Алія: Вибране

edgardinho19

Не так

Чому  живу  не  так,як  треба?
і  прокидаюсь  від  жахливих  снів
Кому  потрібен  птах  без  неба?
який  літати  не  хотів..

Замок  на  двері  заважає..
не  дасть  ввійти  нам  у  життя
а  той,хто  цей  замок  зламає
доводить  справу  до  кінця..

Кому  не  жаль  і  свого  щастя..
роздасть  його,пропавши  десь
та  незабаром,він,нащастя..
повернеться  за  свою  честь..

"Чому  живу  не  так,як  треба?"
питання  вічне  нам  болить..
"Чому  надіюсь  я  на  тебе?"
моя  ти  подруго,моя  ти  мить!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255543
дата надходження 23.04.2011
дата закладки 23.04.2011


Юлія Холод

Буває так

Буває  так,  що  слова  не  пишуться,
Хоч  ти  і  чуєш  їх  десь  в  собі.
Свіча  згорає,  і  дим  колишеться,
А  слів  немає…  Лиш  тільки  біль.

Між  серцем  десь  і  пером  загатина,
І  треба  дуже  багато  сліз,
Щоб  проломити…  Щоб  знов  крилатими
Птахами  стали  твої  жалі.

І  ти  збираєш  до  купи  зливи,
І  все  чекаєш  свого  припливу…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209785
дата надходження 07.09.2010
дата закладки 02.02.2011


Юлія Холод

Хто тебе просив в моє життя

Хто  тебе  просив  в  моє  життя?
У  брудних  важезних  черевиках
Прогулявся  серцем  ти  великим,
Залишивши  звалища  сміття.

Хто  пустив  тебе  в  мій  світлий  храм,
Щоб  зробити  місце  там  відхоже.
Більше  ти  зайти  туди  не  зможеш.
Я  його  спалила.  Попіл  сам…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226346
дата надходження 04.12.2010
дата закладки 02.02.2011


no_name

Мовчати

Мовчати...
Не  потрібно  кохати
лише  трохи  помовчати
Все  забути,
і  нічого  не  пригадати,
а  потім  сильно  закричати.
Не  потрібно  шептати
мовчати,  а  потім  сильно  закричати
поки  є  сили.
Ніхто  не  знає  як  я  мовчу
і  не  дізнається  як  я  кричу
ні  слова  не  скажу...
Давай  мовчати...
Так  сильно  в  себе  закохати...
але  лише  мовчати...
Давай  мовчати  без  слів  і  не  шептати...
в  кінці  кінців  нічого  не  сказати...́́́́́́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182598
дата надходження 08.04.2010
дата закладки 31.01.2011


Odinokaya

ПРо однокласника

Я  люблю,  йому  байдуже,  
Я  сумую,  вiн  не  дуже  
Плачу  Я,  а  вiн  сміється...  
Я  упевнена,  йому  здається  
Я  пишу  лише,  а  вiн  читає  
Я  все  знаю,  вiн  не  знає  
Зараз  ніч,  а  йому  день  
Тишу  чую,  а  вiн  "дзень"  
Я  ОЛЮНЬКА,  а  вiн  ЮРа  
Вiн  розумний,  а  Я  дура  
Стало  страшно,  йому  ні  
Скрізь  вода,  а  вiн  в  огні..
Я  кричу,  а  вiн  мовчить  
Я  не  знаю  що  робить!?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229614
дата надходження 18.12.2010
дата закладки 31.01.2011


Lady Rain

Внутрішній світ

Чи  думать  про  майбутнє,
чи  можна  планувати?
Я  деколи  самотня.
Хотілось  би  тікати.
Ніхто  вже  не  потрібен,
усе  мені  байдуже,
бо  мрії  погоріли.
Я  вже  зреклася  друзів.
Як  хочеться  втікти,
забути,  що  турбує.
В  обіймах  темноти
сама  себе  врятую.
Нащо  чиясь  увага,
захоплень  компліменти?
Я  так  розчарувалась.
Частина  серця  мертва.
Не  треба  алкоголю,  
веселощів  не  треба.
"Чому  я  ще  з  тобою?"  -
питаю  чорне  небо.
Як  часто  не  хотілось
нічого,  навіть  жити.
Все  так  незрозуміло.
Як  би  ж  то  не  любити...
Тоді  б  я  була  вільна,
в  щасливім  сяйві  сонця
думки  були  б  стерильні,
а  смуток  -  гість  сторонній.
Ну  звідки  ж  стільки  черні?
Чому  мене  це  душить?
В  моєму  світі  темно.
Я  в  ньому  жити  мушу.
Не  я  його  створила,
цей  внутрішній  мій  світ,
із  ним  я  народилась
і  він  зі  мною  ріс.
Він  тягне  мене  в  ніч
за  руку  з  цього  світу,
він  обіцяє  спокій
і  забуття  навіки.
Та  я  живу,  йду  далі,
щоранку  прокидаюсь,
живу  в  своїй  печалі
і  нею  омиваюсь.
Та  ні,  не  безпідставно,  
а  лиш  незрозуміло.
Щось  вирішити  важко,
 я  не  така  вже  й  сміла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238005
дата надходження 31.01.2011
дата закладки 31.01.2011


Михайло Плосковітов

ти горнулась…

Ти  горнулась  до  рук  хлопчачих  ,
обнімаючи  крадькома.
Осінь  листям  кленовим  плаче,
шле  в  конвертах  в  минуле,  дарма.
Він  пішов  з  білих  снів,  і  з  долі  -  
перехрестями  в’юнких  доріг,
Наостанок  залишив  болі
і  –  кленовий    букет  на  поріг.

Ти  горнулась  до  рук  хлопчачих
серця  ритми  -  шалений  біг  -      
він  залишив  кохання  гаряче,
а  от  сам  залишитись  –  не  зміг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238018
дата надходження 31.01.2011
дата закладки 31.01.2011


Владко Світлайт

DarkSyde (За крок до прірви)

Коли  стоятимеш  за  крок  до  прірви,
Вдивляючись  в  її  бездонні  очі,
Прислухайся  як  грають  твої  нерви
Важкий  darksyde  на  чорних  струнах  ночі.

Якщо  він  в  закутках  душі  озветься,
Баграянцем  спалахнувши  на  долонях,
Відчуй  як  дзвінко  ритм  ударів  серця
Відлунням  розливається  у  скронях.


Відкинь  свій  біль,  забудь  свій  страх,
Сховайся  від  реалій  цього  світу.
Будь  наче  птах,  у  своїх  снах
Літай  під  звуки  ламаного  біту...

Заглянь  у  небо,  там,  де  сірі  хмари
Пливуть  поволі  серед  срібних  зір.
Так,  наче  невагомі,  мов  примари,  
Торкаючись  верхів'я  синіх  гір  


Забудь  свій  біль,  відкинь  свій  страх,
Сховайся  від  важких  реалій  світу.
Будь  як  у  снах,  мов  вільний  птах
Літай  під  ритми  ламаного  біту...

Коли  стоятимеш  за  крок  від  прірви,
Заглянь  в  її  бездонні  чорні  очі,
Прислухайся  як  тихо  грають  нерви
Мелодію  на  темних  струнах  ночі...

...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230988
дата надходження 24.12.2010
дата закладки 24.01.2011


Владко Світлайт

Не говори від кого квіти ці…

Не  говори  від  кого  квіти  ці...
Ревную...
Ти  ж  знаєш,  знаєш,  знаєш  і  сама,
Що  на  полотнах  світлих  мрій  тебе  малюю
І  що  без  тебе  на  душі  зима.

Ти  вся  така  холодна,  недоступна...
Грізна...
Зовсім  байдужа,  наче  нежива...
О,  дай  хоч  знак,  що  я  тобі  потрібен!
Пізно...
Тобі  далекі  всі  мої  слова...

Тендітна,  неповторно    ніжна...  
Була...  Колись...  
Тепер  вже  не  моя.
Пробач...  Прощай...  Мабуть  ми  надто  різні.  
Я  в  серці  збережу  твоє  ім'я.

Не  говори  від  кого  квіти  ці...
Ревную...
Лети  до  нього,  мила,  тільки  знай,
Що  й  досі  в  снах  твій  стан  тонкий  малюю,
Що  спогади  про  тебе  -  то  мій  рай...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233880
дата надходження 09.01.2011
дата закладки 24.01.2011