Покинув ангел землю грішну.
Не захотів він залишитись,
Не захотів на люд невтішний
Щоночі і щодень дивитись.
Не захотів він, ангел, щастя ,
І тільки спокою просив
Й позбавити його напастя:
Щоб хтось за щось його простив.
І полетів він ненароком
В безкраї вічні небеса.
Злякався ангел. Як жорстоко
Гниє в душі людській краса.
Піднявся в вись - і все побачив:
Добро, що називалось злом.
І хтось за щось його пробачив -
Не заплатив йому добром.
Він все побачив навпаки;
Прозріли очі, чи ж на радість.
І вже втікать нема куди;
Тепер спасіння нам не дасть він.
Цей ангел, він утік від жаху,
Не захотів топитись тут,
А наші душі, повні страху,
Чомусь зайшли у глухий кут.
І тут - про ангела згадали,
І біль серця наші роздер.
Згадали, що не пам'ятали,
Що він живий, що він не вмер.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327352
дата надходження 03.04.2012
дата закладки 06.04.2012
«Вже ніч вкриває сонце. Пора спати!
І зіронька яскрава коло хати
голубить сині оченята сяйвом,
в пелЮстках роси сняться ніжним мальвам».
Вкладала спати діток няня-мати,
а вдома двійко рідних... Колихати
їх буде вітер із дощем холодним.
Тривога: «Добрий ранок» - скаже сонним.
«Якби ж не руки, крила – полетіла б!!
Не можу - поруч, а без Вас не сила!» -
В зажурі емігрантка в Лісабоні
молилась і стискала щось в долоні… -
Листи із дому - від синочка й доньки
обвЕли дітки на папір долоньки,
щоб мама доторкнулась України,
щоб мама була часткою родини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270288
дата надходження 15.07.2011
дата закладки 26.03.2012