Іра Савка: Вибране

Катерина Пташка

Татові

Тебе  уже  нема.Тебе  забрало  небо.
А  у  душі  пітьма.Не  говоріть,не  треба.
Не  люблю  я  жалю.В  словах  у    вас  не  щирість.
Подібна  хришталю,ось  ця  брехлива  милість.

Чого  не  вберегли,коли  ще  було  можна.
Ось  влада  ви  яка,що  на  "усе  спроможна".
Вам  гроші  тільки  дорогі,за  них  і  сатанові-душу.
А  я  тепер  в  неправді,весь  вік  прожити  мушу.

Я  більше  не  почую  голос  твій  чарівний,
І  завжди  ласкавий,милий  і  негнівний.
Більш  не  заствітиться  на  дисплеї:"Тато",
Та  ще  на  волі  ті,що  мають    буть  у  гратах.

Можливо  і  колись,я  таки  взнаю  правду.
А  поки  подивлюсь  на  владу-клоунаду.

12.03.2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321235
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 12.03.2012


Настя Ковал

Не можу я тебе любити

На  дворі  осінь  прохолодою  вже  віє,
Холодні  крапельки  дощу  лягли  на  скло,
Кругом  усе  вже  скоро  оніміє,
Та  серце  відчуває  ще  тепло.

Уже  стемніло  і  ти  знов  приходиш,
Красиві  квіти  у  твоїх  руках
І  весело  про  щось  мені  говориш
Не  помічаєш  сліз  в  моїх  очах.

І  ніжний  ти  і  лагідний  зі  мною,
Твій  погляд  випромінює  тепло,
А  я  тебе  немов  не  помічаю,
Неначе  тут  тебе  і  не  було.

Ну  як  мені  тобі  все  пояснити?
Невчасно  ми  зустрілися  з  тобою,
Не  можу  зараз  я  ТЕБЕ  любити,
Забудь  прошу  і  не  ходи  за  мною.

Спливає  час,  усе  міняється  ти  бачиш,
Ніщо  уже  немає  вороття.
Змінити  можна  все  ,  якщо  захочеш,  
Та  непідвладні  часу  сильні  почуття

Не  можу  я  лише  одним  бажанням
Відкрити  серце  іншому  своє,
Моя  душа  іще  живе  стражданням,
Бо  іншого  люблю  я  ,  не  ТЕБЕ!!!      

Я  тільки  з  ним  щаслива  можу  бути,
Заради  нього  зараз  я  живу,
Невже  не  можеш  цього  зрозуміти?
Залиш  мене,  забудь  мене,  прошу!!

Можливо  хтось  тебе  так  само  любить,
Оглянься,  й  не  дай  ти  їй  страждати,
Вона  тебе  зігріє  й  приголубить,
Не  треба  час  на  мене  витрачати.

Ти  кажеш,  що  тобі  зі  мною  добре,
Що  відчуваєш  ти  зі  мною  спокій.
Та  з  часом  це  усе  у  тебе  пройде,
Забудеш  з  часом  навіть  мої  кроки.

Можливо  ти  собі  лише  придумав,
В  думках!!  не  можеш  ти  без  мене  бути.
Я  впевнена  –  це  стане  все  минулим
І  з  часом  зможеш  ти  мене  забути.

Пробач,  не  хочу  я  з  обману  починати,
Лиш  дружба  може  бути  поміж  нами,
Навіщо  буду  я  надію  подавати  ,
Не  можеш  бути  ти  моїм  коханим.

Повір,  так  краще  буде  і  для  тебе,
Пізніше  можеш  важче  ще  страждати.
Ти  поверни  ці  почуття  до  себе,
Нам  зараз  краще  з  дружби  починати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311296
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 04.02.2012