За межами наших історій усе незмінно:
Надумане не існує, а справжнє - нетлінно.
За рамками наших фантазій - ми просто душі:
Беззахисно ніжні й водночас безмежно мужні.
За стінами наших страхів - ми є чиста радість,
Яка полохливо в куточках очей ховалась.
За обрієм наших обра́з і страшного гніву
Ми люблячі, світлі й такі... невимовно красиві.
За марністю наших слів ми достатньо змістовні,
І рідко зсередини точно такі, як зовні.
Хоч власними діями ми тепер дещо скалічені,
Та все ж, попри часу плин, безперечно вічні.
24.10.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532289
дата надходження 24.10.2014
дата закладки 19.06.2016
Я хотіла б окрему палату
Десь у закладі хворих душ.
І хай будуть на вікнах ґрати,
Й під очима розмазана туш.
І назовні усе таємне,
Бо начхати, що скаже хтось.
Я б боялась, як зовсім темно
І кричала б: "Мені не здалось!"
Але, звісно, ніхто б не вірив,
Бо у кожного власний світ.
Вікна з видом на ліс хотіла б
І хоч кілька пігулок від...
Я хотіла б окрему палату,
Та у долі на лезі ножа
В мене(кажуть, що гріх нарікати)
Ще відносно здорова душа.
03.04.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571773
дата надходження 03.04.2015
дата закладки 19.06.2016
Ви не питайте в жінки, що краще імпонує -
ромашка, чи троянда, чи жасмин.
Жінки всі люблять квіти, і тих, хто їх дарує
без свят, і без подій, і без причин.
Ви не питайте в жінки, для чого щось їй треба,
ви краще просто станьте і зробіть.
Не обіцяйте зорі, польоти вище неба.
Лише надійно поруч завжди йдіть.
Ви не питайте в жінки, що буде там, за рогом-
цього не знає і вона сама.
Правдиві будьте й щирі, неначе перед Богом,
щоб в її душу не прийшла зима.
Ви не питайте в жінки, чи вас вона кохає.
Ви відчувайте просто...і живіть!!!
Що буде завтра з вами? Цього ніхто не знає.
Любіть, немов в останній раз, любіть...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669939
дата надходження 02.06.2016
дата закладки 19.06.2016
З-поза обрію сходить сонце,
певно сон це.
Впаде росами - ти щаслива,
буде злива.
На світанку здійметься вітер -
вирве квіти,
А як дощ нізвідкіль залиє -
то зогниє.
Вийдеш зрання і вже до ставу,
пахнуть трави.
Не повернеш бігом до хати-
ти літати.
Як сусідські тобі прогнози -
так морози.
А як нині погода вдасться -
буде щастя.
Він довіку тебе кохатиме,
і колись ці
Його пестощі ти гойдатимеш
у колисці.
Помаранчева дівчинка
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558285
дата надходження 08.02.2015
дата закладки 09.02.2015
Життя перевантажене буденністю.
Зима навиворіт ламає кості втомлені.
Думки прокурені закручує у термосах,
Як добрий чай запарений лимонами.
Душа стомилася - бракує палива.
Мені чогось хорошого, би краплю радості...
Усе життя заповнюю чужими справами:
То чи́ню благо, то грішу для святості.
Мій розум приспаний, йому то ба́йдуже
(Здоровий глузд помер від передозу кавою),
У кінофільмах заховався від реальності...
Життя перевантажене уявою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554705
дата надходження 26.01.2015
дата закладки 08.02.2015
З такими не ходить під шлюбний вівтар, забудь
З такими не ділять ліжко «на дві країни»
У нього в обіймах я тану, я тону, гину
Його поцілунки напевно мене порвуть
З такими не ходять під шлюбний вівтар,пробач
З такими не плачуть, таким витирають сльози
Мене розриває, я знов вимагаю дози
Мене роз’їдає розпач його невдач
З такими не ходять під шлюбний вівтар, на жаль
А може колись я іще раз повернусь в літо
І «ті самі граблі» не зможуть мене спинити
Такі не кохають... Такі відправляють в рай!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408683
дата надходження 13.03.2013
дата закладки 06.02.2015
Господи, знаєш, я вже
Дійшла до останнього краю.
Мій ангел мене стереже,
Щоразу, коли я вмираю.
У нього болить голова,
Коли свою я втрачаю.
Він терпить - я знову жива,
Ранок, як всі зустрічаю.
Кожен мій поштовх думок,
Вибач, я часто грішу.
Сьогодні мій вечір намок,
Посидь біля мене, прошу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546009
дата надходження 24.12.2014
дата закладки 26.12.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.12.2014
додаю шаленості
у ці самотні ночі.
малюю бірюзовим очі,
наче на шкірі голкою,
залишаючи слід,
в який просочеться світло...
більше світу
у кожному подиху,
бо дихання тоді безцінне.
з кожним кроком
ближче до наступного життя.
каяття не буде!
люди засудять і
спалять, додаючи дерев...
така собі моя надія
на "збереження" цього життя...
ти пахнеш морем...
напевно.
даремно втрачений час
на спогад,
згас, як віконечко о другій ночі.
а твої очі,
вони наче з волоського горіху...
Нехай це буде
мій найсолодший гріх!
коли ковтатиму тебе у себе,
задихаючись від усвідомлення,
кусатиму твої губи,
щоб аж боліло до крові...
Ти залишатимеш мене саму,
обернуту до неба...
я житиму без тебе
іще зо два життя.....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537515
дата надходження 17.11.2014
дата закладки 17.11.2014
Просто світ, у якому є Ти, безперечно, більший.
І не суттєво, що в ньому значно коротші дні.
І байду́же, коли хтось говорить, що просто смішно
Те, що я Тебе "Так", попри те, що Ти просто -"Ні".
Просто сни, де приходиш Ти, майже всі - кольорові,
А нечасті слова Твої мають глибокий зміст.
Я, можливо, зламалася десь у самі́й основі,
Бо просякнута нині Тобою уже наскрі́зь.
Просто я Тебе "Так" вже смиренно і безнадійно:
Хоч у я́сному небі, хоч в пеклі на са́мому дні.
К бісу правила, норми і всі невідомі змінні:
Я Тебе досі "Так!", попри Тво́є рішуче "Ні..."
16.11.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537369
дата надходження 16.11.2014
дата закладки 17.11.2014
Мені б тільки ще раз пройтись з ним осіннім парком...
Послухати в натяках майже невинних днів,
Як вітер нахабно розбурхує дим зі слів,
А він (попри все) бездоганно тримає марку!
Мені б лиш навчитись повірити в наше диво:
У нас буде Єва – маленьке крихітне ангеля...
Така сіроока, як він, і така ж принцеса, як я...
У нас буде щастя, якщо не поранять зліва
Ножі його слів… Я на мить зупиняю час:
Мені б тільки ще раз в обіймах його зітліти,
Надпити спокуси і стиха прошепотіти:
«Останіми днями HE пишеться HE про нас»!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367600
дата надходження 30.09.2012
дата закладки 17.11.2014
Я так много хотел сказать
Только что-то мыслей не стало
Опустела моя кровать
Без тебя и без одеяла
Зашуршала не клёна листва
Если честно, и не под ногами
В книге счастья не день и не два
Мы страницы шутя отрывали
Мне не жалко потраченных дней
И минуты безделья не греют
Огорчаться и плакать не смей
Твои слёзы, как лезвия, бреют
Я так много хотел сказать
Ещё больше хотелось сделать
Но моя опустела кровать
И Луна без тебя потускнела
Ты не бойся, Малышка, обид
Бесполезных надежд и свиданий
Твоя звёздочка где-то горит
В ожидании заветных желаний!
07.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526971
дата надходження 30.09.2014
дата закладки 30.09.2014
Заколисує ніч розтривожені хвилі,
І витрушує пил з золотого ковша...
Ці хвилини вечірні - неповторні і милі,
Коли дива чекає наївна душа...
Неприємності дня затягнуло туманом...
Тиша вкрила весь світ... і ні звуку - ніде...
В загадкову цю мить ще не віриш в світанок...
Але ж він неодмінно до тебе прийде!...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527010
дата надходження 30.09.2014
дата закладки 30.09.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.07.2013
А пам'ятаєш ту осінь два роки тому? -
В майже порожніх кишенях твого плаща
сповнена щастям ховалась моя душа...
І засинала спокійна у тебе вдома.
А пам'ятаєш тишу напівзимову? -
В ковдрі картатій, купленій восени,
так недоречно зігрілися мої сни...
Й стихли словами в ранкових твоїх розмовах.
...Я вже, мабуть, не впізнала б твого плаща -
Два роки тому нам мало було весни...
Мерзнуть на вулиці втомлені мої сни...
Містом блукає порожня моя душа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369643
дата надходження 09.10.2012
дата закладки 25.07.2013
Читати думки не треба:
коханням намокла постіль...
я маю в долонях небо,
коли він приходить в гості...
не варто зізнань будити -
нам пистрасті не бракує...
я маю в волоссі вітер,
коли він мене цілує...
вагань не зупинить вечір -
я надто від нього п'яна...
я тільки його малеча,
коли він на мене гляне!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396042
дата надходження 27.01.2013
дата закладки 25.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.07.2013