(це подарунок моєму другу Мирону Гусаку
знагоди Дня Народження, яке у нього сьогодні!!!
Вітаю ТЕБЕ щиро!!!)
Не сумуйте за літом, бо хоч і відходить воно,
І останнє тепло посилає нам сонце ласкаве,
Наше серце для нас збереже усе те, що було,
Не дозволить забути уже, що пізнали цікаве.
І ці гори високі Карпатські , дзвінкий шум струмка,
Водоспад, що так легко чарує своєю красою,
Цю мелодію краю гірського, що грає ріка,
Й заворожує всіх мов кришталь чарівною водою.
І гарячий пісок, що на березі Чорного моря,
Аж виблискує в променях сонця,ну просто чудово!
І з цією красою змагатися можуть лиш гори,
Що і взимку, і літом так ваблять до себе казково.
І блакить цих озер, що у нас в Україні найкращі,
Завжди кличуть до себе спекотної літньої днини,
Чи зелені ліси, що ховають від спеки нас в хащі,
Ще й дають скуштувати смачної малини й ожини.
Не сумуйте за літом - за рік неодмінно вернеться,
Пройде осінь, зима ,а за ними й весна теж розквітне
І вже літо щасливо і радісно всім усміхнеться,
Й подарує ласкаве тепло знову СОНЦЕ привітне!
P.S. (для Мирона Гусака)
до його вірша «Італія» http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354951
Ну, а хтось і Італію може і ще пригадати,
Ці канали, мости, барельєфи, чи вигини тіла,
А ще - як там і зранку хотілося просто поспати,
Та кохана капризна була і весь час щось хотіла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360673
дата надходження 29.08.2012
дата закладки 29.08.2012
Не обижаю женщин лицемерьем,
Я режу правду, но не на куски,
Слова, всего лишь, просто, дура, верь им,
Без позы, без тумана и тоски.
К чему ужимки глупой обезьяны,
Полуулыбки, круглые глаза?
Их приоткрой-ка шире на изъяны,
И сколько будет "против", сколько - "за"?
Не надо называть живот - "животик",
А жопу - "попкой", "ручкою" - граблю,
Откроешь будто бы не пасть, а "ротик",
И крикнешь оглушительно: - "Люблю".
Контуженный твоей большой любовью,
Я всё же, ни во сне, ни наяву,
Не буду врать, подписываюсь кровью,
Твоё е.ло лицом не назову.
20.07.12.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351766
дата надходження 20.07.2012
дата закладки 20.07.2012
Чого ми прагнем? Схоронити мову?
Замовим парастас... станцюємо "кадріль"...
Про "івушку" затягнем пісню нову...
На зламаній калині... горе-водевіль...
А потім "водочки"... "Царя, Отечество храні"...
І на Італії потягнуться підводи...
Засунуть в "ж---" унікальну букву "Ї"...
Цього ми прагнемо??? О, мій, народе...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342256
дата надходження 06.06.2012
дата закладки 09.07.2012
А ты прости за то, что полюбила...
Я отпустила, больше не держу.
Ещё прости, что ласкою вскружила,
Не потревожу впредь своим "люблю"...
А ты прости, без зла и без упрёков,
Меня цветком запомни навсегда,
А нежность, что у наших, у истоков,
Пусть сердце вспоминает иногда...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347990
дата надходження 04.07.2012
дата закладки 04.07.2012
Помовчимо... Щоб не злякати те, що є...
Словам не завжди можна довіряти...
Давно вже неподільне те... ТВОЄ й МОЄ...
Та й НАШЕ ми не сміємо... жбурляти...
Помовчимо... віддавшись відчуттям...
Запальність фраз ми згубимо в цілунках...
І мить зародження у тиші почуття -
Назавжди лишиться в життєвих візерунках...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340922
дата надходження 31.05.2012
дата закладки 31.05.2012
Знають
європейські маси:
українці - папуаси -
тут повії,
хворі СНІДом
і чорнобильські гібриди;
тут расисти і пірати,
що катують демократів;
п'яні комуністи в ряд
убивають цуценят.
Домогосподарки з Праги;
німці,
сповнені відваги;
утрехтські пенсіонери
і пихаті мсьє та сери -
під зомбуючу завію
свято
гніватись воліють;
прагнуть цивілізувати
нас,
жахливих азіатів.
Журналісти їх брехливі,
відчуваючи поживу,
прислужитись раді
звично
людожерам політичним.
Україна -
то не хлів,
що годує хижаків!
Та приймаємо із миром
тих,
хто їде з серцем щирим.
Може,
не було б негоди,
якби
ми самі,
народом,
не клювали
молодецьки
то львів'ян,
то край донецький.
Вийшли б
захистити спільно
честь і гідність України.
Чи повіримо усі
ОеРТе та БіБіСі?
29. 05. 2012.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340767
дата надходження 30.05.2012
дата закладки 30.05.2012
Життя прожити - це не мить,
Що зблисне ясною зорею,
Коли знайомишся ти з Нею,
Тоді ще серце не щемить.
Тоді ти сповнений надії,
Що мерехтить на небокраї,
Готовий все назвати Раєм,
Рожеві, милі серцю мрії.
Якщо не мріяти - не жити,
Як не шукати - не знайти,
Не втратити - не зберегти...
Але не можна не любити.
Любов - не просто почуття,
Яке знаходиш чи втрачаєш,
Смішся, чи в душі ридаєш.
Моя любов - моє життя.
"Ой не давайте серцю волю,
Бо заведе воно в неволю!"
Але, якщо його скувати,
Чи буде серце це співати?
То ж краще хай воно співає,
Хай часом болісно щемить,
Бо той, хто болю не пізнає,
Не зможе щастя оцінить!!
Якщо стає на серці важче,
Ти не заковуй почуття,
Ти пригадай усе найкраще,
Зло не витягуй з небуття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311833
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 30.05.2012
Зустрічаю прохолодний ранок,
До криниці йду по воду,
Випущу котів на сонний ганок
Із «в’язниці» на природу…
Наче кішка, вигну свою спину,
І вдихну на повні груди -
Так люблю я вранішню годину,
Коли у дворі безлюдно…
Квіти не розплющили ще очі,
Не розкрилися листочки,
В лісі не лунає спів пророчий,
І стоять дерева мовчки…
Знаю, що буквально за хвилину,
Вибухне природа співом,
Сонце освятить чергову днину
Різнокольоровим дивом…
Тишу п’ю повільними ковтками -
У душі глибокий спокій.
Обіймаю простір і думками
Відлітаю в світ утопій…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338200
дата надходження 18.05.2012
дата закладки 18.05.2012