В моєму місті вкотре блюз дощу...
Думки про Вас під осінь бурштинову
В танку вже накружлявшись досхочу,
Рояться спрагло та бентежать знову...
Заплющу очі: лише Ви та Львів...
Зворушливість сплітається у лоні,
Знов відкоркую пам"яті архів
Й зігрію лист останній у долонях...
В моєму місті вкотре блюз дощу...
Та щемний сум я осені пробачу,
Лиш тільки б знати те, про що молю:
Мій Янголе, чи знову Вас побачу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697279
дата надходження 28.10.2016
дата закладки 02.11.2016
Така моя доля… О Боже мій милий!
Мою Україну кохати здаля.
Кожнісінький подих посправжньому щирий
Робити для неї, щоб жи́ла вона.
Вуста відкривати для рідної мови
Хай лине у гору, у простір, до хмар.
Я дітям бажаю співать колискові
На мові котру возвеличив Кобзар.
Схиляти коліна в молитві за неї
I нести у со́бі частинку її.
Я хочу щоб люди країни моєї
У краї своєму щасливо жили.
Нам воля омріяна, скроплена кров'ю
Дісталась у битвах, двобоях важких.
Я хочу, щоб серце зігріте любов'ю
Зуміло пробачити злиднів своїх.
Я хочу, щоб в тій калиновій країні
Де золотом вкриті безкрайні лани
Щасливії люди в моїй Україні
Самі над собою панами були.
© Олександр Крутій
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676683
дата надходження 07.07.2016
дата закладки 19.07.2016
Загострена ніжність... Весна...
У цю хуртовину зі цвіту
У спогадах щемно зрина
Твоя коханкова сюї́та...
Мелодію лагідних слів,
Що пестила душу так ніжно,
На жаль, зберегти не зумів,
Зустріли весну вже порі́зно...
Загострена ніжність... Пройде...
Лиш спомином впадуть пелюстки...
І спокій душа віднайде
Посеред холодної́ пустки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659348
дата надходження 13.04.2016
дата закладки 15.04.2016
Незабаром Новий рік зазирне до хати...
Подарунки зароблять треба починати!
Я спочатку приберу всі свої машинки...
Ні! Напевно, із паперу виріжу сніжинки. ..
Ні! Найперше - треба, мабуть, олівці зібрати...
Ой, згадав :ще помиритись треба мені з братом...
Чи протерти пил з полиці?.. Чи помити посуд?..
Як же важко вибирати щось на власний розсуд...
Вже сиджу я три години у тяжкій зажурі...
Може, спершу їсти дати любій киці Мурі?..
-Милий синку, поможи! - кличе мене мама ;
Тільки ніколи мені за цими думками.
Так і день минув... Вже ліжко кличе мене спати,
На подушці он сидить світлий сон крилатий...
І наснилося мені, що попід ялинку
Дід Мороз приніс мені лиш одну крижинку...
І написано на ній :"Любий мій Вітюшо!
Я не знаю, що тобі дарувати мушу :
Чи машинку, чи бінокль, може, якусь книжку,
Чи конструктор, чи папугу, чи біленьку мишку?...
Довго - довго я сидів, обирав і думав
І для тебе подарунок у мішок не всунув... "
Ну і сон... Та розгадав я його уміло!
Чесне слово, я сьогодні вже візьмусь за діло!
Помагатиму матусі, слухатимусь чемно,
Щоби потім подарунок не шукать даремно!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628851
дата надходження 15.12.2015
дата закладки 15.12.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.11.2015
Впаде листок...обличчям об асфальт
Багряний клаптик...осені відбиток
Червона пляма з пожовтілих ниток
Шматочок сонця вмитого дощем...
.....я підніму....
....................а в серці ніжний щем...
В твоїх руках тремтять мої долоні
Тепло очей...на пожовтілім фоні
Плакуче небо у осінній день...
Лист за листом...танцює падолист
Вальсує вітер з листопадом в парі
І ми станцюєм вдвох на тротуарі
Мелодію зіграє, вітру свист...
На лоні неба...сиві кораблі...
Пливуть поспішно, гублячи вітрила
Нам Осінь подарує свої крила
З під ніг забравши відчуття землі...
Між листям...непокірні промінці
Мазками, розфарбують сірі далі
Із павутиння зіткані вуалі
Блищать,як кришталеві камінці...
Дивокіно...де в ролях - ти і я
Повінчані солодким поцілунком
Ця Осінь стане нашим подарунком
Яскравим кадром спільного життя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616654
дата надходження 28.10.2015
дата закладки 30.10.2015
Давай з тобою тихо поговорим,
Мовчання ж бо давно вже душу крає...
Про осінь, що під небом яснозорим
Птахів у шлях далекий проводжає,
Про сни, вірші... І трішки про минуле,
Далеких днів мені тих так бракує...
Про почуття, що так і не минули,
Мовчатимем обоє... час лікує...
Про відчуття, про каву, про бажання,
Про мрії та про море неозоре...
Про НАС З ТОБОЮ... пошепки... мовчанням...
Давай з тобою просто поговорим...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614043
дата надходження 17.10.2015
дата закладки 19.10.2015
У травичці жабенятко:
«Ква-ква-ква! –
Вирячило оченятка, –
От дива!»
У хатинці, де ромашки,
Пан Павук
Для маленької комашки
Зшив кожух.
На краєчку павутинки
Пан Комар
Зняв старесеньку кофтинку,
Вдяг кептар.
Приміряє два кашкети
Товстий жук,
Тридцять три в кутку жакети –
Всі для мух.
Заглядає у віконце
Пан Тарган,
Замовляє білий коцик
На диван.
Тихо стукає в дверцята
Світлячок,
Просить зшити аж десяток
Сорочок.
Прилетіли добрі друзі
Два джмелі,
Стали в них старі рейтузи
Замалі.
Молять Павука продати
Їм штани,
Хочуть два джмелі літати,
Як пани.
Шиє щось безперестанку,
Не склав рук,
Аж до ночі від світанку
Пан Павук.
Жабенятко ква-ква-кваче:
«Ох і швець!
Анітрішки не ледачий –
Молодець!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613543
дата надходження 15.10.2015
дата закладки 16.10.2015
Вона пробачила тобі
ще вчора,
коли місяць
нервово пчихнув
над пологим схилом
ночі.
Вона витерла
йому носа,
а потім
витерла
зі своєї пам'яті
епізод
з чорною пилюкою...
Хіба ти не помітив,
як світло стало
біля вашого столу?
Хіба не заздрів, як
повтікали тіні з-під порога?
Добраніч,
неуважний муже,
спокійного тобі сну...
І...
не забудь
поцілувати
свою любку зранку
у запашні вуста...
вона молиться за тебе
щовечора,
тільки тихо,
аби ти не чув...
(2.10.15)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611577
дата надходження 06.10.2015
дата закладки 06.10.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PXnORpVZJKI[/youtube]
Чашечка чаю - підніметься настрій.
Осені вечір заглянув в вікно.
Дивно: на грядці красуються айстри.
Осінню ткане, цвіте полотно.
Вітер притих, ледве - ледве дрімає.
Мряка холодна трокнулася скла.
Тиша навколишній світ обіймає.
Бережно кута дерева імла.
В чому знайти для душі тут спасіння?
Чим же заїсти гіркі ці думки?
Тихе відчула дерев шепотіння.
Ніби торкнувсь хтось моєї руки.
Що це міраж, а чи просто здалося?
Струм електричний по тілу пройшов...
Радість і смуток в одне все сплелося.
Думки до тебе летять стрімголов...
Чашечка чаю, із терну варення.
(Солодко й гірко у серці мені ).
Ось і приходить повільно смирення...
Тихо, ні звуку в чуттів глушині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610141
дата надходження 29.09.2015
дата закладки 29.09.2015
Попросили написати для учнів молодшої та середньої ланки
Що то є книга? Цілий світ
У ній знайти ти можеш, друже, -
Про те, як виростає ружа
І про міжзоряний політ.
Про ліс, пустелі і моря,
Про сонце-кулю, серпик-місяць,
Червоні дні календаря,
Про ластів’ят з гніздом у стрісі.
Про те, як виростає сніг,
Про світанкові чисті роси,
Про листя, що паде до ніг,
Коли у світ приходить осінь.
Про чорну Африку жарку ,
Про білу зимну Антарктиду,
Про поле в маковім вінку,
Про оксамитові бескиди.
Про те, як світ постав колись
І звідки взялись українці,
Про океан, небесну вись –
Все на книжках знайдеш сторінці.
Читай, читай, читай, читай!
В читанні – розвиток людини.
Знання і мудрість набирай,
Не промарнуй ані хвилини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610146
дата надходження 29.09.2015
дата закладки 29.09.2015
Владні руки...палкі губи...стогін серця...
Поміж нами ніжний дотик хмільних душ
Приховає ніч у хмарах темну туш
Розкидаючи по небу, як люстерця
Дикі зорі...не приручені...п'янкі...
Непокірні...не привласнені...дзвінкі...
Рваний подих...дикий погляд...струм зіниць...
Переплетення двох рук...спокуси смак
І на все...лише одне, солодке:"Так!"
Для якого ні кордонів, ні в'язниць...
Глибиною ночі місяць зводить нас
Прихиляє небо...зупиняє час...
Дотик пристрасті...палаючі серця
Завмираючи під звуки диких зір
Не пручайся...ти віддайся і повір
Що в тобі я розчинилась до кінця
І у дотиках...у звабах...наче в снах...
Мліє серце ...гасне біль...зникає страх...
У спокусі...задурманені...п'янкі...
Дикі зорі...не приручені...дзвінкі...
Падають в долоні, заблищать в очах
Б'ються в грудях і зникають у руках
Ми спиваємо по краплі зореніч...
У полоні...у обіймах...віч-на-віч...
Спокусись...торкнись...смакуй...і відчувай...
Не привласнений...хмільний...і дикий рай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608323
дата надходження 21.09.2015
дата закладки 22.09.2015
...а потім... Наскучавшись вволю...
Вони стрічалися в шалених снах...
Щоб надивитись, до (в зіницях) болю..
У вічі... на ромашкових ланах...
Цілуючись, сміялися, мов діти,
І пили з вуст трояндове вино...
Сплітали руки... ноги... наче віти...
Стелили замість постелі руно...
І кадрували... до найменшої деталі
Кохані риски - в пам'яті архів...
А з їх імен писалися скрижалі
У піднебессі крилами птахів...
А на світанку ніжно-захмелівші
Себе знайшовши у загублених рунах,
... Він тихо зникне... їй косу розплівши...
Щоб знов колись зустрітися у снах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596779
дата надходження 30.07.2015
дата закладки 30.07.2015
- Батьку мій дорогий, вже півроку від тебе - ні слова.
Бережу твій дарунок - із "беркута" знятий шолом.
Хочу вірити в те, що ти досі живий і здоровий,
Але знаю напевне, що ти не здавався в полон.
Все у нас, як завжди, тільки мама ридає ночами,
Може, руки болять господарку тягнути самій...
Я стараюсь, як можу, але все частіше до мами
Просто так, помогти, заглядає сусід наш, Андрій.
- Дорогий мій Іванку, спасибі на доброму слові,
І що знаєш мене, бо і гадки не мав за полон.
Я вас дуже люблю, і хотів би побачити знову,
Але ми відходили, і я зголосився в заслон.
Не чекайте мене, я ніколи не вернуся, сину,
Бережи нашу маму, вона ще така молода.
Щодо дядька Андрія - він добра, порядна людина,
На заваді не стій. І нехай омине вас біда.
Не цурайся людей. І не бійся дивитися в вічі.
Біль і зло забувай, будь відкритим і чесним завжди.
Упивайся життям. Та коли Україна покличе -
Не питай, чому ти: ні на мить не вагайся - іди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595599
дата надходження 24.07.2015
дата закладки 26.07.2015
Я - просто подих вітру на губах...
І більш нічого... Чуєш : більш нічого...
Моє життя - Чумацький Зорешлях :
Удень його нема - є тільки спогад...
Я - просто павутинка під дощем :
Промокла, та все та ж - дзвінкоголоса...
Отруйним упивається плющем
У зранену ментальність хижа осінь...
Я - просто птаха, вигнана з небес...
За що - не знаю - відібрали крила...
Мій світовимір...він кудись пощез...
Чи я його собі сама наснила?..
Я-крихітна росинка на листку :
Безслідно зникну, як пригріє сонце...
Лиш Всесвіт на Калиновім Містку
Тримає мою душу на долоньці ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589750
дата надходження 25.06.2015
дата закладки 26.06.2015
Я все таки буду присолодкувато сумувати
зжавши в кулак всі клаптики спогадів...
Адже вони дихають порами трояндових пелюстків
І тобою…
Вони мене зігріватимуть...
Інколи рватимуть на нескінченну кількість атомів,
і силу волі з присмаком полину...
Але все таки я я продовжу тебе римувати,
Між рядками своїх медових віршів
Відчуватиму тебе ...
по краплинці…
одним днем...
І навіть якщо доля нам не судила
суміно читати Ремарка
і лінії долі ніколи не перетнуться на долоні...
ти залишишся краплинкою тепла...
яка колись змінила мене ...
Адже саме ти ,викликаєш в серці солодкі повені
і нестримне бажаня любити...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582046
дата надходження 18.05.2015
дата закладки 19.05.2015
так часом....я хочу згубитись
забути шалене буття...
заплющити очі...і влитись
в усе, що дарує Життя....
у чайки позичу я крила,
про Море все знає вона...
незайманий край знайду в Хвилях
де ще не ступала нога...
на березі Мрій і спокою
я викрикну в голос: " ЖИВА!!!..."
і вперше я стану такою,
якою іще не була...
у груди вдихатиму солод
морського повітря і Хвиль...
втамую пейзажами голод...
незлічених пройдених миль...
занурю в пісок босі ніжки
відчую тепло від Землі...
затопчу загублені стежки...
невідані досі мені...
світанки в мовчанні і світлі
здадуться п'янкими мені
і стануть для мене мов рідні,
під Місяцем, ночі ясні...
поглину Красу цю до краю...
і шепотом Моря уп'юсь...
усе це назву Своїм Раєм...
в котрому по вуха втоплюсь...
та Мить ця не вічна...пора
вертатись в реальні події...
без нас не можливе Життя...
а ми лиш існуєм без Мрії...
жбурну в сині Хвилі я пляшку
на згадку...там сповідь моя...
" Ах Море...чекай свою пташку,
вже скоро вернусь , знову я...."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580474
дата надходження 11.05.2015
дата закладки 13.05.2015
Стара кав'ярня... Вона і він...
Тремтячий голос... Між слів - питання...
Не зводить погляд з її колін,
Але стіною її вагання...
Воскресла пам'ять, а там - ВОНИ...
Смакує цнота навпіл із шалом.
Зі спільних таєн, хіба що сни
Й слова кохання звучать хоралом...
Кавовий смак вернув до тями...
От їй би в осінь, вона ж - у квіт...
Й відверто так, не манівцями:
- Тебе чекала я стільки літ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577531
дата надходження 27.04.2015
дата закладки 28.04.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.04.2015
Там, у світі моєму, вже вкотре блукають дощі,
Вимиваючи біль з посірілих за вічність асфальтів;
І душа неприкаяна, в наскрізь промоклім плащі,
Грає тихо мінор на старім і розладнанім альті...
Там, у світі моєму, все виють -голосять вітри,
Викидають на берег човни, обриваючи мрії;
Я не можу заплакать, бо сіль і без того ятрить
Свіжі шрами від ран, звідкіля вигризала надію...
Там, у світі моєму, палають останні мости,
У багрянець фарбують розп'яте утратами небо...
Я тебе не тримаю: як хочеш -будь вільним! Лети!
Я жила якось до... Значить ,зможу прожить після тебе....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566623
дата надходження 14.03.2015
дата закладки 16.03.2015
Не красуня, але й не чудовисько,
Ішла містом вечірнім дівчина -
Ішла гордо, повз вічне збіговисько
З теплим вітром і місяцем звінчана...
Не скарбів не несла, ні придАного,
Тільки мрії безмежне сяєво,
Тільки душу, шипами зранену,
Тільки серце, на два розкраєне...
І брела навпростець грозами,
І босоніж брела калюжами...
Тільки верби з гнучкими лозами
Не бували до сліз байдужими...
Навздогін їй летіли камені,
І зловтіха лилась отрутою...
Два крила ледь кровили зламані
За інакшість її спокутою...
Йшла за місто бруднюче смілИво -
Де дорога кінчалась прірвою...
Крок останній... І сірість в'їдлива
Вже невладна над птахою білою...
...Не красуня, але й не чудовисько-
Просто трохи інакша дівчина -
Стала лебедем над збіговиськом
У призахідних сонця промінчиках...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564198
дата надходження 04.03.2015
дата закладки 11.03.2015
Зі щирою вдячністю, повагою і любов'ю до Оленки Зеленої, яка надихнула і дозволила використати назву її чудового віршу:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564381
У скронях пульсує ніч...
Годинник ковтає тишу...
І плетиво протиріч
Сумління гризе, як миша...
Який розділовий знак
Поставлять нулі дисплею?
Цілую в уста (про всяк )
Улюблену орхідею...
За штучним світилом -бра
Ховається згусток темний...
І гусне нічна пора
Як млосний шербет гаремний...
Від приторності чекань
Тремтіння душі і тіла...
Чи вартий ти хвилювань?
Чи то я тебе зустріла?
Знов опік? Чи вітер змін?
Болітиме? Чи загоїть?
Торкаюсь холодних стін
У пошуках супокою...
А в скронях пульсує ніч -
Безжальна, глуха, байдужа...
І зорі -мільярди свіч -
Не гаснуть чомусь в калюжах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564619
дата надходження 06.03.2015
дата закладки 11.03.2015
А, хочеш, я буду твоєю веснянкою -
Розвітреноніжною, сонячноквітною?..
Звучатиму сміхом, або колисанкою?..
Чи пташкою стану, до неба привітною?..
А, хочеш, сніжинкою стану останньою -
Впаду на долоні п'янкою краплиною?
У вікна зорею світитиму ранньою...
У каві корицею стану -жариною...
Чи, хочеш, я квіткою стану підсніжною,
Тією, що з дійсністю бореться сірою?
Чи стежкою стану длятебепідніжною...
...Не зрань мене тільки своєю невірою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563916
дата надходження 03.03.2015
дата закладки 05.03.2015
Коли за обрії спадає знову ніч
І місяць прикрашає душу неба,
Створи мене із тисячі облич -
Такою, як захочеш ти... Як треба...
І оживи!.. Лиш помахом пера...
Чи світлом серця... Може, поцілунком?..
Я -просто Єва... із твого ребра...
Я -поєднання снів твоїх і думки...
Створи мене! Вітрам наперекір!
Мечем створи чи обладунком долі!
Щоби печалі гнилозубий звір
Сам захлинувся у своїй крамолі!...
***
...Зима за вікнами... І в душу пада сніг...
Я -на долоні....З каменю камея...
Вдихни життя в творіння рук своїх -
Колись же оживала Галатея!...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560568
дата надходження 18.02.2015
дата закладки 18.02.2015
Ти говори... Кричи, кидай словами...
А я сплітатиму їх в павутину,
В сувої скручу, і у світ з саква́ми
Спроваджу з лихом їх на самотину...
Ти говори, про що мовчав віками,
А я твій біль віночком заквітчаю,
І за водою разом із гріхами...
Замолю їх, лілеями замаю...
Ти говори, а як забракне сили,
Й не буде місця у душі тісній,
Твої слова одягну в свої крила...
Замовкну я... ти ж не мовчи... не смій...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555103
дата надходження 27.01.2015
дата закладки 27.01.2015
То не небо заплакало зра'ння,
То не чорнії хмари кишать -
То в мені роз'ятрилася рана,
То в мені розболілась душа...
Загорнувшись у сиві тумани,
Знов зрощу у собі їжака...
Мають здатність згасати вулкани,
Бо нутро їх вогонь випіка...
Розлітається попелом листя :
Інквізиція впертих думок
Палить осінь -цю відьму вохристу,
Що зійшла із яскравих зірок....
А зима... Хтось прокляв мої зими....
От би стежку до неї забуть...
Може, є десь чарі'вна, незрима
Обхідна до весни мені путь?
...
Відживу... Відхворію... Відплачу...
Знов босоніж ввійду в спориші...
Ще надія жива! А це значить
Мої вірші -то ліки душі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545615
дата надходження 22.12.2014
дата закладки 23.12.2014
Добре знати, що ти є поруч,
Хоч між нами безодня слів,
Що ковтали, мов хліб з кагором,
Під святий літургійний спів,
І схилялись в німім поклоні,
Не пускаючи слово ввись,
Затискали в тремкі долоні
Те, що бути могло колись.
Добре знати, що ти є поруч,
Хоч між нами пустеля снів,
Де блукатимемо до скону,
Збившись з ліку ночей і днів.
Найсильніші піщані бурі
Не лякатимуть двох роззяв,
Що з'єднаються в авантюрі,
Пробиваючи шлях у яв.
Добре знати, що ти є поруч,
Хоч між нами водойма мрій,
Що розмили увесь кошторис
В кам’яних берегах бездій,
Та хвилюють надалі попри
Їх ціну у один п’ятак…
Те, що поруч – це звісно добре,
Та шкода, що лише в думках.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541604
дата надходження 05.12.2014
дата закладки 06.12.2014
Думки мої - мої кайдани,
Мої ж ви недруги сумні,
Нащо ятрити давні рани,
Як навіть сльози - й ті прісні?
Мої скупі слова пророчі,
Та ж час не вернеться назад...
Хтось ніби долю поторочив
І сумнів, злісний адвокат,
Мені шепоче дивні речі,
Вже майже вірю, вже здаюсь,
А потім ти обіймеш плечі
І все минається чомусь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539083
дата надходження 24.11.2014
дата закладки 26.11.2014
Любовь прекрасней всех цветов в саду,
Но у цветов заимствует отчасти –
У белой розы – свет и чистоту,
У красной розы – пламя жгучей страсти.
Но пышный цвет осыплется, увы,
А красота увянет неизбежно,
И лишь сонет, как памятник любви,
Навеки сохранит и страсть, и нежность.
Любовь подобна утренней заре,
Она дарит мечты и возрожденье,
Но тьма святое превратит во грех,
И ночь покроет день коварной тенью.
Любовь погибнет, но в стихах она
Рождаться будет снова, как весна.
(Лилия Николаенко)
***
Любовь черты заимствует у роз
(Хоть всех цветов в саду она прекрасней):
У белых — чистоту невинных слез,
И пылкость страсти огненной — у красных.
Но пышный цвет, как пепел, улетит,
Когда угаснет пламенное лето,
Но нежность и любовь свои пиит
Увековечит рифмами сонета.
Любовь надежду сеет и мечты,
Она сравнима с солнцем светозарным.
Но ослепит глаза от темноты
И свет накроет сумраком коварным
Любовь умрет, но в рифмах вдохновенных
Из праха возродится непременно.
(Юрий Ловкий)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537397
дата надходження 16.11.2014
дата закладки 17.11.2014
Вогонь в душі розпалює надію,
Що ти, повік , не згаснеш ні на мить.
Щоб завше був таким, я щиро мрію,
На вулицях твоїх життя кипить.
Спішить трамвай бруківкою старою,
Грайливих днів - привітна метушня.
Чарує Львів величною красою,
Тому для мене, свято тут - щодня.
Художники увічнюють моменти,
За ними пильно стежать голуби...
Під Радою голосять знов студенти,
Скандуючи: "Країну не згуби!"
Мереживо із вучичок вузеньких,
Кав’ярень особливий аромат,
Автентика будиночків стареньких,
Тут кожен наче вірний - друг і брат.
А небо львівське , блідо - пурпурове,
Несе лиш спокій у людські серця.
Усе навколо ніжне, кольорове,
Це місто подарунок від Творця.
Величні, браві леви-охоронці,
Прадавню його Вежу стережуть,
Їм очі п'янко сліпить з меду сонце
Осіннім листям роки промайнуть…
Бракує слів щоб вірно розказати,
Як щиро я закохана у Львів,
Словами мабуть це не описати,
Моїх яскравих, ніжних почуттів!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256907
дата надходження 30.04.2011
дата закладки 07.11.2014
Пуанти жовті в світлі ліхтарів,
Вогниста пачка нібито жарина -
Під музику нетоплених вітрів,
Танцює соло Осінь балерина.
Лазур небесна в блискоті очей
І чорних вій імлиста одержимість.
Гординя в кожнім трепеті плечей.
У плині тіла - зимна невловимість.
Раптовий порух голубиних п’ясть,
Удари крил..! Орлана завмирання…
Граційний спуск між дощових причасть,
В софітах полум'яного світання.
Рвучкий стрибок! Вихрастий пірует..!
Тужливе па німого листопаду.
Палкий канкан! Салонний менует,
Що липову колише анфіладу.
А під кінець – адажіо. Поклон.
Вразливих хмар плаксиві сентименти.
Букет від Грудня, що зайняв балкон
І першоснігу злі аплодисменти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533351
дата надходження 29.10.2014
дата закладки 30.10.2014
Цей дощ - для двох , а я у нім сама...
В душі капіжить -нащо парасоля?..
Під ноги пада осінь, і зима
Давно вже майорить на видноколі...
Хмаріє небо -і йому болить
Безликий сум, що завиває вітром...
І осідає білосніжна мить
На вигорілу вщент життя палітру...
Цей дощ -для двох...тоді злочинці ми,
Бо порізну збираємо краплини...
Вже відлунали пристрасні громи....
Вже відлетіли в літо павутини...
Сивіє іній у моїй душі...
ТумАниться давно забута рима...
Ведмедиця в захмарному ковші
Ніяк, напевно, сліз моїх не втрима....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531735
дата надходження 22.10.2014
дата закладки 22.10.2014
Ти запримітив -ластівок нема?!.
Тому-то небо сиротливо плаче...
А десь уже за обрієм зима
Шукає віщі сни осінніх значень...
А пам'ятаєш березневий гай
І пролісків блакитні оченята?..
Та крає жовтень стиглий коровай
Ножами -стрілками річного циферблата...
Он в павутині стомлений листок
Знервовано тріпоче в ритмі танго...
А, може, то -з минулого квиток....
А, може, пролетів над нами янгол...
Вже від морозів посолодшав глід,
І диха ранок снігом і грибами...
Дивись -но: листопад ховає слід
Залишений на стежці щойно нами...
Сузір'ям Ліри облітає клен...
Дуби гудуть на вітрі мідноброві....
А ми додому з лісу принесем
Цілунки жовтня з присмаком терновим......
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529979
дата надходження 14.10.2014
дата закладки 15.10.2014
Я не признаюсь,
що буває лячно,
Коли торкаєтесь мене словами
У ніжність вбраними...
Так необачно
Захоплюватись Вами
до нестями...
Я не признаюсь,
що тремтить серденько,
Як лиш до Вас пригорнуся думками,
І як, щоб не сполохати,
тихенько
Милуюсь нишком Вашими руками...
Я не признаюсь,
як від Вас я млію,
У слабкості своїй стаю вразлива...
Я не признаюсь...
Хоч і розумію,
Від Вас це приховати неможливо...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529062
дата надходження 10.10.2014
дата закладки 10.10.2014
Я просто жінка… Грішна і земна.
Не ангел я, не перший витвір Бога.
Так легко мною впитись без вина,
Я ж на устах залишу тільки здогад.
Я просто жінка… Суміш сміху й сліз,
Фонтан емоцій, джерело любові.
Я загадка, незвіданість, ескіз,
Рожеві сни і мрії кольорові.
Я просто жінка… Та в усі віки
В моє ім’я творили і вмирали,
З небес зривали в пристрасті зірки,
Співали солов’ї нічні хорали.
Я просто жінка… Різна для усіх:
Для когось подруга, ну а комусь єдина.
В міцну я дружбу вірю, мов горіх,
А як любов, то тільки лебедина.
Я просто жінка… Та лише мені
Одній дано святе наймення Мати.
Я послана на землю, щоб в вогні
Своїх діток від бід охороняти.
Я просто жінка… Ніжна і слабка.
І в слабкості моя таємна сила.
Жіноча доля, кажуть, не легка,
Та іншої я в Бога не просила.
Я просто жінка...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468473
дата надходження 26.12.2013
дата закладки 05.10.2014
Я запрошу тебе на каву
Серед пишно вбраного парку...
Філіжанку, під смак,
золотаву,
На залишену жовтнем
чумарку
Покладу...
а іще тістечка
Глазуровані шоколадом,
Кави зерна
з свого мішечка
Розсипатиму зорепадом...
Смакуватимеш по ковточку
Осінь з кавою...
- От, пустунка! -
шепотітимеш...
а в таночку
закружляє любов-чаклунка...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524417
дата надходження 19.09.2014
дата закладки 25.09.2014
Любовь у каждого своя
Слова, улыбка, трепетная нежность.
И звезды в небе, полная луна
Наивный взгляд и робкая небрежность.
Несмелое касание руки
Манящие коралловые губы.
Биенье сердца, тихий стон души
Истома, нега, сладостные муки.
И первое несмелое..." Люблю!"
Приятный трепет, первое желанье.
Татьяна и слова... "Я вам пишу..."
Растерянность и долгое молчанье.
Ответа нет. Казалось век прошел
Она и он... Друг друга вспоминают.
Ждала она и ждал влюбленный он.
И души ждут когда их обвенчают.
© Александр Крутий
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523969
дата надходження 17.09.2014
дата закладки 18.09.2014
Щомить - це битва за життя,
Твоє, моє, країни,
Нема, здається, вороття,
І чуєш сміх маленької дитини.
Ще вчора ручки на щоках,
Сьогодні - лиш сирі окопи,
В душі витає диких страх,
Щоб всю рідню не рухали окови.
Та що мій біль, лиш ви живіть,
А я за вас віддам всю кров,
Та серед сліз ви все ж заждіть,
Я відчуваю ту любов.
У темну пору, серед бомб,
Я очі тихо закриваю,
І є лиш ви, до вас лиш крок,
Заради вас я виживаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522334
дата надходження 09.09.2014
дата закладки 11.09.2014
[quote]"есть у всех - птичье пенье и ветер,
аромат мятных трав на лугу...
есть и я, как роса, я могу
быть ничьей, лишь бы стих мой был светел"
ирина я[/quote]
[quote]"...Уйду под утро, падая дождем,
Послушай, он в твое окно стучится…
Отдай меня ему…"
Lu57[/quote]
Устали руки и слипаются глаза...
День летний, вспыхнув, догорел... Погас.
Ночь... За окном уже гремит гроза...
Вновь расстоянья разлучают нас...
Я сон твой чуткий потревожить не берусь -
Пускай тебя ласкают сновиденья...
А утром ранним я в твой дом ворвусь,
Как ветер... и как птицы пенье
Росою упаду я на твоих щеках...
Отдам слова и все что я имею
За музыку богов в твоих стихах….
Лишь будь, пожалуйста, ничьею!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520408
дата надходження 30.08.2014
дата закладки 30.08.2014
Босоного збираю роси...
Так по-літньому пахнуть трави...
То дарма, що їх у покоси
Покладуть...
Зайнялась заграва...
* * *
Ти спитав, чи жовтіє листя
тут у нас,
чи поспіли сливи...
Я ж молюсь:
- Ти живий залишся...
Обійди вражих "градів" зливи!
Ще спитав ти про клен похилий
І про вітер, що воду брижив...
Я ж:
- Пишаюсь тобою, милий...
А молюсь, щоб ти просто вижив!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518085
дата надходження 18.08.2014
дата закладки 18.08.2014
[img]http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/8/100/629/100629979_1.jpg[/img]
Занурена у музику дощів,
У сиву органзу краплин прозорих,
Бреду босоніж в мокрому плащі
Повз ліхтарів яскраві метеори.
І, плавно розсікаючи озон,
Мов плазму океану каравелла,
Вслухаюся в небесний баритон -
Розспівується грозова капела.
Б'ють на ударних блискавки прудкі
І спалах розсікає темні хмари!
Свої перуки, змоклі і важкі,
Обтрушують на во́гкі тротуари
Акації у гранулах краплин,
Мов парижанки, горді і високі!
Закутана у зливовий сатин,
Вдихаю шепіт вулиці крізь кроки.
І так мені спокійно на душі,
Пряде вечірнє небо сивий ку́жіль...
Пунктиром обриваються вірші
І... плюскаються у дзвінкі калюжі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517504
дата надходження 15.08.2014
дата закладки 16.08.2014
Так дивно...
тихо ніжиться печаль...
Липневе листя теж жовтіти може...
Коханець пам"яті сентименталь
З троянд колючих
стелить ніжно ложе...
А в мене задощило не на жарт
І змило мрії вже
про сьоме небо,
І фініш там,
де мав початись старт
Слізьми крізь посмішку:
"Не йди... не треба..."
В навушниках, як завжди, "Океан"
І хриплий голос...
так на твій не схожий:
- Я поверну́сь у сни... ОК?
Обман...
Та пальці в кров...
й чіпляюсь в тихе "може..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510731
дата надходження 11.07.2014
дата закладки 15.07.2014
Коли зникають тіні,
й лиш цикади
Під тихе шелестіння трав
свої пісні
Співають для закоханих,
й принади
Під листям поховали вишні,
уві сні
Туман звабливо обійма
калину,
Самотній ясен
невдоволено скрипить...
Де б не була,
завжди до тебе лину...
Коханням проростаєш ти в мені
в цю мить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509071
дата надходження 03.07.2014
дата закладки 05.07.2014
[img]http://cs619926.vk.me/v619926008/8607/qn1wi1ZG_wg.jpg[/img]
Маленький син не знав розлуки,
Із татом сильним був завжди,
Але тепер затерпли руки -
Він пише татові листи:
«Якби я був хоч трохи старший
І зміг тримати автомат,
Я був би поруч, був би з Вами,
А не ось тут писав листа.
Повірте, тату, так сумую,
Як ще ніколи не умів,
І сам не знаю чим вгамую
Цей недитячий в серці біль.
Я знаю, Вам не дуже легко,
Та не із власної вини
Обрали шлях такий далекий
Братозамовної війни.
Ваш командир сидить у штабі
І лиш команди роздає,
Але ніколи він не взнає,
Як серце татове пече.
Бо завтра, може, день некращий
І сонце більше не зійде,
А душі воїнів пропащих
Ніхто, ніде не віднайде.
Ви знаєте, матуся каже:
Лист не дістанеться до Вас...
Вона весь день сьогодні плаче,
А я не знаю, що не так...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505214
дата надходження 14.06.2014
дата закладки 16.06.2014
Поспіло літо
штруделем вишневим,
Заполунило солодко вуста,
І манить вечір
ложем перкалевим,
Співають колиханку
небеса...
Убралась ніч
у сукню з матіоли,
Пахниться перед юною вербою...
Мої ж думки
летять за видноколи,
Туди...
де буду пахнути тобою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504459
дата надходження 11.06.2014
дата закладки 13.06.2014
Без тебе так сумно і важко на серці ...
Між нами веснЯні дощі пролягли ...
І кожна краплина у вірші озветься
І пустить коріння любові углиб ...
Я знову і знову вплітатиму Слово
У кожен свій видих, в кожнісінький вдих ;
Я пісню народу візьму за основу,
Таку, щоби вітер буремний притих ...
Я буду леліяти думку про тебе...
В ключі журавлинім частину душі
Тобі відішлю, обійму тебе небом,
Схилюся до ніг у ряснім спориші ...
Я буду чекати твоï віршоспіви ,
Як предки чекали вогню благодать,
Як зе'млі чекали у посуху зливи,
Щоб кожнеє слово у серце ввібрать ...
Пиши мені, чуєш, коли бракне сили,
Як сльози у грудях вогнем запеклись,
Коли станеш птахом, розправивши крила,
Коли знову схочеш злетіти увись ...
Це знову відповідь на відповідь того ж автора (Serg)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499718
дата надходження 18.05.2014
дата закладки 20.05.2014
Чомусь мовчать,не пишуться вірші,
У кут глухий забились кволі рими.
Ржавіють струни зболені в душі,
Вже не лікує часу біг невпинний...
В мені згасає вогник...Як болить!
Лиш допишу рядки свої останні,
Лиш доживу гірку,пекучу мить...
І в небі розчинюся на світанні...
Я стану птахом Миру. З висоти
Я розіллюся зливами любові...
Зітчу з добра між зорями мости,
Зітру з Землі шляхи рясні із крові.
Чомусь мовчать,не пишуться вірші.
Згасає свічка. Висохли чорнила.
Дай,Боже,сил...Дай віри у душі...
...здійняти знов підбиті свої крила....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497057
дата надходження 05.05.2014
дата закладки 07.05.2014
Твоя весна порозплітала коси
І побрела босоніж по землі,
Їй проз ажурну хустку абрикоси
Бриніли вслід цитринові джмелі.
А свіжий ранок жестом ювеліра,
Мов діамант, відточував росу
І кожна грань у сяйві мерехтіла,
В собі відбивши Всесвіту красу.
Голубив день вербовими бруньками
І хмари пряжив, ніби молоко,
На полотні ворожив кольорами:
То пурпуровим вибухне бузком,
То закульбабить охрою у травах,
Немов розгубить сонечка дрібні!..
Розніжилась конвалія білява
У малахіті листя, наче сніг.
Твоя весна замаяна цвітінням,
Розбруньчена, мов гілка золота,
У світлий день святого Воскресіння
Природи й духу, сонця і Христа!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493626
дата надходження 19.04.2014
дата закладки 23.04.2014
Шепоче час
Пилинки фраз
Про сни, про нас,
Про біль образ,
Про гордість літ,
Про сонцецвіт,
Мрій зореліт,
Днів моноліт ...
Нитки думок
Змота в клубок ;
Карбує крок -
Все "цок " та "цок "...
Не зупинить
Прийдешню мить,
Не прихилить
Небес блакить ...
Танцює час
Секундовальс
Без космотрас
І без прикрас ;
На згинах вій,
Де зір сувій,
Де буревій
В душі моïй ...
На грані снів,
Під дощоспів,
Де жар вогнів
Від почуттів ...
Шепоче час
Пилинки фраз,
Де лиш каркас
Зостався з НАС...
ЩИРО ДЯКУЮ МИКОЛІ ШЕВЧЕНКУ (НИКОЛЯ-БАБА') ЗА МУЗИКУ І ВИКОНАННЯ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494022
дата надходження 21.04.2014
дата закладки 23.04.2014
Бути для тебе рідною,
скоринкою мереживного неба…
Поривчастою емоцією,
дегустатором всього тебе
Поринати потоком свідомості
залишаючи позаду все бо,
Найцінніше що може бути,
любити тебе попри самого себе.
Прокидатися що ранку
від чергової порції теплих дотиків,
Дякувати Богу за приємні мурашки,
що пробігають по тілу,
Бути просто щасливим від того
що ти є, і від метеликів,
Що пронесли
любов - крізь призму життя світлу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492713
дата надходження 15.04.2014
дата закладки 17.04.2014
В ту мить, коли зустрінемось з тобою,
Весняна буде бити громовиця,
В повітрі враз запахне ворожбою
Від погляду твого, мов блискавиця...
І зазвучить мелодія дощу,
Від перших поцілунків трепетливих...
"Чекала так тебе..." - прошепочу...
Під божевілля пестощів чутливих...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492638
дата надходження 15.04.2014
дата закладки 15.04.2014
Обидеть женщину легко
И без труда лишить надежды,
А вы попробуйте в её...
Прожить хоть день в её одежде...
А вы рискните смело так
Пройти по жизненным дорогам
В её обувке сделать шаг,
Он даст понять уже так много
И ощутите горечь слёз,
Что часто так от вас скрывает.
Любить сумейте на износ,
Того, кто редко обнимает...
Вы посмотреть на этот мир,
Попробуйте её глазами...
Она бессмертный эликсир,
Что вам дарован небесами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492457
дата надходження 14.04.2014
дата закладки 14.04.2014
Вранішній дощ ніжно пестить ще сонні асфальти,
На брунькощічках залишає свій мокрий дотик ...
Весна ховає в минуле набридлі зимові пальта,
Розтрусивши ловко абрикосових снів наркотик ...
Знову хочеться жити, розправивши білі крила,
Заплітаючи сонце у пісню кульбабовіночків ...
Із землі струменіє відродження світла сила,
Пробудившись від дзвону квітневих дощодзвіночків ...
••• Прошу вибачення у тих, хто читав і коментував цей вірш. Я знову його розмістила, бо вчорашній текст десь загадково зник з моєї сторінки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491712
дата надходження 11.04.2014
дата закладки 12.04.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.04.2014
На павутинну ниточку душі
Нанизую думки, немов коралі,
Весна аромить ніжністю конвалій,
Перейдено останні рубежі.
Шовкові мрії в пуп'янки тугі
Затягнуті й чекають, щоб розкритись
Плеядами квітково-пишних китиць,
На випраних веретах берегів
Розбудять білосніжну заметіль,
Вальсуючи дрібними пелюстками.
Тонує квітень теплими мазками
Залишену зимою вогку цвіль.
Природа молодіє на очах,
А з нею і душа квітує щедро,
Пахтять ліси смерекою і кедром,
Пливуть гаївки чистого ключа.
І дні, налиті сонячним вином,
Замайоріли рясно і строкато,
А поміж ними дощику стаккато
Раптово пролунає за вікном
І обірветься... Ранок на горі,
Запалить люльку, запарує чаєм,
Весні русявій коси заквітчає,
Уплівши дві загублені зорі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489344
дата надходження 31.03.2014
дата закладки 01.04.2014
Вплітаю я калину у волосся.
Волошковий вінок мов оберіг.
І вишиванка в вишитих колоссях.
І синя річка поміж двох доріг.
Донька я України, її доля...
Немов струмком, по тілу пробіжить.
Із серця вириває стогін болю.
За Україну неньку, кров кипить.
Прийшли до неї дні тяжкі, тривоги...
Той вовкулака вириває з серця спів.
Потоптані поля і ниви волі.
Біжить річками лють людська на схід.
©Надін Буре
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489561
дата надходження 01.04.2014
дата закладки 01.04.2014
Ажурним плетивом квітнева ніч укрила світ,
Зайшов за гори стомлений багрянець.
Цілує вітер ніжно-білий вишень цвіт,
Цитрином пестить місяць річки глянець.
У шовку буйних трав ліловим полотном
Заостровіли надухмянені фіалок очі.
І матовим,парчевостиглим волокном
Гаптують зорі темну пелерину ночі....
16.04.2013.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489558
дата надходження 01.04.2014
дата закладки 01.04.2014
Мій мирний народе, ти зроду війни не жадав,
І ласим не був на чуже, бо свого мав доволі.
Чому ж тебе вкотре спіткала нещадна біда,
Весна опинилась в тенетах чужої сваволі?
По що вони йшли, знавіснілі од люті раби,
Узявши твій мир під холодні і точні приціли?
Мій славний народе, хрещений в огні боротьби,
Від крові твоєї не раз вороги захмеліли!..
А землі святі засівали кістками синів,
Їх вічною славою смерть в полі бою покрила.
І нас не зламати, не знищити в жодній війні,
Бо ангельська сотня над нами розправила крила.
Дарма потішається ниций лихий окупант,
Дарма скаженіє орда його люта і п'яна!..
Якщо і горіти, то лиш у цвітінні троянд,
Якщо і диміти - лише в яблуневих туманах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486949
дата надходження 20.03.2014
дата закладки 26.03.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.03.2014
Ти знай, що я молитимусь за тебе
На всіх шляхах прийдешньоï весни,
Чи посмішкою сяятиме небо,
А чи проллється дощиком рясним ...
Де б ти не був, відчуй, що я - з тобою,
Душа ...вона ж не знає перепон...
Я обійму тебе плакучою вербою,
З птахами заспіваю в унісон ...
Відчуй мій подих в прохолоді ранку,
Мої слова - у шепотінні трав ...
Я- виткана тумановим серпанком
Найвища нота місячних октав ...
Ти просто знай, що не самотній в світі,
Що в тебе є таємний оберіг ...
А я...для тебе буду просто жити,
Вплітать молитви до твоïх доріг ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485697
дата надходження 14.03.2014
дата закладки 17.03.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.03.2014
(В співавторстві з Максимом Тарасівським)
Він...
Так холодно сьогодні, і туман
Вкриває місто, наче мозок сумнів,
І спогади, і мрії нерозумні
Оточують мене - це як паркан,
І за парканом весь чудовий світ,
А тут лиш самота, печаль і туга,
Що то було між нас - весна чи хуга,
Чи разом стали на підступний лід,
А там, під льодом, чорная вода,
Вона швидка, глибока, небезпечна,
І бути там, над нею, недоречно,
Та відступити з льоду теж шкода,
Бо лід тонкий і чорна глибина,
І небезпека, і дихання смерті
То все пусте, коли навпіл роздерті
Ті двоє, що наразі плоть одна...
Проте туман - підступний феномен,
Як марення чи сон, брехлива оповідка,
Приховує шипи тендітна квітка,
Зібрання втаємничих письмен,
В печері на стіні незрозумілий нарис -
Дивакувате щось, як східні мешти,
Та враз здригнулися, коли нарешті
Ми розібрали: мене, текел, фарес...
І сплинув час, і всі живі-здорові,
Нормально все... і тільки от туман
Мені транслює, як кіноекран,
Оту сумну історію любові.
Вона...
Ну, от і все, зворотній відлік розпочато...
СтрахУ нема, лиш серце тисне - нездійснене...
І цей передостанній сніг лапатий
Вкриває бруд так досконало - nota bene.
Всі кольори враз - спалахом яскравим.
А в пам'яті (так дивно) - твої руки...
Та дотик губ... і погляд зеленкавий
І присмак солоно-гіркий розлуки...
Минуле розум обвиває павутиною,
Зі світлом бліднуть кадрики з життя,
Лиш титри недоречно так... латиною
Залишились... та й ті пішли. У небуття...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483680
дата надходження 05.03.2014
дата закладки 06.03.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.02.2014
Коли торкаюся очима твого стану,
І коли бачу у своїх міцних обіймах,
Тоді в шпарину з-поміж штор вповзає ранок
Повільно.
Коли на кухні мимохіть ловлю твій запах,
І ти по венах розтікаєшся неначе, -
Спинити паводок цей може тільки кава
Гаряча.
Коли на вулиці людей дуже багато,
Я обнадійливо вдивляюсь в очі кожні,
Але без тебе, навіть велелюдний натовп -
Порожній.
Коли удома більш нікого, окрім кішки,
То не врятує навіть по суботах покер,
Та й для одного уночі двоспальне ліжко
Широке.
Коли закінчилася наша спільна стежка,
Здавалось воля розпрямилася підпільна,
Та звітувало моє серце, що усе ж я
Невільник.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477100
дата надходження 04.02.2014
дата закладки 07.02.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.01.2014
Зійшла зоря… за нею лине ніч…
З дзвіночками літають янголята…
Щасливу звістку розсипають навсібіч…
В передчутті величнішого свята…
Духмяно пахне сіно під столом…
Дідух пишається поважно на покутті…
Вже чутно коляду… З святим Різдвом! -
Вітає небо… і тривоги всі – забуті!
Христос рождається! – вже чути звідусіль…
Слави його! Незламний мій народе...
На добру долю! На добробут! Хліб і сіль!
Хай оминуть країну всі незгоди!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470718
дата надходження 06.01.2014
дата закладки 09.01.2014
Цей час!... Я заперечувать не стану
Ні холод, ні прив'язаність, ні страх...
Моя la femme fatale* із ніжним станом
І смаком нікотину на губах...
Цю прірву хоч би раз сприйняти мужньо...
Допито нерозбавлене „гляссе”...
Кому тепер шепочеш ти на вушко:
„Забутися й забити на усе!...”?
Забутися і вже не знати міри,
Під піснеспів маршруток, а не лам...
Хто відчуває шовк твоєї шкіри,
У вИшкірі неонових реклам?
На ніч, на півгодини, на хвилинку,
До ніжної ранкової пори...
А хто стару тролейбусну зупинку
З тобою ділить в літні вечори?...
Вдихає запах теплого волосся
І поринає у чарІвний рай...
Питань багато... Відповіді?! Досить!
Мовчи, всміхайся...
Не відповідай!
*La femme fatale (фр.) [ l'a fam fatal' ]
фатальна жінка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462380
дата надходження 25.11.2013
дата закладки 26.11.2013
Лунко бруківкою цокає вечір,
Хвацько з пітьмою у танці кружляє...
Паморозь шаллю кидає на плечі...
Нічку ревниву втіша, обіймає...
Місто дрімає, лиш ратуша сонна,
Сумно зітхнувши, рахує літа...
В неба покоях іскристо-бездонних
Зірочці місяць косу запліта...
Листя вже спить, потомившись від танців...
Солодко снить запальную весну...
"Па" свій останній кружлятиме вранці...
Потім під ковдру приляже ясну...
Стихло усе... заколисане снами...
Лише спів Ангелів тихо бринить...
Завтра прокинеться, вмите дощами,
Місто моє...
а сьогодні...
тсссс... спить....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461581
дата надходження 20.11.2013
дата закладки 21.11.2013
А осінь складає експромти дощами :
І мрЯчить, і тужить, і ллє, як з відра ;
То вкриє дерева з туману плащами,
То стелиться полем із мжички чадра ...
Збирає в нотатник своï дощовірші,
Щоб видати книгу на сто сторінок ...
А нам вже судити -де кращі, де гірші,
Чи варта обкладинка тисяч думок? ..
Залишить автограф на тлі листопаду,
Вкарбує у пам'ять рядочки присвят ...
І сняться катрени безлистому саду
Про сонце і вітер, і мрій зорепад ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461325
дата надходження 18.11.2013
дата закладки 18.11.2013
Закарбувалась - врізалась мені
І квітами у білім сні розквітла
Святі слова - матусина молитва
Сліпої ночі. Десь на чужині
"Храни дитя! Храни моє дитя!
Я знаю, Боже, все у Твоїй власті.
Не дай йому спіткнутися чи впасти
Веди його, прошу́, усе життя!
Оберігай від лиха і обмов
Благослови, Всевишній, мого сина!
Дай сили, віри, мудрості дитині
Зішли йому надію і любов!
Будь поруч нього. Завжди поруч будь!
У радості і в розпачу годину
Не залишай, молю, ні на хвилину
І ні на мить за нього не забудь!"
Мені молитва вчулася ота,
Що мати промовляла без упину.
Молитва та, молитва за дитину,
То - найсильніша, щира і свята!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460089
дата надходження 12.11.2013
дата закладки 13.11.2013
У співавторстві з Данилом-Київським:
Осiннiм Львовом стелиться туман...
Мене... твоєю ніжністю вкриває...
Нова сторінка... як новий роман...
Старим пером, та душу зігріває...
Рядок дерев оголених бринить...
Їх пестить вітер хмарками туману.
Цi почуття природні не спинить
I я тремчу - мить чарівного стану...
На гривах левів вже сріблиться сніг...
Я ж сяю вся... теплом твоїм зігріта...
Летять цілунки крихітнi до ніг...
Знов нас єднає... давній промінь літа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459389
дата надходження 09.11.2013
дата закладки 09.11.2013
Торкання рук, жар поглядів звабливих.
Той шал ночей, надуманий сюжет.
Світ планів і думок несказано мрійливих.
Та близкість душ,ілюзій силует.
Дивлюсь світлини - відблиск днів щасливих.
Той іскорок в очах твоїх балет.
В думках - відгомін слів твоїх пестливих.
Так хочеться розмови тет-а-тет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458798
дата надходження 06.11.2013
дата закладки 07.11.2013
Странно очень... но поздней осенью...
Ноют прошлого... старые раны...
Покрываются чувства проседью...
В голове бороздят туманы...
Ведь ждала, что все забудется...
Но молчание душу точит...
Только сердцу надежда чудится...
И любовью оно кровоточит...
Память чертит письма на стенах...
Разрывая глазную сетчатку...
Я до боли в артериях... венах...
Ощущаю тебя нехватку...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458330
дата надходження 03.11.2013
дата закладки 05.11.2013
Хотіла я забути біль колючий,
Закрити серце від чужих чуттів -
Так щільно, наче у мороз тріскучий
Шпарини закривають від вітрів.
Хотіла більш коханням не хворіти,
Не дерти крил, рвучись з любовних ґрат.
Хотіла мирно і спокійно жити.
Без грізних слів в пролозі: «Шах і мат!»
Хотіла тиші. Надмір її маю.
Гостює в домі, чай із медом п’є.
Сьогодні те « хотіла» відміняю.
Хай краще вир, аніж життя нудне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457495
дата надходження 30.10.2013
дата закладки 30.10.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.10.2013
На вірш "Я гадала,все пройшло давно" автор Маргарита Шеверногая(Каменєва)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456221
Я гадала- все пройшло давно...
Відбулось-забулось-відболіло...
І моє заплакане вікно
Від зими й морозів посивіло...
Я гадала,що забула вже
Запах твій...твої міцні долоні...
Тільки знову заповза вужем
Холод болю в серце через скроні...
Твій привіт- негадано чужий...
Рідний і такий...таємно- мрійний...
Не кажи ні слова...не кажи...
Дай сльозі скотитись десь підвійно...
Я гадала...ми ж тепер "ніхто"...
Чи були ми кимось?.. я не знаю...
Час летить,немов твоє авто,
В те життя,де я тебе кохаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456274
дата надходження 24.10.2013
дата закладки 30.10.2013
Не проклинай, бо все одно забуду,
Із пам'яті прогоню, наче буревій.
Не зрозуміють нас з Тобою люди
І сльози не успіють висохнуть із вій.
І так безжально стане ком у горлі,
І серце затріпоче, болем защемить.
А ми з Тобою- в розпачі, но горді
Не поєднали разом мрії в одну мить.
Я так тривожно світ Твій забуваю,
І більше не торкнуся я Твоїх грудей.
У серці нелюбов Тобі прощаю,
Не проклени, а світлом будь поміж людей...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372881
дата надходження 23.10.2012
дата закладки 29.10.2013
Замість тисячі слів- кілька серцю важливих зупинок,
неминучість яких відправляє всі відстані вдаль.
Так важливо знайти надорожчу у світі людину,
щоб на двох поділити всі злети і мрії, й печаль...
Як важливо відчути, що життя усміхнулось на мить,
навіть небо нестримно-осіннє чомусь не таке.
Просто впертий наш світ зрозумів, що потрібно любити,
все безмежне в любові: у ній є найкраще людське.
І чи значить щось більше? Чи "більше" насправді існує?
Чи можливо створити із мрій щось далеке й не те?
Не народжуйте гордість, бо гордість все нищить й руйнує,
А любов- це безмежність, це вічне, нестримне, святе...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449966
дата надходження 19.09.2013
дата закладки 29.10.2013
А що було б, якби ми не зустрілись? -
Не знаю... Певно б дотепер
Ходила б в пошуках тебе,
А наш Амур точив би стріли.
Напевно щось було б не так, як треба -
Чи серце билося б не в ритм,
Чи наших долей колорит
Десь полетів в захмарне небо.
І в другий бік крутилася б планета,
Так як у мене голова,
Що лиш про тебе наспіва
Й палає сонячним сонетом.
Та сталось так, що доля нас з'єднала.
За це й завдячую встократ...
Нехай ти поки лиш в думках,
Та все ж надії не втрачаю.
//29.10.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457230
дата надходження 29.10.2013
дата закладки 29.10.2013
Ви, тріпотлива сутіні вуаль,
Що серце повиває обіцянням…
Байдужо вихолоджує світанням,
З найпершим промінцем спурхнувши в даль.
Ви, оксамит метеликових крил,
Сріблиться що від ніжного повіву…
Перетворившись на трутину гніву,
Катує душу пломенем світил.
Ви, примхувата опівденна тінь,
Що утікає як біжу за нею…
Коли йду геть – за спиною своєю,
Її я кроків чую шепотінь.
Ви, солод полиновий стиглих грон,
Вогненні що пробуджує бажання…
Та попри все, в мелодії кохання -
Ми ноти дві, що дишуть в унісон.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457158
дата надходження 28.10.2013
дата закладки 28.10.2013
Чи хочу бути я твоїм гріхом?
Я хочу - щастям...
досить вже гріхів...
Твоїх картин довершеним штрихом...
Натхненням ненаписаних віршів...
Я хочу жити у твоїх словах...
Щоб губ твоїх торкатись щохвилини...
Назавжди поселитись в твоїх снах...
І сонцем...
щоб світить тобі щоднини...
Я хочу...
вітром, небом і дощем...
Для тебе бути...
Зорями сіяти...
У темну ніч...
невидимим плащем...
Від всіх негод... собою укривати...
Я хочу бути...
дотиком руки...
А вранці... першим ніжним поцілунком...
Я хочу...
не на мить...
а на віки...
Твоєї долі стати візерунком...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456938
дата надходження 27.10.2013
дата закладки 28.10.2013
Ти закохай мене у себе... закохай...
Вплети в волосся ніжно пестощі-розмай...
Вустами серед осені даруй весну...
І серце пристрастю ти пробуди зі сну...
Не відпускай мене... й на мить... не відпускай...
Цілунки щирі хай летять, мов водограй...
Твоєю буду... ти любов'ю заквітчай...
Ти закохай мене у себе... закохай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456355
дата надходження 24.10.2013
дата закладки 25.10.2013
Я ще зумію віднайти себе
В таємних сховках занімілих літер,
Коли розвіє хмаровиння вітер
І стане знову небо голубе -
Я ще зумію віднайти себе ...
Я ще зумію встати із колін,
Відмитися від сірості і бруду,
І зняти із очей своïх полуду,
Щоби здолати вже набридлий сплін °-
Я ще зумію встати із колін ...
Я зможу ще епіграф написать
До нОвих партій у своïм двобої,
Відклавши перемир'я із собою,
Відвоювавши в буднів кожну п'ядь -
Я зможу ще епіграф написать ...
Я ще зумію цю прожити роль,
Йдучи крізь час палаючим канатом,
Жагою щастя розгнівивши натовп,
Що бачить сонце лиш з-під парасоль ...
Я ще зумію цю прожити роль ...
Я ще зумію стати стерновою,
В армаді долі флагман -кораблем ....
Засяю в кожній грані кришталем,
І повернусь з усіх атак живою ....
Я зможу все!.. Як будеш ти зі мною ...
°сплін -апатія, меланхолія, зажура ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455902
дата надходження 22.10.2013
дата закладки 22.10.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.10.2013
Знову жовтень хлюпоче дощами ...
Я із ними давно на "ти ":
Відкоркована поміж нами
Пляшка пінистоï самоти ...
У калюжах човни на рейді -
Обирай, котрий твій -пливи!!!
Намалюй цілий світ у крейді -
Білі з сірістю острови...
Розбуди у вітрилах вітер -
Він до мене покаже шлях
У плетінні із рим і літер,
Із ремарками на полях ...
Ароматами кави й кориці
Я зведу поміж зір маяк ...
У лахмітті прадавньоï жриці
Затанцюю тобі за мідяк ...
І у ритмах шалених ночі,
На вершинах усіх життів,
Ти моï упізнаєш очі
Зі своïх потаємних снів ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454736
дата надходження 16.10.2013
дата закладки 16.10.2013
Лебідку одиноку сам Спокусник на танець запросив... Не втрималась і канула уся... За стан він ніжно обіймав і шепотів слова кохання... І пристрасно так цілував, кружляючи... То відштовхнув... Шене - і знов в обіймах... Незчулась, як танок - вже не в воді, а на багатті, і крила вже горять вогнем... Ну, а зима погнала в вирій усіх, лише вона закохано все танцювала, згораючи. А біс сміявся, чарував й затягував... Помер для неї день, лиш ніч безмовним свідком була... І раптом із небес лик Ангела з"явився. В Спокусника Лебідочку хотів забрати, вогонь на крилах він гасив своїм цілунком... Та Ангел той і сам без крил... згубив, обірвані... Але та сила ніжна надію подарує... І крила... хай одні на двох...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454587
дата надходження 15.10.2013
дата закладки 15.10.2013
Коли вікна зашторить вечір,
А будинки розплющать очі,
І звичайні буденні речі
Стануть дивні, якісь пророчі;
Коли місяць сплете мережку
Із реальності й сновидіння,
І на річку опустить стежку,
Що веде в його володіння ;
Коли сум заповзе зненацька
В потаємну кишеньку серця,
І самотня сльоза дурацька
На тривожні думки озветься -
Ти прийдеш ...Крізь часи і простір
Принесеш синьооку ласку ...
І в обіймах твоïх так просто
Знову вірить в чарІвну казку ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454269
дата надходження 13.10.2013
дата закладки 14.10.2013
Намалюй мені, коханий, казку...
І, дарма, що ти давно не малював...
Замість фарб, візьми свою ти ласку...
І малюй... де щойно цілував...
Ти не пензлем намалюй картину...
А гарячими, жада́ними вустами...
Намалюй ще пісню лебедину...
І веселку коханкову... поміж нами...
Не зважай, що ніжність розгубилась...
І не часто сняться кольорові сни...
В твоїх почуттях я відродилась...
Намалюй там НАС... і пригорни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453929
дата надходження 11.10.2013
дата закладки 12.10.2013
А зорі прозорі
Узорами в небі
Говорять про горе
Й згорають вогненно.
Сонатами снила
Сни сині даремно...
Просила би сили,
Та сильна й без тебе.
Зализую сльози,
Їдкіші від солі.
Дозатором дози
Продовжу ковтати.
Поволі і воля
Звелить не кричати –
В долонях вся доля –
Здолаю всі болі.
Загадками згадки
Загинуть про тебе,
Залатані латки
Зметуть порожнечу.
Точить течія
Заплановану втечу...
Сумую сама,
А самотність ганебна.
//11.10.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453853
дата надходження 11.10.2013
дата закладки 11.10.2013
А давай гайнемо вдвох у осінь,
Там, де небо шите журавлями,
Де гуляють ще тумани босі
Над зеленоврунними полями.
З павутинок бабиного літа
Ми сплетемо пестощі шовкОві,
І співать нам буде тільки вітер
Зоряно -барвисті колискові ...
Ми спіймаєм дві пухові хмарки
І застелим лісові стежини ...
Райдуги над нами, ніби арки,
Ïх квітчають сонячні жоржини ...
Ти і я ...За руки, ніби діти,
Віднайшлись у всесвіті гармоній,
Бо ще вмієм в унісон радіти
Під звучання дощових симфоній ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453781
дата надходження 10.10.2013
дата закладки 11.10.2013
Ранок. Я.І чашка чаю.
І годинник на стіні.
Відсторонено вивчаю
Відблиск сонця на вікні.
Майже тиша. Майже звуки
(Ми з годинником -живі),
Його серце гучно стука,
Ніби думка в голові.
Телефон. Гуде на "вібро ".
Ігнорую його спів.
Недописаним верлібром
Чайник знову закипів...
Чай. Ковток .Блокнот і ручка.
Напівтиші кашемір.
Випала з душі колючка
НОвим віршем на папір ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453294
дата надходження 08.10.2013
дата закладки 08.10.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.10.2013
Вона багато раз чула слово ЛЮБЛЮ...
Але кожного разу, це були інші відчуття...
Було ЛЮБЛЮ батьківське, тверде, надійне, як тил і ніжне, як яблуневий цвіт...
ЛЮБЛЮ найдорожче - промовлялось дитячими вустами синочка і мало смак грудного молока...
Підносило до небес ЛЮБЛЮ пристрасне, за яким втрачала голову... Воно було божевільним...
ЛЮБЛЮ було стабільне, як дорога статуетка, яка не пасує до інтер"єру, але шкода викинути...
ЛЮБЛЮ було різним - грайливим, віртуальним, притягуючим і відштовхуючим, з гірчинкою... зі смаком кампарі і ранкової кави... Обпалююче, як віскі...
Було болючим, що шматувало серце на малесенькі частинки, заборонене ЛЮБЛЮ...
Різне було... А вона все чекає: КОХАЮ!... Незрадливе, щире, на все життя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452461
дата надходження 03.10.2013
дата закладки 05.10.2013
Ти відчуваєш, як росте між нами прірва?
Так дивно... та мене вже не болить...
Хоч тілом залишаюсь тобі вірна...
Та від розлуки відділяє нас лиш мить...
Ти відчуваєш? Як із холодом осіннім...
Байдужість проникає в душі нам...
Фальшивіють слова... а все, що було цінним...
Ми легковажно віддали вітрам...
Чи відчуваєш ти? Навіщо я питаю...
Коли до нелюбові - лише мить...
Ти відчуваєш! Я це добре знаю!
Та все не зміниш... коли серце вже мовчить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452172
дата надходження 02.10.2013
дата закладки 03.10.2013
Дивна жінка з очима осені,
У пуховій хустині літ,
Ще шукає в небесній просині
Запізнілий вишневий цвіт.
Зігріває вітри морозяні
Поцілунками теплих мрій,
І шепочуться ранки росяні
За мереживом стиглих вій ...
Тче вітрила зі снів і споминів,
Щоби колір -неначе жар ;
І вплітає всю ніжність променів
Із далеких зірок Стожар ...
Дивна жінка з очима осені,
Із душею, як у дитя,
Обійма сірі дні збурмосені,
Вміло лагодить хмар дрантя ...
І збирає пісні у кошички,
Щоб веселки сплести вінок,
Щоб співали веселі дощички,
Щоб дзвенів джерела дзвінок ...
Дивна жінка з очима осені
Щиро вірить в святу любов ;
І танцює ногами босими
На осколках людських обмов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450527
дата надходження 23.09.2013
дата закладки 30.09.2013
Ніхто не дасть на щастя безлімітку,
Нікому не підвладні ці тарифи.
Воно прийде і піде непомітно,
І знов свою присутність змінить лихом.
Його ти не придбаєш за готівку
Й не підбер́еш, мов манну, край дороги.
Його не принесуть додому ріки,
І точно вже не викинуть під ноги.
Та щастя точно є... і недалеко,
За нього не потрібно нам платити.
Його на крилах принесуть лелеки -
Потрібно просто щастя заслужити.
//29.09.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451579
дата надходження 29.09.2013
дата закладки 30.09.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.09.2013
Задощилося ...що ж ...буває ...
І у літа погас вогонь ...
У шаленому днів розмаï
Не пусти лиш моïх долонь ...
Не печалься! Повір, не треба -
Вкриє душу зелений мох ...
Відбивають калюжки небо -
Ми по хмарках ідем удвох ...
Не свари цю невчасну осінь,
Що не має для нас зірок,
Не її в тім провина зовсім,
Що цей вересень геть промок ...
Задощилося ...що ж буває ...
Липне вечір до підвіконь ...
Ми розмову зігрієм чаєм,
Ніч прийдешню -теплом долонь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451674
дата надходження 29.09.2013
дата закладки 30.09.2013
На шибах візерунки із дощу...
Малюють силуетно кавування...
Кидають про каштани... що в іржу
Убрались... мимохіть... і знов мовчання...
Глінтвейно спокушає старий Львів...
Дзвіночково манить у шоколадні...
Дощить... та у душі лунає спів...
І мрії золотаво-листопадні...
Ласти́ться осінь кішкою до ніг...
Чарує барвами в старому парку...
А я молюсь... щоб трепетно зберіг...
Мою любов... у серця закамарку...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450850
дата надходження 25.09.2013
дата закладки 26.09.2013
Две чашки кофе...
И французский ностальжи...
да плед...
последним временем, я что-то замерзаю...
Подружка-осень...
ты о Нём мне расскажи...
О том, о ком - табу...
но в ком я растворяюсь...
Ты золотом листвы...
позволь к нему коснуться...
И хоть на миг дождем...
в объятия к Нему...
От запаха волос...
от счастья захлебнуться...
Нельзя...
позволь... хотя бы...
На прощанье...
обниму...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449703
дата надходження 17.09.2013
дата закладки 18.09.2013
Знайди мене у сірих буднях,
Щоб розігнати їх наз́авжди,
Бо я, неначе та приблуда,
Живу в сіт́ях гіркої правди.
Прийди з солодкою брехнею
І віднайди мене в тумані,
І просвіти свій шлях зорею –
Я ж від сіяння твого встану.
Піду дорогою з пустині
Своїх думок і болю в серці –
А коли вийду з павутини,
То може й розум вже проснеться.
Й скажу тобі, щоб не прих́одив,
Не говорив слова короткі.
Щоб доля правди, хоч й гіркої,
Здолала вщент брехню солодку.
//5.05.07//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449364
дата надходження 16.09.2013
дата закладки 16.09.2013
Я призначу тобі побачення
В центрі Львова в старій кав"ярні...
Все минуле не має значення
Та й майбутнє таке примарне...
Ми замовимо каву з осінню,
З падолистом, кида словами...
А у поглядах - палко, просинню
Намалюєм любов між нами...
А на ранок... в зім"яту постіль...
Де лишились кохання тіні...
Злі морози з зимою поспіль...
Вже засиплять холодний іній...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448723
дата надходження 12.09.2013
дата закладки 13.09.2013
До чого ж божевільна була ніч!
Мене так солодко і трепетно дразнила...
Згорівша в полум"ї твоїх цілунків злива,
Парою стала й мов роса торкнула пліч -
Імлистою жагою нас накрила.
Від лоскоту твоїх медових вуст,
Млів талим воском я і скрапував на постіль...
Тілами гріли ми і колихали простір...
Хильнувши пристрасть і затьмаривши свій глузд,
Пролили у судоми ночі постріл.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448146
дата надходження 09.09.2013
дата закладки 09.09.2013
А він ішов... Тулився до людей -
потворний кіт - обдерте ліве вухо
Більмом на оці зиркав на дітей,
а ті кота гамселили щодуху
Та він ішов... Шукаючи любов,
горнувся кіт потворно - неповторний
та гнали його люди знов і знов,
і лаяли... Вже майже рефлекторно
..................................................
Одного дня, знайшло його дівча
розтерзаного псами... ледь живого
Він жалібно і кволо так нявчав...
Схилилася із жалістю до нього,
Потвору приголубила - таки
Він зболено поглянув на дитину,
а потім пригорнувся до руки,
замуркотів...
І стихнув за хвилину
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448119
дата надходження 09.09.2013
дата закладки 09.09.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.09.2013
У очах моïх -прозелень літа
Ще тебе зігріває сонцем,
Розпускаються лагідні квіти
На гарячій твоïй долонці ...
На губах моïх -стиглі черешні
Іще ваблять. солодким соком ;
Ти відпий спрагло день прийдешній,
Щоб не втратить його ненароком ...
У руках моïх -Всесвіт безмежний,
Я віддам тобі левову частку! ..
Не хвилюйся, мій погляд бентежний
Не приховує згубу чи пастку ...
В моïм серці- вогонь палає ...
Хочеш, вирву його, як Данко?
І піде'мо за небокраï,
Зустрічать солов'ïні ранки ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447294
дата надходження 05.09.2013
дата закладки 05.09.2013
Осіннє тло весняних почуттів:
кружляє листя під ногами вальсом,
у дротах вітер завива страждальцем
і сонце з неба зникло поготів
Воно сховалось у Твоїх очах
і тихо ллється незвичайним світлом,
Весною... Ніби знову все розквітло...
Я струшую цю осінь на плечах
Горну́сь до світла...
Наче немовля
губами п"ю, а, може ні - вдихаю...
Кохаю...
"Він кохає.... Він кохає..."-
За мною тихо вітер промовля
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446958
дата надходження 03.09.2013
дата закладки 03.09.2013
Від подиху мого вікно затуманіє ;
Я пальцем напишу на нім твоє ім'я ...
А там, у завіконні, жоржинова надія
У росянім намисті нестримано сія ...
І крапка в кінці слова скотилася сльозою ...
До неï притулюся устами і чолом ...
А там, у завіконні, день свариться з грозою,
І ïхнє бурмотіння вже котиться селом ...
Зроблю приймач гучніше, щоб аж боліли вуха,
Щоб ду'мки заглушити тоненький голосок ...
А там, у завіконні, північний вітер дмуха,
Гойдає, наче хвилі, осиковий лісок ...
Уже давно у хаті господарем смеркання ...
І проситься хмаринка до серця увійти ...
А десь, у завіконні, живе моє кохання ...
І дощ мені шепоче, що то, напевно, Ти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445953
дата надходження 28.08.2013
дата закладки 01.09.2013
Гаптує осінь золоту печаль...
Літає сум... тоненьким павутинням...
Десь плаче скрипка... і сентименталь...
залишить слід... у небі хмаровинням...
Огорне землю дощовим рядном...
А ніч збере усі зірки у збанки...
Закохані дерева... ніжним сном...
Як прохолоди осені підранки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446387
дата надходження 30.08.2013
дата закладки 31.08.2013
Когда я думаю о тебе... рождается нежность... так, как рождается день... первые лучики садятся на мои ресницы... глаза прикрываются и я чувствую, как ты растворяешься во мне... наполняешь меня своими мыслями, такими родными запахами и теплотой... я чувствую, как где-то глубоко во мне рождается цветок... открываю глаза... и цветок начинает распускаться, касаясь лепестками сердечка... оно начинает учащенно стучать, выталкивая маленький пушистый комочек... который растет во мне, заполняя собой все пространство... наполняя меня нежным светом...
Это - нежность...
Нежность к тебе...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446314
дата надходження 30.08.2013
дата закладки 31.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.08.2013
Не закривай обличчя від дощу -
То я тебе краплинково цілую ...
А хочеш, я думки всі відпущу,
Щоби вони не заважали всує? ...
Густим ефіром наших почуттів
Заполонило простір і безмежжя ...
А пам'ятаєш, ти колись хотів
Моïм ім'ям назвати узбережжя? ...
А пам'ятаєш човничок старий? ..
Ти в море вивів нашу "каравелу "...
Ми принесли для Нептуна дари,
Щоб він відкрив нам пристрасті джерела ...
А потім ніжно місяць лоскотав
Твоє плече маленьким "зайченятком ",
І веселіше не було забав,
Аніж збирать в букетик зорі -цятки ...
І раптом дощ ... До реготу омив
Наші тіла і спалахи кохання ...
І то була чуттєвіша зі злив...
І то було розніжене світання ...
...Не закривай обличчя від дощу,
Відчуй на дотик спогади -краплини...
Я в небо поцілунки відпущу -
Нехай вони до тебе, милий, линуть ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444743
дата надходження 22.08.2013
дата закладки 26.08.2013
Я тебе розумію з півпогляду -
Твої очі, мов книжка прочитана,
Їх впиваю вином, що із погребу
Легким порохом часу присипане.
Я тебе розумію з півподиху
І вдихаю тебе м'ятним Орбітом,
Ти собою годуєш удосвіта,
І до ночі рятуєш від холоду.
Я тебе розумію з півдотику -
Ніжним током лоскочеш цілунками,
І в крові пробігаєш наркотиком
І малюєш наш шлях візерунками.
Я з півслова, з півдумки розгадую,
Я читаю тебе й перечитую.
Ти для мене не лишишся тайною,
Просто будеш навік половинкою.
//25.08.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445362
дата надходження 25.08.2013
дата закладки 26.08.2013
Шукати дива у тиші свого серця... Відкривати незвідане між останніми миттєвостями літа... Трішки радості і ще більше хвилювань. Горстка квіткових пахощів у долонях і теплий чай, що пахне сунично- липовими спогадами. Здається, коли світ мовчить, мрії говорять голосніше. Але так тепло, так радісно, так затишно. І дарма, що літні дива добігають кінця, що вересень ще на один день ближчий. Є у цьому всьому надто особливі ноти- незабутність кожного літнього дня, що минув і непередбачливість тих, що попереду. Зупиніться... Вдихніть на повні груди останню жменьку літа і навчіться чути самих себе... Відчувати багатоголосся своїх думок та спогадів. І повірте- світ вміє чекати, якщо Ви навчились дарувати йому свої теплі усмішки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445127
дата надходження 24.08.2013
дата закладки 26.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.08.2013
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443755
Люблю міжсезоння -не літо й не осінь ...
Щось, ніби портал у незнані світи ...
Уже журавлі на прощання голосять,
Та носять дерева зелені хустки ...
Ще вправно смичками орудує коник,
Напившись мелодій з п'янкоï роси,
Та місяць раніше вмикає свій вогник,
І зорями -снами для нас моросить ...
Люблю міжсезоння -як знак роздоріжжя,
Що думкою міряє стомлений шлях ...
Давно спочива обмолочене збіжжя,
Дріма короваєм пухким на столах ...
Люблю дивний настрій, що стиха підкрався
І вірші диктує все більше сумні ...
І вітер серпневий, що в травах кохався,
Тепер поцілунки приносить мені ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444315
дата надходження 20.08.2013
дата закладки 21.08.2013
Рассказывай, ночь, о далеких мирах,
О вечной любви и несбывшемся лете,
О том, что в причудливых снах-миражах
Нам солнце побед одинаково светит.
Прохладным сияньем далекой звезды
Рисуй бесконечность космических далей,
Напомни, что лишь у земной красоты
Есть разные стороны, как у медали...
Пусть ветер ночной о надежде поет,
На крыльях своих пусть приносит удачу,
Я знаю, что мне без тебя не везет,
А я для тебя очень многое значу...
Струится сквозь годы загадочный свет,
Рождаются новых созвездий плеяды,
А мы всё хотим то, чего рядом нет
И маски меняем как кукле наряды...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415119
дата надходження 02.04.2013
дата закладки 20.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.08.2013
Прийду, як уві сні, твоя Ерато.
Кохай мене шалено, до безтями!
Як солодко в рядки твої вливатись
Вершково-полуничними струмками…
Проснувся твій вулкан, тремтить від жару.
Нестримно закипає в ньому лава.
А погляд блискавицею ударить,
Жагучий і принадливо-ласкавий.
Пиши про мене палко, як і любиш,
Натхненням підривай зірки й планети.
І жадібно цілуй медові губи
В обіймах рим спокусливо-відвертих.
Пиши про мене на склепінні ночі
Зірками і гарячим шоколадом.
Прийду, як уві сні, до тебе… Хочеш?
Небесна і земна…
Твоя Ерато…
Ерато* - у грецькій міфології одна із девяти муз Аполлона, покровителька любовної поезії.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443689
дата надходження 16.08.2013
дата закладки 16.08.2013
Я -книга на твоïй полиці ...одна із...
Зрідка ти мене береш почитати, і тоді я оживаю, вірніше, прокидаюсь зі сну ... Кожна моя сторінка, кожен рядочок, не кажучи про палітурку, жадібно вбирає тепло твоïх долонь ;кожен рядочок всотує в себе світло твоïх очей ...
Це -вершина блаженства!!!
Я з трепетом віддаю себе і радію цьому!!! Розумієш -РАДІЮ!!! І з тремтінням думаю :"Ще сторіночку! .. Хоч рядочок ..."
Але...Знову полиця ...Я -одна із ...
Тоді я плачу ...Ні, плаче дощ за мене ...Я кричу ...Ні, то грозовиця ...Я ж -книжка!!! Книги німі ...
І найбільший мій страх -бути прочитаною і забутою ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443673
дата надходження 16.08.2013
дата закладки 16.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.08.2013
Солодкий ранок з присмаком ванілі
І з ароматом кави з молоком
Розлився млосно у моєму тілі,
І ловить сонце шОвковим силком ...
Солодкий вітер з присмаком сливОвим
Цілує ніжно шию і вуста ;
Шепоче тихо листячком вербовим,
Що рання осінь грИбом пророста ...
Солодке небо у хмаркАх зефірних
Згортає сни у райдужний сувій,
Збирає роси із троянд манірних,
Щоб виткать крила полохливих мрій ...
Солодкий ти, після п'янкоï ночі,
Ще сповнений бажання і тепла,
Мене легеньким дотиком лоскочеш
Солодкого кохання -джерела ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443540
дата надходження 15.08.2013
дата закладки 16.08.2013
Ти - снайпер пострілів у серце,
Гарячий вітер перемін,
Ти - цукор, змішаний із перцем,
В моїй крові амфетамін.
Ти пропитав мою свідомість,
Неначе дощ німий асфальт.
Роби, що хочеш - нерухома
Я віддаюсь твоїм губам.
Неси мене туди, де хмари
Нам стануть ложем і вкриттям.
Лоскоч, цілуй мої принади
І бав мене, немов дитя.
І пий мене до дна бокалу -
Я там вмішала вітамін...
Мені тебе так мало-мало...
Ти мій в крові амфетамін.
//15.08.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443406
дата надходження 15.08.2013
дата закладки 15.08.2013
Зорі бринять кришталеві,
Нам сновидіння пророчать ;
Спи -засинай, королевич, -
Доброї ночі! ...
Місяць на скрипочці грає,
Променем щоку лоскоче ;
І доліта з небокраю :
-Доброï ночі!
Хмарки -пухнастики в небі
Теж колискову муркочуть;
Я пригорнуся до тебе -
Доброї ночі! ..
Вітер колише смеркання,
Лагідно травам шепоче ;
Ну ж бо, укрийся коханням -
Доброї ночі!
Ніби пташина маленька,
Серденько в грудях тріпоче ;
Ось тобі снів ціла жменька -
Доброї ночі! ..
Спи, мій коханий, до ранку,
Сни моï очі жіночі;
Я -твоя скорена бранка ...
Доброї ночі! ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443109
дата надходження 13.08.2013
дата закладки 13.08.2013
Ты спрашиваешь: «Я хороший?»
Конечно! Что могу ответить?
Внутри не слышно звон горошин,
А на устах улыбка светит.
Ты самый лучший и любимый,
Тебя такого обожаю...
Моими мыслями хранимый,
Тебя среди толпы узнаю!
Я принимаю тебя в целом!
Таким, как есть, и все изъяны...
Ведь ты любим не только телом,
А всем, и даже тем, чем ранен...
Я светом излечу, молитвой...
Я чудеса все приоткрою,
Целебным напою напитком,
Что называется «Любовью».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442995
дата надходження 13.08.2013
дата закладки 13.08.2013
О, як мені тебе не вистачає! ..
Якби ти знав, то б, мабуть, прилетів
Із інших міст ...із всесвіту окраïн...
Хоча б цілунком вранішніх вітрів ...
Я так бажаю доторкнутись знову
Теплом долонь до рідноï щоки ...
А хочеш, заспіваю колискову,
Пущу до тебе хвилями ріки? ..
А ти, десь там, у зародку галактик,
Ïï почуєш серцем ...І душа,
Згорнувши тіло у маленький клаптик,
Зіп'Є її з Ведмедиці -Ковша ...
І ти прийдеш ... Із ранку ...Може й зночі ...
А може ...Але ти -прийдеш!!!
І прошепочеш пелюстково :"Хочу "...
І моï губи знову віднайдеш...
...О,як же я сумую за тобою! ..
Вже виплакала цілий зорепад ...
І дозріває тихою журбою
Моïх очей солодкий виноград ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442945
дата надходження 12.08.2013
дата закладки 13.08.2013
XI. Солодке покарання
І знову ніч на ложе снів простелить
Той спогад щастя солодко-голосий.
Чому розлука – крижана пустеля,
А дотики твої – цілющі роси?
Я звабила тебе… О так, я винна!
І знаю, що знайдеш для мене кару
Медову, і гарячу, як лавина,
Щоб душу віднесла у світ захмарний.
Прийди і покарай мене! – я грішна…
Я випити тебе до краплі хочу.
Прийди, почуй щемливий стогін тиші,
І голос казки, трепетний, співочий…
Убий мене жагучою стрілою,
Змочи її у місячному трунку.
Прийди і покарай мене собою…
Втоми у морі ніжних поцілунків…
Цикл "12 казок місяця"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442671
дата надходження 11.08.2013
дата закладки 12.08.2013
Холодне вино
Екстазом по тілу,
І губи в обох
Від спраги тремтять.
Зіниці в очах
Вогнем мерегтіли -
Палкі почуття
Ні з чим не зрівнять.
Ще вечір не стих
Під ковдрою страсті,
За видихом вдих
І спрага хмільна.
Цей смак насолоди,
Неначе причастя...
А все починалось
З бокалу вина.
//9.08.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442761
дата надходження 11.08.2013
дата закладки 12.08.2013
Любовь не делится на два,
К словам прибавлю я слова.
В ответ услышу пару фраз,
Как в первый раз, как в первый раз.
Голубизной блестят глаза,
А по щеке течёт слеза.
Любовь не делится на два,
Но от тебя я без ума.
Жизнь будто вертит карусель
И счастье нам откроет дверь.
Сомнений нет, ты только верь
И боль пройдёт услышав трель.
На этом свете нет родней,
Пусть дождь, пусть снег, пускай метель.
Тебя люблю мой дорогой,
Ты только мой, ты только мой...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442741
дата надходження 11.08.2013
дата закладки 12.08.2013
Почему я с ним сейчас, а не с тобой...
Ты так и не узнаешь никогда...
Он мечтал назвать меня женой...
Для тебя - свобода дорога...
Ты дарил мне крылья... и в полет...
Страстью увлекал за облака...
Он же Солнышком своим зовет...
И корит за беспечность слегка...
Я с тобой каталась на качелях...
То блаженством вверх, то резко вниз...
Он берег... и согревал в метели...
И стихами рисовал всю нашу жизнь...
Я ведь счастлива...и жить бы так и жить...
Без тебя ведь мир совсем не изменился...
Только ночью... хочется мне выть...
От тоски... шептать, чтоб ты хотя б приснился...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442728
дата надходження 11.08.2013
дата закладки 11.08.2013
Вже літній день іде на спад.
Холодні літні ранки.
Чомусь заплуталась в думках:
Примхливі забаганки.
Чогось так хочеться душі,
Але ж це просто мрія.
Щоб не забув ти в метушні,
Що є в тебе Надія.
Щоб рання осінь дощова
Мені здавалась літом.
Іще знайди такі слова,
Щоб пахли дивоцвітом.
Зумій мене обняти так,
Щоб тіло затремтіло.
Я знаю, ти на це мастак,
Щоб в грудях запашіло...
Відкинь мої сумні думки,
Що точать мені душу.
Роби все, милий, залюби.
Тобі я вірить мушу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442726
дата надходження 11.08.2013
дата закладки 11.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.08.2013
─ Кохаєш? ─ ти мене питаєш.
─ Звичайно так, кохаю, любий!
─ Скажи, що віриш і чекаєш,
Не дивлячись на тижні-згуби?...
─ Думки усі завжди з тобою,
А ти у серці моїм, рідний!
Я вправно борюся з журбою,
І вітер віє тільки східний!
─ Кохана, лину я до тебе!
Бракує ніжності і ласки
І розділив би навіть небо,
Аби потрапить знов до казки...
─ Я знаю, любий, зачекаймо...
Розлука згодом спопелиться,
А потім ми тільки згадаєм,
Коли на скронях засріблиться!
─ А якщо раптом захворію?
─ Я поруч буду! Переможем!
Тебе теплом я обігрію.
─ Разом ми так багато можем...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442316
дата надходження 09.08.2013
дата закладки 09.08.2013
Я тобою снила, як дощем
Квітка снить у полудневу спеку,
І торкав душевні струни щем,
Що для тебе я така далека...
Я тобою снила, наче птах
Снить у клітці небом волошковим...
По твоїх заплутаних стежках
Розгубило щастя всі підкови.
Та збирати випало чужим
І ділити навпіл дні і ночі.
Ти мені на долю ворожив,
Та слова не справдились пророчі.
І в чужих незвіданих світах
За тобою стерла білі крила...
Я тобі відкрилась у віршах,
Та даремно душу оголила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442112
дата надходження 08.08.2013
дата закладки 08.08.2013
на вірш
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439608
Народженню нас- передує падіння ...
Ти бачиш цю думку в очах, що в свічаді? ..
І тільки якесь ледь помітне тремтіння
Тримає ще ніч на планетнім параді ...
Я стала як ти... На одній ФМ хвилі
Моя підсвідомість твою пеленгує ...
Хвилини -убивці...Вони такі милі ...
Навіщо нам вкотре псувати ïх всує ? ...
Все чорне і біле ...Півтону немає ...
За руки крокують і правда з брехнею ...
Не знаючи пекла, не мали б і раю,
І досі блукали босоніж стернею ...
Поглянь у свічадо :я поруч з тобою,
Вимінюю знову монетки на щастя ...
І після тривалого в часі двобою,
Ми знову тримаєм в руках різні масті ...
Чи зможеш мені ти довірити душу,
В мені прорости і пустити коріння ...
Тобою назву щойно створену сушу ....
Народженню нас - передує падіння
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441713
дата надходження 06.08.2013
дата закладки 07.08.2013
Ти минаєш, як літо у серпні,
Знову танеш, мов сніг навесні,
І години болючо-нестерпні
Залишаєш мені у ці дні.
Розчинив у повітрі свій погляд,
Між туманів тебе не знайти.
Сотні голок мені серце колять,
В жертву мушу себе принести.
Я згораю неписаним в́іршем,
Ти ж читати умів між рядків?
Я кохала тебе, та найгірше,
Що кохати мене ти не вмів.
//5.08.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441704
дата надходження 06.08.2013
дата закладки 07.08.2013
[img]http://t0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRFTExnMbC2B0Xs1SI31udboSYcLLhEmhWO-tlPa1Hfn7wtqq7s[/img]
Десь там, в потойбічному світі,
Я чую, що грає скрипаль.
До нього я йду поміж квітів
Й проходжу крізь сотні дзеркал.
Там, в небі розсипались ноти,
Награвши чарівний мінор,
Збираю мелодії дотик,
І хочу почути повтор.
Розмахую хмари руками,
По сходах спускаюся вниз...
Мого скрипаля вже немає,
Лиш скрипка... й мелодії бриз...
//5.08.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441568
дата надходження 05.08.2013
дата закладки 06.08.2013
Тінь спогадів вкраплялась у теперішність,
Всі нинішні глушила відчуття –
Боліла у душі моя окремішність,
Виводячи забуте з небуття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441358
дата надходження 04.08.2013
дата закладки 04.08.2013
Не снись мені! Не снись ...Благаю!
Бо потім в грудях так щемить ...
І від утраченості раю
Слізьми вмивається блакить ...
Не снись мені ... Бо стука в скроні
Шаленим скерцо :"Ти не мій! "...
І у затиснутій долоні
Уламки приспаних надій ...
Не снись мені! Не снись ... Не треба! ..
Бо далі знов порожній ранок ...
Перед святим обличчям неба
Я проклену твоïх коханок! ..
Не снись мені ... Голками болю
Не рань крилатоï весни ...
Та перш, ніж відпустить на волю -
Прийди ще раз до мене в сни ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441473
дата надходження 04.08.2013
дата закладки 04.08.2013
Я привык улыбаться,
Даже если в ладони - гвозди.
Даже если мне в спину -
То пули, то мат, то нож.
Я привык не бояться
И давить в себе гнева гроздья.
Жить на полную силу,
Не меняя ни рож, ни кож.
Я привык улыбаться,
Даже если печаль проникла
В лабиринты души
И блуждает подолгу там.
Я привык не ломаться,
Как бы больно судьба не била.
Знаю - лучшая жизнь -
Впереди,
Впереди всегда.
Я привык улыбаться
И верить в счастливый случай.
Протирать ночью звёзды
И любимых своих беречь.
Я привык не прощаться -
«До свиданья!» намного лучше.
На разлуку придётся
Как минимум десять встреч.
2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441243
дата надходження 03.08.2013
дата закладки 03.08.2013
Мені учора нічка ворожила
На зорях полум'яно-золотих,
Тлумачила, гадала по світилах,
Змагала долю визріти у них.
І щось без перестанку шепотіла,
Допоки не вгавали цвіркуни...
А я стояла тиха і несміла
В обіймах неосяжної луни.
Вдивляючись у засвіти незримі,
Вигойдувала сонми сподівань
На те, що у небесній віще-скрині
Нема жалів, нема розчарувань.
І згірклого, сумного темнослів'я
Мольфарка-ніч не вирве із глибин
Бездоння таємничого сузір'я,
Де вічності незмежний часоплин...
Стояла і в далекі переливи
Вслухалася-чекала дивини,
Усе навкруг до сну горнуло крила
І тільки не вгавали цвіркуни...
(1.08.13)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440951
дата надходження 01.08.2013
дата закладки 03.08.2013
Лабіринтами снів непрошених -
Прощених,
Коридорами днів приручених -
Скручених
Я від тебе іду надломлена -
Стомлена,
Колючками питань наïжачена -
Втрачена ...
В черевиках моïх припорошених -
Зношених
Час пісками заліг болючими -
Злючими ;
І устами своïми пошерхлими -
Стерплими
Своï сльози пила сОлені -
Змолені ...
І в полях давно спустошених -
Скошених
Проросту чужими зЕрнями -
Тернями ...
Не знайдеш мене звіршовану -
Сховану ...
Не забудеш нерозлюблену -
Згублену ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440872
дата надходження 01.08.2013
дата закладки 01.08.2013
Так важко засинати і знати, що ти з нею...
Сама в пустій кімнаті з розбитою душею.
Немов хрустальна ваза розсипалась під ноги -
Бос́оніж наступаю й паду я від знемоги.
Немає сил піднятись і взяти себе в руки,
Лишається - боятись, що втихне серця стукіт.
Зліпаю всі осколки... Злил́ися сльози з кров'ю...
Люблю тебе - а толку?...коли ти не зі мною?
//29.07.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440675
дата надходження 31.07.2013
дата закладки 01.08.2013
Сашкові Прихожаю (Бабушкіну) присвячується....
У 36 загасла зірка...
Гірко...
Спинилось серце... 5 хвилин....
І ніч...
Ніхто не розумів - у чому річ?...
А це Твоя... Твоя загасла зірка....
у 36...
Спасибі Тобі, Сашка!
За дружбу від дитинства....
І пробач...
Востаннє потримались за калач...
Покійся з миром, Сашка!....
Дуже важко....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440725
дата надходження 31.07.2013
дата закладки 01.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.07.2013
Я - твоя нерозгадана з́агадка,
Я - твоя непрочитана книжка,
І мене не впізнаєш ти зд́алека,
Невпізн́анною буду і зблизька.
Ти все губишся в рисах характеру,
Аніж вивчиш мої темпераменти,
Й не втамуєш ти нерви сигарками,
Щоб думки у дурмані розбавити.
Ти розбити всі коди секретності
Кожен день у мені намагаєшся...
Я і ти - обидв́і протилежності,
Але ж, кажуть, - вони притягаються?
Розгадати плюси і недоліки
Є твоєю метою заклятою.
Та перчинками гірко-солодкими
Я до смерті тебе дивуватиму.
//29.07.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440138
дата надходження 29.07.2013
дата закладки 29.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.07.2013
А ти сьогодні думаєш про мене,
Як дивишся на зорі в небесах,
Що рахували ми шалено,
Коли любов сіяла у очах?
Ти ж не забув прогулянки дощами,
Як ми ловили краплі між долонь?
І як серця раз́ом згоряли,
Що й дощ не зміг згасити наш вогонь.
А пам'ятаєш, як я ревнувала?
Бо не хотіла з іншими ділить.
І кожну мить я цінувала,
Мов знала я, що зможу загубить.
І загубила...- Десь поміж зірками
Знайшов ти іншу для життя зорю
Й забув мене... я ж - пам'ятаю
І до сих пір одна горю.
//28.07.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439960
дата надходження 28.07.2013
дата закладки 29.07.2013
Я прокинулась сьогодні на світанку...
І відчула, як шепочеш ти: "Люблю..."
Та пустує моє ліжко... лиш фіранку...
Вітер холодно тріпоче без жалю...
Не зійшлися ми з тобою... коли літом...
Громовицею вмивалася земля...
Ні весною... коли вишня ніжним цвітом...
Пестила маленьке янголя...
Не зійшлися... не судилось... може марно...
Ми щоночі зустрічаємось у снах...
І слова кохання ніжно... гарно....
Ми римуємо в віршованих рядках...
Не зійшлися ми сьогодні... але завтра...
Вже самітня я не буду уночі...
Пристрасно палатиме любові ватра...
І прокинуся... у тебе на плечі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439499
дата надходження 25.07.2013
дата закладки 26.07.2013
Небо з обвітреними губами
Цілувало очі наші та плечі ;
Метаморфози творив із нами
Літній, закоханий в море, вечір ...
Ми розбудили собою хвилі,
Місяць зловивши в свої долоні ;
Із міріадів п'янких ідилій
Вибрали ту, що співа в безсонні ...
І язиками того прибою
Йшли навпростець до вогню босОніж ;
І поринали удвох з тобою
В пристрасть...Туди, де було бездонніш ...
Дивакувата наша свідомість
Закарбувала лиш вибірково
Злет до зірок, чарівну невагомість,
Тільки одне полум'яне слово ...
...Час відлетів легкокриловим змахом ...
Є ти і я, що колись були нами ...
Пам'ять болить ще Чумацьким Шляхом
В небі... з обвітреними губами ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439537
дата надходження 25.07.2013
дата закладки 26.07.2013
Ти ляжеш мені на плече
забувши про день, що минає
задивлюся в очі... безкраї
і, мабуть...
захочеться ще
аби серця два... в унісон
теплом Тебе своїм зігріти
удвох пустувати, як діти
це сон наяву...
диво - сон
ти ніжно обіймеш мене
ми підемо разом у казку
загорнуту в ніжність і ласку
і ніч... ніби мить
промине
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439634
дата надходження 26.07.2013
дата закладки 26.07.2013
Стікає дощ зі скла повільним вальсом,
Малює сутність літніх завіконь ...
А губи, витанцьовуючи сальсу,
Збирають полум'я метеликів -долонь ...
Слова розірвано -розсипаним намистом
Пульсують в тілі, живлячи вогонь ...
А сутінки гаптованим батистом
Вкривають трепетність метеликів -долонь ...
І кожен погляд -мовчазна підказка,
І кожен подих -вітерцем до скронь ...
Дарує ніжності безмежну казку
Шалений лет метеликів -долонь ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439367
дата надходження 25.07.2013
дата закладки 25.07.2013
Убий мене ніжно - так, щоб мої рани
Поринули в вічність, якої не стане.
Пекучим патроном поціль прямо в серце,
Щоб вмить охололо від жгучого герцю.
Убий мене ніжно свинцем звинувачень,
Я знаю, що грішна й не прошу пробачень.
Одного лиш прошу - бистрої смерті,
Щоб всю свою ношу із пам'яті стерти.
Убий мене ніжно, я знаю ти вмієш,
Обом нам затісно у цій безнадіїї.
Розідри, чи спали - на все твоя воля,
Чи кинь на вітри...Лише, щоб без болю.
//23.07.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438997
дата надходження 23.07.2013
дата закладки 23.07.2013
О, сину мій, Ти відійшов у вічність,
Зігравши до кінця свою трагічність...
Увесь народ пишається тобою,
Хоч твій відхід обняв серця журбою.
Твоє життя, яким я так пишалась,
Колючим терном часто покривалось,
Та я тебе любила завжди сину,
І ти любив без тями Україну.
Твої слова, як небо те безкрає,
Де й до тепер душа твоя літає.
Хай кажуть, що нема людині злету;
Тримає міцно на собі планета...
А ти злетів! Парив у синім небі,
У хмарах був, неначе білий лебідь,
Бо ж ти казав: «Людина не літає…
А крила має... Крила має…»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438888
дата надходження 22.07.2013
дата закладки 22.07.2013
Я взую кришталеві черевики,
Піду в незнані зоряні світи,
Вдивляючись у місяць повноликий ...
Цікаво : дивишся на нього ти? ..
Знайду єдину за'тишну місцину,
Де зможу я трояндово цвісти,
Де зніметься із серця павутина ...
Цікаво, чи піде'ш за мною ти? ..
Я буду слухать елегійну зливу,
Писати вірші, будувать мости,
І відкривать закони перспективи ...
Цікаво :заримуєш душу ти? ..
Я буду ніжно пестити хмаринки,
Тобі писати райдужні листи,
Вкладати в кожен посмішки жаринку ...
Цікаво, чи мені відпишеш ти? ..
... Вночі збираю зоряні гвоздики,
Щоби тобі вінок із них сплести...
Вдивляюсь знов у місяць повноликий ...
Цікаво : дивишся на нього ти ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438754
дата надходження 22.07.2013
дата закладки 22.07.2013
Над містом, що спить,
додивляючись сни про минуле
гроза перейшла,
сполохала замріяні сни
Над містом Франка
три століття, як мить, промайнули
із присмаком кави,
тонким ароматом весни
Застелені сквери
обру́сом міцної бруківки,
застиглий Міцкевич
із голубом щось гомонять
Два сто́рожі давні -
кате́дри старої маківки -
заснули на службі,
віками минулими снять
Вже місто не спить...
Розпрямило сквери і вулиці
і, ніби, воно
прокинутись не поспіша...
Там, де будинки
дахами шпилястими туляться,
на площі, де Ратуша,
схована моя душа
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438778
дата надходження 22.07.2013
дата закладки 22.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.07.2013
Сьогодні ми разом востаннє...
Вечірній присмерк,
тихий джаз
Ми знаємо -
лишень для нас
цей джаз.
Це - проводи кохання
"У мене інший...
Маєш знати..."
Ах, як болить!...
О, як щемить!
Ще мить
і свічка догорить...
Ти стала катом...
Моїм катом
Любов пройшла...
Вино допито.
Сумний, осінній,
тихий джаз
Пекучий холод твоїх фраз:
"Любов минула...
Як це літо..."
Ми тут і зараз,
тільки двоє
Допоки є ще трішки час,
давай дослухаємо джаз!
На тихих проводах любові
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438227
дата надходження 19.07.2013
дата закладки 19.07.2013
Налейте, Сударь, мне игристого вина...
Сегодня я хочу распущенною быть...
А завтра? Завтра буду снова холодна...
Сегодня же хочу я просто жить...
Зажгите свечи, Сударь... мне ли Вас учить,
Как очаровывать Графиню... Вы - мастак!
И научите как... по Вашему любить...
И стих мне посвятите... просто так...
Сегодня я всецело Вам принадлежу...
Нарушьте же молчания зарок...
Не говорите, что Вам сердце бережу,
Ведь завтра по любви истекнет строк...
Любите, Сударь... Как последний раз...
Я только Ваша... в эту чудо-ночь...
А завтра? Завтра Вы без слов и фраз...
Опять в безмолвие уйдете прочь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438123
дата надходження 18.07.2013
дата закладки 18.07.2013
Про що твоï очі до мене мовчать,
Якими думками зніміли?
І хто із них зніме таємну печать
На грані ментальності й тіла?
Про що стука дощ у холодні шибки,
Втираючись краплями в душу?
І блискавка ріже цю ніч на. скибки '...
Я йду ... Відчуваю, що мушу ...
Про що здогадався залишений ключ,
Об столик дзеленькнувши тихо? ..
Стрибну із кохання, мов з тисячі круч,
Розвіє уламочки вихор ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438116
дата надходження 18.07.2013
дата закладки 18.07.2013
Переболять всі мрії каламутні,
В яких давно вселився ти навік.
Переболять світанки незабутні,
Переболять, бо час від цього лік.
Переболить в мені оця образа,
Переболить душа, зніміла вщент.
Все викину, немов розбиту вазу,
І більше не піду по клей-момент.
Не клеються ж докупи сірі будні,
Й не клеїться пекучий вирій слів.
Втомилася, вже схожа на приблуду,
Біля якої в серці ти присів.
Ніяк не можу викинути з думки
Тебе, хоч на хвилину...хоч на мить!
Переболить усе після розлуки,
Лише любов навряд переболить...
//18.07.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438079
дата надходження 18.07.2013
дата закладки 18.07.2013
Вели Любов...
тягли до ешафоту
два вартові...
Плітки і Пересуди
зловтішно посміхались "добрі" люди
бо ж кожен з них зробив свою роботу
хтось голосно читав...
що ... Винна!.. Грішна!..
у Неї... чисту... тикаючи пальцем
не було співчуття нещасній бранці
і готувався Осуд - кат поспішно
блиснув вогонь...
зростаючи невпинно
на радість всім,...
Пліткам і Пересудам
та дикий рев затих...
замовк повсюдно
і тишу розірвало...
Я - не винна!!!!...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437621
дата надходження 16.07.2013
дата закладки 16.07.2013
Панянка - Ніч вплітає зорі в коси
І з шовку шлейф волочить по землі.
Що ступить крок, лишає срібні роси,
Вклоняються їй навіть королі...
А красень Місяць посилає квіти,
Милується чарівністю очей.
І заставляє зорі мерехтіти
І лагідно торкається плечей.
Вона ж на "ти" давно уже із вітром,
Кружляє наче тополиний пух.
У вальсі з ним, перед великим світом,
Гартує волю, терпеливість, дух.
Ховає чорні очі під вуаллю,
Щоб в неї більш ніхто не закохавсь.
А плечі ніжні накриває шаллю
І в парі з вітром знов кружляє вальс...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436654
дата надходження 11.07.2013
дата закладки 16.07.2013
Він був, немов скульптура в Пантеоні,
Завжди дівчатами увитий, мов плющами,
І навіть зорі у його долоні
Вночі спадали мрійними дощами...
А що вона... Маленька мишка сіра,
З наївністю прочитаних романів;
І лиш в очах її- творінні Ювеліра-
Кипіло полум'я розжарених вулканів...
Та з того що? Хто ж зазирає в очі,
Коли тіла довкола на все згодні,
Коли уста спокусливі дівочі
Затягують у пристрасну безодню?..
І вона плакала віршованим намистом,
Клітинки зошитів пронизувала словом...
І її сльози - крапельки сріблисті-
Ховались за римованим покровом...
Але вогонь розпеченої лави
Не втримати у замкненому світі;
І полум'я найвищої октави
В ній пробудило силу Нефертіті...
... Вони зустрілись (жанрові закони),
Але у неї серце вже мовчало,
Вже зруйнувались у душі амвони,
І яд утратило колись отруйне жало...
Одна розмова- життєдайна злива-
Скропила очі чистою росою...
Полуда спала... І нутро червиве
Відкрилось за іконною красою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436420
дата надходження 10.07.2013
дата закладки 10.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.07.2013
Я хочу,
закохавшись до нестями,
тонути в Тобі,
падати на дно...
До губ Твоїх торкатися устами,
вогнем горіти...
Чи не все одно?
Твоїм я хочу бути слідом,
тінню...
Якби я міг...
Якби я тільки міг!
Відірваним,
сухим листом осіннім
стелитись килимком
до Твоїх ніг
Якби це було тільки в моїй змозі!
Там, де стежина твоя пролягла,
я став би джерелом при тій дорозі,
щоб мною ти напитися могла,
пройтися босоніж
у мої роси,
умити мною
шкіри білизну.
Я заплетусь дощем
у твої коси,
щоб схожою Ти стала на Весну
Якби ж я тільки знав, що ти кохаєш!
Що любиш мене вірно!
А проте,
як добре те,
що ти цього не знаєш...
Моє кохання...
Ніжне...
Золоте...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436233
дата надходження 09.07.2013
дата закладки 09.07.2013
Натхнення http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334699
Любов ходила боса... по стерні...
В вінку із мрій... не відчувала болю...
І враз гоїлись зранені ступні...
Від Вітру пестощів у тихім полі...
Вже солов"ї прощальну відспівали...
А Вітер ніс Любов у м"ятне ложе...
Там хвилювання у цілунках тамували...
Й плекали долю... на веселку схожу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435474
дата надходження 05.07.2013
дата закладки 06.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.07.2013
Поміж нами дороги болю-
Сотні жадібних кілометрів.
І ніяк нас не зв'яже доля
У орнамент один на светрі...
Поміж нами дощі у прозі
І римованих днів сегменти...
Ми знаходим спасіння в дозі
Віртуальних експериментів...
Поміж нами якась умовність-
Міліони секундних звитків...
І друкованих слів безмовність-
То єдина незрима нитка...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434855
дата надходження 02.07.2013
дата закладки 02.07.2013
Я Тобі...
Лиш Тобі розповім про усе...
Покажу, як погожої днини
невідомий вівчар хмари в небі пасе
і жене, мов отару неспинну
Я Тобі...
Лиш Тобі намалюю весну...
Запашну і квітково-чарівну,
буйнотрАву, веселу, дзвінку, голосну...
Я Тобі намалюю...
Царівно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396916
дата надходження 31.01.2013
дата закладки 30.06.2013
Дві новели одного роману...
Два куплети єдиної пісні...
Дві частини одного кохання...
Одинакові вдвох, хоч і різні....
Зірки дві на однім небосхилі...
Вітра два на широкім просторі...
Океану любові дві хвилі...
Ти і Я - ми однаково хворі...
Ми пов"язані двоє мовчанням...
Наче мафія....кодекс омерти...
пронести крізь життя це кохання...
чи без нього нарІзно померти
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400783
дата надходження 13.02.2013
дата закладки 30.06.2013
Огортають сутінки ласкаві
Поцілунку неповторну мить...
Натякни, що хочеш випить кави-
Я сама соромлюсь запросить...
І сховай ключа від цих обіймів,
Щоб до ранку їх не розімкнуть...
Вітру наспів, трохи елегійний,
Нам розкриє потаємну суть...
Ми пізнАєм пестощів сп'яніння,
Коли кожен дотик- зорепад,
Кожен поцілунок- губ цвітіння,
Кожне слово- сотні серенад...
... Ми заварим каву насвітанку,
Коли встануть перші промінці;
І вишневу сонячну співанку
Ми зустрінем вдвох: рука-в-руці...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434396
дата надходження 30.06.2013
дата закладки 30.06.2013
Подивися в очі мої ніжно...
Поділися цим коханням, поділись...
Грішні ми з Тобою, люба, грішні...
Доторкнись мене устами, доторкнись...
Пригости казковим диво-трунком...
Напувай мене, кохана, напувай...
Диво-трунком - ніжним поцілунком
Пригощай мене до ранку, пригощай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396256
дата надходження 28.01.2013
дата закладки 30.06.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.06.2013
Як сталось так... що ти в моє життя...
Промінчиком проникнув і зостався...
І в такт... уже обох серцебиття...
І в пам"ять щастя смак укарбувався...
Як сталось так... що серце у долоні...
в такі м"які... і рідні... віддала...
Цілунки ніжні... солодко-солоні...
Для тебе я одного зберегла...
Як сталось так... що попри всі закони...
Людські і Божі... розцвіта любов...
Змітаються зі шляху перепони...
І я закохуюсь у тебе... знов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433916
дата надходження 27.06.2013
дата закладки 28.06.2013
Дивлюся на тебе, відразу п’янію,
А чи від вина, чи зелених очей.
Торкнутися губ лише подумки мрію...
І лину в майбутність чарівних ночей.
Відчути обійми, нестримність бажання,
Ту лагідність серця, душевне тепло,
Яке ж то болюче і довге чекання,
А все ж по-інакшому статись могло!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433782
дата надходження 26.06.2013
дата закладки 27.06.2013
Похмурий вечір загорнувся в шалик-
Його залихоманили вітри;
Розпивши із дощем прозорий шкалик,
Розклав на блюдці місячний цитрин.
І під концерт для коників з оркестром
Поностальгує лагідним дощем...
Далекий грім - вимогливий маестро
Кладе на ноти блискавичний щем...
А вечір геть не має супокою:
То зніме шалик, то накине знов,
То все задухою накриє, аж липкою,
За мить - вітрами розганяе кров...
Зібравши в шейкер диво- аромати,
Збива коктейль, щоб пригостити ніч;
Шалені нотки полину і м\'яти
Усі турботи розганяють пріч...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433802
дата надходження 27.06.2013
дата закладки 27.06.2013
Розвісить ніч зірок тремкі гірлянди,
Віджилий день засне у борозні.
Розпустяться агатові троянди -
Потемку наречені мовчазні.
Пелюстя їх, коштовним срібним пилом,
Окропить місяченько садівник,
Що поміж хмар блукає небосхилом,
Як вічно невгомонний кочівник.
Пастельний вітер, лагідним повівом
Стиха поніжить невловимість тіл.
Озвуться квіти ледь відчутним співом.
Серпанком той розі́ллється довкіл.
Пітьми, на ранок закінчаться чари,
Розтануть диво-квіти у ясі.
Лиш, з місяченька срібної байдари,
Впаде пелюстка в зоряній росі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433600
дата надходження 25.06.2013
дата закладки 26.06.2013
Я придумала любов... Кольорово розмалювала її всіма фарбами життя...
Вона то яскраво-пристрасна, як вогонь, що спалює все навколо до тла, то спокійно-ніжна, як море в штиль... Буває тривожно-швидка, як смерч, а потім перероджується в лагідно-дзвінку, як перші струмки на весні...
Вона приходить до мене в сни і не дає заснути до ранку...
Інколи вона малюється сльозами, інколи-лагідними пестощами, звучить веселим сміхом і скучає до безнадійності...
Вона буває маленькою дівчинкою, що потребує турботи і дорослою жінкою, що чарівно спокушає...
Часом надає натхнення до розбудови, а часом руйнує і нищить...
Вона як хмільний мед, як абсент, що запаморочує голову туйоном...
Вона солодка з гірчинкою... придумана...
2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432637
дата надходження 20.06.2013
дата закладки 20.06.2013
Як пахне липа... солодко-гріховно...
Так пахнуть зустрічі, що не збулись...
Так пахне та любов... яку жертовно...
На гордості вівтар препіднесли колись...
Вона пручалась... потім враз замовкла...
Додолу гнули льодяні слова...
Перетворилась в липу... і пожовкла...
Не вберегли... і вороття нема...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432322
дата надходження 18.06.2013
дата закладки 20.06.2013
Я цілую Тебе...
наче квітку гарячу зриваю...
ніби квітку краду... у не сво́їм...
чужому саду...
я до твоїх шипів...
свою плоть на шматки розриваю
я не сво́ї скарби...
у кишеню, мов злодій, кладу
потопаю в очах...
захлинаюсь твоїм поцілунком...
ще хоч трішки... ще мить...
не вертайся, трояндо, в свій сад!...
залишайся...будь катом...
чи, може, моїм порятунком!
тільки прошу тебе...
не пускай у самотність назад...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432187
дата надходження 18.06.2013
дата закладки 18.06.2013
Бурштинові ранки...Сатинові ночі...
Минають розхристані дні...
У твоїх зіницях жевріють пророче
Чорничні вогні...
Сатинові ночі...Бурштинові ранки...
Тумани лягають до ніг...
За крок до розлуки цілують світанки
Запалені губи твої...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427267
дата надходження 25.05.2013
дата закладки 17.06.2013
Ніхто не відходить
безслідно...
не йде... не зникає навіки...
Їх образи десь...
принагідно
з"являються снами...
без ліку
у внуків...
з"являються риси
знайомі…
знайомі до болю...
Іванки, Андрійки, Марисі…
у вересні підуть до школи...
ніхто не зникає …
ніколи...
допоки ми є в цьому світі...
допоки існує це коло...
допоки живуть наші діти...
Крізь час...
ніжно дивляться в очі
світлини батьків...
чорно-білі...
щось, ніби, промовити хочуть…
А діти…
давно посивілі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430352
дата надходження 09.06.2013
дата закладки 10.06.2013
Спи мій хороший ,не тривожся. Про завтра подумаємо пізніше.
А тим часом нехай тиша і спокій
просочується крізь шкіру,
подушка Твоя парує снами,
весь безлад і сум твого серця -
- стікають струмком до сонного міста,
доки воно ще спить
розбиваються як цемент.
Спи мій хороший.
Нехай боги з ангелами сну,
збирають останні краплини
Твого страху .
Світло не згасає у душах тих людей,
які не бояться докласти всіх зусиль,
щоб пізнати істинну цього життя,
які не бояться іти - всупереч труднощам,
і приймають все що трапляється
з ними на шляху з вдячністю.
Життя мій хороший - як міксер ,
вичавлює з нас всі світлі Божі промені,
залишаючи в серці пустку.
Достатньо бути сильним і добрим
в цьому житті ,щоб залишити в своїй душі
хоча б один промінець.
Спи мій хороший
А тим часом я буду стерегти Тебе.
Ось я !!. Стою з кинджалами,
і чекаю того часу - поки твоє вікно
розмалює світло,
поки твої очі не відчують
бодай один промінець.
Життя не повинно нас зламати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429407
дата надходження 04.06.2013
дата закладки 05.06.2013
(Друзі, обов*язково відповім на всі ваші коменти, але пізніше - аграрний цейтнот. :))) )
Мандрує днина полем, до кінця
П'янливого травневого буяння,
Щоб ніченьки прийняти покаяння,
У повечірній кіпті каганця.
Тінисто проступають на шляху,
Витягуючись струнками слідочки.
Складають крильця, ніби янгілочки
Метелики, в кульбабовім пуху.
Куріпки учиняють променад,
Виводячи курчат на стежку лячно.
Скрипалить коник сватанку гарячно,
Смичками ніг, на крильцях взявши лад.
Позір дрімотний кинувши на світ,
Стуляють вії пелюсток, ромашки.
А сонечко ятрить акацій кашки,
Загаявшись в хитросплетінні віт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429282
дата надходження 04.06.2013
дата закладки 04.06.2013
На вірш ''Вже сутінки завісили вікно…*''АВТОР: @NN@
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428789
Я знов будую замки із пісків,
Що сипляться хвилинами із жмені,
Сплітаючись в мереживо років,
Даруючи весняне одкровення...
У павутинні темряви вікно
Мені малює дивні силуети,
Небесне розшиваючи сукно,
Гаптуючи на нім свої сюжети.
Тікає сон від втомлених думок-
Метеликом літає по кімнаті;
Спліта безсоння рими у рядок,
Рахуючи склади на циферблаті.
Яскравим сонцем, зірваним з небес,
Настільна лампа воскрешає ранок,
Щоб розітнуть минулого абсцес
І витягнуть скривавлений уламок...
... Зруйную зАмок, розмету пісок,
Із каменю просту збудую хату,
Зроблю ключі, щоби закрить замОк,
Лиш друзям подарую дублікати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428833
дата надходження 02.06.2013
дата закладки 03.06.2013
Весняний день, відкривши антресолі,
По небу розкида пухкі хмарки.
Надворі дощ. А ми -без парасолі,
Цілуєм краплі і свої думки.
Тримаючись за руки, наче діти,
Пірнувши в зливу і щасливу мить,
Ми просто йшли, коханням обігріті,
Вдихаючи озон, що так п'янить...
У вишитих калюжами картинах
Шукали відображення своє,
І завмирали в хмарових перинах,
Де райдуга собі гніздечко в'є...
А потім- чай і рушники махрові,
Дзвінкий кришталь, наповнений вином...
І поцілунки місячно- медові
На заздрість ночі за моїм вікном...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428344
дата надходження 30.05.2013
дата закладки 30.05.2013
Допоки ще живе кохання,
Звучить мелодія п'янка.
Летить в долоні зірка рання
І обіймає стан рука.
Доносяться із саду звуки,
Наспівують їх солов'ї.
Прокинулись зелені луки
І тихо шелестять гаї.
І сонця промені ласкаві,
Торкнулись ніжно вій моїх.
І на столі горнятко кави,
А за вікном лунає сміх.
"Кохана, вже пора вставати" -
Шепочуть лагідно уста.
Жасмін пахучий коло хати
І матіола розцвіла.
Розчеше вітер мої коси,
Цілунки будуть, наче мед.
Намисто подарують роси,
Троянди, запашний букет.
З тобою і своїм коханням,
Я не розстанусь ні на мить.
Перша любов, то не остання,
Не опаде, як з яблунь цвіт...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428320
дата надходження 30.05.2013
дата закладки 30.05.2013
***
Творчість - безсмертна: вона постійно нуртує у кожному з нас.
***
Чоловіки теж радіють від щастя - часто вони по-дитячому виплескують свої почуття.
***
Людьми не народжуються - ними, по-суті, стають.
***
Друзів потрібно вибирати за людяною простотою душі.
***
В житті тільки одна правда - смерть.
***
Кожна мить життя варта чогось особливого і неповторного.
***
Ніколи не жалій за минулим - воно і так нахлине у хвилину смерти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428324
дата надходження 30.05.2013
дата закладки 30.05.2013
***
Життя нічого не варте без полум’я кохання.
***
Хто сказав, що у грошах щастя? Щастя у самому житті.
***
Смерть забирає життя, проте любов їй непідвладна.
***
Люди вмирають засмученими лиш зрозумівши, що нічого путнього не зробили в житті або зробили занадто багато зла.
***
Життя цікаве тільки тоді, коли кожен робить його собі цікавим та драйововим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427194
дата надходження 25.05.2013
дата закладки 30.05.2013
Ой цвіте на Україні красне літо
Ой збирають чорноброві в гаю квіти,
В’яжуть стрічку й квіточку в стіжок,
Щоб до танцю вбратись в оберіг –…( вінок)
*******
Щоб було ЗДОРОВ"Я, була СИЛА,
Цвіт її не в’яне, бронзовіє.
Серед квітів справжній характерник.
У вінок вплітається…(безсмертник).
***
Куди вітер занесе,
Приживеться там й цвіте.
НЕСКОРИМИЙ дух у ній
Зветься квітка … (деревій).
***
Зеленшовком і зимою, й літом в’ється,
Про життя та квітка знає і БЕЗСМЕРТТЯ.
Синім цвітом оживить сумний затінок,
У віночку бавиться … (барвінок).
***
Щоб складалась материнська доля,
Квітнуть навесні сади плодові.
Щоби ДІТКИ були гарні і міцні,
В цвіт рожевий вбрались. (яблуні).
***
Цвіте білим навесні, а на осінь китиці червоні,
Щоб була КРАСА дівоча, була ВРОДА.
Незрівнянно гарна, як наша країна,
Заплітають у віночок оберіг… (калину)
***
Що би ВІДДАНІСТЬ була в любові
Є чар-зілля у дівочому вінкові.
Щоб душа і думка були чисті,
Зацвітав жовтенький, духмяний … (любисток).
***
Ой у полі синіють кокошки,
Квіти ті неначе неба трошки.
Від лихої бережуть ворожки,
Вплетені на ВІРНІСТЬ у вінок …(волошки).
***
А ще у віночку квітка є – ДОВІРА,
Вона має сонце всередині.
В неї чисті, білі пелюсточки - свашки,
Про дівочу долю розповість … (ромашка).
***
Всім квіткам вона княжна.
Дивовижна, запашна.
Хто не ВІРИТЬ і байдужий
Вразить того шипом …(ружа, троянда).
***
Батька хату осява,
Струнка, байхова барва.
Щоб НАДІЯ не в’яла,
Квітне роду берегиня …(мальва).
***
А ця квітка як троянда виглядє
Та не колить бо шипів не має,
Щоб була ЛЮБОВ, була гармонія,
У дівочому віночку виграє …(півонія).
***
На зелені вуса сів джміль,
Тай заплів усе всуціль,
То на РОЗУМ, на гнучкий
В’ється …(хміль).
***
Наче крові каплі в полі,
Тих хто воював за долю.
Квітка та ПЕЧАЛІі знак,
Символ СМУТКУ …(мак).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427719
дата надходження 27.05.2013
дата закладки 29.05.2013
І знову сум підступною сльозою
Напише акварелі на щоці...
Зітхає небо хмарами й грозою,
Тримаючи краплини у руці...
ПросОчиться нестримане крізь пальці-
Тоді ніхто крім зливи не збагне,
Що на вогненних блискавичних п'яльцях
Сьогодні буде вишито мене...
***
Хай думають, що дощ обличчя мочить,
І голосно кричать про парасолю,
Просолені слізьми заплющу очі-
І біль із серця випущу на волю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427910
дата надходження 28.05.2013
дата закладки 28.05.2013
Дощить... а ми з тобою в затишній кав"ярні...
Так небезпечно близько... дотик... порух вій...
Кориці пахощі... і зволікання марні...
Кавовим поцілунком... "лише мій..."
Імбирна терпкість губ... спокушує уяву...
Твоє волосся... стриматись дарма...
-------------------------------------
Дзелень... відбув трамвай у порожняву...
Примарилось... в кав"ярні я... сама...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427143
дата надходження 24.05.2013
дата закладки 25.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.05.2013
Заплющу очі... бачу дім...
матусю... вишиті ікони...
там квітники на підвіконні...
і руки... руки золоті...
Матусин голос... Як ти, сину?...
Літаєш далі по світах...
мов одинокий, чорний птах?..
ти відпочинь... спинись, дитино...
Болить!.. Пече, мов од вогню!...
пече... від болю нелюдського...
Аби лише було до кого!..
Я завтра... Завтра заздзвоню́!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426951
дата надходження 24.05.2013
дата закладки 24.05.2013
Трамвайний гул щораз гуляє містом
І дзвінко Ратуша дванадцяту проб’є,
В шаленість дня занурились туристи,
Нептун одвічно щедро воду ллє.
І ми занурились в симфонію предвічну,
Кудись женемо і кудись йдемо
Шалений Львів дарує добру пісню -
Тому так важко не любить його.
16.05.2013 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425313
дата надходження 16.05.2013
дата закладки 23.05.2013
Я тобою наскрізь заморочена,
требую помочі!
Я втомилася жити у скерцо,
в ритмічному холоді!
Почуття твої ніби наврочені -
м́абуть, прострочені.
І слова, наче голкою в серце,
проте позолочені.
Обсипаєш мене поцілунками-
підлими трунками,
Прикрашаючи фрази у стрази,
немов візерунками.
І замолюєш зраду дарунками,
зв'язуєш прутами,
Не зважаєш на м́ої образи,
бо ж я за лаштунками!!!
Але вічно цей жах не триватиме -
і все відпл́атиться!
Мої нерви, повір, не залізні -
й вони поламаються.
Я під дудку твою не плясатиму,
пр́оклятий, кате мій!
Замість ніжною стану я грізною -
іду воювати я!
Навіяне вже шостим переглядом фільму "З мене досить!"
//22.05.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426619
дата надходження 22.05.2013
дата закладки 23.05.2013
Я тебе вишила снами по білому,
Місячним променем в голці думок,
Крилами янгола в світі змертвілому,
Ключиком, здатним відкрити замОк.
Я тебе вишила сонячним зайчиком
В цупкості хмаровій стомлених днів.
Ось, подивись: мої сколені пальчики
Досі печуть у краплині громів...
Я тебе вишила бісером ніжності,
Подихом вітру у шепоті трав,
Блиском зорі в діамантовій сніжності,
Полум'ям вірності в світлі заграв...
Я тебе шила життя свого ниткою-
Кожен стібок, кожен шов осягла...
Серце тремтіло зів'ялою квіткою-
Вишити поруч себе не змогла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426786
дата надходження 23.05.2013
дата закладки 23.05.2013
Чи то я вже якась старомодна,
Не встигаю ловити тенденції,
Чи я стала до світу холодна
І такою зал́ишусь до пенсії?
Бо інакше, як можна дивитися,
Як ще діти - міняються статями? -
Вже дівчатам у моді битися,
Юнакам же - хвалитись платтями.
Вже й душі у них всіх не розгледіти
За мейкапом й прозорими вбр́аннями,
Чомусь так вже у світі заведено,
Що душа має місце останнє вже.
Замість того, щоб в храм помолитися
І піти, щоб звільнитись від нечисті,
Нашій молоді легше напитися
І втопитись у п'яному еросі.
А на завтра, вдивившись у дзеркало
Й не згадаєш вчорашнього сорому,
Ти підеш і віддашся упевнено
Вже не першому, а двадцять сьомому.
Ось, уже і під серцем прижилося
Твого роду суспільне продовження.
Ти вбиваєш його - бач, звалилося,
Наче з неба, тобі це на голову!!!
Та тобі ще замало фломастером
Замальовують душу дияволи,
Ти біжиш на штеблетах на кастинги
На відбір, де тебе ще не зрадили.
І що далі? - система запущена -
Ти в сльозах прибігаєш до матері...
А її вже нема...Ти засмучена,
Бо не всигла її поховати.
І цей біль ти розвіюєш з друзями,
Де всі п'яні до втрати свідомості,
Ловиш кайф - наркоту, мов ілюзію,
Що вбиває в тобі каплю совісті....
_______________________________
Я не знаю, як далі боротися,
Я не можу на все це дивитися...
Краще бути між всіх старомодною,
Але з Богом в душі залишитися.
//21.05.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426301
дата надходження 21.05.2013
дата закладки 22.05.2013
Теплий вечір на Львів капелюх опустив,
З неба місяць розлив по дахах акварель,
Бив на Ратуші дзвін вже дванадцять разів,
Затягла городян сновидінь карусель.
Ґріга музика десь у повітрі заграла,
Кінь хрипіти почав, і Данило ожив.
Вся земля галичан короля привітала,
Бо її він полям і народу служив.
Став молитися князь, розглядаючи зорі,
Кожна з них є вузлом на вервиці його.
Він засяяв умить, як вогонь на Фаворі,
Та просив за людей королівства свого.
Щоби мир та любов панували в родині,
Щоб давали плоди і лани і сади,
Щоб не сміли пройти вороги по країні,
Щоб соборна була Україна завжди.
Максим Ростоцький
З книги поезій " Тільки про Львів " К.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425531
дата надходження 17.05.2013
дата закладки 17.05.2013
Місяць важко на небо поліз,
Наче після святкового столу.
У невидимих сотнях валіз
Тягне зорі до свого престолу.
Зупинився на мить біля хмар,
Щоби втому червону зігнати,
Розбудив обережно примар,
Наказав їм по замках блукати.
Скинув зорі Морфею на крила,
Під якими ховається ніч,
Темні квіти фіалка розкрила,
Привітався із місяцем сич.
Львівські вулиці сни пеленають,
Оксамитом алея блищить,
Цвіркуни колискову співають,
Все у місті чарівному спить.
Максим Ростоцький
З книги поезій " Тільки про Львів " К.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425327
дата надходження 16.05.2013
дата закладки 16.05.2013
В палаці Корнякта за Площею Ринок
Одна серед кращих у Львові родзинок.
Улюблене місце богемних митців,
В минулому радість очей королів.
Будинками стиснутий в крихітку Рим –
З глибин Ренесансу блідий пілігрим.
У ньому єднаються класика й джаз,
Минулий, теперішній, завтрашній час.
Тут пранґеру ходить понурена слава,
Сліпого жерця магдебурзького права.
Душа у камінні чиясь репетує,
Магічним відлунням сюжети малює…
Як Сфінкс, береже Італійське подвір’я
Застиглі в історії міста повір’я.
Світанки, розмови, дощі, таємниці
Записує книга життя кам’яниці.
З книги поезій " Тільки про Львів " К.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424866
дата надходження 14.05.2013
дата закладки 16.05.2013
З бані вечірня стирається мідь,
Листя у вальсі до вікон летить,
Сутінь в палаці Потоцьких блукає.
Сонце за галицький Лувр сідає.
Літери польські відкрила стіна,
Поряд не стерла австрійські вона.
Відня, Парижу, Варшави пейзаж:
Вулиці Львова – Європи колаж.
З книги поезій " Тільки про Львів " К.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424861
дата надходження 14.05.2013
дата закладки 16.05.2013
Зацілую Тебе
до блаженства
задивлюсь
у Твої сірі очі
ах ці ночі!..
жаги і шаленства...
ці травнево-закохані ночі!
ми дивитимось разом
у небо
рахуватимо зорі
без ліку
і кохатимось...
нам цього треба...
Я плюс Ти... Це - кохання...
довіку...
упадемо на землю
дощами
розіллємося
сонячним світлом
і летітимо...
ген до безтями
за травнево-закоханим вітром
і коли, налітавшись досхо́чу
ми впадемо в обійми Морфея
заколишуть закохані ночі
до світання...під спів соловея
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425152
дата надходження 15.05.2013
дата закладки 16.05.2013
Розплющили очі будинки старі,
У скверах туман загасив ліхтарі.
По чашках розлив порцеляновий день
Арабіку ночі з безодні кишень.
Крізь вікна захоплює протяг в полон
Швидкий та потріпаний кавою сон.
Ілюзії теплі змиває вода,
В квартирах пустує з людей суєта.
Судинами вулиць народ поспішає,
Клаксонами тромби авто розчиняє,
Заплакані хмари антени штрикають,
І сльози ворон галасливих вмивають.
Люблю я щоранку дивитись на Львів,
Мовчати і слухати місто без слів,
В очах перехожих думки розглядати
І марно, як завжди, на сонце чекати.
З книги поезій "Тільки про Львів" К.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424592
дата надходження 13.05.2013
дата закладки 14.05.2013
Кавові протяги, панянки чарівні,
Бруківка мокра, жовті ліхтарі,
Музики джазові, найкращий шоколад,
Данила тінь, у парку листопад.
Старі собори, погляди атлантів,
Похмурі брами, гомін екскурсантів,
Вузькі провулки, замки королів,
Казкове місто – старовинний Львів.
З книги поезій "Тільки про Львів" К.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424583
дата надходження 13.05.2013
дата закладки 14.05.2013
Ах, як хочеться...
Знову?..
Ай, хочеться!..
доторкнутись до неба на мить
Ах, як проситься!!!
серце? ...
так проситься!!!
і щемить... і щемить
і ще мить...
В небі згубиться...
голос застудиться
серед сяйва холодного зір
все, що було колись....
все забудеться...
ти повір... ти повір...
ти повір...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424253
дата надходження 12.05.2013
дата закладки 13.05.2013
Я люблю тебе, Львів, коли ти засинаєш.
Десь бентежний трамвай одиноко скрипить.
Наче в казці, мене ти в собі розчиняєш,
І поета душа в ці години не спить.
По бруківці старій обережно іду,
Чорно-синя ріка під ногами блищить,
Жовтий місяць у ній, як на небі, знайду
І холодну зорю, що в безодні тремтить.
Скільки люду пройшло за століття по ній!
Чую цокіт коня, бачу тіні львів’ян;
В їхніх грудях колись бились тисячі мрій,
Та розвіялось все, мов ранковий туман.
Огортає мій шлях ароматом весна,
Соловейка нічний зачаровує спів.
Де б себе не знайшла, моя доле земна,
І в чужині скажу: "Я люблю тебе, Львів…"
З книги поезій "Тільки про Львів" К.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424109
дата надходження 11.05.2013
дата закладки 11.05.2013
На ешафоті спалених блокнотів,
Сьогодні стратив мрії про кохання,
Без суду, благодаті покаяння,
В угоду фешенебельних еротів.
Не смів кричати про любов на площах,
Відкрився тільки клітчатим сторінкам.
А горлопани ніжились у прощах,
Що жалували Ви їх грішним вчинкам.
Я сотні раз читав рядки присвяти
У наглухо зачиненій кімнаті.
А Вас розтлили гімнами палати,
Спітніло-задоволеної знаті…
Над згарищем чадить безглуздо втрата,
Здимає вітер попелом зітхання.
Пробачте за невпевнені вагання,
Любові замордованої ката.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419381
дата надходження 18.04.2013
дата закладки 08.05.2013
Крізь століття проніс солов’їні пісні,
Рідну мову батьків Україні зберіг.
Львів за неї страждав, як Ісус на Хресті,
Наче воїн з мечем, був її оберіг.
Все зникає колись, та не зникне вона,
Бо у мові душа українців живе.
Її чисті слова і краса неземна,
Жовте поле й блакить, що у небі пливе.
З книги поезій "Тільки про Львів" К.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423532
дата надходження 08.05.2013
дата закладки 08.05.2013
Відкрийте серце для любові...
щоб біль і смуток в ньому щез
думки і сподівання - нові
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
Недільний дзвін....
послухай, сину...
це - радість, що іде з небес!
Великдень!..
Свято в Україні!!!
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422863
дата надходження 05.05.2013
дата закладки 05.05.2013
У пахощах травневої пори,
Коли дурманять яблуні рожеві
І пелюстки тендітно-перкалеві
Цілують теплі мускусні вітри...
Коли вишень дитинних білоцвіт
Січе у трав духмяне шумовиння
І золотого сонця павутиння
Мережить гір шовкових малахіт,
Великий День крокує по землі,
Гудуть врочисто дзвони Великодні,
Усі стежки-доріженьки Господні
Ведуть під тепле сайво куполі́в.
З-під вишиття святкових рушників
Паски гладенькі дихають ваніллю
І величають сонячну Неділю
Пташок співучих трелі гомінкі.
Щаслива звістка лине до небес
І голос храму світ весняний будить!
Радійте нині, веселіться, люди, -
Христос Воскрес! Воістино Воскрес!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422736
дата надходження 04.05.2013
дата закладки 04.05.2013
Розкульбабився травень пахучий,
Черешнева розквітла фата,
По парче́вих долинах і кручах
Розіллялася гладь золота.
І пташині розсипались трелі
Кришталевим серпанком довкруг.
Вже квіткові рясні акварелі
Полонили смарагдовий луг.
Мов княгиня, земля чепуриться,
Випікає смачні калачі,
Мліє сонця пухка паляниця
Із хрумкими боками в печі́.
А розпушені віти вербові
У травневих мелодіях лір
Наслухають, як в да́лі шовковій
Трембітає Великдень між гір.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421943
дата надходження 30.04.2013
дата закладки 30.04.2013
- Как я жил без тебя, скажи?
- Да не знаю я, как ты жил…
Ну, наверно, спокойней был, -
Без таких разрывов души…
А как я без тебя жила?
- По теченью, наверно, плыла.
Очень многое видела…
- А летать…?
- А летать - не могла…
- А ещё не могла я петь,
Чтобы сердцу был голос в такт.
А ещё - не могла гореть,
Не сгорая, в твоих руках.
А ещё…
- Помолчим чуть-чуть…
***
Поцелуем закрыл он рот,
И они отправились в путь -
Выше самых высоких высот.
… Как живём друг без друга мы?
В пустоту ссыпаем года.
И - искусственные цветы,
Силиконовая мечта.
А когда вдруг встречаем тех,
Кто - как воздух с горных вершин,
Понимаем, какой был грех, -
Что без них умудрялись жить…
2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421434
дата надходження 28.04.2013
дата закладки 29.04.2013
Раздевай меня только взглядом...
Вызывающе глядя в глаза...
Задержи между раем и адом...
Где рождается страсти гроза...
Ты вводи мне себя подкожно...
Чтоб зашкалил адреналин...
И владей мной... до "невозможного"...
До... и после... лишь ты... один...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420489
дата надходження 23.04.2013
дата закладки 24.04.2013
Накриє ніч
твоє античне тіло
І вітер доторкнеться
так несміло
до твоїх уст...
До ра́ння…
він шепотітиме слова кохання
Тебе п"янитиме аж до світання...
Гульвіса - вітер...
Я...
Нічна зоря
тобі заплутається в коси...
І два ангелика
маленькі... босі…
Навіють сон...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419645
дата надходження 19.04.2013
дата закладки 20.04.2013
А він боявся доторкнутися до неї-
Лишень очима пестив без кінця.
Уже й забув, що є дівчата- феї,
Хоча й пішов з такою до вінця.
І жадібно ловив її усмі'шку,
І кожен жест на серці карбував:
Отак граційно виставляє ніжку,
А так сміється... Все запам'ятав...
І він беріг її- портретно-незнайому,
На покутті, убравши в рушники...
І дотиком до мрій долав утому,
Скидав з плечей обпалені роки...
Він цілував її в бентежних сновидіннях,
Ховався у роботі від думок...
І кожна зустріч- мука і спасіння,
І кожен день вплітався у вінок...
***
А десь вона, буденна і звичайна,
Шукала щастя в поглядах чужих...
І величезна, неймовірна тайна
Тримала в жменці танго лиш для них...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419377
дата надходження 18.04.2013
дата закладки 19.04.2013
У жінки завше місія одна -
Міцна сім'я і вогнище родинне.
Допоки в цьому Всесвіті людини,
У жінки вічна місія - "весна".
У ній Господь зав'язує життя,
Мов у землі родючій насінину,
І на життєву стелиться стежину
Її квітуче пишне вишиття.
І з-під її тендітної руки
Зринають ноти, пишуться полотна,
В печі́ хлібина вимліє добротна
І мудре слово ляже у рядки.
І все у неї завше до пуття:
Стрічає сяйвом затишна світлиця.
Допоки світ, як вулик, метушиться,
У жінки вічна місія - "життя"!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419118
дата надходження 17.04.2013
дата закладки 17.04.2013
Я - на війні! Із ким? З собою!
І полонених не беру!
У цім гроссмейстерськім двобої
Так чи інакше, я - помру...
У завойованій частині...
А в іншій- феніксом воскресну...
У слів збудованій вощині,
У диво- райдуг перевеслах.
У кожній росяній краплинці
Я віднайду свої утрати.
У шовком вишитій торбинці
Я буду мудрість зберігати.
Я напишу вірші найкращі
На глибах чорного граніту.
Святим вогнем здолаю хащі
Мого зруйнованого світу...
І відбудую. По цеглинці.
Збиваючи до крові руки.
І хай літають, як ординці,
Душевних мук голодні круки.
Я не злякаюсь більше болю-
Бо загартована в стражданнях,
Ціную людяність і волю,
Від хоті відрізню кохання!..
Навчуся жити, ніби м'ячик-
По мудрих фізики законах:
Чим дужче б'ють- тим вище скаче,
І у воді брудній не тоне...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419074
дата надходження 17.04.2013
дата закладки 17.04.2013
Моя ти воля... і неволя
мої ти крила... мої пута
моя ти доля... і недоля
до мене намертво прикута
коротка мить ...
яскравий спалах
солодкий гріх...
гірка розплата...
недугою моєю стала
любов...
то молена... то клята...
моя погибель...
мій рятунок
ти мій кінець...
і мій початок
я п"ю очей блакитних трунок...
зворотній відлік розпочато...
зворотній відлік не спинити...
я п"ю до дна твій поцілунок...
пропав...
мені уже не жити...
любові сплачено рахунок
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417685
дата надходження 11.04.2013
дата закладки 12.04.2013
Вспоминаю я зимнюю встречу -
Бросил взгляд ты тогда на меня.
Мне казалось, что звёзды, как свечи,
Согревали мороз января.
Мне в душе стало сразу теплее,
Ты меня покорил красотой,
Прекратились в тот миг все метели,
Когда я целовалась с тобой.
Ты обнял меня нежно за плечи
И прижал крепко-крепко к груди.
А потом улыбался при встрече,
Я оставила грусть позади....
Буду часто тебя вспоминать я,
О тебе будут мысли мои,
И тонуть буду в теплых объятьях,
Будто снег, что танцует вдали.
//4.01.09//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417015
дата надходження 09.04.2013
дата закладки 09.04.2013
На твір Рижульки " Маріонетка''www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416789
*
Я вирву з кров'ю кожну нитку...
Я вже не лялька, я - жива!
Дрімає розум у сповитку,
Що його виткали слова.
Я ще зумію жить без тебе,
Ще стане сил загоїть рани...
От тільки скепсису не треба-
Мене уже він не дістане!..
Ти не радій, що бачиш сльози,-
То тане крига у душі,
То після затяжних морозів
Зелені сходять спориші...
Я вчуся дихать самостійно,
Звикаю до своїх думок...
В житті не все так безнадійно-
Ще другу є один дзвінок...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417036
дата надходження 09.04.2013
дата закладки 09.04.2013
Як важко втратити життя,
Як важко втратити кохання,
Коли за чисті почуття
Тобі віддячують стражданням.
Коли, провівши теплу ніч,
Від тебе ніжності чекати,
Поговорити віч-на-віч,
Аби ще більше покохати.
Та замість цього - десь ідеш,
Не скажеш слів: "Привіт, кохана",
Ту ніч з собою забереш,
Й порвеш на клапті на прощання...
Та ти не думай, що слабка
Я це візьму собі до серця.
Я знаю точно, що життя
Й до тебе болем повернеться.
Іди! Не буду лити сліз,
Лише скажу я на прощання,
"Прощай!", моя до тебе злість
Убила і моє кохання.
//26.02.06//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416300
дата надходження 06.04.2013
дата закладки 09.04.2013
Легенький вітер ледь цілує плесо,
Схвильовуючи дотиком чоло;
І править місяць солов'їну месу,
Щоб мирно спало втомлене село.
Дрімає берег, чебрецем сповитий,
Колисаний оркестром цвіркунів;
Піщаний шлях, за день ногами збитий,
Під росами затих і обважнів...
Слова давно, розірваним намистом,
Сховалися серед шовкових трав;
В цю літню ніч, шалену і пречисту,
Мене ти, ніби тайну, розгадав...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414383
дата надходження 31.03.2013
дата закладки 08.04.2013
Заплакане автобусне вікно
Викривлює весь світ, дощем умитий,
Я бачу в нім зі спогадів кіно-
Осколки пам'яті, на крапельки розбиті...
Від поцілунку ще горить плече-
На ньому твоїх губ шалений опік...
А ця сльоза - не по щоці тече,
Вона змиває твій прощальний дотик...
І плаче дощ назовні і в душі...
Моя губа закушена до крові...
І я римую зломлені вірші,
З очима нерозквітлої любові...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414747
дата надходження 01.04.2013
дата закладки 08.04.2013
Експромт на вірш ''Горевание (Излюбил
неистово… Бросил без
печали…)''
АВТОР: Андрей Кривцун
***
Пішов...Спустошив ніби пляшку...
Лишив сум'яття почуттів...
А я твою розбила чашку,
Неначе відлік двох світів...
Хотіла втримать- не зуміла...
І відпустити не змогла...
Мабуть, в нас щось перегоріло,
Мабуть, нас гра ця затягла...
Пішов... Зібравши свої речі...
Вселилась пустка у мій дім...
Цей дощ сумний, такий доречний,
Такий невчасний оцей грім...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415762
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 08.04.2013
Ти так болиш в мені своєю даллю...
Не бачити... не чути... не торкнутись...
Лиш почуття... приховані вуаллю...
І шал бажань - до тебе пригорнутись...
В словах - контроль... зіщулення емоцій...
А серце прагне вголос заспівати...
І не плануючи реальності промоцій...
Любити без умовностей... КОХАТИ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415880
дата надходження 05.04.2013
дата закладки 06.04.2013
Завітала в гості по́друга Печаль...
оселилась в серці...
у душі осіла...
загорнула вірші
у холодну шаль...
заквітчала душу
настроєм осіннім..
Потім приходи́ла панночка Любов...
розбудила в серці
давню аритмію..
ось тріпоче!... б"ється!..
оживає знов!..
може лікувати?..
я, на жаль, не вмію...
заходили в гості...
залишили слід...
радості і смутку, болю і надії...
Гей, подру́жки вірні!...
Від мене привіт!..
з вами я існую...
плачу... і радію...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415495
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 04.04.2013
Сіяє сонечком на сайті
Гарячим променем з небес,
І лине запахом троянди
Найбільше чудо всіх чудес.
Зігрівши теплими словами,
Коли не гріє з медом чай,
Своїми вмілими руками
Вона проллє віршів ручай.
Неначе подихом весняним
Навіє в серце почуття,
І прочитаєш між рядками
Загадку цілого життя.
Іринко, Русику, Рижулько,
Ти вічний мій орієнтир,
На цьому сайті ти - чаклунка,
Зціляє всіх твій еліксир.
//2.04.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414904
дата надходження 02.04.2013
дата закладки 02.04.2013
"Не бійся, Марічко!"-
цілує долоню...
"Тремтиш?...
Не потрібно ридати"...
Було навесні́...
До повстанського схрону
кільцем підступили солдати
"Не плачу, коханий!..
Ми маєм набої?
Ти знаєш, що треба робити!" -
Напружено дивляться в темінь обоє
А їм би кохати. Любити....
"Ти знаєш, кохана... "-
промовив відверто -
"Ти знаєш - нам доля єдина!
Бо краще один раз...
Одразу померти...
Ніж потім вмирати щоднини!
Присунься тісніше...
Марічко!...
Андрійку!..
Тебе буду вічно кохати!!!...
Прости!...
Пробачаю!"...
Здригнулась криївка
І глухо рвонула граната
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414667
дата надходження 01.04.2013
дата закладки 01.04.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.03.2013
Цього віршика (вершика, як вона казала) вчила мене, совіцького піонера, моя покійна бабуся з Братківців....
Як раненько ся пробудиш - про Бога згадай
і молитву щирим серцем Йому посилай
Бог почує мольби твої - ласку надішле
і в здоров"ї, Божім мирі весь день промине
Як лягаєш спочивати у вечір трудни́й
знов до Бога помолися, щоб Господь святий
дав"ти в мирі ніч прожити, збудитись здоров
Бо нам Господь вдень і вночі надає покров
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413881
дата надходження 30.03.2013
дата закладки 30.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.03.2013
Пророчить час годинник на стіні.
Той, іскорками тане у каміні.
Для мене він сьогодні не в ціні –
Лише олива в терпкості мартіні.
Ефірними сльозинками на дно,
Думки стікають переливом джазу.
- «…то був каприз… не вийшло б все одно.»
Мов післясмак, її вдихаю фразу.
Тужливий місяць, крізь віконний глянс,
Під ноги стелить співчуття доріжку.
На ній гілля вихитує пасьянс,
Одягнене в поношену маніжку.
На контрфаготі водостічних труб
Нуртує вітер невгамовне соло.
Вразлива ніч, контрастність клавіш згуб,
Торкається зорепадінням кволо...
Загорнутий у плед саможалю́,
Самітності потягую мартіні.
Провинностей сигарою димлю
І… розчиняюсь в джазовій гордині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412107
дата надходження 24.03.2013
дата закладки 25.03.2013
***
Найнебезпечніша зброя в світі - жінка.
23.03.2013 року Львів
***
Жінка здатна воскресити і вбити словом.
23.03.2013 року Львів
***
Без жінки чоловіки не здатні керувати світом, адже саме жінка може віртуозно вирішувати ті чи інші конфлікти.
23.03.2013 року Львів
***
Не варто недооцінювати жінок - розізлити їх означає смерть.
23.03.2013 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411707
дата надходження 23.03.2013
дата закладки 23.03.2013
Неквапливо йде годинник...
утікає час...
тік... секунди....так... хвилини...
але не для нас...
Нам замало вимір часу...
замала Земля...
Ми так хочем... Все одразу...
хочем... Ти і я...
Ми так хочем... З головою...
Спалити мости...
щоби тільки - ми з Тобою...
тільки я і Ти...
Б"є годинник старовинний...
подає свій бас...
бам... секунди... бам... хвилини...
тільки не для нас...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411450
дата надходження 22.03.2013
дата закладки 22.03.2013
Сивію в дурнуватості роботи
І тону у буденщині щодня
Накази задовбали, наче в роті:
Буття іде - ніякого життя.
Немає розвитку - лише папери
Робочий день до ночі затягнувсь
І кожен день іде, немов в сапера -
Як добре, що я вчасно вже пригнувсь.
Цейнтнот, бардак, щоденні карнавали
І сміх в істериці закінчився ніяк
Так хочеться спинити ці навали
І ще секундочку собі поспать...
Сивію в дурнуватості роботи
І тону у буденщині щодня
Накази задовбали, наче в роті:
Буття іде - ніякого життя.
04.01.2013 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389815
дата надходження 04.01.2013
дата закладки 20.03.2013
Не те, щоб не любив її -
Вона в мені не бачить мужа.
До фліртувань завжди байдужа,
Струмить розталлю у гаї.
Сховавши за імлою вій
Очей смарагдове тремтіння,
Манить перстом листопрозріння,
Поміж березових завій.
Не те, щоб зовсім не бажав
Тепла бутонового тіла -
Її пиха розсвітокрила,
Спиняє холодом заграв.
І не болить, а просто щем
Пройняв росточком серце, з краю:
- А може я її...?!
- Я знаю! –
Вона озвалася дощем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408414
дата надходження 12.03.2013
дата закладки 20.03.2013
(З святом 8 Березня, кохані!!!)
Тануть, тануть на світанні чари ночі у промінні.
Небосхилом пролітають ситі хмари білопінні.
Сонце уквітчало стягом на тополі верховіття.
Ледь проклюнулись кульбабки з-під землистого плахіття.
Збіжжя килимок, ворситься на розіспаному полі.
Нашорошились брунькато гілочки черешень голі,
Прислухаються до вітру: – «Чи дмухне тепла повівом?
Чи йому Весна озветься жайворонка славоспівом?»
Проясняється лазур’ю сіре дзеркало ставища,
Ясен зламано журбує, мов божок серед капища.
Комашня токує в хорі, на затишному пригріві,
Проти сонечка іскриться, наче зорі мерехтливі.
Розімлілі верболози мружать котикові очі.
Про Весну пліткують хором юрби ґавово-сорочі.
Я,ступаю тихо полем, боячись тремтливість миті
І душею зігріваюсь у проміннім оксамиті.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406711
дата надходження 06.03.2013
дата закладки 20.03.2013
Чи змогли б Ви мене покохати?
Не на показ... а тихо... в думках...
Наче квітку весняну плекати...
Розтопити... як сніг у струмках...
Чи змогли б Ви зі мною ділити
Ні... не ліжко... а небо одне....
І словами кохання п"янити...
Лиш одну... лиш навік... лиш мене...
ж."Дніпро" №4 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409703
дата надходження 17.03.2013
дата закладки 17.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.03.2013
1.
Нашей встрече не было знамения,
Ни о чём нам звёзды не шептали.
Жили - словно плыли по течению,
А потом течения смешались…
ПРИПЕВ
И теперь с горы мы – водопадом,
И с сосулек – радужной капелью.
В облака – серебряным туманом,
С неба – снежно-ангельскими перьями.
2.
Так безумно, так внезапно и прекрасно
Нас с тобой любовь круговоротит.
Рассыпаемся мы звёздными алмазами
И сплетаемся пылающею плотью.
ПРИПЕВ
И с горы несёмся – водопадом,
И с сосулек – радужной капелью.
В облака – серебряным туманом,
С неба – снежно-ангельскими перьями.
2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408989
дата надходження 14.03.2013
дата закладки 15.03.2013
Прости нам, Господи..!
прости нам і помилуй..!
прости за сліпоту і глухоту
до болю ближнього....
байдужість неможливу...
за гонор... За гординю саме ту,
що не дає нам
доторкнутися до Тебе...
Бо наші бОги -
золоті тільці..
що душі...очі...
закривають нам до Неба...
Бо правлять нами
інші лже-отці....
Прости нам, Господи..!
Спаси нас і помилуй!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408886
дата надходження 14.03.2013
дата закладки 14.03.2013
О, скільки радостей на світі!
А в мене радість лиш одна -
Любов'ю донечки зігріта,
Що принесла́ мені весна.
Це почуття таке гаряче,
Коли в утробі хтось живе,
А при народженні заплаче
І зачіпає за живе.
Я пригадаю перший стукіт -
В мені жило чиєсь життя,
Сьогодні вже беру на руки
Своє малесеньке дитя.
Твій кожен жест мене дивує,
Все гарячіють почуття,
Бо кожен день мені даруєш
Новіші признаки життя.
І я очікую нестерпно,
Коли проріжеться зубок,
І слово "мама" скажеш першим,
А потім зробиш перший крок.
І пройде час так непомітно -
Букварик в руки ти візьмеш,
А прочитавши оцей віршик,
І свій вже згодом вірш складеш.
За те найбільше вдячна Богу,
Що Він приніс мені тебе.
Я ж дам в життя тобі дорогу,
Бо в тобі кров моя тече.
За тебе, донечко рідненька,
Я дуже вдячна небесам,
Тебе обійму я міцненько
І вже нікому не віддам.
//13.03.11//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408282
дата надходження 12.03.2013
дата закладки 12.03.2013
Світає тихо у зеленім лісі,
Птахи співати починають на гілках,
А там, далеко, на отім узліссі
Солодкий голос поринає в небеса.
І хочеться у ранок зодягнутись,
Поринути зефірно в небеса,
А серце тьохкає, бажа вернутись -
Навколо ж невимовная краса!
Ось сонце вже підняло свій животик,
Який промінням золотистим блискотить.
Життя іти собі вперед не проти -
Воно не проти тої красоти!
І хочеться у ранок зодягнутись,
Поринути зефірно в небеса,
Лиш серце тьохкає, бажа вернутись -
Навколо невимовная краса!
10-11.03.2013 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407900
дата надходження 11.03.2013
дата закладки 12.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.03.2013
Раз Бог, пересчитав Адаму рёбра,
Сказал: «Вот это лишнее!». И вот
Явились вы на свет на этот тёмный,
Своим сияньем осветив его.
Вы дьявольски коварны и спесивы,
Божественно прекрасны и чисты.
И ваша слабость - это ваша сила,
И ваши губы - это наши сны.
Нам крылья подарили поцелуем
И ревностью пришпилили к земле.
За вас мы уже столько лет воюем,
Прекрасные Елены и т.д.
Без вас мы словно корабли в тумане,
Зажгите же улыбки-маяки,
Маните нас, чаруйте и дурманьте,
Пленяйте мановением руки.
Не верьте, что мы любим лишь желудком
И не кормите, будто на убой.
Достаточно порой тарелки супа,
Но чтобы приготовлен был с душой.
Не мучайте нас мутью сериальной,
Футболом не ответим мы тогда.
Давайте лучше просто погуляем
По городу, где плещется весна.
Пусть будет в вашей жизни всё, как в сказке,
И чтобы со счастливым лишь концом…
До старости чтобы строили вы глазки,
А старость чтоб пришла лет через сто…
2007
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407185
дата надходження 08.03.2013
дата закладки 09.03.2013
А натовп...
верещав несамовито...
вінець терновий...
колючкАми пік...
а піт котився...
і струмками тік...
а Він ішов...
принижений... побитий
учора...
хтось умив спокійно руки...
сьогодні ж -
сонце полум"ям пече...
і хрест, мов брила...
тисне на плече
і кожен крок...
дається через муки
Голгофа...
хрест...
болить...
нема надії...
і змучено поникла голова...
а наостанок лиш Його слова...
"Прости їм...
бо не відають, що діють...!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406666
дата надходження 06.03.2013
дата закладки 06.03.2013
Люблю коли Ти Музо - торкаєшся зап’ястя,
А руки хаотично так тягнуться до слів…
У мегагерцах серця сховалась люба гостя,
І скільки не проси - підеш на кілька днів.
А ти собі горюй , малюй на стінах фрески,
Із суміші варіацій, давно забутих рим
І скільки не проси - чекай натхнення сплески,
Вона сама прийде - у твій рідненький дім…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406645
дата надходження 06.03.2013
дата закладки 06.03.2013
На початку, створив Бог небо і землю. Земля була тьмяна і пуста.
Вчителька фізики
- Як же освітити нову планету? – постала перед ним дилема.
Подумавши недовго – років з мільйон, він знайшов геніальне рішення:
- Ану як витворю я вчительку фізики?! Нехай вона метикує, а я в цей час у прохолоді садів Райських хмільний нектар завдам.
І з’явилася вчителька фізики. Строга вона була, вибаглива, але діло знала. Зібрала космічне сміття, збила його міксером. Потім розігріла на сковорідці, додала радіації, за смаком, і виплавила круглого сяючого млинця. Опісля розкрутила його центробіжною силою і, подолавши земне тяжіння закинула у центр сонячної системи. А залишки печені, здула у нічне небо і ті, засіяли зорями. Стомлена, але задоволена, радіохвилями полинула вона відпочивати до найближчого безіменного сузір’я.
Вчителька географії
Та Богові цього здалося замало:
- Ну, світло є, а що ж мені робити з цим безбарвним шматком каменя? – замислився Творець озираючи планету. – Самому не хочеться руки бруднити. А зроблю я краще вчительку географії, нехай вона швиденько приведе планету до ладу!
Сказав – зробив. І пожалувала вчителька географії. І пішла вона бардак хаосу первозданного розгрібати. Та не швидко діло робилося. Мільярди років на то поклала. Не ледача була, але ж вередлива!!! То їй здавалося, що надто холодно довкола – гієну вогненну вулканів роздмухала і пекучою лавою все полляла. Опісля спекотне їй стало – льодовиковим періодом все остудила. І так безконечну кількість разів. То неозорий безкрай горами мережила. А як ландшафт не сподобався – роздратувалася і весь суходіл океанами покрила. Потім третину землі осушила і, чи то від втоми, чи ще з яких відомих лише її міркувань, покинула роботу і оселилася в районі мальовничих Канарських островів.
Мужньо терпів Господь те хазяйнування, лежачи на хмаровому дивані, бо знав, що для діла.
Вчителька біології
- Ну ніби то й гарно, - озирав діло рук своїх Создатель, - але якось порожньо, тихо і надто сіро-блакитно. О, знаю – ця справа якраз для вчительки біології! Змайструю її! Вона миттю з цим упорається. А я подивлюся свою колісницю, бо щось з правої сторони скрипить.
Плеснув у долоні і розверзлася синь океанічна і родилася з піни морської вчителька біології. Непосидюча була та панна, а надто модниця!!! Та не шукала вона простих шляхів. Заманулося їй тіло голе чимось прикрити. І виростила вона з нуклеїнових кислот бактерії, а з тих рослини. І оторочила тіло своє модерновими спідницями із листя різного. Сподобалось їй. Далі, для біжутерії випестила різноманітних молюсків, що жили в мушлях гарнюніх. Як у моді шкіра стала – розвела динозаврів усіх відтунків і фактури. Позаздрила їй вчителька фізики і метнула свою злість космічну, каменем розпеченим на Землю. І загинула майже вся сировина для модниці біологічної. Та не здалася та і розвела кількість незліковну тварюк хутряних та птахів райдужно-перистих. І пішла задоволена гуляти лісовими океанами у шатах неймовірних.
Учителька молодших класів
- І це ніби добре склалося. І планета око зеленню вабить, і тварюк різних незліченна тьма. Але все одно чогось ніби не вистачає. А може компанії? По моєму «образу і подобію»? Точно, люди потрібні. Ахалай-махалай, готово ось і люди. Але ж хто за ними доглядатиме та елементарним премудростям вчитиме? Тут без учителя-початківця не обійдусь. Бо часу не маю – янголи в сауну кликали.
І сотворив бог учительку молодших класів. І захлинулася та у шмарклях дитячих та зборах батьківських, у таночках до свята та репетиціях пісень вітальних. І злиплися кісоньки її від пластиліну жирного. І забруднилася сукенка, з «дешевеньких», фарбами медовими. А пальці міцно клей ПеВеа скував. І заридала вона молитву Господу, щоб доленьку поправив їй. І почув творець стенання ті з бані парної, тай обдарував її групою дня продовженого та перевірками позаплановими, уроками відкритими і майстер-класами. І погрузнула вчителька у справах нескінченних.
-А кому зараз легко? – знайшов виправдання Всевишній.
Вчителька філології
І знову Цар царів занепокоївся:
- Щось люди говорять нерозбірливо. Та і молитов поетичних іноді хочеться! До такого діла зладнаю я вчительку філології, нехай плем’я дітей моїх красномовності навчить! А я з вудкою на березі Вічності пороздумую.
І розверзлася твердь словниково-книжкова і Світові явилася вчителька філології. І полилася мова рікою поетичною, чоловікам ненависною. Заспівали струмені ті на порогах статків мужових, все більше у банків позичених:
- Хочу шубу як у біологічки! Коли сміття винесеш? Де підвищення обіцяне? А матінка казала ж мені… Козел!
І побачив Бог, що перебрав мабуть трішки, з учителькою філології. Тому швиденько, для вдоволення прохань чоловічих, випестував вчительку іноземної мови. І перестали стенання жіночі, на мові закордонній мужі розуміти.
Опісля Творець зібрав вчительок на педраду райську, та й мовив:
- Попрацювали ви славно голубоньки мої! Тому по трудам вашим праведним, вам і нагорода. Для компенсації, у день суботній, виліпив я із залишків пластиліну світобудовного, вчителя фізкультури та навчання трудового, щоб вони вам вірою і правдою служили до пенсії вашої, любили вас, пісень і віршів гарних дарували вам, на руках носили і на копоративах шкільних чарчини наливали. А я строго слідкуватиму за цим із крісла директорського!
І додав Господь:
- Добре я з учительками вигадав! Бо лише жінка здатна, з хаосу Чоловічого Світу створити затишне гніздечко! І неважливо планета то, чи педагогічний колектив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406132
дата надходження 04.03.2013
дата закладки 05.03.2013
Однажды утром он проснется и поймет,
Что все закончилось… любовь ушла вчера,
Что ничего в жизни больше не ждет
Закрылась дверь и кончилась игра.
Рассвет не бросит в комнату лучи
И солнца свет не принесет надежду,
Она ушла, а ты живи… молчи,
Носи свою безликую одежду!
Запри все чувства в сердце на замок,
Сожги все письма и воспоминания…
Сегодня утром он проснется и поймет,
Она ушла и не сказала «Досвидания!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406032
дата надходження 04.03.2013
дата закладки 04.03.2013
Незряча дівчинка
стояла біля Храму
холодний дощ...
закуталась в кофтину
а люди йшли...її минаючи...
крізь браму...
і кожен вів до сповіді дитину
Незряча дівчинка...
просила копійчину,
молитву промовляючи губами...
по щічках сорому котилися сльозини...
побожні йшли повз неї тьоті...мами...
вони проходили...
глухі...сліпі серцями
вели дітей молитися до Бога...
не розуміючи, що поруч, біля брами
стояла Совість...
чиста і убога
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405375
дата надходження 01.03.2013
дата закладки 02.03.2013
Блестит слеза в моих глазах,
Таких уставших... - Наболело!
То - будто боль, то - будто страх,
То будто кровь замёрзла в венах.
Вот, я теперь сижу одна
И с болью встречи вспоминаю,
Глоточек белого вина
В слезу так быстро превращаю.
Я испиваю свой бокал,
Как-будто пью вино печали...
Ты сам его мне пить давал,
Но что пила, совсем не знала!
Ты дал мне яду пить до дна.
Я в нём любви твоей искала...
Вот, я теперь сижу одна
И пью слезу свою с бокала.
//7.11.06//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404851
дата надходження 28.02.2013
дата закладки 28.02.2013
Пахне Ніч...
Твоїм п"янким волоссям...
уперЕміш із бузковим цвітом
пахне літом....
млосно пахне літом...
скільки ж нам чекати довелося?
чути Ніч...
у співах солов"їних...
в шепоті палкім... твоїм тремтінні...
Ніч разом зливає наші тіні...
це не ми -
це Ніч в усьому винна...
плаче Ніч...
весняними дощами...
сіє нам краплинами під очі...
ми з тобою дякуємо Ночі,
що вона була сьогодні з нами
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404874
дата надходження 28.02.2013
дата закладки 28.02.2013
Ми гуляли...
йшли вечірнім містом...
нам по-змовницьки
всміхалися тюльпани...
і співали...
тішились фонтани,
а навколо зелень листя...
зелень листя
А весна вінчала...
сльози лила...
розбавляли ліхтарі
весняні ночі
ми ж так цілувались...
донесхочу...,
поки нас обох світанком
не накрило
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404754
дата надходження 27.02.2013
дата закладки 27.02.2013
Вечірня кава...
з присмаком ванілі...
були Твої шалені поцілунки...
ховалися у ночі за лаштунки...
були такі досвідчено - несмілі
Ранкова кава...
з присмаком гірчинки...
були Твої цілунки на прощання...
в очах Твоїх світилося бажання...
ті очі, мов розпечені жаринки
Ах, львівська кава...
так її бажаєм...
із присмаком гірчинки та ванілі...
нам обидвом смаки ці зрозумілі...
ми обидвоє цих смаків жадаєм
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404467
дата надходження 26.02.2013
дата закладки 26.02.2013
Абрикоси в саду ще плекають цитринові сни,
Сонцелику блакить затуляють посмучені хмари.
Та під ганком моїм, янголя смарагдо́ве весни,
Бірюзових очей, розлило першоцвітові чари.
Недоречність листа укриває озимком розсвіт.
Щиросердя пелюсть, обірвати все пнеться вітрисько.
Бурульо́к пазурі, простягла ніби капосний кіт
Виноградна лоза, що над дивом схилилася низько.
Янголятко весни, безтурботно вітає усіх.
Жовтим помахом вій плавить в серці моєму льодинки.
Задушевним теплом мозолястих долоней своїх,
Ніжно я обійму малахітове тільце дитинки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404132
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 25.02.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.02.2013
Прилечу до Тебе
теплокрилим вітром...
Доторкнусь до Тебе
подихом весни...
Розмішаю фарби
на своїй палітрі...
Веселково - ніжно
розмалюю сни..
Заколишу тихо
травами у полі...
Запалю у небі
тисячі зірок...
Ти відкриєш очі...
вдавано - поволі...
До весни назустріч...
сміло зробиш крок
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402897
дата надходження 20.02.2013
дата закладки 21.02.2013
Кохання двічі не цвіте...
Як не цвіте весняна квітка...
Вона цвіте лиш раз...Так рідко
чарує цвітом нас... Проте
через десятки довгих літ
ми далі прагнемо кохання
і з відчайдушним сподіванням
в душі чекаєм диво-цвіт...
Кохання двічі не цвіте?...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402605
дата надходження 19.02.2013
дата закладки 20.02.2013
Я так довго до тебе йшла...
РозсипАла... губила зорі...
Серед сотні доріг знайшла...
Ту... що дАла дарунок долі...
Я прийшла, коли падав сніг...
В унісон з небом плакало серце...
Зрозумів... і весну до ніг...
Запромінив... усе минеться...
Коханково у мої сни...
Проникав... цілував і пестив...
І минуле... в дощах весни...
Розчиняв і змивав до решти...
Я так довго до тебе йшла...
Ти прийняв... розстелив жаданням...
Я у тобі... себе знайшла...
Ти промінчик... що став коханням...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401310
дата надходження 15.02.2013
дата закладки 15.02.2013
Моїй львівській колєжанці присвячую....
Не стойте, прошу Вас, у края платформы!
не то, проносящийся поезд любви,
возьмет, наплевав на приличия... нормы...
возьмет-полетит по дорогам своим...
он полетит... не заметив препятствия...
без остановок... в ночь бесконечную...
он унесет Вас в другие пространствия...
лихо минуя даже конечную
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401352
дата надходження 15.02.2013
дата закладки 15.02.2013
Хочеться бути…
… сонцем. Твоїм сонцем. Теплими промінцями своєї любові лоскотати вранці твої полохливі вії, радісно мандрувати сонним обличчям, нетерпляче чекаючи, щоб упіймати, ні – перехопити - твій здивований, заспаний погляд. А тоді цілісінький день змушувати тебе мружитись від сонячного задоволення і втіхи.
… метеликом. Нечутно пурхати над твоїм обличчям, на мить опускаючись ніжними цілунками.
…снігом. Повільно кружляти у повітрі, бавлячись з тобою, щоб потім без жалю розтанути у твоїх гарячих обіймах.
…вітром. Рвучким, нестримним. Зухвало дражнитись з тобою, кидаючи в обличчя оберемок шалу, божевілля, дихати духом свободи, азарту, щоб через мить перетворитись на лагідний, покірний вітерець, ніжно перебирати твоє волосся. Хочу бути різною, щоб ти полюбив силу шторму і спокій штилю.
…дощем. Теплим, літнім. Повільно стікати по твоєму волоссі, обличчі, руках, змиваючи залишки втоми, пробиратись краплинами під одяг, торкаючись оголеної шкіри.
…морем. Безкраїм і неосяжним. Манити тебе своєю прохолодою і незбагненністю, огортати хвилями ніжності.
А ще хочеться бути для тебе полум’ям, небом, Всесвітом… Нарешті, хочеться просто бути для тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401254
дата надходження 15.02.2013
дата закладки 15.02.2013
Любов солодким жалом
ужалила під груди,
ударила кинжалом...
симптомами застуди...
У мене жар... погано...
я марю лиш Тобою...
в кохання - так нежданно...
поринув з головою...
Лікуй мене щоночі
мікстурами кохання...
Я прагну цього...хочу...
від вечора до рання...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400552
дата надходження 12.02.2013
дата закладки 13.02.2013
Мы - женщины, и что сказать?
Сначала слабая мы стать:
Такие нежные и хрУпки...
И уж потом диктатор в юбке.
***
Мы - женщины, как интернет -
Кому-то com, кому-то net,
Кому - "Ваш браузер не найти",
Кому - повсюду мы в сети.
***
Нам логики не занимать -
Мужчин мы можем называть:
"Поддонок, мерзость, хитрый лис"...
А после говорить: "Вернись!".
***
Это мужчинам лишь нужны
Покруче всех крутых машин -
Subaru, Lexus, Chevrolet...
А мы эффектны и на метле.
//11.02.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400080
дата надходження 11.02.2013
дата закладки 12.02.2013
Давно ти не приходив в мої сни...
Давно не пестив мрії кольорові...
Ти повернись... в минуле зазирни...
Згадай розмови наші вечорові...
Згадав ти все...
що я кажУ?
такі слова не забуваються ніколи...
Давно вже втрачено реальності межу...
Слова горять... та душі наші охололи...
2012р
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400083
дата надходження 11.02.2013
дата закладки 11.02.2013
Не йди... Молю...
Залишся хоч на ніч...
І пий мене до ранку поцілунком...
Підемо вдвох непрОйденим керунком...
І досягнемо неба...
Ясна річ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398507
дата надходження 05.02.2013
дата закладки 05.02.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.02.2013
Ти дрімаєш...
Щасливо - знеможено,
притулившись до мого плеча...
Ми здалися в полон... Переможені...
Ми - коханці ...
Наш підпис... печать...
Всі закони і вето...
Порушено...
Всі ці норми - хіба ж то для нас?...
Я дивлюся на Тебе
Зворушено...
Дайте нам зупинити цей час!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398122
дата надходження 04.02.2013
дата закладки 04.02.2013
Она так бесстыдно... красивая...
Нежным лучиком зацелована...
То порой... откровенно стыдливая...
То по-женски робко взволнована...
А она ведь счастьем баюкана...
Он мечта ее долгожданная...
Воплотился сладкими муками
Прошептав... Ты такая желанная...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397651
дата надходження 02.02.2013
дата закладки 02.02.2013
Ти - музика мого кохання,
В єдинім ритмі серця звуки,
Моя мелодія остання
І серця мого тихий стукіт.
Ти - музика моєї долі
І спів дзвінкий душі моєї,
Лунає ніжно і поволі
Твій рідний звук в моїй пустелі.
Ти - музика всіх днів буденних,
Що розриває струни в серці,
Чекаю я твого натхнення,
Яке в нім піснею проллється.
Ти - музика, якою зігріваєш
І спокій на душі відродиш.
Мелодія, яку співаєш,
Мені сьогодні зводить розум.
Заграй мені, немов гітара
І продиктуй любові ноти.
Ти - музика мого кохання,
І лиш від нього сонце сходить.
//8.02.10//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396157
дата надходження 28.01.2013
дата закладки 28.01.2013
Из земли прол`ился дождь,
В небе проросла трава -
Потому что ты уйдёшь...
Потому что ты ушла...
Твоё имя на снегу
Ночью вышила метель.
Я на этом берегу,
Ты - за тридевять земель.
На мои стихи нашла
То ли блажь, а то ли ложь-
Потому что ты ушла,
Потому что - не вернёшь...
Самолётиками их
Я пускаю в никуда,
Вспоминая губ твоих
То ли рай, а то ли ад.
В сердце поселился нож,
Душу вряд ли кто спасёт -
Потому что не вернёшь,
Потому что это - всё...
На кресте любви распят,
От тоски едва дыша,
Тем не менее, я рад,
Что когда-то ты пришла…
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396005
дата надходження 27.01.2013
дата закладки 27.01.2013
Я приучаюсь жить без тебя...
Ведь люди живут же без рук, без ног...
Кто-то немой, кто-то - незряч,
Кто-то - в ожогах, кто-то - оглох.
Разве мне - хуже? Разве я слаб?
Разве - свет клином на светлой тебе?
Ты для меня целым миром была,
Но он не рухнул… То хлопнула дверь.
Я приучаюсь тебе не звонить,
Писем на адрес любимый не слать.
Но не могу фотки убить
Или стихов твоих не читать.
Сам их строчу, словно чумной,
Пряча тебя в ширмах из рифм.
Жаль, что корабль, ведомый мечтой
Намертво сел на реальности риф.
Я приучаюсь просто кивать
В редкие встречи, что - пулей в лицо.
Не налететь! Не заобнимать!
Мимо пройти… Вот, молодцом…
«Оскара» мне! Я чудо-актёр!
Под гримом улыбки рана дрожит.
…И ведь никто пока не допёр,
Что я приучаюсь жить без души.
2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395157
дата надходження 24.01.2013
дата закладки 25.01.2013
Принесу Коханій
світанкові роси...
вітер легкокрилий...
м"яту і любисток...
васильки блакитні...
диво - руж пелЮсток...
і туман ранковий
заплету у коси
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395259
дата надходження 25.01.2013
дата закладки 25.01.2013
Ти не шкодуй, що все скінчилось,
Що ночі довші і терпкі,
Що не збулось усе, що снилось,
Що звуки серця не дзвінкі.
Не плач так гірко за минулим,
Не побивайся, не горюй,
Що все так швидко промайнуло,
Забудь те все… забудь… наплюй…
Ти не шкодуй, що не з тобою
Нові світанки він стріча,
Не ти чекаєш його з бою
І не для вас горить свіча…
Ти не вини його в помилці,
Зумій те все перенести,
Збери всі фото на полиці
І подумки його прости…
Прости слова, що душу так кололи,
Прости той погляд – дальній і чужий,
Прости усе і озирнись навколо,
Адже цей світ не надто вже лихий…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394189
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 21.01.2013
Ми не корилися нічиїй волі,
що б доля не налила - все до дна...
Нас небагато в нашім дружнім колі
Ми - друзі всі і думка в нас одна
Ми завжди разом, друже, Ти це знаєш
будемо йти, ідемо, завжди йшли.
Ми знаєм - нашу дружбу не сховаєш,
бо Дружба - скарб... І ми його знайшли!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394086
дата надходження 20.01.2013
дата закладки 21.01.2013
Налиємо чарку, налиємо другу...
Хай чарка гуляє по колу!
Закличемо настрій, відкинемо тугу,
запросимо друзів до столу!
Налиємо ще раз... За тих, хто не з нами,
Хто нас залишив передчасно...
пом"янено нині незлими словами,
щоб пам"яті свічка не згасла...
Налиємо знову!.. По повній!.. По повній!..
Налиємо в добру годину!
За наших панянок красу невимовну!
За Твою і мою родину!
Налиємо, браття! Хай музика грає!
Посидимо нині на славу...
Хай Бог нам в усьому завжди помагає!
За Волю!.. За Честь!.. За Державу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393754
дата надходження 19.01.2013
дата закладки 19.01.2013
Не шукай мене, милий, не треба…
Ти не знайдеш ніколи мене.
Ну яка тобі в цьому потреба?
Я мов хмара, що вітер несе…
Не шукай мене в квітах і росах,
По зеленим лісам і полям.
Я невидима, легка і боса,
Не підвладна палючим сльозам…
Не шукай мене в поглядах інших,
У обіймах чужої весни,
У просторах манливих і більших,
У порогах стрімкої Десни…
Не шукай і у краплях дощу.
Не шукай! На колінах благаю!
Я до серця тебе не впущу!
Але голос між сотень пізнаю…
Не шукай мене в білих снігах,
У холодних льодах Антарктиди,
У безкрайніх, безжальних віках,
Сторінках незнайомої книги…
Не шукай і у водах морських,
Не шукай з-поміж гарних русалок…
З-поміж рідних, знайомих, близьких –
Їх й без мене у тебе не мало…
Не шукай… не потрібна тобі…
Не шукай – все це того не варте.
Не шукай у колючій пітьмі,
Не шукай по пошарпаних картах…
Не шукай мене, милий, не треба….
Ти не знайдеш ніколи мене…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393187
дата надходження 17.01.2013
дата закладки 17.01.2013
(Вільна інтерпретація І. Аненського)
Вже колір останній погас,
Як шепіт в північнім благанні...
Зникає все враз без прикрас
В моїм божевільнім коханні.
З рахунку збиваюсь не раз,
Далеко не видно, сіріє...
Пронизливий вітер весь час,
Потужно хурделиця віє.
Та щось моє серце двоїться,
Далеко вона - я це знаю.
Ночами мені часто сниться,
Що я її палко кохаю.
Та мрії моїй вже не збутись,
Сніг білий і мертвий - це доля.
Настав час для нас розминутись
На цьому холодному полi.
Ми зблизились - все це, здається,
Тривало одну тільки мить.
А серце у грудях ще б"ється,
Та тільки уже не болить.
..............................
Вже колір останній погас,
Як шепіт в північнім благанні...
Зникає все враз без прикрас
В моїм божевільнім коханні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392014
дата надходження 13.01.2013
дата закладки 14.01.2013
Стара-стара кав"ярня,
годинник антикварний
вистукує години - рахує наші дні.
І в темряві примарній
Ти надзвичайно гарна,
і хоч людей багато, а, ніби, ми одні
Від свічки грають тіні,
танцюючи на стінах.
Танцюють, грають тіні, ховаючись в очах,
а очі Твої нині
такі бездонно-сині
і хвилею волосся спадає по плечах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392149
дата надходження 13.01.2013
дата закладки 14.01.2013
Чтоб испытать любовь людей на прочность...
Творец создал шедевр... в образе Мужчины...
Дав красоту и ум... ну и порочность
Горячий нрав... но вместо сердца - льдину...
И жизнь вдохнув у совершенное творенье...
Пред очи Женщине... чтоб та... боготворила...
Она же... нежность... чудо... умиление...
Так нежно-искренне... душой всей полюбила...
Она так бережно топила жёсткий лед...
Используя свое всё обаяние...
Наследников даря... спасла людской весь род...
Мужчин... в награду, получив желание...
И так уж повелось среди земных людей...
Из самого момента сотворения...
Чем больше холоден Мужчина и сильней...
Тем Женщина... нежнейшее творение...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391821
дата надходження 12.01.2013
дата закладки 12.01.2013
Ти - Янгол мій... і я так обережно...
Збираю ніжність із твоїх крилець...
шепочу... про любов палку... безмежну...
Про спрагу двох закоханих сердець...
Всміхаєшся... цілуєш мої вії...
І пригортаєш... міцно-бережно вві сні...
Ти Янгол... що прийшов з моєї мрії...
Ти щастя... небом подароване мені...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389466
дата надходження 03.01.2013
дата закладки 03.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.12.2012
***
Не зрозумієш ти найвищої краси
Допоки в місто Лева не приїдеш
І тут натхнення-музу знайдеш, мов роси,
Життя у казку враз собі полине.
Щораз краса львів’янок змушує тремтіть,
Відводити від сорому цікаве око,
А ще за ними серденько кудись летить
Шукать натхнення, доленьки проворно.
***
Львів’янки мріють в шпацерах собі
Шукають ніжне щастя невимовне
І філіжанка кави стигне мимохіть...
Пускання бісиків - заняття непоборне.
Але хто бачить місто вже без них -
Вони надія наша і натхнення
Їх погляд топить тонни-тонни криг
І усмішка приходить, потепління.
22.12.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386921
дата надходження 22.12.2012
дата закладки 24.12.2012
Кохати вас - тонути в неба далі,
Вдихати вітряну морозну сніжність,
І воскрешати пелюстки зів"ялі,
Лиш подихом народжувати ніжність...
Кохати Вас... У зорях велеможних...
Та місяцем біля вікОн блукати,
Щоб зорепадом почуттів тотожних
Розсипатись, й цілунками збирати...
Кохати Вас... до зубожіння рими,
а часом шедеврального потоку.
Днем малювати сни і жити ними,
До спалаху лишивши десь півкроку.
Кохати... Вашу близькість відчувати,
Для мене це, як таїнство причастя
І в серці Ваше Ім"я карбувати...
Кохати Вас... яке безмежне ЩАСТЯ!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386392
дата надходження 20.12.2012
дата закладки 21.12.2012
Груднева ніч.Барвиста мішура
Міські вогні, підборів перестуки.
Йдемо удвох, тримаючись за руки,
Мов безтурботна щира дітвора.
Зимовий килим ковзає з-під ніг,
Тобі за комір снігу натрусило-
Який чудний!(і посміхаюсь мило,
Так неквапливо струшуючи сніг).
В обіймах ночі змерзли ліхтарі,
Розсипавши медово-жовті плями.
Уздовж вітрин, освітлених вогнями,
Ми, наче дві загублені зорі,
В застиглій тиші довго снуємо,
Замерзлі пальці гріємо вустами,
Дзвенить повітря свіже поміж нами,
Ох, не лякай так холодом, зимо́!
Бо що нам сніг, мороз чи вітровій,
Коли удвох, замріяні й щасливі
Ми, наче зорі, світло-мерехтливі,
Торкаєм неба кінчиками вій!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383060
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 20.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.12.2012
Спочатку – дощ,
а далі - піде сніг –
густий і безконечний...
Все накриє.
Дерева змовкнуть.
У холоднім сні
впаде останнє листя -
і зімліє.
Настане нескінчено довга ніч.
Безсонна ніч,
проведена без тебе...
Загублю погляд
в мерехтінні свіч,
пошлю молитву
у холодне небо,
бо відчуваю:
завтра – вже зима...
Нехай тобі щастить
в морознім світі!
У ньому ти для мене –
лиш одна -
єдина згадка
про гаряче літо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382866
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 06.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.12.2012
Наші ангели... ніжно закохані...
І коли ми на різних кінцях,
Розсіваємо мрії сполохані...
Вони тишком стрічаються в снах...
І в обіймах теплих голубляться...
Пестять ніжно долю крильми...
До світання кохаються... любляться...
Наші ангели... душі... не МИ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382355
дата надходження 04.12.2012
дата закладки 04.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.11.2012
Ты - как осень... грустно-нежная...
Порой - солнышком... порой - снежная...
Ты - как штиль в бушующем море...
Там где ты есть... нет места горю...
А глаза - что морская пучина...
Не один утонул в них мужчина...
Для меня ж ты подруга верная...
Теплота моя, безразмерная...
С Днём рожденья, моя дорогая!
Много счастья тебе и любви!
Много солнечных дней я желаю...
И душевность свою береги!
С Днём рождения, Рыжулька!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380200
дата надходження 25.11.2012
дата закладки 26.11.2012
[img]http://cs421921.userapi.com/v421921008/b96/IG81wEtXVi8.jpg[/img]
Все рідше згадую тебе у вІршах,
Все рідше ти полониш і думки,
Можливо, ти вже стала зовсім інша,
Та я не повернУся більш туди.
Вчорашній сум, здається, вже позаду,
Хоча залишив шрами на щоці,
Від сліз гарячих (ще від листопаду),
Що майже рік текли в моїй душі.
Хоч ти старАнно ставиш досі мури,
Я їх без сили все одно зітру,
Бо осінь грає швидко, без цензури -
Заповнить вмить осілу пустоту.
На твоє фото знову я дивлюся…
Без ненависті, злості і образ.
З теплом до нього щиро пригорнуся,
Щоб спогади прийшли хоча б ще раз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378870
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 21.11.2012
Вечірній зорепад з ліхтарним шармом
І світло у закоханих серцях
Закуталось в вуаль і сивим шалем
Летить туман ховатися в зірках.
А тут внизу шепоче тихо листя
Трамвайний стукіт чути віддаля -
Чудові дні у львівськім падолисті...
Підборне цокання і голос дзвонаря.
Лиш десь екскурсія нічного міста,
Лильо зайшов у мерський кабінет,
Застигло в півночі вогню намисто,
А ми йдемо шукати арбалет.
Десь танців вчать містяни древні
І пиво варять мовби не на жарт.
Поети декламують вірші ревно -
Не спить десь крамарів одна із варт.
Вечірній зорепад з ліхтарним шармом
І світло у закоханих серцях
Закуталось в вуаль і сивим шалем
Летить туман ховатися в зірках.
19.11.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378812
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 20.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.11.2012
У захваті ми вже не кричимо:
Печать осіння на пожухлих травах...
От, я і дощ кудись собі йдемо,
І кожен у своїх важливих справах...
І так нам літа хочеться іще!
Це дежавю, роками і віками:
Ступаєм обережно під дощем
Розмоклими осінніми стежками...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377259
дата надходження 12.11.2012
дата закладки 12.11.2012
Я хочу читать тебя как книгу,
Содержанье впитывая жадно.
Чтоб потом поведать всему миру,
Как красива ты...нет, как прекрасна!
Пить тебя хочу как дегустатор,
Пьёт вино, безумно дорогое.
Пригубив чуть-чуть его устами,
Чувствовать букет, оттенков море.
А потом отбросив все приличья,
Жадно пить огромными глотками.
Как пройдя пустыни безграничье,
Припадают к роднику губами.
Я хочу дышать тобой как ветром,
Что вознёс меня в синь поднебесья.
И оттуда литься вновь на землю,
То дождём, то жаворонка песнью.
Я хочу сравнить тебя с росою,
Солнцем, небом или с этим Миром!
Только будь пожалуйста со мною,
Музою моей, моим кумиром!
(с) кирьян
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271570
дата надходження 22.07.2011
дата закладки 11.11.2012
Нет я не злой, и зла не помню.
Я просто жить хочу, чтоб не мешали.
Что бы без стука в душу не входили,
и не топтались грязными ногами.
И что мне делать, что бы не учили,
и мне не говорили кем гордиться.
Хочу с грехами вечером проститься,
а утром чистым заново родиться.
Я жить хочу свободным словно птица,
и вылепить свою судьбу руками.
Как луч от солнца, что над облаками,
преград не видит и к земле стремится.
Да я такой и мне не измениться,
и клинья подбивать ко мне не надо.
Я не куплюсь на плитку шоколада,
и где подачка отличу я, где награда.
И я хочу решать куда идти мне,
а не плестись за лживыми вождями.
И жизнь прожить хочу не по крупицам,
а наслаждаться целыми горстями.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376056
дата надходження 07.11.2012
дата закладки 07.11.2012
Ну оглянись вокруг. Ты видишь эти лица?
Ты искренности ждешь среди людей?
Вот человек под маской хищной птицы,
добычу видя, мчится прямо к ней.
Под волчьей маской видишь трех прохожих,
они готовы разорвать всех на куски.
Они свою добычу ищут тоже,
от голода, азарта и тоски.
Вот "тот" застыл как будто камень,
а на душе он быстрый как ручей.
Друзьям про женщин хвастается парень,
на самом деле просто он ничей.
Будь осторожен всматриваясь в лица,
под маской кролика - скорей всего удав.
А за овечкой спряталась тигрица -
к прыжку готовится, барашка увидав.
Так почему под маской прячем лица?
Так почему за правдой часто ложь?
И почему хотим мы измениться?
Ведь от себя к другому, не уйдешь.
Быть может лучше быть самим собою,
не притворяться добрым или злым.
Когда холодный ты - то будь луною
когда есть жар - то солнцем золотым.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375781
дата надходження 06.11.2012
дата закладки 06.11.2012
Где же ты был?-хотела спросить.
Где же ты был?-хотела понять.
Я боялась в толпе тебя потерять.
Холодно мне,тучи закрыли весь свет.
Как же ждала я тебя милый мой много лет.
Я одна как паруса без ветра,
я как свет в котором нет тепла,
я как эхо,только без ответа,
где ты милый,я же жду тебя.
Я одна иду и спотыкаюсь,
дай мне руку и пойдем вдвоем.
Две души в одну сливались...
Не размыть мою любовь дождем.
Дай же я кинусь в объятья твои поскорей,
ты обними, меня поцелуй,обогрей.
Давай же уйдем к солнцу мы по быстрей.
Нет я не плачу,вода по лицу от дождя.
Ты мой любимый,с тобой расставаться нельзя.
-------------------------------------------------
Мне жаль, что слезы спутал я с дождем...
И видел только от иллюзий пелену.
Но твердо верю я, друг друга мы найдем,
у одиночества устал я быть в плену...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375120
дата надходження 03.11.2012
дата закладки 03.11.2012
(із написаного в минулому)
Якщо можеш побачити сонце -
Не на небі опівдні, деінде.
І без квантів, без напряму, порцій –
То кохання, безмежне, незмірне.
Як нахмурилось, в хмароньках зникло –
Не небесне - а сонце в тобі.
Всюди спека, а серденьку зимно,
Немов тоне в Полярній зимі.
1999
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372301
дата надходження 21.10.2012
дата закладки 30.10.2012
Спасибо,Господи,тебе,
Что я ступаю по земле,
За то,что слышу пенье птиц,
И что за взмахами ресниц
Могу я видеть красоту,
Что рано утром,поутру.
Благодарю тебя я, Бог,
Что подарил мне мир из строк,
Что я в стихах способна жить,
А кто желает очернить
Мои творения-пускай!
Ты рассуди их и воздай...
Не передать в одной мольбе,
Как благодарна я тебе!
За маму,мужа,всю родню,
Подругу лучшую мою,
За боль несносную порой,
За обретённый мной покой.
29.10.2012г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374156
дата надходження 29.10.2012
дата закладки 30.10.2012
По біло-чорним клавішам роялю,
Перста осінні нишпорять безлисто.
Елегія пливе садами млисто,
Мотивом вистигаючого жалю.
Пожухла, застаріла партитура,
Що спомином хиріє на пюпітрі,
Сама перегортається у вітрі…
Зронившись - шурхотить сміттям до мура.
Мінорами освинцевілі хмари.
З небес мрячать печально-срібні ноти.
Зливаються в калюжові гіркоти,
Мелодії сновидової чари.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374022
дата надходження 29.10.2012
дата закладки 29.10.2012
Рясних дощів посріблену вуаль
Впустило небо осені на руку.
Хіба тобі ніскілечки не жаль
Мою любов розпачливу і муку?
Пекучий сум невиспаних безсонь,
Полин думок на білому папері?
Тобі несу тепло своїх долонь,
Та все не ті в мої заходять двері...
І не про тих гірка моя печаль
І молитви невтішеного серця...
Хіба тобі ніскілечки не жаль
Душі моєї, що мов пташка, б'ється
В забиті вікна гордості й пихи
В похмурі дні дощів і ностальгії?
Опалим листям встелено шляхи,
Скупим мовчанням спалено надії.
І так мені образливо до сліз,
Така в душі розбурхалась негода,
Що ти жалієш золото беріз
І лиш любов мою тобі не шкода...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373206
дата надходження 25.10.2012
дата закладки 25.10.2012
переспів пісні "Заходи ко мне во сне..."
http://www.youtube.com/watch?v=CB8iL4s_fgc
Ти так далеко вже. – Ну так…
Ну а між нами що? – Міста.
Пробач мене за все! – Забудь.
Ночами плачеш ти? – Чуть-чуть.
А хочеш я прийду? – Хочу.
Я зараз, почекай, лечу…
Ти поки запали свічу…
***********************
Приходи до мене в сни, прийдеш?
Будемо з тобою вдвох, - Авжеж!
Ми запалим наш вогонь, - Як знак..
І візьмем серця в полон, - Ну так!
Все згадаєм як було, --Колись…
Тільки я прошу…, не запізнись…
Адже лиш розтане ніч – підеш...
І повір , мене в день не знайдеш.
Приходи до мене в сни, прошу!
Розкажу як я тебе люблю...
Там відчуєш дотик ніжний мій,
Я почую голос рідний твій
Розкажу без тебе як живу
Вдень сумна, вночі тебе лиш жду
Я прошу тебе лишень не плач
Знаєш, що прийду в ночі…- Пробач…
Знаєш, в день між нами є стіна
Я не сам і ти теж не одна
Ну не плач, прошу і зрозумій
Я не можу вже лиш бути твій
А от наші сни ніхто не забере
В них кохаю я лише тебе
Так…! Побудеш трошки ще, скажи…
Ну, звичайно, я ж люблю! А ти?
Ти прийдеш до мене в сон також?
Так, коханий, я прийду, атож!
Дуже я люблю тебе, ти знай!
Двері лиш відкрий, мене чекай
Хоч між нами сотні миль, доріг
Знаєш, я ці почуття зберіг
Буду поряд я, повір, завжди
Як заснеш лиш двері відчини…
***************************
Були ми у сні лиш вдвох
І вже судья нам був там Бог
А як скінчився сон - пішла
Та я щаслива там була
А ти лишився все ж, у сні
Й всього лиш снився ти мені…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371118
дата надходження 15.10.2012
дата закладки 17.10.2012
Всё реже пишутся хорошие стихи...
За этот год... я странно повзрослела...
Всё переборчивей становятся мечты...
И осень... с золотой... вдруг поседела...
Всё чаще... я тоскую по друзьям...
Ну, а на фото - чаще... улыбаюсь...
Всё реже... посылаю всё к чертям...
Но и под жизнью... реже прогибаюсь...
Ну, а душа... взрослеть же не умеет...
И нежность просто так... не пропадёт...
И сердце... никогда не постареет...
А в жизнь мою... любовь еще придёт...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370839
дата надходження 14.10.2012
дата закладки 15.10.2012
Заплутався рукою у волоссі...
Чи може... просто ти не хочеш йти?
Це щастя мить? Чи все мені здалося?
Живий міраж... де разом я і ти...
Міраж... то чом так солодко мені?
Гаряче серце пристрасно пече...
І те волосся... що заплуталось в тобі...
Та губи ніжно... водоспадом... на плече...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370149
дата надходження 11.10.2012
дата закладки 11.10.2012
Подарить всю себя, наслаждаться,
Безвозмездно, в ответ не прося
Ничего, лишь бы рядом остаться,
Ощущать единение - тебя, себя, нас,
Даже если сидеть будем молча,
Думать будем мы лишь об одном.
Мы начала поставили точку,
И напишем свой жизненный том!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363203
дата надходження 09.09.2012
дата закладки 11.10.2012
Тримають міцно ще: тепло твоє - постеля;
ТвоЇх цілунків тління - мОє тіло.
Думки твій образ не пускають із оселі, -
Все фантазують зовсім неуміло.
Лежу у ліжку, не розплющуючи очі,
А стан душі ще й досі в ейфорії.
Дотик світанку, - ніжні спогади із ночі:
Як про любов шептались наші вії..,
Тісно зімкнуті пальці рук від насолоди -
Енергій наших двох Обмін-портали.
В світі ніжнішої немає нагороди, -
Літати в ейфорії понад хмари!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367065
дата надходження 27.09.2012
дата закладки 11.10.2012
Як важко відвикаю я від тебе...
Нестерпне жало ниє і пече.
Ну, прихилися волошковим небом
Мені хоч раз на стомлене плече!..
Проникни в душу краплею розмаю,
Духмяно-ніжно квітом завесній!..
Так важко я від тебе відвикаю-
Нестримно грузнеш в пам'яті моїй.
Згасає літа бабиного згадка
Між павутинок росяно-крихких.
Моїх надій розхитується кладка-
Лиш би дістатись теплої руки...
Лиш би вхопитись за краєчок неба,
Торкнувшись пальцем білого крила!..
Так важко відвикаю я від тебе,
Від ніжності твоєї і тепла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369437
дата надходження 08.10.2012
дата закладки 10.10.2012
У Негоди - Непогоди
Із дірками торби.
Як вона в них воду ллє,
То із неба що іде? ( Дощ.)
А Негода – Непогода,
Та була глухенька зроду.
Як їй хмари щось казали,
То в нас вуха закладало. (Грім.)
А Негода – Непогода
Мала сірники.
Як вона їх в руки взяла
Полетіли … (Блискавки.)
У Негоди - Непогоди
Хата без дверей.
З тої хати, як подує
Аж летить усе. (Вітер)
А Негоду – Непогоду
Вітер здув із хмари в воду.
Пішли хвилі синім морем,
Називалося то … ( Штормом.)
А Негода – Непогода
Любила оману.
Напускала білу млу,
Що звалась… ( Туманом.)
У Негоди – Непогоди
Друг був Вітровій,
Як вони вдвох танцювали,
Починався … (Буревій.)
Негода – Непогода
Замітала хату.
Так махала помелом,
Що летіло все селом. (Буревій.)
Як Негода – Непогода
Сумувала в зимню пору,
На мороз кидала воду.
Що виходило із того ? (Сніг.)
А Негода – Непогода
Тай любила кришталево-біле,
Як приходила зима,
Все вбирала в … (Іній.)
....................
Тягне шапку дід на вуха,
Баба одягла кожуха,
Тут у нас один прогноз.
Є на вулиці …( мороз.)
Ой летіли з неба
Білі льодяники
Несолодкі не смачні
Танули срібляники. (Град.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368119
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 06.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.10.2012
Ну ось і все...
мрячить до болю в скронях...
Давно у жовтні вже не було блискавиці,
А привид сонця десь в твоїх долонях...
З-під вій - сльозами дощ в розширених зіницях.
Думки - на клапті спогади розвіяли,
Тяжіють хмарами минулого дрібниці...
Я п"ю з відразою... (хіба про це ми мріяли?)
Самотню каву без смакУ і без кориці...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368081
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 02.10.2012
Благодарю Вас, Сударь, за мечту...
За классику... за то, что не любили...
За все признания... за нежность... за слезу...
Великодушно... Вы меня простили...
Благодарю Вас, Сударь... за стихи...
За те стихи... что Вам я посвящала...
Несовершённые мои грехи...
Ведь... Вы - мой грех... о Вас я так мечтала...
Благодарю Вас, Сударь... за печаль...
За блеск в глазах... и взгляды с поволокой...
Не Вам тонуть в их глубине... а жаль...
Вы были так близки... и так далёки...
Благодарю Вас, Сударь... за любовь...
Что я придумала... и ей одной жила...
У неба сил просила... не злословь...
Порою слов... как наказания ждала...
Спасибо, Сударь... Вам за то... что не мою судьбу вершили...
И не любя... своей любовью... во мне... Вы женщину открыли...
Стих в исполнении Ивана Звенигородского VMD
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366932
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366246
дата надходження 24.09.2012
дата закладки 24.09.2012
Не так є легко. як поранять словом -
Вже краще, щоб порізали ножем.
Бо мова у коханні кольоровім
У грізній зброї зближує усе.
Бо слово лагідне повалить мури,
А підле і підступне спалює наскрізь.
Брехня повсюди розкидає дурість
І викривляє правду в іншу вісь.
Не так є легко, як поранять словом -
Лихая думка пройдеться в світах.
Однак не суджено вернутись знову -
Лише ховатися щоденно по кутках.
23.09.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366036
дата надходження 23.09.2012
дата закладки 23.09.2012
Завтра лісовою піснею до Тебе завітає осінь
ввірветься щосили в твою оселю ,
розкидаючи золоті підкови щастя по твоєму ліжку,
цілуючи рясно сонцем Твої теплі щоки
будячи Тебе ще зовсім сону і мляву
допоки Твоє гаряче тіло не почне тремтіти
від її пестливого доторку .
Завтра Тебе відвідає осінь
залишаючи опісля себе на
Твоїх скронях бронзові сліди.
Щосили лясне Тебе по стегнах
наче шматочок кулі
з пневматичного пістолету
що пройшла крізь Тебе,
крізь пальці твоїх рук
Наче піщинки часу - що десь загубилися посеред вічності.
Ляже біля Тебе ,глибоко зазираючи Тобі в вічі ,
щоб ти змогла відчути як тонни смутку розходяться
по судинам її очей.
“Як же важко втрачати те, що ще вчора
несло у собі життя” – прошепоче тобі тихенько,
щосили візьме тебе за руку
лиш би ти з нею щодуху витанцьовувала хастл,
наче навіжене дівчисько
якому бракує радості.
Завтра до Тебе прийде осінь,
прийде щоб нагадати тобі -
що в Тебе ще є час
сміятися кожною ямочкою на щоці
радіти сонячному дню.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365646
дата надходження 21.09.2012
дата закладки 23.09.2012
О, як мені гірчать твої слова
І посмішка твоя, мов вишня п'яна!..
Пожухлим листям вкрилася трава,
В садах зомлілих рудокоса панна,
Заплівши в пасма хміль горобинИ,
Збиває бісер дощових краплинок.
І знову щирість винна без вини
І поглядів холодний поєдинок
Встромляє в груди тОчені ножі,
Ятрить безжально призабуті рани!..
О, як невчасно стали ми чужі...
Прозорим шлейфом, золото-багряним,
Нежданна осінь вкралась поміж нас.
Листком кленовим дотліває ніжність...
До інших душ перенаправить час
Енергій двох потоки несуміжні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365556
дата надходження 21.09.2012
дата закладки 22.09.2012
Наша осінь прийшла, щоб побачити місто,
Що у ногу із часом щоденно іде.
Тут нарешті вона вже захоче присісти,
Щоб на хвильку спочити, набратись ідей.
І постали нараз в нас красиві пейзажі,
Розмальовані в жовте дерева стоять.
Вітерець вже запрягся в новім екіпажі
Та погнав пустувати з волосся дівчат.
І щоденно в цій казці гуляють весілля,
Коровайність життя нам приносить нове.
Наша осінь прийшла, щоб спочити на хвильку -
Неодмінно назавжди набратись ідей.
22.09.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365859
дата надходження 22.09.2012
дата закладки 22.09.2012
Кружляє осінь в золотім танку,
Під вічні ритми вітряної румби.
Заполонили хризантеми клумби
У елегантнім айстровім вінку.
В амфітеатрі чорнобривців ряд –
Багряний спомин віджилого літа.
В’юнців, з балкону спогляда еліта,
Найліпший одягнувши свій наряд.
Поодаль, ружі вибралися «в світ»,
Пліткуючи в розкущеній громаді.
Від плавних рухів діви на естраді,
Закохано блідніє пізньоцвіт…
А танцівниці пристрасний вогонь,
Розпорошився на гаї зі сцени.
І рукоплещуть повносилі клени
Шафрановим мереживом долонь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365261
дата надходження 19.09.2012
дата закладки 20.09.2012
Закутаний у дощ я в задумі іду
Тим містом, що історію плекає
Цю сірість дня в буденності знайду...
Тут, наче, Львів в двадцятому блукає.
Лиш вулички згорнулися в життя,
В блаженності дошу шукають жертву
Трамвай проїхав в даль без вороття,
А Ратуша дванадцяту пробила вперто.
Та час іде, проходить мимо нас,
Історія у безвість промайнула
Лиш я бреду закутаний у дощ...
Життя кудись в запеклості шмигнуло...
15.09.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364269
дата надходження 15.09.2012
дата закладки 17.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.09.2012
Моя Осінь рудоволоса,
Недає тихо спати в ночі.
Заплітає смарагди у коси,
Носить шаль золотаву з парчі.
Закружляє у дивному танці,
Серед айстрів, червоних жоржин.
Під вікном стиглих яблук у ранці,
Ти знайдеш повний кошик ожин.
Ох, ця Осінь чарівна, казкова,
Прилетіла з далеких країв.
Її сукня прозоро - шовкова,
Від яскравих горіла вогнів.
Доторкнеться цілунком до тебе,
Ніжні запахи в серце віллє.
І підніме на крилах у небо,
Бо вона, це щось рідне твоє....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361762
дата надходження 03.09.2012
дата закладки 04.09.2012
Ответ на стих AleksKr "Ссора"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226630
Холодно... метель меня журила...
Что опять распущенные косы...
Что холодный ветер полюбила...
И легко одета... в снежные заносы...
По душе мне наставления метели...
Знаю - ложно хмурится она...
Ей остались только дни... недели...
И не понимает... что я влюблена...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361452
дата надходження 01.09.2012
дата закладки 02.09.2012
Жити -
не йняти тями від радості!
Жити -
не бути в багно зануреним!
Жити -
відкинути свої слабкості!
Жити -
буть справедливо обуреним!
Жити -
плювати на ницу владу!
Жити -
політику вщент трощити!
Жити -
країні щоб дати раду!
Жити -
нащадкам спадок лишити!
Жити -
любити Бога і ближнього!
Жити-
не знати горя і бідності!
Жити -
щодня просити Всевишнього
Жити,
не втративши краплі гідності!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361125
дата надходження 31.08.2012
дата закладки 31.08.2012
" ЖИЗНЬ ОБМАН, С ЧАРУЕЩЕЙ ТОСКОЮ…
С. ЕСЕНИН "
Ты боишься со мною встречи,
Избегаешь словно чумы,
Но я знаю в дождливый вечер,
Неожиданно встретимся мы.
Звезды ярко тогда засияют,
Диск Луны нальется огнем,
И тогда в твоем сердце оттают,
Чувства те, что не были сном.
Ветер листья лаская тревожно,
Будет нежную песню шептать,
Ну а я не спеша, осторожно,
Буду губы твои целовать.
Каждым вдохом твоим наслаждаясь.
С глаз твоих, убирая слезу,
И от счастья в душе умиляясь,
Я тебя на руках унесу…
В мир, где нет обмана и фальши,
Где открывшись можно любить,
Где вдвоем мы решим, как бить дальше,
Как нам дальше с тобою жить.
А пока ты боишься встречи,
Прячешь чувства в души глубину,
Но я знаю, в дождливый вечер,
Я тебя навсегда обрету..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359493
дата надходження 24.08.2012
дата закладки 29.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.08.2012
В пітьмі ночей відчую я її,
Бажання в серці розідме вогонь.
Розплещуть пристрасть тілом солов’ї ,
Від дотику омріяних долонь.
РозІтне вени аромат п’янкий
Волосся, що перлИться мов ковил.
Кохання голос забринить тремкий…
Блаженний на світанні, хоч без сил,
Я розчинюсь в краплинках милих сліз,
Пізнавши надтонкий любові світ.
Стечу в траву росинками з беріз,
На віях ружі залишивши слід.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359817
дата надходження 25.08.2012
дата закладки 27.08.2012
Розпали мою пристрасть - невгамовним наркотиком
Втисни в розум розпусту, надихни на життя,
Спонукай губи рухом, дратуй тіло дотиком
Розчини у собі всі мої почуття.
Подаруй мені ніжність, обійми, цілунки,
Ми від соло з тобою, перейдемо в дует,
Ніч напише на стелі скупі візерунки
І зіллється в один – твій і мій силует.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359773
дата надходження 25.08.2012
дата закладки 26.08.2012
Тебе кохатиму я повільно...
Щоб від цілунків тремтіло тіло...
Нестримно... ніжно... щоб неподільно...
То так майстерно... а то невміло...
А потім ніжити до світанку...
Над ліжком тихо запалю зорі...
Укриє ніч нас тонким серпанком..
Заснем в обіймах... в щасливій зморі..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358824
дата надходження 20.08.2012
дата закладки 21.08.2012
(фантастична новела)
Берег річки з майже сухою від спеки травою, на якій сидів старий чоловік, спустивши ноги з невеликого кам’яного виступу. Його вік вже не приховували ні сиве волосся, ні обличчя, яке вкривали глибокі зморшки. Поряд з ним хлопчина, років шести.
- Дивись, як красиво! – із захватом сказав старий чоловік показуючи удалечінь рукою, на темну воду річки, в якій поблискувала доріжка із сонячних променів.
- Так, дідусю, бачу – відповів, хлопець. Але дивився він на малого сірого жука, що тримав у руці. Той намагався з останніх сил утекти, та не вдавалося.
- А поглянь туди. – продовжував дідусь. Та хлопець не слухав, його турбувало інше, і навіть не той бідуючий жук. Якийсь недитячий смуток, що погано заховався в його маленькій голові і проблиском проступав крізь зелені очі.
Старому подобалось це місце і тому він часто сюди приходив. Сидів, думав та насолоджувався місциною з недоторканною природою. Внизу сонно текла повільна річка. А на іншому березі - невеличкий ліс, з якого линув спів пташок. Це єдине місце – інших мабуть не існувало. Що вверх, що вниз річки, берег вже був іншим, пустим і звичайним.
В Кірії, як і скрізь, природа, практично, винищена. В країні колись зростали заводи, великі міста, які сьогодні стали осередками невизначеності та страху.
З них хотілося втекти в такі місця як оцей берег річки. Проте навіть тут кожен крок, і кожен рух видимий і реєструється, що робить життя залежним від законів, серед яких були варварські і зовсім не людські. Порушуючи їх, втрачали життя.
Всі винили кризу та політику. Може це й так. Але причина була в тому, що ніхто не відстоював власні цінності. Їх з часом втратили – кого тут винити. За все чуже завжди потрібно платити, і вільний той, хто має власне і чужим не розмішує…
- Дідусю, а чому мама і тато зі мною не розмовляють? – запитав зненацька малий і з сумом в очах подивився на старого. - Вони мене не люблять?
Дідуся мов окропом ошпарили. Він очікував почути ці слова, та не був готовий відповісти. Ще не знав як пояснити.
- Вони тебе люблять, тільки почекай трішки. Сьогодні вони не можуть тобі нічого сказати, але згодом все зміниться.
- Діду! Чому не можуть, ми ж з тобою розмовляємо. Чому вони не можуть! Вчора мені мама знову не читала казку, - на очах хлопчини з’явилися сльози, - а тато, вчора казав, що завжди буде зі мною розмовляти, а сьогодні мовчить.
Дідусь десь поринув в думки і лише із сумом подивився на онука. В нього також, залишилося декілька днів і що буде потім він не знав. Не знав як пояснити дитині, що за чужу мову потрібно платити. Не заплатив – мовчи, інакше закон не знає помилування. В Кірії багато людей мовчало. Роботи майже не було, а якщо була, то платили мало, ледь на їжу вистачає. А ціна на мову збільшувалася що не кожен день. Багатьом, щоб розмовляти, потрібно платити половину зароблених грошей. Хто не працював - не розмовляв. Хто почав не розмовляти - втрачав роботу. І ніхто не міг заперечити цьому - була одна річ, на яку в Кірії жодна душа не могла вплинути: ціну на мову встановлювала інша держава, якій належала ця мова. Власної в Кірії не було. Платили всі, крім дітей, в державі мова стала найціннішим скарбом, але цей скарб був чужим. Свого кірійці не мали.
- Їм заборонили – з сумом відповів дідусь.
- Чому заборонили? - здавалося, ще трішки і він заплаче, але він витер сльози і схлипуючи запитав. – Ми ж не кірійці?
Дідуся таке запитання наскрізь здивувало:
- Хто тобі це сказав?
- Тато. Вони говорили про це з якимось дядею, а я підслухав. Він казав, якщо ми не кірійці, то не повинні платити за мову – швидко вимовив онук і тепер вже не міг стримувати сльози, заплакав.
- Не плач, - заспокоїв дідусь, - ми всі кірійці, тому-що живемо тут. І в нас колись була своя власна мова. Коли ще я був маленьким, як ти, мені дідусь розповідав, що нею розмовляло багато людей. А цією мовою, тільки народ іншої країни, що жив серед нас. Щоб догодити цій країні, зробили у нас обов’язковою їхню мову. Спочатку мови існували поряд, і більшість легко розмовляла обома, але згодом одна з них забулася, чи навмисно так зробили. Та це була наша, кірійська. Тоді ніхто не жалкував, бо ніхто не міг знати, що настане цей час, коли за мову потрібно платити і можна віддати життя.
Дідусь подивився на онука. Чи хлопець щось зрозумів, не знав, проте онук уважно слухав кожне слово розповіді.
- Діду, і вже ніхто не пам’ятає тієї мови?
- Ні, мабуть ніхто, багато років вже минуло. З того часу не залишилося ні книг, ні записів на ній.
Якоїсь миті малий обернувся і закричав радісно:
- Дідусю поглянь, там мама!
Справді, по стежині бігла мати хлопця, його донька. В старого заявилося якесь страшне передчуття. Він досить енергійно, для свого віку піднявся із землі і взявши хлопчака за руку, швидко пішов назустріч...
- Щось сталося? – запитав дід, коли вони порівнялися з жінкою біля великого куща з дрібними червоними ягодами.
Вона кивнула, обіймаючи сина, який випередив діда і кинувся до неї.
- Щось з твоїм чоловіком?
Вона знову кивнула і на очі накотилися сльози.
- Він почав говорити?
Вона хотіла сказати та не відповіла. Хоча здавалося з її вуст зірвалося декілька слів. Мабуть здалося. Жінка плакала, тісно стискаючи в обіймах свого сина. Хотіла кричати на весь світ, та заради сина, вона повинна мовчати.
- Мовчи!- сказав голосно і повторяв багато раз дідусь, обійнявши їх обох. Вони вже не чули шум мотору патрульної машини, що була вже майже поряд. Слова все ж були. Не здалося.
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358798
дата надходження 20.08.2012
дата закладки 20.08.2012
Последний раз... скажите, Сударь, браво...
И в закулисье... желтые цветы...
Не надо... я прошу... умолкните о нравах...
Пусть.. на минутку сбудутся мечты...
А в закулисье... поцелуйте на прощанье...
Этот спектакль играла я для Вас...
"Прощайте..." говорю... не "Досвиданья..."
Ведь я же Прима... быть дублёршей - пас!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358455
дата надходження 19.08.2012
дата закладки 20.08.2012
Такого хмелю навпіл із дощем
ще не було, відколи перша осінь
пробралася сусідкою. А ще
ніколи не любив твого волосся…
А тут хмелію раптом. Ну скажи,
Чи не ворожку раптом – в допомогу?
Така неждана, сонячна лежиш,
Заплівши на мені смагляві ноги…
І це волосся (дивно – не любив)
Немов тече на груди водоспадом.
Мені би ще годину, ще б! Аби
Долоням, що тремтять, давати ладу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357713
дата надходження 15.08.2012
дата закладки 16.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.08.2012
Так довго ти вже не зі мною.
Так довго вже не рáзом ми.
Я так сумую за тобою.
Прийди до мене. Хоч би в сни…
Прийди до мене, усміхнися
І ніжно-ніжно обійми.
Прийди до мене. Повернися.
Думки про смуток розжени.
Прийди до мене з поцілунком,
З любов’ю, з пристрастю в очах.
Це буде кращим подарунком.
Прийди до мене. Хоч би в снах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356053
дата надходження 08.08.2012
дата закладки 08.08.2012
Суккуба(от лат. succuba, наложница) — в средневековых легендах демоница, посещающая ночью молодых мужчин и вызывающая у них сладострастные сны.
Самой интересной историей о суккубе является легенда о папе Сильвестре II (ок. 950 — 12 мая 1003). Согласно этой легенде ещё юный будущий папа встретил однажды девушку удивительной красоты по имени Меридиана, которая обещала молодому человеку богатство и свои магические услуги, если тот согласится быть с нею. Юноша согласился каждую ночь наслаждался он обществом своей таинственной любовницы, а между тем его социальное положение быстро менялось: юноша стал архиепископом Реймса, кардиналом, архиепископом Равенны, и, наконец, папой.
Я приду к тебе ночью, приблудившейся кошкой,
Я к тебе приласкаюсь, обниму твои сны,
Ты прижмешь меня нежно, своею ладошкой,
Под манящие запахи ранней весны.
Я приникну к тебе, я с тобой буду целым,
Ты вдохнешь меня всю, словно сладкий дурман,
Я хочу ощущать тебя сердцем и телом,
И чтоб ты был, лишь мною безудержно пьян.
Я разрушу все страхи, сорву все запреты,
Мы не будем вдаваться в причину и суть,
Мы доверим друг другу все наши секреты,
Обостренные чувства укажут нам путь.
А потом я уйду, для тебя буду тайной,
Ты вопросов задашь в пустоту миллион,
Ты захочешь узнать, а была я реальной?
Или я лишь далекий, расплывчатый сон?
Ты захочешь узнать мое имя и кто я,
Ты меня будешь мысленно звать и кричать,
И взирая на звездное, черное море,
Прижимаясь к стеклу, будешь трепетно ждать.
Я приду к тебе ветром, приду к тебе солнцем,
Я скачусь по щеке слезинкой из глаз,
Я тебя обниму, я к тебе приласкаюсь,
Словно все между нами у нас первый раз.
Я приду к тебе лучиком, прыгну в ладошку,
Я хочу в твоих снах всю себя растворить,
Но уже никогда не приду к тебе кошкой,
То, что было, не хочется мне осквернить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220934
дата надходження 08.11.2010
дата закладки 05.08.2012
В ночь, где рождаются чувства,
Ангелом в сердце впусти,
В трепетном танце безумства,
Косы мои распусти.
Нежно прижми рукою,
Губы начни ласкать,
Будем под этой луною,
Пальцы в замки смыкать.
Будем на стенах тенями,
В душах искать ответ,
Капать свечой на простыни,
Не замечая рассвет.
После, насытившись досыта,
Выпив любви вино,
Будем на шторах, досветла,
В окнах смотреть кино.
Будем под выдохи лампочки,
Тихо слова плести,
В ночь, где рождаются бабочки,
Ангелом в сердце впусти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191200
дата надходження 22.05.2010
дата закладки 04.08.2012
Тремтить зніяковілими вустами
Промовлене від серця слово «мама»
В житті вона лише одна єдина,
Хто відданою лишиться дитині.
***
Приспів:
Шлях життєвий встелиться квітками,
Чи кущами терну поросте, -
Пам'ятай завжди лиш слово "мама",
Найрідніше серцю й золоте.
***
Так ніжно приголубить свою доню,
З турботою до себе пригорне.
Цілую їй натруджені долоні,
Та молодість вже їм не повернеш.
Коли від тебе, мамо, я далеко,
Невидимим магнітом тягне знов
У край дитинства, де летять лелеки,
В хатинку, де живе твоя любов.
Минули стрімко так безсонні ночі,
Коли гойдала ніжно немовля.
І руки обіймають вже дівочі,
І доня слово «мама» промовля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355167
дата надходження 04.08.2012
дата закладки 04.08.2012
Гаптую крила, щоб у вись злетіти,
Туди, де голубінь твоїх зіниць.
А дощик не вмовкає дріботіти.
Усе мине під шепіт багряниць.
Думок політ, як сад дощами вмитий.
Від тягаря звільняється душа.
Цілує промінь рими день прожитий,
Стікає дощ трикрапкою вірша...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345509
дата надходження 22.06.2012
дата закладки 04.08.2012
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355184
дата надходження 04.08.2012
дата закладки 04.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.08.2012
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354297
дата надходження 31.07.2012
дата закладки 01.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.07.2012
Живу у прихистку живого Львова,
В якому все в щоденності бурлить.
Тут все чудове, все таке казкове,
Тут навіть рана дика не болить.
Цей древній Львів - моя жива фортеця
В якій сховатися так легко від життя,
Проте тут непотрібні довгі втечі -
Гармонія щодня тебе шука.
Тут ти закоханий гуляєш містом,
Привітність розквітає у очах.
Здається, що світи ти цілі вмістиш -
Вогонь розпалюєш, щоб не зачах...
Живу у прихистку живого Львова,
В якому все в щоденності бурлить.
Тут все чудове, все таке казкове,
Тут навіть рана дика не болить.
25.07.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352875
дата надходження 25.07.2012
дата закладки 25.07.2012
Воно сміється радо тихим перехожим
І жити завжди в нім - це розкіш неземна.
Постійно надихає нас на вчинки гожі,
Постійна динамічність залишається жива.
Я хочу жити в нім і в нім колись померти,
Тут одружитися і виходить дітей.
Тут дуже класно, тут наскрізь така відвертість...
Колись тут побував могутній Прометей.
Це місто смутку, радості, життя, любові,
Це місто щирості і сонячного дня.
Яке воно... яке воно наскрізь чудове!
Люблю я центром прогулятися зрання.
24.07.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352694
дата надходження 24.07.2012
дата закладки 24.07.2012
Распускаются кудри златые,
Оголяются плечи твои
И глаза, как волна, голубые,
Говорят, что ты жаждешь любви.
Яркий свет под свечу затухает,
Нежно льется мелодии звук...
Тело нежностью благоухает,
От касаний мозолистых рук.
Все без слов, все прописано в ласках.
Не допито вино... На потом.
Этот вечер запомнится в красках
И не раз возвратится к нам сном.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351377
дата надходження 19.07.2012
дата закладки 22.07.2012
Її Львів,- і досі закоханий у нічну безодню неба, такий щирий, ніжний, привітний, сьогодні - далекий, чужий, зболенний лютневими пристрастями Зими. Старенький трамвай нагадує про сіру занедбану буденність, перехожі вулиці, заклопотані своїми проблемами, не дають найменшого поштовху до усмішки, вуличний хаос, завірюха і жодного натяку на те, що сьогодні хоч щось увійде в Її душу, подарує кусочок романтики, запалить вогник тих дивних для усвідомлення почуттів, зачарує, приворожить, а потім... Хай зникне!
Дарма, дарма, дарма, що у серці зневіра. Тільки сьогодні, хай навіть на один вечір, на мить, на долю секунди, у якій відкривається усе життя, на подих, відчути, згадати, збагнути, закохано подивитись у даль, і просто чекати на щастя побачити знайомі очі. Як давно Вона не відчувала, не мріяла, не зупинялась просто, щоб глянути у нічне небо. А сьогодні... Не може пояснити, щось дивне ввірвалося в душу, кинуло шмат надії і прошепотіло “Досить!” А потім пішло, наробивши в серці гармидер, і не сказало, чи вернеться...
І все-таки Вона залишилась на тій зупинці вчорашніх ілюзій: вперта, горда, незмінна, так і зосталася в очікуванні незбагненного дива. Надія, яка так палко виривалася на волю, закричала, забилася сполоханою пташиною, залишаючи слід роз'ятреної рани. Але раз-у-раз її віра так вперто запалювала вогник Любові...
Ні!!! Ні!!! Не можна допустити останнє, не зараз, не в цю мить, ніколи... А чому ж так вперто б'ється серце, чому дає ще жити, чому не може впасти серед розбитих мрій, заснути і не прокинутись, чому ще здатне боротись, чому не може так просто піти?.. На ці вічні запитання Вона і досі не знає відповіді. Чи то доля дає поштовх іти далі, ступати важкою ходою по львівській бруківці, чи життя вперто кричить: “Не здавайся!”, але Вона йде. У серці крім болю не має місця ні для кого, жодних емоцій, жодної сльозинки на обличчі за останніх кілька років і навіть жодних думок.
Аж ось і зупинка. Старенька кав'ярня манить аромооксамитом львівської кави, кілька відвідувачів, байдужих до погоди надворі, її улюблений столик біля вікна,- саме тут відкривається її світ, незнаний, непідкорений, далекий. Кава, коньяк, біль. На устах спогад, що ріже, наче ножем, у серці- зовсім нічого, у душі кілька ран із запахом вчорашнього і лише крихта мрій...
...Ніхто не прийшов... Все-таки Ніхто не приходить... В застиглих зелених очах якесь далеке відлуння. Кава, коньяк... Завтра Її знову можна побачити тут: те саме розхристане волосся, той самий погляд і ті самі безнадійні надії...
P. S. Не питайте хто Вона, де живе, чому не вміє більше плакати. У ній так мало життя, але таке бажання жити. Вона звичайна пересічна жителька(чи житель) вашого міста, А може у цих рядках, ви впізнали кожного з вас у хвилини найбільших розчарувань. Вона сильна і обов'язково у шибку тієї кав'ярні постукає Її щастя. Вірте, боріться, кохайте, відчувайте і ніколи не здавайтесь, бо лише Віра, Надія, Любов дають те, чого так прагне Ваше серце. Не бійтеся впустити у свою душу клаптик неба, запросити погостювати Весну, помріяти, відчути...
Життя - Богом даний привілей, воно- прекрасне! Пам'ятай про це!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352013
дата надходження 21.07.2012
дата закладки 21.07.2012
Усім тим, хто щомиті шукає прекрасне, хто вірить у казку останніх осінніх ночей, хто хоч колись тримав у долонях клаптик неба, і просто своїм читачам присвячую...
Десь за вікном, у гамірній суєті львівських вулиць, осінь цілує заспані калюжі перших розтанувших сніжинок. Леткий подих вітру ледь помітно стукає у шибку, тим самим, ніби нагадуючи про щось дуже важливе. Чи то спонтанний трамвай далеких думок вривається у душу, чи то несамовито швидкий потяг віддалених емоцій мчить зі швидкістю світлової хвилі, чи пустий перон безнадійних надій... А може я просто заплуталась у власних почуттях і десь на дні свого серця шукаю відповіді на вічні запитання...
Саме зараз, Тобі не вистачає доби на день життя, просторої небесної блакиті над головою, якоїсь невеличкої радості... А може... Насправді хочеться прохолодного вітру, райдужних безкрилих мрій, одягнути махрові тапочки на босу ногу, вимкнути комп'ютер, сісти за письмовий стіл, ввімкнути настільну лампу,- і тоді — нові записи в щоденник, запах яблук у кімнаті, ледь прочинене вікно, чашка гарячого чаю з лимоном і ... І там, у напівтемній кімнаті , притулившись в унісон до Твого серця, вирують думки... Такі різні і такі схожі... Вони ніби дивляться у Твою душу, пронизують буття і разом із зорями на нічному небосхилі сторожують світ...
А так хочеться втекти крізь те відчинене вікно, зловити тонкий аромат осінніх пахощів, подарувати свою усмішку випадковому перехожому, поцілувати осінь в чоло і відчути як надсадно пульсує життя невідомого завтра. Ви відчуваєте цей запах- щось дивне, осіннє, але таке заворожуюче...і так схоже на мій внутрішній світ... Я б обов'язково Вам його подарувала... Але комп'ютери ще не навчились передавати запахів і не має такого сайту, який б зміг це зробити... А жаль... Бо внутрішній світ можна виразити лише тихим мовчанням у шелесті думок, його не можна помістити на долоні життя, внутрішній світ людини- це найбільша частина її душі...І в світі не має маленьких слів, маленького почуття чи маленької Любові. Бо не можна кохати випадково, чи відчувати у пів серця...
Людина завжди шукає себе і той куточок, у якому може погостювати її тендітне серце... А шлях до щастя зовсім поруч...
P. S. У шибку мого вікна вже стукає вечір,вуличні ліхтарі захопилися режисурою, створюючи оскароносні стрічки світового кохання, кругом така сонна тиша, лише там, зліва, де серце, вирує свій світ....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351536
дата надходження 19.07.2012
дата закладки 21.07.2012
Молилася мати за грішного сина,
Сльозами вмивалась щоночі в куточку,-
"Єдина любов і надія єдина,
Нехай збереже тебе Боже, синочку!"
Нехай негаразди тебе оминають,
Нехай не зустрінеш журбу ти в дорозі,
Ти ж бачиш, синочку, як весни минають
І скоро порадить я буду не в змозі.
Всю нічку молитва лилася рікою
І сльози лились... не хотілося спати...
А сину наснилось як ніжно рукою
Торкнулась чола посивілого мати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351565
дата надходження 19.07.2012
дата закладки 21.07.2012
Чого Вам, пане, кави чи цикути?
Не бійтеся, вона ж-бо не смертельна.
Не хочете зі мною все забути,
В безодню впасти пристрасно-пекельну?
Вам коньяку чи, може диво-зілля?
Лиш не кажіть, що полюбили іншу.
Не хочете втопитись в божевіллі,
Змінити душу на лірично-грішну?
Чого Вам, сонця чи стрімкої зливи,
Поем вершкових чи п’янких сонетів?
Багато є рецептів для щасливих…
Скоріш ловіться у мої тенета!
Що Вам віддати, – серце, тіло, душу,
Світанок, вічність, чарівні сонати?
В саду кохання полум’яну ружу
Запрошую зі мною Вас зірвати…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351301
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 19.07.2012
Отож, прощай! Ти вільний і нічий.
В любов фальшиву бавитись доволі!
Ти майстром був. Мене, невмілу, вчив,
Але давав лиш другорядні ролі!
О, як ти грав! – шикарно, наче бог!
Позаздрив би й Шекспір такій удачі.
Та від твоїх абсурдних перемог
Я лиш сміюсь тепер – уже не плачу…
Душа моя звільнилась від облуд,
Не в’яжу більше рани пишним бантом,
Ти звик новеньким дивувати люд,
Мені ж, мабуть, не вистачить таланту.
Отож, прощай! Ти ж так цього хотів –
Самотності гучної, бо для тебе
Життя – це гра, любов – і поготів.
Театр земний, на жаль, не бачить неба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351223
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 18.07.2012
Київ. Жорстока спека.
З Ради кульгала Мова...
Обдерта… Майже мертва...
У небо погляд... В вись хрести.
Дзвенить… Фальцетом
Не помісна церква…
Дзвенить монета;
Підкуп, чи пожертва,
Внизу: бруківка, суржик,
Чорний беркут.
Дім Український. Голод.
Студенти. Крути. Нації батьки.
Історії круги.
Чи можна пам'ять стерти?
Йдуть. Посміхаються.
Онуки тих червонопиких,
Що у Холодному Яру
В крові топили українство вперте…
Паперть. Поезія. Поети.
Слізьми пливуть сумні рядки.
Наш Батько мудрий :- Де ти?
Безвихідь. А чи часу тятива.
Московщина... До Пушкіна,-
Французькі лиш куплети.
Там Захід «друг». Зі Сходу « брат»
А мати українка. Німа.
Без колискової дитя.
Ридма. Віка.
У серці пращури,
У голові Москва.
Душа! Яка?...
Зґвалтована, спаплюжена.
Йшла Мова вперта, в спеку.
Води..., грози просити.
У студента, у поета….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350940
дата надходження 17.07.2012
дата закладки 18.07.2012
Послідня ніч... зі смаком полуниці...
Такі солодкі... і палкі її вуста...
Такі жадані.. і спокусливі сідниці...
Не втримавсь... прагнув... пив її до дна...
Вона шаліла... знала, що останні...
Ця ніч... обійми... і тихесенько: горю...
І пристрасні освідчення в коханні...
Востаннє... й вперше... те його "ЛЮБЛЮ"...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350701
дата надходження 16.07.2012
дата закладки 16.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.07.2012
Любовь
не Должность
и не Званье,
а роль
Заглавная
в судьбе.
Минуя разум,
подсознанье,
диктует
каждый шаг
к тебе.
Нельзя уйти
и отказаться,
её нельзя преодолеть,
Любовь,
Безмерное
Пространство,
от Слова
Жизнь...
до Точки
Смерть.
Я пропитаю Мир собою
и излечу от злобных вьюг.
Не совершенство,
грёз не строю.
Я твой надёжный
Добрый
Друг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348416
дата надходження 05.07.2012
дата закладки 15.07.2012
Так хочеться просто мовчати,
Й дивитись з любов'ю у вічі,
Так хочеться разом блукати,
Й цілунком потрапить у вічність.
Так хочеться разом сміятись,
Над простими б здавалось речами,
Так хочеться тепло всміхатись,
Й ділитись кахання словами.
Так хочеться зірку зірвати,
На вічному дереві неба,
Й бажання разом загадати,
Що нам більше нічого не треба.
Так хочеться стукіт відчути,
Свого серця у грудях навпроти,
І в момент цей прекрасний почути,
Як кохання вибринькує ноти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326672
дата надходження 31.03.2012
дата закладки 13.07.2012
Я хочу просыпаться с тобой
Ранним утром весенним свежим,
Опьянённым зелёной листвой
И тобой зацелованным нежно...
Я хочу просыпаться с тобой,
Обнимая, целуя, любуясь...
И, услышав: "Любимый, ты мой...",
Как всегда, я чуть-чуть разволнуюсь...
Я хочу просыпаться с тобой,
Задыхаясь от счастья и ласки,
Моё ВСЁ, ты мой мир и покой,
Ты мой смысл, моя сероглазка...
(апрель 2012)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331215
дата надходження 18.04.2012
дата закладки 13.07.2012
( переклад вірша Лия*** "А ты прости...")
(http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347990 )
А ти пробач...за те, що покохала...
І відпустила..., більше не тримаю...
І ще пробач...,твоєю я не стала...
Хоча "люблю" тобі казала.., знаю...
А ти пробач...без зайвої образи...
І наче квітку...завжди пам"ятай...
Ту ніжність...що була у нас одразу...
Лише прошу...із серця не стирай!!!
***********************************
А ты прости…
А ты прости... за то, что полюбила...
Я отпустила... больше не держу...
Ещё прости, что ласкою вскружила...
Не потревожу впредь своим "люблю"...
А ты прости... без зла... и без упрёков...
Меня цветком запомни навсегда...
А нежность... что у наших... у истоков...
Пусть сердце вспоминает иногда...
автор - Лия***
є і англомовний переклад цього вірша,
автор Мирон Гусак,
(http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348505)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348325
дата надходження 05.07.2012
дата закладки 13.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.07.2012
А лето снимает платье...
Кокетливо щуря глаза...
И к ветру в шальные объятья...
Затишье... Порыв... и гроза...
А после... в сладкой истоме...
Малиновым вкусом маня...
Рисует соблазны в альбоме...
Желанием томным звеня...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349013
дата надходження 08.07.2012
дата закладки 09.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.07.2012
Життям промокла вся осика.
Дощем? Та ні, природи лиш життям.
Шумить від вітру ніжна й дика.
Листки мов сотні срібних плям.
І розмовляє. - Ні, то шелест,
Він лине наче тихий ніжний спів.
Хіба не чуєш її трепет -
Якщо не знаєш пісні слів.
21.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339318
дата надходження 23.05.2012
дата закладки 03.07.2012
Шумить ріка, в долинах-снах, одна на самоті.
Вода гірка – бо й там життя, хвилини-хвилі, дні.
Мов справжня: тиснуть береги, сум-хмароньки-рої;
Сумбурне небо у воді та відлиски гаї…
Проснувся, глянув, подививсь: тече, біжить ріка:
то крихти-зорі-ліхтарі ясніють у вікні.
Неначе небо з реп’яхів – спросоння, суть така;
Здається тоне все у снах, не спиться лиш мені.
Тече сюди вогонь-потік, під триста тисяч, вік:
Зоря насправді не швидка, і світлу край є, лік.
Так, спіть вже думи-дітвора! Хай лине-мчить стрімка
Під світлом, тиха дивина - вже нових, снів ріка.
07.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343047
дата надходження 10.06.2012
дата закладки 03.07.2012
C каким бы человеком ты ни расстался, всегда будут наступать моменты, когда тебе будет не хватать именно его.
Я не хворію Вами від минулої зими.
Перегоріла. Серце знає міру.
В вогонь летять приречені листи.
Ви спопелили найцінніше - віру.
Я не бажаю знати Вас.
Тепер минуле видається чимсь незримим.
Іржавим реготом "нас" поминає час,
Притрушуючи снігом сивим-сивим.
О! Скільки слів несказано пустих!
О! Скільки віршів, текстів погоріло!
Не вистачає Ваших ласк простих.
І аби серце тихо-тихо мліло...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343360
дата надходження 11.06.2012
дата закладки 30.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.06.2012
Спраглі вуста...
Бажане тіло...
Розмова пуста...
- Мовчи... Несміло...
Подих один...
Зірки в півнеба...
Вибух судин...
Облиш... Не треба...
Власно.. цілунок...
Тіла тремтіння...
Зваба - рятунок?
Зваба - сп"яніння...
Вже розчинилась...
Небом у тобі...
Палко злюбила...
Сонцем у собі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345384
дата надходження 21.06.2012
дата закладки 21.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.06.2012
В співавторстві з Данилом-Київським
В обіймах лагідних мене заколихай...
Сховай від світу... пригорни долоні...
Волосся пести... тільки не тікай
Мій милий сон... ще потримай в полоні...
Скажи..., що стала бажаною я...
Й прошепочи на вушко ніжне слово...
Лиш уві сні ми любляча сім"я...
В житті ж мовчання... та суха розмова...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343282
дата надходження 11.06.2012
дата закладки 11.06.2012
Кохання - це найкращі почуття:
Блаженство, насолода, ейфорія,
Найкраще, що стається за життя...
Без нього все навіки вічні тліє.
Кохання - це турбота, радість і журба,
Страждання, муки і палке єднання.
Це воля, доля, дикість і тюрма -
Шалені пошуки світанку в знемаганні.
Кохання - це сім'я, родина, щирий сміх,
Це те, чого так прагнемо на світі.
Можливо це найважчий нині гріх,
Але від нього хочеться радіти.
19.05.2012 року Сокаль
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338744
дата надходження 20.05.2012
дата закладки 21.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.05.2012
Я не хотіла в Тебе закохатись,
Кажу ж Тобі, я зовсім не хотіла.
Хіба світанків спраглих дочекатись
І губ Твоїх торкатися несміло.
Я просто була другом найдорожчим
І на віки ставала незамінна.
В той час, як щастя ось таке жіночне
В руках Твоїх творилось неодмінним.
Я так боролась, падала, втікала,
А Ти мене відроджував спочатку.
Чомусь душа у Тебе закохалась,
Чомусь тремчу, Тебе боюсь втрачати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336020
дата надходження 08.05.2012
дата закладки 10.05.2012
Самотність точить з нас тварин, а може навіть в камінь,
Коли не тішить цвіт жоржин, ховаєшся у храмі,
Коли розхристані луки із сонцем посварились,
Коли обійми-кайдани у злості розчинились.
Самотність голками проткне, досягне аж до плоті,
І сміх дратує тих людей, що йдуть на верхній ноті,
Коли зелене загнило, а чорне - рідний колір,
Коли ліхтар, мов партизан задерти змусить комір.
Самотність з вовками живе і знає їхні ікла
Коли в один прекрасний день моя натура зникла,
Коли замовкли всі думки і висохли всі сльози,
Я звикла там, де ходжу я буяють сильні грози.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334437
дата надходження 01.05.2012
дата закладки 08.05.2012
Я зупинюсь лише на мить,
В червневу подивлюсь блакить –
Яка краса! І все повз нас…
Баским нестримно скаче час.
Проблем буденних сірий лід,
Студить в очах навкружній світ.
Й за «невідкладними» ділами,
Ми не милуємось квітками,
Не помічаємо краси
Перлин ранкової роси,
Тепла і шовку вітерця…
І лиш добігши до кінця,
Життя пустого стане жаль…
Та не повернеш темпораль.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335276
дата надходження 05.05.2012
дата закладки 08.05.2012
Навколо нас лиш запахи бузку
Пливеш в полоні серця... Наче знову в казці.
Ідеш за ним, немов на поводку -
Той запах всюди хоче ніжності і ласки.
А ти ідеш, вбиваючи життя,
Яке ніколи не вдалося збудувати -
Рахуй: тебе не було і нема
Допоки ти не зміг кохання відшукати.
І лиш той запах кличе далі в бій -
Усе попереду - єдину покохаєш...
Лише поквапся - впевнено ти дій:
Тоді ти щастя вічності пізнаєш.
Навколо нас ще запахи бузку
Пливеш в полоні серця... Наче знову в казці.
Ідеш за ним, немов на поводку -
Той запах всюди хоче ніжності і ласки...
06.05.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335510
дата надходження 06.05.2012
дата закладки 07.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.05.2012
О так.....скажений погляд....
Я бачу ти здичів?
Здається я сьогодні
Прийшла із твоїх мрій.....
О так.....я чую стукіт,
Це пальці затряслись,
Чим визваний цей гуркіт?
Бажання понеслись?
О так.....кусаєш губи,
Вологі ці уста,
В уяві пестиш груди,
Свідомість вже не та.
О так.....ти робиш кроки,
Богиня з твоїх снів,
Пишіють дуже щоки,
Таку,як я хотів.
О так....я вже напроти,
Лиш руку протягни,
І світ розсипле ноти,
До щастя досягли.
О так....скажи лиш слово,
Я знаю, що твоя,
Уже відчуло лоно,
Що ждеш ти відчуття.
О ні......відкрив ти рота,
Бо інша там пройшла,
Ну що ти за голота?
Навіщо вже вона?
О ні......так ти жонатий?
А наче просто звір,
Та йди ти конопатий,
Ти кожну так хотів!!!!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333782
дата надходження 28.04.2012
дата закладки 28.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.04.2012
Для счастья много ль нужно мне?!
Проснувшись утром, по весне,
Вдохнуть твой аромат с постели,
С шелков, остыть, что не успели:
От поцелуев, ночи страстной
С любимой женщиной прекрасной!
Для счастья много ли мне надо?!
Всегда, чтоб ты со мною рядом
Была, мой друг, в потоке дней
И в неге сладостных ночей,
Звездой манящей неземною.
Сынишку баловать с тобою…
Для счастья нужно мне так мало!
Чтоб завтра поскорей настало...!
К губам твоим прильну я вновь -
Моя Весна! Моя Любовь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332196
дата надходження 22.04.2012
дата закладки 23.04.2012
Сльоза зривається в бокал.
- «Він не прийшов сьогодні знову?» -
Бармен нав’язує розмову…
З естради журиться вокал.
Реальність тане ніби сніг
У сигаретному тумані.
«Які ж слова були останні?
Пробач? Прощай?... Та як він міг…?!»
А він, скитається дощем,
Мов хоче змити глум і сором.
Краплинки вторять йому хором:
«Навіщо той пекельний щем?!»
Не обвінчає час ніяк,
Ваганнями розбиту пару…
Він змокне і зайде до бару,
Щоб думи умертвив коньяк.
Бармену скаже: - «Лий на всі...»
Вона почує, стрепенеться.
Йому щаслива посміхнеться,
У сліз брильянтовій росі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331772
дата надходження 20.04.2012
дата закладки 20.04.2012
Великий день-який великий день!
З двінниць високих величальні дзвони,
Пташки розносять вервиці пісень,
На білих фанах-вишиті ікони.
Довкола церкви-богомільний люд,
На сонці сяють золотаві бані
І писанки у кошиках цвітуть,
І смачно пахнуть пасочки рум'яні.
Колише ніжний теплий вітерець
Свічок воскових язички шовкові.
Спиває Бог з намолених сердець
Іскристі роси світла і любові.
Гойдає дзвін освячену весну
В цю світлу днину, радісну і милу,
Де кожен з нас душею осягнув
Святої жертви переможну силу..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330429
дата надходження 15.04.2012
дата закладки 17.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.04.2012
Коли розставляться всі зорі поіменно
На зачарованому небі-полотні
Я зрозумію - відстань не даремно
Примножує в чеканні наші дні.
Квітневий ранок сонцем привітає,
Ти скинеш сновидінь п"янку вуаль
І посміхнешся, бо мене згадаєш,
Ще - не з тобою, не тепер...на жаль...
Перлина серця, не втрачай надії,
Ми збережемо силу почуттів,
Здолаємо життєві буревії
І віддамось кохання красоті.
О, вічне небо, дай душі розраду,
Дай знак, що мрії втіляться обох,
В житті кохання треба не багато,
Лишень - одне...одне, але - на двох...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329184
дата надходження 10.04.2012
дата закладки 11.04.2012
Все небо, здається, в полоні
Високих дерев навесні.
І чорні погрозливі крони
Охоплюють хмари, сумні.
Обхвачують наче навмисно -
Тікають від тих рученят,
Хмаринки, молочні і бистрі:
Далеко пливучі летять.
І все це таїть ненавмисно
Просту і хвилюючу суть.
Весна, не торкнулась до висі
Дерева щоб там одягнуть.
9.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329271
дата надходження 10.04.2012
дата закладки 11.04.2012
Я зустріла Тебе, коли серце цього́ не чекало.
Коли душу топтали сніги, заметілі й морози.
Так нечутно відчула і в очі Твої закохалась,
В сірі очі, що містять тривоги, надії і грози.
Кілька щирих листів, що писалися болем і серцем.
Кілька довгих весняних тривожних розмов до світанку.
Я й не зчулась, як мрії осінні із мертвих воскресли
І весну малювали на складках старої фіранки.
Просто серцем й устами торкнулась до сонного щастя,
Пригубила тепло, що окрилює мить найніжнішим.
Кілька слів для життя бережу як Святеє Причастя,
Бо десь завтра зима зробить світ і Тебе холоднішим
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308437
дата надходження 23.01.2012
дата закладки 08.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.04.2012
Я давно серед плем’я дикого,
Ледь тримаюся на плаву.
Маю щастя собі великого:
Хоч існую – таки живу.
Поміж люду сіро-безликого,
Що на сіно «людців»… мов траву…
І плітками калічить абикого,
Хоч побитий – таки живу.
Серед слів ядовито-зважених,
В хвилях підлості все пливу.
На байдарі чванством уражених,
Хоч веслую – таки живу.
Між підлесників шовком впряжених,
У порожніх псалмів гарбу,
З Раю Богом давно спроваджених,
Хоч гортаню – таки живу.
Все клянуся: « З лиця спітнілого,
Маску блазня от-от зірву!»
Та боюся вже Світла Білого,
Мов упир… А таки живу!
Хай на янгола злотокрилого,
У ві снах, я не жду й на яву,
Все ж припхався до віку зрілого…
Хоч не святець – таки живу!
2. 10. 11
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327582
дата надходження 04.04.2012
дата закладки 04.04.2012
Чому у сліз немає аромату?...
Лише гіркий, немов отрута біль…
Чому так хочеться тобою стати,
Пізнати, що вирує у тобі?
Чому в сльозах немає порятунку,
Ні забуття, ні страху, ні снаги?
Чому минуще щастя поцілунків?
Чому так легко вмерти від нудьги?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325265
дата надходження 26.03.2012
дата закладки 03.04.2012
Сидить в калюжі кошеня:
Махають лапки навмання.
Які чудесні небеса -
Розстало все, прийшла весна.
01.04.2012 (С)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326879
дата надходження 01.04.2012
дата закладки 02.04.2012
Спросите:"Существует Бог?"
Я точно знаю, сушествует!
Кто воплотиться нам помог?
Кто радость жизни нам дарует?
Кто неизменно любит нас?
Кто нам всегда добра желает?
Кто слабость нам прощал не раз?
Кто нашу глупость нам прощает?
Кто нас поддержит и поймет?
Кто верный путь всегда подскажет?
Кто ради нас на крест взойдет,
Не допустив сомнений даже?
Кто нашей радостью живет?
Кто наши беды разделяет?
Кто нас в молитвах помянет?
Кто с нами вместе помечтает?
Я точно знаю Бог со мной!
Чей храм Любовь! Нет выше храма
Любимой, самой дорогой...
Ведь Бог так просто - это МАМА!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318483
дата надходження 02.03.2012
дата закладки 02.04.2012
Я боюсь раствориться в прекрасных глазах,
Я боюсь растворить тебя собственным взглядом.
Эти тонкие пальцы на нежных руках
Обратят время вспять, для сидящего рядом.
Мне бы хоть иногда любоваться тобой,
Но боюсь тебя чем-то когда-то обидеть,
И боюсь неожиданно встретить тебя,
Опасаясь тебя никогда не увидеть.
Может это лишь сон, уже близок рассвет,
Всё осталось, как есть на земле и на суше,
Но никто никогда не получит ответ –
Для чего расстаются сроднённые души …
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327137
дата надходження 02.04.2012
дата закладки 02.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.03.2012
Це місто сотень й сотень ліхтарів
Де сонце якось по інакшому заходить
Де обриси старих старих домів
На тротуарах тихо хтось виводить
А шепіт злив і призвуки вітрів
На нотах грають не таких як всюди
У місті сотень сотень ліхтарів
Усе що рухається не спішить нікуди
Тут навіть потяги здавалося б пливуть
Все мчать й не поспішають прибувати
А ліхтарі указують їм путь
Комусь у гості, а комусь до хати
А ось трамваї, що здавалися б старі
Завзято роблять в місті викрутаси
Лиш леви - львівські стражі вартові
Століттями не змінюють гримаси
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311754
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 26.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.03.2012
у меня есть в доме кошка,
а у кошки пять котят.
собрались все у окошка
и на улицу глядят.
Кошка мама, кошка дочь,
два котенка близнеца-
точно копия отца,
и похожие точь в точь.
котик сын и кошка дочь.
ну а спросишь: "Где же папа?"
я тогда скажу тебе:
ловит он мышей в амбаре,будет ужин всей семье"
кошки мышек очень любят-
очень лакомое блюдо.
молоком запьют мышей
и ложатся спать быстрей!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324357
дата надходження 23.03.2012
дата закладки 23.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.03.2012
Зали́шусь мрією твоєю назавжди́...
Блакитні весни повінчають інших...
Та не цурайся, не змітай сліди,
Міняючи на кращих чи на гірших.
Нехай живу, хай в пам’яті живу
Краплинкою невтриманої волі.
Хай лиже вітер тиху ковилу,
Стежки, що загубилися в роздоллі...
І в небесах освячені дощі
Устеляться солоною росою...
Зали́шусь мрією твоєю на межі,
Маленькою волошкою сумною...
(22.03.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324186
дата надходження 22.03.2012
дата закладки 22.03.2012
Пошарпане життя замучило нестямно
І бій запеклий долю переміг...
Усе пішло... Повісилася клямка...
Та й досі ляска змучений батіг.
22.03.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324130
дата надходження 22.03.2012
дата закладки 22.03.2012
Пелюстками тюльпанів ніч на плечі.
У місті зародилися чутки:
Закоханий безповоротньо вечір
В вуста солодкі, наче нагідки.
Байдужа панна ніч малює зорі -
На небі хороводи і танки.
А вечорові б трішки сили волі
Й уквітчані лататтячком вінки.
Кохає ніч сором'язливий вечір.
Кохає до безтями, мов юнак.
Пелюстками лягає ніч на плечі.
Один лиш знак йому подай, лиш знак...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323986
дата надходження 21.03.2012
дата закладки 22.03.2012
Весна, як жінка.Жінка, як весна:
Буває ніжна, а бува примхлива,
То зазвучить грайливо, як струна,
А то раптово вибухне, мов злива!..
Весна і жінка.Жінка і весна:
У них обох свої земні турботи
Своя морська бездонна глибина,
Свої космічні зоряні висоти.
І не спізнаєш істину сповна,
Бо хміль думок обсиплеться, мов сонях...
Весна-це жінка.Жінка-це весна:
Чиясь розрада і чиєсь безсоння...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323214
дата надходження 19.03.2012
дата закладки 19.03.2012
( :))) из раннего :))) )
День, ночи место уступая,
Уходит тихо оставляя
Полей некошеный простор.
По ним крадётся, словно вор,
Июньский вечер. Также вечно,
Неторопливо, бессердечно
Сотрёт он краски с полотна
Художника – былого дня.
А после, кисть свою достанет,
И рисовать неспешно станет
Картину сумеречных грёз,
Где средь полей букетом роз,
Вновь умирая на закате,
Танцует солнце в алом платье.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323186
дата надходження 19.03.2012
дата закладки 19.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.03.2012
Казав знайомий: " Я в твої роки
на гульки витрачав усю зарплату!
Ще й зараз намагаються жінки
мене, мов журавля окільцювати.
То ж будь упертим (не соромся втіх),
перегортай життя свого сторінку,
і не хвилюйся – невеликий гріх -
постійно обнадіювати жінку".
Можливо, я б дотримавсь тих порад:
й одразу став кількох дівчат кохати,
і начищав би пір’я на парад,
щоб здатися досвідченим пернатим…
Та час життя за річкою тече,
(та й гульки часом вилізають боком).
Так, інколи захочеться, в плече
щокою ткнутись, наче ненароком,
І мовчки обійняти ніжний стан -
Волосся хвилі обпікають груди,
І щось тобі нашіптують вуста
байдуже, що на завтра скажуть люди...
І ще б на вік і звісно на віки
Любить - а не тремтіти від покути…
Не знав знайомий, що Жінки – зірки,
а нам до них ще треба дотягнутись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322622
дата надходження 17.03.2012
дата закладки 19.03.2012
Как красиво в камине дрова догорают...
Переливами красок оттенка зари.
Полушепот огня, словно сказки слагает...
Под пульсацию сердца каминной груди.
Я люблю у камина с босыми ногами
Без излишества мыслей лениво сидеть...
Просто так, пусть с закрытыми даже глазами...
На огонь безупречный душою смотреть...
А за окнами осень рыдает дождями...
За стеною холодной безжалостность зим...
У камина тепло... как красиво с огнями!!!
Только жаль, лишь осталось построить камин...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322128
дата надходження 15.03.2012
дата закладки 16.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.03.2012
Ще не цвітуть розпатлані тюльпани
І тихий двір не тоне в споришах...
Та вже потроху, мов крижинка, тане
Моя крихка ображена душа.
Ще так боюсь до себе підпустити
Твоїх долонь шовкову пелену.
Та світлим ранком, чистим, не надпитим,
Любов торкає спокою струну.
Хіба ж уникнеш ніжного полону,
Не вип'єш чашу повну цю до дна?
Яка ж душа вразлива й безборонна,
Коли гряде тюльпанова весна!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321145
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 12.03.2012
Примхлива дівчинка Весна,
На зміни настрою рясна:
На сході сонця, промінцем,
Пройде по полю окрайцем.
Удень сховається за хмари,
Зачне із вітром дивні свари.
Над вечір зарида дощем…
А з ранку, іній під кущем,
Іскристим килимком, розложе.
Та вберегти його не зможе –
Розтане діамант і щезне.
Гілляччя ясена кремезне,
Туману пелена укриє.
Росою велетень спітніє,
Вихне сердито головою:
- Дівчисько, не жартуй зі мною!
Та не розчує слів забавка,
Чкурне до лісу наче мавка,
У першоцвітовім віночку…
Надокучатиме ставочку,
Очеретяним скреготінням
Та хвиль простиглих хлюпотінням.
Вербу обійме, зашкодує,
Раптово знову занудьгує,
Що гола та стоїть і боса…
Співаночка різноголоса,
Запалить посмішку в очах,
Дівча розтане у гаях.
Поміж березових мережок
Нектаром стане для сережок…
І чорно-білою корою,
Заструменіє вниз сльозою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321122
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 12.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.03.2012
Не знаю чи повернусь ще сюди,
Де калина квітне при дорозі,
Де поважні високі дуби,
І матуся ще жде на порозі.
Але там,в нелегкій чужині,
Піднімаю я руки до неба,
Боже Праведний,щиро молю,
Вбережи рідну Землю від горя.
Не рахуй вже провин моїх лік,
Не обтяжуй вже зроблені кроки,
Лиш Тобі знать чи вернусь туди,
Де найкращі проходили роки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320634
дата надходження 10.03.2012
дата закладки 11.03.2012
Тобою пахне світ моїх очей,
Такий легкий,неначе пух кульбаби,
В нім я тобі схиляюсь на плече,
І більше слів мені нема відради.
В нім радість із весняним ластів'ям,
Сягає наче понад сьомим небом,
Вдихає аромат весни й земля,
Збагачений духмяністю едему.
В нім простота овіяна красою,
І на яву в нім ти,а не у сні,
В цім світі залишаюсь я собою,
Сміюсь крізь сльози,плачу через сміх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320617
дата надходження 10.03.2012
дата закладки 11.03.2012
Буття степами, вітер нас жене.
Ми котимось невпинно, мов курай.
Дитинство, юність, зрілість промайне
На тім шляху до Пекла… А чи в Рай.
Буває й так, що хащі з будяків
Зненацька спинять чийсь натужний біг,
Скінчивши передчасно лік років,
А сніг засипле наче оберіг.
До літечка сірітимуть вони
Скелетами безлистими долонь
І в попіл перетворить їх, у сни
Палючо-дикий степовий вогонь.
Та іскорки здіймуться у блакить,
Віддавшись на поталу злим вітрам,
Щоб зорями з небес повік світить
Про швидкоплин нагадуючи нам.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320831
дата надходження 11.03.2012
дата закладки 11.03.2012
І тільки дурість нас веде у божевілля,
Бо тільки в ній життя чомусь таке гладке,
Але при ній ми вічно тягнем сухожилля -
А трясовиння вниз затягне нас гидке.
10.03.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320705
дата надходження 10.03.2012
дата закладки 11.03.2012
За ту, которая поэтами воспета,
За ту, что есть любви живой родник,
В которой тень извечного секрета,
В которой счастья – вечность или миг.
За ту, что мир меняет, как погода,
За ту, в которой чувства - как вулкан,
За ту, которую почти не старят годы,
За ту, в которой страсти океан!
За ту, что всех нужней на белом свете,
На трех китах держащую свой быт.
За ту, которая всегда за все в ответе, -
Волшебник, врач, шпион и следопыт…
За ту, которой кланяются в ноги,
Которой ярче нет среди цветов.
За ту, к которой сходятся дороги, -
За Женщину, за Нежность, за Любовь!
07.03.2012г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320176
дата надходження 08.03.2012
дата закладки 08.03.2012
(жінкам клубу, з любов'ю)
Між сновидінь, в Космічний лан майну з вітрами,
Де галактичний першоцвіт зорить квітками.
Спаливши правила усі в огні поетик,
Зберу світила пломені, я у букетик.
Той, покладу в молодика тонку байдару,
Рікою ночі попливу в туманнім згару.
Хвилечка вчинять ворожбу – «на долю» з тишку,
І пелюстками простелЯть ясну доріжку.
На щогли хмарками напну розсвіт-вітрила,
До бережечка підійду, до твого мила!
Де кіски чайками, на зустріч… стоголосі…
І руки випустять букет під ніжки босі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320043
дата надходження 08.03.2012
дата закладки 08.03.2012
Я зажурені очі твої
Намалюю рясними дощами.
Брови будуть веселки сумні.
Вії ж я розфарбую ночами.
Трояндові цвістимуть вуста
На обличчі твоїм ковиловім.
Ця робота моя не проста,
Бо у серці кохання мов повінь.
Ріки в коси твої заплету,
Хай туманом лягають на плечі.
Приколю в них яскраву зорю,
Що на небі запалює вечір.
А як вранці прокинешся ти
І побачиш портрет у віконці,
Будуть радості сльози текти
І росою блищати на сонці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319779
дата надходження 07.03.2012
дата закладки 08.03.2012
Життя нудне тоді, коли не годен жити, -
Тоді це каторга, найважчий хрест.
Своєю працею потрібно заслужити
Повагу, статус, дикий Антарес.
07.03.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319953
дата надходження 07.03.2012
дата закладки 08.03.2012
І тільки усмішка, бо посмішка не личить жінці -
Лиш тільки в ній зростає благодать.
Життя у спокої коханій половинці
Дає надію в щасті спочивать.
Лиш тільки усмішка до усмішки в єдино
Серця гарячі у коханні пригорне,
Слова рікою віковічною полинуть
І божевільний трепіт дико промайне...
06.03.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319797
дата надходження 07.03.2012
дата закладки 07.03.2012
Поменше галасу, бо він нам не потрібен:
Гармонія душі - найкраще у житті.
Ти сам собі навіки будеш винен,
Коли гармонію ти звів на манівці.
06.03.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319652
дата надходження 06.03.2012
дата закладки 07.03.2012
Кохані, любі поетеси.
Строфи чудової принцеси.
Святого слова віконтеси.
Святковим подихом весни,
Натхнення,сповніть паруси.
Пришпорюйте своїх Пегасів,
Летіть в поезії пампаси.
Епоху зваблюйте прекрасним.
Хай творчості вогонь не згасне.
Хореїв , ямбів стоголосії запаси,
Хай заквітчають «Клуб поезії» криласий.
Хай ваших слів кружляння ,
В безкінечнім плине вальсі,
І зачарує навіть в Монпарнасі.
Вам рим небесних відчуття.
І золотого легкого пера.
Хай без сльози буде душа.
Коханням дихають слова.
А на найвищих п*ядесталах
Замість лампасних генералів,
Хай бачим Вас - поеток вдалих.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319502
дата надходження 06.03.2012
дата закладки 06.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.03.2012
Вітаю всіх із цим чудовим святом -
Бажаю творів щедрий зорепад.
Щоби героїв вміли муштрувати,
Щоб доля промишляла на відпад!
Бажаю Вам ідей нових побільше,
Бажаю щастя, волі і тепла!
Хай Божа Ласка Вас ніколи не залишить
І Провидіння Вас ніколи не лиша!
Нехай натхнення сиплеться сузір'ям,
Молочний шлях, хай стежечку кладе
Повсюди хай огорне Вас довір'я -
Кохання і визнання най знайде!
04.03.2012 року Львів
* 3 березня - професійний День Письменника
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319211
дата надходження 05.03.2012
дата закладки 05.03.2012
Пробач мене, Боже, за мої думки,
Я їх ненароком тримаю в собі,
Ну так, я не ангел, що вміє літати,
Та хочеться трішки хоч кращою стати.
Пробач мене, Боже, за грішні діла,
Я завжди творила усе не зі зла,
Із золота, може, шовкова доріжка,
Де слід пропадає у сховану діжку.
Пробач мене, Боже, що далі грішу,
Здається скінчилось....та ні, ще вишу,
Між рейками долі, де чорне і біле,
Навшпиньках по лезу не раз проходила.
Ковтає безодня, постій.. там не йди,
Біленькі хмаринки, мов човен з біди.
Та сварки бездушні їх враз розчиняють,
Образи та сльози до неба гукають.
Пробач мене, Боже, що просто мовчу,
Здавалось від болі на себе кричу,
Я з сонця, для щастя ще ковдру згачкую,
Як схочуть навколо - усім роздарую!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318943
дата надходження 04.03.2012
дата закладки 05.03.2012
***
… Мудро діяти.
Мудрість множити.
Вибирати шляхи находжені,
Оминаючи гострі виступи…
Довго важити…
Ясно мислити…
Мудро діяти…
Та трапляється,
Що за серце гачок чіпляється…
На останнім гарячім видисі
Мудрість сиплеться в ноги пристрасті…
11.10.11
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285670
дата надходження 11.10.2011
дата закладки 05.03.2012
***
Любов – страждання, безумство, втрати.
Троянд - так мало, голок - багато.
Любов – залежність, токсин, отрута.
Завжди провина, завжди спокута…
Не вибирає, не відступає…
За все візьмЕ. І за все спитає,
Безжально множачи в серці діри…
А я чекаю, дурна…
І вірю…
4.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304112
дата надходження 04.01.2012
дата закладки 05.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.03.2012
Пожди ще трішки і розтане сніг,
В душі раптово вщухне завірюха,
Не раз ще зливи прийдуть на поріг,
А ти всміхайся, чуєш, ти не слухай!
І відчини віконечко душі
Ясному сонцю, проліскам і травам,
На світанково-вранішній межі
Яріє світла сяюча заграва!
І накупавшись в променях ясних,
Розпушать хутро котики вербові...
Плекай у серці проблиски весни
Вирощуй квітку світлої любові...
І відганяй надією щодня
Гірку печаль, зневіру і розлуку,
І хтось назустріч(може навіть я)
Тобі простягне теплу свою руку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318350
дата надходження 02.03.2012
дата закладки 02.03.2012
Зашепотів у вишнях дощик літній,
Змочивши сонця вранішнього край.
Вчувалося в кантаті передсвітній:
- Прокинься, чуєш-ш-ш! Чуєш-ш-ш, уставай!
У заспану прочиненість віконця
Вітаючись, я простягнув перста
І зачерпнувши свіжість у долонця,
Зросив ЇЇ волосся і уста.
Розквітла маком посмішка кохана,
Примружилась очей п’янка блакить.
Троянда потягнулася жадана…
Подумалось: «Спинись чарівна мить!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318305
дата надходження 02.03.2012
дата закладки 02.03.2012
Не выходит написать мне стих,
Мой Пегас, кажись притих,
Вы простите все друзья,
Напишу вот-так пока....
Ты помнишь моменты, когда остаешься с ним..... наедине.... когда самая удобная одежда и сама желанная - его рубашка..... та, которая пахнет ним.....и только им..... и временем вашей любви.....совсем еще теплая такая.....лишь она сейчас может коснутся моих плеч.....груди.....тела....легкая материя дотронется так, словно ты снова целуешь руки, пальчики, кожу.....можно тонуть в объятьях, в воспоминаниях, словно слышишь его голос, ощущаешь мощную силу и свою слабость.....немножко непричёсанные, слегка мокрые волосы спадают на плечики....первые три пуговички никогда не застегну, а может и вся будет беспорядочно так, прятать то, что месяц всегда видит, когда ты рядом.....я тебе кажусь еще болие привлекательной,чем всегда?......и даже молчание только усиливает разряды между вечностью и тобою.....полустертая тушь, дрожащие пальцы, дикий взгляд, полный безумства и всего один шаг от грани страстного прыжка.....один барьер, который отделяет нас - тонкая, рубашка.....да, у меня есть море одежды, даже очень привлекательной, но я все равно, первой схвачу и наброшу на себя ету ткань, что целый день была на тебе, всегда рядом, где-бы ты не был, впитала всего тебя (как я ей завидую) .......хотя, это всего-лишь рубашка.....но она же ТВОЯ....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317866
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 29.02.2012
Всі коліна собі роздираючи,
Я до тата бігла сльозою,
Він мене обіймав, повчаючи:
"Головне - не бути слабкою".
Сто образ у житті отримавши,
Я вночі кричала від болю.
Мене тато завжди підтримував:
"Головне - не бути слабкою".
І коли він пішов за обріїї,
Забираючи світ з собою,
Мені небо писало зорями:
"Головне - не бути слабкою".
Коли тато вже був на відстані
І мене називав чужою,
Я тоді лиш збагнула істину:
"Головне - не бути слабкою".
© Діана Петренко
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317631
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 28.02.2012
Аркуш,
стіл,
тиша
і думка тривожна
ходою
іде
нетверезою:
у цьому світі
на що
спроможна
й навіщо потрібна
поезія?
Можливо,
вона
руйнує грати
чи спрагу тамує?
Облиште!
Якби-то слово
могло
судити,
карати,
відроджувати...
Якби-ж то!
Навіщо ж тоді
знову і знову
злі,
іронічні,
змучені -
з хворої голови
на здорову -
линуть словосполучення?
Вірш -
то не просто
виключний факт,
не запис порожній в фейсбуках!
З поту
і крові
постане строфа -
правди,
любові
та муки.
Одна за іншу -
міцний ланцюг,
довіку не розірветься,
якщо
пісню
вільну цю
співає серце.
Потік
турбот і подій
несе,
б’є
об каміння
потужно.
Може,
у тому
поезії сенс,
щоб нас
не втопила
байдужість?..
27. 02. 2012.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317587
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 28.02.2012
Весняну ніжність я зберу в букет,
Вмістивши все тепло її в долоні.
І намалюю для весни портрет,
Зігрію дні, щоб не були холодні.
Я з сліз зроблю краплиночки роси,
Щоб залунало срібним передзвоном,
Понесло в світ чарівної краси,
Не знаючи ні спинку, ні кордону.
Заграє скрипка ніжно у душі
І залунає музика кохання.
Луною полетять мої вірші,
Весні, мої, написані зізнання...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317316
дата надходження 27.02.2012
дата закладки 27.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.02.2012
І знову ти... І вітер у волоссі.
Це дихання. Твоє. Заплуталось у них.
У груди холодом. Я знаю, не зі злості.
По іншому не вмієш за поріг...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316342
дата надходження 23.02.2012
дата закладки 24.02.2012
Напишу я музыку весны,
Пусть застыли реки и дороги,
Напишу я музыку весны,
Сквозь морозы, снег и вьюги.
Сочиню я музыку весны,
Пусть она теплом струится,
Сочиню я музыку весны,
Пусть она, Весне приснится.
Посвящу я музыку весны,
Той поре, когда снега растают,
Посвящу я музыку весны,
Тому дню, когда Земля оттает.
Я скажу, под музыку весны,
Что в душе, уже давно капели,
И скажу, под музыку весны,
То, чего Ты так хотела.
Сохраню я музыку души,
До поры, грядущей, долгожданной,
Сохраню я музыку любви,
Для Тебя одной, одной – желанной…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313070
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 24.02.2012
Надо жить, несмотря ни на что:
На телесную боль и обиду!
Надо жить и любить, как никто,
Для себя, для других, не для вида.
Если в сумраке бродит душа
И давно эта жизнь опостыла,
Надо жить, путь нелегкий верша,
Пусть на грани судьбы - у обрыва!
Надо жить! Хоть порой одинок
И разорвано сердце на части.
Надо жить! И отбыть этот срок,
Ведь не в нашей уйти когда власти.
Надо жить! Телом всем и душой,
Пусть с надрывом, тоской, неприятьем,
Пусть с отчаяньем, горькой слезой,
В ритме жизни сгорая в объятье.
Надо жить! С чистой верой в сердцах
Продолжать этот миг откровенный.
Надо жить, пока солнце в лучах
Освещает твой путь сокровенный.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316281
дата надходження 23.02.2012
дата закладки 23.02.2012
Впіймай мене - я ж падаю донизу,
Злови мене ,підстав своє плече
Поруш глибоку і печальну тишу
Нехай вона кудись у сон втече.
Впіймай мене і притули до себе
Не відпускай із помахом руки,
Я все одно залишусь біля Тебе
Торкнусь рукою теплої щоки
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316020
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.02.2012
Що життя, воно на ділі,
Наче клавіші роялю:
Чорні, білі, чорні, білі,
І так далі, і так далі.
Вибір так собі, неначе,
Та залежить, як зіграти:
Можна пальцем вальс собачий,
Можна й "Апасіонату".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315426
дата надходження 20.02.2012
дата закладки 22.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.02.2012
Часом
ти ще дзвониш мені з того світу
вітаєшся чемно
і надиктовуєш неймовірні рядки
про кохання якого нема
намагаюся записувати
окремі фрази на палітурках
чистих полях
але врешті-решт
треба збагнути
що у нашім блокноті
вже немає
вільного місця
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234911
дата надходження 15.01.2011
дата закладки 18.02.2012
«Здорові були, мої рідні!
Всім шлю привіти без числа!
До вас приїду аж у квітні,
Мені заміна не прийшла.
Але ви тим не переймайтесь,
Бо неодмінно повернуся.
Кажу вам, любі, не печальтесь.
І цьом дружиноньці Ганнусі.
Малому привезу панамку.
А з тих, що я був вислав, грошей
Купіть узимку йому санки,
Та щоб міцні були, хороші…
А тут зими нема й далеко,
Завжди надворі літня спека.
Листів від вас усіх чекаю!
Я повернуся, обіцяю!»
Він залишився на війні.
Вогонь і дим. Гарматний гул.
Упав в бою. Серпневі дні.
Вісім’сят шостий рік. Кабул.
14.02.2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314187
дата надходження 15.02.2012
дата закладки 15.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.02.2012
Когда тебя нет, меня будто раздирает на мелкие песчинки
твоего дыхания чаем с яблоками и красным шиповником
И ты застываешь у меня на губах чем-то таким слаааадким
просоченое мандаринами, хм… смешно, вместо помады)
Когда тебя нет, я превращаюсь во что то такое
хрупкосонное...
луннорозтропаное …
хочется уснуть на ладони…
…ближе к тебе …думая о чем то общем…
…
Когда тебя нет…
Я усну под одеялом…
пересекая грань, я вновь пишу на разорванных дневниках
которые липнуть к липовомедовым …
а может быть абрикосовоклубничных,
нееет малиииииновованильным губам..
сонноприкасаемо…
апельсиновой косточкой рисуя «Завтра»…
Ямочки на щеках своими улыбками…
медленно крадут под подушку колыбельную…
и тебяяяя)
на краю постели
плюшевотеплой …
Забившем взглядом карих глаз
Простыми словами я пишу, то,что ощущаю, больше всего..
ведь это мое, это ведь я…
а ты внутри…сладкосонного…
Нет, бояться нельзя
…они во мне…
теребя
шурша
всхлипывая
улыбаясь во сне…
В конце подписываюсь своим именем «sleepsweeting»
на выдохе, прикасаясь к листку как живой материи
печать своими губами...
это то…что бы могла быть нашим молчанием…
….
Просыпаясь…с мыслями о тебе…и кусочком мандарин)
Когда тебя нету..даже грусть становится прекрасной…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314005
дата надходження 14.02.2012
дата закладки 14.02.2012
чарівним жінкам "Клубу Поезії"
з любов'ю
Виріжу із неба валентинку ясну,
Виведу рядочки, ружі олівцем.
Побіжу вітати дівчинку прекрасну,
По заметам сніжним, сонця промінцем.
Не зупинить щастя віхола у полі –
Вітер зрозуміє, стишить лемент свій.
Любонька зустріне і опустить долі,
В срібній паморозі, соромливих вій.
Покладу дарунок в найніжніші руки,
Доторкнусь вустами янгола крилець.
І розітнуть Лютий тріпотливі звуки,
В унісон блаженно-люблячих сердець.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313976
дата надходження 14.02.2012
дата закладки 14.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.02.2012
Гарячий подих, тихий джаз, солодкий дотик,
Розтопиться аж шоколад, немов наркотик,
Від жару погляду твого лоскочуть нерви,
Лишають зорі на стіні німі шедеври.
Ванільний крем немов застиг - так пахне шкіра,
Проміння місяць запустив - завіса звіра,
Коньячний колір моїх мрій нирнув в зіниці,
Смак полуниці на устах - п’янка в’язниця.
Троянда голками проб’є цю грань з шифону,
Ідуть приречено думки десь до притону,
Подушка стомлено горне крізь темні штори,
Бажання, мрії, дикі сни - бездонне море.....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312308
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 08.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.02.2012
Жадану прохолоду на поля
Приносить в серпні нічка чарівниця.
Дрімає степ. Лиш вітерцю не спиться,
Траву колише він, як немовля.
А та шумить, тихесенько зітхає,
Ромашками сміється в небеса…
Із зоряних очей Богів, сльоза,
Росою вранці на поля стікає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311829
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 06.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.02.2012
Цените тех — Кто Вами дорожит,
Храните тех — Кто Вас Оберегает.
Печальтесь с теми — Кто о Вас грустит,
и вспоминайте — Кто по Вам скучает.
Живите теми — Кто для Вас живет,
поддерживайте тех — Кто Вам опора.
Смешите тех — Кто радость Вам несет,
и слушайте во время разговора.
Заметьте - Кто заботится о Вас,
поймите — Кто ВАС сердцем понимает,
Чуть нежности навстречу, сотню ласк,
И Жизнь звездою засверкает!!!
Летять – не спиняться хвилини,
Приходить неповторна мить,
Коли вдивляється людина
В роки, що встигла вже прожить.
Було і чорне і червоне,
На рушнику земних доріг,
але любові стиглі грона –
То найсвятіший оберіг.
Хоч скроні світяться від срібла,
Добро натхнення додає.
Сердечне, щире Вам спасибі
За те, що Ви на світі є!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311019
дата надходження 03.02.2012
дата закладки 03.02.2012
Сиджу в кав’ярні, як в кіно,
Смакуючи ґлямур
Чоколядового ґатунку.
Самотній столик під вікном.
І запах кави – запах трунку.
Малює пара, мов ажур,
Геть чудернацькі візерунки.
Сьогодні я без колєжанки.
Та це не значить, що сама –
Зі мною кави філіжанка.
Сьогодні я пишу роман.
Ше тілько вчора розпочала,
Бо більш на те часу не мала.
Через дорогу на фасаді
Регочеться малий Амур.
Сусідній столик – сидить пан;
У нього пальці в чоколяді,
Бо заглядівся він в мій бік.
Є шось таке в його загляді,
Шо я згубила часу лік.
Все як в кіно, як на екрані.
Але ж я є пор’ядна собі пані,
Тому тримаю філіжанку з порцеляни
Так елєґансько лиш двома пальцями.
Не дай Бог, кава розіллється.
І шось мені тако здається,
Шо роман прийдеться
Якось-то іншим разом написати.
Коли – не знати.
Але по блату дам вам першим прочитати.
31.01.2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310398
дата надходження 31.01.2012
дата закладки 02.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.02.2012
Знову сонце сяде а ти не зі мною
І новий світанок зустріну з журбою
Без твоїх очей марево ночей
Не дає мені сну
Хоч не знаю як але все ж я скажу
ПРИСПІВ:
Такі прості слова
Зірвуться з моїх вуст
Разом із теплого вітру тремтінням
Такі прості слова
Це сон чи на яву
І наче в єдине сплелись наші тіні
На клавішах ночі... нам зіграє... хтось дивний блюз
Я тобі прошепочу - Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ
Знаєш як тремтять у долонях долоні
Погляд єдиний і серце в полоні
Бачить навіть місяць
Що немає місця
В небі моєму для інших зірок
І для мене щастя назустріч твій крок
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310228
дата надходження 30.01.2012
дата закладки 01.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.01.2012
А все говорят, что дерзкая,
А все говорят, что броская.
И в злости еще и резкая,
А он говорит,что солнце я))
Плевала на все их мнения,
Живу,как хочу,как умею я.
На границе мои правила.
И только по ним играю я.
Для мамы всегда послушная,
Для папы - безприкословная.
Подружкам всегда лучшая.
Любимому - чаще скромная.
Все остальное - лишь мнение,
Чье-то глухое и черствое.
В жизни живу, как умею я.
ЖИЗНЬ НАУЧИЛА БЫТЬ ЖЕСТКОЮ!
А вы докажите, что резкая,
А вы докажите,что дерзкая!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308589
дата надходження 23.01.2012
дата закладки 23.01.2012
Згадав Вівальді - Пори Року
І ніжних скрипок тихий спів,
Життя душевних нот - без строку,
Їх красень - січень закружив.
Торкнувсь скрипаль глибин сердечних
І пам"ять оживила знов
Тепло очей
І бескінечних - про наше майбуття -
Розмов.
А за вікном - зима сніжиться,
Спить міцно втомлена земля,
Спи, доле,
Хай тобі присниться
Чарівна пісня скрипаля...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308511
дата надходження 23.01.2012
дата закладки 23.01.2012
Утверждают...что жизнь ... чёрно - белая...
Две полоски...она - полосатая...
Я...наверно...не то что-то делаю...
У меня ...всех цветов...и с заплатами...
И мой мир...то в горошек...то в клеточку...
С ароматом...то дёгтя...то ладана...
Столько разного в нём...понамешано...
Но другого...иного...не надобно...
Мне иного...другого...не хочется...
Я попала в зависимость...к радуге...
Даже ...маленькое одиночество...
В бирюзовом - уютно ...и радует...
Утверждают...что жизнь...чёрно-белая...
Две полоски...она - полосатая...
Я...конечно...не то что-то ...делаю...
У меня...то седьмая...то пятая...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307843
дата надходження 20.01.2012
дата закладки 22.01.2012
Моїм найкращим другом є папір.
Що не скажи йому - усе пробачить:
І крик, і ласку, заздрість і докір.
Цього хіба нахаба не побачить.
Все, що болить - живе в моїх віршах.
Усе в руках тримають вірні друзі -
Оці рядки, коли вже їде дах,
Дають відпір нещастю і напрузі.
Щасливий я, що маю хоч папір,
Що можу фарбу чи вірші наляпать,
Що він не ставить рамок, ані мір.
А ще я можу тут бур'ян не сапать.
Спасибі, тобі, друже, що ти є,
Що кожен раз, коли приходить відчай -
Мені плече підставиш ти своє,
І закриваєш все, бо ти не слідчий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308317
дата надходження 22.01.2012
дата закладки 22.01.2012
Прикоснулась щекою к окошку.
Ночь темна. Не скрипят фонари.
А я верю, что всё понарошку:
Всё развеется светом зари.
Сколько зим, сколько лет пролетело!
Но, как прежде всё жду у окна...
Что-то небо так вмиг потемнело...
Но куда всё спешат поезда?
Чередуются зимы и вёсны.
За окном снова та же пурга.
Дни бывают порою несносны...
Ты вернёшься сквозь эти снега.
Часто вера в душе еле тлеет,
А когда скрипнет дверь невзначай:
Вмиг на сердце моём потеплеет,
Но со счастьем обмана печаль..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308081
дата надходження 21.01.2012
дата закладки 22.01.2012
. І знов... дзвоню у віщий дзвін,
Буджу увагу вашу і свідомість...
Та чи розбудить душу він,
Чи в суєті розчиниться натомість?..
І знову звертаюсь я до вас,
Знов... розбудити хочу я наснагу.
Знову й знов... У безконечний раз...
... Хоч так приверну вашу я увагу...
В житті шукати треба вищу ціль,
Ви ж на Землі живете тільки раз.
Чому ж життя - у п'яну заметіль,..
Коли для вас божественний наказ:
Впізнати суть життя на всій Землі,
Відкрити незвідані ще далі...
(Будити вас - задача на мені,
Будити! І геть усі печалі...)
А ви розкрийте всі таланти,
Відкиньте дрі́б'язок в смітник.
Живіть, як боги, як Атланти,
Поки ваш розум не поник...
Бо прийде час і треба - в Вічність
І стидно йти з пустим мішком...
... (Буття сувора є циклічність,
При чом... тут кофе, "кайф" і ром...)
І скажуть читачі, що хоче цей автор від нас... Ну ніяк не тривожить цей вірш (як і інші його) нашу уяву. Отут якраз і зарита "собака". Бо так вже влаштована людина:
Холодным январским утром на станции метро Вашингтона расположился мужчина и стал играть на скрипке. На протяжении 45 минут он сыграл 6 (шесть) произведений. За это время, так как был час пик, мимо него прошло более тысячи человек, большинство из которых были по дороге на работу.
За 45 минут игры только 6 человек ненадолго остановились и послушали, еще 20, не останавливаясь, бросили деньги. Заработок музыканта составил $32.
Никто из прохожих не знал, что скрипачом был Джошуа Белл — один из лучших музыкантов в мире. Играл он одни из самых сложных произведений, из когда-либо написанных, а инструментом служила скрипка Страдивари, стоимостью $3,5 миллиона.
За два дня перед выступлением в метро, на его концерте в Бостоне, где средняя стоимость билета составляла $100, был аншлаг.
Игра Джошуа Белла в метро является частью социального эксперимента газеты Вашингтон Пост о восприятии, вкусе и приоритетах людей. Главными вопросами эксперимента были: в будничной среде в неподходящий момент ощущаем ли мы красоту? Остановимся ли чтобы оценить ее? Распознаем ли талант в неожиданной обстановке?
Один из выводов из этого эксперимента может быть следующим:
Если мы не можем найти время на то что бы ненадолго остановиться и послушать лучшие из когда-либо написанных музыкальных произведений в исполнении одного из лучших музыкантов планеты; если темп современной жизни настолько всепоглощающий, что мы становимся слепы и глухи к таким вещам — тогда что же еще мы упускаем в жизни...
Що тут можна ще добавити?..
Так і живем - захоплюємся дріб'язком, пропускаючи мимо уваги велике...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308336
дата надходження 22.01.2012
дата закладки 22.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.01.2012
Плаче Львів…
На бруківці
Стоять калюжі
Мов живі…
Всі будинки
Та їм байдуже
Що не вдвох…
Ми з тобою
Тепер окремо
Бачить Бог…
Що без тебе
Життя даремне
Плаче Львів…
Від Личакова
До Пустомит
Хоче він…
Щоб з тобою
Були разом ми
В небесах…
Нашу зірку
Сховали хмари
Знаєш сам…
Сто ночей
Я тобою марив
Плаче Львів…
І росою
Стікають сльози
По траві…
А останній
Трамвай відвозить
Почуття…
Мрії наші
Назад в минуле
Це життя…
Ми до нього
Пін-код забули
Плаче Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191636
дата надходження 24.05.2010
дата закладки 17.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.01.2012
***
Ви знаєте, як боляче чекати
Тих поглядів жагучих?!.. слів?...
Котрих не зможете сказати...
Бо... не вартує почуттів!...
І як болить нестримно серце!
Хоч знає, певно... але жде...
Встеляє у надії денце:
Він буде!!! Він іще прийде!!!
Щоб мовити... і пригорнути...
Мальована уява... гра...
Та їй ніколи не збагнути...
А вам… до іншої пора...
(12.11.11)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306262
дата надходження 13.01.2012
дата закладки 13.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.01.2012
Панічне від страху свавілля —
Заплутались трави в галуззі...
Не вороги, чомусь й не друзі —
Не наше весняне весілля...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304237
дата надходження 04.01.2012
дата закладки 04.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.01.2012
я все понимаю,
милый!
да, с дурочкой -
было б проще
она бы тебя
не терзала
такой утонченной
ложью
она бы тебя
любила -
любого,
какой вернешься...
и все тебе простила...
и алиби сочинила
тебе же -
не придерешься!
только (какая жалость) -
я не из той породы
опасна
умна
и строптива...
достойный мне нужен
противник
такой,
чтобы - в клетку
с тигром
такому - моя нежность
а ты извини, милый...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304194
дата надходження 04.01.2012
дата закладки 04.01.2012
Я буду каплей на мокром окне,
Коснешся и я пропаду.
Я буду сном что снится тебе,
Утром ясным я просто уйду.
Я бабочкой буду что рядом летает,
Касаясь колючей щеки.
Серой тучей что в небе расстает,
Мелькая на глади реки.
Я днём буду теплым осенним,
Последним теплом сентября.
Цветов ароматом вечерним,
Что пянит и дурманет тебя.
Буду сказкой что былью не станет,
Лишь чуда оставит следы.
Снежинкой которая тает,
В ладонях, лиш каплей воды.
Я буду дождём, что в окна стучится,
Но в дом не войду не проси.
Я буду мечтой - которой не збытся,
Я только прошу : «Отпусти».
13.09.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304072
дата надходження 04.01.2012
дата закладки 04.01.2012
За хмари місяць вказував дорогу,
Вечірня втома вабила у сни.
Буденних днів покинувши тривогу,
Я подумки летіла до весни -
Вона мене вітала білим цвітом.
Щеміло серце. В лагідних очах -
озерцях синіх - я змогла зігрітись,
витаючи у теплих небесах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303984
дата надходження 03.01.2012
дата закладки 03.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.01.2012
Буває - за хвилину все життя
Перед очима вітром пронесеться,
Й подумаєш, що в точку прибуття
Тобі дістатись так і не прийдеться.
І все, що зараз відбулося швидко,
Є знаком для подальшого шляху,
Життя людське - подій найтонша нитка,
Відрізок долі, змотаний в клубку.
Згадаєш все, що зроблено тобою,
І що тобі вже мабуть не зробить,
Побачиш блискавку-дугу над головою,
Й обличчя, що даровані на мить.
Кохання перше пролетить стрілою,
Батьки і діти, рідні голоси,
І Образ, що завжди носив з собою,
І - що хотів ти, все, що ти просив.
Живіть достойно, гідно і правдиво,
Несіть тепло і щирість у собі,
І пам"ятайте, що життя - це диво,
Що випрошене в Бога у мольбі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301504
дата надходження 21.12.2011
дата закладки 28.12.2011
Любов.. це коли серце завмирає.. лише від погляду..
від його рук..
Любов буває різною.. одна ..це коли любиш батьків як - Бога..
ти любиш друзів - як себе.. та є любов до однієї людини... однієї єдиної..,
яку хочеться бачити, чути.. не відпускати.. ти відчуваєш кожен дотик..
і від цього мурашки...
Якийсь час важко.. важко зізнатись собі в тому,
що ти любиш.., а потім.. все частіше й частіше, хочеться говорити як ти любиш..
В кожного в житті бували моменти.. коли ти щось упускаєш..
коли не розумієш, що в середині .. в думках, в серці,
на душі.. але коли залишаєшся на самоті.. розумієш,
що нема частини тебе.. і тоді усвідомлюєш, що кохаєш..
Важко зрозуміти.. сказати.. зізнатись собі в цьому..,
але в один момент.. ти відчуваєш.. "- Так, я теж тебе люблю!"..
і серце завмирає, в цей момент.. завмирає, від того що нарешті
ти сама це усвідомлюєш.. Буває боляче, сльози, скандали, сварки..
без цього нікуди, але надії та мрії про те, що може бути далі,
все це забирають з голови.. ти розумієш, що поряд та людина
без якої дуже важко дихати.. ця людина для тебе все...
твоє серце належить їй..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300054
дата надходження 14.12.2011
дата закладки 25.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.12.2011
Привіт, любий мій зачик. Знаю, минуло лише декілька годин - вже сумую. Кожна зустріч- ейфорія, насолода і кожне прощання- розпач. Я зрозуміла ще одне- ти не просто кохана людина в моєму житті, ти став моїм життям. Саме сьогодні я відчула біль втрати, страх того, що ти підеш і не повернешся. Знаю, ти не любиш коли я плачу- не можу. До крику боюсь. Мені страшно, що колись я не зможу тебе обійняти, відчути добре знайомий аромат твого тіла. Будь ласка не йди, не покидай мене, будь ласка ніколи! Відчуваю щось більше за кохання, щось не земне і навіть сама думка, що це може зникнути раить душу. Ти став сенсом мого життя. Ти- моє життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301222
дата надходження 20.12.2011
дата закладки 20.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.12.2011
Cross the oceans in my mind
Find the strength to say goodbye
Everything we believed in was a lie
Evanescence, "Oceans"
Осталось всё по-прежнему,
И неизменна суть:
По времени безбрежному
Плывем куда-нибудь,
Плывем без лишней наглости
На маячки идей...
Имеют люди слабости,
А слабости - людей.
Осталось всё, как ранее,
Останется и впредь.
А время - океанами -
Велит нам умереть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301214
дата надходження 20.12.2011
дата закладки 20.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.12.2011
Сон сп*янив срібно-синюватий сироп світанку. Сонце сполохано сіяло струмені світла. Сумно снували стомлені сірі стрекози.
Світлана самотньо сиділа серед сутінків своєї спальні. Серце стишило стук. Самоосуджено сповнювала себе смолистим , свинцевим , сигаретним стражданням. Самотність, спрагла суцільна самотність сковувала слабке строкато-скляне самовираження. Сльоза спокійно стікала, стискаючи серце.
Сама...Серед сонячних світанків сама...
Світлану скував страх..... Страх?.. Сугестія?.. Сум*яття?..Сором?.. Сотні слів, сотні сполучень серед смертельної самотності .
Спокуса спілкування стомлювала, стискала... Світлану спасав сон....Сон солодив сирковим сріблом, стирав суперечливу снайперську самотність
Спокійно спадали смородинно-сметанні сутінки . Світлана солодко спала....
Спала Світланина самотність.......
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225493
дата надходження 30.11.2010
дата закладки 16.12.2011
(Не путайте любовь с самообманом, превознося человека за то, чего в нем нет, и отвергая это в другом.)
Так много строк уж о любви сложили,
что томным взглядом смотрит сквозь года.
Взмывает вихрем и несет на крыльях
с неудержною страстью в никуда.
Так много слез вложили в эти строки,
страданий, ласк, улыбок и тоски…
Что сладкой негой на часы разлуки
ее должны б ложиться лепестки.
Но, к сожаленью, так бывает часто,
(и мало кто о том предупредит.)
что все страданья наши, нежность, ласки,
томительные доводы и сказки…
Мы ночью пишем тем, кто ревно спит.
И дело ведь не в тех, конечно, людях,
что предрассветный допивают сон.
Они поймут, возможно, не осудят,
и, может быть, посмотрят в унисон.
Все дело в том, что мы порою ищем
в других лишь то, чего в них вовсе нет.
Не находя, свою картину пишем
и одеваем их в иной портрет.
Обидно только вот, что тех не слышим.
кто нами дышит, рядом, много лет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300291
дата надходження 16.12.2011
дата закладки 16.12.2011
Я візьму твою руку в долоні,
Пригорну її ніжно до себе.
Б'ється серце, пульсують скроні,
Я не хочу бути без тебе.
Я сховаю обличчя у шарфі,
Щоб зігріти кохання і душу.
Ти повір, це зовсім не жарти,
Шквал цілунків на тебе обрушу.
Може там між далеких Галактик,
Теж почують слова мої ніжні.
Бо ж не схоже кохання на клаптик,
Щойно вирване поглядом слізним...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300132
дата надходження 15.12.2011
дата закладки 16.12.2011
Вони розійшлися, і тихо повіяв вітер.
Вітром був він. А небом була вона:
він був легкий, а вона була ніби вічна.
В кожного з них була своя глибина.
Сонце для нього – просто небесне тіло;
а почуття – або є, або їх нема
- їй же весною воно навіть душу гріло…
Правда, якщо почуття не душила зима.
В нього душа, як і в неї, була прозора,
тільки неслася в свою височінь вона.
Вона була небом, а він розважався з морем…
І їх пожаліла і розвела весна.
Вони розійшлися, і тихо повіяв вітер.
Вітром був він, а небом була вона…
Він полетів – і якось поникли квіти.
Зорями в небі чомусь посміхнулась весна…
2003-2007 рр.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299096
дата надходження 10.12.2011
дата закладки 15.12.2011
Сповзла з обличчя твого маска.
Вогонь погас в моїй душі.
Сюжет змінила наша казка.
В якій тепер ми вже чужі.
Я щільно зачиняю брами.
Сердечні струни мов німі.
Глибока прірва є між нами.
Лишились спогади гіркі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299502
дата надходження 12.12.2011
дата закладки 15.12.2011
Мені без тебе так самотньо мила,
Не гріє серце більш твоя любов.
Було кохання, виростали крила,
У нім розлука поселилась знов.
Ще буду довго пам'ятати очі,
Через які спокою я не мав.
Ніколи не забуду наші ночі
І тиху пісню, що нам став співав.
Не має серце знов моє спокою,
Минають дні, та не вщухає біль.
Воно сумує люба за тобою,
Амура стріли не знайдуть більш ціль...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299973
дата надходження 14.12.2011
дата закладки 15.12.2011
Чому не можеш ти сказати,
Що душу рве, немов з полону,
І ти живеш з ножем у грудях,
Що тихо ріже і без стону.
Тікаєш ти, та сам від себе,
Та відчуваєш, що зірветься,
Все те, що копиться і тисне,
І просто мрієш, що минеться.
Немає слів і не знайти спокою,
Ти не живеш, а лиш існуєш,
Багато що не встиг сказати,
А що сказав, проте жалкуєш.
Ти втратив місце у житті,
Хоча ховатися не звик,
Забув що батько прививав
Прості слова: "Ти є мужик"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299963
дата надходження 14.12.2011
дата закладки 14.12.2011
Ты знаешь,молодость твоя
Немое сердце покорила
И разбудила горсть тепла...
О,Боже,я ли прогневила
Тебя однажды?Грех мой в чем?
Ищу тепло,чужое руша,
Мечтать посмела о другом?!
Да,может не мечтала б лучше!
Жила тихонько,никому
Не причиняя этой боли.
Я отдала свою весну,
Случайно выпустив на волю.
Я прогнала свою любовь,
Не ставши за нее бороться
И мне прийдется вновь и вновь
Пить воду с мертвого колодца.
Пора принять все то,что есть,
Раз так однажды жизнь сложилась.
Черпать обман и слушать лесть,
Лишь принимать,сочтя за милость...
16,09,2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299878
дата надходження 14.12.2011
дата закладки 14.12.2011
Понад селом блакить небесноока,
А рідна школа в затишку ялин.
Перед порогом, стишуючи кроки,
Стрімкого часу відчуваю плин.
Йдучи назустріч юності веселій,
Я до дитинства думкою горнусь.
А зайчик сонячний вистрибує на стелі,
Немов питає: йтиму, чи вернусь...
Я поглядаю з трепетом священним
На анфіладу класів і дверей:
Це тут одвічна мудрість незнище́нна
Початок свій від істини бере.
Це тут зростають генії й пророки,
Державні теж мужніють тут мужі.
І доброта свої найперші кроки
Також на цій утверджує межі.
Тут влада слова, символів і знаків,
І трепет душ в пізнанні теорем.
І таємничий поклик зодіаків,
І безліч інших, невідомих тем.
Урок урвався дзвоником співучим -
Нехай спочинутть зошити й книжки...
Стояв Учитель скромно серед учнів.
Такий як всі... Та трішки не такий!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299756
дата надходження 13.12.2011
дата закладки 13.12.2011
Відлетіло бабине літо,
Відспівала на струнах осінь.
Завітала зима сердито
Поморозила жовту просинь.
Відцвіла білим цвітом доля
І зів'яла далека юність.
Віє вітер сердито з поля,
Загубилась у світі чуйність.
Облетіла додолу калина
І самотньо гойдаються віти.
Вона плаче немов дитина,
Та немає кому пожаліти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299724
дата надходження 13.12.2011
дата закладки 13.12.2011
Я пам'ятатиму слова,
Що ти промовив на прощання.
Пробач... В житті таке бува...
Що загубилося кохання.
Воно не довго в нас було,
Воно не довго гостювало.
Не довго з нами пожило
Не довго щастя нам кувало.
З очей скотилася сльоза,
Солона й гірка наче море.
Вкололо серце мов оса,
Мені послало біль і горе.
І так пече, і так болить,
Що сил немає вже терпіти.
Перебираю кожну мить
І розумію, треба жити...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299719
дата надходження 13.12.2011
дата закладки 13.12.2011
Так стомлено злипаються повіки,
Думки мої злітаються до снів.
До мене вітер стукає у вікна,
Він прилетів здолавши сто світів.
Приніс слова і пристрасті від тебе
І так багато ніжних почуттів.
Хоч світять зорі у далекім небі,
Твої слова летять мені зі снів.
Крізь міцний сон твій дотик я відчую,
Бо ти давно уже в моєму сні.
І там тебе я ніжно так цілую,
Як вітер трави пестить навесні.
Руками пробіжишся по волоссі,
Затьмаривши бажанням небокрай.
Я відчуваю дотик твій ще й досі
І відчуваю цей небесний рай.
Одні бажання дві душі єднають
І це не вигадка моя, це сон.
Тому ці сни, коханням називають,
Бо там два серця б'ються в унісон...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299412
дата надходження 11.12.2011
дата закладки 12.12.2011
Мрійливі сутінки чекають зорепад,
Звучить соната, серце просить ласки,
Вечірній час створив колаж-наряд
Для ночі-феї в чародійній казці...
Всміхнувся місяць, до своїх подруг,
Сріблястих зірок, що дарують мрії -
Реальне щастя розлилось навкруг,
Вселивши в душі паростки надії.
Торкання рук, зітхання в унісон,
Невтомність гри любовного сп'яніння -
Вуаллю щедрості прикриє дивний сон,
Що шаленіє від кохання та горіння…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297610
дата надходження 03.12.2011
дата закладки 11.12.2011
Если хочешь любить – люби!
Если хочешь забыть – забудь!
Только полной грудью дыши,
Лишь собою ты только будь!
Петь захочешь – конечно, пой!
Или просто - возьми, станцуй!
Можешь даже уйти в запой
И на мнение всех - наплюй.
За любимым в далёкий путь
Без оглядки назад, иди!
Лишь о совести не забудь!
И обиды врагам прости.
А захочется плакать – плачь!
Не стирай со щеки слезу.
Время – лучший на свете врач.
В ясный день превратит грозу.
Если жизнь на крутой вираж
Повернёт, подымая пыль,
Всё пройдёт. И цветной мираж
Перестроит на сказку быль.
Только руки не опускай!
Не сдавайся и не горюй.
При падении – вновь вставай!
И люби и опять танцуй!
Если хочешь летать – летай!
Из бумаги наклей крыло.
Но, живи и не умирай!
Но, живи, всем смертям назло!
Если хочется – стань другим!
Если нравится – будь звездой!
Будь хоть красным, хоть голубым,
Только будь лишь самим собой!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299022
дата надходження 10.12.2011
дата закладки 10.12.2011
Розфарбуй мені небо, у колір веселки
І краплини роси нанижи у намисто.
Нехай буде солодким нектар, а не терпким,
Щоб кохання було у нас справжнє і чисте.
Пригорни мене ніжно,як вітер берізку
І зігрій у обіймах гарячих, гарячих.
Я твоє хочу дихання чути, так близько,
Твої дотики чути, як чує незрячий.
Ти візьми мене тихо, коханий, на руки,
Понеси в дивну казку на трави шовкові.
Щоб у ній не зустріли ми більше розлуки
І щоб снилися сни загадково - казкові.
Я, принцесою буду у казці для тебе,
А ти рицарем смілим моїм і коханням.
Щоб усе відбулось... Небагато нам треба,
Лиш наблизити день цей до себе - бажанням...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298732
дата надходження 08.12.2011
дата закладки 10.12.2011
Всі слова, що я тобі казав,
Пам"ять болем в серці оживляє
Як згадаю - як тебе бажав...
Чи бажаю зараз?.. Я не знаю...
Сльози двох поранених сердець
Нас дощем холодним обливали,
А передчуття, що це - кінець
Нас занадто довго не лишало.
Загубив в пташиних голосах
Я нездійснених бажань мотиви,
І в замріяних казкових снах
Небо я просив зробити диво.
Ну чому не ділиться любов
Порівну по-між двома серцями,
І чому та розбурлЕна кров
Непотрібними тече шляхами?
Хто сказав - Любов завжди жива?
Ні... Вона вмирає поступово,
І всі нами сказані слова
Стануть шумом...
Так шумлять діброви...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298186
дата надходження 06.12.2011
дата закладки 09.12.2011
Дві жінки – жінка дня і жінка ночі
У мріях нам являються щодня.
Одна поваги й відданості хоче,
Розумна і проста. Це жінка дня.
А друга – то падіння в глибину,
Палкої плоті жадібне жадання.
Як ці дві жінки зіллються в одну,
Ото і називається: кохання.
1993 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298866
дата надходження 09.12.2011
дата закладки 09.12.2011
Коли болить, міняються враз люди,
З'являється у серці співчуття.
Не плещуть язиками просто всюди,
Приходить в душу їхнє каяття.
Коли болить, простягують враз руку
І допомогу надають свою.
Тому, що вже отримали науку
І гарт, і біль, як той солдат в бою.
Тому нам завжди пам'ятати треба,
Найголовніше болю - співчуття.
І будуть ніжно зорі сяять з неба,
І спокій в серце принесе життя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298267
дата надходження 06.12.2011
дата закладки 08.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.12.2011
Віриш? Я можу читати твої думкИ
Очі у очі, і ти наче книга відкрита
Каже «люблю» кожен дотик твоєї руки
І подих єдиний може мене зігріти
Знаєш? Як важко буває мені коли
Бачу, що смуток серце твоє огортає
«Можна мені половинку того, що болить?»
Я підійду і тихенько тебе запитаю
Бачиш? Допомогло! І ти посміхнулась
Знаю що ще тобі у біді допоможе
Дай мені щастя і радість ті, що минули
Я їх віддам і на ніжність з теплом помножу
Хочеш? Зігрію тебе усім своїм тілом
Може у ванну із пелюстками троянд?
Тільки скажи, і тобі усе те, що хотіла
Лише одній на землі подарую я...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188412
дата надходження 08.05.2010
дата закладки 07.12.2011
Я тебя никому не отдам!
Эти слишком банальные строки
Прочитай по горячим губам
В очень сжатые временем сроки.
Прочитай по влюблённым глазам,
Пока сердце ещё не остыло.
Я тебя никому не отдам!
Никогда, ни за что, мой любимый!
Без тебя я растаю, как лёд,
Перед временем встав на колени.
Без тебя мне минута, как год.
Вместо солнца – лохматые тени.
Я тебя никому не отдам!
Я в тебе прорастаю корнями.
Обовью ими ноги врагам
Между жизнью и всеми смертями.
На последнем дыханье своём,
Я сожму наши души руками.
Мы с тобою в один день умрём!
Так завешено мне небесами.
Брошен жребий последний богам.
Дрогнут болью усталые веки.
Я тебя никому не отдам!
Мы с тобою сейчас и навеки!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297947
дата надходження 05.12.2011
дата закладки 05.12.2011
Любов для мене - Ти єдина,
Любов'ю в мене і була,
І хоч багато можна говорити,
Все про любов та почуття...
Дано не кожному збагнути:
"Любов солодка і гірка"
Вона буває тільки довга,
І кожен раз вона п'янка.
Й не кожному дано любити,
Для когось серце ще відкрити,
Та полюбить понад усе...
Любов - не значить бути разом,
Не треба їй великих сцен.
Любити можна і тихенько,
Одній лиш Їй це говорити...
Любов буває лиш єдина,
Любов - коханая людина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297927
дата надходження 05.12.2011
дата закладки 05.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.12.2011