Anoli: Вибране

валькірія

СЕРЦЕ МАТЕРІ

Час  біжить,  мов  ріка  швидкоплинна,
Все  міняється  в  світі  щомить,
Тільки  в  Матері  серце  за  сина
Всі  віки  однаково  щемить.

Запорошує  пам’ять  снігами,
Вже  й  на  скронях  давно  сивина,
Та  у  серці  лиш  спомин  про  Маму,
Наче  спалахом  сонця  зрина.

Це  її  перед  сном  колискові
Навівають  нам  райдужні  сни,
А  у  Маминім  сяйві  любові
Виростають  змужнілі  сини.

Це  вона  нас  навчає  любити
Рідну  землю,  життя  і  людей,
І  теплом  материнським  сповиті
Ми  по  світу  крізь  терня  ідем.

Серце  Матері  схоже  на  птаха  -
У  тривогах  тріпоче  завжди,
Бо  летить  без  вагання  і  страху
Визволяти  дитя  від  біди.

І  які  б  нам  хвороби  та  муки
Зла  недоля  в  житті  не  несла  –
Нас  зціляють  лиш  Мамині  руки,
Що  торкаються  ніжно  чола.

А  коли  всі  вже  програно  битви,
Смерть  ось-ось  у  лещатах  скує  –
Тільки  Мамина  щира  молитва
Порятує  дитятко  своє...

Хоч  від  праці  вона  похилилась
І  від  літ  посивіла  коса  –
Наймилішими  серцю  лишились
Її  ніжність,  любов  та  краса.

Все  життя  ми  несемо  той  спомин
Про  усмішку  та  очі  сумні.
Повертаймось  частіше  додому,
Щоб  вклонятись  її  сивині!

Вічна  Мати,  що  зветься  Марія,
Шле  молитви  за  нас  в  небеса,
І  горить  в  кожнім  серці  надія,
І  щомиті  любов  воскреса...
2007р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257932
дата надходження 06.05.2011
дата закладки 06.05.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.05.2011


Йожеф Фламберг

Веснянці…

Сонцем  і  місяцем,  травами,  водами
Листям  пожовклим,  вітрами  холодними
Громом,  веселкою,  градом,  грозою
Довгим  і  пишним  волоссям-лозою
Слізками  ранку  –  нічною  росою

Не  милуватимусь  так,  як  тобою

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247170
дата надходження 15.03.2011
дата закладки 15.03.2011


Йожеф Фламберг

Отрезаны крылышки, обожжены ресницы…

Отрезаны  крылышки,  обожжены  ресницы,
Не  улететь  и  нечем  строить  глазки,
Ну,  разве  что,  во  сне,  но  мне  не  спится,
На  троне  и  тюрьме  –  в  моей  коляске.  

Прохожие,  как  тени,  все  без  толку
Спешат  по  мелочным  делам,
Искать  в  стогу  забытые  иголки,
Бегут  за  счастьем  по  пятам.

А  мне  бежать  не  надо  –  есть  колеса-ноги,
У  вас  –  из  плоти,  у  меня  –  из  стали.
Но  даже  сталь  немного  подустала,
Переступать  высокие  пороги.

Ущербен  –  да!  А  вы  смотрели,
В  мою  хоть  раз  заглядывали  душу?
Сатиры  носятся,  играют  менестрели,
Пастух  выводит  мысли  тихо  на  свирели,
Вода  воюет  за  господство  с  сушей…
Замри,  исчезни,  и  тихонько  слушай.

Ну,  насмотрелись?  А  теперь  в  свою!
Позвольте  угадать…  Песок  зыбучий  на  краю
Глубоких  высохших  колодцев,
Скелеты  девственных  лесов,
Испепеленные    лучами  Солнца…
Пустые  русла  рек  и  капилляры  ручейков,
Земля  приобрела  чешуйчатую  кожу,
Потасканную,  с  целой  кучей  швов,
И  трещины  на  рты  открытые  похожи.

Красиво,  и  мне  нечего  сказать,
Достаточно  ведь  только  посмотреть:
В  моей  душе  –  чистейший  сад,
А  в  вашей...?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225382
дата надходження 30.11.2010
дата закладки 05.03.2011


Софія Кримовська

Прийду до тебе променем у ліжко

***
Прийду  до  тебе  променем  у  ліжко,
не  дам  доспати,  додивитись  сон.
Читай  мене,  гортай  мене,  як  книжку…
І  хай  уже  сигналять  у  клаксон,

а  нам  нема  коли  –  вчимо  напам’ять
вуста,  коліна,  пальці,  голоси…
Прийду  до  тебе  променем,  що  спалить.
А  ти,  здається,  й  душу  віддаси.

Візуальна  та  звука  версія  вірша:

http://www.youtube.com/watch?v=BX3jZ4EbYrk

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245084
дата надходження 05.03.2011
дата закладки 05.03.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.03.2011


Inverno93

Десь у темряві сонячніх днів…

Десь      у  темряві  сонячніх  днів,
Під  засніженим  сонцем  чекання,
Легким  подихом  гублячих  слів
швидкоплинно  тікає  кохання.

І  розгублено  дивлячись  в  слід,
Вовчим  криком    зрадницьки  виє
Біль  розтрачених  спогадів-літ
Серце  рветься-  сказати  не  вміє.

Ось  тоді  і  приходить  той  час,
Безперервного  мого  чекання,
Забувається  біль  від  образ
Залишається  тільки  кохання.

Заховавшись  від  любих  очей,
Я  так  довго  чекаю  дива.
Я  не  вмію  забути  людей,
Що  колись,  так  безглудо  згубила.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245087
дата надходження 05.03.2011
дата закладки 05.03.2011


мелодія сонця

Щастя з присмаком дощу

Босоніж  хлюпать  по  калюжам,
Купатись  у  небес  воді
І  милуватись  слізним  небом..
В  цю  мить  -  одні  ми  на  Землі...

Десь  загубили  парасолі,
Взуття  десь  зникло  теж..  нехай..
Десь  загубилися  тривоги.
Ти  сліз  моїх  не  помічай..

Хай  плачу..  та  то  щастя  сльози.
Їх  дощ,  мій  змовник,  приховав.
Десь  була  -  та  нема  тривоги.
А  ти  в  обійми  пригортав...

Та  музика  миліш  усього-
Її  награли  нам  серця..
І  пошепки  питалась  Бога,
Чи  це  насправді?..  Ти  і  я?...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173345
дата надходження 22.02.2010
дата закладки 04.03.2011


Йожеф Фламберг

Веснянка

У  весни  стільки  барв!
Бо  весна  –  це  щось  більше,  ніж  літо,
Бо  весна  –  холоди,  і  жаркі  довгі  сонячні  дні.
Бо  весна  у  серцях  молодих,
Сильних,  жовчю  не  вмитих.
Ну  а  ще…  є  весна  у  тобі  

Я  радію  весні  та  ласкавому  променю  світла,
І  траві  молодій,  і  журчанню  маленьких  струмків.
Я  радію  землі,  що  весною  безмежно  розквітла.
Ну  а  ще...  так  багато  співочих  птахів

У  весни  стільки  сил!
Бо  весна  –  це  є  радість  і  квіти,
Бо  весна  не  вжива  слово  «ні».
Бо  весна  –  це  м’який,  такий  приязно-сонячний  вітер
Ну  а  ще…  є  весна  у  тобі

01.03.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244281
дата надходження 01.03.2011
дата закладки 01.03.2011