Я уеду туда, где кончается лес,
Где за стенами сосен - цветущее поле,
Надоел городской, вездесущий прогресс,
Я хочу дать душе, встрепенуться на воле.
А за лесом цветет, маком тканый ковер,
Васильки улыбаются с белой ромашкой
И куда б я не бросил свой жаждущий взор,
Ветерок кружит танец с травой-неваляшкой.
Как в трехмерном кино, небо жжет синевой,
Там в зарницах над рожью пылают рассветы
И приятно слепит солнца луч золотой,
Но, задолго, в тот край раскупили билеты.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414142
дата надходження 30.03.2013
дата закладки 03.04.2013
Я хочу жити в Україні!
Бо тільки тут моя сім'я.
Й розповісти своїй дитині,
Що саме тут вродилась я!
Що тут росла й пісні співала
Про український мужній рід.
Що тут в полях квітки збирала,
По ниві йшла, лишала слід.
Я слово українське чисте
З любов'ю заплітала у вінок,
Квітчалася калиновим намистом,
Вкраїні оду слала до зірок...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413130
дата надходження 27.03.2013
дата закладки 27.03.2013
Под пальмой прилёг отдохнуть негритос,
А сверху мартышка метнула кокос -
Не крупный, со страуса, скажем, яйцо,
А вот, погляди, результат налицо!
Товарищ, не будь негритосу сродни
И на стройплощадку без каски ни-ни!
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339527
дата надходження 24.05.2012
дата закладки 24.05.2012
Опів на сьому ти мене розбудиш:
«Коханий, на роботу вже пора...»
Та сухо так прошепчуть мої губи:
«Кохана, вибач, але в мене рак...»
І ми лежатимем в постелі до опівдня,
Ти розумітимеш...і мовчки пригорнеш...
Тікають твої мрії про весілля,
Лиш двері в невідоме вже навстеж...
Ти заспокоїлась і почала про ліки,
Про операцію, про шанси на життя,
А я мовчав...Схилилися повіки,
Бо розумів, що часу вже нема...
Ми вирішили більш не говорити
Про це смертельно близьке каяття...
Ти посивіла...Я ж вирішив не мстити
Діагнозу ціною у життя...
Та йшли ті дні, зливалися у місяць,
А далі рік за роком вже пройшов,
Ми одружилися і зїздили на Світязь,
І я чомусь із світу не ішов...
А потім нам сказали, що помилка,
Що діагностика, буває, підвела,
І нам відкрились часу зливки,
Без страху, а з надією життя...
І ми живем, немов душа з тобою,
Понад усе люблю твоє буття,
Лишень волосся, що вкрилось сивиною,
Як спомин і як правди каяття...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339180
дата надходження 22.05.2012
дата закладки 22.05.2012
Опускаю глаза - за державу обидно;
Старики в нищете доживают свой век
И просвета, увы, в этой бездне не видно,
Выживает, едва, пожилой человек.
Боссы в кожаных креслах, "оковы" златые,
Водку пьют с хрусталя, чай - тончайший фарфор...
Старикам снятся светлые дни голубые
И прожиточный минимум - вечный позор.
Добавляют копейки, старики очень рады,
Следом цены взлетают в несколько раз,
Они любят страну, нет им большей отрады,
Но не любит страна этих преданных глаз.
Старикам-ветеранам - почет, уваженье...
Во все уши трезвонят державы вожди,
Ведь забота о старости - предназначенье,
Только все обещанья смывают дожди.
Опускаю глаза... Стыдно. Больно. Обидно.
Я не знаю, как вам, дорогие, помочь.
Да хранит вас Господь! Ему сверху всё видно.
Знает, что Его детям так больше невмочь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338837
дата надходження 21.05.2012
дата закладки 21.05.2012
Поговори зі мною Янголе святий,
Приходь до мене в снах щоночі.
Скажи мені, що значать сни мої,
Які вони, звичайні, чи пророчі?
Я бачила багато снів в житті,
Та цей мене покинути не хоче.
Була неначе я у майбутті…
Побачити таке ще раз… - Помилуй Боже.
Навколо сіра маса… пустота…
Я задихаюсь… дихати не можу.
Я чую плач, і шепотом слова: -
Прости… Спаси… Помилуй Боже…
Я бачу все неначе на яву,
Так страшно стало, але я лечу
І чую голос мене проводжає,
Усе розказує, усе розповідає.
Мені так стало затишно й спокійно
А голос солов’їно-мелодійний,
Сказав Він: - Ця дорога в Рай веде
Пройдеш її в покуті, й все мине.
Він вів мене дорогою до Раю,
Мені не страшно, адже я вже знаю
Що Рай мене чекає в Небесах,
Колись полину, полечу неначе птах.
8. 07. 2009 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337511
дата надходження 15.05.2012
дата закладки 15.05.2012
Ростила мати сина, як надію...
Леліяла, вкладала в нього душу,
Пишалась ним, в ній зародилась мрія,
Собі сказала: «Я здійснити мушу».
Дуже хотіла щастя й долі сину,
Щоб народились внуки-янголята,
Дружина була мудра і красива,
Щоб кожен день у нього було свято.
І все збулося, вимолила мати...
Настала старість і пропала сила,
Проте ходила сина виглядати
І щастя йому в Господа просила.
Пройшли роки і білі скроні в сина,
Давно лежить матуся в домовині,
Та до могили втоптана стежина,
А мамині молитви у калині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337310
дата надходження 14.05.2012
дата закладки 14.05.2012
Сьогодні знову понеділок -
Початок праці і нерішених речей.
Тобі я приготую ванну з пінок,
Щоб зняти втому із твоїх плечей.
В вівторок буду казку малювати
Із поцілунків ніжних і хмільних.
У середу - сніданок готувати
З кавовим смаком доторків п'янких.
В четвер зготую я вечерю вміло,
Та ще для тебе буде і сюрприз -
Моє оголене і спрагле тіло,
Всіх забаганок виконання і каприз.
У п'ятницю підемо ми гуляти
Під небом тихим, зоряним, ясним.
Мене ти будеш обнімати, цілувати.
Огорне вечір покривалом нас своїм.
В суботу після дня важкого
Для тебе еротичний є масаж.
З жагою я торкнуся тіла твого,
А далі... й насолоди прийде час.
В неділю - кава й тістечка солодкі,
Обійми, пестощі, зливання спраглих тіл.
Які у тижня всі ці дні короткі!
А у любові ще багато дивних миль.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333801
дата надходження 28.04.2012
дата закладки 11.05.2012
Музика сумна, лягають на папір рядки.
Спогад. Я, здається, втрачаю тебе назавжди.
Останній подих літа, знову осінь, метушня!
Я не плачу, то лише кричить моя душа.
Дивний світ, в якому ти вже не зі мною…
Я не стану слабшою, та я зіллюсь з грозою,
Громом зареву, дощем до тебе пригорнусь,
І з ніжним твоїм тілом каплею зіллюсь.
Невидимо торкнусь до твоїх спраглих уст.
Ти пригадаєш любий ту нашу ніч безумств.
Я зараз йду, залишивши в тобі свої сліди:
Ти надто дорогий мені, щоб відпустити назавжди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333240
дата надходження 26.04.2012
дата закладки 27.04.2012
Безмежний простір -
Ти і я
І невідомо, як планети нас віднесуть від каяття,
Поміж пустелі і замети!
На перехресті інших долей,
Ми розминулись крізь роки
Та не боюся я вже болю,
Торкнись мене, хоча б руки
Кохання, в снах
Ти - грішна мрія!
Все розплелося як коса.
І ніч - без сорому, повія,
Як я самотня, вже згаса!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244635
дата надходження 03.03.2011
дата закладки 26.04.2012
Нарешті ми зустрілися з тобою.
Це наша перша спільная весна.
Життя виблискує веселкою ясною.
І птицею готова полетіть душа.
Чекала довго - довго я на тебе,
Лічила дні, години, місяці,
Щоб подивились з ніжністю на мене
Ці оченята щирі і ясні.
Щоранку радісно я прокидаюсь
В обіймах твоїх теплих- теплих рук.
Мене ти як ніхто кохаєш.
Мій найдорожчий! Мій СИНОК!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319344
дата надходження 05.03.2012
дата закладки 26.04.2012
Мамині очі – поля волошкові,
Сповнені ніжності, ласки, любові.
Мамині очі – глибини блакиті,
Ніжним ранковим серпанком сповиті.
Мамині очі, як зорі, сіяють,
Очі, що спокою й втоми не знають.
Опікують пильно вони з пелюшок,
Ведуть крутизною життєвих стежок.
Дитинство голублять, мов сонце у казці,
Леліють, купають в любові та ласці.
Навчають малечу робить перший крок,
До школи приводять на перший дзвінок.
Вони біля ліжечок кожну хвилину
В глибокому смутку за хвору дитину.
Всі болі спішать пригорнуть до грудей,
Відгонять тривоги від любих дітей.
З дітьми все гаразд – то радіють, сміються,
Спіткає біда – то слізьми обіллються
Й засмучений погляд звертають до Бога.
В молитві очей – і надія, й тривога.
Невдачі дітей – материнські невдачі.
Їх мамині очі в серцях наших бачать,
Журбу переймають від діток до себе,
В хресті співтерпінь відчувають потребу.
Мамині очі розгонять печалі,
Привітно стрічають з далекої далі.
А потім в сльозах до воріт проводжають
Своїх пташенят, що з гнізда відлітають.
І знову невтомно стоять на порозі,
Чекаючи нових візитів в тривозі.
Мамині очі від щастя радіють
І разом зі скронями з горя сивіють.
Тихі, заплакані, майже прозорі,
Згаслі, принишклі, як стомлені зорі.
Скільки ж ці очі ночей не доспали,
Скільки провин своїм дітям прощали!
Вони всюдисущі – ці мамині очі,
Навіть у снах нас голублять щоночі.
Навіть тоді, як не стане вже мами,
Очі ці з неба слідкують за нами.
Разом із сонцем тепло своє ллють,
Святу благодать на дітей своїх шлють…
Через віки, як видіння пророчі,
Ведуть по життю ніжні мамині очі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302417
дата надходження 26.12.2011
дата закладки 25.04.2012
Я самая счастливая на свете…
Об этом я сейчас тебе пою.
Я радуюсь, как радуются дети,
И не скрываю искренность свою…
Я щедро раздаю свои улыбки,
И создаю волшебный мир Любви,
От всей души прощаю все ошибки…
Пусть солнца свет течет в моей крови!
Я возрождаюсь, я живу! Ты видишь?
Я знаю, что хочу. Что хочешь ты?
Меня уже не так легко обидеть,
Ведь я лечу на крыльях у мечты…
Я праздную свой день, тебя и солнце,
Наш светлый дом, и наши два крыла.
В твоей душе любовью отзовется
Подаренная мной тебе весна…
И каждый день я снова возвращаюсь
Туда, где меня любят и где ждут…
Я – женщина. Я – счастье и я –радость,
Я создаю в твоей душе уют…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333109
дата надходження 25.04.2012
дата закладки 25.04.2012