mironchik_2: Вибране

Лія***

Благодарю Вас, Сударь…

Благодарю  Вас,  Сударь,  за    мечту...
За  классику...  за  то,  что  не  любили...
За  все  признания...  за  нежность...  за  слезу...
Великодушно...  Вы  меня  простили...

Благодарю  Вас,  Сударь...  за  стихи...
За  те  стихи...  что  Вам  я  посвящала...
Несовершённые  мои  грехи...
Ведь...  Вы  -  мой  грех...  о  Вас  я  так  мечтала...

Благодарю  Вас,  Сударь...  за  печаль...
За  блеск  в  глазах...  и  взгляды  с  поволокой...
Не  Вам  тонуть  в  их  глубине...  а  жаль...
Вы  были  так  близки...  и  так  далёки...

Благодарю  Вас,  Сударь...  за  любовь...
Что  я  придумала...  и  ей  одной  жила...
У  неба  сил  просила...  не  злословь...
Порою  слов...  как  наказания  ждала...


Спасибо,  Сударь...  Вам  за  то...  что  не  мою  судьбу  вершили...
И  не  любя...  своей  любовью...  во  мне...  Вы  женщину  открыли...

Стих  в  исполнении  Ивана  Звенигородского  VMD
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366932

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366246
дата надходження 24.09.2012
дата закладки 27.10.2012


Клара Т.

ти*

я  думаю  про  тебе  вже  не  вперше
сьогодні  завтра  і  щодня..
буду  чекати  твої  вірші
шукати  щастя  навмання..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365943
дата надходження 23.09.2012
дата закладки 24.10.2012


Клара Т.

я рада, що застала золоті часи

я  рада,  що  застала  золоті  часи,  яких  більше  ніколи  не  буде….
Я  бачила  кіндер  сюрприз  з  нормальним  іграшками,  а  не  тими  потворами        що  тепер;    я  мала  комп,  дискета  в  якого  була  більша  за  диски,  на  якому    віндовс    ще  близько  і  не  був,  а  ігри  були  ще  гірші  ніж  на  найдешевших        телефонах;  я  застала  часи  коли  в  диско  музиці  в  словах  був  сенс,  а  не        тепер…набір  букв  і  головне  щоб  бас  херячив;    ми  зависали  під  перші        треки  black  eyed  peas,  Дискотеку  Авария  ми  слухали  коли  їх  було  ще        четверо,  і  мать  його    -    Руки  в  верх  писали  хороші  пісні  про  любов;    Nemiroff  був  тільки  одного  виду;    я  застала  час  коли  телефон  був        один-домашній,    а  слова  інтернет  для  нас  ще  не  існувало,    я  зізнавалася  в  кохані  тільки  в  очі,  а  не  100500  разів  на  день  Вконтакті;  я  застала  зими,  коли  сніг  лежав  3  місяці,  і  коли  при  мінус  30  на  санках  було  жарко,  тоді        ми  ще  не  знали,  що  кока  кола  шкодить,  чіпси  були  тільки  люкс,  і  love  is  був  у  всіх  магазинах…    телевізори  ще  не  мали  плоских  екранів,  і  всі  діти    служили  батькам  пультом  для  перемикання  каналів,  самий  пошлий    фільм  був  американський  пиріг,  я  знаю  що  таке  mmf  мелодія,  і  оператор  джинс,    який  перший  вимкнув  плату  за  вхідний  дзвінок;в  тернополі  піцерія  була        одна    -    стара;  фотоапарати  були        плівкові,    ми  переходили  в  новий  рік,    десятиліття,  століття,  тисячоліття;я  пам’ятаю  як  вічно  губилось  Лего,  і  яке  ультрамодне  було  йо-йо…я    застала  анкети  в  школах,  і  часи  коли  "золотий        ключик"  був  афігенний,  ми  не  знали  супермаркетів,  ми        носили  шапки-космонавтки,  ми  були  ровесниками  Гаррі  Поттера,  і  в  ці  часи      перемотувати  фільм  на  касеті  було  ой  як  довго,  ми    брали  касети  на  прокат,  по  тв  не  показували  груди,  Динамо  трощило  всіх  грандів...ми  сиділи  при        свічках  по  пару  годин,  коли  вимикали  світло;  і  грали  футбол  в  парку,    коли  воротами  служили  2  гілки;  ми  жили  в  часи  коли  в  табір  можна  було        попасти  за  ящик  масла,  а  не  за  гроші;  одяг  був  одягом,  на  який  ніхто  не        звертав  уваги;  мерседес  був  рідкістю;  ми  мали  мало  фото;  про  зустріч        домовлялись  в  школі;  вигрібали  від  своїх  за  розмови  по  дом.телефоні,а        потім  ще  раз  коли  приходив  рахунок….
І  хоча  це  все  було  недавно,  такого  більше  не  буде…    ми  застали  золоті  часи..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373005
дата надходження 24.10.2012
дата закладки 24.10.2012


Ірина Трофимець

Любите! (Акростихи)

ВЕСНА
Вы    так    прекрасны,    так    милы,
Едва    ль    дотронусь    -    растворитесь.
Скажите    мне:    ведь    ангел    Вы?
Наверно    ангел.    Так    летите!
А    Вы...    Зачем    остались    здесь?
                         Вы    молоды...    нет,    Вы    так    юны,
                         В    глазах    хочу    любовь    прочесть,
                         Ведь    Вы    пленили    мои    думы...
                         Вы    -    ветра    легкость,    Вы    -    цветок,
                         Вы    -    нежность    утра...    Вы    прекрасны!
                         Прошу    у    Вас    любви    глоток,
                         Но    поцелуй    Ваш    так    опасен.
                         Да,    вы    мучительно    -    мятежны,
                         И    переменчивы,    как    день:
                         То    раздражительны,    то    нежны,
                         То    счастьем    светитесь,    то    тень...
                         Но    вдруг,    как    дымка    растворились,
                         Исчезли    утренним    туманом...
                         Быть    может    Вы    мне    лишь    приснились?
                         Наверно    я    влюбился    рано...

ЛЕТО
Лаская    взгляд    своим    очарованием:
Елей    на    душу    -    больше    ничего!
То    встречей    балует,    то    тяготит    прощанием,
О,    как    люблю    давно    уже    ее!
             Она    всегда    томительна    и    страстна,
             Она    красива...    Нет,    она    -    прекрасна!

ОСЕНЬ
                     О,    эта    барышня    особо    мне    любима
                     Своим    застенчиво-безумным    поведеньем.
                     Ее    нельзя    ни    с    кем    сравнить.    Она    -    неповторима!    -
                     Навеки    в    сердце    поселила    мне    смятенье...
         ЖалЬ,    что    ко    мне    она    так    равнодушна...
                                                 И    что    любовь    ее    -    лишь    вспышка    на    рассвете...
                                                 Надеюсь    лишь    на    то,    что    завтра    утром
                                                 Дыхание    ее    подарит    мне    на    счастье    ветер...

ЗИМА
Загадочная    леди,    но    стынет    в    жилах    кровь    от    взгляда...
И    как    ее    любить?    Так    жжет    мне    сердце    кожи    нежной    холод...
Мираж    ее    любовь.    Не    быть    мне    с    нею    рядом.
А    может    нет    любви?    Есть    только    вдохновенья    голод?

ЛЮБИТЕ!

Вот  так.  Любовь  поэта,  как  безумство.
Разве  есть  что  романтичнее  стихов?
Если  есть,  прошу  Вас,  расскажите.
Мне  хочется  узнать...  И  нужна  ли  поэту  любовь?
Если  можете,  помогите,  ведь  поэт  страдает,
Не  ест,  не  спит,  лишь  о  любви  мечтает...
А  вы  жестоки,  вы  молчите  и  идете  прочь,

Голову  склонив...  Не  желаете  помочь...
Он  был  бы  вам  безумно  благодарен,
Да,  вы,  наверно,  сами  не  любили,
А  если  было  чувство  -  вы  его  забыли...

                         Любите!-  пускай  любовь  несчастна.
                         Любите!  (Не  требуя  любви  в  ответ!)  Любите  страстно!
                         С  любовью  ложитесь,  с  любовью  встречайте  рассветы,
                         И  вас  тоже  потомки  назовут  однажды  жизни  поэтом!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184604
дата надходження 17.04.2010
дата закладки 21.04.2012


соломія

прошло

Боюся  я  поднять  глаза
               Полны  они  тоскою.
Не  вижу  я  уже  тебя
               На  веки  смыло  всё  волною.

Не  вижу  звёзд  в  воде  блестящей,
Не  слышу  сердца,  что  стучит.
И  шорохи  уже  не  столь  изящны,
И  ветер  больше  не  звучит.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208739
дата надходження 01.09.2010
дата закладки 17.04.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.04.2012


ageev

ДИАЛОГ

-Дай  мне  крылья,белые  как  снег
 я  взлечу  над  грешною  землёю
 позабыв  что  смертен  человек
 близких  и  родных  возьму  с  собою
               
                     -И  не  думай  даже,  не  греши
                       помни  о  смирении  души
   
-Дай  мне  крылья  синие,  как  лён
 ветер  странствий  пусть  меня  несёт
 тот,  кто  в  страны  дальние  влюблён
 сразу  согласится  и  поймёт

                   -Ноги  в  руки,  и  давай  вперёд
                     тот  кто  хочет,  тот  и  так  дойдёт

-Дай  мне  крылья,чёрные  как  смоль
 я  найду  высокую  вершину
 по  пути,собрав  людскую  боль
 вниз  сорвусь,всё  унесу  в  пучину

                   -Не  получится,  тебя  не  хватит
                     каждый  за  себя  потом  заплатит

-Дай  мне  крылья  алые,  как  кровь
 полечу  я  к  голубям  на  крыше
 и  возьму  с  собой  одну  любовь
 ту,  что  рядом,  всех  милей  и  ближе

                 -Да  лети,  уж  засиделся  тут
                   если  любишь,  крылья  отрастут

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328374
дата надходження 07.04.2012
дата закладки 07.04.2012


Elnika

Мой небосклон …

На  небосклоне,
Невыразительных  идей,
Едва  заметно  солнце  ...
В  краю,  
Исчезнувших  морей,
Лишь  мертвый  штиль,
Стучится  в  окна  ...
В  душе,
Заштопанной,
Наспех,
Суровой  ниткой,
Тепло  почти  угаснет,
И  лишь  молчаньем,
Памяти  куски,
По-своему,
Прекрасны  ...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326129
дата надходження 29.03.2012
дата закладки 30.03.2012


Solomia

…спливають роки…

Спливають  роки,лишаючись  в  серці  рубцями,
Відтворює  спогади,  тоном  гучним,камертон,
І  вже  пів  життя  нестримно  пробіглось  між  нами,
Лиш  наші  серця,як  колись,б'ються  ще  в  унісон.
І  я  під  дощем  зникаю  в  своїм  піруеті,
Бо  десь  в  глибині  вмиваюсь  потоками  сліз,
А  по  вечорах  змальовую  світ  на  мольберті...
Минулого  тінь  із  пам'яті  лине    на  біс...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325995
дата надходження 29.03.2012
дата закладки 30.03.2012


Ліоліна

Три Танка

1.
Яблуневий  цвіт
Не  видно  в  темній  ночі.
Місяць  прокинувсь.
Аромати  пелюсток
Тішать  його  навесні.

2.
Одна  лиш  квітка
В  серці  цвіте  –  це  любов.
Коли  зів”яне  –
Нема  сухих  пелюсток,
В  серці  вона  помира.

3.
Трави  високі
Шепочуть  ім”я  твоє.
Ясні  дві  зірки
Трави  взяли  із  неба  –  
Очі  чудові  твої.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324363
дата надходження 23.03.2012
дата закладки 29.03.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.03.2012


оптимист

ВАТЕРЛИНИЯ

Не  будет  тьмы  –  мы  не  оценим  света,
Не  будет  зла  –  не  полюбить  добро,
Не  будет  смерти  –  не  узнаем  жизнь…
В  противоречиях    скитаться  суждено.

Чем  больше  набирается  балласта,
Ненужных,  опрометчивых  грехов…
Тем  тяжелей  сопротивляться  власти
Пучин  соблазна,  грешности  оков.

Чем  больше  груза  мудрости  и  знаний,
Что  людям  могут  дать  блаженства  свет,
Тем  легче  избавляться  от  балласта…
И  тем  счастливей  будет  человек.

И  потому,  чем  раньше  понимаешь,
Что  в  жизни  груз  –  важнее,  чем  балласт…
Тем  с  каждым  днем  становится  светлее…
Тогда  и  жизни  радуется  глаз.

И  точно  как  в  любого  корабля,  
Под  килем  глубина,  над  мачтой  свет…
У  жизни  -  ватерлиния  своя,
Которую,  проводит  человек.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325655
дата надходження 27.03.2012
дата закладки 28.03.2012


Громадянин ЗЕМЛІ

"Серйозні поради"

(Для  людей  які  швидко  забувають  про  свое  походження)



Їде  жить  Микита  Сало  із  села  у  місто
Стало  в  батьківській  оселі  вже  йому  затісно.

Щоби    жизні  городській  якось  дати    ради
Йому  друзі  надали  „серйозні  поради”.

Ти  ж  у  містові  веди,  себе  дуже  чемно.
Як  захочеш  по  нужді  не  шукай  де  темно.

Знайди  швидше  туалета,  а  не  деревину
Бо  якщо  побачить  мент  -  дасть  кийком  у  спину.

На  вулиці  не  кричи,  в  хустину  шмаркайся,
Пальці  в  носа  не  стрімляй  і  не  матюкайся.

Бо  скрізь  люди  городскіє  –  не  якась  худоба,  
Всі  культурнії  такіє,  так  што  смотрі    в  оба.

Як  побачищ  гарних  тьоток  –  зубами  не  клацай  
І  за    сраку  їх,  одразу    руками  не  мацай.

Потерпи  лиш  пару  днів,  потім  стане  звично
Будеш  чуствовать  себе  в  городі  отлічно.

Щоби  радо  зустрічав,  як  заїдем  в  гості,
Щоби  морду  не  вернув  стоя  на  помості.

„  Хто  такіє  і  одкуда  ?  Я  вас  знатьне  знаю.
Развє  билі  ми  знайомі?    Нєприпомінаю.  ”

Тож  не  забувай  село  і  на  нас  не  тюкай,
Біля  скроні  не  крути,  по  лобі  не  стукай.

На  село  ти    не  гони  -  нам  у  ньому  мило.
Якщо  будеш  нас  цуратись    то  НАЧИСТИМ  РИЛО!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308090
дата надходження 21.01.2012
дата закладки 22.03.2012


Solomia

…спинився весь час…

Грудень  шати  убрав  за  вікном,наче  в  перше  причастя,
замела  вже  давно  хуртовина  вчорашні  сліди.
Неприборканий  пульс  виривається  з  скронь  і  зап'ястя,
І  втікає  кудись  у  незвідані  людом  світи.

Ти  далеко,мабуть,а  між  іншим,я  навіть  не  знаю,
Затуляю  в  кулак  з  неба  мокрий  злітаючий  сніг.
Досі  в  грудях  болить  і,по-  дивному  якось,стискає,
Я  не  знаю  чому,та  спинився  весь  час  на  тобі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321024
дата надходження 11.03.2012
дата закладки 22.03.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.02.2012


vrach

БІЛЬ

Тяжкі  бувають  болі  травматичні,
Коли  без  допомоги  стане  шок,
Які  ж  зусилля  треба  фантастичні,
Щоб  у  житті  зробить  наступний  крок?

Та  біль  душі  найтяжчий  може  бути,
Коли  обманутий  буваєш  ти,
То  ж  як  образи  можна  ті  забути,
І  як  же    той  тягар  в  душі  нести?

Хто  відчуває    біль  ,  той  зрозуміє,
І  дасть  поради,з  радістю  навчить,
Ніколи  глузувати  не  посміє,
Підскаже  завжди,що  тобі  робить.

Не  завдавай  другому    нові  болі,
Спіши  на  допомогу  руку  дать,
І  сам    не  будь  у  замкненому  колі,
Як  рани  незагоєні  болять.

І  хоч  не  завжди  болі  відчуваєм,
Що  мужньо  переносять  друзі,
Та  все  ж  один  другому  співчуваєм,
А  недругам  дай,Боже,  по  заслузі.

Лихі  слова  зробити  можуть  рану,
Що  стане  горем    для  людини,
Прожити  всім  без  болі  і  обману,
Це  й  буде  щастям  для  родини.

     В.  Рибка

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306128
дата надходження 13.01.2012
дата закладки 13.01.2012


Лана Сянська

вариации на тему дождя ( я, svit, лер)

Лана  Сянська  (  Дождю...  посвящение)    /07.07.2011  /

Дождь    опаздывал    ровно    на    двадцать    минут,
В    захолустье    капризно    ворочалось    лето,
И    наверно    прогнозы    из    гугла    снова    наврут
Про    туманность    и    ветер    в    селении    долбанном    «Где-то».

Запредельная    доза    прописанных    градусодней,
Лжекроватей,    подсчитанных    в    ровненький    столбик,
И    количество    жизни,        и    отмерянных    трудодней
Превращается    в    насыпь,    а    позже    в    зелененький    холмик.

А    пока    эти    двадцать    минут    подождем,    помолчим,
На    дорожку.    Хотя    золото…    Оно    тоже    чревато…
Спам    в    мозги,    в    душу    капельно-медленно    сплин,
Возвратился    мой    дождь,    в    соль    миноре,    на    модерато….


svit
дождь  увы  всё  успел...  сделать  гадость  и  вовремя  съехать
ну  а  тут  лишь  попробуй  расхлёбывать  луж  канитель...
лишь  в  дебильнике  изредка  подлое  спаково  эхо...
да  холодная-влажная  звёздною  ночью  постель...

лер

не  спасёт  нас  ничто
и  тем  более  двадцать  минут
ну  ещё  подождём-  под  дождём  
протанцуем  мы  самбу
нас  ничто...и  никто...
не  спасут  и  не  уберегут
и  останется  лишь
холмик  твой
под  названием  "АМБА

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306125
дата надходження 13.01.2012
дата закладки 13.01.2012


Verbo

А viro slums

...Жертвовать  жизнь  ради  будущего  мира  
 Прекрасно  лишь  тогда,  когда  ты  в  нем  и  будешь  жить.  

 Ведь  врут,  Герой,  что  жизнь  и  смерть  неразделимы.  
 Не  будешь  ты  смотреть  из  неба  вниз.  

 Ведь  смерть  лишь  боль  и  темнота…  О  нет!  
 И  темноты  там  нету.  Там  нет  тебя.  Нигде  тебя  не  будет.  
 И  в  темном  бархате  фуршет  закатят  люди…  
                                                                                   …лишь  для  своих  потреб.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306114
дата надходження 13.01.2012
дата закладки 13.01.2012


Амелия

Мне бы

Мне  бы  мыслей,  таких,  как  надо,
Родниковой  воды  кристальность;
Мне  бы  пение  водопада  
И  нырнуть  с  головой  в  реальность

Мне  бы  сердце  массивней  стали,
Леденящую  душу  хладность…
Чтобы  тело  заколдовали
Иль  оставили  самую  малость

Безысходности  сбросить  осадок,
Отрешимости    взять  с  лихвою,
Незабвенности  отпечаток
И  забыться  навеки  с  тобою

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154066
дата надходження 07.11.2009
дата закладки 12.01.2012