Я тихо посміхнувся в темряву крізь морозну шибку, вдихаючи солодкий запах пізньої Зими, що неквапно, боязко проходив повз милі тріщинки старого вікна. Привіт. Чудовий вечір, правда?
Ти захоплено видихнула. Я відчуваю твій усміх, він теплий і зігріває мене в цей останній лютневий вечір. Подивись на небо! Спробуй його на смак. Чорничний, мій улюблений. А колір?! - мовиш ти.
Я підхоплю на одному диханні - ми розділяємо це повітря на двох, воно наше: Твій улюблений - фіолетовий. Чому воно такого кольору? -спитаєш ти.
Ангели розлили фіолетову фарбу, малюючи для тебе чорничні ночі. Ніч, як спосіб життя, як мить для здійснення найголовніших мрій.
Це геть прекрасно. Це щастя! - промовиш ти.
Твоє "геть" вже не ріже мені вухо. Це така собі звичка! Мій приємний спомин про тебе.
А ще твої парфуми! Стандартні, зовсім не оригінальні, але наповнені тобою - твоїм характером, посмішкою.
Ти завжди різна - запах, колір очей, настрій.
Пахнеш малиною, м'ятою, шипшиновим чаєм.
Світлі,втомлені очі; темні, веселі; шалені. Прекрасні.
Посмішку я відчуваю за багато метрів, через телефон, через книги, які ти читала.
Я малюю на запітнілому вікні пацифік! Твоя слабкість. Моя звичка, набута завдяки тобі.
Скарлет.Тезі.Шерлі.
Тесс. "Сс.." - ніжно,витончено, солодко, мов чай з лимоном. Правда ж?
Мері. Кейт. Емілі.
49 синочків, 51 донечка, ти ж не забув, правда ж?
А як же Меггі?
Ах, Меггі.
Ми можем годинами говорити про наше майбутнє, обирати імена нашим дітям. Просто мовчати.
Тиша. Ти терпляче вслухаєшся.
Нас розділяє велика відстань. Декілька кварталів. Тисячі вікон з тьмяним світлом. Мільйони телефонних ліній. Але ти близько. Тут. Я можу доторкнутись. Почути твій голос, запах.
Я тебе люблю.
Ти мене любиш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318322
дата надходження 02.03.2012
дата закладки 04.03.2012