Alex_13: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.03.2012


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Почуття…

Світанок  барвами  ясними,  
Вплете  мені  веселку  в  коси.
Щасливі  будем  разом  з  ними,
Заграють  нам  на  струнах  роси.

І  запалають  полум'яні,
У  серці  почуття  з  тобою.
Пригорнеш  ніжно  на  світанні
І  назовеш  мене  Весною...

А  я  від  радості,  від  щастя,
Промінням  сонячним  засяю.
Якщо  тобі  зловити  вдасться,
Тебе  з  світанком  привітаю.

Скажу,  тобі,  що  ти  коханий
І  найдорожчий  в  цілім  світі.
Нам  подарує  день  весняний,
Свої  духм'яні,  перші  квіти.

І  почуття  оті  на  крилах,
Зігріті  нашою  любовю.
Підхопить  вітер  мов  вітрила
І  понесе  в  світ  за  собою...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323112
дата надходження 18.03.2012
дата закладки 18.03.2012


She said: gray...

Сумнів Жінки

А  ти  мені  лестиш...  Ти  хочеш  надії.
Ти  мариш  купатися  в  озері  мрії.
Ти  прагнеш  мене,  як  напою  -  гарячу,
щоб  пити  до  дна  і  хмеліти  добряче...

Щоб  цвітом  безумства  закрила  я  небо.
Тебе  цілувала  -  як  треба  й  не  треба.
У  буднях  щоб  стала  для  тебе,  як  свято,
а  свят  щоб  таких  було  щедро  й  багато.

Закрутиш  -  як  настрій  шампанської  ночі.
Ти  п'яниш  словами,  що  щастя  пророчать.
Ти  ніжиш,  ти  пестиш,  ти  з  розуму  зводиш,
у  сни  мої  богом  кохання  приходиш.

Сама  хочу  свята  і  здійснення  мрії!
Та,  мабуть,  я  душу  твою  не  зігрію.
Ти  надто  звабливо-нестримно-гарячий.
Хоч  ти  мені  лестиш  -  та  граєш,  неначе...

2009

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296854
дата надходження 29.11.2011
дата закладки 30.11.2011


Мила Машнова

Нас жизни учат проходимцы

Нам  в  души  гадят  не  враги,
А  закадычные  подруги.
Коварна  плата  за  услуги  –
В  ответ    предательства  шаги.


Нас  нелюбимые  лелеют,
А  те,  о  ком  вздыхаем  мы,
Терзают  нас  и  не  жалеют,
Но  мы  зачем-то  им  верны.


Нас  жизни  учат  проходимцы,
А  не  научные  труды,
И  оставляет  БОЛЬ  следы,
А  не  уют  в  садах  провинций!


Всё  то,  что  дорого,  мы  ценим,
Когда  теряем  навсегда.
И  часто  требуем  суда
Над  не  вершившим  преступлений.


Всё  наизнанку,  всё  неверно.
И  так  идёт  из  года  в  год:
Судьба  нас  ранит  непомерно
И  по  заслугам  воздаёт.


/25.05.2004/

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260493
дата надходження 19.05.2011
дата закладки 23.06.2011