Настя Рошка: Вибране

Юлія Л

Передвесняне

Золотою  каблучкою  котяться  сонячні  промені
Відкривають  скрипічним  ключем  сіре  небо  з-за  хмар,
Прокидається  світ  і  звучить  у  пташиному  гомоні
Переможний  мотив.  Відступає  зима.  Вже  фінал.

Хтось  уже  розкидає  по  світу  біленькі  підсніжники
Чую  кроки  весни…  Вона  стукає  вже  каблучком
Так  ласкаво  голублять  і  ваблять  обіймами  ніжності
Неповторні  й  п’янкі  аромати  тепла  за  вікном.

І  хоч  лютий  бува  ненароком  на  весну  насвариться,  
Ну  аякже  інакше  –  зима  ще  на  календарі,
Та  вже  котик  вербовий  на  гілці  із  сонечком  бавиться
Із  далеких  країв  теплу  весну  несуть  журавлі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826714
дата надходження 24.02.2019
дата закладки 24.02.2019


rutzt

Зима. Хода вбиває сон.

Зима.  Хода  вбиває  сон.
Морозом  тішиться  погода.
Гучний  закашлявся  клаксон
(комусь  ізнову  недогода).
Пливуть  рожеві  плями  лиць,
У  звичних  губляться  проблемах.
Жовтаві  яблука  синиць
На  посірілих  зріють  кленах.
Хтось  відганяє  самоту,
Воює  в  запалі  з  буденним,
А  я  підморгую  коту,
Що  насолоджується  дзеном.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818436
дата надходження 21.12.2018
дата закладки 21.12.2018


rutzt

Зима. Хода вбиває сон.

Зима.  Хода  вбиває  сон.
Морозом  тішиться  погода.
Гучний  закашлявся  клаксон
(комусь  ізнову  недогода).
Пливуть  рожеві  плями  лиць,
У  звичних  губляться  проблемах.
Жовтаві  яблука  синиць
На  посірілих  зріють  кленах.
Хтось  відганяє  самоту,
Воює  в  запалі  з  буденним,
А  я  підморгую  коту,
Що  насолоджується  дзеном.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818436
дата надходження 21.12.2018
дата закладки 21.12.2018


Tanita N

Дещо про цінності…

Скромність  -  не  в  моді,
Щирість  -  не  в  шані.
Все  продається  як  речі  в  "Ашані".
"Знижки"  на  дружбу,  акційні  товари
Лаври  за  "службу",  за  хитрість  -  фанфари.

Глянцеві  душі,
Зарплати  в  конверті,
Мода    на  "seksi"  та  джинси  подерті.                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Що  відбувається  в  світі  цім,  люди?
Наче  театр  абсурду  усюди.
"Влада  і  гроші"...  -  ніхто  й  не  згадає:  
 Все  -  тимчасово,  було  і  немає...
 
Слава  й  публічність  теж  швидко  минає
Нині  -  ти  в  тренді,  а  завтра  -  немає...  
Мода  закохана  щиро  лиш  в  себе
Вірність  -  не  бренд,  і  не  всім  вона  треба.

Не  переймайся  віянням  моди
Будь  режисером  своєї  свободи.  
Будь  актуальним  та  совість  не  знищ  -
Час  відділяє  "овець  від  козлищ".*  

Небо  вивчає  кожного  з  нас,
Всім  підсумують  життєвий  баланс.
Не    відкрутитись,  душевний  стриптиз    
Нас  резюмує  -  хто  вверх,  а  хто  -  вниз.  


*      Із  Біблії.  Євангеліє  від  Матвія  (  25)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817689
дата надходження 15.12.2018
дата закладки 16.12.2018


rutzt

Дванадцята. Недільний Ренесанс.

Дванадцята.  Недільний  Ренесанс.
Відновлення  загубленого  спокою.
На  прощення  новий  з’явився  шанс
І  прірва  в  ніч  здається  неглибокою.
Немає  неприємностей  та  згуб,
Думки  непосидючі  теж  знеболені,
І  тихо  місяць  моститься  на  дуб,
Бо  спати  там  збирається  вдоволений.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816930
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Юлія Л

Заціловує осінь холодні вуста листопаду

Заціловує  осінь  холодні  вуста  листопаду,
Міріади  листків  облітають  зірками  з  гілок,
Догорають  вогні  по  алеях  зів’ялого  саду,
Сонце  теплий  палац  зачиняє  уже  на  замок.

Нерозгадана  казка  яскравих  осінніх  мелодій
Відлітає  у  вічність  за  обрій  сумним  журавлем,
Затихають  загублені  звуки  останніх  акордів,
Лиш  останній  пожовклий  листок  затанцює  з  дощем.

Сірий  день  на  оголений  світ  уже  диха  морозом.
І  пухнасті  хмарини  вкривають  небес  береги.
Притрусив  снігопад  чорну  землю,  як  біла  пороша,
Короновану  зиму  вітають  найперші  сніги.

Заціловує  осінь  холодні  вуста  листопаду,
Розмінявши  в  цілунку  свої  золоті  килими,
А  він  знову  тікає  вперед  по  стежках  снігопаду,
А  він  все  ж  невблаганно  спішить  у  обійми  зими.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814645
дата надходження 20.11.2018
дата закладки 21.11.2018


Синій Вовк

я не вмію писати

я  зовсім  не  вмію  писати  віршів,
рими  все  ніяк  не  вишикуються
у  струнку  шеренгу,
не  розрахуються  на  "перший-другий",
я  просто  вихлюпую  на  папір
те,  що  намарилося  безсонної  ночі,
те,  що  нашепотіли  потуги  вітру,
те,  що  набриніла  деренчлива  шибка  у  вікні.
я  ловлю  рими,  але  вони  втікають,
мов  шнур  повітряного  змія  -
він  вже  близько,  але  ніяк  не  дотягнутись.
так  само  втікає  життя,
я  збираю  рими  і  життя,  мов  пазли,
а  вони  все  ніяк  не  лягають  в  полотно.
це  фатум  такий  чи  просто  збіг  обставин?
чи  це  моє  прокляття  -  
намагатися  поєднати  непоєднуване?
що  це?  жодна  відповідь  не  задовольнить  мене,
поки  я  не  знайду  її  сам.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764341
дата надходження 06.12.2017
дата закладки 30.12.2017


Кіндрат Корінь

Блукає грудень сірим містом…


Блукає    грудень    сірим    містом  –
Розгублено    шукає    сніг.
Немає    діду    й    де    присісти  –
Болото    липне    скрізь    до    ніг.

На    сонній    річці    скресла    крига.
Приліг    додолу    сніговик.
Розчулила    мороз    відлига
І    він…Пустив    сльозу    і…Зник…

Сховавсь    від    вітру    і    негоди    
У    темні    хмари    небокрай.
Змінив    санчата    на    підводу  –
Не    розгубився,    Миколай.

Мабуть,    подалась    на    Мальдіви
За    квітнем-красенем    зима,
Тому    й    розперезались    зливи,
Гаї    дубові    обійма…
 
Чи    січень    поверне    втікачку,
Чи    та    отямиться    сама,
Палка,    закохана    дивачка,
Чи    з    березнем    прийде    вона???
Кіндрат  &  Корінь.  26.12.2017р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768365
дата надходження 27.12.2017
дата закладки 27.12.2017


Наталя Данилюк

Є такі дні…

Вранішня  мла,  мов  кефір,  прохолодна  й  густа,
Краплі  загуслі,  як  бісер,  срібляться  на  сходах…
Є  такі  дні,  коли  слово  вмерзає  в  гортань,
Міцно  стискає  за  горло,  спираючи  подих.

І  ні  ковтнути,  ні  вирвати  з  себе  клубок,
Не  розімкнути  зненацька  це  замкнуте  коло!..
Поки  планета  Земля  робить  звичний  виток,
Ти  випадаєш  з  реалій  і  стишуєш  голос.

Ти  намагаєшся  скласти  докупи  свій  день
З  крихітних  дивних  відрізків,  з  мозаїки  митей,
Поки  над  хмарами  віхолу  грудень  пряде,
Поки  вікно  твого  серця  од  світу  закрите.

І  не  важливо,  що  кілька  худих  сторінок
В  календарі  залишилось  до  року  Нового…
Є  такі  дні,  коли  робиш  невпевнено  крок
І  розумієш,  що  тут,  між  людей  і  зірок,
Можна  в  житті  покладатися  тільки  на  Бога.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768358
дата надходження 27.12.2017
дата закладки 27.12.2017


Осіріс

Осінній чай

Звивається  вітрило,  ніби  вуж
В  підліска  напівсонному  подолі.    
Чаїнками  на  дно  мілких  калюж,
Набрякле  листя  стелиться  поволі.

Дитя  мокви  –  здобрілий  боровик,
У  ластовинні  крижаних  родзинок,
Запрошує,  мов  ґречний  домовик.
Зайти  на  чашку  в  моховий  будинок.

Питва  його  зімлілий  аромат,
Серпанком  пряним  в’ється  між  ліщини.
Впадає  у  тужливий  перекат,
Де  берег  цукром  всіяли  піщини.  

У  зморшкуватих  блюдцях  стиглих  грон,
Мед  виноградний  дише  перезріло.
Вітається  крізь  хмар  сипкий  капрон
Млинець  світила,  трохи  пригоріло…

Осінній  чай  з  нюансом  теплоти  -  
Шипшини  сповідь,  м’яти  покаяння,
Смакую  між  підліска  дрімоти
Під  листовиння  трепетне  кружляння.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759954
дата надходження 11.11.2017
дата закладки 21.11.2017


Світлана Семенюк

Кульбабка



Весною,  щойно  сонечко  пригріло  –
Кульбабка  в  полі  вмить  зазеленіла.
Та  трішки  змерзла  польова  панянка,  
Бо  прохолодні  ще  весняні  ранки.
Тож,  сонечко  зіткало  для  кульбабки,  
З  промінчиків,  м'якеньку  жовту  шапку.
Пухнаста  шапочка  зігріла  квітку,
Та  жарко  в  ній  рослинці  стало  влітку.
Тож,  сонце  взяло  ниточки  з  хмаринки,
І  квіточці  сплело  легку  косинку:
Таку  мереживну,  прозору,  світлу…
Але  сподобалась  косинка  вітру,  -
Бо  дуже  вже  легенька  і  красива,
Тож  він  дмухнув  –  і  розлетілось  диво!
І  знову,  в  бідолашної  кульбабки,  
Нема  -  ані  косинки,  ані  шапки!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744906
дата надходження 06.08.2017
дата закладки 19.11.2017


Наталя Данилюк

Просто жінка

Я  не  зійшла  до  тебе  з  полотна
Картин  Далі,да  Вінчі,Рафаеля...
Я  просто  жінка,грішна  і  земна-
Часом  сумбурна  й  дика,мов  пустеля...

А  часом  свіжа,сповнена  снаги,
Немов  оаза,буйна  і  квітуча!
То,наче  Ніл,ламаю  береги,
То,мов  ручай,стрімкі  долаю  кручі.

Я  не  прийшла  богинею  зі  снів,
Твоїм  думкам  не  дарувала  крила,
І  поміж  щастя  виливала  гнів,
Тривожилась,раділа  і  любила.

І  ти  не  раз,траплялося,надпив
Ту  чашу  смутку  сам-один  без  мене,
І  я  для  тебе  не  творила  див,
Не  відкривала  вічність  незбагненну...

І  не  завжди  п'янила  без  вина,
Чи  поцілунком  спопеляла  губи...
Я  ж  просто  жінка,грішна  і  земна,
Спасибі,що  мене  такою  любиш!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286580
дата надходження 16.10.2011
дата закладки 13.11.2013


Ольга Ратинська

Пробач за відкушені вушка…

Я  сьогодні  нестримно  гаряча  
Кумедна  і  трохи  вперта  
Цілий  день  я  тебе  шукала  
А  під  вечір  знайшла  і  з'їла  

Ти  пробач  за  відкушені  вушка  
Твої  лапки  й  обгортку  обдерту  
Я  невтрималась  розтопила  
Твоє  серце  хрустке  і  гіркуче  

Насолода  моя  безутішна  
Калорійна  моя  приправа  
Я  залишила  трішки...до  ночі  
Все  вдивлятимусь  в  твої  очі  

Покладу  їх  на  край  подушки    
Поцілую  їх  ліве  праве  
Цілуватиму  до  останку  
Які  ж  вони  солодючі  

Шоколадні  нестримні  палючі  
Моя  згуба...моя  забава  
Ти  пробач  за  відкушені  вушка  
Знаю  казку  про  попелюшку  

Уявляєш  якби  нам  спалось(((

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331885
дата надходження 20.04.2012
дата закладки 20.04.2012


Катяха

Напівзалежна, , ,

Напівзалежна  у  напівсвіті
Закохана  в  власну  залежність
Вона  любила  його  по-іншому
Бо  він  її  протилежність.

Обіцяючи  рай  для  нього,
У  власному  рідному  пеклі
Даруючи  ніжність  рук  своїх
Чи  щось  не  зовсім  конкретне.

Готувала  для  нього  каву  емоцій
З  пристрастю  й  чимісь  солодким
Спалюючи  душу  пекла  свого
Аби  разом  не  були  в  болоті.

Писала  слова  на  папері  в  клітинку
В  блокноті  формату  А5
Хотіла  до  нього  в  п’яти  по  верхівку
Кохатись  чи  щось  зовсім  інше
Але  дякувала  йому  за  все
Бо  він  давав  її  більше.
4.12.11

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331901
дата надходження 20.04.2012
дата закладки 20.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.03.2012


Есенинский

Живи в моей голове…

Живи  в  моей  голове,  веди  себя  неадекватно
Прижигай  сигаретой  мысли  не  о  тебе
Ты  же  знаешь,  быть  сумасшедшим  довольно  приятно
Будь  моей  Бонни,  живи  в  моей  голове

Приходи  по  ночам,  будем  ходить  по  карнизам
Кормить  друг  друга  поцелуями,  вопреки  врачам
Будем  пить  вино,  и  стремится  к  самому  низу
Стань  моей  болезнью,  приходи  по  ночам

Растворись  во  мне,  пьяни  своим  запахом
Давай  будем  спать  в  одной  на  двоих  простыне
Или  вдвоем  автостопом  к  северо-западу
Считывай  меня,  растворись  во  мне

Живи  в  моей  голове,  будь  кисло-сладкой
Стань  нескромной,  словно  ведьма  на  костре
Будь  ст...вой,  будь  ненормальной,  будь  лихорадкой
Будь  моей  Бонни,  живи  в  моей  голове…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205815
дата надходження 14.08.2010
дата закладки 19.11.2011


Есенинский

"Высоко" о низком

Бабочки-самоубийцы  хороводят  вокруг  фонарей
Безнадежность  стонет  в  заочно  оскверненном  теле
Трудно  сказать,  чья  правда  сегодня  храбрей
Кто  главною  ролью  блеснет  на  безвинной  постели

Поздно  бежать,  теплеет  чуть  выше  колен
Уже  не  загнать  в  вольер  бешеное  искушение
Дай  напряженье,  включи  кипятильник  вен
Это  пауза  разума,  а  не  сношение…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160340
дата надходження 10.12.2009
дата закладки 19.11.2011