Марго7: Вибране

Olya Savchuk

ДЯКУЮ!!!

Коли  біль  та  й  не  мине,
Не  залишиш  Ти  мене...

І  коли  забудуть  всі,
Витреш  сльози  на  лиці...

Коли  слабшою  впаду,
Ти  відкинеш  всю  біду...

Коли  серце  розірвуть,
Його  ангели  візьмуть...

І  коли  є  біль-дощі,
Ти  веселку  шлеш  душі...

Коли  в  неї  наплюють,
Крила  світла  обіймуть...

Коли  друзі  -  вороги,
Вічний  Друг  -  це  тільки  Ти...

Коли  мучить  біль-Любов,
Ти  приходиш  в  серце  знов...

Коли  ранять  без  жалю,
Я  благаю  і  молю...

Забирають  все  моє,
Лиш  любов  Твоя  ще  є...

І  спиною  повернуть,
Лиш  до  Тебе  моя  путь...

Кожен  день  -  нові  гріхи
І  рятуєш  тільки  Ти...

І  ніхто  без  Тебе  я,
Ти  -  Надія  і  Життя.    

Коли  біль  та  й  не  мине,
Не  залишиш  Ти  мене...



Дякую!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317859
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 13.07.2014


Котенок

В сумраке почти чужого города

В  сумраке  почти  чужого  города
Так  легко  принять  все  то,  что  хочется…
И  для  грусти  просто  нету  повода,
И  почти  не  давит  одиночество.

И,  ты  знаешь,  так  легко  мне  дышится
От  того,  что  все  –  по-настоящему:
Чей-то  дом,  чужие  звуки  слышатся,
Силуэты,  в  тишину  спешащие.

Кто-то  едет,  ищет,  верит,  движется,
Но  куда  –  мне  это  все  неведомо.
Сотни  лиц  хотят  друг  с  другом  сблизиться,
Со  своими  счастьями  и  бедами.

Я  же  здесь  по-прежнему  случайный  гость.
Не  спешу,  не  жду,  не  жажду  стать  своей.
Душу  промокну  его  огнем  насквозь,
Города,  манящего  теплом  ночей…

И  опять,  вобрав  в  себя  всю  жизнь  дорог,
Я  скажу:  «Спасибо,  больше  не  чужой,
Что  взглянуть  в  себя  ты  снова  мне  помог…»
И  пойму:  о,  как  же  я  хочу  домой…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357040
дата надходження 13.08.2012
дата закладки 13.08.2012


Иришка2012

спасибо!

спасибо  тебе  за  любовь,
за  верность  твою  спасибо,
за  то,  что  ты  был  со  мной,
за  то,  что  я  рядом  была...
спасибо,  тебе,  родной,
за  счастье,  что  мне  подарил.
спасибо  тебе  за  всё..
за  то,  что  меня  любил!
спасибо  за  радость  ту,
что  я  с  тобой  пережила,
за  то,  что  и  любовь  мою
сберег  ты  в  сердце  ,  как  была...
спасибо  тебе  за  всё!
за  гордость,  за  слезы  эти..
спасибо  тебе,  мой  родной,-
за  то,  что  ты  есть  на  свете!...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326439
дата надходження 30.03.2012
дата закладки 30.03.2012


Fata Morgana

***

На  тіло  повішено  ціни;
І  знов  продається  товар.
Серця  вибухають,  мов  міни,
Та  все  ж  не  втрачають  свій  "шарм".
Ось  знижки  на  душі!  Побігли!
Побігли  в  живий  магазин!
Хоч  рвались  щосили  -  не  встигли,
Бо  всі  -  суцільний  "один".
Хоч  "коштують"  дешево  бідні,
Та  попит  відсутній  на  них.
Купують  чужих  навіть  рідні
Крізь  сльози  й  пронизливий  сміх.
Є  попит  на  буржуазію,
Та  тільки  уявний.  Шкода?
Знецінено  безцінь  і  мрію
Душа  залишилась  одна...
Є  попит  на  все.  Та  немає
Сердець,  відчуттів,  чистоти.
Повільно  душа  помирає,
І  хоче  у  безвість  піти...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326389
дата надходження 30.03.2012
дата закладки 30.03.2012


Poetka

…к тому кто рядом…

"Тех  нет  объятий,  чтоб  не  разошлись
 Как  стрелки  в  полночь."
           И.БРОДСКИЙ
_________________________________________________

...будущее  никогда  не  станет  ближе  чем  прошлое
коридор  ведущий  к  нему  длиннее  в  сто  раз  чем
коридоры  Рейхстага
антикризисная  помощь  вставляет  монеты
в  дверные  пробелы
время  всегда  начинает  разговор  шепотом
и  будто  с  похмелья  ...
стареют  ночи  если  слишком  долго  ты  проводишь  их  наедине  ...
каждая  на  несколько  десятков  лет  ...
я  возвращаюсь  к  забытым  квартирам
в  которых  только  разбитые  стёкла  и  летают  мыши  летучие
я  ищу  там  то  что  позволило  стать
мне  -  собой  тебе  -  чужим...
и  даже  если  воздух  на  самом  деле  гораздо  тоньше
и  прозрачнее  чем  мы  думаем
жизнь  всегда  сможет  начаться  и  без  твоего  присутствия  
но  что  это  будет  за  жизнь?..
в  привокзальных  гостинницах  сердца  прикрывают
белыми  простынями
и  оставляют  письмо:
"слишком  много  правды  попало  в  это  сердце"
камни  согреты  луной  молча  отдают  тепло
случайному  взгляду...
среди  плотности  снега
спрятана  поэзия  которая  пишется  временем
моего  существования  в  твоем
хотя  и  вымышленном  но
зато  таком  уютном  мирке...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308367
дата надходження 22.01.2012
дата закладки 30.03.2012


Весняна Осінь

До Тебе б …

До  Тебе  б  доторкнутися  крізь  сни,
Щоб    подихом  на  волі  зазвучати.
Я  Осінню    побуду  до  Весни,
А  Ти  навчись    минулому  прощати.

До  Тебе  б  долетіти  до  зірок,
І  падати,і  тишу  пробачати.
Десь  ближчою  ставатиму  на  крок,
Щоб  літом  у  душі  Твоїй  лишатись.

До  Тебе  б  переплисти  океан,
І  відстані  усі  відревнувати.
До  Тебе  бігти  б  через    сни  й    туман
Щоб  ві́ршами  на  аркуші  звучати...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311818
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 04.03.2012


Весняна Осінь

Дозвольте…

Дозвольте,  ще  хвилину  будемо  на  "Ви":
Тремтіння  рук,  цілунки,  кава  ,  мить  і  спогад...
Якби  вітри  всі  в  полі  знову    відгули,
Чи  Ви  б  відчули  цей  палкий    вчорашній  погляд?

Дозвольте,  ще  секундою  напитися:
Терпкі  долоні,  квіти,  сон  і    вальс  Шопена...
Якби  зуміли    б  мрії  зупинитися
Любов  б  не  знала  снів,  (що  в    серці    є  здійсне́нні)  ...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311916
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 04.03.2012


Весняна Осінь

В моїй душі ще досі квітнуть квіти…

В  моїй  душі  ще  досі  квітнуть  квіти,
Що  веснами    мороз  терпкий  засіяв,
Якби  він  вмів  всі  спогади  подіти,
І  падолистом  осінню  замріяв.

Якби  забути  сон  цей  на  хвилину,
І  ще  секунду  спогадом  кричати,
На  мить  відчути  погляду  перлину,
І  знов  два  кроки  з    серцем    помовчати...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312421
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 04.03.2012


Весняна Осінь

І не кажи…

І  не  кажи,  що  весни  плачуть  мріями,
Що  це  зима  у  всьому  винувата.
Якби  любив  і  я  була  надією,
Хіба  б  хотів  на  мить  утратити?

І  не  кажи,  що  відстань  все  ламає,
І  не  шукай  терпких  мені  причин.
Хай  літній  сніг  за  вікнами  кружляє,
А  весни  плачуть  тільки  восени...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316602
дата надходження 24.02.2012
дата закладки 04.03.2012