Романова: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.02.2013


Стяг

Розкодувати б погляди…

Розкодувати  б  
Погляди  людей
Коли  простує  день
Безбарвним  клерком
Сто  відтінків
Від  кременів  очей
Засвічені  прихованим
Люстерком

У  зеленавість
Вкраплена  жура
І  тягне  в  синь
Блакитна  паволока
А  карість  (солов’їного  
крила?)
приколисала  вічність
однобоко

Розкодувати  погляди  –
Знялись  з  усіх
Зіниць
Магічні  сателіти
Та  новий  день  –
І  знову  заплелись
Примружено  –  непізнані
Орбіти…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397780
дата надходження 03.02.2013
дата закладки 03.02.2013


Serg

Потому, что я верю…

Как  устал  я  от  вежливой  жалости
И  от  взглядов,  сверлящих  затылок,
От  безжально-назойливой  подлости,
Равнодушия  пошлых  ухмылок

От  советов  принять  одиночество,
От  настойчивых  рук,  раздевающих
Мою  душу,  как  будто  пророчество
В  черных  дырах  их  глаз  обвиняющих

Я  устал  петь  им  песни,  смеяться
И  грустить  над  бумагою  мыслями,
Не  могу  каждый  раз  обнажаться
И  шуршать  облетевшими  листьями

Посижу  у  костра,  потоскую  -
Иногда  так  расслабиться  хочется...
В  декабре  снова  встречу  весну  я,
Опрокинув  сознанье  в  отрочество

Пусть  горят  -  не  сгорят  мои  мысли,
Верю  только  безумной  Любви,
Что  навеки  у  сердца  зависла,
Рвется  птицей  подняться  с  земли

Все  неровные  строчки  я  выправлю
Белым  голубем  клеток  тетрадным,
А  сомнения  выброшу,  вытравлю,
Убегу  от  инстинктиков  стадных

Потому,  что  я  верю  -  получится,
Не  бывает  двух  бед  в  жизни  дважды,
Потерпи,  я  ведь  тоже  соскучился,
Каждым  словом  и  клеточкой  каждой!

16.11.2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378377
дата надходження 17.11.2012
дата закладки 17.11.2012


N.K.

В метро

***
Те  же  люди,  те  же  стены,
Странные  мысли  во  мне,  как  пророчества.
Уже  сошла  с  ума,  наверное…
А  какое  оно,  твое  одиночество?

Сверху  вниз  я  по  ступеням,
Желтая  линия  –  для  безопасности.
А  мне  б  за  нее  –  и  покончить  со  всеми,
«Выхода  нет»  -  говорят  даже  надписи.

Бас  в  ушах  перебивает
Все  вокруг,  но  не  голос  твой,  истинный,
Целый  хор…  Сумасшедшая,  знаю!
В  тихом  вагоне  не  слышен  крик  мысленный…

Вот  мое  «я»  забилось  в  стены
И  шизофрения  идет,  как  нашествие,
Ее  несет  по  моим  венам.
А  какое  оно,  твое  сумасшествие?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372629
дата надходження 22.10.2012
дата закладки 22.10.2012


N.K.

Крик немого

Эти  мысли  наружу
Улетают  с  меня,
Выбивают  друг  друга
В  истечении  дня.

И  с  ума  –  кто  быстрее?!  –
Вырываются  прочь,
Как  проклятые  черви:
Кто  захочет  помочь?

Мысли  рвутся  на  волю,
Уже  улицы  ждут,
Они  бродят  под  небом  –
Скоро  будут  и  тут,

Скоро  станут  сильнее,
Скоро  будут  и  в  нас,
Не  оставят  в  покое
Ни  на  день,  ни  на  час.

Эти  черви  рождают
Ссоры,  дерзость,  вражду.
Люди  свято  им  верят
И  за  ними  идут.

Все  идут  деловые,
Их  слова  нужны  мне.
Я  была  аж  на  небе,
Но  осталась  на  дне.

Уходите  подальше!
Мешкайтесь  по  делам.
Каждый  друга  заводит,
Но  останется  сам.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371516
дата надходження 17.10.2012
дата закладки 20.10.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.08.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.06.2012


Юля Фінковська

/Поза межами доступу/

Поза  межами  доступу…Де  ти?
Десь  на  грані  небес  і  землі.
І  мовчать  оніміло  планети,
І  вітрильно  мовчать  кораблі.

Доторкається  тиша  рукою…
Залишає  на  віях  блакить.
А  мені  би  –десь  поряд  з  тобою,
На  секунду,  на  вічність,  на  мить.

Догорають  зірки,  як  лампадки,
Розмивають  чекання  бліде.
Ніч  у  ніжність  вкладає  закладки
Поза  межами  доступу…Де?

Із  бокалу  терпіння  ковтаю,
Як  гарячий  нектар,  як  наркотик
Поза  межами.  Ще  відчуваю…
Серце…Дихання…Голос..І  дотик

Гаснуть  зорі  і  губляться  цифри,
Замовкають  зловісно  планети.
Ще  ж  не  фініш!  Чому  ж  тоді  –титри?..
Поза…межами…доступу…Де  ти?..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338199
дата надходження 18.05.2012
дата закладки 21.05.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.05.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.04.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.03.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.03.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.03.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.02.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.02.2012


Валерій Коваль

Я променем яскравим хочу стати…

Я  променем  яскравим  хочу  стати,  
таким  же  теплим,  ніжним,  золотим,
щоб  лагідно  до  тебе  доторкатись
і  щоб  з  волоссям  бавитись  твоїм.

Я  небом  чистим  також  стати  хочу,
таким  блакитним,  як  у  теплі  дні,
для  того,  щоб  дивитись  в  твої  очі,
такі  веселі  і  такі  ясні.

На  вітер  я  хотів  би  обернутись,
що  може  по  Землі  усій  літати  
для  того,  щоб  до  тебе  пригорнутись,
щоб  лагідно  і  ніжно  обійняти.

Я  краплею  води  хотів  би  стати,  
яку  у  спраглий  день  ти  схочеш  пить,
для  того,  щоб  тебе  поцілувати
до  губ  твоїх  торкнутися  на  мить.

Як  би  ж  я  міг,  то  став  би  неодмінно
і  небом,  вітром  променем,  водою...
Та  день  за  днем  минає  непомітно
і  лише  подумки  я  поруч  із  тобою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249569
дата надходження 25.03.2011
дата закладки 17.01.2012


MC_Yorick

Рецепт пісні ПРО ЦЕ

демо-варіант  пісні  прикладається  вище

Запах  кави  порушив  тишу
Вогник  свічки  запав  у  душу
Ти  на  мене  глянула  лише
Як  цей  погляд  мене  спокушує!
Уже  то  не  хвилює  нітрішки
Що  на  кухні  ми  і  що  пізно
Хай  на  кухні  немає  ліжка  -
В  мене  є  сто  рецептів  різних

ПРИСПІВ:

І  на  вушко  простий  рецепт
Я  тихенько  тобі  прошепочу
Вдвох  напишемо  пісню  "Про  Це"
Замість  приспіву  слово  "Хочу"
Поцілунок  замінить  куплет
Нігті  в  спину  замінять  назву
Є  лиш  в  тебе  і  в  мене  білет
На  кіно  "Не  зупинять  нас  вже!"

Долі  падають  всі  тарілки
Долі  падають  биті  чашки
Кожен  дотик  твоєї  руки
Каже  те,  як  спинитися  тяжко
І  обличчям  до  підвіконня
Наче  кішка  вигнула  спинку
І  невпинно  сусіди  сонні
Нам  з  тобою  застукали  в  стінку

ПРИСПІВ:

Це  на  вушко  простий  рецепт
Я  тихенько  тобі  так  шепочу
Вдвох  ми  пишемо  пісню  "Про  Це"
Замість  приспіву  слово  "Хочу"
Поцілунок  замінить  куплет
Нігті  в  спину  замінять  назву
Є  лиш  в  тебе  і  в  мене  білет
На  кіно  "Не  зупинять  нас  вже!"

Задзвенять  так  ритмічно  ложки
Що  вже  спали  в  старій  шухляді
Це  тебе  підсадив  я  трошки
Аби  знов  дарувати  радість
Закохаюсь  у  тебе  по  вуха
Хоч  на  то  і  не  маю  права
Та  сьогодні  я  твій  шеф-кухар
Ти  ж  -  моя  улюблена  страва

ПРИСПІВ:

І  на  вушко  простий  рецепт
Я  тихенько  тобі  прошепочу
Вдвох  напишемо  пісню  "Про  Це"
Замість  приспіву  слово  "Хочу"
Поцілунок  замінить  куплет
Нігті  в  спину  замінять  назву
Є  лиш  в  тебе  і  в  мене  білет
На  кіно  "Не  зупинять  нас  вже!"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263481
дата надходження 05.06.2011
дата закладки 02.01.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.12.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.12.2011


Ірина Гнатюк

Підлітки. .

Важке  повітря  змішували  з  димом..  
Самотні..юні..на  жорстких  диванах..  
Потерті  стіни..тонкі  вікна..зимно..  
Кожен  мовчав..і  тільки  вічність  в  планах..  

Нічого  спільного..крім  довгого  мовчання..  
Бажання  щастя..пачки  сигарет..  
Закінчили..пішов  етап  зникання..  
Кожен  в  собі..всі  почуття  в  конверт..  

Гримуча  суміш  музики  і  сліз..  
Кожен  тримався..кожен  ще  чекав..  
Тягар  на  душу  венами  заліз..  
І  там  прижився..сіллю  розсипав..  

А  кожен  з  них  колись  когось  любив..  
Допоки  не  розбилися..об  небо..  
І  кожен  п"яним  криком  говорив..  
Що  їх  давним  давно  землі  не  треба..

Але    були..на    рівні    "до"    і    "до"..    
Замолоді    для    будь    якої    смерті..    
Грішили    дико..вже    пізнали    зло..    
Такі    ще    юні..та    жорстокі..вперті..

Блукали    містом..існували    пусто..    
Чогось    хотіли..їм    ще    снились    сни..    
Кутались    в    пальта..в    гаманцях    негусто..    
Діти    давно    минулої    весни..

Просили    милостиню..в    неба..тільки    в    неба..    
Молились    через    сльози    що    з    очей..    
А    пересічним    їх    біди    не    треба..    
По    душах    покалічених    людей..

Їх    просто    било..рвало    на    частини..    
Злом    по    серцях    пройшло    нерозуміння..    
Байдужість    небом    даної    людини..    
Впустила    розпач    в    душу..як    коріння..

А  їм  би  дива..хоч  на  кілька  днів..  
Вдихнути  щастя..щастя  а  не  дим..  
З  них  кожен  своїм  болем  захворів..  
Ще  вірять  в  Бога..проклинають  ним..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255465
дата надходження 22.04.2011
дата закладки 09.10.2011


MC_Yorick

АБИ НЕ…

Погляд  твій  обгорнув  мою  душу
Теплий  шарф  обгорнув  твою  шию
Доки  попіл  з  цигарки  струшую
То  ти  каву  з  вершками  змішуєш

Красномовно  німа  ця  розмова
Наші  пальці  в  єдине  сплетені
Мовчимо.  але  слово  за  словом
Йдуть  в  серця  фронтові  зведення

Ми  поранені  в  душу  і  в  серце
Нас  в  палату  одну  ушпиталять
Тільки  нас  не  хвилює  усе  це
Тільки  нас  не  хвилює  що  далі

Я  зриваю  чеку  із  гранати
І  губами  торкаюсь  у  губи
Неземна  насолода...  занадто
Твої  губи  мене  погублять

Все  навколо  утратить  рацію
Впустиш  руку  мені  ти  у  коси
І  метеликів  авіація
Остаточно  розбомбить  розум

Хай  під  кулями  ми  із  тобою
І  під  нами  хай  будуть  міни
Не  покинемо  ми  поле  бою
Страх  уже  нічого  не  змінить

Може  комусь  потрібно  ще  ліжко
І  шампанського  келих  і  квіти
У  нас  інше  бажання  трішки
Нам  під  дощ...  аби  не  згоріти

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257218
дата надходження 02.05.2011
дата закладки 09.10.2011


Ігор Вовк

Байдужість

На  потоптаній  підлозі
Підвестися  хтось  не  в  змозі.
Всі  минають  стороною
Його  наче  купу  гною.
Може,  п’яний,  може  хворий,
Може,  вдарив  його  злодій.
Бачить  кроки  він  байдужі,
Черевики  повз  калюжі,
Що  минають  чуже  горе
І  цинічно  кажуть:  «Шкода».

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242507
дата надходження 21.02.2011
дата закладки 21.06.2011


Ігор Вовк

Без тебе…

Я  не  бачу  без  тебе  світла,
І  не  чую  й  не  хочу  чути...
Я  існую  в  сірому  світі  -
Лиш  з  тобою  здатен  я  жити.

Я  без  тебе  мов  скеля  у  морі
Байдужа  до  поштовхів  хвиль.
Я  без  тебе  шматочок  болі,
Непотрібний  бруд  і  пил.

Не  відчую  без  тебе  смаку
Ані  запаху  волі  й  любові.
Я  без  тебе  в  полоні  страху…  
Я  не  знаю  як  мене  звати  …

Я  без  тебе  втрачаю  крила
Не  літаю,  падаю  в  прірву.
Я  так  хочу,  до  тебе,  Мила,
Я  так  хочу,  так  хочу  жити…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239624
дата надходження 08.02.2011
дата закладки 21.06.2011


Валерій Коваль

Одинадцять років, як декілька кроків (співав на випускному)

Одинадцять  років,  
Як  декілька  кроків.
Швидко  пройшли  ми  кроки  ті.
Час  зрозуміти,
Що  ми  вже  не  діти.
Настав  новий  час  в  житті.

Настав  вечір  випускний,
У  всіх  настрій  трішки  сумний
Бо  сьогодні  ми  у  клас
Увійшли  в  останній  раз
Інший  світ  чекає  нас.

Ми  більше  ніколи  
Не  підем  до  школи,  
Не  завітаєм  на  урок.
В  далеку  дорогу
З  шкільного  порогу
Нас  проведе  останній  дзвінок.

Нас  чекає  світ  новий  
Незнайомий  він  і  чужий.
Ми  повинні  в  світ  цей  йти
І  себе  в  житті  знайти.
І  цього  нам  не  змінити.

Одинадцять  років,  
Як  декілька  кроків.
Швидко  пройшли  ми  кроки  ті.
Час  зрозуміти,
Що  ми  вже  не  діти.
Настав  новий  час  в  житті.

Нас  чекає  світ  новий  
Незнайомий  він  і  чужий.
Ми  повинні  в  світ  цей  йти
І  себе  в  житті  знайти.
І  цього  нам  не  змінити.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262348
дата надходження 29.05.2011
дата закладки 30.05.2011