороться.

Я  тебя  не  отдам,  вопреки
Всем  пророчествам  и  предсказаньям,
Это  все,а  не  мы,дураки!
Это  все,а  не  мы,вне  сознанья!

"Я  тебя  не  отдам",-без  конца
Повторяю  рефреном  невнятно,
Зная  то,что  любовь  -  без  лица,
Меня  встретит  вполне  вероятно...

05.07.2012г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348537
дата надходження 06.07.2012
дата закладки 06.07.2012


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохання принесе лелека…

У  нас  з  тобою  різні  долі,
Та  є  одне  лише  життя.
Яке  летить  не  йде  поволі,
Несе  з  собою  почуття.

Ти  так  знаходишся  далеко,
Мені  ж  лишаються  думки.
Я  попрошу  щоби  лелека,
Підняв  кохання  на  хмарки.

А  вітер  підштовхне  легенько
І  понесе  в  твої  краї.
Кохання  дощиком  тихенько,
В  долоні  упаде  твої.

І  буде  битись  твоє  серце,
Відчувши  ніжність  почуттів.
Назавжди  збережи  усе  це,
Як  диво  -  казку  з  моїх  снів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348285
дата надходження 05.07.2012
дата закладки 05.07.2012


МАРИЯ

Ты грустишь…

Ты  грустишь...  ты  накинул  на  плечи
Одиночества  томного  плед...
И  у  жизни  украденный  вечер
Сохранит  ото  всех  твой  секрет...

И  не  важно  о  ком  вспоминаешь,
Ты  к  чужой  прикасаясь  руке...
Ты  опять  навсегда  потеряешь
Свой  покой  в  стихотворной  строке...

Ты  грустишь,  ты  тоскуешь  о  прошлом,
Отпустив  вновь  поводья  судьбы...
И  порою  неловко  и  пошло
Ты  признания  ищешь  толпы...

То  взлетаешь  вдруг  обожествляясь,
То  опять  оказавшись  на  дне,
Ты  грустишь  в  моих  снах  отражаясь,
Сквозь  года  возвращаясь  ко  мне...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348068
дата надходження 04.07.2012
дата закладки 04.07.2012


Кутасов

=ПОВТОРЯЮСЬ=

Я  повторяться  не  привык!
Но  вот  с  тобой  я  повторяюсь...
Враг  человеческий  -  язык!
Прости  меня!  Я  каюсь,  каюсь...

И  вновь,  и  вновь  строкой  небрежной
Я  повториться  не  боюсь!
Ты  -  моя  слабость,  моя  нежность.
Ты  та,  которую  люблю!


4  Июля  2012              Кутасов  Иван  Владимирович

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348031
дата надходження 04.07.2012
дата закладки 04.07.2012


Кутасов

= ЗВЕЗДНАЯ НОЧЬ =

Еще  не  много...Дотянуться!
Коснуться  краешка  Звезды!
Вдохнуть  свободно,  улыбнуться
И  ощутить,  что  рядом  ТЫ!

Ночами  звезды  стали  ближе
И  вечно  белая  луна
Своею  властью  и  престижем
Дарует  сон  для  полотна...

Для  полотна  сего  сознания,
Для  полотна  твоей  души  -
Урок  как  будто  рисования,
Где  звезды,  как  карандаши...

Еще  не  много...Два  дыхания
Сольются  навсегда  в  одно.
Это  неловкое  молчание...
Двоих  молчание  об  одном...


3  Июля  2012          Кутасов  Иван  Владимирович

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348030
дата надходження 04.07.2012
дата закладки 04.07.2012


Томаров Сергей

Солодких снів

Солодких  снів  тобі,  коханий  мій.
Нехай  в  ночі  насниться  мій  дарунок-
Твоїх  бажань  яскравих,  келих  мрій,
Чарівно-пристрасний,  медовий  поцілунок.

Солодких  снів.  Нехай  гойдає  ніч,
У  променях  зірки  плетуть  кохання...
Все  в  погляді  моїм,  навіщо  річ...
Нехай  здійсняться  всі  твої  бажання

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348000
дата надходження 04.07.2012
дата закладки 04.07.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.07.2012


Інга Хухра

Минувшим

C  каким  бы  человеком  ты  ни  расстался,  всегда  будут  наступать  моменты,  когда  тебе  будет  не  хватать  именно  его.

Я  не  хворію  Вами  від  минулої  зими.
Перегоріла.  Серце  знає  міру.
В  вогонь  летять  приречені  листи.
Ви  спопелили  найцінніше  -  віру.
Я  не  бажаю  знати  Вас.
Тепер  минуле  видається  чимсь  незримим.
Іржавим  реготом  "нас"  поминає  час,
Притрушуючи  снігом  сивим-сивим.
О!  Скільки  слів  несказано  пустих!
О!  Скільки  віршів,  текстів  погоріло!
Не  вистачає  Ваших  ласк  простих.
І  аби  серце  тихо-тихо  мліло...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343360
дата надходження 11.06.2012
дата закладки 03.07.2012


Любов Чернуха

Чим пахне вітер?

Чим  пахне  вітер?
 Поміссю  грози,
Блакитних  плес  і  сніжного  узгір’я.
Ніжністю  трав,  які  щойно  скосив
У  тиші  світанкового  дозвілля.
Чим  дише  сонце?
 Хвилями  ланів,
Як  жовте  полум’я,  розчесані  стоять.
Стиглими  ягодами  стомлених  садів,
Вони  чекають  на  замурзаних  малят.
Що  хочуть  люди?
Осінню  -  весни.
Удень  -  нічної  тиші,  без  турбот.
Не  відчувати  спалахів  вини,
Почути  похвалу  для  їх  чеснот.
Що  тішить  землю?
 Сонячний  потік,
Ласкавий  вітер,  в  танці  поміж  хмар.
Людська  турбота  -  не  заради  втіх,
Задля  любові  -  вічної,  мов  дар.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347932
дата надходження 03.07.2012
дата закладки 03.07.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.07.2012


Груздева(Кузнецова) Ирина

НЕ ПРИЕЗЖАЙ…

Не  приезжай,  чужой  мне  человек  -
Не  ждут  тебя  в  тобой  забытом  доме.
Я  помню  боль  и  помню  мёртвый  снег,
Не  таявший  на  маминых  ладонях.

Не  приезжай,  тебя  нигде  не  ждут  -
Ты  всем  чужой  и  все  тебе  чужие,
Не  покидай  последний  свой  приют,
Желанием  поспешным  одержимый.

Пусть  ветер  донесёт  мою  мольбу,
Не  ровен  час  -  оступишься  в  дороге:
Не  приезжай,  не  искушай  судьбу,
Живи  и  помни  обо  мне  и  Боге.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347645
дата надходження 02.07.2012
дата закладки 02.07.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.07.2012


Алла Баранкевич

МАМА --- ЦЕ НАЙДОРОЖЧА ЛЮДИНА!!!

МАМА    ---    це    найдорожча  людина!
МАМА    ---    це    радість  за  дочку  і  сина!              
МАМА    ---    це    щастя  океан  і  добра!                                                                                                                                                                
МАМА    ---    це    море  людського  тепла!
МАМА    ---    це    пташка,  лебідка,  лелека!
МАМА    ---    це    очі,  які  бачать  здалека!                
МАМА    ---    це    слово  найкраще  у  світі!              
МАМА    ---    це    сонце,  яке  усім  світить!                                                                                                                                                                                                                                                  
МАМА    ---    це    серце  котре  щиро  любить!                                                                                                                                      
МАМА    ---    це    ласка,  яка  всіх  голубить!                                                                                                                                                                                                                                                      
МАМА    ---    це    участь    у  вашому  святі!                                                                                                                                  
МАМА    ---    це    мрії,  щоб  всі  були  багаті!                                                                                                                                  
МАМА    ---    це    мудрість  і  в  хаті  достаток!  
МАМА    ---    це    фея,  що  зробить  порядок!                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                
МАМА    ---    це    щирість,  п'ятсот  подарунків!                                                                                                              
МАМА    ---    це  ніжність,  мільйон  поцілунків!
МАМА    ---    це    думка,  щоб  були  всі  здорові!
МАМА    ---    це    правда  у  кожному  слові!                                                                                                                                          
МАМА    ---    молитва,  за    дітей  і  сім'ю!                                                                                                                                              
МАТУСЮ      РІДНЕНЬКУ  ЗА  ЦЕ    Я  ЛЮБЛЮ!  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347693
дата надходження 02.07.2012
дата закладки 02.07.2012


таиса

Наказ самой себе… а быть может и тебе…

Ты  осталась  на  Земле,  чтоб  в  себе  что-то  исправить…
Сейчас  забыла  обо  всем,  словно  смыло  твою  память.
И  опять  ты  жизнь  проживаешь,  будто  твои  годы  впереди!
И  совсем  легко  позабываешь,  что  твои  годы  позади…
Пройдет  время  –  пожалеешь!  Но  напрасно  будет  все!!!
Будет  то,  что  ты  имеешь,  не  изменишь  ничего!
Строго  спрашивай  себя  ты:  «На  что  тратишь  Время  ты?!»
Много  ль  Времени  осталось  до  последней  той  черты???
Перестань  ты  обижаться!  И  другого  исправлять!
Время  строгое  настало  –  тебе  пора  об  этом  знать!
Дорожи  ты  каждым  часом!  Чаще  спрашивай  себя:
«Чем  сейчас  я  занимаюсь?  Не  ловлю  ли  журавля?»
Решай  сама  ты  дорогая!  Ведь  ты  строишь  свою  жизнь!!!
Подниматься  будешь  к  верху?  Иль  катиться  будешь  вниз!
Идет  Время…  -  ты  мечтаешь,  словно  годы  впереди!!!
Об  одном  ты  забываешь…  все…  осталось  позади!
Настанет  Время  –  пожалеешь,  что  многое  ты  делала  не  так!
Что  напрасно  забываешь:  «Ты  не  дома!!!  Ты  в  гостях!»
Брось  с  другими  разбираться!  Это  дело  не  твое!!!
Потому,  что  в  этом  мире  –  отвечает  каждый  за  свое!
Не  теряй  дней  понапрасну!  Дня  последнего  не  знаешь!
А  ты,  словно,  в  дивной  сказке  все  о  будущем  мечтаешь!
Пиши  добрые  стихи!  Они  кому-то  пригодятся!
Тому,  кто  будет  после  нас  с  собою  разбираться!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346690
дата надходження 27.06.2012
дата закладки 27.06.2012


Rukosh

Я на морі

Невже  я  на  морі?

Тільки-но  приїхав  -  всі  побігли  шукати  житло,  купувати  їжу,  або  й  випивку,  всі  вони  все  ще  заклопотані,  у  них  "вічний  бій",  "жнива",  "і  спокій  лише  сниться"...  Я  так  не  хочу.  Це  -  досвід,  треба  відразу  усвідомити,  або  навіть  у-підсвідомити:  я  на  морі,  я  відпочиваю,  бій  скінчився,  "пусть  зольдатен  немнього  поспать"...  Відразу,  з  усіми  речами,  яких,  дякувати  Богу,  небагато,  прямую  до  моря.

Краєвид  автентичний,  видно  з  першого  погляду,  що  досить  обшарпана,  але  така  майже  рідна,  поспіхом,  зовсім  трохи  підфарбована  набережна  цілковитий  рік  морально  готувалася  до  цієї  майже  раптової,  майже  випадкової  зустрічі  зі  мною...  Та  поки  що  не  вірю.  Біля  самої  води  шурхотять,  мерехтливо  наповнені  дрібними  наутілусами,  камінці,  різнобарвні,  ось  тільки  що  пекучі,  а  нині  вгамовані  лінивими,  кудлатими  хвилями,  усміхнені,  блискучі,  до  краю  сповнені  пустотою,  що  залишилась,  коли  ці  хвилі  забрали  в  себе  всю  спрагу,  все  тепло  південного,  пекучого,  нестримного,  жадібного  сонця,  всю  втому  колись  молодих  і  хвацьких  чорноморських  вітрів,  що  заплуталися  в  солоних,  буро-зелених,  десь  зів*ялих,  а  десь  вже  давно  сухих  водоростях  проміж  гальки.  Хвилі  залишають  камінню  лише  прохолодну  порожнечу,  вони  дарують  каменю  цю  порожнечу,  начебто  додають  об*єму,  щоб  і  надалі  вбирати  сонячну  жагу,  вони  дозволяють  тривати  цій  круговерті  взаємної  закоханості  природи,  цього  взаємного  збагачення  і  спустошення  водночас.  Повільний,  навіть  наче  важкий,  хоча  і  сповнений  найдрібніших  солоних  морських  бризок  і  піни,  вітерець,  геть  не  дає  жодної  свіжості,  а  лише  огортає  пекучим,  вогким  на  дотик,  пружним  і  м*яким  духом  моря,  він  наче  сивий  туман,  що  таємничо  сховавсь,  ще  вранці,  проміж  прибережних  скель,  і  чатував  на  тебе,  плекаючи  і  намагаючись  зберегти  для  тебе  це  відчуття  своєї  глибинної  свіжості  і  спорідненості  до  морської  безодні,  до  шторму,  до  високих,  гордовитих,  смарагдово-синіх  хвиль,  щоби  вразити  тебе,  збити  з  ніг,  ошелешити...  Але  не  зміг.  Не  дочекавсь.  Не  втримався.  Наче  розбійник  напідпитку,  який  чекав-чекав  на  тебе  у  темному  провулку,  в  тіні  кіпариса,  стискаючи  в  долоні  свого  старого,  доброго  ножа,  що  завжди  приносив  зиск  і  удачу...  Чекав,  та  й  осовів,  і  хитнувся,  і  вислизнув  випадково  з  руки  вірний  ніж,  і  в  мить  вашої  зустрічі  він  уже  не  грізний  повелитель  твого  гаманця,  він  просто  загулялий  перехожий,  що  кумедно,  навколішках,  шукає  щось  сп*яну  загублене  в  тіні  того  кіпарису...  Але  вже  не  страшно,  і  навіть  невідомо  нікому,  що  мало  бути  страшно,  що  доля  знову  розвернула  події  шкереберть  майже  за  мить  до  твоєї  появи.  Тож  і  вітер  не  вражає,  не  огортає  тим  своїм  морським  віялом,  здається,  що  такий  самий  вітер  дув  щойно  у  вікно  маршрутки  Сімферополь-Малоріченське,  у  вікно,  розжарене,  як  гирло  доменної  печі,  у  якому  розплавляються  не  лише  останні  цукерки  в  рюкзаку,  під  подихом  якого  наче  розтікається  у  голові  мозок,  і  якби  не  гірський  серпантин,  що,  на  щастя,  геть  позакладав  вуха,  мозок  би  вже  витік  просто  на  лямки  заплічного  мішку.

Невже  я  на  морі  ?

Якась  висока  нота  загубилася  у  вушній  раковині  і  блукає,  і  бринить  ледь  чутно,  не  даючи  нарешті  запанувати  в  голові  всім  цим  місцевим  звукам:  таємничому,  недосказаному  шепотові  хвиль,  тарабарському,  але  вдоволеному  бурмотінню  гальки  під  ніжним,  чуттєвим  дотиком  прибою,  брутальним,  схожим  на  озвучку  німецького  порно,  зойкам  чайок,  ледь  чутному,  але  впевненому  гудінню  вітру  проміж  іржавими,  обліпленими  мушлями  і  водоростями,  металевими  опорами  пірсу.  Підіймаюсь  на  пірс  та  іду  до  самого  кінця,  наче  залишаючи  суходіл,  наче  заглиблюючись  в  морське  єство,  зливаючись  із  мінливо-величною,  якоюсь  лагідно-дикою,  ситою  сонцем,  вітром,  хмарами,  скелями,  але  все  одно  хижою  і  первісно-химерною  морською  душею...  Та  все  ще  ні.  Не  сповнивсь.  Не  усвідомив.  Не  відчув...

От  і  край  пірсу.  Скільки  пам*ітаю,  на  пірсі  майже  завжди  був  хтось:  або  двійко-трійко  рибалок  зі  спінінгами,  або  зграйка  молоді,  або  й  дітлахів,  що  завзято  розлякують  всю  рибу,  чудернацько,  із  вихилясами  стрибаючи  у  воду  під  заохочуючі  крики  дівчат  і  під  рибальську  лайку,  та  вилазячи  на  пірс  знову  по  старих,  прикутих  до  бетону  іржавим  цепом,  вантажних  шинах.  Тепер  же,  на  диво,  немає  нікого.  Знімаю  рюкзака,  кросівки,  шорти,  майку...  загалом,  все.  Зараз  можна.  До  найближчої  людини  на  березі  -  метрів  двісті.  Тільки  я  і  море...

Підходжу  до  краю.  Обережно  "втрачаю  рівновагу",  ноги  все  ще  стоять  на  пірсі,  але  тіло,  залишаючись  прямим,  поступово  нахиляється,  голова  і  руки  випереджують  решту,  і  без  жодного  поштовху,  шуму,  майже  без  бризок,  набравши  повні  груди  гіркуватим  повітрям,  падаю  у  воду.  Очі  закриті.  Море,  ти  тут,  зі  мною?  Головне,  не  злякати  його.  Гучні  крики,  енергійні  рухи  -  зайві.  Море,  візьми  мене...  Мабуть,  так  тихо  і  нерухомо  чекає  жінка  на  ті  заповітні,  єдині  у  світі  слова.  Коли  вже  він  наважиться,  коли  підійде,  коли  скаже  "кохаю",  коли  обійме,  накриє  цілунками,  притисне  своєю  важкою  долонею,  коли,  нарешті,  вгамує  жагуче  лоно,  що  вже  набухло  і  пустило  соку?..    Спочатку  відчуваю,  як  малесенькі,  щипучі  пухирці  повітря  весело  мандрують  шкірою,  приязно  вітаючись  із  кожною  волосинкою,  що  підіймається,  відповідаючи  на  ці  дрібненькі,  пустотливі  дотики.  Потім  чую,  як  поряд  поволі  пропливає  медуза,  неначе  досвідчена  дівчина,  що  грайливо  дражнить  мене,  торкаючись  вздовж  стегна  умитою,  пупирчатою  червоною  полуничкою  із  холодними  вершками...  Нарешті,  свідомість  наче  накриває  всеосяжна,  справжня  хвиля  прохолоди  і  безоднього  мовчання,  нарешті  через  усі  пори  лине  у  мене  саме  та,  таємна,  прохолодна  порожнеча,  м*яко  вичавлюючи  і  забираючи  з  собою,  на  дно,  всі  наче  правильні  і  розумні,  але  по  суті  сумні  думки,  всі  безпорадно-полохливі  тривоги,  всі  важкі  спомини,  потаємні,  але  здебільшого  пусті  надії,  обгрунтовані,  але  завше  марні  сподівання,  хитромудрі  плани  на  майбутнє,  ще  вчора  такі  наче  активно-позитивні  і  агресивно-дієві,  але  зараз  трохи  недоречні  в  своєму  войовничому  оптимізмі...  Я,  так  само,  як  ті  камінці  на  березі,  починаю  сповнюватися  цією  вічною,  прохолодною  порожнечею,  яка  єдина  може  увібрати  в  себе  все  і  позбавити  всього  злого  і  поганого,  що  дарує  нам  життя,  яка  може  знову  зробити  наші  надії  не  такими  смішними  і  нездійсненними,  наші  мрії  -  не  такими  наївними  і  невпевненими,  наші  слова...  Та  до  чого  тут  слова?..

Потроху  відчуття  повертаються.  Нарешті  зникла  та  висока  нота  у  вухах,  і  чується,  як  рухлива  морська  тиша  поступово  доповнюється  гудком  далекого  пароплава  за  обрієм,  потім  раптовим  сплеском  сапфірово-зеленої  хвилі,  потім  завзятим  цокотінням  гвинта  маленького  скутера,  що  тягне  здоровезний  жовтий  "банан"  із  білими,  як  молоко,  відпочивальниками  на  ньому...  Наче  вступають  одне  за  одним  смичкові,  клавішні,  духові,  потім  інші  чудернацькі  інструменти  цього  найкращого  у  Всесвіті  оркестру.  Відкриваю  очі.  Бачу,  як  ближче  до  дна  заклопотано  пропливає  зграйка  зеленушок,  медузи  велично  ворушать  парасольками,  а  сонячні  промені,  чомусь  зовсім  не  гарячі,  рухаються  в  товщі  води  в  такт  хвилям.  Крізь  воду  бачу,  як  на  березі,  оповитий  сонячним  сяйвом,  височіє  шпиль  величної  і  красивої  церкви-маяка  Миколи  Чудотворця,  нещодавно  збудованої  на  пам*ять  про  загиблих  у  морі.  Майже  бачу,  як  десь  піді  мною,  на  дні,  проміж  рапановими  мушлями,  сидить  великий  коричнево-зелений  краб,  якого  я  зловив,  а  потім  відпустив  минулого  року,  і  привітно  махає  мені  єдиною  клешнею...

Тепер  повірив.  Тепер  відчув.  Так...  
Я  на  морі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346671
дата надходження 27.06.2012
дата закладки 27.06.2012


Just another

*****

Тихо!  Чуєш  десь  там  увісні  навшпиньках  приходить  Мрія,поселяється  у  темному  куточку  душі  і  вмикає  світло.  Вона  освітлює  шлях  усім  людським  почуттям  і  навіть  сліпа  Любов  з  поводирем  Сумнівом  обертається  на  те  Світло.  А  потім  приходить  Розум  і  живе  поруч.  І  ось  Маленька  Мрія  стає  Метою  Всього  Життя.
Спитай  себе!  Якого  кольору  небо?  Блакитне,синє,зі  сталевим  відблиском,графітно-сіре,металево-чорне,перламутрово-рожеве,полум'яно-оранжеве,бузково-фіолетове  чи  артеріально-червоне.А  може  воно  просто  змінює  маски,щоб  ніхто  не  бачив  його  Справжнього...
Послухай!  Свавільне  шепотіння  Вітру  змусить  поборотися,задуматися  і  подивитися  на  світ  по-новому.Як  Вітер  блукає  між  кожною  волосинкою,оминає  її
так  і  ти  шукай  себе  і  не  зважай  на  перпони  на  шляху....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346678
дата надходження 27.06.2012
дата закладки 27.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.06.2012


Neolle

Твои мечты моими стали…

Твои  мечты  моими  стали
И  затерялись  в  моих  снах,
И  все  сильнее  меня  звали
Забыть  себя,  забыть  свой  страх,

Забыть  про  все  мои  тревоги,
Про  все  печали  давних  лет,
Ведь  вновь  открыты  все  дороги,
И  вновь  я  вижу  солнца  свет.

И  я  решилась  вновь  открыться,
Идти  вперед,  как  и  тогда:
Туда,  куда  душа  так  мчится,
Туда,  где  ждут  меня  всегда.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346639
дата надходження 27.06.2012
дата закладки 27.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.06.2012


палагняк

Христинка

У  хатині  край  села
живе  дівчинка  мала.
Раді  всі  в  родині
Палагняк  Христині.

Вона  часу  не  марнує  -
за  артистами  слідкує
почина  фантазувати,
рухи  всі  копіювати.

Тому  й  чути  часто  сміх  –
веселить  Христина  всіх:
бігає,  танцює
та  ще  й  аплодує.

Тато  садить  на  коліна
й  каже:  «Чудо  -  не  дитина:
вміє,  як  і  я,  співати,
ще  й  вірші  декламувати.

Вчиться  всього  на  льоту…
Дуже  я  її  люблю  -
мою  солоденьку
крихітку  рідненьку».

Мама  «  щастям»  називає,
як  до  серця  пригортає
милу  донечку  -  перлинку,
дорогу  свою  Христинку.

Доня  ненці  помагає  -
іграшки  свої  складає.
Росте  помічниця,
мамина  зірниця.
                                                                                                       
А  бабуся  заплітає,
казочки  розповідає.
Тішиться  вона  малятком,
своїм  любим  янголятком.

Любить  бабцин  скарб  писати
і  книжки  перегортати  -
вчиться  так  Христинка  -
золота  пір’їнка.

Христя  доброю  зростає
і  батьків  цим  окриляє  -
з  усіма  дружити  рада
їхня  втіха  та  відрада.

Цілий  день  дівча  питає  -
залюбки  відповідає
кожний  як,  чому  і  де  –
щебетушка  ж  в  них  росте.

Вся  родина  Христю  любить,
і  ласкає,  і  голубить,
ясним  сонцем  величає,
без  розмов  її  скучає.

Дітям  всі  добра  бажають,
всіх  найкращими  вважають,
бо  кожна  дитинка  
то  чиясь  кровинка.

Обожнюють  своє  чадо
дідусь,  бабця,  мама  й  тато.
Для  них  їхні  діточки  -
то  чарівні  квіточки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346607
дата надходження 27.06.2012
дата закладки 27.06.2012


Янна

Лечу!!! Любовью!!!

сядь    мальчик
не    спеши
снимать    с    меня    одежды
Я    это    сделаю
с    Изяществом
Сама

Я    научу    тебя
Любви    
безумно    нежной
где    тело    
станет    страстным
как    душа

Я    плоть    твою    
взбешённую    желаньем
расслаблю    своей    мягкою    рукой

и    только    после    этого
заставлю
тебя    раздеться
                                 Казанова    мой

Я    уложу    тебя
на    ложе    с    лепестками
ну    а    сама    
в    рубашечке    твоей

коснуся    ног
горячими    губами
взводя    
твой    мускул
для    своих    затей

его    дразня    любовно    
и    лаская

и    глядя    
в    страстью    жгучие    
глаза

Я    прошепчу    тебе    

невинность    излучая

Любимый    Мальчик

Я    Хочу    Тебя

мы    испытаем    
все    проникновенья

и    Тантру    
с    Камасутрой    пополам

в    тебя    вдыхая
жажду    наслажденья
не  дам    я    отдыха
ни    телу
ни    губам

а    после    
извержения    вулкана

Я    поцелую    
пьяные    глаза

и    фалос    твой
сыгравший    без    изъяна
сценарий    нашей    песни    
до    конца

с    рассветом
ты    уйдёшь    
согретый    мною
а    Я    взгрустну
в    след    глядя    из    окна
уйдёшь
совсем    Другим
с    
Другой    
Судьбою
с    желанием
опять    прийти    сюда.

уйдёшь
совсем    Другим
с    
Другой    
Судьбою
с    окрепшей    Верой
в    Свои    Силы
и    Себя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345564
дата надходження 22.06.2012
дата закладки 27.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.06.2012


Віталій Назарук

Горять у матусі заплакані очі

Горять  у  матусі  заплакані  очі,
Не  тому,  що  в  неї  на  серці  печаль,
Ці  сльози  мовчазні,  вони  не  пророчі,
А,  як  мені  бачити  сльози  ці  жаль…

Вони  мимоволі  збігають  струмочком,
Як  плаття  красиве,  десь  там  промайне
І  згадує  мама  ту  першу  сорочку,
Це  тата  дарунок,  а  це  вже  святе.

Я  мамину  пісню  співатиму  вічно,
Хоч  мами  давно  на  землі  вже  нема
І  Бога  прошу  у  житті  потойбічнім
Щоб  маму,  хоч  там  оминула  зима.

Вдивіться  уважно  в  матусі  обличчя,
Коли  ще  живі,  то  розгладьте  лице,
Бо  всі  ми  під  Богом,  життя  в  нас  не  вічне,
Щоб  ми  не  лягали  в  могилу  з  свинцем.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346441
дата надходження 26.06.2012
дата закладки 26.06.2012


girl-poletje

тремти! ридай сльозами…

тремти!  ридай  сльозами!
нехай  геть  змокнуть  чорні  вії,
не  спи,  блукай  ночами
і  в  небо  відпускай  солодкі  мрії.

сумуй,  радій,  співай  всім  серцем,
не  маєш  голосу?  танцюй!
додай  в  життя  побільше  перцю
і  стіни  фарбами  малюй.

зривай  квітки,  складай  букети.
даруй  і  посмішку  неси.
цінуй  солодкі  всі  моменти
і  тільки  кращого  проси.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346420
дата надходження 26.06.2012
дата закладки 26.06.2012


Наталія Палашевська

МАМЕ

МАМЕ

Принимаю  твой  выбор  –  сквозь  горе  –  
И,  любя,  я  тебя  отпускаю.
Что  ж,  лети,  белокрылая  птица!
Пусть  в  неведомых  дальних  просторах
Тебя  встретит  улыбкою  солнце.
Мое  сердце  возьми,  как  подарок.
Оно  будет  тебе  оберегом.
Мы  живем  по  законам  Вселенной
И  я  верю  в  грядущую  встречу.
А  любовь,  несомненно,  сильнее,
Чем  всё  горе,  что  душу  залило…
Тонкой  ниточкой  тянется  вечность.
Мы  теперь  на  краю  мирозданья.
Наши  взгляды  сомкнулись  и  молча
Говорить  мы  с  тобой  продолжаем.
Ты  была  мне  дарована  Богом,
Светлый  ангел,  спасибо,  родная…

2011г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346416
дата надходження 26.06.2012
дата закладки 26.06.2012


Н-А-Д-І-Я

Як тільки серденько уміє…

Упало  сонечко  за  річку,
Вогнем  зайнявся  небокрай.
Піднявся  вітер  і  травичку,
Немов  дитя  заколихав.

Осипав  цвіт  квіток  додолу,
Злякав  пташок  в  очеретах.
Лиш  пожалів  пташинку  кволу,
Що  притаїлася  в  кущах.

Упали  роси  -  дрібні  сльози
На  ще  не  скошені  жита.
Лиш  десь  далеко  чуть  погрози
Розкатів  грому  в  небесах...

Поглянь,  як  гарно  зараз,  любий!
Мене  цілуй  і  посміхнись.
Відчуй,  як  літом  пахнуть  губи!
До  мене  ближче  пригорнись...

Надворі  стихло...  Все  німіє.
Лиш  вітер  інколи  зітхне...
Як  тільки  серденько  уміє
Забуть  й  пробачити  усе?!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346391
дата надходження 26.06.2012
дата закладки 26.06.2012


Рідний

Вас не зустріти я не міг

Вас  не  зустріти  я  не  міг
У  дні  свої  квітуче  –  юні,  
Коли    не  смів  ще  бити  гріх
Мої  чуття    багатострунні.

Та  щез    у  млистому  відлунні
Ваш    прямодушний  щем  і  сміх,
І  образ  дивної    красуні
Розтав  у  магії      доріг.

Мене    вело  через  горнило  
Життя,  але  не  обділило:
Дружина,  діти,      особняк;

Лише,  немов  гірка  приправа,
Юнача    пам'ять    нелукава  
Губ  ваших  згадувала  смак.

26//06/12

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346359
дата надходження 26.06.2012
дата закладки 26.06.2012


Оливия К.

Настоящий поэт

Вперив  взор  в  небеса,  словно  стукнутый  пыльным  мешком,
Он  тасует  слова,  что,  считают,  присуще  поэту.
Настоящий  поэт  отсидеться  не  может  тишком  –
Пять  копеек  внесёт  он  на  тему  на  ту,  и  на  эту.

Настоящий  поэт  поступает  не  слишком  хитро
И  на  выгодах  личных  обычно  не  сосредоточен.
Он  рифмует  везде:  по  дороге  на  службу  в  метро,
Он  рифмует  всегда:  просыпаясь  в  поту  среди  ночи.

Не  заради  бабла  или  лавров,  и  не  для  похвал.
А  зачем,  он  не  в  курсе  ни  разу.  И  в  этом  ли  дело?
Если  было  бы  можно,  он  вовсе  бы  не  рифмовал,
Только  как  удержаться,  когда  кое-где  зазудело!  

2012

(идея  С.М.)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346384
дата надходження 26.06.2012
дата закладки 26.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.06.2012


Стр@нник

На оси изменчивого мира

Не  вечно  всё.  Мир  часто  переменчив:
С  цепи  сорвались  яростно  ветра,
Вчера  был  легкий  бриз,  слегка  застенчив,
Сегодня  буря  наглая  с  утра.

Вчера  еще  палило  солнце  жадно,  
Прохлада  только  грезилась  в  мечтах,
Сегодня  холода  знобят  нещадно,
И  сад  весенний  превратился  в  прах.

Как  мир  изменчив.  Каждое  мгновенье
На  колесе  судьбы  легло  зубцом,
Отмерив  нам  полёты  и  паденья:
То  царский  трон,  то  снова  в  грязь  лицом.

Не  вечно  всё.  Вращается  сознанье,
Как  тень  от  света  звёзд,  во  власти  тьмы,
Но  бесконечна  ось  у  мирозданья,
Которую  зовём  любовью  мы.

В.Стр@нник  

http://vadimstrannik.ucoz.ru

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346183
дата надходження 25.06.2012
дата закладки 25.06.2012


Рижулька

СПОКУСНИЦЯ

Налились  соком  яблука  рум'яні,
Їх  неймовірна  свіжість  аж  пашить,
І  аромат  до  себе  так  і  манить,
Ще  й  надзвичайну  магію  таїть.

Прийду  до  тебе  з  ним,  неначе  Єва,
Плодом  любові  ніжно  спокушу,
 В  очах  горить  вже  іскорка  ігрива,
На  тілі  твому  пристрасть  напишу.

Той  плід  спокуси  -  ніжне  моє  тіло,
Вологість  губ,  що  поцілунком  вже  бринить,
Округлість  стегон  шалено  зваблива
І  лоно,  що  бажанням  вже  горить.

Ти  будеш  смакувати  плід  кохання,
Тебе  він  насолодою  сп'янить,
І  від  шаленого  згоратимеш  бажання,
Очікуючи  на  блаженства  мить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346197
дата надходження 25.06.2012
дата закладки 25.06.2012


Троянда Пустелі

…я безпорадна

Перекрикнути  власне  серце?..
А  чи  можна…  а  чи  можливо?
Коли  в  грудях  озветься  все  це,
Ніби  рання  червнева  злива

Перекрикнути  власні  мрії?..
А  чи  треба…  чи  необхідно?
Коли  в  грудях  все  заніміє,
І  старе  надто  враз  обридне

Відштовхнути  вразливі  очі?..
(так  зухвальці  не  раз  чинили)
Я  б  змогла…  але  ж  не  охоче
Бо  із  них  ніби  сумом  злива

Пригорнути  до  себе  погляд
Що  аж  надто  мені  відрадний?
Переверни  він  мій  світогляд
Вгору  дриґом…  

...я  безпорадна

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346129
дата надходження 25.06.2012
дата закладки 25.06.2012


Котенок

Я есть!

Я  есть.
Я  такая,  как  надо.
Я  рядом.  Я  здесь  и  сейчас.
Я  кара  твоя
И  награда.
Твое  упущенье  и…  шанс.

Я  пульс
И  я  лезвие  бритвы.
Я  –  зной,  и  я  –  горный  ручей.
Я  воин,
Уставший  от  битвы,
Сраженный  победой  своей.

Я  –  пленница
Рая  и  ада.
Я  –  и  похвала,  и  упрек.
Я  –  солнце.
Я  –  молния  с  градом.
Я  –  выдох.  А,  может  быть,  вдох.

Я  просто  такая.
Не  знаю,
Зачем  это  все  говорить?
Я  –  не  идеал.
Но  другая
Не  сможет  тебя  ТАК  любить…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346159
дата надходження 25.06.2012
дата закладки 25.06.2012


Verra

Я хочу, чтобы ты рисовал….

Я  хочу,  чтобы  ты  рисовал,
Был  художником  личного  счастья,
Я  хочу,  чтоб  Господь  охранял  
От  смятений,  потерь  и  ненастья.

Нарисуй  себе  дом  мечты
Дом  с  качелей,  беседкой,  фонтаном
Чтобы  розы  всегда  цвели
И  березки  склонясь  стояли.

Чтоб  звучал  всегда  детский  смех
Ты  без  этого  счастлив  не  будеш
Чтобы  места  хватило  для  всех,
Тех,  кого  ты  так  сильно  любиш.

Пусть  увидит  картину  с  небес
Тот,  в  кого  мы  так  искренне  верим,
Пусть  исполнит  мечту  наконец,
Заслужил  ты  все  это,  поверь  мне!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346104
дата надходження 25.06.2012
дата закладки 25.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.06.2012


Ruzhena

Я буду.

Твоїм  я  буду  найсолодшим  сном.
П"янкою  піснею  проллюся  на  світанку.
Мов  та  лілея  за  твоїм  вікном,  -
я  чаруватиму  собою  сотні  ранків.

Я  огорну  тебе  своїм  теплом,
у  всіх  вкраду.І  заберу  у  літні  ночі.
До  ніг  нам  зорі  встеляться  ковром,
й  здійсняться  мої  сни  дівочі.

Я  буду  твоїм  світлом  у  житті,
незримо  нас  з"єднала  доля.
Ти-моя  віра,моя  сила.Ти-мій  світ.
Я  ж  твоя  слабкість.І  твоя  п"янка  неволя.  ́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345983
дата надходження 24.06.2012
дата закладки 24.06.2012


Валентина Володина

НРАВСТВЕННОСТЬ

Есть  "внутренняя"  жизнь,  а  есть  и  "внешняя",
Всё  то,  что  соблазняет  и  манит...
Есть  праведная  жизнь,  а  есть  и  грешная.
Лишь  Мудрый  Дух  всё  это  различит.

Внутри  есть  ИСТИНА,  и  МИР,  и  ПРАВЕДНОСТЬ.
Они  ЛЮБОВЬ  и  НЕНАСИЛИЕ  рождают.
Всё  это  называют  просто  -  НРАВСТВЕННОСТЬ.
ПоНРАВИТЬСЯ    ТВОРЦУ  и  ЛЮДЯМ  предлагают.

                                     2007

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345981
дата надходження 24.06.2012
дата закладки 24.06.2012


Юхниця Євген

Експеременти для дитячого журналу) ) ) (цікаво всім)

Експеременти  для  дитячого  журналу:

Завдання:

До  теми  «Вивчення  кольорів»,  яка  подаватиметься  в  контексті  теми  «Україна»  (це  буде  серпневий  журнал),  шукаємо  короткі,  влучні  та  легкі  для  сприйняття  дітьми  3-4-5  років  «запам’яталки»  для  основних  кольорів  спектра  (як  російською  Каждый  Охотник  Желает  Знать,  Где  Сидит  Фазан).  Треба,  щоб  діти  запам’ятали  послідовність  кольорів

Червоний  Оранжевий  (Помаранчевий)  Жовтий  Зелений  Блакитний  Синій  фіолетовий  (фіалковий


Мої  перші  варіанти(тільки  почав),  буду  додавати:

1.  Човник  поплив?  Жабка    зразу  –  бульбах,
...Стрибає,  фізкультурниця!


2.  Чом  почорнілий  жуй-зубчик  болючий  смикає  флюс?

3.  Чий  пропав  жалібний  засохлий  безхатній  самотній  фломайстер?

4.  Чарівна,  приємна,  жасмінна,  замрійна,  ...блискуча  своя  фотографія!

5.  Чарівни́к  промнямкав  жуйку  замість  булочки,  салату,  ...  фантазер...

6.  Загадка:
Чайничок  перегрівався,  жабився,  зацокотався,    бухкав,    стадіонився...  (Футбол)  

7.  Зарозмовляйка  (у  допомогу  вчителю  -  вивчати  одночасно  кольори,  птахів,  черв,ячків):

Черв,ячок  поліз  жаднючий  згризти  ....бак,  сокиру,  фару...
Чаплями  -    піймається?    жайворонками?  Зозулькою?  Беркутом?  Синичкою?  Фламінгом?

8.







Додаємо,  найкмітливіші  та  наймовотворні  Ваші  варіанти:

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345955
дата надходження 24.06.2012
дата закладки 24.06.2012


Томаров Сергей

Пожелание

Пусть  ветер  разгонит  ненастье  во  мне,
Пусть  солнцем  душа  озарится,
Распустятся  пусть  цветы  на  окне,
Пусть  пламя  в  груди  разгорится.

Я  ждать  буду  этот  счастливый  момент,
Коль  надо  -  всю  жизнь,  даже  больше...
С  ним  в  прошлое  стерт  будет  грустный  фрагмент,
Все  радость  заполнит  на  дольше.

Пусть  тучи  растают  и  солнце  взойдет,
Туман  в  вечность  пусть  испарится,
Пусть  каждый  из  нас  до  седин  доживет
И  счастьем  сполна  насладится.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345915
дата надходження 24.06.2012
дата закладки 24.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.06.2012


Ольга Ратинська

Порой…

Только  криком...  
Только  молением...  
Не  стать  свалиться  упасть  
Сердце  вынуть  одним  движением  
В  руки  твои  отдать...  
Не  дай...  Удержи...  Спасение...  
Таинства  благодать...  
Кто  он?  Они  не  спросят  
Я  не  отвечу  "Нет!"  
Не  жаль  мне  ушедшего  лета  
Не  жаль  мне  ушедших  лет  
Их  не  вернуть  однажды  
Их  не  вернуть  -  говорят  
Она  зажигалка  -а  правду?  правду  ли  говорят???  
Верно,  я  поджигаю  вечер  и  превращаю  закат  
В  Солнце  и  звуки  и  плечи,  с  тобой  
О  чём  они  говорят???  
Дыши...  
Танцуй...  
И  пой...  
Я  знаю  только  мой  
Порой  
Нелюбовь  надежды  дарит  и  я  творю  
Утро  в  прекрасный  вечер...  
Люблю...  Да  да  да...  Люблю...




КОРОТКО  О  СЕБЕ...  

-Мама,  ты  слышишь  как  шумит  лес?  
-Слышу,  сынок,  ветвями...  
-Мама,  ну  что  ты,  глупая  лес  шумит  муравьями...  
А,  мотылёк  твой,  мама,  зачем  летает  за  нами?  
Любишь  его?  А  за  что?  За  то  что  моргает  глазами?  
Или  его  ремесло?  
-Ах,восклицательный  мальчик,  куколка  он,  понимаешь  
в  красной  книге  пятно  с  яркими  парусами...  
-Тихо,  мамуля,  рыба,  рыба  клюёт,  а  ты...  
Иди  порисуй  стихами,  а  то  тебя  понесло...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345742
дата надходження 23.06.2012
дата закладки 23.06.2012


терен юрій

Слово.

Буває  слово  -  гаряче  олово.
Буває  слово  з  усмішкою  мовлене.
Буває  стомлене,  буває  молене
Буває  забуте,  загублене,  створене.
Буває  криком,  буває  стогоном.
Буває  ліками,  буває  зброєю.
Буває  теплом  і  буває  холодом…

А  ще  з  кишені  буває,    буває    з  бульвару…
Буває  слово  тебе  вибирає,
Хоча  навпаки  частіше  буває…

Слово.  Слово…

Слово  з  початку,  Слово    в  кінці.
Дароване  людям.
І  тільки  в  житті.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345738
дата надходження 23.06.2012
дата закладки 23.06.2012


Леся Геник

Горну́ тебе…

***
Горну́  тебе  до  серця,  як  дитину...
За  садом  перевесла  в’яже  день,
Вистелює  надії  на  ряднину  -
Пожовклий  від  сльоти́  півдикий  лен.

Пучками  світла  втикане  за-сердя,
Лише  відлуння  -  здавлене  "молю́"...
Прилипну  сонцем  до  п’янкого  меду,
До  того,  що  назбирано  в  маю́.

Ти  ж  пам’ятаєш,  як  сурмили  бджоли,
Як  понад  полем  сіяла  весна?
В  моїх  долонях  розквітали  зорі,
В  очах  твоїх  палали  небеса...

О,  скільки  дива  -  за  пожухлим  тином!
О,  скільки  мрії  -  в  хусточці  життя...
Горну́  тебе  до  серця,  як  дитину,
Хоча  й  сама  -  безпомічне  дитя...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345720
дата надходження 23.06.2012
дата закладки 23.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.06.2012


TheSnep

Евгении

Твои  глаза  сапфирные  чудесны
И  золотые  волосы  блестят,
А  голос  твой,  как  пение,  прекрасно,
Все  фибры  жизни  быть  с  тобой  хотят..

Хватило  мне  всего  лишь  пары  фраз,
Чтоб  в  мозгу  зажёгся  страсти  свет,
Влюбился  так  я  сильно  в  этот  час,
Мысли  все  попутав  в  голове...

Когда  признался,  с  души  и  сердца  камень
Слетел  в  небытие  снов  невзначай,
Вмиг  затянулись  прошлых  времён  раны,
Меня  скорей  в  объятиях  встречай!

Люблю  тебя,  родная,  с  такой  же  силой,
Как  в  первый  раз
     любил  бы
         человек,
Ведь  ты  умна,  талантлива,  красива,
Прошу!  Будь  девушкой  моей...  навек...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345698
дата надходження 23.06.2012
дата закладки 23.06.2012


АЙВЕНГО

Заради ніжності. (Божевільна ніч)

Нестримна  ніжність  виринає  з  твоїх  рук,
жар  почуттів  зїдає  моє,  спрагле  тіло.
Ми  починали  вечір  так  не  сміло,
а  закінчили  все  в  полоні  еротичних  мук.

"Візьми  мене"-  лиш    ти    вустами  шепотіла,
все  посміхалася  і  цілувала  шию,
а  на  душі,  у  мене,  все  горіло,
бо  я  хотів  тебе  і  ти  мене  хотіла.

В  танку  чи  в  такті  ми  зливались,
блукаючи  в  тенетах  насолоди.
Не  бачив  я  прекраснішої  вроди,
твоїх  очей,  коли  ми  пощепки  кохались.

Ця  ніч,  ці  рухи,  вчинки  божевільні
нам  не  забути  навіть  через  роки,
хай  вижима  життя  із  нас  всі  соки,
заради  ніжності  ми  поруч  знову  вільні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344241
дата надходження 16.06.2012
дата закладки 23.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.06.2012


таиса

Так поможем, вновь рожденным, жить у Бога под крылом.

Если  каждый  будет  делать,  что  завещано  ему,
В  Рай  вся  жизнь  превратится  –  свет  тогда  поглотит  тьму
Превратится  жизнь  в  сказку  –  каждый  делает  свое
И,  как  в  нашем  организме  –  на  учете  стоит  все!!!
Ну  представьте…  если  сердце  решит  в  почку  превратиться,
Погибнет  сразу  человек!  Поздно  будет  уже  злиться!
А  что  мы  делаем  теперь?  Все  мужчины  лишь  в  охране!!!
И  все  двери  на  замке…  не  обмолвишься  словами…
Милиционера  в  своем  детстве  никогда  я  не  видала!
Почти  не  было  замков…  об  убийствах  не  слыхали
И  наркотиком  тогда  конопля  и  не  бывала!

Мак  тогда  конфеткой  был  –  детвора  его  съедала.
Небогато  жили  все,  но  друг  другу  помогали…
Честность  девушки  хранили  –  об  аботах  не  слыхали.
Замуж  девой  выходили…  фильмы  добрые  смотрели
А  сейчас  стали  богаты…  а  в  душе  одни  потери…
И  вокруг  все  в  изобилье!  От  машин  прохода  нет!
И  компьютер  часто  в  доме…  а  в  Душе  исчезнул  свет!
Забастовки…  забастовки…  негатив  один  кругом!
Во  что  жизнь  превратили…  и  куда  сейчас  идем?
Как  бы  нам  остановиться…  и  подумать  хорошо…
Нам  всем  надо  измениться,  пока  Время  не  ушло!!!
Так  давайте,  дорогие,  детей  с  рожденья  приучать
Жить  свободно  и  счастливо,  хранить  Землю,  словно  Мать!
Нам  самим  ничто  не  свети!  Что  посеяли  –  то  жнем!
Помогите,  вновь  рожденным,  жить  у  Бога  под  крылом!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345617
дата надходження 22.06.2012
дата закладки 22.06.2012


таиса

Можно и так!

Нарисуй  картинку  счастья  и  по  ней  живи!
Пусть  по  морю  проплывают  Расписные  Корабли.
И  пусть  месяц  круторогий  улыбается  тебе
Всегда  помни,  дорогая,  все  заложено  в  тебе.
Здравствуй,  Ветер  шаловливый,  закрутил  гардины  в  миг
Здравствуй,  Дождик  ниоткуда  и  свиданье  при  Луне
Нет  Луны?  И  нет  свиданья?  Это  тоже  не  беда!
Возьми  краски,  возьми  кисти!  Обмануть  можно  себя!
И  себя  заставь  поверить:  «У  меня  все  впереди!»
Потому,  что  в  нашем  мире,  что  снаружи  –  то  внутри!
В  Сет  ты  радость  отпустила!  Это  очень  хорошо!
Всю  себя  преобразила  и  в  жизнь  светлое  вошло.
От  тебя  самой  зависит  –  кем  считаешь  ты  себя!
Потому,  что  в  нашем  мире  Свобода  выбора  дана!
Будь  волшебницей,  родная!  Все  имеешь  ты  в  себе!
Потому  не  притворяйся,  что  сидишь  ты  на  нуле!
Сама  считаешь  себя  счастливой!  На  самом  деле  –  это  так!
Все  имеем  мы  от  Бога,  а  не  опомнимся  никак!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345616
дата надходження 22.06.2012
дата закладки 22.06.2012


Натали Зеленоглазая

Удаляю маленькую вечность…

Владимиру  Пономаренко  http://stihi.ru/2012/06/07/4613

Удаляю  все  стихи  и  письма,  
сотни  смайлов,  миллионы  слов...  
Я  не  вижу  больше  в  строчках  смысла.  
Я  не  вижу  больше  ярких  снов.  

Наш  роман  остался  недописан.  
Слишком  много  "против"  вместо  "за".
Видно,  я    -  бездарная  актриса...
Две  надежды  не  смогла  связать.

Удаляю  строчек  мегабайты.
Компромат,  мой  милый,  ни  к  чему!
Я  в  твоих  объятьях  так  некстати
оказалась.  Знаешь,  почему?

Потому,  что  стали  несерьезны
наши  письма  -  смайликов  парад.
И  сбегать  с  вокзала  было  поздно,
но...  прости,  окончен  маскарад...

Удаляю  маленькую  вечность...
Много  букв  вместилось  в  "я  люблю"...
Я  запомню  преданную  нежность
и  наивность  милую  твою.

Сохраню  "моя"  и  "обожаю"...
Подслащу  стихами  зимний  чай...
Ты  целуй  другую  в  жарком  мае...
Все.  Пока.  Счастливо!  Не  скучай!

©  Зеленоглазая,  2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345604
дата надходження 22.06.2012
дата закладки 22.06.2012


Натали Зеленоглазая

Не строю мир иллюзий…

Я  не  люблю.  Не  строю  мир  иллюзий
и  не  ищу  вновь  поводов  для  встреч.
Пишу  стихи  в  подарок  верной  музе.
Пишу  о  том,  что  ты  не  смог  сберечь.

Шумит  гроза  дождем  воспоминаний.
Я  не  кричу:  "Скучаю  без  тебя!"
Проходят  дни,  стекают  рифмой  тайны,
перечеркнев  все  словом  "не  судьба".

Я  не  прошу  вернуть  все  то,  что  было...
Все  то,  что  было  снегом  занесло.
Я  повторю,  что  лето  не  забыла  -
Кровит  немного  памяти  крыло.

Я  разлюбила,  строчками  стирая
волшебность  сказки,  преданность  луны.
Но  от  измены  слишком  много  спаек
в  еще  немых  мечтаниях  весны.

©  Зеленоглазая,  2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345605
дата надходження 22.06.2012
дата закладки 22.06.2012


Sowesti

Наш гороскоп предсказывал Любовь…

(Булгакову  Е.А.)

Наш  гороскоп  предсказывал  Любовь,
Единство  душ  и  счастие  на  веки...
В  твоих  объятьях,  прикрывая  веки,
Я  умирала  и  рождалась  вновь.

За  миг  с  тобой  готова  жизнь  отдать,
Стать  тенью  безответною  готова...
Но  ты  молчал,  не  говорил  ни  слова  -  
Мне  оставалось  терпеливо  ждать.

Ты  сомневался  в  выборе  пути,
Годами  размышляя  над  решеньем,  -  
Философ,  ждущий  знаков  провиденья...
И  я  решила,  что  пора  идти.

И  я  ушла,  ты  потерял  меня.
Да,  я  ушла...  зато  нашла  себя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345492
дата надходження 22.06.2012
дата закладки 22.06.2012


Томаров Сергей

Плачешь? Нет…

Плачешь?  Нет.  Это  просто  упала  роса.
Утро  выдалось  нынче  на  редкость  сырым.
От  чего  ж  покраснели  голубые  глаза?
Небо,  вдруг,  потемнело  и  стало  чужим.

Ты  грустишь?  Почему  так  печальны  слова?
Просто  солнце  сегодня  взошло  очень  рано.
Да.  Ты  наверное  в  этом  родная  права
И  мне  кажется  все  не  обычным  и  странным.

Видишь?  Да...  Это  раненный  лебедь  летит...
Почему  ж  он  один,  где  лебедка-подруга?
Кто-то  выстрелил  в  них  и  союз  в  миг  разбит...
Как  ему  без  нее  будет  грустно  и  туго.

Плачешь?  Нет.  Это  кажется  дождик  пошел
И  тебе  уж  пора  навсегда  собираться...
Нашим  встречам  с  рассветом  закат  подошел...
Пришло  время...не  плачу...  расстаться.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345489
дата надходження 22.06.2012
дата закладки 22.06.2012


Любов Іванова

ВОЗВРАЩЕНИЕ ЛЮБВИ.

В-сего  лишь  миг..  и  рук  не  разомкнуть..
О-пять  в  плену  неистового  чувства,
З-акон  один  -  вспять  реку  не  вернуть.
В-от  утопить  бы  расставаний  буйства..
Р-ешил  Всевышний  -  избежим  разлук
А-мы  поддались,  счастье  не  разрушив,
Щ-адя  сердец  глухой,  надрывный  стук
Е-ще  сильнее    согревая  души..
Н-ад  нами  реет  неба  полотно
И  солнца  луч  расшил  его  парчою..
Е-два  ли  всем  такое  суждено..

Л-авину  чувств  считать  своей  судьбою..
Ю-тится  вечер  в  радуге  огней,
Б-росает  нам  загадочные  тени..
В-стречаем  счастье,  что  всего  важней..
И  преклоняем  пред  судьбой  колени..


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2012
Свидетельство  о  публикации  №11206148203

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344012
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 21.06.2012


Любов Іванова

НЕ ИЩИ…


Не  ищи  меня  там,  где  мне  быть  не  по  нраву,
Где  в  мирских  ледниках  замерзает  душа.
Где  на  берег  любви  омут  смыл  переправу
Черным  зевом  своим  в  естестве  куража.

Не  ищи  меня  там,  где  зловещие  вьюги,
Там,  где  сизый  туман,  как  чепец  мерзлоты.
Где  зовут  холода,  то  в  друзья,  то  в  подруги,
Где  по  воле  своей  оказался  и  ты.

А  коль  в  лето  войдешь,  не  пройди  меня  мимо.
У  любви  моей  грелся  ты  раньше  не  раз.
Не  ищи  меня...  Нет!  Не  бываю  я  в  зимах,
Где  любовь  замерзает  отрывками  фраз.

Не  ищи  меня  там,  где  сердцами  не  грелись,
Не  веди    за  собой  по  грустящему  льду.
Я  вкусила  с  тобой  лета  жаркого  прелесть,
В  мир  холодной  души    я  к  тебе  не  приду.

Мне  не  жить  никогда  на  студеной  планете,
Мне  хоть  час,  мне  хоть  миг,  но  с  тобой  у  огня.
Пусть  останусь  одна,  только  чувствами  в  лете.
Не  ищи...  Вспоминай  с  теплым  сердцем  меня.

И  никто  не  зажжет  в  небе  сумрачном  звезды,
Свечи  пламенных  чувств  угасают  во  льдах.
Ты  уходишь  в    туман  ...  и  морозную  роздымь...
А  любовь  будет  жить...  в  моих  грустных  стихах.

©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2012
Свидетельство  о  публикации  №11206217050

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345433
дата надходження 21.06.2012
дата закладки 21.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.06.2012


Стр@нник

Мужчина и женщина

Всё  в  этом  мире  не  случайно:
И  лёд,  и  талая  вода,
И  этот  лунный  лик  печальный,
И  эта  яркая  звезда,
Цветенье  роз  и  увяданье,
Любовь  и  ненависти  яд,
Мгновенья  счастья,  дни  страданья,
И  мыслей  наших  рай  и  ад,
Единство  противостояний:
На  черном  –  ярче  белый  свет;
Плоду  не  зреть,  коль  нет  желаний,
Без  женщины  мужчины  нет…

Вадим  Странник

http://vadimstrannik.ucoz.ru

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343810
дата надходження 13.06.2012
дата закладки 21.06.2012


Натали Зеленоглазая

Знаешь, кошка твоя скучает…

Знаешь,  кошка  твоя  скучает...
Очень  тихо  и  про  себя.
И  сидит  в  уголке  печально,
дожидаясь  опять  тебя.

Кошка  сладко  мурлычет  если,
заберется  к  тебе  на  грудь
и  заводит  кошачьи  песни,
чтобы  нежность  вернуть.  Чуть-чуть...

Кошка  верит  в  любовь  и  ласку,
хоть  бывает  горда  порой.
Даже  строит  невинно  глазки,
прижимаясь  к  тебе  щекой.

Ну,  а  ты  все  не  спишь  ночами
и  ругаешься  сам  с  собой.
Знаешь,  кошка  твоя  скучает...
За  вниманием  и  тобой.

©  Зеленоглазая,  2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345400
дата надходження 21.06.2012
дата закладки 21.06.2012


Лія***

Зваба… (Озвучене)

Спраглі  вуста...
                     Бажане  тіло...
Розмова  пуста...
                 -  Мовчи...  Несміло...
Подих  один...
                     Зірки  в  півнеба...
Вибух  судин...  
                     Облиш...  Не  треба...
Власно..  цілунок...
                     Тіла  тремтіння...
Зваба  -  рятунок?
                       Зваба  -  сп"яніння...
Вже  розчинилась...
                       Небом  у  тобі...
Палко  злюбила...
                       Сонцем  у  собі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345384
дата надходження 21.06.2012
дата закладки 21.06.2012


Віталій Назарук

Дорога до шлюбу

Сидить  дівча,  а  очі  повні  смутку,
Фіранки  вже  опущені  на  ніч,
Всі  сльози  в  неї  зібрані  у  жмуток,
Та  серце  стиха  промовляє  річ.

Не  плач,  дитино,  не  сумуй,  не  варто,
Відкрий  вікно  для  щедрого  тепла,
Життя  не  раз    іще  пограє  в  жарти,
Будь  сильна  по  житті,  а  не  слабка.

А  хто  образив,  не  носи  у  серці,
Повір,  що  ще  появиться  плече
І  ще  знайдуться  ключики  від  дверець,
Кохання  в  однім  руслі  потече.

Запам’ятай!  Пройдуть  твої  морози,
Це  біль  кохання  вперше  –  все  пройде,
Любов    свою  ти  стрінеш  на  дорозі,
Що  по  житті  з  коханим  поведе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345329
дата надходження 21.06.2012
дата закладки 21.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.06.2012


соломія

повернутись там, де ти

Хочу  гори  подолати,
Хочу  зрушити  мости,
Хочу  річки  обігнати,
Повернутись  "там,  де  ти".
Літо  знову  розпочати
І  відчути  запах  квіт.
Руки  твої  в  свої  взяти.
Розтопити  навіть  лід.

Осінь  дійсно  наступила
Та  живу,  немов  тоді  –
Там,  де  я  тебе  зустріла,
Де  зірки  у  золотій  воді.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194194
дата надходження 07.06.2010
дата закладки 20.06.2012


Кутасов

=ДЛЯ ТЕБЯ=

А  я  хочу  туда,  где  ждут!
Туда,  где  откровенно  любят!
Не  нужен  мне  другой  приют,
Лишь  бы  с  тобой....А  остальное  будет!

Я  все  создам  по  мере  сил
И  Бог,  я  знаю,  что  поможет.
Тебе  я  сердце  подарил!
Все  остальное  приумножим!

Знать,  человек  с  одним  крылом  -
Летать  умеют  только  двое!
Давай  на  зависть  всем  вспорхнем
Над  этим  человечьим  морем!

Пусть  говорят...Пусть  все  не  верят!...
Но  только  ты  знай  то,  что  я
С  тобою  честен,  тебе  верен,
И  что  живу  я  для  тебя.


20  июня  2012              Кутасов  Иван  Владимирович

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345213
дата надходження 20.06.2012
дата закладки 20.06.2012


Рижулька

ДЗЕРКАЛО ДУШІ

Ці  очі...  Дзеркало  душі.
Якщо  і  на  обличчі  навіть  маска,
Летять  слова  холодні  і  чужі  -
Та  погляд  скаже  все.  Підступна  пастка.

В  них  -  тихий  і  пекучий  сум,
Хоча  і  посмішка  лягає  на  вуста.
Відбиток  тих  болючих  дум,
Коли  душа  лишилася  пуста.

В  них  грає  пристрасть  вогняна,
Хоча  шепочемо  тихенько  "ні".
В  очах  завжди  є  щирість  та  німа,
Ніколи  не  обманюють  вони.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342922
дата надходження 09.06.2012
дата закладки 20.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.06.2012


the Last Good

Вона (незвично незвичайна)

Така  незвично  незвичайна,
Така  чарівна  і  близька,
Така  омріяно-печальна,
Така  –  така  вона.

Вона,  то  образ  небосхилу,
То  символ  моря;  буревій.
Вона,  то  втрачена  перлина
Моїх  буденних  світлих  мрій    

Вона  моя,  і  недосяжна,
(вона  сміється  –  я  живу!)
Та  сутність  її  неосяжна.
Вона  мовчить  –  а  я  кричу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320430
дата надходження 09.03.2012
дата закладки 20.06.2012


Вячеслав Романовський

ПІРНАЮ У ВРОДУ ТВОЮ, ЯК У ЛІТЕПЛО РІЧКИ…

Пірнаю  у  вроду  твою,  як  у  літепло  річки,
Радію,  що  в  мене  ти  є  -  незвичайна  така.
Ідеш  до  вагону  -  і  гамір  стиха  електрички,
І  погляди  сяють,  і  суєтне  все  утіка.

Не  казиться  натовп,  а  яблуку  нікуди  впасти.
І  місце  вступили  -  негоже  стояти  красі!
Не  грубо  все,  чемно...  Дивують  разючі  контрасти.
Отак  лише  сонце  купається  зранку  в  росі.

А  ти  усміхаєшся  широко,  приязно,  мило,
Як  давнім  знайомим  і  колу  найближчих  людей.
І  ті  вже  забули,  що  шлях  і  життя  натомили  -
Теплішають  очі  і  слово  зрина  молоде.

Пірнаю  у  вроду  твою...  Випливати  ж  не  хочу,
Бо  весело  кров  стугонить  і  скипає  сльоза.
І  теплою  зливою  хмільно  волосся  лоскоче,
І  сумнів  підступний,  як  злодій  тихцем  вислиза...

20.06.2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345196
дата надходження 20.06.2012
дата закладки 20.06.2012


Томаров Сергей

Пишу и все

И  сколько  мне  бумаги  не  марать
Поэтом  мне,  скорей  всего,  не  стать.
Зачем  все  это?  Сложно  мне  сказать.
Возможно  просто  нравится  писать.

Пишу  о  разном:  о  любви,  цветах...
О  звездах,  птицах,  дальних  городах...
О  людях,  море  и  мечтах,
еще  о  поцелуях  и  глазах.

Пишу  и  все.  Мне  нравится  писать
А  нравится  ли  Вам,  конечно  Вам  решать.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340342
дата надходження 28.05.2012
дата закладки 20.06.2012


Томаров Сергей

МАМЕ

Твой  образ,  как  икона  в  Божьем  храме,
Ему  я  поклоняюсь  и  молюсь...
К  тебе,  единственной  на  свете  маме,
Я  с  края  света  на  коленях  мчусь.

Ты  зимними,  холодными  ночами
Не  спала,  укрывала  спину  мне...
В  путь  провожала  добрыми  словами
И  светлым  ангелом  являлась  в  сладком  сне.

Года  идут  и  ты  мой  друг  стареешь,
Но  сердце...  так  же  продолжает  греть
И,  как  всегда,  утешить  ты  умеешь,
И  даже,  колыбельную  запеть.

И  я  целую  твои  руки  золотые,
И    добрые,  усталые  глаза,
Ты  жизнь  дала,  советы  не  простые...
Пусть  только  радостью  блестит  твоя  слеза.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340502
дата надходження 29.05.2012
дата закладки 20.06.2012


Ніка Мельник

Ось це є щастя! (з гордістю)

Ось  це  є  щастя,  коли  телефонує:
-Матусенько,  без  тебе  так  погано...
Ось  це  є  щастя,  коли  завжди  відчує:
-Матусю,  не  сумуй,  у  тебе  я  є.

Ось  це  є  щастя,  усмішка  дитини,
Усе  в  минуле:  біди,  каяття.
Ці  щирі  почуття  ріднішої  людини
Мені  дарують  волю  до  життя.

Ось  це  є  щастя  -  плетево  косичок,
Казки  нічні  і  мультиків  потік,
Коли  нагадуєм  часом  ми  двох  сестричок,
Хіба  важло,  який  між  нами  вік?

Ось  це  є  щастя,  іншого  не  треба.
Нехай  проходить  горе  стороною,
І  не  відчується  страшна  ота  потреба
Кохать.  Лишусь  одна  з  дочкою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345133
дата надходження 20.06.2012
дата закладки 20.06.2012


Lora Vasko

коли… ти знай

...коли  побачиш  сонячне  промiння,
що  крiзь  вiкно  на  стiнах  засiяe
то  знай,що  це  любов  на  крилах
моя  до  тебе  прилiтаe...

...коли  в  мережевi  iз  крапель
пiсля  дощу  трава  укрита,
то  бiсер  мОiх  поцiлункiв
для  тебе  я  так  залишила...
 
...коли  бурхливi  хвилi  вщент
розсиплються  в  пухнастих  бризках,
в  грайливих  iскорках  я  теж
з  тобою...дуже  близько...

...як  в  оксамитовому  небi
нiч  зорi  свiчками  запалить,
ти  знай,що  в  цьому  свiтi
я  так  тебе  оберiгаю...

Когда...  ты  знай.  Перевод  с  украинского

Екатерина  Сосевич-Карпенко


Когда  по  утру  ясный  лучик
На  стенах  спальни  заиграет,
То,  знай  -  на  крыльях  из-за  тучек
К  тебе  любовь  моя  слетает…

Когда  полночный  дождь  сплетает
Накидку  травам  кружевную  -
То  я  стеклярус**  рассыпаю
Своих  нежнейших  поцелуев...

Когда  волнЫ  седые  гребни
Рассыплются  с  приливом  в  брызгах  -
То  я,  искрясь,  схожу  у  брега,
Чтоб  быть  с  тобою…  Близко-близко…

Когда  на  бархате  небесном
Звезд  россыпь  свечи  зажигает,
То,  помни  –  духом  бестелесным
Я  твой  покой  оберегаю…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345073
дата надходження 19.06.2012
дата закладки 20.06.2012


Той,що воює з вітряками

Душа (Біль Землі)

Хмари,як  темногриві  коні,
Летять  кудись  у  свій  небесний  степ…
Душа,як  сльози  на  іконі,
Блазнем  самотнім  провадить  вертеп!
Скажи,куди  ідеш  ти  моя  душе?
Відкрий  мені,куди  грядеш…
Усе  робити  через  «мушу»,
Йти  повз  примари  білих  веж!
Яких  ніколи  не  досягнеш,
І  до  яких  ніколи  не  дійдеш…
Не  подаруєш  щастя,лиш  пораниш,
Попелом  чорним  літніх  пожеж!
Всі  недописані  поеми,
І  всі  загиблі  кораблі…
Життя  вплете  у  теореми,
Я  син,я  сіль  і  біль  Землі!
         19  червня  2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345129
дата надходження 20.06.2012
дата закладки 20.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.06.2012


Федик Юрій Михайлович

Ты голову мне склонишь на плечо

Ты  голову  мне  склонишь    на  плечо
 И  взгляд  твой  будет  ,  пронзительным,  но  нежным,
 И  все  похожим  будет  на  кино,
 И    жизнь  покажется  ,  бескрайней  и  безбрежной,

 Твоя  улыбка  будет  так  мила,
 С  оттенком  грусти,  и  слегка  печальна,
 И  мне  ,  с  тобою  будет  не  до  сна,
   В  наш  редкий  миг,  запретного  свиданья.

 Прижмёшься    ты  ко  мне  ,  как  не  когда,
 Ты  в  жизни  этой,  ни  к  кому  не  прижималась,
 В  желании  горя,  себя  подаришь    мне,
 Как  будто    только  мне,  впервые  ты  отдалась..

 Я  помню  нашу  ночь,  когда  ты  подарила,
 Мне  первый  поцелуй,  украдкой,  нехотя,
 И  все  слова  ,  что  ты  мне  говорила,  
 в  меня,    не  веря,  не  любя..

 Но  ночь  была    такой,  что  сладость  в  теле
 Из  сердца  навсегда,  прогнала  прочь  покой,
 И  жар  других  ночей,  теперь  уже  не  вспомнить,
 Есть  только  ночь  одна,  что  я  провел  с  тобой!

 А  будет  ли  еще?  Поверь  что  я  не  знаю,
 Я  не    скажу  тебе,  что  я  тобой  живу,
 Но  знаю,    что  умрет,  душа,  коль  потеряю,
 Ту,  что  смогла  разжечь,  во  мне  любви  ,  искру..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345118
дата надходження 20.06.2012
дата закладки 20.06.2012


Н-А-Д-І-Я

Вітер перемін…

Безмежний  степ.Так  терпко  пахнуть  трави!
Як  море  розшумілась  ковила.
Ось  обрій  запалили  вже  заграви.
Природа  вже  проснулась,  ожила.

Ранковий  промінь  гладить  ніжно  квіти.
На  землю  стиха  капає  роса.
Дерева  розправляють  сонні  віти.
І  новий  день  над  світом  воскреса.

А  серце  заворожено  красою.
Я  чую  літа  неповторний  смак!.
Душа  хмільна  від  дивного  напою,
Настояний  на  травах  та  вітрах.

А  я  спішу  до  тебе,  Моє  Сонце!
Бо  вітер  переміни  вже  несе.
Я  щастя  принесу  тобі  в  долоньцях.
Хай  від  розлуки  нас  обох  спасе...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344954
дата надходження 19.06.2012
дата закладки 19.06.2012


Ветра

на мягких лапах снов

Мне  выбирать  свой  путь.  На  мягких  лапах  снов
идти  вперед  за  лунными  глотками,
упрятав  сожаленья  коготками
в  кошачью  нежность.  Спутанности  слов
разматывать  неспешно.  Осторожно.
Вдыхать  твой  запах  с  неизменной  дрожью.
Тянуться  через  тысячи  дорог
в  пустынность  городов,  тобой  испитых.
Быть  твоим  бредом  с  днем  прозрачным  слитым.
Стирая  с  сердца  тени  от  тревог...


Плейкаст  автора  LaurA  http://www.playcast.ru/view/1871139/
a2f0c66d9252e41b0491ada9642cdcfb4ab2ab79pl

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344933
дата надходження 19.06.2012
дата закладки 19.06.2012


Ніка Мельник

Життя єдине…

Життя  єдине,  його  не  пережити.
Не  перебрати  миті,  мов  зерно.
Життя  єдине,  учімося  творити
І  нести  в  світ  натхнення  та  тепло.

Ідемо  вкотре  вірним  ніби  шляхом,
Бо  хтось  сказав,  що  вірний  шлях  оцей.
Та  йди  вперед,  лети  самотнім  птахом,
Не  досипай  пустих  своїх  ночей.

Але  борись.  За  щастя  та  свободу.
Борись  натхненно,  вір  у  почуття.
Колись  і  ти  відчуєш  все  ж  турботу,
Кохання  прийде  і  в  твоє  життя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344915
дата надходження 19.06.2012
дата закладки 19.06.2012


Саня Труш

ЖЕЛАННЫЕ ПОЦЕЛУИ.

ЖЕЛАННЫЕ  ПОЦЕЛУИ.


Я  хочу  закрыть  глаза,  расслабиться  и,  ни  о  чём  не  думая,  поддаться  этому  порыву  тела  и  души,  ко¬торый  уносит  в  иной  мир  сладких  грёз  и  блаженных  ощущений  –  мир  сладострастных  поцелуев.
Я  хочу  вонзится  в  твои  губы  своими  устами.  Сильно-сильно,  чтобы  от  наслаждения  почувствовать  боль.  Хватать  своими  изгибами  твои,  как  голодный  хватает  кусок  хлеба,  “кромсать”  их  ярыми  прикосновениями  нежно-нежно,  лишь  слегка  прикасаясь,  или  же  наоборот,  впиваясь  до  онемения,  до  изнеможения.  Я  хочу  желанных  поцелуев.
Я  хочу  языком,  как  отравленным  копьём,  пронзить  влажную  пелену  твоего  рта;  чтобы  страсть,  словно  яд,  медленно  растекалась  по  твоему  телу,  отравляя  собою  всё,  каждую  каплю  твоей  крови,  каждую  мысль  в    воспаляющемся  мозгу.  Потом  встретится  с  твоим  язычком  и  побороться  с  ним  в  равной  и  не  равной  борьбе,  а  потом,  победив,  или  будучи  побеждённым  –  ласкать  его.  Яростно-яростно,  чтобы  до  головокружения,  до  светло-лучистых  кругов  перед  глазами.  Я  хочу  долгожданных  поцелуев,  чтобы    через  них  ощутить  всю  силу  твоей  страсти.
Я  хочу,  чтобы  наши  тела  извивались  порывами  страстных  конвульсий  от  одних  только  прикосновений  губ,  чтобы  пот    вперемешку  со  слюной  капал  на  наши  обнажённые  груди  и  цветные  простыни.  Кончиком  языка  прикасаться  к  твоей  шее,  вызывая  лёгкий  озноб  и  мурашки,  а  после  нескольких  прикосновений,  как  кошка,  лизнуть  всей  плоскостью  языка  и  вызвать  разряды  возбуждённого  электричества.  А  потом  ещё  и  ещё,  чтобы  эти  высоковольтные  молнии  сковывали  и  расслабляли  не  только  тело,  но  и  всю  твою  сущность.  Доведя  тебя  до  исступления,  скользнуть  по  основанию  шеи  к  плечу,  оставляя  влажный  след  моего  желания  и  страсти.  Пальцем  руки  сжать  легонько  подставленное  тобою  нежно-упругое  плечо  и  нежно-нежно  укусить  его,  с  твоих  уст  срывая  еле  слышный  стон…  потом,  отпрянуть  от  тебя,  запрокинув  голову  и  закрыв  глаза,  подставляя  твоим  обезумевше-распахнутым    губам  свои  горло,  плечи,  грудь,  живот,  бёдра…
Я  хочу,  чтобы  хитросплетенья  наших  рук  так  же  продолжали  свои  игрища  за  нашими  спинами.  И,  пусть  мы  не  увидим,  что  они  там  вытворяют,  но  будем  чувствовать  это  каждым  волоском  наших  тел.
А  потом,  безумно  обессилившие,  мы  будем  лежать,  остужая  друг  друга  лёгкими  касаниями  губ.  Я  тебя,  а  ты  –  меня,  иногда  вздрагивая  от  воспоминаний  о  недавно  пережитых  моментах  блаженства  страстных  поцелуев.
Уснём,  зажав  наши  тела  в  неостывшие  ещё  объятия.  А  утром,  наши,  накануне  растерзанные  лаской  телесные  оболочки,  будут  вновь  изнывать  и  наполняться  желанием  сладкой  неги.  Любое  прикосновение,  даже  дыхание,  будут  вызывать  приливы  будоражащей  истомы…
Повторим?  –  я  хочу  страстных  поцелуев…


/  2010  –  2012  /

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344895
дата надходження 19.06.2012
дата закладки 19.06.2012


Рижулька

ВИПАДКОВІСТЬ… А МОЖЕ ДОЛЯ?

Ми  поглядами  стрілись  мимоволі.
Це  був,  неначе  блискавки  удар.
Не  підчинявся  розум  нашій  волі,
Заполонив  бажань  нас  дикий  шквал.

Нам  було  байдуже,  що  нас  чекає  далі,
Ми  йшли  за  покликом  сердець  і  наших  тіл,
Переступили  ми  закони  всі  моралі,
В  любові  пристрасний  попалий  дикий  вир.

В  шаленій  пристрасті  з'єднались  ми  тілами,
Солодкий  смакували  насолоди  плід.
Не  сказаного  не  зосталося  між  нами.
Від  випадковості  лишився  тільки  слід.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344821
дата надходження 18.06.2012
дата закладки 18.06.2012


Д З В О Н А Р

ЧУДО КОХАННЯ . . . (Відповідь Рижульці)

"Їх    взяло    у    солодкий    свій    полон
Шалене,    дике,    пристрасне    кохання"
                                                                             Рижулька
адрес:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333364



Взяло  кохання  їх  в  полон
І  душам  захотілось  казки...
В  коханні  є  такий  закон  -
Все  починається  із  ласки.

Налились  губи  ніби  вишні
І  серце  проситься  з  грудей.
Усі  принади  стали  пишні  -
Чудний  закон  природи  цей...
.......................................
...  Сплелися  руки  у  єднанні  -
Єдиний  подих,  єдиний  рух...
Тіла  сплелися  у  коханні,
А  дві  душі  -  в  єдиний  дух...

І  ніжність  й  ласка  все  вєдино,
І  душі  знялись  в  небеса...
Кохання  стало  божим  дивом  -
Бувають  в  світі  ж...  чудеса.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333550
дата надходження 27.04.2012
дата закладки 18.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.06.2012


Кошкина

Закрийте очі і впадіть

Закрийте  очі  і  впадіть,
Назад,  на  свою  спину
І  крикніть  сміло:"Поможіть!
А  то,  ще  я  загину."

Покаже  тихо  кулака,
Людина,  що  учора,
Усміхнена  була  така,
Для  вас  була  опора.

Спокійно  буде,  лиш  тоді,
Хоча  б  одній  людині,
Ти  зможеш  довірять  в  житті
І  вірить  їй,  єдиній.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344748
дата надходження 18.06.2012
дата закладки 18.06.2012


Оксана Голубева- Чипак

Не искушай

Не  искушай  улыбкою  своею
И  не  роняй  небрежно  нежности  слова,
Ты  видишь,    я  и  так  робею...
От  серых  глаз  твоих  кружИтся  голова,

От  твоих  рук  ласканий  я  немею...
Скользит  по  телу  платья  лёгкий  шёлк...
Рука  в  руке...  дыханье  в  такт...  сильнее...
И  кажется,  весь  мир  вокруг  умолк.

Не  искушай,  прошу  тебя,  не  надо,
Но  ты  не  слышишь...  любишь  всё  сильней...
Опять  я  выпила  хмельного  яда
Из  твоих  сладких  губ,  мой  искуситель-змей.

...Я  голос  разума  уже  не  слышу...
И  только  сердца  зов  меня  влечёт...
А  небо  уплывает  выше...  выше...
Глаза  в  глаза...  в  губах  запретный  райский  плод

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344749
дата надходження 18.06.2012
дата закладки 18.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.06.2012


Ветра

Касаясь нежно клавиш

Не  исчезай...  Касаясь  нежно  клавиш,
пытаюсь  еле  слышно  прозвучать
мелодией,  в  межстрочье  оставаясь
потерянными  нотами.  Кричать
заглавными,  в  безмолвии  оставаясь.

Я  задыхаюсь  от  обилий  слов,
теряясь  в  тропах  бредом  свитых  снов,
как  в  городах.    Иду,  не  просыпаясь
наощупь.  Через  тысячи  молитв.
Без  карт,  что  нарисованы  не  мною.
Держу  в  ладонях  все  тепло  земное,  
не  перепутьях  крылья  опалив...


Плейкаст  автора  LaurA  http://www.playcast.ru/view/1870277/
81a6db283da39529db98b4e5894b80ff702fd191pl

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344718
дата надходження 18.06.2012
дата закладки 18.06.2012


Томаров Сергей

Спокуса

Твій  дивний  погляд  я  на  собі  упіймав...
Що  означає  він?  Мабуть  чогось  бажав.
Ці  очі,  мов  небесна  синя  даль...
Укрила  плечі  ніжно-біла  шаль.

Вуста  горіли,  наче  полум*я  в  печі,
Як  блискавка  була  ти  у  ночі...
Не  витримав...  До  себе  запросив,
Та  збожеволів  від  смаку,  коли  вкусив.

Тонкий  твій  стан  тремтів,  як  зірка  у  ночі.
Тебе  благав  не  раз  -  голосно  не  кричи.
Сусіди  скаржились,  як  можно  в  цьому  спати,
А  нам  тоді  на  все  було  плювати.

Скінчилась  ніч,  вже  сонце  б*є  в  вікно,
Залишилось  не  випитим  вино,
Ти  йдеш?  -  Мене  чекають  вже  мабуть...
Солодких  снів...  -  Про  мене  не  забудь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344694
дата надходження 18.06.2012
дата закладки 18.06.2012


vova_zip

ТИ - ВІТЕР

Ти  листа  адрес  зворотній,
Але  без  чисел,  звуків,  літер.
Ти  ночі  дощ  самотній,
Ти  дня  холодний  вітер.

Ти  вітер.  Так,  ти  вітер,
Мчиш  самотньо  в  карнавальне  Ріо,
Ти  шлеш  потоки  магми  на  Юпітер,
Немов  супутник  загадковий  Іо.

О  ні,  ти  не  спокійний  штиль!
І  не  ледь  відчутний  бриз.
Я  знаю:  ти  більше,  ти  маєш  стиль,
Ти  не  летітимеш  униз,

А  в  Лісабон  помчиш,  у  мій  сон…
І  як  крижани’ть  цей  подих  мрії.
Ні,  ти  точно  не  мусон,
Бо  він  інколи  ще  й  гріє…

Чим  можеш  іще  бути  ти?
Може,  швидка  течія  підводна,
Чи  торнадо,  що  заважає  йти?
Ні,  на  це  не  здатна  сила  жодна.

Ти  буревій,  тайфун,  цунамі,
Ти  буря,  шторм,  ти  пил  пустель,
Полярно-холодний  протях  шпарин,
Що  зриває  спокій  білих  стель.

Ні,  це  не  те,  це  все  не  так.
Ти  вітер  інший,  ще  незнаний,
І  не  живеш  у  полі  чи  байраках,
Впіймати  тебе  наснаги  не  стане.

АЛЕ
Ти  до  останнього  подиху  весняних  вітрів,
Ти  до  кінчиків  пальців  потрібна  мені.
Ти  хвиля  бурхлива  життєвих  морів.
О  Боже,  ти  всі  природні  явища  Землі

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344624
дата надходження 17.06.2012
дата закладки 17.06.2012


Ксюша Выходец

Людино ти вінець творіння

Людино  ти  вінець  творіння,
Ти  перлина  в  океані  безмежнім.
Подаруй  світові  свої  вміння,
Не  намагайся  бути  в  нім  лежнем.
До  сонця  невтомно  вітайся,
Допоки  ростеш  і  жива.
На  ближніх  своїх  не  ображайся,
Бо  залишишся  в  світі  одна.
Шанобливо  поводься  з  людьми,
Правду  потім  нікуди  не  діти.
Щоб  не  відчувалося  згодом  ганьби,
Добрим  словом  щоб  тебе  пам’ятали.
І  пам'ять  про  тебе  щоб  довго  жила,
Щоб  онукам  своїм  ще  казали:
«Зумій  прожить  життя,  як  колись  ця  людина  його  прожила».

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344623
дата надходження 17.06.2012
дата закладки 17.06.2012


ixeldino

Сумнів

Ти  покорила  мої  очі,  мила,
але  тепер  даруєш  тільки  серця  біль.
я  полюбив,  хоч  ти  мене  і  не  любила,
ти  ж  відійшла  до  нездійснених  мрій.
я  намагавсь  тобі  любов  свою  довести,
та  ти  сказала  що  не  віриш  в  це,
і  я  незнаю  як  усе  це  знести,
як  повернути  чи  забути  все.
я  чую  голос  твій  і  серце  оживає,
та  що  сказать  я  не  знаходжу  слів,
щи  ще  люблю  мене  ти  інколи  питаєш,
та  я  запутавсь  у  букеті  почуттів...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344557
дата надходження 17.06.2012
дата закладки 17.06.2012


Asha

ЗАБУТИЙ КОРАБЕЛЬ

Плив  корабель  бездонним  сірим  морем,
Той  одинокий  і  забутий  корабель,  
Що  проклятий,  розбитий  горем...
Шукав  пристанища  гірких  земель.

Ким  пущений  назустріч  смерті?
Ким  не  пробачений  і  кинутий  в  пітьму?
Вітрами  зморений,  штормами  стертий,
Заплив  у  казку  тиху  і  страшну.

Червоне  небо  спалене  вогнями
Сумних  драконів  полум'ям  святим,
Над  тим,  хто  вигнаний  богами.
Він  пам'ятає  -  небо  вже  не  з  ним.

І  він  пливе,  мов  на  долонях  моря,
Чорні  вітрила  в  даль  його  несуть.
він  знав,  що  вирок  прийде  скоро
І  темні  вісники  вже  вирушили  в  путь.

Хто  він  такий,  цей  мандрівник  нещасний?
І  перед  ким  не  боячись  грішив?
Цей  славний  лицар,  гордий  і  прекрасний,
Когось  любив  і  люблячи  згубив.

В  тумані  хмар  засяяв  раптом  замок
Й  до  берега  той  корабель  пристав.
Скрізь  була  ніч,  а  на  землі  -  там  ранок!
І  на  коліна  мандрівник  упав.

Почувся  голос  тихий  і  священний,
Той,  що  прощає  людству  всі  гріхи:
"Іди  собі,  шукай  її  прощення,
Й  тебе  колись  помилують  боги".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344569
дата надходження 17.06.2012
дата закладки 17.06.2012


Той,що воює з вітряками

Горсть пепла в руках Бога

В  Руках  Бога  я  горстка  пепла  всего  лишь,
Я  только  Феникс  с  не  вечным  огнем...  
Но  если  ты  когда-нибудь  позволишь,
Я  возвращусь  на  Землю  дождем!
Я  возвращусь  на  Землю  просто  так,
Я  возвращусь  что  б  навсегда  остаться...
Я  знаю  я  дурак,дурак,дурак...
Привыкшый  за  слова  всегда  цепляться!
И  я  вернусь  на  Землю  просто  так,
и  я  вернусь,вернусь  чтобы  остаться  навсегда,
Уляжутся  взаимные  обиды  и  бардак...
в  ДУШЕ.Опять  затеплиться  остывшая  звезда...
Когда  умолкнут  все  дороги  все  пути  и  города...
Ты  Приди  босиком  по  росе,приди  ко  мне  сюда:
Сюда,сюда,сюда  под  сердце...
И  может  быть  вдвоем  мы  сможем  наконец  согреться!
                       17  июня  2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344549
дата надходження 17.06.2012
дата закладки 17.06.2012


Стр@нник

Свеча и мотылёк

Ты  изящна,  в  полёте  прекрасна,
Ищешь  свет  и  на  пламя  летишь,
Но  любовь  моя  слишком  опасна.
Мой  огонь  безобиден,  но  лишь
Ты  коснёшься,  палёные  крылья
Опадут,  словно  листья  в  саду,
Превращу  твоих  идолов  в  пыль  я
И  огарком  с  тобой  упаду…

В.Стр@нник  2008г.

http://vadimstrannik.ucoz.ru

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344189
дата надходження 15.06.2012
дата закладки 15.06.2012


Юхниця Євген

Виглядаю одну, її, натхненну!

Музична,  сильна  чоловіча  арія


Гарних,    чуйних,    порядних  –  галатики!
Україна  –  столиця  наречених!
Я  ж  ночами  пів-місяцем-братиком
Виглядаю  одну,  її,  натхненну!

То  зіщулюсь  до  смужки  верстатної,
То    розпа́люсь,  розра́нюся  до  -  сяйва!
А  кохана  –  з  родини,  із  знатної,
З  депутатських,  з  нови́х  фамілій  славних!

Тільки  сонцям,  зіркам,  милу  -  сватають,
Я  ж  ліхтарик,  поет  нічної  казки...
Кажуть,  я  -  то  здіймаюсь,  то  падаю,
Жовтий  лицар  негріючої    ласки...

Що  за  світ  в  Україні  будується?
Що  й  від  неба  ховаються  кохані.
Місяць  сяє  палацам  і  вулицям.
Де  ж  ти,  де,  мо́я  мрійная  панна?..

P.S.  Уривок  з  лібретто,  чоловіче  арія  з  сучаснї  оперети,  на  задньому  плані  –  гра  світла  і  тіні  фантасмагоричних,  претендуючих  на  грандіозність  сучасних  набудов.  Світлу  –  не  вистачає  міцності  освітити  усі  гігантські  забудови,  які  наприкінці  виконання  арії  зловісно  закривають  місяць,  що  зменьшуєтьcя  на  очах  до  невидимої  смужки.  Фінал.  Темнота.

14.06.12  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343872
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 15.06.2012


Solomia

…колись…

Колись  ти  обнулИш  мою  зухвалість,
обІрвеш  світ,присвячений  тобі,
І  глянеш  риторично  в  очі  карі,
та  не  знайдеш  в  них  тіні  давніх  мрій.

Там  буде  пусто,так  буває  часто...
коли  на  дно  лягає  сірий  пил,
І  ноги  ватні-далі  йти  не  варто,
І  стане  зайва,сотня-друга  миль.

Так  буде  потім,дивно  все  це  знати,
І  все  ж  тобою  жити  тут  й  тепер...
І  хоч  на  мить-тим  серце  зігрівати,
що  ще  прийдеш  і  станеш  світлим  днем.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343924
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 15.06.2012


Verra

Дачная фантазия

Любовью  и  счастьем  дышала  округа
И  в  мире  мятежном  все  пахло  тобой
Но  не  было  нас  в  этот  миг  друг  у  друга
Мы  были  не  вместе,  с  другим  и  другой.


Я  искренне  верю,  наступит  мгновенье
Когда  я  смогу  раствориться  в  тебе
Бесследно  уйдут  все  былые  сомненья
Наступит  покой  в  беспокойной  душе.

Я  тихо  укутаю  клетчатым  пледом,  
Из  трав  заколдованных  сделаю  чай
Захочешь,  прочту  даже  Хемингуэя
А  после  прилягу  к  тебе  невзначай.


Рукой  я  тихонько  коснусь  твоей  спинки
Губами  прижмусь  к  дорогому  плечу
Там  каждую  родинку  и  волосинку
Рассказом  своим  о  любви  охвачу.

Я  стану  робея  вдыхать  твою  нежность
Дышать  твоей  страстью  и  слышать  «хочу»
Мы  вычеркнем  напрочь  понятие  РЕВНОСТЬ,
Заменим  его  на  другое  –  ЛЮБЛЮ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344142
дата надходження 15.06.2012
дата закладки 15.06.2012


ann_kosiy

Вона

Вона  така:  весела  і  мрійлива
Не  тільки  існувала,  а  й  жила
Так  просто  й  щиро  щастям  дорожила
І  вірила  у  справжні  почуття.
Допоки  в  серце  не  прийшов  неспокій,
А  з  ними  біль  -  нестерпне  відчуття
Ну  хто  сказав  за  почуття  глибокі,
Які  лише  руйнують  нам  життя?
На  посмішці  з'явилася  загадка
Слова  веселі  в  неї,  не  сумні
Ніхто  не  знає  про  болючу  кладку,
Яка  сидить  у  неї  в  голові.
Ніхто  не  чує  її  серця  болю
І  крик  невинної,  ще  юної  душі
Вона  ж  хотіла  всього  лиш  спокою
І  щирих,  чистих,  вірних  почуттів...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344128
дата надходження 15.06.2012
дата закладки 15.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.06.2012


Оксана Гринчук

Дзвінок

Дзвінок.  Підняла  слухавку  “алло”,
На  іншому  кінці  “привіт”  жадане.
У  грудях  так  нестерпно  запекло,
Такий  палючий  біль  іще  незнаний.

“Як  справи?”  -    банально  прозвучало.
“Все  добре  ”  –  і  вона  збрехала  знову.
Подих  його  прискіпливо  вивчала,
Вже  про  кохання  не  ведуть  розмову.

А  потім  звичне:    “А  здоров’я  як?”
У  відповідь:  “Спасибі,  все  гаразд”
І  як  все  сталося  це  з  ними  так,
Хоч  жодних  не  було  між  них  образ.

Вкінці  розмови  ввічливе  “Бувай”
“Гарного  дня  ”  –  він  лагідно  сказав.
Серце  кричало  “Ні,  не  відпускай!”
У  відповідь  “Моя,  завжди  кохав!”

Таке  подвійне  вийшло  спілкування:
Вони  уголос,  а  мовчки  їх  серця.
Поміж  рядків  читалося  зізнання  –  
Належать  одне  одному  аж  до  кінця!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344096
дата надходження 15.06.2012
дата закладки 15.06.2012


Любов Чернуха

Хочу до тата

«Хочу  до  тата!»  -гУби  дула  доня,
З  ним  на  рибалку,  за  грибами  в  ліс,
Та  очі  мами,  не  її  -  сторонні,
Ніби  не  бачать,  донечкиних  сліз.
Татусь  «невдаха»  -  бізнес  промугикав,
Заїхав  в  нетрі  українських  сіл.
Там  в  нього  річка,  в  спокої  безлика,
Невтомність  духу  і  свобода  тіл.
Маленьке  поле  -  всіяне  хлібами,
Старенька  хата,  криниця  у  дворі.
Донька  просила  дозволу  у  мами,
Зробити  крок  на  батьківський  поріг.
Та  невблаганна,  від  образи,  жінка,
Не  піддається  щирим  молитвАм.
І  мається,  картається  кровинка,
Розділена  батьками  пополам.
́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344000
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 15.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.06.2012


Інга Хухра

Очі твої ліщинові… (присв. О. М. )

Очі  твої  ліщинові...  
                       Сну  мені  не  залишили...
             
Вуста  вершково-малинові
                       Тілом  ковзали...

Вишнями  ліжко  встелене  стиглими...
                         І  пелюстками  ніжними,

Наче  пір'їнки  пухнастими
                         Трепетно-орхідейними

Пестиш  своїми  ласками...
                         
Очі  твої  ліщинові...
                         Сну  мені  не  залишили...
                         
Саме  з  таким  мужчиною
                           Хочу  впиватись  тишею...
                         
Очі  твої  ліщинові...
                           Липою,глодом,  м'ятою...
                         
Ранки  медові,  бурштинові...
 
                                                                           
                             Постіль  залиш  зім'ятою!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319116
дата надходження 04.03.2012
дата закладки 15.06.2012


Андрій Нєстєров

Ти не така, як говориш про себе…

***
Ти  не  така,  як  говориш  про  себе,
Хай  я  і  знаю  про  тебе  не  все.
Ти  не  кажи  про  погане,  не  треба.
Най  його  вітер  кудись  віднесе.

Те,  що  було,  все  тепер  не  важливе  -
Ти  не  каліч  тим  минулим  життя.
Мовиш:  того  не  забути  -  можливо.
А  як  на  мене,  та  пам'ять  -  сміття.

Ні,  не  кажи,  що  забруднено  душу;
Може,  це  й  так,  ну,  а  може,  і  ні.
Всім  тим  словам  я  не  вірити  мушу!
Ні,  не  розказуй  про  себе  мені.
29.11.1995

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344063
дата надходження 15.06.2012
дата закладки 15.06.2012