Чарує ночі небосхил,
Зірок яскравих неймовірність...
Любов багато має крил,
Але закон єдиний - Вірність!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845017
дата надходження 14.08.2019
дата закладки 30.09.2019
З повік троянд скотилися сльозини,
Розплела довгі коси осінь рання...
Нема більш одинокої людини,
Ніж та, яка пережила своє кохання!
У храмі одинока свічка мліє,
І ніч стоїть, немов іконостас,..
Ніхто, крім Бога, нас не зрозуміє,
І кожен зрозуміє це в свій час!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847102
дата надходження 04.09.2019
дата закладки 30.09.2019
Проходжу крізь натовп, і чергами, мов з кулемету,
У душу врізаються з хрускотом сотні думок,
Презирством і заздрістю ранять, неначе кастетом,
Я йду, хоч і тяжко дається мені кожен крок.
Щодня гігабайти нена́висті, з тонами злості
На голови валяться, сипляться нам у серця,
Від злості важкий і запилений навколо простір,
Як вийти із нього? Не можу знайти я дверцят.
Шукаю дарма хоч одну на обличчі усмішку,
І бачу лиш сіру похмурість, холодну, як лід,
А ті, що такі нечисленні, скоріше, - насмішки,
Лукаві гримаси мені оглядаються вслід.
Все місто, здається, спотворилось чи захворіло,
Кругом балачки: тільки гроші, нахабство і секс,
Так хочеться знову, міцні відростивши вже крила,
Стать жителем в світі ілюзій з приставкою "екс-".
Себе відчуваю щомиті чужим і невдома
У штучному світі, де править усім документ,
Де я лиш умовна особа: тупа й несвідома,
Самотніх - мільйони, а в щасті - мізерний процент.
Нерідко буваю і я у суєтній воронці,
Коли ж випадає хвилинка свободи думок,
Я вірю, що я не один: хтось також у сторонці
Торує до щастя й добра усвідомлений крок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449428
дата надходження 16.09.2013
дата закладки 30.09.2019
Я не шкодую, ні про що на світі,
Тому, що знаю з часом все мине
Сьогодні молоді, ще вчора діти,
А завтра, хто зна як буде.
Розкине доля десь по білім світі,
Й до дому стежка терном заросте
Сьогодні молоді, ще вчора діти,
А завтра, хто зна як буде.
Якось прокинешся ти серед ночі
Бо сон твій милий думка переб'є,
Ти вже не вдома, і вже твої діти
Так ніжаться об батьківськє плече,
Тому радій життю, спіши любити,
Бо не помітиш, молодість пройде
Сьогодні молоді, ще вчора діти,
А завтра, хто зна як буде
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569009
дата надходження 24.03.2015
дата закладки 27.02.2016
[img]http://img0.liveinternet.ru/images/attach/c/8/101/640/101640858_Stanislav_Sidorov__TuttArt___9_.jpg[/img]
[i]Дожди, как жизнь, всегда разнообразные...
Нет в жизни одинаковых путей...
Как судьбы у людей, бывают разные...
Так и характер разный... у дождей... [/i]
[i]автор: невідомий, на вірш натрапила в інтернеті[/i]
Буває дощ тонкий, мов павутинка,
Ковзне по шкірі лоскотом легким ─
І невагома вовняна хмаринка
По небу розтечеться, як вершки.
Буває дощ насуплений, понурий,
Заторохтить по плитах черепиць,
Деревам розкуйовдить шевелюри,
Неоном навіжених блискавиць
Розріже небо, кашляне громами
І в сиві пасма щільно заплете
Веселку кольоровими стрічками,
Розсіє в полі мрево золоте.
Буває дощ веселий і грайливий,
Або ж мінорний, тихий і сумний:
То награє піднесені мотиви,
То ностальгує в дотику струни.
А ще буває ніжний, мов романтик,
Вінки сонетів пише на шибках!..
Тополям розплете шовкові банти,
Сховається хлопчиськом у кущах
І радісно хіхікає, бешкетник,
Крізь зуби цідить іскорками сміх!
То розсипає жменями монети,
То затрубить у кришталевий ріг.
Дощі бувають різними, як люди:
У кожного свій норов і струна,
Свої ескізи, нариси, етюди,
Свій почерк і космічна глибина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506834
дата надходження 23.06.2014
дата закладки 02.07.2014
Причарований її очами,
Ніжним подихом торкається плечей,
На щоках блищить сльоза,
Після пристраних та зоряних ночей,
І тремтить твоя душа в полоні,
Доля роз'єднать не в силах вас,
І береш у руки ти її м'які долоні,
І боїшся, щоб той вогник не погас.
А вона така чарівна й мила,
Любить хлопчику одного лиш тебе,
І не може жити без ночей інтимних,
лиш до тебе, дурнику, в неї почуття живе.
У полоні ночі, десь у полі вітра шепіт,
А в кімнтаті тепло, грієш ти її,
Обнімайтеся ніжно, тримайтеся міцно,
Бо подарувала доля вам дні без самоти.
© (Анна Діденко. - 2014 р.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471949
дата надходження 12.01.2014
дата закладки 31.01.2014
Сьогодні вдень нарешті зрозуміла,
Я спостережлива,
тому помітила таку закономірність,-
Людей немає повністю щасливих,
Вони не можуть, а може вже не здатні
жити спокійно.
Коли усе гаразд, більшість із нас скучає,
Ну не звично, мабуть, що проблем немає.
Тоді людина озирається і знов знаходить те,
Що не тривожило, а зараз монотонно дошкуляє.
І ось ізнову з'являється заноза,
І привід жалітись і нити.
І можна вже когось дістати,
І трошечки позаважати жити.
Чомусь, на підсвідомості самі,
Ми вірші пишемо сумні,
І пісеньки вмикаємо печальні,-
Мабуть, грішно щасливо жити на Землі.
Тому не дивно,що із ранку з десяти осіб,
Лиш ти один всміхаєшся мені.
Єдиний мій, ти ж не такий як всі!
© (Анна Діденко. - 2014 р.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474714
дата надходження 24.01.2014
дата закладки 31.01.2014
Давайте разом пригадаємо,
Для кого ми живемо.
Забудемо учорашні справи,
й до молитви за дітей прийдемо.
Цей світ створив нам Бог,
І він нам дав життя.
Тому сьогодні ми попросимо,
Для діток наших щасливого
майбуття.
Молю тебе, о Боже наш,
Не відвертайся від дітей.
Вони не винні в жодних з тих гріхів,
Що їм передаються від батьків.
О наш Всевишній, я прошу,
Дай нашим крихіткам здоров'я.
Дай їм природу чисту,
Дай їм в долонях своїх більше захисту.
Я за дітей молюсь,
Що ще в животиках у мамочок своїх.
Я за народжених боюсь,
І хочу чути вічно їх веселий сміх.
Діти - все, що є у нас,
Забудьте, люди, ви про себе.
і кожен день і повсякчас,
Моліть за них у неба.
© (Анна Діденко. - 2014 р.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475555
дата надходження 28.01.2014
дата закладки 31.01.2014
Затягнули небо хмари,
Білий пух упав до ніг.
То Зима послала чари
І на землю білий сніг.
Затріщав мороз грудневий,
Вітер з півночі примчав.
Він Зимовій королеві,
Свій танок подарував.
Закружляли сніговії,
І свята прийшли до нас.
Білий сніг упав на вії,
Чути дзвін дванадцять раз...
Геть пішли сумні печалі,
По долинах і полях.
Залишаючи хрусталі,
На деревах і хатах.
Радість серце нам зігріє,
Знову рік один пройшов.
В тім... збулися наші мрії,
Ти мене таки знайшов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471528
дата надходження 10.01.2014
дата закладки 16.01.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.01.2014
Я чую музику, яку ніхто не чує,
Я бачу світло, яке вгорі палає.
Я вірю в краще наше майбуття,
Бо ми господарі свого життя.
Ніхто не вправі нами керувати,
Ніхто не може нам життя зламати.
Якщо ж на те пішло - не треба
Показувать характер,виходити із себе.
Потрібно просто тихо усміхнутись,
Розумне щось сказати й відвернутись.
Й піти у далечінь, за небокрай,
Полинути в думках у пурпуровий рай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405510
дата надходження 02.03.2013
дата закладки 16.01.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.01.2014
Якби взяла я пензля в руки,
То малювала б новий світ.
У ньому не було б ні крихти муки,
Жорстокість й зло розтанули б, як лід.
І не було б в моєму світі болю,
На полотні лише б добро цвіло,
Любові птах би вилетів на волю
Я хочу, щоб усе так і було!
Малюнок мій казковим би здавався
Для поглядів ненависних людей
І як би хто не намагався-
Не міг би відвести своїх очей.
Прекрасно все було б в моєму світі
Земля не знала б воєн і страждань,
Дрімало б щастя десь у верховітті,
У морі плив би човен сподівань.
Нажаль немає в мене пензля того,
Що міг би мої мрії оживить,
Та є надія серед мороку густого:
У світі новому ми будем колись жить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435291
дата надходження 04.07.2013
дата закладки 16.01.2014
Любов покриває багато гріхів.
Любіть один одного, грішні!
Любіть, ніби рідних, своїх ворогів,
Щоб душі їх стали добріші.
Любіть недолугих і мудрих любіть,
Скупих не цурайтесь і щедрих,
Убивцю і зрадника не осудіть,
Та інших, до злого причетних.
Віддайте найкраще, чим Бог наділив,
Плоди найдорожчого хисту.
І кожен щоб Господа Бога молив
За ближнього душу нечисту.
Любіть не за добре, любіть не за зле,
Любіть не за чари цнотливі.
Любіть усіх щиро і тільки за те,
Що божі ми всі на цій ниві.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471027
дата надходження 08.01.2014
дата закладки 08.01.2014
Усмішка ранкова,
Сяє як зоря,
Як приємно знову,
Відчути заряд.
Бадьорим, щасливим,
Зустрічати день,
Запорука диву-
ми разОм лишень.
Відчувати зранку,
Подих з твоїх вуст,
Обійняти палко,
Й мліючи заснуть.
Оголені душі,
Відвертість в словах,
Тільки б не порушить,
Цей щасливий такт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470798
дата надходження 07.01.2014
дата закладки 08.01.2014
Уже вперед пливе стрімкий мій човен
Туди, де сонця ясного розмай,
Де вОди розливаються, мов повінь,
Аж ген туди, у синь, за виднокрай!
А я все озираюся в минуле,
В свої, уже загублені, світи,
Оті, що, заколисані, заснули,
Хоч знаю – двічі в воду не ввійти!
Не повернуть ті золотисті хвильки,
Що рибками зміїлись біля ніг…
А скільки щастя розливалось! Стільки,
Як сяєва ясних очей твоїх!
Та годі сліз! Вперед пливи, мій човен!
Минулому немає вороття…
… За виднокраєм щось чекає нОве.
Не зупиняйся, стрімнинА життя!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471004
дата надходження 08.01.2014
дата закладки 08.01.2014
Чи варто починати все з нуля?
Коли вже на віку бувало різне…
Хоч визначений курс, як корабля,
Та часом розпочати все не пізно.
Коли стає травмована душа,
А серце вже безсиле щось зробити,
Ось тут якраз і є ота межа,
Ти маєш жити, ну, або не жити.
Напевно краще, розпочни з нуля
І проживи по новому щасливо,
Щоб довго ще вертілася земля,
Якщо з нуля, то дуже це важливо.
Враховуючи досвід, що набув,
Якщо болить, чи дуже дошкуля,
Те, що було, відкинь і все забудь,
І розпочни з початку, із нуля…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471005
дата надходження 08.01.2014
дата закладки 08.01.2014
Ось дивлюсь у блакитне небо,
А думки, всі думки про тебе.
Чи погляну у зоряне небо,
Знов я згадую й мрію про тебе.
Чи заплющу свої очі,
Й там побачити тебе хочу.
У серці моєму тобі – безпечно,
Люблю так гречно й безперечно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456002
дата надходження 22.10.2013
дата закладки 31.10.2013
Ти так потрібний мені,
Як місяць- світанковій вранішній зорі,
Як дощик- висохлій, засушеній траві,
Як сонячне проміння- всій землі.
Ти так потрібен мені.
Ти так подобаєшся мені,
Як осені – солодкий листопад,
Як всій природі -свіжий стиглий виноград,
як бджілці -весняний зацвілий сад,
отак подобаєшся мені.
я так люблю тебе,
як любить пташка -небо голубе,
як любить тепле літо- все живе.
мов вітер з листям долю нам плете,
знай, я люблю тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457342
дата надходження 29.10.2013
дата закладки 31.10.2013
Що нам Бог дав?
Кожен б відповідь сказав.
Дві ноги, щоб ходити,
бігати, стрибати, жити...
Дві руки, щоб тримати,
все робити, малювати...
Двоє очей, щоб бачити,
буває, що ще й плачете.
Два вуха, щоб чути,
і просто щасливим бути.
Та запитаю тебе таке,
але чому тільки серце одне?
Друге серце іншому віддав,
щоб ти його розшукав.
і щоб ти його знайшов ...
щоб між вами мешкала любов!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456342
дата надходження 24.10.2013
дата закладки 31.10.2013
Знаєш, ти бережи себе будь-ласка.
Ховай свої міцні та водночас ніжні руки від холодної осені. Пий ліки якщо занедужав, а краще пий гарячий час з малини (надмірно жаль що я не маю змоги зробити та принести тобі його).
Одягайся тепло, чуєш сонце, щоб морозяне повітря було до тебе миліше ,а цілувала, обіймала і ніжно пестила тебе лише я, а не осінь…
Ти бережи себе, милий. Чуєш, бережи себе для мене.
Щовечора улюблена книга чи «унікальний » фільм під теплим, теплим пледом (безмірно жаль що у мене немає можливості огорнути ним тебе.)
І пам*ятай що сніданок – головне, І менш шкідливого fast- foody !!!
Побільше соку і карамелі. А краще більше поцілунків .
І бережи себе коханий.
будь-ласка для мене..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456636
дата надходження 26.10.2013
дата закладки 29.10.2013
Летіли літаки
Небом твоєї душі
Коли ти спав
А місяць тебе колисав
Пігулки щастя
Ти і я разом
І ніжні очі-океани
Сніг топили за вікном
Солодкі вуста
Мурашки по тілу
І хто що там каже?
Байдуже
Летіли літаки
Твої, мої крила
Не втратити б тебе
За вітром підняті вітрила
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456212
дата надходження 23.10.2013
дата закладки 29.10.2013
Робиш так, що схожу з розуму
Цілуєш ніжно, торкаєш пальцями
Це наша особиста проза
І я не витримаю знущань дистанціями
Розлуками, відсутністю тебе
Такого сильного, такого рідного
А бісові кілометри так і хочуть щоб було боляче
Хочуть пекельних страждань, однорідних
Але байдуже
Байдуже все, я вірю в нас
Я знаю, що за цифрою 400 є ти
І ти завжди поряд
Ти тут, я відчуваю
Знаєш, я страшенно тебе кохаю.
До безтями. До втрати свідомості і пульсу.
І ми переможемо. Запевняю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457343
дата надходження 29.10.2013
дата закладки 29.10.2013
Коли я бачу вогник у твоїх очах,
Й тримаю твою руку ніжно у долоні
Я піднімаюсь в небо, наче птах,
На крилах щастя і великої любові.
Ти наганяєш на самотність страх,
І та тремтить, а серце лиш радіє.
Коли приходиш у казкових снах
В моїй душі одразу все світліє.
Любов невидима, як вітер у горах.
Тривожна й ніжна, мов вечірняя зоря.
Наївна й щира, наче свічка у руках.
Вона поєднує два різних "Ти" і "Я".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346001
дата надходження 24.06.2012
дата закладки 27.10.2013
Крокуй спокійно до мети,
На гамір не звертай уваги,
Якщо тобі далеко йти,
Не поспішай, минай всі зваби.
Висловлюй роздуми свої,
Та слухай, що говорять інші,
Думки бувають кращі за твої,
А можуть бути значно гірші.
Не почувай себе дурним
І що розумний не хвалися,
Послухай інших, щоб за тим
Зробити те, чого навчися.
Оберігайся в світі цім
Від ошуканства і омани,
Гордись досягненням своїм,
Здійсни свої правдиві плани.
Хай вистачить тобі чеснот,
Щоб подолать мінливість долі
Та виграти щасливий лот
На прожиття в сімейнім колі.
Приймай з покорою літа
Без молодечого запалу,
Із сили духу став щита,
Щоб чорна розпач не напала.
Себе ніколи не терзай
Страхами самоти і втоми,
Здорова дисципліна, знай,
До рівноваги шлях відомий.
Пригадуй роки молоді
Й приємні випадки життєві,
Будь в мирі з Богом і тоді
Не будеш думати чи є він.
Дитя ти Всесвіту не менш
Аніж дерева, трави, зорі,
Радій, що в світі ти живеш
Й за це своїй подякуй долі.
21.02.05.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446919
дата надходження 03.09.2013
дата закладки 03.09.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.08.2013
Втікай! Втікай! -
З сльозами на очах, -
Не зволікай!
Кричав тобі твій страх.
Кидай усе
І час не витрачай
Хай омине
Біда тебе. Втікай!
Біжи! Біжи!
І не оглядайсь.
Ти не тужи
І не переймайсь.
Забудь про те
Сам собі збреши,
Що це пусте
Втікай скоріш! Біжи!
Стривай! Стривай!
За руку смикало
Не поспішай!
Сумління кликало.
Твій страх мине –
Ти розум не втрачай!
А може це
Єдиний шанс. Стривай!
Міркуй! Міркуй!
Над тим, що чиниш ти.
І не хитруй –
Від себе не втекти!
Нехай несе
Життя. Не панікуй!
Ти можеш все –
Лиш правильно міркуй!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417831
дата надходження 12.04.2013
дата закладки 28.08.2013
Життя людину вчить як треба жити -
Людина не готова до вчення.
Їй легше байдики щоденно бити,
Ніж прагнути до вдосконалення.
Життя людину вчить і вчитись треба
Аналіз промахів своїх робити.
Не ждати поки впаде манна з неба,
А думати як кожен крок ступити.
Життя людину вчить як слід пишатись
Бодай дрібним досягненням своїм.
Завжди й усюди всього домагатись
І не чекати доки вдарить грім.
Життя людину вчить, бо мусить вчити.
Саме для цього нам воно дано,
А не для того, щоб стогнати й нити
І, щоб його було змарновано.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422352
дата надходження 02.05.2013
дата закладки 28.08.2013
Надворі – дощ і спека,
Хмари сірі і сонячне сяйво,
На душі мені важко і легко,
Квіти в’януть і знов розцвітають.
Пісня ллється і враз замовкає,
То весела вона , то сумная,
І вогонь горить , не вгасає,
Й раптом – жар уже дотліває
За вікном вітер свище і пташки співають,
Я сміюся і плачу , мовчу й розмовляю,
Жовтим , чорним , зеленим , червоним
Свій рушник вишиваю.
Так , життя – річ мінлива,
Але я не злякаюсь, -
Все недобре забуду , а добре – згадаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445078
дата надходження 24.08.2013
дата закладки 24.08.2013
Не говори. Не треба слів. Мовчи.
А хочеш щось сказати-закричи.
Кричи! Нехай почують всі. Про біль в душі.
Кричи! І перестануть серце різати ножі.
Кричи! І всі подумають про тебе.
Кричи! Хай допоможе сіре небо.
Кричи! Хай крик душі по світі ллється.
Кричи! До нього теж він донесеться.
Кричи, кричи, кричи! Не бійся, хоч заплач.
Кричи і все-все-все йому пробач!
Кричи! Кричи…Не можеш закричати
Тоді мовчи…А що вже тут кричати…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346906
дата надходження 28.06.2012
дата закладки 24.08.2013
Посміхніться, це ж не важко,
Це природньо і не страшно!
Від усмішки стане світло,
Стане тепло і привітно!
Посміхніться ви до друга,
Посміхніться ви до мами,
І піде назавжди туга,
Щастя залишиться з вами.
Посміхніться до будь-кого,
Посміхніться ви так просто.
Все одягнеться в усмішку,
Радість завітає в гості.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357469
дата надходження 14.08.2012
дата закладки 24.08.2013
В житті ми часто робимо помилки, адже ми не ідеальні. Проте дуже рідко задумуємось, наскільки вони можуть змінити нас. Іноді навіть один неправильний вчинок може призвести до руйнації того, що будувалося протягом довгого часу. Варто пам'ятати про це.
Один лиш вчинок здатен все змінити..
Одне лиш слово відвертає віру,
І те, що вже зробив, ніяк не зупинити,
І дуже важко повернуть довіру..
Виходить, дуже просто зруйнувати,
Все те, що будувалося роками,
Одним лиш рухом долю поламати,
І довго йти колючими тернами..
Але так просто повернуть бажання
Любити й жити , змусити сміятись,
Змінити тишу мертвого мовчання
На радість з друзями, до горя не вертатись..
Один лиш вчинок змусить поважати..
Одне лиш слово дозволя прощати..
Один лиш погляд просить нас кохати..
Лише одного хочеться чекати..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444977
дата надходження 23.08.2013
дата закладки 24.08.2013
Я вже тепер не та, я стала іншою,
В мені тепер наївності нема..
Була і є, як і всі люди, грішною,
Але добра краплину в серці зберегла.
Для мене світ уже не ідеальний,
Жорстокість в ньому, заздрість, егоїзм.
Та попри опис мій оцей детальний
Я вірю - не в усіх живе цинізм.
Є люди добрі, щирі і відкриті
Та тільки де ж мені потрібно їх знайти..
Коло яких морів ці почуття прибиті??
І як із ними стежечку пройти?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412494
дата надходження 25.03.2013
дата закладки 24.08.2013
Просто пригорнулось дві душі.
Лише погляд теплий, щире слово -
І нема для щастя вже межі,
І весь світ зробився веселковим.
Дивна легкість підняла без крил.
Чи я йду? А, може, я літаю?
Просто пригорнулось дві душі
Не в небесному, а у земному раю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367534
дата надходження 29.09.2012
дата закладки 21.08.2013
Сьогодні нехай не рахується
У список із прожитих днів.
І хай хоч весь Всесвіт вовтузиться:
Байдужий мені його гнів.
Я хочу спинитись у липні,
У розпалі дня серед тих,
Кого не турбує невсипно,
чого він в житті ще не встиг.
І мить переливного співу,
Карбую в шкатулку душі.
Дарма, що потім була злива:
Ми танець вели в шпориші..
Хай небо сіріє ображено,
Йому все ж не перемогти.
Не знищити те відображення,
Де в моїх очах будеш ти..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273573
дата надходження 04.08.2011
дата закладки 21.08.2013
Чіпляйся за життя, не падай, не здавайся!
В безоднях вогко й нудно, завжди холодний чай..
Вдихай на повні груди, не горбся, розпростайся,
Впивайсь без соломини, нехай ллється за край!
Кусай гілки, не інших, як падаєш до низу,
Тобі не злість, а воля треба, воля до життя!
І не соромсь ніколи підкидувати хмизу:
Нащо згоряти? Плекай же дружби багаття.́
А як уламками тебе придавлюють думки -
Пробач, спокутуй - лишень відкинь цього хвоста!
Минає біль та час і змінюєшся ти, тільки,
Одне запам'ятай: життя дається неспроста.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356581
дата надходження 10.08.2012
дата закладки 21.08.2013
Тріскотить таємниче вогонь,
Подих трав розвіває волосся.
Так минає найдовше з безсонь:
Стрімке літо іще не здалося.
Цупкий згорток тремтить у руках:
Плоди літа, мандрівки і мрії.
Усе це дріма на сторінках,
Огнище позіха. Вечоріє.
Ти підкидуєш їх до небес..
Перегорне із захватом вітер
І вогонь дочита. Щоб воскрес
Через рік заповітний дух літа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361195
дата надходження 31.08.2012
дата закладки 21.08.2013
Жадібно вбирати подих, мов ковток з джерела,
Усього себе загортати в зустрічний вітер.
Ловити у просвіті листя промінь тепла,
Палати у диво-мріях і, все ж, не згоріти.
Запивати світлим враженням чергову днину,
Складати із клаптиків посмішок портрет щастя.
Ділити з іншим дружби смакоту бджолину,
Поклястись і бути вірним крізь усі сум'яття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435871
дата надходження 07.07.2013
дата закладки 21.08.2013
Бігти від цього світу чи залишитись?
Продовжувати нести на своїх плечах чуже коромисло?
Чи, нарешті, розпочати підкорювати під себе світ?
Його не покидали ці думки...
Вони поділились на два табори: бунтівників і виконавців:
продовжуючи повсякчасно влаштовувати собі "розбір польотів",
говорити сам з собою по різну сторону "власних облич",
картати себе за невпевненість,
скаржитись на непередбачувані та підступні обставини
(які заважають повністю реалізувати своє "Я"),
потихеньку втрачати розум, не витримуючи шаленого темпу власного мислення.......
В суспільстві ж вмикається його підвладна сторона, яка активно відносить його до сірої маси людей.
Хто переможе - незалежність індивідууму (здатного керувати) чи мовчки підкорюватись іншим?
Поки будуть висіти над ним питання самовизначення, ефект від цього всього буде залишатись один - розпад особистості!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256837
дата надходження 30.04.2011
дата закладки 16.09.2011
тепло…
як тепло на серці
як гаряче може бути на душі від одних тільки слів…
добре…
наче оплески зі сцени,
які долають все, навіть залишки наших товстих стін…
давно щось б’ється всередині в ритмі вальсу
не віденського, нашого вечірнього…
але ж нам лишень обом бракує часу
його відчути: це ж так легко і так ніжно…
як тепло…
як тепло на серці
від одних моїх, хоча і одиноких почуттів…
як тепло
як тепло в цій одежі
ти її не надягаєш, а я цього дуже б хотів…
давно щось блукає в ритмі танго…
пристрасть? жага? рух? життя?
поволі я від цього стаю п’яним
але ще більше хочу дарувати тепла…
я просто дякую тобі…
за те, що завдяки тобі я навчився просто хотіти
просто хотіти жити…
більше в мене немає слів
ти підеш насолоджуватися улюбленим мохіто
але я надіятимусь: що ти ще подаруєш тепла мені…)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277627
дата надходження 29.08.2011
дата закладки 12.09.2011
Людина – це творіння Бога
Створив її, щоб вибір дать:
Свою прокласти тут дорогу
Або іще якусь обрать.
Він дав початок її долі
А далі – йде вона сама.
І, якщо йде по своїй волі,
То не страшна їй і зима.
І хай насиплють в рану солі, -
Не буде боляче! Дарма!
ВОНА - творець своєї долі!
Вона, і лиш вона впливає
На хід годин в своїм житті.
А Бог ій лиш допомагає
І направляє на потік…
Той називається «людина»,
Хто прожива кожну хвилину,
Як ніби-то вона остання,
Хто пережив хоч раз кохання,
І біль, і жаль, і самоту,
Хто має мрію і мету!
На краще настрій налаштовуй!
Ти сам творець своєї долі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279681
дата надходження 09.09.2011
дата закладки 12.09.2011
Де ти відчуваєш себе добре - там і твій дім.
У пам'яті теж є імунітет, те що робить боляче їй, вона стирає.
Коли в іншу людину кидаєш брудом, пам'ятай, що до неї він може не долетіти, а залишиться на твоїх руках.
Щоб напитися до стану овоча, мені достатньо одної рюмки, не пам'ятаю тільки якої, дваанадцятої чи тринадцятої...
Як до мене ставляться інші - це іх вибір, як я реагую - мій, і тільки мій.
Не краса вирішує, кого нам любити, любов вирішує, кого нам вважати красивими.
Найщасливіша людина, це та, яка потрапивши в минуле, не стане нічого там змінювати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276386
дата надходження 22.08.2011
дата закладки 12.09.2011
Буває день - коли сумую
І серце стогне і болить.
Буває день - коли радію
І пісня радісно дзвенить.
Бувають дні - коли я мрію,
У мріях тих приходиш ти.
І є тоді одна надія,
Кохання наше зберегти.
Бувають дні, коли я знаю,
Що нас ніхто не розлучить.
Бувають дні, коли страждаю,
Тоді душа моя болить.
Є день такий, як сад весняний,
Весь потопає у цвіту.
Буває, - день осінній стане,
Тоді відчуєш самоту.
Бувають різні дні в житті
І ти з роками розумієш.
Є впевненість у почутті,
Інакше жити ти не вмієш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280161
дата надходження 12.09.2011
дата закладки 12.09.2011
Дай Боже мудрості мені
Не розгубити те, що маю,
Всі, що зали́шилися дні
Молитися лише одній
Словами: «я́ Тебе кохаю».
А ще, мій Боже, мені дай
Хоча б одну із тих ночей,
Які відкрили мені рай,
Де щастя ли́лось через край
Її закоханих очей.
Також, мій Боже, поверни
Все те, що я в житті любив:
І скреслі ріки по весні,
Те, що наснилося мені,
І те, чим я до цього жив.
І друзів втрачених моїх,
І позабуті почуття,
І марний без стрибка розбіг,
І ту, що втримати не зміг,
І кожну мить мого життя.
А ще дай Боже мені сил
Забути незабутні дні,
Лишились спогади одні
Десь на самісінькому дні
Душі без щогли і вітрил.
Та скільки б я не хизував,
Молюся за єдиний гріх,
Що тільки серцем пізнавав,
Та лиш одну в житті кохав
Найкращу жінку серед всіх.
І не́ дай Боже відчуття
Мені ще раз такої втрати,
Чого мені тепер чекати?
Неначе смертник у день страти
Назад прокручую життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266500
дата надходження 22.06.2011
дата закладки 12.09.2011
Життя невпинно йде, минає,
Як поміж пальців сніг стікає
Все по краплині ток та ток
Нас наближає до зірок.
Бракує часу зупинитись
На світ блакитний подивитись,
На повні груди день вдихнути,
Куди йдемо й чого збагнути.
Який величний світ круг нас,
Як безліч має він прикрас!
Від блиску чистої роси
До невимовної краси
Бездонно-голубого неба
Хіба людині ще щось треба
Для радості на цьому світі?
Як жити й споглядати світ,
Як жили прадід твій і дід
По травах босими ногами
І по ставках з чисто-сльозами
До дна прозорою водою
Господаря ішли ходою
І знали,що і як робити,
І як дітей своїх навчити,
Щоб шанували білий світ,
Щоб залишили в ньому слід,
Щоб щось природі-ненці дали,
Щоб внуки ту красу пізнали.
А ми з роботи на роботу,
А ми гризоту на гризоту,
Як тую цеглу на стіні
Все накладаєм день при дні
Не бачим ранку ми ні днини
Тільки рахуємо години.
Нас не бентежить захід сонця
Байдуже,що десь край віконця
Останній промінь грає златом,
Щоб поріднити нас із святом,
Святом життя не маяття.
Розправим руки для польоту,
На час відкинемо гризоту
Вдихнем життя на повні груди
Воно прекрасне,- вірте , ЛЮДИ ! ! !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272004
дата надходження 25.07.2011
дата закладки 11.09.2011
(О.Р.)
Я б хотів щоб ти стала другою,
Щоби заздрили нам кити,
У житті моїм була смугою
Тільки білою, – тільки ти!
Трішки м’якшою, трішки тихшою,
Щоби легше сягнуть мети.
Я б хотів щоб ти була іншою..,
Та тоді будеш вже не ти.
15.03.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247321
дата надходження 15.03.2011
дата закладки 10.09.2011
Коли немає сил сказати теплих слів,
Коли усе життя покрилося туманом,
Здається щось ти не зумів,
Життя твоє здружилося з обманом…
Не треба сліз твоїх, покинь зневіру,
Зроби лиш крок до нового життя,
Впусти до серця ти любов, довіру,
Відкинь в минуле болі, каяття.
Не треба сліз твоїх, образи і страждань,
Перегорни заплакану сторінку…
Постукав час любові, сподівань,
Давай, вперед, смакуй життя родзинку!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164950
дата надходження 08.01.2010
дата закладки 10.09.2011
Холодну зимову меланхолію
відпущу у небо, не буду сумувати!
Барвінкову сонячну надію
подарую людям, буде зігрівати…
У долонях ніжних солодке тепло
Замерехтить це диво грайливе,
Подарую надію вам на добро,
Подарую це сонце мрійливе!
Нехай журба минає ґанку,
любов осяє новий день,
лунає радість до світанку
сплетінням райдужних пісень!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174801
дата надходження 01.03.2010
дата закладки 10.09.2011
Спіткнутись, впасти…більше не вставати?
Зневіритись, забути хто ж ти в цьому світі є?
Всі помилки немов в гербарій назбирати
Допоки ще годинник мій о пів на шосту б’є.
Ну а о сьомій просто гордо встати,
Скинути весь мотлох болю на сміття
Й собі самому тихо проказати:
«Я сильний. Зможу, бо люблю життя.»
Зцілити зранену, роздерту душу…
Геть негаразди! Час пробив вже сьому!
Я сподіваюсь…ні! Я просто мушу
Знов полюбить цей світ й себе у ньому!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269557
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 10.09.2011
Посміхніться! Вам не личить сум!
Я розумію: час такий невтішний –
Там обдурили, узяли на глум,
Хоч не грішив, а вирок – Грішний!
Ми з вами все зумієм пережити,
Забудьте про печаль негайно!
І тут не треба вміти ворожити –
Я знаю й так: Все буде файно!
Посміхніться! Вам не личить сум!
Бо ми ж народжені для щастя люди,
Нехай під звуки весняних струн
Сонцесяйна радість задзвенить усюди!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258738
дата надходження 10.05.2011
дата закладки 10.09.2011
Любити - значить віддавати,
Жодних образ у серці не тримати,
Одній, єдиній душу відкривати,
Її ім"ям на небі зірки називати.
Любити - значить серце дарувати.
Усе прощати, вірити і знати,
Що лиш вона одна зуміє
Тобі подарувати щастя і дитину.
Любити - значить власне "я" сховати.
З хорошим настроєм усіх людей вітати.
Від посмішки коханої радіти
І дарувати їй лише найкращі квіти!
Любити - значить кожен день за свято мати
І в серці щосекунди щастя відчувати.
Любити - значить зрозуміти,
Що означає слово "ЖИТИ"..!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264455
дата надходження 11.06.2011
дата закладки 10.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.09.2011
Я живу! Я відчуваю запах квітів,
Я бачу сонце, небо, місто і тебе.
Сміюсь і плачу, бо живу на світі
Й радію, що навколо все живе!
Насправді мало нам для щастя треба.
Якби це кожен зрозуміти міг…
Життя одне дається нам із неба,
Тому наповніть його миттями утіх!
Творіть дива, радійте і прощайте,
Зітріть прокляту злість з своїх думок!
Даруйте людям радість і КОХАЙТЕ!
Зробіть назустріч щастю вдалий крок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247285
дата надходження 15.03.2011
дата закладки 10.09.2011