Коли в житті спіткнешся ненароком,
І важко тобі буде підвестись,
Не думай, що скінчилася дорога,
Збери свої всі сили, не схитнись.
Якщо тебе це доля з ніг так збила,
Чи друзі неуважні в чімсь були,
Найкращий вихід, щоб усе простила.
І хоч вони тебе не підняли.
Тримайсь надалі міцно на дорозі,
Не падай духом, щоб там не було.
Не думай, що іти уже невзмозі.
Забудь про те, що є у світі зло.
Знайдуться ще такі, що допоможуть.
І ти відчуєш вірне ще плече.
В потрібний час ще тепле слова скажуть.
Не будуть за помилку бить мечем.
Усім на світі сонце любо світить.
Даруймо людям ми своє тепло.
Бо люди ж - це ті самі ніжні квіти..
І не ламайте з-за дрібниць стебло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531726
дата надходження 22.10.2014
дата закладки 22.10.2014
Сипле ранок бісер на отави,
Кришталем намисто мерехтить,
Край городу мальви, наче пави,
П'ють дощем розбавлену блакить.
А проміння вилилось на ґанок,
Наче бризнув соком нектарин.
Чи й тебе цілує літній ранок
Проз вітрила атласних гардин?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434571
дата надходження 30.06.2013
дата закладки 01.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.05.2013
Не люблю я каву спозаранку.
Не люблю похмурі сірі дні.
Та люблю помріять до світанку.
Тільки щоб одна... насамоті.
Непомітно сісти біля тебе,
Щоб побачить знов твоє лице.
Та не знаю, чи тобі це треба,
Чи посмію я зробить оце...
Я візьму тихенько твою руку
Прикладу до серденька свого.
Сон не потривожу... ані звуку.
Посиджу я поряд... і всього.
Так захочу, щоб розплющив очі:
Подивися, любий, поряд я!
І отак просиджу до півночі.
Тільки знаю: мрія це моя.
Ти у сні так мило посміхнувся.
Що ж тобі приснилось? Як вгадать?
Ти мене відчув? Поворухнувся...
А хвилини швидко так біжать...
Чом надворі швидко так сіріє?
А світанок каже: вже пора...
Ранок всі думки мої розвіє...
Тепер можна взятись й до пера...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427832
дата надходження 28.05.2013
дата закладки 28.05.2013
У промінні ранок вже скупався.
Та блищить на травах ще роса.
Місяць відсвітив і спать подався.
Новий день із ночі воскреса.
Шепотять розбуджені листочки.
Вітер позіхає з-поміж віт.
Ну а день крокує собі мовчки
І міняє темряву на світ.
До мого вікна підкрався промінь.
На вустах усмішка розцвіла.
Простягла до сонця я долоні.
Позитив зібрала... Я змогла!
І нехай зі мною ти не поряд,
Сумувать за цим нема причин.
Кину на красу весняну погляд,
Для душі знайду перепочин.
Думаю, що втрачу небагато,
Бо з тобою ми давно чужі.
Хай свобода це не зовсім свято,
А маленьке торжество душі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425526
дата надходження 17.05.2013
дата закладки 27.05.2013
Дощить... а ми з тобою в затишній кав"ярні...
Так небезпечно близько... дотик... порух вій...
Кориці пахощі... і зволікання марні...
Кавовим поцілунком... "лише мій..."
Імбирна терпкість губ... спокушує уяву...
Твоє волосся... стриматись дарма...
-------------------------------------
Дзелень... відбув трамвай у порожняву...
Примарилось... в кав"ярні я... сама...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427143
дата надходження 24.05.2013
дата закладки 27.05.2013
Розносить вітер пахощі жасміну.
Розкинув своє гілля під вікном.
І містить у собі оцю таїну:
Чому квітки облиті молоком?
Сліпить так очі ця тендітна квітка.
Як згадка про любов, що відцвіла.
Вона була кохання мого свідком.
Забуть тебе я й досі не змогла.
Та зараз з іншим п"ю я чай з жасміном.
А погляд все прикутий до вікна,
Бо спогади цвітуть іще рубіном,
Неначе краплі грецького вина.
Солодкий запах розтривожив душу.
І чай із медом став, ніби полин.
Тебе давно забути я вже мушу,
Та зараз я в полоні тих хвилин...
А інший розуміє і прощає.
Легенько на плече рука лягла.
І я радію: стежка заростає
Туди, де вперше я тебе знайшла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427655
дата надходження 27.05.2013
дата закладки 27.05.2013
Я бачу Бога на землі щоднини:
В ранковій млі, у квітці польовій.
Я бачу Бога в усмішці дитини,
В промінні сонця, у зорі ясній.
Завжди зі мною – надворі й у хаті,
В думках, в роботі, навіть уві сні.
З ним я – мов осінь на плоди, багата.
Без нього – наче тіло без душі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413503
дата надходження 28.03.2013
дата закладки 23.04.2013
А)збуку літ хаотично заплутало часом,
Б)огу відомо – де я буду, де будеш ти.
В)идно, як світиться даль мигдалевим атласом,
Г)ен понад нею – веселки барвисті мости.
Ґ)ейзер любові зібрав оксамитові ранки,
Д) ень догорає в обіймах вечірньої мли.
Е)олова арфа, що так чарувала світанки,
Є)внухом-вітром віднесена в сиві бори.
Ж)имолость пахне, напоєна літом гарячим,
З)овсім недавно ще цвіт дарувала весні.
И)ч, які зорі, неначе алмази! Одначе
І)ноді смутком на душу лягають мені.
«Ї)хній» цей світ, а чи буде він все-таки нашим,
Й), може, колись загориться ще наша зоря.
К)ланяюсь дню на устах зі святим «Отченашем»,
Л)аскою світить любов, що ніяк не згора.
М)ітить печаль бахромою по наших стежинах,
Н)итка безжально сплітає нерівні рядки.
О)нде, здається, складають товар на вітринах,
П)оміж тим крамом сховалися наші роки.
Р)азом до щастя ми підемо, взявшись за руки,
С)онце, як мати, ласкатиме наші серця.
Т)ане свіча, що була еполетом розлуки,
У)тла сльозина торкнулася смутком лиця.
Ф)енікс кохання воскрес із гарячої плоті,
Х)ори небесні вознесли знамення сердець.
Ц)итра небес награє в осяйній позолоті,
Ч)ари кохання вплітаються в долі вінець.
Ш)а, урагани! Спиніться і ви, буревії!
Щ)астя, як мрія,торкнуло нас ніжним крилом.
Ь)(єрчик) маленький нічого спитати не сміє,
Ю)ду лукавого кине в невільний содом.
Я) по краплині відміряла азбуку часу –
Богу відомо – де я буду, де будеш ти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415343
дата надходження 03.04.2013
дата закладки 03.04.2013
[img]http://t2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRSbKmn1Ht_K7Oqeny0fD1qRyU7knkiSp2dVDh6EFDaX-xZ_FlA[/img]
Ти будеш мій, як сніг розтане,
Коли дерева вдягнуть сукні,
І їхній цвіт вже не зів'яне,
Для нас він буде незабутнім.
Ти будеш мій, коли у водах
Своє відтворення знайдемо,
Коли терпкий весняний подих
Нас зцілить в вальсі від Шопена.
Ти будеш мій, коли на небі
В єдине всі зіллються зорі,
Коли лебідці білий лебідь
Про свою вірність заговорить.
Ти будеш мій - я точно знаю,
Бо вже пора кохать настала,
Впусти мене до свого раю,
Бо довго ми цього чекали.
//3.04.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415237
дата надходження 03.04.2013
дата закладки 03.04.2013
У вирі темпераментів і бачень,
У просторі реальності надій,
Знайди в собі можливості пробачить,
І добрим словом ближнього зігрій.
Заморським птахом не вважай удачу,
Вагання від здійсненності відсій;
І тих, хто біля тебе гірко плачуть,
Почути в небайдужості зумій.
І не шукай в словах таємних значень,-
Не кожен у житті цім лицедій;
Утримайся від шпичок зауважень,
Щоб не зламати крил комусь і мрій...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415238
дата надходження 03.04.2013
дата закладки 03.04.2013
* * *
А ти надії не втрачай,
дослухайся до слова друга:
минеться наслана наруга,
віднайдеш втрачений причал.
І запанує спокій-штиль,
і будуть дні і ночі милі.
А потім вітер здійме хвилі…
Лиш не втрачай надії ти.
Нехай попереду шторми,
світанок ген на виднокрузі.
Коли ще є надійні друзі,
тоді втихають і громи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415246
дата надходження 03.04.2013
дата закладки 03.04.2013
Занурилось сонце у рештки глазурного неба,
В гонитві за місяцем в хмари у білий пломбір...
Посипались перли медові із срібного німба
На крихти у космосі з декількох милих сузір.
Сховалося сонце в м'якому туманні серпанку,
Стулило повіки - у контурах ніжних весни,
Сказало тихенько :"До завтра всім" й "Доброго ранку"
Нехай окриляють вас всіх ніжні сни!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414804
дата надходження 01.04.2013
дата закладки 03.04.2013
Я забуду цей день, він такий, як і тисячі інших,
Тільки вітер сильніш і побільше на жменьку образ,
І стрімчасті думки, що по клаптях зібралися віршем,
Я забуду тепер, хоч до них повернуся не раз..
Полохливим зайчам заховалося сонце за обрій,
Загубивши надвечір свій слід у призахідній млі.
І у сутінках тих мені затишно, гарно і добре,
Я радію зіркам, наче матері діти малі.
Не важливо мені, що цей день називатиму «завтра»,
А за декілька літ я казатиму, навіть, «колись…»
Невідомий сюжет і ніким не розгаданий автор,
І на гребені днів безумовна межа бісектрис.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414108
дата надходження 30.03.2013
дата закладки 02.04.2013
А я для тебе запалила зорі,
Поставила на тацю як свічки.
І написала:"Боженьку,дай долі
Коханому."А де тебе знайти?
Шукала тебе в царстві тридев'ятім,
Шукала в Королівстві серед гір.
Шукала у найкращому палаці,
Шукала тебе навіть серед зір.
Я йшла через моря і через ріки,
Блукала серед лісу і полів.
Хотіла буть з тобою я навіки,
Лиш ти чомусь зі мною не хотів.
Коли знайшла-низенько я вклонилась,
Бо знала,що живеш ти на землі.
І тільки Богу щиро помолилась.
Зустрівшись-розійшлися як чужі.
Та вже була від того я щаслива,
Що Бог цю зустріч щиро дарував.
Це не біда,що світ цілий сходила,
Що навіть ти мене не цілував.
Це не біда,бо я нарешті знала,
Що пару я для себе віднайшла.
І дуже,дуже щиро покохала.
Ти не кохав?А я так довго йшла.
Я босоніж по снігу,хуртовині,
Палила зорі,щоб світили шлях.
Що довелося спать в чужій хатині.
А ти мені у душу-ржавий цв'ях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414764
дата надходження 01.04.2013
дата закладки 01.04.2013
Ти закохалась в нього знову,
Мабуть весни тому вина.
Взяла кохання за основу
Та напоїла без вина.
І карамелеві світанки,
Вдивлялись в очі голубі.
А перламутні, ніжні ранки,
Кохання те несли тобі.
Сніг танув, танув від кохання,
Перекидався у струмки.
Лилась мелодія дзюрчання,
Слова вплітались у думки.
Летіли з вітром по долинах,
Купались в паводку ріки.
Відображалися в картинах,
Приходили у дивні сни...
Ти закохалась в нього знову,
Навколо так сади цвіли.
Птахи підслухали розмову,
По всьому світу рознесли...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414631
дата надходження 01.04.2013
дата закладки 01.04.2013
Як прийшов у кожнім домі
цей чарівний сон -
Диво-мрії всі казкові
вкрили ліс рядном.
Таємничий світ прямує -
Спати час усім.
Хитрий лис все метикує,
В одязі новім.
Мавки, хухи і ялинки,
Сивий Лісовик,
Сплять, схилилися травинки
На стежки-рушник.
І далеко ввись-угору
Чути ці слова.
Десь там лине понад зорі
Казка лісова.
1.12.12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406335
дата надходження 05.03.2013
дата закладки 29.03.2013
Мовою тіла говорить бажання -
Більше мені не потрібні слова.
Я прагну забути на мить про вагання
Бо поруч зі мною краса неземна.
Я зазирну в твої сяючі очі,
Так хочу я скуштувати той смак
Всі таємниці липневої ночі
Медом солодким на твоїх устах.
Пристрасть палає яскравим багаттям
Кожен твій порух пришвидшує кров
Зваблений Вітер легесеньким платтям,
Тебе обіймає знову і знов.
Я зазирну в твої сяючі очі,
Так хочу я скуштувати той смак
Всі таємниці липневої ночі
Медом солодким на твоїх устах.
І сонячний промінь твоє пестить волосся
Він як і Вітер в Твій потрапив в полон
Спрагу таку подолати б вдалося
Тобою неначе солодким вином
Я зазирну в твої сяючі очі,
Так хочу я скуштувати той смак
Всі таємниці липневої ночі
Медом солодким на твоїх устах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413036
дата надходження 27.03.2013
дата закладки 29.03.2013
Повигорали зорі в рушнику
І ріже обрій вранішню хлібину.
Голубить промінь квіточку тонку,
Цяткує густо світла ластовинням.
Куняють на розсохлих парканах
Останні сни найголосніших півнів
І блимає очицями одна
Біленька хата з вікнами на південь.
Умились трави зимними слізьми,
Потягується в сад стежина чорна…
Ще хвилечка – і цю застиглу мить
Зітруть одвічні метушливі жорна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410707
дата надходження 20.03.2013
дата закладки 20.03.2013
Приємний літній ранок...
Сьогодні запізнись.
Зустрінемо світанок,
Зі мною залишись!
З тобою ми мов діти,
Все дивимось у вись,
Примусь мене радіти,
Зі мною залишись!
Поговори зі мною,
Думками поділись.
Ти не зникай з зимою,
Зі мною залишись!
Ми надто різні, знаєш,
На мене подивись,
Ти мені серце краєш:
«Зі мною залишись»
Так не повинно бути,
Ну ж бо, схаменись,
Я вже не можу чути:
«Зі мною залишись»
Я знаю, як потрібно,
Все спланував колись
Та, до тенет подібно:
«Зі мною залишись»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410558
дата надходження 19.03.2013
дата закладки 19.03.2013
Олена Iськова
Осінній зорепад
Стомився день і свічкою погас,
Лиш промінець заплутався в волоссі.
Та знаю я, що створена для нас
Ця тепла і залита сонцем осінь.
Приспів:
Ти укради з буденності мене,
І закружляєм ми під листопадом.
В серці тремтить кохання неземне,
Сиплеться щастя з неба зорепадом.
Даремно кажуть : осінь, то печаль.
Коли кохання в серці все квітує.
Заграй же нам іще разок скрипаль,
Хай почуття, мов вперше зануртує.
Приспів:
Ти укради з буденності мене,
І закружляєм ми під листопадом.
В серці тремтить кохання неземне
Сиплеться щастя з неба зорепадом.
=============================
MERSEDES
Для тебе...
Твоїм ім'ям я дихаю й живу,
Твоє ім'я малюють зорі в небі.
Краплинками омиє дощ траву,
Стежина приведе мене до тебе.
Приспів:
Ти пригорни до серденька мене,
Нас закружляє вихор листопаду.
Щастя в обличчя вітерець війне,
Ніч подарує тихі зорепади.
З твоїм ім'ям так тихо на душі,
Впаде кленовий лист мені під ноги.
Відзеленіли наші шпориші,
Пішли із серця ген сумні тривоги.
Приспів.
З твоїм ім'ям лягаю і встаю,
Тепло від сонця, мов твої долоні.
До себе пригортаєш, я лечу
І розумію, що в твоїм полоні.
=================
oduvan4ik
Коли цвіте за вікнами жасмин…
Коли цвіте за вікнами жасмин,
З тонких гілок пелюстя напівсонне,
Немов пуанти ніжних балерин,
Злітає вниз і на вітрах холоне.
І доторкає запахом п'янким
Душі моєї струни перемлілі...
Холодним сріблом зрошують зірки
Ці пелюсткОво-білі заметілі.
Коли цвіте за вікнами жасмин,
Невже й тобі у ніч таку не спиться?
В тонку щілину атласних гардин
Жевріє місяць, мов руда лисиця.
І може й добре, що кохання плин
Нам доведеться нарізно збагнути...
О, як цвіте, як пахне той жасмин,
Аж віддає краплиною отрути!..
==================
Олександр ПЕЧОРА
ОСІНЬ ЗОЛОТА
Погас в дощах серпневий зорепад.
Літа безповоротно промайнули.
Траплялося, жили ми невпопад,
чи ж варто сумувати за минулим?
Приспів:
Щедро туман на скроні осіда.
Є ще тепло і спеки вже немає.
Бавиться сонцем осінь золота,
а ностальгія в юність повертає.
Коли була ще мама молода,
то й ми бували інколи слухняні.
До моря горя збігла вже вода,
та не згасила мрії полум’яні.
Приспів.
Калина вже морози вигляда,
намистом пурпуровим наречіє.
А сивий сонях спомини горта,
в задумі зустрічає надвечір’я.
Приспів.
======================
горлиця
Ще сплять річки…
Ще сплять річки у затишку снігів,
Ще снять про дні весняного розгулу.
Коли ж проснуться, збудять береги,
Обмиють їх з вторішнього намулу.
Поле квіткове сонячних перлин,
Зцілюй же болі, у серцях щілини,
Ти долю, річко, вірно бережи,
І поверни нам з тих років краплини.
О, річенько ти завжди молода,
Кидаєш срібло, котиш швидко хвилі.
В моє дитинсво ти навік ввійшла,
І залишилась в серці очманілім!
Верни, не всі , хоч жменечку років.
В плесі твоєму знов маленькі діти ,
Це відзеркалення щасливих днів
Дай ще хоч раз весною їх зустріти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372035
дата надходження 20.10.2012
дата закладки 19.03.2013
Я чекала, мій милий, так довго.
В серці віру й любов берегла.
Була вірна тобі лиш одному,
Бо в коханні тобі присяглась.
Та роки пролітали, як лебеді.
Хіба може їх хтось зупинить?
Залишився ти тільки у спогаді,
Ну а серце ще й досі болить.
Приспів:
Так! Кохання живе й невмируще.
Пам"ять, любий, про тебе жива.
Не пробачить нам доля минуще...
Запізнілі твої вже слова...
Хіба я забагато хотіла?
Я ж не звикла ходити в парчі.
Як ніхто я кохати уміла.
Не зберіг ти від серця ключі.
Жаль. Скінчилася казка Любові.
Дві дороги давно розійшлись.
Але очі твої пречудові,
Світять в душу мені, як колись...
Приспів:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410379
дата надходження 19.03.2013
дата закладки 19.03.2013
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410262
Моя люба, почнем все спочатку, –
Ти пробач мені холод розлук!
Я не дам твому серцю зачахнуть,
Розпалю я теплом своїх рук...
Своїм духом натхненно зігрію,
Відболілою щирістю слів.
Я зрощу в тобі Віру й Надію –
Солов'їний сердець переспів.
Приспів:
Що є вічне, а що є минуще –
Давній спір і знайомі слова!
Лиш кохання живе й невмируще,
Лиш Любов наша вічно жива.
Я для тебе збудую хороми,
Одягну у грезет і парчу,
І з тобою з пекельної втоми
В дивосвіт почуттів полечу.
Поведу тебе в казку Любові
І зведу я для Вічності дім.
Там не буде страждання і болю –
Під вінець благодаті ходім!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410305
дата надходження 19.03.2013
дата закладки 19.03.2013
Весна прекрасна ніжна і красива
В краплинах щастя пролилась дощем.
Весна прийшла привітно й неквапливо
Співочим птаством й теплим промінцем.
Ходою легкою прямуючи до Літа,
Терпляче шепотить у слід Зимі
І усміхається до сонця кожна квітка,
І наливаються новим життям бруньки.
Весна урОчисто принЕсла Свято Жінки,
Як Жінка принеслА у світ Любов,
Щоб в ціле поєднати половинки,
Розділені небесним божеством.
Чарівні, Милі, Любі і Натхненні,
Без вас не має сенсу жоден крок
Кохані, Незрівнянні й Незбагненні!
Володарки сердець, мрій і думок!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407040
дата надходження 07.03.2013
дата закладки 07.03.2013
Хотів все ж написати вірш-поздоровлення...Але життя піднесло мені на жіноче свято нежіночий дарунок - 38,4 градуси...І це не міцність напою, а моя температура... Кашель рве груди, голова -як баняк. Вірш втік кудись далеко. Зате "примарилась" мелодія, хоч і далеко не святкова.
Проте я її виставлю, поспівчувайте. Біда, розділена з друзями, зменьшується і переноситься легше... А от як її назвати - не придумав.
Ура!!! Є ще один чудовий текст до моєї "Сумної мелодії"! Оленка чудово передала характер музики. Мабуть, журавлі - то чарівний птах, раз так надихає на такі чарівні вірші.
Журавлі
Осінь за вікном розплакалась дощами,
Розстелився сум по всій землі.
А у небесах розтріпані вітрами
Відлітають знов в даль журавлі.
В чужину летять з розбитими серцями,
Тане їхній слід у сивій млі.
Пахне полином.
Пахне полином.
Осінь за вікном.
Стелиться сукном.
Стелиться сукном
Осінь за вікном.
В небі журавлі.
В небі журавлі.
В небі журавлі.
Журавлі.
Тяжко на душі лишати Батьківщину,
Та уста німі—немає слів.
Немає слів .
Може упадем, на чужині загинем.
А у нас іще дітки малі.
Діточки малі.
Краю, рідний край, до тебе ще прилинем,
Принесем весну ми на крилі.
Линуть у далі,
Линуть у далі.
Гірко журавлі.
І несуть жалі
І несуть жалі
В серці журавлі.
В небі журавлі.
В небі журавлі.
В небі журавлі.
Журавлі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407015
дата надходження 07.03.2013
дата закладки 07.03.2013
Вірш читає Ігор Стожар
Ми з тобою до пізньої ночі
В дивовижнім гаю заблукали,
Там дивилися зорям у очі
І пісень солов'ї нам співали.
Зорепад натякав на світанок,
Сердець спалах і ноги у росах,
Сміючись, від цілунків вже п'яні,
Повертались - щасливі та босі.
Божевіллям зігріті в бажанні,
Розум трави п'янкі одібрали,
Наче ангелів грішних в коханні,
Дивні квіти нас ніжно ховали.
А, коли сороччину знімала,
Мої руки та пальці тремтіли..
Безсоромно себе віддавала,
Моє серце до тебе хотіло!
І триматися більше не сила-
Тихий зойк, ніжний стогін жіночий!
Від роси наче світиться тіло,
А від щастя - заплакані очі...
Заблукала свідомість у хащах,
Соловейко і той не співає,
Чи міркує чия пісня краща?
А чи то заважать не бажає...
Я з тобою у ложі із квітів,
Мов богиня, безмежно красива,
Стала я найжаданніша в світі,
Бо я так неосяжно щаслива!
Міцні руки, мене підіймаєш,
Дуже ніжно несеш до ріки.
Хоч мовчиш, та я знаю - кохаєш!
І шепочу : "Твоя - на віки!"
Наталія Козак
Зі щирою подякою Ігорю Стожару , щирому другу та чудовій людині, за допомогу у створенні цього вірша!!!!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285032
дата надходження 08.10.2011
дата закладки 26.02.2013
Каньйон плете строкаті візерунки,
Стару фортецю бачу вдалині…
Ще пам’ятає Смотрич поцілунки,
Якими пестив милу навесні…
Замріяно хитаються дерева;
В тумані поховалися хати…
Щось заметіль роздмухує квітнева,
Кидаючи суцвіття з висоти.
Щасливий клич далекого дитинства
Навіює минулого думки…
І незабутню ніжність материнства,
І юності щасливі сторінки.
Сторіччя викарбовують малюнки,
Блищать смарагдом скелі вдалині…
Каньйон плете строкаті візерунки
І росами блищить по сивині…
Кам'янець-Подільський
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403362
дата надходження 22.02.2013
дата закладки 22.02.2013
Тільки у Карпатах є така весна
Слова: Віталія Войтка
Музика: Ірини Батюк
Виконує: Kamila
Зеленіє полонина -
Дзвін весняних днів,
Лине пісня солов'їна
На сто голосів.
З гір течуть стрімкі потоки,
Ген, іде луна,
Це прийшла в мої Карпати
Чарівна весна!
Приспів:
Сяє сонце, наче ватра,
Полонина в цвіті,
Не знайти краси такої
У цілому світі!
Не знайти краси такої,
Годі вже й шукати.
Завітайте друзі ви |
У мої Карпати. | (2)
Клич трембіти, шум смерічок -
Весняний розмай,
Квітне, наче вишиванка,
Весь Карпатський край.
Я у гори підіймуся,
Ген, де небеса,
На простори подивлюся -
Неземна краса!
Приспів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403061
дата надходження 21.02.2013
дата закладки 21.02.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.02.2013
Без тебе ніч така холодна,
Без тебе день - такий, як ніч.
Нема ні вчора, ні сьогодні
І вже не буде віч-на-віч.
Без тебе сонце не сіяє
І небо хмуриться завжди,
І дощ вже сльози не зливає -
Він десь утік у нікуди.
Птахи без тебе не літають
І не дарують спів дзвінкий,
Троянди наче всі зів'яли
І запах їх вже зник палкий.
Без тебе все таке холодне,
Немає сенсу в світі жить,
І океан уже безводний,
Вогонь без тебе не горить.
Це ти украв зірки у ночі,
Це ти забрав безодню дня.
І дощ без тебе йти не хоче,
Не гріє сонечко щодня.
Ти взяв з собою ті троянди
І промінь сонця ти узяв,
І погасив ти океаном
Вогонь, той що завжди палав.
//3.06.06//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402662
дата надходження 20.02.2013
дата закладки 20.02.2013
Два міста, наче велетні могутні,
Що, як брати, так схожі між собою.
І по бруківці кроки ледве чутні
Весни, що поєднала нас з тобою.
Поважний Лев й перлина Прикарпаття
Зустрілися у романтичнім вальсі.
І єдність душ, і трепетне сум'яття
Сердець, які не вірять свому щастю.
Дарунком долі стала наша зустріч,
Що вітром ніжності влетіла в сірі днини.
Цей погляд... Дотик... Пристрасть... Неминучість...
І відчуття тебе щоночі... щохвилини...
Міста звела і щирість, і кохання...
Зірками загорілися над ними.
Самотніх душ... у Всесвіті єднання,
Що сяє переливами ясними.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401579
дата надходження 16.02.2013
дата закладки 18.02.2013
Прислухайся: ти чуєш?То ж весна...
Дзвінкі струмочки вирвались назовні
І їхні співи, срібно-молитовні,
Бринять, немов натягнута струна.
Під стріхами бурульок передзвін -
Така весняна магія сльозиться!
На гілочці калиновій синиця
Клює червоних ягідок рубін.
Прокинувшись, потягується сад...
У переливах срібних амальгами
Прудкої річки поміж берегами
Хрумких крижин біліє рафінад.
Прислухайся: в засніженій імлі
Вже первоцвітів чути шарудіння
І, життєдайним вигріте промінням,
Пульсує серце нашої Землі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402097
дата надходження 18.02.2013
дата закладки 18.02.2013
Здавалось, не буде кінця тій зимі,
І лід не розколе лінивий промінчик,
Не зникнуть морози колючі, крихкі,
Весна не розбудить мрійливий пагінчик.
Здавалось, ніколи не буде тепла...
І пісня лірична в душі не озветься,
Лиш іній затвердне уламками скла,
У місячнім блиску із ніччю зіллється.
Закоханих свято у гості прийде.
Злетять в небо щирих зізнань валентинки,
Кохання свою половинку знайде,
Тоді з потеплінням розтануть сніжинки. 2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394691
дата надходження 22.01.2013
дата закладки 23.01.2013
Коли в Радi у Верховнiй
Руськомовний виступа,
Ви прислухайтесь, шановні,
Що він меле й телiпа.
- Без единого Союза
Далеко мы не уйдем.
Жить не сможем без России,
Неизбежно пропадем...
- Виступайте на державній! -
Із гальорки хтось гука.
- Перестаньте придираться! -
Чути з іншого кутка.
А йому ж державна мова -
Непотрібна, зайва рiч.
Йому рiдна та, якою
Разговарівал Іллiч.
Проти вищого начальства
Вiн нiколи не ішов.
Що начальство iзрекало,
Те і вiн услід молов.
Не морочилась ніколи,
Твердолоба голова,
Українські чи російськi
Ті начальницькі слова.
Буде три державні мови
Чи чотири, чи одна, -
Ні тiєi, нi цiєї
Вiн не знатиме й не зна.
І його не мучить совість,
І - сумління не гризе...
Тож послухайте терпляче,
Ще чого він наверзе.
- Мы от наших оппонентов
Разных слушаем речей,
А живут они поддержкой
Иностранных богачей.
Потому они им служат,
Что живут за ихний счет! -
Зачекаймо ще хвилинку,
Доки вiн затулить рот.
Зачекаймо й запитаймо:
- А тепер повiдай нам,
За який і чий рахунок
Ти живеш на світi сам?
Ти продуктiв добру купу
Умегенюеш щодня.
Що ж у тебе - є корова,
Власні кури чи свиня?
Може, ти свиню зарізав
І насмажив ковбаси?
Може, з власного городу
Ти картопельку їси?
У народу від нестатків
Уривається терпець,
А у тебе на загривку
Ледь зійшовся комірець.
Ти Росію сильно любиш?
Безперечно, це не грiх,
Але хто ж тебе тримає,
Не пускає до своїх?
Залиши нам Україну,
Не тягни до росiян,
Можеш пупа надірвати,
Це ж тобi не чемодан.
́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394568
дата надходження 22.01.2013
дата закладки 22.01.2013
Тобі весну я подарую,
Коли надворі пада сніг.
І так її в віршах змалюю,
Щоб ти не плакав... Чула сміх!
Он бачиш ти бузок розквітлий?
Не вір, що сніг запорошив!
То від надії такий світлий...
Для тебе взимку він розцвів.
Дерева поряд в білих платтях.
Як до лиця їм цей наряд!
А он шипшинове багаття.
Горить! Й погасне вже навряд...
Чому ж поганий в тебе настрій?
Зі мною, любий, поділись...
Я знаю, любиш іще й айстри..
До мене ближче пригорнись..
Відчуй: у серці моїм квіти...
Жоржини, айстри, нагідки...
Цвітуть духмяні дивоцвіти.
Милуйся ними... Не топчи...
Нехай весь сум в душі розтане,
Як лід у келиху вина.
Серед зими весна нагряне.
Так відчувай її сповна!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392600
дата надходження 15.01.2013
дата закладки 16.01.2013
Слова.. хто дав Вам право так ранити?
Межа.. як легко Вам її переступити,
Біль.. що душу ріже як кинджал,
Крах.. святиню трощить як вандал..
Ви з уст злітаєте так просто
Стрілою ядовитою влучаєте у ціль,
Ви є такі, - від Вас буває млосно..
Та більше Ви, приносите все ж біль!
Коли Ви добрі, Ви вмієте любити
Холодне серце підвладні розтопити,
Які страшні, коли надію можете згубити
І благородні, - коли приреченого змушуєте жити….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392571
дата надходження 15.01.2013
дата закладки 16.01.2013
Твоя усмішка ніжна, мов весна
І добрі очі дивляться на мене.
У них така прозорість і краса,
Як роси, що лежать на листі клена...
Я уявляю щебет солов'я,
Твої слова, немов бальзам на душу.
Як шкода, що тепер я не твоя,
Та я думками, мрії, ще зворушу...
Вогнем палає дивний небокрай,
Неначе знову наступило літо.
А я думками із тобою - знай,
Серед зими, а в серці квітнуть квіти...
Летять сніжинки ніби кружева,
Лягають оксамитом на дерева.
У комин вітер часто завива,
Мчить трійкою Зимова королева...
Кладу долоню на холодне скло,
Гоню навбридливу самотність з хати.
Нас казкою зігріє ще тепло.
На нього завжди будемо чекати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392361
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 16.01.2013
Вновь стучится в окно ко мне ветер.
Я подумала: может быть ты?
Разве есть кто дороже на свете?
Вспоминаю твои я черты...
Часто вижу в случайных прохожих,
Так до боли родное лицо...
Только внешне, конечно, похожих.
Ну а сердце шептало: не тот.
Так бывало: он мне улыбнётся,
Удивлённо посмотрит в глаза.
Моё сердце комочком сожмётся:
Вот так странно...глаза бирюза.
Только помню: твои чуть грустнее.
И походка, конечно, не та.
Почему же мне ты всех роднее?
Неужели слепит красота?
Да! Красив ты, нет спору. И очень!
Но манила меня простота.
Только в жизни с тобой у нас прочерк...
Поселилась в душе пустота...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392337
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 14.01.2013
Нагадує твій подих запах м’яти,
А милий голос - шелести дібров…
Тобі б Красу на Щастя поміняти,
А скромну загадковість – на Любов…
Тобі б забути снігові замети,
Не слухати б ні подруг, ні сестер…
Не вірити у cни та у прикмети
Ні вчора, ані завтра… ні тепер.
Тобі б мороз на квіти поміняти,
Помандрувати б в зоряні світи…
Понад морями чайкою літати
І з польовими квітами б цвісти…
З любов'ю милі очі цілувати,
У тьмі ночей серця переплести…
Сумні пісні на Радість поміняти
І все життя б ту Радість берегти…
Тобі б Красу на Щастя поміняти,
А загадкову скромність – на Любов…
За це я зміг би геть усе віддати,
Що в цьому світі грішному знайшов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391220
дата надходження 10.01.2013
дата закладки 11.01.2013
Цей вірш дарую моєму постійному читачу Миколі Салтану
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=15757
за чудову підтримку моєї поезіі, її розуміння, за співпереживання.
Дякую вам, Колю, за вашу добру, чутку душу. Цей вірш уже не сумний...
------------------------------------------------
Підняв повіки ранок неохоче.
Очима подививсь на білий світ.
Проміння рано так чомусь лоскоче..
Хіба проспав?... Вставати швидше слід!
Ось вже проміння весело заграло.
І хмари загорілися вогнем...
А небо все пашіло, розцвітало.
Вітало все з новим прийдешнім днем.
Дерева шепотіли між собою.
Даремно, що безлисті, та ж живі.
Вони були зворушені красою.
Стояли, як на варті вартові.
Та що це? Промінь стрибнув у віконце.
Пірнув до мене в ліжко залюбки.
А я сміюсь й ховаюся від сонця.
Воно ж мене знаходить все-таки.
Цілує мої коси і обличчя.
Лоскоче...Я п"янію без вина.
А я сміюсь і закриваю очі...
Оце тобі ранкова дивина!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390959
дата надходження 09.01.2013
дата закладки 10.01.2013
Вода замерзла у відрі, що в сінях,
Сліду немає від вхідних дверей,
Стоять в снігу старенькі з липи сані,
Чекають, як впряжуть у них коней.
Вогонь в плиті розносить дух по хаті,
Що навіває ледь забутий спомин,
Вишні в садку неначе кострубаті,
Дивляться угору на зчорнілий комин.
Вікна заснули, наче у тумані,
Мороз панно замалював сльозою,
Перші сліди проклали зранку сані,
Червоно сонце сходить над горою.
Запорошила зимонька хатину,
Чорніє пліт сховавшись де-не-де,
Зима вдягла засріблену свитину,
Прокинулось село, а сніг іде...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386087
дата надходження 19.12.2012
дата закладки 10.01.2013
В ніч чарівну, зимою засніжену,
Ти без мене прошу не сумуй,
Я сніжинками, білими-ніжними,
Прилечу, ти лиш тільки відчуй.
На губах розстелюся цілунками
І в обійми свої огорну,
Я на віях твоїх візерунками,
Незабутніми, враз промайну.
Я на щічки твої буду падати
І розтану в долонях твоїх.
Нам ніхто не зуміє завадити,
Бо для інших це падає сніг…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389225
дата надходження 01.01.2013
дата закладки 04.01.2013
Це один із перших моїх віршів,
який був написаний ще в 2008 році.
Сьогодні він вдруге народився, дякуючи
Віктору Ох, який написав і подарував
мені чудову мелодію до вірша!!
Дякую Вам, Вікторе, за таку чудову музику!!
Ось його адреса:ttp://www.poetryclubh.com.ua/author.php?id=9277
Надія часто поруч з нами,
Дарує нам казкові сни.
У скрутний час завжди втішає,
Що світ прекрасний віриш ти.
А завтра все кудись зникає,
Неначе вітром все знесло,
І знову в розпачі блукаєш,
Рожевих снів як не було.
І так проходять дні за днями,
Надія гасне у душі...
А то дивись — і знову з нами
Щасливі нам віщує дні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108268
дата надходження 18.12.2008
дата закладки 04.01.2013
Так хочеться, щоб день почавсь тобою,
Образи, як хмаринки розійшлись.
Хай радість не пройде нас стороною,
А люблячі серця, щоб обнялись.
А вітер, щоб розвіяв ту доріжку,
Що снігом завірюха замела,
А доля, щоб не ставила підніжку,
Бо сила проти люблячих мала.
Та тишу розбудив дзвінок у хаті.
Я чую голос знову рідний твій.
Так хочеться тепер тебе обняти,
Бо ти прийшов із давніх моїх мрій..
Із тих країн, де жовтий цвіт троянди,
Де ранки п"ють медовий їх напій,
Де зорі ясно світять, як гірлянди,
А квіти пахнуть росами надій..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389146
дата надходження 01.01.2013
дата закладки 03.01.2013
Так! Кохання - це квітка, що у серці цвіте.
Воно ніжне, тендітне, але силу дає.
Якщо грієш теплом і його бережеш,
Пелюстки розправляє, розцвітає без меж.
Воно схоже на мак, що роцвів у пустелі,
І як світа пучок, що веде у тунелі.
Ніби зірочка ясна, що крізь темінь веде,
Що у будні, як свято, як дарунок прийде.
І від щастя дурієм, бо так хочеться жить!
То ж давайте коханням, що прийшло, дорожить!!
Не кидайте у льох, коли сильні морози,
Не топчіть черевиками, як траву на дорозі.
Захистіть і зігрійте у долонях своїх,
Не вбивайте цю квітку!! Не робіть страшний гріх!!
Бо колись прийде час, ви згадаєте все,
Але буде вже пізно...квітка вже відцвіте.
І тоненьке стебельце вирве вітер з землі.
І залишаться в серці лише сльози й жалі...
Бережіть своє кохання!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389278
дата надходження 02.01.2013
дата закладки 03.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.12.2012
Кохати вас - тонути в неба далі,
Вдихати вітряну морозну сніжність,
І воскрешати пелюстки зів"ялі,
Лиш подихом народжувати ніжність...
Кохати Вас... У зорях велеможних...
Та місяцем біля вікОн блукати,
Щоб зорепадом почуттів тотожних
Розсипатись, й цілунками збирати...
Кохати Вас... до зубожіння рими,
а часом шедеврального потоку.
Днем малювати сни і жити ними,
До спалаху лишивши десь півкроку.
Кохати... Вашу близькість відчувати,
Для мене це, як таїнство причастя
І в серці Ваше Ім"я карбувати...
Кохати Вас... яке безмежне ЩАСТЯ!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386392
дата надходження 20.12.2012
дата закладки 20.12.2012
Твоя Душа моїй сказала тихо,
Що все життя кохатиме мене…
У почуттях не коїтиме лиха
І з ніжністю печалі омине…
Твоя душа цілющою водою
Омила і запестила мою…
І я став зачарований Тобою
І зрозумів, що Я Тебе люблю…
Моя душа поплила течією:
Разом злились у вічну карусель…
І обвінчалась з мудрістю Твоєю –
У тиху гавань сів мій корабель…
А навкруги буяло все привітно,
Лиш сонце нам хотіло допекти…
Твоя Душа - прекрасна і тендітна –
Хотіла в ніч з моєю утекти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362834
дата надходження 08.09.2012
дата закладки 17.12.2012
Сумує день на білому папері,
Розгорнутому снігом по землі,
І збитими вершками акварелі
Загусли на пошерхлому гіллі.
Від подиху морозу перемліли
Вітрами не причесані кущі
І смуток мій сьогодні білий-білий,
Прочинене віконечко душі,
А в ньому стільки білої печалі,
Такого снігу зА ніч намело!..
І зайнялися інеєм скрижалі,
Під кригою застигло джерело...
Вустами пересохлими ворушу
Вогких туманів димчасту вуаль...
Ну, зазирни промінчиком у душу,
Розвій оту засніжену печаль!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384810
дата надходження 14.12.2012
дата закладки 14.12.2012
Ідуть дощі. Весняні теплі зливи
Пробуджують травичку молоду...
І я кудись по-справжньому щаслива,
Хоч змокла вся до ниточки, іду.
Ідуть дощі. Вони такі привітні,
Вони так заспокійливо шумлять;
Хоча безгрозі ще, та майже літні,
По молодих листочках шурхотять.
Ідуть дощі. Неначе срібні нитки,
Що пришивають небо до землі...
У горобця намокла сіра свитка,
Сидить він набурмосившись в гіллі.
Ідуть дощі. Весняних скрипок струни
Щось зачіпають у моїй душі-
Таке незвичне і прекрасно юне,-
Від цього й народилися вірші...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384556
дата надходження 13.12.2012
дата закладки 13.12.2012
Ти дуже гарна-
компліменти зайві,
Зайві слова й
пояснення до них
Щоночі бачу образ твій у сяйві
Мільйонів сонць галактик неземних
У тебе очі янгола
Та демон,
Мабуть засів глибоко у мені
Надворі зараз холодно і темно,
Згасає світло сонця на стіні
Ти поряд мене-
обпікає подих,
На небезпечній
віддалі вуста
І у полоні мовчазної згоди
Втрачаєш білі крила божества.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378894
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 12.12.2012
Марципановий смак мигдалю...
Щось у грудях твоїх щеміло…
Прочитала моє «ЛЮБЛЮ»
І – мурашки по всьому тілу…
То навіщо ж зустрів Тебе ?
І чому закохався у зорі ?
І за що полюбив голубе
Небо чисте й світи прозорі ?…
І навіщо на вікнах рубін
Малював у пітьмі візерунки ?…
В іскрах ночі тріщав камін
І п’янкими були цілунки…
І гірчив шоколад в мигдалю…
Й за вікном вже давно стемніло.
По кімнаті витало «Люблю»…
І - мурашки повзли по тілу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383822
дата надходження 10.12.2012
дата закладки 10.12.2012
Така вже гарна осінь на дворі…
Вальсує по деревах жовте листя.
Стоять дуби, мов ті богатирі,
І коси на березах розплелися…
Яке барвисте сонце восени…
Сумує вітер і летять лелеки;
Стоять могутні клени й ясени
І сріблом покриваються смереки…
Задумливо курличуть журавлі…
Летять кудись у свою теплу осінь;
Несуть журливу пісню на крилі,
Вдивляючись в небес блакитну просинь...
Яка прекрасна осінь надворі…
Який багряно-жовтий килим з листя…
І лише ми – два голуби вгорі -
У піднебесній вічності злилися…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373712
дата надходження 27.10.2012
дата закладки 10.12.2012
Як добре, що Ти є на цій Землі…
Що ми знайшлись в житті – не загубились…
Блукали довго в місячній імлі,
А потім одне одному наснились…
Ті ніжні сни з реальністю злились,
Переросли хореями у вічність….
Дві наші Долі квітами сплелись
В омріяну казкову романтичність…
І стали зрозумілими слова,
Переросли надії у бажання…
Моя ти квітка… ніжна… польова
Моє ти недолюблене Кохання…
Як добре, що ти є в моїх думках…
Чи може то омана … ірреальність?!…
Нектар солодкий на моїх вустах…
Чи вічний Сон… Чи незбагненна Радість?!…
Не випадай із простору життя…
Не йди у ніч безмежну і бездонну,
Не забирай Любов у небуття…
Й не відпускай із Ніжності полону…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377175
дата надходження 12.11.2012
дата закладки 10.12.2012
Ти мені не ворог, ти мені й не друг,
Та твоє ім’я мені досі ріже слух,
Ти зрадила, а я тобі ще вірний,
І відкидаючи образи ще люблю.
Ніби я на волі, серцем у полоні,
Та чому вуста мої такі солоні?
Ти мені не мила - серце лиш розбила,
А можливо просто ти не долюбила.
І тепер не знаю, хоч і я кохаю,
Чи розквітнуть квіти до весни, до раю?
А зима так близько! Боже, буде слизько,
Як би не упасти з любов’ю так низько.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368765
дата надходження 05.10.2012
дата закладки 10.12.2012
Народилось дитя –
Для добра, для життя!
Щоб продовжити рід народилось.
І радіє сім’я,
І родина уся,
Боже чудо, направду, звершилось!
Таке ніжне, мале,
Безпорадне іще,
Але вже особистість, людина!
Плачем просить усе.
Груди мамині ссе,
І росте не по днях – по хвилинах!
Мамин голос, рука,
Очі – сонечка два –
Ось що треба найбільше дитяті.
Ну, і звісно, їда,
Чиста одіж суха,
Тепла люля і тато у хаті.
Їй потрібні любов,
Тихий тон молитов,
Віра в неї, у Божого сина.
І щоб з самих основ
Узяла під покров
Її доленька світла і щира!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383222
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012
Як добре, що ти є у цьому світі,
Такий хороший, добрий і простий.
Твої уста, мов вишні соковиті,
А погляд, наче, новий день ясний.
На вулиці сніжить безперестанку,
А серце випромінює тепло.
Про тебе любий думаю щоранку,
Кохання наше наче жар було...
Лежить туманом, сум на моїх віях,
А я в душі все згадую тебе.
Ти досі ще живеш у моїх мріях
І наше небо навпіл голубе...
До тебе, найдорожчий мій, єдиний,
У снах я на побачення біжу.
І відлітає біль далеко клином,
Як журавлі, душею я тужу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383122
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012
За вікном вставав морозний ранок,
Виглянуло сонце із-за хмар.
Гори тихо спали бо світанок,
Не гонив на випаси отар...
Пострибала по деревах білка,
Шлях шукала до свого дупла.
Всілися синички в ряд на гілках,
Їх розмова радісна була...
Снігом все закидало довкола,
Завітала трійкою Зима.
Білим покривалом вкрила поле,
Похазяйнувала, недарма...
Стали сіруватими хмарини,
Полетів із неба білий пух.
З переливом наче лебединий,
Залишився в цьому краї дух.
Б'ють копитом коні білогриві
І дзвенять дзвіночки десь здаля.
Хуртовини прилетять примхливі,
Кришталем блищатиме земля...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383087
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012
(у співавторстві з дорогою для мене людиною)
Відносять гуси на крилечках осінь
За обрію печально-млисту просинь.
А ніч, немов смола, між зір красою
Прощання смуток струшує росою.
Льодяться про теплінь химерні мрії,
У паморозь вбирають вербам вії...
Лиш річка, ніччю введена в оману,
Дрімає в пасмах сивого туману.
Півмісяць клен спіймав в гілок мережці,
Застиг звабливо в осяйній сережці.
- Цей красень - мій! - з-за хмар зима дихнула
Й у віти клена інеєм сипнула.
Ревнивий вітер здмухував дарунки,
Дзвеніли в травах срібні візерунки!..
Та клен не чув! Зажурено хитався,
Бо з осінню коханою розстався:
– Вернись до мене, ніжне сновидіння,
Вернись, молю, пора моя осіння!..
– Ні… – до вершечка з далини війнуло,
– Не можу, милий, все давно минуло…
Ой, як зраділа враз зима студена,
Озимком пригорнулася до клена,
Сніжинок сон леліяла неспішно,
Морозцем в гіллі затихала ніжно…
Серпанками грайливими лилася…
Поки… чого бажала, домоглася!
Судили верби кОсами ламкими,
Гнівилась річка сплесками стрімкими:
– Та спам‘ятайся ж, звабнице холодна!
Є в клена в серці суджена природна!
Від погляду зими пошерхли хвилі,
Бо любко пригадав цілунки милі.
Знов кликав осінь, золоту коханку,
В багряних спалахах холодного світанку.
Враз сонця промені у небі зайнялися,
І пристрасті кленові уляглися!
Розтанув вмить зими звабливий іній,
Лиш квилив з далини табун гусиний.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380578
дата надходження 26.11.2012
дата закладки 29.11.2012
[img]http://cs303102.userapi.com/v303102008/2e38/wPb_rqHQLw4.jpg[/img]
Сумую я за осінню шалено,
Сумую… полетіли журавлі,
І ти підеш, я думаю, напевно -
Не бережеш любові взагалі.
Крізь стрІчки слів приховані лиш сльози -
Не по твоїй, не по моїй вині.
Та от чому тепер ось ці морози
Картають моє серце у журбі?
А ти холодна! Хоч така холодна,
Та я тобою пристрасно горів,
І не потрібна мені досі жодна,
Бо серцем відпустити не зумів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377709
дата надходження 14.11.2012
дата закладки 15.11.2012
Небесна вата зачепилась за вершину,
Туманом заливаючи простори,
Я зачаровано дивлюся на картину,
Де губляться між хмар осінні гори.
Під пінний шум стрімкого ЧеремОшу,
Що б'ється, ніби скутий берегами,
Я відчуваю, як спокійно можу
Долівки не торкатися ногами.
Тепло від ватри ллється у долоні
І слів нема, щоб все це описати...
Сьогодні я у вашому полоні,
Мої казково-вЕличні Карпати.
16.09.2010
На згадку про відпустку в Барвінковому
Картинку взято із інтернету, бо до власних фото ще руки не дійшли... :)
http://foto.mail.ru/mail/hanuma666/75/82.html
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211157
дата надходження 16.09.2010
дата закладки 15.11.2012
Подаруй мені сонця усміхнену мить,
Подаруй мені пісню, що в серці бринить.
Подаруй мені погляд ласкавих очей,
Подаруй мені подих серпневих ночей.
Подаруй мені далеч нездійснених мрій,
Подаруй мені щастя безмежних надій.
Подаруй хитку тишу мережевних снів,
Подаруй вічний спомин далеких тих днів.
Подаруй мені квітку, символ любові,
Подаруй мені згадку про миті чудові.
Подаруй мені серце палке і гаряче,
Подаруй мені мрію мій милий козаче.
Подаруй мені долі тендітну краплину,
Подаруй мені вітру грайливу хвилину.
Подаруй мені зірки високу стежину,
Подаруй мені вічність, і любов... ту – єдину!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338792
дата надходження 20.05.2012
дата закладки 14.11.2012
Мене согодні, диво чарувало,
волошки сині під моїм вікном.
Привітно й щиро ранок зустрічали,
прохожих всіх, сусідів загалом.
Сховалась в хмарах синьоока просинь,
теплом не гріє сонечко з гори.
Дощами вмилась запізніла осінь,
малює з вітром сірі кольори.
В чаклунках синіх, я побачив літо,
і юність давню, ой коли було.
Й моє серденько так було зігріте,
Неначе знов, здійнявся на крило!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376104
дата надходження 07.11.2012
дата закладки 07.11.2012
Ще скрапує осінь дощами.
Падолист вирує щомить.
Чи хто знає
буде що з нами,
Коли листя останнє злетить?
Збери пелюстки хризантеми,
Молодого вина я наллю,
Залишимо клопіт щоденний
І присядемо біля вогню.
Розмови не треба словами,
Це питання в очах вже бринить:
- Чи ти знаєш,
що буде з нами
У той день, як вогонь догорить?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376117
дата надходження 07.11.2012
дата закладки 07.11.2012
Не розпрощалась з нами осінь. Мріє...
Встелив доріжку рясно листопад.
Час поміняли. Рано сутеніє.
Петляє вітер стежку невпопад.
Усе пройде: хороше і погане.
Бо що життя? Це — вічна метушня.
Лише кохання наше не зів’яне,
Як той промінчик сонячного дня.
Обіцянок твоїх я не порушу,
У серденьку їх ніжно зберегла...
І буде зігрівати твою душу
Лебідонька на озері Тепла. 2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374232
дата надходження 30.10.2012
дата закладки 05.11.2012
(із написаного в минулому)
Вона вразлива господиня:
То ллє дощем, то небо синє,
Або сміється і лиш сонце.
Тримає ягоди в долоньці.
Зібрала скрізь траву зелену
і жовте листя з цього клена.
Стоять дерева попід полем,
Вже сплять - і в променях ранкових.
Мете мітлою сильний вітер
З дороги все сміття їй витер.
Й здійнявся стрімко десь угору…
Пташки летять, курличуть знову.
Завмерло тихе чорне поле,
Немов замерзли хвилі в морі.
Прощалась згодом і сумною
Ховала землю в сон, імлою.
Скінчила працю всю завзято,
і буде зиму зустрічати:
"Ну що ж! Нарешті все прибрала!
Бери, вже зимонько, управу!"
27.11.11
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375169
дата надходження 03.11.2012
дата закладки 05.11.2012
Кость в газету дав рекламку « Хто бажає, прошу.
Шафу я віддати хочу. Просто так. Без грошей.».
Через день вже зранку дядько стука у ворота.
Глянув він на древню шафу. Аж роззявив рота:
- Річ добротна, досить давня. Як то вам не шкода?
Буде ще щось непотрібне, - візьму при нагоді.
Швидко шафу на машину. Дядько руку тисне:
- Може ще щось є задурно? Ви мені лиш свисніть.
Кость в задумі зморщив лоба: що би ще віддати.
Раптом хитро він всміхнувся: - Дам! Чого ж не дати!
Без питань! Ловлю на слові. Маю я ще дещо.
Так і буть, - беріть без грошей … найдорожче - тещу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372155
дата надходження 20.10.2012
дата закладки 26.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.10.2012
Б-лиз иконы я зажгу свечу..
Л-ик отца небесного целуя.
А- потом.. тихонько прошепчу,
Г-осподин небесный, аллилуйя...
О-тче наш, спаси и сохрани..
Д-ни и ночи я взывать готова..
А-нгел мой, ты чувств земных огни..
Р-азжигай по воле неба снова..
Ю-г ли Запад, Север ли Восток.
Я молюсь, стирая эти грани.
Б-уду брать, что даст Господь мне впрок!
О-т любви вселенской до страданий..
Г-рех ли там, где в сердце есть любовь?
А- она.. дается нам Всевышним.
З-а неё твержу молитву вновь
А-нгел мой, веди лишь с ней по жизни..
Т-ронет небо искренность молитв,
Е-жель я молилась не спесиво..
Б-лагозвучен песнопенью ритм.
Я- в том ритме.. говорю.. СПАСИБО!
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2012
Свидетельство о публикации №11210119309
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370262
дата надходження 11.10.2012
дата закладки 11.10.2012
Міцно, міцно мене обійми,
Обійми мене, наче, в останнє,
Наче, ці безкінечні обійми,
Це до страти останнє бажання.
Не поруш, не поруш тишини,
Не втручайся у неї словами.
Щоб не вибухом в розпал війни
Пролунали вони межи нами.
Слухай. Чуєш, як вітер гуде?
Подивись на розбурхану воду!
Навіжений…Та він не вкраде
Із моїх рук тебе-насолоду!
Не спали, ненароком, мости,
Хочу твердь під своїми ногами,
Щоб з тобою в обіймах брести
Крізь життя, що є повне дивами.
Поцілуй мене знову, ще раз.
І у відповідь я поцілую.
Хай весь світ потопає без нас,
Бо без нас цілий світ не існує.
Ти закуй мене в свої обійми,
Дай відчути своє хвилювання,
Без кінця хай тривають вони:
Це - прекрасне останнє бажання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367464
дата надходження 29.09.2012
дата закладки 02.10.2012
Ця зустріч раптова -
просто присісти.
Давня знайома.
Напій ігристий.
Бокали тримаємо,
на рівні обличчя.
На грані ми граємо
сміючись і хмеліючи.
Погляд примружений,
крізь призму повітря.
Дружба порушена -
ми в стані новітньому.
Штам в атмосфері
мікробів кохання -
реальність матерії.
Спокуси пізнання...
ковток за ковтком.
Бажання бацили,
спіраллю витком,
нас охопили.
В минулому часі
нас не існує -
вже біомаса
функціонує...
І вже непотрібно
нам діалогу
бокали в надриві
впадуть на підлогу.
І вщент, до останку,
не встигаючи впасти -
всі грані в уламки...
І їх вже не скласти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368093
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 02.10.2012
Курли, курли, курличуть журавлі,
У небі відлітаючи на південь.
Розвіє вітер смуток і жалі,
Лишивши на очах сльозинки срібні.
І залунає музика дощів,
Своїм дзвінким, співучим передзвоном,
Осіння гамма дивних кольорів,
Впаде на руки виноградним гроном.
Над берегами скупчений туман,
Лягає сонно на пожовклі трави.
Тендітний, верби, обіймає стан,
Їй намистинки ниже кольорові.
Мене за руку бережно візьмеш,
Підем з тобою в золотаву осінь.
Немає ні кордонів, а ні меж,
Лише повітря свіже межи сосен...
Ліс вже дрімає, але ще не спить,
Він у букети листячко збирає.
Над ним безмежна, голуба блакить,
Вже колискових лагідно співає.
Навколо тиша огортає край,
Синіє вись в глибокому просторі.
Нарешті влігся голосливий гай,
Сумує місяць і сумують зорі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366150
дата надходження 23.09.2012
дата закладки 25.09.2012
Настане день, повір мій друже,
Покине смуток твою душу.
Минулих днів забудеш болі,
Якими ночі божеволів.
І світ холодний, знавіснілий
Зігріє сонце навесні нам.
І ти побачиш, старий друже,
Коли тепло розгонить стужу,
Коли сповна відчиниш вікна -
Настане час і все розквітне.
Не буде горя із журбою -
Про це ми мріяли з тобою
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366248
дата надходження 24.09.2012
дата закладки 25.09.2012
А давай ми з тобою втечемо далеко
на який-небудь острів, де хвилі шепочуть.
Там десь сонце у морі – як в небі лелека,
і хмаринки, що з чайками гратися хочуть.
Чи віднайдемо світ, де немає нікого –
на далекій планеті у зорянім гаї.
Там озера у спокої лісу німого
вкриті сріблом світил неземних небокраїв.
Ми присядемо поряд, торкаючись наче
непомітно руками чи поглядом ніжним…
І мовчанням образи усі ми пробачим
замість слів, що камінням вважали наріжним.
Хай без нас ненадовго Життя, наче річка -
освіжиться вода, розпогодиться небо.
Нашу знову у храмі запалимо свічку
і помолимось вдвох, бо, напевно, так треба…
А до краю здивований світ зашепоче,
коли ми повернемось, сплітаючи руки,
не згадавши, що хтось нам журбу напророчив
і розлуку під заздрісне каркання круків...
Не звучатимуть часто слова заповітні -
замість них скажуть очі про це щохвилини.
Просто ти заглядай в них, моя зоресвітна,
моя квітонько люба, кохана перлино…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289924
дата надходження 31.10.2011
дата закладки 24.09.2012
Запасайся терпінням, любий,
В нас попереду довгий шлях,
Нам крутити цей кубик-рубик
дні і ночі в своїх руках.
Без терпіння будем рабами,
Без любові будем ніким,
Щоб не сталося там між нами -
Пам'ятай, кожним днем новим
Богу дякуй за все, що маєш,
а що маєш - люби без меж.
Ця земля може бути раєм,
Коли він в твоїм серці теж.
І крім того, я знаю, можна
Досягнути таких вершин!..
Кожен долі своєї сторож,
Неповторних творець світлин.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362947
дата надходження 08.09.2012
дата закладки 22.09.2012
із репертуару гурту "ЛІВИЙ БЕРЕГ"
Слід... пам`ять злих минулих бід.
Пам`ять юності життя.
Чи здолає правда світ?
Без вогню нема тепла...
Я пустив на плив човна,
попливу де правди світ.
Світ - бачиш лицар твій лежить,
він ішов і не дійшов,
а вода тече, біжить.
Як пізнати себе і всіх.
Де вже мій останній гріх?
То чому ж ріка мовчить...
І сплили кораблі наче роки мої,
і здається мені, що мене вже нема.
Ради чого пливу, загубив не знайду,
загубив назавжди, слід сховала вода.
Жаль, що було не повернеш.
Броду в річці не знайти.
І здається не живеш,
бо зникають всі сліди.
Зникли марива вогні,
загубила мене ніч...
Що ж, поки я іще живий,
я ще зможу допливти
не сплюндрований людьми.
Але в річці дна нема...
Хто тоді мене здолав?
Хто зі мною допливе?
І сплили кораблі наче роки мої,
і здається мені, що мене вже нема.
Ради чого пливу, загубив не знайду,
загубив назавжди, слід сховала вода.
м.Прилуки 1993р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364691
дата надходження 17.09.2012
дата закладки 17.09.2012
Травнева спека навіває сон…
Я п’ю холодну кришталеву воду,
Яка несе приємну насолоду
І щось шепочу милій в унісон…
Хто юним був, той знає : навесні
Такі солодкі ласки у Морфея…
Мене лоскоче сіроока Фея
І ніжно так цілує уві сні…
Від радості мене кидає в жар…
Я в забутті… я без вина хмелію…
Від поцілунків ніжних наче млію…
Замружив очі весняний пожар…
Я ніжно щось шепочу в унісон.
Дивлюсь на Твою неземную вроду
І п’ю джерельну прохолодну воду…
Травнева спека розганяє Сон…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364454
дата надходження 16.09.2012
дата закладки 16.09.2012
Я так чекав, а ти не подзвонила, хоч обіцяла – й стало гірко так…
Я хочу щастя, хочу щастя мила, та не складається чомусь воно ніяк.
Я полюбив твою красиву душу, що там на фото вразила мене,
Та зараз я сказати тобі мушу, що та любов у серці ще живе…
Вона горить, вона завжди чекає єдину в світі долю, що десь там,
Одного лиш мене вона чекає, де все на двох – все ділим пополам.
Там де нема образ, нема тривоги, там ми єдине ціле – ми одне,
Життя на двох – і стелеться дорога, кохана зачаровує мене!
Чому мовчиш, чому не скажеш слова, я хочу тільки справжнє і живе,
Те, що дарує крила мені знову, щоб ти горіла – серденько моє!
Щоб ти розквітла від тії любові – нема нічого кращого за це,
Коли кохана палко любить, дуже, і зігріває серце над усе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362109
дата надходження 05.09.2012
дата закладки 06.09.2012
(Ці два вірші поєднані однією темою "ІДЕАЛУ чоловіка та жінки" - то ж є до чого прагнути...)
Краса жіноча - автор Кумартун
Краса жіноча незбагненна її ніяк не передать
Чарує полум’ям безмежним що й у ночі не можна спать.
Цей образ, серце зігріває, тривожить душу раз у раз
Такого більше не буває, таке буває тільки раз.
Як пощастить її зустріти – тримай, кохай, люби, гори
Усі скарби, що є на світі, до ніг коханій поклади.
Вона краса і берегиня, вона продовження твоє,
Вона - це всесвіт невловимий, що зараз поруч тебе є.
Вона дарує щастя, втіху зігріє ніжністю, теплом,
Неначе сонячна утіха, накриє ласкою й добром.
Її усмішка в сих лікує, підносить погляд до небес,
Волосся грає і хвилює, а дотик – знову я воскрес!
Воскрес! Живу і буду жити, творити щастя на Землі
Любове! – світла і велика, безмежна сила у тобі.
*******************************************
Найкращий - автор Nadya
"Ти є найкращий" - так співають солов'ї,
І це найвища є у світі правда.
Ти радість й щастя всім приносиш на Землі,
Моє кохання ти й моя відрада.
Знайомство наше – подарунок долі,
Тебе немов всі ангели небесні
Придумали десь там, в своєму колі,
Й сюди спустили – ти як мрії їх воскреслі.
Ти ніжний, добрий і такий ласкавий,
І розум в тебе гострий мов стріла.
Забавний, мудрий, в видумках цікавий,
З тобою завжди я щасливою була.
Мене ти розумієш з напівслова,
А очі світлі мов небесная блакить,
Приємна, добра, ніжна твоя мова,
Говориш - як струмочок десь біжить.
Мене до себе ти бува пригорнеш -
Співає зразу серце і душа,
Немов в м’якеньку хмарку так загорнеш,
Обнімеш – й вже горять наші тіла!!
Ти є найкращий, і це добре знаєш,
Та скромність в тебе мабуть у крові.
Усім навколо завжди помагаєш,
Проте віддяки не чекаєш ти собі.
Нізащо не признаєшся й нікому,
Якщо тобі буває навіть зле,
Не сильно переймаєшся ти цьому,
Бо знаєш – з часом це якось мине.
Ти є найкращий, ти найкращий на Землі,
І це уже звучить як аксіома.
Ти є найкращий, й так потрібен ти мені,
Хоча тобі я мало ще знайома.
Про тебе завжди думаю й чекаю,
Прийдеш…,як в спеку вітерець.., приємно,
Й так добре враз…, я так тебе кохаю
І я щаслива, знаю ж - це взаємно!
Ти дуже добрий, дуже ніжний і жаданий,
Тебе я втратити не хочу, зрозумій.
"Я так радію, що ти Є, КОХАНИЙ!!!
Бо ти найкращий, просто кращий..,і ТИ МІЙ !"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337314
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362344
дата надходження 06.09.2012
дата закладки 06.09.2012
Без тебе так сумно, без тебе так сумно мені,
А серце так плаче, а серце так плаче всі дні.
Ти зрадив кохання, ти зрадив кохання пішов,
Мабуть собі кращу, мабуть собі кращу знайшов...
За вікнами осінь, за вікнами осінь шумить,
Вона нагадає, вона нагадає ту мить.
Були ми щасливі, були ми щасливі в ті дні,
Ти ніс ніжне щастя, ти ніс ніжне щастя мені...
Тепер ти далеко, тепер ти далеко нема.
Торкається серця, торкається серця зима.
Та я буду сильна, та я буду сильна кажу,
Я пам'ять кохання навік у душі збережу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360670
дата надходження 29.08.2012
дата закладки 29.08.2012
Люблю озер блакить,
Пречисту їх красу,
Де хвилька гомонить
І зваблює росу.
Люблю дари лісів,
Таємне їх шатро,
Пташинний переспів,
Що збуджує нутро.
Люблю я велич рік,
Що живо гомонять,
Течуть із року в рік
І піснею бринять.
І навіть неземне
Навіює життя,
Де думка промайне
У вирі майбуття.
На світі стільки див...
Заполони себе!
Відчуєш позитив,
Як дар...
Люблю тебе! 2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359292
дата надходження 23.08.2012
дата закладки 24.08.2012
Она счастья просто хотела...
Да по-бабьи... что б на плечо...
На огонь его страстно летела...
Жгло сердечко... так горячо...
И в стихах его... счастье искала..
В тех стихах... что, конечно... не ей...
Понимала... но тихо сгорала...
И врала себе... сердцу... больней...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357703
дата надходження 15.08.2012
дата закладки 17.08.2012
Присвята моїй дорогій подрузі…. Надійці)
Я просто так тобі одного разу написав
Просто попили віртуального чаю, поїли торту,
Вражений був, таких ще не зустрічав
Не ділила ти статусу, не виділяла сорту.
Легкість в спілкуванні..
Спільні теми.. навіть в коханні!
Ти дуже хороша і мила,
Нехай тобі в житті усе вдається,
Бажаю щоб в радості завжди ти жила
Ти найкраща, - я знаю, мені не здається…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358037
дата надходження 17.08.2012
дата закладки 17.08.2012
Переклад творів Лия*** та Nadya "Она счастья просто хотела" та"А вона просто щастя хотіла"...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357703
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357958
Happiness Is all she was needed
So simple, patiently waiting for it
Get his fire with passion is finally succeeded
Burning her heart with the furious heat
She was looking for joy in his verses
But the words dedicated not to her
She knew but evil, bad forces
Made her lie to herself hurting heart.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358027
дата надходження 17.08.2012
дата закладки 17.08.2012
Переклад творів Лия*** та Nadya "Танец с мечтой" та "Танець з мрією" відповідно.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356522
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356694
My eyes like candles…The music is playing...
Tonight I`m dancing with you...
The heartbeat, hand`s on my hip...laying.
Your kisses, hugs so hot...to tell the truth.
Oh, damn, you good…it is so dizzy...
Oh, stop it, you! I`m getting blushed...
You got me drunk...you own me easy.
Yes, Sir, I`m yours, no need to rush
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357627
дата надходження 15.08.2012
дата закладки 15.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.08.2012
Живу у прихистку живого Львова,
В якому все в щоденності бурлить.
Тут все чудове, все таке казкове,
Тут навіть рана дика не болить.
Цей древній Львів - моя жива фортеця
В якій сховатися так легко від життя,
Проте тут непотрібні довгі втечі -
Гармонія щодня тебе шука.
Тут ти закоханий гуляєш містом,
Привітність розквітає у очах.
Здається, що світи ти цілі вмістиш -
Вогонь розпалюєш, щоб не зачах...
Живу у прихистку живого Львова,
В якому все в щоденності бурлить.
Тут все чудове, все таке казкове,
Тут навіть рана дика не болить.
25.07.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352875
дата надходження 25.07.2012
дата закладки 26.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.07.2012
Фіалкові феї
Фарбують фасад.
Фруктових феєрій,
Фонтанами фарб.
Фактур фантастичних -
Фрагментами фон.
Фігур феєричних:
Фламінго, фантом.
Фісташкові фрески,
Фазан, фаетон.
Факірові флейти ,
Фортуни флакон.
Фігуру фрегатів
Формує форель.
Фасад фарбувати –
Фантазія фей.
05-06.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348973
дата надходження 08.07.2012
дата закладки 09.07.2012
(переклад на переклад творів авторів Лия***-"А ты прости..." і Nadya-"А ти пробач...")
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348325
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347990
Forgive me…for that I loved you...
I`ve let you go…I will not hold you...
Forgive me…I did not become yours...
I said "I love you" though… my heart knows...
Forgive me…having no odd offence…
I`m like a flower…always take a glance…
The tenderness…from the very beginning...
Just beggin you…keep the heart singing!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348505
дата надходження 06.07.2012
дата закладки 06.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.07.2012
А ты прости за то, что полюбила...
Я отпустила, больше не держу.
Ещё прости, что ласкою вскружила,
Не потревожу впредь своим "люблю"...
А ты прости, без зла и без упрёков,
Меня цветком запомни навсегда,
А нежность, что у наших, у истоков,
Пусть сердце вспоминает иногда...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347990
дата надходження 04.07.2012
дата закладки 06.07.2012
У душі у мене віра, а у серці свято,
шашличок є на подвір'ї і гостинна хата.
Є дівчина прехороша, в косах в неї стрічка
Так приємно все говорить, мов тече десь річка
Як на мене ніжно гляне - серце заспіває,
Бо вона, моя хороша , так мене кохає!!!
Нам удвох так добре й любо, аж душа співає,
А від нашого кохання серце завмирає.
Нам пошли ти свою ласку, Боже наш, єдиний,
Молимося тобі щиро, дай нам дочку й сина.
Подаруй нам трошки щастя, й радості земної,
Ми ніколи не забудем доброти такої!!!
Дай нам друзів ще хороших, щоб у різні свята,
Всі приходили у гості, була повна хата.
Шашличок, щоб на подвір'ї пахнув ще з далека,
А в садочку оселився з дітками лелека.
Щоб була моя дівчина гарна і привітна,
Добра й ніжна, як троянда пахла все і квітла.
Я її любити буду лагідно і щиро,
Бо вона сама найкраща, люба й дуже мила.
Буде в мене гарна жінка, буде й діток троє,
І щасливі й дуже раді будем ми обоє.
Є у душах у нас Віра і Любов і Мрія
А у серці, десь глибоко вже живе Надія...
У співавторстві з Nadya!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346898
дата надходження 28.06.2012
дата закладки 04.07.2012
Я соловейка слухала вночі,
Сміялись зорі, щось шептало небо…
Далеко закричали десь сичі,
Гілки гойдались, їм обнятись треба.
Світанком аж пташиний передзвін,
Я музику природи тут почула!
Всі раптом заспівали, хто хотів,
До ранку так заснуть мені й не сила.
Нехай зозуля щедро накує
Років цьому прекрасному оркестру.
А що прекрасніше сьогодні є?
Я за гармонію земну й небесну.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347978
дата надходження 03.07.2012
дата закладки 04.07.2012
Ласки твої безмежні
Сяйвом палають крізь ночі,
Думи твої — бентежні,
Пагубні, тайні, пророчі.
Свічі горять духмяно,
Топляться разом із тілом,
В доторках полум’яно
Постать голублять несміло.
Що ж то за Боже диво
Так розцвіло почуттями?
Ранок зустрів грайливо
Стукіт сердець до нестями... 2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344677
дата надходження 18.06.2012
дата закладки 03.07.2012
Сім’я- наша міцна фортеця,
Найближчі на Землі люди,
Благоволіть від всього серця,
І поважайте рідних всюди!
В житті незгоди і поразки,
Все відшліфовує сім’я,
Життєву мудрість і підказки
Черпають семеро і я!
І нам фортецю будувати,
Щоби трималася стіна,
Культурy, мову шанувати,
У святості сім’я міцна.
І щоб Вам досі не казали,
Даруйте рідним:” Я люблю!”,
Де б наші душі не блукали,
А повертаються в сім’ю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307070
дата надходження 17.01.2012
дата закладки 03.07.2012
Коли Вам сьогодні негоже,
Повірте, завтра все минеться,
Настануть дні ясні, погожі,
І сонечко Вам усміхнеться...
Не думайте про все погане,
Не переймайтеся так сильно,
Злі хмари в небо відпускайте —
Хай стелиться життя прихильно.
Ніколи так завжди не буде,
Бо перемога лиш у часі.
Нехай енергія прибуде
У позитивнім повсякчассі.
Буває, доля так людей ламає —
Стискає і ходу, і кроки...
Черстве лиш серце не сприймає,
Життя дає свої уроки.
У дні святкові і буденні
Свою ми стежку вибираєм,
А у мінливім повсякденні
Знаходим те, чого шукаєм! 2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333671
дата надходження 28.04.2012
дата закладки 03.07.2012
Забыть я ваше тело не могу,
Его я днем и ночью-сплю и вижу,
Как снежный барс на мраморном снегу,
Люблю вас, в тот же час и ненавижу.
Вы грациозней тысячи пантер,
Прекрасней миллиона роз, о, Боже.
Вас не дано стереть с ума теперь,
Вы стук в груди, мурашки Вы по коже.
Ваш бледный кожи цвет так манит,
Глаза полны сиянем ксенона
Но Ваш отказ, он никогда не ранит,
Я Ваш Авось, а Вы моя Юнона.
Ох, Вас бы завести, мадам ,
На всех парах бы с Вами мчаться.
Берлин, неважно, или Амстердам,
Слились бы с Вами, нам уж не уняться.
Мне имя Ваше, так ласкает слух,
Carrera - ето ли не чудо?
На Вас молюсь, но вы не Святой дух
Я поклоняюсь Вам, но Вы, увы, не Будда.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286348
дата надходження 15.10.2011
дата закладки 21.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.06.2012
Ангел-Охоронець, Він завжди зі мною,
Він свою опіку віддає мені,
І співає ніжно, і трима за руку,
Та Його я бачу тільки уві сні.
Як мені погано, Він мене потішить,
І коли я плачу, сльози витира.
А коли сміюся, Він радіє також.
Бо у нього в світі тільки я одна.
Він мене на крилах, в сни казкові носить,
І в блакить небесну я лечу вночі.
Він мені співає ніжну колискову,
Спи моє дитятко, щастя бережи…
13.02.2009 р.
Ангел-Охоронець, Він завжди зі мною,
Він свою опіку віддає мені,
Від нещастя й горя прикриє собою,
Та Його я бачу тільки уві сні.
Як мені погано - втішити зуміє,
І коли я плачу - сльози витира.
А коли сміюся - Він також радіє
Бо у нього в світі тільки я одна.
Він мене на крилах в сни несе казкові
І в блакить небесну я лечу вночі
Він мені співає ніжні колискові
І щасливу долю береже мені
13.06.2012 р.
PS. редакція і доповнення мого друга Nadya.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339115
дата надходження 22.05.2012
дата закладки 14.06.2012
Гроза!
Точ́ене листя дуба
Термосить вітер.
Білочуба
Береза хилиться додолу.
По ніжній бересті подолу
Дощу стікають краплі слізно.
Повзуть над лісом хмари грізно.
Чіпляються за гострі шпилі...
Грім у небесному горнилі
Роздмухує вогонь священний.
Полоще дощ розлогі клени,
Сплітає віти осокорам...
Гроза несамовита в горах!
Ми у печері...
Камінь... Тиша...
"Моя голубко наймиліша", –
Почула раптом.
Завмираю,
Мов потрапляючи до раю.
І вже нема грози, ні грому...
Несе солодка хвиля втому.
Усе пливе перед очима,
А в серці спрага невтолима.
Шепочу: "Найдорожчий мій,
Ми вдвох отут, серед стихій.
Дарма негода й дощ стіною,
Аби ти поряд був зі мною!"
06.06.2012р.
Для ілюстрації використане фото зроблене в с. Маліївці
Дунаєвецького району Хмельницької обл.
"Грот під водопадом"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342316
дата надходження 06.06.2012
дата закладки 13.06.2012
Плаче мій Львів...
Ця мелодія зливою ллється
Плаче мій Львів,
Трамваєм по коліях серця...
Плаче мій Львів
Ароматами чорної кави,
Плаче мій Львів
У відлуннях своєї слави.
Плаче мій Львів
У Соборі Святого Юра,
Плаче мій Львів
В арсенальних готичних мурах.
Плаче мій Львів
І виблискують сльози бегоній...
Плаче мій Львів
У безвиході алкоагоній.
Плаче мій Львів
Від лещат політичних репресій,
Плаче мій Львів -
Чи можливе життя без агресій?
Плаче мій Львів,
А сльози стіка на бруківку
Плаче мій Львів
Через мрії туманну сітківку.
Плаче мій Львів,
Не жаліючись на свої болі..
Плаче мій Львів...
І чекає кращої долі.
Плаче мій Львів...
У молитвах до Бога взиває
Плаче мій Львів -
Й все одно усіх обіймає!
Плаче мій Львів...
Та усміхнені в ньому люди!
Вірить мій Львів,
Що Вкраїна щасливою буде!
P.S. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191636
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342232
дата надходження 06.06.2012
дата закладки 12.06.2012
Осінні дні промокли вже дощами.
І вітер-волоцюга все не спить.
А я іду знайомими стежками:
Не хочу мить Любові загубить.
Вона у нас висить на волосинці,
І легко так ми зможем її вбить.
Хоча ж живе у кожній в нас клітинці..
Захочемо - і зможемо спалить.
А вітер вже розпалює багаття,
Танцює і радіє: хай горить!!!
А осінь одягла вже жовте плаття:
На поминках Кохання сльози лить.
Любов Цвіте, як квітка, бідолаха.
Ось дощик накрапати вже почав.
Приречена на смерть...Готова плаха.
Та ти про це давно, звичайно, знав.
Любов кидаєш в полум"я без страху...
Вона ж жива...дивися: ще пашить..
Та бачу я, ту квітку, замість праху,
Пелюстками рожевими тремтить.
Та що це? Десь взялись НАДІЯ й ВІРА,
Й вогонь удвох зуміли погасить..
А в серці зазвучала ніжна ліра
І наказали Їй ще довго- довго жить...
------------------------------------------
Балада - невеликий, здебільшого віршований твір героїчного, або фантастичного змісту.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214826
дата надходження 07.10.2010
дата закладки 10.06.2012
Тихо трави шелестять у полі
І дзвенять росою ще слова.
Сказані для мене лиш тобою,
А кохання слало нам дива.
Все сміялась голосно до тебе,
Ти ховавсь у косах запашних.
А над нами веселилось небо
І купалось у словах отих.
Доторкалися до тіла руки
І два серця билось в унісон.
Ми з тобою разом, а розлука
То для нас була неначе сон.
Ми щасливі зі своїм коханням,
Воно в серці нашім і душі.
Тихо так... Чекаємо світання...
А в душі складаються вірші...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337788
дата надходження 16.05.2012
дата закладки 17.05.2012
Складний і довгий шлях кохання,
Згадай - як думка до світання нас полонила і вражала -
Що я хотів - то ти бажала.
Я обіймав тебе думками,
А ти чарівними словами мене, кохана, дивувала,
В обіймах щастя засинала.
Безхмарного життя немає,
І ніжна музика не грає в серцях закоханих весь час...
Таке бувало і у нас.
Я прочитав в твоїх очах
Любов і біль, бажання й страх.
Незрозуміла дивна сила наблизила нас й віддалила,
Як зірка серце спалахнуло,
І нам здалось, що все минуло...
Але життя - це дивна річ,
В усьому світі день і ніч бурлять кохання поєдинки,
І мріють всі, хоч на хвилинку, потрапити у вир подій -
Бажань і радісних надій..
А ще сказати я хотів,
Що не дарма тебе зустрів,
Що пісня щастя і любові іще звучить,
І мимоволі, перегортаючи сторінки тих днів, яскравих як картинки,
Я день і ніч тебе благаю - кохай мене, як я кохаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275244
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 17.05.2012
Стоїть воно на Замковій горі -
Величне, древнє, загадкове.
Старого міста вулички малі.
Могутні леви - то окраса Львова.
Кавярні тихі, кава, шоколад.
І ліхтарів м'яке жовтяве світло.
Багато ще чудових є принад,
І безліч таємниць ховає місто.
Шляхетні й мужні тут чоловіки,
Вродливі й горді панночки-львів'янки.
Росте хай, процвітає ще віки
Ця найгарніша галицька перлинка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335655
дата надходження 07.05.2012
дата закладки 07.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.05.2012
"Їх взяло у солодкий свій полон
Шалене, дике, пристрасне кохання"
Рижулька
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333364
Взяло кохання їх в полон
І душам захотілось казки...
В коханні є такий закон -
Все починається із ласки.
Налились губи ніби вишні
І серце проситься з грудей.
Усі принади стали пишні -
Чудний закон природи цей...
.......................................
... Сплелися руки у єднанні -
Єдиний подих, єдиний рух...
Тіла сплелися у коханні,
А дві душі - в єдиний дух...
І ніжність й ласка все вєдино,
І душі знялись в небеса...
Кохання стало божим дивом -
Бувають в світі ж... чудеса.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333550
дата надходження 27.04.2012
дата закладки 03.05.2012
Їх взяло у солодкий свій полон
Шалене, дике, пристрасне кохання,
Чуттєвий полонив його вогонь
І неймовірні виникли бажання.
Спраглі вуста шукали порятунку,
В очах іскрились дивнії вогні,
Відчули смак солодкого цілунку.
Обійми рук то ніжні, то палкі.
Він пестив таке гарне її тіло,
Знаходив сокровеннії місця.
Його рукам довірилася щиро
І запалала в пристрасті уся.
Вони летіли у божественне блаженство,
І знов, і знов сплітались їх тіла.
Любові полонило їх шаленство,
І вічність насолоди мить дала.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333364
дата надходження 26.04.2012
дата закладки 26.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.04.2012
Ти гарячий, як пательня -
Я від пристрасті шкварчу.
У душі вогонь пекельний –
Про "все інше" промовчу!
П‘ю вуста твої медові,
Обвиваю ніжно стан,
Щирість чую в кожнім слові -
Ти грайливий як фонтан…
Струменіє кров в судинах,
Серце рветься в небеса,
Щічки схожі на жоржини,
І бринить в очах роса...
А коли вулкан проснувся,
Магма з кратера втекла,
Ти від мене відвернувся
І заснув немов дитя…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331917
дата надходження 20.04.2012
дата закладки 23.04.2012
Ми часто сфантазоване сприймаєм за реальне -
Невиннії слова, що кинув навмання,
Чи посмішка, чи погляд здаються нам бажанням,
Що лине з серця, повного на почуття.
І домалює решта все уява,
І навіть те, чого в житті нема.
Й не хочем чути жодного вже слова,
Бо склалась думка - хибна, та своя!
І не прийдЕ тоді порозуміння,
Якщо один не скаже найважливІших слів.
Розіб'ється усе через нерозуміння,
Бо другий не зумів чи просто не схотів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331805
дата надходження 20.04.2012
дата закладки 20.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.04.2012
Найщиріші слова у світі
Прозвучать хай сьогодні для Вас,
Нехай доля щаслива і світла
Береже Вас завжди в добрий час.
Хай не зраджують друзі й удача,
Теплим серпнем хай буде зима,
Тільки з радості очі хай плачуть,
І збуваються мрії й дива.
Зичу благ і здоров’я міцного,
Миру, злагоди, сонця й добра.
Нехай світла життєва дорога,
Буде повна любові й тепла.
Хай троянди квітнуть в житті
Щира дружба і вірне кохання.
Не затьмарять хай дні золоті
Ні печаль, ні часи розставання!
Хай під небом завжди голубим
Доля садом прекрасним зростає.
Будуть успіх і щастя земне,
І життя веселково засяє!
Натхнення, здоров’я міцного, як криця!
А щастя хай буде бездонна криниця!
Хай радість Вам душу зажди зігріває,
Хай серце ніколи печалі не знає,
Кохання флюїди наповнять Ваш дім,
Добробут і затишок будуть у нім!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326691
дата надходження 31.03.2012
дата закладки 01.04.2012
Когда эти строчки пришли мне в голову, ничей образ не маячил перед глазами. Они писались никому или кому-то, в будущем.
И вот много лет спустя мне встретилась девушка, к которой удивительно подошли эти слова. Только я её увидел и сразу понял - это было написано ей. И ничего, что на момент написания стиха, ей было ещё только годика три-четыре. :) Кажется мне, что именно её такую, сегодняшнюю взрослую уже, увидел я тогда в своём воображении.
Зовут ненаглядную - Мари. Встретить Маричку можно в городе, где каким-то немыслимым образом собралась вся женская краса славянского мира - встретить её можно во Львове.
[i]Я не хочу Вас потерять
И пусть я Вас еще не знаю
Но если только повстречаю
То не смогу Вас не узнать
Я не хочу Вас потерять
Безумно полюбив однажды
И что для Вас это не важно
Из равнодушных глаз понять
Я не хочу Вас потерять
Лишь потому что встречу поздно
Мне будет просто невозможно
Жить
если Вас вдруг потерять[/i]
Anna † Demonia перевела на польский здесь:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176796
Anven перевёл на украинский язык здесь:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219512
Виктор Ох смастерил музыку на этот стих здесь:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263848
пародия на стихотворение автора boroda171 здесь:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153895
фотография опубликована с разрешения
её http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8933
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153876
дата надходження 06.11.2009
дата закладки 31.03.2012
Від зими душа моя втомилась
І чекає крихітку тепла.
Хоч весна не раз мені наснилась,
Лиш до ранку квітами цвіла.
Що весна, коли ти поруч, Любий!
Притулюсь до серденька твого.
Ой, як спілі вишні пахнуть губи...
Не жалій тепла мені свого!
Пригорни й цілуй, щоб я відчула,
Що тобі я треба лиш одна.
І про те, що ще зима, забула б,
І тоді прийде весна сповна!
Обійми, щоб розгорнулись крила,
Полетять пісні із-під пера,
Щоб тебе забути не зуміла...
Хай прийде омріяна пора!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322979
дата надходження 18.03.2012
дата закладки 31.03.2012
Вино в бокалі. Ніч. Ми двоє.
І пристрасті вирують через край.
Палкі обійми, ласки твої -
І я лечу в блаженства рай.
Ти знаєш потаємні струни тіла мого,
Мої бажання, примхи, відчуття.
Лиш ти один даруєш насолоду
Й шаленство дике аж до забуття!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302790
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 31.03.2012
***
Мій друг мовчить... Сьогодні – безсловесний:
Не в’яжуться думки у перевесла,
Не блискає між римами роса...
Сльоза, сльоза, сльоза
Непрохано вселилася у душу...
Мовчання твого серця не порушу,
Та доторкнуся подихом вікна...
Вона, вона, вона,
Мабуть, так цільно-щемно полонила...
Чи полюбила, та - чи полюбила?
Чи буде чесно пригортати,
Кохати... так, як я?
Кохати
Тебе, мій любий друже?
Дуже, дуже, дуже...
(28.03.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325923
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 28.03.2012
Неужто снова я влюбился?
Все мысли только лишь о ней!
Казалось, вкус любви забылся,
Но сердце бьется все быстрей,
Когда ее я вижу снова,
Когда я думаю о ней,
Из уст ее как слышу слово, -
Сердце колотится сильней!
Ее глаза, ее улыбка
Как наяву передо мной,
Мой ясный свет, златая рыбка,
Мой ангелочек неземной!
Похоже, я, таки, влюбился,
Раз льются нежные слова…
А может сплю я, сон приснился?
Или в тумане голова?
Или забылся я случайно,
Мечтами в небо унесясь,
Меняя счастье на печали,
В любви высокой закружась?
Как же тебя мне не хватает,
Девчонка, милая моя,
Когда увидимся, кто знает?..
Горю в любви и страсти я!
Обнял бы, будь то моя воля,
И всю б тебя зацеловал,
Мой Ангел, я тобою болен!
Давно любви такой не знал!
В мечтах с тобой я, моя радость,
Рукам послушна ты моим,
Мы познаем любви всю сладость…
И так прекрасно нам двоим!..
Несет течение нас страсти,
Кипят любви нашей шторма…
И всё, лишь, в нашей с тобой власти…
Мы пьем любви нектар до дна!
В любовных танцах мы кружимся
Под шепот ласковый и стон…
И в упоении ложимся…
И снова, и опять встаем..!
Штормит, качает нашу лодку
И волны шлепают вовсю!..
Берем мы новую высотку!..
Люблю тебя, люблю, люблю!!!
© Евгений Кедров, 2009
Свидетельство о публикации: № 6963-126781/20091128
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234497
дата надходження 12.01.2011
дата закладки 04.03.2012
Ночь, луна за окном,
Мы, обнявшись, лежим,
Увлеченные сном
И тела обнажив…
В небе звезды мерцают,
Нас баюкает сон,
И от бурь отдыхает
Наша плоть, в унисон
Бьют сердца в наших грудях,
Снятся сладкие сны,
Скоро утро разбудит –
Быстротечны часы
Летней ночи короткой,
Оборвав сладкий сон,
Свет в окно войдет робко
И разбудит нас он…
Мы потянемся сладко
И прижмемся сильней…
Унесемся обратно
В мир ЛЮБВИ и СТРАСТЕЙ ..!
© Евгений Кедров, 2009
Свидетельство о публикации: № 6963-126777/20091128
Благодарю Наумчик Евгению Васильевну (genia567) за плэйкаст:
http://www.playcast.ru/?module=comments&playcastId=1479229&userId=143462&page=1#5816662
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234087
дата надходження 10.01.2011
дата закладки 04.03.2012
Платье с плеч скользнуло на пол,
Снято, брошено белье…
Ах, как пахнет ароматно
Тело нежное твое…
Как оно благоухает,
Как красива ты, стройна,
Афродита отдыхает,
Боже, что за красота…
Пахнут волосы роскошно,
Грудь упругая манит,
Оставаться невозможно
Равнодушным ни на миг…
В губы сладкие целую
Волосы руками мну
И в постель тебя нагую
Очень бережно кладу…
Разминаю осторожно,
Глажу ласково рукой
Твое тело, твою кожу
И любуюсь красотой:
Медленно тебя ласкаю
С головы до самых ног,
Запах твой в себя вдыхаю
И с ума схожу, мой Бог,
Жадно я целую губы –
Сладок вкус и запах их
Волшебства полны минуты…
Тихо музыка звучит…
И бегут по телу токи
Кровь горячая бежит,
Закипают, плещут соки,
Лоно все огнем горит…
Ты меня ласкаешь страстно,
Губы спелые нежны,
Обволакивают лаской
И теплом, огнем своим…
Нежно, ласково, любовно
Наплываешь ты волной
Той вперед, назад и снова…
Что ты делаешь со мной…
Как приятны твои ласки
Восхитительно шалишь
Изумительно, прекрасно,
Так иди ко мне, малыш!
И сливаем мы с тобою
Свои жаркие тела –
Ощущение такое - …
Тут бессильны все слова!
Замираем от восторга,
Прижимаемся сильней
Мы друг к другу плотно-плотно
Со всей силою своей
Слиты, словно воедино,
Половинки наши две
Растворяемся незримо –
Я в тебе, а ты во мне…
Счастье нас переполняет
И пускаемся мы в пляс…
Ненадолго затихаем,
И опять уносит нас
Танец медленный и быстрый
Кровь горячая кипит,
Мы играем и резвимся,
Танец нас кружит, кружит
Мы восторженно-счастливы
Мы ликуем, нас несет
Фантастическая сила
Все вперед и все вперед…
Шторм и ветер ураганный,
Волны пенятся кругом –
Мы с тобою как в тумане,
Понимаем все с трудом…
Словно сказка, сон чудесный:
Плач и слезы, шепот, стон…
Как во сне, Отец небесный,
Где набраться стольких слов,
Описать чтоб все словами,
Показать как наяву…
Друг об друга бьем телами
Как о берег бьет волну…
Распаляемся все больше
Пышет жар от наших тел…
Нет не хватит этой ночи
Жажду утолить совсем,
Души счастьем распирает,
Мы купаемся в любви,
В небесах с тобой летаем,
В облаках с тобой парим,
Наслаждаемся любовью,
Сладостен ее полет,
И в полете этом ловим
Упоенья миг, он ждет…
Сам летит тебе навстречу
И врывается как вихрь…
-------------------------
Догорают тихо свечи…
Мы опять с тобой летим
Ноги скрещены и руки,
Прижимаются тела…
Раздаются тихо звуки
Будто в берег бьет волна…,
А глаза полны томленья
Счастьем светятся они,
Так тепло от их свеченья…
Говори мне, говори…
Говори, шепчи, что хочешь,
Улыбайся, плачь, стони…
Все нам можно этой ночью,
Мы, любимая, одни !..
© Евгений Кедров, 2009
Свидетельство о публикации: № 6963-126787/20091128
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233555
дата надходження 08.01.2011
дата закладки 04.03.2012
Я піду своєю думкою
Автор: Евгений Кедров
Жанр: Лирика / философская
Я піду своєю думкою
У часи якісь далекі,
Де не знає народ суму,
Над хатами де лелеки…
Рід щасливий український,
Українська мова в шані,
Не забута і російська,
Всі герої наші знані…
І лунають над містами
Українські справжні співи,
Бог Великий, щастя з нами,
Свята велич України…
Де біди в землі немає,
І роздору між братами,
Над степами де лунає
України ім’я знане…
Розімріявся, народе,
І полинув в край отий,
Нам не бачити це доти,
Поки в нас розбрат живий!!
14.02.2011р.
© Евгений Кедров, дата публикации: 18.02.2012 г. в 17:12
Свидетельство о публикации: № 6963-244926/20120218
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314996
дата надходження 18.02.2012
дата закладки 20.02.2012
Я не знаю как тебя найти,
Но я знаю, что ты в мире есть!
Где остановиться, где сойти,
Как твое внимание привлечь?!
Как, скажи, тебя мне отыскать
Среди тысяч, миллионов глаз
Как тебя мне встретить и узнать, -
Спрашиваю я в который раз
Я живу мечтою о тебе,
Мое Солнце, много-много лет,
Дай же, дай же знать мне о себе,
Моя радость, несказанный свет!
Позови меня и я приду,
Отыщись средь шума, суеты,
За тобой, любимая пойду,
И моею только будешь ты!
Обо всем нам скажут наши взгляды
И слова не будут нам нужны,
Нам немного, ведь, для счастья надо,
Только б, слышишь, отыскалась ты!
Поглотит любовь нас как цунами,
Понесет двоих девятый вал,
Насладимся мы ее штормами…
До смерти б тебя зацеловал!
Только бы нашлась ты, отыскалась,
Небеса об этом я молю,
Сколько нам до встречи той осталось?
Знала б ты как я тебя люблю!
Думаешь, что это невозможно?
Вовсе нет, ты любишь точно так,
Точно так же дрожь бежит по коже,
Когда кружишь ты в своих мечтах!
Ты, ведь, тоже, как и я мечтаешь
О любви, о встрече, об огне
И давно в моих объятьях таешь,
Отдаваясь в мыслях страстно мне!
Как и я рисуешь ты картины
Нашей встречи, искренней любви
С суженым своим, навек любимым,
Так приди же, Солнышко, приди!
Освети собою мне дорогу,
Заслони собою Солнца свет,
Покажись скорее, недотрога,
Никого милее в мире нет!
Никого нет лучше, нету краше
И никто не нужен мне другой,
Сколько же еще до встречи нашей,
До того как будешь ты со мной?
Сколько жить еще нам друг без друга,
Сколько в одиночестве мечтать?
Отыщись, найдись, моя подруга,
Я хочу себя тебе отдать
Подарить любовь и вдохновенье,
Бросить все, что есть к твоим ногам,
Ты оставь, любовь моя сомненья,
Никому тебя я не отдам!
Ты моею будешь, я то знаю!
Этой верой преисполнен я,
Я тебя заждался уж, родная,
Милая, прекрасная моя!
Мы с тобой утонем в нашем счастьи,
Поглотят нас океан любви
И моря, озера, реки страсти
И наполненные ими ночи, дни…
Закружит нас вихрь любви безумной,
Понесет неведомо куда
Вдаль от суеты, от жизни шумной
Безвозвратно раз и навсегда!
Потеряем от любви сознанье,
Окунемся в страсти океан,
Доверху наполненный желаний
И останемся надолго - долго там!
Я хочу обнять тебя скорее,
Заключить в объятия свои,
Целовать все более смелее
Руки, губы, волосы твои…
Твои плечи, грудь и все-все тело,
Наслаждаться допьяна тобой,
Чтобы ты растаяла, сомлела
И меня умчала за собой…
В небеса, неведомые дали
Я хочу с тобою унестись,
Где лишь птицы счастья чтоб летали
И их песни чудные лились!
Чтобы было много-много влаги
В твоем лоне и твоих глазах,
Чтоб меня пьянило как от браги
Твое тело и твоя краса!
Чтоб была ты мною ненасытна
И не знала отдыху в любви,
Где же ты, ну, что ж тебя не видно?
Без тебя я коротаю дни…
© Евгений Кедров, 2009
Свидетельство о публикации: № 6963-126737/20091128
Благодарю Марианну Акварову (Аквамарина) за плэйкаст:
http://playcast.ru/view/1385962/56ae3ed45800579e95e2e4ea9527f0f392181196pl
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231605
дата надходження 28.12.2010
дата закладки 14.02.2012
Был молод я и страсть кипела,
Любил девчоночку одну,
Душа моя при встречах млела…
В каком же было то году?
Бывало, как ее увижу,
Забьется сердце, застучит,
Но подойти не смею ближе,
Огнем естство мое горит…
И опьянен любовью разум,
И, чуть ли, не дрожу как лист,
И речи дар теряю сразу,
Как нахожусь ее я близ…
И что-то невпопад лопочу,
Слова никак не подберу,
Бревно осиновое точно,…
Где она взялась на беду?
Недели, месяцы так длятся,
Ночами снится она мне…
И мысли, путаясь, роятся
В моей невинной голове,
И никаких нет сил признаться
В любви той первой перед ней…
Чего, казалось бы, бояться?
Да не было меня скромней!
Уж очень был тогда я скромен
И очень уж пред ней робел,
А жар любовный был огромен,
Я ею просто заболел!
Меня буквально поглотило
То чувство первое тогда,
Девчонка та меня влюбила
Не понял даже как, когда…
Мы были много лет знакомы
И был к ней равнодушен я…
И, вдруг,… ударило как громом –
Проснулся я… ее любя!!!
И… понесло, и закружило,
Покой и разум отняло…
Когда же, Бог мой, это было?
Чтоб от любви так повело?
Как посмотреть, давно ведь, вроде,
А, глянешь, будто бы вчера,
Девчонка та, не зная, сводит
И день, и ночь меня с ума!
И ей ко мне совсем нет дела,
Светла, улыбчива, легка…
И шли так месяцы, недели,
А жизнь моя вот так текла:
Я преисполнен был любовью,
В мечтах давно ее ласкал…
Знала б она, что я порою
Во сне с ней делал, вытворял…
Любил ее и был с ней нежен,
Мы были счастливы вдвоем!
Но, днем… был снова безутешен
И каждый думал о своем…
И разошлись наши дороги,
По разным мы пошли тропам,
По разным улицам мы ходим
И к разным мы спешим домам!
Но память светлая осталась
О той прекраснейшей любви,
О той девчоночке, что звалась
Моя Мариночка, Мари!
© Евгений Кедров, 2009
Свидетельство о публикации: № 6963-126736/20091128
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231273
дата надходження 26.12.2010
дата закладки 14.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.02.2012
Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином.
На росах і дощах настояний бузок.
Оця реальна мить вже завтра буде спомином,
А післязавтра - казкою казок.
Ліна Костенко.
Мені наснилась біла хата
В садку зеленім,край села;
Садиба тиха,небагата,
Вже кращі роки віджила.
Стара криниця біля тину,
Хлівець і погріб – все,як є.
Могутній ясен в небо зринув –
Гіллям до хмар аж дістає.
Ось кухня літня – притулилась
До пагорбу,щоб той не втік.
Принишкла,бідна, - зажурилась,
Що сплинув непомітно вік.
Цвітуть жоржини край городу,
Там,далі – мальви піднялись;
Милуючись,на свою вроду
Бузок у вікна задививсь.
На розі хати – кущ жасмину
Одвічним стражем постає,-
Оберігає сон хатини,
Й дитинство сонячне моє.
Розкинувся зелений килим –
Подвір*я,вкрите споришем.
Давно по ньому не ходили!-
Буя під сонцем і дощем.
Над погребом струнка ялина –
Лапата,пишна – хоч куди! –
За ясеном у небо лине –
Її ще батько посадив.
Город доглянутий,хазяйський
/Колись-то був!/ - вже не цвіте –
Забур*янів куточок райський,-
Буркун лиш і пирій росте.
Ступаю сходами. Веранда –
Пуста. Лиш тюль на вітражі,
І штучна,вицвіла троянда
В кутку непотребом лежить.
А далі – просто жах! – Вандали! –
Інакше їх і не назвать! –
Потрощили все, розікрали,
Лиш книги у смітті лежать.
Місцями – зірвана підлога –
Мабуть,скарби хтось там шукав.
Цілого – хоч би щось! – нічого!
А я ж тут жив колись! Зростав!..
Прокинувся в поту холоднім,
А серце – рветься із грудей...
В село! До хати! Вже сьогодні!
А там – що буде,те й будЕ.
Але ж не сон це! Все я бачив
На власні очі, рік томУ.
Все у минулому,неначе,-
Тож розтривожився – чому?
Здавалось би – усе минає –
Хатин таких – аж півсела,
Нічого вічного немає –
Вже й молодість моя пройшла,
Сини зросли,ростуть онуки –
Мінливим є життя земне...
Все,наче,й так. Та серця стукіт
Завжди будитиме мене.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312833
дата надходження 10.02.2012
дата закладки 10.02.2012
люби себе, і тих хто поряд
батьків, що вечорами в Бога молять,
тих кому ти не байдужий, дорогий
люби ти їх, для них і жий.
цінуй усіх хто тобі добра бажає
хто в біді приходить, хто не залишає,
цінуй усіх хто тебе НЕ забуває,
і того що не любить,.. і того що кохає...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308669
дата надходження 23.01.2012
дата закладки 09.02.2012
Как за тобой, мой милый, я скучаю…
Как тяжко мне и рвется вся душа…
Как без тебя мне дальше жить, не знаю…
Такая жизнь мне больше не нужна!
Мне так тоскливо, горько, одиноко,
Так не хватает рядом мне тебя…
Как без тебя мне безнадежно, плохо
Сама, любимый, просто не своя…
Живу тобой, тобою только брежу,
Тобою лишь заполнен сладкий сон…
Мой ласковый, мой ненаглядный, нежный
Тобою весь мой разум поражен…
Во весь свой рост стоишь перед глазами,
Но прикоснусь - тебя уж сразу нет…
Мои глаза наполнены слезами,
Мой несравненный, уже много лет…
Я верю, что меня ты не оставил…
Так трудно быть с собой наедине…
Однажды ты придешь, я это знаю,
Храню твой образ светлый я в себе…
Придешь, когда-нибудь, тебя я встречу
И окружу заботой, теплотой…
Своей любовью нежной, бесконечной…
И будем снова счастливы с тобой…
Тебя, родной, любовью я согрею,
Которую в себе я сберегла…
Приди, приди, желанный мой скорее,
Чтоб я тебе ее всю отдала...!
© Евгений Кедров, 2009
Свидетельство о публикации: № 6963-126796/20091128
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240605
дата надходження 12.02.2011
дата закладки 08.02.2012
***
Надія в серці буде вічно жити!
І навіть, якщо впа́дуть всі слова –
Їй крил ані зламати, ні зложити,
Ані роздерти вправного шитва,
Що Божа голка вишила у грудях
Узорами молитви до небес...
Допоки буде жити віра в людях,
Надія є на звершення чудес!
(7.2.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312352
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 08.02.2012
Не приходь до мене ніччю -
Не чекаю я тебе.
І твоя жага із злістю
Більш мене не доторкне.
Охолола я, коханий.
Зрозумій й забудь усе.
Ти в мені убив печалі,
Ти в мені втопив мене.
Не благай і не вертайся -
Більше шансів не даю,
Більше, сонце, не старайся -
Більше мук я не стерплю.
Ти мені байдужий, милий.
Хоч - іди, а хоч - сиди.
Хочеш - душу мені вилий,
Хочеш - казку розкажи.
Але більш в моєму серці
Не запалиться іскра,
Не залишиться й на денці -
Всю любов ти розплескав.
Не шукай в мені знов світла -
Я колись все віддала
У твої чорнющі руки,
Як любити ще могла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312325
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 08.02.2012
Ти ще чекала всереди́ні
Того, що він прийде назад,
Того, що скаже: "Серцю нині
Тебе милішої нема".
Однак хвилина і година
Тебе закутали у сон,
А зранку ти відкриєш очі
І зрозумієш - не прийшов...
Кудись подінеться надія,
З собою віру забере...
І ти нарешті зрозумієш:
Він більш ніколи не прийде...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312091
дата надходження 07.02.2012
дата закладки 07.02.2012
Берегитесь, женщины, подруг!
Души им свои не открывайте,
Ваши откровенья подождут,
Донага себя не раздевайте!
Искренность не дорого их стоит,
Ваше счастье им, порой, упрек,
А достаток глаз, бывает, колет,
Грустно вам, а их душа поет!
На сочувствие вы их не покупайтесь,
Не судите собственных мужей,
В общем, в сети их не попадайтесь
И пойдет все так как у людей!
Будьте гордыми и знайте себе цену,
Ваша крепость – это крепкий дом,
Не разрушьте сами его стены,
Не поставьте счастие на кон!
Лучше их держать на расстоянии:
«Здравствуй, как дела, привет, привет…»
Я не лекарь, но от заиканья
Это сбережет на много лет!
19.01.2001 г.
© Евгений Кедров, 2009
Свидетельство о публикации: № 6963-126785/20091128
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234107
дата надходження 11.01.2011
дата закладки 04.02.2012