Ідеш у задумі, у мріях безкраїх,
У світі, що повен увесь суєти.
Ніхто вже й не йде, і ніхто не чекає,
Тебе там за обрієм, що у вічність летить.
І так крок за кроком, години й хвилини,
Крокують у даль, щоб життя донести.
Обернусь, а ти беззупинно
Крокуєш зі мною, бо сонечко ти!
І віра, і щастя, і сум і надія
Усе це було на моєму шляху
Та розум веде уперед, як Мессія,
І тіло іде хоч під гору круту.
І знов зі мною ти, в думці й душі,
Даєш наснагу, постійне бажання
Старе забути, а нове знайти.
Хоч ти і сонечко , та на жаль не моє........
Та вік іде, не питає зупину,
Неможливо хоч щось вернуть на хвилину.
І рими старої вернути не слід,
Бо поклик душі десь іде, крокуе убрід.
Міняється світ, люди і влада,
Хвилини летять мов дикії стада,
І я крокую до своєї мети,
Крокуєш зі мною, бо сонечко ти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359201
дата надходження 22.08.2012
дата закладки 24.05.2015
Сижу на сирім підвіконні,
У "рідній" чужій стороні .
В обіймах сліпої безодні,
Розглядую зорі в вікні.
Десь там, за кілометрів сотні,
І ти перед ними сидиш.
На нашу зорю провідную
Очима своїми глядиш.
Ті очі, мов сонця прозріння
зявились в моєму житті.
Немов мимовільне везіння,
Зостались у майбутті.
Душа за ними сумує
І мрії упали у жаль
І голосу твого надія
І серця мого печаль.
Сижу на сирім підвіконні,
У "рідній" чужій стороні.
Сумую, надіюсь і вірю,
Що ти хоч згадаєш в ві сні.
Щосили вдивляюсь у зорі
В надії знайти хоч одну
Що дивляться очі прозорі
В бажанні сказати люблю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357939
дата надходження 16.08.2012
дата закладки 16.08.2012
Ніби риба на суші маюся
Чуже щастя живе за рогом
я до нього пальцем торкаюся
та не маю власне свого.
Щось болить у районі серця
щось кусає засохлі губи
то за те, що була відверта
то за те, що казали люди.
Майже ніч - нічого не бачу
йде хтось поруч в морозну хвилину
я себе копійками трачу
із розмахом кидаю за спину.
І майбутнє в руці гойдається
Когось бачу ось-там за рогом
чуже щастя іде спотикається
та не видно власне мого.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351758
дата надходження 20.07.2012
дата закладки 20.07.2012
Не турбуйте мене: просто я зараз зайнята дуже.
Я будую життя із уламків, із моїх руїн.
Не звернете на мене уваги, пройдете байдуже,
Не помітите зовсім зруйнованих щастя стін.
Та і хто я для вас? Ще одна, яка претендує
На омріяне місце під сонцем, на світу дива.
Може, саме тому мого крику ніхто не чує.
Певне, ось чому тишею стали мої слова.
Не віддам своїх мрій і залишу шматочки віри.
Вже не здамся так просто, житиму далі я.
І не знатиме моя любов ні кордонів, ні міри.
Все поверне назад лише посмішка щира твоя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331848
дата надходження 20.04.2012
дата закладки 06.05.2012
Замість взаємних пробачень,
Шалені, мов змилені коні,
Летіли слова звинувачень
І жалом впивались у скроні.
Чомусь запекло, закололо,
До щему, до крику, до болю,
І раптом, весь світ, що навколо,
Пролився гіркою сльозою.
Словами скалічене тіло
На одяг старий стало схоже...
Та серце уже не боліло,
Розбите - боліти не може.
01-09.04.2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329115
дата надходження 09.04.2012
дата закладки 12.04.2012
Розбите обличчя, заюшене кров’ю
І нерви у вузол скрутило давно,
Це доля шмагає, так ніжно з любов’ю,
А ти мов актор у німому кіно.
Як в Божім писанні, щоку підставляєш,
То ліву, то праву, то дві водночас.
За що тебе б’ють, напевно все знаєш,
Раз пошепки просиш «Давай іще раз».
Замориться доля і оберти стишить,
Повірить - розкаявся, скаже – іди.
З минулого тихо, без дозволу знищить,
Усіх помилок збагровілі сліди
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329611
дата надходження 11.04.2012
дата закладки 12.04.2012