Оля Оля: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.11.2011


Іван Домовитий

500 гривень

Він  людей  поділяв  на  Людей  та  Мавп.
Світ  ловив  його,  але  все  ж  не  впіймав.
Розрізняв  у  собі  він  земне  і  вишнє.
Грав  на  флейту  в  садах,  де  хрущі  і  вишні.

Волочився  світом,  мав  порожній  гаман.
Та  щасливо  уник  всіх  спокус  і  оман.
Понад  все  цінував  дружбу  просту  й  щиру.
Своїх  друзів  навчав  він  Любові  й  Миру.

Малював  у  трактатах  всемудре  око,
Та  про  долю  людську  розважав  глибоко.
Срібролюбство  картав,  байдужий  до  грошей.
На  купюрі  він  вийшов  не  вельми  схожий...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289550
дата надходження 30.10.2011
дата закладки 31.10.2011


Іван Домовитий

200 гривень

ЇЇ  гнучке  дівоче  тіло
Страшна  хвороба  змалку  їла.
Але  прекрасну  й  чисту  душу
Ніякий  недуг  не  порушив.

Дівчиськом  почала  писати  -
Така  родина:  дядько,  мати...
Той  метр  відзначив  її  рівень,
Що  на  купюрі  в  двадцять  гривень.

Як  на  скляній  горі  царівні
Знайти  їй  не  судилось  рівні.
Дають  зазвичай  банкомати
ЇЇ  портретами  зарплату.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289750
дата надходження 31.10.2011
дата закладки 31.10.2011


Вадим Верц

День Зависимости

Неплотно  закрытые  краны
Напоминают  о  том,  
Что  жизнь  продолжается.

Трещина  в  потолке
Похожа  на  рану  -
Из  нее  выглядывает
Последняя  капля  крови,
Эта  капля  мгновением  раньше  
Была  частью  одной  большой  
И  крайне  важной  системы;
Сейчас  она  замерла  в  ожидании,  
Готовая  довериться  
Подставленной  внизу  
Трехлитровой  банке.

Интересно,  
А  сколько  там
Накапали  краны?



Сентябрь  2008г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101036
дата надходження 04.11.2008
дата закладки 30.10.2011


Анна Демченко

Тоска (Restless)

Как  чёрная  кошка  грущу  у  окна,
вернись,  и  меня  разбуди.
под  серые  ливни  и  холод  стекла
тоска  поселилась  в  груди.
Как  камень,  что  тонет  в  безбрежной  реке
тускнею  с  уходом  на  дно.
Где  под  серый  мул  унесет,  и  во  мне
останется  только  одно.
Молчаньем  прости,  ты  меня  не  спасёшь,
и  смехом  не  сможешь  спасти.
кувшинкою  белой  в  волне  зацветёшь,
чтоб  после  опять  унести.
Нахмурившись,  тихо  любуюсь  собой,
но  эхом  внутри  пустота.
Как  в  зеркале  снова  твой  образ  чудной,
тот  взгляд  покоривший  меня.
Берёзкой  дрожу  и  больную  луну,
хочу  срисовать  на  пейзаж.
Где  ветер  гоняет  седую  волну,
Надёжный  и  верный  мой  страж.
Где  капля  за  каплей  сквозь  листья  летит,
Слеза  расстворилась  в  воде...
Сердечко  затихло,  так  сильно  болит,
И  я...  провинилась  судьбе.

Мальчишка  на  флейте  играет  сидит,
так  трепетно  душу  мне  рвёт.
Зазывает,  мелодия  листьев  шумит,
в  ожиданьи  рассвета  уснёт.
Нахмурившись  тихо  любуюсь  собой,
но  эхом  внутри  пустота.
Как  в  зеркале  снова  твой  образ  чудной,
тот  взгляд  погубивший  меня...

***
Перевод  этого  стиха  на  украинский  язык  -  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289439.
Автор  lapulichka.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187655
дата надходження 04.05.2010
дата закладки 28.10.2011


IceHeart

Рік 33

Рік  тридцять  третій,  проклятий  будь,  роче,                                                              
Нестерпна  жаль  стискає  розум  мій,                      
Немов  сміється  смерть  і  з  радістю  регоче,                                                  
Над  мертвими,  над  тими  хто  іще  живий!                

На  коренях  і  на  гілках  зростали  діти,                            
А  хліб  -то  лиш  ночами  снився  запашний,                                        
Їм  не  судилося  дитинству  порадіти,                    
Епоха  не  розбитих,  а  розстріляних  надій...                            

Дітей  земля  з  слізьми  приймала,                        
Смерть  і  на  цьому  свій  не  зупинила  біг,                                
І  мати  з  ненавистю  убивала,                                            
Неначе  звірину,  дітей  своїх....                                

Рогатий  все  сміявся  та  радів,                                            
Але  на  цьому  не  скінчився  час,                            
Лиш  Бога  побороти  не  зумів,                                              
Суддя  йому  сьогодні  кожен  з  нас!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287728
дата надходження 22.10.2011
дата закладки 22.10.2011


Валя Савелюк

КІТ МОВЧИТЬ

Кіт
мовчить.
не  муркоче
і  не  нявчить.
дивиться  пильно
в  очі  –
щось  насправді
важливе
сказати  хоче…

каже  –
але  ж  я  
не  бачу
телепатичних  
отих  
символів
і  понять
котячих…

тільки  з  нами,
людьми,
як  із  кошенятами
не  прозрі́лими,
коти  
розмовляють
звуками
і  голосами,
інто-нація-ми…

а  
із  собі
рівними,
видимими
і  невидимими,
коти
внутрішнім  
зором  –
бачать!
не  муркочуть
і  не  нявчать:
колись,
може,  й  нас
навчать…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285752
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 20.10.2011


Бєліх Наталія

Pride

И  в  горе  забывая  слабости
И  в  боли  находя  хорошее
Идти  тропою  верности
Идти  тропою  храбрости

Не  вспоминая  подлости
Не  жалуясь  на  гадости
В  последний  бой  без  скромности
В  последний  путь...и  с  радостью!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287366
дата надходження 20.10.2011
дата закладки 20.10.2011