Трохи дивно у душі плювати сарказмом,
Коли мала б давно проковтнути протест…
Скоро тінь заговорить… За тисячним разом
Я, повірте, байдужа до всіх перехресть.
Трохи дивно комусь лікувать параною,
Коли зошит з шухляди – увесь діалог…
Кожне дзеркало змушує стати німою,
Сподіватись на те, що це тільки пролог.
Трохи дивно вдавать із падінь панацею,
Коли втонуть усі, хто повинен втонуть…
Все одно, не судилось ніколи Орфею
Еврідіку із пекла свою повернуть…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251686
дата надходження 04.04.2011
дата закладки 10.04.2011