Бойчук Ігор: Вибране

Анатолійович

Вишиванка. На слова Ігоря Бойчука.

Сподобався  щирий,  мелодійний  вірш.  Щось  написав...  Куцувато  вийшло...Захотілося  додати  трохи  слів  і  музики.  Додав  розширений  програш  і  на  свій  розсуд,  без  узгодження  з  автором  тексту,  катрен  зі  своїми  словами.  Якщо  Ігор  не  буде  проти  -  так  і  залишимо.  Якщо  напише  свій  текст  -  підредагуємо.  Чекаю  на  його  відповідь.    А  поки  що    -  слухайте  і  судіть...

           Вишиванка

Щодня  у  полі  спозаранку  
Збирала  трави  на  сорочку,
Й  ночами  шила  вишиванку
Одному  синові-синочку.
Плела  на  полотні  узори
Нитками  й  щирими  словами.
Вшивала  небо,  ясні  зорі,
З  близькими,  рідними  стежками.

Програш.

І  обереги  малювала
На  долю  кращу,  неповторну.
Щоб  сила  зла  його  минала
Вплела  молитву  чудотворну.
Й  цілющі  трави  полонинські,
І  рідну  хату  на  горбочку,
Солоні  сльози  материнські
Вкладала  в  вишиту  сорочку.

Розширений  програш.

На  долю  вишила  сорочку
своєму  синові-синочку.
Цей  оберіг,  кохана  ненько,
твоє  палаюче  серденько.
ТВОЄ  ПАЛАЮЧЕ  СЕРДЕНЬКО!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428984
дата надходження 02.06.2013
дата закладки 08.06.2013


Артем Чижов

Про руськомовних депутатів

Коли  в  Радi  у  Верховнiй  
Руськомовний  виступа,  
Ви  прислухайтесь,  шановні,  
Що  він  меле  й  телiпа.  
-  Без  единого  Союза  
Далеко  мы  не  уйдем.  
Жить  не  сможем  без  России,  
Неизбежно  пропадем...  
-  Виступайте  на  державній!  -  
Із  гальорки  хтось  гука.  
-  Перестаньте  придираться!  -  
Чути  з  іншого  кутка.  
А  йому  ж  державна  мова  -  
Непотрібна,  зайва  рiч.  
Йому  рiдна  та,  якою  
Разговарівал  Іллiч.  
Проти  вищого  начальства  
Вiн  нiколи  не  ішов.  
Що  начальство  iзрекало,  
Те  і  вiн  услід  молов.  
Не  морочилась  ніколи,  
Твердолоба  голова,  
Українські  чи  російськi  
Ті  начальницькі  слова.  
Буде  три  державні  мови  
Чи  чотири,  чи  одна,  -  
Ні  тiєi,  нi  цiєї  
Вiн  не  знатиме  й  не  зна.  
І  його  не  мучить  совість,  
І  -  сумління  не  гризе...  
Тож  послухайте  терпляче,  
Ще  чого  він  наверзе.  
-  Мы  от  наших  оппонентов  
Разных  слушаем  речей,  
А  живут  они  поддержкой  
Иностранных  богачей.  
Потому  они  им  служат,  
Что  живут  за  ихний  счет!  -  
Зачекаймо  ще  хвилинку,  
Доки  вiн  затулить  рот.  
Зачекаймо  й  запитаймо:  
-  А  тепер  повiдай  нам,  
За  який  і  чий  рахунок  
Ти  живеш  на  світi  сам?  
Ти  продуктiв  добру  купу  
Умегенюеш  щодня.  
Що  ж  у  тебе  -  є  корова,  
Власні  кури  чи  свиня?  
Може,  ти  свиню  зарізав  
І  насмажив  ковбаси?  
Може,  з  власного  городу  
Ти  картопельку  їси?  
У  народу  від  нестатків  
Уривається  терпець,  
А  у  тебе  на  загривку  
Ледь  зійшовся  комірець.  
Ти  Росію  сильно  любиш?  
Безперечно,  це  не  грiх,  
Але  хто  ж  тебе  тримає,  
Не  пускає  до  своїх?  
Залиши  нам  Україну,  
Не  тягни  до  росiян,  
Можеш  пупа  надірвати,  
Це  ж  тобi  не  чемодан.
́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394568
дата надходження 22.01.2013
дата закладки 25.01.2013


Микола Серпень

Про УПА вы говорите, что хотите

Про  УПА  вы  говорите,  что  хотите,
Мы  недавно  не  такое    говорили,
Но  с  хулой  немного  погодите,
Злость  она  не  требует  усилий.

Выйдя  с  вами  из  одной  купели,
Крест  мы  свой  достойно  пронесли,-
Вместе  разных  достигали  целей,
Вместе  шли  до  краешка  Земли.

Вместе  медленно  взрослели,
Выросли  и  крылья  обрели.
Мы  же  вам  свободы  не  жалели,
Вашей  не  жалели  вам  земли.

Что  есть  мера  доблести  народа?
Что  позор?  Не  просто  нам  понять.
Если  доблесть  -  добывать  свободу,
То  позор  -  свободу  отнимать!

И  теперь,  когда  все  это  в  прошлом,
Может  вам  пора  уже  понять,
Что  народ,  он  не  бандит  из  рощи,
За  свободу  мог  и  воевать.

Кажется,  вы  те  же  и  поныне,-
Все  боитесь  правду  признавать,
А  потомки  палачей  Катыни
Будут  свое  время  поджидать!

Как  не  просто  сохранять  нам  лица.
Нынче  время  камни  собирать.
Чтобы  подлые  не  жечь  страницы,
Лучше  нам  друг  друга  понимать.

1.12.2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383040
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 09.12.2012


Бойчук Роман

Лук правди

Завжди  цілеспрямовано  вперед  
Іти,  не  помиляючись,  -  не  просто.
Різке  падіння,  а  бува  і  злет  -
Назад  є  кроком  нашим  часто-густо.

Самообманом  іноді  живем,
На  час  якийсь  знайшовши  в  цьому  спокій:
Між  правдою  й  брехнею,  мов  між  вен,
Ми  леза  двосторонні  і  широкі.

Навчитися  б  не  опускати  рук:
До  цілей  йти  завжди  без  спотикання..!
Нам  в  цьому  допоможе  правди  лук
Зі  стрілами-(самим  собі)-зізнання.

Банальна  філософія  та  все  ж,  -
Без  правди  з́авжди  мучать  протиріччя.
Кого-кого,  себе  -  не  проведеш!
Цінуймо  правди  постріли  в  обличчя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382832
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 06.12.2012