виношую в лоні ідею
і де я тепер після
наших вчорашніх істерик?
все стерто й
каліцтво пророків не зовсім тілесне
душевне скоріш
поріж
розчленуй на кавалки всі дні що пройшли
все те що ми втратили
все те що стало старим і затертим!
краще давай забуватись?!
давай не дусити загноєні рани
з-під наших сердець
холодними тінями до сих пір продовжуєш
писати нікому не потрібні рядки
ти видряпуєш рівно по контурах
на cтінах вірші і прокльони безжальні
блюзнірство скуйовджених бачень!
онімілий кашель...
ось що так вабить в
усій цій давно завареній каші
пробач я залишаюсь
знову і знову танцювати словесний
стриптиз перед вами всіма?
вже набридло ловити ріжучі погляди
звідусіль
як рани у сіль відбиваючись
від куль!
від курв!
вері кул!
культурне життя
ха-ха
просто загрався в поета
альфа-бета відсічення
антракт!
може завершимо зараз виставу?!
і ким ми стали міняючи місцями усе?
знову і знову різати пальці допоки
не буде болю тілесного щоб відчувати
хоч щось і кесаревий тут ні при чому
не допоможе!
виношую в лоні ідею
і де я тепер?
скажіть хоча б хтось?
вишнями переспілими опаду від переспілості
так приємно робитись нещасним що
часто засинаю на балконі під ранок
з недопитим на дні алкоголем
і комом у горлі так дусить відсутність
тебе що аж хочеться вмерти
не дихати й лежати собі
руки склавши
молитись пошепки щоб ніхто не зміг
підслухати
хоча б це
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269519
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 23.12.2011
будь ласка не говори зараз нічого
будемо дихати тишею
будемо пити погляди серпневих світанків
будемо ковтати кулі від болю і пігулки від часу
нажаль у нас закінчився тютюн
скоро світатиме а ти тремтиш як струна
невміло обіймаємось із краплями дощу
розсікаємо очі слізьми
і серпень перекриє нам доступ до кисню
я знаю
зачекай ще сьогодні буде воскресіння весни
і музика навмисно гратиме вічно
мені б цінувати тебе понад усе й
цілувати навмисно без жодного на це попередження
стискати твої плечі але щораз по-іншому
щоб завжди було не так як учора
отож молися відверто
твій бог у тобі
а ти його течія
апатія роз'їдає нутро а пам'ять
не лічить провин не бачить нічого
не потрібно думати
потрібно відчувати
ковтаємо кулі від болю
і
пігулки від часу
відчалюю але не прощаючись
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273976
дата надходження 07.08.2011
дата закладки 15.12.2011
Ти та я – олівцем намальовані паралелі
На пом’ятому аркуші, лежим у чужому портфелі.
Бачим один одного та добре знаєм,
Але все ж один одного не перетинаєм.
Йдем своєю дорогою життя.
Прямуєм до вічності …або ж до забуття.
Про закони геометрії часто забуваєм,
Але все ж один одного не перетинаєм.
Домальовуєм себе, продовжуєм почуття,
Навіть чуємо наше серцебиття.
Дивимось, продовжуємось та навіть кохаємо,
Але все ж один одного не перетинаємо.
І ніби не погано так існувати,
Через прірву буття один одного кохати.
А колись ці аркуші розірвуться.
І наші лінії, напевно, перетнуться…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269806
дата надходження 12.07.2011
дата закладки 12.07.2011
1. давай, змушуй мене жити!! щоранку, буди мене і витирай розсипаний з ночі попіл, бо, о курво, на ньому видно відпечатки ніг/лап/душ моїх нічних відвідувачів.
2 . давай, ну знайди мене! ти ж можеш шукати мене в чужих вікнах і шафах, ти зможеш знайти мене за шкірочками з апельсинів. ти зможеш, якщо небо не впаде.
3. ну ж бо, заспокой!! хіба це важко, щодня розливати мої сновиніння порожніми склянкам??
4. приходь до мене з повітряною кулькою і йди з її трупом! принось мені мушлі і камінці, а я спою тебе отрутою, і ти станеш залежним. залежним від трутки і від мене.
5. лови мене. знімай мене з мостів, і витягуй з чужих машин роби мене хоч трошки своєю. роби мене незнайомкою. сама себе не знаєш, сама собі не віриш. ну ж бо, ЗЛОВИ МЕНЕ!
6. прив"язуй мене до батареї, коли я знову падатиму в небо. носи мене в рюкзаку в гори, і зберігай разом з чеками між сторінками книжок. ніколи не загуби мене в магазині!!
7. обнімай мене в ванні, і коли ми разом їхатимемо на ровері, притискай мене до сонця, і даруй свої мрії. вдар мене.
8. розказуй мені всі секрети, годуй мене кульбабковим медом і роби мені заштрики чаю з липи і ялинових голочок. розбивай мені голову і напихай туди вати. багато вати, бо ,о курво, музика розриває мене.
9. цілуй мене, своїми губами, о так, ти цілував мене в щоку так, що електрика била по стінах і розсипався вавилон. малюй мені губами на тілі зелене небо. знайди мого жабу.
10. люби мене. люби мене між стінами мертвих поїздів, люби мене тішити, люби мене вбивати. люби мене, бо я ж, о курво, без тебе не бачу моря. відпрвляй мені листи паперовими корабликами, і зроби метелику пірсинг. люби мене.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268757
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 08.07.2011