Віктор Варварич: Вибране

НАДЕЖДА М.

А я чекаю віхол листопада

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=km5IPEhRaI8
[/youtube]
Це  осінь  загляда  в  моє  вікно,
А  я  чекаю   віхол  листопада.
Твого  листа  знайду  я  всеодно
Між  листям,  що  опало  серед  саду.

Знайти  мені  його  не  буде  важко,
Відчую  в  ньому  подихи  весни  -
Розквітлу  білу  восени  ромашку.
Нехай  позаздрять  цвіту  полини.

Упала  з  неї  крапелька  роси,
Неначе  обпекла  мене  сльозою.
Це  осінь  гірко  плакала,  не  ти,
Холодною   торкнулася  водою.

Підставила  долоню,  щоб  зігріть  -
Мурашки  поповзли  по  моїм  тілі.́.
Хотіла  холодок  цей  приглушить,
Чи  пожаліть  сльозу  цю  запізнілу.

Чому  ти  плачеш,  осене,  спинися?
Твого  я  хочу  так  іще  тепла.
Життя  таке  прекрасне  -  озирнися!
В  моїм   ти  серці  ще  не  відцвіла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848256
дата надходження 15.09.2019
дата закладки 15.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінні пейзажі

А  за  вікном,  а  за  вікном  вже  знову  осінь,
У  небі  чути  журавлине  стоголосся.
Під  ноги  сипе  вона  яблука  червоні
І  листя  падає  оранжеве  в  долоні.

Вітри  із  Півночі  примчалися  холодні,
Густим  туманом  вкрились  береги  сьогодні.
А  на  пожовклих  травах  залишились  роси,
Вплітає  вітер  прохолоду  вербам  в  коси.

Кудись  у  даль  за  руслом  поспішає  річка,
Свою  печаль  ховає  пташка  невеличка.
Самотньо  в  прохолодну  і  осінню    пору,
Їй  так  бракує  пташиного  фолькльору.

Квітують  знову  різнобарвні  хризантеми,
Про  них  одвічно  хтось  складатиме  поеми.
Милують  око  наше  ці  чарівні  квіти,
Між  ними  хочеться  співати  і  радіти...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848155
дата надходження 14.09.2019
дата закладки 14.09.2019


Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський

Літа пливуть до осені

До  осені  пливуть  літа  мої,
А  човен  долі  хвиля  все  гойдає,
Та  у  душі  співають  солов"ї,
Творча  наснага  ще  не  покидає.

Надворі  дощ  та  серцезігріва
Увага  друзів,  їх  любов,  турбота
І  щирі-щирі  милого  слова,
Його  кохання  мелодійна  нота.

Життя  прекрасна  кожна-кожна  мить,
Хоч  іноді  й  не  солодко  буває.
Іскра  ота  щаслива  ще  горить,
Вогнем  добра  яскраво  так  палає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848039
дата надходження 13.09.2019
дата закладки 13.09.2019


Мазур Наталя

Сьогодні ще літо

Сьогодні  ще  літо.  У  небі  пречисто-високім
Літають  лелеки  і  ставлять  пташат  на  крило.
Ще  ночі  спекотні,  а  ранки  навіюють  спокій,
Ще  сонце  у  шлейфи  дощів  не  ховає  чоло.

Ще  крони  дерев  зеленіють  і  пахнуть  медами,
Ще  соняхам  вітер  куйовдить  чуприну  руду,
Ще  свіжістю  ліс  зустрічає,  а  Товтри  -  стежками,
Якими  крізь  час  і  крізь  роки  до  тебе  іду.

Бо  ти  десь  чекаєш  на  ґанку  старої  веранди,
У  сни  заплітаєш  надію  зустріти  мене.
Душа  ще  співає  любові  чаруючі  мантри,
Та  завтра  вже  осінь,  а  літо  -  сьогодні  мине.

31.08.2019р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847667
дата надходження 09.09.2019
дата закладки 09.09.2019


Чайківчанка

ТИ ПОГЛЯДОМ ПОЛОНИЛА МЕНЕ

ТИ  ПОГЛЯДОМ  ПОЛОНИЛА  МЕНЕ
Ти  ,поглядом  очей  полонила  мене
запала  ,у  душу  глибоко  -глибоко.
За  смарагдові  очі  полюбив  тебе
за  пишні  коси  ,які  ллються  потоком.
А  я,  шаленим  вітром  лечу  до  тебе!
і  стою,мов  прикутий  під  твоїм  вікном.
Озовись  ,моя  люба...  вийди  ,до  мене!
та  поклич,  у  свій  рай  лебединим  крилом.
Я  присяду,  сяду  у  трави  запашні...
під  калиною  ,буду  тебе  чекати.
І  місяцем,  гляну  у  покої  твої...
щоб  тобі  ,мила  серенади  співати.
Прошу,  тебе  вийди  у  вишневий  сад!
де  пахнуть,  матіоли  вечорові.
I  нам,  усміхнеться  літній  зорепад
подарує,  казкову  мить  у  любові.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847495
дата надходження 08.09.2019
дата закладки 08.09.2019


Lana P.

СРІБНІ ХВИЛІ НІАГАРИ

Срібні  хвилі  Ніагари  сонечко  лоскоче,
Відпливають  білі  хмари,  а  цвіркун  сюркоче,
Що  вже  осінь  наступає  літечку  на  п’яти,
Горизонт  перегойдає  пір’ячком  качати.

Між  зеленим  коридором  в’ється,  наче  стрічка,
Спритні  течії  несуться  —  невгомонна  річка!
Енергетики  потоки  напувають  душі,
Наближаєм  наші  кроки,  бриз  ковтаєм  з  суші.

Голубіють  чисті  води  —  не  піймати  двічі,
Не  міліють  річки  броди…  Блискітки,  мов  свічі,
У  серпневу  гожу  днину  розтуляють  жмені,
Не  спините  річки  плину  —  гомонить  в  натхненні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847373
дата надходження 07.09.2019
дата закладки 07.09.2019


Малиновый Рай

осінь


           Манять  круглолиці
                       яблучка  в  садочок
           І  густіші  роси
                       омивають  трави
           Зустрічає  осінь  
                     кожен  тут  куточок
           І  летить  на  землю
                     листячко  яскраве.
           їжачок  готує
                           на  зиму  запаси
           і  тягають  білочки
                       до  гнізда  горішки
           роздягає  осінь
                       всі  свої  прикраси
           вже  до  приморозків
                       зовсім  зовсім  трішки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846938
дата надходження 02.09.2019
дата закладки 07.09.2019


majra

Осіннє

Затихли  у  гаях  пташині  трелі,
Відкрила  осінь  перший  вернісаж.
Тонкі,  напівпрозорі  акварелі
Замінює  насичена  гуаш.

Цю  таємницю  так  і  не  розкрито,
Куди  зникають  ніжні  кольори?
В  безмежжя  світу  відлетіло  літо,
Підняли  клени  жовті  прапори.

В  гармонії  і  барвах  колориту,
Приходять  неповторні  відчуття  -
Яскрава  мить,  що  має  швидкість  світла,
Дорівнює  тривалості  життя...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846897
дата надходження 02.09.2019
дата закладки 02.09.2019


Чайківчанка

ГЛЯНЬ, У БАРВАХ ЦВІТЕ ОСІНЬ

слова  до  пісні
ГЛЯНЬ  У  БАРВАХ  ЦВІТЕ  ОСІНЬ
Так  швидко  пролетіло  тепле  літо...
Відцвіли  сині  волошки  у  житах,
Верба  похилила  додолу  віти,
Опадає,  жовтий  лист,  курличе  птах...

Глянь,  у  барвах  цвіте  осінь  золота!
І  пахнуть  рум'яні  яблука  в  саду,
Нам  килим  щастя  встеляють  небеса,
Повір,  моя  голубко,  я  тебе  люблю!..

Зайшло  сонечко  в  імлу,  у  тумани...
Заховалось  між  хмар  в  сизу  пелену,
Курличуть  журавлі  з  вирію  рано,
В  очах  ховаємо  печалі  сльозу...

За  небокраєм  шукаємо  весну,
Сонячне  літо,  квітучий  тихий  рай,
Стежками  ідемо  у  Осінь  Золоту,
Сизокрилий  птах  каже  літу:  Прощай!..

О,  не  сумуй,  кохана,  що  вже  осінь
Ллє  холодний  колючий  дощ  за  вікном.
У  бабине  літо  тепла  попросим
Зігрію  тебе  лебединим  крилом...

Ми  з  тобою,  як  дві  зорі  у  небі,
Розпустили  свої  зоряні  крила,
Ти  трояндою  розквітай  для  мене,
Неси  удаль  на  парусних  вітрилах...

Притулю,  поведу  у  солодкі  сни,
Поцілую  ніжно-ніжно  в  уста,
Я  захищу  від  заметілі  зими,
Намалює  казку  нічка  чарівна...

Глянь,  у  барвах  цвіте  осінь  золота!
І  пахнуть  рум'яні  яблука  в  саду,
Нам  килим  щастя  встеляють  небеса,
Повір,  моя  голубко,  я  тебе  люблю!..

А  у  осені  ще  яскраве  сонце
Закоханим  дарує  прекрасний  час,
Я  листом  впаду  у  твої  долонці,
Листопад  у  танці  закружляє  нас!..

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846802
дата надходження 01.09.2019
дата закладки 02.09.2019


НАДЕЖДА М.

До побачення, літо

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bz82HHKrnWY
[/youtube]
Причепурився  літній  день  останній,
Зібрав  в  долоні   залишки  тепла,
Розсипав  його  рано,  на  світанні,
І  прилягла  здивована  імла.

Лилася   тихо  музика  органа,
Заграли  фарби  сонця  звідусіль,
А  літо,  як  красуня  ніжна  панна,
В  душі  моїй  розворушила  біль.

Можливо,  нотка  осені  підкралась,
Та  я  не  плачу,  все  як  є  прийму.
Не  довго   я  вагалась,  усміхнулась,
Та  літо  не  надовго  відпущу.

Знайду  для  нього  місце  в  серці  скраю,
Вдихатиму  зимою,  по  ковтку.
Я  впевнена  і  добре  оце  знаю,
Пройде  не  раз  ще  літо  по  витку...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846707
дата надходження 31.08.2019
дата закладки 01.09.2019


НАДЕЖДА М.

Я вітаю з поверненням, осінь

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=V9P7xILv404[/youtube]

Я  вітаю  з  поверненням,  осінь,
З  нетерпінням  чекали  тебе.
Ми  радієм  тобі  -  нашій  гості.
В  новий  світ  ми  вступаєм  тепер.

Смакуватимем  світ  кольоровий,
Будь  же  радістю  в  нашім  житті!
Ти  не  зрадь  наші  мрії  прозорі,
Будь  же  щедра  для  нас  в  доброті!

Нас  порадуй  дощами  грибними,
Сонця  теплого  ще  не  жалкуй.
Не  дозволь  жити  днями  нудними,
Що  не  так  у  житті  -  впорядкуй.

Як  зневірився  хтось  у  коханні,
Як  порадниця  -  все  поверни.
Не  єдині  до  тебе  прохання:
Підсоби  дочекатись  весни.

Поведу  тебе  в  світ  цей  казковий,
Тільки  вір,  не  втрачай  своїх  мрій,.
Ти  для  мене  не  був  випадковим.
Навіть  думать  про  це  ти  не  смій!
[img]https://classpic.ru/wp-content/uploads/2015/11/4661/Krasnye-listya-v-luchah-solntsa-1024x576.jpg[/img]

[img]https://yandex.ua/images/_crpd/1dFb1E968/ec0072UAJp/dXojJK7Bc7MnW7bSxjGxB5mHXuWJgYTHtQByXEc1PNVXWwj_RolIf6pK2PLrLSnVk5CCWSt5USKlYNOsAxUXJD1rNGqwkzXhMVmglN495FvEzw273Q[/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846763
дата надходження 01.09.2019
дата закладки 01.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осіння мелодія ( слова для пісні)

Кружляє  листя  по  алеях  саду,
Танцює  прохолодний  вітерець.
І  тихий  блюз  дощу  і  листопаду
Із  сумом  доторкається  сердець.

У  кружеві  гаптованім  берізки,
Серед  ялин  зелених  -  чарівних.
Ляга  туман  кудлатий  на  доріжки,
Вернувшись  з  далей  сонних  -  мандрівних.

Дарує  осінь  колір  золотавий,
Осінній  блюз  підхопить  саксофон.
Мелодію  послухають  отави
І  буде  линуть  пісня  вище  крон.

Послухай  й  ти  мелодію  цю  милу,
Замріяну,  окрилену  таку.
Вона  неначе  вітру  дивна  сила,
Вона  мені  несе  любов  п'янку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846753
дата надходження 01.09.2019
дата закладки 01.09.2019


Інна Рубан-Оленіч

Чудовий ранок

Лягли  тумани  сині  на  долину,
Там  Удай  сонний  відпочить  приліг,
Розбудть  сонце  всіх  через  хвилину,
І  струсить  роси  вранішні  до  ніг.

Така  краса  –  пробудження  природи,
Бо  новий  день  прийшов  у  Божий  світ,
Радіють  всі:  поля,    ліси  та  гори,
До  неба  тягнуться,  як  птахи  у  політ.  

Чи  є  ще  десь  таке  яскраве  сонце,
Така  привітна  й  лагідна  земля?
Я  відчиню  у  світ  своє  віконце
Бо  так  люблю  чудові  ранки  я.
18.07.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842317
дата надходження 18.07.2019
дата закладки 31.08.2019


Ганна Верес

Осінню казку лісу я читаю

Осінню  казку  лісу  я  читаю,
Де  все  сплелося:  звуки  і  краса,
І  ясена  –  не  привида  питаю:
«Це  полотно  чудове  хто  писав?
Хіба  не  ти,  художнику,  той  майстер,
Що  фарби  ці  чарівні  позичав?
Поглянь  на  дуба,  он  який  гіллястий,
Тримає  міцно  хмару  на  плечах».

І  той  озвався  голосом  людини:
«То  осінь  вже  заглянула  сюди.
Зраділа  їй  вся  лісова  родина
Й  вітрець,  що  все  колись  тут  посадив.
Тут  золото  вперемішку  з  бурштином  
Милують  око  кожному,  повір,
Он  павучки  сховалися  в  хатини,
Вітання  мишенята  шлють  сові.
А  бачив,  як  уже  порожевіли
Калини  ягідки  он  на  кущі?
Для  мене  ліс  –  не  тільки  моя  вілла  –
Це  свято  і  для  ока,  й  для  душі».

«Твоя?  Мо’,  й  так.  Та  я  не  зазіхаю,–
Йому  кажу,  –  господар  лісу  ти.
Я  тільки  про  одне  тебе  благаю:
Дай  людям  розуму  красу  цю  зберегти!»
15.08.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846222
дата надходження 26.08.2019
дата закладки 27.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Торкалась осінь клавіш тихо ( слова для пісні)

Зіграла  осінь  на  роялі,
Журливу  пісню  під  дощем.
В  душі  з'явилися  печалі
У  серці  поселився  щем.

У  звуках  осені  тремтливих
Лиш  краплі  стукали  в  вікно.
Пішли  відпочивати  зливи,
Заснули,  випивши  вино.

Торкалась  осінь  клавіш  тихо,
Мелодія  увись  лилась.
Ця  гра  для  неї  ціла  втіха,
Дощем  на  землю  пролилась.

Листочки  в  вихорі  кружляли,
Під  цю  мелодію  сумну.
На  воду  човником  лягали,
Мабуть  готовились  до  сну...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845210
дата надходження 16.08.2019
дата закладки 21.08.2019


Ольга Калина

У теплім літі хочу залишитись

У  теплім  літі  хочу  залишитись,
Щоби  не  йти  в  осінній  листопад,
В  барвистім  розмаїті  зупинитись
І  споглядать  серпневий  зорепад.  

Ще  ніжити  і  милувати  око
Пахучими  квітками  у  саду.
У  небо,  десь  за  хмарами  високо,
Дивитись  довго  в  чисту  синяву.  

Купатися  у  сонячнім  проміні,  
Тепло  вбирати,  як  трава  росу.  
Та  знати,  що  по–божому  велінню,
У  небі  вітер  прожене  грозу.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845602
дата надходження 20.08.2019
дата закладки 20.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Хочу бачити очі щасливі твої ( слова для пісні)

Намалюй  мені  ніч  з  ясним  місяцем  в  небі,
Засвіти  оксамитові  зорі  вгорі.
Будь  для  мене  коханий  і  ніжний,  як  лебідь,
Хочу  бачити  очі  щасливі  твої.

Намалюй  мені  день,  щоби  сонце  світило,
Щоб  проміння  його  доторкалось  руки.
Щоб  кохання  твоє  мене  ніжило  й  гріло
І  цілунки  твої  щоб  солодкі  були.

Намалюй  мені  сад,  де  квітують  черешні,
Пелюстками  стежину  мені  простели
Я  на  зустріч  прийду,  як  приходила  вперше,
У  той  час  вже  черешні  так  рясно  цвіли.

Намалюй  береги,  перламутні  тумани,
Що  лягають  на  трави  цілуючи  їх.
Моє  серце  в  любові  горить  полум'яно,
Повертайся  коханий  з  далеких  доріг.

Намалюй...  намалюй...  я  тебе  все  прохаю,
А  насправді  цілунком  мене  обпечи.
Я  тебе  одного  у  житті  цім  кохаю,
Ти  навіки  моя  -  на  весь  світ  прокричи...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845555
дата надходження 19.08.2019
дата закладки 20.08.2019


Lana P.

ХАЙ БУДЕ ВСЕ ТАК!

Кружляй  мене,  як  осінь  листопад,
Розпести  поміж  сонячних  принад,
Веселкою  у  вічі  зазирни  —
Відчуй  душевний  трепет,  пригорни!

Люби  мене,  як  січень  снігопад,
Цілуй  під  звуки  струнних  серенад,
Як  ніч  серпнева  любить  зорепад  —
В  безмежності  —  до  місяця  й  назад.

Розтану,  як  сніжинка  навесні,
Крилом  метелика  торкнусь  вві  сні
Твоїх  рожевих  щічок,  наче  мак.
Та  тільки  не  кажи,  що  все  не  так…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844934
дата надходження 13.08.2019
дата закладки 18.08.2019


Valentyna_S

Надвечір'я

Сховалося  сонце  у  маках  червоних.
Тихцем    надвечір’я  заходить  в  кімнату,
І  спокій  затишний    благає  заслону
В  бордових  гардин  із  відливом  брунатним.

Сполохано  мечеться  промінь  захожий,
Із  шиби--  на  креденс,  межи  порцеляну.
Там  солодко  пахне  варенням  із    рожі
Й  заледве  відчутним  настоєм    рум’яну.

Суєтність,  турботи…  Впав  погляд  на    джезву.
Вже  й  кава  парує    міцна  в    філіжанці…
Надворі  птахів  захлинулась  перезва
І  вітер  завмер    у    забутому  танці.

Поволі  згасає    заграва  на  прузі,
Цвіркун  наостанок  сюрчить  серенади.
Вполонює  світ  мить  химер  та  ілюзій,
Оголює  вечір  таємні    принади.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844167
дата надходження 05.08.2019
дата закладки 11.08.2019


Юрій Цюрик

Стає (з роками) все коротшим вечір…

Стає  (з  роками)  все  коротшим  вечір
Й  все  менш  озорим  простір  сподівань...
Чим  більше  вік  кладе  років  на  плечі,
Тим  вужче  коло  наших  спілкувань.

Десь  друзі  розчинилися  у  часі,
Згубилися  у  просторі  років...
Тьмяніє  срібло  на  іконостасі
У  сонмі  запорошених  віків...

Роки-роки,  політ  ваш  не  спинити...  
Не  повернути  юних  почуттів.
Й  польоти  мрій,  на  жаль,  не  відновити
На  згарищі  зруйнованих  мостів.

Життя  -  то  вічний  вир  гріхопадіння...
Не  встигнеш  припіднятися  з  колін,
Червиві  люди  з  чорним  піднебінням,
Мерзенне  щось  сичать  нам  навздогін.

Втім,  набридають  сварки-колотнечі
Й  не  хочеться  нікчемних    виправдань...
Чим  більше  вік  років  кладе  на  плечі,
Тим  вужче  коло  наших  спілкувань.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844546
дата надходження 09.08.2019
дата закладки 09.08.2019


Іван Мотрюк

Всміхайтесь долі радісно й щасливо.

Всміхайтесь  долі  радісно  й  щасливо
І  широко  крокуйте  в  майбуття,
В  перед  дивіться  впевнено  й  сміливо
І  завжди  будьте  вдячні  за  життя.

Не  все  воно  веснянеі  і  квітуче,
Бува  й  дощем  осіннім  занесе.
А  іноді  холоде,  аж  кусюче,
Зимовим  вітром  душу  обпече.

Та  після  того  завжди  прийде  літо,
Ласкаве  сонце  гляне  із-за  хмар,
І  все  навколо  щасям  обігріто,
Полине  у  кохання  тихий    жар.

Всміхнуться  літу  гори  сивочолі,
Запахне  свіжим  хлібом  із  полів.
Трембіта  забринить  десь  в  Чорногорі,
Повіє  вітром  волі  із  степів.

Відчуєм  запах  лоьну  із  Волині,
А  з  Криму  виноградом  занесе.
Всміхнеться,  люди,доля  Україні,
Тож  Богу  ми  подякуймо  за  все.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844155
дата надходження 05.08.2019
дата закладки 07.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твої слова

Твої  слова  -  летять  неначе  птахи,
Неначе  зорі  сипляться  згори.
Твої  слова  -  немов  черемхи  запах,
В  букет  чарівний  їх  мені  збери.

Твої  слова  -  мов  грона  калино́ві,
Запалюють  у  серденьку  любов.
Бувають  ніжні  і  такі  казкові,
Радію  я,  що  ти  мене  знайшов.

Твої  слова  -  звучать  неначе  пісня,
Немов  троянда  розцвіла  в  саду.
І  хоч  пора  надво́рі  буде  пізня,
До  тебе  мій  коханий  я  прийду.

Твої  слова  -  шепочуть  мені  радо,
А  руки  обіймають  ніжно  стан.
В  повітрі  линуть  звуки  канонади,
Нас  береже  -  кохання  талісман.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844321
дата надходження 07.08.2019
дата закладки 07.08.2019


Чайківчанка

ОЙ РОКИ МОЇ ЖУРАВЛИКИ КРИЛАТІ

Ой  роки  мої  роки  журавлики
крилаті
Ой  роки  ,мої  роки  ...журавлики  крилаті
Куди  відлітаєте,  за  синій  обрій  в  даль?  ...
Мені  з  вами  добре.  ..мої  друзі  пернаті
Ви  закурликали  ,наді  мною  залишили  жаль.
Я  не  можу  ,зупинити  ні  на  хвилинку  час
Вже  відцвіла  ,весна...  і  літо  пролетіло
.І  ніколи  ,не  вернеться  молодість  назад
І  стоїть  ,на  порозі  Осінь...днина  обміліла.  
Я  зорю,  туди  де  юності  вишневий  сад  
Налився  ,суцвіттям  рясним  білим  
цвітом.
Віддзеркалює,  від  щастя-  літній  зорепад
У  мріях  ,торкаюсь  неба...І  квітну  літом.
Я  посеред  осінніх  Жоржин-  літня  жінка
І  краплинка  ,дощу  з  захмареної  блакиті.
Вільний  сизокрилий  птах  поетична  зоринка
Зорею,вимержений  образ  у  срібній  нитті.  
Біжать  літа  в  зоряні  світи  далекі

М  .Чайківчанка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843948
дата надходження 04.08.2019
дата закладки 07.08.2019


Наталі Косенко - Пурик

Літнє тепло

А  я  іще  в  чарівності  купаюсь  
Все  відчуваю  літнєє  тепло  ,
Останню  ніжноту  його  вбираю  
І  осява  від  радощів  чоло  

Я  насолоджуюсь  ,  я  всю  красу  вдихаю  
Так  заряджаюсь  же  його  теплом  ,
Надходить  осінь  ,хоч  і  не  чекаю    
Овіє  душу  зірваним  листом  

Навіє  сум  ,  печаль  вона  навіє  ,
А  так  душа  не  хоче  сумувать  ,
І  ,  що  цікаво  -це  вона  уміє  ,
А  нам  прийдеться  ,  все  оце  сприйнять  

Чому  хороше  ,швидко  так  збігає  
Закономірність  в  нього  вже  така  ?
І  тільки  серце  і  душа  чекає  ,
Щоб  знов  торкнутись  літнього  тепла  .

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844199
дата надходження 06.08.2019
дата закладки 06.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мій настрій

Мій  настрій  враз  метеликом  злетів,
Добрався  до  далеких  берегів.
Торкнувся  тихо  сонця,  літа  крил,
Набрався  від  творіння  міцних  сил.

Помандрував  до  річки  навпростець,
Зігрів  теплом  сто  -  тисячі  сердець.
Напивсь  нектару  з  квітів  польових
І  ніби  на  хвилиночку  притих...

Та  де  там...  Знов  махаючи  крилом,
Пронісся  разом  з  вітром  над  селом.
До  лісу  наче  птах  помандрував,
На  гілочці  сосни  пісень  співав.

А  потім  він  підкрався  до  води,
Торкнувся  так  замрієно  верби.
Послухав  соловейка  нальоту,
А  ще  зозулі  трепетне  ку  -  ку.

Зустрів  веселку  диво  -  кольорів,
Картину  малювати  він  хотів...
Та  враз,  хмарина  звідкись  узялась
У  настрою  картина  розплилась.

Та  він  не  падав  духом,  сильним  був,
Додому  повернувся  із  загул...
Теплом  зігрів  присутніх  у  цей  час,
Вітаєм  разом  з  настроєм  -  всіх  вас.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844202
дата надходження 06.08.2019
дата закладки 06.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов взяла в полон / слова до пісні /

Нас  доля  двох  взяла  звела,
Любов  в  полон  обох  взяла.
Любов  взяла  обох  в  полон,
Я  так  люблю  і  то  не  сон.

Приспів:

Люблю  тебе,  люблю  тебе,
Хай  ніч  мине,  хай  день  мине.
У  сни  до  тебе  прийду  я,
Бо  ти  є  мій,  а  я  твоя.

Черешня  зацвіла  в  саду,
Троянда  випила  росу.
Для  мене  ти  і  сад  і  цвіт,
Люблю  тебе,  як  білий  світ.

Твої  уста  неначе  мед,
А  смак,  мов  яблуко  ранет.
Без  тебе  ніч  мені  не  ніч,
Торкають  руки  наших  пліч.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844109
дата надходження 05.08.2019
дата закладки 05.08.2019


Валентина Ланевич

Як вмовкає в душі камертон.

Сонцем  будь  мені  в  дні  невідомім,
Як  вмовкає  в  душі  камертон.
Хай  бушує  безмежності  гомін,
Де  в  коханні  відсутній  кордон.

Стану  квіткою  ніжно-тремтячою,
Як  зігрієш  своїм  ти  теплом.
Стою  в  темряві  ночі  незрячою,
Прихилися  з’яснілим  чолом.

Розсип  сміх  із  очей  прямо  в  очі,
Хай  по  тілі  мурашки  біжать.
І  від  серця  ключі  я  охоче
На  долоню  вкладу  в  благодать.

Стану  квіткою  ніжно-тремтячою,
Як  зігрієш  своїм  ти  теплом.
Стою  в  темряві  ночі  незрячою,
Прихилися  з’яснілим  чолом.

04.08.19  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844027
дата надходження 04.08.2019
дата закладки 05.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А я люблю, люблю тебе / слова для пісні /


В  моїй  руці  лежить  твоя  рука,
Для  мене  ти  кохана  і  єдина.
Ми  йдемо  поруч  стежкою  життя,
Із  саду  лине  пісня  солов'їна.

Приспів:

А  я  люблю,  люблю  тебе  люблю,
Для  мене  ти  неначе  зірка  рання.
Я  дякую  і  Господа  молю,
З  тобою  поруч  бути  до  світання.

Всміхається  до  нас  ласкавий  день
І  промінь  сонця  радісно  лоскоче.
Наспівує  нам  про  любов  пісень
На  крила  вітерець  підняти  хоче.

Для  мене  ти,  моя  палка  любов,
Для  мене  ти,  блакитне  небо  чисте.
Я  шепочу,  кохана  знов  і  знов,
Свою  любов  дарую  пломенисту.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843865
дата надходження 03.08.2019
дата закладки 05.08.2019


Юрій Цюрик

Як тут чарівно, як красиво…

Як  тут  чарівно,  як  красиво,
Яка  безмежна  благодать...
Об  берег  хвилі  б‘ють  грайливо,
Піски  рубінами  блищать...

Літають  чайки  білокрилі,
Постійно  в  клюві  щось  несуть...
Агнєшку,  смажену  на  грилі,
У  ресторані  подають...

Теплом  липневим  ніжить  спека,
Обійми  моря  пестять  нас...
І  віскі  -  Деніелса  Джека  -
Garson  підносить  повсякчас.
**********************************
Вдивляюсь  я  у  купол  неба;
Вустами  щось  шепочеться...
Як  мало  у  житті  нам  треба
І  як  багато  хочеться...

Слънчєв  Бряг,    липень  2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843931
дата надходження 03.08.2019
дата закладки 03.08.2019


Віталій Назарук

МАМИНА НАДІЯ

Сталося  під  ранок,
Лише  день  почався.
У  приціл  ворожий  
Снайперу  попався.
З  хрестиком  на  грудях,
В  камуфляжі  з  кров’ю.
Наче  спотикнуся,
Готувавсь  до  бою.

Приспів:
Журавлі  курличуть,
Лине  в  небі  туга,
Позбирались  хлопці  
Хоронити  друга.
Мама  посивіла,
Лиш  почула  лихо.
Щось  сама  до  себе
Говорила  тихо.

Ой,  сину  мій,  сину,
І  залили  сльози,
Осінь  ще  на  дворі,
А  в  душі  морози.
Мамина  надія,
Мамина  опора.
Чому  я  не  вмерла,
Ти  б  вернувся  вчора.
Залишився  б  жити,
Доглядав  могилу.
А  тепер  я  мушу
Жити  через  силу.

Приспів.

Хоронили  хлопця,  
Ставши  на  коліна.
Все  село  ридало,  
Плакала  Вкраїна.
Тихо  хоронили,  
Музика  мовчала.
Лились  сльози  з  неба,  
Матінка  кричала.

Приспів.  

Слава  Україні!
Всім  героям  слава!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843678
дата надходження 01.08.2019
дата закладки 03.08.2019


Наталя Данилюк

Липень вже додимів…

Липень  вже  додимів,  як  старий  кальян,
Пахощами  кориці,  малини  й  меду.
Небо  гладке  і  тихе,  мов  океан,
Хмари  пухкі  збиває  у  піну  щедру.

Сонце  пустило  стріли  поміж  дібров  –
Заструменіли  світлом  густі  верхівки.
Дні  пронеслись  потоками  стрімголов,
Наче  затерті  кадрики  ретро-плівки.

Ніби  вдалось  насититися  сповна
Спраглій  душі  яскравим  відрізком  літа:
В’яленими  суницями  у  сінах,
Бражниками  і  бджолами  в  мокрих  квітах…

Чистим  і  тонкосрібним  звучанням  злив,
Що  позвисали  струнами  між  дахами,
Полиском  бурштино́вим  достиглих  нив,
Дубленими  плаями  попід  ногами…

Лагідними  кучериками  димів,
Що  розповзались  між  язиками  ватри…
Ну,  а  тепер  лиш  тіні  минулих  днів,
Тільки  вітрів  липневих  солодкі  мантри.

Хай  вони  будуть  спогадом  дорогим
Чи  відгукнуться  ві́ршами  випадково.
Все,  що  тобі  залишиться,  –  тільки  дим,
Сіль  на  щоках  засмаглих  і  стигле  слово.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843661
дата надходження 31.07.2019
дата закладки 31.07.2019


Ірина Кохан

Літо

Хтось  у  ступочці  літо  розтер
і  воно  розлилося
Ніжно-синім  жабо  волошкових
пахучих  суцвіть,
Пряним  хлібом,  що  зріє
в  утробі  важкого  колосся
І  зозулиним  "ку",  що  зривається
із  верховіть.

Перегуками  гроз  і  кармінними
хвилями  маків,
Веселковим  тату  між  хмаринностей
неба  м`яких
І  нестримним  теплом,  що  викрешує
з  зоряних  злаків
Десь  незримий  мірошник
і  сяйво  складає  у  міх.

Прохолодою  м`яти  і  соняхом
жовто-гарячим,
абрикосовим  сонцем  і  яблуком  
стиглим  в  траві.
Літо  в  крапельці  кожній,
воно  зовсім  поряд,  я  бачу  -  
Мальвовухим  зайчам
причаїлось  в  моїм  рукаві.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843660
дата надходження 31.07.2019
дата закладки 31.07.2019


Leskiv

Танець осені

Падає  листя  додолу,
Сиплеться  золото  з  віт.
Осінь  війнула  подолом  –
В  танці  кружляє  весь  світ.
Тихо  вальсують  берізки,
Крони  сплітають  свої.
Верби  розгойдують  кіски.
Пурхають  листя  рої.
А  на  просторах  містечка
Вітер  утнув  гопака.
Хвилі  шумлять  недалечко.
Танго  танцює  ріка.
Квіти,  ще  ті  танцюристи,
Геть  розійшлися  тепер,
Пишні,  яскраві,  барвисті,
Жваво  танцюють  модерн.
Хмарка  у  формі  сердечка
В  сивому  небі  без  меж
Зиркає  вниз,  на  містечко,
І  підтанцьовує  теж.
Сутінки  входять  спроквола.
Танець  вповільнює  темп.
Золотом  листя  довкола
Осінь  створила  Едем.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810890
дата надходження 22.10.2018
дата закладки 31.07.2019


Неллі

Мить почутів

Ми  знов  окремо.  Ти  десь  там,  я  тут.
З  тобою  ми  не  бачились  давно.
Я  знаю,  ти  мене  забув,
Але  про  тебе  думаю  я  всеодно.
Завжи  перед  собою  бачу  постать,
Волосся  біле,  голубії  очі,  тії  миті,
Як  в  ніжнім  погляді  очей  хороших,
Я  мовби  танула  в  блакиті.
З  тобою  ми  зустрілись  випадково,
Серед  прекрасних  сніжно  білих  пелюстків,
Троянду  білу  ти  вибирав  для  когось,
Я  ж  зачаровано  стояла  в  стороні.
Троянду  білу,  ніжну  і  ласкаву
Ти  теплим  поглядом  пригрів
І  взявши  квітку  ту  найкращу  в  колі,
Тихенько  очі  покосив  в  мій  бік.
Ти  знав,  що  погляд  запримічу
І  що  дивлюсь  на  тебе  вже  давно,
Тому  помалу  простягнувши  руку
Троянду  ти  подарував  мені.
Тепер  тебе  нема,  напевне  вже  не  буде,
Це  тільки  мить  прекрасних  почутів,
Мабуть  згадала  тую  мить  тому  я,
Що  знов  троянду  мені  хтось  вручив.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840378
дата надходження 29.06.2019
дата закладки 31.07.2019


Світлая (Світлана Пирогова)

Не знищуйте вроду

Періщить  дощ  безжально  батогами.
По  склу  ще  й  град  гатить  горохом.
Безладний  шум,  пташиний  чути  гамір,
Втопились  ніжні  бідні  рожі.

І  від  напруги  горбляться  дерева,
Пеньки  залилися  сльозою.
Колись  мені  здавався  дощ  рожевим,
Тепер  -  з  пекучою  грозою.

Бо  все  із  часом  набуває  сенсу.
Сприймаю  глибше  сказ  природи.
Погода,  мов  людина,    в  стані  стресу.
Не  знищуйте  ніколи  вроду.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837712
дата надходження 05.06.2019
дата закладки 30.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Розтривожилась осінь тобою

Розтривожилась  осінь  тобою,
Задощило  у  серці  моїм.
Лист  кленовий  упав  на  долоню,
Ти  прилинула  в  наші  краї.

У  тумані  сховалися  трави,
Навкруги  закружляв  листопад.
Кольорові  дрімають  діброви,
У  зажурі  стоїть  тихо  сад.

Прохолодою  вкрились  світанки
У  повітрі  гірчать  полини.
І  дощі  барабанять  по  ранках,
Мов  розучують  гамми  вони.

Розтривожилась  осінь  тобою,
Чути  в  небі  журливе:"  Курли."
Таке  близьке  й  знайоме  доболю,
Притаманне  осінній  порі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843507
дата надходження 30.07.2019
дата закладки 30.07.2019


НАДЕЖДА М.

Чудес на світі не буває

Існує  тільки  два  способи  прожити  життя.
Перший  -  ніби  чудес  не  існує.
Другий  -  ніби  навколо  одні  чудеса.
Альберт  Ейнштейн


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=w-KYhhPeDxY
[/youtube]

Чудес  на  світі  ,  кажуть,  не  буває,
Та  вірити  все  ж  хочем  в  чудеса.
І  чудо  це,  буває,  дах  зриває,
Коли  на  крилах  линем  в  небеса.

Одне  з  чудес,  коли  кохають  вірно,
Здається   -  цьому  радий  увесь  світ.
І  ти  ідеш  назустріч  вже  покірно,
І  в  серце  уплітаєш  краси  цвіт.

І  пелюстки  цвітуть  там  дивоцвітом,
Це  здатні  сотворить  людські  чуття.
Вночі  тихенько  ллються  ніжним  світлом.
І  ти   летиш  у  простір  забуття.

Лиш  відчуваєш  -  б"ється  поряд  серце,
І  стукає  з  моїм   в  шалений  такт.
Оце  одна  моя   така  із  версій:
Любити  треба  завжди,  тільки  так...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843415
дата надходження 29.07.2019
дата закладки 29.07.2019


Надія Башинська

ДЕ БАТЬКІВСЬКА ХАТА (+)

Сл.  та  муз.  Н.  Башинської
Аранжування  Б.  Попова

Де  батьківська  хата,  там  вишні  цвітуть  у  садочку.
Сюди  повертає  лелека  в  гніздечко  своє.
Де  батьківська  хата,  любисток  там  пахне  і  м'ята.
Це  там  залишилось  назавжди  дитинство  моє.

Де  батьківська  хата,  там  матінка  збудить  раненько.
І  татова  посмішка  завжди  зігріє  мене.
Де  батьківська  хата,  там  радості  й  друзів  багато.
Це  там  залишилось  назавжди  дитинство  моє.

Де  батьківська  хата,  там  зорі  ясніш  сяють  в  небі.
Купається  зранку  у  річці  тут  сонце  ясне.
Зібрать  би  в  долоні  ті  яснії  зорі  ранкові
Й  по  росах  піти  у  дитинство,  що  кличе  мене.

Де  батьківська  хата,  там  вишні  цвітуть  у  садочку.
Сюди  повертає  лелека  в  гніздечко  своє.
Де  батьківська  хата,  любисток  там  пахне  і  м'ята.
Це  там  залишилось  назавжди  дитинство  моє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843044
дата надходження 25.07.2019
дата закладки 27.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не випите вино

Не  випите  вино  лишилось  у  бокалі,
Іскрилося  воно,  а  у  душі  печалі.
Ще  вечір  задивлявсь  на  ніч  свою  кохану,
А  місяць  цілував  вже  зорі  полум'яно.

Жасминовий  коктель  у  ніч  такий  пахучий,
На    озері  лілей  з  тобою  серед  ночі.
Були  щасливі  ми,  чому  ж  тепер  нещасні,
Засмучені  сліди  дощі  змивають  рясні.

Летить  луною  дзвін,  торкається  до  неба,
Такий  знайомий  він,  розповідать  не  треба.
Про  ту  любов,  що  сну,  нам  не  було  з  тобою,
Згадаємо  весну  в  яку  зустрілись  двоє.

Згадаємо  наш  сад  і  солов'їні  співи,
Сплітався  виноград  і  ми  були  щасливі...
Не  випите  вино  лишилось  у  бокалі,
Чому  ж  гірчить  воно,  лишаючи  печалі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843246
дата надходження 27.07.2019
дата закладки 27.07.2019


Крилата

НЕ ЧІПАЙТЕ МОЄЇ МОВИ!

Не  чіпайте  моєї  мови!
Вже  втомилась  від  ворогів.
Скільки  випито  з  неї    крови!
Скільки  шрамів  від  батогів
Їй  лишили  свої  й  чужинці!
Скільки  раз  зшивали  уста!
І  висіла  на  павутинці
Її    честь,    як  кисіль,  густа.  
Дайте  мові  моїй  розвою,
Досить  плести  їй  шлях  зі  змов.
Хай  бої  виграє  без  бою,  
Вільно  чується  поміж  мов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839876
дата надходження 24.06.2019
дата закладки 27.07.2019


НАДЕЖДА М.

Нічний оркестр

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uCY0LPIuvgc[/youtube]

Промчалась  блискавка  по  небу,
А  грім  ударив,  як  в  набат.
Тут  дощ  відчув  свою  потребу,
Заграв  одну  з  своїх  сонат..

Лилася  музика   приємна,
Краплинки  стукали  в   вікно.
І  все  це  разом,  невідє"мно 
Краси  творили  полотно..

Впліталась  музика  струмочків,
А  вітер  був  у  них  скрипаль. 
І  від  приємних    відголосків
Утамувались  жага,  жаль.

З"єдналась  музика  Леграна,
Душевний  спокій  ніс  оркестр.
Жаль,  дощ  скінчився  дуже  рано...
Та   довго  грів  оркестра  спектр

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843146
дата надходження 26.07.2019
дата закладки 26.07.2019


Світлая (Світлана Пирогова)

А тиша била скло

А  тиша  била  скло  і  руйнувала  стіни...
Слова  терпіли  в  летаргічнім  сні.
Так  сталось,  що  німі  гуляють  досі  тіні,  
Не  в  змозі  вигнати  минуле,  ні.

Нав*язливо  сплітались  застарілі  ночі,
Безсонням  рухали  сліпі  думки.
Ці  тіні  смутку  знову  розкривали  очі,
В  яких  мигтіли  втомлені  роки.

Хоч  в  зоряній  вуалі  темінь  ночі  неба,
І  місяць  свічку  запалив  сповна.
Чи  проберемося  через  глибоку  дебру,
Коли  глухі  всі  клаптики  вікна.

А  тиша  била  скло  і  руйнувала  стіни...
Твоє  мовчання  гупало  в  мені.
Надовго  затаїлась  ця  душевна  міна,
Що  часом  вибухала  без  вини.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843055
дата надходження 25.07.2019
дата закладки 25.07.2019


Світлая (Світлана Пирогова)

Загубитися б з тобою

Загубитися  з  тобою  від  усіх,
Милуватись  гобеленом  неба.
Рахувати  зорі  -  щастя  оберіг,
Що  сіяють  з  місяцем  червневим.

Загубитись  і  забути  самоту,
Болі  блискавичні  і  провини.
Ще  ж  існує  давнєє  твоє  тату
Серед  нетерпимості  рутини.

Загубитись  лиш  з  тобою  у  світах,
Щоб  рука  в  руці  тепліла  знову.
Відчувати  поцілунки  на  вустах,  
І  купатись  у  святій  любові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839872
дата надходження 24.06.2019
дата закладки 24.07.2019


Світлая (Світлана Пирогова)

Матіолова привітність

Фіалка  ночі  -  матіола.
Бузковий  колір  щастя,  ніжний  пах.
Зірчасті  квіточки  довкола,
Медовість  поцілунків  на  вустах.

У  темряві  -  любові  світло.
Обійми  душ  єднають  щиро  нас.
І  матіолова  привітність
На  хвильку  ніби  зупиняє  час.

В  левконії  є  парні  квіти.
Удвох  тепер  і  ми  в  нічній  красі.
-  Як  ароматно  пахне  літо,  -
Шепочуть  наші  рідні  голоси.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842833
дата надходження 23.07.2019
дата закладки 24.07.2019


Віталій Назарук

ДУШЕВНІ ҐРАТИ

Я  тобою  живу  і  так  хочу  щоб  ти  це  відчула,
Щоб  розправила  крила  й  махнула  зі  мною  в  політ.
І  щоб  там  в  небесах  до  твойого  крила  доторкнулась,
Щоб  із  синіх  небес  ми  кохання  побачили  цвіт.

 А  то  ти  так  пішла  і  нічого  мені  не  сказала,
Я  образу  стерпів,  хоч  насправді  її  не  було.
Ти  ж  розправила  крила  і  синьому  небі  літала,
А  я  мріяв  лише,  щоб  попасти  до  тебе  в  полон.

Все  життя  «набікрень»,  а  я  хочу  іще  політати,
Білі  хмари,  як  коні,    ми  їх  осідлаєм  разом.
Головне  для  нас  двох  зруйнувати  душевнії  ґрати,
Залишитись  у  парі  й  впиватись  життєвим  вином.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842901
дата надходження 24.07.2019
дата закладки 24.07.2019


Ніна Незламна

Яскравий ранок

Промінчик  сонця,  мов  скаче  на  коні
Вміло  малює,  зайчики  на  стінах
На  душі  тепло,  так    радісно  мені
Яскравий  ранок  прилетів  на  крилах….
І    за  віконцем  щебет  пташки  чути
Той  спів  чарує,  ще  сонні  почуття
До  нього  руки,  хочу  протягнути
Торкнися  ближче,  чом  світиш  так  здаля?
Я  веселково,  усміхнуся  ранку
Складу  долоні,  промінчик  у  човні
Ця  позолота  стрибає  у  танку
На  серці  тепло…  І    все  це,  не  у  сні…
Віє  в  кватирку,  легенький  вітерець
Ніс  з  ароматом,  приємну  свіжість  квітів
Нема  дороги,  крокує  навпростець…
З  ним  щастя  ловлю!  Всю  красу  на  світі!
                                                                             10.07.2019р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842547
дата надходження 20.07.2019
дата закладки 20.07.2019


Ірина Кохан

Ну як же так?

Ну  як  же  так,  весна  вже  догорає,
А  я  ще  й  досі  осторонь  стою?
І  не  мої  лелеки  понад  гаєм
Несуть  на  крилах  пісню  не  мою.

І  не  моє  мене  цілує  сонце,
Хтось,  наче  струни  серця  обірвав,
Лиш  тінь  за  мною  ходить  охоронцем
І  табуни  високих  диких  трав.

Ну  як  же  так,  бузок  зайшовся  в  повінь,
А  я  минаю  паводок  хмільний?
Думки  свої  лишивши  на  припоні,
І  винна  в  тім,  та  тільки  без  вини.

Чи  може  я  не  все  зимі  сказала,
З  думок  забула  змити  сніжний  грим?
Їй,  певно,  слів  отих  було  замало,
Відтак,  і  з  яблунь  дим  гірчить  гірким.

Можливо  в  цій  феєрії  весняній
Сама  собі  я  вигадала  сум.
І  завтра  вже  лелеки  на  світанні
Мої  пісні  на  крилах  понесуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835665
дата надходження 15.05.2019
дата закладки 19.07.2019


Світлая (Світлана Пирогова)

Повінь кохання

Закутала  місто  барвиста  весна,
Повіки  ж  бруківки  холодні,  мов  іній.
Надія  провулків  занадто  тісна,
І  розписи  сонця  з  тонюсіньких  ліній.

І  змерзли  пелюстки  весняних  долонь,
Тривожить  на  скронях  меланж  ніжно-сизий...
А  може,  це  тільки  розбурханий  сон?
Земля  ж  у  квітковій  пишається  ризі.

Любові  моєї  погадка  крилата
Обійме  теплом  твої  пазли  мовчання.
І  навіть  бруківка  вбереться  у  шати,
Бо  повінь  кохання  розмиє  печалі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835637
дата надходження 15.05.2019
дата закладки 19.07.2019


Світлая (Світлана Пирогова)

Самоцвіти життя

Самоцвіти  життя  під  небесним  світилом:
Це  метеликів  румба  і  коників  соло,
Це  і  мрії  крилаті,  й  надії  вітрила,
І  розкрита  твоєї  душі  парасолька.

Самоцвіти  життя  сяють  льоном  небесним,
Лине  піснею  дзвінко  щебетання  птахів.
І  у  серці  жаринки  кохання  воскреснуть,
І  розпалять  багаття,  наче    диво  із  див.

Самоцвіти  життя  щедро  сипле  природа.
Бережімо  й  цінуймо  цей  Божественний  дар.
І  напея  й  лимнада  співатимуть  оди.
У  гармонії  світу  вип*єш  справжній  нектар.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841483
дата надходження 10.07.2019
дата закладки 19.07.2019


Світлая (Світлана Пирогова)

Синява в Карпатах

Здається,  небо  доторкнулось  до  землі
І  синяву  густу  розсипало  в  Карпатах.
Китяток,  аконіту,  ніби  дивомли,
Хрещатого  гирличу  зілля  ароматне.

В  обіймах  сонячних  перестріч  гайовий,
Альпійські  дзвоники,  горлянка,  цицербіта.
Розкішний  і  широкий  свіжий  краєвид:
І  феєричність  пахощів,  і  соковитість.

І  ми  вдихаємо  оцю  красу  земну:
Звабливість,  щедрість,  пишність,  чудо  полонини.
Цвітуть  ендеміки  чарівності  зі  сну,
Природний  скарб  -  куточок  раю  в  Україні.



(Світлина  з  Інету.  Всі  рослини,  що  згадуються,  синього  кольору.)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840941
дата надходження 05.07.2019
дата закладки 19.07.2019


Ольга Калина

Молюсь за Україну

Сьогодні,  Боже,  я  молюсь  до  тебе:
Мою  ти  Україну  захисти!
Бо  скільки  натерпітись  іще  треба
І  через  що  прийдеться  нам    пройти?!

Нелегкий  шлях  до  Волі  і  Свободи,
Омитий  кров’ю  славних  козаків,
Але  він  вірний  для  мого  народу
І  тягнеться  на  протязі  віків.  

Не  дай  же,  Боже,  щоб  усе  пропало,  
Що  на  сьогодні  ми  вже  досягли,
Бо  ці  перевертні  й  хапуги  вже  дістали
І  в  кут  тупий  країну  завели.

Молюся,  Боже:  Ти  вкажи  дорогу
І  вихід  із  тунелю  освіти,
Отримати  змогли  щоб  перемогу
У  цім  двобої  з  демоном  пітьми.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833369
дата надходження 20.04.2019
дата закладки 19.07.2019


Ольга Калина

Віє вітер

Віє  вітер  по  долині,
По  широкім  полі,
Гонить  в  небі  хмари  сині;
Він  гуля  на  волі.

А  ті  хмари  посіріли  –
Чути  громовицю.
Косарі  вже  своє  сіно
Стягують  в  копицю.

Вітер  сіно  розвіває,  
Носить  по  долині.  
А  косарик  доганяє:
-Ой,  куди  ж  ти  линеш?

Хитрий  вітер  з  них  регоче  –
Не  дав,  щоб  стягнули.  
Мабуть,  дуже  він  не  хоче,
Щоб  його  забули.

Він  про  себе  нагадає:
Хто  тут  старший  в  полі.
Хоче  спить,  а  ні  -  гуляє,  
Бо  його  тут  воля.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839941
дата надходження 25.06.2019
дата закладки 19.07.2019


Ольга Калина

Літо, літечко

Ох  ти,  літо,  літо,  літо,
Тепле  літечко  моє!
Я  ще  зовсім  не  зігріта..
А  біжиш-то  ти  куди?

Облітають  абрикоси,
Обвисає  з  яблунь  плід,
З  ночі  вранішнії  роси
Так  холодні,  наче  лід.  

Ластівки  у  чистім  небі
Вже  гуртуються,  спішать:
Пташенят  навчити  треба,
Скоро  в  вирій  полетять.  

Ну  а  вітер  на  роздоллі
Тихо  з  кленом  гомонить
І  гуляє  він  у  полі,
Все  чекає  жнивну  мить.  

Бо  достигла  вже  пшениця,
Обвисають  колоски.  
Скоро  все  тут  завертиться,
Додасть  хліба  і  муки..  

Ну  а  я  благаю  літо,  
Щоби  зменшило  свій  хід,
Бо  я  б  зовсім  не  хотіла  
Десь  його  шукати  слід.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842133
дата надходження 16.07.2019
дата закладки 19.07.2019


Ірина Кохан

Спитай мене при зустрічі

Спитай  мене  при  зустрічі,  спитай
Про  що  мої  мелодії  і  грози,
Чи  янголи  у  мій  принишклий  рай
Приходять  ще  визбирувати  роси.

І  принагідно  в  очі  зазирни,
У  них  іще  синіють  океани.
Комусь-таки  тієї  глибини
На  кількасот  життів  щасливих  стане.

Комусь-таки  захочеться  з  долонь
Моїх  надпити  вранішньої  втоми
І  в  час  липневих  зоряних  безсонь
Писати  казку  ситцеву  на  спомин.

А  ти  спитай  чи  мрії  всі  збулись,
Чи  тішить  серце  спалах  матіоли.
Сьогодні  по  душі  дощем  пройдись,
Бо  часто  "завтра"  вже  стає  "ніколи".

Спитай  мене  при  зустрічі...а  втім...
Мовчанням  стрінь.  У  ньому,  кажуть,  сила.
             *********************
Скрізь  бачу  крил  твоїх  далеку  тінь...
Пробач,  що  отак  просто  відпустила...
                     3.07.2019.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842443
дата надходження 19.07.2019
дата закладки 19.07.2019


НАДЕЖДА М.

Справжнє кохання

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bdZX3sP1jGM[/youtube]


Кохання  справжнє  не  проходить,
Ніде  не  дінеться  воно,
Воно  не  зрадить,  десь  не  бродить,
Дарунок  долі,   як  одно.

Хоч  з  ним  приречені  страждати,
Чекати  довго,  все  життя,
Готові  навіть  все  віддати,
Кохать  до  самозабуття.

Важкий  цей  шлях,  не  кожен  зможе
Безцінний  дар  цей  зберегти.
Воно  на  промінь  сонця  схоже,
Його  лиш  треба  досягти.

Його  забути  дуже  важко,
З  тобою  поруч  день  при  дні.
І  ти  живеш,  неначе  в  казці...
Такі  от  справи  тут  чудні...

[img]https://resheto.net/images/mater/0-rompic/romantic_pic_30.jpg.pagespeed.ce.sy6x18iu4c.jpg[/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842035
дата надходження 15.07.2019
дата закладки 17.07.2019


Віталій Назарук

ВИШИВАНКА

Чи  то  рушник,  чи  то  сорочка,
А  чи  доріжка  з  полотна.
По  квіточці  і  по  листочку,
Життя  тут  вишите  до  дна.

Червона  нитка  -  то  кохання,
А  чорне  нитка  -  сум  в  душі.
Лягає  біль,  любов,  страждання,
Тут  є  і  сонце,  і  дощі.

Тут  синє  небо  й  білі  хмари,
Тут  мами  вишита  любов.
В  душі  оспівані  стожари,
В  них  вознесіння  хоругов.

Землі  моєї  вишиванка,
В  ній  України  є  душа.
У  ній  молитва  і  співанка,
У  ній  вітання  від  коша.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842193
дата надходження 17.07.2019
дата закладки 17.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Куточок, що назвати можна раєм

Там  на  вершині  гір,  цілує  небо  хмари,
Широкий  простір  де  горять  Стожари.
І  наче  звуки  флейти  в  сонячнім  промінні,
Торкаються  душі  і  неба  -  сині.

Он  едельвейс  серед  ущелени  розцвівся,
Він  сонячним  промінням  враз  зігрівся.
Тут  дике  птахство  в  тиші  спокій  зберігає,
У  вишині  по  іншому  світає.

Торкнусь  краси  думками,  ніжності  цієї,
Ніхто  тут  не  висаджує  алеї.
Луна  самотня  в  безкінечність  відлітає,
Куточок  цей  назвати  можна  -  раєм...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841964
дата надходження 15.07.2019
дата закладки 15.07.2019


Ніна Незламна

Іду степом по стежині. .

Іду  степом  по  стежині,  вона  ж  барвінкова
 Сині  квіти  попід  ніжки  та  й  роса  ранкова
Ноги  пестить  і  лоскоче,  яка  насолода
Кажуть  люди,  що  щаслива,  не  зів`яла  врода…

Іду  степом  де  не  гляну,    маки  і  волошки
 Мабуть  і  я,  як  ці  квіти,  маю  сині  очки
Й  пухкі  щічки,  червоніють,  як  побачу  хлопців
Кажуть  люди,  що  достатньо  маю  охоронців…

Відгуляли  нині  свято  Івана  Купала
І  я  теж,  як  всі  дівчата  віночок  поклала
По  річечці,  при  низині,  де  вода,  тихенька
 І  просила  свою  долю,  щоб  була,  добренька….

Мов  русалонька  в  гаєчку,  голівку  схилила
Скажи    ж  врешті    моя  доле,  в  чому  завинила
Та  вода  вінок  понесла  нащо  так  далеко
Мов  у    вирій  закрутила,  на  серці  не  легко….

Ні  один  з  них  не  наваживсь,  віночок  спіймати
Хитрий  погляд,  в  безнадії,  не  треба  страждати
Шлях  тернистий,  не  для  мене,  тож    не  суди  строго
Щоб  життя  немов  той  терен,  двом  нема  дороги….

Іду  степом  по  стежині,  вона  ж  барвінкова
 Сині  квіти  попід  ніжки  та  й  роса  ранкова
Ноги  пестить  і  лоскоче,  яка  насолода
Ой,  боюсь  так  час  спливає,  геть  зів`яне  врода…

Чи  сприйму  красу  земную,  хоч  на  неї  схожа
 Чому  долю,  важку  маю,  чому  не  пригожа
До  кохання,  до  любові  не  знайду  стежини
Маю  вдосталь  охоронців,  чом  самотня    ж  нині….

                                                                                                   *Ці  слова  можна  покласти  на  ноти,щоб  
                                                                                                       зазвучала  пісня  в  народному  стилі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841659
дата надходження 12.07.2019
дата закладки 12.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Де ти кохана ( слова до пісні)

Бачу  очі  твої  кожен  раз,
Як  дивлюсь  на  волошки  у  полі.
Чую  диво  -  мелодії  вальс,
Виграє  вітер  з  листям  тополі.

І  заслухалися  небеса,  
Закружляли  у  танці  хмаринки.
Задзвеніла  у  травах  роса,
Вона  падала  наче  сльозинки.

Приспів:

Де  ти  кохана,  скажи,                
Хочу  зустрітись  з  тобою.          
Ще  залишились  в  душі,
Зустрічі  ті  під  вербою...

Я  блукаю  з  тобою  в  думках,
В  тихім  вечорі,  ніжного  літа.
Вже  засяяло  небо  в  зірках,
Вишивали  ім'я  оксамити.

Несли  мрії  з  тобою  у  даль
І  у  вальсі  казковім  кружляли.
Забирали  із  серця  печаль
І  кохання  на  двох  дарували.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841558
дата надходження 11.07.2019
дата закладки 12.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Знову зустрілись з тобою ( слова до пісні)

Знову  зустрілись  з  тобою,
В  очі  твої  зазирнув.
Бачу  у  них  стільки  болю,
Згадую  нашу  весну.

Згадую  нашу  калину,
Згадую  нашу  зорю.
Пісню  дзвінку  солов'їну,
Смуток  і  тво́ю  сльозу.

Знову  зустрілись  з  тобою,
В  пору  осінніх  дощів.
Спомин  обняв  під  вербою
І  залиши́вся  в  душі.

Я  незабув,  пам'ятаю,
Що  говорили  тоді.
Була  для  мене  -  ти  раєм,
Роки  були  молоді.

Тихо  кувала  зозуля,
Нам  рахувала  літа.
Тільки  тепер  ми  збагнули,
Щастя  Господь  посила...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841634
дата надходження 12.07.2019
дата закладки 12.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ми збережем, що дарувала доля

У  вербах  заблукаємо  з  тобою,
Нап'ємся  прохолоди  від  ріки.
Зігріємося  ніжною  любов'ю,
Нам  будуть  посміхатися  зірки.

У  срібних  переливах  хвиль  прозорих,
З  відлуння  ночі  линули  слова.
Привітно  так  світили  в  небі  зорі,
У  росах  була  скупана  трава.

У  пахощах  п'янкої  матіоли,
Закохано  п'янили  почуття.
Ми  дякуєм,  що  дарувала  доля,
Кохання  справжнє  -  нам  на  все  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841220
дата надходження 08.07.2019
дата закладки 08.07.2019


Віталій Назарук

МІЙ, ОРЛЕ

Мій  сизокрилий,  орле,
Владико    гір  і  неба.
Без  волі  світ  померкне,
У  ній  є  нам  потреба.

Ти  на  сторожі  часу,
В  тобі  є  сила  духу.
Ти  бережи  окрасу
І  світ  довкола  слухай.

Нерідко  у  двобої
Ти  захищаєш  небо.
Тобі  громи  -  гобої,
Співають,  що  їм  треба…

А  ти  живеш  високо,
Де  друзі  –    вітер  й  воля.
Підхоплений  потоком,
Знайди  у  небі  долю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841104
дата надходження 07.07.2019
дата закладки 07.07.2019


Віталій Назарук

ПОЛІСЬКА ОЖИНА

Грає  сопілка  в  темному  лісі,
Так  вона  грає  лиш  на  Поліссі.
А  попід  лісом  в’ється  стежина,
Де  дозріває  чорна  ожина.
Вітер  сміявся  посеред  поля,
Грала  сопілка,  кликала  долю.
А  біля  лісу  вилась  стежина,
Де  біля  неї  стигла  ожина.

Приспів:
Стиглі  ожини,  чорні  ожини
Разом  збирали  біля  стежини.
Ми  ж  по  стежині  щастя  шукали,
Поки  під  вечір  не  заблукали.

Хмарка  біленька  Місяць  сховала,
Щастя  коханню  подарувала.
Роси  світились  неначе  зорі,
Птахи  співали  ніби  у  хорі.
Грала  сопілка,  кликала  долю,
Що  десь  блукала  посеред  поля.
Стигли  ожини,  чорні  ожини,
В  полі,  під  лісом,  біля  стежини.

Приспів.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841006
дата надходження 06.07.2019
дата закладки 06.07.2019


Віталій Назарук

А В НАС ВАТРА РОЗГОРЯЄТЬСЯ

Потухне  ватра  і  кінець…
Здобути  волю  вам  не  сила…
У  вас  надії  -  промінець,
Смерть  вас  по  -  різному  косила.

Був  Магадан  і  Соловки,
Був  тридцять  третій  у  скелеті.
Були  шакали  і  вовки,
Живий  хтось  був  лиш  на  портреті.

Бандура  змовкла  в  ті  літа,
Жінки  по  селах  голосили.
Та  піднялась  земля  свята,
Бо    з  неї  ми    черпаєм  силу.

І  піднялися  із  руїн,
Горить,  не  тліє,  ватра  нині.
Тепер  дзвенить  Вітчизни  дзвін,
По  нашій  славній  Україні.

Сьогодні  воля  над  усе,
Ходимо  в  храм,  йдемо  на  прощу.
Ще  Україну  вознесем,
Бо  воля  -  саме    найдорожче.

Тепер  постава  в  нас  людська,
Розправили  ми  сильні  плечі.
Гостем  приймаєм  чужака,
Який  приходить  нам  предтечі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841007
дата надходження 06.07.2019
дата закладки 06.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Долі полотно

Наближався  вечір  у  своїй  красі,
Умивались  трави  в  вечірній  росі.
Втомою  у  небі  сонце  розлилось,
Прохолоди  з  річки  воно  напилось.

Засюрчали  пісню  свою  цвіркуни,
Засвітились  в  небі  яскраві  вогні.
Вийшов  місяць  -  красень  в  воду  зазирнув,
Ніжну  прохолоду  він  також  відчув.

Капнула  з  листочка  у  траву  роса,
Розплелась  від  вітру  у  верби  коса.
Хтось  прийшов  до  річки,  вербу  обійняв,
Мабуть  в  час  вечірній,  щастя  він  шукав.

Ти  не  там  шукаєш,  -  мовило  воно,
Дуже...  дуже  близько  долі  полотно.
Ти  для  нього  стежку  свою  простели
І  у  свою  душу  впевнено  впусти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840870
дата надходження 04.07.2019
дата закладки 06.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я чекаю тебе у солодкому сні ( слова до пісні)

Я  чекаю  тебе  у  солодкому  сні,
Почуття  мої  ніжні  і  чисті.
Як  заграє  весна  пісню  нам  на  струні,
Заспівають  птахи  голосисті.

І  підніметься  вітер  в  самі  небеса,
Буде  нести  думки  мої  й  мрії.
У  саду  серед  цвіту  чарівна  краса,
А  у  сон  мій  летять  сніговії.

Віджени,  забери  цей  неспокій  зі  сну,
Нехай  сонце  яскраво  засяє.
Я  зустріла  тебе,  а  з  тобою  весну,
Що  коханням  завжди  зустрічає.

Обійми,  пригорни  я  чекатиму  знов,
Хай  з  весною  приходить  кохання.
Поверни  в  мої  сни  ту  гарячу  любов
З  поцілунками  аж  до  світання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840447
дата надходження 30.06.2019
дата закладки 04.07.2019


Валентина Ланевич

Все буває навпаки.

Огірочки,  буряки  -
Все  буває  навпаки.
Бруква,  морква,  пастернак  -
Все  буває  враз  не  так.
Кури  є  -  курчат  нема,
Запитає  те  зима.
На  картоплі  жуків  тьма,
З’їли,  цвіту  геть  катма.
Вітер  яблука  торох,
Тільки  спіє  лиш  горох
Й  кукурудза  на  додачу,
От,  і  май  на  щастя  дачу.
Руки  тягне  до  землі,
Ох,  болять,  на  що  мені
Те  на  голову  було.
Закортіло,  бач,  в  село.
Краса,  тиша,  рідний  край,
Неба  синь  і  водограй,
І  сунички  і  малина,
Комарі  й  рясна  калина.
І  хліба  зерно  леліють,
Й  почуття  в  душі  тепліють.
В  серці  спокій  -  сонцерай,
Попрацюй  та  споглядай,
Як  в  природі  все  доладу
Від  дощу  до  зорепаду.
Від  весни  і  до  весни,
Вчімся,  жити  так  і  ми.  

01.08.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840598
дата надходження 01.07.2019
дата закладки 04.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вірне кохання ( слова до пісні)

Рано  -  вранці  сонечко  проснулось,
До  хмаринок  мило  усміхнулось.
Вранішньою  вмилося  росою,
Милувалось  літньою  красою.

Приспів:

А  голубка  з  голубом  в  коханні,
Стукають  в  вікно,  як  гості  ранні.
Радо  один  -  одному  воркують,
Ніжно  пригортаються,  цілують.

Чула  я,  що  голубина  пара,
Про  любов  усім  розповідала.
Вірності  цій  можна  порадіти
І  у  щасті  їхнім  будуть  діти.

Як  торкнусь  цілунком  до  обличчя,
Пригадаю  голубів  величчя.
Так  вони  лише  кохати  можуть,
Почуттями  душу  розтривожать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840539
дата надходження 01.07.2019
дата закладки 04.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

На зустріч весні

Зимовий  день  з  весняним  переплівся,
То  сніг  летить,  а  то  біжать  струмки.
Мороз  посеред  лісу  загубився,
Лягають  на  папір  мої  думки.

Защебетали  птахи  зовсім  близько,
Вони  радіють  більш  мабуть  весні.
Всміхається  стурбований  вітрисько,
Йому  приємно  слухати  пісні.

Потріскує  на  річці,  злиться  крига,
День  довший  став,  на  зустріч  йде  весні.
В  свої  обійми  все  візьме  відлига,
Співатимуть  струмочки  голосні.

Десь  загуркочуть  гучно  канонади,
І  вдарить  грім,  прокинеться  усе.  
І  я  з  весною  також  буду  рада,
Коли  усе  довкола  зацвіте.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823657
дата надходження 01.02.2019
дата закладки 03.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Обіймала зимова ніч

Знову  падає  сніг  за  вікном,
Знову  згадую  дні  ті  чудові.
Ясний  місяць  зійшов  над  селом,
А  на  небі  розкидані  зорі.

Ніжний  шепіт  почувсь  в  далині,
Обіймалась  закохана  пара.
В  ті  часи  пригадалось  мені,
Як  зимова  нас  ніч  обіймала.

А  попереду  бу́ло  життя,
Мрій  багато,  надій,  сподівання.
І  щасливе  мабуть  майбуття,
Разом  з  нами  гаряче  кохання.

Пролетіли  так  швидко  роки,
Загубились  у  сніжній  хурделі.
Ми  з  тобою  давно  вже  батьки,
Я  у  серці  лишилась  твоєю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817670
дата надходження 15.12.2018
дата закладки 16.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти нашепотіла про кохання

Ти  нашепотіла  осінь  про  кохання,
Ранок  вередливий  доторкнувся  губ.
Я  прокинулась  з  тобою  на  світанні
І  зраділа,  що  не  буде  більш  розлук.

Твій  блакитний  погляд,  мов  відтінок  неба,
Усмішка  для  мене,  сонячне  тепло.
Як  могла  я  бути,  довго  так  без  тебе?
Зустріч  із  тобою  -  осені  крило.

Я  тепер  щаслива  у  осінню  пору,
Бо  вона  для  мене,  загадкова  мить.
Нас  єднає  щастя  і  в  душі  не  коле,
Серце  б'ється  дзвінко  -  більше  не  болить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814514
дата надходження 19.11.2018
дата закладки 28.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Оригамі осені

Розучує  вітер  за  вікнами  гами
І  скроплюють  землю  холодні  дощі.
А  осінь  складає  з  листків  оригамі,
Одіта  в  яскравім,  багровім  плащі.

Давно  відлетіли  до  вирію  птахи,
Діброви  у  сонному  царстві  стоять.
Пішли  на  земівлю,  сховались  комахи
І  звірі  у  сплячці  давно  уже  сплять.

У  сірім  кафтані  осіннього  ранку,
Сумують  хмаринки,  пливуть  вдалину.
Туман  зажурився  у  тихім  світанку,
Мелодію  слухає  знову  сумну...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813680
дата надходження 13.11.2018
дата закладки 19.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нас поєднала осінь

З  тобою  ми  зустрілись  в  дивний  час,
Коли  на  землю  вже  ступила  осінь.
Вона  навіки  поєднала  нас,
Сплела  докупи,  наче  сніп  колосся.

І  хоч  у  ній  блукають  холоди,
І  вітер  засипає  листопадом.
З  тобою  вдвох  вертаємось  сюди,
Милуємося  дивним  зорепадом.

В  вечірній  тиші  зорі  мерехтять,
В  твоїх  обіймах  тепло  так  коханий.
Два  серця  у  закоханість  летять,
Для  мене  любий  ти  й  такий  жаданий.

Життя  -  подарувало  казку  цю
Й  мелодію  кохання,  що  нам  грає.
Ми  поклялись  на  вівтарі,  Отцю,
Він  нас  обох  тепер  оберігає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814092
дата надходження 16.11.2018
дата закладки 19.11.2018


Наталя Данилюк

Осінні тумани

Сповзли  тумани  із  гірських  вершин  –
Важкі,  як  рядна,  витягнуті  з  річки.
І  клен,  мов  ґніт  запаленої  свічки,
Розплився  воском  посеред  модрин.

Смереки  наїжачили  гілки,
Сполохані  різким  похолоданням…
Немов  лисиця  перед  полюванням,
Хитрунка-осінь  звідує  стежки.

З-під  купи  листя  зиркають  гриби,
Вилискують  вологими  шапками.
Ще  ліс  осінній  тішиться  дарами:
Якби  ж  то  не  розтратити,  якби…

Не  перейти  тумани  ці  убрід,
Не  розгубити  золото  сусальне…
І  гарбузів  лампадки  поминальні
Палахкотять  в  долині  вздовж  полів.

На  вовні  моху  –  жолудів  бурштин
І  трюфелі  каштанів  шоколадних.
Тримаюсь,  мов  за  нитку  Аріадни,
За  плай,  що  в’ється,  ніби  серпантин.

Щоб  не  пірнути  соняхом  рудим
В  розхлюпану  жентицю*  сих  туманів…
Допоки  літо  гусне  у  гортані  –
Цукрується,  як  золоті    меди.


[i]*Жентиця  –  сиворотка  з  молока.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810717
дата надходження 20.10.2018
дата закладки 28.10.2018


НАДЕЖДА М.

Скажи мені, чому…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pzK9LSq1_bY
[/youtube]

9.11.2012  рокуЦе  ще  один  вірш  на  таку  ж  тему:

www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376596

Скажи  мені,  чому  коротке  літо,
Чому  осінні  ночі  довгі  і  сумні?
Чому  цей  сум  у  душі  перелито?
І  інший  світ  тоді  в  заплаканім  вікні.

Скажи,  чому  це  осінь  все  руйнує,
А  потім  гірко  плаче,  ніби  жаль?
Та  голуб  із  голубкою  воркує,
Вони  не  знають,  що  таке  печаль.

Скажи,  чому  тебе  я  кличу  уві  сні,
Чом  смутком  оповиті  твої  очі?
Чому,  скажи,  все  розцвітає  навесні,
А  серце  все  ж  тебе  забуть  не  хоче?

Я  усміхнусь  тобі  у  цю  холодну  ніч.
Нехай  це  осінь  плаче    безупинно.
А  я  іду  до  тебе,  ти  ж  іди  навстріч.
Не  буду  плакать  просто,  безпричинно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810991
дата надходження 23.10.2018
дата закладки 28.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любові радісні зізнання…

Весна  радіє  з  серцем  в  парі
І  сонце  грає  на  струні.
Втекли  від  нас  зимові  чари,
Співають  птахи  голосні.

Течуть  струмки  неначе  ріки
Гуртом  залили  береги.
Дерев  відкрилися  повіки,
Бруньки  з'явилися  з  кори.

Весна  принесла  нам  кохання
І  теплі,  щирі  почуття.
Любові  радісні  зізнання,
Залишаться  на  все  життя...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782238
дата надходження 14.03.2018
дата закладки 18.03.2018


НАДЕЖДА М.

Фотоальбом друзів…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=g8mah0n7kyA[/youtube]

Коли  на  вечір  ляже  втома,
Земля  повіки  закрива.
Тоді  приходить  й  мить  знайома:
Це  хвиля  згадок  наплива.

Не  зніме  чай  нудьгу  вечірню,
Ні  муркотіння  і  кота.
Самотність  поряд,   дуже  пильно
У  мої   очі  загляда.

Чомусь  душі  усе  немиле,
Щось  серцю  смутку  додає.
Колись  бажання,  те,  стокриле,
Вже  полином  тепер  цвіте.

Знайду  тут  вихід:  друзів   фото..
Запрошу  в  гості   їх  усіх.
Влаштую  з  ними  вечір-  свято.
Вже  чую  їх  веселий  сміх.

І   я  щаслива  поряд  з  ними,
Неначе  смутку  й  не  було.
Тому  і  теплі люті  зими,
Дарують  друзі  це  тепло.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780639
дата надходження 06.03.2018
дата закладки 07.03.2018


Ольга Калина

Калина

Росте  край  подвір'я  калина,
Не  знаємо  хто  посадив.          
З  цього  обійстя  -  вся  родина,    
Тут  рід  наш  коріння  пустив.

Не  раз  вже  її  викидали,
Під  корінь  рубали  не  раз.  
Та  пагони  знов  проростали,
Весною  цвіли  повсякчас.      

Вітрами  її  не  схилити,    
Чужа  не  зрубає  рука.  
Бо  Бог  наказав  довго  жити,          
Тому  і  живуча  така.

Нехай  же  завжди  розцвітає
Калина  у  нас  під  вікном
І  цвітом  усіх  звеселяє  -        
Родина  хай  буде  з  добром.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780550
дата надходження 06.03.2018
дата закладки 07.03.2018


горлиця

ЛЮБЛЮ СЛОВА

Люблю  слова  написані  душею,
Нез  натяків,  без  ребусів  понять,
Щоб  кожне  слово  сказане  тобою,
Ставало  почином  полум'яних  багать.

Щоб  в  кожнім  слові  дозрівала  віра,
Щоб  мало  силу  знищити  брехню,
Коли  любов-  щоб  піснею  бреніла,
Хай  чую  слово  бажане-  люблю!  

Коли  ж  неправда,  хай  слова  чорніють,
Хай  гасне  сонце,  знак,  що  щось  не  так,
Слова  тоді  і  літом    крижаніють,
Бо  дотик  той  холодний  мов  слимак.

Нехай  промінням  слово  завжди  сяє,
І  вносить  в  душу  радість,  теплоту,
Хай  бурею  усе  лихе  змиває,
А  сіє  лиш  Господню  доброту!
   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779655
дата надходження 01.03.2018
дата закладки 02.03.2018


НАДЕЖДА М.

Багата мова, що й казати…

Багата  мова,  що  й  казати,
Відтінків  різних,  кольорів.
Словами    можуть  ображати,
Та  потім  скажуть:  Не  хотів.

Слова  у  душах  цвітуть  пишні,
А  душі   -  це  для  них  квітник.
Нащо  тримаємо  найгірші?
Скажи  мені,  ти  ж  садівник.

Нащо  в  серцях  лелієм,  грієм,
Чому  не  виполим  бур"ян?
Чому  накращі  не  засієм?
Для  чого   їх  тримати  нам?

Нащо  нам  заздрість,  пересуди,
Людей  доводити  до  сліз.
Кажіть  приємне  тільки,  Люди.
Цих  слів  в  нас  вистачить  для  всіх.

Любіть,  радійте,  посміхайтесь.
У  душі  сійте  лиш  добро..
Людьми   ви  завжди  залишайтесь,
З  корінням  виривайте  зло...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779497
дата надходження 28.02.2018
дата закладки 02.03.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щоб душа зігрілася коханням…

Будить  птаха  весну  щебетанням,
Зазиває  в  край  вона  тепло,
Щоб  душа  зігрілася  коханням
І  воно,  щоб  ніжно  розцвіло.

Спить  весна,  неначе  Білосніжка,
Чародійний  випила  напій.
Весело  зимі,  що  грає  в  сніжки
І  кружляє  з  нею  сніговій.

Уночі  морозами  лякає,
Посилає  з  Півночі  вітри.
Ось  такий  вона  вже  гонор  має,
Любить  свято,  блиски  в  мішурі.

Перший  день  весняний  -  та  несхожий,
Він  на  той,  що  був    у  нас  торік.
У  зими  в  снігу  він  -  непогожий
І  вона  продовжила  свій  вік...

Вірю  я,  що  тепле,  ніжне  сонце,
Доторкнеться  променем  землі.
З'явиться  весна  в  моїм  віконці
І  зима  поклониться  її...








адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779688
дата надходження 01.03.2018
дата закладки 02.03.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зимова пісня…

Летить  кружляє  сніг  в  вікні
І  падає  на  віти.
Морозні  пальці  знов  на  склі,
Малюють  дивні  квіти.

І  розпускаються  вони,
Сріблястим  колоритом.
Букет  чарівної  зими,
Запах  в  кімнаті  літом.

У  височінь  летять  слова,
Хурделиця  танцює.
Зима,  шепочу  я,  зима,
Вона  мене  не  чує...

Лише  мелодія  її
Доноситься  із  ночі.
Поснули  вже  давно  зірки
Не  сяють  їхні  очі.

До  ранку  стихне  все  і  день,
Зустріне  сонце  радо.
Зима  співала  нам  пісень,
Лапатим  снігопадом...







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779224
дата надходження 26.02.2018
дата закладки 28.02.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Блакитні очі весни…

Блакитні  очі  весни,
Знову  дивились  на  мене.
Той  що  приходив  у  сни,
Той  що  чекав  біля  клена.

Погляд  оцей  все  життя,
Несла  у  серці  єдиний.
Чулося  сильне  биття
І  малювались  картини.

Хочеться  так  підійти,
Хочеться  ніжно  обняти.
Де  загубив  мене  ти...
Хочу  тебе  запитати...

В  відповідь  тиша  німа,
Ти  не  промовив  ні  слова.
Мабуть  тому,  що  зима,
Співала  свою  колискову.

Блакитні  очі  весни,
Ніколи  вас  не  забуду.
Приходьте  прошу  у  сни,
Чекати  у  снах  вас  буду.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779487
дата надходження 28.02.2018
дата закладки 28.02.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Лови коханий зірку нальоту…

Дивись  коханий,  зірка  мерехтить,
Десь  там  далеко,  холодно  і  темно.
Буває  так,  що  вниз  вона  летить,
Загадує  бажання  хтось  таємно.

Бажань  багато  в  кожного  в  душі,
Неначе  тих  зірок  яскравих  в  небі.
Дивлюсь  в  вікно,  пишу  тобі  вірші
І  з  теплотою  згадую  про  тебе.

Ось  та  яскрава,  що  мені  морга,
Усмішку  посилає  таку  щиру.
Для  неї  місяць,  наче  б  то  слуга,
Так  догоджає  радісно  і  вміло.

А  ти  коханий  бачиш  зірку  ту...
У  ній  мій  погляд  горнеться  до  тебе.
Лови  її  коханий  нальоту,
Яку  тобі  послала  я  і  небо...






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779335
дата надходження 27.02.2018
дата закладки 28.02.2018


Наталя Данилюк

В коконі зими

Ранкова  тиша.  Незворушний  світ.
В  молочний  дим  закутані  діброви.
Дрібних  пташиних  лапок  алфавіт
Розсипаний  на  аркушах  зимових.

Довкіл  анікогісінько  нема,
Луна  –  немов  у  глиняній  макітрі.
Лиш  інею  тендітна  бахрома
Ледь-ледь  собі  гойдається  в  повітрі.

Стоїш  на  цій  холодній  площині,
Загорнута  у  білосніжний  кокон…
Ще  до  весни  якихось  кілька  днів,
Лише  б  не  розминутись  ненароком…

Лиш  не  пустити  б  корені  углиб  –
В  цю  твердь,  яка  знекровилась  геть  чисто!..
Не  зледеніти  б  тут,  серед  імли,
Не  розповзтись  розірваним  намистом…

І,  врешті,  не  примерзнути  крильми,
Не  наковтатись  сивої  полуди…
Допоки  в  цьому  коконі  зими
Весна  тебе,  мов  лялечку,  розбудить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778426
дата надходження 22.02.2018
дата закладки 26.02.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Молитва мами…

Молюсь,  синочку,  за  твоє  життя,
За  долю  у  житті  тобі  щасливу.
Щоб  було  добрим  в  тебе  майбуття,
До  успіхів  щоб  несли  тебе  крила.

Молитва  хай  в  дорозі  збереже,
Щоб  ти  по  ній  ішов  синочку  сміло.
Вона  нехай  нещастя  відверне,
Як  рішення  прийматимеш  невміло.

Молюсь,  синочку,  за  твоє  життя,
Яке  дали  тобі  ми  разом  з  татом.
Нехай  гарячі  будуть  почуття
І  буде  у  сім'ї  дітей  багато.

Нехай  ростуть  онуки  в  доброті,
Нехай  любов  крокує  завжди  з  вами.
І  щоб  не  сталося  в  твоїм  житті,
Ти  пам'ятай  молитву  щиру  мами.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777927
дата надходження 19.02.2018
дата закладки 24.02.2018


Небесна

Колискова

Колискова


Ось  світло  згасло  у  вікні,
Мале  дитятко-  засинає,
А  небо  в  зорянім  вогні,
Ще  оченята  ті  шукає....

Не  закликай  і  не  буди,
Дитина  спатоньки  буде,
А  ти  вже  зранку  загляни,
Тоді  впізнає  хай  тебе...

До  неї  сон  у  гості  йде
Чарівнo  –милий,
І  сум  і  втома-  все  мине,
Спокійні  ,тихі  хвилі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776040
дата надходження 09.02.2018
дата закладки 16.02.2018


Небесна

Голос твій. .


Голос  твій.  .


Такий  цілющий  голос  твій,
як  мед,  як  трави,  як  напій...
Напій  солодкий  для  душі,
З  весняним  запахом  вночі.

Бачу  струмочок  джерела,
Де  так    хлюпочеться  вода,
І  чую  голос  мов  у  ній,
А  голос  той,  як  голос  твій.

Під  вечір  глянула  у  небо,
Знову  згадала  я  про  тебе.
А  місяць  в  небі  молодий,
Зворушливий  і  мовчазний.

А  серце  моє  любить  твій
Голос  ніжний,  чарівний.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777213
дата надходження 15.02.2018
дата закладки 16.02.2018


НАДЕЖДА М.

Колискова для думок…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UydjGQOtOh4[/youtube]


І  знову  вечір  тулиться  до  хати,
Думки  летять  уже  через  поріг.
А  я  до  купи    хочу  їх  зібрати.
Від  холоду  впускаю  на  ночліг.

Гарячий  чай  зі  смаком  бергамоту,
Не  можуть  зупинити  їх  політ.
Із  хати  проганяють  геть  дрімоту,
І  тягнуться  до  мене,  як  магніт.

Мої  думки,  сильніші  ви  від  мене.
Тому  так  непокірні,  як  завжди.
Не  можу    вас  утримати  у  жмені,
Мені    від  вас    усього  тільки  й  жди.

Буває,  що  підносите  у  хмари.
І  я  радію:  мабуть,  повезло.
А  іноді  напоять  ваші  чари,
Прокинеться  до  вас  у  мене  зло.

Повільно  в  хаті  тиша  зависає,
Я  хочу  вас  уже  заколихать.
І  з  вами  я  до  ранку  спочиваю...
Ви  спіть,  мої  хороші,  спати,  спать...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775967
дата надходження 09.02.2018
дата закладки 16.02.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сумую і чекаю…

Під  кучугури  снігу,  
Сховалось  наше  літо.
Скувало  в  річці  кригу
І  понесло  над  світом

Любов  одну  -  єдину
І  сум  розчарування.
Як  ягоди  калини,
Палає  десь  кохання.

А  я  одна  без  тебе,
Сумую  і  чекаю.
Коли  у  темнім  небі,
Світанок  запалає.

З  очей  впаде  краплина,
У  серці  сподівання.
Там  де  живе  родина,
Там  ніжиться  кохання..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777121
дата надходження 15.02.2018
дата закладки 16.02.2018


Ксенія Львівська

Чому так важко віднайти слова…

Чому  так  важко  віднайти  слова  
Щоб  описати  всю  красу  Твого  творіння  
Коли  я  відчуваю,  що  жива....  
Бачу  й  Любові  добреє  насіння  
Вітер  шепче  щось  мені  на  вушко  
Такий  різний  деколи  бува  
Й  холодом  обвіє,скаже  терпи,  пташко....  
І  теплим  дотиком  буває  ожива...  
А  спів  доносить,  серце  швидше  б’ється  
Щебет  для  мене  наймиліший  звук  
Миром  в  серці  щиро  одізветься  
Не  хочу  я  зазнати  з  ним  розлук...  
А  річка  щиро  вітру  все  розкаже  
Що  вона  бачила  і  де  була  
Та  таємниць  своїх  вона  не  скаже,
Навіки  їх  сховала  глибина...  
А  як  подивлюсь...  Боже,  милий  Боже  
Краса  таки  здолати  може  світ  
Одна  лиш  квітка  скрасить  життя  може  
Як  усміхнеться  і  скаже  привіт...  
І  кожен  день  в  природі  якісь  зміни  
Як  же  все  мудро  Ти  задумав  навіки  
В  Любові  проживу  я  всі  хвилини  
І  в  Твоїй  благодаті  всі  роки....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746638
дата надходження 18.08.2017
дата закладки 18.08.2017


Віталій Назарук

ХЛІБНА ЗЕРНИНА

Відбулися  обжинки…  Минули  жнива…
Коровай  на  столі  сяє  свіжий.
Скатертина  біленька  стола  накрива,
Перший  хліб  називають  в  нас  –  Божий.

Відродила  земля,  заспівала  стерня,
Борозна  ляже  перша  по  полю.
І  накриє  земля  не  підняте  зерня,
Яке  матиме  мамину  долю.

Там    знайде  у  землиці  святій  сповиття,
Щоб  на  новому  світі  з’явитись…
Бо  для  цього    повторно  дано  їй  життя,
Щоб  росою  ранковою  вмитись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746189
дата надходження 15.08.2017
дата закладки 18.08.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пробач мені моя любове…

Пробач  мені  моя  любове,
Що  я  кохання  не  зберіг.
Воно  було  таке  казкове,
А  у  душі  вже  падав  сніг.

Пробач  мені,  що  не  дослухав,
Що  не  повірив  у  ті  дні.
У  серце  стукала  розлука,
Неначе  у  гіркому  сні...

І  лиш  коли  минули  роки,
Я  зрозумів  що  наробив.
Був  світ  в  житті  такий  широкий,
Тебе  любове  в  нім  згубив.

То  близько,  а  то  так  далеко,
Я  був  з  тобою  не  завжди.
Кохання  бережуть  лелеки,
Моє  ж  пронесли  поїзди...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746192
дата надходження 15.08.2017
дата закладки 18.08.2017


Валентина Ланевич

Свічею тану в гаснучій зорі.

Свічею  тану  в  гаснучій  зорі,
У  вечір,  той,  що  нічка  не  зборола.
Палахкотить  душа  -  не  на  порі,
Щоб  згинути,  хоча  вчастую  квола.  

В  твої  обійми  лине  без  мети,
В  любові  лиш  одна  мета  -  кохання.
Сердець  свічадо  прагне  зберегти,
Чому  тоді,  те  в  долі  покарання?

Караюсь  тілом  в  погляді  очей,
Котрі  зовуть  відчути  ласки  злуку.
Схлипами  туги  в  досвітку  ночей,
Коли  безсоння  простягає  руку.

Караюсь,  збігають  у  осінь  дні,
Рум’яні  яблука  чекають  Спаса.
Свічею  тану  в  гулкій  тишині,
Поклич...По  шклі  піду  до  тебе  -  боса.

15.08.17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746267
дата надходження 15.08.2017
дата закладки 18.08.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Акорди ночі…

Десь  там  у  небі  зоряні  дощі,
Ллють  сріблом  ясним  на  земні  простори.
Туман  крадеться  тихо  у  ночі,
Чомусь  сумні  стоять  високі  гори.

Озвався  десь  веселий  цвіркунець,
Прозора  річка  у  танок  пустилась.
Прокинувся  від  шуму  горобець,
В  самотності  калина  зажурилась.

Схилився  сонях  низько  до  землі,
Ховає  личко  від  пташок  цікавих.
Принишкли  не  співають  солов'ї,
У  ніч  ввірвався  вітер  кучерявий.

І  на  побачення  в  своїм  човні,
Мов  наречений  Місяць  випливає.
Цілунки  посилає  він  Зорі
Й  шепоче  ніжно,  що  її  кохає...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746408
дата надходження 16.08.2017
дата закладки 18.08.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Цілуєш рученьки мої…

Цілуєш  рученьки  мої,
І  шлеш  слова  мені  душевні.
В  гаю  співають  солов'ї,
Мелодії  такі  приємні.

Весна  довкола  чарівна,
У  лісі  проліски  квітують.
Відпочивать  пішла  зима
Морози  більше  не  лютують.

У  небі  ніжная  блакить
І  сонця  промені  яскраві.
Яка  чарівна  милий  мить,
Весна  у  сонячній  оправі.

Кохання  стукає  в  серця,
Слова  п'янкі  такі  й  казкові.
Любові  музика  оця,
У  кожнім  серці  в  кожнім  слові.








адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725134
дата надходження 23.03.2017
дата закладки 23.03.2017


Ірина Кохан

Я покидаю вас

Я  покидаю  Вас,  о  ,  сніжна  панно!
Чи,  може,  Ви  зрікаєтесь  мене...
Одвічний  рух  планети  невблаганно
В  заокеанні  далі  Вас  жене.

О,  як  поблідли  Ваші  білі  руки!
Як  потьмяніли  очі  крижані.
Сакральну  мить  дочасної  розлуки
Нехай  вплетуть  вітри  поміж  стерні.

Не  осудіть,  що  йду  отак  квапливо,
Дзвіниці  неба  б'ють  прихід  весни.
Річок  предтеча  кличе  гомінлива,
Зтрусивши  з  вій  льодяникові  сни.

Із  лона  пнуться  списами  тюльпани,
Вони  ось-ось  проріжуться  у  світ.
Тож,  поспішіть,  моя  морозна  панно,
Не  до  лиця  Вам  ніжний  малахіт.

Не  до  снаги  Вам  сонячна  корида,
Знесилить  душу  проліскова  гладь.
Ще  де-не-де  Ваш  локон  сніжний  видно...
Та  вже  пора.  Он  журавлі  сурмлять!

Я  покидаю  Вас,  о,  сніжна  панно!
Чи,  може,  Ви  зрікаєтесь  мене...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720707
дата надходження 27.02.2017
дата закладки 18.03.2017


НАДЕЖДА М.

Прихід весни…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wxWu4wxL9CI  
[/youtube]

Таке  лице  прозоре    у  вікна,
Це  дощ  промив  старанно  його  й  очі.
А  я  дивлюсь:  чи  скоро  вже  весна
Її  прихід  чекаю  я  щоночі.

А  ніч  живе  все  так,    життям  своїм:
Звабливий  Місяць  погляда  на  зорі,
А  я    питанням  мучуся  одним:  
Кому    доріжку  стелить  Місяць  в  морі?

До  берега  човенце  приплива,
А  в  нім  весна,  прикрашена  квітками.
Такі  вночі  ось  творяться  дива...
Іде  весна  знайомими  стежками.

Навколо  розкидає  буйний  цвіт.
Вродлива,  непідступна  і  мрійлива.
Враз  змінює  і  мій  духовний  світ,
І  радістю    наповнить  усе  злива.

А  ти  ще  спиш,  покірний  темній  ночі.
Усмішка  ледь  торкається  лиця...
Так  хочеться,  щоб  ти  відкрив  вже  очі...
Хай  радістю  наповняться  серця...




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723895
дата надходження 16.03.2017
дата закладки 18.03.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мавка з довгим волоссям…

Між  високих  і  стиглих  хлібів,
Що  у  полі  буяє  колоссям.
На  стежині  її  я  зустрів,
Наче  Мавку  із  довгим  волоссям...

А  усмішка  така  чарівна,
Ніжні  очі  її  волошкові.
Зігрівали  неначе  весна,
Зігріває  в  казковій  любові.

І  полинула  пісня  дзвінка,
Полетіла  у  небо  блакитне.
В  береги  де  самотня  ріка,
Де  схилилась  берізка  тендітна.

Підхопили  на  крила  її,
Журавлі  і  понесли  під  хмари.
Залишилися  в  серці  мені,
Пломеніючі  дивні  стожари...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718508
дата надходження 16.02.2017
дата закладки 20.02.2017


НАДЕЖДА М.

Пройдуть дощі, вітри і заметілі…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mi9MSQQZSMQ[/youtube]


Пройдуть  дощі  в  холодні  дні  осінні,
І  заметіль  на  душу  упаде.
Прийде,  мабуть,  тоді  твоє  прозріння,
Та  час  жорстокий  все  вже  украде.

Залишаться  у  пам"яті  краплини,
Що  сон  колись  в  дарунок    принесе
Отих  далеких  спогадів  хвилини...
І  більш  нічого...Ось  тобі  і  все...  

Не  раз  згадаєш    пахощі  медові,
Якими  ти  колись  так  згордував.
У  спогадах  пройдуть  всі  дні  зимові,
Які  тепер  у  снах  лиш  смакував.

Пройдуть  дощі,  вітри  і  заметілі.
А  час  не  має  звички  почекать...
І  лиш  думки,  тепер  вже  пустотілі,
Ночами  не  дадуть  спокійно  спать..


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701653
дата надходження 20.11.2016
дата закладки 22.11.2016


Валентина Ланевич

Кидаю в глупу ніч слова.

-  Милий,  -  кидаю  в  глупу  ніч  слова,
Ніжність  зорею  у  зболеній  душі.
Затиснув  джгут  війни  порив  єства,
Кровію  із  серця  на  папір  вірші.

Твоє  ж  тепло  згоряє  у  вогні,
Тулиться  тіло  до  землі  сирої.
Виють  снаряди  смертно  навісні,
Припало  око  у  приціл  до  зброї.

Із  вуст  шершавих  шепіт  і  мольба,
Аби  Господь  примножив  твої  сили.
Запекла  йде  на  фронті  боротьба
Та  козаки  голів  ще  не  хилили.

20.11.16

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701601
дата надходження 20.11.2016
дата закладки 22.11.2016


Валентина Ланевич

Кидаю в глупу ніч слова.

-  Милий,  -  кидаю  в  глупу  ніч  слова,
Ніжність  зорею  у  зболеній  душі.
Затиснув  джгут  війни  порив  єства,
Кровію  із  серця  на  папір  вірші.

Твоє  ж  тепло  згоряє  у  вогні,
Тулиться  тіло  до  землі  сирої.
Виють  снаряди  смертно  навісні,
Припало  око  у  приціл  до  зброї.

Із  вуст  шершавих  шепіт  і  мольба,
Аби  Господь  примножив  твої  сили.
Запекла  йде  на  фронті  боротьба
Та  козаки  голів  ще  не  хилили.

20.11.16

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701601
дата надходження 20.11.2016
дата закладки 22.11.2016


НАДЕЖДА М.

Пройдуть дощі, вітри і заметілі…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mi9MSQQZSMQ[/youtube]


Пройдуть  дощі  в  холодні  дні  осінні,
І  заметіль  на  душу  упаде.
Прийде,  мабуть,  тоді  твоє  прозріння,
Та  час  жорстокий  все  вже  украде.

Залишаться  у  пам"яті  краплини,
Що  сон  колись  в  дарунок    принесе
Отих  далеких  спогадів  хвилини...
І  більш  нічого...Ось  тобі  і  все...  

Не  раз  згадаєш    пахощі  медові,
Якими  ти  колись  так  згордував.
У  спогадах  пройдуть  всі  дні  зимові,
Які  тепер  у  снах  лиш  смакував.

Пройдуть  дощі,  вітри  і  заметілі.
А  час  не  має  звички  почекать...
І  лиш  думки,  тепер  вже  пустотілі,
Ночами  не  дадуть  спокійно  спать..


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701653
дата надходження 20.11.2016
дата закладки 22.11.2016


Наталя Данилюк

Вершково-зефірне

Вийдеш  у  двір,  а  довкола  вершково-зефірно!
Канула  осінь  у  лету  –  і  жодних  ознак…
Свіжість  морозну  природа  вливає  підшкірно,
Мов  по  краплині  міцну  чорну  каву  й  коньяк…
Крутиться  світ,  посміхаючись,  мружиш  повіки,
Дух  запирає  стерильна  густа  білизна!..
Ця  неймовірна  зима,  як  віднайдені  ліки,
Щось  ворухнула  в  тобі  –  й  зазвучала  струна
Після  тривалої  тиші  й  вологих  туманів,
Прілого  листя  і  сивої  дратви  дощу!..
М’ятно-вершковою  пінкою  тане  в  гортані
Чисте  повітря,  впиваюся  ним  досхочу!
І  розумію,  як  мало  потрібно  для  щастя:
Білої  тиші  в  душі  поміж  вітру  і  злив
І  розуміння  того,  що  усе  тобі  вдасться,
Адже  зима  –  це  пора  для  очищення  й  див…
Чаю  гаряче  горнятко  і  вовняні  капці,
Ніжних  зимових  картинок  у  стрічці  новин,
І  за  вікном  –  дивовижно  легких  декорацій,
Ніби  вершковий  зефір  на  прилавках  вітрин...

[img]https://pp.vk.me/c837726/v837726864/a7f3/pYOtnXWx0IQ.jpg[/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700691
дата надходження 15.11.2016
дата закладки 19.11.2016


Віталій Назарук

КОРАБЛІ КОХАННЯ

Димок  легенький  догори…
Чарують  співи  птахів.
Давно  удвох  ми  не  були,
Хоч  під  єдиним  дахом.
Гудуть  над  вухом    комарі,
Злітають  тихо  зорі,
Купчасті  хмари  угорі,
Удаль  вітрисько  гоне…
Частішає  серцебиття
Без  сорому  й  вагання,
Шпурляємо  своє  життя  
У  вогнище  кохання.
Хай  нас  кохання  спопелить,
До  всього  ми  готові
Щоб    лише  мить,  оту  зловить,
Що  створена  в  любові.
А  потім  стомлені  в  траві,
Ми  порахуєм  зорі
І  понесуть  нас    кораблі,
В  святе  кохання  море.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698458
дата надходження 04.11.2016
дата закладки 06.11.2016


Віталій Назарук

ДОБІРНЕ ЗЕРНО

Як  добірне  зерно  попадає  в  ріллю,
А  дощі  напувають  землицю.
Я  тоді  лише    Бога  щоднини  молю,
Щоб    погода  була,  як  жар  –  птиця.

Коли  колос  дзвенить,  легка  вруна  біжить
І  колосся  нашіптує  пісню.
Я  вдивляюсь  в  поля,  я  ловлю  кожну  мить,
Щоб  врожай  хоч  зібрали  не  пізно.

А  зібравши  хліба,  буде  в  нас  коровай,
На  столі  буде  хліб  і  до  хліба,
І  полинуть  пісні,  як  зерно  через  край,
А  для  нас  більш  нічого  не  треба.

Вибирайте  для  поля  добірне  зерно
І  ростіть  мудрих  діток  і  внуків,
Що  посієш,  таким  підніметься  воно,
Зіпсувати  врожай  –  це  не  штука.

Сійте  гарне  зерно,  бережіть  врожаї…
І  моліться  за  землю,    і  волю.
Бо  найкращий  врожай  –  це  врожай  на  землі,
Там  де  вруна,  як  хвиля    по  полю.






 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698661
дата надходження 05.11.2016
дата закладки 06.11.2016


Тетяна Луківська

У щемі ночі…

   
Жалі  мої  схилилися  у  щемі...
Стинає  осінь  трави  у  журі.
І  вітер    дивом    витинає  схеми,
Видовжуючи  в  небо  димарі.
Вдивляюся  у    завіконну  темінь
І  мороком  здається    тиха  ніч.
Лиш  кілька  зір,  неначе  в  діадемі,
Спускають  сяйво  із  небесних  свіч.
Вколихується      дрімом  усе  суще.              
На  шибку  вписую  твоє    ім’я.
Час  загортає  відлік  у  минуще...
Лиш  залишаємося    ти  і  я.
Отак  удвох  під  небом  серед  світу
Рука  в  руці...    і  томиться  пітьма.
Вітрить  у  шибку,  подихом  зігріту.
Світліє  небо.    Перший  сніг.    Зима...






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698627
дата надходження 04.11.2016
дата закладки 06.11.2016


НАДЕЖДА М.

І доля шанс тобі влаштує…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VqEiYp3lAxQ  [/youtube]


Коли  ти  падаєш  у  прірву,
В  якій  тобі  не  видно  дна,
Читай  тоді    Святу  Молитву:
Страшна  не  буде    глибина.

Бог  подарує  тобі  крила,
Навчишся  швидко  ти  літать.
І  доля  шанс  тобі  відкриє:
В  польоті  птахом  зможеш  стать.

І  ти  злітатимеш  до  неба,
Усім  птахам  наперекір..
От  тільки  вірити  в  це  треба..
І  в  цю  ти  казку  теж  повір..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683653
дата надходження 14.08.2016
дата закладки 16.08.2016


НАДЕЖДА М.

Чомусь запахло осінню в повітрі…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IeNne64xKtQ  [/youtube]

Чомусь  запахло  осінню  в  повітрі,
Хоч  жовтий  лист  із  клена  ще  не  впав.
А,  може,  то  душі  моєї  витвір,
Що  літо  так  заранні  спеленав.

Але  такий  ще  теплий  літній  вечір.
І  небо  червоніє  від  заграв.
А  я  боюсь  своєї  холоднечі,
Щоб  іній  цей  на  серце  не  упав.

Тобі  я,  як  і  завжди  посміхаюсь.
А  пустку  ще  заповнюють  слова.
Та  я  іще  такою  ж  залишаюсь,
Як  і  тоді,  давно  колись  була.

Та  сумніви  крадуться  знову  в  душу.
Чи  справді  це  осіння  вже  пора?
Нестерпні  ці  думки  я  приколишу...
Це  просто  літній    вечір  догора.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679633
дата надходження 23.07.2016
дата закладки 24.07.2016


горлиця

НЕ БРАТИ!

Ні  ,це  не  вірш,  душа  моя  у  римах,
Чомусь  знов  плаче,  тисне  і  болить,
Думки  застряли,  душаться  в  шпаринах,
Чекаю  сонця  землю  оживить.

Горить  кругом  -прокляття  і  тривоги,
Ласкавих  слів  без  сонця  не  пізнать.
А  де  ж  вони?  Чи    може  ждуть  підмоги,
Щоб  хмари  темні  вітром  розігнать.

О,  вітре  буйний,  вітре  України,
Дмухни  сильніш  на  погань  із  москви,
Змети  з  землі  ,  щоб  ми    були  єдині,
Своє  любили  і  в    майбутнє  йшли!  

Хай  заростуть  дороги  бур`янами,
Якими  сунуть  в  край  наш  москалі,
Ні  ,не  були  ніколи  ми  братами,
А  свідки  в  нас-мільйонами    хрести!  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677395
дата надходження 11.07.2016
дата закладки 16.07.2016


Віталій Назарук

ДОРОГА ДОДОМУ

Через  серце  проходить  та  дорога  додому,
Крізь  ліси  темнолисті,  золоті  пшениці,
Я  іду  по  дорозі,  як  до  храму  святого
І  ховаю  тривогу  на  своєму  лиці.

Чи  стоїть  наша  хата,  де  батьківські  могили,
А  чи  хвіртка  зустріне  старим  скрипом  мене,  
Чи  зайти  до  хатини  мені  вистачить  сили,
А  чи  новий  господар,  наче  пса,  прожене?

То  ж  частіше  додому  по  тій  битій  дорозі,
Повертайтеся,  діти,  поки  є  там  тепло,
Щоб  живими  зустріли  вас  батьки  на  порозі,
Як  є  хата  батьківська  і  не  зникло  село.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677436
дата надходження 11.07.2016
дата закладки 16.07.2016


Д З В О Н А Р

КУДИ Ж ТИ ДІЛАСЬ УКРАЇНО . . .

У  бездонне  небо  дивляться  волошки,
Вмилась  бірюзою  ранішня  роса...
Задивився  в  поле,  сьогодні,  я  трошки.
Ох,  яка  чудесна  там  сія  краса...

Соняхи  розкрили  всі  свої  долоні
І  збирають  з  неба  сонячне  тепло...
Я,  сьогодні,  в  щасті,  у  його  полоні  -
Такого  зі  мною  вчора  не  було́...

Вітер  тихо  шепче  про  гаряче  літо,
Жайворон  у  небі  пісню  заспівав...
Відлітають  роки  -  є  за  чим  жаліти,  
А  я  суті  пісні  про  життя  не  взнав...

Де  ти,  наша  правдо,  де  ти  забарилась  -
Роки  відлітають,  а  тебе  нема...
Ненько  Україно,  ти  ніби  наснилась,  -
Куди  не  поглянеш,  ти  кругом  чужа...

Всюди  чужі  люди,  звідки  тільки  взялись,
Де  ногу  поставиш,  лиш  одна  стерня...
Всі  твої  закони  імпортом  пройнялись,
А  правда  засохла  і  цвіте  брехня...

Наші  депутати  народу  все  служать,  -
В  "замках"  заховались,  їх  і  не  знайде́ш...
З  ранку  і  до  ночі,  живуть  і  не  тужать  -
Гарно  обіцяють,  коли  не  прийде́ш...

Народ  і  не  знає  де  Майдан  шукати,
Де  знайти  Мойсея  серед  "віщунів"...
Серед  тих  "священих"  можна  заблукати,
Знайти  тільки  можна  нових  брехунів...

 P.  S.
Ох,  не  спи  народе  -  Ненька  ще  не  вмерла,
Що  би  там  не  сталось,  а  вона  жива...
Визрівають  в  надрах  золотії  перла  -
Будуть  в  наших  душах  ще  рясні  жнива...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673633
дата надходження 21.06.2016
дата закладки 22.06.2016


Валентина Ланевич

Зітхало небо під пташиний спів.

Зітхало  небо  під  пташиний  зичний  спів,
Притихнув  вітер  в  довгім  очереті.
У  високості  місяць  в  ореолі  плив,
Ясніли  зорі  в  мерехтливім  леті.

І  ворожила  ніч  на  крилах  кажана,
Дерев  патлаті  тіні  рахувала.
І  обіймав  подушку  сон,  вона  ж  сама
Із  милим  у  цілунку  завмирала.

Прозора  думка,  наче,  світлий  серпантин,
В  хмільній  в’юнилась  течії  тепла.
Роїлись  в  спраглім  серці  почуття  без  спин,
Вона  -  любила,  душа  її  -  цвіла.
14.06.16

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672347
дата надходження 14.06.2016
дата закладки 20.06.2016


Наталя Данилюк

Гаряче літо

Літо  гаряче  пахне  суничним  джемом,
Ваблять  вуста  солодкі,  як  мед,  липкі!..
Зорі  далекі,  ніби  вогні  Сан-Ремо,
Вкотре  нам  двом  не  вистачило  квитків…

Жалять  високі  ціни,  немов  медузи…
Втім,  нам  не  зле  і  тут,  головне  –  удвох!
Космосу  хвилі  ловимо  на  «блютузи»,
Теплий  асфальт  провалюється,  як  мох…  

Погляд  у  тебе  –  градусів  десь  під  40,
Аж  пропікаєш  тіло!  ..  І  я  –  пломбір:
Тану,  немов  під  сонцем,  течу  додолу,
Крихтами  шоколадними  –  на  папір…  

Вулиці  людні,  збовтані  аж  до  піни,
Літнє  кафе  –  кораблик  у  місті  мрій…
Навперегін  автівки,  немов  дельфіни,
В  руки  штурвал  –  і  наздоганяй  мерщій!

Ві́зьмемо  курс  туди,  на  далекий  острів  –
Ложе,  накрите  хвилями  простирадл…
Свистом  тугих  коліс  розгойдало  простір,
Ніби  протяжним  скрипом  нічних  цикад.

Поки  лечу  з  тобою  і  просто  мрію,
Кутаюсь,  як  у  плед,  у  казковий  світ,
Ген  ліхтарів  недопалки  млосно  тліють,
Іскрами  розсипаючись  нам  услід.

Ну,  а  коли  дістанемося  кімнати    –
Двійко  нічних  блукальців  у  пізній  час,
Десь  загориться  світлом  вікна  квадратик
І  за  хвилину  кліпне,  сховавши  нас.

[img]http://41.media.tumblr.com/b1aeca596d77c1d08e2593e95ceabe90/tumblr_nzk9wdZiZW1sqwlqgo1_1280.jpg[/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672963
дата надходження 17.06.2016
дата закладки 20.06.2016


Віталій Назарук

ЛИПА І ЦВІРКУН

Шлях  задихнувся  в  цвіті  липи,
В’ється  врізнобіч  битий  шлях,
Неначе  добру  чарку  випив,
Біжить  за  вітром  по  полях.

Пекуче  сонце  гріє  липи,
Бджола  закуталась  в  меди,
Крона  дерев,  як  смолоскипи,
Шлях  направляють  до  води.

Дурманить  запах  лип  над  ставом,
Легенька  зяб  біжить  удаль,
Цвіркун  прихований  туманом,
Соло  веде,  немов  скрипаль.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668958
дата надходження 29.05.2016
дата закладки 29.05.2016


Любов Ігнатова

Піщинка

Я,  певно  що,  -  піщинка  на  долоні  :
Дмухнеш  -  і  зникну  серед  сотень  інших.  
І  тільки  галасливе  гайвороння  
Згадає,  що  були  якісь  там  вірші...  

Ну  може,  вітер  інколи  згадає,  
Як  ніжно  пестив  моє  тіло  зночі,  
Як  з  ним  літали  аж  за  небокраєм,  
Як  золотили  зорі  мої  очі...  

І  дощ  згадає...бо  не  раз  в  краплини  
Ховав  мій  біль  і  розпач  від  невдачі,  
Не  раз  голубив  і  до  мене  линув,  
Як  я,    бувало,  потайки  заплачу...  

А  ти?  Згадаєш?  Поспішиш  забути?  
Чи  й  не  помітиш,  що  здмухнув  піщинку?  

А  я  до  тебе  ланцюгом  прикута...  
А  я  без  тебе  -    посивіла  жінка...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667922
дата надходження 23.05.2016
дата закладки 26.05.2016


Віталій Назарук

КРАСУНЯ ВЕСНА

Я  рахував  зірки  вночі,
Вечір  давно  побіг  додому,
Кричали  знову  пугачі,
Мені  кричали  лиш  одному…
Дивились  зорі-глядачі…

Хоч  вечір  був  тоді  в  цвіту,
Спів  солов’я    будила  вишня,
Гуділи  бджоли  на  льоту,
Мені  приносили  колишнє,
І  я  пустив  тоді  сльозу.

Я  дочекався,  ти  прийшла,
На  небі  мерехтіли  зорі,
Прийшла  весна,  цвіла  весна,
Мої  гортала  видноколи,
Яка  ж  красива  ця  весна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666698
дата надходження 18.05.2016
дата закладки 18.05.2016


Наталя Данилюк

Ця трава, скуйовджена, прим’ята…

Ця  трава,  скуйовджена,  прим’ята,
Цих  кульбаб  молочні  ліхтарі  –
Пух  летить,  як  вищипана  вата,
Невагомо  плаває  вгорі.

Завмираю:  слухаю,  як  п’яти
Доторкають  стебла  молоді…
І  мені  так  солодко  лежати,
Як  човну  легкому  на  воді!

День  такий  привітний  і  погожий,
Мов  Великдень  в  будень  цей  забрів!
Крила  рук,  розкидані  на  ложі
У  лляних  овалах  рукавів…

І  соро́чки  вишитої  ромби  –
Голубі  на  білому,  і  сни,
В  голові  розсипані,  немовби
Золотаві  промені  весни!..

І  така  травнева  чиста  тиша
Срібнодзвонить  співами  пташок!
І  трава  скуйовджена  колише
Мого  тіла  теплий  сповито́к…

І  на  шкірі  –  ніжний  подих  неба,
Лоскітливо-трепетний,  живий,
Мов  кульбаб  насіялось  зі  стебел
У  мої  овальні  рукави…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665712
дата надходження 13.05.2016
дата закладки 15.05.2016


Любов Ігнатова

Поклич мене

Поклич  мене  гуляти  в  тиху  ніч,  
Де  солов'ї  і  місячна  соната,  
Де  стерті  грані  різних  протиріч,  
Де  вітерець  грайливий  і  крилатий.  

І  я  піду  з  тобою  хоч  на  край  
Усесвіту...  а  може,  навіть,  далі...  
Веди  мене,  цілуй  мене,  кохай,  
Вплітай  мене  до  сяйва  пекторалі!..

Поклич  мене  гуляти  в  тиху  ніч,  
Де  окрім  нас  -  лиш  зорі  і  дорога,  
Де  ми  з  тобою  будем  віч-на-віч  
З  собою,  з  небом  і,  напевно,  з  Богом...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665298
дата надходження 11.05.2016
дата закладки 12.05.2016


Ірина Кохан

Материнське серце

Музика  і  виконання:  Микола  Шевченко
Слова:  Ірина  Гончаренко

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664724
дата надходження 08.05.2016
дата закладки 12.05.2016


Віталій Назарук

ТВІЙ ПОЦІЛУНОК

Сонечко  встає  поміж  ранніх  трав,
Жайворонок  в  небі  стоголосить.
Він  бере  вгорі  тисячі  октав,
Вітер  пісню  поміж  трав  розносить…

Трави  у  росі,  ловлять  промінці,
Квітне  килим  різнокольоровий.
Усмішка  цвіте  знову  на  лиці,
Кличе  поцілунок  твій  медовий.

Ще  бринить  роса,  ще  округа  спить,
Ми  бредемо  взявшися  за  руки…
Пісня  груди    рве  в  цю  чудову  мить,
А  з  гори  лунають  дивні  звуки.

Трави  у  росі,  ловлять  промінці,
Квітне  килим  різнокольоровий.
Усмішка  цвіте  знову  на  лиці,
Кличе  поцілунок  твій  медовий.

Промінці  біжать  поміж  ранніх  трав,
Сонце  нас  із  лугу  проводжає,
Жайвір  угорі,  наче  і  не  спав,
Цілий  ранок  в  небі  галасає….

Трави  у  росі,  ловлять  промінці,
Квітне  килим  різнокольоровий.
Усмішка  цвіте  знову  на  лиці,
Кличе  поцілунок  твій  медовий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664553
дата надходження 08.05.2016
дата закладки 08.05.2016


Віталій Назарук

ДУША В ПОЛІ

Прийшла  моя  душа  у  поле,
Де  росяниця  на  хлібах,
Де  Місяць  рогом  небо  оре,
Де  жайвір  –  світанковий  птах.

Де  перший  промінь  і  останній,
Перлини  гріє  у  житах,
Зі  сходом  сонця  жайвір  ранній,
Хвалу  несе  у  небеса.

Край  поля  ніжна  тополина,
Злетіла  ввись  до  білих  хмар,
Роса  сіяє,  мов  перлина,
Що  добавляє  житу  чар.

Моя  душа  радіє  житу,
Проміння  пеститься  в  хлібах,  
Душа  співає  й  хоче  жити,
Як  ніжна  вруна  у  житах.

Живи  душа  ти  тут  на  волі,
Тут  світить  перлами  роса,
Виходь  завжди  у  житнє  поле,
Де  небо  чисте,  як  сльоза.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662997
дата надходження 30.04.2016
дата закладки 30.04.2016


горлиця

ТИ ЛЕГІНЬ МІЙ


Мені  багато  у  житті  не  треба,
Ласкаве  слово  і  тепло  руки,
Промінчик  сонця,  що  впаде  із  неба,
Торкнеться  поцілунком  до  щоки.

Оце  і  все!  Хіба  ще  варт  додати,
Щоб  все  було  це  на  яву,  не  в  сні,
Твою  любов  повчасно  відчувати
І  вірити,  що    мій  ти  назавжди!  

Ти  ціль  життя,  ти  ніжність  і  розрада,
Мій  ясеню,  з  далеких  Саранчук,
Ти  легінь  мій,  я  мов  богиня  Лада,
Несу  весну,  минулих  років    злук!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662330
дата надходження 26.04.2016
дата закладки 27.04.2016


Любов Ігнатова

Доторкнутися до тебе

До  тебе  доторкнутися  не  смію...  
Банальне  "здрастуй"    на  просте    "привіт"...  
І  заганяю  в  клітку  птахомрію,  
І  замикаю  знов  свій  власний  світ...  

До  тебе  доторкнутись  -    як  до  неба  -  
Напевно,  тільки  обраним  дано...  
Я  бачу  сни  про  крила  і  про  тебе,  
Спиваючи  бажання,  як  вино...  

До  тебе  доторкнутися  не  смію...  
Очима  обіймаю  -    от  і  все...  
Мою  слабку  розтоптану  надію  
Північний  вітер  в  зиму  віднесе...  

До  тебе  доторкнутися  б  губами...  
Щоб  поцілунок  -  довжиною  в  сон...  
Щоб  знов  і  знов  здаватись  вечорами  
У  твій  солодкий  ніжності  полон...  

До  тебе  доторкнутися  так  хочу...  
Та  знову    "здрастуй"    на  просте  "привіт"...  
І  тільки  мрія  крильцями  тріпоче  
У  клітці,    де  зачинено  мій  світ...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661990
дата надходження 25.04.2016
дата закладки 26.04.2016


Крилата

Квітень і сніг

На  сад  квітучий,  на  поріг,  
На  трави,    соками  налиті,
Упав  холодний  білий  сніг,
Отак  собі  узяв  і  ліг,
Немов  на  ум,  тягар  кредитів.

Бузок  схилився  до  землі,  
Не  розпустивши  всього  цвіту.
Мов  бездиханний,  мов  зімлів,
Пташина  зранечку  без  слів,
І  в  яблуньки  поникли  віти.

Одна  кульбабка,  мов  солдат,
Стоїть  у  травах,  гордо,  гоже,
Пускає  легкий  аромат,
Б’є  пелюстками  у  набат.
І  вірить,  квітень  переможе.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662089
дата надходження 25.04.2016
дата закладки 26.04.2016


Виктория Р

Краса така, як у раю…

[b][i]
[color="#a200ff"]Наснився  яблуневий  сад,
Доріжка,  що  веде  до  хати...
Дрібненький  дощ,  як  зорепад,-
Засяяв  на  листочках  м'яти...

Троянди,  лілії,  піони,
Краса  така,  як  у  раю...
І  запах  царської  корони,-
А  я,-  замріяна  стою...

Грудьми  ці  запахи  вдихаю,
То  певно  чари,  а  не  сон...
Навмисне  віч  не  відкриваю,
Бо  щезне  все  через  балкон...
24  04  2016  р
Вікторія  Р  [/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662150
дата надходження 26.04.2016
дата закладки 26.04.2016


Віталій Назарук

ЛЮДСЬКЕ ТЕПЛО

Буває    убиває  холод,
Мерзне  і  тіло,    і  душа,
Тоді  вогонь,  неначе  солод,
Вам,  для    спасіння  вируша.

Як  холодно  у  власнім  домі,
Тепла  нема  і  це  без  змін,
Одна  надія  –  рід,  знайомі,
Або    компактний  друг    –  камін.

Якщо  кохання  не  старіє,
То  вам  напевно  повезло.
Не  тільки  тіло  й  душу  гріє,
Завжди  в  житті  людське  тепло.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661631
дата надходження 24.04.2016
дата закладки 24.04.2016


Віталій Назарук

КАШТАНИ ЦВІТУТЬ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=liUpSRN5lyo[/youtube]

                                 Я  і  НАДЕЖДА  М...
Замовкла  знов  зозуленька  моя,
Цвіли  каштани,  наче  квіти  долі.
Закохані  чекали  солов’я,
Щоб  співом  лікував  сердечні  болі.

Співали  зорі,  падаючи  вниз,
Всміхався  Місять  тільки  нам  з  тобою.
Цвіли  каштани,  вже  відцвів  нарцис,
Знов  цвіт  каштана  кликав  за  собою.

Приспів:
Моє  сонечко,  люба,  кохана,
Нам  для  долі  каштани  цвітуть.
Ми  вернемось  по  росах,  жадана,
Перший  промінь  покаже  нам  путь.

Цвітіть,  каштани,  як  моє  кохання.  
У  спогадах  вони  не  відцвітуть.  
А  двох  сердець  солодке  хвилювання  
Стрімкі  роки  ніколи  не  зітруть.

Співав  для  серця  соловейко  нам.
Ця  пісня  хвилювала  наші  душі.
Нова  весна,  нових  пісенних  гам.
Ми  знову  чули  солов’їв  у  тиші.

Каштани,  наче  свічки  весняні.
І  нове  соловейко  в"є  гніздечко.
Полинуть  нові  для  душі  пісні...
Але  чому,  болить  моє  сердечко?

Приспів:
Моє  сонечко,  люба,  кохана,
Нам  для  долі  каштани  цвітуть.
Ми  вернемось  по  росах,  жадана,
Перший  промінь  покаже  нам  путь.

Цвітіть,  каштани,  як  моє  кохання.  
У  спогадах  вони  не  відцвітуть.  
А  двох  сердець  солодке  хвилювання  
Стрімкі  роки  ніколи  не  зітруть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661547
дата надходження 23.04.2016
дата закладки 23.04.2016


Любов Ігнатова

Елегія дощу

Вслухаюся  в  елегію  дощу  
Затамувавши  подих...    Насолода!..  
І  навіть  вітер  крила  склав  -  ущух.  
Є  тільки  дощ...і  небо...і  свобода...  

Є  тільки  крапель  мельхіорний  спів  
І  відзвуки  громів,  немов  кантата,  
І  шепіт  набубнявілих  садів,  
Де  літнє  сонце  бджолами  зачато.

І  більш  нічого...  Тільки  я  і  дощ...  
Сповза  з  душі  утома  і  скорбота...  
Є  тільки  музика  всесвітніх  прощ,  
І  кожна  мить  у  ній  бринить,  як  нота...  

Я  день  пройдешній  в  Лету  відпущу  -  
Нехай  пливе  кульбабовим  віночком...  

Вслухаючись  в  елегію  дощу,  
Стаю  маленьким  весняним  струмочком...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661510
дата надходження 23.04.2016
дата закладки 23.04.2016


НАДЕЖДА М.

Здається зовсім близько щастя…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WPy-qxa8cgY
[/youtube]
 

Нерідко  туга  за  однією  втраченою  радістю,

Може  затьмарити  всі  інші  насолоди  світу..

---------------------------------------------------------------

Десь  ллється  музика  мінорна,  
І  серце  б"ється  в  такт  її.
Вона    всесильна,  чудотворна:
Вселя  надію  у  душі.

Здається  зовсім  близько  щастя.
(Не  може  сум  затьмарить  світ.)
Хоч  доторкнутись,  може,  вдасться,
Відчуть  відради  в  серці  цвіт.

Принишкли  трави  і  дерева.
Затих  і  вітер  серед  віт.
І  світ  навколо  вже  рожевий,
І  щастя  тут,  біля  воріт...

Усе  тихіше  чуть  акорди,
Повільно  музика  стиха.
Від  коливання  амплітуди
Реальність  світу  ожива..

Відчувши  радості  краплинку,
Затихнуть  в  серці  жалі,  біль.
Вона  для  мене  соломинка,
Серед  життєвих  трима  хвиль..  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659933
дата надходження 16.04.2016
дата закладки 19.04.2016


ОЛЬГА ШНУРЕНКО

В обіймах променів весняних

До  тебе  завітаю  у  солодкі  сни,  
з  тобою  заблукаю  в  мареві  весни,  
у  білосніжному  цвітінні  первоцвітів,  
а  потім  політаємо  удвох  над  світом…

У  синій  глибині  божественних  небес,
в  обіймах  променів  весняний  день  воскрес,
а  підвіконня  цілувала  сонце-злива,
і  я  прокинулась  від  сну  така  щаслива…

Відкрила  сонні  очі  й  душу  нарозхрист,  
лунав  за  вікнами  бадьорий  вітру  свист.
У  сонячнім  промінні  щедрий,  теплий  ранок,  
приготував  квітковий  напій  на  сніданок…

Я  смакувала  ніжний,  ароматний  чай,  
в  уяві  малювала,  як  цвіте  розмай  -
в  такі  хвилини  забуваю,  що  самотня,  
тому  що  бачу  навіть  в  цьому  бік  зворотній…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657696
дата надходження 06.04.2016
дата закладки 19.04.2016


Любов Ігнатова

Мого дитинства пройдені стежини

Припорошили  вранішні  сніги  
Мого  дитинства  пройдені  стежини,  
Де  мала  крила  срібно-журавлині,  
Де  все  було  можливе  й  до  снаги.  

Вплітались  в  коси  сонечка  кульбаб,  
Веснянками  цвіли  на  білих  щічках.  
Всесвітнім  Морем  уявлялась  річка,  
А  Велетнем  -  старезний  сивий  граб.  

І  вірилось  у  Казку  і  Добро,  
І  мчали  вдаль  велосипеди  -  коні,  
І  падало  в  обвітрені  долоні  
Омріяне  Жар-птицеве  перо...  

Спускалися  зірки  на  моріжки,  
Спадали  роки  росами  в  отави...  
І  першим  снігом  прихилило  трави  
На  всі  мої  вже  пройдені  стежки...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660592
дата надходження 19.04.2016
дата закладки 19.04.2016


Віталій Назарук

БІЛА ВИШНЯ

Вишенько,  моя  квітуча  ,
Сонечко  моє  ясне…
Ти  красива  і  пахуча,
Ти  для  мене  над  усе!

Дують  ще  вітри  холодні,
Ти  вже  вельон  одягла,
Може  взавтра,  чи  сьогодні,
Стане  білою  трава.

Не  від  снігу,  ні  –  красуне,
Скинеш  ти  біленький  цвіт,
І  любов  тоді  розквітне,
Як  було  багато  літ.

Я  люблю  тебе,  білявко,
Вишню  у  цвіту  свою.
Ти  мені  неначе  мавка,
Що  чекає  у  гаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660112
дата надходження 17.04.2016
дата закладки 17.04.2016


Віталій Назарук

БІЛА ХУРДЕЛИЦЯ

Хурделиця  біла,  немов  чарівниця,
Тендітні  пелюстки  у  вальс  повела.
Всі  вишні  у  квітні  –  дівки  білолиці,
Бо  кожна  також  на  весні  розцвіла.
Хурделице  біла,  п’янка  чарівнице,
Коханій  дорогу  під  вечір  встели.
Щоб  кожного  року  я  бачив  на  лицях,
Відбитки  кохання  -  на  стежці  сліди.

Приспів:
Хурделице  біла,  квітнева  красуне,
У  танці  твоєму  п’янка  карусель.
В  тобі  хуртовино,  щось  рідне,  спокусне,
Картина,  яку  малював  Рафаель.
Гони  пелюсточки,  хурделице  біла,
Щоби  щохвилини  летіли  в  траву.
Щоб  поруч  з  тобою  кохання  летіло,
І  все  це  було  не  у  сні  –  на  яву.

Хурделице  біла,  квітнева  фортуне,
У  танці  твоєму  безмежна  краса.
По  житі  у  квітні  біжить  перша  вруна,
І  сині,  безхмарні  стають  небеса.
Кружляй  біля  вікон,  моя  хуртовино,
Нехай  пелюстки  заглядають  в  вікно.
Зелене  і  біле  -  чудова  картина,
Неначе  хтось  крутить  на  дворі  кіно.

Приспів.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659206
дата надходження 13.04.2016
дата закладки 13.04.2016


Віталій Назарук

ВЕСНА НА ДВОХ

Я  весну  на  двох  сховав  в  собі,
Де  весняні  роси  між  лататтям,
Де  хмарки  і  білі  й  голубі,
Прагнуть  навесні  змінити  плаття.

Перша  птаха  –  жайвір  в  небесах,
Перший  цвіт  –  це  пролісок  у  лісі,
Перший  сік  берези  в  тілесах
І  поля  ще  без  посіву  -  лисі.

Бачу,  в  тобі  мила  теж  весна,
Відчуваю  тягу  до  кохання,
Час,  коли  пташина  голосна,
Коли  чую  в  тишині  зітхання.

Крила  нові  на  весні  у  нас,
Сонце  сходить  інколи  невчасно…
Я  любив  тебе  в  житті  щораз,
Бо  любить  тебе  завжди  прекрасно!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657847
дата надходження 07.04.2016
дата закладки 07.04.2016


НАДЕЖДА М.

Ранкова свіжість

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=I3_uLk1K-MU  [/youtube]


Ранкова  свіжість  знов  дарує  радість.
Блистять  на  сонці  крапельки  дощу.
І  забуваєш  про  вчорашню  слабкість.
Проблеми  всі  без  жалю  відпущу.

Солодкий  час,  шматочок  шоколаду,
Чи  промінь,  що  заглянув  у  вікно,
Навів  в  душі  вже  нового  розкладу,
Що  витримати  треба,  як  вино.

І  жорнова  життя  знов  закрутились.
Крізь  решето  просіється  мука.
Лиш  спогади  в  душі  десь  залишились,
Що  зараз,  ніби  висохла  ріка.

Весна  вже  набирає  нові  фарби.
Бруньки  чекають  ніжного  тепла.
І  оживуть  у  серці  знову  скарби,
Які  колись    розкрити  не  змогла.






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657833
дата надходження 07.04.2016
дата закладки 07.04.2016


Любов Ігнатова

Подалі від людської суєти…

Подалі  від  людської  суєти,  
В  гармонії  з  природою  й  собою,  
Я  зможу  Шлях  до  Істини  знайти,  
Що  душу  проведе  до  супокою...  

В  обіймах  лісу  і  шовкових  трав,  
Думками  долучаючись  до  Світла,  
Скидаю  шкаралупу  вічних  справ,  
Щоб  знову  рима  віршами  розквітла...  

І  оживаю!  Ніби  джерело,  
Що  навесні  пробило  панцир  криги,  
Стаю,  неначе  птаха,  на  крило,  
Залишивши  землі  свої  вериги...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656823
дата надходження 03.04.2016
дата закладки 04.04.2016


Ірина Кохан

У паводку фіалкових ночей

У  паводку  фіалкових  ночей
Знайди  мене,  зумій  мене  зігріти.
Чарівним  співом  місячний  Орфей
З'єднає  душ  загублених  орбіти.

Стікають  зорі  теплими  слізьми,
Горять  нарцисів  жовті  смолоскипи.
Збуди  мене  від  лютої  зими,
Із  вуст  моїх  солодкий  трунок  випий.

Не  прирікай  на  вічну  самоту...
У  лакримозі  місячного  сяйва
Скидає  небо  зоряну  цноту.
Чи  я  була  для  тебе,  може,  зайва?

Чи  ти  між  снів,  немов  анахорет*,
Збираєш  попіл  згаслого  кохання?
Знайди  мене  у  спалахах  комет
Поки  не  впало  краплями  світання

На  сяйно-біле  прядиво  хмарин.
Збери  росу  із  вій  моїх  тремтливих...
У  паводку  фіалкових  хвилин
Зігрій  мене  у  ніжності  розливах.

*Анахорет  -  відлюдник,  самітник,  пустельник.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656745
дата надходження 02.04.2016
дата закладки 04.04.2016


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.03.2016


Ірина Кохан

Чом ти, вербо, віти похилила?

Чом  ти,  вербо,  віти  похилила?
Чом  тривожиш  річки  плесоспокій?
Чи  тобі  чекати  вже  несила,
Коли  знов  зазеленіє  локон.

Коли  небо  криложуравлями
Заклекоче.  Й  синню  через  вінця
Розтечеться  стрімко  над  полями,
Хмар  пухнастих  розігнавши  кільця.

Коли  рясно  травокилимами
Береги  укриють  свої  плечі.
Попливуть,полинуть  табунами
У  туманах  заспіви  лелечі.

Сонцемедом  звощені  стежини
Оживуть  каскадами  фіалок.
Заквітують  кущики  калини...
Залишилось  зовсім-зовсім  мало.

Зачекай  ще  трішечки,  вербице,
Не  тривож  ще  річки  плесоспокій.
Нехай  сон  зимовий  їй  досниться...
Скоро  твій  зазеленіє  локон.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646918
дата надходження 25.02.2016
дата закладки 29.03.2016


Віталій Назарук

ВЕСНЯНИЙ ЛІС ПРОКИДАЄТЬСЯ

Ліс  на  весні  прокидається  зранку,
Співом  весняних  птахів,
Сіро-зелену  вдягнув  вишиванку,
Збувся  зимових  жахів.
Стежка  вузесенька  змійкою  в’ється,
Через  зелені  поля,
Йдемо  до  лісу  і  серденько  б’ється,
Жайвір  згори  промовля.
Вітер  стирає  недавні  струмочки,
Зазеленіли  хліба.
Перші  з’явились  вербові  листочки,
Ліс  загудів,  як  труба.
Пахне  медункою  ліс  спозаранку,
Тихо  гукають  сичі,
Скоро  ліс  змінить  свою  вишиванку,
Хори  почнуть  співачі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655420
дата надходження 29.03.2016
дата закладки 29.03.2016


Виктория Р

Зупинка "Щаслива"

[b][i][color="#6f00ff"]Кінцева  зупинка  "Щаслива"
Мій  потяг  завершує  путь.
Тихенько  шепочеться  нива-
Стежинки  до  поля  ведуть...

Розгойдує  вітер  спідницю,
Я  -  мрійниця  з  вітром  дружу...
Торкаю  руками  пшеницю,
Ще  трішки  і  в  гай  забіжу.

Послухаю  щебет  пернатих,
Босоніж  піду  по  траві.
І  в  мріях  найкращих,  крилатих
Знов  вишию  все  на  канві
26  03  2016  р  
Вікторія  Р  [/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654701
дата надходження 26.03.2016
дата закладки 27.03.2016


НАДЕЖДА М.

Любов, що має запах квітів…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xZX4jdzu3YQ      

[/youtube]

Розлогий  степ,  трава  по  пояс.
І  де-не-де  мачок  цвіте.
Десь  поряд    чуть  зозулі  голос.
Весна    всміхаєтьтся,    іде.

Знов  накрапає  сивий    дощик,
Фарбує  листя  в  діамант.
А  до  душі  приємний  дотик,
Усмішки  ніжної  гарант.

Я  не  питатиму  в  зозулі,
Чи  долю  щедру  маю  я,
Бо  знаю  все  я  про  минуле,
А  те,  що  буде,  то  брехня.

Бо  я  біжу  назустріч  сонцю,
Вдихаю  пахощі  трави.
І  бачу  вже  на  горизонті
Заграви  давньої  мети:

Любов,  що  має  запах  квітів,
Ввібрала  крапельки  роси,
(Вона  для  серця  краще  ліків).
Неси  мене  у  світ  краси!


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650742
дата надходження 11.03.2016
дата закладки 27.03.2016


Тетяна Луківська

Я намалюю…

Намалювала  дивне  поле,
Ромашками  причепурила.
В  букет  збираю…  Моя  доле,
Стомилися  мої  вітрила.
Ще  намалюю  ясні  зорі,
Як  пломеніють    на  стежинку.
Здавалось,  шляхом  неозорим
Для  щастя  випрошу    хвилинку.
І    ясени  я  намалюю,
Що  край  дороги  в  ряд  стояли.
Так  часто  згадую,  сумую,
А    люди  їх    чомусь    зрубали.
Я    намалюю  наші  клени.
Оселю  прикрашали  в  свято.
І  розцвітало    все  зеленим…
Я  намалюю  так  багато!
І  тихе  плесо,  ліс    і  трави,
А  під  вікном  жоржини  білі,
Далекий  човник  з  переправи
І  вишні  в  пригорщах  доспілі.
Я  домалюю  ще    тополю,
Що  кронами  до  сонця  квітла,
А  в  радості  й  хвилини  болю
Була  мені  благанням    світла!
Полотна  розгорну    малюнком,  
Як  здавна    мами  розстеляли.
Лляним    на  лузі    візерунком
Білились  сонцем  і  линяли.
Я  намалюю  світлу  днину,
Блакитне  небо  над  собою.  
В  дитинство  спогадами  лину...
І  прикрашаю  їх    весною.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654773
дата надходження 26.03.2016
дата закладки 26.03.2016


ГАЛИНА КОРИЗМА

СНАЙПЕР АТО

[i]Присвячений  вірш  захисникам  України,  снайперам  батальону  "Львів"
[/i]

Гранично  напружені  в  снайпера  нерви,
Шукаючи  в  оптику  зайду-нікчему.
І  так  не  годину,  не  дві  безперервно
В  засаді  чекає  тихенько,  смиренно?..

Думки  повернуть  свідомість  людини,
Де  батьківська  хата,  де  мати,  родина,
Де  серцю  так  мила,  кохана  дівчина...
І  в  мить  уявивши  туди  він  полинув.


-  Як  без  вас  тут  сумно,  кохані!
Чим  скоріше  б  додому  прийти.
Та  прийшли  в  Край  гості  незвані,
Мусим  волю  від  зайд  берегти.

А  щоб  ваш  захистити  спокій
На  сторожі  я  й  побратим.
Будем  битись  за  неньку  допоки
Не  сконає  останній  москвин.

Я  люблю  понад  все  Україну,
Сині  гори,  ліси  і  поля,
Там  витає  дух  прадідів  вільних,
Краю  кращого  в  світі  нема.

Запах  квітів  п'янить  полями,
Коли  повниться  колос  зерном,
Як  співає  гай  вечорами
За  далеким  і  мирним  селом.

Ще  люблю  ці  крислаті  дерева,
Стан  смерічок,  калину  рясну,
Та  злий  ворог  -  Азії  демон
Розпалив  нам  кроваву  війну.

Мене  мати  таким  народила,
Щоб  любити  вовіки  свій  Край.
Батьківщина  в  серці  єдина,
Цю  любов  я  з  дитинства  прийняв.

Рідну  землю,  Богом  нам  дану,
Не  дозволю  ганьбить  ворогам.
Свій  народ,  родину,  кохану
На  поталу,  помру,  не  віддам.

Не  забудь  мене,  Україно!
Хоч  колись,  та  про  мене  згадай.
Може  вернусь  як  не  загину,
Захищаючи  рідний  свій  Край.

В  моїм  серці  одна  єдина  -
Прабатьківська  лелеча  земля.
Називаю  цей  край  -  Україна,
Що  готовий  віддати  життя.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654223
дата надходження 24.03.2016
дата закладки 25.03.2016


НАДЕЖДА М.

Надіюсь врятуватись від негоди…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZFb7rMkmKsg  
[/youtube]
[

Зморився  день.  Іде  на  відпочинок.
Останні  промені  торкнулися  вікна.
І  попливли  вогнем  серед  хмаринок.
Недовго  це  тривало  -  мить,  і  вже  пітьма.

А  вечір  сивочубий  ліг  на  плечі.
І  смуток  випитий  душею  аж  до  дна.
Лише  думки  так  мріють  все  про  втечу
Туди,  де  квітами  вже  дихає  весна.

Он  за  вікном  ще  сад  відпочиває.
Злітають  з  вишень  білі-білі  пелюстки.
Та  це  зима  щось  знову  затіває...
І  я  міцніше  все  тримаюся  руки

В  надії  врятуватись  в  цю  погоду.
А  темна  ніч  широкі  крила  розкрива,
Вона  нас  двох  рятує  від  негоди.
Весною  сніг  холодний  землю  пелена..

Гарячий  чай  і  теплі  твої  руки...
Зітруть  з  душі  моєї  хибну  усю  суть.
Серед  зими  почую  весни  звуки.
Прокинуться  квітки  від  сну  і  зацвітуть.




 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652979
дата надходження 20.03.2016
дата закладки 23.03.2016


Ірина Кохан

Коли зажуравліє небо

Коли  зажуравліє  синє  небо
І,  мов  мімоза,  ранок  зацвіте,  
Цілунком  світ  розбудить  юна  Геба,
З  долонь  розливши  сонце  золоте.

Тоді  зі  сну  зимового  воскресну.
Віолончелі  змовкнуть  снігові...
Піду  босоніж  зустрічати  весну
По  зеленавім  чубчику-траві.

Залебедіють  хмари  білопінні,
Немов  з-під  пензля  майстра  гохуа,
У  вечоровім  сакуроцвітінні
Поволі  скрипка  вітру  затиха.

І  так  бентежно  робиться  на  серці...
І  так  нектарять  зорі  молоді!
Знов  юнь  весни  мрійливо  озоветься
І  зачовніє  легко  по  воді.

Коли  зажуравліє  небо  пряне,  
І  засміється  сонце  між  кульбаб,
Прийде  квітуча,  тепла,  довгожданна
Пора  кохання,  ніжності  і  зваб.


*Гохуа  -  китайський  живопис  водними  фарбами  на  шовкових  та  паперових  сувоях.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652826
дата надходження 19.03.2016
дата закладки 20.03.2016


MADLEN

А можна я збережу тебе у віршах….

 А  можна  я  збережу  тебе  у  віршах....
Поміж  рядків  ,шкутильгаючою  римою
Інколи  писатиму  Тобі  невідправленого  листа..
Ти  пробач  ,що  не  змогла  стати  лиш  твоєю  ...єдиною'

Дозволь  хоть  інколи  бачити  тебе  у  снах,,,
Подихом  м'яти....кольором  тюльпанів
Там  тихо  ти  ,засинав  колись  на  моїх  руках
Коли  ніч  розсікала  думками  магістралі...

Дозволь  востатнє  розтанути  на  твоїх  вустах
І  в  своїх  'недо'віршах  тобою  відболіти
Я  ще  Твоя...на  двох  розідраних  клаптиках
(Пробач  за  ці  слова...)
Відвикну...
Лиш  дай  мені  тобою  догоріти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648150
дата надходження 01.03.2016
дата закладки 18.03.2016


Тетяна Горобець (MERSEDES)

І знов весна постукала в вікно…

І  знов  весна  постукала  в  вікно,
Прокинулась  земля  від  сну  міцного,
Торкнувши  ніжно  променя  ясного,
Прозоро  відбивалось  річки  дно.

Зазеленіли  ніжно  береги,
На  гілках  заспівали  птахи  радо,
Травою  вкрилися  гучні  левади
І  ожило  все  зразу  навкруги.

Зацвів  у  лісі  пролісок  малий,
Він  перший  світу  весну  провіщає,
Блакитними  голівками  киває,
Дарує  нам  з  тобою  дотик  свій.

Волосся  гладить  теплий  вітерець,
У  небі  знов  журавликів  вітання,
Розбудить  нас  з  тобою  на  світанні,
Звучатиме  мелодія  сердець...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650750
дата надходження 11.03.2016
дата закладки 18.03.2016


горлиця

ЧАС ГРЯДЕ!

I  сум  й  тривоги  й  біль  мого  народу,
Мов  тінь  лягли    на  змореній  землі,
Ще  й  чвари  скрізь  підпалюють  незгоду,
І  сіють  гнів  на  батьківській    ріллі.

Гримить  кругом  і  множиться  нещастя,
Забули  якось,  хто  ж  ті  вороги,
У  пошуках  причинників  напастя,
Товчемо  в  ступі  ті  ж  самі  гріхи!  

То  Бог  не  той,  то  прапор  вверх  ногами,
То  назва  вулиць  коле  і  пече,
То  пам`ятники  злими    іменами
Засмічують  нам  місце  золоте.

І  мов  сліпці  ті  ,човгаєм  ногами,
В  душі  усе  ненавистю  бурлить,
Забули  доблесть,  честь,  і  хто  ж  є  з    нами,
Взялися  ,як  завждИ,  свій  свОго  бить.

Всі  птаріоти  й  носим  вишивАнки,
І  “боремось”  за  людськії  права,
А  справді,  чи  достойні  забаганки,
Щоб  Україна  в  попелі  жила?

І  хто  ж  тут  винний  за  народний  хаос,
Хто  креше  ту  набажану  іскру?
Підступний  клич  “самі  умієм  жити”!
Європа,  НАТО,  геть!  На  них  “табу”!  

За  що  ,скажіть,  вмирають  наші  діти,
Чи  не  за  те  ,що  всі  тут  мудреці?
-Якщо  не  “Я”,  другим    не  володіти!
“Обранники”  ведуть  на    манівці.  

Знов  балаган  тут  твориться  при  владі,
Вдягнули  гирі  й  не  підняти  ніг,
Чвертьліття  йде,  дурниці  на  заваді,
А  “віз”  стоїть,    так  зрушити  й  не  зміг!
   
Та  час  гряде!  І  молодь  прозріває,
І  розум  Божий  сповнює  серця,
І  край  наш  рідний,  гирі  поскидає,
І  струсить  попіл  з  поміччю  Творця!!  

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648419
дата надходження 02.03.2016
дата закладки 18.03.2016


горлиця

КОМУСЬ ВЕСНА…

Комусь  весна  співає  щастя  пісню,
Приносить  квіти,  радість  і  любов,
Моя  ж  спізнилась,може  прийде  пізно?
А  може  й  промине,  кивне  “агов”!

Давно  вже  не  приходить,  пролітає...
Ось  ніби  є,    дивлюсь,  а  вже  нема,
Тріпоче  серце,  знову  й  знов  чекає,
Що  хоч  на  день  повернеться  вона.  

Хоч  би  ще  раз  лишила  поцілунок,
На  спраглих,  нецілованих  устах,
Відчути  ще  раз  бажаний  дарунок,
Той  дотик    сонця  на  моїх  плечах.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649141
дата надходження 05.03.2016
дата закладки 18.03.2016


Віталій Назарук

ПОЕЗІЯ

Якщо  слова  заплести  у  вінок,
Де    кожне  слово  взяте  із  душі,
То  потече  поезії  струмок,
Який  є  нашого  життя  рушій.
Поезія  –  це  струни  скрипаля,
Смичок  маестро  –  це  отой  поет,
Що  до  народу  словом  промовля
І  творить  своїм  словом  пірует.

Поезія  –  це  скарб,  що  є  в  житті,
Де  діамантом  сяє  кожне  слово.
Поезія  –  це  мова  почуттів,
Це  музика  надії  і  любові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652446
дата надходження 18.03.2016
дата закладки 18.03.2016


Олексій Благослов

Христос воістину воскрес



Нема  Христа.  Його  розпяли.
А  учні  в  горниці  ховались,
В  кімнаті  двері  зачинивши,
Сиділи  в  цілковитій  тиші.

Поопускавши  голови  додолу,
Боялись  мовить  хоч  би  слово.
Засмучені  й  убиті  горем
Лиш  думали  вони  про  Нього.

Мовчав  Петро  в  тяжкій  журбі,
Не  міг  ніяк  простить  собі,
Як  зрадив  Вчителю  тієї  ночі
І  як  зустрілись  їхні  очі.

Нема  Христа,  Який  завжди
На  поміч  йшов  під  час  біди,
Учив,  моливсь  і  захищав,
Голодних  завжди  насищав.

Нема  Христа.  Помер,  розпяли,
Вже  третій  день,  як  поховали.
Усі  у  відчаї:  як  жить?
Куди  іти  і  що  робить?

Жінки  ще  зранку  он  пішли,
У  смутку  пахощі  несли.
Назад  прибігли  дуже  швидко
Принісши  учням  дивну  звістку.

«Христос  воскрес!  Жінки  сказали  –
Живий  Господь  зустрівся  з  нами!
Його  немає  вже  у  гробі,
До  нас  Він  з’явиться  ускорі!»

В  тій  самій  горниці  сиділи,
Та  раптом  з  дива  оніміли:
Христос  стоїть  вже  серед  них,
Вітає  з  миром  усіх  їх.

Забули  смуток,  всі  печалі
І  Бога  радо  прославляли
За  славне  чудо  із  чудес  –
Христос  воістину  воскрес!
                                           28.04.1997

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573949
дата надходження 12.04.2015
дата закладки 16.03.2016


Віталій Назарук

ХТО ТАКІ МОСКАЛІ

Москаль  –  це,  братику,  -  потвора,
Що  п’є  із  нас  постійно  кров.
Ще  був  він  «братом»  наче  вчора,
А  нині  «нарубав  вже  дров».

Рашистом  вліз  у  нашу  хату,
Він  не  фашист,  багато  гірш,
Колись  ми  довірялись  «брату»,
А  він  з  нас  й  нині  тягне  гріш…

Немає  віри  московітам,
У  кожнім  слові  в  них  брехня,
Це  майже  ті  самі  совіти,
З  думками  путіна  й  кремля.

Ще  хочу  чесно  вам  сказати,
Не  всі  в  Росії  москалі…
Москаль  садить  русин  за  грати
І  він  не  знає  про  жалі.

Він  жало  має  ядовите,
В  його  розмові  матюки.
Найкращий  в  нас  москаль  -  убитий,
Живі  –  це  справжні  хижаки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651916
дата надходження 16.03.2016
дата закладки 16.03.2016


Юрій Цюрик

Я дихаю тобою, Україно…

Ти  -  діамант  мій,  Ти  -  моя  перлина;
Моя  любов  -  у  снах  і  наяву...
Я  дихаю  тобою,  Україна,
Твоїми  -  болем  й  муками  -  живу...

Тебе  орда  татарська  мордувала;
Знущалися:  і  ляхи,  й  москалі...
Та  захлинулась  у  крові  навала
Брудних  поганців  на  святій  землі...

Твоя  печаль  -  це  і  мої  страждання,
Твоя  скорбота  -  це  й  моя  жура...
І  все-таки  я  маю  сподівання:
Не  за  горами  без  війни  пора.

Ми  всі  у  цій  війні  шукаєм  правду,
Та  чи  пізнаєм  Істину,  чи  ні  ?!...
Бо  певен,  що  не  буде  доти  ладу,
Допоки  роблять  бізнес  на  війні
 
Бездушні  та  лукаві  можновладці,
Які  людських  не  чують  молитов.
Та  мій  народ  не  буде  вічно  в  пастці,
Не  завжди  проливатиметься  кров...

Я  певен:  заживуть  криваві  рани,
У  небі  закурличуть  журавлі
І  на  землі  стражденній  мир  настане...
Жаданий  мир  на  втомленій  землі.

Я  дихаю  тобою,  Україно,
Твоїми:  болем  й  муками  живу...
Ти  -  діамант  мій,  Ти  -  моя  перлина...
Любов  моя  -  у  снах  і  наяву...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651395
дата надходження 13.03.2016
дата закладки 15.03.2016


Віталій Назарук

Я НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ

Я  не  покину  Україну,
Я  тут  давно  корінням  вріс.
Землю  свою,  свою  родину,
Люблю  й  любитиму  до  сліз.
Тут  запах  рідного  Полісся,
Тут  рідні  Мавки  й  Лукаші.
Тут  дух  землі  до  зір  вознісся,
Тут    все  співає  для  душі.
Тут    навіть  рідна  хуртовина,
Тут  враз  зникає  вража  тінь.
Тут    пахне  хлібом  Батьківщина  -
Земля  свята  для  поколінь.
Хрести  стоять  на  роздоріжжі,
Смакує  Різдвяна  кутя,
Хоч  бродять  ще  ідеї  вражі,
Та  все  в  нас  буде  до  пуття.
Я  не  покину  Україну,
Я  тут  давно  корінням  вріс.
Мою  святу,  мою  єдину,
Я  захищу  у  повний  зріст.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651691
дата надходження 15.03.2016
дата закладки 15.03.2016


Наталя Данилюк

Дорогу весні!

Дні  ще  такі  безколірні,  сонливо-пісні,
Грається  сонцем-клубком  перламутрова  хмарка.
Люди,  агов!  Розступіться  –  дорогу  весні!
Ґрунт  видихає  вологу,  немов  кавоварка.

Як  вона  йде  –  невагома,  грайлива,  легка!
Промінь  заплутався  в  кучерях,  мов  павутинка…
Вже  набубнявіли  свіжі  бруньки  на  гілках,
Тріскає  пріла  земля,  ніби  хлібна  скоринка.

Гуркіт  машин  і  пронизливий  посвист  коліс,
На  тротуарах  –  картата  мозаїка  люду…
Перегортаю  сторінку  –  й  розпатланий  ліс
Враз  постає,  таємничий,  як  магія  вуду.

Дихає  вогкістю,  мохом  сирим,  ялівцем,
Доторки  рідні  його  і  лоскочуть,  і  колють.
Со́сни,  агов!  Розступіться!  Не  лізьте  в  лице,
Дайте  надихатись  вітру  весняного  вволю.

Дайте  на  мить  відростити  мереживо  крил,
Вищим  за  небо  буває  хіба  лише  мрія!..
Березень  хлюпнув  згори  бірюзових  чорнил…
Це  не  волога,  це  надлишок  солі  на  віях.

Перегортаю  сторінку  –  і  я  край  вікна,
Так  по-домашньому  гріє  обіймами  хата…
Часе,  агов!  Зупинися,  це  знову  весна  –
Перша  комусь…  А  мені  –  за  рахунком  яка  там?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649560
дата надходження 07.03.2016
дата закладки 07.03.2016


Наталя Данилюк

Вздовж вуличок

[img]https://pp.vk.me/c418922/v418922307/7aea/GOIwkePHIX4.jpg[/img]

Вздовж  вуличок,  полатаних  калюжами,
Під  хлюпання  плаксивих  ринв  і  стріх,
Ще  від  зими  до  решти  не  одужавши,
З  душі  не  обтрусивши  сірий  сніг,
Іти  собі,  всміхатися,  бо  лоскітно,
Бо  треться  в  шию  теплий  комірець!..
І  думати:  яке  то  щастя,  Господи,
Що  цій  зимі  вже  близиться  кінець!
Що  до  весни  –  якісь-там  милі,  клаптики,
Що  лютий  вже  вичерпує  резерв,
І  світ  мене  ковтає,  мов  галактика,
І  я  пульсую  в  ньому,  ніби  нерв…
На  повні  груди,  залпом,  захлинаючись,
Вдихаю  цей  розріджений  озон…
І  тішуся  від  того,  що  не  знаю,  чим
Закінчиться  передвесняний  сон!..
І  вірю,  що  весна  оця  намолена
До  мрій  нових  наблизить  хоч  на  крок,
Що  ранок  розвіконить  і  дозволить  нам
Почати  відлік…  вже  без  помилок…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647433
дата надходження 27.02.2016
дата закладки 29.02.2016


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Весняні квіти не зав'януть…

Весняні  промені  ласкаві,
Торкнулись  лагідно  обличчя.
Десь  у  віддаленій  заплаві,
Чийсь  голос  тихо,  тихо  кличе.

Відлунням  він  летить  у  небо,
Туди  де  хмари  білі,  білі.
І  повертається  до  тебе,
Загляне  в  очі  милі,  милі.

Погладить  ніжно  по  волоссі,
Візьме  долоні  тихо  в  руки.
Кохаю,  скаже  тебе  й  досі,
Не  хочу  щоб  була  розлука.

І  очі  наче  ті  волошки,
Усміхнено  і  мило  глянуть.
Ти  зачекай  коханий  трошки,
Весняні  квіти  не  зав'януть...




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645455
дата надходження 20.02.2016
дата закладки 24.02.2016


Віталій Назарук

ВОЗНЕСТИ МОВУ НАСТАВ ЧАС

Неначе  вільні,  та  проте,
Донині  маємо  проблеми.
Усе  своє,  що  нам  святе,
В  нас  попадає  під  дилему.
Плюндрують  мову  і  тепер,
Панує  й  далі  мова  «брата»,
Він,  як  колись  на  нас  попер,
Із  чорним  дулом  автомата.
В  нас  сотні  тисяч  ворогів,
Що  ненавидять  українське…
Люди  одні  з  двох  берегів,
Ми  за  своє  –  хтось  за  ординське…
Нема  Вкраїнського  кіно,
Не  маємо  ми  що  читати.
Горілка  є  і  є  вино,
Мови  нема,  що  вчила  мати.
І  наче  враження  таке,
Що  в  нас  немає  України…
Нам    рідна  мова  –  це  святе,
Тож  вирвімо  жало  зміїне.
Хай  у  віках  живе  Тарас,
Не  вмре  і  мова  –  гарна  зроду.
Вознести  мову  настав  час,
Землі    Великого  народу!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645622
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 23.02.2016


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Барвисті узори весни…

В  промінні  яскравого  сонця,
Купається  лагідний  вітер.
У  навстіж  відкрите  віконце,
Доносяться  пахощі  квітів.

Грайливо  міняється  річка,
Дарує  свою  прохолоду.
Прозора  у  неї  водичка,
Так  схожа  з  дівочою  врода.

І  небо  у  синій  блакиті,
Радіє,  що  тепло  знов  стало.
Узори  барвисті  розшиті,
Зіткала  весна  покривало.

Розкинула  в  берег  широкий,
Зелені  свої  оксамити.
У  неї  ще  стільки  мороки
І  трави  росою  омиті.

Зберу  кришталеві  росинки,
Тобі  подарую  намисто.
Над  нами  пухнасті  хмаринки,
А  в  серці  спокійно  і  чисто...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645703
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 23.02.2016


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Повітря пахне знов весною…

В  повітрі  пахне  знов  весною,
Підсніжник  із  землі  проріс.
Щоб  милуватися  красою,
Прокинувся  від  сплячки  ліс.

Проміння  сонця  гладить  віти
І  ніжить  лагідно  бруньки.
Піднявся  в  піднебесся  вітер,
Помандрував  ген  навпрямки.

Через  поля,великі  луки,
Туди,  де  чути  річки  дзвін.
Настала  Зимонько  розлука,
Прошепотів  тихенько  він...

Защебетали  птахи  дзвінко,
Радіють  голосно  весні.
Яскраві  оживуть  картинки,
Луною  полетять  пісні..








адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645444
дата надходження 20.02.2016
дата закладки 23.02.2016


Віталій Назарук

ЧИ ВЖЕ ВЕСНА

Знов  сніг  з  дощем  і  вітер  лізе  в  комір,
Чи  це  весна?    Не  схоже  на  весну…
Міняє  білий  знов  на  чорний  колір,
А  вітер  землю  будить  ще  від  сну.

Поля  в  хлібах  зелених  бадьоряться,
Річки  мовчать  в  холодних  берегах.
Напевно  ще  днів  десять,  може  двадцять
І  повністю  зима  потерпить  крах.

Знов  заспівають  проліски  по  лісі,
Зима  опустить  білі  паруса,
Стечуть  сніги,  що  спали  ще  на  стрісі,
Весною  закурличуть  небеса.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643187
дата надходження 12.02.2016
дата закладки 12.02.2016


Валентина Ланевич

Мій коханий, зійшли вже сніги.

Мій  коханий,  зійшли  вже  сніги,
Напувають  грунти  талі  води.
Чуєш,  теплі  подули  вітри
І  лоскочуть,  скубочуть  заброди?

Їм  не  треба  нарощувать  крил,
Бо  літають,  хоч  зроду  безкрилі.
І  несуть,  при  нагоді,  стосил,
І  рвуть  одіж  що  пес  Баскервілів.

Та  відмінність  у  них  є  одна  -
Не  зі  злості  усе  те  -  природа.
А  що  ж  люди?  Ворожа  орда  -
Нищить  землю  мойого  народа.

Сходить  сонце  в  червленій  журбі
Та  на  бруствері  наші  клейноди.
Ти  тримайся,  коханий,  в  борні,
В  твоїм  серці  дух  волі  -  свободи!
11.02.16

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643106
дата надходження 11.02.2016
дата закладки 12.02.2016


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.02.2016


Віталій Назарук

ОСІНЬ ЗОЛОТА

Чекай,  зима,  тебе  я  не  впущу,
Хоч  осінь  вже  припорошила  скроні.
Я  хочу  в  літо,  теплого  дощу,
Його  зловити  прагну  у  долоні.

Ти  краще  забарися,  заблукай…
Дай  осені  ще  барвами  пограти.
Для  мене  осінь  –  це  мій  справжній  рай,
Я  маю  жити,  маю  ще  кохати!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640814
дата надходження 03.02.2016
дата закладки 03.02.2016


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Чекаєш… Знаю…

Летить  за  вікнами  сніжок
І  стелить  шаль  пухнасту  й  білу.
В  думках  роблю  до  тебе  крок
І  ти  до  мене  зробиш...  віру...

В  печі  потріскує  вогонь
І  віддають  тепло  жаринки.
А  у  думках  тепло  долонь,
Які  ж  замріяні  картинки.

Я  тихо  гляну  у  вікно,
Та  там  нікого  не  побачу.
Наллю  до  келиха  вино.
Сльозою  гіркою  заплачу.

Де  забарився  ти...  Скажи...
Чому  не  чути  твої  кроки.
Одні  лиш  мрії  й  міражи
І  швидко  так  спливають  роки.

Почувся  шерхіт  за  вікном.
У  двері  стукіт...  Відкриваю...
Невже  коханий  то  не  сон,
У  відповідь...  Чекаєш...  Знаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634257
дата надходження 08.01.2016
дата закладки 03.02.2016


Шостацька Людмила

ДЕ ЖИВЕ ПОЕЗІЯ?

                                                     Де  дім  поезії?  Хто  знає?
                                     Де  королева  ця  живе?
                                     І  у  якому  вона  краї
                                     Із  слів  мереживо  пряде?
                                     І  де  вона  збирає  перли?
                                     Де  ліпить  див  своїх  скульптури,
                                     На  лірі  виграє  концерти,
                                     Дає  життя  літературі?
                                     -  В  поезії  нема  кордонів,
                                     Нема  постійної  прописки,
                                     В  усі  серця  вона  заходить,
                                     Лиш  запросіть  її,  покличте.
                                     Вона  –  у  сонці  і-  на  небі,
                                     І  –  у  стрімкому  ручаї,
                                     Вона  злетіла,  наче,  лебідь,
                                     Десь  заховалася  в  траві.
                                     На  крильцях  в  бджілки  прилетіла,
                                     Пішла  з  метеликом  в  танок,
                                     В  саду  дзвіночком  продзвеніла,
                                     Почула  як  співає  дощ.
                                     Сама  співає  соловейком,
                                     Хлюпоче  рибкою  в  ставку,
                                     Біжить  доріжкою  раненько,
                                     Вплете  ромашку  у  вінку.
                                     І  знає,  що  шепоче  вітер,
                                     Що  колосочки  гомонять
                                     І  –  таємниці  усіх  квітів,
                                     І,  де  закохані  стоять.
                                     Де  світлі  Ангели  літають
                                     І  дітки  бачать  добрі  сни,
                                     І  мрії  де  поет  збирає  
                                     Серед  холодної  зими.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640154
дата надходження 31.01.2016
дата закладки 03.02.2016


Віталій Назарук

ОРКЕСТР ВОЛИНСЬКОГО ЛІСУ

Волинський  ліс  притих  перед  грозою…
Краплини  перші  грають  на  басах.
Берізки  білі  звуками  гобою,
Відтворюють  мелодію  в  лісах.

Вітер  -  пустун,  який  багато  бачив,
Вслухається  в  мелодію  здаля.
Легенький  дощ  і  ліс  заграв  неначе,
Мелодію  старого  скрипаля.

І  раптом  всі  заграли  оркестранти,
Малий  тихенько  вдарив  барабан.
Волинський  ліс  показував  таланти,
Допоки  не  почався  ураган.

І  загули,  заграли  гучно  труби,
Гортанний  туба  видавала  звук.
У    тромбоністів  посиніли  губи,
З  небес  часами  чувся  грізний  стук.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640531
дата надходження 02.02.2016
дата закладки 02.02.2016


Віталій Назарук

КРИК ТРОЯНДИ

Як  приємно  дивитися  в  очі,
Говорити  чарівні  слова,
Цілувати  вуста  до  півночі,
Як  любов    в  кожнім    серці  жива.

Пр:  Не  зривайте  троянди  ніколи,
Не  спішіте  кохання  втрачать…
Як  серця  у  обох  охололи,
То  троянди  від  болю  кричать.  

Збережіте  кохання  надовго,
Нехай  квітнуть    троянди  в  саду.
І  живіте  одне  для  одного,
Проганяйте  від  щастя    біду.

Пр.
Хай  троянди  в  саду  червоніють,
Не  зривайте,  нехай  помовчать…
Хай  вуста  в  поцілунку  німіють,
Бо  в  розлуці  троянди  кричать.

Пр.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637138
дата надходження 20.01.2016
дата закладки 20.01.2016


Ірина Кохан

Вийду в ніч…

Такі  яскраві  зорі!  Вийду  в  ніч...
Вітри  на  домрі  грають  в  завіконні,
І  ліхтарі,  мов  сонця  напівсонні,
Лимонним  шовком  туляться  до  пліч.

Зберу  в  долоні  місяця  нектар,
Що  розіллявся  оловом  із  глека.
Зів'ється  в  небо  стежка  недалека
В  оздобі  зкучерявлених  примар.

М'яке  маренго  стелиться  у  сни,
Лапаті  сосни  в  білих  рукавицях,
Їм,  як  мені,  під  зорями  не  спиться,
Вони  в  чеканні    юної    весни.

                               11.01.2014.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631401
дата надходження 25.12.2015
дата закладки 26.12.2015


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Думки минулого…

Знов  на  землю  ступила  осінь,
Прокидається  рідний  край.
Дрібний  дощик  землю  моросить,
Серцю  милий  куточок  мов  рай.

Ховається  берег  в  тумані,
Загорнувся  в  прозору  шаль.
Тонесенькі  промені  ранні,
Спадає  роса  мов  кришталь.

Спішу  де  незбагненна  туга,
За  рідним,  за  отчим  болить.
Зустріне  знайома  дорога
Й  дитинства  минулого  мить.

Мій  край,  там  де  я  народилась,
Він  радо  зустріне  мене.
Я  спомином  цим  зажурилась,
Мене  він  в  минуле  веде.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631388
дата надходження 25.12.2015
дата закладки 26.12.2015


Віталій Назарук

ВИНО НА ДВОХ

Найкраще  пить  вино  у  віці  молодім,
укупі  з  милою,  з  товаришем  своїм,
цей  ненадійний  світ  на  сон  і  пустку  схожий,
і  пить  без  просипу  -  єдине  щастя  в  нім.
                                               Омар  Хайям

Яке  ж  вино,  коли  воно  на  двох,
Коли  хмелієш  дивлячись  у  очі,
Як    ти  –  Богиня,  я  неначе  –  Бог,
При  свічці  поцілунок  серед  ночі…

Від  пахощів  спиняються  серця,
Коли  рубіни  граються    в  кришталі,
Знайомий  подих,  навіть  без  лиця
І  відблиск  свічки  в  винному  бокалі.

І  зразу  крила,    випивши  вина
В  політ  зібрались  у  зіркове  небо…
Серця  дзвенять,  немов  дзвенить  струна,
То  щастя  людям  більшого  не  треба!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630723
дата надходження 23.12.2015
дата закладки 25.12.2015


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінні ранки гордовиті…

Знов  за  вікном  дощі  сердиті,  
Вітри  гуляють  пустуни.
Осінні  ранки  гордовиті,
Проносять  хмари  -  вертуни.

Ще  сонця  промені  ласкаві,
Плетуть  узори  на  стіні.
Самотньо  журяться  отави,
Дощі  їх  миють  голосні.

Давно  вже  стихли  птахів  співи,
Ліси  зустріли  свої  сни.
Холодні  зорі  мерехтливі,
Чекають  теплої  весни.

Та  незабаром  сніг  лапатий,
Накриє  пухом  знов  поля.
І  зиму  буде  зустрічати,
Уся  засніжена  земля...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630623
дата надходження 22.12.2015
дата закладки 25.12.2015


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кольори кохання…

А  зорі  знов  чомусь  сумні,
У  темнім  небі  сяють  блиском.
І  місяць  грає  на  струні,
Розсипалось  роси  намисто.

Підхопить  тихий  вітерець,
Ранкову,  ніжну  прохолоду.
Заквітчений  впаде  вінець,
Легеньким  дотиком  на  воду.

Торкнеться  хвиля  берегів,
У  романтичному  зітханні.
І  сотні,  тисяч  кольорів,
Знов  відображаться  в  коханні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630605
дата надходження 22.12.2015
дата закладки 25.12.2015


Шостацька Людмила

ПОЕЗІЯ

                                                         Поезія  –  живопис  в  вічнім  слові,

                                         Найвища  форма  прояву  чуттів,

                                         Це  –  ніжна  пісня  голосу  любові,

                                         Могутній  дзвін  із  глибини  віків.


                                       Живопис  –  це  поезія  в  полотнах.

                                       ЇЇ  нетлінна  пам’ять  на  Землі,

                                                       Краса  могутня,  сила  непоборна

                                                       Ростуть  корінням  у  людській  душі.


                                                                 
                                       А  музика  –  поезія  у  нотах,

                                                       Музичний  ритм  віршованого  слова,

                                                       Невтомна  праця  і  душі  робота

                                                       Цей  вияв  неймовірної  любові.



                                                         Поезія  –  це  музика  душі,

                                                         Симфонія  божественного  слова.

                                                         І  поки  будуть  люди  на  Землі,

                                                         То  будуть  ці  провісники  любові!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624055
дата надходження 26.11.2015
дата закладки 26.11.2015


НАДЕЖДА М.

Постаріла осінь непомітно…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Wq6cNz2mxec
[/youtube]
Постаріла  осінь  непомітно.
До  зими  лишився  один  крок.
Де-не-де  ще  листячко  тендітне..
Он  один  зірвався  і  в  танок.

В  танці  покружляв  і  приземлився,
Без  страху,  так  гарно  у  тиші.
На  землі  назавжди  поселився...
І  так  гірко  стало  на  душі...

Він  летів  покірно,  без  вагання.
Шепотіли  щось  гілки  услід.
І  мурашки  від  краси  вмирання...
Як  душі  зневіреної      зліт.

Ніби  птах,  сполоханий  у  полі,
Доторкнувся  інший  до  плеча,
Треба  покоритись  тут  вже  долі...
І  сльоза  з  очей  моїх  текла.

У  природі  все    в  коловороті,
Тільки  нам  все  тиша  до  душі.
І  думки,  як  птиці,  все  в  польоті.
Все  летять,  не    знаючи  межі.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622606
дата надходження 20.11.2015
дата закладки 22.11.2015


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Відлуння минулого…

Кружляє  в  небі  вальс  осінній,
Парад  зірок  у  вишині.
Змінило  небо  колір  синій,
Минули  швидко  теплі  дні.

Самотньо  верби  зажурились,
У  прохолоді  золотій.
Ми  коло  них  колись  любились,
Було  у  нас  багато  мрій.

В  траві  ще  чується  сюрчання,
Намисто  падає  з  роси.
Тут  зародилося  кохання,
Воно  живе  у  всі  часи.

Нераз  думки  ще  нагадають...
Моя  рука  в  твоїй  руці.
Чуття  ніколи  не  згасають,
Твій  поцілунок  на  щоці.

Душа  однаково  кохає,
Коханням  тим  вона  живе.
І  в  глибині  усе  ж  чекає,
Тебе  з  минулого  зове...

Та  чи  потрібне  те  минуле,
Коли  пройшло  багато  літ..
А  серце...  серце  незабуло,
Воно,  як  і  колись  болить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620852
дата надходження 13.11.2015
дата закладки 16.11.2015


Наталя Данилюк

Бувають дні…

Бувають  дні  –  важкі,  німі  і  сірі,
Коли  душа  не  видасть  і  рядка,
І  стільки  бруду  затхлого  в  ефірі,
Що  мимовільно  тягнеться  рука
Повимикати  все  і  всіх  до  біса!..
І,  застрибнувши  у  старий  трамвай,
Пливти  собі  артеріями  міста,
Сигнал  зими  ловити  на  wi-fi.
І  думати,  що  все  мине,  що  грудень
М’яким  котом  на  лапах  підповзе
І  все  оте  роз’ятрене  остудить…
Що  в  кучугури,  як  в  легке  безе,
Позагортає  враз  буденні  драми,
Густим  вапном  забілить  сіре  тло…
І  ти,  мороз  хапаючи  вустами,
В  повітря  видихатимеш  тепло…
І  зупинившись  десь,  біля  кав’ярні,
Заливши  у  гортань  бразильську  ніч,
Збереш  у  жмуток  мрії  всі  примарні,
Новому  дню  поквапишся  навстріч.
Відчуєш,  як  за  кліткою  грудною
Надія  ворухнулася  –  жива!
Як  тихо,  невідчутною  ходою,
Крадеться  дух  пресвітлого  Різдва...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621368
дата надходження 15.11.2015
дата закладки 16.11.2015


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я пишаюсь тобою, моя Україно…

Я  пишаюсь  тобою,  моя  Україно!
За  терпимість  за  мудрість  і  мужність  твою.
Я  люблю  тебе,  чуєш,  люблю  тебе  сильно,
Вірю  вистоїш  ти  у  смертельнім  бою.

Ми  з  тобою  кохана  завжди  нерозлучні,
Я  думками  в  тобі,  ну  а  ти  у  мені.
І  лунають  пісні  голосні,  милозвучні,
В  переливах  твоїх  вишиванки  ясні.

Ти  не  станеш  ніколи  в  ярмі  на  коліна,
Будеш  гордо  дивитись  в  своє  майбуття.
В  цілім  світі  найкраща  моя  Батьківщина,
Нехай  буде  у  тебе  щасливе  життя.

В  день  народження  твій  я  так  щиро  вітаю,
Нехай  мир  над  тобою  панує  завжди,
Незалежність  твоя  нехай  буде  безкраю
І  не  буде  у  світі  для  тебе  війни...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602127
дата надходження 26.08.2015
дата закладки 30.08.2015


Ірина Кохан

Полуницею пахне сполоханий щебетом ранок…

Полуницею  пахне  сполоханий  щебетом  ранок,
Перший  промінь  цнотливим  цілунком  торкнувся  землі.
І  згасаючі  зорі  мереживний  срібний  серпанок
У  сувої  згортають,ховаючи  ніч  вдалині.

Перламутрова  синь  обіймає  квітучі  простори
І  в  скуйовджені  трави  завзято  пірнають  джмелі.
В  малахітових  сукнях  стоять  заворожені  гори,
Сивоокий  туман  одягає  поля  в  кришталі.



4.06.2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585623
дата надходження 05.06.2015
дата закладки 06.06.2015


НАДЕЖДА М.

Формула щастя…

Формула  щастя  проста  і  звичайна.
Та  недоступна,    відомо,  усім.
Може,    ховається  тут  якась  тайна,
Може,  закон  її  все  ж  непростий?

Просто  себе  відчувай  ти  щасливим,
Хоч  на  душі  затягнулись  дощі.
Швидко  пройдуть  всі  тумани  і  зливи,
Коли  ти  відкинеш  весь  сум  із  душі.

Будеш  сміятись,  коли  тобі  сумно,
Радість  недовго  прийдеться  чекать.
Зможеш  відкинуть  думки  нерозумні,
То  і  вночі  будеш  солодко  спать.

Щастя  це  те,  коли  завжди  ти    поряд,
Сонячний  день  і  цвітіння  весни.
Ніжний,  ласкавий  коханого  погляд.
Коли  на  серці  немає  зими.

Щастя,  коли  обнімаєш  за  плечі,
Тихо  шепочеш  на  вушко  мені.
День,  щоб  новий  не  приніс  порожнечі,
Щоб  не  узнати  новини  сумні.

Знати  про  те,  що  тебе  хтось  кохає,
Маєш    талант  покохати  і  ти...
Кожного  ранку  ти  сонце  вітаєш...
Тільки  отак  зможеш  щастя  знайти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582727
дата надходження 21.05.2015
дата закладки 23.05.2015


Наталя Данилюк

І якщо…

[img]https://cs7058.vk.me/c540104/v540104866/1cc71/32INmMLqK88.jpg[/img]  [img]http://3.bp.blogspot.com/-OiOsYHFE7_E/UTlY_6FA2NI/AAAAAAAAERY/zOzoiN947K0/s1600/4rL3fsLlLos.jpg[/img]  [img]https://pp.vk.me/c624821/v624821845/2db39/ReMTZVnTN2k.jpg[/img]

Дівчино  з  голосом,  дивовижним,  як  музика,
Викидаючи  блузку  стару,  не  забудь
Залиши́ти  собі  перламутрові  ґудзики  –
Заховай  у  шкатулку,  а  там  –  будь-що-будь.

І  якщо  пощастить  вже  дістатися  пристані,
Обійшовши  підступний  кораловий  риф,
Ти  тримай  свої  мрії  від  інших  на  відстані,
Втаємничуй  думки  в  закодований  шрифт…

Розтинай,  мов  кораблик,  смарагдові  повені
І  не  бійся  раптово  зірватися  вниз!..
Хай  легені,  озоном  по  вінця  наповнені,
Видихають  у  небо  просолений  бриз.

Вірю,  зможеш!  І,  крила  пожухлі  розправивши,
До  своєї  мети  долетиш,  далебі,
Дівчино  з  голосом,  як  розладнані  клавіші,  
Знай,  що  космос,  насправді  –
не  десь,  а  в  тобі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580504
дата надходження 11.05.2015
дата закладки 12.05.2015


Ниро Вульф

Травневий дощ

Краплини  рясні
торкаються  долоней  -  
то  падає  травневий  дощ.

Де  заблукали  ясні
мрії  мої  веселкові?
Я  навмання  йду  у  дощ.

Хай  вийде  сонце,
промінням  теплим
зігріє,  подарує  мить..

Коли  в  моє  віконце
загляне  щастя  світле,
то  я  усім  кажу  -  Нехай  щастить!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579706
дата надходження 08.05.2015
дата закладки 08.05.2015


НАДЕЖДА М.

Твої слова подібні зорепаду…

Твої  слова  подібні  зорепаду,
Що  падає  в  серпневу  теплу  ніч.
І  ніби  я  стою  під  водопадом
І  слухаю,  як  сповідь,  дивну  річ.

Смакую  кожне  слово  знову  й  знову.
І  ніби  мед,  стікає  по  вустах.
Душа  вдягається    у  чарівну  обнову,
Від  радості  злітає,  наче  птах.

На  яворі  прищулив  вітер  вуха.
Зозуля  від  пісень  відпочива.
Природа  чарівні    слова  ці  слуха.
Не  жалить  ноги  навіть  кропива.

А  я  стою,  вагаюсь  на  розпутті.
Чомусь  з-під  ніг  пливе  уже  земля.
І  зводять  з  розуму    слова  твої  почуті...
І  навіть  гордість    голову  схиля..


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576562
дата надходження 23.04.2015
дата закладки 25.04.2015


горлиця

Роздуми над життям

Молитва,  це  не  колесо  в  запасі,
Вживати,  коли  станеться  біда,
Це  керівниця  шляху,  плинність  часу,
Вталяє  спрагу,  мов  свята  вода!  

Чи  думав  ти  ,чому    вікно    широке,
Як  їдеш  автом,  вибираєш  путь.
А  зеркала  малі,  все  ж  бачиш    кроки,
Та  досить  й  це.  Минуле  не  забуть!  

Я  друзів  можу  прирівнять  до  книжки,
Потрібна  лиш  секунда  ,щоб    спалить,
Роки  пройдуть  без  спину,  передишки-
Писати  книжку...  як  нових  зустріть.  

Усе  в  житті  так  швидко  проминає
І  радість  і  печаль,  усе  мине.    Живи!
Бери  ті  дні,  що  Бог  для  тебе  має
І  пий  нектар,  не  залишай  на  дні.  

Коли  здається  нитка  обірветься,
Дорога  зникла,  виходу  нема
Звернись  до  Бога.  Він  лиш  усміхнеться,
Потішить  –  заворот....    вперед  хода!  

То  ж  не  журись!  Це  лиш  додасть  заботи!  
Мозок  приспить  і  сон  твій  відбере,
Журба  не  змінить  завтрашні  турботи,
 Лиш  спокій  твій  сьогоднішній  вкраде.  
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576556
дата надходження 23.04.2015
дата закладки 25.04.2015


Віталій Назарук

КЛИЧЕ

Кличе  тиха  річка
Заплітати  стрічку,
Де  верба  плакуча,  
Там  кохання  жде.
Квітне  черемшина,
Молода  дівчина
Поспіша  до  річки  -
Доленька  зове.

Приспів:
Хвиля  ледь  хлюпоче,
Верба  п’є  водицю,
У  воді  глибокій
 Зорі  мерехтять…
Ніч,  як  кіт  муркоче,
А  вода,  як  криця,
У  гаю,  як  завжди,  
Солов’ї  не  сплять…

Де  вода  глибока,
Не  пливи  далеко,
Подивись  на  небо  
Там  така  краса.
Зіронька  щаслива,
Зірка  синьоока,
Соловей  щебече,
На  траві  роса.

Приспів.

Там  де  рясні  роси,
Із  коханим  разом
Заблукали  долі  
Серед      зір  вгорі.
Хвиля  лащить  берег
І  ніжніш  щоразу,
І  летить  кохання  ,
При  ясній  зорі.

Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574995
дата надходження 17.04.2015
дата закладки 18.04.2015


Петро Орлов

Україно, ти - дивна, прекрасна земля…

Україно,  ти  -  дивна,  прекрасна  земля...
Але  перед  тобою  ми  винні,  красуне,
Бо  з  нас  думає  кожний:  "Моя  ти,  моя!"
Ворог  теж  з  тою  ж  самою  думкою  суне.

Володіти  тобою  ми  хочемо.  І
Це  гріховне  бажання,  бо  завжди,  відвіку
Бездоганні  душа,  розум,  тіло  твої
Власність  є  тільки  Бога  -  твого  чоловіка,

Бо  лише  тільки  так  маєм  ставитись  ми
До  твоєї  особи,  бо  ти  є  особа.
Хай  ніколи  не  входить  у  наші  уми
Заздрість  Богу,  яка  постає  як  жадоба.

Бог  -  твій  власник,  а  ми  -  тільки  захисники.
Божі  ми  і  твої  слуги  просто  смиренні.
І  лише  розумінню  цьому  завдяки
Ми  стаєм  сильні  і  непереможно  натхненні.

16.04.2015
Донбас
Петро  Орлов

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575253
дата надходження 18.04.2015
дата закладки 18.04.2015


Петро Орлов

Хороші вірші пишеш, хлопче…

                                         [i]Данилові  Ободу[/i]

Хороші  вірші  пишеш,  хлопче.
І  дуже  добре,  що  твоя
Душа  любові  щиро  хоче,  -
Скажу  тобі  відверто  я.

Та  доки  не  полюбиш  Бога,
Твоя  любов  до  будь-кого
Не  буде  чиста  і  глибока.
Спочатку  полюби  Його.

13.04.2015
Донбас
Петро  Орлов

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575252
дата надходження 18.04.2015
дата закладки 18.04.2015


Віталій Назарук

ЦВІТУТЬ ЖИТА

Цвітуть  жита,  цвітуть  жита,
Вбираються  хліба  у  колос,
А  ти  і  досі  молода,
Я  слухаю  чарівний  голос.
Ця  пісня  з  неба  долина,
Це  божество  для  нас  на  двоє,
Іде  весна,  іде  весна,
Серця  не  мають  в  нас  спокою…

Приспів:
Хліба  щороку  нам  нагадують  весну,
Коли  босоніж  ми  бродили  в  чистім  полі,
Коли  збивали  перламутрову  росу,
Від  поцілунку  наші  губи  не  хололи.
Різні  дороги  нам  прокладенні    в  житті,
В  один  кінець  –  назад  не  повернути…
Цвіли  жита,  а  ми  немов  були    святі,
Тепер  вже  жайвора  того  чомусь  не  чути.

Цвітуть  хліба,  бринить  роса,
Та  нашого  немає  сліду,
Лиш  жайвір  в  синіх  небесах
Не  замовкає  до  обіду.
Дороги  різні  пролягли,
Я  пам’ятаю  твої  губи
І  час  коли  були  святі,
Бо  серце  ще  й  понині  любить…

Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573345
дата надходження 10.04.2015
дата закладки 10.04.2015


Батьківна

Усі в світі тепла прагнуть.

Десь  у  небі  Трясогузка
Весело  співає,
Що  прийшла  Весна-красуня  
Нас  повідомляє.

Гріють  лози,  тішать  погляд
Котики  вербові,
Літо  жваво  закликають
Примулки  чудові.

З  душі  камінь  вимивають
Березові  сльози,
Додають  надій  та  сили
Світанкові  грози.

Усі  в  світі  тепла  прагнуть,
Сонечка  і  щастя,
Всі  чекають  весняного    
Першого  причастя.

Нам  би  радості,  спокою,
Тихо-мирно  жити,
Добром,  хистом  та  красою
Господу  служити.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572086
дата надходження 05.04.2015
дата закладки 08.04.2015


Любов Ігнатова

Веснокрилиться

Ще  пів  неба  співає  сонячно,  
А  пів  неба  вже  хмарокрилиться;  
Із-за  обрію  мряка  войлочна  
Вогко  диха  вітрам  в  потилицю...  

І  хова  зірочки  калюжниця  
Старотрав'ю  в  торішню  бороду...  
І,    неначе  Зими  прислужниця,  
Віддається  Веснянка  Холоду...  

А  назавтра,  дощами  вмитая,  
І,  як  фенікс  зі  смерті  зроджена,  
Ніжне  тіло  прикривши  свитою,  
Розпочне  своє  нОве  сходження...  

І  садами  пройде  квітневими,
І  посяде  на  трон  царицею...  
Черевичками  кришталевими  
Грім  розбудить  із  Блискавицею...  

...Хай  Зима  в  навісній  агонії  
Холодить  ще  вітрам  потилиці,  
Та  проклюнулися  півонії...  
І  пів  неба  вже  веснокрилиться....  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572410
дата надходження 06.04.2015
дата закладки 08.04.2015


Крилата

МАГНОЛІЯ

Люблю,  коли  магнолія  цвіте.
Вона  несе  в  собі  магічну  силу.
М’яким  пелюстям  бруд  з  душі    мете
І  розбиває  смутку  чорну  брилу.

Яке  це  чудо,  Боже  чудо,  дар!
Глядиш  на  цвіт    –  не  можеш  відірватись.
Емоції  твої  сягають  хмар,
Так  серцю  любо  в  цій  красі  купатись!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570995
дата надходження 31.03.2015
дата закладки 01.04.2015


Віталій Назарук

ЦІНА УКРАЇНИ

Є  на  світі  єдина  країна,
Що  з  пелюшок  зростила  мене,
Рідна  серцю,    моя  Україна,
На  нас  серце  із  нею  одне.

У  нас  Київ  -  святиня  народу,
По    Дніпру  тече  кров  козаків,
Здобували    роками  свободу,
Зупинімо  тепер  чужаків.

Не  потрібно  нам  їхнього  газу,
Нехай  «гради»  московські  мовчать,
Ми  не  пустимо  в  дім  наш  заразу,
Бо  вони  наче  змії  сичать.

Україно  моя,  Україно!
Ми  навік  твої  доньки  й  сини,
Ти  для  нас,  наче  матір  єдина,
Тобі  земле  не  має  ціни!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568757
дата надходження 23.03.2015
дата закладки 23.03.2015


Наталя Данилюк

Чи знаєш?

Моїм  думкам  сьогодні  не  до  сну,
Війнула  в  душу  свіжість  березнева!
Ти  знаєш,  як  чекали  на  весну
Оті  сумні  оголені  дерева?

Як  колихали  подумки  бруньки,
Немов  у  сповитку  дрібну  дитину
Гойдає  мама  й  тулить  до  щоки,
Наспівуючи  пісню  лебедину?

Чи  знаєш  ти,  як  проліски  малі
Вовтузилися  нетерпляче  в  лоні
Заплідненої  березнем  землі,
Як  розпускали  крильця  безборонні?

Як  гнізда,  спорожнілі  восени,
Тепло  тримали  парам  журавлиним,
Допоки  ті  плекали  теплі  сни,
Витаючи  над  берегом  чужинним?

І  як  будили  сонну  комашню
Посланці  сонця  –  промені  ранкові,
Кору  пробивши,  як  товсту  броню,
Не  стрілами,  а  дотиком  любові?

Як  лід  ламали  води  навісні,
Пізнавши  березневе  розговіння?
Отак  і  я,  довірившись  весні,
Очікую  між  нами  потепління…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566466
дата надходження 13.03.2015
дата закладки 15.03.2015


горлиця

Моя Казка

Я  знову  тут,  посеред  мрій  казкових  ,
Наснаг    куток,  без  горя  й  зайвих  сліз,
Моє  гніздечко  ,  радостей  ранкових,
Реальності  моєї  ,  імпровіз!  

Дзюрчить  струмок,  складає  нову  пісню,
Не  чута  ще  симфонія  бренить,
Куйовдить  вітер  знов    косу  розкішну,
А  на  плечі  промінчик  шепотить.

Про  щастя  те  ,що  в  серці  оселилось,
Тут  сміх  і  радість!  Жменями  бери!  
Я  молода!  Роки  сюди  не  вкрались,
Бо  ж    казка  не  міняє  береги!  

Ой,  не  будіть!  Нехай  ще  тут  побуду,
У  розкоші  моїх  чарівних  снів  ,
Тут  відпочину.  В  мріях  нема  блуду!  
Черпну  тут  сили  для  буденних  днів!    


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565338
дата надходження 09.03.2015
дата закладки 09.03.2015


Наталя Данилюк

Бірюза

Я  ─  бірюза,
інкрустована  
в  перстень  весни,
камінь  
солоного  моря
і  вільного  вітру…
Ніч  розчинила  в  мені
свої  кавові  сни,
темні  прожилки  вплела
у  яскраву  палітру.

Я  ─  німфаліда  небесна,
що  снить  на  плечі
літа  
з  відтінком  шафранним  
густої  засмаги…  
Крил  моїх  цятки  ─
розтоплений  віск
на  парчі,
море  збирає  його
у  смарагдові  фляги.

Я  ─  на  осінній  долоні
ще  теплий  бурштин,
пам’ять  застигла  в  мені,
мов  скрипуча  цикада…
Час  перемеле  на  жорнах
роки,  
наче  млин,
тільки  моя  таємниця
йому  непідвладна.

Я  ─  намистинка  прозора
з  ґердану  зими,
криги  уламок
у  серці  ображенім  Кая…
Вирви  мене,
якщо  зможеш,
візьми  й  розломи!..
Розум  забуде  про  все.
А  душа?
Пам’ятає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560833
дата надходження 19.02.2015
дата закладки 21.02.2015


Любов Ігнатова

Кошенятко

Зима  із  рукава  все  трусить  сніг,  
Співає  вітер  у  дротах  колядки...  
А  я  прийду  на  змерзлий  твій  поріг  
Малесеньким  пухнастим  кошенятком...  

Поглянеш  в  очі  -у  душі  кольне:  
Впізнаєш  в  них  щось  рідне,  незбагненне...  
І  забереш  до  рук  своїх  мене  
В  тепло  безмежне  і  таке  приємне...  

Я  пригорнусь  до  тебе,  до  грудей,  
Замуркочу  тихенько  диво  -казку,  
Щоб  ніжністю  тендітних  орхідей  
В  тобі  затріпотіла  моя  ласка...  

А  вранці  розчинюсь,  неначе  сон,  
В  твоїх  думках,  твоїй  душі  і  мріях....  
І  тільки  млостю  витканий  вельОн  
Сніжинкою  залишиться  на  віях...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549132
дата надходження 05.01.2015
дата закладки 23.01.2015


Марічка9

з Тобою

Думки  мої  -  мої  кайдани,
Мої  ж  ви  недруги  сумні,
Нащо  ятрити  давні  рани,
Як  навіть  сльози  -  й  ті  прісні?
Мої  скупі  слова  пророчі,
Та  ж  час  не  вернеться  назад...
Хтось  ніби  долю  поторочив
І  сумнів,  злісний  адвокат,
Мені  шепоче  дивні  речі,
Вже  майже  вірю,  вже  здаюсь,
А  потім  ти  обіймеш  плечі
І  все  минається  чомусь...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539083
дата надходження 24.11.2014
дата закладки 23.01.2015


Леся Утриско

Йорданські води Україну окропили.

Йорданські  води  Україну  окропили,
Сьогодні  охрестився  Божий  син,
Усім  додасть  натхнення  й  сили:
Здолати  ворога,воскреснути  з  руїн.

Дніпро  могутній  вийде  з  берегів,
Підніме  хвилі  та  й  об  землю  вдарить,
Кремлівські  мури  подолає,  розвалить,
Московське  іго  він  затопить  і  повалить.

Не  панувати  вражій  силі  на  землі,
В  якій  князі  родились  та  хрестились,
Свята  земля-це  Київськая  Русь,
Це  рідна  Україна-  не  "матушка  Росія".

Повстав  народ  пригноблений,зболілий,
З  кайдан  розправив  крила,  мов  орел,
Йорданські  води  його  нині  охрестили,
Вкраїнський  дух  живий!  Він  не  помер!


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553048
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 23.01.2015


Леся Утриско

Молитва до Матері Божої!

Свята  Маріє  наша  мати-мати  Божа!
Ти  наша  утішителько,ти-  ніч  і  день,
До  тебе  прибігаю,й  на  коліна  упадаю,
Встань  рідна,ти  на  захист  всіх  людей!

Подай  Свята  владичице  Небесна!
Свою  ласкаву  материнську  руку,
Утішнице  сиріт,голодних  і  убогих,
Всіх  скривджених  у  болю  й  смутку!

Ми  покладаємо  на  тебе  всю  надію,
На,правди  путь,народ  весь  наверни,
Допоможи  здолати  ті  ворожі  сили,
Життя  нам  захисти,нам  Україну  збережи!

Всі  наші  смутки,прикрості,страждання  й  болі,
Ми  принесемо  на  алтар  Господній,
Молю!Не  дай  загинуть  людству  у  пітьмі!
Не  хай  не  роздирає  душі  заздрість  й  непокора!  













адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553618
дата надходження 22.01.2015
дата закладки 23.01.2015


горлиця

ОДНЕ КОХАННЯ (пісня)

 
Tи  завжди  мій!    Моє  одне  кохання!
Як  сонце  в  небі,  іншого  нема,
Розквітле  почуття,  мого    пізнання,
 Коли  злилися  вперш  наші  уста.

Ти  завжди  мій!  Лягає  сон  на  очі,
Хмаринки  білі  вкрили  вже  чоло,
З  тобою,  милий  ,місяць  серед    ночі
Нам  світить  ясно,  береже    тепло.

У  нас-  одна  любов,  одне  життя,
У  нас  -  одне  кохання,    ти  і  я,                                                  приспів
І  квітне    юність    завжди  у  серцях,
Роки  сплели  нам  долю  в  почуттях!

Краса  природи,  мов  іконописець.  
Зима  і  літо,  осінь...  весна  знов!
Незмінне  небо-  сонце,  зорі  місяць,
Й  наша  в  душі  ,розквітнута  любов!  

То  ж  пригорни,  нехай  вогонь  палає!
В  обіймах  ніжности  роки  пливуть.
Нехай  любов  нас  вічно  зігріває,
І  тільки  небо  нам  зупинить  путь!  

У  нас  -  одна  любов,  одне  життя,
У  нас  -  одне  кохання,  ти  і  я,
Хай  квітне  юність  завжди  у  серцях,                              приспів
Роки  сплели  нам  долю  в  почуттях!  

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551206
дата надходження 13.01.2015
дата закладки 15.01.2015


Наталя Данилюк

Краса під твоїми повіками…

Стікає  багряними  ріками
Згасаючий  день  з  висоти...
Краса  під  твоїми  повіками,
Лише  привідкрий  ─  і  світи!

Спивай  виднокола,  окреслені
Довкі́л  облямівкою  хмар.
Хай  крила,  мов  зи́ми  розвеснені,
Обтрусять  вечірній  нагар.

Як  мушлі,  наповнені  рокотом,
Вітри  притуляй  до  щоки,
Вслухайся,  як  сунуться  покотом
Посріблені  хвилі  ріки...

Як  безгомінь,  за́склена  кригою,
Немов  оживає,  рипить...
І  світ  вибухає  відлигою
На  ранок  у  чисту  блакить!

І  мріється  легко,  і  те́плиться
В  тобі,  мов  у  звитку  гнізда,
Весняного  цвіту  метелиця  ─
Як  свіже  вино,  молода!

Як  провесінь,  чисту,  оновлену,
Зачерпуй  життя  із    ковша,
Бо  світлом  таємним  наповнена,
Мов  шопка  різдвяна,  душа...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551768
дата надходження 15.01.2015
дата закладки 15.01.2015


Анна Майер (Шеченко)

День твоей смерти…

И  день  пройдет,
и  ночь  настанет,
и  слышен  где-то  волка  вой,
и  сердце  биться  перестанет,
и  обретешь  ты  свой  покой  

Ты  упадешь  на  землю  камнем,
и  перестанешь  ты  дышать,
исчезнешь  тихо..Улетает
куда-то  ввысь  твоя  душа

Жизнь  пред  глазами  пролетела
и  все  моменты,чудеса
Твоё  бездыханное  тело  
лежит  без  жизни  пол  часа

Лишь  после  смерти  понимаешь,
как  жизнь  свою  ты  погубил,
что  столько  важных  дней,моментов
ты  из-за  лени  упустил

Ты  был  ребенком,после-  взрослым,
но  жизнь  не  стоит  ни  гроша,
ты  не  увидел,как  она  прекрасна
и  до  чего  же  хороша

Но  так  бывает,жизнь  коротка
и  словно  миг  она  проходит
и  забирает  в  вечный  сон
и  душу  в  небеса  отводит...

Вот  так  живём  и  жизнь  не  ценим,
и  всё  торопимся,спешим,
а  смерть  придет  в  конце  недели...
а  мы  бессовестно  грешим.

Я  попрошу,цените  жизнь
и  помните:  "Никто  не  вечен!"
И  проживите  её  так,
чтоб  жизни  путь  был  безупречен!

©  Анна  Шевченко

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549733
дата надходження 08.01.2015
дата закладки 11.01.2015


Ірина Кохан

Старий дідусь з дитячими очима…

Згасає  ніч  у  зорянім  намисті,
Кидає  сонце  перші  промінці.
Гаряче  серце,руки  мозолИсті,
Скупа  сльоза  на  зморщеній  щоці.

Старий  дідусь  з  дитячими  очима
Збілілі  скроні,мов  грудневий  сніг,
Вітри  життя  шугають  за  плечима,
І  лиш  самотність  тулиться  до  ніг.

Відлітувало  літо...Й  на  долонях
Не  полічити  зморшок-павутин,
Його  роки,немов  дозрілий  сонях,
Зерном  налитим  хиляться  за  тин.

Відвесняніла  юність  скороплинно,
Червоні  маки  вицвіли  в  душі.
Золотокоса  осінь  журавлинно
З  глибин  очей  все  ллє    рясні  дощі.

І  все  частіше  протяги  зухвалі
Перемітають  вигини  доріг.
В  його  усмішці  крапельки  печалі...
Спішить  годинник  -  щастя  оберіг.

Старий  дідусь  вдивляється  тужливо,
Як  завірюха  білить  за  вікном.
Зимовий  простір  дихає  сонливо....
Гірчить  самотність  в  серці  полином....


4.01.2014

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550706
дата надходження 11.01.2015
дата закладки 11.01.2015


Наталя Данилюк

Дива таки трапляються…

Дива́  таки  трапляються,  повір,
І  засвіти  лампадкою  надію
У  ніч,  коли  посріблений  факір
Зірок  огненних  вивергне  завію
В  безодню  неба,  вижухлий  велюр
Вмить  спалахне  гранатовим  камінням
І  в  завитках  розкішних  шевелюр
Зимових  крон  розсипле  мерехтіння.
Обтрусять  сажу  в  комині  вітри,
Як  чорну  пудру  на  обличчя  ночі,
Різдвяний  янгол  спуститься  згори,
Крильми́,  мов  хуртовина,  залопоче...
І  за  собою  мовчки  поведе
Настрі́чу  дню  січневому  новому,
І  розіллє  багряне  каркаде
Світанок  у  мереживі  тонкому
На  вовну  хмар,  і  перший  промінець
Затягне  облямівкою  тонкою
В  душі  твоїй  задавнений  рубець,
Немов  сам  Бог  торкнув  тебе  рукою...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548508
дата надходження 03.01.2015
дата закладки 04.01.2015


Віталій Назарук

РАДІСТЬ КОХАННЯ

           Музика  Віктора  Охріменка

Задививсь  у  карі  очі,
В  золоте  волосся…
І  навік  утратив  спокій
Бурним  відголоссям.
Так  запали  мені  в  душу
Чорні  оченята,
Замінили  в  серці  тишу  -
Стало  вічне  свято.

Приспів:
Крізь  тумани  сиві,
Крізь  вечірні  роси,
Ми  тоді  щасливі,
Як  ідемо  босі
По  сухому  сіні,
Як  зірки  спадають,
Лине  солов’їна
Пісня  понад  гаєм.
Я  тебе  кохаю  -
Ти  ж  зі  мною,  мила,
Разом  я  літаю  -
Виростають  крила…


Місяць  виглянув  з-за  хмари,
Засвітились  очі,
Не  було  на  світі  пари,
Як  ми  серед  ночі…
Щоб  босоніж  в  руті  м’яті,
Ми  збивали  роси,
А  чарами,  що  з  любистку,
Пахли  твої  коси.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531249
дата надходження 20.10.2014
дата закладки 03.01.2015


Наталя Данилюк

Тулитись теплими думками…

Тулитись  теплими  думками
До  захололих  щік  твоїх...
Вслухатись  в  те,  як  під  ногами
Рипить,  мов  цукор,  білий  сніг...

Як  десь  хрумтить  скоринка  льоду
Під  гострим  лезом  ковзанів!
Вдихати  теплу  насолоду
Терпкої  кави  у  вікні.

Ловити  цитрусові  нотки,
А  поміж  ними  -  хвойний  бриз:
Зимовий  мікс,  не  то  солодкий,
Не  то  з  кислинкою  сюрприз.

І  упиваючись,  п'яніти
Чи  то  від  сяйва  ліхтарів,
Що  заливають,  мов  софіти,
Слідів  мережку  у  дворі...

Чи  то  від  іскорок  гарячих
Твоїх  усміхнених  зіниць!..
І  пресувати  сніг  у  м'ячик
Теплом  ворсистих  рукавиць.

І  затуляти  що  є  сили
Тендітне  щастя  від  завій,
Що,  мов  метелик  тонкокрилий,
Бринить  у  тебе  в  рукаві!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539130
дата надходження 24.11.2014
дата закладки 03.01.2015


Віталій Назарук

РОДИНІ ІЗ КЛУБУ ПОЕЗІЇ

Моя  родино,  що  живе  у  клубі,
Шановні,  поетеси  і  мужі,
Мені    Ви  всі  чарівні,  щирі,  любі,
Усі  мені  до  серця  і  душі…
Ще  рік  минув,  ми  маємо  здобутки  -
Чарівне  слово,  пісню  чи  вірші,
Та  головне,  що  їх  читають  люди,
Оте,  що  пишемо  і  те,  що  до  душі.
За  кілька  днів  засяє  новий  місяць
І  Новий  рік  піде  у  нову  путь,
І  зорі,  що  на  небі  синьо  висять,
Теплом  і  щастям  долю  огорнуть.
Прийміть  від  мене  привітання  щирі,
Щоб  Новий  рік  створив  нам  благодать,
Щоб  ми  жили  у  щасті  і  у  мирі,
Хай  в  небі  чистім  зорі  мерехтять.
Кохання  Вам,  достатку  і  здоров’я,
Щоб  Муза  шанувала  Вас  завжди,
Щоб  посміхалась  вірна,  щедра  доля,
А  нові  вірші  римою  лягли.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546870
дата надходження 27.12.2014
дата закладки 28.12.2014


Віталій Назарук

ТУЛЯТЬСЯ МАЛЬВИ

Ще  шумлять  у  полях  недостиглі  жита,
А  хрущі  до  садків  перебрались
І  співає  весна,  і  квітують  літа,
А  дві  долі  в  цей  час  закохались…

Знову  Мавка  сплітає  весняний  вінок,
Натомилася  річка  від  ряски,
Соловей  посилає  своє  «тьох»  та  «тьох»,
А  луги  вишивають  всім  казку.

Конюшина  цвіте  і  гаптує  луги,
Роси  зранку  –  неначе  перлини
І  лелеки  по  парах    шукають  сліди,
Мальви  туляться  ніжно  до  тину.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541621
дата надходження 05.12.2014
дата закладки 07.12.2014


Крилата

ТА ЯК ЖЕ КОРІНЬ ОБРУБАТИ?

Не  вичавить  із  наших  душ
Народну  пісню  українську
Про  плин  ріки,    калини  кущ,
Тривожну  долю  материнську.

Не  випороть  із  сорочок
Орнамент,  вишитий  нитками,
І  долю,  що  на  рушничок
Ляга    з-під  рук  сердешних    мами.

Із  серця  –  людськості  лице,
У  Бога  віри    не  забрати.
Хай  скаже  хтось  –    не  модно  це.
Та  як  же  корінь  обрубати?
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526226
дата надходження 27.09.2014
дата закладки 27.09.2014


Юрій Цюрик

Колабораціоністам.

Ординця  погляд  скаженів,
Відчувши  справжню  ейфорію…
А  ви,  мов  стадо  баранів,
Чимчикували  під  Росію…  

Почувши  дзенькіт  срібняків,
Ви  тупо  стали  на  коліна…  
Запроданців  споконвіків  
Більш  не  згадає  Україна…

Неначе  охопив  вас  сказ,
Чи  задурили  "путіністи"…
Забули  батьківський  наказ,  
Ви  –  колабораціоністи…

Як  все  банально  у  житті  -                    
Змінили  мовчки  Батьківщину…
І  залишились  в  забутті,
Гірку  ковтаючи  провину…

Півострів  шумно  гомонів
Після  «рашистської»  навали…
А  ви,  мов  стадо  баранів,  
У  небуття  чимчикували…  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525557
дата надходження 24.09.2014
дата закладки 24.09.2014


Крилата

Я БОГУ ДЯКУЮ ЗА ВСЕ

Я  маю  те,  на  що  я  заслужила.
Я  маю  те,  що  Бог  дозволив  мать.  
Не  скаржусь.  Вкриті  пір’ям  мої    крила
І  у  душі  квітує  благодать.

Господь  щодень  дає  мені  поживу  –  
Для  тіла  і    душі  без  перепон.
І  я  іду,  лечу,  долаю  ниву,
Немов  бігун  свій  дальній  марафон.

Я  дякую  за  те,  що  було  й  буде.
Цілую  руку  Господу    за  все.
Він  завжди  щирий,  люблячий.  А  люди…
Вони  лиш  люди,  як  і  я  проте.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524879
дата надходження 21.09.2014
дата закладки 22.09.2014


Nikita13

Вони повернуться… А ти?

Вони  повернуться  сьогодні,  може  завтра…
Та  вже  ніколи  їм  колишніми  не  буть.
За  крок  від  смерті,  під  гарматні  залпи
Життя  перевернулось…  взяло  іншу  суть.

Від  нині  і  назавжди  він  не  просто  син,
Не  просто  лікар,  пасажир  або  водій…
Він  той,  хто  небо  боронив.  З  останніх  сил  
Під  кулі  йшов,  сміливо  рвався  в  бій.

Віддав  здоров’я  без  вагань  за  небо  синє,
Вогонь  долав  і  пекло.    Літо…  день  спекотний…
Незвичною  “відпустка”  видалася  нині
Під  мінометним  градом,  на  пісках  окопних.

Вони  повернуться  не  тими,  що  були.
Земля    поклониться  їм,  кров’ю  вмита.
Вони  повернуться…    очищені.    А  ти?
Що  скажеш  їм?..    Як  будеш  далі  жити?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513344
дата надходження 24.07.2014
дата закладки 10.08.2014


Віталій Назарук

ХЛОПЕЦЬ У МУНДИРІ

Біленька  хатина,  двері  світло  сірі,
Повернувсь  додома  хлопець  у  мундирі,
Подививсь  на  маму  і  сльоза  злетіла,
За  короткий  термін  мама  посивіла.

Заламала  руки  -  обняла  синочка,
За  цей  час  для  нього  вишила  сорочку,
Тато  пакнув  люльку,  підійшов  до  сина,
Кольором  червоним  сяє  сорочина.  

Накриває  мати  нову  скатертину,
Як  я  тобі  рада,  мій  рідненький,  сину…
Добре,  що  не  звістка,  добре,  що  не  втрата,
Що  живого  стріли  із  війни  солдата.

А  на  тому  боці,  розмістили  «гради»,
Родичі  з  Росії  б’ють  по  наших  –  гади…
Може  з-за  кордону  брат  стріляє  в  брата,
Його  теж  чекає  у  Росії  мати.

Ти  прийшов  додому,  повернувся  сину,
Доля  така  в  тебе  берегти  Вкраїну…
Бо  «брати»  шматують  на  куски  державу,
Ти  за  честь  воюєш,  за  наш  мир  і  славу!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515479
дата надходження 04.08.2014
дата закладки 05.08.2014


ГАЛИНА ПОЛИЩУК (ЯРМУЛЬСКАЯ)

МОЯ УКРАЇНА

                             Чудова  Україна  й  дуже  мила,
                               Щирішої  немає  на  землі.
                               Сорочку  мама  доні  вишивала,
                               І  говорила  їй  слова  такі:
                             "Вдягай,  частіше,  доню,  вишиванку,
                               Традиції  свої  ти  збережи.
                               Люби  всим  серцем  щиро  Україну
                               Й  вона  тебе  полюбить  назавжди".
                                                             Приспів:
                                 На  сорочці  гарнії  візерунки,
                                 Цеж  моєї  матінки  подарунки.
                                 Маківка  до  маківки  прилягає,
                                 Аж  душа  радіє  та  розквітає.
                                 Ягідки  калиноньки  намалюю,
                                 І  слова  я  мамині  закарбую.
                                 Закарбую  в  серці  своїм  навіки,
                                 Пам'ятати  буду  тебе  довіку.

                                 Ти  Україно,  земле  моя  рідна,
                                 Оспівана  піснями  назавжди,
                                 Любов  до  України  дуже  сильна.
                                 Пошли  нам,  Боже  миру  навіки.
                                 Нехай  щасливі  діти  усі  будуть,
                                 Не  знають  вони  горя  та  війни.
                                 Хай  радість  окриляє  всих  у  світі,
                                 Всим  зичу  миру  й  ласки  на  землі.
                                                                   Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515059
дата надходження 02.08.2014
дата закладки 02.08.2014


Наталя Данилюк

У прадавньому лісі

[img]http://www.poetryclub.com.ua/upload/photoalbum/424500f448d4487056258b2980ca7ac4[/img]  [img]http://www.poetryclub.com.ua/upload/photoalbum/6e9161f35bbb548c840bc8d49a3efd45[/img]

Прадавній  лісе,  вкрий  і  прихисти
Нас,  пілігримів,  у  своїй  дрімоті,
Де  сивих  гір  потріскані  хребти
Ряхтять  на  сонці,  ніби  в  позолоті.

Тут  зупинився  звичний  часоплин,
Мов  збився  з  ритму  суєти  мирської,
В  затишші  хвойно-букових  гардин
Гриби  собі  дрімають  в  супокої.

Вузенька  стежка  мохом  поросла  –
Ступати  м'яко,  мов  по  ковроліні,
Янтарним  воском  скапує  смола
І  мерехтить  у  теплому  промінні.  

Застигла  брила  ве́тха,  мов  ковчег,
Посеред  моря  зелені  і  моху,
Грайлива  річка  піниться,  тече
Отарою  овець  з  переполоху.

Фарбує  день  медовим  олівцем
Прозорі  хвилі,  схожі  на  цирконій.
Тут  кожен  з  нас  –  тендітне  деревце
У  мудрого  пралісу  на  долоні.

П'ємо  ковтками  спраглими  озон,
Вростаємо  у  пам'ять  корінцями.
Могутня  скеля,  дужа,  мов  бізон,
Згори  до  себе  манить  манівцями.

Тут  по  обіді  небо  в  молоці
Купає  соснам  чубчики  колючі,
Важкі  думки  летять,  мов  камінці,
У  пащу  прірви  зі  стрімкої  кручі.

І  вже  душа,  просвітлена,  легка,
В  обіймах  лісу  наслухає  го́вір.
Чиясь  міцна  невидима  рука
Збиває  хмар  подушечки  пухо́ві.

Така  краса,  аж  розум  солодить,
Очима  не  вловити  всю  палітру!
Тримаємось  думками  за  блакить,
А  крила  –  невловимі  руки  вітру!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513829
дата надходження 27.07.2014
дата закладки 28.07.2014


Борода

Коли ти не поруч

Коли  ти  не  поруч,  розлука  гнітить,  
вривається  в  сни  і  регоче.  
Коли  ти  не  поруч,  мов  рік  кожна  мить,  
як  вічність  безсоннії  ночі.  
Коли  ти  не  поруч,  світанки  сумні  
і  пасмурні  дні  навіть  в  спеку.  
Коли  ти  не  поруч,  здається  мені,  
що  я  овдовілий  лелека.  
Коли  ти  не  поруч,  весь  світ  не  такий,  
неправильний  відлік  у  часу.  
Коли  ти  не  поруч  життя  маяки  
на  зустріч  розвернуті  нашу!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428677
дата надходження 01.06.2013
дата закладки 26.06.2014


Юрій Цюрик

На крилах доля радість нам несе…

На  крилах  доля  радість  нам  несе;
Буття  ж  моменти  різними  бувають…
Жінки  прощають  нам  в  житті  усе,
Але,  на  жаль,  не  все  та  й  забувають…

Мовчання  жінки  –  найсильніший  крик,
Що  розриває  душу  на  шматочки;
Холодний  гнів,  неначе  льодовик,
Чуттєво  викривляє  вуст  куточки…  

Вдивляймось  у  прекрасні  озерця;
Цілуймо  наймиліші  очі  й  брови…
Не  наступаймо  милим  на  серця;
Нехай  буяють  почуттів  діброви…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505300
дата надходження 15.06.2014
дата закладки 16.06.2014


Любов Ігнатова

Моє панно

Відповідь  на  відповідь
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499115
автор  Serg

Єдина  мить  ...а  скільки  ïй  дано
Верховним  Кимось  слабкості  і  сили?!
Сплітаю  візерунчасте  панно
З  пір'ïн  отих,  що  загубили  крила  ...

Вплітаю  віршів  золоті  нитки,
Душі  своєї  і  тепло,  і  світло  ;
Роблю  із  пісні  срібні  завитки,
Щоб  полотно  моє  душею  квітло  ...

Тобі  дарую  :  хочеш  -  забирай!
У  лютий  холод  хай  тебе  зігріє  ;
Твого  джерельця  чистий  віршограй
Відродиться  і  знов  заструменіє  ...


У  післягроззі  райдуга  сія,
І  дихається  солодко  і  вільно  ...
І  навіть  біль  уже  не  дошкуля,
Коли  він  нами  вистражданий  спільно  ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499147
дата надходження 15.05.2014
дата закладки 28.05.2014


Любов Ігнатова

Вже вкотре …

Вже  вкотре  розпинаєм  на  хресті 
Людського  Сина  під  гучні  фанфари,
Б'ючи  у  груди  :"Господи,  прости! 
Дай  оминути  праведної  кари!  "...
       
Відпрацювавши  тридцять  срібняків, 
Сльозами  омиваючи  обличчя,
З  проворністю  нікчемних  байстрюків 
Штовхаємо  слабкіших  на  узбіччя  ...
       
На  фантиках  смаколиків  -  зловтіх
Малюєм  ілюзорне  сьоме  небо  ;
Знов  поспішаєм  возвеличить  гріх  ,
Перекрутивши  заповідь  під  себе  ...

Бажаючи  прощЕння  роздобуть, 
Не  молимось  ,поки  не  чуєм  грому...  ...
Знов  Господа  ведем  у  хресну  путь,
Старим  шляхом  вертаючись  додому  ...

Забувши  істину,  що  Бог  -  то  є  ЛЮБОВ, 
Святе  Ім'я  згадавши  вкотре  всує, 
Між  ганчір'яно  -  туфельних  обнов 
За  гроші  індульгенцію  купуєм  ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499376
дата надходження 16.05.2014
дата закладки 28.05.2014


Любов Ігнатова

Такий собі експромт …

Без  тебе  так  сумно  і  важко  на  серці  ...
Між  нами  веснЯні  дощі  пролягли  ...
І  кожна  краплина  у  вірші  озветься
І  пустить  коріння  любові  углиб  ...

Я  знову  і  знову  вплітатиму  Слово
У  кожен  свій  видих,  в  кожнісінький  вдих  ;
Я  пісню  народу  візьму  за  основу,
Таку,  щоби  вітер  буремний  притих  ...

Я  буду  леліяти  думку  про  тебе...
В  ключі  журавлинім  частину  душі
Тобі  відішлю,  обійму  тебе  небом,
Схилюся  до  ніг  у  ряснім  спориші  ...

Я  буду  чекати  твоï  віршоспіви  ,
Як  предки  чекали  вогню  благодать,
Як  зе'млі  чекали  у  посуху  зливи,
Щоб  кожнеє  слово  у  серце  ввібрать  ...

Пиши  мені,  чуєш,  коли  бракне  сили,  
Як  сльози  у  грудях  вогнем  запеклись,
Коли  станеш  птахом,  розправивши  крила,  
Коли  знову  схочеш  злетіти  увись  ...

Це  знову  відповідь  на  відповідь  того  ж  автора  (Serg)  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499718
дата надходження 18.05.2014
дата закладки 28.05.2014


Крилата

ПРО МОВУ УКРАЇНСЬКУ

Не  раз  доводилося  чути,
Як  мову  нашу  зневажають.  
Сусіди  східні  і  манкурти
За  меншосортну  її  мають.

Мовляв,  сільська  і  несучасна.
А  розвиватися  давали?
Їй  на  уста  колодку    часто
І  дріт  колючий    накладали.

Та  рідна  мова  не  згубилась,  
Не  вицвіла  і  не  погасла.
З  любові  іскри  розгорілась,
Немов  весна,  розквітла  рясно.

Щоденно  на  новій  сторінці.
Бринить,  немов  дзвінке  джерельце.
Її  кохаймо,  українці.
Відкриймо  їй  гостинно  серце.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501487
дата надходження 27.05.2014
дата закладки 27.05.2014


Наталя Данилюк

Корицева донна

[i](навіяне  поезією  Сергія  Осоки  "Мадам  Донателла")[/i]

Корицева  донна
стоїть  на  терасі  нічній,
велюрова  сукня  блищить,
ніби  шкіра  пантери,
і  профіль  її  витікає
чорнилом  у  скверик,
і  кров  закипає  
подвійним  еспрессо  у  ній.

Самотня  і  горда,
цигаркою  дражнить  імлу,
роздмухані  іскри,
мов  паприка,  в'їлись  у  вени...
І  погляд  її  неприкаяно-
гірко-шалений,
мов  лазер  тонкий,
розсікає  застиглу  смолу.

Корицевій  донні
так  личить  лискучий  велюр,
у  ньому  вона,  ніби  пара,
легка  й  безтілесна,
налиті  глінтвейном,
паша́ть  оксамитові  перса
і  глянцевим  полиском
вабить  її  манікюр.

Між  пальців  худих
розтікається  сивий  димок
і  губи  її  кровоточать
солодким  мускатом,
розщеплюють  спазми
у  тілі  кожнісінький  атом,
і  подих  терпкий  обпікає
вогнем  до  кісток.

Корицева  донно,
спокусо,  спокуто  гірка,
ти  диханням  рівним  
затлумила  крики  і  кроки!..
Під  атласом  шкіри
вирують  рубінові  соки
і  ніч,  мов  пантеру,
твоя  приручає  рука.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500861
дата надходження 23.05.2014
дата закладки 27.05.2014


Валентин Бут

Революція

"Ре-во-лю-ція!  Ре-во-лю-ці-я!  "
(  муза  цього  вірша  -  Наталка  Ярема  з  її  твором  "Революція")

"Революція,  революція"  -
Таки  справді  вже  нас  допекло.
Дехто  раптом  згадав  Конституцію,
Мов,  законом  би  краще  було.

Воно,  звісно,  законом  би  краще,
Особливо,  як  суд  кишеньковий,
А  над  ним  є  серйозний  смотрящій,
А  в  смотрящєго  Беркут  кийковий.

"Ех,  підставили  владу,  козляки,
Поламали  спокійне  життя!
Хто  там    бив!  Все  було  лиш  для  ляку,  
А  вже  всі:  "Побиття!  Побиття!"

Бач,  Европи  їм  враз  закортіло,
Наче  медом  намазано  там...
А  що  ж  ми?  Ми  ж  за  вами  гляділи,
Щоби  кльово  було  всім  котам...

Ех,  нікчеми,  невдячні  зрадливці!
Ви  не  раз  ще  згадаєте  нас!
Ви  -  отара,  затюкані  вівці,
Що  здіймають  на  пастиря  глас..."

Ті  переспіви  чуєм  щоднини
І  як  вірити  тим  паханам,
То  це  ми  згвалтували  країну
І  що  б'ють  нас  -  то  наша  вина.

Може  й  так,  бо  ми  довго  терпіли
Там,  де  мали  б  піднятися  враз.
Та  коли  вже  дійшлося  до  діла,
То  нічим  не  спинити  тут  нас.

Я  не  з  тих,  в  кого  часті  полюції
Від  чеснот  тої  сучої  пані,
Та  нехай  буде  вже  революція,
Бо  терпіння  втопилось  в  чеканні.

Революція  з  запахом  диму
В  барабани  нам  б'є  з  барикади:
Гей,  смотрящіє  -  я  тут  людина,
Це  мій  край,  а  от  вам  час  втікати!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465836
дата надходження 13.12.2013
дата закладки 11.05.2014


Nikita13

Пам'ятайте…

Я  сьогодні  востаннє  прийшов
На  Майдан…  і  прощаюся  з  вами.
Надвечіря.  Вже  сонце  зайшло,
Затуляючи  рани  криваві.

Небеса  кровоточать  дощами,
Хоч  запахло  весною    в  огні.
Ти,  матусю,  не  плач  ночами;
Я  її  наближав,  як  умів.

За  синів  я  стояв  на  сторожі,
За  безхмарну  і  вільну  весну.
Серед  ангелів  в  місці  Божім
Засилаю  молитву  свою.

Побратими,    між  вами  стою.
І  дарма,  що  не  б’є  кров  у  венах.
Бог  покликав  у  Сотню  свою,
Боронити  Вкраїни  знамено.

Пам’ятайте  обов’язок  свій,
Що  давав  нам  і  мужність  і  силу,
Що  в  тріскучі  морози  нас  вів…
Допоможу…  Стоятиму  з  тилу…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481208
дата надходження 22.02.2014
дата закладки 27.04.2014


Юрій Цюрик

О, как мы раньше ошибались…

О,  как  мы  раньше  ошибались…
Какой  была  циничной  ложь,
Ведь  те,    кто  братьями  считались,  
Вонзили  в  нашу  спину  нож…

Как  это  все  могло  случиться  ?!?...  
Неужто  впрямь  лукавый  Пу  
Народов  гнева  не  боится,    
Коль  вышел  на  войны  тропу  ?...

Неужто  помутился  разум
У  обезумевших  солдат,
По  нерадивому  приказу,
Поднявших  дерзко  автомат  ?!....

Неужто  мрачные  мутанты,
Зеленые…  в  лазурной  мгле…  
Уже  не  братья  –  оккупанты  -
Блуждают  по  моей  земле  ?!...

Снимите  с  братских  лиц  личину,
Средь  лжи  найдите  Правды  суть...
И  только  нож,  вонзенный  в  спину,  
Мне  ночью  не  дает  уснуть...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491537
дата надходження 10.04.2014
дата закладки 27.04.2014


Крилата

НЕОГОЛОШЕНА ВІЙНА

Майдан.  Повстання  за  права,
Проти  корупції  і  зла.
Загиблих  славні  імена  –  
Неоголошена  війна.

В  церквах  відспівування,  плач.
Верхівки  зміна.  А  палач  –  
В  Росії.  Братня  сторона?
Неоголошена  війна.

Сліди  зеленої  чуми.
І  здача  Криму  без  стрільби.
Угоди  –  до  морського  дна.
Неоголошена  війна.

Сепаратизм  і  тероризм.
Обстріляний    патріотизм.
Схід,  Південь,  пискіт  –  план  Кремля.
Неоголошена  війна.

Кордон.  Під  ним  чужа  броня  –  
Снаряди.  Танки.  Страх  щодня.  
Душа  –  натягнена  струна.
Неоголошена  війна.

Це  чорне  марення  якесь!
В  тривозі  світ  і  край  увесь.
У  серці  цвяхом  і  ця    весна  –  
Неоголошена  війна.

Та  вірим,  правда    з  нами,  Бог.
Звільнить  Господь  нас  від  тривог.
І    вп́аде  карою  вина  –  
Неоголошена  війна.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495229
дата надходження 27.04.2014
дата закладки 27.04.2014


Окрилена

Легко



Теплінь  яка!  Меланжеве  сукно
у  квітах  простелилося  навколо.
Розлилося  кульбабове  вино
і  небо  розпашілося  бузково.

Зустріти  б  Вас  і    поглядом  одним
розвіяти  з  очей  солодкий  дОкір.
Чомусь  мені  приснилися  сумним,
задуманим  увись  і  одиноким..

А  в  мене  все  як  завше,  але  ні  -
навчилася  приходити  дочасно)
Та  кажуть,  в  часі  головне  -  піти,
ще  завиднА,  як  вогнище  не  згасло.

Тоді  я    поспіхом  ішла,  ступні,
немов  мурашником  рудим  пройшлися.
Жбурляли  зграї  горобців  шумні,
навстріч  гукало,  шелестіло  листя…

І  вже  як  є.    Розсипала  жалі,
немов  дрібні,  червоні  намистини.
Але  нитки  ще  в’яжуться  в  вузли
щоденно,  мимоволі,  щохвилини.

Ступаю  легко  струнами  рукИ  -
невидиме  звучання  збереглося.
Цвітуть  бузки.  О,  як  цвітуть  бузки!
Вплітаються  із  вітром  у  волосся.

[img]http://desktopwallpapers.org.ua/large/201303/25552.jpg[/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495072
дата надходження 26.04.2014
дата закладки 27.04.2014


Володимир Шевчук

Ніжно-ніжно сонце…



Ніжно-ніжно  сонце  щоки  залоскоче,  
Мов  цілує  милий  в  самий  перший  раз...  
Задивився  вкотре  у  бездонні  очі  
Повні  раювання  і  солодких  фраз.  

Не  згоріти  тому,  хто  горить  коханням,  
І  не  потонути  в  морі  почуттів…  
Не  ховай  же  очі!  –  повні  раювання,  
Де  б  ти  не  дивилась  у  своїм  житті.  

20.03.2014  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487004
дата надходження 20.03.2014
дата закладки 27.04.2014


Володимир Шевчук

Сади біліють



Сади  біліють.  Все  довкола  біле.  
І  аромат  –  медовий  і  п’янкий  
Так  лагідно  від  повсякдення  зцілить  
Що,  мабуть,  лиш  в  Едемі  ще  такий.  

Сади  біліють.  Ніби  чиста  казка!  –  
Черешня  в  цвіті  –  біла,  неземна  
Та  вишні  вицвіт  подає  підказку  
Що  найгарніша  зараз  –  це  вона…  

А  яблуні!  Якщо  цвітіння  мало,    
То  їх  це  не  стосується  –  ні-ні!  
…Чи  ж  то  Ти  знов  про  зиму  нагадалась,  
Що  так  сади  біліють,  наче  сніг?  

25.04.14  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494939
дата надходження 25.04.2014
дата закладки 27.04.2014


Віталій Назарук

РАНОК

А  небо  чисте  з  маревом  вгорі,
Червоний  схід  сховав  червоне  сонце
І  допікають  зранку  комарі,
Вітер  не  дихає  в  відчинене  віконце.

Трава  в  росі,  вона  спокійно  спить,
Води  краплини  чисті,  наче  криця,
І  прийде  мить  –  єдина  дивна  мить,
При  сході  сонця  зразу  заіскриться…

Дві  горлиці  злетіли  до  гнізда,
В  густому  гіллі  темної  ялини
І  чути  звуки  сонного  дрозда,
Що  виглянув  з-за  гілки,  як  з-за  спини…

Виходить  сонце  і  ясніє  день,
Побігли  кольорами  ранні  роси,
Корів  вигонять,  чути  «дзень-дзелень»,
Це  ранок  щастя  і  його  нам  досить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494986
дата надходження 26.04.2014
дата закладки 27.04.2014


Наталя Данилюк

Весняний день тюльпанами розцвів…

Весняний  день  тюльпанами  розцвів  -
Така  строкатість,  аж  бере  за  очі!
І  сонячно-медові  поторочі,
Мов  дітвора,  стрибають  у  траві.

Дурманять  вишні  цвітом  запашним  -  
Така  духмяна  тепла  завірюха!
Лінивий  кіт  нащурив  гострі  вуха
І  наслухає  порухи  весни.

Руда  бджола  принишкла  у  траві
І,  наковтавшись  пахощів,  шаманить.
Моріг  бентежить  ароматом  пряним,
Лоскоче  п'яти  кінчиками  вій.

Нап'яв  павук  тендітне  макраме
Між  гілочок  у  білосніжній  піні.
Скупавшись  у  янтарному  промінні,
Розніжився  замріяний  ромен.

Вигойдують  росу,  неначе  ртуть,
Тюльпанові  осяяні  фужери,
Волами  повлягалися  кичери,
Хмаринну  вовну  клаптями  скубуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494911
дата надходження 25.04.2014
дата закладки 27.04.2014


Наталя Данилюк

Великоднє

У  пахощах  травневої  пори,
Коли  дурманять  яблуні  рожеві
І  пелюстки  тендітно-перкалеві
Цілують  теплі  мускусні  вітри...
Коли  вишень  дитинних  білоцвіт
Січе  у  трав  духмяне  шумовиння
І  золотого  сонця  павутиння
Мережить  гір  шовкових  малахіт,
Великий  День  крокує  по  землі,
Гудуть  врочисто  дзвони  Великодні,
Усі  стежки-доріженьки  Господні
Ведуть  під  тепле  сайво  куполі́в.
З-під  вишиття  святкових  рушників
Паски  гладенькі  дихають  ваніллю
І  величають  сонячну  Неділю
Пташок  співучих  трелі  гомінкі.
Щаслива  звістка  лине  до  небес
І  голос  храму  світ  весняний  будить!
Радійте  нині,  веселіться,  люди,  -
Христос  Воскрес!  Воістино  Воскрес!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422736
дата надходження 04.05.2013
дата закладки 17.04.2014


Наталя Данилюк

Народе мій, воскреслий у віках…

Народе  мій,  воскреслий  у  віках,
Тобі  між  націй  європейських  бути,
Бо  ненаситне  зло  спіткає  крах
І  крик  його  залишиться  невчутим…

І  лють  його  нещадно  спопелить,
І  вичахнуть  ліси,  немов  пустелі.
А  над  тобою  лагідна  блакить
Розмиє  веселкові  акварелі!

Після  грози  розбурхана  весна
Сади  зама́їть  пишно,  як  на  свята,
Задріботить  у  полі  борона,
Зодягнеться  у  цвіт  вишневий  хата.

А  рідна  мова  стане  на  крило,
Мов  журавля,  злетівши  понад  хмари!
Заб’є  ключем  засохле  джерело,
Пощезнуть  воєн  да́внішні  примари…

І  ти  кущем  добірним  зацвітеш
Між  європейців,  мудрий  мій  народе!
Господь  поставить  Слово  пресвяте
На  варті  миру,  правди  і  свободи.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493131
дата надходження 17.04.2014
дата закладки 17.04.2014


Крилата

ПО РІДНІМ КРАЮ СУНЕ ЗЛО

По  ріднім  краю  суне  зло  -  
Підступне,    хиже,  мов  гадюка.
У  руки  проситься  шаблюка,
Щоб  вивернуть  йому  нутро.

І,  може,  варто  розітнуть
Стару  зчорнілу  цю  гноїну
На  тілі  Мами-України,
Щоб  до  життя  вернуть  їй  путь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492522
дата надходження 14.04.2014
дата закладки 16.04.2014


Віталій Назарук

Свіжий подих весни

На  стрімку  стежину,  моя  доле,
Що  прямує  до  твого  порогу,
Ти  до  мене  вийдеш,  моя  зоре,
Оберемо  вдвох  одну  дорогу.        

Приспів:
Я  прошу  тебе,  люба,
Будь  зі  мною  до  віку,
Я  прошу  тебе,  люба,
Забери  мене  в  сни,
Я  прошу  тебе,  люба,
Щоб  кохання  без  ліку,
Принесло  в  моє  серце,
Свіжий  подих  весни.

   
Ми  підемо  по  житті  пліч-о-пліч,
Щоб  плече  підставити,  як  треба,
Як  єдине  ціле,  двоє  поруч,
Щоб  синіло  нам  безхмарне  небо…

В  спеку  ми  знайдемо  прохолоду,
Не  злякають  нас  страшні  морози,
Ми  відчуємо  обоє  насолоду,
Не  страшні  нам  бурі,  а  ні  грози…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492884
дата надходження 16.04.2014
дата закладки 16.04.2014


Віталій Назарук

ІДУТЬ РОКИ

Ідуть  роки,  ідуть  роки,
Ідуть  стежиною  до  краю,
А  я  люблю,  як  і  любив,
Тебе  і  нині  ще  кохаю.

Світанки  сяють  у  росі,
І  пахне  ніжно  матіола,
А  ти  завжди  в  своїй  красі,
Моя  кохана,  чорноброва.

Притихла    стомлена  хода,
Сідає  сонце  до  спочинку,
Мені  ти  завжди  молода,
До  тебе  лину  щохвилини.

Ідуть  роки,  ідуть  роки,
І  наповняє  щастя  груди,
Ми  наче  береги  ріки,
У  нас  кохання  вічне  буде!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491694
дата надходження 11.04.2014
дата закладки 11.04.2014


Віталій Назарук

ВІДРОДИМО СІЧ

Перебите  у  птаха  крило,
Він  не  може  летіти  по  небу,
Січове  охололо  гніздо,
Заридали  могили  по  степу…

Затупились  у  хаті  шаблі,
Козаки  розучились  стріляти,
Ну,  а  ті,  що  ростуть  -  ще  малі,
Не  зуміють  себе  відстояти…

Дух  козацький  проте  не  потух,
По  Вкраїні  він  люд  піднімає,
На  могилах  по  цілім  степу,
Він  із  вітром  у  парі  гуляє…

Двісті  років,  як  знищена  Січ,
Знищив  «брат»,  а  тепер  це  фашисти,
Але  зорі  освітять  нам  ніч,
Буде  в  нас  колись  небо  ще  чисте.

України  піднімемо  стяг,
Заспіваємо  гімн,  як  годиться,
Ми  підемо  шляхами  звитяг,
Ще  нам  рясно  зародить  пшениця…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490852
дата надходження 07.04.2014
дата закладки 08.04.2014


Віталій Назарук

МОЛОДА МАТУСЯ

Смуток  залишили  відлетівши  діти,
Хмари  сивиною  впали  на  чоло,
Мама  виглядає  діточок  щомиті,
Часто  йде  самотня  в  поле  за  село…

На  шляху  далеко  курява  взялася,
Чути  тихій  гуркіт  -  їде  хтось  в  село,
Заметіль  вишнева  з  вітру  піднялася,
Відчуває  –  діти,  як  їй  повезло…

Приспів:
В  нас  дорога  єдина  -  це  дорога  додому,
Нас  веде  до  хатини,  де  батьківський  поріг,,
Завітайте  додому,  поклоніться  святому,
Тут  вас  мама  чекає,  яка  збилася  з  ніг…

Зупинилось  авто,  обліпили  внуки,
Пелюстки  вишневі,  наче  білий  сніг,
По  голівці  внуків  гладять  бабці  руки,
І  блаженства  спокій  на  обличчя  ліг.

Діти  просльозились  -  зрозуміли  маму,
Певно  їх  чекає  доленька  така
І  ковтають  сльози  спраглими  вустами,
А  матуся  раптом  стала  молода…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491078
дата надходження 08.04.2014
дата закладки 08.04.2014


Віталій Назарук

ПОНАД ГАЄМ

Поза  лугом,  попід  гаєм,
Серце  серцю  промовляє,
То  кричить,  то  замовкає,
Бо  зливаються  уста…

Зорі  падають  і  гаснуть,
А  любов  сердець  прекрасна,
Щоб  зустріти  її  вчасно,
Справа  не  проста…

Хмари  зорі  закривають,
А  серця  пісень  співають,
Хмари  в  небі  пропливають,
Б’ються  в  унісон…

Бо  цілунки  твої,  люба,
Приведуть  обох  до  згуби,
А  вишневі  твої  губи,
Як  чарівний  сон…

Поза  лугом,  попід  гаєм,
Серце  серцю  промовляє,
То  кричить,  то  замовкає,
І  мовчать  вуста…

Місяць  виглянув  з-за  хмари
І  розсипав  свої  чари,
Освітив  кохання  пару,
Зніс  у  небеса…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491077
дата надходження 08.04.2014
дата закладки 08.04.2014


Мандрівник

Ти пахнеш весняним дощем

Ти  пахнеш  весняним  дощем,
І  створена  з  ніжних  краплинок,
Я  хотів  би  стати  плащем,
Щоб  торкатися  твоїх  частинок...

   Ти  сіяєш  літнім  днем,
   І  здатна  сонце  дарувати,
   Моє  нутро  вже  морозиво  -  крем.
   Яке  можеш  ласувати...

Ти  співаєш  осіннім  вітром.
Мелодії  легкий  дотик,
Заполонить  терпке  повітря,
Його  ковтаю  через  ротик...

   Ти  дрімаєш  зимовим  сном.
   Та  прокладу  в  снігах  стежину,
   Постелю  перед  твоїм  вікном,
   Кохання  білу  скатертину...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478147
дата надходження 08.02.2014
дата закладки 12.02.2014


Ірина Хміль

Чого іще треба для щастя?

Прозориться  день  в  кришталевій  оправі,
І  мружаться  вікна  від  сонця  цілунків.
На  пригірку  сніжнім  натхненно  так  славить
І  зиму,  і  світ  увесь,  -  гайворон  лунко.

Осяйно-блискучий,  у  масть  чорносливу,
Злякатись  чи  ні?  -  водить  оком  крилатий.
А  потім  підскочив  до  мене  й  поштиво
Немов  би  вітаючись,  каркнув  завзято.

І  я  розсміялася  дзвінкоголосо:
Чого  іще  треба  людині  для  щастя?
Коли  навіть  птах,  цей  маленький  філософ,
Стрічає  мене,  як  подругу  найкращу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478473
дата надходження 10.02.2014
дата закладки 12.02.2014


AlexandrV

Будь патріотом

Прозрій  народе  України!
Уже  давно  наплинув  час,
Довести  виплодкам  зміїним,
Що  слава  є  і  воля  в  нас.

Не  даймо  браття  українці,
Сплюндрувати    рідний  край,
Терпець  заповнився  по  вінці,
Бо  знахабніли  зайди  вкрай.

Вони  тримають  нас  за  бидло,
Народ  тримають  за  рабів,
Невже  це  нам  ще  не  набридло,
Чи  страх  уже  наш  розум  з"їв?

Не  будьмо  до  життя  байдужі,
Прокиньтеся  із  забуття,
Загляньте  чесно  собі  в  душі,
Адже  назад  немає  вороття.

Нехай  не  ми,  ми  вже  пожили,
Але  ж  в  нас  діти,  внуки  є,
Чи  треба,  щоб  вони  тужили,
Клянучи  все  життя  своє.

Не  обливайсь  в  страху  холодним  потом,
Вставай  з  колін  на  ноги  та  іди,
Не  бійся  бути  справжнім  патріотом,
Рятуй  Вкраїну-неньку  від  біди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478536
дата надходження 10.02.2014
дата закладки 12.02.2014


AlexandrV

Рятівниця

Про  прихід  свій  весна  голосила,
Зелен-сад  рясноцвітом  буяв.
Зупинитись  мене  ти  просила,
Бо  над  прірвою  вже  я  стояв.

Крокував  по  життю  не  розумно,
Кожен  крок  віддаляв  від  мети.
Все  могло  закінчитися  сумно,
Але  вчасно  з'явилася  ти.

І  мене  від  біди  врятувала,
Перекрила  сумнівні  шляхи.
День  і  ніч  спокій  мій  вартувала,
Розганяючи  геть  всі  страхи.

Ти  немов  оте  світло  в  тунелі,
Що  побачить  давно  я  хотів.
Та  раніше,  під  градом  «шрапнелі»,
Я  в  гріховне  провалля  летів.

Поцілунком  мене  воскресила,
Піднесла  до  небес  з  небуття.
Бо  кохання  –  великая  сила,  
Повертає  жагу  до  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478948
дата надходження 12.02.2014
дата закладки 12.02.2014


AlexandrV

Слава героям

Героїв  не  злякати  мордуванням,
Не  спопелити  силу  волі  у  вогні,
Героїв  не  зламати  катуванням  –
Славетні  душі  з  міцної  броні.

У  боротьбі  шляхетну  славу  множать.
Характер  загартовують  в  бою.
Без  роздумів  голівоньку  положать
За  Україну,  матінку  свою.

Над  ними  сяє  подвигів  заграва,
Їх  справи  не  ховаються  в  імлі.
«Слава  Героям,  Україні  слава!»  -  
Буде  лунати  вічно  на  Землі.

07.02.2014р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478960
дата надходження 12.02.2014
дата закладки 12.02.2014


Юрій Цюрик

Замість віри й надії підкралась до серця зневіра…

Замість  віри  й  надії  підкралась  до  серця  зневіра;  
Скільки  ще  у  житті  доведеться  пройти  перешкод  ?!...
Я  ненавиджу  цього  пихатого  лютого  Звіра,
Що  мордує  і  знищує  мій  волелюбний  народ…

Я  ненавиджу  цю  деспотичну  бандитську  систему,
Що  катує  й  жорстоко  вбиває  знедолених  нас…
Й  спонукає  шукати  для  нації  Волю  щоденно;
І  лунає  набат  у  церквах  –  то  звучить  Парастас*.

Та  не  сила  їм  гордої  нації  духу  зламати
І  розвіяти  Віру  народу  по  сніжним  степам…
Їм  не  вдасться  синів  України  усіх  розіп’яти…
Їм  –  бездушним  сатрапам  й  тиранам,  злодюгам  й  катам.

Ми  не  хочемо  вічність  блукати  у  пошуках  Щастя;
І  шукати  омріяну  Правду,  сповиту  в  імлі…
Тож  надіюсь,  що  Істину  все  ж    воскресити  нам  вдасться,  
Бо  рабами  не  хочемо  бути  на  рідній  землі…

Парастас*  —  це  заупокійне  богослужіння,  яке  відправляється  за  убієнними.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478322
дата надходження 09.02.2014
дата закладки 09.02.2014


НАДЕЖДА М.

В якій ціні тепер добро?

На  світі,  кажуть,  все  від  Бога,
Чому  ж  тоді  існує  зло?
Тоді  чому  є  душі   вбогі,
За  що  їм  так  не  повезло?

Вони  не  здатні  полюбити,
Не  знають,  що  таке  добро.
Нізащо  можуть  осудити,
і  слово  ставити  ребром.

Чому  існує  в  житті  зрада,
Яке  їй  місце  у  житті?
Коли  принижується  правда,
Брехня  тоді  на  висоті.

Чому  черствіють  в  світі  душі?
В  якій  ціні  тепер  добро?
Хіба  ми  родимось  байдужі?
Чому  псується  так  нутро?

Врятуй  нас,  Господи,  врятуй.
Щоб  наші  душі  не  черствіли.
Прошу  тебе,  все  так  влаштуй,
Щоб  душі  наші  не  ржавіли...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477976
дата надходження 08.02.2014
дата закладки 08.02.2014


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.02.2014


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.02.2014


Віталій Назарук

ПОЕТ - ЦЕ ХУДОЖНИК

Поет  –  це  художник,  що  пише  картини,
Що  в  кожному  слові  шукає  відтінки,
У  вірші  поета  жевріють  іскрини,
Іскринки  кохання,  як  в  кожної  жінки.

Бо  як  без  кохання  -  так  само  й  без  мови,
Кохання,  без  слова,  не  сягне  вершини,
А  слово  до  слова  -  і  вже  калинова,
Що  фарбою  слово  лягає  в  картини.

З  мольбертом  у  полі,  де  роси  співають,
Де  жайвір  висить,  як  дзвіночок  вгорі,
Де  фарби  і  слово  удвох  розмовляють,
Де  зорі  горять,  як  нічні  ліхтарі.

Я  людям  картину  змалюю  словесну,
Де  неба  над  нами  одвічна  блакить,
Хай  слово  пісенне  у  небі  воскресне
І  віршем,  як  птах  угорі,  полетить.

Бо  все  починається  з  рідної  мови,
Картина  словесна,  що  творить  вірші,
Як  сонце,  що  зранку  на  обрії  сходить,
Малюнком,  що  так  нам  припав  до  душі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477295
дата надходження 05.02.2014
дата закладки 05.02.2014


НАДЕЖДА М.

Ще лелеки принесуть весну…

Ще  недавно  ми  весну  вітали:
Яблуні  і  квіти  зацвіли.
От  чого  ми  з  вами  не  чекали:
Це  -  дарунку  справжньої  зими.

Так.  Погода,  ніби-то  нівроку.
Веселіше  трохи  стало  жить.
Та  щось  підмивало  ненароком:
Чи  хотіла  цим  нас  обдурить?

І  зненацька  потяглися  хмари.
Затягли  весняний  білий  світ.
Це  зима  пустила  свої  чари...
І  красу  накрив  холодний  сніг.

Як  тут  упиратись  злим  морозам?
Ні!  Не  врятувати  ту  красу.
Але  вірю  я  отим  прогнозам:
Ще  лелеки  принесуть  весну...

Зупинилась  віхола  спочити.
Крила  поскладала  на  пеньку.
Хіба  можем  зиму  ми  судити,
За  весняну  витівку  таку?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475294
дата надходження 27.01.2014
дата закладки 03.02.2014


Віталій Назарук

МАМИНА ЛЮБОВ

Йдуть  роки  прискорено  до  краю,
А  за  краєм  ясна  далечінь,
Наче  Сонце  в  небі  догоряє,
Ніч  у  зорях  зустрічає  синь.

У  селі  під  пагорбом  хатина,
Дві  берези  і  розлогий  дуб,
Глечик  перевернутий  над  тином,
Шашлем  битий  дерев’яний  зруб.

Біля  печі  в  біленькій  хустині,
Мама  хліб  зібралася  спекти,
Наліпила  коржиків  дитині,
Щоби  хліб  мав  певний  час  зійти…

Розгорнула  жар  в  печі  під  боки,
Розвела  солодкої  води,
Дим  здіймався  догори  високо,
В  небі  залишаючи  сліди.

І  чомусь  понині  ця  картина,
Часто  постає  у  голові,
Мами  вже  нема  -  та  є  дитина,
Спогади,  при  хлібі  на  столі.

Ще  ніхто  й  ніколи  в  цілім  світі,
Мами  нам  в  житті  не  замінив,
Діточок,  неначе  хлібний  колос,
У  житті,  як  мама,  не  любив…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476809
дата надходження 03.02.2014
дата закладки 03.02.2014


Ярослав Дорожний

Освячені кров'ю


Кров  загиблих,  звірства  і  цинізм,
і  слова  із  трону,  мов  би  з  потойбіччя.
Хтось  чекає  на  покору.  Ні!  
Тільки  повноводна  повінь  помсти  річки.  

Правда  є  сильніша  від  гранат,
і  вона  зросте  в  людській  порохівниці.  
Втратили  людське  раби  й  гарант.  
Лиш  оскал  душі  і  обличчя  підлі,  ниці.  

Кров’ю  тут  освячені  сніги,
вже  вода  священика,  на  жаль,  безсила.
Птаха  ширить  темряву  могил,
Та  знайдем  сокиру,  обрубати  крила!  

Цінність  мають  полум’я  і  сталь,
візьмуть  плату  за  невинну  кров,  знущання.  
України  сповнений  Грааль.
Прапор  правди,  перемога  у  повстанні!  

21.55.  24.01.  поїзд:  Київ  –  Чернывцы

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476460
дата надходження 01.02.2014
дата закладки 03.02.2014


Наталя Данилюк

Ти пахнеш димом вигорілих шин…

[img]http://cs7011.vk.me/c7007/v7007460/259a8/BTPqV5RFVqk.jpg[/img]

Ти  пахнеш  димом  вигорілих  шин,
Так  пахнуть  гідність,  правда  і  свобода!
Тебе  не  раз  висміював  заброда,
Що  ти  своїй  Вітчизні  гідний  син.

А  ти  стояв,  упертий  і  міцний,
Незламний  духом  нації  будитель!
Твій  сивий  дід,    повстанець,  довгожитель,
Не  раз  хрещений  в  полум’ї  війни,

Благословляв  тебе  на  шлях  гіркий,
О,  нелегкий  він,  хлопче,  і  не  битий!..
Колючим  дротом  густо  оповитий,
Бо  кров’ю  вмиті  праведні  стежки.

Долаючи  тривогу,  біль  і  страх,
Твоя  завчасно  мати  посивіла,
Вона  тебе,  як  славного  Ахілла,
Щовечора  купає  в  молитвах.

А  в  день,  як  стихнуть  вибухи  пожеж,  
Ти  зі  щитом  холодним  чи  на  ньому
Через  поріг  до  батьківського  дому
Черлено-чорний  прапор  занесеш...






[b]Ты  пахнешь  дымом  от  сгоревших  шин...[/b]

Ты  пахнешь  дымом  от  сгоревших  шин,
Так  пахнут  только  правда  и  свобода!
И  пусть  смеются  над  тобой  уроды,
Что  ты  отечества  достойный  сын.

А  ты  стоял,  ты  не  сгибал  спины
Упрямый,  крепкий,  нации  строитель!
Твой  дед  седой,  повстанец,  долгожитель,
Не  раз  крещенный  в  пламени  войны,

Благословил  тебя  на  горький  путь,
О,  не  проторенный  он,  друг,  не  битый!..
Колючей  проволокой  весь  увитый,
Умыта  кровью  праведности  суть.

Преодолев  тревогу,  боль  и  страх
Так  рано  твоя  мама  поседела
Она  тебя,  как  славного  Ахилла,
Хранит  молитвами  в  отчаянных  боях

А  в  день,  когда  повержен  будет  враг,
Ты  со  щитом  холодным  иль  на  нем
Через  порог  родительского  дома
Внесешь  свой  красно-черный  флаг...


[i](перевод  -  [b]Светлана  Радич[/b])[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476420
дата надходження 01.02.2014
дата закладки 03.02.2014


Едельвейс137

БЛАГОСЛОВЕННА БУДЬ

Так  промовив  СТУС
*
Благословенна    будь,    розтерзана,    розп’ята,
Моя    Вкраїно,    матінко    моя!
Синами    люблена    і    ними    клята,
Лиш    Богом  славлена      душа    твоя.
*
Незримо    я    завжди    з    тобою.
У    твоїх    снах    я    проявивсь
З    козацькою    на    Січі    булавою,
Застінкам    кам’яним    не    підкоривсь.
*
Благословенна    будь    від    нині    і    до    віку
Стражденна,    мучена,    але    ЖИВА.
Твоїх    років    у    Бога  –  ще    без    ліку,
Не    спи,    вставай,    бо    вже    грядуть    жнива!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472036
дата надходження 12.01.2014
дата закладки 12.01.2014


Ruzhena

Великий народе!

Великий  народе!!!Ми  встали  з  колін,
наші  очі  звернувши  до  неба.
Між  безліч  падінь,між  страхів  та  руїн
ми  підем  напролом,якщо  треба.
Ми  озброєм  серця  вічним  Словом  Святим,
і  візьмемось  за  руки,мов  браття!
Щоб  прийшло  процвітання  у  кожен  наш  дім,
й  розірвались  окови  прокляття.
Не  раби!!!!Ні,панове,  -  скажіть  між  людьми,
-  всі  ми  варті  кращої  долі.
Щоб  пишались  старенькі  своїми  дітьми,
ми  ж  живемо  в  країні  ГЕРОЇВ!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465524
дата надходження 11.12.2013
дата закладки 10.01.2014


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.01.2014


Віктор Ох

ЗАКЛИНАННЯ ЛЮБОВІ

 [i]  Слова:      Ярослав  Чорногуз  
     Виконує:  Ярослав  Чорногуз
         Запис:  Руслан  Шевченко[/i]

Полюби  мене  знову,  кохана,
Відречись  від  огуди  й  журби,
Хай  на  серці  затягнеться  рана,
Полюби,  полюби,  полюби.

 Полюби  мене  знову  -  до  болю,
 До  тремтіння  щемливого  рук.
 Я  страждання  твої  обезболю,
 В  білі  шати  я  сум  уберу.

Полюби  мене  знову…  Як  пісня  –
Хай  життя  наше  лине  в  світи,
Хай  веселка  у  небі  повисне  –
О  світи  мені,  сонце,  світи!

 Полюби  мене  знов.  Хай  зігріє
 Нас  повітря  жагуче  весни.
 О  прилинь,  о  прийди,  наче  мрія,
 Наче  казка  -  в  мої  віщі  сни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433165
дата надходження 23.06.2013
дата закладки 10.01.2014


Віталій Назарук

Не кидайте ніколи слів на вітер

Не  кидайте  ніколи  слів  на  вітер,
Бо  слово  потім  виловити  важко,
Хоча  слова  складаються  із  літер,
Вони  у  слові,  наче  пір’я  в  пташці.

Слова  безкрилі  не  злетять  у  небо,
Їх  вартувати  не    прийдеться  долі,
Немає  в  цьому  жодної  потреби,
Безкриле  слово  не  втече  на  волю.  

Могутні  крила  і  у  синє  небо,
Слова  злітають  аж  за  темні  хмари,
В  таких  словах  живе  і  крик,  і  щебет,
Зникають  в  безвісті  нав’язані  кошмари.

Не  кидайте  ніколи  слів  на  вітер,
А  дайте  крила,  щоб  злетіло  слово,
Щоб  їх  ніхто  із  пам’яті  не  витер,
Крилатим  словом  захищайте  мову!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471459
дата надходження 10.01.2014
дата закладки 10.01.2014


Наталя Данилюк

Бойківська земля

[img]https://pp.vk.me/c630027/v630027407/1f24a/AFqln3U_B0s.jpg[/img]  [img]https://pp.vk.me/c630027/v630027407/1f254/N9300xyllYU.jpg[/img]

[i]Озвучка:  Аліна  Орел
Малюнок:  Дарина  Рощак

Освітньо-культурний  проект  «Рідний  край  у  словах  і  барвах»[/i]

Малює  січень  плавно  від  руки
В  молочній  піні  строгі  панорами,
Тут  світлоокі  бойківські  хатки́
До  гір  плечистих  туляться  дахами.

І  так  од  віку:  скільки  цих  лісів,
Відколи  сонце  білить  полонини,
Живуть  собі  пліч-о-пліч  у  красі
Світи  природи  й  вільної  людини.

І  так  їм  добре  й  затишно  обом,
І  спільна  чаша  миру  завше  повна.
Змахне  Господь  пресвітлим  рукавом  -
Закружеляє  клаптаками  вовна!

Крізь  по́ри  снігу  дихає  земля,
Коріння  стугонить,    як  пружні  жили.
Старенький  бойко*  жмутком  короля*
В  саду  дерева  в'яже,  щоб  родили.

У  світлу  пору  сивого  Різдва
Тут  кожна  хата  просить  вас  до  столу
І  молитвами  щирими  слова
Летять,  мов  сніг,  до  Божого  престолу.

А  в  час,  коли  проклюнеться  весна,
Немов  курча  з-під  матової  плівки,
Розбудить  землю  сонну  борона
І  свіжі  краплі  чистої  дощівки.

І  зарясніють  щедро  врожаєм
Густі  поля  й  доглянуті  городи,
Пройдеться  Бог  заплуженим  конем,
Благословенням  землю  заскородить.

І  буде  хліб  пахучий  на  столі  -  
За  працю  добру  щедра  нагорода.

Із  роду-віку  на  моїй  землі
Живуть  у  мирі  люди  і  природа.


*Бойки  -  представники  однієї  з  етнічних  груп  західноукраїнських  областей.
*Король  -  те  саме,  що  дідух,  різдвяний  сніп.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471550
дата надходження 10.01.2014
дата закладки 10.01.2014


Роман Селіверстов

Людино, чуєш? Зупинись.

Людино,  чуєш?  Зупинись.
Життя  віддали  в  чорну  днину
За  рідну  неньку  Україну
На  цьому  місці.  Тут.  Колись.

Постій.  Не  ворушись,  Людино.
Повір,  на  тебе  тут  чекають,
"Ти  збережи  ЇЇ"  -  благають.
Віддай  життя  свого  хвилину.

На  інших  скоса  не  дивись,
І  не  буди  у  серці  плач.
Всього  хвилиною  віддяч,
Людино.  Стань.  І  поклонись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457814
дата надходження 31.10.2013
дата закладки 03.01.2014


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.01.2014


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.12.2013


Любов Ігнатова

Грудневе

Сумує  день  марудними  дощами
В  туманнобрових  сивих  берегах  ;
І  шкряба  вітер  небо  пазурами
Ховаючи  сніги  у  рукавах.

Зсірів  кришталь  на  скатерті  дороги,
Розхлюпавши  крізь  тріщини  вино.
Зима  склада  часи  у  діалоги
Як  чорно  -білі  кості  доміно  ...

Тремтять  дерева,  втративши  принади,
Ïх  летаргія  вже  чека  весни  ...
А  десь  в  захмар'ï  зоряні  лампади
Срібля'ть  крізь  вікна  новорічні  сни  ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467814
дата надходження 22.12.2013
дата закладки 29.12.2013


НАДЕЖДА М.

Поспіши, поки цвіте зоря. .

Розлилося  на  плечах  волосся.
Граючись,  в  них  вітер  порина.
А  мені,  чудній,  чомусь  здалося,
Що  твоя  рука  мене  торка.

Я  шукаю  поряд  тебе,  милий.
І  надія  в  серці  так  пече.
Та  моє  кохання,  що  безкриле,
На  чекання  довге  нарече.

Знаю,  що  дорога  так  далека.
Незнайома  і   важка  ця  путь.
Та  хіба  злякає  небезпека?
Що  тебе  чекають,  не  забудь!

Приглуши  свій  норовистий  гонор.
І  здолай,  хоч  і  без  крил,  моря.
Угамуй  у  серці  гнівний  вихор.
Поспіши,  поки  цвіте  зоря.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468903
дата надходження 28.12.2013
дата закладки 29.12.2013


Любов Ігнатова

Сердечко на долоні

Призахідне  сонце  присіло  на  гілку,
Проміння  винове  сплело  у  вінок  ;
Вже  вечір  до  вуст  прикладає  сопілку
І  кличе  зірниці  в  шалений  танок  ...

Розвітренокрило  злітає  жаринка
З  багаття  нічного  володаря  снів;
І  місяцелика  небесна  перлинка
Вказала  шляхи  до  незнаних  світів  ...

І  десь  там,  на  зламі  логічних  законів,
Зустріну  на  мить  довгокосе  дівча,
І  опік  залишить  мені  на  долоні
Сердечком  із  воску  дитинства  свіча  ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466108
дата надходження 15.12.2013
дата закладки 29.12.2013


Крилата

Так хочеться зутріти свята

Так  хочеться  весь  бруд  відмити
З  людських  облич,  сердець  і  душ.
По  Божих  заповідях  жити.
Хай  навіть    в'ється  довкруж  вуж.

Так  хочеться  зустріти  свята  -
Різдво  Христове,    Новий  рік
В  любові,  мирі  брат  до  брата,
У  радості  прожити  вік.

Так  хочеться  державу  мати,
Де  понад  золото  -  народ,
Де  гідність  вміють  поважати,
Де  кожен  житель  -  патріот.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469034
дата надходження 28.12.2013
дата закладки 29.12.2013


Юрій Цюрик

Мамо, відведи мене в дитинство…

Мамо,  відведи  мене  в  дитинство;
У  далекі  сонячні  світи…
Одягни  серпанкове  намисто
І  мою  дорогу  освіти…  

Мамо,  як  мені  буває  важко  
Втомленими  віхами    брести…    
Кароока  ніжна  моя  пташко,
Ти  мене  в  душі  перехрести…  

Мамо,  розжени  мої  страждання;
Біль  тупий  приборкай  у  грудях…
Осіни  мої  уподобання
Й  підкажи  до  Щастя  вірний  шлях…  

Одягни  серпанкове  намисто      
Й  заверни  у  зоряні  світи.
Мамо,  відведи  мене  в  дитинство;
Стежку  молитвами  освяти…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468521
дата надходження 26.12.2013
дата закладки 26.12.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.12.2013


Крилата

ДОСИТЬ

Майте  честь,  звільніть  дорогу
Лицарям  свободи.
Не  розбити  вам  облогу,
Не  дістати  згоди.

Майте  честь,  підіть,  як  люди,
Не  сидіть  на  тронах
Не  відмити  вам  облуди,
Крові  на  пагонах.

Не  спасуть  кийки,  рушниці.
Всіх  не  перебєте.
То  ж  не  плюйте  у  криницю,
Із  якої  п'єте.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468004
дата надходження 23.12.2013
дата закладки 23.12.2013


Надія Рубінська

Розправте крила

Крає  серце  сьогодення:
Ще  хода,  нажаль,  слаба.
То  яке  тобі  імення?
Чом  ідеш  шляхом  раба?

Є  межа,  коли  не  можна
Бути  осторонь  подій.
Нині  кожна  особистість
Вибір  в  часі  робить  свій.

Щоб  пізнати  простір  неба,  
Лине  сокіл  до  висот.
Скільки  нам  чекати  треба
Тих  оманливих  щедрот?

Тож  розправте,  люди,  крила!
Разом,  разом  в  майбуття.
Є  в  нас  гідність,  воля,  сила,
Щоб  змінити  це  життя!

                       15.12.2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466265
дата надходження 15.12.2013
дата закладки 22.12.2013


Борода

Голос України

Прекрасній  співачці,  натхненниці  Майдану  Руслані  Лижичко
                           П  Р  И  С  В  Я  Ч  У  Ю!



http://www.youtube.com/watch?v=4pmSB0bq1G8#t=119
http://www.youtube.com/watch?v=4pmSB0bq1G8#t=119


Колись  цей  голос  підкорив  весь  світ
і  в  дикім  танці  закрутив  планету,
а  нині  міліцейськії  тенета
рве  на  шматки,  неначе  динаміт.

В  дозорі  волі,  наче  постовий,
стоїть  на  варті  цілої  країни
прекрасний  голос,  голос  України
вістить  спільноті,  що  він  ще  живий.

Понад  щити  спецназівських  рядів,
і  віроломні  звернення  тирана
словами  гімну  зашиває  рани
і  кличе  в  бій  відважних  козаків.

Це  голос  материнства  і  краси,
голос  народу  мирних  хлібосіїв,
які  віддавна  захищати  вміють
родючий  край  від  хижої  орди.

"Вставай,  Вкраїно!  Києве,  виходь!"  -
дзвенять  в  ефірі  позивні  Майдану
злітають  ввись  і  голосом  Руслани
на  січ  беззбройну  кличе  сам  Господь!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465568
дата надходження 12.12.2013
дата закладки 22.12.2013


Назар Гузій

Кайдани порвіте…

Писав  давно  Тарас  у  Заповіті,
А  ми  не  слухали  глухі  ,  чи  то  сліпі...
Рабами  нас  тепер  вважають  в  світі...
Чому  ?  Питання  ми  це  ставимо  собі.

А  все  тому,  що  ще  кайдани  не  порвали,
Кров  ворожу,  в  море  синє,  не  поніс  Дніпро,
Друга  світова  нічого  нам  не  дала,
А  стільки  літ  від  Тараса  пройшло...

Вже  й  світова  війна  давно  минула,
Дев'яності  вже  від  нас  пішли...
Боролись  люди...  та  чомусь  заснули,
Але  в  2004  -  тім  ми  перемогли.

Ми  відстояли  свій  вибір,  брат  за  брата...
За  нас  пішов  тоді  увесь  народ,
Та  за  кілька  років  знов  свобода  розіпята...
Це  не  кінець  ,  бо  ще  реве  Дніпро

Реве  Дніпро  і  котить  сльози  в  море,
Знов  революція...  студентсво  і  народ...
Надіється  ,  що  Нація  це  зло  поборе...
Народ  є  влада  ,  а  не  московський  зброд  !

Тож  встаньмо  браття,  за  свою  Вкраїну,
За  своє  майбутнє  ,  за  онуків  та  дітей,
Вставай  !  Вставай  мій  брате  й  сину  !
Я  вже  пішов,  бо  серце  рветься  із  грудей!

Автор  :  Назар  Гузій  11.12.2013р.  (с)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465542
дата надходження 12.12.2013
дата закладки 21.12.2013


Наталя Данилюк

Затяжне потепління

Таке  затяжне  потепління,
Хоч  вату  на  клаптики  рви!..
Вплітається  мідне  проміння
У  сиву  чуприну  трави.

Ще  трохи  й  повірять  дерева,
Що  ніби  зими  й  не  було.
І  пустка  така  кришталева
Сотає  невчасне  тепло.

Намотую  нерви,  мов  жили,
На  білий  зап'ясток  руки.
Останнє  лахміття  згубили
Покру́чені  вітром  гілки.

Від  сонця  втікає  по  сходах,
Мов  ласка,  прудкий  морозець...
Така  затяжна  прохолода
У  подихах  наших  сердець.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467375
дата надходження 20.12.2013
дата закладки 21.12.2013


Тетяна Луківська

Залишаю я спогадам осінь…

                             У  безголоссі  ще  одна  свобода.
                             Іще  одна  надія,  хай  їй  грець.
                             Але  нема  у  безголоссі  броду,
                             Аби  пройти
                               повз  осінь
                                 навпростець    (Наталя  Святокум)

Багато    хай  сльозливої  смути…
І  хай    свобода  є    у  безголоссі...
А  я        люблю  до  осені    іти    
Туди  за  край,    де  золотиться  просинь,
Де    сонце  опустилося  з  небес,
Присіло  на  високе  верховіття
Й  пожовк,  колись  ще  синьоокий  без,
І  засивіло  у    тумані  пліття.
У  пригорщі    я  з    радістю  вгорну,
Останній  шурхіт  осені    листками,
На  нашу  стежку  тихо  заверну
І  наодинці  стишуся    думками…
А  осінь  звіє  за  вітрами    час                    
І  непомітно  в  дощ  сльозу  сховає.
Минуле  чинно    залишає    нас,  
Неначе  не  було  його  й  немає…
В  останньому  осінньому  вбранні  
Шукаю  подих  спомином  щасливим,  
А  осінь  затихаючи  у  дні,  
Стає  за  обрій  присмерком  сонливим.
Осінній  лик  відходить  до  зими,
Лишивши  нам      свободу  в  безголоссі…
Але,  на  щастя,    йшли  без  броду  ми
І  не  минули  нашу  пізню    осінь…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467311
дата надходження 20.12.2013
дата закладки 20.12.2013


Юрій Цюрик

На тілі зубожілого народу… (Українським можновладцям присвячую)

На  тілі  зубожілого  народу  
Ви  –  ракова  пухлина  на  роки…  
Ви  кричите  зухвало  про  Угоду*,  
Достатку  ненажерливі  круки…  

Для  вас  народ  мій  –  плебісцитна  маса,  
Та  гнів  людей  таки  наводить  жах…  
На  вас  би  зараз    Лесю**  та  Тараса**  
З  нещадним  словом  в  праведних  віршах…  

Така  солодка  й  пристрасна  спокуса-
Принизити  кийками  трударя…
На  вас  би  Симоненка  Васю***  й  Стуса***,  
Костенко  Ліну***  –  жінку-бунтаря…  

Ви  ж  нації  моїй  відтяли  крила,  
Забрали  Мрію  чисту,  мов  кришталь…  
Та  не  підніме  мій  народ  на  вила  
Вас,  покидьків...  на  превеликий  жаль…  

Ви,  мов  кліщі  на  тілі  у  народу,  
Пускаєте  із  жил  козацьких  кров…  
Горланите  про  гідність...  про  свободу,  
Й  не  чуєте  страждальних  молитов…  

Вам  біль  людського  серця  не  відчути;  
Ви  забрехалися  до  хрипоти…  
Та  нації  моєї  не  зігнути  
Вам,  прихвостням  сліпої  темноти...  

І  не  забрати  волю  та  свободу,
Втішаючись  від  силових  утіх…
Вам  не  зламати  дух  мого  народу,
Не  засадити  в  буцегарню  всіх…  


12.12.2013

Угоду*  -  з  Митним  Союзом.

Лесю**  та  Тараса**  -  Тараса  Шевченка  та  Лесю  Українку,  цитатами  яких  фарисейськи  прикриваються  можновладці…

Симоненко  Василь***,  Василь  Стус***,
Костенко  Ліна***  -  справжні  патріоти  України.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465614
дата надходження 12.12.2013
дата закладки 19.12.2013


Валентина Ланевич

Люби мене, серце кричало.

Ввірвавсь  ти  знову  в  мої  сни,
В  шаленстві  ніжного  кохання.
В  суничнім  стогоні:  "Не  йди!"
Спокуси  рай  збирав  зітхання.

Гойдавсь  човном  на  персах  хвиль
Дотик  долонь  твоїх  нестримний.
Та  розливав  по  тілі  хміль
Тремтінням  в  схові  потаємнім.

Падали  зорі  нам  до  ніг,
Зшивали  з  зойків  покривало.
В  глиб  сутності  вогонь  побіг:
"Люби  мене!"  Серце  кричало.
06.12.13

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464438
дата надходження 06.12.2013
дата закладки 19.12.2013


Ліоліна

У хвилях морських

Утомив  мене  Фрейд  своїм  Зігмундом,
І  Акоста  –  своїм  Уріелем.
Я  б  мечем  зі  сріблястого  вісмуту
Відрубала  б  минуле.  В  пустелі
Я  б  знайшла  десь  віддалений  прихисток,
Щоби  я  –  і  пісків  хвилювання,
Щоб  без  вишень  і  яблунь  би  пелюсток,
Без  над  озером  щоби  світання.
Може,  море?  На  скелях  я  б  вивчила
Всі  закони  припливів  –  відпливів.
Я  була  б  непомітна.  Помічена
Тільки  морем  у  стані  поживи.
І  тоді  вітер  буйний  посвистував
Би  свої  серенади  над  морем.
Наді  мною  завжди  тоді  висіли  б
Мовчазні  й  незворушнії  гори.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466426
дата надходження 16.12.2013
дата закладки 19.12.2013


Крилата

Прошу тебе, свят-отче Миколаю!

Прошу  тебе,  свят-отче  Миколаю!
Прийди  до  України  у  цю  ніч.
Кинь  всяке  зло,  що  їсть  її,  у  піч.
Хай  стане  край  знедолений  цей  раєм.

Прийди  і  у  торбині  принеси
Нове  життя  новому  українцю.
Хай  щастям  дім  наповниться  по  вінця.
Вплететься  волі  стрічка  до  коси.

Прошу,  дай  новий  шанс  моїй  державі.
Хрестом  Господнім  землю  осіни,
Усяку  нечисть  з  пліч  її  здійми.
Хай  Україна  піднесеться  в  славі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466931
дата надходження 18.12.2013
дата закладки 19.12.2013


Леся Shmigelska

УКРАЇНЦЯМ

Ми  ті,  що  не  навчилися  любити,
І  в  небо  не  злетіли  (бо  безкрилі).
Бреде  наш  вік,  спустошений,  як  митар
Рахуючи  за  нас  нужденні  милі.

Ще  крок,  ще  два…  лишилося  до  «завтра»
Скажіть,  а  «нині»  за  гріхи  чиї?!
Чекає  лиш  на  те,  як  ляже  карта
Той  ворог  ваш,  що  в  серці  причаївсь.

Ні  пари  з  уст  –  наказано:  «Мовчати!»
Комусь  за  це  «сузір’я»  на  лацкан!
Але  ж  тебе  твоя  родила  мати
І  ти  давно,  напевне,  батько  й  сам!..

Народе  мій,  скажи,  чому  ти  злидар
У  себе  вдома,  на  своїй  землі?!
Чому  вкраїнський  дух,  як  на  коридах,
Якого  рвуть  безжально  бугаї?!

Народе  мій,  ти  вистояти  зможеш.
Ніхто  скорити  віру  не  зумів!
Допоможи  нам  всім,  Великий  Боже,
Навіть  тоді,  коли  забракне  слів!






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464709
дата надходження 07.12.2013
дата закладки 08.12.2013


Віталій Назарук

НІЧНІ МЕЛОДІЇ

Скажіть  мені  матусю  й  тату,
Чи  варто  йти  мені  у  ніч,
Чи  зможу  я  в  житті  заграти,
Нікому  не  почуту  річ.

Бо  саме  в  ніч  при  ясних  зорях,
Коли  ще  Місяця  нема,
Роса  співає  веселково,
Бринить  мелодії  струна.

Свята  мелодія  при  зорях,
Лягає  нотами  в  душі
І  піснею,  як    хвилі  в  морі,
Лягають    писані  вірші.

А  ноти  скачуть  між  зірками
І  тиха  музика  луна,
Її  пишу  завжди  ночами,
Коли  бринить  свята  струна.

А  зорі  грають  на  бандурі,
Перерву  роблять  хмарочки,
Нові  звучать  мініатюри,
Їх  творять  ясні  зірочки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464757
дата надходження 08.12.2013
дата закладки 08.12.2013


*SELENA*

ТІНІ ПРЕДКІВ

                                             
                                                             
                                                           

                                                   [color="#0d00ff"][i]Небо  ―  прокруст....
                                                   Спалахи...  Скрежети...  Хруст...[/i][/color]
                                                                   

ЖаскЕ  повіддя  трима  осіння  ніч
У  люд  навпомАнець  жереби  жбурля....
О  де  Ти  ―  
                               де?  
                                 Дажбоже?  
                                                               Де?  ―  
                                                                           зовсебіч
Ростриги  гецають  твоє  Маля.  
*
Чи  буде  Житниця  ця  жито  жжати?
Чи  будуть  весла  доганяти  час?
А  ми...
                   А  ми...  ―
                                             не  вміємо  мовчати
Під  хмарами  де  сумував  Тарас
Коли  чужі  гарцюють  сапожища
По  требах  наших  стомлених  молінь.
І  хвища...
                         Хугавує  полем  хвища
Ординських
знахабнілих  
поколінь.
*
Встають...
                   пра..-...прадіди...  зжурені,  ―
                                                                                                               встають!  
Сивезні,
           осмаглі  
                     й  моложаві,  ―
Ту  руку,  що  опустила  обух  й  лють
З  корінням  вирвати  ―  без  жалю.

О  тіні  ваші,  мов  шаблІ  ―  гострезні,
І  дух  ―  сім  сотень  полум’їв  гнів-ватр.
Ідуть...  
           Ідуть...  
                       Прапрашури  воскреслі  ―
На  сім  доріг  ―
                         на  спрута  перехват.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464594
дата надходження 07.12.2013
дата закладки 08.12.2013


Бойчук Роман

…Дід вірить в мене - України сина!

[i]Не  міг  пройти  повз  такої  щемної  історії...
[/i]

Вам  розповім  історію  одну:

В  революційний  час  Євромайдану

Сидів  мій  дід  і  я  його  онук  -

Дивилися  новини  вранці-рано.

 

Почувши  і  побачивши  Майдан,

Мій  любий  дід,  що  воював  роками,

Що  бачив,  пережив  чимало  ран,

Стирав  з  обличчя  сльози  рукавами.

 

Закляк  і  я,  в  середені  ж  кипів:

Пекло  в  душі  за  неньку  Україну...

Думки  мої  дідусь  прошепотів,

І  я  підтвердив:  "Їду...  Їду...  Їду!"

 

"  -  Поїдь,  онучку,  ти  потрібен  там..."

Підвівся  й  з-під  матрацу  вийняв  гроші.

"  -  Собі  на  чорний  день  тут  наскладав,

Та  чорні  дні  постукались  раніше..."

 

Майдан  гуде,  скандує  -  "Банду  геть!.."

І  я  -  його  малесенька  частина.

А  дід  тим  часом  відганяє  смерть

І  вірить  в  мене  -  України  сина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464722
дата надходження 08.12.2013
дата закладки 08.12.2013


Віталій Назарук

Колискова українською

Якби  ж  ходили  знову  кобзарі,
Якби  бандури  в  унісон  співали,
На  роздоріжжі,  при  Святім  Хресті,
Долю  народу  нам  оповідали.

Якби  ж  ходили  знову  кобзарі,
Народ  бо  наш  і  до  цих  пір  незрячий,
Хоч  телевізор,  світять  ліхтарі,
Народ  осліп,  на  певний  час,  неначе.

Повисла  пелена  в  нас  на  очах,
Не  тільки  зір,  а  й  відібрало  мову,
-  Ми  всі  за  волю!  –  кожен  з  нас  кричав,
На  «язику»  співаєм  колискову,

Пройдись,  кобзаре,  в  нас  свята  земля,
Навчай  людей,  щоб  пам’ятали  мову,
Щоб  українці  керували  –  не  з  кремля
І  мовою  співали  колискову.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464020
дата надходження 04.12.2013
дата закладки 04.12.2013


горлиця

Ми разом - до кінця!


Ці    мільйони  сердець  -  одне  серце  твоє  Україно!
Встав  потужний  борець,  розбудив  в  нас  бажання  єдині  !  
Знов      із    недрів  землі    встала  пам’ять    всіх  душ  непокори,
І  здригнулась  земля!    Наша  молодь  підняла  прапори!

Ні,    не  Крути    й  не  бій,  що  колись  лютував  на  Лисоні,
Це  піднявся  народ  !  Годі  плакать!  Він  став  в  обороні
Свого  гордого  «Я»,  бо  не  хоче  вже  гнути  коліна.
Ми  разОм  –до  кінця!    Стане  вільна  єдина  родина!

І  сповняться  слова,  що  колись  заповів  нам  Шевченко.
Ти  у  новій    сім’ї  будеш    жити  –  вкраїнець,  вкраїнко!
Хоч    ламали  тебе    і    у  війнах  минали    століття,
Ти  ідеш  до  мети  -      Богом    дане  твоє    МНОГОЛІТТЯ!

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463842
дата надходження 03.12.2013
дата закладки 04.12.2013


Юрій Цюрик

Так прикро, котиться країна…

Так  прикро,  котиться  країна,
А  ми  не  знаємо  –  куди  ?!
Блукає  втомлена  в  руїнах  
«Вікторіанської»  доби…

Терпіли  довго  ми  наруги;
Та,  впевнений,  не  задарма…  
Бо  ж  нонсенс  –  бути  недолугим*–  
І  керувати  усіма…

Бо  ж  парадокс  –  прийти  до  влади  –
Й  зробити  гірше,  ніж  було…
«Низи»  пішли  на  барикади
«Верхам»  зажерливим  на  зло…

І  все  пішло,  мов  град  у  воду:
Осатанілі  «беркутИ»
Пролили  кров  мого  народу,
Який  стогнав  до  хрипоти…

……………………………………………….

Як  хочеться,  щоб  керували  
Народом  мудрі  старики…
Й  щоб  націю  не  шматували
Підстаркуваті  мудаки…

Недолугий*  -  без  коментарів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463734
дата надходження 02.12.2013
дата закладки 04.12.2013


Крилата

ЄДНАЙМОСЯ!

Люблю  тебе,  народе  України,
Моя  душа  -  то  часточка  твоя.
Зіллємося  давайте  воєдино
Схід,  Захід,  Південь,  Північ,  ти  і  я.

Зіллємося  в  ім'я  свободи,  миру,  
В  ім'я  ідеї  правди  і  добра.
Єднаймося  душею,  без  сокири
Хай  переможе  спротиву  хода!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463525
дата надходження 01.12.2013
дата закладки 02.12.2013


Крилата

МІЙ ЛЬВОВЕ, НЕБАЙДУЖИЙ!

Люблю  тебе,  мій  Львове  небайдужий,
За  твою  душу,  за  твій  ясний  ум.
За  серце,  що  цвіте,  неначе  ружа,
За  поступ  твій,  жагу    до  вільних      дум.

Люблю  дітей  твоїх  веселий  усміх,
Старечі  очі,  повні  глибини,
Франка  фігуру,  що  кував  у  кузні
Свій  дух  і  кличе  нас  до  боротьби.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462663
дата надходження 26.11.2013
дата закладки 28.11.2013


Олександр ПЕЧОРА

БЛАЖЕННИЙ СВІТАНОК

*      *      *  

Я  довго  блаженно  ходив  по  росі,
де  грає  вітрець  чебрецями.
І  знову  під  дубом  на  лавці  присів:
ще  так  не  хмелів  до  безтями.

Який  же  казковий  ранковий  концерт!
Й  від  співу  хмелію,  тут  –  царство.
Природи  бальзам  –  найгарніший  рецепт,
бо  душу  лікує  тут  птаство.

О  людоньки,  кажете  ловите  кайф
по  барах,  та  й  пишете  вірші?
Я  теж  кайфував  так,  але  не  звикав,
бо  барви  природи  –  найліпші!

Зозуля  мені  накувала  літа,
щоб  я  безтурботно  не  гейкав.
Блаженний  світанок  натхненно  віта
найкращий  соліст  –  соловейко!..

Багато  побачив  яскравих  столиць
і  знаю  –  красоти  є  й  ліпші.
Та  рідне  –  найбільше  п’янить  і  болить.
Лиш  рідне  мені  –  наймиліше!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462905
дата надходження 28.11.2013
дата закладки 28.11.2013


Едельвейс137

МУДРІСТЬ

Велика  мудрість  –  научитися  мовчати
І  крикунам  не  йти  наперекіс.
Тому,  хто  хоче  голосно  кричати,
Ця  тиха  мудрість  –  непрохідний  ліс.
І  мудрості  учитись  треба  –
Це  здобуття  велике  у  житті;
Хто  виявить  у  ній  потребу,
Той  стане  мудрим  на  Землі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462528
дата надходження 26.11.2013
дата закладки 26.11.2013


Наталя Данилюк

Загубленим листком

[img]http://amore.4bb.ru/uploads/0000/39/7f/207567-1-f.jpg[/img]

Ну,  і  пощо  загубленим  листком
Тебе  сюди  заніс  осінній  вітер?
Над  захололим  бронзовим  ставком
Гойдаються  вербові  довгі  віти.

І  ні  душі  довкола.  Візаві́
Тривожна  осінь.  І  холодна  пустка
Ковтає  сонця  відлиски  живі,
Що  застигають  у  янтарних  згустках...

І  рій  думок,  гірких  розчарувань,
Невже  душа  на  світло  обміліла?.
О,  не  чекай  від  когось  покаянь!..
Поглянь:  тополя  листям  облетіла,

Хіба  ж  вона  за  втрату  дорікне,
Мов  злодію,  терпкому  листопаду?
Відомо  їй,  що  й  осінь  промине,
Що  принесе  омріяну  відраду

Нова  весна.  Зав'яжеться  життя,
Бруньки  розкрилять  листячко  зелене.
Хіба  й  тобі  не  буде  вороття
У  ці  квітнево-ніжні  гобелени?

Не  дорікай,  змирись  і  відпусти
Минулі  втрати,  мо'  здобудеш  більше.
Стоять  дерева,  голі,  мов  хрести,
Та  сонце  їм  виблискує  ясніше.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458461
дата надходження 04.11.2013
дата закладки 26.11.2013


Георгій Федорович

Дивна держава

Дивна  держава  існує
Тут  за  порогом  у  нас,
Кожен,  як  може,  грабує,
Інших  паплюжить  всякчас.

Рада  Верховна  штампує
Різні  закони  для  всіх,
Кожен  тут  їх  ігнорує,
Топче,  кидає  до  ніг.

За  це  ніхто  не  карає,
Тільки  хіба  злидаря,
Кожен  свободу  купляє,
Давши  за  це  хабара.

Без  хабара  тут  ні  кроку,
Кожен  бере  і  дає,
Та  проживає  нівроку,
А  на  закони  плює.

Можна  усе  тут  купити  –
Владу,  свободу,  людей,
Звикли  ось  так  усі  жити,
Ради  всесильних  грошей.

Хтось  як  прорветься  до  влади,
То  вже  будує  своє,
Інші  обіймуть  посади,
Нищать  усе,  що  вже  є.

Дивна  держава  існує,
Розбрат,  анархія  скрізь,
Кожен  себе  тільки  чує,
З  іншим  до  нього  й  не  лізь

Може  завжди  так  не  буде,
Прийде  до  тями  народ,,
Плечі  розправивши  й  груди,
Знайде  свій  шлях  до  висот.
09.08.09.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462490
дата надходження 26.11.2013
дата закладки 26.11.2013


I.Teрен

ВІДГОМІН 2004

Байдужим  нині  бути  вже  не  можна.
На  нас  зійшовся  клином  білий  світ.
Майданами  крокує  переможно
квіт  нації  –  гарячий,  свіжий  квіт!
         Від  Заходу  до  Сходу  посполитим
         підносить  дух  революційний  хміль.
         Пишаємось  ми  жовтим  і  блакитним,
         та  виїдає  очі  сіра  цвіль.
Комусь  кортить  майбутнє  фарбувати
в  сусідські,  а  не  власні  кольори.
Дай,  Боже,  тільки  прапор  не  порвати,
не  розділити  нас  на  табори.
         Тасують  карти  радники  таємні.  
         З  каналів  витріщається  ЦК.
         Вслухаються  дворушники  та  темні.
         І  продається  совість  за  зелені
         з  державної  кишені  «общака».
Вся  п́огань  підраховує  прибутки
з  конур  бомжів  до  лав  більшовиків.
Віщають  політичні  проститутки
над  вухом  підбадьорених  вождів.
         Та  день  гряде!  Відстоюють  кияни
         загальнолюдський  визнаний  стандарт.
         З  усіх  кінців  поповнюються  стани.
         Стоять  стіною  головні  майдани  –
         інтелігентний  чесний  авангард.
Перемагає  кривду  наша  правда,
людське  добро  перемагає  зло.
В  обструкції  південно-східна  зрада.
І  Божий  суд  ще  не  проспала  Рада.
І  пробудилось  заспане  село.
         У  стилі  ретро  мода  у  столиці  –
         у  валянки  заправлені  штани.
         Дівчата  –  в  помаранчевих  спідницях.
         Студенти  –  в  «бронебійних»  рукавицях,
         збережених  бабусями  з  війни.
Несуть  свій  борг  лікарні  та  крамниці,
на  всіх  авто  наш  квіт  замайорів.
І  на  очах  міняються  обличчя.
Вже  можна  розпізнати  доброчинця
серед  ватаг  зальотних  шахтарів.
         Ще  наша  доля  світу  невідома,
         ще  може  бути  будь-який  кінець,
         та  вибір  наш  –  достойний  і  свідомий
         послужить  добрим  людям  за  взірець.
І  хай  на  Сході  ще  комусь  не  спиться.
На  Заході  теплішає  Гольфстрім.
У  всьому  світі  знають  українця.
Б’є  в  ціль  жовтогаряча  блискавиця.
Розкотисто  гримить  грудневий  грім.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462449
дата надходження 25.11.2013
дата закладки 26.11.2013


валькірія

"НАХАБНИЙ МОНСТРЕ ІЗ КРЕМЛЯ, СПИНИСЬ, БО ЦЕ - МОЯ ЗЕМЛЯ!!!

Віками  смокчуть  нашу  кров,
Стискає  Кремль  імперський  зашморг,
Та  ми  втомились  від  оков  -
Нам  у  Європі  буде  краще!

Нема  надій  на  власну  власть,
Вона  теж  глумиться  над  людом.
Кати,  запроданці,  іуди,
Вже  начувайтесь,  йдем  до  вас!

Ми  -  не  бездухі  жебраки,
Ми  -  козаків  нащадки  славні,
Хоч  не  торкає  меч  руки  -
Вкраїна  наша  є  по  праву!

Хай  знає  ворог  -  скоро  вже
У  власні  руки  візьмем  владу,
Ми  на  своїй  землі  живем,
Хоча  б  дітей  своїх  заради...

"НАХАБНИЙ  МОНСТРЕ  ІЗ  КРЕМЛЯ,
СПИНИСЬ,  БО  ЦЕ  -  МОЯ  ЗЕМЛЯ!!!".

(Наталія  Крісман,  Роман  Лесюк)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462315
дата надходження 25.11.2013
дата закладки 25.11.2013


горлиця

Склоняю голову в пошані!


Склоняю  голову  в  пошані,
Всім    зібранім,  що  на  Майдані,
Обстоюють    права  за  волю,
Щоб  Україні  стать  новою!  

Пішла  б  і  я,  якби  ж  то  сила!
Вона      втікла,  мене    лишила,
Роки  не  ті,  не  молода  я,
Дорога  довга,  мов  безкрая!

Дивлюсь  постійну  передачу,
І  з  радості    нестримно  плачу,
Ех,  молодість!  Хвала  вам  любі!
Я  бачу  ваш  ПРОТЕСТ  на    «тюбі»
 
На  дворі  дощ,    лютує  холод,
Та  серденько  в  теплі,  бо  молод!
Ви  з’єднані  в  одну  родину
За  свою  землю,  за  Вкраїну!


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462256
дата надходження 23.11.2013
дата закладки 25.11.2013


Тетяна Луківська

Коли осінь…

Коли  осінь  обтрушує  листя
Й    засипає  орнаментом    поле…  
Ти  не  просто  мені  приснишся,  
Ти  залишишся  тихим    болем.
Коли  ніч  вигаптовує  зорі,
А  туман  припадає  на  тіні,
Додивляюся        сни  неозорі,
Доленосних  шукаючи  ліній.
Коли    небо  засяє  світанням,          
Болем  ляже  печаль      у  долоні,
Ми  приснилися,  мабуть,  востаннє,
Бо    долоні  ж  занадто…    солоні.
Коли  осінь  тривожить  дощами,
Перегойдує  крилами  листя
І      журою  летить  за    вітрами,
Аби  десь  з  висоти  приземлиться…
Не  проситимусь    в  сни  -  сподівання,
Не  смутитиму    мрію  тобою…        
Відтепер  я  осіннім  прощанням
Залишусь  наодинці  з  журбою.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460477
дата надходження 14.11.2013
дата закладки 25.11.2013


Тетяна Луківська

Така історія… кохання


Захмурено  осінь  хвилює  думками:
Де  спрагле  і  пристрасне  літо  знялось..?
Бо  наче  злетіло  десь    поміж  житами,
І  наче  забуло,  що    там  відбулось.
У  ніжнім  цілунку  заплутались  стебла,
На  плечі  схилились  волошки  чудні,
А  вись  синьоока  безмежна  і  тепла…
Було  це  ж,  було,  а  неначе  вві  сні.
Так  щиро  і  щедро  любились…  тілами
Горнулись,  горіли  із  спекою  дня.
Вона  не  питала  поради  у  мами…
А  просто    без  броду  ішла  навмання.
Кохання  співало  і  множилось  в  груди,
Його  не  спиняли  і  зливи  рясні.  
Любилися  в  щасті,  й  здавалось,  не  буде
Розлуки  ніколи…  здалося  й  мені.
Бо  пристрасть  така  ,  наче  сяйво  від  грому…
Теплилися  в  літі  цілунки  сердець.
Кохалися  так…  «що  набили    оскому»,
Яка  спопелила  усе  нанівець…
Схилились  жита  тяжко  спілим  колоссям
І  небом  волошки  уже  відцвіли.
Лиш  тиша    дзвеніла  своїм  безголоссям…
Та  чути  її  Вони  вже  не  могли.
Засмучено  осінь  хвилює  думками…
І  літо  лишилось  десь  там  на  межі.
А  Він  і  Вона,  наче  хмари    вітрами,
Стирали  кохання…  бо  стали  чужі.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462142
дата надходження 22.11.2013
дата закладки 25.11.2013


Настя Ковал

Завжди вперед іди!

Спокійним  будь,  коли  всі  шаленіють
І  за  байдужість  ще  й  тебе  клянуть,
Коли  ніхто  тебе  не  розуміє  –
Ти  не  зважай,  спокійним  просто  будь.
Чогось  чекаєш  –  сильним  будь  у  вірі,
Ошуканий  –  не  мстись  нікому  ти,
Отримає  ж  бо  кожен  в  помній  мірі,
Тобі  ж  важливо  гідність  зберегти.
Свої  думки  завжди  відстоюй  вперто,
Та  у  безодню  марних  мрій  не  поринай
І  з  кожним  ти  поводься  сам  відверто,
Відчутно  зразу  фальш  -  ти  добре  знай.
Не  падай  духом,  як  твої  слова  злочинно
Враз  перекрутять  легко  у  брехню,
Спокійним  будь,  поводь  себе  гостинно,
Розумний  не  повірить  в  маячню.
Будь  здатен  все  найкраще,  що  ти  маєш
Віддати  часом  задля  вищої  мети,
І  не  шкодуй  коли  ти  щось  й  втрачаєш  –
Докупи  сили  й  розум  ти  збери
Зумій  примусити  і  силу  волі  й  розум,
Позбавлені  снаги,  тобі  служити,
І  як  душа  вмить  зябне  від  морозу,
І  тільки  воля  каже:  «Треба  жити!»
Ти  між  людей  собою  залишайся,
А  з  королями  гідність  зберігай,
Ніколи  ворогам  не  піддавайся,
Й  надмірної  поваги  не  шукай.
Нехай  секунда  кожна  у  хвилині
Веде  тебе  щасливо  до  мети
І  хай  весь  світ  до  ніг  твоїх  полине  –
Ти  не  спиняйся  ні  на  крок  –  вперед  іди!
                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461765
дата надходження 20.11.2013
дата закладки 25.11.2013


Надія Рубінська

На теренах долі

Час  згасає  неначе  свічка,
Що  поставили  в  склянку  з  рисом.
Тижня  дні,  мов  картата  стрічка,
Вік  нанизують  наче  списом.

Як  багато  собі  я  винна!
Сльози  капають  прямо  в  душу.
Певно,  в  цьому  й  моя  провина,
Що  сьогодні  так  жити  мушу.

На  теренах  своєї  долі,
Віднаходжу  щасливі  крихти.
Є  в  долонях  ще  жменька  волі,
Щоб  із  нею  до  тебе  бігти.

Я  сховаюсь  в  блакитні  очі,
Що  дарують  тепло  відносин.
То  нічого,  що  довгі  ночі.
То  нічого,  що  йде  вже  осінь.

                                   09.11.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459748
дата надходження 10.11.2013
дата закладки 25.11.2013


Олександр ПЕЧОРА

СЕЛО ПІД ГОРОЮ (Музика В. Оха)

Музика  Віктора  Оха


Село  під  горою
билинно  старою,
де  стрічкою  в’ється  
в  долині  ріка,
пахучі  левади
приваблюють-бавлять  –
торкаються  серця!
І  біль  затиха.  

На  овиді  –  поле  
родюче,  просторе,
гаї  заповідні…  
А  простір  який!
Прадавні  тут  кручі  
і  птаство  співуче,
й  гостинні  прарідні  
мої  земляки.

І  дідові  вуси,  
і  повагом  гуси  –  
усе  мені  миле,  
усе  дороге.
І  спів  соловейка…  
І  серденько  тенька.
Журливо-щасливе  
село  трудове.

Чекає  і  кличе  
село  мальовниче.
І  краще  на  світі  
немає  ніде.
Тут  квіти  барвисті  
й  калина  в  намисті  
стрічають  привітно.  
І  сонце  цвіте!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461849
дата надходження 21.11.2013
дата закладки 24.11.2013


STRANIERA(Кошіль Надія)

Гобелени листопад зриває.

Вітер  вистукує  монолог.  
Дрібними  краплями  дощу.
Осінній  розгляда    каталог.  
Оспівує  його  красу.

А  осінь  бідна  зажурилась.
Зима  їй  в  очі  заглядає.
Сірим  туманом  оповилась.
Гобелени  листопад  зриває.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461858
дата надходження 21.11.2013
дата закладки 22.11.2013


НАДЕЖДА М.

+Усміхнуться зажурені очі…

Не  сьогодні,  можливо,  й  не  завтра,
Але  знаю,  що  прийде  той  час.
Ти  збагнеш,  чого  було  варте
Почуття,  що  тримало  так  нас.

І  згадаєш,  коли  буде  сумно,
Коли  ночі  нагрянуть  без  сну.
А  за  вчинки  свої  нерозумні,
Не  зумієш  ти  стримать  сльозу.

Не  забудеш  мене  ти  і  в  радість,
Коли  будеш  якусь  обіймать.
Все  шукатимеш  в  неї  ту  схожість,
Чим  могла  я  тебе  чарувать.

А  в  осіннії   довгії  ночі,
Коли  вітер  постука  в  вікно,
Усміхнуться  зажурені  очі,
Бо  не  бачив  мене  так  давно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462057
дата надходження 22.11.2013
дата закладки 22.11.2013


Крилата

Як жаль

Як  жаль,  що  є  на  світі  біль,
Ненависть,  хитрість,  помста,  злоба.
Це  серце  їсть,      мов  шмаття  міль,
Мов  тіло  затяжна  хвороба.                                                                            

Як  хочеться  відкрити  душ
І  змити  до    мікрочастинки
Всі  нечистоти  з  людських  душ,
Всі  щонайменші  павутинки.

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461782
дата надходження 20.11.2013
дата закладки 22.11.2013


Віталій Назарук

МОЇЙ РІДНІЙ ЗЕМЛІ

Куполи  у  хрестах,  золоті  пшениці,
Льону  цвіт  творить  небо  над  нами,
Ще  над  шляхом  стоять  журавлі-криниці,
А  земля  воскресає  піснями.

Над  широким  Дніпром  пролітають  орли,
Хвиля  б’є  у  знеболені  кручі,
А  весною  вгорі    чути  раннє  «курли»,
Значить  люди  ще  наші  живучі.

В  полі  зійдуть  жита  і  зросте  щедрий  хліб,
Грона  вкриють  червоно  калину…
І  родина  збере  урожай  весь  у  сніп
І  прославить  свою  Батьківщину.

Україно  моя,  моя  диво-земля,
Ми  пишаємось  рідна  тобою,
Нехай  щедро  ростуть  врожаї  на  полях
І  щоб  ти  не  була  більш  рабою!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461856
дата надходження 21.11.2013
дата закладки 22.11.2013


Валентина Ланевич

Не звикла йти я манівцями.

Стискаю  голову  руками,
Ловлю  у  пригоршні  думки.
Не  звикла  йти  я  манівцями,
Бо  до  вподоби  напрямки.

Ступила  в  осінь,  нові  крила,
Господь  на  плечі  опустив.
Ранесенько  зозулька  сива
Кувала  вже  долі  сім  див.

Перше  диво  -  свята  землиця,
Що  силоньку  свою  дала.
Друге  диво  -  чиста  водиця,
Що  напувала  з  джерела.

Третє  диво  -  тиха  діброва,
Четверте  -  луг,  мов  оберіг.
В  ньому  ховалася  підкова
На  щастя  дана  в  даль  доріг.  

П’яте  диво  -  то  синє  небо,
Із  шостим,  -  сонечком  ясним.
Щоби  в  дорозі  було  любо
І  супроводом  була  з  ним.

Сьоме  ж  диво  -  просто  кохання,
Що  нараз  в  серці  розцвіло.
Прийми  моє  щире  зізнання,
Усмішкою  осяй  чоло.
20.11.13

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461621
дата надходження 20.11.2013
дата закладки 20.11.2013


Наталя Данилюк

Передзимова тиша

Розтанув  день  в  ліхтарику  на  розі,
Пантрує  кроки  тиша  сторожка
І  горобина  терпне  на  морозі,
Кровить  вином  заломлена  рука.

Осіння  ніч  блукає  в  завіконні
Між  голих  яблунь,  схожих  на  черниць,
І  крихтами  з  пошерхлої  долоні
Годує  місяць  зоряних  синиць.

Із  темних  дупел  коменів  щербатих
Плояться  вгору  пасмами  дими.
А  десь  прядуть  природі  білі  шати
Дбайливі  ткалі  сивої  зими.

Настане  час  і  винесуть  обнови:
Розкішні  хутра,  прядива  м'які,
Розпорять  небо  па́вітру  підкови
І  випурхнуть  метелики  легкі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461638
дата надходження 20.11.2013
дата закладки 20.11.2013


Віталій Назарук

ПРОХАННЯ

Земле  моя,  квітуча  Україно!
З  очима  голубими,  наче  небо,
Тебе  чомусь  рахують  на  узбіччі
Та  саме  ТИ  їм  і  найбільше  треба.
Ти  вмієш  нас  зігріти  наче  мати,
Й  нагодувати,  коли  ми  голодні,
І  розум,  коли  треба,  можеш  дати,
Підняти,  коли  впали  із  безодні.
Ти  нині  бідна,  але  ти  й  багата,
Ми  твої  діти,  яких  ти  зростила,
Ми  ще  зламаєм  ненависні  грати,
Бо  знову  люди  відчувають  силу.
Свята  наша  земле,  до  тризни,  
Тебе,  як  Христа  розпинають,
Чому  ти  комусь  ненависна?
Тебе  ж  на  шматки  розривають…
Родилася  в  тяжких  ти  муках,
Й  донині  спокою  не  маєш,
Тобі  знов  викручують  руки,
Ти  земле  й  сьогодні  страждаєш.
Згуртуй,  Україно,  родину,
Вклоняюсь  і  Богу  молюся,
Шануй  свою  волю  й  калину
І  світлі  часи  відізвуться.







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461438
дата надходження 19.11.2013
дата закладки 19.11.2013


НАДЕЖДА М.

І, струсивши сніг із пелюсток…

Голе  поле  вкутав  морозець.
Це  зима  зробила  перші  спроби.
Із-під  снігу  випнувся  чебрець.
Подививсь  на  світ  він  із-під  лоба.

І,  струсивши  сніг  із  пелюсток,
Полетів  думками  в  тепле  літо.
Як  же  він  промерз..  аж  до  кісток,
Але  поле  звеселив  так  цвітом.

Не  боїться  він  пересторог,
Що  ось-ось  нагряне  стужа.
(А  на  полі  перший  її  крок),
Та  йому  усе  оце  байдуже.

Бо  узнав  цвітіння  ніжний  смак.
Всю  чарівність  сонячного  літа.
Хоч  зима    відіб"є  свій  вже  знак.
Та  з  душі  не  зникне  ця  палітра.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461216
дата надходження 18.11.2013
дата закладки 18.11.2013


НАДЕЖДА М.

+Якщо вас хто-небудь образив…

Якщо  вас  хто-небудь  образив,
Струсіть  пилюку  із  плечей.
Хоч  слово  завжди  серце  ранить,
Не  тріть  від  сліз  своїх  очей.
Всміхніться  просто  їм  у  очі.
Спрацює  метод  від  образ...
І  більш  вони  уже  не  схочуть
Вживать  у  мові  свій  сарказм.
Розправте  плечі,  не  хвилюйтесь.
Це  не  біда.  Усе  пройде.
І  таким  людям  не  дивуйтесь.
Вона    назад  до  них  прийде.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461222
дата надходження 18.11.2013
дата закладки 18.11.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Життя лишило нам своє кіно…

А  за  вікном  кружляють  заметілі,
Нам  дивне  срібло  кидають  до  ніг.
Танцюють  вальс  сніжинки  білі  -  білі,
Пухове  покривало  стелить  сніг.

Співає  пісню  хуга  вечорова
І  зазирає  кожному  в  вікно.
Зима,  зима,  вона  така  казкова,
Така  хмільна,  немов  п'янке  вино.

У  темнім  небі  заховались  зорі
І  місяць  спати  вже  пішов  давно.
Лиш  ми  з  тобою  наче  човен  в  морі,
Життя  лишило  нам  своє  кіно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459751
дата надходження 10.11.2013
дата закладки 18.11.2013


Крилата

Пишу вірші

Пишу  вірші  не  для  похв́али,  
Не  для  краси,  а  по  потребі.
Не  прагну,  щоб  рукоплесќали,
Писали  відгуки  хвалебні.

Ділюсь  здобутими  знаннями,  
Бажаю  спраглих  напоїти
Добром,  любові  почуттями
Із  Боготворчої  сюїти.

Щоб  зодягались  душі  голі
В  одежу,  що  їм  сонце  ткало,
Щоб  сміх  гуляв,  як  вітер  в  полі,
Щоб  Світло  світом  керувало.

Не  всім,  свідома,  до  вподоби
Моїх  думок,  чуттів  горнило.
Але  якщо  відійде  злоба
Хоча  б  в  когось...  -  уже  щаслива!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461061
дата надходження 17.11.2013
дата закладки 18.11.2013


Наталя Данилюк

Кудлатий дим повзе із димаря…

Кудлатий  дим  повзе  із  димаря,
Мов  сірий  кіт  угору  по  драбинці.
На  голих  вітах  яблука  горять  -  
Скупа  потіха,  осені  гостинці,
Мов  ліхтарі,  у  вранішній  туман
Вогніють  блиском  бабиного  літа.
Плете  з  багряних  ягідок  гердан
Журна́  калина,  маревом  повита.
А  день  летить  на  буйному  коні,
(осінні  дні  -  нестримні  й  навіжені!)
Підкови  срібні  свищуть  по  стерні,
Збивають  часу  випнуті  мішені.
І  не  встигаєш  десь  на  віражі
Знайти  себе,  не  розміняти  всує,
На  ледь  відчутній  рисочці-межі
Так  відчайдушно,  вперто  балансуєш.
І  кожен  зойк  свідомості,  чи  схлип
У  тиху  ніч  вривається  безсонням.
На  мокрій  шибці  зіркою  прилип
Листок  кленовий,  теплий,  мов  долоня.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460689
дата надходження 15.11.2013
дата закладки 15.11.2013


Крилата

Останні теплі дні

Останні  теплі  дні  -
У  осені  останні,
Котра  за  мить    піде,
Мов  на  світанку  тінь.
На  срібному  коні
У  білому  убранні
Зима  уже  везе
Мороз  у  цю  теплінь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460744
дата надходження 15.11.2013
дата закладки 15.11.2013


Юліанка Бойчук

Мелодія дощу

Краплинки-балерини  в  танку  малюють  кола,
Відбитки  ліхтарів  -  софіти  для  калюж,  
Щасливий  дах  не  спить,бо  радісно  навколо.  
Кадриль  танцює  дощ  зі  співом  вільних  душ.  

Навіщо  цей  театр  дешевих  декорацій  -  
З  яскравих  парасоль,  без  кольору  облич.  
Втопило  небо  дах  в  безмежності  вібрацій,  
А  штучну  фальш  внизу  сховала  темна  ніч.  

По  клавішам  душі  заграв  майстерно  вітер,  
Когось  заколисав,  когось  візьме  в  танок  
А  дах  лиш  спогляда  і  ловить  кожну  з  літер,  
Що  прошепоче  дощ  краплинками  зірок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460709
дата надходження 15.11.2013
дата закладки 15.11.2013


Наталя Данилюк

Світлоспогадне

[img]http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/7/98/249/98249357_10.jpg[/img]

Немов  поштар  пожухлі  телеграми,
На  сходах  час  думки  порозкидав,
Де  я,  мала,  напоєна  вітрами,
Лечу  й  хапаю  зблиски  у  рукав.

І,  прив'язавши  кулькою  за  стрічку
Рожеве  сонце,  пурхаю,  біжу!
Лоскоче  літо  променем  у  щічку,
Стирає  світ  невидиму  межу,

Щоб  я,  бува,  спіткнутися  не  сміла!
Цілує  п'яти  травка  молода,
Біжить  поодаль  річка  розімліла
Наввипередки,  ніби  череда.

Квітчасте  плаття  ситцеве  лопоче
Легким  вітрилом!  Житні  колоски,
Як  вартові  у  полі  поторочі,
У  мушлі  вух  нашіптують  казки.

А  світ  мені  непізнано-широкий:
Десь  даленіє  дідів  оборіг
І  дріботять  мої  маленькі  кроки,
І  небо  шовком  стелиться  до  ніг!..

А  там,  за  полем,  майже  на  чуприні,
Статечний  Бог,  мов  явір  молодий,
Мені  махає  пальцем  і  донині,
Всіміхається  крізь  вуса:  "Підожди!

Куди  біжиш?  Загубишся,  дитино..."
А  я,  спинившись  зойком  на  льоту,
Веселим  сміхом  пирскаю  перлинно,
В  небесне  плесо  димкою  росту.

Міліє  світ,  а  я  собі  угору,
Вже  й  хата  наша  -  цяточка  мала,
Вуаль  повітря,  чисту  і  прозору,
Уповиває  сонячна  імла.

Шумлять  дуби  розлогі  і  чубаті,
Пісні  псаломні  гублять  у  траві
І  мрій  моїх  метелики  строкаті
Прядуть  у  Бога  літо  в  рукаві.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460067
дата надходження 12.11.2013
дата закладки 13.11.2013


Любов Ігнатова

Читай мене книгою без ілюстрацій …

Читай  мене  книгою  без  ілюстрацій  -
Відчуй  десь,  на  рівні  сердечних  вібрацій  ;
Зіграй  на  всіх  струнах  душі  й  мого  тіла  -
Щоб  я  на  край  світу  з  тобою  летіла  ...

Укрий  мене  словом,  загорненим  в  сонце,
Влети  білим  птахом  до  мене  в  віконце  ;
Цілуй  мене  вітром  шаленим  без  тями  -
Я  стану  для  тебе  у  небо  щаблями  ...

Тримай  у  міцних  чоловічих  долонях,
Люби  павутинку  сивин,  що  на  скронях  ;
Зігрій  у  обіймах,  міцніших  за  скелі  -
Я  стану  джерельцем  для  тебе  в  пустелі  ...

Я  зможу....я  буду  ...і  вір,  що  зумію  ....
Розраджу,  підтримаю,  знов  дам  надію  ...
Зі  шля'ху  твого  я  зверну  кожну  гору  -
Якщо  ти  зі  мною  завжди  будеш  поруч  ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460242
дата надходження 13.11.2013
дата закладки 13.11.2013


Валентина Ланевич

В словах сприймаю душу.

В  словах  сприймаю  душу,
В  думках  цілую  тіло.
Любити  ж  не  примушу,
Хоч  як  би  серце  мліло.

Роки  тікають  стрімко:
Твої  й  мої  на  пару.
І  ляпасом  час  дзвінко
У  пустоти  примару.

В  вікні  замріяв  вечір
Зорею  поміж  хмари.
Вслухаюся  у  говір
Вогню  й  води,  їх  чвари.

Дві  чашки  мимоволі
На  стіл  поставлю  поряд.
В  щирій  молитві  долі
Схилю  додолу  погляд.
10.11.13

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459680
дата надходження 10.11.2013
дата закладки 13.11.2013


Наталя Данилюк

Сонячний дощ

Мій  дощику  осінній,  ти  прийшов,
По  склі  постукав  лапкою  м'якою.
Хтось  розпоров  тугий  небесний  шов  -
Розсипалися  миті  супокою
Намистечком  янтарним  по  стіні.
Вохристі  блиски  променів  ранкових
Вогніли  в  наїжаченій  стерні,
Мов  золоті  загублені  підкови.
А  ти  стрибав  рухливим  кошеням
Під  мелодійну  сонячну  сопілку:
То  по  дзвінких  калюжах  навмання,
То  по  деревах,  з  гілочки  на  гілку!
Летіли  бризки  свіжі  і  легкі,
Мов  биті  скельця  сипались  на  друзки!..
Схилили  айстри  китиці  п'янкі,
Немов  дощу  злякались,  боягузки!
А  ти  шугав  між  листя  і  кущів,
Творив  з  води  мозаїку  прозору!..
Яке  ж  бо  диво  -  сонячні  дощі,
Як  радість  Бога  в  листопадну  пору!
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459067
дата надходження 07.11.2013
дата закладки 11.11.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.11.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.11.2013


НАДЕЖДА М.

Погляньте, люди, в небі світить сонце…

Життя  -  це  найщедріший дар  людини.
Та  часто  в  нас  думки:  чи  так  живем?
Чи  перед  кимось  в  нас  нема  провини?
Чи,  може,  біль  комусь  ми  завдаєм?

Думки,  як  дим,  клубочаться  в  повітрі.
І   повертаємось  у  прожиті  роки.
Свій   погляд  зупиняєм  на  палітрі.
Шукаєм   в  ній  болючі  помилки.

Життя  різноманітне  і  жорстоке.
Приносить  біль  від  зрадників  і  втрат.
Від  підлості  на  серці  шрам  глибокий.
Від  зради  ще  болючіший  в  стократ.

Погляньте,  люди,  в  небі  світить  сонце!
Даруєм  радість  ближнім  залюбки!
Тримаймо  щедрість  у  своїх  долонцях!
І  будемо  людьми,  не  навпаки...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459279
дата надходження 08.11.2013
дата закладки 08.11.2013


Віталій Назарук

Я хочу випити сьогодні за жінок

Я  хочу  випити  сьогодні  за  жінок,
За  істинних  жінок,  яким    вклоняюсь,
За  жінку  –  маму,  що  леліє  Бог,
До  неї  завжди  руки  протягаю.

За  тих  жінок,  що    нас  взяли  в  життя,
І  саме  нас,  а  не  когось  інакше,
З  якими  відбулося  в  нас  злиття,
І  терплять  нас  –  напевно  це  найважче.

За  тих  жінок,  що  можемо  тепер,
В  важку  хвилину  розказати  біди,
За  наших  любих,  дорогих  сестер,
Які  ніколи  не  таять  обіди.

За  вірних  подруг,  що  міцні,  як  сталь,
В  яких  плече  надійне,  як  в  мужчини,
За  їхнє  серце  чисте  -  як  кришталь,
За  допомогу  дружню  щохвилини.

Я  хочу  випити  сьогодні  за  жінок,
За  всіх,  які  живуть  на  білім  світі,
Не  випадково  сотворив  їх  Бог,
Щоб  чоловіча  доля  була  в  цвіті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458880
дата надходження 06.11.2013
дата закладки 06.11.2013


Вірляна Ясиневська

…неполічені сяють на стелі історії…

Загубилась  в  думках  між  реальністю  й  домислом
Зродичалась  з  безсонням  на  тисячі  тисяч  я  літ
Простирадлам  давно  вже  самотністю  хворими
Знов  розкАжу  тепло  як  за  мить  деградує  у  лід.

Неполічені  сяють  на  стелі  історії
Замість  зір  так  безжально  байдужих  до  наших  розмов
Крізь  незасклену  шибку  виносять  їх  протяги
Там  публічний  розстрІл  той  строкатий  чекає  улов.

Розцвітає  душа  серед  стін  мов  магнолія
Деформуються  стебла  впираючись  в  твердість  тих  рам
Що  якби  їй  пишатись  судилося  в  полі  би
Чи  була  б  вона  так  же  скалічена  ранами  там?...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420349
дата надходження 23.04.2013
дата закладки 06.11.2013


Радченко

Схаменулося бабине літо

Схаменулося  бабине  літо  -
Повернулося  знов.  В  листопад.
Землю  радує  сонячним  світлом,
Посвітлішав  засумлений  сад.

Хризантеми  уже  й  не  чекали  -
Нерозкриті  заснули  квітки.
Сонця  промені  їх  цілували  -
Заяскравіли  знов  пелюстки.

Затуманених  ранків  пейзажі
Так  і  просяться  на  полотно.
Листопадових  клумб  вернісажі
Огорнуло  златаве  тепло.

Небо  синь  розливає  безмежну,
Молода  зеленіє  трава.
Літо  бабине  мрію  бентежну
Почуттями  в  серцях  вишива.

А  кохання  розправило  крила  -
Є  ще  сили  злетіти  у  вись.
І  здалося:  весінній  Ярило
Благодаттю  своєю  проливсь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458851
дата надходження 06.11.2013
дата закладки 06.11.2013


НАДЕЖДА М.

Не сумує лиш той, хто не любить…

Нам  кохання  приносить  радість,
Та  воно  не  буває  й  без  сліз.
Пробачає  частенько   слабкість.
І  не  терпить  брехню  і  злість.

Воно,  ніби  жива  істота:
Відчуває  і  біль,  і  сум.
Для  душі  дорога  позолота,
Як  мелодія    ніжних  струн.

А  як  любо  ласкає  серце!
А  буває  по  нервах  б"є.
А  часами  пекучим  перцем
Безпорадність  душі  несе.

І  тоді  починаються  муки.
І  хворієм  від  тЯжких  образ.
Затихають  чарівнії  звуки...
Хто  любив:  відчував  це  не  раз..

Не  сумує  лиш  той,  хто  не  любить.
В  кого  серце  безжурне,  пусте.
Від  кохання  він  розум  не  згубить,
А  душа  бур"яном  проросте...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458819
дата надходження 06.11.2013
дата закладки 06.11.2013


Георгій Федорович

Як жити треба

Мов  матінку  рідну
Благаю  у  неба
Дать  пісню  завітну
Як  жити  нам  треба.

Під  сонечком  ясним
Радіти  щоднини,
Що  в  світі  прекраснім
Жить  випало  нині.

Відчути  як  дощик
Вмиває  природу,
Зварить  добрий  борщик
На  заздрість  народу.
                                                                                               
Піти  у  гайочок
Повітря  ковтнути,
В  зелений  райочок
Стежин  не  забути.

Послухати  в  травні
Пісні  солов’їні,
Рулади  їх  вправні,
Найкращі  в  країні.

Пройтися  полями,
Де  жайвір  співає,
І  над  пшеницями
Він  висіти  має.

По  росяних  травах
Вже  босим  бродити,
В  дитячих  забавах
Хоч  трохи  пожити.

На  озеро  зрання
Піти  порибалить,
Хвилина  чекання,
Напевно,  розрадить.

І  рибонька  клюне
Велика  й  маленька
І  щастя  посуне,
Сиди  лиш  тихенько.

Коли  сад  квітує
І  бджілки  літають,
Там  кожен  відчує
Як  жити  всі  мають.

Без  злоби,  з  любов’ю
До  світу  і  себе,
Вирішувать  кров’ю
Незгоди  не  треба.
30.10.13.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457648
дата надходження 31.10.2013
дата закладки 05.11.2013


Тетяна Луківська

Навчи мене…

                           Навчи  мене…(Михайло  Плосковітов)
Навчи  мене  не  бачити  тебе,
Навчи  думок  спечалених  не  чути.
Нехай  так  буде  в  долі:  все  мине
І  більше,    звісно,  зустрічам  не  бути.
Навчи  мене  всміхатися  слізьми,
Навчи  похмурі  хмари  розсувати
Й  вичікувати  сонце  із  пітьми
І  промені,  на  щастя,  розсипати.
Навчи  мене  мовчанкою  іти,
Навчи  любов'ю  жити  понад  кару.
Теплом  душі  з'єднати  ті  мости,
Які  перетворилися  в  примару.
Навчи  мене  долоні  піднести,
Навчи  в  молитві  випросити  в  неба.
Щоб  ,  врешті,  донести  усі  хрести,
Усі,  усі…усі,  в  яких  потреба…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458450
дата надходження 04.11.2013
дата закладки 05.11.2013


горлиця

Твій край, твоя господа!

 

Добро  народжує  добро,
Тепло  вбиває  холод,
Освітить  сонце  днем    вікно,
Нічка  ховає  молот.

Коли  даруєш  всім    любов,
Вернеться  бумеранґом,
Зернятко  вкинете  одно,
Засів  збиреш  ти  збанком!

І  дякуй  Богу  що  живеш,
Все  бачиш  і  все  чуєш,
Захочеш  в  мандри  десь  підеш,
Де  схочеш,  там  й    ночуєш!

Усе  даровано  тобі,
Свого  життя  господар,
Живи  і  не  хились  в  журбі,
Твій  край-  твоя  господа!


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458674
дата надходження 05.11.2013
дата закладки 05.11.2013


Ниагара

Моя осінь

Яблуками    стукотить    в    вікно
Вересень  й  буркоче    грім    останній.
Плямою  яскравою    на    скло,
Приліпився  жовтий    лист    каштану.

Як    на    стані    нотному,  блищать
В    павутинні    краплі    після    зливи.
Різнобарвних  айстр  бурхлива    рать
Нахилила    квіточки    грайливо.

Чисте    небо,    випране    в    дощі,
У    калюжі    розливає    просинь.
І    по    них,    у  золотім    плащі,
Всміхнена    крокує    знову    осінь.

Хтось    зітхне,    що    літо    вже    пішло,
Що    невздовзі  холод  із    вітрами.
А    мені    в    цій    осені    тепло,
Бо  її  люблю    я    до    нестями!!!!!  

Козак  Наталія

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450317
дата надходження 20.09.2013
дата закладки 05.11.2013


Ірина Хміль

Обожнюю я тихий час нічний…

Обожнюю  я  тихий  час  нічний,
Коли  душі  не  йметься    і  не  спиться…
Коли  із  неба  місяць  молодий
Очима-зорями  вдивляється  в  криницю.

Коли  думки,  мов  зливи,  у  цей  час
Полощать  струни  серця  безупинно,
Коли  фантазія  малює  повсякчас
Ескізи  до  майбутньої  картини.

Цей  стан  душі  оспівано  давно
В  світлинах-віршах  багатьох  поетів.
Та  все  ж  ,  не  багатьом,  мабуть,  дано
Відчути  сурм  захоплюючі  злети.

Шедеври  дня,  полотна  снів  нічних,
Як  передать  звичайними  словами?..
Це  янголи  на  крилах  золотих
Нас  осипають  вічними  дарами.

Вогонь  небес  давно  б  уже  погас,
І  папороть  в  душі  так  й  не  розквітла  б,
Якби  Господь  не  посилав  для  нас  
Невидимих  лампад  магічне  світло.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458227
дата надходження 03.11.2013
дата закладки 05.11.2013


STRANIERA(Кошіль Надія)

Нічна казка.

Ніч,  тишина  ,чомусь  не  спиться.
Морфей  забув  про  мене  як  на  зло.
І  де  ж  поділася  моя  жар-  птиця.
Надіюсь,    казкою  загляне  у  вікно.

І  ми  увірвемося  у  світ  чудес.
Я  осідлаю,  як  коня,  хмарину.
Злечу  на  ній  увись,  аж  до  небес.
І  намалюю  щастя  там  картину.

Із  ейфорією  гулятиму  у  снах.
Із  мрій    я  розведу  панно.
Та  раптом  промінь  місяця  погас.
І  сонечко  заглянуло  в  вікно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458347
дата надходження 03.11.2013
дата закладки 05.11.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.11.2013


Валентина Ланевич

Передам в естафету кохання.

Позбираю  роки,  мов  горішки  в  хустину
І  у  вузел  міцний  зав’яжу  на  ріжки.
Добігає  вже  осінь  в  часову  щілину,
Витікає  життя,  я  прошу:  "Не  спіши!"

Хоч  не  маю  у  ньому  великого  статку,
Чи  ж  то  гроші  -  мірило  здобутку  всьому.
Маю  діти,  онучку:  їм  вірші  на  згадку,
В  них  частинку  своєї  душі  я  впишу.

А  іще  передам  в  естафету  кохання,
Хай  і  в  їхніх  серцях  променіє  любов.
Буде  то  моя  воля  завітна  остання,
Щоб  не  трапилось  з  ними,  триматись  разом.
03.11.13

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458285
дата надходження 03.11.2013
дата закладки 04.11.2013


Мазур Наталя

Повітря осені гірчить

Повітря  осені  гірчить
Дощем.  Бентежним  сумом  неба,
Коли  розірвана  блакить
Марніє  злякано  на  стеблах

Тонкою  смужкою  журби.

Гірчить  приреченням  дерев
Губити  листя  і  з  вітрами
Шукати  скрізь  його,  але
Все  змарнувати  під  ногами

Байдужо-сонної  юрби.

Багряним  заходом  гірчить,
Гортанним  "кру"  старого  крука,
Який,  злітаючи,  кричить
До  фар  авто,  що  мов  гадюки

Вогненно  в'ються  вдалині.

Гірчить  туманом  із  низин,
Де  він  влягається  дрімати,
В  ріллю  на  декілька  годин,
Клубками  вовняної  вати,

І  воловодиться  у  сні.

Іще  воно  гірчить  мені
Нитками  бабиного  літа.
Промінням  сонця  у  вікні  -  
Сьогодні  ним  я  обігріта,

Аби  журбу  прогнати  вдаль.

А,  може,  то  мені  гірчить
Моє  стривожене  мовчання,
Твій  погляд  ніяковий,  чи
Очікування  слів  кохання,

Яких  ти  не  сказав,  на  жаль...

25.10-02.11.2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458408
дата надходження 04.11.2013
дата закладки 04.11.2013


ОЛЬГА ШНУРЕНКО

Відлуння осені

(Реакція  душі  на  чудові  осінні  віші)

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458342
"В  безлюдді"  -  автор:  kulbabka

Дощів  молитви  вразили  мене
І  церква  в  верховітті  сосен!
«Минає  все,  і  згодом  це  мине»  -
Шепоче  вітром  пізня  осінь…
Самотність,  перш  за  все,  це  стан  душі,
Безлюддя  часто  нас  лікує,
На  самоті  народжені  вірші  –
Це  краще,  аніж  ті,  що  всує…

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458329
"Не  сезон…"  -    автор:  Леся  Геник

Закохатись  в  тьмяну  осінь  нереально,
Сіре  небо,  голий  гай  –  все  так  банально.
Вже  не  тішить  навіть  листопад  розкішний,
І  думки  рояться  в  голові  невтішні…
Але  є  на  світі  веселкові  люди,
Кожен  день  -  це  свято,  навіть  сірі  будні!
Закохалось  серце,  попри  негаразди,
А  кохання  й  щастя  нам  доречні  завжди!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458416
дата надходження 04.11.2013
дата закладки 04.11.2013


Георгій Федорович

Не хвилюйте

Не  хвилюйте  мене,  не  турбуйте,
Я  і  так  заморочений  вже,
Краще  спокій  мені  подаруйте,
Він  здоров’я  моє  збереже.

Я  приляжу  в  гаю  на  травичку,
Відключусь  від  турбот  й  хвилювань,
Що  залізли  гадюкою  в  звичку
Для    досягнення  мрій  і  бажань.

Упірну  у  співучую  тишу,
Мої  сили  відновить  земля,
Негативне  усе  тут  залишу
І  бадьорим  піду  з  відсіля.

Наша  рідна  земля  допоможе,
Тільки  треба  довіритись  їй,
Забувати  її  нам  не  гоже,
Пішаки  ми  космічних  подій.

Нас  вона  у  всесвітній  родині
Народила  й  назвала  людьми,
Береже  і  годує  й  понині,
Витягає  наш  розум  з  пітьми.
06.06.10.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457244
дата надходження 29.10.2013
дата закладки 29.10.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ніжність рук твоїх…

Не  сплю...  Дивлюсь  у  небо  серед  ночі,
Там  таке  ясне  сяєво  зірок,  
Я  серед  них  твої  шукаю  очі,
Гублюсь  у  мареві  своїх  думок.

Хвилююся  за  тебе  мій  коханий,
І  наче  птаха,  знов  лечу  туди.
Де  світить  сонце  ніжно,  полум*яне,
Де  квітами  всипаються  сади...

З  тобою  там,  були  такі  щасливі,
І  гріло  нас  тепло  палких  сердець.
Та  не  лякали  громовиці,  зливи,
Широким  полем  бігли  навпростець.

"Ти  тільки  мій"  -  так  шепотіли  губи,
Медовим  дотиком  були  твої.
"Мій  найдорожчий,  мій  єдиний,  любий",
А  в  небі  пролітали  журавлі...

Ось  уже  ранок...  І  дзвінок  у  двері,
Я  стрімголов  біжу  відкрити  їх.
Привіт,  кохана,  холодно  у  сквері,
Відчула  знову  ніжність  рук  твоїх...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456559
дата надходження 25.10.2013
дата закладки 29.10.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.10.2013


Віталій Назарук

Живу я Вами

Живу  я  Вами,  бо  люблю  давно
І  радий,  що  і  Вам  я  небайдужий…
Я  виглядаю  кожну  мить  в  вікно,
Оту  єдину,  неповторну  ружу.

Хитається  земля,  як  бачу  Вас,
Хмеліє  голова,  у  скронях  стука,
А  час  втікає  –  невблаганний  час,
Життєва  хвиля  знов  у  жилах  хлюпа.

І  раптом    залоскоче  хробачок,
Що  десь  той  інший,  що  тепер  із  Вами,
І  тихий  зойк,  немов  тугий  смичок,
Виводить  звуки  -  різні  ноти  гами…  

А  Ваше  ім’я,  наче  талісман,
Воно  у  серці,  дороге  для  мене,
І  Ваш  чарівний,  як  смерека,  стан,
Моє  життя  надалі  переверне.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457252
дата надходження 29.10.2013
дата закладки 29.10.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Панянка - Ніч…

Панянка    -  Ніч  вплітає  зорі  в  коси
І  з  шовку  шлейф  волочить  по  землі.
Що  ступить  крок,  лишає  срібні  роси,
Вклоняються  їй  навіть  королі...

А  красень  Місяць  посилає  квіти,
Милується  чарівністю  очей.
І  заставляє  зорі  мерехтіти
І  лагідно  торкається  плечей.

Вона  ж  на  "ти"  давно  уже  із  вітром,
Кружляє  наче  тополиний  пух.
У  вальсі  з  ним,  перед  великим  світом,
Гартує  волю,  терпеливість,  дух.

Ховає  чорні  очі  під  вуаллю,
Щоб  в  неї  більш  ніхто  не  закохавсь.
А  плечі  ніжні  накриває  шаллю
І  в  парі  з  вітром  знов  кружляє  вальс...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436654
дата надходження 11.07.2013
дата закладки 24.10.2013


горлиця

Ні, не бушує кров!


Ні,  не  бушує  кров,  не  скаче  серце,
Зірки  не  будять    і  не  кличуть  в  даль,
Я  не  тремчу,  у  вигоді  кубельце,
Твоя    рука  жене  з  хати  печаль.  

Горить  камин,  на  дворі  сніг  біліє,
Ми  обнялись  і  гріємось  теплом,
Годинник  цокає,  рахує    мрії,
Одні  збулися,  інші  під  крилом.  

Кохаємось?  Дивне  таке  питання!
Ми  просто  злились  душами  в  одне,
Відстукав  вже  годинник  щебетання,
Тиха  любов  завжди  в  серцях  живе!

Ласкавий  погляд  і  тепло  долоні,
Що  ніжно  гладить  срібло  у  косі,
Хай  сипле  сніг,    я  у  твоїм  полоні-
В  благословенній  Господом    красі!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456331
дата надходження 24.10.2013
дата закладки 24.10.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вірності крило…

Засумувало  небо  сірим  смутком,
У  сонця  заболіла  голова.
Покрилися  печаллю  незабудки,
Десь  загубилися  в  траві  слова.

Мов  баранців,  погнав  хмарини  вітер,
Далеко  ген  за  гори,  невидать.
Сльозу  з  ромашки  висушив  і  витер,
Так  ніжно  хоче  клен  її  обнять.

І  дощик  посріблив  шибки  уранці,
Прозорі  намистинки  позбирав.
А  твій  портрет  усміхнений  у  рамці,
Дививсь  на  мене  тихо  і  мовчав.

Похмурий  сум  алеями  блукає,
Та  серце  зігрівається  теплом.
Тепло,  оте,  кохання  зігріває
І  пригортає  вірності  крилом...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454817
дата надходження 16.10.2013
дата закладки 24.10.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мене зігріє поцілунок твій…

Осінній  дощ  мелодію  заграв
І  полились  її  чарівні  звуки.
А  вітерець  у  кошик  їх  збирав,
Від  серця  відганяв  печаль  розлуки.

В  кімнаті  тихо,  кава  на  столі,
Я  у  вікно  так  часто  зазираю.
Вже  повлягались  діточки  малі,
А  я  тебе  все,  як  колись  чекаю.

Хвилююся,  щоб  дощ  ненамочив,
І  щоб  було  спокійно  у  дорозі.
Щоб  місяць  тобі  стежку  освітив,
А  я  тебе  зустріну  на  порозі.

"Привіт,  скажу,  коханий,  дорогий,
Я  хвилювалась  і  тебе  чекала.
Мене  зігріє  поцілунок  твій,
А  разом  нас  зігріє  тепла  кава"...

У  шибку  знову  барабанить  дощ
І  небо  затягли  хмарки  кудлаті.
У  полі  мокне  одинокий  хвощ,
А  нам  обом  так  затишно  в  кімнаті...










адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456139
дата надходження 23.10.2013
дата закладки 24.10.2013


НАДЕЖДА М.

Не проливайте сльози даром…

Не  проливайте  сльози  даром,
За  випадкових  у  житті.
Не  піддавайтеся  тим  чарам,
Хто  поряд  був  по  доброті.

Це  був  не  ваш,  чужий  мужчина.
Чуже  це  щастя  і  любов.
Інакше  він  би  вас  не  кинув.
Він  просто,  граючись,  пройшов.

І  ось  думки:  він  ваша  частка.
Думки  ж    у  нього  лиш  про  те,
Як  би  звільнитись  від  напасті,
Як  врятувати  тут  себе.

Любов  тіка  від  тих,  хто  ловить.
Біжить  до  тих,  хто  геть  біжить.
(Пробачте  ви  на  цьому  слові).
Я  знаю:  серце  тут  болить.

Уважно  зважте  й  подивіться.
(Так  гарно  видно  іздаля).
Не  треба  плакать...  Посміхніться!
Не  ваша  доля  він...  чужа...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456320
дата надходження 24.10.2013
дата закладки 24.10.2013


НАДЕЖДА М.

А ти цілуй нежартома…

Коли  надворі  вітер  злиться,
І  дощ  холодний  б"є  у  скло,
До  тебе  хочу  притулиться,
Відчуть  приємне  це  тепло.

Які  гарячі  в  тебе  руки!
Приємний  подих  зігріва.
Я  чую  серця  твого  стукіт.
Хіба  доречні  тут  слова?

І  повернулось  ніби  літо.
Жасмін  розцвів  знов  під  вікном.
Було  це  нами  пережито...
І  так  задихало  теплом.

Тепер  жасмін  укритий  снігом.
Пташки  клюють  горобину.
І  так  чарують  своїм  співом.
Торкають  серця  глибину.

Нехай  там  осінь  холоднюча..
А  на  порозі  вже  зима.
Вона,  звичайно,  неминуча...
А  ти  цілуй  нежартома...

.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452741
дата надходження 05.10.2013
дата закладки 18.10.2013


tatapoli

КОХАТИ…

Минуло  нас  бабине  літо,
на  кухні  небес  -  збій  системи...
Натомість,    милують  всіх  квіти
осінніх  садів  -  хризантеми,
жовтаві,  бузкові  та  білі,
останні,  тому  і  чудові.
Здається,  душа  ледве  тліє,
бо  прагне  всім  серцем  любові,
яка  не  зів'яне,  і  цвітом
не  стане  під  ноги  спадати.
Й  шепочуть  разом  квіти  з  вітром...
-Кохати...    кохати...    кохати...
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455084
дата надходження 18.10.2013
дата закладки 18.10.2013


НАДЕЖДА М.

І знову ні на крок за цю межу…

В  твоїх  долонях  душу  зігріваю..
Зникають  десь  знеболені  думки.
Тебе,  неначе,  вперше  відкриваю.
Читаю  ще  пропущені  рядки.

Дивлюсь  на  тебе  новими  очима.
Буваєш  різним  ти  в  моїм  житті.
Вже  осінь  догорає  за  плечима.
Хіба  роблю  знов  висновки  не  ті?

Хиткі  думки  збивають  з  ритму  мозок.
То  все  кидаю  і  чимдуж  біжу.
То  зупинюсь:  не  треба  цих  забавок.
І  знову  ні  на  крок  за  цю  межу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455131
дата надходження 18.10.2013
дата закладки 18.10.2013


Наталя Данилюк

Листопад-листоноша

Листопад-листоноша  
розсипав  пожухлі  листи,
шурхотить  під  ногами  
осіння  кленова  зажура.
Може  й  добре,  що  більше  
мені  не  писатимеш  ти
і  на  завтра  дощами  
умиється  осінь  понура.

І  сльозами  очистить  
усі  незліченні  жалі,
розтечуться  слова  
на  папері  чорнилом  розмитим.
Зіштовхнулися  душі  
бортами,  немов  кораблі,
заштормило  між  нами  
і  бурю  тепер  не  спинити.

Може  й  добре,  що  я  
не  чекаю  твоїх  одкровень,
ні  гірких  покаянь,  
ні  обіймів  міцних  до  нестями...
Листопадить  у  душу  
осінній  захмарений  день
і  під  ноги  влягається  
листя  твоїми  листами,

Де  слова  -  не  слова,
де  не  видно  рядків,  ані  рим,
де  в  обірваних  строфах
прощання  гірчить  полинами...
Листопад-листоноша,
самотній  старий  пілігрим,
погасив  каганці
і  тепло  захололо  між  нами...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455117
дата надходження 18.10.2013
дата закладки 18.10.2013


Любов Ігнатова

Я не плачу …

Я  не  плачу  -то  сльозиться  осінь
У  моïй  обвітреній  душі,
То  дощі  блукають  поміж  сосон,
І  прядуть  туман  із  комишів...

То  росою  в  хміль  скотилось  небо,
Втершись  рушниками  із  вітрів  ;
То  з  трояндових  колючих  стебел
Облітає  пелюстково  гнів  ...

Розумієш  ...ти  ïï  образив,
Вклавши  в  мою  посмішку  печаль  ...
На  вікні  з  порожнім  серцем  ваза
Вже  забула  хризантемний  жаль  ...

Я  не  плачу  ...лиш  кусаю  губи  
У  смерканні  занімілих  слів  ...
Ти  -моя  терпка  осіння  згуба,
А  був  принцем  із  дівочих  снів  ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454972
дата надходження 17.10.2013
дата закладки 18.10.2013


Любов Ігнатова

Ти прийдеш …

Коли  вікна  зашторить  вечір,
А  будинки  розплющать  очі,
І  звичайні  буденні  речі
Стануть  дивні,  якісь  пророчі;

Коли  місяць  сплете  мережку
Із  реальності  й  сновидіння,
І  на  річку  опустить  стежку,
Що  веде  в  його  володіння  ;

Коли  сум  заповзе  зненацька
В  потаємну  кишеньку  серця,
І  самотня  сльоза  дурацька
На  тривожні  думки  озветься  -

Ти  прийдеш  ...Крізь  часи  і  простір  
Принесеш  синьооку  ласку    ...
І  в  обіймах  твоïх  так  просто  
Знову  вірить  в  чарІвну  казку  ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454269
дата надходження 13.10.2013
дата закладки 17.10.2013


Любов Ігнатова

А давай гайнемо вдвох у осінь …

А  давай  гайнемо  вдвох  у  осінь,
Там,  де  небо  шите  журавлями,
Де  гуляють  ще  тумани  босі
Над  зеленоврунними  полями.

З  павутинок  бабиного  літа
Ми  сплетемо  пестощі  шовкОві,
І  співать  нам  буде  тільки  вітер
Зоряно  -барвисті  колискові  ...

Ми  спіймаєм  дві  пухові  хмарки
І  застелим  лісові  стежини  ...
Райдуги  над  нами,  ніби  арки,
Ïх  квітчають  сонячні  жоржини  ...

Ти  і  я  ...За  руки,  ніби  діти,
Віднайшлись  у  всесвіті  гармоній,
Бо  ще  вмієм  в  унісон  радіти
Під  звучання  дощових  симфоній  ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453781
дата надходження 10.10.2013
дата закладки 17.10.2013


Любов Ігнатова

Навіяне дощем …

Знову  жовтень  хлюпоче  дощами  ...
Я  із  ними  давно  на  "ти  ":
Відкоркована  поміж  нами
Пляшка  пінистоï  самоти  ...

У  калюжах  човни  на  рейді  -
Обирай,  котрий  твій  -пливи!!!
Намалюй  цілий  світ  у  крейді  -
Білі  з  сірістю  острови...

Розбуди  у  вітрилах  вітер  -
Він  до  мене  покаже  шлях
У  плетінні  із  рим  і  літер,
Із  ремарками  на  полях  ...

Ароматами  кави  й  кориці
Я  зведу  поміж  зір  маяк  ...
У  лахмітті  прадавньоï  жриці
Затанцюю  тобі  за  мідяк  ...

І  у  ритмах  шалених  ночі,
На  вершинах  усіх  життів,
Ти  моï  упізнаєш  очі
Зі  своïх  потаємних  снів  ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454736
дата надходження 16.10.2013
дата закладки 17.10.2013


Мазур Наталя

Тільки я, тільки дощ, тільки осінь…

У  Карпатах  літає  сніг,
А  у  Львові  танцює  осінь.
Дощ  повільний,  розмірений  біг
Зупиняє  в  моєму  волоссі
І  виблискує  в  ньому.  А  я
ТОму  тішуся,  бо  діадема
Із  дощу  -  то  розрада  моя
В  цьому  світі,  де  вічна  проблема  -
Гроші,  побут,  робота,  житло...
Аби  краще  усе,  аби  ліпше!
Світе  білий  з  хижацьким  єством,
Що  тобі  до  мого  крику-віршу?
Що  тобі?  А  мені  так  болить,
Так  судомить  і  хилить  додолу...
Світ  -  в  якому  життя,  тільки  мить,
Світ  -  в  якому  не  вірять  нікому...
Як  мара,  через  натовп  іду,
Краплі  срібла  блистять  у  волоссі.
Чи  написано  так  на  роду?
Тільки  я,  тільки  дощ,  тільки  осінь...

23.09.2013р.  Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453415
дата надходження 08.10.2013
дата закладки 16.10.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Очі малахітні…

Полилась  мелодія  осіння,
По  дібровах  і  полях  широких.
Піднялась  на  крилах  в  небо  синє,
За  вікном  вже  чути  Жовтня  кроки.

По  землі  ступає  гордовито
І  багрянцем  осипає  Осінь.
Про  кохання  каже  їй  відкрито
І  вплітає  хризантеми  в  коси.

Зазирає  в  очі  малахітні,
Накидає  шаль  на  ніжні  плечі.
І  слова  ласкаві  та  привітні,
Він  коханій  шепче  кожен  вечір.

А  вона  усмішкою  своєю,
Спокушає  клена  чарівного:
"Хочу  бути  любий  лиш  твоєю
І  плеча  торкатися  лиш  твого"...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452963
дата надходження 06.10.2013
дата закладки 15.10.2013


НАДЕЖДА М.

Невже осінь в цьому винна?

Ніжним  криком  журавлиним
Відлітають  десь  роки.
Білим  пухом  лебединим
Притрусилися  стежки.

Але  я   шукаю  вихід
З  лабірінтових  думок.
Невже  осінь  в  цьому  винна?
Допустили  помилок.

Оксамитові  світанки.
І  проміння  водопад.
А  в  душі  ще  забаганки:
Повернути  б  все  назад.

І  в  твої  обійми  впасти.
І  дзвінкий  почути  сміх.
І  тебе  із  часу  вкрасти.
Чи  вважатимуть  за  гріх?

Пролетіло  стільки  років!
Та  думки  ще  молоді.
Але  що  це?  Чую  кроки?
А  так  схожі  на  твої...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453567
дата надходження 09.10.2013
дата закладки 15.10.2013


Віталій Назарук

Давайте славити у віршах все своє

Давайте  славити  у  віршах  все  своє:
Червоний  борщ,  полтавські  галушки,
Красу  полів,  яка  завжди  в  нас  є,
І  в  споришах  заквітчані  стежки.

Озера  сині  і  ліси  дубові,
Болото  у  мохах  і  птаха  спів…
Красунь  –  дівчат,  які  у  нас  чудові,
І  парубків,  тут  я  не  маю  слів…

Наш  прапор  -  де  пшениця  й  небо  чисте,
І  тризуб  «ВОЛЯ»  -  герб,  що  до  душі…
Рясну  калину,  що  росте  намистом,
Небо  у  зорях  в  місячній  красі.

Шматочок  сала  і  линка  із  річки,
Грибів  поліських  чи  з  гірських  Карпат…
З  вербової  лози  малі  колиски
І  сушений  на  плоті  самосад.

Найкращі  в  світі  луки  у  лататті
І  вишиті  матусі  рушники,
І  писанки  щороку  в  нас  при  святі,
І  дим  із  комина,  що  в’ється  догори.

Багато  іншого,  святого  для  народу,
Шматок  хлібини  й  чашку  молока,
Найкращу  на  землі  у  нас  природу
І  пісню,  що  з  гірського  потічка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454564
дата надходження 15.10.2013
дата закладки 15.10.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.10.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.10.2013


Таня Кириленко

Пробач, що я так думаю про тебе

Пробач,  що  я  так  думаю  про  тебе…
Я  бачила  сьогодні  дивний  сон:
Там  хмари  пропливали  синім  небом,
Ми  ними  милувалися  разом.

Ти  знав  усе,  про  що  б  я  не  казала,  -
Ти  знав  усе  про  мене  і  без  слів…
І  я  про  тебе  все  на  світі  знала,
Тому,  що  ти  й  ховати  не  хотів.

І  ти,  чомусь,  тримав  мене  за  руку,
А  я  мовчала,  ніби  так  і  треба,
Стояли,  не  зронивши  навіть  звуку,
Й  дивилися  то  в  очі,  то  на  небо.

Пробач,  що  ти  в  думках  моїх  і  в  серці,
Що  є  важливим  не  лише  у  сні.
Не  має  значення,  як  чудо  це  зоветься,
Бо  ти  безмежно  дорогий  мені.

Є  люди,  що  несуть  з  собою  світло
І  світ  цей  роблять  кращим  кожну  мить,
Що  вміють  душу  поглядом  зігріти,
Я  певна,  що  ти  є  одним  із  них.

І  я  радію,  коли  ти  веселий,
І  мені  сумно,  коли  ти  сумний.
Пробач,  що  я  так  думаю  про  тебе,
Бо  ти  мені  насправді  дорогий!

08.01.2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454412
дата надходження 14.10.2013
дата закладки 15.10.2013


Тетяна Луківська

В букет збираю нашу осінь…

     Упала  осінь  листям  на  долоні…  (Тамара  Шкіндер)  



Упала  осінь  листом  на  долоні,
Кладу  в    букет    і  ніжно      пригортаю.
До  шибки  притулю  на  підвіконні,
Нехай  осіннім  золотом    палає.
Тут  проминуть  дощі  та    вітровії,
Похмурі  проганятиму    тумани,
Теплом  душі  я  осінь  обігрію
Нехай  такою  буде  поміж    нами.
Забарвлю  листя  гронами  калини,
Вдихаю    щедрість  осені    багату…
А  в    спомині  –  ще  ті  осінні  днини,  
Які  отак  букетом  гріли  хату.
У  спомині  –    та  зустріч  із  дощами,
Останній  крок    осіннього  прощання.
Тепер  ця  осінь  дихає  не  нами…
Букетом  ...  зігріваюся  …  востаннє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453487
дата надходження 09.10.2013
дата закладки 15.10.2013


Юрій Цюрик

Дівчинка Осінь жбурляє в обличчя мені…

Дівчинка  Осінь  жбурляє  в  обличчя  мені
Листя,  опале  з  гілок,  золотисто-багряне…  
Мовчки  дерева  стоять  в  листопадному  сні;
Вітер  куйовдить  волосся  твоє  неслухняне…

Безповоротно  стежина  веде  до  зими…
В  цьому  житті  ми  чимало  на  все  оглядались…
Більше  навряд  чи  з  тобою  побачимось  ми;
Адже  і  так  досить  часто  у  снах  зустрічались…

Ти  збережи  мою  ніжну  безмежну  Любов…
І  не  картай  за  гріхи  свою  втомлену  душу…  
Я  відчуватиму  ніжність  твоїх  молитов
Й  більше  ніколи  канон  почуттів  не  порушу…

Жовті  дерева  стоять  в  дивовижному  сні;  
Вітер  куйовдить  волосся  сухими  перстами…
Дівчинка  Осінь  щось  тихо  шепоче  мені,
Наче  востаннє  лоскоче  твоїми  вустами…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453852
дата надходження 11.10.2013
дата закладки 15.10.2013


Крилата

Покрова Божої Матері

Вдягла  дерева  в  жовті  шати
Панянка  Осінь  там  і  тут.
В  цей  час  бере  Пречиста  Мати
Під  свій  покров  вкраїнський  люд.

Відкритим  серденько    тримає.
Довірить  можеш  Їй  свій  біль.
Як  то,  терпіти,  добре  знає,
Що  то,  на  рану  сипать  сіль.

Вона  поможе,  ти  звернися.
З  очей  утре  тобі  сльозу.
Лише  з  проханням    не  барися,
Облегшить  душеньку  твою.  

Від  нас  одного  вимагає:
Віру  в  Ісуса  берегти,
В  любов,  що  на  шляху  долає
Всі  перешкоди  і  хрести.

Тут  хрести  –  терпіння.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454347
дата надходження 13.10.2013
дата закладки 14.10.2013


Lana P.

Молитва до Пресвятоі Богородиці

Божа  Матінко,  покрий,
Омофором  нас  омий,
Борони  від  помсти,  зла,
Щоб  ріка  добра  текла...

Щоб  милішав  рідний  край,
Веселив  нас  урожай,
Рід  козацтва  не  зникав,
У  здоров’ї  квітував...

Щоб  лунали  весілля,
І  святилася  земля...
Богородице,  почуй!
Захисти  нас,  порятуй!        

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454370
дата надходження 14.10.2013
дата закладки 14.10.2013


Д З В О Н А Р

МЕЛОДІЯ ЖІНОЧОГО СЕРЦЯ . . .

Чому  зітхаєш?..
Я  ж  біля  тебе.  Я  одна...
Чому  не  граєш
Чаруючу  рапсодію,
Де  серце,  розум  і  струна
Зливаються  в  одне?..
Ти  ж  знаєш,..  
Я  ніжно  так  люблю  тебе,
Як  цю  мелодію...

...  І  завжди  в  такт  звучу́
Оцим  величним  звукам
Та  в  пам'яті  кручу́
Божественну  мелодію...
І  в  небо  руки,..
Як  в  ченця...
...  Душа  співає...
Величну  пісню,
Де  немає
Ані  початку,
Ні  кінця...

...  І  я  у  захваті  кричу  -
"Візьми  іще,..  візьми  ще  раз
Найвищу  ноту  цю  небесну,
Ще  раз  веди,..  
Ще  раз...
Смичком  по  серцю
І  я  твоя...  
Веди,..  веди  мене  
У  весну...
...  У  небеса!.."

...  І    в  мить  злилися  воєдино  -
Мелодія,  бажання  і  життя,
Ніби  "Купальська"  ніч  у  днину,..
А  пісня  кличе  в  майбуття,
І  я  до  тебе  лину
Рікою  жаги,  страсті  і  буття,
У  мрію  ту...  мою...
Єдину...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451464
дата надходження 28.09.2013
дата закладки 13.10.2013


Віталій Назарук

ПРИЙДЕ ЛИСТОПАД

Листопад  вже  спішить  на  поріг,
Дощ  збирає  у  темні  хмарини,
Місяць  красень  показує  ріг,
Ще  висять  китяги  горобини.

Вітер  знову  пішов  по  полях,
Висихає  рілля  під  посівом,
До  спочинку  готова  земля,
Щоб  родити  набратися  сили.

Відридали  жовтневі  дощі,
Павутина  літає  хмарками,
Шле  нам  сонце  тепло  для  душі,
Нічне  небо  покрите  зірками.

Листопад  поміняє  свій  плащ,
Чорне  гілля  зіллється  з  ріллею,
Красень  жовтень,  йому  ти  пробач,
Він  з  удачею  прийде  своєю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453283
дата надходження 08.10.2013
дата закладки 11.10.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.10.2013


Бойчук Роман

Крізь осені призму…

Крізь  осені  призму  янтарну
Вивчаю  навколишній  світ.
Весну  там  шукаю  свою,  мабуть  марно,
В  зими  на  порозі  мій  слід.

Знаходжу  натомість  я  погляд
Із  вітряним  помахом  вій,
Безкраї  простори  там  чистого  поля,
Стежина  в  пожухлій  траві.

В  зіницях  огненна  спокуса!..
Там  душу    я  бачу  твою
З  моєю  споріднену,  Осене  руса,
На  с́обі  твій  погляд  ловл́ю.

Крізь  призму  твоєї  рогівки
Я  квантами  літа  в  твій  світ..,
І  в  двері  постукаю  серця  домівки
Я  шепотом  листяних  віт...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453098
дата надходження 07.10.2013
дата закладки 07.10.2013


Віталій Назарук

ДАЛЕКО ДО ВИРІЮ

Перечитані  книги  давно,
Трохи  вицвів  рушник  із  весілля,
Та  біжить  ще  життєвий  струмок
І  роса  покриває  довкілля.

Споришами  покрились  стежки,
Вже  не  вишиє  мама  сорочку,
Не  піду  по  стерні  навпружки,
Не  візьму  більш  до  клубу  гармошку.

І  вишневий  садок  вже  не  той,
І  грушки  облітають  раніше,
Хоч  в  думках,  наче  я  ще  герой,
Та    все  голос  щоднини  тихіший.

Ще  кохання    у  грудях  горить  
І  весною  чекаю  лелеки,
Бережу  я  життя  кожну  мить,
Бо  до  вирію  знаю  далеко.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453104
дата надходження 07.10.2013
дата закладки 07.10.2013


Мандрівник

Я родився на Заході

Я  родився  на  Заході,
Де  сонце  йде  спочивати,
І  подібно  птахові,
Вчився  в  повітрі  кружляти...

   Внизу  так  мало  місця,
   Ніде  спокою  стати,
   Тому  летить  ця  пісня,
   Веселим  співом  пернатих...

Приспів:

Озвіться  Карпати,
Дай  відповідь  Львів,
Як  нам  подолати,
Рутину  цих  днів...

І  не  мій  тут  піар,
Що  з  далеких  орбіт,
Чую  звуки  гітар,
Та  гуцульських  трембіт...

2

В  мені  є  світла  стріла,
Кинута  самими  бітлами,
В  плавному  польоті  крила,
Знайомлюся  з  семи  вітрами...

   Не  можу  більше  спинитись,
   Маю  особливу  потребу,
   Досхочу  б  ще  напитись,
   Фантазій  від  ясного  неба...

3

Вже  хмари  мої  друзі,
Виходжу  у  простір,
Ось  і  щем  невдовзі,
Музи  відбувся  постріл...

   Розсипався  думок  експрес,
   Рядками  на  папері,
   Скільки  є  чудес,
   В  карпатській  атмосфері...




PS  :

Не  хвилюйтеся  я  з  Вами,
Виконую  обов"язки,  справи,
Лиш  душа  парить  над  горами,
В  пошуку  нової  октави...
     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451979
дата надходження 01.10.2013
дата закладки 01.10.2013


@NN@

Під холодним дощем…

Під  холодним  дощем
запізніла  троянда,
втретє-останнє,
радо  розкрила
жовтогарячі  пелю́стки
цвіту  п'янкого,  -
*Мерсе́дес*.  -  Діво  Пречиста,
Тобі  присвятили
цю  квітку  чудову.
Осанна...  тричі  -  Осанна,-
пуп'янком  ніжним
вона  салютує
різдвяно-барвисто.
Наче  й  не  осінь  іще,
що  одягла́  урочисто
з  дукатів  намисто.
А  дощ  не  вщухає,  іде,
сіро  завісивши  місто.
Небо  втомилось  від  злив.
Свято  сьогодні  -
Різдво  Богородиці,
Друга  Пречиста.
Заради  Неї,  і  нам,
Господи,  вибач-прости,
тритижневий  
потоп  зупини.
Зранку  в  душі
світло  і  чисто...

21.09.2013

 *  Мерседес  -  сорт  троянд
**  Мерседес  (ісп.)  -  одне  з  імен  Матінки  Божої

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450460
дата надходження 23.09.2013
дата закладки 01.10.2013


Федик Юрій Михайлович

Куди поділись славні байди

Куди  поділись  славні  байди,
 Та  отамани  кошеві,
Чому  в  державі  правлять  зайди,
Чому  мовчить  народний  гнів.

Чому  не  родяться  державні,
Сини  ,  стражденної  землі,
Невже  назавжди  зникли  справжні,
Мужі,  у  потойбічній    млі?

Раніше    ворог  кровопивця,
Священну  землю  плюндрував,
 Та  дух  козацький  народився,
Серед  річок,  лісів  та  трав.

Він  став  на    захист  від  татарів,
Від  шляхти  та  від  москалів,
І  розігнавши  чорні  хмари,
Заправив  на  своїй  землі.

Скажіть  куди  цей  дух  подівся,
Чому  нащадки  козаків,
Собі  ,  в  житті,  шукають  місця,
Не  на  землі  своїх  дідів?

Чому    так,  радо    до  ясиру,
Продавши  віру  прадідів,
Собі,  створивши  смертний  вирок  ,
Тікають  внучки,  козаків.

Та  знаю  я  ,  цей  дух  вернеться,
І  закипить  народний  гнів,
І  той  ,хто  українець  серцем,
Здолає    зайд  та  ворогів.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451596
дата надходження 29.09.2013
дата закладки 01.10.2013


Helen Birets

МОЖУТЬ ТА НЕ ВСІ

Про    милостиню    не    говорять,
Добро    у    тиші    лиш    бринить,
Слова    й    пихатість    не    відтворять,
Зумій    ти    серце    відчинить!

Нужденні    не  завжди    й    попросять,
І    нишком    біль    тяжкий  несуть.
Вони    ніколи    не    голосять
Й    не    ждуть,    що    їм    щось    подадуть.

Добром  серця  їхні  налиті
І    розуміють    навіть    тих,
Хто    ситий,    в  найдорожчій  свиті,
Й    в    хоромах    ходять    золотих.

А    їм    того    добра    й    не    треба,
Бо    інші    цінності    у    них.
Над    головою    -    чисте    небо,
Здоров’я    й    радість    всіх    близьких.

А    стали    б    трішки    ми  м’якіші.  
Відчули    серцем    чужий    біль,
І    з    кожним    вчинком    цим    сильніші.
Інакше    душу    сточить    міль.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450689
дата надходження 24.09.2013
дата закладки 01.10.2013


НАДЕЖДА М.

Вогонь сердець хай ніжно гріє…

Вогонь  велику  силу  має:
Його  призначення  -  горіть.
Коли  легенько  він  палає,
То  можна  руки  в  нім  зігріть.
 
Зігріть  і  тих,  хто  поряд  з  вами.
Дорогу  зможе  освітить.
Підеш  упевнено  шляхами:
Від    темноти  він  захистить.

І  будуть  впевнені,  хто  поруч,
Що  він  для  них  дороговказ.
От  тільки  хай  не  зробить  попіл
Із  найдорожчого  для  нас.

Вогонь  сердець  хай  ніжно  гріє.
Нехай  не  спалює  серця.
І  хай  ніколи  не  зітліє
В  руках    умілого  творця.

У  того,  хто  любити  здатен,
Хто  може  щастям  осліпить.
У  кого  погляд  добрий,  ясен.
Хто  може  словом  ізцілить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451215
дата надходження 27.09.2013
дата закладки 01.10.2013


НАДЕЖДА М.

Колись настане такий час…

Колись  настане  час  такий,
Що  будем  ми,  як  малі  діти.
Він  може  бути  нам  гіркий.
Чи  перестанемо  любити?

Хіба  зима  остудить  кров,
Що  ще  недавно  так  пашіла?
Не  допустіть,  щоб  сум  зборов,
І  щоб  душа  тут  заржавіла.

Нехай  вона  розтопить  лід.
Боріться  з  цим,  поки  є  сила.
І  скільки  вам  не  буде  літ,
Воюйте,  щоб  не  зледачіла.

Радійте  променю  в  вікні,
Всміхніться  першим  раннім  квітам.
Відкиньте  думи  геть  сумні.
Добавте  їм  побільше  світла.

І  хай  вони  несуть  туди,
Де  квіти  кригу  пробивають.
Та  наполегливо  бредіть:
Вони  чарівну  силу  мають.

У  них  учіться  сильним  буть.
На  зло  морозам  і  негодам.
Погляньте:  як  вони  цвітуть!
Не  вірять  вперто  всім  прогнозам!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451554
дата надходження 29.09.2013
дата закладки 01.10.2013


Іра Рося

Ісус нам заповів любов

Ісус  нам  заповів  любов.
Абстрактне  людство  полюбити  геть  не  важко.
Та  тільки  очі  заливає  до  істот  конкретних  кров,
Яких  «людьми»  назвати  можна  лиш  з  натяжкою.

Любов  Ісус  заповів  нам.
Таку,  щоб  винятків  не  знала.
Та  тільки  всепрощення  пуп’янок  зів’яв
У  матері,  яка  у  цинкові  синів  своїх  стрічала.

Нам  заповів  любов  Ісус.
Плекати  наказав  її  щосили.
Та  лиш  прокльони  рвуться  з  блідих  вуст
В  батьків,  які  в  труну  дитячу  цвях  забили.

Любов  Ісус  нам  заповів.
Здолає  все  безмежна  сила.
Та  тільки  помсти  птах  в  зґвалтованої  сів
Під  серцем,  де  маля  колись  носила.

Ісус  нам  заповів  любов.
Він  зніс  усе,  що  уготовила  рука  Творця.
Звільни  ж  і  нас  від  тягаря  отих  оков!
Зуміймо  заповітові  його  відкрить  серця!

вересень  2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451429
дата надходження 28.09.2013
дата закладки 01.10.2013


Ярослав Дорожний

Це ж так просто…

Це  ж  так  просто  –  любити  цю  землю,  де  ти  народився,  
І  країну,  і  мову,  й  культуру  свою.  
І  вітатися  словом  із  буквою  «і»,  не  складно  –  «Привіт».  
(І  на  відгук  російський  –  писати  своєю).

Це  ж  так  просто  –  згадати  не  тільки  у  свято
Тих  героїв,  полеглих  в  боях,  закатованих  в  тюрмах-полонах
Усіляких  вождів  та  мастей-кольорів.
Бо  вони  стали  в  бій  за  свободу  і  собі,  і  нащадкам  своїм.  
І  для  нас,  і  для  тих  несвідомих  також,  
Що,  немовби,  соромляться  мови  своєї  у  місті  й  на  сайті.  
Тих,  що  носять  футболки  з  кубинським  героєм,  
А  про  своїх  не  знають,  а  то  і  цураються  лячно,  мовчать.
Бо  чомусь  не  дозволив  міністр,  голова  
І  московський  ще  піп  анафему  з  амвона  лукаво  глаголить.  

Це  ж  так  просто  –  любити  вкраїнську  державу!  
І  у  Львові,  в  Донецьку  також,  і  в  столиці,  у  горах  Карпатах.  
Ой,  ще  чути  там  порох  повстанського  стрілу.  
Може,  ніздрі  він  нам  залоскоче  і  покличе  у  совісті  бій

Це  ж  так  просто  –  відчути  себе  українцем.
Й  не  важливо,  хто  у  вірі  своїй  у  душі:  
Чи  католик,  а  чи  православний,  чи  вірний  Сварогу.
Це  ж  так  просто  –  сказати,  що  я  –  українка.
Поважаєш  чуже,  та  не  зрадиш  ні  духом,  ні  тілом  своє:  
Ані  з  негром,  арабом  чи  адептом  Москви.  

Це  ж  так  просто  –  любити  оцю  Україну
І  хоч  трішки  для  неї  докласти  зусиль.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445174
дата надходження 24.08.2013
дата закладки 01.10.2013


Крилата

Я знаю, Ви в думках зі мною

Я  Вас  в  уяві  малювала.
Вам  дарувала  серця  звуки.
І  хай  іще  не  пострічала,
Не  вирвала  із    пут  розлуки,

Зумію,  знаю,  скільки  треба
Чекать,  мені  не  привикати.
Колись  почує  мене  небо  
І  дасть  усе,  що  має  дати.

Я  довіряю  своїй  долі.
Відколи  з  нею  ми  єдині,
Без  солі  очі,  сонце  й  зорі
В  них  тонуть  і  небесні  сині.

Я  Вас  в  уяві  малювала  -  
Світились  очі  добротою.
І  хай  іще  не  пострічала,
Я  знаю,  Ви  в  думках  зі  мною...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451500
дата надходження 28.09.2013
дата закладки 30.09.2013


ГАЛИНА КОРИЗМА

ОСІННІЙ ДЕНЬ ЛЯГАЄ ПОНАД МІСТОМ…

Осінній    день  лягає  понад  містом,
Похмурий  парк  дрімає  в  самоті.
Без  поруху  лежить  пожовкле  листя,
Лише  струмок  хлюпоче  в  глушині.

Згасли  вогні  у  вікнах  тихих  вулиць,
Схилилось  гíлля  на  дахи  вогкі.
Уздовж  доріжкою  нічний  прибулець,
Згубив  блискітки  срібно-золоті.

Прийшла  непрошена  у  гості  осінь,
Змінила  землю  на  багряний  шовк.
Земна  краса  –  дрімає  темна  просинь,
Поміж  небес  і  золотих  дібров.

Ця  тиха  ніч  розмарена,  безсила  
Вплітає  в  ковдру  бабині  ниткú...
Летять  у  небуття,  розправив  кри́ла,
Мов  білі  птáхи,  молоді  роки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444027
дата надходження 18.08.2013
дата закладки 30.09.2013


Віталій Назарук

Здорове місце

                                   Любителям  гумору...
Спозаранку  до  лікаря  прийшла  молодиця,
Губи  ледь  підфарбувала,  новенька  спідниця…
Лікар  скоса  подивився:  знайому  особа,
Присідайте,  запрошує,  шкельця  взяв  на  лоба.

Розказуйте!..  Боже  милий,  і  тут  почалося…
«Все  болить  у  мене  доктор,  лиш  окрім  волосся…
Руба  в  спині,  ноги  ниють,  у  вусі  стріляє,
При  ходьбі  буває  часто  від  вітру  хитає…

Голова  болить  щоднини,  сльози  заливають,
Як  мені  так  дальше  жити,  просто  вже  й  не  знаю?»
Усміхнувся  хитро  лікар  і  промовив  слово:
«  А  мені  чомусь  здається,  що  Ви  є  здорова…

Позавчора  бачив  зранку  Василя  у  хвіртці,
Вчора  Петра,  що  так  шмигнув,  при  живій  то  жінці…»
-  О,  Господи  Боже  милий!  Невже  люди  знають?
На  одне  здорове  місце  і  то  зазіхають.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448994
дата надходження 14.09.2013
дата закладки 30.09.2013


Бойчук Роман

Ваніль у вогні - …карамель

Я  тону  у  бездонній  блакиті  коханих  очей,
У  обіймах  я  тану  ванільних  її  ніжних  рук.
Стан  тендітний  своїми  палкими  руками  беру
І  веду  у  солодкі  казки  дивовижних  ночей.

Наші  руки  в  сплетіннях:  ваніль  у  вогні  -  ...карамель!
В  хвилях  локонів  кольору  кави  то  спокій,  то  шал.
Два  єства  у  бажаннях  жаги,  у  злитті  двох  начал
І  в  зімкнутих  повіках    феєрія,  мов  акварель.

Струменію  чуттєво  кохання  нектаром  у  ній
І  по  венах  не  кров,  а  немов  би  гаряче  вино...
Вище  хмар  я  лечу..,  у  безодні  лягаю  на  дно.
Карамельна  жага  в  ейфорії  -  ...ваніль  у  вогні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450204
дата надходження 20.09.2013
дата закладки 30.09.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.09.2013


Наталя Данилюк

Мій сад сьогодні дихає полинно…

Мій  сад  сьогодні  дихає  полинно,
Між  трав  пожухлих  тліють  болота́,
Нанизує  дощинки  покраплинно
На  павутинки  осінь  золота.

Немов  лампадки,  охрою  налиті,
Махрові  айви  блимають  в  туман,
Молочний  дим  снує  по  оксамиті-
Між  мокрих  яблунь  куриться  кальян.

Пливуть  мелодій  течії  прозорі  -  
Мрійливий  вітер  пробує  кларнет.
Не  я  тебе  намріяла,  а  зорі
Зіткали  з  пилу  світлий  силует.

Сховала  нас  загублена  альтанка,
Сотала  пряжу  хляпавка  густа,
Гіркої  кави  тепла  філіжанка
Нам  зігрівала  пальці  і  вуста.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451466
дата надходження 28.09.2013
дата закладки 30.09.2013


Георгій Федорович

Старий

Ну,  кому  потрібний
Немічний  старий
І  до  того  ж  бідний
І  щодня  сумний.

Ну,  хіба  що  Богу,
Бо  йому  завжди
Йде  на  допомогу
Від  хвороб  й  біди.

Нині  всім  потрібний
Немічний  старий,
Багатій,  не  бідний,
Навіть  коли  злий.

Думає  родина
Час  добро  ділить,
Бо  сумна  година
Може  наступить.

Багатій  чи  бідний,
Старість  настає,
Ти  усім  потрібний
Доки  статки  є.
06.04.11.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451535
дата надходження 29.09.2013
дата закладки 30.09.2013


Віталій Назарук

РОДИВСЯ ТОДІ І ТАМ

Я  руку  протягну,  не  як  жебрак,
Голодним    не  проситиму  хлібину,
Комусь  подам  я    руку  просто  так,
Тим,    де  відчую  серцем  я  людину.

Окрім  руки  підставлю  і  плече,
І  упряж  одягну,  як  є  потреба,
Хай  вчинок  мій  нікого  не  пече,
Як  необхідно,  прихилю  і  небо…

Допоки  сила  у  руках  ще  є,
Життю  радію,  маю  вірних  друзів,
Хоча  у  кожного  давно  життя  своє,
Теплом  ділюся  з  ними  по  заслузі.

А  ще  радію  друзям,  як  добро,
Ділити  горе  теж  я  научився,
Напевно  по  житті  мені  везло,
Бо  в  певний  час  і  саме  там  родився.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451755
дата надходження 30.09.2013
дата закладки 30.09.2013


Віталій Назарук

ТА ЄДИНА

Обходив  я  світ  широкий,
Бачив  все,  та  не  збулось…
Те,  що  впало  колись  в  очі,
Так  і  стріти  не  прийшлось.

Піднімався  круто  в  гори,
Плив  по  річці  навпростець,
У  чужі  краї,  крізь  море,
Думав,  там  знайду  вінець.

І  не  раз  мені  прийшлося,
Переглянути  себе,
Чи  каштанове  волосся,
Мене  в  край  свій  позове.

Та  проте,  неначе  чари,
Хтось  насипав  на  поріг,
Може  серце  із  металу
Чи  на  серце  випав  сніг…

Те  ж  каштанове  волосся,
Застелило  білий  світ,
Так  мені  і  не  прийшлося,
Розтопити  серця  лід.

Щоб  іще  на  білім  світі,
Розтопити  лід  вдалося
І  знайти,  оту  єдину,
Із  каштановим  волоссям

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451771
дата надходження 30.09.2013
дата закладки 30.09.2013


Любов Ігнатова

Плаче небо (з Віталієм Назаруком)

Плаче  хмарка  за  літечком,
Проливає  печаль,
Зажурилася  квіточка,
Що  стуманилась  даль  ...

Плаче  небо  із  осені:
Журавлів  вже  нема;
На  крутий  берег  росяний
Вже  ступає  зима.

Плаче  сонечко  вишнею
У  багрянці  садів  ;
Ніби  стали  ми  грішними
Без  серпневих  медів  ...

...Нам  не  зняти  дощів  роï,
Хай  вітри  гомонять;
Ми  зігрієм  теплом  своïм
Вечорову  печать  ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450867
дата надходження 25.09.2013
дата закладки 29.09.2013


Едельвейс137

БЛАГОСЛОВЕННЯ

Кожний    черговий    день    життя
Сприймай,    як    подарунок    долі.
Про    те,    що    він    у    Божій    волі
Не    забувай.    Не    забувай.

Хай    черга    днів  продовжується    в  часі,
А    час    працює    хай    на    тебе.
Хай    голубіє    над    тобою    небо,
Із    дня    у    день.  Із    дня    у    день.

Хай    буде    щедрим    і    багатим    кожний    день,
і    молодість    душі    не    проминає.
Життям    Господь    благословляє
У    многих    лІтах    на    щодень.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451380
дата надходження 28.09.2013
дата закладки 28.09.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.09.2013


Віталій Назарук

Художник жовтень

Робота  жовтня…  Підпис  на  картині,
Дерева  золоті,  а  небо  синє-синє…
Пшеничним  сходом  зеленіє  поле,
Густий  сивач  біжить  по  лузі  кволо.

Ось  три  ялини,  наче  три  сестриці,
В  туманній  хвилі  кожна  бадьориться,
А  листя  клена,  наче  хтось  із  казки,
Наніс  на  полотно  в  чарівні  краски.

По    вечорах  у  небі  сяють  зорі…
І  сунуть  хмари,  наче  вони  хворі,
Плететься  Місяць,  роги  взяв  угору,
Світить  на  стежку,  що  веде  до  двору.

Малює  жовтень  чарівні  картини,
Нанизує  на  трави  намистини,
Що  наче  перли  світяться  із  рання,
Красуня  осінь  обняла  коханням.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450963
дата надходження 26.09.2013
дата закладки 26.09.2013


Віталій Назарук

МУЗИКА ЧАЙКОВСЬКОГО

Вливається    у  мене,  мов  із  струмка  вода,
Пташиним  щебетом  вривається  у  груди,
Чарівна  музика,  мов  з  кришталю  сльоза,
Що  може    привести  навіть  до  згуби.

Сполохує,    часом  лоскоче  слух…
А  потім  цвітом  закружляє  в  танці
І  вальс  звучить,  хоч  промінь  вже  потух,
Так  цілу  ніч,  аж  сонце  зійде  вранці…

Дарує  крила  і  несе  увись,
Вривається    у  вікна  і  у  двері,
Сідає  на  дерева,  наче  рись,
Барвистих  по  осінньому  артерій.

І  тільки  взимку  захурделить  світ,
Посипле  сніг,  закривши  сонце  зрання,
То    музика,    немов  холодний  лід,  
В  клітини  мозку  закладе    чекання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450422
дата надходження 23.09.2013
дата закладки 23.09.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.09.2013


Едельвейс137

Я ПОВЕРНУСЬ

З  країв  далеких  і  чужих
Я  повернусь  у  рідну  хату.
Я  повернусь  у  рідний  двір,
Він  стріне  щирості  багатством.
Ступлю  на  землю  рідну  я.
Сліди  батьків  на  ній  відбились.
Тут  молодість  пройшла  моя,
лиш  в  спогадах  вона  лишилась.
Здалека  чую  вже  той  клич,
Яким  зове  мене  обійстя:
«Тебе  чекаю,  повернись!
Водичкою  з  криниці  вмийся.
Дай  відпочить  душі  своїй,
В  краях  чужих  вона  стомилась.
А  тут  так  добре  буде  їй
На  жаль,  вже  трохи  припізнилась.
Тут  рай  земний  відчуєш  ти,
Тут  у  спокої  будеш  жити.
Забудуться  чужі  світи,
Тут  будеш  царством  володіти».
Цей  голос  рідної  землі
Мене  завжди  до  себе  кличе;
І  всі  мої  земні  путі
Туди  збігаються  і  лише.
І  тільки  там  знаходжу  я
Все,  що  по  світі  розгубила;
Моя  земля  –  свята  земля,
Душі  моєї  кріпость  й  сила.
Я  повертаюсь,  зустрічай!
Даруй  мені  усмішку  ніжну;
Прабатьківський  поліський  край
І  рідний  двір,  і  хата  рідна!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450399
дата надходження 23.09.2013
дата закладки 23.09.2013


Віктор Ох

Мелодія на вірш автора Олександра ПЕЧОРИ :: Село під горою

Село  під  горою
билинно  старою,
де  стрічкою  в’ється  
в  долині  ріка,
пахучі  левади
приваблюють-бавлять  –
торкаються  серця!
І  біль  затиха.  

На  овиді  –  поле  
родюче,  просторе,
гаї  заповідні…  
А  простір  який!
Прадавні  тут  кручі  
і  птаство  співуче,
й  гостинні  прарідні  
мої  земляки.

І  дідові  вуси,  
і  повагом  гуси  –  
усе  мені  миле,  
усе  дороге.
І  спів  соловейка…  
І  серденько  тенька.
Журливо-щасливе  
село  трудове.

Чекає  і  кличе  
село  мальовниче.
І  краще  на  світі  
немає  ніде.
Тут  квіти  барвисті  
й  калина  в  намисті  
стрічають  привітно.  
І  сонце  цвіте!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450379
дата надходження 21.09.2013
дата закладки 23.09.2013


Наталя Данилюк

Не нагадуйте, мамо, про осінь…

Не  нагадуйте,  мамо,  про  осінь,
Це  лиш  рік  добігає  кінця...
Посріблилося  житнє  волосся,
Але  Вам  сивина  до  лиця,
Як  і  яблуньці  тій  край  городу.
Закосичить  груднева  зима
Цю  тендітну  замріяну  вроду,
А  вона  не  зачахне.  Дарма,
Що  морози  лихі  і  нестерпні
Розпинатимуть  віти  тонкі,
А  вона  ще  душею  у  серпні  -
В  оксамитових  крильцях  листків...
Ще  пірнає  у  купіль  медову
Перламутрових  сонячних  днів
І  гойдає  на  вітах  підкову
Місяченька  у  теплому  сні.
І  з  окриленим  вітром  у  парі
Ще  співає  п'янким  споришам.
Не  нагадуйте,  мамо,  про  старість,
Не  старіє,  повірте,  душа.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445847
дата надходження 28.08.2013
дата закладки 19.09.2013


Наталя Данилюк

Рудоволоса блукальниця

Загублена  поміж  готичних  сосен,  
Закутана  у  па́леву*  парчу,
Блукальниця  рудоволоса  осінь
Збирає  краплі  сивого  дощу

З  ворсинок  моху,  лебеді-тумани
Пливуть  по  хвилях  темних  верховіть.
На  потемнілі  пагорби  й  поляни
Пролито  теплу  вересневу  мідь.

Гірчить  повітря  прілим  виноградом,
Що  від  шмагання  зливами  зачах...
Цілуй  мене,  моя  осіння  зрадо
Із  присмаком  цикути  на  вустах!..



*Палевий  -  блідо-жовтий  з  рожевим  відтінком.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450007
дата надходження 19.09.2013
дата закладки 19.09.2013


Едельвейс137

НА ПРИРОДІ ДУМАЄТЬСЯ ЛЕГШЕ

На  Природі  думається  легше
під  шумок  вітрів,  під  пташиний  спів.
Слово  мовиш,  наче  справді  вперше
В  голубих  туманах,  серед  кАзок-снів.

Ось  ідеш  в  житах  стежками,
Волошково  небеса  цвітуть.
Нагинається  колосся  під  руками,
До  любові  вказуючи  путь.

Жайвір  загубився  десь  у  хмарі,
Пісня  щастя  чується  згори.
А  любов  народжується  в  парі,
І  цілунком  будить  на  зорі.

Вся  Природа  на  любов  багата,
в  ній  парується  любовно  все  живе.
В  безкінечність  зрить  душа  крилата,
На  вітрилах  щастя  в  вічність  попливе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450016
дата надходження 19.09.2013
дата закладки 19.09.2013


Віталій Назарук

Нам мудрості добавили роки

І  дожили…  У  нас  вже  сивина,
Хоч  юність  ще  стоїть  перед  очима…
Життєві  нерви,  мов  туга  струна,
Бринить  тужливо  в  нас  поза  плечима.

Нам  мудрості  добавили  роки
І  внуки,  як  пташки  защебетали,
Та  повертаємось  в  дитинство  залюбки,
У  рідний  дім,  який  зовемо  раєм.

І  кожен  крок,  як  стиглий  колосок,
Життєвим  урожаєм  повнить  діжу,
Хоч  до  кінця  не  вивчений  урок
І  ще  не  час  життя  знімати  лижі.

Ще  варто  подолати  довгий  шлях,
Лижню  життя  проторити  родині,
Засіяти  розорені  поля
І  відлетіти  в  журавлинім  клині.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449996
дата надходження 19.09.2013
дата закладки 19.09.2013


Ліоліна

Вересень

Чом  плачеш,  вересню,  так  гірко?
Сльозами  затопив  весь  світ,
Пустивши  ріки  аж  за  хвіртки
Людських  осель.  Накоїв  бід…

Чому  насупив  брови  сиві
Важких  і  нескінченних  хмар?
Якесь  неправильне  це  диво  –
Плаксивий  вересень  –  кошмар.

Меланхолійним  аж  занадто
Ти  став.  Не  личить  це  тобі.
Покинь  вже  сонячне  багаття
Топити  в  дощовій  журбі.

Бери  мольберт  і  хмар  завісу
Блакитним  небом  розфарбуй.
Візьми  хор  пташок  хутко  з  лісу
Й  початок  осені  святкуй.


(моє  фото)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450032
дата надходження 19.09.2013
дата закладки 19.09.2013


Рижулька

НІЖНЕ…

Твої  цілунки  пахнуть  променями  сонця,
Дарують  ніжність  теплО-золотаву.  
Дитям  малим  горнусь  до  твого  серця,
Душа  виспівує  любовную  октаву.

Під  цю  мелодію  закохані  два  серця
Вальсують  легко,  пристрасно-ласкаво.
І  все  навколо  маревом  здається...
Шепочуть  душі  почуттів  тендітних  мову.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448661
дата надходження 12.09.2013
дата закладки 18.09.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.09.2013


Олександр ПЕЧОРА

ОСІНЬ ЗОЛОТА (Музика В. Оха)

Музика  Віктора  Оха


Погас  в  дощах  серпневий  зорепад.
Літа  безповоротно  промайнули.
Траплялося,  жили  ми  невпопад,
чи  ж  варто  сумувати  за  минулим?

Приспів:
Щедро  туман  на  скроні  осіда.
Є  ще  тепло  і  спеки  вже  немає.
Бавиться  сонцем  осінь  золота,
а  ностальгія  в  юність  повертає.


Коли  була  ще  мама  молода,
то  й  ми  бували  інколи  слухняні.
До  моря  горя  збігла  вже  вода,
та  не  згасила  мрії  полум’яні.

Приспів.

Калина  вже  морози  вигляда,
намистом  пурпуровим  наречіє.
А  сивий  сонях  спомини  горта,
в  задумі  зустрічає  надвечір’я.

Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448517
дата надходження 11.09.2013
дата закладки 18.09.2013


Олександр ПЕЧОРА

ОТА СТЕЖИНА

В  очах  –  стежина  в  споришах,
де  я  –  маленька.
Й  до  мене  радо  поспіша  
щаслива  ненька.
Я  ж  –  рученята  в  небеса  –
неначе  крила!..
Стежина  та  широкий  шлях
мені  відкрила.

У  світ  безмежний  повела
ота  стежина.
І  підкорилась  не  одна  
крута  вершина.
Й  хотів  би  ти,  чи  не  хотів,
та  суть  не  в  тому  –
стежина  та  з  усіх  світів
веде  додому.

Багато  в  світі  є  чудес,
країв  багатих.
Мені  ж  дорожча  над  усе
селянська  хата.
Шляхів  протоптано  сповна.
Нам  раю  треба.
А  та  стежина  лиш  одна
веде  до  неба.

Дороги  в  світ  –  на  шрамі-шрам…
Та  душу  тішить
ота  стежина  в  споришах  –
свята  і  грішна.
Вертає  пам’ять  в  рідний  двір,
де  пахне  м’ята.
Отут  мене  з  усіх  доріг
чекає  мати.

О,  скільки  в  світі  різних  лиць,
столиць  багато,
та  як  же  гріє  і  болить
прарідна  хата!
Бринить  на  серці  і  щемить…
Крізь  люту  втому
з  усіх  світів  хоча  б  на  мить
лечу  додому.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448846
дата надходження 13.09.2013
дата закладки 18.09.2013


Тетяна Луківська

Я у літо іду…

Знайти  ромашку    в  польовім  роздоллі,
Зібрати    сяйвом      у    кошіль    росу,
ПіднЕстись  духом,  щоб  дістати    зорі
І  візерунком  викласти  красу.
Усмішку  серця  зачепити  в  трави,
Нехай  лоскочуть    вітрові  боки.
І  …  чаруватись  подихом  отави…
Квітують  барви  на  усі  смаки.
І  вже  по  плечі  загорнутись  в  жито,  
Вплести    волошок  у  вінок  собі…
Доріг  пройшла,  багато  пережито.
Та  якось    так,  неначе    у  юрбі.
Хіба  в  мені  не  квітувало  літо,
Не  духмянів  в  покосах  аромат…
Чому  ж,  неначе  все  водою    "змито",  
Неначе  щастя,  хтось  відрізав  шмат.
Вернусь  літами    я  в  розкішне    літо,
Щоб  знову  в  квітах  віднайти  себе,
Я  стану  сонцем    понад  нашим    світом,
І  ще    зустріну,  як  тоді,  тебе.
І…  не  повірю,  що  ми  все  ж  не  пара,
Не  відпущу,  не  відступлюсь  назад.
Тоді  ми  щастя  загубили  в  хмарах,
Дощем  –  сльозою  переплакав  сад.
Ми  не  почули  мудрого  мольфара,
Не  зберегли  розсипаних  дарів.
То  ж      кожне  літо,  наче  наша  пара,  
Збирає  пам'ять  барвами  з  полів.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433531
дата надходження 25.06.2013
дата закладки 18.09.2013


Радченко

Ось у чому річ

Як  легко  самим  рідним  нанести  образу,
Не  зрозуміти,  не  підставити  плече
І  розірвати  щось  невидиме,  одразу
Чужими  ставши,  не  відчувши,  як  пече
В  душі  і  серці  біль  і  розпачу,  і  втрати,
Не  чути  шепіт  розуму:  "Не  поспішай.
Є  час,  щоб  озирнутися  і  не  брехати
Собі.  Терпіння  долі  більш  не  спокушай.
Так  легко  самим  рідним  просто  усміхнутись,
Поговорити,  сівши  поруч,  віч-на-віч.
На  рівному  не  важко  впасти  і  спіткнутись,
Піднятись  важкувато  -  ось  у  чому  річ.".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449791
дата надходження 18.09.2013
дата закладки 18.09.2013


Таня Кириленко

Молитва

Не  дай  звернути  з  вірного  шляху,
Направ,  підтримай,  серцю  дай  надії.
Я  долю  не  прошу  собі  легку,
Я  тій,  що  є,  радію  як  умію.

Не  дай  бажати  те,  що  не  моє,
Не  дай  робити  те,  що  не  від  серця,
Позбав  від  тих,  хто  хитрощі  снує,
А  в  очі  лицемірно  другом  зветься.

Навчи,  як  не  образити  того,
Хто  щиро  мені  Душу  відкриває,
Як  не  згубити  бачення  свого,
Й  ділитися  усим,  що  відчуваю.

Навчи  як  позбавлятись  від  думок,
Які  могли  б  комусь  завдати  шкоди.
Дай  мудрості  виносити  урок
З  усього,  що  в  життя  моє  приходить.

Дай  впевненості  в  діях  і  словах,
Дай  мужності  залишитись  собою,
Я  вірю:  все  лише  в  моїх  руках,
І  знаю  те,  що  Ти  завжди  зі  мною.
23.03.2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448415
дата надходження 11.09.2013
дата закладки 18.09.2013


Вразлива

Вечір тужить

Скотився    із    мокрих    долонь,
плачем    на    коліна      старечі,
і    подихом    торкнувся    скронь,
холодної      осені    вечір.

Світ    сірий    вже      дощ    цілував,
листя    жовте    вітром    крутило,
омут      калюж    їх    поглинав,  
мокре  ,покручене    ,застигле.

За  ним    непрохана    сльоза,          
змочила    обвітрілу    душу,  
невдовзі    ранок    наставав
з    веселкою  -  побачить    мушу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448068
дата надходження 09.09.2013
дата закладки 18.09.2013


НАДЕЖДА М.

Не ображайте згарячу коханих…

Якщо  вам  поталанило  в  житті:
Зустріли  ту,  що  вірно  вас  полюбить.
Вона  вас  не  залишить  в  самоті,
Не  бійтеся,  ніколи  не  обдурить.

Бо  люблячі  не  зможуть  відректись.
І  серце  ваше  не  узнає  болі.
Лиш  ви  глядіть,  її  не  відпустіть,
Щоб  почуття  до  вас  не  охололи.

Не  ображайте  згарячу  коханих,
Бо  їх  в  житті  образять  і  без  вас.
Так  довго  ще  болітимуть  ті  рани,
Про  себе  нагадають  ще  не  раз.

Не  мучте  їх  зневірою  в  мовчанні,
Бо  мстити  вміють  тільки  слабаки.
А  люблячі  серця   це  ж  -  незвичайні  !!!
Нащо  їм  ваші  гострі  шпичаки?

І  знайте:  тільки  сильні  вибачають.
Хоч  буде  це  і  тисячу  разів.
Пробачивши,з  усмІшкою  стрічають,
Не  роблячи  ніяких  віражів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449802
дата надходження 18.09.2013
дата закладки 18.09.2013


Таня Кириленко

Фламенко

Під  звуки  мелодійної  гітари
Додолу  скину  свій  дорожній  плащ.
Опустить  ніч  на  землю  срібні  чари
І  розіллє  гітара  тужний  плач.

Засяють  позолотою  сережки
У  відблисках  шаленого  вогню.
І  ти,  звернувши  зі  своєї  стежки,
В  юрбі  побачиш  лиш  мене  одну.

Під  хвилями  квітчастої  спідниці,
Під  звуки  чаріливих  маракас,
Здіймається  у  вир  опале  листя,
І  в  ритмі  танцю  завмирає  час.

Танцюй  зі  мною  пристрасне  фламенко,
Танцюй  уперше,  і  востанній  раз.
В  цю  ніч  мені  тебе  послало  небо,
Та  ранок  назавжди  розлучить  нас.

Танцюй,  допоки  в  небі  сяють  зорі,
Допоки  пристрасть  світиться  в  очах.
В  повітрі  тануть  наших  тіл  узори,
Роса  жаги  застигла  на  вустах.

А  повернувшись  в  прохолодний  ранок,
Твій  погляд  заблука  в  очах  моїх.
Ну  ось  і  все.  Нас  розлуча  світанок
Туманом  сизим  припада  до  ніг.

Не  буде  ні  обіймів,  ні  печалі  -
Ти  вільний  від  умовностей  і  пут,
Звернеш  на  свою  стежку,  підеш  далі,
Та  серце  назавжди  залишиш  тут.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449590
дата надходження 17.09.2013
дата закладки 18.09.2013


Михайло Гончар

Я радий…

Я  радий,  як  радіє  місяць,
Що  вийшов,врешті,  із-за  хмари.
Я  радий,  як  радіє  лебідь,
Що  не  один  летить,а  в  парі.

Я  був,  немов  сліпий  і  спраглий,
Сумний,знервований  без  тебе.
Тепер  радію,  що  зустрілись
Ми  на  землі  ще,а  не  в  небі...

Тепер  радію  і  дивуюсь  -
Як  жив  без  тебе  я  на  світі.
І  що  ,напевно,  не  даремно
Звела  нас  доля  того  літа.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449608
дата надходження 17.09.2013
дата закладки 18.09.2013


Таня Кириленко

Хто ж, якщо не ти

Коли  навколо  морок  і  пітьма,
Й  за  відчаєм  прекрасного  не  видно  -
Ти  маєш  вірні  віднайти  слова,
Ти  мусиш  бути  сонячною,  рідна.

Коли  навколо  сльози  і  печаль,
Коли  сама  від  болю  хочеш  вити,
Ти  мусиш  заховати  сум  і  жаль,
І,  як  зумієш,  темінь  освітити.

Коли  навколо  повна  безнадія  -
Хтось  має  в  серці  сонце  принести,
Відверто,  відчайдушно,  як  зуміє.
Ти  мусиш,  рідна,  хто  ж,  якщо  не  ти...

25.03.2013  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449799
дата надходження 18.09.2013
дата закладки 18.09.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.09.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.09.2013


НАДЕЖДА М.

А почуття осінні все ж ніжніші…

Осінній  сад  пишається  красою.
І   фарби  веселкові  майорять.
Ще  квіти  упиваються  росою,
Кущі  калини  ватрою  горять.

А  ранки  білосніжні  і   свіжіші.
Це  осінь  нас  красою  напува.
А  почуття  осінні  все  ж  ніжніші:
Душа  від  спеки  просто  спочива.

Тобою  дорожу  я  ще  сильніше.
Бо  осінь  нам  у  очі  загляда.
Свої  чуття  шануємо  пильніше.
І  в  цьому  винна  осінь  ця  руда.

Чомусь  солодші  стали  твої  губи.
Так  хочеться  цілунки  смакувать.
Мій  голубе,  вже  трохи  сивочубий,
Не  треба,  мій  хороший,  сумувать...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448977
дата надходження 14.09.2013
дата закладки 18.09.2013


Наталя Данилюк

Твій вересень

Твій  вересень  також  пропах  корицею
І  пряженим  гарячим  молоком?
А  райдуга  барвистою  жар-птицею
Тобі  крило  розверла  над  ставком?

А  ранки  в  тебе  трішечки  з  гірчинкою  -
З  робустою  і  пряним  тютюном?
Каштани  із  рум'яною  скоринкою
І  в  тебе  смажить  сонце  за  вікном?

А  дощ  тобі  наспівує  романтику
Далеких  одіссеїв-кораблів?
І  з  вітром  на  мереживному  бантику
Гойдаєшся  над  куполом  землі?

Торкаєшся  до  хмар  ногами  босими,
Де  течії  повітряно-легкі?
А  в  тебе  теж  такі  бувають  осені  -  
Щасливі,  божевільні  і  п'янкі?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449619
дата надходження 17.09.2013
дата закладки 18.09.2013


Ліоліна

За порогом літа

Дощ  вночі  торохтів  по  даху.
Вже  набрид,  бо  такий  занудний!
Виглядає  з-під  даху  птаха
І  гада,  коли  ж  сонце  буде?

А  воно  вже  й  не  забарилось.
Каптурі  маслюків  із  хвої
Повитягувало.  Так  мило
Гомоніли  поміж  собою.

Рання  осінь  милує  око.
Ще  –  недавнього  запах  літа.
За  затишним  його  порогом
Журавлям  вже  пора  летіти.

Ви  їх  бачили?  Ви  їх  чули?
В  синім  небі  –  маленькі  крапки.
Їхній  клич  до  жалю  розчулив.
І  сльоза  покотилась  раптом…


ілюстрація  -  мій  малюнок  (туш)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449443
дата надходження 16.09.2013
дата закладки 18.09.2013


Віталій Назарук

Тепла ніч

Тумани  вкрили  берег  у  росі,
Сховалась  ряска  між  очеретами,
Забрало  Сонце  промені  усі,
Покрилось  небо  ясними  зірками.

В  дуплі  старої  верби  порохно,
Світило  тьмяно,  мов  казкове  сяйво
І  тінь  хиталась,  як  маленький  гном,
І  ця  краса  була  для  нас,  як  "тайна".

Дурманили  покошені  луги,
Під  кумкіт  прохолодного  туману,
Що    прокладав  над  річкою  стежки
І  гоїв  травам  не  зажиті  рани.

А  каченята,  наче  залюбки,
Під  берегом  мальками  ласували,
За  карасем  ганяли  щупаки,
Лиш  зорі  у  воді  відпочивали.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449780
дата надходження 18.09.2013
дата закладки 18.09.2013


Юрій Цюрик

Подаруй мені місячну темну…

Подаруй  мені  місячну  темну,
Вересневу  замріяну  ніч…
Спантеличену  й  ніжно-буремну,
У  якій  ми  лиш  вдвох  -  віч-на-віч…

Подаруй  мені  втомлену  ніжність,
Блиск  безумно  красивих  очей…
І  грудей  білосніжну  чарівність
З  оксамитом  тендітних  плечей…

Подаруй  мені  втомлений  ранок
І  рожево-блакитну  зорю…
Я  люблю  цей  молочний  серпанок
Й  нерозбещену  душу  твою…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447114
дата надходження 04.09.2013
дата закладки 18.09.2013


Віталій Назарук

ОСІННІЙ РАНОК

Червоно  сонце  освітило  схід,
Зірвався  вітер  і  проснулись  хмари,
Холодна  сирість,  наче  перший  лід,
Торкнулась  струн  осінньої  гітари.

Кленовий  лист  у  всій  своїй  красі,
Затріпотів  і  полетів  додолу,
А  ліс  у  золоті  позбувся  голосів,
І  зашумів,  якось  осінньо  -  хворо…

Туманний    ранок  -    дихає  город,
Дерева  вимальовують  пейзажі,
Приносить  осінь  купу  нагород,
Що  новий  день,  то  нові  персонажі.

Ще  «літо  бабине»  нам  принесе  тепло
І  полетить  біленька  павутина…
Знов  потемніє    золоте  село
І  змінять  фарби  осені  картину.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449581
дата надходження 17.09.2013
дата закладки 17.09.2013


Наталя Данилюк

Ця липа спить…

Ця  липа  спить,  загорнута  в  тумани,
У  позолоту  щедрої  парчі,
Їй  на  долоні  золотом  багряним
Кленова  гілка  плаче  уночі.

Кущі  малини,  сірі  і  безлисті,
Шепочуть  їй  про  березень  хмільний.
Вже  поруділи  трави  шовковисті
І  невгамовні  стихли  цвіркуни.

Ця  липа  спить,  напоєна  вітрами,
Обшарпана  непроханим  дощем.
Дарма,  що  серпня  вирізьблені  брами
Закрила  осінь  бронзовим  ключем.

І  може  їй  не  випаде  у  квітні
Зазнати  вкотре  цих  метаморфоз,
І  гілочки,  оголені  тендітні,
Скує  нещадний  вранішній  мороз...

Та  всеодно  ці  мрії  щонайвищі
Не  спопелити.  Буде  ще  весна!
Ця  липа  спить...  Прислухайся  у  тиші,
Як  невагомо  дихає  вона...

Колись,  отак  заснувши  ненароком
Під  тихий  шепіт  листя  восени,
Піду  і  я  легким  повільним  кроком
В  розмай  п'янкої  вічної  весни...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447515
дата надходження 06.09.2013
дата закладки 16.09.2013


Наталя Данилюк

Іще тримаюсь…

Іще  тримаюсь  мріями  за  нас,
Думки  про  тебе  труться,  ніби  жорна,
Струнких  тополь  ясний  іконостас
Бентежить  зранку  музика  мінорна

Грибних  дощів.  У  затінку  дібров
Журливий  клен,  огорнутий  імлою,
На  гілку  хмарку  сиву  наколов,
Пробивши  м'якоть  гострою  стрілою.

Отак  і  ми  без  крапельки  жалю
Свої  серця  пробили  навзаємно...
Іще  тримаюсь,  вірю,  бо  люблю!..
А  час  покаже:  може  й  не  даремно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449035
дата надходження 14.09.2013
дата закладки 16.09.2013


Михайло Гончар

Вже пахнуть снігами світанки…

Вже  пахнуть  снігами  світанки,
Горіхи  б'ють  в  дах-барабан  -
Зима  поспішає  "у  дамки",
Дописує  осінь  роман.

Весна  запашна,літня  спека  -
Минулося  все  без  фанфар.
Як  жаль,що  "на  біс"  соловейки
Не  грають  свій  репертуар.

У  них  за  законами  жанру
Настав  довжелезний  антракт.
Торкай  тепер  струни  гітари
І  згадуй  як  квітнув  твій  сад...

Душа  й  восени  прагне  свята.
Для  свята  знайдеться  резерв...
Нема  чого  долю  картати-
У  неї  завжди  свій  маневр...

Насію  в  душі  благодаті,
"Накрию  поляну"  надій
І  може  впрошу  завітати
Заслужений  хор  солов'їв...

Заграли  весільні  музики,
Печеться  в  печі  коровай,
Вже  "гірко!"  кричать  стоязико
І  ллється  вино  через  край.

І  розчервонілась  калина,
Як  дівчина  між  парубків.
Летять  через  всю  Україну
Останні  ключі  журавлів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449232
дата надходження 15.09.2013
дата закладки 16.09.2013


Любов Ігнатова

Твій привіт

Між  нами  сни  ...обличчя  ...кілометри  .
Хандра  осіння  в  холоді  думок  ...  
І  срібноросий  трав'янистий  светрик  ...
І  мерехтіння  кришталю  зірок  ...

Та  ти  щоранку  присилаєш  сонце,
Щоб  цілувало  лагідно  вуста;
І  теплий  "зайчик  "  на  моïй  долонці  -
Кохання  квінтесенція  густа  ...

А  раптом  хмарки  набурмосять  небо?
У  абриси  уважно  задивлюсь  :
Оте  сердечко  припливло  від  тебе-
Тоді  сама  я  сонечком  сміюсь!!! 

Фото  моє.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448424
дата надходження 11.09.2013
дата закладки 16.09.2013


Таня Кириленко

Дивні сни

Я  мушу  одягнути  це  в  слова,
Щоб  просто  відпустити  на  свободу,
Щоб  цим  нікому  не  завдати  шкоди,
Щоб  від  думок  звільнилась  голова.

Бо  спокій  мій  бентежать  дивні  сни
Про  речі  вже,  здавалося,  забуті.
Один  до  одного  і  досі  ще  прикуті
Невидимими  ниточками  ми.

І  те,  що  я  чогось  не  визнавала,
Занурившиcь  у  інші  відчуття,
Відкривши  інші  виміри  життя,
Не  значить,  що  цього  не  існувало.

Та  я  не  хочу  щоб  ти  просто  зник,
Навік  порвавши  ниточки  прозорі,
Лиш  хочу,  щоб  ти  навіть  випадково
Ніколи  не  приходив  в  мої  сни.

18.04.2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449375
дата надходження 16.09.2013
дата закладки 16.09.2013


Салтан Николай

Люблю я сум під час дощу

[img]http://cs9413.vk.me/v9413008/25e7/dx9hKLw6oBU.jpg[/img]
Люблю  я  сум  під  час  дощу,
Під  гул  дерев  в  поривах  вітру,
Люблю  у  небі  нічний  шум
І  спів  птахів  вже  трохи  тлінний.

Тому  що  осінь  за  вікном
І  журавлі  летять  у  вирій,
І  я  гортаю  той  альбом,
Де  збереглись  останні  миті.

Сумую  я  під  гул  дротів,
Що  вітер  рве  з  усеї  сили.
Сумую  я  …,  але  хотів,
Щоб  ми  були  лише  щасливі.  

Та  не  вернути  час  назад,
Хоч  і  не  раз  того  хотіли.
Роки  життя,  як  листопад  -
Вмирають  зірвані  вже  квіти.

Це  розумієм  кожен  раз,
Коли  на  дворі  править  осінь,
Коли  життя  дає  аванс,
Але  цінити  ми  не  в  змозі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447427
дата надходження 05.09.2013
дата закладки 16.09.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Було літо, було літо, тепер осінь…

Було  літо,  було  літо,  тепер  осінь,
За  вікном  шумлять  холоднії  дощі.
А  у  небі  чути  дивне  стоголосся,
То  збираються  у  вирій  журавлі.

Було  літо,  було  літо,  тепер  осінь,
Золотисте  листя  впало  нам  до  ніг.
Десь  за  хмарами  сховалась  синя  просинь,
Незабаром  упаде  на  землю  сніг.

Було  літо,  було  літо,  тепер  осінь,
Знов  полинула  мелодія  сумна.
Павутина  зачепилась  у  волоссі,
Понад  краєм  понеслась  дзвінка  луна.

Було  літо,  було  літо,  тепер  осінь,
Не  щебечуть  більше  птахи  за  вікном.
Посплітали  віти  верби  жовтокосі,
Задивилися  на  зорі  перед  сном...

Тільки  сум  той  поселився  не  на  завжди,
Він  розвіється,  як  в  небі  заярчить.
Сонця  промені  тепло  своє  віддавши,
Звеселять  ясною  усмішкою  вмить...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449271
дата надходження 15.09.2013
дата закладки 16.09.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А на душі співають солов'ї…

Як  сонячно  і  тепло  ще  в  повітрі,
На  клумбах  рясно  квіти  майорять.
Мов  наречена,  хризантема  квітне,
Над  ставом  верби  тихо  шепотять.

Самотній  очерет  шумить  в  заплаві
І  тихо  річка  все  кудись  біжить.
Всміхаються  хмарини  кучеряві,
Яка  красива,  неповторна  мить.

І  ми  з  тобою  йдем  туди  де  сонце,
Сплітає  ніжно  промені  свої.
Хоч  зазирає  вересень  в  віконце,
Та  на  душі  співають  солов'ї.





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447584
дата надходження 06.09.2013
дата закладки 16.09.2013


Валентина Ланевич

У гомоні вулиць блукає самітність.

У  гомоні  вулиць  блукає  самітність,
Шукає  розради  у  листі  зруділім.
Крокує  назирці  за  нею  прийдешність,
Весною  озвавшишь  у  мрії  несмілій.

Щільним  плетивом  навколо  час  і  літа,
В  довершеність,  привид  німий,  то    минуле.
Строкатість  учинків,  може  й  слід  батога,
На  тілі,  на  душах,  де  серце  ще  чуле.

Осені  поступ  сприймає  стривожено,
Що  на  груди  лягає  холодним  свинцем.
З  бігом  у  висі  хмарок,  що  знеможено,
Вітром  підбиті,  падають  долі  дощем.
03.09.13

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447036
дата надходження 03.09.2013
дата закладки 13.09.2013


Альбина

Бувай, моя любове

Бувай,  моя  любове.  Я  з  тобою
Пережила  вже  більше  сотні  літ.
Так  окрилялись  почуття  весною,
І  підіймались  високо  в  політ.

Так  візерунки  стрімко  малювались
На  наших  долях  пристрасті  пером.
Ми  кожним  поцілунком  упивались,
І  кожен  дотик  спалював  теплом.

А  ми  з  тобою  швидко  розчинились.
І  вже  самі  затоптуємо  грань.
Лиш  тільки  грань.  Усе,  що  залишилось
Від  наших  спільних  планів  і  бажань.

Я  в  наших  почуттях  перегоріла
Неначе  сталь,  гартована  в  вогні.
І,  може,  ще  не  зовсім  відболіла,
Та  я  вже  вкотре  дякую  тобі.

Мені  пора.  Я  скоро  вирушаю
На  зустріч  до  щасливого  життя.
Бувай,  моя  любове.  Відпускаю.
Назад  уже  немає  вороття.

11.07.2013  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436721
дата надходження 11.07.2013
дата закладки 10.09.2013


Альбина

А осінь неминуча

А  завтра  осінь  за  календарем,
І  хтось  ще  просить  потримати  літо,
Та  вулиці  вже  сповнені  дощем,
І  вітер  завива  несамовито.

Так  швидко  нас  покинуло  тепло,
Серпневе  сонце  попрощалось  рано.
А  осінь  неминуча.  Ось  воно:
Це  твоє  перше  дощове  сопрано.

Це  перші  твої  кроки  так  звучать
Нестримною  вечірньою  грозою.
На  вулицях  усі  кудись  летять,
А  я  стою  й  милуюся  тобою.

Ти  прикрашаєш  кожен  закуток
Своєю  золотавою  ходою.
Дозволь  мені  зробити  цей  ковток
І  впитися  твоєю  глибиною.

Впусти  мене  на  мить  в  своє  шатро,
І  сповни  мене  мудрістю  своєю.
Я  одягну  тепер  нове  пальто
І  вийду  в  світ  осінньою  зорею.

31.08.2013  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446666
дата надходження 01.09.2013
дата закладки 10.09.2013


Альбина

Ти впізнаєш себе, моя любове?

Ти  впізнаєш  себе  в  моїх  рядках,
У  передзвонах  нот  моєї  рими?
А  я  в  твоїх  дурманних  міражах
Вже  стільки  раз  нестримно  відболіла.

Вже  стільки  я  випробувань  пройшла,
Вогнем,  водою  душу  гартувала,
А  ти  лиш  посміхнулась  і  пішла,
А  я  твої  долоні  цілувала.

А  я  тобі  кричала  навздогін,
А  я  до  тебе  в  височінь  тягнулась,
А  ти  пішла.  І  навіть  твоя  тінь
Від  мене  так  манірно  відвернулась.

Тебе  я  не  триматиму  тепер.
Іди.  Тобі  потрібно  відпочити.
І  від  людського  бруду  і  манер
У  хмарах  свої  крила  відбілити.

Ти  поблукала  вдосталь,  приходи,
Я  наче  пів  життя  тебе  чекаю.
На  березі  Дніпра,  біля  води
Тебе  я  сходом  сонця  зустрічаю.

Тепер  пора.  Будуй  свої  мости.
Моя  любове,  зачаруйся  мною,
І  розбавляй  мої  сумні  рядки
Блаженною  чарівністю  п’янкою.

09.09.2013  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448293
дата надходження 10.09.2013
дата закладки 10.09.2013


Nika 1085

Божа любов

Якби  не  любов  Ісуса  Хреста
Безмежно  велика,  небесна,  свята,
Не  було  б  надії  у  нас  на  життя
І  Світ  весь  загинув
Давно  від  гріха
Ісус  за  нас  грішних
Помер  на  Хресті,
Узяв  гріхи  Людства  на  себе  усі,
Він  викупив  кожного  з  нас  від  гріха,
Хто  серце  своє  відкрив  для  Хреста
У  того  оновлене  серце,  нове
Замість  камінного  ,тепер  плотяне,
У  ньому  любов  Ісуса  Хреста
Горить  не  згорає,безмежна  й  свята
Наповнене  полум`ям  серце  людське,
Палає  любов`ю,  а  значить  живе
У  ньму  Христос.
Любов`ю  що  наче  є  чиста  ріка,
Що  стрімко  біжить  по  схилам  гірським
І  немає  кінця,
Собою  напоює  всіх  спраглих  вона.
Любов`ю  як  сонце,що  всіх  зігріває,
Дарує  тепло  своє  всім  і  сіяє,
Якби  кожна  людина  ,що  живе  на  Землі
Любов  до  ближніх  мала
І  творила  добро  ,  а  не  зло
Не  було  б  ненависті  ,  війн  і  злоби
Уся  наша  планета    Земля
Втомилась  від  війн  і  від  нашого  зла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448301
дата надходження 10.09.2013
дата закладки 10.09.2013


Ліоліна

Осінь в кленових шатах

Якось  літо  пробігло,  пройшло,
Прокотилося  яблуком  спілим.
Місяць  витяг  сріблясте  весло,
Вплив  у  осінь  натхненно  і  вміло.

Виноградом  рясніє  садок  –
Сині  перли  зриває  в  намисто
Хтивий  вітер.  Він  осені  крок
Чує  здалеку.  Тому  навмисно
Трусить  ягоди  в  пишну  траву,
Дама-осінь  ж  бо  любить  прикраси.
І,  заквітчана,  йде  без  страху,
Без  квитків  пробігає  повз  касу.
Пишна  зачіска  –  із  хризантем,
Шати  золотом  шиті  кленовим.
Стільки  пройдено  літ,  зим…  І  тем.
Щоб  зустрітися  з  новими  знову.

(Моє  фото.  До  речі,  це  -  сливи)  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448268
дата надходження 10.09.2013
дата закладки 10.09.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.09.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.09.2013


Яковенко Тетяна Василівна

ПАДАВ СНІГ

Падав  сніг  і  рвучко  віяв  вітер,
Бив    об  землю  дужими  крильми,  
Наче  хтось    із  неба  сіяв  квіти
На  холодний  чорний  оксамит.
І    дорога  без  кінця  і  краю.
Десь..  кудись…хіба  не  все-одно…
Я  тебе  у  душу  заховаю,
Як  зорю  в  криницю    -    аж  на  дно.


Щоб  уже  без  жодної  причини,
А  коли  захочу    -    просто  так    -    
Цілувати  тихими  очима
Ці  суворо  замкнені  вуста,
Озиватись  тихою  лунаю
В  пам’яті,  у  слові,  уві  сні,
Щоби  ти  довіку  був  зі  мною,
Був  таким,  як  в  цю  коротку  ніч.


Може,  ти  ніколи  й  не  покличеш…
Може,  я  ніколи  й  не  піду…
Та  твоє  карбоване  обличчя
Я  тавром  на  серце  покладу,
І  дороги  таємниче  світло,
Що  ледь-ледь  освітлює  тебе,
І  оці  холодні  білі  квіти,
Що  летять  із  глибини  небес.

Хай  мені  густим  тривожним  болем
І  зовуть,  і  кличуть,  і  печуть,
Хай  помежи  мною  і  тобою
Ниточку  невидиму  зітчуть,
Хай    мені  з  життєвого  туману
Крижаними  квітами  цвіте
Сніг,  який  ніколи  не  розтане,
Шлях,  який  нікуди  не  веде…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448290
дата надходження 10.09.2013
дата закладки 10.09.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.09.2013


Едельвейс137

ЖАДАННЯ ЛЮБОВІ

Моє    жадання    перетворюється    в    слово.
Слово    музикою    у    душі    звучить.
Відбиваючись    у    небі    веселково,
Всесвіт    весь    наповнює    щомить.
*
Музика    любові!    Музика    жадання!
Музикою    світ    цей    перейду.
Через    дні    і    ночі    у    зорю    світання
Я    любові    словом    до    Любові    йду.
*
Зустрічай      Мене,    моя    жадана.
Зустрічай    Мене  –  назустріч    Я    іду.
Квітко    зоряна,    любов’ю    полум’яна,
На    вуста-пелюстки    росами    впаду.
*
Будуть    нами    зорі  милуватись,
Будуть    обнімати    нас    жита.
Будемо    довіку    так    кохатись,
Бо  єднає  нас    любов    свята.
*
Хай    лунає    світом    музика    любові,
Хай    святиться    чисте,    світле    почуття.
Хай    звучать    пісні    над    нами    веселкові,
Двох    сердець    закоханих    у    них    злиття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448276
дата надходження 10.09.2013
дата закладки 10.09.2013


горлиця

Дивлюсь на тебе, мешканець Вкраїни

Дивлюсь  на  тебе,  мешканець  Вкраїни
 І  розумію  в  чому  сила    бід,
Ти  перейшов  радянщини  машину,
Став  «мешканець»,  забувши  власний  рід.

Десь  зникла  гордість,  закрутивсь  в  спіралі,  
Не  величаєш  свій    вкраїнський  край,
 Розплився    в  бувшім    інернаціоналі  
І  згадуєш    те  пекло,  ніби    рай!

Ті  що  вбивали,  голодом  морили,
Робили  з  тебе  вірного  раба,
Твою  любов  до  матінки  убили,
Й  ти  повторяв,  що  «мать»  тобі  Москва!  

І  ось  тепер  клянеш  свою  Вкраїну,
Забув,  що  не  її  у  цім  вина,
Бо  тягнуть  знов  запроданці    в  руїну,
Твоя  ж  ще  спить,  не  піднята  рука!  

Не  піддавайсь!  Обстоюй  своє  право,
Жени  у  шию  перевертнів  чужих.
Якщо  не  ти,  то  хто  ж  здобуде  славу,
І  гордості  навчить  дітей  своїх!    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448284
дата надходження 10.09.2013
дата закладки 10.09.2013


Тамара Піддубна

Вишиванки

Вишиванками,вишиванками,
На  полях  золотистих  світанками,
Просипалися  квіти  барвисті,
Виграваючи  в  чистій  росі.

Колихалися  жито  й  пшениця,
Під  грайливим  весняним  вітром,
Різнобарвні  квіти-перлини,
На  полях  стелили  килими.

Ті  килими,що  їх  вишивали,
Нічні  феї  разом  із  зірками,
А  весна  над  полями  гуляла,
Нові  квіти  їм  дарувала.

Запашними  в  цвіту  вишиванками,
Запишались  поля  світанками,
Засміялась  веселка  барвиста,
Та  й  над  полем  вінцем  повисла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448258
дата надходження 10.09.2013
дата закладки 10.09.2013


Г. Король

У пошуку забав


Мажорів    дітки    –    в  пошуку    забав,      
Ще  невігласи,  але  вже  з  грошима.
І    в    товаристві    непристойних    баб,      
Їм    мариться    незаймана    дівчина.

В    хоромах    тішаться      багаті    татусі,  
Чим  надихають    знуджених    нащадків.
Їм  цноту  осквернити    над  усім
Потрібно    для    колекції,    розрядки.        

І    грається    елітна    дітвора
В    любовні    цяцьки,    а    дівчина    плаче.
Любов    для    неї    не  гультяйська  гра,        
Але    ж    повірила    фальшивості,    одначе.

Купує    все    набитий    гаманець,  –  
Лише    любов    не    вибереш    за    гроші.      
Великий    Боже,    всесвіту    Творець,
Не    закривай    на    це    паскудство    очі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421089
дата надходження 26.04.2013
дата закладки 06.09.2013


Едельвейс137

НЕЗАБАРОМ ОСІНЬ

Збирає    серпень    у    долоні
Сріблястих    крапель    зоряні    дощі.
Збігають    дні  –  гривасті    коні  –  
Надходить    осінь    в    злотому  плащі.
*
Вона    ще    в    місті    не    володар,
Серпневий    день    теплом    звитяжний.
Поет    осіннє    вже    римує,
Освоюючи    ритм    протяжний.
*
До    літа-слова    додає    півтони,
Осінніх    фарб    рядки    тягучі.
Вібрують    вже    по    літі    дзвони,
Зголошуючи    дні    плакучі.
*
Не    переймайся    сумом.    Це    іще    далеко.
Іще    не    скоро    прийдуть    холоди.
Хай    сум    твій    заберуть    лелеки,
Опалий    лист    покриє    дум    сумних    сліди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447521
дата надходження 06.09.2013
дата закладки 06.09.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я пригорнусь до тебе увісні…

Я  пригорнусь  до  тебе  увісні,
На  груди  покладу  гарячі  руки.
І  в  очі  зазирну  твої  ясні,
І  вбережу  від  гіркої  розлуки...

З  тобою  я  летітиму  до  зір,
З  тобою  буду  хвилі  обіймати.
Ти  вір  коханий,  тільки  мені  вір,
Ніхто  не  зможе  так  тебе  кохати...

Я  буду  теплим  променем  в  вікні
І  буду  прохолодою  твоєю.
І  поруч  буду  завжди,  щоб  мені,
Летіти  з  вітром  теплим  над  землею...

Для  тебе  я  співатиму  пісень,
Тебе  від  всяких  бід  оберігати.
Як  зійде  сонце  і  наступить  день,
Я  буду  знов  у  снах  тебе  чекати...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440195
дата надходження 29.07.2013
дата закладки 06.09.2013


@NN@

Повертаюсь

[b]Господи,  спаси  і  сохрани.
Ангелів  пошли  на  допомогу.
Я  ж  бо  Твій,  хоч  і  заблудлий  син,
Та  додому  віднайшов    дорогу.
Повертаюсь,  тільки  не  відкинь...
Прихилю  коліна  -  не  відмовся...
Чорнота  не  вабить,  вабить  синь
Неба.  
           Ти  чекаєш?!
                                               Ось  я...  ось  я.[b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446915
дата надходження 03.09.2013
дата закладки 06.09.2013


Небесна

Голос твій. .



Такий  цілющий  голос  твій,
як  мед,  як  трави,  як  напій...
Напій  солодкий  для  душі,
З  весняним  запахом  вночі.

Бачу  струмочок  джерела,
Де  так    хлюпочеться  вода,
І  чую  голос  мов  у  ній,
А  голос  той,  як  голос  твій.

Під  вечір  глянула  у  небо,
Знову  згадала  я  про  тебе.
А  місяць  в  небі  молодий,
Зворушливий  і  мовчазний.

А  серце  моє  любить  твій
Голос  ніжний,  чарівний.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446551
дата надходження 31.08.2013
дата закладки 06.09.2013


Людмила Дзвонок

Розпинає планету гріх людський…

Розпинає  планету  гріх  людський.  Чи  не  так?
То  ж  полинемо  в  небо  молитовно!  Розмах!
У  небесній  блакиті  Бог  почує  слова:
"Щиро  каємось,  Отче!  Віра  в  душах  жива!

Очі  серця  розкриті,  то  і  молим  про  те,
Щоби  наша  планета  зодяглася  в  святе,
Щоб  народ  вже  не  відав  всіх  тих  грішних  подій,
Всім  у  щасті  жилося,  а  не  лише  в  біді!"

Розпинає  планету  гріх  людський.  Чи  не  так?
То  ж  полинемо  в  небо  молитовно!  Розмах!
Не  жалійте  для  Бога  а  ні  часу,  ні  сил  -
Він  Творець  неземної  і  земної  краси!  
                                                                           31.03.2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414271
дата надходження 31.03.2013
дата закладки 06.09.2013


Тетяна Луківська

Не просто…

Я  зуміла…й  від  тебе  пішла,
Бо,  здавалося,        так    буде  просто.
Поміж  нами  зневіра  лягла
І  в  мовчанку  сховалася  гостру.
Ну,    зуміла…  й  від  тебе  пішла…
Намагалась    ж    терпіти…  несила!
З  гіркотою  усе  відмела
І  за  мить  нашу  долю  скосила.
Та  не  знала,  що    ти  ,  я    -    то  ми…
Й  вже  по  -  іншому  жити  не  вийде,
Наче  сонце  не  вийшло  з  пітьми,
Наче  ранок  із  ночі  не  прийде.
Загорнулося  літо  в  печаль,
Заплітає  сум      наші  стежини…
І    змінити  нічого,  на  жаль…
Перезріло  скотились  ожини.
Я  згортаю  самотнє  крило
Гордо  й  гідно,  ховаючи  в  душу.
Та  чомусь  серце  в  кригу  звело,
Як  же  битися  знову    примушу…
Ну,  коли  ми  не  так  повелись,
Опустивши  завісу  коханню…
І  над    нами  захмарена  вись,
Болем  рвала  хвилину  останню.
І  чомусь  всі  ласкаві  слова
Загубилися  в  нашій  розмові,    
Наче  стрілка  кудись  часова,
Переставила  силу  любові.
Квітом  так  захмеліло  навкруг,
Тільки  ж  бо  не  п'янію  красою.
Літо  робить  останній  свій  круг…
Я    розлуку  стираю  сльозою.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444955
дата надходження 23.08.2013
дата закладки 06.09.2013


Віталій Назарук

Гуртуймося

                             Слова  матері  Роксолани:
                             «Вийдіть  і  заспівайте!!!»

Збираються  віддати  Україну,
Як  Роксолану,  та  не  по  любові…
Перетворити  неньку  у  руїну
І  окропити  нашу  землю  кров’ю.

Знов  розривають,  як  вороння  хиже,
Плюють  у  душу  власному  народу,
Вони  тепер  не  чорні  і  не  рижі,
Є  тільки  ті,  що  відняли  свободу.

Серпи  є  в  нас,  ціпи  старі    і  вила,
Є  біль  у  грудях,  у  душі  страждання,
Окремим  з  них  назначена  могила,
За  їхні  проти  люду  злодіяння.

Подайте  руку  брату,  як  ніколи,
У  домі  нашім  завжди  його  маймо,
Щоб  не  було  ніколи  в  нас  розколу,
Виходьмо,  люди  всі  і  заспіваймо!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444530
дата надходження 21.08.2013
дата закладки 04.09.2013


БГІ

В И З Н А Н Н Я

Хвалитися    мені    зарано  
(Сам    собі    заніс    догану).
Те,    що    дав    мені    Господь,
Оприлюднюю    в    народ.

Є    пііти,    що    витають
Та    словами    вишивають,
І    у    них    ні    дать,    ні    взять  -
Навіть    сенсу    не    дістать.

Хто    мої    вірші    напише:
Моє    серце    й    мою    душу
Просто    у    рядки    вкладе
Й    межі    люди    поведе?

Та    ніхто!    Тому    кроплю    я,
Все,    що    звідане    -    віршую,
Щось    крізь    сито    упаде,
Свою    стежечку    знайде.

Ні    про    що    я    не    шкодую,
Що    на    старість    лиш    віршую,
Бо    завжди,    де    був    і    жив,
Незвичайне    щось    творив.

Вірші    пишуться    в    хвилинах,
Доробляються    -    в    годинах,
Оформляються    -      у    днях,
А    служитимуть    -    в    віках!
           3.09.  2013р.,  Київ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446950
дата надходження 03.09.2013
дата закладки 04.09.2013


Надія Рубінська

Я встречаю осень

Уходило  лето  в  осень,  
Быстро  в  гости  собралось.  
А  в  подарок  неба  просинь  
Взять  с  собой  к  ней  удалось.  

И  ещё  цветов  охапку,  
Тёплых  солнечных  лучей,  
Зайку  серого  за  лапку  
И  заливистый  ручей.  

Осень  долго  восхищалась,  
Угощала,  чем  могла.  
Поливать  дождём  старалась  
И  грибов  приберегла.  

Время  встречи  пролетело,  
Бабьим  лето  к  нам  идёт.  
Осень  я  встречаю  смело,  
Пусть  она  меня  поймёт.

                               2010

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446926
дата надходження 03.09.2013
дата закладки 04.09.2013


irinag

НЕЗВИЧАЙНА ПАРА

Це  –  сон-віщун,  а  це  –  капризна  нічка,
Вони  у  парі,  ніби  близнюки.  
Вона  –  у  платті,  чорних  черевичках,
Він  –  в  гарний  смокінг  вдягся  залюбки.

Нічна  панянка  зовсім  не  простушка,
Вона  характер  має  –  будь  здоров!
Коли  ви  горнетесь  до  теплої  подушки,
Вона  під  руку  ходить  з  дивним  сном.

Та  час  в  стосунки  вносить  корективи,
І  нічка  в  парі  з  іншим  вже  пішла  –  
Світанок  нашу  пані  ощасливив,
Вона  ж  йому  себе  всю  віддала…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437712
дата надходження 16.07.2013
дата закладки 04.09.2013


Надія Рубінська

Моя осень

Осень  моя  подружилась  с  весною,  
Вновь  подарив  мне  полёты  души.  
Счастье  моё  обручила  с  тобою,  
Старые  замки  совсем  сокрушив.  

Осень  моя  с  голубыми  глазами,  
Словно  из  сказочных  грёз  или  снов.  
И  запоздалого  лета  цветами,  
С  нежной  палитрой  чарующих  слов.  

Осень  моя  –  это  радость  познанья,  
Дни  в  лабиринте  забот  бытия.  
Это  волшебное  всёпониманье  
Жизни,  где  вместе:  любовь,  ты  и  я.

                                               2008

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447111
дата надходження 04.09.2013
дата закладки 04.09.2013


Ярмульська Галина

Українка

                                                                         [img][/img]
                                                 Народилась  в  Україні-
                                                 В  калиновім  краю,
                                                 Де  лелеки  прилітають,
                                                 Де  пісні  співають.
                                                 Гнуться  верби  і  тополі,
                                                 Явір  біля  річки
                                                 Йде  по  березі  дівчина,
                                                 Звуть  її  Марічка.
                                                 Йде  співаючи  дівчина,
                                                 Щира  українка,
                                                 Недалечко  там  від  неї
                                                 Протікає  річка.
                                                 У  вишиванці  дівчина
                                                 Долю  зустрічає,
                                                 Стан  високий,  синьоока,
                                                 Козака  чекає.
                                                 Кущ  калини  біля  тину
                                                 Рясно  червоніє,
                                                 А  в  дівчини  молодої
                                                 Серденько  вже  мліє.
                                                 Ой,  калино,  моя  люба,
                                                 Яка  ж  ти  червона,
                                                 Ти  скажи  мені,  калино,
                                                 Чому  гіркі  грона?
                                                 Постояла  біля  тину,
                                                 Пісню  заспівала,
                                                 Про  доленьку  дівочую
                                                 Й  сльози  витерала.
                                                 Ой,  калинонько  червона,
                                                 Доле  ж  моя,  доле,
                                                 На  вишиванці  у  мене
                                                 Грона  калинові.
                                                 Вишиванка  дуже  гарна,
                                                 Й    намисто  рясніє,
                                                 Це  ж  вишила  мені  ненька,
                                                 Мені  серце  гріє.
                                                 Україно  калинова,
                                                 Вишитая  ненька,
                                                 Візерунком  вишивала
                                                 Я  тебе  рідненька.



                                                                                           






















адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440852
дата надходження 01.08.2013
дата закладки 02.09.2013


Валентина Ланевич

Осінь на сторожі прожитих років.

Гримає  у  шибу,  каверзує  дощик,
Напува  струмочок,  що  вже  геть  змілів.
Вітер  спілих  яблук  натрусив  у  кошик,
Осінь  на  сторожі  прожитих  років.

Пам’ять  мимоволі  у  дитинства  казку
Ступа  на  стежину,  де  босі  сліди.
Сонячний  серпанок  над  лісом  на  згадку,
Де  кує  зозулька  долю  без  біди.

Блимають  очиці  ягідок  ожини,
У  дубовім  листі  в  схованці  гриби.
На  болоті  стиха  зріють  журавлини,
А  життя  триває  й  не  вернеш  туди.
30.08.13

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446362
дата надходження 30.08.2013
дата закладки 02.09.2013


ОЛЬГА ШНУРЕНКО

ПРЕМ‘ЄРА ОСЕНІ

Смакують  зорі  ніч  ожинову,
Купаються  в  молочних  хмарах,
Довкілля  п‘є  напій  полиновий,
Палає  небо  у  стожарах…

Прем‘єра  осені  –  симфонія,
Звучать  в  саду  чарівні  скрипки,
Дрімає  під  вікном  аргонія,
А  поряд  ніжні  маргаритки…

Дурманить  аромат  антонівки
П’янким,  терпким,  медовим  соком,
Сюрчать  в  траві  зелені  коники,
І  ллється  музика  потоком…

Туман  лякатиме  мутантами,
Привидами  всю  ніч  до  ранку,
Роса  прозора,  діамантова
Траву  покриє  на  світанку…

І  зникне  нічний  морок-марево,
Замерехтить  проміння  сонця,
Осінній  день  п’янкими  чарами
Проникне  у  моє  віконце…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446490
дата надходження 31.08.2013
дата закладки 02.09.2013


ОЛЬГА ШНУРЕНКО

Малює осінь для душі етюди

Серед  листочків  мріє  колір  літній,
Хизуються  вбранням  яскраві  квіти,
Зелений  колір  вабить  оксамитом  -
Осінній  дотик  майже  непомітний…

Лише  симфонія  дощів  осіння
В  природі  викликає  потрясіння.
Вже  не  голосить  вранці  ліс  піснями,
Закоханий  у  літо  до  нестями…

Все  рідше  сонце  розганяє  хмари,
Фрагменти  літа  всюди,  як  примари,
Розкішна  осінь  вже  чаклує  всюди,
Малює  пензлем  для  душі  етюди…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446758
дата надходження 02.09.2013
дата закладки 02.09.2013


БГІ

НЕНЬКА - УКРАЇНА

           До    22    річниці    Відродження
Одна  –  однісінька,    єдина,
Як    мама,    що    дала    життя
Твоя    й    моя    Україна  -
Основа    нашого    буття.

Чи    можна    дихать    без    повітря,
Навчитись    плавать    без    води,
Без    стуку    серця    жить    на    світі,
Коханої    не    цілувать    сліди?

Поглянь    у    даль    тисячоліть  -
Є    що    згадать    і    чим    пишатись,
В    віках    стояла    й  знов    стоїть
Відроджена    держава  –  мати.

З    сусідів    кожний    зазіхав,
З    десяток    раз    її    ділили,
Русь  –  український    дух    витав,
Нащадків    древнього    Трипілля.

Нам    кажуть:    «Моя    хата    з    краю,  
Корова    здохла    щоб    в    сусіда»-
Злим    ворогом    омовлено,    я  знаю,
Ми    дружні,    добрі    й    гідні    люди.

Йдуть    інформаційною    війною,
Щоб    зневажати    себе    звикли,
Ми    прямуємо    дорогою    своєю,
Хоч    ряд    народів    з    світу    зникло.

Зараз    пасивністю    гендлюють
Не    козаки,    мов,      гречкосії  –  
В    віках    і    сіють    і    воюють
Тому    й    здійснилась    наша    мрія!

Тамує    подих    наш    Майдан,
Єднання    в    жилах    дозріває,
«Зраду»    не    захистить    паркан  -
Часи    останні    наступають.

Рідна    земля    полита    кров’ю
Древніх    й    недавніх    поколінь  -
Суспільством    громадянським
І    любов’ю
Щасливу    створим    далечінь.

Ти    чи    в    Європі,    чи    в    Канаді,
Чи    щось    в    Росії    підробляв:
Україна    нам    -    одна    відрада,
Котру    з    дитинства    покохав.

Не    спішіть    туди,    де    краще,
Бо    ліпше    там,    де    нас    нема,
В    своїй    землі    не    будь    ледащим
Й    не    буде    «горя    від    ума»!

Безмежно    любий,    милий    краю,
В    піснях    прославлена    земля,
Син    душею    й    серцем    обнімає,
Україно  -  неньо,    матінко    моя!
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437077
дата надходження 13.07.2013
дата закладки 30.08.2013


БГІ

ЖИВИ, УКРАЇНО!

               (Гімн  –  побажання)  
Живи,    Україно,    соборна,    єдина,
Козацька    держава    народів  –  братів,
Де    править    закон    і    усі    люди    рівні,
А    воля    і    слава    -    на    віки  -  віків.

Герої    завзято    боролись    за    долю,
Їх    потом    і    кров’ю    полита    земля,
Здолали    ворожую    люту    сваволю,
Зійшла    українцям    свободи    зоря.

Гартуй    покоління    сильнії    духом,
Сталево    кріпи    свою    міць    і    оплот,
Щоб    в    космосі,    небі,    на    морі    і    суші
Не    зміг    нас    ніколи    ніхто    побороть.
   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443626
дата надходження 16.08.2013
дата закладки 30.08.2013


Любов Ігнатова

Аркуш …

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445582

Аркуш  цнотливо  -незайманий...
Я  в  нього  -перша  коханка  ...
Вкрию  рядочками  -гамами
Блідість  його  до  світанку  ...

Пестощі,  місячним  променем  ,
Ляжуть  словами  сміливо  :
Чи  то  розніжені  спомини,
Чи  моя  думка  грайлива  ...

Спрагу  до  рими  невтолену,
Вже  побороти  несила  ...
Душу  відкрию  оголену...
Що  то  -оголеність  тіла?  ..

І  до  пульсацій  гармонії  ,  
Наше  злиття  в  ейфоріï
Стало  початком  симфонії
Де  виконавцями  -мрії  ...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445602
дата надходження 27.08.2013
дата закладки 30.08.2013


Любов Ігнатова

Завіконня …

Від  подиху  мого  вікно  затуманіє  ;
Я  пальцем  напишу  на  нім  твоє  ім'я  ...
А  там,  у  завіконні,  жоржинова  надія
У  росянім  намисті  нестримано  сія  ...

І  крапка  в  кінці  слова  скотилася  сльозою  ...
До  неï  притулюся  устами  і  чолом  ...
А  там,  у  завіконні,  день  свариться  з  грозою,
І  ïхнє  бурмотіння  вже  котиться  селом  ...

Зроблю  приймач  гучніше,  щоб  аж  боліли  вуха,
Щоб  ду'мки  заглушити  тоненький  голосок  ...
А  там,  у  завіконні,  північний  вітер  дмуха,
Гойдає,  наче  хвилі,  осиковий  лісок  ...

Уже  давно  у  хаті  господарем  смеркання  ...
І  проситься  хмаринка  до  серця  увійти  ...
А  десь,  у  завіконні,  живе  моє  кохання  ...
І  дощ  мені  шепоче,  що  то,  напевно,  Ти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445953
дата надходження 28.08.2013
дата закладки 30.08.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.08.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.08.2013


Надія Рубінська

До мети

Нелегко  пробіга  життя  візок
У  вирі  стомленого  сьогодення.
Керуючи  стрімкий  політ  думок,
Дарує  зліт,  наснагу  та  натхнення.

Щаслива  та  усміхнена  іду,
Всі  перешкоди  на  шляху  долаю.
Обов’язково  до    мети  дійду:
Бо  Віру  та  Надію  в  серці    маю!

                                             28.07.2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441881
дата надходження 07.08.2013
дата закладки 29.08.2013


Валентина Ланевич

Слова пташками випускаю в люди.

Непрошена  сльоза  лоскоче  вії,
Тремтячим  щемом  на  обличчі  слід.
Збираю  в  серце  крихтами  надії,
В  тишу  німу  вривається  болід.

Тепло  гаряче  огортає  груди,
Наливом  щедрим  в  воросі  думок.
Слова  пташками  випускаю  в  люди,
До  вічності  наближенням  ще  крок.

У  ній  з  тобою,  в  єдності  обіймах,
Я  схоронитись  хочу  за  життя.
У  спалахах  зіркових,  безневинно,
Ступити  в  часі  за  межу  буття.
19.08.13


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444163
дата надходження 19.08.2013
дата закладки 26.08.2013


Львів`янка

*Маленькі дива*

Як  мало  людині  потрібно  для  щастя
Всього  лиш  здоров'я  і  трішки  тепла
Прийняти  усмішку  у  день  ,мов  причастя
І  радістю  раптом  -душа  зацвіла.

Сказати  люблю  ,і  взаємність  почути
Обійми  віддати  й  отримати  вмить
Ще  більшу  любов  і  ніжність  відчути
І  в  наших  очах  зразу  щастя  горить.

Для  щастя  людині  потрібно  так  трохи
Лиш  крапля  добра  і  приємні  слова
Для  щастя  немає  ні  пори  ,ні  епохи
Нам  щастя  приносять  маленькі  дива!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444849
дата надходження 23.08.2013
дата закладки 23.08.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.08.2013


Helen Birets

НА ПОРОЗІ

Замерзлий    ранок    в    діамантовій    росі,
Завмерло    все.    В    очікуванні    дива
Птахів  не  чутно  диво-голосів,
Й    не    шелестить      покосом  свіжа    нива.

Осіннім    подихом    повіяло    навкруг,
Земля    із    часом    від    стерні    зчорніє,
Поменшало  вже    від    дерев    зелених    смуг,
І    сонце    зблідло,    світить,    та    не    гріє.

Вагітні    соняхи    із  сумом  на  вустах,  
Похилять    свої      голови      донизу...
Й  вуаль  туману  плаває  густа
І    не    дає    ніяк    посохнуть    хмизу.

А    диво    грає    золотом    осіннім    так,  
Що    мимоволі    посмішку    нестри́мну
Відчуєш.    Їй  це  притаманний    знак,
Впіймаєш  оком  постать  її    димну.

І    на    столі  різноманіття    майорить
Та    вабить    ароматними    дарами,
Що    прагне  так    смаками    підкорить,  
Піддавшись    грі    під    осені    замками.

Розгульний    вітер    хмари    кличе    вдалечінь,
Щоб    дощ    не    намочив    ту    насолоду
І    літо    осені    залишить    світлотінь,
Що    золоту    її    доповнить    вроду!



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444534
дата надходження 21.08.2013
дата закладки 23.08.2013


Крилата

День на землю ліг

Умився  ранок  срібною  росою.
Цвіркун  піднявся,  скрипку  в  руки  взяв.
Зірвались  звуки  з-під  смичка  стрілою
І  понеслися  між  дерев  і  трав.

Усе  ожило  у  ранкову  пору.
Зозуля  голос  подала  з  ріки.
Збудилось  сонце,  по  драбині  вгору
Полізло,  сяйва  кинуло  з  руки.

Ожила  траса.  Заревли  мотори.
Скипіла  кава.  Сміх  малят  побіг.
Наткав  павук  на  килимку  узори.
Мов  пес  під  браму,  день  на  землю  ліг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442654
дата надходження 11.08.2013
дата закладки 23.08.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінні звуки…

На  долоню  впав  листок  осінній,
Він  як  я,  мабуть  засумував.
Журавлиний  клин  у  простір  синій,
В  край  далекий  з  сумом  відлітав.

Під  ногами  чути  шерехтіння,
Тче  свої  мережива  павук.
І  метелик  вбрався  у  осіннє,
Мелодійний  чути  скрипки  звук.

Він  летить  далеко  в  синє  небо,
В  гай,  що  вже  прокинувся  давно.
Заплітає  коси  ніжним  вербам
І  влетить  до  мене  у  вікно...

Я  зіллюся  разом  з  дивним  звуком,
Заспіваю  Осені  пісень.
І  не  будуть  сумувати  луки,
Буде  теплим  ще  осінній  день.

Покладе  нам  яблука  у  кошик
І  медові  груші  залюбки.
Нектарем  наповнить  диво  горщик
І  збагатить  солодом  думки...









адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444154
дата надходження 19.08.2013
дата закладки 22.08.2013


Наталя Данилюк

Не шуми, зажурений мій клене…

Не  шуми,  зажурений  мій  клене,
Не  ячи  в  освітлену  блакить...
Ще  не  крильця  -  листячко  зелене
На  вітрах  шовкових  лопотить.

Пахнуть  липи  теплими  медами,
Сік  янтарний  піниться  між  віт,
Обважнілі  яблуні  плодами
Гепають  у  світлий  малахіт

Буйнотрав'я,  скупаного  в  росах,
Зводить  літо  сонячні  мости,
У  вербових  викоханих  косах
Загубився  промінь  золотий.

Подивись,  безрадісний  мій  друже,
Як  барвисто  клумба  зацвіла,
Літній  день  усміхнено  примружив,
Світлі  очі,  сповнені  тепла!

А  тополі  -  мавки  кучеряві  -
Щось  гуртом  ворожать  над  ставком,
Сіє  листя  відлиски  яскраві
У  небесне  свіже  молоко.

Ну,  хіба  в  раю  доречна  смута,
Де  панує  велич  простоти?
А  коли  зима  настане  люта,
Отоді  й  журитимешся  ти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437517
дата надходження 15.07.2013
дата закладки 22.08.2013


С.Плекан

Ціна вірного кохання

Знов  золото  в  ціні  зростає,
Дорожчає  в  ціні  алмаз.
Ціну  ж  кохання  більшу  має  –
Про  це  я  говорив  не  раз.

Холодне  золото  не  гріє,
Блищить,  але  мовчить  алмаз.
А  серце  за  тобою  мліє,
Не  треба  тут  йому  наказ.

Кохання  вірне  –  непідкупне,
Ціна  його  не  в  папірцях.
Бо  грішми  міряти  –  підступно
Те,  що  таїться  в  почуттях,

Що  лиш  вимірюється  серцем,
Очима,  поглядом  ясним,
Глибинами,  часами  з  перцем,
Які  ведуть  двох  до  вершин.  

22.08.2013р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444701
дата надходження 22.08.2013
дата закладки 22.08.2013


Віталій Назарук

ЗБЕРЕЖИ

Земле  моя,  оспівана  родино!
Живу  тобою  -  ти  моя  єдина,
Свята  земля,  що  народила  сина,
Єдина  і  велична  –  Україно!

Бо  ти  Шевченку  дарувала  крила,
Його  ім’я  навіки  освятила,
Вклоняємось  тобі  за  твого  сина,
Єдина  і  велична  –  Україно!

Живи  віки  і  об’єднай  родину!
Наш  схід  і  захід  у  сім’ю  єдину,
І  збережи  оте  імення  сина…
Єдина  і  велична  –  Україно!


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444682
дата надходження 22.08.2013
дата закладки 22.08.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.07.2013


Наталя Данилюк

Липневий ранок

Смарагдовий  ранок  розсипав  чаруючі  ноти,
У  мушлях  трояндових  те́плиться  срібна  роса,
На  во́гкій  бруківці  лисніє  пилок  позолоти
І  легіт  шовковий  розчісує  чілку  вівса.

А  сонце  тополям  цілує  розніжені  руки
І  кіт  зачудований  ліг  на  гладкий  моріжок,
Він  гострим  чуттям  у  повітрі  виловлює  звуки  -
Як  липень  русявий  сурмить  у  тоненький  ріжок.

Медовим  промінням  приємна  вощи́ть  прохолода,
У  сонячний  ранок  роблю  свій  упевнений  крок,
Грайливою  тінню  збігаю  по  вимитих  сходах
І  світло  крізь  пальці  просіюю,  наче  пісок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435605
дата надходження 06.07.2013
дата закладки 11.07.2013


Віталій Назарук

Українцями будьмо

Будьмо  українцями  
Щоб  мова  звучала,  розлунював  сміх
Й  ганьба  не  дивилася  скоса  –
Вкраїнцями  будьмо  –  прошу  вас  усіх,
Убиймо  в  душі  малороса!
                                 Вадим  Крищенко

Як  гетьманів  троє  із  двох  козаків,
Коли  і  надалі  керують  чужинці,
Не  буде  в  нас  толку,  не  вистачить  слів,
Щоб  справжніх  зробити  із  нас  українців.

Розумний  народ  і  родюча  земля,
А  мова  державна  лиш  зрідка  лунає,
Хоч  серце  у  грудях  своїм  промовля,
Та  рідної  мови  вкраїнець  не  знає…

Газети,  журнали,  книжки  на  кінець,
Чужою  здебільшого  в  нас  видаються,
Шануймо  своє,  а  чужим  -  хай  їм  грець,
Хай  більше  із  нас  чужаки  не  сміються.

А  ми  українці  на  власній  землі,
Хоч  «старший  з  братів»  нас  зове  «малороси»,
Тепер  колос  наш  на  міцному  стеблі,
Хай  «брат»  помовчить  і  не  дивиться  скоса.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436171
дата надходження 09.07.2013
дата закладки 11.07.2013


Віталій Назарук

ПІСНЯ КОХАННЯ

Твої  коси  лляні  
Зчарували,  
Задурманили  ніжним  
Любистком,  
Пісню  зорі  вечірні  
Співали,
Очі  сяяли  люблячим
Блиском.
Пломеніли,  мов  
Квіточки  льону,  
Чи  блакить  озеркова  
Полісся,  
Пахли  губи  твої  
Малиново,
А  твій  голос  звучав,  
Наче  пісня.
Розплети  свої  коси,  
Кохана,  
Нехай  шаллю  лягають  
На  плечі,  
Щоби  зіронька  рання
Кохання
Принесла  нам  на  
Крилах  лелечих.






 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436570
дата надходження 11.07.2013
дата закладки 11.07.2013


Крилата

Даруй поетам, Боже!

Мій  милий  Боже!  Я  Тебе  благаю,
Даруй  поетам  музу  і  любов,
Занур  їх  у  красу  земного  раю,
Прислухайся  до  моїх  молитов.

Умий  їх  душі  щебетом  дитини,
Вкрапни  у  крила  мудрості  старця.
Хай  словотвір  їх  в  вічнопростір  лине,
Оголить  нерви,  збудить  почуття.

Мій  милий  Боже!  Прошу  Тебе  щиро
Даруй  поетам  струни  і  смичок,
Щоб  вигиналось  від  емоцій  тіло,
Душа  неслась  до    сонця,  до  зірок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436584
дата надходження 11.07.2013
дата закладки 11.07.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.06.2013


Ярмульська Галина

Батьківщина

Україно,  земле  моя  рідна!
Тут  живе  уся  моя  рідня.
Україно,  мова  солов'їна,  
Україно,  матінко  моя!
Україно,  матінко,  матусю,
Дякую  тобі  за  хліб  та  сіль.  
Вдячний  я  тобі  за  свою  долю,
Люблю  щирість  й  ласку  звідусіль.
Захищати  буду  Батьківщину,
Землю  любу,  матінку  свою.  
Бо  люблю  я  щиро  Україну
Вірою  та  правдою  служу.
Тут  моє  коріння  розрослося,
Тут  живе  уся  моя  рідня.
Мелодійна  мова  солов'їна,
Тут  розквітла  молодість  моя.
Десь  пташки  цвірінькають  в  гаях,
А  в  садах  співають  солов'ї.
Я    прийду  до  батьківського  дому
Припаду  до  матінки  землі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404587
дата надходження 27.02.2013
дата закладки 27.06.2013


Ярмульська Галина

Світанок

                                                   Не  тривож  мого  серця  журба,
                                                   Не  тривож  мою  душу,не  треба,
                                                   Ти  приходиш  до  мене  у  снах,
                                                   Настраждалася  я  через  тебе.

                                                   На  світанку  приходиш  у  снах,
                                                   Зачаруєш  мене  як  ніколи,
                                                   Бо  кохання  моє  назавжди,
                                                   В    мому  серці  палатиме  знову.

                                                   Наяву  мій  коханий  прийди,
                                                   Я  зустріну  тебе  біля  дому,
                                                   Своє  серце  відкрию  тобі,
                                                   Не  забуду  тебе  я  ніколи.

                                                   На  світанку  я  йду  по  росі
                                                   Йди,  коханий,  на  зустріч    до  мене,
                                                   Розкажу  тобі  я  про  ті  сни,
                                                   Що  тривожили  душу  без  тебе.
                                                                     
                                                                     
                                                         
                                                           






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412940
дата надходження 27.03.2013
дата закладки 27.06.2013


Крилата

До свята Зіслання Святого Духа

Єдиний  Бог  у  трьох  особах  –  
Отець  і  Син,  і  Дух  Святий  –  
Створив  нас  на  свою  подобу,
Влив  душу  в  образ  глиняний.  
Постав  Адам  –  перша  людина,
Душа  –  світло-лляний  сувій.  
Бог  взяв  з  його  ребра  клітину,
Жінку  створив  -  краса,  радій!
Довго  жили  у  Божій  славі,  
Допоки  гріх  їх  не  піймав.
Та  Бог  простив  діла  лукаві.
Сина  єдиного  послав.
Він  відкупив  гріх  первородний.
Заповідав  одне:  «Люби!
Не  будь  до  ближнього  холодний.  
Віру  у  серці  бережи!»
Вмер  на  хресті,  стерпівши  муки,
Але  на  третій  день  воскрес
Із  мертвих.  Сорок  днів  науки
Й  вознісся  з  тілом  до  небес.
Пообіцяв  учням  зіслати
Святого  Духа  в  язиках,
Щоб  в  Божій  правді  устояти,  
Віру  рознести  по  світах.
В  день  п’ятдесятий,  як  із  гробу
Устав,  це  сталося  таки!
Прийшла  із  неба  допомога,
Зійшли  вогненні  язики
На  учнів,  пресвяту  Марію  –  
Премудрістю  сповнились  вмить,
І  кожен  те  пізнав,  що  вміє
На  різних  мовах  говорить.  
Отак  пішла  Христова  віра
Із  того  часу  у  світи.
Дух  в  Трійці  –  щоб  убити  звіра
У  душах,  святістю  цвісти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433156
дата надходження 23.06.2013
дата закладки 26.06.2013


Наталя Данилюк

Де трави гнучкі і духмяні…

Де  трави  гнучкі  і  духмяні
Купають  коралі  суниць,
Де  світлі  сузір'я  медвяні
Спустились  у  люстра  криниць...

Де  річка  в  посріблені  коси
Купальські  вінки  заплела,
В  пахкі  зеленкаві  покоси
Пірнула  дражлива  бджола  -

Поснити  у  скошених  квітах,
В  намистечку  диво-перлин.
Де  вітру  гірського  трембіта
Гуде  між  високих  модрин...

Де  бинди*  вплітають  строкаті
Русалки  у  коси  верби,
Де  в  куфері,  в  дідовій  хаті,
Лежать  незліченні  скарби  -

Душа  невмируща  народу,
Правічні  пісні  і  казки...
Де  руни  мого  родоводу
Лягли  на  цупкі  рушники,

Де  виткала  доля  стежину
Початку  мого  і  кінця...
Тут  змалку  мене,  як  зернину,
Плекала  долоня  Творця.



*Бинда  (діал.)  -  стрічка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433676
дата надходження 26.06.2013
дата закладки 26.06.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.06.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.06.2013


Віталій Назарук

ЧАРІВНА НАША

Ти  для  нас  єдина,  калинова,
Чарівна  в  любистковій  красі,
Наша  рідна,  неповторна  мово,
У  багатоцвітті    голосів.

Говірки  навчилась  зберігати,
В  берегах  широкого    Дніпра,
І  народ  зуміла  закохати
В  себе,  подаривши  два  крила.

Для  поета  ти  даруєш  силу,
З  кожним  словом    додаєш  її,
І  людина  квітне,  як  калина,
Бо  родилась  на  такій  землі.

Не  писали  б  музики  такої,
Піснярі,  без  мови,  уночі,
Муза  б  не  давала  їм  спокою,
Заховавши  римові  ключі.  

Мудрості  немає  у  народу,
Коли  мова,  як  душа  мовчить,
І  немає  єдності  у  роду,
Коли  фальш  у  мові  зазвучить.

І  поет  безкрилий,  коли  мова,
З  ним  у  парі  не  летить  увись,
І  в  Пегаса  зірвані  підкови,
І  у  Музи  сльози  полились…

Мово,  ми  пишаємось  тобою,
Полони  і  далі  нам  серця,
Щоби  люди  з  мовою  такою,
На  рушник  ступали  до  вінця.  
 



 





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432781
дата надходження 21.06.2013
дата закладки 21.06.2013


Еней

Вивчайте свою рідну мову!

Вивчайте  свою  рідну  мову,
Співучу    красу  возлюбіть.
Тарасове  слухайте  слово,  -  
Народне  творіння  прийміть.

Відлуниться  й  десь    моє  слово  -  
Об  землю  стражденну  в  віках.
Вивчайте  свою  рідну  мову,
Вивчайте  її  по  складах.

Хто  ж  вислове  волю  народу,
Хто  ж  висвітлить  нинішній  час?  -  
Наповнилась  силою  воля
Моєї  батьківської  мови.

Вона  є  містичним  ядром.
Океаном  не  маючим  меж.
Заграла  струною  на  кобзі
Й  злетіла,  як  птах  до  небес.

Вивчайте  свою  рідну  мову
ЇЇ  Україну  любіть,
Моліться  за  неї  і  щастя
За  неї  у  Бога  просіть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275487
дата надходження 17.08.2011
дата закладки 19.06.2013


M@gdalena

ТОБІ

Бурхлива  ніжність  і  зізнання.
Палких  цілунків  зорепад.
Невже  це  знову  є  кохання,
Чи  так....омани  снігопад?
Твій  голос  манить,знову  кличе.
І  я  тону  в  твоїх  руках
Ти  знаєш  хочу  я  відчути  
Цілунків  присмак  на  своїх  губах.
Я  хочу  знову  крила  мати.
Вогонь  в  очах,  вогонь  в  душі.
Й  тебе  вогнем  цим  обпікати
В  ті  миті  пристрасті  вночі.
Благаю  тільки  озовися!!!
Прийди,  всміхнися,  обійми.
В  житті  моєму  залишися
І  ні  на  мить  не  відпусти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432415
дата надходження 19.06.2013
дата закладки 19.06.2013


laura1

До рідного дому!

Лечу,  мов,  на  крилах  до  рідного  дому,                                                                
Де  стигла  пшениця  схилилась  додолу.
Де  скрізь  зеленіють  безкрайні  поля,
Де  цвітом  усипана  отча  земля!

Устану  я  вранці,  піду  до  криниці,
Нап'юся  холодної  диво-водиці.
Послухаю  спів  неземний  солов'я,
Вклонюся  тобі,  рідна  земле  моя!

Від  праці,  турбот  і  журби  я  спочину
До  лона  твого,  моя  земле,  прилину.
Вдихну  твого  тіла  п'янкий  аромат,
Й  спогляну  на  зорі  й  нічний  зорепад!

Свої  відновлю  я  утрачені  сили,
Бо  лиш  у  сторонці  своїй  я  щаслива!
А  батьківський  дім  -  це  моя  колискова,
Куди  я  вертаюся  знову  і  знову!

30.06.2010                  Л.А.Маковей

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406352
дата надходження 05.03.2013
дата закладки 19.06.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.06.2013


*SELENA*

У сивій крихтиночці часу

Переховує  тиша,  
у  серці,  
жалі...
Змалів  
день  
у  сивій  крихтиночці  
часу  —  
Перелесником  сон  
випуска  журавлів
Чи  янголів,  
мовби  хмариноньку  
ясну.
І  ясминами  мрій  
попідзір’я  війне  
Й  нежданно,  
у  ніч,  
роздурманиться  
спокій:
Соловейковий  щем  —  
розвеснінь  потайне  —
З  ясенів  —  
у  вітри  
синоьокі....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423412
дата надходження 07.05.2013
дата закладки 19.06.2013


ГАЛИНА КОРИЗМА

ЩАСЛИВИЙ ДЕНЬ

День  щасливий,  лапаю  на  слові,        
Видихаю  з  грудей:  «Я  люблю!»
Стан  такий,  як  сади  світанкові
Грає  сонцем  з  росин-кришталю.

А  берізка  така  безборонна
На  осонні,  крізь  гілку  густу
Прилягла  моя  Муза,  ще  сонна,
На  м'якеньку  шовкову  траву.

Світять  сяйвом  блискітки-роси,  
Бачу  танець  з  кількох  журавлів.        
Червень  місяць  мені  напророчив
Так  багато  щасливих  ще  днів.

Дав  натхнення,  добреньку  удачу,
Немов  справжній  для  мене  друг.
Я  тепер  вже  ніколи  не  плачу,
Виростають  і  крила,  і  дух.

Ваблять  соком  рожеві  черешні,        
І  клопочеться  бджілка  в  саду,
Раннє  сонце  проміння  сердешним,
Освітляє  з  краплинок  фату.

І  Пегаса  свого  вже  сідлаю  –    
Чистий  зошит  лежить  на  траві…
Вже  ромашки  у  рими  вплітаю,
І  придумую  вірші  собі.

І,  з  любов’ю,  як  ангел  предвічний        
Поринаю  у  ковдру  небес.
Кажуть,  люди  бувають  грішні,
Я  люблю  навіть  грішних  теж.

Пробачаю  найбільші  провини,
Хай  їм  грець…  бо  всерівно  люблю        
І  дарую  для  всіх  безупинно,
У  долоньках,  і  літо,  й  весну.

Навіть  осені  трішки,  в  додачу,
Щоб  зелений  із  жовтим  сплели́сь.
Бо  я  сірості  в  світі  не  бачу    –            
Світ  прекрасний,  мій  друже,  дивись!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429249
дата надходження 04.06.2013
дата закладки 17.06.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.06.2013


Ярмульська Галина

Шумлять гаї

                                                                                                                                               
 
                                     Шумлять  гаї  на  Україні,
                                     Співає  молодість  в  гаях,
                                     А  я  лечу  до  Батьківщини,
                                     Через  моря,  неначе  птах.

                                       Дірови  в  нас  шумлять  могутні,
                                       Співають  краще  солов'ї.
                                       Яка  ж  ти  гарна,  Україно!
                                       Немає  краще  на  землі.

                                       Прийду  до  батьківського  дому,
                                       Нап'юся  там  джерельної  води
                                       І  припаду  до  рідного  порогу,
                                       Залишусь  в  Україні  назавжди.

                                       А  навкруги  все  рідне  і  знайоме,
                                       Душа  радіє,  серденько  щемить,
                                       А  на  чужині  -  у  чужій  країні,
                                       На  світі  не  хотілось  мені  жить.

                                       Цвітуть  каштани  білим  цвітом,
                                       Вийшли  батьки  із  хати  на  поріг,
                                       Зустріли  мене  рідні  з  хлібом,
                                       Батьки  мої,  я  жити  там  не  зміг.

                                     "О  сину,  рідний  мій,  ти  прехороший,
                                       Я  ж  так  чекала  твого  вороття,
                                       Хоч  і  багато  є  у  тебе  грошей
                                       Я  ж  говорила,  що  не  буде  там  життя".

                                         Цвітуть  каштани  в  рідній  Україні,
                                         Шумлять  діброви  краще  і  гаї,
                                         Душа  моя  вела  мене  в  дорогу,
                                         До  Батьківщини  рідної  землі.

                                                                             
                                                                             
















                                                                         


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431319
дата надходження 13.06.2013
дата закладки 17.06.2013


Віталій Назарук

КРАСА МОЄЇ ЗЕМЛІ

Не  бачив  я  ніде  краси  такої,
Таких  очей  і  таких  чорних  брів,
Пшениці  в  полі,  наче  золотої,
І  вечора,  як  промінь  догорів.

Не  зустрічав  ніде  такого  неба,
Таких  озер,  як  на  землі  моїй,
Нічого  у  житті  мені  не  треба…
Дожити  б  віку  на  землі  святій.

Пройтися  по  росі  із  позаранку,
Попрацювати  в  полі,  на  землі,
І  на  вікні  відсунути  фіранку,
Щоб  соловей  піснями  напоїв.

Приходити  на  батьківську  могилу
І  стати  на  коліна  під  хрестом,
Із  рідної  землі  черпати  силу,
І  «Отче  наш»  казати  перед  сном.

Ніде  не  бачив  я  краси  такої,
Коли  жінки  тримають  немовля,
Такої  рідної  і  серцю  дорогої,
Як  моя  рідна,  сонячна  земля!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430973
дата надходження 12.06.2013
дата закладки 17.06.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Знову задощило…

Знов  плаче  дощ  тужливо  за  вікном,
Поникли  до  землі  пахучі  квіти.
Не  зазирає  місяць  перед  сном
І  ніч  свої  ховає  оксамити.

Почувся  гуркіт  серед  чорних  хмар
І  небо  з  усіх  сил  заголосило.
Як  вирватись  з  полону  диких  чар,
Перемогла,  щоб  силу  -  інша  сила...

Принишкли  звірі  і  на  гілці  птах,
Сидить  самотньо,  заховавсь  під  віти.
Шаленний  вітер  вигравав  в  дротах,
Мелодія  понеслась  цілим  світом.

Озвалась  громовиця  в  берегах,
Плакучій  вербі  розчесала  коси.
Промчала  злива  на  семи  вітрах
І  у  дарунок  залишила  роси.

Посміхнувся  теплий  ранок  літу,
В  душі  мінорно  струни  забриніли.
Сонячні,  яскраві  колорити,
У  небі  розпрамляли  знову  крила...






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431237
дата надходження 13.06.2013
дата закладки 17.06.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.06.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.06.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.06.2013


Юрій Цюрик

Яка ти мила, моя мила…

Яка  ти  мила,  моя  мила;
Яка  красива  й  чарівна…
У  тебе  за  плечима  крила,
А  у  очах  блищить  Весна…  

У  тебе  погляд  загадковий,  
Сором’язливий  і  щемкий  …
І  подих  вуст  твоїх  бузковий
Такий  духмяний,  чарівний…          

Прекрасний  запах  матіоли  
П’янкий,  як  нота  Живанші*…
І  голос  ніжністю  віоли**  
Бринить  мінором  у  душі…  

В  моєму  серці  запалила
Вогонь  бажань  і  теплоти.
Яка  ти  мила,  моя  мила…
Яка  казково-ніжна  Ти…  



Живанші*-  відома  ТМ  французьких  парфумів
Віола**  (італ.  viola)  —  вид  старовинних  струнних  смичкових  музичних  інструментів  з  ладами  на  грифі.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430262
дата надходження 08.06.2013
дата закладки 13.06.2013


ОЛЬГА ШНУРЕНКО

ЛЮБЛЮ ДОЩУ ПРИЄМНІ МИТІ

Як  гарно  пахне  липа  у  дворі,
Стоїть  заквітчана  і  пишна,
Спекотне  сонце  світить  угорі,
У  сквері  -  прохолодна  тиша…

Звисає  гілля,  китицями  вниз,
Крильми  метелики  листочки
Тремтять,  віщує  небо  нам  сюрприз,
І  вітер  позіхає  мовчки…

Зненацька  в  небесах  далекий  грім  -
Гуркоче  Зевса  колісниця,
А  потім  хмара,  ніби  чорний  німб,
Яскравий  спалах-блискавиця…

Рясні  краплини  теплого  дощу
Задріботіли  в  ритмі  танцю  -
Земля  води  нап‘ється  досхочу
І  заблищать  калюжі  глянцем...

Аромить  свіжість  квітів  у  саду,
Люблю  дощу    приємні  миті
І  неба  парасольку  голубу,
Барвисту  райдугу  в  блакиті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430332
дата надходження 09.06.2013
дата закладки 13.06.2013


Едельвейс137

БОГ ТВОРИТЬ НАШУ МОВУ

У  Твоїй  волі  моя  доля,
Життя  дороги  і  спасіння.
Не  стане  долею  недоля  –
Таке  Твоє  благовоління.
Даруєш  Ти  Свої  щедроти
І  радощі  буття  земного;
Днів  довготу,  незгодам  спротив,
І  благодать  життя  людського.
Наш  Бог  предвічний,  Боже  Слово,
У  мудрості  віків  зіткане;
Вже  світом  йде  вкраїнська  мова
І  квіт  її  хай  не  зів’яне.
В  вустах  Шевченка  Тараса  пророка
Ти  освятив  й  леліяв  мову;
І  нині,  мов  ріка  широка
Вона  освячується  знову.
Радіє  наша  сива  мати,
Що  родяться  сини  живучі,
Що  не  вдалося  їх  приспати  –
Їх  будить  голос  всемогучий.
Вони  сягають  верха  кручі
І  оселяються  в  долинах;
Вони  палкі,  вони  жагучі  –
Це  скарб  дарований  в  перлинах.
Сини  живі  –  словеса  Божі,
Що  творять  мову  України.
Вони  –  твердиня  і  сторожа
На  ниві  мовної  святині.
Живу  я  Словом  Божим  нині
І  воду  п’ю  живу  духовну,
Згори  народжуюся  в  Сині,
Наповнюю  скарбницю  мовну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431184
дата надходження 13.06.2013
дата закладки 13.06.2013


Мазур Наталя

На осонні

Де  кропива  позацвітала  біло,
Жалкі  до  сонця  тягнучи  долоні,
Тендітний  кущ  калиновий  несміло
Розкинув  руки-віти  на  осонні.

Весь  у  віночки  вбраний,  як  на  свято,
Весну  вітає  поглядом  ласкавим.
Його  маленькі  пуп'янки  завзято
Повиставляли  щічки  зеленаві.

Та  скоро  тепле  літо  щонайдалі
Гайне  поривно  слідом  за  весною,
І  ти,  калино,  зодягнеш  коралі,
Аби  помилуватися  собою.

А  потім  осінь  закурличе  з  гаю,
Сумне  ридання  стримати  не  в  змозі...
Стою  я  поряд  із  кущем...  Зітхаю...
Бо  і  моя  вже  осінь  на  порозі.

13.06.2013р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431141
дата надходження 13.06.2013
дата закладки 13.06.2013


Крилата

Щастя

Щастя  тримаю  в  відкритих  долонях  я,
Наче  медовий  плід  в  осінь  садочок.
Старші  й  малі,  в  кого  білені  скроні  вже,
Нумо,  скоріше,  відпийте  ковточок.

Щастя  тримаю.  До  мене  збігайтеся.
Будем  ділити  на  всіх,  як  годиться.
Кожному  хочеться  щастям,  зізнайтеся,
Впитись  без  тями  та  насолодиться.

Щастя  тримаю  я,  Богом  дароване.
Барвами  грає,  мов  райдуга    в  небі,
Сонцем  ціловане,  вітром  гартоване.
Вистачить  всім.  То  ж  беріть,  скільки  треба!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431145
дата надходження 13.06.2013
дата закладки 13.06.2013


Lana P.

Зі святом Вознесіння!

Велике  свято  Вознесіння...
З  небесного  боговоління
На  сороковий  день,  до  Бога,
Христу  спрямована  дорога,
Щоб  дух  святий  нам  посилати,
Невірні  кроки  зупиняти...
Господь  бачить  серця  і  душі
Всього  живого,  що  на  суші,
І  у  воді,  і  у  повітрі,
В  гріхах  мирських,  що  у  палітрі,
У    темних  згустах,  над  народом...
Відкрийте  серце,  і  він  згодом
Вас  заспокоїть  у  печалі,
Повстане  вам  у  ідеалі
Царя  добра  і  перемоги,
Підкаже  вам  свої  дороги  
До  світла  правди  і  любові,
Об’єднаним  у    щирім  слові...
Нехай  окрилює  новина,
В  молитвах  прославляймо  Сина!              13.06.13

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431156
дата надходження 13.06.2013
дата закладки 13.06.2013


Любов Ігнатова

Дощове

Весняний  день,  відкривши  антресолі,
По  небу  розкида  пухкі  хмарки.
Надворі  дощ.  А  ми  -без  парасолі,
Цілуєм  краплі  і  свої  думки.
Тримаючись  за  руки,  наче  діти,
Пірнувши  в  зливу  і  щасливу  мить,
Ми  просто  йшли,  коханням  обігріті,
Вдихаючи  озон,  що  так  п'янить...
У  вишитих  калюжами  картинах
Шукали  відображення  своє,
І  завмирали  в  хмарових  перинах,
Де  райдуга  собі  гніздечко  в'є...
А  потім-  чай  і  рушники  махрові,
Дзвінкий  кришталь,  наповнений  вином...
І  поцілунки  місячно-  медові
На  заздрість  ночі  за  моїм  вікном...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428344
дата надходження 30.05.2013
дата закладки 10.06.2013


Катерина Дмитрецька

Весна…Яка краса!

Мовчить  душа  напоєна  весною,
Напоєна      сповна    і      до    країв!
Рука  в  руці    ідемо    ми  з  тобою,
І      чутно      серенади      солов'їв...

Палюча  хвиля  огортає  з  головою
І      розквітають      ніжно      небеса,
Струмок  шепоче  тихо  за  горою,
Рука  в  руці...Весна...Яка  краса!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427460
дата надходження 26.05.2013
дата закладки 10.06.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.06.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.06.2013


Наталя Данилюк

Малює літо райдужне графіті…

Малює  літо  райдужне  графіті,
Медово  гусне  тепла  акварель.
Йдемо  з  тобою,  сонечком  зігріті,
І  пряних  трав  смакуємо  коктейль.

Цілує  вітер  ніжними  вустами
Моє  засмагле  бронзове  плече
І  чередою  поміж  берегами
Грайлива  річка  піниться,  тече.

На  таці  плеса  бабки*  стрекотливі,
Мов  павутиння,  промені  прядуть,
Полощуть  крила  в  сяєві  дражливі,
Дзвінких  краплин  розпирскується  ртуть...

І  сліпить  зір,  куди  лише  не  гляну  -
Мов  хто  розсипав  жмені  кришталю!
Зірву  у  травах  маківку  багряну,  
Тобі  до  прядок  темних  приколю.



*Бабка  -  стрекоза.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430059
дата надходження 07.06.2013
дата закладки 10.06.2013


Салтан Николай

А нас і ніби не було…

Без  тебе  рік,  без  тебе  два,
А  я  все  жду  тебе  однак.
Прийшла  весна  -  ні  ти  ні  я
Не  відігріли  почуття.

Забути  можу,  але  все  ж,
До  тебе  хочу…  і  ти  теж…
Кохаєш  іншого…  і  я  -
Про  іншу  мрію  (це  слова).

До  неба  лину…    де  ти  є?
Вчорашнє  щастя  -  не  моє.
Відгомоніло  все,  пройшло,
А  нас  і  ніби  не  булО…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428694
дата надходження 01.06.2013
дата закладки 10.06.2013


Мазур Наталя

Поки не пізно

Колись  тебе  Всевишній  запитає,
Чи  ти  любив,  чи  спалював  мости?
Чи  був  для  тебе  на  землі  хтось  раєм?
Чи  раєм  пробувáв  для  когось  ти?

Тому,  подумай,  поки  ще  не  пізно,
Ще  поки  не  прийшли  сумні  часи.
І  уклонися  матері,  і  слізно
Пробачення  за  кривду  попроси.

Почуй,  як  перешіптуються  трави,
Як  вітер  затихає  між  ланів.
І  усміхнися  стежці  золотавій,
Що  до  старих  прямує  яворів.

А  дітям  крила  подаруй  і  казку,
Роздай  себе  усім  без  вороття.
Можливо,  день  оцей,  як  вищу  ласку,
Як  шанс  останній  надає  життя.

26.05.2013р.  22:40

Для  ілюстрації  використано  кадр  із  фільму
режисера  Джоел  Хопкінс  "Останній  шанс  Харві".  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427675
дата надходження 27.05.2013
дата закладки 07.06.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зі мною у літо вернись…

Ти  візьми  коханий  в  свої  сни,
З  ясних  зір  мені  встели  дорогу.
Щоб  квітуче  кохання  весни,
Впало  квітами  коло  порогу.

Поведи  мене  любий  туди,
Де  ромашками  стелиться  поле,
Де  лишає  кохання  сліди  
І  на  скрипці  виконує  соло.

Ніжно  -  ніжно  до  губ  доторкнись,
Щоби  серце  від  жару  палало.
Ти  зі  мною  у  літо  вернись,
Щоб  від  цього  душа  заспівала.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429395
дата надходження 04.06.2013
дата закладки 07.06.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.06.2013


Віталій Назарук

Нехай любов у серці відізветься

 Мрії  пусті,    нічого  з  них  не  буде,
Та  й  замки  не  будуй,  бо  вони  зникнуть,
І  вір  лиш  тим,  яких  вже  знаєш,  людям,
Будь  сам  собою  і  всі  до  тебе  звикнуть.

Не  рвися  до  грошей,  бо  в  мить  все  втратиш,
Живи  отим,  що  подарила  доля,
І  друзів  бережи,  якщо  їх  бачиш,
Відстоюй  найдорожче  –  землю,  волю!  

І  знаки  не  чіпляй  собі  на  груди,
Вирощуй  хліб  і  нагодуй  каліку,
Тебе  по  вчинках    ще  оцінять  люди,
Господь  все  бачить  і  добавить  віку.

Живи,  радій  і  бережи  родину,
І  землю  захисти,  коли  прийдеться,
Шануй,  як  матір,  неньку  Україну,
Нехай  любов  у  серці  відізветься.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429273
дата надходження 04.06.2013
дата закладки 04.06.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Допоки ще живе кохання…

Допоки  ще  живе  кохання,
Звучить  мелодія  п'янка.
Летить  в  долоні  зірка  рання
І  обіймає  стан  рука.

Доносяться  із  саду  звуки,
Наспівують  їх  солов'ї.
Прокинулись  зелені  луки
І  тихо    шелестять  гаї.

І  сонця  промені  ласкаві,
Торкнулись  ніжно  вій  моїх.
І  на  столі  горнятко  кави,
А  за  вікном  лунає  сміх.

"Кохана,  вже  пора  вставати"  -  
Шепочуть  лагідно  уста.
Жасмін  пахучий  коло  хати
І  матіола  розцвіла.

Розчеше  вітер  мої  коси,
Цілунки  будуть,  наче  мед.
Намисто  подарують  роси,
Троянди,  запашний  букет.

З  тобою  і  своїм  коханням,
Я  не  розстанусь  ні  на  мить.
Перша  любов,  то  не  остання,
Не  опаде,  як  з  яблунь  цвіт...










адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428320
дата надходження 30.05.2013
дата закладки 04.06.2013


Любов Ігнатова

Літо прийшло (дитяче)

На  вірш  ''ПРИХІД  ЛІТА''  АВТОР:  Віталій  Назарук
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428475
На  переході  із  весни  у  літо
Тремтлива  тінь  обцілувала  день,
І  сонечком  розбуджений,зігрітий
Повзе  по  стежці  сильний  жук-  Олень.
У  суконці  червоній  полуничка
Підморгує  із-під  листка  мені,
Підставивши  дощу  квітуче  личко,
Міняють  луки  шати  весняні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428599
дата надходження 31.05.2013
дата закладки 04.06.2013


Любов Ігнатова

Осіння мить

на  вірш    ''Останнiй  клич''  АВТОР:  Олекса  Удайко  
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428427
Остання  мить...  Осіння  просинь...
Летять  у  смутку  журавлі...
А  дві  душі  у  неба  просять
Спізнати  щастя  на  землі...
І  у  шалених  поцілунках
ЗлилИсь  під  вальс  осінніх  мрій...
Шукають  очі  порятунку
В  мереживних  фіранках  вій...
Якесь  повітря  недоступне-
Все  не  дає  себе  вдихнуть...
І  серце  видає  підступно
Звичайних  слів  таємну  суть...
Осіння  мить...  Осіння  тиша...
Осіннє  небо  мовчазне...
Лиш  вітер,граючись,  колише
Траву,  де  ти  любив  мене...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428614
дата надходження 31.05.2013
дата закладки 04.06.2013


Тетяна Луківська

Ти скажи…просто скажи…

Ти  прийди,  але  я  не  побачу,
Ти  постукай  та    Не  підійду.
Просто  знаєш,    знов  таки    пробачу,
Знову  зраду  крУгом  обійду.

Подзвони,  але    вже  не  почую,
Напиши,    читатиму  не  я  .
І    тобі  не  знати  чи    сумую,
Чи  від  сліз,  сама  вже    не  своя.

Ти  поклич,  але  вже  не  спинюся.
Ти  іди,  залиш  мене  мені.
Хай    востаннє  щиро  помолюся
Я  за    щастя  на  самотині  .

Прокричи  -  до  відстані  луною…
А  мені  скажи…  скажи    ...  люблю!
До  плеча    схилюся  я  німою.
Прошепчи  ж…  бо  ...  поруч  ще    стою...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428164
дата надходження 29.05.2013
дата закладки 04.06.2013


Тетяна Луківська

Я давно вже від тебе пішла…

Я  давно  вже  від  тебе  пішла…
Ще  тоді,  на  краєчку  літа.
У  долонях  не  стало  тепла
І  ти  знову    забув  про  квіти.
Я  давно  вже  від  тебе  пішла…
А  щовечора  речі  складаю.
Тепер  знаю,  любов  замала,
Коли  двом  у  ній  місця  немає.
Я  давно  вже  від  тебе  пішла…
Залишатись  все  важче  ставало.
То  ж    щоденно  від  тебе  ішла…
А  натомість  ,  для  сина  співала.
Я  давно  вже  від  тебе  пішла…
Та  себе  у  тобі  залишила.
І  дорога  якась    вже  не  та,
І  пройти  в  самоті  ще  несила.
Я    давно  вже  від  тебе  пішла…
Косить  дощ  попід  вікна  непевно.
Між  літами  стежина  лягла.
Я  шукаю  її  …    і…  даремно.  
Я  давно  вже  від  тебе  пішла…
Та  чомусь  ще      плече  підставляю.
То  сорочка  не  так  підійшла,
А  чи  ґудзика  знов  пришиваю…
Я  давно  вже  від  тебе  пішла…
Відпусти,  не  тримай,  я  благаю.
І  моя  вже  любов  без  крила,
І  твоєї  для  щастя  немає.
Я  давно  вже  від  тебе  пішла…
Чи      ж  пішла…чи  пішла  …  я  не  знаю…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425126
дата надходження 15.05.2013
дата закладки 04.06.2013


Тетяна Луківська

Де ж межа та між мною й тобою…І та грань, де я є , а де ти…

Позбираю      думки  на  причілок,
До  останку  усі  підберу.
Не  дивуйтесь,  з  життєвих  сторінок                
Через  душу  б  донести    перу.
Роззираю  небесну  світлину
І  малюю  пейзажем  слова.
Лиш  в  таку  благодатну  хвилину
Для  основи    снується  канва.
Обгорнула  кохання  думками,
Знову  ж  серце  пече,  не  моє..?
Та,  неначе    дитину  до  мами,
Співчуття  прихилила  своє.
Переплакала  болем  я  зраду,
У  молитву  сховала  печаль,
А  рецептом  давала  пораду.
Не  собі,  а  для  інших,  на  жаль.
Почуття  ж  прикриваю    думками,
Хай    мовчання  в  рядки  перейде  ,
А    ЛГ  вже  своїми  вустами…
Скаже    словом,  що  в  душу  ввійде.
Ось  думки,  підперезані  слізьми.
Чи  ж  скажу,  що  це  плакала  я.  
Героїні  своїй  ніжно-ніжно
Сумота  переллється  моя.
А  думки,  що  стоять  ось,  по  краю,
Вже  давно  загубились  в  мені.
Достеменно  таки  і  не  знаю,
Хто  подумав,  сказав...  і  чиї?  
Ех,  думки,  прогортаю  щоденно…
Переставити  хочеться  ряд.
Та  минуле    в  сьогодні,  напевно,
Не  зійдеться  у  часі  ніяк!
Я  думками  радію  весняно,
А  в    прощанні    сумую  таки.
Мила,  ніжна  ЛГ,  моя  панно.
Знов    скажу,  що  твої  це  рядки.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426370
дата надходження 21.05.2013
дата закладки 04.06.2013


STRANIERA(Кошіль Надія)

************k

Зіщулився  похмурий  дуб  старий.
В  зажурі  він  схилився  над  вербою.
Старечим  сном  поснули  явори.
Збентежені,  налякані  зимою.

Із  ними  рядом  граб  присів.
Заплющив  очі  й  позіхає.
Тихенько  вітер  пісеньку  завів.
Зима  його  лиш  тішить,  не  лякає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429336
дата надходження 04.06.2013
дата закладки 04.06.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.06.2013


Тамара Шкіндер

Плаче у відчаї небо

Плаче  у  відчаї  небо.
Сипле  на  землю    дощем.
На  півдорозі  до  тебе
Серце  окутує  щем.

Хмари  свинцеві  гойдають
Зблідлу  колиску  нудьги.
Змито  стежини  до  раю,
Світлих  надій  береги.

Рветься    намисто  в  калюжі,  
Піниться  зронений  цвіт.
Спекою  втомлений  дуже,
Спрагу  втамовує    світ.

Хмари  розсіє  поволі.
Скоро  негода  мине…
З  келиха  Щастя  й  Любові
Вірю,  напоїш  мене.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429077
дата надходження 03.06.2013
дата закладки 04.06.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.05.2013


Наталя Данилюк

Курагою розсипані зорі…

Курагою  розсипані  зорі
По  небесній  шовковій  чадрі,
Срібних  снів  павутинки  прозорі
Заколисує  ніч  у  дворі.
Тепле  літо  смарагдові  крила
Розгорнуло,  де  снять  моріжки,
Де  ірисам  пастельні  вітрила
Заціловує  легіт  п'янкий,
Де  роса  на  густім  оксамиті
Відбиває  освітлену  вись,
Де  на  лаві,  серпанком  сповиті,
Наші  пальці  тонкі  заплелись.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426897
дата надходження 23.05.2013
дата закладки 29.05.2013


Наталя Данилюк

Стара любов не ржа́віє…

"Стара  любов  не  ржа́віє."

 (Бойківська  приказка)


Стара*  любов  не  ржа́віє  ніколи,
Із  року  в  рік  міцнішає  стократ.
В  городі  снять  шовкові  матіоли,
Зігріті  теплим  подихом  Карпат.

Вчуваю  річки  срібні  перегуки,
Лоскоче  нюх  духмяна  ковила...
Мені  крізь  ро́ки  простягаєш  руки,
Мов  лебедині  вірні  два  крила.

А  я  за  них  тримаюсь  без  вагання,
Бо  знаю,  що  не  впустиш.  Летимо!
Стара  любов  -  найперша  і  остання,
Як  Вічності  невидиме  клеймо.  


*Під  словом  "стара"  мається  на  увазі  "перша".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425301
дата надходження 16.05.2013
дата закладки 29.05.2013


Віталій Назарук

У нас є мова своя

Хоч  мова  є  своя,  але  чужа  панує,
Російська  полонить,  англійська  домінує,
А  брат  наш  мов  заснув,  хизуючись  собою,
Швергоче  на  чужій,  аж  бризкає  слиною.

Колись,  як  йшли  до  нас,  коли  діди  родились,
Ми  вчили  чужаків  і  в  них    чужого  вчились,
Приходиться  тепер  відстоювати  мову,
І  берегти  своє  потрібно  кожне  слово.

Спитаєте  чому,  така  у  нас  родина,
Коли  чуби  тріщать,  і  гине  Україна.
Сміються  чужаки  і  набивають  суми,
Стараються  у  нас  дорватися  до  Думи.

Ми  ж  на  своїй  землі,  а  нам  плюють  в  лице,
Курей  у  нас  тепер  навчає  вже  яйце,
Вклонімося  землі,  шануймо  кожне  слово,
Щоб  зберегти    лице  і  рідну  нашу  мову.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420370
дата надходження 23.04.2013
дата закладки 29.05.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.05.2013


Крилата

Спадає ніч (пісня)

Музику  написав  Микола  Шевченко


Спадає  ніч.  Іду  я  плаєм.
Весна  стріча  мене  розмаєм.
І  сипле  небо  щедро  зорі
В  мої  розплющені  долоні.

                       Приспів:
Солов’єм  
Душа  співає.
Дзвоном  в  скронях
Калат́ає.
Мов  од  вітру
Лист,  тріпоче
Моє  серденько  
Дівоче  (2  р.)

А  десь  там  біля  водограю
Давно  мене  чекають  
Палючі  очі,  скеля-плечі,
Гаряче  серце  молодече.

Спішу,  біжу.  Стрункі  смереки
Розкрили  крила,  мов  лелеки.
Верхівки  радо  прихиляють,
На  долю-шлях  благословляють.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427364
дата надходження 25.05.2013
дата закладки 26.05.2013


Віталій Назарук

ЯБЛУНЯ

В  яблуневім  саду  облетіли  пелюстки  біленькі,
І  упали  на  землю,  схоронивши  неспокій  в  траві,
Замість  них  зав’язались  плоди,  як  краплинки  маленькі,
Що  народять  нам  яблука  осінню  стиглі,  смачні  .

Відцвіла,  відкохала  ця  яблуня  знову  весною,
І  поринула  ніжно  у  тихе    сімейне  життя,
Килимок  застелила    травневий  рясною  росою,
І  на  рік  заховала  весняні,  щемкі  почуття…

Ти  відродиш,  красуне  і  Сонце  промінням  огорне,
Твої  яблука  –  діти  найкращими  знов  назовуть,
І  листочок  на  рік,  знову  Дід  у  зимі  перегорне,
І  появиться  цвіт,  що  застелить    весною  твій  путь...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427420
дата надходження 26.05.2013
дата закладки 26.05.2013


Рижулька

ВЕСНА І ВІТЕР

Самотній  Вітер  гуляв  у  парку,
Тихо  мурликав  пісню  сумну.
Листом  по  стежці  писав  ремарку,
Поки  не  стрів  її...  ніжну  Весну.

В  зеленій  сукні  йшла  промениста,
Цвіт  розсипала  усмІшка  ясна,
Хмари  розвела  душа  її  чиста.
Серце  скорила  вітра  вона.  

Душі  з'єднали  їхні  навіки
Сонячно-чисті  їх  почуття.
Єдність  душевна  прийшла  не  для  втіхи,
А  щоб  любов'ю  розквітло  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422544
дата надходження 03.05.2013
дата закладки 26.05.2013


Віталій Назарук

ЄДИНА РОДИНА

Коли  шляхом  іде  єдиним
Не  один  і  не  два  –  родина.
Таким  шляхом  і  йде  країна,
Бо  країна,  -  це  й  є  родина.

Коли  всі  ми  –  одна  родина
За  порядок  в  своєму  домі,
То  міцною  зробим  країну,
Не  під  силу  таке  одному.

Коли  хліб  на  столі  у  хаті,
Коли  думка  у  всіх  єдина,
То  родина  тоді  багата
І  багата  така  країна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427309
дата надходження 25.05.2013
дата закладки 26.05.2013


горлиця

Після бурі

Хлюпоче  небо  піснею    журливо,
Кінець  акордів  впали  на  траву,
 В  останнє  небо    блискавкою    тліло,
 Ударив  грім,  скінчив  октаву  ту!

Затихло  все.  Лиш  де-  не-  де  краплина.
 Несміливо  котилося  тепло.  
Лилась  тужлива  пісня  журавлина,
Що  кликала  журавку  у  гніздо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427288
дата надходження 25.05.2013
дата закладки 26.05.2013


Надія Таршин

Як далі ловитимеш гави - не буде у тебе держави.

Віками  над  нею  знущаються,
 Розтоптують  і  не  каються
 Недоумки,  блазні,  чужинці...  
 Ми  терпимо  -  ми  українці.
 Та  годі  терпіти,  мій  брате,
 Стань  мову  свою  захищати,
 Як  далі  ловитимеш  гави  –
 Не  буде  у  тебе  держави!
 Очуняйсь,  протри  ти  очиці
 І  чистої  випий  водиці,
 Бо  тим,  хто  тебе  спокушає,
 Їм  діла  до  тебе  немає.
 Їм  треба,  щоб  жив  у  дурмані,
 Навкруг  щоб  дурні  були,  п’яні…
 Затьмарений  розум  і  воля...
 Потрібна  тобі  така  доля?
 Бо  мова  -  це  лише  початок.
 Війну  проти  нас  розпочато!
 Які  ми  тоді  українці?!
 На  рідній  землі  ми  чужинці.
 Історію  нам  набрехали
 Імперські  кати  і  вандали  -
 І  досі  тримають  у  путах,
 Братерська  любов,  як  отрута.
 Все  згадуєм  "рай"  ми  химерний,
 А  "рай"  той  був  дутий,  фанерний,
 Накоїв  багато  нам  лиха,
 Тому  і  розпався  він  тихо...
 Я  дуже  прошу,  любий  брате,
 Не  дай  себе  знов  загнуздати.
 Хотіли  ми  іншу  державу,
 Яка  б  мала  совість  і  славу,
 Якій  і  до  нас  було  б  діло,
 Керовану  мудро  і  вміло
 У  тих,  хто  дорвався  до  влади,
 Не  варто  просити  пощади.

 Народ  для  них  мотлох,  тупа  біомаса,
 Та  ще  і  до  спокус  стає  дуже  ласа,
 Зацькований  бідністю,  підлістю  влади,
 Годує  усі  корупційні  посади.

 Яка  йому  мова  –  на  шлунок  голодний?
 Тому  і  стає  в  нас  «язик»  знову  модний.
 Не  маємо  права  так  жити,
 Державу  нам  треба  творити!

 28.08.2012р.  Надія  Таршин


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427007
дата надходження 24.05.2013
дата закладки 24.05.2013


ОЛЬГА ШНУРЕНКО

ВЕСНЯНА ВІХОЛА

В  саду  весняна  віхола  казкова,
Біло-рожева,  ніжно-пелюсткова.
Чманіє  голова  від  ароматів  
Меліси,  вишні  й  молодої  м‘яти…

Коктейль  квітковий  спраглими  вустами,
Спиваю  жадібно  немов  востаннє.
В  душі  лунає  пісня  «Ейфорія»,
весна  –  чарівних  квітів  феєрія…

Так  радісно  гуляти  рано-вранці,
Малює  сонце  на  щоках  рум‘янці,
Лоскоче  вітер  прохолодний  тіло,
За  обрієм  зненацька  загриміло…

Набігли  раптом  купчасті  хмарини,
І  впали  з  неба  дощові  краплини.
Долонями  ловила  дар  небесний  -
Нарешті  знову  все  навкруг  воскресне!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425269
дата надходження 16.05.2013
дата закладки 24.05.2013


АнГеЛіНа

День за днем

І  знову  світ  біжить  по  тому  ж  колу  –
Життя  стрімкого  дивна  круговерть…
Ось  сонце  з  неба  дивним  ореолом
Теплом  весну  наповнило  ущерть.

Вже  скоро  зацвітуть  кокетки-вишні,
Зазеленить  під  росами  трава…
А  потім  літо  в  мріях  заколише
Під  зорями  небесних  покривал…

За  літом  –  осінь  зажурить  дощами,
За  осінню  –  зима  знов  на  порі…
Так  день  за  днем!..  І  знову  все  так  само:
Приблудиться  весна  в  календарі…
                                                   9  квітня,  2013р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417386
дата надходження 10.04.2013
дата закладки 24.05.2013


Ярмульська Галина

Творцю

                                             Кожну  хвилину  дякуймо  Творцю
                                             За  всяку  пашницю  й  пшеницю,
                                             Радіймо  сонцю  та  життю,
                                             І  любіть  Богородицю  святу.
                                             Всі  щиро  дякуймо  Творцю,
                                             За  землю,  сонце  та  ріки,
                                             Будьмо  вдячні  Богу  навіки,
                                             Щоб  жили  народи  повіки.
                                             Без  Бога  в  житті  важко  жити,
                                             Не  можна  й  ногою  ступити.
                                             Творець  наш  Небесний  Єдиний,
                                             Дарує  літа  нам  й  години.
                                             Щоб  в  день  іменин  прославляли,
                                             Щоб  многая  літа  благали.
                                             Подякую  Богу  за  сонце,
                                             Підходжу  сама  до  віконця.
                                             Що  я  не  прикута  до  ліжка,
                                             На  личку  моєму  усмішка.
                                             Я  дякую  Богу  за  долю,
                                             Живу  я  у  мирі  й  любові.
                                                                     Амінь!
                                                                       
                                                                             
                                                                       


                                                                     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424838
дата надходження 14.05.2013
дата закладки 21.05.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Весни світанок…

Вплету  у  коси  цей  світанок,              
Божественна,  духмяна  мить.        
Візьме  в  обійми  ніжний  ранок
І  неба  синього  блакить.        

Рожевим  цвітом  на  волосся,        
Впадуть  пелюстки  запашні.        
Дзвінкого  птаха  стоголосся,
Нам  донесе  свої  пісні.

Роси  прозорої  намисто,  
Блищить  холодним  кришталем.
Берези  вітер  грає  листом,
Проміння  світить  ліхтарем...

І  ми  з  тобою  нерозлучні,
Любов  в  волошкових  очах.  
Сердечні  ритми  милозвучні,
Візьме  в  політ  у  небо  птах...


   
 
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425121
дата надходження 15.05.2013
дата закладки 21.05.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.05.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

На порозі вже весна…

Я  сумую  за  тобою,  за  краплинками  роси,
За  чарівною  весною,  неймовірної  краси.
За  блакитним,  чистим  небом  і  за  співом  солов'їв
І  за  сонячним  промінням  і  мереживом  дощів.

Вже  вертаються  до  краю,  голосливі  журавлі,
Із  весняного  розмаю  вилізуть  комахи  всі.
Заплітати  буде  коси,  вітерець  своїй  вербі,
Яблуневий  цвіт  в  волоссі  буде  солодом  осі.

Заквітують  рясно  в  лісі,  ніжні  квіти  проліски,
Щебетатимуть  у  стрісі,  дзвінким  голосом  пташки.
Буде  плакати  й  сердитись,  надоїдлива  зима,
Їй  нема  куди  подітись,  на  порозі  вже  весна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415602
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 20.05.2013


STRANIERA(Кошіль Надія)

Долі. к

Прийди  до  мене  в  гості  й  посміхнися.
Присядь  зі  мною,  доле,  поворкуй.
Тебе  благаю  з  сонцем  повернися.
І  світле  сяйво  віри  подаруй.

Її  одну  не  хочу  я  втрачати.
Без  неї  і  надія  не  живе.
Життєвий  шлях  нелегко  торувати.
Коли  її  промінчик  не  цвіте.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421208
дата надходження 27.04.2013
дата закладки 08.05.2013


Лия***

Лиш мене…

Чи  змогли  б  Ви  мене  покохати?
Не  на  показ...  а  тихо...  в  думках...
Наче  квітку  весняну  плекати...
Розтопити...  як  сніг  у  струмках...

Чи  змогли  б  Ви  зі  мною  ділити
Ні...  не  ліжко...  а  небо  одне....
І  словами  кохання  п"янити...
Лиш  одну...  лиш  навік...  лиш  мене...

ж."Дніпро"  №4  2012р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409703
дата надходження 17.03.2013
дата закладки 08.05.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.05.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.05.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.05.2013


Nikita13

Зустріти ранок…

Нехай  туман  засліпить  все  довкола
І  сірим  будень  обіцяє  буть;
Нестримний  дощ  гуляє  хай  по  колу,
І  хмари  кучові  блокують  сонця  путь.

Хай  снігом  захурделить  всю  дорогу,
Несеться  вітер  ген  за  небосхил.
Ми  ж  очі  завертаємо    до  Бога
Й  зустріти  ранок  просим  в  повні  сил…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407790
дата надходження 10.03.2013
дата закладки 07.05.2013


НАДЕЖДА М.

Коли на серці стане тяжко…

Коли  на  серці  стане  тяжко,
Дістане  знову  мене  сум,
Зітхну,  як  завжди,  тихо  й  важко,
І  полечу  на  крилах  дум,
Туди,  де  вітер  вільний  в  полі,
Де  видно  світ  у  всій  красі.
Бо  там  журби  нема  ніколи.
А  трави  скупані  в  росі.
Пройду  там  босими  ногами
По  ще   нестоптаній  стерні.
І  доторкнуся   я  руками
Своєї  рідної  землі.
Відчую  подих  різнотрав"я,
Вдихнувши,  душу  ізцілю.
Як  пташка  крила  знов  розправлю,
Услід  за    вітром  полечу.
Туди,  де  тепле  синє  море,
(І  десь  далеко  вже  журба),
Де  небо  чисте  і  прозоре...
І  смутку  я  вже  не  раба!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421201
дата надходження 27.04.2013
дата закладки 07.05.2013


Галина Левицька

Я притуляюсь серцем до Христа

Моя  душа,  як  океан    бурхливий:
Кипить,  вирує,  в  шумі  поспіша…
Який  же  Бог  до  мене  терпеливий!
Кажу  тобі:  спинись,  моя  душа!!!

Спинись.  Спочинь.  Не  поспішай  нікуди.
В  покорі  будь.  І  біля  ніг  Христа
Посидь,  послухай…  Поспішають  люди?
Дивись  на  Нього!  В  Ньому  повнота!!!

Час  вибирати:  Марта  чи  Марія?
Чи  серед  буднів  є  шабат  святий?
До  Бога  я  приношу  свої  мрії,
Тривоги,  болі…  Бо  мій  Батько—Ти!

Є  глибина  утіхи  в  спілкуванні.  
Я  притуляюсь  серцем  до  Христа,
Щоб  пізнавати  всі  Його  бажання:
Любов,  спасіння,  вірність,  чистота…

В  моєму  дусі  править  Божий  Дух.
Веселкою  ясніється  дорога.
На  морі—спокій.  Вітер  вмить  ущух.
Є  світло  й  радість.  Це  реальність  Бога!!!
                                                                                             27.09.2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367154
дата надходження 28.09.2012
дата закладки 29.04.2013


Бойчук Роман

Два келихи з вином до половини…

Два  келихи  з  вином  до  половини...
Вуста  смакують  спрагло,  -  п"єм  до  дна.
Багрієм  барвом  стиглої  калини...
Одна  на  двох  любов  ...І  ти  -  одна.

Тіл  наших  шовк  торкнувсь  постелі  ложа,
Усипану  пелюстками  троянд.
Зоріла  ніч.  Свіча,  немов  сторожа
Двох  пристрастей  у  шалі  між  гірлянд

Незримих  у  повітрі  феромонів.
Сльоза  воскова...  Трепет...  Сплеск  судом...
Звідќільсь  лунала  гра  на  саксофоні.
...Тіла  пашіли  від  солодких  втом.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421031
дата надходження 26.04.2013
дата закладки 29.04.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.04.2013


Наталя Данилюк

Квітневий розмай

[i](Валі  С.)[/i]

Таке  п'янке  і  лагідне  цвітіння,
Такий  квітнево-атласний  розмай!
Медами  ллється  сонячне  проміння  -
Лише  долоні  теплі  підставляй!

І  набирайся  міці  і  наснаги,
Як  срібна  річка  сили  поміж  гір.
Снують  хмарин  густі  архіпелаги,
Мережать  неба  синій  кашемір.

Несуть  весни  строкаті  самоцвіти,
Двінких  веселок  теплі  кольори,
Щоб  кожен  ранок  ти  могла  радіти,
Коли  проллються  промені  згори

У  дзбан  душі.  Хай  солодко  квітує
Ця  світла  днина,  тепла  і  хмільна!
І  хай  тебе  від  мене  поцілує
Тендітно-юна  дівчинка-весна!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419715
дата надходження 20.04.2013
дата закладки 29.04.2013


Ярмульська Галина

Україна

         Оспівана    козаками    вільна    Україна,
         Омріяна      ворогами,    не    здійсненна  мрія.              
         Не  зуміли    подолати,    вороги    закляті,
         Не  ставала  на  коліна  -  Україна  мати.

         Не  ставала  і  не  буде  ворога    благати,
         Та  з  любов'ю,    українців      буде      захищати.
           Матір    Божа      захищає,      рідну      нашу        землю,
           Дай  нам  миру,  пошли  силу,  Бог  благословляє.

           Тож    радіймо,    розквітаймо,  як  квітка  на  сонці,
           Тож    шануймо    нашу  землю,  ми  ж  благословенні.
           Українці,    сини    й    дочки!    Не    цурайтесь    неньки,
           Не  деріть    її    на    шмаття,    любіть      щирим    серцем.  

                                                 Я  ДОНЬКА  УКРАЇНИ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411474
дата надходження 22.03.2013
дата закладки 24.04.2013


Ярмульська Галина

Верболози

                                                         Понад    річкою    широкою
                                                         Ростуть    верболози
                                                         Йде    дівчина    чорноброва,
                                                         Втираючи    сльози.

                                                         Втерла    очі    чорноокі,
                                                         Змахнула    рукою,
                                                         Дуже    гарная    дівчина
                                                         З  русою    косою.

                                                         А  на    зустріч    козак    їде,
                                                         Коня    напувати,
                                                         Здрастуй    мила,  чорноброва,
                                                         Щось    маю    казати:

                                                       -Ой    чому,  ж    ти    дівчинонько,
                                                         Голосно  голосиш?
                                                         Чому  ж  ти  моє  серденько,
                                                         Мене  не  запросиш?  

                                                     -  Добрий  день  мій,  козаченьку,
                                                         Мовила  дівчина-
                                                         Щиро,гарно  усміхнулась,
                                                         Низенько  вклонилась.
                                                 
                                                         Покохала  я  навіки
                                                         Хлопця  молодого,
                                                         Дуже  гарного,  милого,
                                                         Козака  міцного.

                                                     -Давай  підемо,  кохана,
                                                       Коня  напувати,
                                                       Скоро  будемо  з  тобою,
                                                       Весілля  справляти.

                                                       Ой,  козаки  -  козаченьки,
                                                       Не  ходіть  поводу,
                                                       Не  давайте  дівчинонькам
                                                       Бачить  вашу  вроду.












 
                                                                                                                                                                                           
                                                                                                                                                                                             
                                                                                                                                                                                             
                                                                                                                                                                                             
                                                                                                                                                                                                   
                                                                                                                                                                                                   
                                                                                                                                                                                         
                                                                                                                                                                                         
                                                                                                                                                                                               
                                                                                                                                                                                               
                                                                                                                                                                                               
















                                                                                         
                                                                                   
                                                                                     
                                                                                       
                                                                                     

                                                                                     
                                                                                   
                                                                                         
                                                                                     
                                                                                         
                                                                                       
                                                                                         
                                                                                       
                                                                                           
                                                                       
                                                                                         









                                                                                                 















адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417538
дата надходження 11.04.2013
дата закладки 24.04.2013


Ярмульська Галина

Чумацький шлях

                                                             Ясная    зоряна    ніченька,
                                                             Світить    мені    уночі.
                                                             В    темному    морі    у    човнику,
                                                             Важко    мені    на    душі.

                                                             Зоряна,  ясная,  ніченька,
                                                             Тихо    шепоче    мені,
                                                             Гарная,    милая    дівчина  
                                                             Душу    зігріє    тобі.

                                                             Ой,    ти,    козаче,    мій    соколе,
                                                             Волю    візьми  в  свій  кулак,
                                                             Скоро    зустрінешся    з    долею,
                                                             Гарний,    міцний    ти    козак.

                                                             Ти    захищатимеш  рідную
                                                             Темлю  святішу  й  святу.
                                                             Ти  захищатимеш    любую
                                                             Матінку    рідну    свою.

                                                             Зорі    осяють    доріженьку,
                                                             Вказує    місяць    твій    шлях,
                                                             Будеш  щасливий    навіки  ти,
                                                             Щирий  і    вірний    козак.




                                                                                                 





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417913
дата надходження 12.04.2013
дата закладки 24.04.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.04.2013


Ярмульська Галина

Зачекай

                                                                             Ой  не  шуми  гаю,  
                                                                             Бо  я  добре  знаю,
                                                                             Що  є  мій  коханий
                                                                             У  тому  гаю.
                                                                             Він  прийшов  до  дуба,
                                                                             Зеленого  дуба,
                                                                             Він  прийшов  зустріти
                                                                             Кохану  свою.
                                                                             Ось  іде  дівчина
                                                                             На  зустріч  з  коханим,
                                                                             Плаче  та  голосить,
                                                                             Себе  в  груди  б'є.
                                                                             Віддає  матуся  мене
                                                                             За  нелюбом,
                                                                             Що  мені  робити?
                                                                             Біль  у  серці  є.
                                                                             Мамо  моя,  мамо,
                                                                             Не  ганьби  дитину,
                                                                             Я  в  тебе  єдина,
                                                                             Я  твоя  донька,
                                                                             Краще  помолюся,
                                                                             З  тобою  не  змирюся,
                                                                             Іншого  кохаю
                                                                             Хлопця-моряка.
                                                                             Моряк  піде  в  море,
                                                                             У  чорне  море,
                                                                             А  я  заспіваю
                                                                             Пісню  голосну.
                                                                             Зачекай,  моряче,
                                                                             Не  кидай  дівчину,
                                                                             Візьми  м'я  з  собою,
                                                                             В  море  назавжди.

















                                                                             

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420163
дата надходження 22.04.2013
дата закладки 24.04.2013


горлиця

Дай, Боже, розум!

 

Ще  з  літ  малих  думки  перебирала,
Обдумувала  все-  і  так  і  сяк,
Хотілося  ,щоб  тайн  не  існувало,
Щоб  кожну  річ  міг  зрозуміть  й  будяк!  
Пощо  людина  на  цей  світ  приходить,
Чи  ж    долею  вже  вистелений    шлях,
Чи  кроків  даль,  це  особиста  справа,
Чи    карта  вже  давно  в  наших  слідах.?
 Чи  виконаю  все,  на  плечі  взявши,  
Цей  хрест  земний  ,  що  Бог  мені    післав?
А  як  що  ні,  пощо  думки  безцільні,
Життя  в  кубельці,  яке  хтось  збудував.
 Чи  доживу,  щоб  чимось  прислужитись
Своєму  ближньому,  так  як  і  Бог  велів,
Чи  пройду  мимо  ,бо  «сорочка»  ближча,  
Лататиму  її,  щоб  тілом  не  світив?
Подай  же  ,Боже,  розум  зрозуміти,
Оце  земне  і  не  стійке  буття,
Навчи  мене,  щоб  у  любові  жити,
Молитися  тобі  й  тобі  служити,
 Не  нарікаючи  нести  хреста.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411979
дата надходження 24.03.2013
дата закладки 10.04.2013


Recorder

Довгоочікувана весна

Розійшлися  струмками  веснянки
розпустився  квітковий  версаль
березові  смарагдові  ганки
із  бруньок  розплели  пектораль

покотилося  зілля  додолу
загасились  біляві  вогні
Від  тепла  льодові  частоколи
відійшли  на  зеленім  човні

Розвиднілось.  На  синій  тарелі
натянулась  прозора  струна
І  на  тій  пересічній  купелі
нагодилась  з"явитись  вона

Розляглася  сорочка  білява
На  прозорому  рідкому  склі
А  волосся  пряме  та  русяве
Потонуло  у  тім  кришталі.

Ти  стояв  і  на  неї  дивився
Мов  примара,  мов  тінь  крижана
підступаючи  враз  оступився  
і  шубовснув  в  купелю  до  дна.

Визираєш  -  немає  дівчини
І  з  води  вже  ніщо  не  зрина
А  навколо  вже  квітли  жоржини
Почалася  барвиста  весна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417276
дата надходження 10.04.2013
дата закладки 10.04.2013


Наталя Данилюк

Так невчасно…

Ще  цілують  морози
лелекам  натомлені  крила,
обпікають  легким
первоцвітам  тонкі  пелюстки́.
Так  невчасно  зима
оксамитовий  гай  побілила...
Та  в  повітрі  вчувається
шлейф,  солодкаво-терпкий.

Вже  весняна  хода  
помережила  білу  ангору,
крізь  холодну  сльоту
просочилось  янтарне  вино.
І  кирпатий  підсніжник
задер  свого  носика  вгору,
споглядаючи  неба
застигле  молочне  панно́.

Вже  деревам  кортить
хутряне́  поскидати  убрання,
у  медовому  сонці
поніжити  во́гкі  бруньки...
Так  невчасно  тебе
потривожило  тепле  кохання,
у  криничку  душі
закотилось  рубіном  палким.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415353
дата надходження 03.04.2013
дата закладки 10.04.2013


Надія Рубінська

Назустрiч змiнам

Якщо  вже  серце  не  палає,  
   Немає  мрії,  спраги  до  життя,  
   Що  може  дати  кволе  тіло,  
   Крім  статистичного  ледве  буття?  

   Навіщо  все  навколо  сяє  
   Та  кличе,  манить  до  нових  зірок?  
   У  тебе  право  є  на  щастя!  
   Не  стій  на  місці  і  зроби  цей  крок.  
   
   Іди  вперед!  Вже  схаменися!  
   Пройшла  пора  поневірянь!  
   Облиш,  мов  марево,  страждання,  
   Собі  найглибше  до  душі  заглянь.  

   Не  буде  легко  тобі,  знаю.  
   Ти  зуби  зціпивши  іди,  іди.  
   Обов’язково  стане  краще,  
   Лише  благаю,  не  гальмуй  ходи!  

   І  оживуть  усі  клітинки,  
   Омиті  сяйвом  нових  сподівань.  
   Знов  доля  щиро  посміхнеться.  
   Зірки  ти  з  неба  сам  собі  дістань!

                                                 2007

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407854
дата надходження 10.03.2013
дата закладки 10.04.2013


Надія Рубінська

Сподiвання

Людська  трагедія  вже  не  хвилює,  
Признати  неприємно  в  сьогоденні  мушу.  
Нам  криза  економіку  руйнує,  
І  рикошетом  губить  не  окріплу  душу.  

Але  не  завжди  так  погано  буде!  
З  гнітючого  полону  вирветься  країна.  
І  кращу  долю  нація  здобуде,  
Бо  дуже  болісно  стояти  на  колінах.  

Цей  біль  примусить  захищати  гідність,
Долаючи  паркани  та  високі  мури.
Вкраїни  діти!  Присягнем  на  вірність,
Не  дивлячись  на  нищівні  для  нас  тортури!

                                                   2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409157
дата надходження 15.03.2013
дата закладки 10.04.2013


Надія Рубінська

Сон

Ще  сон  триває...

Немає  сенсу  закривати  очі:
Душевна  процвітає  сліпота.
А  сум  долає  нас  вже  проти  ночі.
Від  цього  присмак  в  крові  -  гіркота.

Немає  сенсу  затуляти  вуха:
Кричить  вже  тиша.  Не  мовчить  вона.
Бо  це  -  межа!  Бо  це  -  тоненька  смуга,
Де  кожен  мов  натягнута  струна.

Немає  сенсу  затискати  рота:
Слова  самі  зриваються  із  вуст.
До  шиї  нашої  лаштують  дрота.
А  душ  поламаних  не  чують  хруст,
 
Бо  сон  триває...

                                       10.01.2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410587
дата надходження 20.03.2013
дата закладки 10.04.2013


Надія Рубінська

Рiдний край

Наш  край  волелюбний,  степів  безкрайніх  
Був  осередком  свободи  і  сил  життєдайних.  
Тече  Дніпро  широкий,  могутній,  величавий.  
Були  в  його  історії  і  гіркота  і  слава...  
Нічого  кращого  немає  для  свідомої  людини,  
Ніж  бачити  постійне  процвітання  України!

                                             1997

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410313
дата надходження 19.03.2013
дата закладки 10.04.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.04.2013


Злата Наркевич

Солодке кохання

Доки  тече  у  жилах  кров,
І  я  в  гостях  у  цьому  світі
Я  пишу  вірші  про  любов
Легкі,солодкі  мов  бісквіти.

Жену  від  себе  каверзні  думки,
Спинивши  час  в  уламках  днів,
Де  всі  слова  немов  бруньки,
Розквітли  в  кратері  забутих  снів.

Кохання  мов  зефір  у  шоколаді,
Розтане  поцілунком  на  губах,
І  більш  ніякої  помади  
Не  буде  в  наших  почуттях.

Солодкі  дні,солодкі  ночі
Загорнуті  в  фольгу  із  ласки,
І  я  дивлюся  в  твої  очі
Відкрито,ніжно-і  без  маски.

Твій  подих  вп'ється  в  мій  світанок
Розбудить  всі  давно  забуті  відчуття
П'янкою  сумішшю  кориці  й  кави
Він  втілиться  в  нове  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397605
дата надходження 02.02.2013
дата закладки 04.04.2013


Віталій Назарук

ОСВІДЧЕННЯ

Життя  моє  без  тебе  -  не  життя,
Як  я  радію  від  краси  твоєї,
Як  прагну  я  священного  злиття,
Бо  я  давно  назвав  тебе  своєю.

Ранкове  сонце  сходить  в  небесах,
Пливуть  тумани  тихо  над  рікою,
Ти  вже  не  спиш,  не  спить  твоя  краса,
А  я    любуюсь  казкою  такою.

Моя  царівно,  світе  чарівний,
До  тебе  завжди  я  на  крилах  лину,
Тебе  люблю,  бо  я  навіки  твій,
Моя  красуне,  рідна  Україно!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414872
дата надходження 02.04.2013
дата закладки 04.04.2013


Злата Наркевич

Сон про кохання

Розлився  час  у  мідний  келих  щастя,
Застигши  ніжністю  в  краплинах  насолоди
І  на  поріг  душі  ступає  казка,
Побудувавши  з  мрій  гранітні  сходи.

Жавріє  в  серці  відчуття  тривоги
Що  все  це  сон,  навіяний  коханням
І  кожна  крапля  насолоди
Це  лиш  мої  нездійснені  бажання.

Але  твій  погляд  перекреслив  всі  страхи
І  я  з  оголеними  почуттями
Стою  на  березі  ріки
Розніжена  твоїми  снами.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410372
дата надходження 19.03.2013
дата закладки 04.04.2013


Злата Наркевич

Кохана жінка

А  хто  вона?
Богиня  чи  звичайна  Українка?
Розкішна  діва  чи  твоя  весна?
Так  це  ж  твоя  кохана  жінка,
-Така  ласкава  і  близька.
Її  любов  розлилася  рікою
В  дзвінкій  мелодії  весни
-Вона  живе  і  дихає  тобою
Візьми  її  до  серця  пригорни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407261
дата надходження 08.03.2013
дата закладки 04.04.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Металічних доріг батоги…. .

Метушня...  метушня  на  пероні,
Хто  до  Львова  у  Київ,  Донбас...
І  мелькають,  мелькають  вагони,
ВезучИ  чиюсь  долю  і  нас.

Зажурилась  заплакана  жінка,
Загорнулась  у  теплую  шаль.
На  душі  їй  так  боляче  й  гірко,
Вона  в  нього  ховає  печаль...

Залишилось  за  вікнами  місто,
Галаслива,  весела  юрба.
У  руках  ніби  пам'ять,  намисто,
А  у  серці  пекуча  журба...

Чути  щебет  малої  дитини
Заспокоює  внучку  дідусь.
І  міняються  різні  картини,
Я  візьму  собі  в  пам'ять    котрусь.

Ось  кондуктор  іде  коридором
І  на  таці  несе  теплий  чай.
Десь  гитара  звучить  з  до  -  мінором,
Лине  пісня  з  словами  "  прощай"...

Хтось  сміється,  радіє  чи  плаче,
Хтось  читає  собі  в  забутті.
З  гучномовця  звучать  передачі,
Їх  заслухався  той  що  в  путі...

Села,  ліс  і  зупинки  минають,
Пасовиська,  зелені  луги.
У  вагоні  людей  цих  єднають,
Металічних  доріг  батоги...










адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414040
дата надходження 30.03.2013
дата закладки 01.04.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохалась знову…

Ти  закохалась  в  нього  знову,
Мабуть  весни  тому  вина.
Взяла  кохання  за  основу
Та  напоїла  без  вина.

І  карамелеві  світанки,
Вдивлялись  в  очі  голубі.
А  перламутні,  ніжні  ранки,
Кохання  те  несли  тобі.

Сніг  танув,  танув  від  кохання,
Перекидався  у  струмки.
Лилась  мелодія  дзюрчання,
Слова  вплітались  у  думки.

Летіли  з  вітром  по  долинах,
Купались  в  паводку  ріки.
Відображалися  в  картинах,
Приходили  у  дивні  сни...

Ти  закохалась  в  нього  знову,
Навколо  так  сади  цвіли.
Птахи  підслухали  розмову,
По  всьому  світу  рознесли...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414631
дата надходження 01.04.2013
дата закладки 01.04.2013


Віталій Назарук

Розквітне рідна Україна

І  знов  не  так  і  знов  не  те…
Хоча  озера  й  нині  сині…
Та  душать  волю  в  Україні,
А  воля  в  нас  –  це  щось  святе.

Знов  неньку  нашу  розривають,
На  північ  «брат»,  на  захід  «друг»,
Та  українці  ще  не  знають,
Що  наш  рабами  буде  люд.

Чому  бояться  України?
Бо,  як  підніметься  з  колін,
То  небо  засіяє  синє,
Тоді  на  варті  стане  син.

Обніметься  уся  родина,
Європи  центр  до  нас  прийде,
Розквітне  рідна  Україна
І  щедрим  колосом  піде.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413605
дата надходження 29.03.2013
дата закладки 01.04.2013


Віталій Назарук

А НАС БОЛИТЬ

Дратує  їх  моя  державна  мова,
І  завидки  беруть  за  врожаї,
І  те,  що  вихід  маємо  до  моря,
І  те,  що  ми  живемо  на  землі.
 
Вони  б  нас  знову  кинули  у  тюрми,
Послали  воювати  до  Чечні,
Щоб,  як  кошмарні  із  Афгану  сурми,
Нас  піднімали  кожен  день  у  сні.

Вони  нас  розривають  на  частини,
Країну  ділять,  козир  їхній  –  газ,
Дратує  їх,  що  наше  небо  синє,
Що  їхня  воля,  нам  вже  не  указ.  

Звучить  не  наша  музика  в  ефірі,
Газети  і  журнали  теж  чужі,
Народ  повсюди  хоче    жити  в  мирі,
Бо  наші  люди  справжні  трударі.

А    нас  болить,  що  спокою  немає,
Що  наша  пісня  -  з  колоса  зерня,
Та  скоро  нас  калина    об’єднає,
Сяде  до  столу  здружена  рідня.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414625
дата надходження 01.04.2013
дата закладки 01.04.2013


Мазур Наталя

Зустріч

Зустріч  ця  не  випадкова,
Знали  вона  і  він.
Очі  у  очі...  Ні  слова  -
Пам'яті  бив  передзвін.
Хоч  розгубилось  у  плині
Ситого  штилю,
Однак
Це  почуття  по  краплині
В  душу  сочилося.
Смак
Напівзабутого  тіла,
Рук  розпашілих  тепло.
Наче  уперше,  несміло
Пив  поцілунки.
Кого,
Де  і  коли  розпитати
Про  швидкоплинність  життя?
Доля  щасливі  дукати
Сипле  лиш  мить.
Почуття
Знов  спалахнуло  квітково.
Танув  напруження  лід...
Зустріч  ця  не  випадкова
В  серці  залишила  слід.

28.03.2013р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413392
дата надходження 28.03.2013
дата закладки 28.03.2013


Наталя Данилюк

Ти мені не снишся…

Ти  мені  не  снишся.  Так  буває.
Під  мінорну  музику  дощів
Гомінким  застудженим  трамваєм
Надвечірок  в  далеч  прогримів.

Ти  до  мене  в  гості  не  приходиш,
Знов  у  серце  стукають  не  ті.
На  вологі  вищерблені  сходи
Розіллялись  пахощі  густі

Свіжих  фрешів  мокрої  алеї
В  шумовинні  лагідних  цвітінь.
На  мої  шовкові  орхідеї
Опустилась  яхонтова  тінь  -  

Впало  сонце  персиком  за  ве́жу,
Небокрай  трояндово  цвіте.
Я  тобі  до  крапельки  належу,
Але  ти  не  відаєш  про  те.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413070
дата надходження 27.03.2013
дата закладки 28.03.2013


Мазур Наталя

Знеболення душі

Збігає  час.  Немає  вороття.
Із  кожним  днем    ятриться  біль  розлуки.
Все,  що  залишилося  -  спогади.
Життя
Притрушує  мінором  денні  звуки.
Немов  цебром  холодної  води,
На  розпашілу  голову  репіжить,
У  час,  як  сонця  золоті  сліди,
Дають  початку  ночі  силу  свіжу.
У  тиші  павутиною  нудьга
Сплітає  вечір  сутінками  міста,
І  в'яже  душу  гнітом  ланцюга,
І  сил  нема  боротися.
Огниста
Вечірня  вулиця  виманює  в  юрбу.
Іти  крізь  натовп  -  звична  терапія.
Знеболення  душі.
Свою  журбу
Сховати  там  -  дорогоцінна  мрія.
А  потім  повертатися  назад,
В  кімнату,  де  скімливо  так  і  тоскно.
Нести  свій  хрест,  коли  й  гірка  сльоза
Пектиме,  як  гаряча  крапля  воску.


15.03.2013р.

Для  ілюстрації  використано  картину
художника  Сідорова  С.Н.  "Вечір  у  місті"
http://www.liveinternet.ru/journalshowcomments.
php?journalid=3090603&jpostid=107446259

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409592
дата надходження 16.03.2013
дата закладки 28.03.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Теплом думки мої зігріті…

Бувають  дні  сумні  і  хмурі,
Від  того  так  душа  болить.
Снігів  великі  кучугури,
Від  сонечка  розстануть  вмить.

Бувають  вмиті  дні  дощами,
Навколо  сирість  і  туман.
Блука  самотньо  берегами,
Берези  обіймає  стан.

Бувають  дні  в  блакитнім  небі,
Летять  хмаринки  в  нікуди.
Бруньки  з'являються  на  вербі,
То  перші  вісники  весни.

Бувають  дні  ласкаві  й  ніжні,
Усмішку  сонце  шле  свою.
Весни  цвітіння  білосніжне
І  слово  лагідне,  люблю...

Кохання  їм  дарує  літо,
В  цвітінні  бархатних  троянд.
І  звуки,  голосу  трембіти
І  ніжні  запахи  лаванд.

Впаде  листочком  у  долоні,
Сумної  осені  печаль.
І  будуть  пульсувати  скроні,
Зігріє  душу  теплий  чай.

Прониже  холод  в  день  зимовий,
Візьму  накину  теплу  шаль.
Зустріне  ранок  світанковий
І  забере  сумну  печаль...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412328
дата надходження 25.03.2013
дата закладки 25.03.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Незабутня юність…

Ти  повертаєшся  у  сни,  
Незабутня  юність  моя.
Світанком  ранньої  весни
І  ніжним  співом  солов'я.

Крізь  заметілі  ти  пройдеш,
Переметнеш  крізь  океан.
Нема  ні  спинку,  а  ні  меж,
Обіймеш  вальсом,  ніжний  стан.

Полинеш  юність  в  береги,
Води  нап'єшся  з  джерела.
Ти  додасиш  мені  снаги
І  додасиш  мені  тепла.

З  тобою  ми  мов  в  перший  раз,
Пізнаємо  кохання  смак.
Як  швидко  юність  плине  час,
Літа  минають  швидко  так.

І  налітавшись  досхочу,
Вкусивши  смак  минулих  літ.
Вберешся  юність  у  парчу,
Лишивши  в  пам'яті  свій  слід.

Його  не  змиє  давнина,
Студенним,  проливним  дощем.
Лиш  на  волоссі  сивина
Залишить  свій  душевний  щем...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411949
дата надходження 24.03.2013
дата закладки 25.03.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Весняний запах…

Весняний  запах  у  повітрі,
Руйнує  кригу  теплий  день.
Течуть  струмки  прозоро  -  світлі
І  нам  наспівують  пісень.

Чарівних,  ніжних,  мелодійних,
Від  них  радітиме  юрба.
Полоще    коси  у  промінні,
Теплом  зігрітая  верба.

У  небі  пропливають  хмари,
Неначе  стадо  баранців.
Зими  зруйновані  вже  чари,
Весна  покликала  ченців.

Знов  прибереться  ліс  у  шати,
Весняні  проліски  у  нім.
До  себе  будуть  зазивати,
Птахи  співатимуть  пісні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405280
дата надходження 01.03.2013
дата закладки 25.03.2013


Любов Ігнатова

А я колись прийду…

А  я  колись  прийду  й  залишусь
В  твоїх  обіймах  і  очах,
У  світанковій  диво-тиші,
У  зорепадових  ночах...
А  я  прийду  у  листопадах,
Щоби  розбить  стереотип.
В  моїх  жіночності  принадах
Ти  прочитаєш  манускрипт...
А  я  колись  прийду  раптово-
Як  затанцює  перший  сніг...
Зцілую  кожне  ніжне  слово,
Що  ти  складеш  мені  до  ніг...
А  я  колись  прийду  наза'вжди...
Як  ти  давно  того  хотів...
На  білу  нитку  нанизавши  
Ігристі  перли  почуттів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410105
дата надходження 18.03.2013
дата закладки 19.03.2013


Віталій Назарук

Зимовий ліс

Іду  до  лісу,  що  притих  –  не  дише,
Як  вояки  завмерли  грабчаки,
Гіллям  тихенько  вітерець  колише
І  заячі  видніються  сліди.

Берізка  притулилася  до  дуба
І  віти  заплелись  у  кісочки,
А  дуб  красуню  поглядом  голубить,
Цілуючи    тоненькі  гілочки.

Сніг  шурхотить,  виблискує  на  сонці,
Сороки  скрекіт  засипає  ліс.
Сніжок  дарують  хмари,  як  гостинці,
І  небо  виглядає  з-за  куліс.

Кора  потріскує  на  сивому  морозі,
Сніжок  периною  лягає  на  кущі,
Сліди  тускніють  в  сніговій  дорозі
І  чорний  ліс    у  білому  плащі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410371
дата надходження 19.03.2013
дата закладки 19.03.2013


Ольга Крамаренко

********************

По  вулиці  нічний  блукає  час,
Та  я  з  ним  зустрічатися  не  хочу,
Бо  ще  одна  невизнана  печаль
Наповнила  росою  мої  очі...
Так  стрімко  доторкнулася  щоки
Своїм  цілунком  теплим  у  свободі.
Навіщо  залишаєш  на  роки
Свій  образ  у  душі  в  самотній  згоді?
Мовчу.  До  світла  стомлено  іду,
А  серце  …  звідки  все  чудово  знає?
Що  ти  сховав  обручку  золоту
Й  мене  півночі  віддано  чекаєш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408121
дата надходження 11.03.2013
дата закладки 18.03.2013


Олександр Яворський

Тяжке життя тепер настало…

Тяжке  життя  тепер  настало  –
Країна  зовсім  занепала.
Хоч  незалежність  наче  є,
Але  добробуту  немає.
Немає  щастя  і  добра,
Немає  спокою  і  сміху,
Неначе  ми  в  полон  до  зла
Попали  ворогам  на  втіху.
Неначе  страшна  чорна  сила
Народ  наш  щирий  полонила  
І  прагне  витягти  всі  жили.
Над  українцями  могили
Звести  бажає.  Й  не  зважає,  
Що  ціла  нація  страждає!
Погляньте!  Тисячі  сиріт
Благально  дивляться  у  світ.
Під  церквою  старенькі  просять  
На  скибку  хліба.  Сумно  носять
Старе  брудне  та  ще  й  подерте.
Скажу  я,  друзі,  вам  відверто  –
Неможна  нам  так  далі  жити,
З  цим  треба  вже  хоч  щось  робити!
Що  саме?  Перейти  від  слів
І  взятися  гуртом  за  діло.
Потужний  щоб  народний  гнів
Стер  те,  що  всім  осточортіло…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410127
дата надходження 18.03.2013
дата закладки 18.03.2013


irinag

Щаслива весна

Вона  ішла  містом    глухим  і  марудним,
Вдихала  усю  суєту  до  кінця.
Її  пестив  вітер  кругом  привселюдно,
Шептав  про  кохання,  про  краще  життя.

   Весна  дратувала  –  то  тепло,  то  зимно,
   Думки  забрели  у  безвиході  кут…
   Та  враз  обірвалась  ця  сіра  картина,
   Він  їй  подзвонив  і  сказав…  що  вже  тут.

       Додолу  упала  опущена  сумка.
       А  знаєш?!  Ти  бачив?  Вже  справжня  весна!
       У  скроні  чеканила  трепетна  думка:
       Як  хочу  я  щастя  напитись  сповна!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408905
дата надходження 14.03.2013
дата закладки 14.03.2013


Анатольевич

Плач, моя гітаро. На слова Олени Іськової.

Отримав  отакого  листа...Прочитав  і  мало  сам  не  розплакався  від  співчуття  автору  і  плачу  "босого  серця"  під  акомпанемент  моєї  ридаючої  гітари...
"При  першому  вечорі  прослуховування  "Плачу  гітари",  не  писала,  тільки  плакала.  Потім  ,  мабуть,  задовго  зживалася  з  мелодією,  бо  ви  отримали  кілька  варіантів.  У  Олени  перші  дві  стрічки  відрізняються  від  моїх  по  розміру...    Прослухала  пісню  "Гітаро,  плач".  Ви  все  там  переробили  гарно.  Та  музика  не  давала  спокою…  А  тепер  не  знаю,  що  з  цим  робити.  Послухайте,  вірніше  проспівайте."
Прослухав,  проспівав...І  сів  знову  переробляти  під  перший  варіант  мелодії.  Бо  слова  і  у  одної  Оленки,  і  у  другої  надзвичайно  гарні.  І  надзвичайно  негарно,  коли  їх  обійдуть  увагою.  І  ще  негарно,  коли  заставиш  дівчину  плакати,  а  сльози  не  висушиш...  Тим  більше  напередодні  жіночого  свята...То  ж  може  наша  пісня  заставить  Оленку  зрадіти  і  посміхнутися.  З  прийдешнім  святом  вас,  дорогі  жіночки!

Плач,  моя  гітаро.

Обійняв  туман
За  тендітний  стан,
Мов  хотів  зцілити
Від  душевних  ран.
Тільки  ми  не  пара,
Плач,  моя  гітаро.
Що  тепер  робити?
Та  мовчить  туман.

       Приспів.
Тремтить  струна,
Мов  сльози  на  очах:
Прийшла  весна,
Але  вогонь  зачах.
І  б’ється  біль
По  струнах,  ніби  птах.
Любовний  хміль
Розвіявсь  на  вітрах.
І  рвалась  пісня  в  чисте  небо,
Тремтіла  болем  тьма.
Без  тебе  жити  треба,
Лиш  крил  уже  нема.

У  косу  літа
Сивину  впліта.
Пам’ятаю  досі
Я  твої  уста.
Та  коли,  мов  кара,
Забринить  гітара---
Моє  серце  босе
І  без  крил  зліта.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405931
дата надходження 04.03.2013
дата закладки 14.03.2013


ArtemArtemenko

Національна унікальність

У  кожної  нації  є  своя  історія
Є  свої  досягнення  й  рідна  територія
Територія  як  правило  кров’ю    вся  полита
І  трупами  людськими  нерідко  була  вкрита.

І  об’єктом  гордості  і  вічної  слави
Завжди  були  герої,  цієї  держави.
І  безмежно  їх  всі  люблять,  усі  поважають
А  забути  цих  героїв  –  то  за  гріх  вважають.

Бо  всі  чітко  розуміють,  за  що  вони  бились
За  що  смерті  йшли  у  руки,  але  не  скорились
Бились  щоб  народ  їх  жив  в  свободі  й  достатку
А  їх  подвиги  –  це  приклад  –  нащадкам  на  згадку

Тож  поглянемо  на  нашу  рідну  Україну
Скільки  ж  разів  довелося  згинуть  її  сину
Скільки  ж  люди  зліталися  як  бджоли  до  рою
Боронити  свою  землю,  взявши  в  руки  зброю

Славне  військо  Запорізьке  само  сформувалось
Холодноярське  й  Гайдамацьке  –  по  волі  зібралось
Люди  всі  оті  були  Вкраїнського  роду
Билися  за  свою  землю,  для  свого  народу

Все  буття  своє  боролись  з  «сусідськими  братами»
Хотілось  часто  їм  тут  бути  панами  й  катами.
І  історія  країни  в  нас  така  яскрава
Не  годиться  в  порівняння  нам  жодна  держава

Друга  світова  війна  людей  стільки  вбила,
Й  рушійною  там  була  –  Українська  сила
Люди  йшли  на  смерть  свідомо,  за  свою  країну
Потім  разом  розібрали  суцільну  руїну

А  зараз  оті  люди  нікому  не  потрібні,
Доживають  свого  віку,  а  кругом  лиш  злидні
Грошей  вони  не  заробляли,  справу  ж  не  відкрили,
Та  і  звикли  вони  жити  з  останньої  сили

Ну  і  хай  живуть,  а  в  нас,  одна  мета  нині:
Заробити  більше  грошей,  хоч  живем  як  свині

Добре  що  хоч  «добрі  люди»  все  нам  пояснили
Що  наші  пращури  –  бандити,  лише  зло  творили
Тобто  дідів  наших  ворог  хоче  нас  навчити
Як  на  Україні  треба  Українцям  жити.

А  в  шаленому  потоці  боротьба  триває
Кожен  собі  як  найбільший  шматок  відриває
І  нащо  ті  інші  люди,  нащо  Україна
Сам  живе  як  кіт  у  маслі,  а  кругом  руїна

Зрозуміло  коли  робить  це  якийсь  чужинець
Та  не  можна  зрозуміти  коли  Українець
Коли  люди  воювали,  мерзли,  голодали
Гнили,  пухли,  калічилися  й  нічого  не  мали.

Билися  вони  за  те,  що  зараз  ми  маєм,
А  ми  цього  не  цінуєм  і  не  пам`ятаєм  

Сміються  інші  з  нас  народи:  «дурні  Українці»
Та  і  мало  на  що  здатні  їхні  управлінці
Ніяк  не  можуть  розібратись,  що  й  так  очевидно.
Завжди  у  них  якісь  сварки,  дивитись  огидно.

Кожен  робить  такий  вигляд  наче  чимсь  займається
Та  ніяких  змін  на  краще  не  спостерігається
Й  не  створимо  ми  нічого  сильного  й  могутнього
Бо  хто  не  зна  минулого  –  не  має  майбутнього

Тож  давайте  жити  чесно,  дідів  шанувати
І  країну  свою  рідну  кругом  прославляти
І  відновиться  тоді  Київська  держава
Слава  рідній  Україні!  Всім  героям  СЛАВА!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408846
дата надходження 14.03.2013
дата закладки 14.03.2013


irinag

Весняний політ

Весна  нас  щастям  напуває,  
Дає  наснагу  до  життя.
Озвіться  ті,  хто  ВЖЕ  кохає,  
Озвуся  разом  з  вами  я.

       Дзвінким  струмком  весна  заграє,
       Пташиний  щебет  підійме.
       Розкиньте  крила,  ХТО  кохає,
       У  свій  політ  візьміть  мене.

               Промінням  сонячним  ласкає
               Весна  ці  ніжні  почуття.  
               Озвіться  ті,  хто  ЩЕ  кохає,  
               Злечу  у  небо  з  вами  я…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408248
дата надходження 12.03.2013
дата закладки 14.03.2013


Хлопан Володимир (slon)

Прости нам, Господи….

Прости  нам,  Господи..!  
прости  нам  і  помилуй..!
прости  за  сліпоту  і  глухоту
до  болю  ближнього....
байдужість  неможливу...
за  гонор...  За  гординю  саме  ту,
що  не  дає  нам  
доторкнутися  до  Тебе...
Бо  наші  бОги  -
золоті  тільці..
що  душі...очі...  
закривають  нам  до  Неба...
Бо  правлять  нами  
інші  лже-отці....

Прости  нам,  Господи..!
Спаси  нас  і  помилуй!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408886
дата надходження 14.03.2013
дата закладки 14.03.2013


НАДЕЖДА М.

Це буде, любий, завтра…

П"яніє  сад  від  пахощів  черешень.
У  вітру   круговертю  голова.
Як  описать?  Слова  тут  недоречні,
Коли  весна  вступа  в  свої  права.

Тремтить  повітря  від  адреналіну.
Бузок  своїм  цвітінням  полонить.
А  хмарка  білосніжна  від  жасміну
В  повітрі,  ніби  марево  тремтить.

Це  буде,  любий,  завтра,  а  сьогодні,
Весна  навшпиньках  тільки  підійшла.
Та  ще  сніги  ховаються  в  безодні.
Іще  зима  воріт  не  відчиня...

Та  нащо  передчасно  її  звати?
Набратися  терпіння  і  чекать..
Коли  кохання  в  серці  будеш  мати,
То  ти  весну  не  будеш  закликать.

Ось  поряд  ти  -  моє  маленьке  щастя.
А  більшого  душа  і  не  бажа.
І  втратити  його  нам  вже  не  вдасться.
І  щирістю  нехай  тепер  вража.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406133
дата надходження 04.03.2013
дата закладки 13.03.2013


Lana P.

ЧОМУ, БЕРІЗКО?. .

Чому,  берізко,  плачеш  ти  весною,
Коли  останній  сніг  біжить  рікою,
Чорнішаєш,  в  печалі  оповита,
Так  мила  серцю,  але  сумовита?

Поглянь,  пташки  зібралися  навколо
І  утворили  над  тобою  коло,
Веселим  щебетом  просканували,
Чудні  сережки  рясно  почіпляли.

У  небі  розбігаються  хмаринки,
Не  хочуть  бачити  твої  сльозинки.
А  ось  і  дятел  стукає  у  сквері,
І  веснонька  пройшла  крізь  сніжні  двері  —

Лелітки  порозкидує  врочисто,  
Зігріє  душу  щиро,  променисто,
Шовково-білим  платтям  заквітчає,
Смарагдами  голівку  увінчає.

І  будеш  ти  —  найкраща  наречена,
У  сонячній  усмішці  золоче́на.      2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408528
дата надходження 13.03.2013
дата закладки 13.03.2013


горлиця

Живи Україно! ( пісня )

Сьогодні  підростає  покоління  
Вже  вільної  безсмертної  землі,  
Чиста  душа  і  зоряне  сумління,  
Підносить  Україну  із  імли.  

Живи  Україно,  коріння  тверде  !
Ти  небо  і  землю  єднаєш.
Ніхто  і  ніщо  вже  не  спинить  тебе,
Ти  вільна  !
Ти  захід  і  схід  пригортаєш  !

Ти  знов  розквітла  соняшником  в  полі,  
Калиною  прикрасились  сади,  
Пишатиметься  люд  в  здобутій  волі,  
Навіки  зникнуть  рабськії  сліди.  

Живи  Україно,  коріння  тверде  !
Ти  небо  і  землю  єднаєш.
Ніхто  і  ніщо  вже  не  спинить  тебе,
Ти  вільна!
Історії  меч  піднімаєш  !

Над  краєм  гордо  прапор  повіває,  
З’єдналось  небо  й  поле.  Геть  заброд!  
А  мова  рідна  піснею  витає,  
Вперед  Вкраїно!  Нація-  народ  !  

Живи  Україно,  коріння  тверде  !
Ти  небо  і  землю  єднаєш.
Ніхто  і  ніщо  вже  не  спинить  тебе,
Ти  вільна!
Дітей  під  свій  прапор  скликаєш  !

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408527
дата надходження 13.03.2013
дата закладки 13.03.2013


Надія Рубінська

Україно моя!

Україно  моя  –  краще  тебе  немає.  
   Україно  моя  –  радість  в  серці  палає.  
   Україно  моя  –  колоситься  пшениця.  
   Україно  моя,  у  душі  ти  –  світлиця.  

   Приспів:  

   Буде  свято  у  нас,  
   Як  розмай  у  долині.  
   Вірю,  прийде  цей  час.  
   Буде  в  кожній  родині  

   Гідні  діти  тебе  прославляли  віками,  
   Не  вмирає  той  дух  –  тепер  черга  за  нами.  
   Заживемо  ми  всі,  як  заможні  вже  люди.  
   Українців  твоїх  шануватимуть  всюди.  

   Приспів:  

   Буде  свято  у  нас,  
   Як  розмай  у  долині.  
   Вірю,  прийде  цей  час.  
   Буде  в  кожній  родині.

                                 2003

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407653
дата надходження 10.03.2013
дата закладки 11.03.2013


Борода

Націоналізм

До  окупантських  я  замашок  звик,
їхня  брехня  вже  остогидла  дійсно  -
щоб  оправдати  свій  нацистський  лик,
звуть  рух  до  волі  націоналізмом.

Воно  в  тім  слові  і  біди  нема,
бо  хто  ще  так  свій  край  безмежно  любить,
але  сичить,  наче  змія,  орда
і  аж  плює  отрутою  у  груди.

Як  не  сичіть,  а  правда  в  серце  б"є,
бо  слово  те  не  є  з  подвійним  змістом,
тому  на  зло  вам  Україна  є
і  патріоти  -  націоналісти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403842
дата надходження 24.02.2013
дата закладки 11.03.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.03.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

З теплим променем весни…

Пішли  далеко  сніговії,
У  лісі  пролісок  зацвів.
Розтанув  сніг  давно  на  віях
І  птах  на  гілку  прилетів.

Із  теплим  променем  весняним,
Приходить  свято  чарівне.
Дарують  нам  тоді  тюльпани
І  оживає  все  живе.

Біжать  струмочки  радо  й  дзвінко,
Пливе  кораблик  в  нікуди.
Зимі  прощатись  дуже  гірко,
Весна  напоїть  всі  сади.

І  защебечуть  птахи  ранні,
Зігріті  сонячним  теплом.
Пробудять  тишу  на  світанні,
Полине  пісня  над  селом...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404965
дата надходження 28.02.2013
дата закладки 06.03.2013


Роксолана-Марія

…Там край неба горить світанок…

Там  край  неба  горить  світанок,
пелюстками  гарячого  цвіту.
Почекаю  грайливих  веснянок,
І  завдячую  цьому  світу.

Крізь  щілинки  весняного  неба
сонця  промені  душу  гріють.
Милуватися  є  потреба,
Вітри  радості  уже  віють.

Розтопилося  моє  серденько,
Тихим  шелестом  ранніх  дібров.
І  чарує  весна...так  щиренько!
Розливається  в  жилах  кров.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404931
дата надходження 28.02.2013
дата закладки 28.02.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.02.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.02.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.02.2013


Роксолана-Марія

Радість

Радіє  день,  народжений  весною,
Прозрінням  тиші  і  благо́ї  миті.
Блукає  смуток  непомітною  грозою.
На  паралелях  слів  думки  мої  розбиті.

Крадеться  спокій,  наче  злодій  на  грабіжку,
У  ніжнім  шелесті  весняної  краси.
Я  покажу  тобі  оту  щастя  доріжку,
Ти  тепла  мені,  ве́сночко,  принеси.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404920
дата надходження 28.02.2013
дата закладки 28.02.2013


Лия***

Кохати Вас…

Кохати  вас  -  тонути  в  неба  далі...
Вдихати  вітряну  морозну  сніжність...
І  воскрешати  пелюстки  зів"ялі...
Лиш  подихом...  народжувати  ніжність...

Кохати    Вас...  У  зорях  велеможних...
Та  місяцем  біля  вікОн  блукати...
Щоб  зорепадом...  почуттів  тотожних...
Розсипатись...  й  цілунками...  збирати...

Кохати  Вас...  до  зубожіння  рими...
а  часом...  шедеврального  потоку...
Днем  малювати  сни...  і  жити  ними...
До  спалаху  лишивши  десь...  півкроку...

Кохати...  Вашу  близькість  відчувати...
Для  мене  це...  як  таїнство  причастя...
І  в  серці...  Ваше  Ім"я  карбувати...
Кохати  Вас...  яке  безмежне  ЩАСТЯ!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386392
дата надходження 20.12.2012
дата закладки 28.02.2013


Радченко

Невловима грань

Останній  день  зими...
Сльозу  з  шибок  поспішно  витер
Холодний  ранок.  Вітер
Колише  голі,  чорні  віти,
Сіріють  плями  снігу  на  землі.

Кінець  зими,  весни  початок-
Між  ними  невловима  грань,
В  якій  і  смуток,  й  радість  сподівань,
І  снів  минулих  безліч  запитань,
Після  яких  лиш  низка  крАпок.

Печаль  зими,  як  лід  на  річці,  скресне  -
Усе  ясніші  будуть  дні.
І  серце  посмішку  свою  весні,
Як  і  раніше  подарує.  І  в  мені
Щось  світле  ніжністю  воскресне.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404921
дата надходження 28.02.2013
дата закладки 28.02.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.02.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.02.2013


Мазур Наталя

Ми будемо з тобою ще щасливі

А  ми  з  тобою  ще  недоспівали,
Недолюбили  й  недотанцювали.
Не  вишили  для  внуків  вишиванки,
Та  не  зустріли  райдужні  світанки.

Ще  влітку  нам  пірнать  в  тумани  білі,
Узимку  зустрічати  заметілі.
Весною  бачити,  як  квітка  розквітає,
А  восени,  як  жовтий  лист  спадає.

Нам  вальси  слухати,  -  не  Лакрімозу,
Складати  вірші,  і  писати  прозу.
Радіти  сонцю,  вітрові  і  зливі!
Ми  будемо  з  тобою  ще  щасливі!



А  знаешь,  наши  песни  недопеты,
Не  встретили  мы  наши  все  рассветы.
Недолюбили,  недотанцевали,
Недогорели,  недоцеловали.

Нам  заблудиться  летом  бы  в  тумане,
Зимой,  в  морозно-снежном  океане.
Весной  смотреть,  цветы  как  расцветают,
А  осенью,  как  листья  опадают.

Еще  нам  слушать  вальс,  не  Лакримозу.
Слагать  стихи,  и  музыку,  и  прозу.
Среди  людей,  миров,  во  всей  Вселенной,
Мы  будем  счастливы  с  тобою  непременно!


Як  ілюстрацію,  використано  картину  художника  Леоніда  Афремова  "Танго  кохання"
http://www.mirml.ru/beautifully/21-kubizm-leonida-afremova.html

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263063
дата надходження 02.06.2011
дата закладки 28.02.2013


Радченко

Ходить снігами зима

Небо  -  суцільна  хмарина,
Сіре,  як  вата  стара.
Падає  сніг  так  повільно,
Ледве  помітно  кружля.

Тиша.  Всі  звуки  відсутні.
Ходить  снігами  зима
І  причаровує  лютий,
Ніжність  дарує  вона.

Білим  мереживом  гілля
Вкрила  у  вранішній  час,
Тихо  пройшлася  довкіллям,
Снігу  край  сукні  торкавсь.

Лютий  за  нею  навшпиньки
Йшов.  Вона  знала  про  це.
Щастя  прозорі  сльозинки
Падали  з  вій  на  лице.

Подих  свій  затамувавши,
Кроки  спинила  на  мить:
"Жаль,  що  кохання  пізнавши,
Плин  цих  хвилин  не  спинить.

В  спину  весна  вже  штурляє  -
Скоро  її  прийде  час.
Сніг,  подивися,  кружляє,
Благословляючи  нас".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400723
дата надходження 13.02.2013
дата закладки 28.02.2013


Oleg Gavrilevich

Молитва

О  любий  Бог,  прости  сьогодні,
Провини  пред  Тобою  годні.
Чомусь  така  печаль  на  серці
Відкрив  тобі  давно  я  дверці.
Подяку  шлю,  о  мій  Спаситель,
Що  ти  вернув  мене  в  обитель.
Якби  не  Ти,  то  я  б  пропав:
У  безвість  зла  лиш  був  би  впав.
Прийди,  Ісусе,  з  синіх  хмар,
Спали  гріха  страшний  кошмар.
Спаси  народ,  Всесильний  Бог,
Щоб  не  було  в  житті  тривог,
Спаси  і  ворогів  моїх,
Прости  їм  непростимий  гріх.
Бо  ти  мій  Бог,  лиш  Ти  мій  Бог.
Живеш  Ти  аж  у  лиця  трьох.
Хвала  тобі,  Осанна  Сину,
Храни  усю  мою  країну.
Прошу  Тебе  за  мир  у  світі,
Щоб  серцем  всі  були  зігріті.
Хай  буде  мир  завжди  й  вовік,
Зітри  сльозу  з  моїх  повік.
І  ти  є  Бог,  Ти  мій  Спаситель,
Ти  мій  найкращий  Утішитель.
В  Тобі  любов.  В  тобі  буття.
В  Тобі,  Господь,  одне  життя.
А  я  лиш  тінь,  одна  лиш  тінь.
Амінь,  Ісус!  Амінь!  Амінь!

19.02.07.Дубно

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404047
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 28.02.2013


Oleg Gavrilevich

В’ячеславові Чорноволу

Я  любив  тебе  як  міг,
Хоч  не  бачились  ніколи.
Твоє  ж  слово  я  зберіг
Зі  стільця  і  парти  школи.
Ти  –  орел,  я  зізнаюсь,
Ти  –  духовний  чоловік.
Твоїм  болем  обпечусь
Й  збережу  тебе  навік.

Був  святинею  в  народі  –
Став  нездвижним,  як  гора;
Був  мислителем  ти  гордим,
Та  прийшла  страшна  пора.
І,  донісши  хрест  до  смерті,
Досягнув  ти  Божих  хмар.
Та  думки  твої  у  серці,
Палахкочуть,  як  пожар!

Ще  не  раз  тебе  згадаєм,
Перехреститься  рука.
Ти  усіх  нас  возвишаєш,
І  душа  чогось  чека...

11.  05.07.  Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404048
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 28.02.2013


Oleg Gavrilevich

Букет тюльпанів

Задув  в  вікно  пестливий  вітер,
Стара  черешня  відцвіла  давно.
Складав  поет  із  чорних  літер
Нове  життя  в  старому  кімоно.

Писав  він  вірш  пронизаний
до  болю
Давно  знайомим  доторком  руки.
Критикував  і  трав  і  квітів  волю
Й  здоров’я  било  вже  давно
взнаки.
Посеред  столу  дивний  букет
квітів,
Що  припідніс  був  давній
корифан.
Не  знав  від  смутку  собі  ліків,
Хоч  як  не  нюхав  він  букет
тюльпан.
Солодкий  аромат  витав  повітрям,
Приємний  сплеск  розбурханих
думок
Тягнулися  розпеченим,  холодним
вістрям,
Коли  в  душі  розтягувався  шок  .
Болів  поет  душею  досить  важко,
Ніхто  не  міг  розвеселить  його.
Болів  в  думках  продуманих  і
тяжких,
Хоч  люди  вспіли  обізвать  того.
Назвали  бовдуром,  калікою,
мазилом,
У  слові  ще  сказали,  що  баран.
А  він  писав  любов’ю  і  чорнилом
Та  нюхав  свій  букет...  тюльпан.

11.  05.  2007.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404901
дата надходження 28.02.2013
дата закладки 28.02.2013


Oleg Gavrilevich

Любов свою роздам всім іншим

Любов  свою  роздам  всім  іншим,  
 Мабуть,  тут  жити  треба  так.
 Між  світом  праведним  і  грішним
 Я  лиш  всього  маленький  знак.

 Роздам  любов  свою  по  світу,
 Нехай  летить  на  всі  боки.
 Вклонюся  кожному  цим  літом
 І  так  пройдуть  мої  роки.

 Розтрачу  юність  для  людей,
 Щоб  прожили  вони  в  любові.
 Нема  в  цім  світі  добрих  фей
 Гріхи  у  нім  й  потоки  крові.

 -  Як  зупинити  зле  нещастя?  -
 Питає  думка  знов  і  знов.
 Мені  одному  це  не  вдасться,
 Тож  віддаю  тобі  любов…

   Олег  ГАВРИЛЕВИЧ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404900
дата надходження 28.02.2013
дата закладки 28.02.2013


STRANIERA(Кошіль Надія)

Божу волю нікому не змінити.

Розбитих  мрій  набрала  повний  міх.
Іду  я  з  ними  на  чужині  в  нікуди.
Мрію  весь  час  найти  я  мій  поріг.
Де  про  цей  шлях  захочу  я  забути.

Бажання  сильне  це  проймає  до  глибин.
В  його  обіймах  важко  йти  і  жити.
Бо  те,  що  буде,  знає  Бог  один.
Нікому  Божу  волю  не  змінити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403915
дата надходження 24.02.2013
дата закладки 28.02.2013


STRANIERA(Кошіль Надія)

Колискова для Тіренського моря.

Сьогодні  з  морем  дружбу  завела.
Хоч  штурмувало,    з  ним  я  говорила.
Я  про  своє  життя  розповіла.
Про  рідний  край,який  я  залишила.

Про  рід  козацький,зміцнений  віками.
Про  мову  й  звичаї  чудові.
І  про  народ,що  славиться  піснями.
І  про  Карпати  -гори  смерекові.

І  про  бузок,  калину,руту-мяту.
Чебрець  і  вишню  під  вікном.
І  про  батьківську,  рідну  хату,
стару  вербу  над  потічком.

Ця  розповідь  моя  зачарувала.
Бурхливе  море,    неспокійне.
Мов  колискова  заколисала.
Морфей  закутав  у  свої  обійми.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404098
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 28.02.2013


Борода

І на вовків є управа

Три  відважних  вовкодави  в  дозор  заступили
і  зібратись  вовчій  зграї  вже  бракує  сили.
Вийшли  гордо  на  поляну  стада  охоронці:
"Ану  досить  ухваляти  вам  закони  вовчі!
Досить  крові  і  знущання  й  вовчого  обману  -
кожен  виє  хай  за  себе  тепер  на  поляні.
А  то,  бач,  навчились  хижі  жити  "по  понятьях"
та  гарчати  і  за  себе,  і  за  того  брата!"

Не  така  вже  вовча  зграя  страшна,  як  казали  -
одні  виють,  а  всі  решта  скавчать,  як  шакали.
От  схопити  б  вовкодавам  вожака  за  горло
і  не  вити  -  скавуліти  стане  ціле  кодло.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402767
дата надходження 20.02.2013
дата закладки 27.02.2013


Віталій Назарук

ДВІ ДІЄТИ

Любителям  гумору

Зустрілися  дві  подружки  посеред  дороги,
Вже  літ  десять,  як  бачились,  бо  не  було  змоги…
Одна  в  Києві  навчалася,    а  інша  у  Львові,
Одна  вийшла  давно  заміж,  інша  без  любові…
-  Наталочко,  як  я  рада!  -  подружка  сказала…
-  Рада  і  тобі  Оксанко!  Як  ти  похудала…
-  То  дієта  все  зі  мною  таке  витворяє,  
Розповім,  якщо  бажаєш,  бо  не  кожен  знає…
-  Та  не  треба,  моя  люба,  в  мене  дві  дієти,
В  одній  гречка,  а  у  другій  -  парові  котлети.
Дві  взяла  -  дотримуюсь  і  дуже  стараюсь…
Бо  дієтою  одною  я  не  наїдаюсь…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404566
дата надходження 27.02.2013
дата закладки 27.02.2013


Віталій Назарук

О Львове мій

О  Львове  мій  -  моє  чарівне  місто,
Високий  замок  з  розою  вітрів,
Красені    леви  -  сторожі  врочисті,
Безмежна  кількість  древніх  ліхтарів.

Арки  старечі,  скверики,  трамваї,
Пам’ятник  –  цвинтар,  мов  старий  музей…
Ти  нас  провів  і  завжди  виглядаєш,
Щоб  знов  зустріти  величчю  алей.

Місто  –  театр,  де  звичаї  народні
Переплелись  у  чарівний  вінок.
Де  люди  носять  одежини  модні,
Де  кави  смак  приваблює  жінок.

А  львівське  пиво  найсмачніше  в  світі,
Дві  гальби  вип’єш  і  душа  цвіте,
А  твої  клумби,  мають  ніжні  квіти,
Майбутнє  України  тут  росте.

У  львівській  мульді  Стрийський  парк  сховався,
Де  лавочка,  там  пара  голубків,
О  Львове  мій,  я  в  тебе  закохався,
Хоч  вже  давно  у  вирій  відлетів.


Мульда  –  полога  складка  поверхні  суші,  що  має  форму  чаші.
Гальба  –  півлітровий  кухоль.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404610
дата надходження 27.02.2013
дата закладки 27.02.2013


Віталій Назарук

Справжній українець

Хто  є  насправді  українець?
Не  тільки  той,  хто  тут  живе…
Життя  для  когось  -  це  гостинець,
А  в    когось  воля  над  усе!
Хтось  любить  і  шанує  мову,
Як  грають  гімн,  то  не  сидить…
Завжди  навчається  чужого
І  зла  нікому  не  чинить.
Хто  п’є  первак,  і  любить  сало,
І  знає  бойовий  гопак,
Хто  має  честь,  живе  за  правом,
Хто  у  душі  своїй  козак.
Хто  перед  Паскою  Святою
Наводить  вдома  чистоту,
І  дім  освячує  водою,
Хто  долю  має  не  просту.
У  кого  хата  завжди  біла,
Хто  знає,  що  таке  земля,
Хто  не  сидить  один  без  діла,
У  кого  є  своя  сім’я…
Хто  любить  пісню  калинову,
Уміє  сіяти  й  орати,
Хто  зброю  викує  й  підкову
І  землю  вміє  захищати.
У  кого  думка  не  зрадлива,
Для  кого  слово  є  гостинець,
У  кого  доля  терпелива,
Тоді  це  справжній  українець!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396888
дата надходження 31.01.2013
дата закладки 26.02.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.02.2013


Павлусик-Кузмяк Олег Мико

Ми ген, з тисячолітт

Заплутали  історики  брехливі,
Заплутали  історію  і  нас.
Знайшлися  й  наші  ,теж  зрадливі,
Папір  псували  і  псували  час.

Ховає  Кронос  тайни  небувалі
І  витягти  із  нього  важко  щось.
Пішли  у  безвість  відтинки  тривалі,
А  ще  ж  навмисне  приховає  хтось.

Ох,якже  муляє  плебея
Історія  велична,хоч  важка.
Мого  народу  одісея,
Мого  народу  ватажка.

"Брати"  в  архівах  все  ховають
Найменьший  промінь,якщо  наш.
Брехнею  правду  підперають.
А  ваш  де  путь,де  ваш?

Скажіть  хоч  щось,скажіть  про  себе.
Скажіть  нарешті  і  не  пхайтеся  до  нас.
Час  помудрішати  далебі,
Мо  пожаліє  Кронос  вас.

А  нам  до  Кроноса  дорогу
Торує  археолог  і  історик  наш,
І  у  Європі  б`ють  тривогу,
Що  вже  прийшов  наш  час,не  ваш.

І  бліднуть  арьї  перед  нашою  зорею.
Тисячоліття  перед  ними  дарував  нам  час.
Трипіллям  нарекли  ми  це  з  тобою,
Та  й  Арьї  теж  були  із  нас.

А  ще  ж  Мізин,о  Кроносе  величний.
Гай,гай  то  вже  і  зовсім  сивина.
Подарував  нам  інструмент  музичний,
А  щеж  меандр-тотем  від  Бога,чи  мана?

Ми  зберегли  його,не  загубили.
Несем  його  з  тисячолітть.
За  це  нас  теж  гнобили
Свої  і  вороги,роками  лихолітть.

Тепер  насущний  хліб  і  коровай  весільний
Кладемо,як  колись,на  вишитий  рушник
Й  сорочку  одягаємо,о  Кроносе  всесильний,
З  меандром  нашим  й  носимо  повік.

Бринить  в  душі  тисячолітть  відгомін
І  душу  гордість  наповня  всякчас,
І  знаєм  ми,що  людства  промінь
Несли  з  тисячолітть  і  інші  поряд    нас.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402165
дата надходження 18.02.2013
дата закладки 26.02.2013


ГАЛИНА КОРИЗМА

ЛИШЕ З ЛЮБОВІ…

Яка    ж    весна    вирує,    землю    будить!
Здається,    наче    в    тихий    рай    зайшла.
А    березень    вдихнув    на    повні    груди,
Доносить    людям:  «  Вже    весна,  весна...»

Шепоче    річка    знову    з    берегами,                        
Останню    кригу    в    далеч    понесло.    
Цілує    промінь    спраглими    устами,        
Обнявши    землю    під    своє    крило.

Трава  зелена  –  у    торішнім    листі,
Тоненькі    стебла    рівно    потяглись,    
Земля    вдягнула    сукню    променисту,
Легкий    серпанок    Божої    краси.

Іде    землею    березень  -  молодик,    
Горбам  дарує    білосніжний    цвіт.
Ген    у    долині,    що    лежить    напроти,
Останні    сльози    ронить    білий    сніг.    

Мені    що  подаруєш,    день    весняний?    
Яка    ж    нестерпність    забаганок    всіх.
Чому    мені    так    хочеться    без  тями
Любити    цей    до    болю    милий    світ?

Так    безкорисливо  і  дивнувато,
Цю    першу    квітку    чи,    без    листя,    цвіт.
Я    від    життя    не    хочу    так    багато,
Лише    з    любові    виплекати    світ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404212
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 26.02.2013


Надія Таршин

Не намилуюся, не надивуюся

Не  намилуюся,  не  надивуюся,
Немає  слів  таких,  щоб  передати,
Як  я  люблю  тебе,  моя  земелечко,
Для  мене  ти  тепер  і  батько  й  мати.

З  тобою  радісно,  з  тобою  клопітно,
До  тебе,  як  до  мами,  пригортаюся,
На  споришах  твоїх,  мов  на  перині  я,
Долоні  сонцю  вкотре  підставляю.

Ти  нагадаєш  знов  про  ту  весну  мою,
І  вкотре  вже  даси  мені  пораду,
Зігрієш  променем,  своїм  теплом  земним,
І  защебечеш  ніжно  листям  саду.  

І  над  чолом  моїм  повієш  вітерцем,
Зануриш  в  пахощі  свої  медові,
Заполониш  усе    квітучим  чебрецем  –
Скільки  високих  слів  у  твоїй  мові.


2012р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404302
дата надходження 26.02.2013
дата закладки 26.02.2013


Наталя Данилюк

Моя зажура

Моя  зажура  древня,  наче  світ,  
Моїх  думок  пергаменти  затерті
Прибило  вітром  дальнім  до  воріт,
Минулих  днів  нестримні  круговерті,

Відгарцювавши,  стихли  у  саду
І  дотлівають  прілим  падолистом.
Немов  приблуда  стомлена,  бреду,
Ворушу  срібне  росяне  намисто.

Під  купол  неба  синього  летить
Терпкого  саду  вранішня  молебень...
Якби  ж  то  можна  знищити  за  мить
Все  те,  що  тут  нагадує  про  тебе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402697
дата надходження 20.02.2013
дата закладки 26.02.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.02.2013


горлиця

Як я пишу то oживаю!

Як  я  пишу,  то  оживаю,  
Свої  думки  мов  скарб  складаю,  
Не  під  замок  і  не  у  скриню  
 Їх  не  ховаю,  їх  не  спиню,  
Вони  струмком  на  папір  л’ються,  
Сріблисто  плачуть  і  сміються.  

Думки  мої,  ви  волі  діти,  
Вам  довелось  перу  служити,  
Тож  будьте  завжди  ви  зі  мною,  
Ясним  промінням  поміж  тьмою,  
Відкрийте  світ,  хай  бачать  очі  
 Стирайте  зло  з  темряви  ночі.  

Вам  тількі  в  сяйві  розвиватись,  
Від  правди  нікуди  діватись.  
Життя  це  Господа  творіння,  
Беру  його  живе  нетління,  
Завжди  горю  та  не  згоряю,  
Вогнем  слова  в  ряди  складаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403995
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 25.02.2013


Наталія Анна

Ти чуєш вітер?

І  була  ніч  вже  на  землі
І  сон  зморив  усіх  давно,
А  ми  з  тобою,як  й  тоді
Все  дивимось  німе  кіно.

Немає  світла  й  барв  у  сні
Та  й  чорно-біле  то  кіно,
А  ми  з  тобою  все  одні
Самотньо  дивимось  в  вікно...

 -Ти  чуєш  вітер?..
     Так  давно...





 до  2012р.  вкл.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403981
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 25.02.2013


Відочка Вансель

Під вечір день вже в пам"ять записався

Під  вечір  день  вже  в  пам"ять  записався,
Неначе  в  зошит  спогади  забрав.
До  лютого  ще  досі  прихилявся,
І  ніченьку  у  щічку  цілував.
Вчора  пройшло,  а  завтра  лиш  настане,
Так  вчімося  сьогодні  цінувать.
Останній  сніг  до  крихтоньки  розтане,
Буде  весна  вже  завтра  чаклувать.
І  розцвітуть  улюблені  тюльпани,
А  сонечко  одягне  всі  сукні.
І  будуть  цілуватись  довго  пари,
Тримаючись  за  руки  навесні.
І  буде  гардероб  увесь  міняти
Вже  завтра  ліс,перефарбує  все.
Розпродажу  суконь  весь  час  чекати,
І  підставляти  сонечку  лице.
Я  крила  Янголяток  вчора  прала.
І  позолоту  вишила  таку,
Що  аж  весна  до  мене  завітала.
І  я  вдягла  у  крила  і  весну.
Вона  злетіла  на  хмаринках  в  небо,
А  з  нею  Янголяточка  малі.
Їм  вчитися  літати  з  кимось  треба.
Чому  би  не  навчити  їх  весні?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402192
дата надходження 18.02.2013
дата закладки 19.02.2013


Салтан Николай

Плаче небо

В  зимовий  вечір  глянь  на  небо:
Там  зорі  посміхаються  тобі.
І  ти  згадай,  як  я  відверто,
В  коханні  зізнавався  при  дощі.

Та  все  змінилось  -  зорі  стихли,
І  голос  мій  не  милий  вже  тобі,
А  серце  досі  не  остигло,
Хоч  ніби  місяць  лютий  на  дворі.

Я  знаю,  слів  моїх  не  треба,
Вони  розвіються,  мов  білий  дим.
І  от  відкрив  в  собі  поета,
Мабуть,  щоб  не  залишитись  німим.

А  я  писатиму  щоденно,
Допоки  вітер  віє  в  небесах,
І  ти  не  знатимеш  напевне,
Кому  присвячені  мої  слова.

В  зимовий  вечір  плаче  небо  -
Це  зорі  захлинаються  від  сліз,
А  все  тому,  що  ми  так  грубо
Розбили  вщент  казковість  наших  мрій.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402103
дата надходження 18.02.2013
дата закладки 19.02.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Чарівна ніч розпалює багаття…

Чарівна  ніч  розпалює  багаття,
Усмішка  розквітає  на  устах.
Я  пам'ятаю  у  горошки  плаття,
Волошки  сині  у  твоїх  очах...

Легенький  вітер  підіймав  покоси,
Червоні  маки  майоріли  нам.
І  падали  на  трави  срібні  роси,
Розповідали  таємниці  снам.

На  темнім  полотні  світили  зорі,
Тягнувся  в  нікуди  Чумацький  шлях.
Пливли  хмарини  наче  хвилі  в  морі,
Губився  я  у  шовкових  косах...

Лягали  руки  на  тендітні  плечі
І  серця  ритм  пришвидкувався  враз.
Собою  грів  нас  незабутній  вечір,
В  повітрі  линув  милозвучний  вальс...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399332
дата надходження 08.02.2013
дата закладки 19.02.2013


kore

Вона

У  сітківці  ока  лиш  крига  несповнених  мрій,
що  навіть    повіки  не  можуть  звично  закритись,
у  долонях  протертий,  нікому  не  потрібний  сувій,
приховує  мовчання,  що  словам  не  хоче  коритись.

Помирають  холодом  побиті  розірвані  квіти,
тихо  й  без  крику,  шепотом  роз'ятрюють  небо,
вже  не  обійме  волосся  її  улюблений  вітер,
який  наскрізь  ріже  долю  затупленим  лезом.

На  стежці  між  римами  будує  знову  мости,
щоб  не  казали,  що  сил  не  достатньо  піднятись,
вона  ж  не  стоятиме,  вона  знову  зможе  піти
з  молитвою  в  серці  вона  вже  не  буде  боятись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397691
дата надходження 02.02.2013
дата закладки 19.02.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Подих весни…

Заплакала  відлига  гірко,
Їй  стало  боляче  до  сліз.
І  потекли  струмочки  дзвінко,
Під  лоно  лагідних  беріз.

Мабуть  весна  не  за  горами,
Дарує  сонечко  тепло.
Проміння  веселиться  з  нами
І  зазирає  через  скло...

Вона  застелить  ніжний  килим,
Поверне  птахів  в  рідний  край.
Додасть  наснаги  тілу  сили,
З  планети  зробить  цілий  рай...

І  заквітує  все  навколо,
В  яскравих  фарбах  буде  день.
Співати  птахи  будуть  соло,
Своїх  чаруючих  пісень...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397929
дата надходження 03.02.2013
дата закладки 04.02.2013


Ель Демір

Україна…

Синє  небо,  жовта  пшениця.
Це  є  наша  держава,
жито  в  полі  колосится,
тричі  Україні.  Слава.

Не  здоланна  ворогами
сьпівана  милою  мовою,
засіяна  родючими  плодами
усі  художники  тебе  змальовують.

Твої  гаї  прекрасні,  веселкові
струмочки,  та  стрункі  дерева
ліси  в  осінній  час  ті  кольорові,
Земле  рідна!  Ти  мов  королева.

Які  родючі  землі  в  тебе
країна  хліборобів  працьовитих
та  короля  тобі  так  треба!
Щоби  стало  справедливо  жити.

Нового!  Того  що  дасть  мир
роботи  і  зарплати
а  цей...  Не  може  вимовити  навіть  сир
Як  це  бути  королем,  і  мови  нашої  не  знати...

Тебе  кайданами  він  хоче  закувати...
Та  залишаєшся  величною,  святою,
тебе  злочинцям  не  здолати!
Не  вмирай  ти  батьківщино  моя...

За  тебе  лялись  ріки  крові!
Здобули  козаки  свободу,
у  школах  сторінки  письмові
ще  донесуть  усе  народу.

І  ми  повстанем  проти  влади!
Ми  визволем  тебе  вкраїно
вернутся  люди  із  Італії,  Канади...
Не  переживай,  не  впадеш  на  коліна.

Ми  завжди  будем  із  тобою.
За  тебе  віддамо  життя!
Нехай  із  кулаками  та  без  зброї.
Та  будемо  боротись  до  кінця...

09.10.2010р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398039
дата надходження 04.02.2013
дата закладки 04.02.2013


ГАЛИНА КОРИЗМА

ЗИМОВЕ СОНЦЕ

Ти  для  мене  –  сонце  досвітнє,
Далеке,  зимне,  але  привітне.
Сріблястий  іній,    блискучі  шати,
Що  разять  очі  й  морозять  часто.

А  поруч  тебе,    треба  вдягнутись,
У  теплий  одяг,  у  шаль  загорнутись.
Схололі  руки  пухом  зігріти,
Що  зараз  думаєш,  не  зрозуміти?

Для  тебе    завжди  бракує  часу,
Зігрієш  словом  і  більш  не  бачу.
Неначе  сон  і  ти    жар-птиця,
У  серці    повінь,  слова  мов  криця.

Холодне  серце,  зимові  рожі,
Різьблені  квіти  на  небо  схожі.
Гірка  любов,  як  плід  калини
Хіба,  що  січень  у  цьому  винен?

То  сніг  даруєш,  то  лелем  станеш,
Цілуєш  в  щічку  і  ніжно  кажеш:
Я  так  давно  не  бачив  вас!
Спалахує  вогник  і  жваво  згас.

Як  справді  зима  на  тебе  схожа,
І  ти,  як  січень  у  ній    прохожий.
А  хочеться  літа,  тепла  і  ласки,
Поміж  кульбаб...    Із  доброї  казки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388808
дата надходження 30.12.2012
дата закладки 01.02.2013


ГАЛИНА КОРИЗМА

РОЗДУМИ

О,  як-то  боляче!  На  серці  –  сумно-сумно...      
Скотились  зорі  поміж  тихих  трав
В  опале  листя,  в  золотаве  рýно,
Схилилось  небо  долі  на  рукав.

Два  колеса  летять  поміж  світами,
Чумацький  віз  згубив  мішок  зірóк.
Ген  –  місяць  своїм  видом  величавим    
Так  щасно  тішив  з  вечора  обох.

Що  то  мить  здалося  –  знову  я  з  тобою,
Відлуння  слів  сплелось  в  пасмо  надій.
Неначе  пазли,  хтось  розкидав  долю,
Що  вже  й  не  знаю,  мій  –  ти,    чи  –  не  мій?

То  плаче  світ,  коли  спадають  роси...  
Якби  ти  знав,  як  народився  день,
Ти  б  не  блукав,  як  птах,  по  світі  досі    
І    не    співав  серед  тополь  пісень.

Під  теплу  ковдру  заховав  би  руки,
Калачиком,  мов  кіт  Хвацько,  заснув.
Солодкі  мрії  з  довгої  розлуки
До  себе  безліч  раз  горнув,  горнув.

Якби  ти  знав...  Якби  ти  знав  любити!..
Ціну  любові  навіть  не  назвеш.
Ти  б  помирав,  і  знову  прагнув  жити,
Як  осінь  ця,  що  сніє  жити  теж.

Над  морем  галас  чайок  вже  стихає,
Вечірня  загорається  свіча...
Як  вітер  ніжно  хвилі  обіймає,
Так  ти  горнись  до  теплого  плеча...


Кала́ч,  кола́ч  —  білий  обрядовий  хліб  особливої  форми,  випечений  із  крученого  й  переплетеного  тіста.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384565
дата надходження 13.12.2012
дата закладки 01.02.2013


ГАЛИНА КОРИЗМА

ЛЕТЯТЬ РОКИ, ЛЕТЯТЬ…

Летять  роки,  летять...  Ох,  не  зумію
Хоч  на  хвилину  зупинити  час.
А  я  ще  досі  в  юності  лелію  
І  повертаюсь  в  молодість  назад:

Де  цвіт  акацій  сяє  білим  цвітом
Й  у  сад  духмяних  ягід  та  вишень.
В  ті  роси  споришеві  теплим  літом
І  під  крислатий  в  школі  жовтий  клен.

Мій  стан  стрункий,  неначе  тополину,  
Шовковий  вітер  ніжно  лоскотав.
Я  так  кохала  кожну  гожу  днину,
Та  й  світ,  який  чимало  дивував.  

Що  досі  вистрибом  думками  в  юність,                
Торкнутись  неба  через  миску  літ.                                                                              
Наївні  мрії...    Боже,  навіть  мудрі,
У  цей  старезний  і  широкий  світ.

Вік  молодечий,  як  мала  зернинка  —    
Пшенична  чи  горіхова...  Авжеж!
Усе  пройшло.  Я  стала  літня  жінка
Серед  осінніх  вогняних  пожеж.

Летять  роки,  летять  в  далекий  вирій,
Зібравши  всі  начерпані  роки.                                  
Я  так  ще  молода  і  навіть  в  силі,
Лукава,  осене,  у  зиму  не  біжи!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393954
дата надходження 20.01.2013
дата закладки 01.02.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я принесу тобі в долонях…

Я  принесу  тобі  в  долонях,
Хмаринок  ніжне  перевесло.
Щоб  пульсувало  тепло  в  скронях
І  до  небес,  у  даль  понесло...

Я  принесу  тобі  світанок
І  кину  промені  на  вії.
Промовлю:"Любий,  добрий  ранок",
Збуваються  завітні  мрії...

Я  принесу  тобі  кохання,
Яке  у  серці  пломеніє.
Щоб  не  ятрилося  чекання,
Душа,  повір,  кохати  вміє...

І  може  хтось  -  колись  осудить,
А  може  хтось  не  зрозуміє.
Скажу  вам  чесно,  хто  не  любить,
Той  зрозуміти  не  зуміє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396484
дата надходження 29.01.2013
дата закладки 01.02.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохання слід…

Для  тебе  день  цей,  запалю  багровий
І  чаєм  з  смаком  меду  напою.
Для  мене  ти  неначе  принц  казковий,
Прошепочу,  що  так  тебе  люблю...

В  твоїх  очах  іскринки  наче  зорі,
А  усмішка  неначе  маків  цвіт.
Про  ту  любов,  шепочуть  хвилі  моря,
Хоч  промайнуло  вже  багато  літ...

Та  що  літа,  їх  нам  не  наздогнати,
Вони  лиш  в  коси  кинуть  сивину.
Я  буду  все  життя  тебе  кохати
І  ти  кохай  в  житті  мене  одну.

Зібрались  в  піднебессі  білі  хмари,
Вони  нам  нагадають  ще  не  раз.
Як  ми  з  тобою  любий  танцювали,
Свій  перший  і  останній,  ніжний  вальс...

Ось  на  долоні  падають  сніжинки,
Стає  навколо  білосніжний  світ.
З  очей  моїх  покотяться  сльозинки,
Лишаючи  на  них  кохання  слід.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396748
дата надходження 30.01.2013
дата закладки 01.02.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нев'януча краса…

Прокидався  новий  день,  
Відпочив  за  нічку.
Знов  шумітиме  пісень,
Галаслива  річка.

І  небесная  блакить,
Розіллється  ніжно.
Неповторна  ранку  мить,
Хмари  білосніжні.

Сонця  промінь  золотий,
Зазирне  в  кімнату.
Прокидайся,  день  новий,
Годі,  годі  спати...

Задзвенить  роса  в  траві,
Скотиться  з  листочка.
Заспівають  солов'ї,
Десь,  озветься  квочка.

І  по  вулиці  рядком,
Поженуть  черЕду.
Хтось  працює  молотком,
Хтось  смакує  медом.

А  легенький  вітерець,
Підніметься  швидко.
Попрямує  навпростець
І  не  буде  видко...

Лиш  над  полем,  яке  спить,
Пролетить  тихенько.
Щоб  колосся  розбудИть,
Поцілує  неньку...

І  озветься  над  селом,
Журавлиний  клекіт.
Б'є  об  хвилі  хтось  веслом,
Танцюють  лелеки...

Ця  нев'януча  краса,
Лиш  на  Україні.
Найрідніші  небеса
І  волошки  сині...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396472
дата надходження 29.01.2013
дата закладки 01.02.2013


Любов Ігнатова

Завуальована зима

Завуальована  зима-
Зазимлена  вуаль;
І  на  деревах  осіда
Розпушена  печаль...
Не  мають  сонця  небеса-  
Нема  небес  у  сонць;
І  у  хмарових  парусах-
Ні  тріщин,  ні  віконць.
Лежать  засніжені  стежки-
Застежені  сніга;
І  у  яругу  склав  мішки  
Із  пухом  вітрюган.
Закриштальована  вода-  
Заводнений  кришталь;
Летить  сніго'вий  зорепад-
Змережує  вуаль...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396898
дата надходження 31.01.2013
дата закладки 01.02.2013


GreViZ

Новорічне. Привітання всім одноклубникам, читачам, організаторам і адміністрації сайту

Вітаю  всіх  одноклубників,  читачів,  організаторів  і  адміністрацію  сайту  з  Новим  роком,  зичу  всім  щастя,  здоров"я,  здійснення  мрій  та  позитивних  задумів,  бажаю  всім  успішної  духовної  трансформації.


.              Новорічне

Вітер  грає  в  зимову  флояру,
Несе  ночі  оксамитні  крила,
Відганяє  сумну  хмар  отару,
Щоб  ця  ніч  нас  зорями  зустріла.

Хай  щастя,  радості  й  духу  перемог,
Всім  кого  у  цім  житті  зустрів  я  -
Недругам  і  всім  тим  ким  горів  я,  -
Зішле  з  небес  благословіння  Бог!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388767
дата надходження 30.12.2012
дата закладки 01.02.2013


GreViZ

Хай би не було вже більше сліз, …*

.                                    “Скільки  важить  сльоза?”  –  
                                       запитала  у  Бога  дитина
                                                     (фраза,  почута  з  радіопередачі)  


 Хай  би  не  було  вже  більше  сліз,
 Світились  би  очі  радо  –
 Я  біди  усі  би  далеко  відвіз,
 Коли  б  мав  на  те  владу.

 Боже,  то  не  виклик  Тобі  –
 Вірю,  витреш  Ти  кожну  сльозу-перлину,
 Та  поки  живем  у  терпінь  добі,
 До  Тебе  молюсь  за  кожну  дитину.
 
                                                       16  березня  2004  
 
 



*Виокремлено  зі  збірки  "Легенди..."  для  зручності  читачів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385309
дата надходження 16.12.2012
дата закладки 01.02.2013


GreViZ

Ми носії небесного вогню* (до Дня соборності України)

Ми  носії  небесного  вогню
(до  Дня  соборності  України)

Гей!  Серценосці,  де  ви?!  
Ви,  носії  небесного  вогню!
Чому  ж  забули  Життя-древо,
долаючи  Землі  стерню?

Згадай  ж  у  піднесенні  духу
й  вогонь  свій  роздмухай,
бо  кожному  треба  
полинути  серцем  до  Неба!

Негоже  ділити  примари,
простувати  негоже  внікуди
лиш  темряві  вигідні  чвари,
бо  зброя  її  словоблуди.  
 
Пізнай  своє  серце,  пізнай  свій  дух,
до  Неба  скеруй  свого  серця  рух,
бо  кожному  треба
полинути  серцем  до  Неба!

Знай,  Україна  –  то  струна
в  гармонії  космічного  акорду,
від  давнього  Дажбога  й  Перуна  
й  до  другого  Христа  Приходу.

В  приціл  потиличний  кати,
холодним  блиском  ока  злого,  
безсилі  бачити-знайти  
народу  Душу  й  Шлях-дорогу.

Ми  носії  небесного  вогню!
Хто  з  серцем?  Тому  треба,
долаючи  Землі  стерню,
з’єднати  ним  Україну  і  Небо!

                                       22  січня  2001



*Виокремлено  зі  збірки  "Легенди..."  для  зручності  читачів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394309
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 01.02.2013


Олександр Яворський

Сплелися в єдине наші долоні…

Сплелися  в  єдине  наші  долоні,
Цілують  губи  прикриті  повіки,
Затаєний  подих  опинився  в  полоні
Тієї  миті,  що  розтягнулась  навіки.
Схопило  погляд  волосся  розкішне,
Хвилюючий  трепіт  пробігає  по  шкірі,
Наповнює  тіло  бажання  грішне
І  огортає  в  божественнім  вирі.
Лагідні  рухи  оголюють  плечі,
Здригається  серце  позбавлене  волі,
Звільняють  тіло  всі  зайві  речі,
Обійми  впадають  в  обійми  поволі.
Втамовують  спрагу  вустами  вуста,
Наманікюрені  нігті  врізаються  в  спину,
Знаходить  свій  вихід  почуттів  гострота
І  руки  стискають  щосили  перину.
Змальовує  посмішку  втомлене  щастя
І  тане  у  тиші  наше  мовчання,
Лиш  дотик  холодний  до  твого  зап’ястя
Пробачення  просить  за  випадкове  кохання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397189
дата надходження 01.02.2013
дата закладки 01.02.2013


Валерій Голуб

ТИ ЩЕ РОЗКВІТНЕШ…

Споконвіків  ми  тут  несли  свій  хрест.
Іще  з  трипільських  веж,  крізь  лихоліття
Вростало  в  землю,  вилось  до  небес
Мого  народу  мозолясте  віття.

На  рідній  мові  тисячі  років
Молились  ми,  сміялись  і  співали.
Немов  добірне  зерно  засівали
Вкраїнське  слово  у  ріллю  віків.

Чому  ж  сьогодні  в  нас  переважа
Імперський  рик  північного  ведмедя?
Бентежить  слух  говірка  та  чужа,
Згина  мене  аж  до  земної  тверді.

Я  підіймусь.  І  стану  я  на  прю
Сторуким  велетом,  і  стоголосим  словом!
Піснями  предків  небо  підіпру.
Ти  ще  розквітнеш,  рідна  моя  мово!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397181
дата надходження 01.02.2013
дата закладки 01.02.2013


Бойчук Роман

На гобелені

Вся  в  шатах  з  найдорожчої  парчі,
Зійшла  ти  у  мій  світ  із  гобелену.
Сидів  мій  янгол  в  тебе  на  плечі.
Йому  звеліла,  щоб  до  мене  линув.
Здійнявся  ввись  мій  янгол,  наче  птах.
Мені  подарувавши  свої  крила,
Десь  зник  у  гобеленових  світах.
Ти  руки  розвела,  немов  вітрила
Й  в  лебідку  перекинулася  враз.
Дарунок  янгола  був  вдягнутий  на  мені.
...З  тобою  в  парі  опинився  між  оаз  -
На  віки  лебедем  твоїм  на  гобелені.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395497
дата надходження 25.01.2013
дата закладки 01.02.2013


Бойчук Роман

З глибин аж вище неба…

Я  прагну  розчинитися  в  тобі.
Хоч  ні  -  тебе  в  собі  втопити  хочу,
З  тобою  опинитися  на  дні
Блаженства  моря.  Втіха  там  лоскоче,
Доводячи  тіла  до  насолод,
Підносячи  з  глибин  аж  вище  неба
Релаксу  стан  в  рай  плотських  нагород.
Я  знаю  -  нам  обом  це  зараз  треба.
Давай-но  вдвох  зануримося  в  блаж,
А  звідти  линьмо  в  висі  самоцвітів
Тілесних  задоволень.  Свій  пейзаж
Там  намалюєм  з  ейфорії-квітів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396828
дата надходження 30.01.2013
дата закладки 01.02.2013


Дід Миколай

Лиш пятдесят на струнах відзвеніло

Біжать  роки,  як  річка  повновода,
і  ні  защо  їх  неможливо  зупинить.
В  дорозі  в  них  немає  перешкоди.
Не  продаються,  неможливо  їх  купить.

Буття  лиш  трішки  в  осені  оділось.
В  душі  сміється  промінь  -  оптиміст.  
Ой  ще  багацько  в  долі  залишилось,
а    двері  навстіж,  лише  оглянись.

Дівки  -  жінки  кохають  до  упаду:
Хай  повноводдям  живиться  ручай.
Та  обережно  в  хвилях  водопаду,
Щоб  не  втопитись  якось  не  взначай.

У  кулаці  завжди  тримай  пружину
щоб  часом  десь  кудись  не  занесло.
Щоб  не  пропасти  десь  в  лиху  годину,
Теж  при  собі,  тримай  завжди  весло.

Лиш  пятдесят  на  струнах  віддзвеніло.
У  відголосках  стиглих  серенад
блищить  іще,  не  стерлося  вудило.
Тож  хай  клекоче  юнню  листопад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395962
дата надходження 27.01.2013
дата закладки 01.02.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.02.2013


Віталій Назарук

Віщуни весни

Як  потепліло  на  дворі…
І  дощ  полив  на  сніг  крізь  сито,
І  вже  провісники  весни,
Побігли,  щоб  сніги  розмити.

Біжить  струмок,  весна  спішить,
Хоч  ще  зима  права  качає,
Весняний  запах  хоч  на  мить,
У  нашу  душу  заглядає.

Почути  хочеться  «курли»,
Медунки  запахи  вдихнути,
Щоб  роси  знову  ожили,
Тепло  у  душу  повернути.

Співай,    струмочку,  про  весну,
Неси  нам  радість  проліскову…
І  землю  розбуди  від  сну,
І  подаруй  весну  казкову.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397151
дата надходження 01.02.2013
дата закладки 01.02.2013


Ruzhena

Шматочок раю.

За  горизонтом  заховалось  майбуття,-
втомилася...Віддихатись  би.Та  набрати  сил.
Жену  вперед  своє  життя,
не  боячись  зламати  крил.

Мені  б  лиш  озирнутись  крадькома.
Ну,що  там  залишилось  за  спиною?
Я  так  спішила  розпочати  все  з  нуля,
що  кинулась  в  це  море  з  головою.

Сказавши:"Буду  сильна  по-при  все!"
і  душу,й  ноги  позбивала  я  до  крові.
А  за  плечима  все  життя  -  мов  не  моє...
Мов  снів  віддалений  відгомін.

Обличчя  любі,вже  чужі...
Букет  емоцій,сльози,почуття.
Ті,хто  не  вірив  -  де  тепер  вони  усі?
Ті,що  любили  -  доля  розвела...

Я  зупинюся,очі  підведу:
"Господь,терпіння  дай,молю.Благаю!"
В  молитві  чистій  душу  відведу,
бо  це  і  є  він  -  мій  шматочок  Раю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394280
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 01.02.2013


Ruzhena

Що є Любов?

Ми  вмієм  любити!Ми  хочем  любити!
Щоб  все,як  у  фільмах  -  красива  діяльність...
шукаєм  кумирів,щоб  Боготворити,
й  обпалюєм  крила.Жорстока  реальність.

Ми  так  живемо.Так  роль  свою  граєм,
серця  розбиваючи  знову  і  знов.
Життя  не  кіно.Як  мало  ми  знаєм...
В  любові  клянемось.А  що  є  ЛЮБОВ?

ЛЮБОВ  довготерпить!Вона  милосердна!
Свого  не  шукає,не  радіє  з  брехні.
Усе  покриває.А  зранене  серце
знаходить  розраду  в  обіймах  її.

ЛЮБОВ  -  це  Божественно  чистий  дарунок!
Не  мислить  лихого.Всю  себе  віддає.
Вона  вічна,як  світ.В  Ній  одній  порятунок.
Любов...Ніколи...Не  перестає...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396204
дата надходження 28.01.2013
дата закладки 01.02.2013


Vlad Voloshun

Мамина любов

Знову  повертаюсь  на  рідний  поріг  
Залишаючи  позаду  розпуку
А  на  серці  я  свому  зберіг  
Материнську  любов  і  ласку
Знаю  що  жде  мене  тут
Лиш  вона  лиш  вона  –  рідна  мати
І  лиш  те  одне  не  забуть
Я  прошу  тебе  –  матір  пам’ятати  

Мамина  любов  –  це  тиха  молитва  
Що  нессесь  до  Господа  за  сина
Мамина  любов  –  вічна  і  свята
Дякую  тобі  ненько  дорога  
Мамина  любов  –  все  твоє  життя
Виведе  тебе  з  тіні  небуття
Мамина  любов  –  ніжність  почуттів
Ті  завжди  повернутись  хотів

Вже  роки  пройшли  а  вона  одна
Що  чекає  завжди  на  тебе  
Повертаючись  з  далеких  світів
Пригорнуся  матінко  до  тебе  
Сам  уе  давно  я  не  молодий
Та  ніжність  і  ласку
Згадую  завжди  і  твою  мамо  
Вечірню  ,  добру  казку

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396102
дата надходження 28.01.2013
дата закладки 30.01.2013


Siya

Земля співає

Земля  співає  —  чом  їй  не  співати,
Коли  її  цілують  небеса!
І  янголя,  мов  режисер  кирпатий,
Стає  навшпиньки,  —  ба,  яка  краса!

Воно,  мале,  несе  мерщій  намисто,
І  ніжну  сукню -  мов  із  кришталю...
Сипне  сніжинки  -  мариво  іскристе,
А  я  піду,  за  землю  помолюсь.

Щоб  кожен  рік  витали  янголята,
А  небо  землю  цілувало  знов,
Для  когось  вперше  падав  сніг  лапатий,
А  серце  в  гості  прийняло  любов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391199
дата надходження 10.01.2013
дата закладки 30.01.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.01.2013


Радченко

В осінньому лісі

Особливий  запах  листя
Листопад  розлив
І  вином  хмільним,  ігристим
Вітер  пригостив.

В  лісі  сонячно  і  тепло,
Хрускотять  гілки.
Незнайомо,  дивно,  легко
Між  дерев  брести.

І  на  мить,  прикривши  очі,
Зупинити  крок:
Слухати  про  що  шепоче
Клен  або  дубок.

В  листопад  багряно-жовтий,
Як  у  вир  пірнуть
Й  почуттям,  як  ніжним  шовком,
Душу  огорнуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372533
дата надходження 22.10.2012
дата закладки 30.01.2013


Наталя Данилюк

Згадую про вас

Знов  заметіль  пустилася  у  вальс,
Між  білих  віт  тиняються  сніжинки...
Сьогодні    вкотре    згадую    про  вас.
Моїх  думок  сріблясті  намистинки

З  вогкої  шибки  здмухують  вітри
І  десь  несуть  у  сиву  невідомість.
В  густих  вершках  втопилися  двори
І  погубились    вулички    знайомі.

Вже  і  ліхтарик  сонячний  погас,
Квітучим  снігом  вишні  облетіли...
Так  ностальгійно  згадую  про  вас
І  смуток  мій  -  метелик,
                                   сніжно-білий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396662
дата надходження 30.01.2013
дата закладки 30.01.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зимовий ранок…

Так  солодко,  ще  спить  холодний  ранок,
Закутавшись  в  хурделі  снігові.
Спішить  зима,  зустріти  свій  світанок,
Щоб  ніжно  поклонитися  зорі...

Дерева  опинилися  в  полоні,
На  землю,  знову,  ліг  пухнастий  сніг.
Стоять  кущі,  мов,  наречені  сонні,
Неначе  пух,  на  вії  іній  ліг...

Від  холоду  прокинулись  звірята,
Щоб  вмитись  прохолодою  від  сну.
І  повний  кошик,  шишок,  назбирати,
Зустріти  теплим  променем  весну...

Їм  сонечко  всміхається  промінням,
Не  треба  поспішати  дорогі.
І  кружевяне  димарів  сплетіння,
Узорами  лягає  угорі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395068
дата надходження 24.01.2013
дата закладки 29.01.2013


Сідий

СВАРА.

У  "Раді"  сваряться  дві  сили,
Обранців  від  народних  мас.
В  змаганнях  -  хто  кого    знесилив,
Багато  років  тішать  нас.

Коли  ж  закінчаться  ці  біди?
В  них  зовсім  чемності  нема.
Чи  їм  ума  подіти  ніде,
Чи  дуру  більше  за  ума.

Як  так  подальше  працювати,
Повірте  «слуги»  в  ближчий  час
В  Європу  нас  не  будуть  брати,
Європа  «буде  мати  нас».

Тож,  щоб  проблем  таких  не  знати
В  країні,  де  не  ви  одні,
Потрібно  друзі  забувати
Ці  технології  брудні.

Знов  в  Раді  «розпускають»  руки
Та  бач,  терплячий  наш  народ.
А  в  рік  «Змії»,  мої  онуки
Не  обійтися  без  пригод.
СІКалін.
картинка-інтернет.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396159
дата надходження 28.01.2013
дата закладки 29.01.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.01.2013


Мазур Наталя

Народження

Ніч  із  кокону  білого  віхоли
Намотала  ниток.  Ранок  стріхами
Розірвав  сиве  прядиво  холоду.
І  крізь  нього  проміння,  як  золото,
Полилося  тихенько  на  вишиті
Срібним  шовком  дерева.  У  тиші  тій
Заяснілося.  Втішено,  весело
Заспівали  птахи.  Вітром  чесана
Похилила  верба  закосичені
Жовті  прутики.  Сонцем  засвічений
День  зимовий  родився  під  вітами,
У  снігу,  що  палав  самоцвітами.

Для  ілюстрації  використано  картину  
Д.Кустановича  "Зимовий  ранок"
http://levkonoe.livejournal.com/7467214.html

15.01.2013р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394679
дата надходження 22.01.2013
дата закладки 29.01.2013


Валентина Ланевич

Чуєш, любий, шепочеться вітер…

Чуєш,  любий,  шепочеться  вітер,
Гілка  стукає  гулко  в  вікно.
Я  душою  ховаюсь  в  твій  світер,
В  серце  ніжність  вселилась  давно.

І  розгойдує  мрію  на  плесі,
Помережану  думки  клеймом.
Власну  сутність  зв’яжу  в  перевеслі,
Якби  змога  втримати  замком.

Рвуться  кільця,  пече  поцілунок
На  покусаних  спраглих  вустах.
Зір  на  небі,  що  в  морі  піщинок
Та  твоя  наймиліша  однак.
17.01.13

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393387
дата надходження 17.01.2013
дата закладки 29.01.2013


Віталій Назарук

ПОБАЖАННЯ

І  ростуть  козаки,  ніби  буйна  трава,
Первоцвітом  зростають  дівчата,
Україно  моя,  рідна  земле  моя,
Ти  прекрасна  у  нас  і  багата.

Тут  повітря  своє,  тут  і  хмари  свої,
Береги  у  лататі  і  вербах,
Квітне  наша  земля,  не  мовчать  солов’ї,
Щастя  більшого  нам  і  не  треба.

Поклонімось  землі,  поцілуймо  хреста,
Українське  плекаймо  з  дитинства,
Хоча  доля  у  нас  на  землі  не  проста,
Українкам  ходити  в  намистах.

Бережім  те,  що  є  і  додаймо  іще,
Щоб  онуки  зростали  багаті,
Хай  затихне  у  серці  знеболений  щем,
Заживуть  люди  наче  при  святі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388706
дата надходження 30.12.2012
дата закладки 29.01.2013


Віталій Назарук

Героям Крут

Нерівні  сили…  Поле  бою…
Стрільба  і  крики  біля  Крут,
Хтось  друга  прикривав  собою,
Таке  було  на  полі  тут.

Це  ті  спартанці  українські,
Було  їх  триста  і  тоді…
«Братам»,  що  з  півночі  насіли,
Шлях  перекрили  до  землі.

«Північний  брат»  з  червоним  стягом,
Здебільше  п’яна  матросня,
Співали  пісню  про  «Варяга»,
Нагрянули  немов  тічня.

Принадою  була  ідея,
За  нею  бігла  зграя  псів,
Землі  забракло  їм  своєї,
Гарчала  зграя  голосів.

Вони  вбивали  і  трощили,
Збирали  дань,  немов  орда,
І  згарища  землі  лишили,
Всі  зрозуміли  -  це  біда.

За  свою  землю  і  за  волю,
Пролили  кров  на  землю  тут,
Безвусі  хлопчики  ціною  -
Життя  поклавши  біля  Крут.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396371
дата надходження 29.01.2013
дата закладки 29.01.2013


Наталя Данилюк

Просилася до хати заметіль…

Просилася  до  хати  заметіль,
А  я  її  до  себе  не  впускала...
Мело  снігами  щедро  звідусіль,
Зима  стелила  білі  покривала.

Просилася      у    душу      самота,
Плющем  отруйним  потайки  душила,
А      я      густі      засіяла      жита
І  над  проваллям  випростала  крила.

Перехитривши    пастку    гіркоти,
Сховала  смутку  крапельки  солоні,
Допоки    в    серце    не  постукав  ти,
Насипавши    весни    мені  в    долоні!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393984
дата надходження 20.01.2013
дата закладки 22.01.2013


НАДЕЖДА М.

Люблю, коли навколо час дрімоти…

День  натрудився  і  складає  крила.
Чомусь  зітхає  стомлена  земля.
А  вечір  розправля  свої  вітрила,
І  світ  у  нічний  морок  порина.

Люблю,  коли  навколо  час  дрімоти,
Коли  скриплять  від  вітру  ліхтарі.
Тоді  вселяється  у  душу  спокій,
А  з  плеч  спадають  денні  тягарі.

Я  поринаю  в  спогади  таємні.
І  в  котрий  раз  прокручую  цю  мить.
І  блискітки  снують  в  очах  приємні.
Ніяким  їх  вітрам  не  погасить.

Купається  у  хмарах  тонкий  місяць.
Здається,  що  всміхаються  зірки.
Це  нічка  темна  хитра  чарівниця,
Розсипала  на  небі  світлячки.  

Твоя  любов  вселяє  в  мене  віру,
Надія  в  серці  силу  прибавля.
Зникає  десь  і  тема  наболіла.
Кохання  знову  плечі  розправля.
.

Я  подумки  беру  тебе  за  руку.
А  скільки  ж  в  цьому  дотику  тепла!
Ми  бережем   життєву  цю  науку:
Що  серце  без  кохання   -  пустота...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394242
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 21.01.2013


Віталій Назарук

Збережу твої мрії

Дай  мені  мої  крила,  мій  батьку
І  дозволь  полетіти  до  хмар,
Збережу  твої  мрії  на  згадку,
України  моєї    Кобзар.

Розповім  про  калину  і  сало,
Похвалюсь  українським  борщем
І  повір,  в  нас  добро  не  пропало,
Але  в  серці  бринить  чомусь  щем…

Заспіваю  пісень  про  калину,
На  весіллі  станцюю  гопак,
Буде  жити  тоді  Україна,
Коли  прийде  до  влади  козак.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389767
дата надходження 04.01.2013
дата закладки 21.01.2013


Віталій Назарук

А я люблю

Не  хочу  говорити  про  любов…
Це  стан  душі,  коли  співає  небо
І  кращого  мені  в  житті  не  треба,
Лише  б  любов  верталась  знов  і  знов.

Зустріти  ту  єдину,  як  колись
І  обнімати  стан  той  смерековий.
Тоді  ж  бо  почуття  оті  взялись,
Коли  попав  я  у  твій  світ  казковий.

Моє  кохання,  ти  моя  зоря!
Моя  лебідка,  що  пливе  у  небі!
Ти  зберігаєш  напрям  корабля,
Тому  нічого  більш  мені  не  треба!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392058
дата надходження 13.01.2013
дата закладки 21.01.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А я туди, де солов'ї, у літо лину…

Моя  рука  в  твоїй  руці,  це  так  приємно
І  поцілунок  на  щоці  у  нас  взаємно.
Танцюють  вальс  свій  за  вікном,  сніжинки  білі,
Розкажуть  казку  перед  сном,  нам  заметілі.

А  казка  та,  неначе  сон,  прийшла  неждано
І  б'ється  серце  в  унісон  несе  кохання.
Мороз  малює  за  вікном  чудну  картину,
А  я  туди,  де  солов'ї,  у  літо,  лину...

Серед  прозорого  світанку,  серед  квітів,
Зустріну  сонечко  на  ганку,  шелест  вітів.
Торкне  метелик  нас  крилом,  обох,  так  ніжно,
Я  обернулась,  за  вікном,  хурделі  сніжні.

Горить  вогонь,  співає  пісню  у  каміні,
Стоять  у  білому  вбранні  сумні  ялини.
І  стало  затишно,  так  тепло  у  кімнаті,
У  снах  нам  будуть  солов'ї  пісень  співати...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393879
дата надходження 19.01.2013
дата закладки 21.01.2013


Віталій Назарук

Мудрість

Приходить  мудрість  із  роками,
Коли  пройдеш,  чи  проповзеш
По  болотах,  загоїш  рани,
І  всього  розумом  сягнеш.

Зануришся  у  мутні  води…
Побачиш  в  хмарах  їхню  суть…
І  станом  слякоті    в  погоді,
Перебереш  всю  каламуть.

Посієш  хліб  -  зумієш  жати,
І  зрозумієш  сенс  життя,
Навчишся  мріяти,  кохати,
Відстояти  зумієш    «Я».

Виходь  з  положення  любого,
Будь  завжди  з  винятком  на  «Ти»
І  добивайся  чесно  свого,
Старайся  мудрість  берегти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393191
дата надходження 17.01.2013
дата закладки 17.01.2013


Helen Birets

МОЙ ПЕРВЫЙ ПОЦЕЛУЙ

Мой    первый    поцелуй    по    времени    из    детства,
Он    полон    робости,    невинности,    тепла.
(К    воспоминаниям  добавила    кокетства),
Но    что    засядет    в    душу,    признаюсь      ─  не    ждала...

Ты    ниже    ростом    был,    такой    же,    в    конопушках,
И    кудри    непослушные,    ну,  копия    мои,
Тогда    не    думала,    какие    в    детстве    чувства?
(А    ты    влюблен    был      ─  узнала  в    наши    дни)

Время    текло,  с    тобой    учились    в    одном    классе,
Взрослели,    обживая    всё    старшие    года.
Ты    скромничал,    молчал,    боясь    в    чувствах    отказа,    
А    я    не    видела,    о    чем    молчат    твои    глаза.

Все    после    школы    мы    разъехались    куда-то.
Кто    в    мир    семьи,    кто    в    жизнь    забот    ─  по  круговой,
Но    лишь    на    встрече    
пятнадцатилетней    нашей  
Сказал:    "Любил!",    и    нежно    чмокнул  
 раз-другой!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392010
дата надходження 13.01.2013
дата закладки 17.01.2013


Мазур Наталя

Таїна

Спадає,  розгубивши  зорі,  вечір.
Кружляє  пухом  в  оксамитнім  небі.
Влягається  на  віти  молодечі
Гінких  дерев.  Немов  казковий  лебідь,
Кущ  ялівцю.  Вдягнувши  капелюха,
Багряні  брості  хилить  горобина.
Через  рядно,  що  ткала  завірюха,
Протоптана  мереживна  стежина.
Лавки,  у  сніг  загрузлі  по  коліно,
Дрімають  мирно  попід  ліхтарями,
Що  у  покорі  стали  і  уклінно
Мене  вітають  жовтими  вогнями.

Врочиста  тиша!  Наче  таїною
Наповнилось  довкола  все  до  краю...
Сніг  білим  пухом  в'ється  наді  мною  -
То  ангели  у  небесах  літають.

24.12.2012р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391075
дата надходження 09.01.2013
дата закладки 17.01.2013


Любов Ігнатова

Рідні незнайомці

Ми  з  тобою  -  рідні  незнайомці:
Ніби  й  поруч  ти,  а  начебто  й  нема...
А  я  просто  мріяла  про  сонце,
Хоча  й  знала:  за  вікном  -зима.

А  я  просто  мріяла  про  весни,
Щоб  омити  серце  у  струмках.
Може,  хоч  тоді  любов  воскресне
У  твоїх  натомлених  думках?..      

Облітають  пелюстки  із  квітів...
Хоч  з  тобою  тричі  я  цвіла...
Може,  хоч  би  спробуєш  зігріти?
Бо  мені  так  хочеться  тепла!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392871
дата надходження 16.01.2013
дата закладки 16.01.2013


НАДЕЖДА М.

Бо приносить щастя малахіт…

Я  милуюсь  проліском  розквітлим.
І  на  фоні  снігу  синява.
Ніби  він  беззахисний,  тендітний,
Але  товщу  снігу  пробива.

І  радіє:  знову  народився!
І  цвіте  усім  снігам  назло.
Він  на  небо  з  усміхом  дивився...
Той  же  колір!  Як  же  повезло!

Подививсь  здивовано  на  мене...
Очі  мають  колір  не  такий.
Він  побачив  оксамит  зелений
І  подумав:  як  листочок  мій.

Синій  із  зеленим  так  пасує!
І  неначе  став  світлішим  світ.
Та  весна  у  жилах  вже  пульсує,
Бо  приносить  щастя  малахіт!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391527
дата надходження 11.01.2013
дата закладки 16.01.2013


Наталка Кольоровісни

А ти не гукаєш…

Ізнов  зарядили  ті  кляті  дощі,
Струмлять,  бубонять,  стукотять  без  потреби.
Я  вже  розучилась  писати  вірші
І  всесвіт  не  вмію  любити  без  тебе.

Приречене  листя  зіпріє  до  тла
Покіль  мандруватиме    в  пошуках  правди.
А  я  б  за  тобою  у  безвість  пішла
Крізь  терни,  крізь  морок,  якби  погукав  ти.

А  ти  не  гукаєш….  То  ж  плачте  дощі,
Залийте  усе,  стукотіть  без  потреби.
Я,  може,  навчуся  писати  вірші
І  всесвіт  навчуся  любити  без  тебе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375245
дата надходження 03.11.2012
дата закладки 16.01.2013


Віталій Назарук

Моя волинська земля

У  дитинстві  йшов  у  ліс  грабовий,
Де  по  вечорах  то  тут,  то  там,
Соловейко  трелі  слав  чудові,
У  світи  -  моргаючим    зіркам.

І  босоніж  втоптана  стежина,
Кликала  у  безтурботні  дні,
Де  цвіла  заплетена  ожина,
Ягода  волинської  землі.

І  роки  співали  безтурботні,
І  співала  радість,  мов  жива,
Бджоли  затихали  в  дні  не  льотні,
Молодь  йшла  у  поле  на  жнива.

А  зібравши  хліб,  в  стерні  глибокій,
Спориші  до  самої  зими,
Пастухам  давали  чистий  спокій,
Випасала  молодь  корови.

І  тепер  проходячи  крізь  роки,
По  стежині,  де  гудуть  джмелі,
Я  цілую  ніжно  взявши  в  руки,
Грудочку  волинської  землі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392553
дата надходження 15.01.2013
дата закладки 16.01.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

На вулиці мороз, а в серці літо…

Вечірня  тиша  землю  огортає,
На  небі  зорі,  наче  кришталі.
І  місяць  в  хмарах  човником  пірнає,
Ховає  свої  смутки  і  жалі...

Рипить  сніжок  у  мене  під  ногами,
По  вулиці  блукає  морозець.
Ти  зігріваєш  ніжними  словами.
У  височінь  несе  їх  вітерець...

Так  тепло  у  душі,  неначе  літо,
Нам  посилає  промені  свої.
На  вікнах  акварелів  дивні  квіти,
Бурульки  оксамитово  -  ясні...

Лягають  руки  у  твої  долоні,
Чарівна  лине  музика  душі.
Так  б'ється  серце  і  пульсують  скроні,
А  у  думки  вливаються  вірші...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391828
дата надходження 12.01.2013
дата закладки 15.01.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сніжинки розтікаються по віях…

Сріблясте  сяйво  по  холодних  хвилях,
Виблискує  прозорим  кришталем.
Сніжинки  розтікаються  по  віях
І  світить  ніч  яскравим  ліхтарем.

По  небу  хтось  розсипав  намистини,
Очима  їх  для  мене  ти  збирав
Мій  дорогий,  коханий  і  єдиний,
Лиш  на  світанку  їх  подарував...

На  вушко  тихо  шепотіли  мрії,
Розповідали  про  палку  любов.
Ці  почуття  моєму  серцю  милі,
Зустрітись  з  ними  хочу  любий,  знов.

І  хоч  довкола  грають  сніговії,
А  деригентом  є  у  них  Зима.
Не  згаснуть  з  серця  ці  мої  надії,
Я  їх  собі  придумала  сама...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392487
дата надходження 14.01.2013
дата закладки 15.01.2013


Тетяна Луківська

Верби…

Берізки,  тополі  і  клени,
Без  листя,  ну,  геть  роздяглись!
А  верби  жовтаво-зелені,
Уперто  за  руки  взялись…
І  зовсім  не  хочуть  скидати
Ошатне  у  сонці  вбрання,
Так  гордо  стоять  біля  хати,
Неначе  осіння  рідня.
Тремтливо    тріпочуть  листочки
В  завії  холодних  вітрів.
І  візерунком  в  сорочки
Лягає  осінній  мотив.
А  верби  сьогодні    не  плачуть,
Вони,  просто,  трішки  сумні.
Гілля  опустили,  неначе
Задумались  в  тихому  дні.
І  сльози  колишні  у  росах,
Згоріли  зірками    давно...
Зібрала    все  осінь  у  посаг.
А  вербам,  чомусь,  все  одно.
Вони,  наче  подихом  літа,
Пройшли  повз  осінню    сльоту.
І  загорнувшись  у  віти,
Листочки  готують  до  сну.
Забули  ,  напевно,  сердешні,
Що  хуга  зимова  в  порі.
А  вітер  сердито  у  клешні
Все  листя  збирає  в  дворі…
І  падає,  падає  тихо  
Вербова  краса  до  землі…  
Лиш  мить  …і  уже,  наче  вихор!
Сяйнула  зима  на  крилі.
Війнула  із  неба  пихато
Білявих  сніжинок  в  танок.
І  верби  мої  біля    хати
Сплела  у  зимовий  вінок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382867
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 15.01.2013


Наталя Данилюк

Два янголи

Опусти  мене  тихо  додолу
На  сатинових  крилах  своїх.
На  зимову  печаль  захололу
Облітає    замріяно    сніг,

Наче  свіже  пелюстя  жасмину,
Що  роздмухав  легкий  вітровій.
Снігопад  побілив  скатертину,
Силует  розпрозоривши  твій.

Замережили    ніч    заметілі,
Загортаючи  Всесвіт  крильми,
Ми  з  тобою  два  янголи  білі
На  криштальній  долоні  зими.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389536
дата надходження 03.01.2013
дата закладки 15.01.2013


НАДЕЖДА М.

І обізвуться стуни скрипаля…

Коли  у  серці  пророста  росточок,
Це  значить  оживає  почуття.
Щоб  не  зів"яв,  водички  б  хоч  ковточок...
А,  може,  треба  усмішка  твоя?

Воно  тоді  розпустить  ніжне  гілля,
І  розцвіте  квітками  мигдаля.
І  хоч  зима:  сп"яніє  все  довкілля.
І  обізвуться  струни  скрипаля.

Це  музика  любові  оживає.
І    тихо  ця  мелодія  звучить.
А  серце  у  блаженстві  спочиває.
Про  те,  що  так  боліло,  промовчить.

І  знову  я  в  твоїх  обіймах,  любий.
Хай  серденько  від  страху  не  тремтить!
А  ти  цілуй,  цілуй  медові  губи..
Хіба  що  є  солодше,  як  ця  мить?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391776
дата надходження 12.01.2013
дата закладки 15.01.2013


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Під шатром розписаного неба…

Зібралися  сніжинки  в  білі  зграї,
У  ніжнім  вальсі  радісних  думок.
Пішли  зі  серця  ген  сумні  печалі,
Зима  танцює  в  полі  свій  танок...

Весь  світ  в  вікні  немов  весела  казка,
У  білосніжних  кружевах  зими.
Різдв'яні  свята,  маскарадні  маски,
А  вечір  подарує  диво  -  сни...

І  під  шатром  розписаного  неба,
Запалить  ніч  для  нас  свої  вогні.
Так  холодно  мені  було  без  тебе,
Без  мене  бУло  холодно  тобі...

Від  щастя  засвітились  мої  очі,
Збентежились  трояндові  уста.
Збулись  нарешті  сни  оті  пророчі,
Не  страшна  нам  зимова  мерзлота.

Немов  далеких  споминів  примара,
Прийшла  любов  до  нас  з  тобою  в  сни.
Зачепиться  у  косах  біла  хмара,
Зігріє  сонце  теплої  весни...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386568
дата надходження 21.12.2012
дата закладки 23.12.2012


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зимовий ранок в акварелях…

Зимовий  ранок  стукає  у  вікна
І  стелиться  туманом  по  землі.
Від  сонця  сніг  виблискує  привітно
І  кружев'яний  іній  на  гіллі...

А  на  шибках    морозу  акварелі,
Сплели  густий,  посріблений  вінок.
У  парку  ліхтарі  немов  тарелі
І  чути  галасливий  шум  сорок...

Повітря  свіже  і  напів  прозоре,
Легка  вуаль  повисла  в  вишині.
Пішли  за  обрій  спати  ясні  зорі,
Поплив  за  ними  місяць  у  човні...

На  вітрі  загойдалася  калина,
Неподалік  почувсь  веселий  сміх.
Попадали  додолу  наместини,
Пташок  вони  порадували  всіх...

Зимовий  ранок  стукає  у  вікна...
Сьогодні  буде  пречудовий  день.
Проміння  ніжне  сонячного  світла,
Нам  наспіває  лагідних  пісень...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386646
дата надходження 21.12.2012
дата закладки 23.12.2012


Надія Таршин

Люблю тебе, земле

Люблю  тебе,земле,  величну  і  пишну,
Моє  ж  бо  життя  на  тобі  –  лише  мить,
Ще  вітер  мені  ніжно  пісню  колише,
Ще,  земле,  даруєш  небесну  блакить.

І  сонце  всміхається  весело  й  радо,
І  очі  у  квітів  такі  чарівні,
І  навіть  коли  опадеш  листопадом,
Ніхто  не  завадить  любити  мені.

Любов  до  матусі,  дітей  і  родини,
Любов  до  землі  –  найсвітліші,  святі,
Бо  навіть  в  лиху  і  найтяжчу  годину
З  чола  розганяєш  ти  зморшки  круті.

І  я  тебе,  земле,  не  зраджу  ніколи,
Допоки  Бог  силу  дарує  мені,
Засію  я  щедро  своє  рідне  поле
І  сіяти  буду  квітки  чарівні.

26.01.2009р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385826
дата надходження 18.12.2012
дата закладки 20.12.2012


Віталій Назарук

Ходімо до храму

Великий    спозаранку  вдарив    дзвін,
Якось  так  глухо  защеміло  серце
І  розбудив  дитину  вперше  син,
Щоб  з  ним  удвох  піти  раненько  в  церкву.

Молитви  з  дідусем  учив    не  раз,
Просив  бабусю  нової  колядки,
Цікавився  де    є  іконостас,
Які  у  церкві  введені  порядки.

Чому  у  наших  храмах  не  сидять,
За    упокій  і  за  здоров’я  ставлять  свічі,
Що  означає  слово  –  благодать,
Чому  чоло  без  шапки  чоловіче?

Чому  жінки  до  храму  йдуть  в  хустках,
А  на  Водохреще  кругом  вода  свячена,
Чому  у  церкві    голуб  -  віри  птах
І  білий  вельон  має  наречена?

Щоб  відповісти,  вчитись  маю  сам,
Але  онуку  пояснити  мушу,
Хай  і  надалі  він  приходить  в  храм,
Молиться  Богу,щоб  очистив  душу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386282
дата надходження 20.12.2012
дата закладки 20.12.2012


Окрилена

І дощ, і сніг…

Скотився  перстень  ночі  золотавий,
в  обіймах  пальців  ніжиться  зоря.
І  дощ  у  шибку  -  наголос  проставив
на  змоклі  від  очікувань  слова…

Жовтіє  скло  у  місячній  оливі  -
з  вершечка  неба  скрапує  зима…
Як  Ваші  очі  в  усмішці  щасливі  -
тоді  і  щастя  більшого  нема.
 
І  Як  би  не  згустилися  тумани  -
у  серці  буде  теплий  Оберіг,
і  Як  би  грізно  дощ  не  лихоманив  -
назавтра  він  летітиме  як  сніг…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381999
дата надходження 02.12.2012
дата закладки 20.12.2012


Helen Birets

ЗАКВІТЧАНА ЗИМА

Весна    запахла    квітами    в    повітрі,
Надворі    тільки    грудень,  снігу    намело.
Квітневий    запах,    свіжістю    сповитий,
Уява    створює    любові    джерело.
***
Казковість    вальсує,    фіксує    моменти,
Що    ніжніcть    залишили    в    пам’яті    нам.
А    квіти    у    грудні    -    це    лиш    диригенти,
Що    створюють    настрій    моїм    почуттям.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384132
дата надходження 11.12.2012
дата закладки 18.12.2012


Helen Birets

ЗИМНО

Зимність    покрила    мої    почуття,
Стали    вони    вмить    холодні,
Інеєм    вкрилося    навіть    життя,
Холод    вирує    ─  в    безодні...  

Щем    мого    серця    відчутний,    ледь-ледь,
В    холод    поринувши,    вкотре.
Серце  пізнало,  яка  вона  –  твердь.
Це,  мабуть,  краще,    ніж  мокре...

Сонце    принишкло,    зігріти    несила.
Радістю    влити    світло    й    тепло,
Щоб    піднялися    знесилені    крила.
І    почуття    у    весну    занесло́.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383233
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 18.12.2012


НАДЕЖДА М.

Я краплинками ніжність збираю…

Я  краплинками  ніжність  збираю,
Що  лишилась  в  самотній  душі.
І  думками  себе  ще  втішаю:
Не  забуде  ж   мене  в  метушні.

Я  тобі  принесу  без  вагання
Свої  щирі,  палкі  почуття,
Може,  ти  ці  оціниш  старання,
А  в  душі  запече  каяття.

Я  так  хочу  торкнутись  рукою
Твоїх  ніжних  малинових  вуст.
І  ходою  такою  легкою,
Вітерцем  я  до  тебе  ввірвусь.

Примощуся  на  краю  сердечка.
Хто  ж  за  це  мене  може  судить?
Тільки  ти,  ніби  спиш...  Ні  словечка!
Як  же  серце  твоє  розбудить?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385286
дата надходження 16.12.2012
дата закладки 18.12.2012


Ninel`

ДАРУНОК ДОЛІ

Дощі  із  сумом  осінню  сплелись,  
Гуде  в  міжвітті  вітер  очманілий.  
І  звідки  Ви  оце,  тепер  взялись,  
Коли  на  серці  холоди  засіли?...  

Ніби  для  мене  зустріч  берегли,  
Долоні  ніжно  гріли  без  вагань.  
Й  серед  жоржин  осінніх  скинути  змогли  -
Сльозу  із  щік  моїх  у  океан...  

Барвистий  килим  щедро  розіслали,  
Із  золота  дерев  і  цвіту  хризантем,  
Щоб  я  по  ньому  легко  так  ступала,  
В  слідах  згубивши  душевний  щем  

Своїми  розгорнули  Ви  руками,  
Навислі  хмари  над  моїм  чолом.  
Сказали  тихо:  "Ти  і  є  та  сама  -  
Яких  до  тебе  в  світі  не  було"...

Розвіялася  осені  журА,  
Зцілили  мою  душу  Ви  від  болю.  
Не  знаю,  без  любові  б,  як  жила?
Напевно,  Ви  мені  дарунок  долі!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383805
дата надходження 10.12.2012
дата закладки 18.12.2012


Бажена Володиєвська

Співуча Україна

Зелена  травиця,  пречистеє  небо...
Моя  Україно,  як  тебе  люблю!
Мені  ж  то  потрібно,  мені  дуже  треба;
Співай  же  ти  пісню  тому  солов’ю.
Про  той  чистий  гай  і  чарівну  діброву,
Про  гори,  лани  і  сумлінну  ріку;
Забудем  під  пісню  про  зло  і  про  горе
Забудем,  лиш  чувши  пісню  таку.
Згадаємо  подвиги  тих  українців,
Що  серце  за  тебе,  мій  краї  віддали.
Згадаєм  про  воду  холодну  в  криниці,
До  тебе  залежную  волю  тягли.
Згадаєм.  Хай  радощі  вірою  квітнуть,
Несуться,  співають,  не  згаснуть  вони.
Співай,  а  в  майбутньому  і  наші  діти
Співають  тобі,  як  робили  це  ми!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385792
дата надходження 18.12.2012
дата закладки 18.12.2012


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А за вікном танцює хуртовина…

В  густих  заметах  губиться  світанок,
Завіяло  протоптані  стежки.
Не  гріє  сонце  цей  морозний  ранок,
Лягають  на  папір  мої  думки.

А  за  вікном  танцює  хуртовина,
Летять  сніжинки,  наче  білий  пух.
Лягла  на  землю  біла  скатертина,
Та  не  зламався  український  дух.

Зима,  неначе  Сніжна  королева,
У  сани  білих  коней  запрягла.
Розвісила  перлини  по  деревах,
Прибрала  все  навколо,  як  могла.

Притихла  і  засумувала  річка,
Мороз  скував  її  аж  до  весни.
Сховалися  від  холоду  синички,
Ведмідь  в  барлозі  бачить  свої  сни.

Мете  -  мете,  сердита  заверуха,
А  в  хаті  тепло  і  в  печі  вогонь.
Її  симфонію  ти  тихо  слухай,
Торкнись  думками  холоду  долонь...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384843
дата надходження 14.12.2012
дата закладки 17.12.2012


Наталя Данилюк

Біла печаль

Сумує  день  на  білому  папері,
Розгорнутому  снігом  по  землі,
І  збитими  вершками  акварелі
Загусли  на  пошерхлому  гіллі.

Від  подиху  морозу  перемліли
Вітрами    не    причесані    кущі
І  смуток  мій  сьогодні  білий-білий,
Прочинене    віконечко    душі,

А  в  ньому  стільки  білої  печалі,
Такого  снігу  зА  ніч  намело!..
І  зайнялися  інеєм  скрижалі,
Під  кригою  застигло  джерело...

Вустами  пересохлими  ворушу
Вогких  туманів  димчасту  вуаль...
Ну,  зазирни  промінчиком  у  душу,
Розвій  оту  засніжену  печаль!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384810
дата надходження 14.12.2012
дата закладки 17.12.2012


Наталя Данилюк

Лебедино-сніжні заметілі

Цілий  день  сніжи́ло  за  вікном,
В  горностаях  біла  королева
В  домоткане  грубе  полотно
Загортала  приспані  дерева.

На    вікні    повісила    шифон,
Візерунки    дивні    вишивала
І  плелись  мережива,  мов  сон,
Під  снігами  танули  дзеркала

Недопитих    осінню    калюж.
Стиглі  грона  мерзли  на  калині
І  пелю́стя    випалених    руж  
Проглядало  в  білій  пелерині.

А  під  вечір  сонні  димарі
Розпустили  пасма  посивілі
І  вляглися  спати  у  дворі
Лебедино-сніжні  заметілі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382685
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 17.12.2012


Наталя Данилюк

Зима в Карпатах

Зима  в  Карпатах.Ух,  яка  зима!
Які    патлаті    сніжні    кучугури!
Мете-мете    і    про́світку    нема,
Дзвінких  бурульок  срібні  абажури,

Немов  гірлянди,    туляться  до  стріх.
Молочним  димом  викурився  ранок,
У      кожушку      ондатровім      горіх
На  білу  ковдру  струшує  серпанок.

Вузької  стежки  вибілився  шов,
В  овечі  дже́рги*  вкутало  долини
А  хтось  небесне  лоно  розпоров  -  
Закружеляло    пухом  тополиним.

А  сніг  на  ґа́нок  та́тем*  крадькома  -  
Не  проженеш  прудкого  горностая,
Зима    в    Карпатах.Ух,  яка  зима!
Мов    налетіла    лебедина    зграя.


*Тать  -  злодій.
*Джерга  -  гуцульський  тканий  килим  або  покривало.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384327
дата надходження 12.12.2012
дата закладки 17.12.2012


Наталя Данилюк

Зимова відлига

Відлига.Крапельки  дрібні
Снують  рапсодію  зимову
І  білу  тишу  вечорову
З  небес  осяяли  вогні-
Зірок  коштовні  міріади.
Бурульок  дзенькає  кришталь,
Легкий  посріблений  перкаль
Впав  на  сади  і  на  левади.
Нап'явши  хутряний  каптур,
Схилила  голову  калина
І,  наче  зграя  лебедина,
Біліють  купи  кучугур.
Таке    оманливе    тепло,
Застигнуть  недоречні  сльози,
Як  тільки  вранішні  морози
Дихнуть  крізь  плетиво  гілок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385496
дата надходження 17.12.2012
дата закладки 17.12.2012


Віталій Назарук

ОРЕЛ

Біжить,  мов  хвиля,  тінь  по  полонині,
Це  беркут  в  небесах  ліг  на  крило,
Розхитує  смерічки    вітер  сині,
Співає  Черемоша  джерело.

Орел  парить  у  небі  урочисто
І  гонить  хмари  помахом  крила,
Вверху  синіє  небо  чисте  –  чисте…
Безхмарне  небо  тільки  для  орла.  

Живи  століття,  бережи  Карпати,
Смілива  птахо,  ти  гірська  краса,  
Ти  вмієш  силу  з  синіх  гір  черпати,
Нехай  тобі  радіють  небеса.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384570
дата надходження 13.12.2012
дата закладки 13.12.2012


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Завітала трійкою Зима…

За  вікном  вставав  морозний  ранок,
Виглянуло  сонце  із-за  хмар.
Гори  тихо  спали  бо  світанок,
Не  гонив  на  випаси  отар...

Пострибала  по  деревах  білка,
Шлях  шукала  до  свого  дупла.
Всілися  синички  в  ряд  на  гілках,
Їх  розмова  радісна  була...

Снігом  все  закидало  довкола,
Завітала  трійкою  Зима.
Білим  покривалом  вкрила  поле,
Похазяйнувала,  недарма...

Стали  сіруватими  хмарини,
Полетів  із  неба  білий  пух.
З  переливом  наче  лебединий,
Залишився  в  цьому  краї  дух.

Б'ють  копитом  коні  білогриві
І  дзвенять  дзвіночки  десь  здаля.
Хуртовини  прилетять  примхливі,
Кришталем  блищатиме  земля...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383087
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 11.12.2012


Наталя Данилюк

Груднева ніч

Груднева  ніч.Барвиста  мішура
Міські  вогні,  підборів  перестуки.
Йдемо  удвох,  тримаючись  за  руки,
Мов  безтурботна  щира  дітвора.

Зимовий  килим  ковзає  з-під  ніг,
Тобі  за  комір  снігу  натрусило-
Який  чудний!(і  посміхаюсь  мило,
Так  неквапливо  струшуючи  сніг).

В  обіймах  ночі  змерзли  ліхтарі,
Розсипавши  медово-жовті  плями.
Уздовж  вітрин,  освітлених  вогнями,
Ми,  наче  дві  загублені  зорі,

В  застиглій  тиші  довго  снуємо,
Замерзлі  пальці  гріємо  вустами,
Дзвенить  повітря  свіже  поміж  нами,
Ох,  не  лякай  так  холодом,  зимо́!

Бо  що  нам  сніг,  мороз  чи  вітровій,
Коли  удвох,  замріяні  й  щасливі
Ми,  наче  зорі,  світло-мерехтливі,
Торкаєм  неба  кінчиками  вій!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383060
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 11.12.2012


Ліоліна

Рожевий сніг

За  вікном  худрелиця  свистить  так  таємниче!
Із  зірок  далеких  сиплеться  рожевий  сніг.
Заметіль  співає,  чарівниця,  кличе,  кличе.
Сніг  засипав  би  до  неба  землю,  якби  зміг.

Він  –  рожевий  падав,  як  троянди  ніжні  квіти,  -
Засвітивсь  серед  дерев  промінням  ліхтарів.
А  сніжинка  кожна  міниться  рубіном  й  світить.
Як  ліхтариками  стати  дивний  сніг  зумів?

І  злилося  із  землею  непрозоре  небо.
Серце  завмирає  від  незвичної  краси.
Ніч  розфарбувала  місто  густо,  світло,  легко.
Сніг  рожевими  пелюстками  світ  затрусив.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383285
дата надходження 08.12.2012
дата закладки 11.12.2012


Віталій Назарук

ЗИМОВА КАЗКА

Засоромлене  сонце  з’явилось  на  сході,
Заскрипіли  пісенно  під  ногами  сніги,
Снігурі  під  вікном  при  морозній  погоді,
А  дими  з  коминів  на  городи  лягли.

Дрібний  сніг  пролітає  і  сіяє  рубіном,
У  легенькому  танці  виконує  па
І  збирається  сніг  в  кучугури  під  тином,
Його  вітер  туди  із  хмарин  досипа.

А  хмарки,  ніби  срібні,  летять  лебедино,
Виписують  в  небі  легкі  віражі
І  сніжок  досипає  пухнасту  перину,
Творить  казку  зимову,  що  близька  до  душі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384049
дата надходження 11.12.2012
дата закладки 11.12.2012


Віра Нагорна

Кам'яниста моя дорого…

Кам'яниста  моя  дорого,
Як  же  тяжко  тобою  йти,
Спотикаючись  об  пороги,
Досягати  самій  мети,

Наодинці  з  чуттям  великим,
Під  прицілом,-хоч  не  боюсь!-
Коли  все,  що  не  скажеш  -    дике,
Все  крамольне,  за  що  борюсь

Неприйнятне  ,  за  що  печеться
І  горить,  і  спокій  втрача,
І  схвильовано  б'ється  -  серце,
Випромінює  біль  в  очах!

Всі  поснули,ніщо  не  збудить,
Не  примусить  нас,  сплячих,  встать,
Зняти  маски,  змести  полуду,
Те,  що  люди  ми  пригадать;

Що  й  у  нас,  як  в  людей,  є  хата,
Солов'їна  в  ній  мова  є,
Що  талантами  ми  багаті,
І  любити  нам  слід  своє:

Коломийки,  у  горах  творені,
Думи,  що  наспівав  наш  Схід,
Ту  красу  землі  неповторну,
Що  чарує  й  дивує  світ,

Півмільйона  пісень  козачих,
Про  кохання,-  ото  казна!
Як  бандура  співає-плаче!
Їй  аналогів  мир  не  зна!

Україно,  моя  любове,
Чом  же,  мамо,  ти  вся  в  сльозах,
Чом  дітей  безневинною  кров'ю
Поливаєш  тернистий  свій  шлях?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355358
дата надходження 05.08.2012
дата закладки 05.12.2012


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти слів для мене не жалій…

Ти  слів  для  мене  не  жалій,
Я  так  тебе  люблю.
В  моїх  думках,  ти  лише  мій,
Без  сліз  і  без  жалю...

Кохання  щире  і  палке,
І  доля  в  нас  в  руках.
Немов  вино  оте  п'янке,
Усмішка  на  устах.

Ти  тільки  мій,  ти  тільки  мій,
Завжди  в  моїх  думках.
Твої  слова  мені  одній,
Призначені  у  снах.

А  я,  як  те  дитя  мале,
Не  зраджу  ні  на  мить.
Що  послав  Бог  -  воно  святе,
А  зраджене  -  болить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382406
дата надходження 04.12.2012
дата закладки 05.12.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.12.2012


ABIV

Колискова Осені

Іній  тане  в  листопаді,
Сходить  з  жовтого  листка.
Несподіванкою  стала
Ця  чарівна  мить  тепла.
Осінь  легкою  ходою  
Прямувала  до  Зими
І  сама  замилувалась
Власним  витвором  краси.
Миготить  вогнем  багряним
У  проміннях  тихий  парк.
Листя  шепотить  віршами
На  алеях  і  стежках.
Тихо  так.  Ніхто  не  хоче
Мрії  Осені  спинить.
Дні  короткі,  довгі  ночі...
Календар  перегорніть  -
Треба  трошки  зачекати,
Щоб  її  не  налякати
Тихо.  Осінь  має
Колискову  доспівати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382606
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 05.12.2012


Віталій Назарук

Будь слухняною зимонько

Холодний  вечір,  небо  у  зірках,
Співає  Місяць  про  зимові  хмари,
Перші  сніжинки  тануть  на  щоках,
Виблискують,  як  сльози  від  забави.

Біліє  поле,  засіває  сніг,
А  вітер  творить  магію  надворі,
Листочки  гонить,  стелить  їх  до  ніг
І  творить  нам  сніжинки  кольорові.

Зимо  -  красуне,  принеси  сніги,
Накрий  хліба  периною  святою,
Хай  при  тобі  спочинуть  береги,
І  засміються  ранньою  весною.

Нам  снігу  дай  і  подаруй  Різдво,
Пришли  Діда  Мороза  в  кожну  хату!
Щоб  свято  в  домі  щастям  зацвіло,
Столи  були  у  кожного  багаті!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381927
дата надходження 02.12.2012
дата закладки 05.12.2012


Ruzhena

Я буду.

Твоїм  я  буду  найсолодшим  сном.
П"янкою  піснею  проллюся  на  світанку.
Мов  та  лілея  за  твоїм  вікном,  -
я  чаруватиму  собою  сотні  ранків.

Я  огорну  тебе  своїм  теплом,
у  всіх  вкраду.І  заберу  у  літні  ночі.
До  ніг  нам  зорі  встеляться  ковром,
й  здійсняться  мої  сни  дівочі.

Я  буду  твоїм  світлом  у  житті,
незримо  нас  з"єднала  доля.
Ти-моя  віра,моя  сила.Ти-мій  світ.
Я  ж  твоя  слабкість.І  твоя  п"янка  неволя.  ́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345983
дата надходження 24.06.2012
дата закладки 04.12.2012


STRANIERA(Кошіль Надія)

Я відпускаю тебе на волю. к

Моє  кохання  вiдпустила  я  на  волю.
Зіщулилась  без  нього,  замерзаю.
Замучилась  душа  моя  від  болю.
Кругом  самотність,  розум  я  втрачаю.

Життя  моє  закуталось  печаллю.
В  кутку  надія  зранена    ридає.
Серце  зав'ю  терпінням,  наче  шаллю.
Надіюся  на  час,він  все  владнає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368978
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 03.12.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.12.2012


Окрилена

Сугестивне

Снуються  дні.  
Напитися  досхОчу
і  кольором,  і  світлом  -
бракне  снів...
Ліхтарики  фізалісу
тріпочуть
і  шурхотом  бентежаться
в  мені.

У  листі  жолудь  -
ковдрою  накрився,
щільніше  напинаючи
каптур  -
од  вітровію  втік  
і  причаївся,
як  нотка  в  лабіринті  
партитур.

Ще  гріє  погляд
вервиця  вербова  -
у  златі  із  тонкОго  
перкалю...
Поволі  тане
туга  вечорова  -
теплішає  від  спогадів....
...л-ю-б-л-ю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377513
дата надходження 13.11.2012
дата закладки 03.12.2012


GreViZ

Мово рідна*; Чистість, що Він уподобав*

.          Мово  рідна

 Мово  рідна,  буденна,
 бачити  жаль  як  всує
 сіра  маса  злиденна
 ніжне  тіло  твоє  шматує.

 Мово  рідна,  висока,
 хто  осягнув  не  в  злобі  
 пильним  та  мудрим  оком
 всю  світломісткість  в  тобі?

 Мово  рідна,  глибока,  
 хто  серця  твого  чесноти  
 збагнув  в  світлоносних  потоках,
 знайшов,  що  ти  маєш  цноту?

 Мово  рідна,  –  дар  Бога,
 увібрала  ти  Всесвіт  увесь.  
 Молюсь  біля  лона  твого  –
 хліба  у  дусі  дай  нам,  Господи,  днесь.  

 12  лютого  2001  





 Чистість,  що  Він  уподобав

 Українська  рідна  мово,  –  
 І  буденна  і  святкова!
 Лину  до  твого  порога,
 За  тебе  благаю  Бога.

 Увійду  шанобливо  в  твій  Храм
 Молитись  вдячно  до  Бога
 За  Радість,  яку  Він  дав  нам,
 За  Чистість,  що  Він  уподобав.

 Всім  за  мову  молитись  треба,
 Нехай  зрозуміють  люди:
 Мова  рідна  –  ключі  до  Неба,
 Сяйво,  що  запанує  всюди.

 Хто  збагнув  світлоносність  твою  –  
 Серце  той  має  чутливе,
 Мова  наша  –  як  спів  у  Раю,
 Звуків  солодких  злива!

 Мово,  ти  ідеш  крізь  віки
 І  веселкові  твої  пелюстки,
 Хоч  не  зовсім  розквітлі,
 Радо  сяють  у  Божому  Світлі!



*Виокремлено  зі  збірки  "Легенди..."  для  зручності  читачів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381441
дата надходження 30.11.2012
дата закладки 30.11.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.11.2012


STRANIERA(Кошіль Надія)

Час натягнув безжалісно струну.

Життя  біжить  мустангом  до  межі.
Швидкість  його  мене  лякає.
Роздмухує  скуйовдженість  душі.
І  спокій  в  моїм  серці  розганяє.

Весь  час  натягує  тонку  струну.
І  долю  мою  вміло  витинає.
Я  часто  чую  музику  сумну.
Для  мене  радості  чомусь  не  має.

Забула  запах  я  весни  давно.
Кров  закипає  вже  тепер  поволі.
Осінь  загляне  скоро  у  вікно.
Розсіє  смуток  по  моєму  полі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380967
дата надходження 28.11.2012
дата закладки 29.11.2012


aleksandr.s1938

СПОКУТА

Візьми  свій  хрест,
Неси  сумлінно...
Без  скарг,без  спротиву,
Без  зла...
Що    випало,  -  
Прийми  благоговійно...  
Спокута  -  
З  милості  прийшла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380233
дата надходження 25.11.2012
дата закладки 28.11.2012


davud

В ОЗНАЦІ ЗОЛОТІЙ

В  ОЗНАЦІ  ЗОЛОТІЙ

Змиє  час,  цю  ознаку  соромливу,
На  полі,  в  морі,  на  річках  і  в  хаті.
Добро  вітрами  добрими,  як  диво,
Шляхи  обвіє,  ласкою  початі.

В  лісах,  в  садах,  на  долині  і  в  гаю,
Прокинеться  уранці  цвіт  з  росою,
Заквітувавши  відчує  ціль  свою,  
І  щастям  стане  повен,  і  красою.

Як  добре  всім  у  задумі  рікою,
Пливти  під  сплески  запалого  весла.
Вмивши  личко  джерельною  водою,
Зустрівши  хвилю  прозорого  тепла.

З  криниць  своїх  під  зіркою  святою,
Питво  черпати  в  окрасі  молодій,
Сил  набравши,  твердинею  міцною,
В  душі  тримати  в  ознаці  золотій.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380949
дата надходження 28.11.2012
дата закладки 28.11.2012


Андрій Марний

Бандери клятий син

Нехай  мені  кричать  в  обличчя,
Що  я  Бандери  клятий  син.
Його  нема  вже  пів  сторіччя...
Та  син  його  я  не  один!

Він  боронив  свою  країну,
Ставав  під  кулі  ворогів,
Щоб  кожен  мав  свою  родину,
Як  раб  для  окупанта  не  служив.

Посмертно  став  героєм  для  народу,
Хоч  більшість  ворогом  вважає.
Він  здобував  і  ми  здобудем  перемогу  -  
Підем  вперед,  країна  вже  чекає!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280385
дата надходження 13.09.2011
дата закладки 28.11.2012


Віктор Насипаний

МАМИНА ПОРАДА ( гумореска )

Прийшла  до  мами  донька  вплач:  -  Мені    пораду  дай.
Кого  із  хлопців  вибрать  трьох?  Ну  просто,    бач,    біда.
Андрій  –  хлопака    хоч    куди.  І  Гриць  не  промах  теж.
Сусід  Петро  ,  хоча  й  не  красень.  Майстер  -    він  зате.
Одного  вибрать  важко  все  ж.  Хороші    всі    вони.
Якби  ж  то  знати,  як  зробить?    Хто  ліпший  буде  з  них?
-    Не  знаю  -    каже  мати  їй  –  пораду  дать  тобі.
Колись  мені  одна  стара  секрет  відкрила  свій.
Яке  волосся  в  нього  глянь,-  характер  теж  такий.
Якщо  будЕ  м’яке,  тонке.  То,  звісно,  хлоп    м’який.
Якщо  ж  тверде,  жорстке  і  сильне  –  хлопець,    як  скала.
Надійний,  значить,  він,  як  мур.  Щаслива  б  ти  була.
-    Якщо  ж  той,  мамо,  зовсім  лисий.  Він  тоді  який?
-    Та  може  бути  так  і  так  …  Хоч,  певно,  тип  слизький.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380885
дата надходження 28.11.2012
дата закладки 28.11.2012


Патара

І в Україні лондонські тумани.

ЯкОсь  надворі  березнево  зовсім,  
Повітря  не  осіннє  –  весняне  
Бентежить  нині  це  тепло  мене,
А  календар  перечить:  зараз  осінь.

Тумани  зранку  лондонські  неначе,
Хоч,  трішки  ще,  і  засніжить  зима,
Та,  поки,  натяку  на  це  нема…
Лиш  осінь  інколи  ні-ні  й  заплаче.

27.11.2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380747
дата надходження 27.11.2012
дата закладки 28.11.2012


Віталій Назарук

Михайлику

Оченята  чорні  і  кругленьке  личко,
Усмішка  казкова,  що  бере  в  полон,
От  якби,  Михайле,  ще  тобі  сестричку,
Ви  б  тоді  співали  з  нею  в  унісон.

Радий,  що  ти  маєш  дідуся  характер,
Вмієш  постояти,  як  тебе  навчав,
Хоч  ти  вчора  внучку,  новий  зламав  трактор,
Та  дідусь  на  тебе  навіть  не  бурчав…

Бо  тобі,  рідненький,  варто  світ  пізнати,
Коли  щось  ламаєш  –  значить  пізнаєш,
З  дідусем  ти  можеш  все  перевертати,
Бо  любов  дідуся  не  сягає  меж.

Хай  засіють  поле  чистими  житами,
Хай  твоє  дитинство  колосом  піде,
Щоб  пишались  завжди,  твої  тато  й  мама
І  було  дитинство  в  тебе  золоте!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379659
дата надходження 23.11.2012
дата закладки 28.11.2012


Дід Миколай

ЗАПІЗНІЛА ОСІНЬ

Грає  вітер  тужливо  мінором,
В  гілках  клена  струною  звучить.
Гайвороння  підспівує  хором,
З  лісу  сірого  сойка  кричить.

У  свитину  прощального  клину,                                                                                      
Заховалась  осіння  блакить.
Серед  гаю  червона  калина,  
Наче  дівка  убранням  горить.                                                                                                                                                      

На  узліссі  смарагдом  умилась,
Пацьорки  из  небес  одягла.
У  душі  моїй  лід  запалила,
Розтопила  серденько  до  дна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380760
дата надходження 27.11.2012
дата закладки 28.11.2012


Радченко

Так затишно

Мені  поруч  з  тобою  так  затишно  -
Заколисує  ніжність  мене.
Наше  щастя  яскраво  розкрашено  -
Вірю  в  те,  що  воно  не  мине.

Як  хмаринки  пливуть  в  даль  незвідану,
Так  сумлінь  наших  щезне  печаль.
Почуттів  річку  ніжно-нестриману
Знов  і  знов  розіллє  через  край.

Твої  очі  так  щиро  всміхаються  -
Так  всміхається  ранок  весні.
Погляд  з  поглядом  знов  зустрічається...
Ти    "кохаю"  шепочеш  мені.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378912
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 28.11.2012


Федик Юрій Михайлович

Намалюю зимою весну

Я  банальною  римою  знову,
Про  кохання  писати  зачну,
І  простим  ,не  надуманим  словом,
Намалюю  зимою  весну.

Безтурботну,  веселу,  грайливу,
Із  волоссям  солодким,  п’янким,
До  безтями  спокуси  щасливу,
І  кохання  примарного  дим.

Бо  весною,  в  осінньому  листі,
Догорить,  вже  минулий  смуток,
І  краса,  у  барвистім  намисті,
Зацвіте  вогнем  незабудок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379929
дата надходження 24.11.2012
дата закладки 28.11.2012


Валентина Ланевич

Коханий мій, моя осінняя любове.

Коханий  мій,  моя  осінняя  любове,
Золотить  місяць  небо  вечорове,
Зове  до  себе,  до  зчудованих  зірок,
Мені  б  до  тебе,  у  твої  обійми  крок.
В  цілунку  запашнім  злитись  губами,
Збурити  хвилю  струму  поміж  нами,
Вдихнути  видих  твій,  впустити  у  легені,
Відчути  всім  єством,  одній  мені,
Як  ллється  він  вином  гарячим
Й  тече  по  венах,  і  не  інакшим,
А  гучним  виром  там  клекоче.
Моє  ж  ти  серце,  серце  бажає,  хоче
Твоєю  бути.  У  грудях  щось  лоскоче.
Снуються  сутінки,  блукають    по  кімнаті,
Моя  ти,  доле,  мрії  палкі  -  картаті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379362
дата надходження 21.11.2012
дата закладки 27.11.2012


Мирослав Вересюк

ЩОБ УКРАЇНА ВЖЕ ПОВСТАЛА!

Таким  Господь  вже    сотворив,
Народ  гостинним,    не  ледачим.
Але  навіщо  Він  зробив
Його  байдужим  та  терплячим!

Благаю,  Боже,  забери,
Байдужість  кляту  і  терпіння!
Бо  домовчались  до  пори,
Що  вже  не  буде  воскресіння!

Благаю,  Боже,  пробуди,
Бунтарський    дух,  жагу  до  бою!
З’єднай  розрізнені  ряди
І  освяти  повстанську  зброю!

Благослови  на  бій,  на  смерть,  
На  подвиг  і  на  перемогу,
Землі  відчути  силу  й  твердь
І  віру  укріпи  в  дорогу!

Надію  в  душах  посели,
І  наверни  нас  до  коріння!
Благослови  і  спопели
Байдужість  кляту  і  терпіння!

Відчути  шаблю  у  руці
І  кров  щоб  в  жилах  клекотала!
Зібрати  волю  в  кулаці…
Щоб  Україна  вже  повстала!
07.09.2012  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362985
дата надходження 08.09.2012
дата закладки 27.11.2012


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Душі торкається печаль…

Ти  чуєш,  грає  скрипка  серед  ночі,
Співає  болісно  її  душа.
У  темряві  сльозяться  й  плачуть  очі,
Слова  летять  у  вись  немов  пташа.

Що  сталося...  Чому  такі  печалі...
Несуть  до  серця  цей  пекельний  біль.
У  вись,  туди,  де  невідомі  далі,
Вони  так  влучно  вибирають  ціль.

Тужливо  грає  скрипка  беззупинно,
Її  душі  торкається  смичок.
Вона  розповідає  щохвилинно,
І  темряві  назустріч  робить  крок.

Заслухалась  і  затужила  осінь,
Самотньо  так  і  холодно  одній.
Не  заплітає  більше  вітер  коси,
Не  посилає  більше  теплих  мрій...

Лише  холодним  дощиком  моросить,
І  віти  вже  притрушує  сніжком.
По  вечорах  не  гріє,  а  морозить,
Мелодія  виводиться  смичком...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380663
дата надходження 27.11.2012
дата закладки 27.11.2012


Борода

Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну…

"Кожний  з  нас  повинен  постійно  бути  в  польоті  -  крізь  долю,  над  суєтою."    Назарій  Яремчук.                                                                

Журлива  осінь  обійшла  Карпати,  
ступає  вниз  по  мокрих  споришах,  
у  просині  хмаринки-  янголята,  
і  пісня,  як  Назарова  душа.  

Сніжинками  кружляє  понад    краєм,  
нам  на  уста  краплинками  збіга  
і  голосом  Назарія  благає:  
-  Любіть  Вкраїну,  бо  вона  одна!  

Любіть,  як  я,  до  болю  і  крізь  долю,  
любіть  за  все  і  бережіть  її,  
плекайте  мову  і  лелійте  волю,  
як  у  піснях  своїх  Вам  заповів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379044
дата надходження 20.11.2012
дата закладки 27.11.2012


Lana P.

ТАКИЙ СОЛОДКИЙ ЦЕЙ ОСІННІЙ ДЕНЬ…

Такий  солодкий  цей  осінній  день,
Закутаний  у  полотно  туманів,
У  такт  вібрує  з  подихом  легень,
Вплітає  в  душу  музику  орга́нів.

Яка  чарівна  ця  осіння  мить
У  переливах  сонячного  світла...
Серде́нько  якось  дивно  защемить  —  
Осіння  незагоєна  палітра...

Який  же  любий  цей  останній  лист,
Що  трепетно  додолу  опадає...
Лише  тоді  в  бутті  він  бачить  зміст,  
Коли  життя  до  ніг  його  жбурляє.                2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379215
дата надходження 21.11.2012
дата закладки 27.11.2012


Наталія Ярема

НУ ДЕ Ж ТИ БУВ?

Ну  де  ж  ти  був,  коли  цвіли  ще  весни?
І    сонце  щедро  сіяло  добро?
Коли  птахи  співали  в  піднебессі?
Коли  в  руках  ще  мрія  та  тепло…
Усе  неперехресними  стежками
Життя  водило  нас  урізнобіч…
Чому  не  стала  зірка  поміж  нами
В  якусь  одну  травневу  світлу  ніч?
Чому  тепер?  У  замкнутому  колі?
Де  стіни  аж  до  неба  заввишки?
Чому  всі  кажуть  не  втечеш  від  долі?
А  я  б  втекла  від  неї  залюбки!
З  тобою!  В  осінь!  В  небо!  В  сонце!  
З  тобою!  Де  кружляє  листопад!
В  хатинку,  де  малесеньке  віконце,
Щасливо  виглядає  в  тихий  сад!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379244
дата надходження 21.11.2012
дата закладки 27.11.2012


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Земля не згине - буде жити…

Прошу  тебе,  живи  мій  Світе,
Не  помирай  прошу  тебе.
Хай  знов  весна  розпустить  віти,
А  літо  знову  розцвіте.

Нехай  течуть  спокійно  ріки
І  буде  прісною  вода.
Мій  Світе,  ти  такий  великий,
Хай  обмине  тебе  біда.

Настане  ранок,  промінь  сонця,
Торкнеться  ніжної  душі.
І  щебет  птахів  у  віконці,
І  теплі  лагідні  дощі.

Прошу  тебе,  живи  мій  Світе,
Не  помирай  прошу  тебе.
Нехай  народжуються  діти
І  небо  буде  голубе.

Нехай  спокійні  будуть  хвилі,
Старий  маяк  освітить  шлях.
І  оченята  ніжні  й  милі,
Ніколи  не  побачать  страх.

Не  треба  нам  страхіть,  не  треба,
Хай  місяць  й  зорі  світять  нам.
Мій  Світе  я  молюсь  за  тебе,
Хай  буде  спокій  тихим  снам.

Земля  не  згине,  буде  жити
І  все,  що  є  на  ній  живе.
Я  буду  Господа  молити,
Щоб  захистив  і  спас  тебе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380188
дата надходження 25.11.2012
дата закладки 27.11.2012


ГАЛИНА КОРИЗМА

ВПЛЕЛИ РОКИ У КОСИ…

"Дерева        засинають  –  до        весни"
                                                                                           (Кульбабка)

Дерева        засинають  –  до  весни,
Купає  дощ  у  купелі  осінній,
А  потім...  потім  прийдуть  дні  зими
І  вкриє  землю  покривалом  білим.

Так  все  й  засне.  Неначе  не  й  було:
Ні  цвіту,  ні  плодів,  ні  долі.
-Дивися,  вже  й  дитинство  відійшло,
І  юність  вже  скотилася  поволі.

Роки,  роки...  З  весни  у  осінь  йдуть,
Злітає  цвіт,  мов  срібні  заметілі.
І  щоб  красу  ніколи  не  забуть,
Вплели  роки  у  коси  квіти  білі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379894
дата надходження 24.11.2012
дата закладки 27.11.2012


Helen Birets

ЗАСМАГЛИЙ ВІРШ

Засмаглий    вірш    від    пройденого    літа,
Доповнений    осінніми    дарами,
І    різнобарв’ям    світиться    палітра,
Повітря    вже    формує    орігамі.

Згори  обіднє    сонце  пестить    щоку  
Своїм    теплом,    так    ніжно    та    несміло,
І    почуття    від    дотику      глибокі,
Засмаглий    вірш    пронизує    все    тіло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364390
дата надходження 15.09.2012
дата закладки 20.11.2012


Ninel`

ПИТАЄ ЛИСТОПАД МЕНЕ ПРО ВІК

Згорів,немов  вогонь,  ще  один  рік.
Пробіг  по  долі  на  баскім  коні.
Питає  листопад  мене  про  вік
Й  багряним  листям  сипле  сум  мені.

Мої  думки  в  осінній  заметілі,
Торкають  серце,що  чомусь  болить.
Журба  сльозою  тулиться  на  вії,
Бо  все  життя  -  лише  коротка  мить.

Але  ж  літа  мої  не  співпадають,
Зі  станом  тим,  де  тішиться  душа.
Ще  мрії  між  зірочОк  літають,
Їх  чітко  ділить  мудрості  межа.

 Не  всі  світанки  ще  свої  зустріла.
Не  всім  питанням  відповідь  дала.
І  досі,я  таки  не  зрозуміла,
Чи  правильно  в  житті  своїм  жила?

Та  я  завжди  одне  молю  у  Бога:
Здоровою  аби  була  сім"я.
Легкою,  щоб  давалася  дорога,
Якою  з  гордістю  прямую  я!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378737
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 20.11.2012


НАДЕЖДА М.

Взяла в клітинку я листочок…

Взяла  в  клітинку  я  листочок.
Не  знаю...  руки  щось  тремтять.
Ось  перший  ліг  уже  рядочок:
Коханий!  Рада  привітать!

Так  швидко  дні  летять  за  днями,
А  ночі  довгі,  наче  вік.
До  болі  пройняті  стражданням,
І  вже  втрачаю  їм  я  лік.

А  я  чекаю  знов  зустрітись,
Та  бачу  хибні  ці  думки,
В  твоїх  долонях  відігрітись,
Та  все  гортаю  сторінки.

Ти  пам"ятаєш  :  вперше  разом?
Лунала  музика  трембіт...
Любов  була  дороговказом.
Чому  ж  світила  мало  літ?

Чимало  літ  уже  минуло.
А  скільки  ж  днів  уже  пройшло!
Та  де  ж  те  щастя?(щось    зітхнула).
Та  його,  мабуть,  й  не  було...

Вже  вечір  сутінки  розкидав,
Зірок  розсипав  цілий  міх...
А  місяць  все  мені  повідав:
Сказав  думки  мої  -  це  міф...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378811
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 20.11.2012


Віталій Назарук

Стежина життя

Роки  біжать  по  росяній  стежині
І  поки  ти  ще  бачиш  свій  поріг,
Веселка  виграє  на  небі  синім,
Життя  розпочинає  свій  розбіг.

Чим  дальше  відбігаєш  від  домівки,
Стримкіш  хода  і  ціль  уже  не  та,
Думками  переповнена  голівка
І  часто  в  душу  рветься  пустота.

Дитинство  нам  нічим  не  замінити,
Ту  радість,  що  дарують  нам  батьки,
Важливо  тільки  у  житті  зуміти,
Тепло  батьківське  в  серці  зберегти.

Допоки  не  викручує  стежина,
Нема  на  ній  закритих  віражів,
Ти  ще  живеш,  і  ти  тоді  людина,
Панує  спокій  у  твоїй  душі.

Важливо  друге  дихання  вловити,
Сповільнивши  ходу  в  кінці  путі,
Старатися  своє  життя  прожити,
Щоб  роки  пізні  стали  золоті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379032
дата надходження 20.11.2012
дата закладки 20.11.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.11.2012


Віталій Назарук

Про хліб

Хліб  не  ріжте  -  ламайте  окраєць,
Кожну  крихту  його  бережіть,
Хліб  смачний,  який  шле  діткам  заєць,
Хліб  шануйте  і  хлібом  живіть.

Бо  ніхто  ми  без  хліба  і  солі,
Наказали  колись  нам  Боги,
Дяка  Богу  і  хлібу,  і  долі,
Хай  озимі  вкривають  сніги.

Бо  без  хліба  немає  героїв
І  не  буде  життя  на  землі,
І  без    хліба    не  виживе    воїн,
І  у  плав  не  підуть  кораблі..

Без  колосся  немає  пшениці
І  не  чути  пісень  солов’я,
Нехай  нива  завжди  колоситься,
Буде  хліб,  то  цвістиме  Земля!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378780
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 19.11.2012


Lana P.

ПОДАРУЙ МЕНІ НІЖНІСТЬ!

Подаруй  свою  ніжність,
Намалюй  в  небесах,
Загорну  в  білосніжність,
Загойдаю  в  лісах...

Подаруй  мені  радість,
Закружляй  у  танку,
Ти  отримаєш  жвавість,
Мою  пристрасть  палку.

Подаруй  мені  дотик,
Як  в  небеснім  раю...
Заспокою,  мов  котик...
Я  ж  тебе  оживлю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378076
дата надходження 16.11.2012
дата закладки 19.11.2012


Лариса L

Моєї долі дивний клавесин

Моєї    долі  дивний  клавесин:
То  чорна  клавіша,  то  біла,  біла.
То  ніч  накине  темний  палантин,
То  лебеді  беруть  на  білі  крила.
Зіграй  на  білих,  доленько,  прошу,
Зіграй  мені  мелодію  любові,  
Мелодію  веселки  і  дощу,
Спів  солов’їв  усіх  в  одній  діброві.
Зіграй  на  білих  музику  ночей,
 Що  для  любові  створені  богами,
Щоб  міг  мені  позаздрити  Орфей
У  тім,  чого  не  вимовиш  словами.
Не  грай  на  чорних  музику  журби,
Мелодію  розлуки  і  печалі,
На  вітрі  скрип  старечої  верби
І  тихий  плач  з  –  під  чорної  вуалі.
Всі  акорди  злилися  в  один.
Пасаж  новий  –  мелодія  стокрила.
Моєї  долі  дивний  клавесин:
То  чорна  клавіша,  то  біла…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378625
дата надходження 18.11.2012
дата закладки 19.11.2012


Анастасія Мосевич

Осінь

На  тебе  падає  небо
Тонкими  цівками  пожовклих  надій,
Неначе  зрозуміло-нерозгаданий  ребус,
Який  вривається  у  вже  звичний  стрій,

Де  ніщо  тебе  не  дивує,
Де  у  погляді  ховається  скло,
І  ніжна  безпорадність  тебе  не  врятує,
Де  не  в  очах,  а  в  намисті  -  дно,

Звисають  загострені  листки  життів
З  проникливо-вбивчої  живої  блакиті,
І  кожен  з  листочків  так  би  хотів
Торкнутись  до  неї,  ожить  і  любити!

На  тебе  падає  небо
Смарагдово-сірим  оберемком  думок.
У  нестримному  круговороті  чи  почує  хто-небудь
Музику  непротоптаних  шляхів  та  стежок?

14.11.2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378354
дата надходження 17.11.2012
дата закладки 19.11.2012


Віталій Назарук

Коріння родини в тобі Україно

Коріння  родини  в  тобі  Україно,
Тут  серце  своє  заховав  я  в  землі,
Пишаюсь  тобою  єдина  країно,
Люблю  тебе  земле,  де  є  солов’ї.

Не  бачив  ніде  на  землі  я  ожини,
Цих  ягід,  які  бережуть  нам  тепло,
Живу  на  землі,  маю  внуків,  дружину,
Мені  в  цьому  плані,  ох  як  повезло.

В  нас  луки  зелені,  весною  в  лататті,
Де  сіно  дурманить  букетом  квіток,  
Живу  в  Україні,  немов  щодня  в  святі,
І  п’ю,  наче  долю,  повітря  ковток.

Люблю  тебе  земле,  пишаюсь  тобою,
Для  мене  ти  матір,  тобою  живу,
Вмиваюся  вранці  твоєю  росою,
Оскільки  твій  син,  то  тобі  я  служу.

Коріння  родини  в  тобі  Україно,
Ти  матінка  наша,  ти  наша  земля
І  де  б  не  бував,  та  до  тебе  я  лину,
Бо  вріс  тут  корінням,  тут  доля  моя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378529
дата надходження 18.11.2012
дата закладки 19.11.2012


ГАЛИНА КОРИЗМА

У ВЕСНАХ СОНЕЧКОМ ЗІЙДИ

В  світлиці  Божий  образ  на  стіні.
Приймає  погляд  немічна  душа.
Печальне  серце  в  скорбній  самоті
І  окриляє  духом  почуття.

Годинник  стукає,  його  чувати,
Ритмічно  викарбовує  биття.
З  тобою,  Боже,  можна  все  долати,
Бо  ти  -  Любов,  що  повниться  життя.

Щира  молитва:  "Отче  наш,  Ісусе...
Маріє-мати...,  -  нас  благовісти.
 -  Благословіть,  в  безмежній  тузі,
Летять  слова,  немов  святі  листи.

Благальні  очі  і  вінок  терновий,
Обличчя  понівечене  людьми.
Прости  наш  гріх,  Ісусе...  І  з  любові
У  веснах  сонечком  зійди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327650
дата надходження 04.04.2012
дата закладки 19.11.2012


Тетяна Луківська

Зазирни в мою осінь…

Зазирни    в  мою  осінь,  благаю,
Це    для  неї  з  душі  всі  слова.
Ці    признання  тобі  надсилаю
Від  любові,  повір,  так  бува.
Бездоглядну  її      залишили
В  листопад  і  осінню  сльоту.  
Ми  з  тобою,  напевно,  грішили,
Попрощавшись  отак,  нальоту.
А  любов  непомітно  присіла    
Вже  осіннім  пейзажем      в  саду.
Попроситись  назад  не  посміла,
Чи  на  щастя,  а  чи  на  біду.
Не  простила,  мабуть,  нашу  зраду.
Й  слізно  впала  осіннім  дощем,
Зачепившись  в  осінню  принаду,
Хризантемовим  жовтим  кущем.
Зазирни  в    мою  осінь
                                   любов'ю…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378766
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 19.11.2012


Леся Геник

Ти в осені мене цій віднайди…

***
Ти  в  осені  мене  цій  віднайди
Допоки  ще  палають  буйно  липи,
Допоки  з  неба  чистої  води
Яскраве  сонце  злата  щедро  сипле...

Ти  відшукай  мене  на  стежах  тих,
Де  шелестить  незримою  сльозою
І  так  знеможно  без  кохання  йти
Душі  у  далеч  вічно  самотою...

Ти  розгледи́  ув  осені  той  слід,
Що  дріботить  до  капища  святого
Допоки  ще  буяє  листоліт
І  снігом  не  занесено  дорогу...
(9.11.12)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376788
дата надходження 10.11.2012
дата закладки 16.11.2012


Патара

Ніхто не зна…

Не  промовляй  ніколи  ти  "ніколи",
Ніхто  не  зна  що  станеться  за  мить...
Сьогодні  серце  помира  від  болю,
А  завтра  у  обіймах  щастя  спить.

2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375440
дата надходження 04.11.2012
дата закладки 16.11.2012


Патара

Ранкова замальовка.

Осінній  ранок,  дощик  дріботить
І  ти  ідеш  неспішно  на  роботу,
Вітаються,  пів  міста  знає  хто  ти...
Так  хороше,  що  зупинила  б  мить.  

А  хтось,  у  переповненім  трамваї,
Крізь  вікна  розглядає  мегаполіс,
До  офісу,  як  на  Південний  Полюс...
Про  моє  місто,  мабуть,  і  не  знає.

2012


[youtube]http://youtu.be/BTcxNqcrtI0[/youtube]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373214
дата надходження 25.10.2012
дата закладки 16.11.2012


Валентина Ланевич

Коли вечір лягає на плечі.

Коли  вечір  лягає  на  плечі
Й  горне  ніч  у  тремтячі  долоні,
Відганяю  я  сум  і  в  Предтечі
Молю  бути  в  твоєму  полоні.

Виринають  у  спогаді  миті:
Ласка  в  погляді,  ніжність  у  слові.
Теплотою  обоє  сповиті,
Завмираєм  в  кохання  покрові.

І  зливаються  душі  в  екстазі,
В  переспіві,  в  єдинім  пориві,
І,  здається  тоді,  що  наразі,
Ми  одні  в  цілім  світі,  щасливі.
14.11.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377833
дата надходження 14.11.2012
дата закладки 16.11.2012


Салтан Николай

Не по твоїй, не по моїй вині

[img]http://cs303102.userapi.com/v303102008/2e38/wPb_rqHQLw4.jpg[/img]
Сумую  я  за  осінню  шалено,
Сумую…  полетіли  журавлі,
І  ти  підеш,  я  думаю,  напевно  -
Не  бережеш  любові  взагалі.

Крізь  стрІчки  слів  приховані  лиш  сльози  -
Не  по  твоїй,  не  по  моїй  вині.
Та  от  чому  тепер  ось  ці  морози
Картають  моє  серце  у  журбі?

А  ти  холодна!  Хоч  така  холодна,
Та  я  тобою  пристрасно  горів,
І  не  потрібна  мені  досі  жодна,
Бо  серцем  відпустити  не  зумів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377709
дата надходження 14.11.2012
дата закладки 16.11.2012


Наталя Данилюк

Залюблена у музику дощів…

Залюблена  у  музику  дощів,
Закутана  в  сатинові  тумани,
Напоєна  медами  почуттів
І  відчаю  гіркими  полинами...

Розніжена  у  пахощах  бузку,
Розсипана  словами  на  папері-
Невже  мене  допустиш,  отаку,
Відкривши  серця  зрадженого  двері?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378105
дата надходження 16.11.2012
дата закладки 16.11.2012


Лия***

Запізніле щастя…

В  саду  старому  вишня  розцвіла...
Так  дивно...  осінь  вже...  йде  до  морозів...
Все  в"яне  тихо...  жовкне...  а  вона...
Заквітчана...  пишалась  на  порозі...

Хтось  говорив...  що  сорому  нема...
Немолода...  загинеш...  так  невчасно...
Та  їй...  щасливій...  байдуже...  дарма...
І  з  кожним  днем...  все  розцвітала...  рясно...

Морози  перші...  пролітає  сніг...
Гарніша  ще...  в  засніженій  вуалі...
Замріяна...  ну  хто  б  подумать  міг?
Що  так  цвістиме...  всупереч  печалі...

Вона  ж  цвіла...  леліяла  тепло...
Що  зігрівало...  де  там  -  їй  морози...
Кохання...  що  плекала  так  давно...
Летить  до  неї...  щастя  вже  в  дорозі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373924
дата надходження 28.10.2012
дата закладки 14.11.2012


Helen Birets

ДОЩ

Як    заворожує    цей    холод    крапель,
Що    струмом    відчуваєш    на    собі,
Вони    несуться    з    неба    благодаттю,    
І    сила    ця  дарована    тобі.

І    квапишся    намокнути    побільше,
Ввібравши  в  себе  краплі.  Сміючись  
Від    радості,    і    дощ    стає    ріднішим,
Розчулившись  н