Нічия: Вибране

BlackAngel

Я сегодня буду пошлой…

К  чёрту,  мы  уже  не  дети,
чтобы  в  пряточки  играть,
и  табу  запретных  нету,
и  давно  пора  начать.

Раздевай,  не  жди,  смелее,
я  давно  уже  твоя,
только  будь  со  мной  нежнее…
в  двадцать  пятый  раз  подряд.)

Я  сегодня  буду  пошлой,
без  стыда,  без  лишних  слов,
дрянной  вредною  девчонкой
и  не  стоит  попрекать.

Я  свяжу  тебя  покрепче
и  возьму  тебя  сама,
и  хотя  ещё  не  вечер,
я  давно  уже  пьяна.

Я  с  тобой  могу  быть  разной:
скромной,  умной,  позитивной,
дерзкой,  сильной  и  невинной,
самой  лучшей  и  любимой.

А  порою  вредной,  грубой,
и  чудной,  и  просто  сукой,
если  хочешь  –  даже  шлюхой,
только  бы  с  тобою  быть.

Только  бы  желал  до  ночи,
а  от  ночи  до  утра…
только  бы  держал  за  руку
и  смотрел  в  МОИ  глаза…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361798
дата надходження 03.09.2012
дата закладки 20.09.2012


Xlisa

Секс с незнакомцем

А  ты  немного  груб  мой  друг,
нетерпелив  и  чуточку  развратен,
слетело  жаркое  дыханье  с  твоих  губ,
но  сладости  исток  приятен

И  мы  пустились  танцевать  в  ночи,
сначала  в  удивительных  нарядах,
потом  кружились  голые  почти,
под  куполом  ночного  звездопада...

И  оказавшись  вдруг  наедине,
вдвоем  без  всякого  стесненья,
сплелись  в  божественный  клубок,
оставив  в  прошлом  все  сомненья.

И  ты  любил,  так  бережно  меня,
так  страстно,  глубоко,  неутомимо,
И  падала  роса  с  ветвей  звеня
И  свет  звезды  качал  пространство  мира.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337553
дата надходження 15.05.2012
дата закладки 10.09.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.09.2012


Федик Юрій Михайлович

Я просто разорву тебя на части

Я  просто  разорву  тебя  на  части,  
 И  заново  из  тех  частей  сложу,
 Когда  в  моей  окажешься    ты    власти,
 Я  до  утра  тебя  домой  не  отпущу.

 И  будешь  ты  пьянеть  от  поцелуя,
 И  трепетать,  желанием  горя,
 Твои  одежды,  ласково  сниму  я,
 И  ты  шепнешь  мне  –  «  я  хочу  тебя».

 В  твоих  глазах,  появится  истома,
 Мольба  о  страсти,  и  немой  укор,
 «  не  видишь  ли,  я  для  тебя  готова,
 Себя  отдать,  судьбе  наперекор?».

 Я    на  укор  ,  отвечу  нежным  взглядом,
 Моя  улыбка,  скажет  обо  всем,
 И  ты  поймешь,  что  мы  сегодня  рядом,
 Чтобы  по  жизни  вдаль,  идти  вдвоем.

 А  дальше  будет  все    казаться  сказкой,
 Я  буду  твое  тело,  жадно  целовать,
 Порывы  страсти,  разжигая  лаской,
 Тобой  неспешно,  я  начну  овладевать.

 И  ты  отбросив  все  предубежденья,
 С  неистовым  желанием  любить,
 Забыв  про  всякие  запреты  и  сомненья,
 Меня  на  спину  вдруг  захочешь  положить.

 И  в  миг  один,  словно  преобразившись,
 Подобием  став,  Амазонки  на  коне,
 В  жрицу  любви  со  мною  воплотившись,  
 Сожжёшь    меня  в  своей  любви  огне.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356371
дата надходження 10.08.2012
дата закладки 10.09.2012


frankless

Мой город никого ещё так не ждал…

Мой  город  никого  ещё  так  не  ждал,
Никому  ещё  так  не  был  верен.
И  встречающий  дерзостью
                             железнодорожный  вокзал
Сегодня  до  крайности  суеверен.

Мой  город  никогда  ещё  не  был  настолько  мил!
Никогда  ещё  он  не  бросался
Диким  потоком
                     нежнейших  чернил
В  мои  вдохновлённые  пальцы!

Мой  город  ещё  никогда  не  был  настолько  бессилен:
Он  мчался  вдогонку  за  вагоном  по  рельсам!
И  небо  становилось  
                               совсем  тёмно-синим,
За  собой  увлекая  опустевшее  сердце.

Мой  город,в  прошлом  неисправный  холерик,
Теперь  отказывается  даже  от  чая.
Мой  город,прошу,
                         не  надо  истерик
Я  по  нему,как  и  ты,скучаю..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359053
дата надходження 21.08.2012
дата закладки 10.09.2012


Лунная соната

Всё было слишком хорошо

Всё  было  слишком  хорошо.
И  победителей  не  судят!
Наивно,  глупо  и  грешно.
Но,  продолжения  –  не  будет!

В  спонтанность  чувств,  в  прилив  страстей
И  в  пламя  жаркого  заката
Вплетались  речи  всех  мастей
Потоком  выдумок  крылатых.

И  было  слишком  хорошо
Отбросить  на  задворки  судеб
Всё  то,  что  было  и  прошло.
Но,  продолжения  не  будет!

Один  лишь  вечер.  Но  какой!
Своим  дыханьем  душу  губит.
Печален  тем,  что  был  игрой
И  продолжения  не  будет!

…………….
Но  сердце  посылает  «  SOS»!
И  пусть  Всевышний  не  осудит!
Не  точку  ставлю,  а  вопрос:
«  А  продолжения  не  будет?»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362113
дата надходження 05.09.2012
дата закладки 09.09.2012


Missi

Ложишься спать без мыслей обо мне…

Ложишься  спать  без  мыслей  обо  мне…
Ты  хочешь  львицу,  а  я  словно  котенок
Прижмусь  к  тебе,  к  твоей  расхристанной  душе…..
Побита  жизнью,  хоть  в  душе  ребенок.

Я  вновь  смеюсь,  хоть  хочется  рыдать….
В  захлыб,  чтобы  стеречь  печали,
Которые  как  мясо  точит  червь,
Так  и  они  меня  снутри  сжирали.

Так  хочется,  открыв  свои  глаза,
Рассветом  солнца  страстно  наслаждаться
И  дуновеньем  ветра  напиваться,
Ласкать  в  этих  лучах  тебя…  Тебя…  


Ты  засыпаешь  без  мыслей  обо  мне…..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363008
дата надходження 08.09.2012
дата закладки 09.09.2012


Эволюционер

НАКАЗАНИЕ

Я  к  ладоням  твоим  прикоснусь
И  в  глаза  загляну  на  прощание.
Пусть  мой  взгляд,  созерцая  тебя,
Скажет  больше  любого  признания.

Зажигаются  звёзды  во  тьме
И  сбываются  строки  предания,
Вижу  я  наяву,  не  во  сне
Моё  сладкое  наказание.

Ангел  просто  прикроет  глаза
И,  прощая  людскую  беспечность,
Специально  для  нас,  хоть  на  миг,
Остановит  пространство  и  вечность.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362736
дата надходження 07.09.2012
дата закладки 09.09.2012


CORVETTE

В место тысячи слов и признаний…

В  место  тысячи  слов  и  признаний,
Поцелуй  ее  нежно  и  просто  молчи,
Ведь  в  любви  не  нужны  признания,
Главное  чтобы  была  частичка  души…

Подари  в  место  слов  ей  улыбку,
И  она  улыбнется  в  ответ,
Подари  ей  все  звезды  нашего  мира,
Они  напомнят  всегда  о  тебе…

Только  не  лги,  не  лги  ради  Бога!
Не  вздумай  мучить  сердце  ее,
Раны  любви  не  лечит  время,
Как  не  все  болезни  лечат  врачи…

В  место  слов  купи  ей  цветы,
Наполни  жизнь  ее  ароматом,
Только  ничего  ей  не  говори,
Пусть  для  нее  это  будет  тайной…

В  место  тысячи  слов  ты  ее  просто  люби!
Бескорыстно  и  без  обмана,
Ведь  любовь  –  это  стихия  стихий,
Люби  ее  нежно  и  неустанно!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362414
дата надходження 06.09.2012
дата закладки 09.09.2012


Fairytale

Звідки ти?

Ти  викликаний,  певне,  з  мого  пекла.
Прийшов,  порушив  мрії,  мій  баланс.
І  наша  боротьба  була  запекла,
А  ти  не  дав  мені  останній  шанс.

Ти  викликаний,  певне,  з  мого  раю.
Коли  ж  я  щасливішою  була?
Що  далі?  Якщо  чесно,  то  не  знаю.
Аби  тебе  лише  любити  я  змогла.

Ти  викликаний  мрією  про  зміни,
Які  і  досі  нам  ввижаються  у  снах.
Мовчання  збудувало  щастя  стіни,
І  все  важливе  вже  читається  в  очах.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338371
дата надходження 18.05.2012
дата закладки 18.05.2012


Журавка

Хтось

Нічого  такого  не  сталось!
«Хтось»    просто  тепер  не  поруч.  
Як  завжди….  Мені  ж  зосталась
Душа,  заперезана  в  обруч.  

Нічого  такого  не  сталось.  
Я  звикла  уже  відвикати.  
Не  вгледіла  -  ніч  підкралась  
Та  ніч,  що  буває  катом.  

Нічого  такого  не  сталось.
Це  смішно  -  хотіти  більше.    
Між  пальцями  правда  сховалась:
Той  «хтось»  не  буває  іншим.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206396
дата надходження 17.08.2010
дата закладки 23.11.2011


Ксю...

You are so far from me

You  are  so  far  from  me
And  it  hardness  so...  remember
I  tried  to  forget  you…
But  without  you  is  so  cold  December…

Please  don’t  forget  me  anywere
Please  never  say  me  “goodbye”
You  think  tomorrow’ll  be  better.
But  I  have  one  question:  why?  

Please  allow  to  grant  the  love.
Do  you  know..?  I  can  do  it  everyday
If  you  haven’t  pencil  to  draw
Your  life  –  just  only  say…

Becauce  I  still  love  you…
Your  hand  is  in  my  hand
You  want  to  hug  me,
But  said:  “it’s  soon  end.”

If  one  time  you  want  to  leave  me…
I’ll  missing.  But  now  I’m  thank  you!
You  teach  me  to  love;  I’m  free...
And  now  I’m  sining  for  you.

П.С.  перший  вірш  на  англ.  Якщо  будуть  помилки  -  кажіть,  виправлю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206104
дата надходження 15.08.2010
дата закладки 23.11.2011


Юлія Холод

Серце мами

*            *            *

           Тихо  шепоче  серце,
Ніжне,  тонке,  як  скельце,
Мамине…Ти  послухай
Серцем  своїм,  не  вухом…
Вирушиш  ти  в  дорогу  -
Скаже  тихенько:  «З  Богом…»
Не  повернеш  до  хати  –
«Буду  завжди  чекати…»
Ти  досягнеш  вершини  –
«Сонце  гаряче,  сину…»
Ти  упадеш  в  прокльоні  –
«Ось  мої  руки,  доню…»
Болем  твій  світ  зірветься  –
«Ось  тобі,  мила,  серце…»
Самотньо  –  «Я  тут,  з  тобою…»
Боляче  –  «Я  загою…»
Й  в  останню  свою  хвилину:
«Господь,  бережи  дитину…»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206355
дата надходження 17.08.2010
дата закладки 21.11.2011


Юлія Холод

Я не хотіла

*          *          *
…Я  не  хотіла  ,їх  не  хотіла:
Чужих  обіймів,чужого  тіла…
Розмови,що  не  сягали  даху,
Волосся,що  як  твоє  не  пахло…

Я  лиш  хотіла  діру  закрити
І  замість  тебе  когось  любити.
Заплутать  слід,обдурити  долю,
Знайти,кому  перелити  болі…

Але  не  змусиш,себе  не  змусиш…
Вони  проходили  всі  повз  душу,
І  від  наруги  душа  тремтіла:
Не  їх  –  тебе  одного  хотіла…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205995
дата надходження 15.08.2010
дата закладки 21.11.2011


Iraida Kułakowski

Кожним подихом, дотиком, порухом…

Кожним  подихом,  дотиком,  порухом
Викарбовуєш  слово  "кохаю"…
Вишиваєш  у  серці  хворому
Анаграми,  котрих  я  не  знаю…
Вигаптовуєш  поглядом,  комами
Візерунки  морозом  уквітчані…
Розмальовуєш  фарбами  кволими
Сірі  стіни  мойого  відчаю…
Звеселяєш  усмішкою  дивною
В  час  розпуки  шалено  вбивчий…
Зникне  Світ  із  страшенно  винними,
Доки  мови  твоєї  вивчу…

10.VIIІ.2010
18:15

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205249
дата надходження 10.08.2010
дата закладки 21.11.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.11.2011


Лана Сянська

ЦЯ НІЧ ДЛЯ НИХ (спека)

А  спека  тулиться  до  тіла,
І  липне  липень  до  грудей,
Така  п’янка  і  густоплинна
Жага  скуйовджених  ночей.

Від  слова  «так»  до  слова  «хочу»
Коротка  мить-лиш  блиск  зіниць,
Несамовить  палка    тріпоче
По  тілу…  Струмінь  блискавиць.

А    спориші  п’янять  медами,
Сягають  неба  биті    манівці,
Цвіркун  шаліє  поза  стодолами,
Пахучий  килим  стелять  чебреці.

Ця  ніч  для  них  -    склепіння    марив,
Двох  душ  і  тіл,    по  вінця  із  жаги,
Вологістю  стікали,  -    тамували
Хіть  …    А  небо  напинало  хорогви.

Розніжена    на  видиху:  «моя»,
Роз'ятрений  на  стогону:  «коханий»,
Огохла  ніч,  й  тремтіла  ковила,
І  захлинався  обрій,  ледь  багряний.

По  небу  липень  зоряного  воза
Тягнув…    І  млів  від  стогонів  земних,
Схилялися  у  воду  пружні    лози,
Гарячкувато  вітер  дихав  в  них.

Світ  спав,  не  помічав  того  і    досі,
Як  з  місячного  сита  синій  пил  тече,
Заплутавсь    бедрик*  у    Її    волоссі,
Що  розіллялось  на  Його  плече.


*бедрик-  божа  корівка,  сонечко.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204503
дата надходження 05.08.2010
дата закладки 21.11.2011


Любов Іванова

НІ, Я НЕ ПЛАЧУ… .

Ні,  я  не  плачу,сліз  гірких  не  ллю,
Не  проклинаю  і  не  злюсь  на  долю,
Я  вдячна  їй  за  те,  що  я  люблю,
За  подарунок  відкохати  вволю..

Що  ж  то  таке..  казкової  краси..
Прозоро  кришталем  бринить  на  віях?
Та  то  ж  маленька  крапелька  роси,
Я  бавилася  нею  в  своїх  мріях..

Ні,  я  не  плачу,  сліз  гірких  не  ллю,
Хай  плаче  той,  хто  почуття  не  знає.
Не  може  бути  смутку  і  жалю
В  серденьку,  де  живе  любов  безкрая..


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11006253883

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204013
дата надходження 02.08.2010
дата закладки 21.11.2011


Любовь Козырь

А я люблю гарячу чорну каву…

А  я  люблю  гарячу  чорну  каву,
Солодку,  з  білосніжними  вершками,
Тримати  її  вранішньо  ласкаво
Спросоння  розімлілими  руками.

А  я  люблю  гарячу  чорну  каву,
Що  будить  ароматом  на  світанку,
Коли  проміння  сонячно-яскраве
В  квартиру  заглядає  крізь  фіранку.

А  я  люблю  гарячу  чорну  каву,
Горнятка  доторкнутися  щокою...
І  день,  я  вірю,  видасться  на  славу,
Якщо  він  починається  з  тобою.

29.07.2010  р.

Картинку  взято  http://img.liveinternet.ru/images/attach/2/13672/13672477_00000326.jpg

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203364
дата надходження 29.07.2010
дата закладки 21.11.2011


Biryuza

…від чужих очей і до дзеркала

...від  чужих  очей  і  до  дзеркала,  
як  від  неба  до  твого  дому.  
Ще  замолимо?  Не  допетрала  
Не  сьогодні  
 Не  вам  
нікому.  
Так  надривно  звучать  ілюзії  
ніч  на  вогнищі-  
танці  з  відьмами.  
Ми  ніколи  не  станем  друзями,  
як  ці  зорі  мені  
огидними...  
І  летять  собі  в  рай  метелики  
знову  квіти  
у  мій  гербарій.  
Пропищали  брудні  генделики:  
 "Не  лякайся,  
усіх  по  парі"  
Називаймо  себе  тварюками!  
 Досі  нудить  від  слів  
пестливих.  
Пронесуться  образи  круками,  
 налаштують  обох  
на  диво.  
І  з  розбігу  в  бетонність  ніжності  
дві  калюжі-  
не  перемога.  
Доповзем  до  дверей  
в  поспішності.  
Нас  чекає  сумна  дорога...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201299
дата надходження 16.07.2010
дата закладки 21.11.2011


Любов Іванова

ТОБІ ОДНОМУ МОЄ КОХАННЯ

Т-  обі  до  краплі  віддаю  свою  любов,
О-  свідчення  хай  чує  вся  планета!
Б-  урхливим  струменем  проллється  вона  знов,
І-    забере  обох  в    свої  тенета..

О-  дин  для  мене,  в  цілім  світі    один  ти,
Д-  аруєш  сонце,  райдугу  і  небо,
Н-  авіть  якщо  за  небокрай  прийдеться  йти,
О-  силю  шлях,  бо  він  веде  до  тебе!
М-  оє  кохання  через  простори  і  даль,
У    далечінь  до  твого  серця  лине..
М-  рії  ховаю  під  бажань  своїх  вуаль,
О-  дна  любов  така,  одна  єдина..
Є    ти  у  мене,  саме  цим  я  і  живу,
К-  охаю,  як  ніколи  не  кохала,
О-  божнюю,  голублю..  в  снах  і  наяву,
Х-  очу  щоб  й  я  твоїм  коханням  стала..
А-  нгел  кохання,  він  злетів  до  сонця  знов,
Н-  еначе    вільна  птаха  сизокрила,
Н-  есе  до  тебе  почуття,  мою  любов..
Я-  ка  твоє  серденко  полонила..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201024
дата надходження 14.07.2010
дата закладки 21.11.2011


Любов Іванова

Я НАПЕВНО ТЕБЕ НАМРІЯЛА. .

Я  напевно  тебе  намріяла,
А  насправді  все  було  не  так...
Своє  щастя  тобою  міряла,
по  хвилинах,  годинах,  по  днях  .

Я  і  далі  сама...  я  -    без  тебе,
тихо  йду  по  життєвих  стежках.
Відчуваю  тебе  біля  себе...
Але  мабуть  це  зовсім  не  так..


Я  і  плани  будую,  де  є  ти...
Але  знову,  це  мабуть  не  так  !!
Знову  будуть..  падіння  і  злети..
Все  з  тобою....  бо  ти  у  думках...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200187
дата надходження 09.07.2010
дата закладки 21.11.2011


Omega

П'ю тишу…

П’ю  тишу  так,  неначе  не  було
хмільнішого  в  житті  моїм  напою...
Ми  з  тишею  приречені  обоє  -
як  небо,  в  лет  пронизане  крилом.
Солодка  повінь  поглядів  і  тіл
між  пелюсток  любові  і  спокуси.
Я  не  тебе  –  себе  в  тобі  боюся...
У  блиск  очей,  в  шал  губ,  у  хміль  –  летім.
Цнотливий  щем  у  храмі  воскресінь  -  
розтерзаним  крилом  в  колюччі  глоду...
Моя  покірність  рук  тобі  на  згоду  -      
за  сонячну  вхопилась  волосінь.
В  ній  тиша  блискотлива  і  тремка,
і  дзвонить  брость  у  сонячні  мембрани.
Неспокоєм  душі  мені  обрана  –
пробитись    руслом  в  течії  струмка,
який  не  осягла  ще  до  кінця,
пошерхлих  уст  питвом  не  вгамувала...      
Пила,  хмеліючи,  з  долонь  твоїх,  бувало,
і  був  той  хміль  обом  нам  до  лиця.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199223
дата надходження 04.07.2010
дата закладки 21.11.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.11.2011


Грайлива

Ти ще не мій…

Ти  ще  не  мій  і  я  ще  не  твоя,
Ще  є  між  нами  сумніву  кордони.
Та  вже  кудись  пливе  з-під  ніг  земля
І  серце  вже  нашіптує  свої  закони.

Солодких  уст  не  випитий  ковток,
А  вже  розпочинаєш  загравання.
Хоча  розкодував  ти  мій  замок,
Я  все  ще  б́орюся  з  твоїм  бажанням.

Ще  моє  "так"  маскується  під  "ні",
Ще  погляд  свій  від  тебе  приховаю,
Ще  я  боюсь  горіти  у  вогні,
Яким  до  мене  ти  палаєш...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199448
дата надходження 05.07.2010
дата закладки 21.11.2011


Анна Помаранська

за руку…

я  тримаю  тебе  за  руку...
відчуваю,  що  ти  щасливий...
зараз  ти  тільки  мій,хоч  п*яний,
зараз  ти  неймовірно  красивий...
 
я  тримаю  тебе...не  хочу...
віддавати  тебе  нікому...
не  ревнуй,  бо  тобі  належу...
тільки  зараз...тобі  одному...
 
ти  тримаєш  мене  за  руку...
і  не  хочеш  її  впускати...
я  люблю,  коли  ти  щасливий,
і  не  знаєш  як  це  сказати...
 
щось  важливе  знов  лиш  між  нами...
недарма...алкогольне  сп*яніння...
ти  цілуєш  мене  у  губи...
мене  зовсім  не  мучить  сумління...
 
нам  ніхто  заважати  не  буде...
я  сприймаю  тебе  до  друку...
все  минає...та  тільки  зараз...
я  тримаю  тебе  за  руку...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198363
дата надходження 29.06.2010
дата закладки 21.11.2011


Biryuza

Завтра

Якщо  я  тебе  не  бачу-  це  не  означає,що  так  триватиме  вічність,  
якщо  я  тебе  не  чую-  це  не  значить,що  твій  голос  колись  не  стане  моєю  улюбленою  мелодією,  
але  якщо  я  тебе  не  відчуваю  -  це  значить,що  між  нами  прірва...чи  є  сили,щоб  її  подолати?  

---------------------------------------------------------------------------

Знаєш,я  часто  прохожу  повз-  
гадаєш  й  тепер  доведеться?  
На  мить  зупинилась,мабуть  здалось,  
мабуть  просто  примхи  серця.  
А  ще  я  втомилась  від  цих  "мабуть"-  
у  черзі  за  зрадою,вперта...  
Долоні  чужі  з  уст  образи  зітруть,  
щоб  з  відчаю  не  померти...  
І  сумніви  з  чаєм  холонуть  в  пітьмі-  
навіщо  нам  світло  сонне?  
Щовечора  разом-хіба  це  ми?  
і  місто  мовчить,лимонне...  
За  ці  галасливі  кілки-слова  
я  б  ляпас  безжально  долі.  
Та  тільки  шепоче  полин-трава,  
що  надто  фальшиві  ролі.  
Куди  обернутись?  Прошу  не  йди,  
бо  ж  правда  вартує  більше.  
У  прірву  ведуть  мене  твої  сліди  
і  зрадницьки  тануть  вІрші...  

Ці  зливи-  провісники  наших  смертей,  
не  бійся  -  я  тут,лякливий.  
До  завтра!  Не  слухай  печаль  дверей,  
До  завтра!  (  а  завтра-ЗЛИВА!)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198368
дата надходження 29.06.2010
дата закладки 21.11.2011


Лана Сянська

САМА З ДОЩЕМ

То  не  була  сльоза,  краплина  затекла  в  уста,
То  дощ,  солений  дощ  і  тишина  пуста,
І  навіть  Ніч  втомилась  від  Молочного  Шляху,
Зігнулась,  схлипнула,    зіскочила  з  даху.

Тепер    сама  я  з  тим  дощем  настирним,
Ну    що  ж,  йому    я  заварю  пустирник,
От  так  і  будем  чаювати  до  світанку,
А  сум  мій  рвати  буде  на  вікні  фіранку

А  я  ж  тепер  мовчати  мушу,
Немає  Ночі  -  то  кому  ж  відкрити  душу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198155
дата надходження 28.06.2010
дата закладки 21.11.2011


V.A.

Відпусти

Я  летіла  з  вітром.  Небокрай
Мене  ніжно  обіймав  за  плечі.
Я  сказала:  душу  забирай...
І  спустилась  пакувати  речі.

Я  втекти  хотіла  від  думок,
Що  були  тобою  оповиті.
Залишився  лиш  останній  крок.
Лиш  останній!  Як  його  зробити?

Позбулась  давно  тілесних  ран,
Залишились  поряд  лиш  духовні.
Не  потрібен  знову  нам  обман,
Ми  пусті...  хоч  чаші  наші  повні.

Ти  пішов.  Пішла  туди  і  я.
Ти  пробач,  що  ще  живе  кохання.
Дарував  це  ж  ти  йому  життя...
Хоч  послав  тепер  його  в  заслання.

Відпусти!  Благаю  відпусти!
Мою  душу...  в  літні  снігопади.
Бо  не  здатна  я  тягар  нести.
Бо  не  здатна  пробачати  зради.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197313
дата надходження 23.06.2010
дата закладки 21.11.2011


Еріка

Прости мене…

Прости  мене,  що  я  тебе  забула,
Не  допоможе  тут  і  каяття
Віриш,  я  навіть  не  відчула,
Коли  пішов  ти  із  мого  життя.
Не  пам’ятаю  коли  серце  перестало,
Шепотіти  в  сні  твоє  ім’я.
Чи  не  любило,  чи  кохало?
Чи  я  колись  була  твоя?
Не  знаю  я  чому  так  сталось,
Куди  поділось  почуття,
Як  за  одну  хвилину  малось
Змінитись  наше  життя?!
Прости  мені  я  ж  не  хотіла,
Я  ж  не  хотіла  забувати  все
Від  тебе  вогником  горіла,
І  тебе  кохала  понад  усе…
Я  знову  чогось  не  розумію,
Як  серце  могло  забути  тебе?
Можливо  кохати  не  вмію,
Можливо  не  знаю  себе!?
Не  пам’ятаю  смак  поцілунків,  
Не  пам’ятаю  ніжного  «Кохай»,
Ні  слів,  ні  почуттів,  ні  дарунків,
Ні  останнього  «Прощавай».
Прости  мене,  що  я  тебе  забула,
Що  серце  живе  своїм  життям
Твоя  весна  давно  уже  минула,
Кохання  зникло  з  почуттям!

                                                             2006  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196151
дата надходження 17.06.2010
дата закладки 21.11.2011


Любочка Паламарчук

СПОВІДЬ

Кружляла  в  вальсі  вільна  пара,  
На  них  рівнявся  цілий  світ,  
Та  враз,  накрила  чорна  хмара,  
Хтось  зіпсував  блаженну  мить.  

Ти  був  найкращим  із  найкращих,  
В  обіймах  пестив,  цілував.  
Не  знала  дум  твоїх  безладних,  
А  ти  коханням  просто  грав.  

Для  тебе  виявилась  ціллю,  
А  ти  ж  для  мене  цілий  світ.  
І  ось  я  вбита,  -  на  колінах,  
І  серце  рве  колючий  дріт.  

Тебе  так  щиро  покохала.  
До  тебе  мрії  всі  звела.  
Найбільше  щастя  я  пізнала,
Без  тебе  жити  не  змогла...

В  зелені  очі  зазирала,  
Я  в  них  пізнала  лиш  любов.  
І  вушко  пестила,  ласкала,  
По  венам  швидше  грала  кров.  

Тобі  себе  подарувала,  
Своє  довірила  життя…  
А  потім,  рештки  ледь  зібрала…  
А  ти  пішов,  без  каяття…  

А  ти  пішов,  не  обернувся  ,  
Мене  залишив  ледь  живу,  
Чекала  я  –  не  повернувся…  
Ось  так  існую  на  яву.  

Для  тебе  виявилась  ціллю,  
А  ти  ж  для  мене  цілий  світ.  
І  ось  я  вбита,  -  на  колінах,  
І  серце  рве  колючий  дріт.  

 09.11.2011  
©Любочка  Паламарчук

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294900
дата надходження 21.11.2011
дата закладки 21.11.2011


Лана Виноградова

Спогад

Візьму  на  руки  оберемок  літа-
Сполощений,  покоханий  дощем.
Обійми  спогадів,  обійми  квітів,
У  серце  завітав  торішній  щем.
Тобі  на  зустріч  вийду  на  світанку,
Стискає  груди  невимовний  біль:
Ведеш  під  руку  вже  нову  коханку...
Такий  не  рідний...тільки  спогад  мій...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251204
дата надходження 02.04.2011
дата закладки 08.10.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.10.2011


Лілія Ніколаєнко

Я напишу тобі листа без слів… (У співавторстві з Владом Бугайчуком)

«Я  напишу  тобі  листа  без  слів,
В  мелодію  щемку  вкладу  зізнання,
І  листоноша-вітер  у  вісні
До  тебе  принесе  моє  кохання.

Нечутно  доторкнеться  до  повік
Крилом  тендітним  золотава  мрія,
Як  вистояний  виноградний  сік,
В  холодну  ніч  вона  тебе  зігріє.

Я  напишу  листа  пером  душі,
Та  імені  під  ним  я  не  залишу.
Щоб  смуток  мій  в  твою  блаженну  ніч
Не  потривожив  цю  шовкову  тишу»  –

«Гранітні  погляди  весни
Не  показали  мені  шляху  -  
Куди  іти  і  як  нести  
Холодність  дум  за  обрій  страху.

Між  нами  відстань...  і  тепло
Твоїх  очей  не  зігріває.
Я  розлюбив  тебе  давно,  
А,  може,  й...  не  любив...  не  знаю…

Хай  спогади  летять  в  вікно,
Застиглий  біль  тремтить  в  долонях,
Розбиті  мрії  -  все  одно...
Твій  дотик  знов  пульсує  в  скронях…»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258372
дата надходження 08.05.2011
дата закладки 08.10.2011


jaryj

Життя в банальності трьох слів

Життя  людське  -  в  банальності  трьох  слів,
Проте  ніхто  ще  не  придумав  кращих.
Напевно  Бог  навіки  нам  велів
Любити  і  кохати  добрих  і  пропащих.

Життя  людське  -  в  банальності  трьох  слів,
Проте  банальність  ця  звеличується  часом
Із  нею  кожен  з  нас  не  раз  дружив
І  плив  заради  мрії  навіть  брасом.

Тому  слова  ці  пильно  бережім,
Із  ними  хуги  подолаймо  і  запеклі  війни
Життя  одне  -  піднесено  любім
Своїх  колег,  коханих,  друзів,  рідних.

27.05.2011  року      Львів

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261982
дата надходження 27.05.2011
дата закладки 08.10.2011


Таїсія Шашилкіна

Тебе немає…

Тебе  немає:  дивно,  дико,  пусто
На  серці,  в  тілі,  розумі,  душі.
Тебе  немає:  гірко,  важко,  сумно.
Одна  я  вдень  і  ввечері,  вночі.
Далеко  я,  далеко  ти,  не  поряд,
Ніколи  ми  не  будемо  разом.
Хто  винен:  ти  чи  я,  чи,  може,  доля?
Чи  просто  все  було  щасливим  сном?
Не  раз  беру  я  чистий  лист  паперу  -  
Втрачаються  і  губляться  слова.
Пишу  я  вкотре:  важко  так  без  тебе,
І  знов  не  відішлю  тобі  листа.
Сльозами  обливається  сумління,
"Ніколи"  -  дике  слово,  пустота!
Між  нами  прірва,  темрява,  безодня,
Ми  загубились  в  вимірах  життя.

Перевод  на  русский  язык  Марка  Миколуцкого

И  нет  тебя:  как  странно,  дико,  пусто
На  сердце,  в  теле,  разуме,  душе.
Тебя  нет:  горько,  тяжело  и  грустно.
Одна  я  днем  и  вечером  в  тиши.
Как  долго  ты  со  мной  уже  не  рядом,
И  вместе  уж  не  будем  никогда.
Кто  виноват:  ты,  я,  судьбы  отрада?
А  может  счастье  в  слове  "Иногда"?
Не  раз  беру  я  чистый  лист  бумаги,
И  вмиг  теряются,  теряются  слова.
Пишу  я  снова,  полная  отваги,
И  вновь  не  отошлю  тебе  письма.
Слезами  обливается  пространство,
И  мрачно  повисает  пустота!
Меж  нами  бездны  дикое  убранство,
И  я  уже,  уже  теперь  не  та.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264267
дата надходження 10.06.2011
дата закладки 08.10.2011


Наталя Данилюк

Ти пахнеш терпко-терпко, як шафран…

Ти  пахнеш  терпко-терпко,як  шафран,
Морозним  вітром  дихаєш  у  душу!..
Рум'яне  сонце  впало  в  океан,
Немов  достигла  випалена  груша.

І  теплі  хвилі  котяться  до  ніг,
Розносять  шепіт  тихий  берегами,
І  свіжий  вітер  свище,як  батіг,
Гойдає  саван  вишитий  над  нами.

І  я  ще  хочу  вірити  в  обман,
Надпити  з  вуст  усміхнених  отрути?
Ти  пахнеш  терпко-терпко,як  шафран,
Цей  аромат  ніколи  не  забути!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265263
дата надходження 15.06.2011
дата закладки 08.10.2011


Наталя Данилюк

Ти спогад залишив мені гіркий…

Ти  спогад  залишив  мені  гіркий,
Немов  полин,з  пекучим  перцем  змішаний.
Як  не  крути-не  склалися  зірки,
І  відстань  поміж  нас  дедалі  більшає...

Ти  ватру  загасив  в  моїй  душі-
Отой  вогонь,який  горів  століттями!..
Як  важко  зараз  пишуться  вірші,
Недбало  на  папір  лягають  літери...

І  ми  давно  не  дихаємо  в  такт,
В  кав'ярні  ночі  власні  біди  топимо,
А  я  в  богів  вимолюю  антракт,
Вдихаю  забуття  солодкий  опіум...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266214
дата надходження 21.06.2011
дата закладки 08.10.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.10.2011


Halyna*

Прощавання

І  стояв  він,  тупий,  плечистий
 І  байдужий,  немов  колода.
 І  здалося  —  на  ціле  місто
 Заридала  вона  на  сходах.
                                     (Василь  Симоненко)  

 Оніміло  дзвінке  провалля,
 І  не  гріє  глуха  хода.
 На  обличчі  –  туман  печалі,
 А  у  серці  –  себе  шкода.
 Остовпілий  холодний  погляд,
 І  гіркі  від  образ  вуста,
 Ще  раз  болем  жагучим  вколе
 Це  байдуже:  «Бо  ти  не  та».
 Наче  липень  опав  багрянцем,
 Як  планета  згубила  вісь.
 Ми  відбулись  останнім  танцем,
 Так  як  першим  давно  колись.  
 Десь  за  нами  тривожні  будні,
 А  вже  завтра  ти  будеш  сам…
 Як  ніколи  в  душі  паскудно,
 Що  пора  закінчитись  «нам».

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266567
дата надходження 23.06.2011
дата закладки 08.10.2011


Наталя Данилюк

То не мені така судилась карма…

То  не  мені  така  судилась  карма-
Тебе  в  чужої  вкрасти  без  вагань
І  розміняти  спокій,як  задарма,
На  вир  порожніх  мрій  і  сподівань.

То  не  мені  любов  твоя  судилась,
Шалені  ночі  і  стрімкий  політ,
І  ті  жадані,вимріяні  крила,
Що  нам  могли  б  відкрити  цілий  світ!..

То  не  мені  судилося  без  бою
Перед  тобою  скласти  всі  мечі!
То  іншій,мабуть,випаде  на  долю!..
А  я,наївна,думала-мені...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267308
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 08.10.2011


Анна Вейн

Розлука на пероні

Напружено  мовчу.  Вокзальна  тиша
Не  дише,  співчуваючи  з  пітьми...
Давай,  хоч  мить  побудемо  дітьми,
Скажи  ще  раз:  "Не  бійся!  Не  залишу".

Де  наше  завтра,  хто  навчить  чекати?
Минеться  час,  не  будемо  на  "ти",
Крізь  дикий  біль  насмілилась  піти,
Крізь  щем  душі  навчилася  мовчати.

Розлуки  біль  на  Львівському  пероні.
В  міцних  обіймах  ніжності  тону.
Я  проклинаю,чуєш,цю  весну,
Повільно  відпускаючи  долоні...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267347
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 08.10.2011


Halyna*

Не ти мій світ

Не  ти  мій  світ  ламаєш  на  кавалки,
вміщаючи  його  в  скупі  рядки.
Давай,  коханий,  попрощаємсь  в  парку,
але  тепер  назавжди.  На  віќи.

Пересторог  нема,  в  чотири  боки
від  мене  денним  світлом  попливи.
Давай  сьогодні  вислухаєм  спокій,
а  вже  від  завтра  будемо  на  "ви".

Не  ти  мій  світ  в  друзки  розіб'єш  кволо,
а  я  в  собі  усе  перетерплю.
Давай  для  всіх  розійдемось  в  ніколи,
бо  я  тебе,  вже  вибач,  не  люблю.

І  без  образ,  яким  немає  змісту,
сюди  нема  для  мене  вороття...
Давай  на  гальма  з  мужності  натиснем,
щоб  не  на  смерть,  а  тільки  на  життя.

Не  ти  мій  світ.  Забудь  моє  обличчя,
і  дотик  рук,  і  губ,  колін,  чола...
Давай  уб'єм  без  остраху  цей  відчай,
тому  що  я  тебе  не  вберегла.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267376
дата надходження 28.06.2011
дата закладки 08.10.2011


Наталка Кольоровісни

Метелики у животі

Не  буває  таких  почуттів,
Що  не  стАріють  і  не  вмирають.
А  метелики  у  животі  
Як  з’являються,  так  і  зникають.

І  агонію  ту  припинить
Неспроможна  звичайна  людина.
Від  коханння  уже  не  болить
Мого  серця  твоя  половина.

На  перетині  наших  світів
Лиш  хрести  і  під  ними  могили.
А  метелики  у  животі
Відлетіли,  кудись  відлетіли.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268116
дата надходження 02.07.2011
дата закладки 08.10.2011


Анна Вейн

Озовись

Почуття  -  не  кіно,  мої  сльози  -  не  гра,
просто  інколи  міряю  маски...
Видно,  правду  тобі  розказати  пора,
що  живу  я  -  далеко  не  в  казці.

Проглядаю  листи,  що  писав  ти  мені
І  не  знаю:  де  ставити  крапку?
Бачу  сни  кольорові,  у  них  ми  -  одні...
Прокидаюся  -  знову  спочатку.

Я  молю:  пригорни,  відвертаючи  біль,
І  прости  за  слова  недоречні!
Озовися!Достатньо  уже  божевіль  -
Досить  гратися  в  ролі  сердечні!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268225
дата надходження 02.07.2011
дата закладки 08.10.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.10.2011


Наталя Данилюк

Ти вже не прийдеш

Ти  вже  не  прийдеш.Весни  не  буде,
В  снігах  потоне  жадана  мить...
Проллється  сонце  мені  на  груди
Солодким  медом...і  загірчить.

І  я  зайдуся  плачем  з  розпуки,
Ввібравши  трійло  жалів  нутром.
Ще  пам'ятають  вуста  і  руки
Твоїх  цілунків  п'янких  тавро!..

Сховає  серце  тендітний  спогад
У  комірчину(щоб  не  болів.)
Якби  ж  я  знала,яка  дорога
Переманила  із  моїх  снів

Тебе  у  весни,де  пахнуть  вишні,
У  літо  м'яти  і  споришів!..
Ти  вже  не  прийдеш.Та  прийдуть  інші-
Такі  байдужі,такі  чужі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268653
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 08.10.2011


Акна Нікова

Непевне напевно

Напевно  ніч,  напевно  буде  день,  
Непевні  кроки  -  рани  залишають.  
Я  не  співатиму  тобі  моїх  пісень,  
В  моїй  душі  останнє  світло  тане.  

В  своїх  руках  не  втримала  життя:  
"Це  не  моє!",  -  і  кинула  в  безодню...  
Тепер  ти  просиш  ліків  в  забуття,  
Хоч  випити  їх  мала  шансів  сотню...  

Непевна  ніч,  непевний  буде  день,  
Напевно,  вже  нічого  не  врятуєш.  
І  все  ж,  не  вистачатиме  пісень,  
Яких  ти  вже  ніколи  не  почуєш...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270757
дата надходження 18.07.2011
дата закладки 07.10.2011


Наталка Кольоровісни

Стомилася. Взуттям натерла ніжки

Стомилася.  Взуттям  натерла  ніжки.
І  питоньки  аж  раптом  захотіла.
З  трави  зробила  королівське  ліжко    
Й  голівку  на  коліна  примостила.  

Розсипалось  волосся,  розлилося.
Долоня  човником  у  ньому  ходить.
Поцілував?..  Чи  то  вже  так  здалося?
А  втім,  цілуй.  Мені  це  не  зашкодить.

Твої  вуста  вершково-полуничні
До  себе  ваблять  і  мої  гукають.
Такі  солодкі  з  присмаком  незвичним.
Цілую  їх  (скоріше,  випиваю).

Натішилась.  Втомила  свою  спрагу.
Підемо,  друже,  в  пошуках  доріжки.
Ми  знайдемо  іще  якусь  розвагу.
От  тільки  б  не  боліли  більше  ніжки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271120
дата надходження 20.07.2011
дата закладки 07.10.2011


Galkka

Я так боюсь……

Я  так  боюся  засинати,
Бо  ти  прийдеш  до  мене  знов,
Тебе  не  можу  я  спіймати,
І  знов  наступлю  на  любов.

Боюсь  лишатись  на  одинці,
Де  всі  думки  до  тебе  йдуть,
Хитаюсь  знову  я  на  спинці,
Хвилинки  з  розуму  зведуть.

Боюсь,  що  очі  закриваю,
А  ти  сидиш  уже  в  думках,
Що  цілий  день  отак  ридаю,
І  грію  спогади  в  руках.

Боюсь,  що  музика  лунає
В  картинках  доля  наша  йде,
І  у  минулому  вмираю,
Та  слід  твій  знову  пропаде.

Боюсь,  що  десь  побачу  очі,
В  істериці  заб’юсь  тоді,
І  в  божевільні  серед  ночі,
Я  сповідь  стінам  розповім!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271866
дата надходження 25.07.2011
дата закладки 05.10.2011


Galkka

Сухі слова

Слова  шукають  знову  фрази,
Щоб  влитися  у  легкий  вірш,
Хіба  все  ними  передати,
Коли  душею  ти  вже  спиш?

Слова  не  змінять  почуття!
Та  не  дадуть  відчути  біль,
Щоб  показати  суть  буття,
Неначе  полонив  десь  хміль.

Сухі  слова  не  знають  сліз,
Що  так  стікають  по  обличчю,
Не  знають  як  душа  болить,
Коли  у  серці  тебе  кличу.

Так  хочеться,  щоб  хтось  торкнувся
І  зміг  на  себе  усе  взяти,
Щоб  знав,  чому  я  жить  боюсь,
І  міг  сторицею  віддати.

І  з  кимось  довго  говорити,
Щоб  всю  себе  наскрізь  прошити,
Про  кожен  день  розповісти,
І  всю  історію  сплести.

Словами  горя  не  заллєш,
З  душі  пухлину  не  уразиш,
На  пару  з  місяцем  ти  п’єш,
І  всю  себе  колись  ти  втратиш.

Та  все  одно  вірші  пишу
Хоч  по  краплинці  віддаюся,
І  розуміння  віднайду,
Тоді  в  безодню  обернуся!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271874
дата надходження 25.07.2011
дата закладки 05.10.2011


Акна Нікова

Награлась, наплакалась, маю…

Награлась,  наплакалась,  маю.
Достатньо,  щоб  бути  живою.
Тебе  я  постійно  чекаю,  
Щоб  дихати,  жити  тобою.

Щоб  спати  в  обіймах  ночами,
Щоб  бачити  очі  навпроти.
Щоб  всі  навкруги  мене  знали
Що  робить  зі  мною  твій  дотик.

Як  солодко  манить  твій  голос  -  
Серени  втрачають  наснагу.
Волосся  твоє  -  стиглий  колос,
щоб  мати  його  -  вітром  стану.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272029
дата надходження 26.07.2011
дата закладки 05.10.2011


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Чи снилось мені?

Недає  до  ранку  заснути
Образ  милий  і  очі  твої.
І  ніяк  я  неможу  збагнути
Чи  це  правда,  чи  снилось  мені.

Ні,  не  снилось,  бо  серце  боліло
І  так  страшно  тремтіла  душа.
Простягала  я  руки  несміло,
Безпорадна  була  як  пташа.

І  думками  до  тебе  вертала,
З  ними  знову  летіла  в  світи.
Ти  незнав,  як  же  я  сумувала,
Що  зробив  мені  боляче  ти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272816
дата надходження 30.07.2011
дата закладки 05.10.2011


Любов Іванова

Даремно сподівалась

Даремно  сподівалась,  що  ти  мій..
Не  мій..  Не  мій!  Звучить,  як  вирок  долі
Вже  не  реальність  -  тінь  рожевих  мрій,
бажань  шматочки,  від  зневіри  кволі..

Я  марно  сподівалась..  Все  дарма..
Дарма..  Дарма!  Змиряюсь  у  покорі..
Лишень  гірчить  в  душі  самообман..
Все  розчинилось  у  життєвім  морі.

Я  марно  сподіваюсь?  Знов  і  знов,
не  відпускає    втомлена  надія..
Тускніють  барви,  а  моя    любов
яскравим  світлом  досі  пломеніє..


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2011
Свидетельство  о  публикации  №11110014231

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283759
дата надходження 01.10.2011
дата закладки 05.10.2011


Galkka

Фатальна зустріч

Сьогодні  бачилась  з  тобою,
Багато  часу  вже  спливло,
Я  захлиналася  слиною,
Тобі  все  ж  було  все  одно.

Дивилась  я  в  глибокі  очі,
Колись  там  бачила  себе,
Хотіла  рук  твоїх  торкнутись,
Вони  так  пестили  мене.

У  пам’яті  все  пронеслося,
Невтримні  ночі,  дикі  дні,
І  гладив  все  моє  волосся,
Зжирало  лоно  десь  на  дні.

Я  на  уста  так  задивилась,
Я  пам’ятаю  їхній  смак,
Як  ледве  чутно  зачіпала
Тоді  неслася  в  райський  сад.

Ой,  тіло  так  рвалось  в  обійми,
Та  ми  стояли,  мов  чужі,
Ми  про  погоду  говорили,
У  мене  ж  думки  всі  дурні.

Хотілось  крикнути  –  лови,
Із  рук  мене  не  відпускай,
Твоя  назавжди,  ну  бери,
Та  не  судилося….бувай…

Я  губи  всі  свої  скусала,
А  ти  стояв,  немов  німий.
Всі  теми  тихо  так  згасали,
І  світ,  як  був,  лишивсь  пустий.

За  мить  уся  надія  моя,
Розбилась  вщент,  у  пух  і  прах,
Тепер  уже  не  буду  твоя,
Не  буду  тануть  в  твоїх  снах.

Розбита  в  спину  подивилась,
«Прощай»  я  стиха  говорю,
І  сльози  душу  задушили,
А  я  тебе  ще  так  люблю…..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272967
дата надходження 01.08.2011
дата закладки 29.09.2011


Galkka

Два серця!дві болі!залились в алкоголі

Зіткнулись  у  смертельному  бою  дві  долі,
За  сигарету  мужики  побилися  від  болі,
Їм  алкоголь  стравив  безжалісно  нутро,
Та  їм,  нещасним,  було  все  одно.

У  двох  трагедія,  так  сталося  –  розлука,
Замучила  їх  спогадів  страшенна  мука,
У  душу  наче  поселилася  гадюка,
Вона  жадала  крові,  дика  с*ка….

У  кожного  тряслися  руки  від  бажань,
Хотілося  прижати  тіло,  ніжний  стан,
Згадати  тонкі  пальчики  на  собі,
І  смаку  поцілунок  десь  у  скроні.

Та  не  можливо  було  це  відчути,
Чужі  тіла  не  вгамували  смак  приблуди,
І  лиш  очі  голубі  весь  час  являлись,
Зловити  образ  милої  ні  разу  не  вдавалось.

Не  у  всіх  бувають  сильні  оті  плечі,
Залили  горе  в  стакані,  безцінні  стали  речі,
На  двір  під  сильний  снігопад  пішли  гуляти
І  доля  їх  звела  в  бою  ридати.

Одна  лиш  фраза:  «А  дай  сигарету»,
Понеслись  кулаки  у  вальс,  вендету,
То  злоба  та,  що  накопилася  ночами,
За  гріх  коханої,  що  кинула  з  ключами.

От  смерть  прийшла,  привела  і  кохання,
Могли  б  їх  вберегти,  було  б  бажання,
І  плакала  любов,  що  так  буває,
Невинна  десь  душа  не  раз  страждає.

Лиш  сніг  ще  довго  падав  над  тілами,
І  кров  розлила  все,  що  мучило  роками,
Кохання  може  вбити  ненароком,
І  забере  все  цінне  одним  кроком!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273123
дата надходження 02.08.2011
дата закладки 29.09.2011


Galkka

Відпусти мене!

Відпусти  мене,  благаю,  відпусти!
У  душі  проміння  згасло  від  біди,
Я  боюсь  ілюзій  долі,  висоти,
Як  впадем  в  глибоку  прірву  –  не  кляни.

Не  тримай  за  руки,  милий,  не  тримай!
Перекрита  вже  дорога  в  тихий  рай,
Поламали  білі  крила  об  стіну,
І  кохання,  що  зітліло  пом’яну!

Подаруй  мені  жоржину,  подаруй!
І  шматки  від  мого  серця  не  мордуй,
Десь  у  вирій  відлітали  журавлі,
Ключик  щастя  їм  віддали  ми  самі.

Не  суди  ти  за  безсилля,  не  суди!
Не  тобі  топити  горе  від  журби,
Заспівай  мені  ти  пісню  про  красу,
Краще  буде,  як  сьогодні  я  піду.

Пам’ятай  про  мене  любий,  пам’ятай!
Я  хотіла  бути  поруч,  не  спиняй,
Ми  посадимо  троянди  у  саду,
Я  для  тебе  ще  промінчик  десь  вкраду.

Збережу  тобі  я  вірність,  збережу!
Наче  ангел  за  спиною  обійму,
Поцілунок  у  дорогу  ти  віддай,
Берегтиму  ніжність  твою  –  прощавай!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273921
дата надходження 07.08.2011
дата закладки 29.09.2011


Galkka

Тримай мене!!!!!!!!!

Тримай  мене  в  обіймах,  міцніше  ще  тримай,
Тепло  від  свого  тіла  до  краплі  віддавай,
Відчути  звуки  серця  дозволь  моїй  душі,
Як  музика  кохання  зростала  у  мені.

Не  відпускай  обійми,я  ще  в  них  постою,
Твої  прокляті  чари  всім  лоном  пожеру,
Та  руки  на  лопатках  відкриють  мені  рай,
Ні,  тримай  міцніше  і  більше  не  пускай.

Зігрієш  мою  душу,  бо  там  давно  сніги,
Я  прошу,  будь  лиш  поруч,  розквітну  навесні,
Обличчя  у  долонях  до  себе  пригортай,
Отрути  поцілунок  у  губи  мені  дай.

Ти  зазирни  лиш  в  очі,  побачиш  глибину,
Тебе  немає  знову,  в  безодні  потону,
А  так,  стою  в  обіймах  і  знаю,що  ти  є,
Хай  біль,  журба,  розлука  у  полі  десь  згниє.

Оголене  кохання  валялось  на  столі,
Якщо  підеш  ти  зараз,  то  пропаду  вві  сні,
Ти  не  побачиш  знову,  мене  уже  не  стане,
Тому  тримай  міцніше,неначе  це  востаннє.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275078
дата надходження 14.08.2011
дата закладки 29.09.2011


Galkka

Дозволиш мені – помолюся на ТЕБЕ!!!

Дозволиш  мені  –  помолюся  на  ТЕБЕ,
Для  мене  ти  схожий  на  ангела  з  неба,
Багатства  і  слави  без  тебе  не  треба,
Тепло  лиш  віддай  із  ласкою  лева.

Я  губки  кусаю,  боюсь  доторкнутись.
Якщо  це  лиш  сон,  то  просто  забутись,
До  тебе,  мій  милий,  стелю  я  дорогу,
Щоб  ноги  ішли,  не  тримали  тривогу.

Як  би  малювала,  то  образ  зробила,
Олівчик  по  контурах  сміло  водила,
І  пальчиком  образи  всі  розтираю,
Від  свого  бажання  я  просто  вмираю.

Ти  вроджене  чудо,  творіння  любові,
Чи  біс  поселився,  гуляє  на  волі,
Для  мене  ти  ідол,  тобою  живлюся,
Як  тільки  дозволиш  –  відлунням  озвуся.

Я  тінню  вночі  лиш  тебе  огортаю,
Від  губ  тих  солодких,  як  сніг  пропадаю,
А  шкіру,  що  пахне,неначе  весною
Я  просто  торкнуся  своєю  щокою.

Твій  стан,  твої  руки  я  вік  не  забуду,
У  пам’яті  місце  для  нього  добуду,
Я  тіло  твоє  заберу  із  душею,
Ну  хоч  в  дивних  снах  я  стану  твоєю…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275319
дата надходження 16.08.2011
дата закладки 29.09.2011


Ольга Медуниця

Скажи мені

Коли  двоє  людей  -
             на  одній  піднімаються  хвилі,
Коли  двоє  летять  -
             -на  однім  -
               -на  однім  лиш!  -  крилі,
То  скажи  Ти  мені,  -
           може,  справді?  -
             для  них  неважливо,
Чи  побачаться  знову
           вони  в  цім  житті  взагалі?

Коли  двоє  людей
             із  самотності  чаші  гіркої
Вже  напи́лися
               доп'яну,  досита,  вщент  і  до  дна,
То  скажи  Ти  мені,
               чи  не  можна  своєю  рукою
Їм  налити  інакшого  -
             -  трішки  -
                   у  келих  вина?

Коли  двоє  людей,
             наче  прапор,
                   несуть  свою  гордість,
Якщо  в  гордості  цій
             їх  зане́сло  в  крутім  віражі,
То  скажи  Ти  мені,
           а  чи  вартий  цей  прапор  Любові?
Тільки  в  очі,  уголос,  
           усім  своїм  серцем  скажи...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278466
дата надходження 03.09.2011
дата закладки 28.09.2011


Galkka

Дізнаються правду лиш зорі!!!!!!!

Остання  вже  наша  забава,
І  за  нею  підуть  лиш  сумні  вечори,
Тому  я  напилась  і  п’яна,
Бо  не  хочу  впускати  до  серця  журби.

Тікаємо  з  натовпу  двоє,
За  руки  тримаєш,  боїшся  пускати,
Забилося  серденько  моє,
Записки  кохання  ми  станем  ховати.

Тримаю  шкірЯний  я  пояс,
Неначе  тепер  ти  нікуди  не  зникнеш,
ДумкИ  не  промовлю  уголос,
У  них  ти  без  складностей  легко  проникнеш!

Торкнуться  до  ґудзика  пальці,
Ніяк  не  знаходили  їх  руки  в  пітьмі,
Кружляємо,  наче  у  вальсі,
Всі  штампи  і  сором  згубили  в  юрбі.

Дізнаються  правду  лиш  зорі,
Бо  мокре  волосся  так  вітер  розвіяв,
Одне  ми  на  одного  хворі,
Я  хочу,  щоб  завжди  про  мене  ти  мріяв.....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278569
дата надходження 04.09.2011
дата закладки 28.09.2011


Galkka

Як важко дивитись……

Як  важко  дивитись  щоразу  на  тебе,
Коли  десь  стикаються  наші  шляхи,
І  мовчки  вдивлятись  в  захмарене  небо,
Без  тебе  не  світяться  навіть  зірки!

Не  можу  сприйняти  нових  цих  реалій,
Де  вечір  проходить  в  німій  пустоті,
Збираю  засохлі  листки  від  азалій,
Пройшли  дні  кохання  ось  ці  золоті.

Неначе  в  безодню  в  обійми  кидався,
Любити  до  скону  щоразу  благав,
Удавом  з  гіпнозом  для  мене  зостався,
І  серце  моє  на  шматки  розірвав.

Навіщо  ці  були  шалені  зізнання,
Навіщо  торкався  інтимних  речей,
Я  вірила  щиро,  що  в  тебе  остання,
У  снах  не  позбудусь  вже  рідних  очей...

Не  можу  до  тебе  торкнутись  рукою,
Хоч  поруч  стоїш  ти  за  крок  чи  за  два,
Сплітались  в  обіймах  обоє  з  тобою,
А  зараз  на  вулиці  зовсім  чужа!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278768
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 28.09.2011


Galkka

Пройшла

Осінній  вечір  тягне  з  дому,
Він  легко  так  знімає  втому,
Найшла  причину  -  йду  в  ларьок,
Заплуталась  вже  від  думок.

Так  темно  всюди,  чути  тишу,
В  душі  я  йду  і  віршик  пишу,
Ліхтарики  десь  миготять,
Думки  в  минуле  все  летять.

Тут  погляд  мій  враз  зупинився,
Це  ж  ти  напроти  опинився,
Сидиш  на  сходах,  пиво  п’єш,
Самотність  наче  так  лиш  вб’єш.

Твоє  я  серце  не  почую,
Та  щось  не  так  -  ось  це  відчую,
Десь  біль  застиг  на  тих  устах,
В  очах  чомусь  нестримний  страх.

Іду  вперед,  стиснувши  зуби,
У  кров  скусала  ніжні  губи,
Ти  сам  хотів,  щоб  я  пішла,
Тепер  для  тебе  я  чужа.

В  очах  збігаються  сльозинки,
А  ми  були,  мов  половинки,
Тепер  ти  там,  сам  у  пітьмі,
Чому  ж  так  боляче  мені.....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280800
дата надходження 15.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Хочу просто про тебе забути…

Злива  слів,  що  посипались  градом,
Били  твердо  у  груди  ножем.
Ти  виношував  довго  свій  задум,
Щоб  пролити  холодним  дощем.

Озирнулась,  а  там  лише  вітер,
Дме  в  обличчя  й  холодні  слова.
Він  давно  мої  сльози  вже  витер
І  у  цьому,  вже  впевнена  я.

Не  дозволю  тобі  руйнувати,
Моє  тихе  й  спокійне  життя.
Хочу  просто  про  тебе  забути,
У  минуле  нема  вороття...

Хай  минуле  лишиться  далеко,
Я  закрию  його  на  замки.
Прокурличуть  прощальне  лелеки
І  самотнім  вже    лишишся  ти.

Жовтим  листям  у  вікна  б'є  осінь
І  розлука  в  бездонних  очах.
Серце  більше  моє  не  голосить,
Лиш  лелеки  летять  в  небесах...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280605
дата надходження 14.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Мазур Наталя

*На екрані - Кохаю!

Післясмак,  який  відчула  після  прочитання  віршу  
"Телефонный  разговор"  талановитої  майстрині  слова  Алли  Мегель
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268029


Телефонний  рингтон...
Чую.  Йду.
Умикаю.
Перейшла  на  балкон...
Так.  Це  я.
Ні.  Дзвінків  не  чекаю.
Хто  турбує?
Любов...
Звідкіля  ти  з'явилась?
Ти  чому
Прийшла  знов,
Ти  вночі  тільки  снилась?
Що  ти  хочеш?
Тепло
Дарувати  у  серце...
Знов  морочиш
Мене...
Там  солоне  озерце
Усіх  вилитих  сліз
І  років,
Що  прожиті...
Йди  собі  кудись  в  ліс...
Чи  потрібні
Ті  миті,
Де  шаленство  до  краю,
Де  лиш  небо
І  пісня,
Де  лиш  двоє  літають?
Йди  собі,
Уже  пізно...
Нащо  той  марафон...
Все...  відбій...
Вимикаю...
Замигтів  телефон:
На  екрані  -
КОХАЮ!!!

14.09.2011р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280538
дата надходження 14.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Наталя Данилюк

Люби мене

Люби  мене,люби  до  забуття,
До  подиху  останнього,до  крику!..
Люби  мене  сильніше  за  життя-
І  грішну,і  таку  багатолику...

Люби  мене  у  подиху  вітрів,
У  прохолоді  чистого  світання,
Люби  в  палітрі  теплих  кольорів,
Мов  щастя  мить,даровану  востаннє!..

Люби  мене,як  мрію  неземну-
Солодку  мрію,що  плекав  роками,
Як  довгожданну  сонячну  весну,
Чи  шурхіт  листя  в  парку  під  ногами!..

Як  помах  крил  сполоханих  пташок,
Як  запах  квітів  літніми  ночами!..
Люби  мій  жест.І  подих  мій.І  крок-
Єдиний  крок  між  вічністю  і  нами...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280246
дата надходження 12.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я так втомилася тебе чекати…

Сьогодні  дощ  за  вікнами  шумить,
З  дерев  пожовкле  листя  опадає.
По  вікнах  вітер  краплями  бринить,
Сиджу  в  кімнаті,  а  тебе  немає.

Ти  теж  на  самоті  мабуть  сидиш
І  дощ  твої  шибки  десь  омиває.
І  вітер  сердиться,  а  ти  мовчиш
І  може  згадуєш  мене.  Немає.

В  думках  і    серці  я  прошу:  прийди,
Не  заставляй  мене  ти  сумувати.
Для  мене  час,  коханий,  свій  знайди,
Я  так  втомилася  тебе  чекати.

При  зустрічі  до  себе  пригорни
І  обпечи    уста  палким  цілунком.
Повільно  час  іде,  а  дощ    бринить,
Бажана  зустріч  -  буде  подарунком...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280175
дата надходження 12.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я донестями закохалась в тебе…

Смарагдами  засвітять  зорі  в  небі,
Я  їх  діждуся,  щоб  розповісти.
Як  донестями  закохалась  в  тебе,
Та  почуттів  не  можу  донести.

Щоб  не  замерзли  я  попрошу  вітру,
Хай  не  остудить  він  душі  тепло.
Як  буде  боляче,  я  сльози  витру,
Голубки  сизокрилої  крилом.

Вона  тобі  у  серце  навуркоче,
Мої  слова  кохання  -  чарівні.
І  може  у  житті  ще  напророче,
Ті  почуття  незвідані  мені.

І  стане  диво,  серце  зрозуміє,
Що  зовсім  поруч,  бачиш  ти  її.
Як  глянеш,  то  вона  ніяковіє,
Додолу  очі  опуска  свої.

Бери  за  руку,  непускай  від  себе,
До  серця  свого  ніжно  пригорни.
І  буде  щастя,  а  чого  ще  треба,
Її  кохай  і  вірно  бережи.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282061
дата надходження 22.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Наталя Данилюк

І як це ти посмів?

Насипав  жовтень  пригорщі  листків
В  мої  долоні,сонцем  обігріті...
І  як  це  ти,скажи  мені,посмів
Для  мене  стати  найдорожчим  в  світі?

І  не  хапати  жменями  зірок,
Не  розсипати  матові  перлини,
А  просто  бути  лагідним,як  шовк,
Лягти  на  душу  пухом  тополиним...

І  не  будити  пережитих  днів,
Хіба  ж  важливо,що  було  до  тебе?
І  як  це  ти,скажи  мені,зумів
Раптово  розпогодити  це  небо?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282220
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 26.09.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.03.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.03.2011


Олена Кузнєцова

Я його кохаю, а тебе люблю…

Я  його  кохаю,
А  тебе  люблю,
Щось  зробити  маю,
Але  не  роблю...

Я  із  ним  щаслива,
А  без  тебе  ні...
Я  тобою  снила,
Марила  вві  сні...

Я  тебе  любила,
А  із  ним  була,
І  піти  хотіла,
Але  не  змогла.

Серце  розриваю  ,
Душу  я  гублю,
Я  тебе  кохаю,
А  його  люблю...

Кожної  хвилини  
Розриває  біль...
Розумію  -  винна,
Але  йти  не  смій!

Зрозумій,  нещасна
Бо  люблю  обох.
Доле  моя  ясна,
Нащо  та  любов?!

Щирі  твої  очі,
Вічно  б  цілувала,
А  без  його  ночі,
Я,  вважай,  пропала...

Дотик  його  ніжний  -  
І  на  серці  жар,
Погляд  білосніжний  
Ріже  без  ножа!

Серце  за  тобою  
Засихає,  в'яне,  
А  без  нього,  доле,
Все  в  душі  вмирає...

Я  його  кохаю...
А  тебе  люблю.
Щось  зробити  маю,
Але  не  роблю...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236541
дата надходження 23.01.2011
дата закладки 25.01.2011


bi_dosya

Пробач

Пробач...Ти  бачиш,  я  тепер  не  плачу.  
Я  інша,  хоч  для  тебе  більш  нічого  і  не  значу.  
Я  намагалась  бути  сильною,  та  я  зламалась,  
Я  опустила  руки,  я  закрила  очі  і  я  здалась.  

Я  задля  твого  щастя  вбила  свою  мрію  
Тепер  я  не  жива,  я  лиш  як  вугіль  тлію  
Пробач,  що  не  була  такою,  яку  би  ти  "Моя"  назвав  
Шкода,  що  промовчав  тоді,  коли  так  ніжно  обійняв.  

Пробач,  що  вірила,  надіялась,  що  так  безтямно  закохалась,  
Мов  божевільна,  без  надії  просто  сподівалась  
На  твою  ласку,  на  тепло,  на  те,  що  будеш  поряд,  
А  згодом  я  молилась  про  хоча  б  єдиний  погляд...  

Пробач,  що  закохалась  в  твої  очі...  
Я  ними  марила  в  усі  безсонні  темні  ночі.  
Пробач,  що  покохала  твоє  серце  
Твій  світ,  твій  сміх  і  твій  характер  з  перцем  

Та  згодом  я  тобі  лиш  щастя  побажала  
І  вже  востаннє  образ  твій  і  очі  пригадала  
Я  поклялась  забути,  але  серце  полум"ям  пекло  
Воно  ж  бо  просто  забувати  не  хотіло  й  не  могло  

Тоді  я,  мов  дитина,  що  упала  на  каміння,  
Ночами  істерично  плакала  й  молила  Бога  про  терпіння  
Було  так  тоскно,  так  печально,  так  боліло...  
Від  кожної  сльози  обличчя,  мов  вогонь  горіло  

Тепер  я  мов  той  ангел,  якому  люди  крила  обламали...  
Жорстокі  люди...мали  все!  І  лиш  жал́ю  в  серцях  не  мали.  
Я  хочу  щоб  ти  знав:  Для  тебе  в  серці  місце  я  лишу.  
Лише  скажу,  що  я  кохаю  і  що  за  все  пробачення  прошу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198837
дата надходження 02.07.2010
дата закладки 29.12.2010


Грайлива

Маленька драма

Прийшов  запізно,
Пішов  зарано.
Залишив  не  навмисно
Мене  напівкохану.

Умилася  промінням,
Напилася  дощами
Й  заснула  в  онімінні
Маленька  наша  драма.

Вже  знаю,  що  нас  жде.
Я  вивчила  сценарій.
А  час  невпинно  йде.
Втомилася  від  правил.

Не  раз  було  це  все,
Нас  вітер  колисав,
А  ти  безсмертя  стер,
Бо  більшого  бажав...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198579
дата надходження 30.06.2010
дата закладки 29.12.2010


Вікторія

Немає сенсу

Немає  сенсу  вчитися  літати,
Коли  ти  так  боїшся  висоти.
Немає  сенсу  вчитися  мовчати,
Коли  ти  так  боїшся  самоти.

Не  має  сенсу  вивчення  галактик,
Коли  ти  просто  вже  не  бачиш  зір.
Без  застережень  й  стратегічних  тактик
Ти  будь  зі  мною  мій  і  просто  вір.

Ми  навчимося  бачити  зірки,
В  калюжах  на  асфальті  під  ногами
І  просто  теплим  дотиком  руки
Стирати  страх  й  зливатися  серцями.

Немає  сенсу  вірити  в  дива,
Коли  ховаєш  магію  в  долонях.
Ти  вже  не  свій  і  я  вже  не  своя-
І  все  навхрест  сплелось  у  наших  долях.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198638
дата надходження 30.06.2010
дата закладки 29.12.2010


Сонячний Янгол

Пусті слова

Наш  світ  наповнюють  слова
Лише  слова  і  самота.
Пусті  рядки  кують  серця.
Немає  сліз,  нема  кінця.
Усе  летить  до  прірви  вниз  -
То  ще  один  людський  каприз.
Ми  щирість  вбили  до  останку,  
Любов  покинули  на  ганку,
Хвилини  в  вічність  закували,
До  крихти  радість  зруйнували.
Ми  покоряємось  системі,
Пусті  нащадки  ненатхненні.
Так  боляче  звучать  слова,
Що  виходу  уже  нема.
Ми  віримо,  що  всі  безсилі,
Та  ж  світ  грутнується  на  вірі.
Майбуднє  наше  у  думках,
А  думаєм  ми  ж  лиш  про  крах.
І  знов  гримлять  пусті  слова,
Та  дій  нема  і  змін  нема.
Ми  думаєм,  що  нас  врятують,
Що  долю  вище  нам  готують,
Та  весь  наш  світ  в  людських  руках.
   Ми  маємо  здолати  страх!
Ми  маєм  долю  поміняти,
А  не  спасіння  вічно  ждати!
Та  ми  не  чуємо,  не  вірим…
Не  хочем  жити  без  зневіри.
І  світ  напонють  слова
Лише  слова  і  самота!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198437
дата надходження 29.06.2010
дата закладки 29.12.2010


zvitka09

Із циклу «Невідправлені листи» (не сказав наостанок)

Не  сказав  наостанок  «Прости…»,
цілував  ми  не  душу,  а  сльози,
йшов  від  мене  і  нищив  мости,
залишаючи  зливи  і  грози.

А  душа  не  змирилась  на  те,
Впала  ниць,  наче  з  кулею  в  грудях…
Бачиш,  мальва  на  стежці  цвіте?
…  там  і  впала  без  слідства  і  суду…

Поцілунки,  гарячі  слова…
Та  на  вчинки  ти  був  небагатий.
Сива-сива  твоя  голова,
а  любов  не  уміє  прощати…

Не  соромся  ні  сліз,  а  ні  слів,
що  було  –  попливло  за  водою.
Ти  –  брехав.  Ти  любити  не  вмів,
і  не  тлів,  так  як  я  за  тобою…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198187
дата надходження 28.06.2010
дата закладки 29.12.2010


Радченко

*На краю села

На  краю  села  вмирає  хата,
Чорними  дірками  світяться  шибки.
Розрослася  на  подвір'ї  м'ята,
Будяками  рясно  заросли  стежки.

Стріха  почорніла,  провалилась
І  присіла  хата  нижче  до  землі.
Лиш  гніздо  лелече  залишилось,
Та  лелеки  не  вернулись  по  весні.

Мертвими  гілками  сливи  й  вишні
Тягнуться    в  німій  молитві  до  небес.
Все  ще  вірять:  чує  їх  Всевишній  -
До  людських  не  докричатися  сердець.

Вітер  нишпорить  пустим  подвір'ям,
Може,  він  когось  знайомого  шука?
Хлипа  вітер  хвірткою  й  дверима,
А  втомившись,  у  траві  відпочива.

Пусто  в  хаті:  нікому  в  ній  жити.
Помирають  села,  ніби  й  не  було.
І  повторює  молитву  вітер.
І  лелеки  не  вертаються  в  село.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198171
дата надходження 28.06.2010
дата закладки 29.12.2010


Журавка

Давайте, знову будемо на «Ви»

Давайте,  знову  будемо  на  «Ви».
Так  правильно,  так  легше.  Так  простіше.
Я  дякую,  за  те,  що  ви  були.
У  цьому  світі,  мабуть,  найніжнішим.

Були  для  мене  ви…  були  весь  час.        
І  вже  самі  мабуть  не  зогляділись,
Як  необхідність  я  тепер  для  вас.
Обіймів  клітка  тихо  зачинилась.  

Давайте,  знову  будемо  скоріш
На  звичне  «Ви»  таке  обледеніле.    
Душа  вам  відкривалася  навстіж  
Та  ви,  чомусь,  цього  не  зрозуміли.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197701
дата надходження 25.06.2010
дата закладки 29.12.2010


Ledi_S

Німим, глухим і непочутим

Німим,  глухим  і  непочутим,
Зануреним  у  сон  й  забутим,
Усім  зневіреним  в  житті,
Я  вам  дарую  строфи  ці.

Обмануті,  не  прийняті  суспільством,
Пропащі,  зраджені,  на  грані  самоти,
Зневажені  оманою  й  насильством,
Я  так  хотіла  б  вам  допомогти..

_____________________________________________________________
                                                           Життя  гірке  й  не  раз  давало  нам  по  вухах,
                                                           Не  раз  й  не  два  кидало  на  низи,
                                                           Та  від  уроків  цих  втікали  ми  щодуху,
                                                           Шукаючи  навколо  лиш  краси.

                                                           Бажали  успіху,  і  досягали  цілей,
                                                           І  це  цілком  закономірним  вже  було,
                                                           Але  ж  хіба  ми  цінувати  це  уміли?
                                                           Лиш  бідкались,  яке  життя  пішло..?

                                                           І  хто  тепер  що  має,  те  ми  й  заслужили,
                                                           Бо  доля,  то  як  тінь,  від  неї  не  втікти,
                                                           Бо  ми  самі  в  життя  собі  цей  гріх  впустили,      
                                                           А  ким  ми  стали?Тільки  нам  тягар  тепер  нести

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231773
дата надходження 28.12.2010
дата закладки 28.12.2010


Наталька)))

Я загублюсь серед самотніх вулиць

Я  загублюсь  серед  самотніх  вулиць,
Забуду  все  -  про  цілий  білий  світ.
А  вітер  чемно  листям  жовтим  крутить,
Але  ніхто  не  чує  їхній  крик.
 
Лиш  тихий  шелест  болю  і  зітхання,
Невтомно  роздається  навкруги.
Забуте  там  тепер  моє  кохання,
Немає  в  серці  більше  теплоти.
 
Осінній  день.  Хіба  він  не  чудовий?
Та  ні!  Приснилось  мабуть  це  комусь!
Гаряча  кава  й  ні  про  що  розмови,
Й  холодні  вулиці  якими  знову  йду.
 
В  обличчя  перехожих  непривітні,
Вдивляюсь  з  болем,  а  їм  все  одно.
Картини  осені  такі  чомусь  розмиті,
Затерті,  як  в  забутому  кіно.
 
Й  сльоза  непрохана  іде  до  мене  в  гості,
Стоїть  вже  на  порозі-  не  впущу!
Нехай  в  мені  вже  повна  чаша  злості,
А  я  зі  сміхом  на  устах  перетерплю.
 
Не  буду  плакати  -  воно  того  не  варте,
А  може  й  варте?  Та  що  з  цього  тепер,
Не  тільки  в  мене  в  серці  гіркі  втрати.
І  так  невтомно  день  іде  за  днем.
 
І  лиш  надія,  що  час  усе  лікує,
Тримає  моє  серце  у  руках.
А  образ  твій  в  мені  усе  руйнує,
Так  хочеться  злетіти  наче  птах...
 
Я  б  полетіла  до  самого  неба,
І  довго  би  дивилась  тобі  вслід.
А  потім  лиш  на  мить  просто  завмерла,
І  все  б  забулось  -  цілий  білий  світ.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196184
дата надходження 17.06.2010
дата закладки 28.12.2010


Lenchikk_n

поговори со мной, тишина…

поговори  со  мной,  о,  тишина,
поговори  о  чем-то  неприличном,
о  чем-то  невозможном  тонко-личном,
поговори  со  мной,  но  не  мешай
читать  с  тобой  не  вслух,  с  листа  напамять
из  хитрых  знаков  надписи  на  шрамах,
ведь  ты  не  скажешь,  что,  наверное,  рано
о  чем-то  наболевшем  забывать...
поговори  со  мной,  послушай,  дай  сказать,
хочу  кричать,  срывая  слабый  голос,
да  ничего  мне  не  давалось  просто,
но  очень  больно,  веришь,  поламать
то  всё,  что  кто-то  клеил,  как  навечно,
что  давит  в  сердце,  стягивая  грудь,
держи  меня  за  руку,  рядом  будь,
смотри  в  глаза...  ты  так  бесчеловечна
проклятая  ночная  тишина...
поговори  со  мной,  ну  будь  добра,
я  уберу  в  душе  своей  бардак,
поговори  со  мной,    о  тишина....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231247
дата надходження 26.12.2010
дата закладки 26.12.2010


Lenchikk_n

исчезнуть…

исчезнуть  в  глубине  и  раствориться  в  тайне  
от  тех,  кого  не  видел  никогда,  
пусть  это  будет,  слышишь,  не  случайно,  
пускай  уйдут  на  поиски  года,  
я  не  боюсь,  я  просто  осторожна,  
я  не  ищу,  я  чувствую  следы,  
скажи,  пожалуйста,  скажи,  что  это  можно,  
что  не  уходят  в  никуда  мечты,  
верни  мне  жизнь,  вдохни  не  чистый  воздух  
и  расскажи,  кричи,  взрывая  мир,  
пусть  лопнет  небо,  пусть  на  все  вопросы  
я  не  найду  твой  правильный  ответ,  
отдай  мне  музыку,  хочу  сейчас  и  много,  
какая  разница  зачем  и  для  кого,
по  рваным  ранам,  что  покрыли  ноги  
сочится  струйкой  алое  вино...  
я  не  боюсь,  но  я  себе  не  верю...  
а  ты  умеешь  не  смотреть  в  глаза...  
не  верю,  но  зачем-то  доверяю  
тебе  свои  безликие  слова...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231214
дата надходження 25.12.2010
дата закладки 26.12.2010


Троянда Пустелі

Майже янголя…

Надихнула  Марі  своїм  віршем:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197363
та  деякі  сьогоднішні  переживання...  

_________________________________________________________________

                     *        *        *

І  знов  курю,  і  пофіг,  що  не  гарно.
І  пофіг,  що  хтось  скаже,  що  вульгарно.
Я  так  агресію  передаю  у  дим.
І  вся  вона  виходить  разом  з  ним.

Нехай  крилець  немає  на  спині.
Та  все  ж  велика  сила  є  в  мені.
А  ТИ  не  бачиш,  що  я  майже  янголя?
Ти  впевнений,  що  тОбі  треба  саме  Я?

23.06.2010

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197402
дата надходження 23.06.2010
дата закладки 24.12.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.12.2010


Halyna

Одкровення

Не  хочу  Вам  здаватись  педантичною,  -  
у  тім,  що  я  сказала  є  ж  бо  суть.
Мене  уже  питання  з  симетричними
то  "ні",  то  "так"  повсюди  впізнають.

Іронію  свою  Вам  не  виказую,
бо  хто  зна,  що  там  коїться  в  душі,
з  дитячими  амбітними  образами
ми  з  Вами,  мов  безглузді  міражі.

Чи  я  якось  не  так,  як  Вам  хотілося
придумала  сама  собі  роман?
А  Ви  ж  тоді  чомусь  не  спохватилися
і  далі  болю  сипали  до  ран.

Не  хочу  Вам  здаватися  жорстокою,
та  вибору  у  мене  вже  нема.
Бо  тільки  вечорами  одинокими
Ви  в  мене  за  плечима  крадькома.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196915
дата надходження 21.06.2010
дата закладки 23.12.2010


ПрЫнцесса

Відпускаю тебе до неї.

Відпускаю  тебе  до  неї,
У  гарячі  обійми  її,
А  сердце  немов  навіжене
Дико  б*ється
У  грудях  моїх.
Ти  прийдеш  стомившись  додому,
Та  не  я  тебе  обніму,
І  не  я  запрошу  до  столу,
І  не  я  в  такт  тобі  помовчу...
Ти  надів  на  руку  обручку,
Другу  -наділа  вона...
Сердце  б*ється  у  грудях  так  гучно,
І  від  безпорадності  завмира...
Я  для  тебе  не  друг  і  не  мати,
Не  знайома  твоя  й  не  сестра,
То  дозволь  хоч  коханкою  стати,
Бо  дружиною  стала  ВОНА!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196440
дата надходження 18.06.2010
дата закладки 22.12.2010


Biryuza

Чужа

Приреченість.  
     Вона  вбиває  оману  святості.  
Загублена,  
 яку  шукати  безглуздо  в  радості.  
Чужа-  
 така  яскрава  й  разом  невидима.  
Твоя-  
 лише  хвилину  тривогу  битиме.  
Ні  з  ким-  
   давно  набридли  слова  без  щирості.  
Ось  так...  
 І  звідки    взяти  тепер  сміливості?  
Кому  
віддати  в  руки  слова  обшарпані?  
Тобі-  
на  автоматі  нервово  набрані.  
 Ці  сни...  
Я  їм  не  вірю,як  власній  вірності-  
Там  ти...  
 в  моїй  безглуздо-ранковій  сірості.  
Боюсь...  
в  слова  вдягати  щось  ще  непізнанне.  
Чужа  
тобою  створена  і  пронизана...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196288
дата надходження 18.06.2010
дата закладки 22.12.2010


Журавка

Вона іще в тобі…

Вона  іще  в  тобі…  я  чую  її,  бачу.  
Вона  іще  в  тобі,  як  тиша  незбагненна.  
Нехай  присутність  та  нічого  вже  не  значить  
Та  дивиться  вона  з  очей  твоїх  на  мене.  

То  привидом  стоїть,  оцінює  руїни.    
То  поглядом  у  ніч  прозорим  відізветься.  
А  як  мені  між  вас,  коли  навколо  стіни?
Коли  й  моє  живе  у  грудях  серце  б’ється?    

Ну  як  мені  між  вас,  якщо  вже  й  вас  немає?  
Лиш  відгомін  у  тінь  та  вічна  незабутність.  
Не  буде  щастя  там,  де  серце  відчуває
У  храмі,  що  для  двох,  чиюсь  іще  присутність.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196188
дата надходження 17.06.2010
дата закладки 22.12.2010


Грайлива

Знов гуркотять вагони почуттів

Знов  гуркотять  вагони  почуттів,
Невпинно  розвивають  швидкість,
А  ти  ще  дотепер  не  зрозумів,
Що  закінч́илась  наша  дійсність.

Я  не  скаж́у    тобі  "прощай",
Мовчки  лиш  спакую  всі  валізи.
Хочеш  чи  не  хочеш  -  відпускай,
Бо  уже  не  гояться  порізи.

Подаруй  хоча  б  останню  мить
Спокою  без  жодних  звинувачень.
Серце  вже  тобою  не  болить,
Більше  не  шукай  і  не  проси  пробачень.

Залишаю  на  твоїм  пероні  догорать
Всі  образи,  сумніви  й  вагання
Крила  вже  від  мене  не  віднять,
Я  лечу  до  станції  нового  сподівання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195068
дата надходження 11.06.2010
дата закладки 22.12.2010


Троянда Пустелі

Не приходь!. .

Не  приходь!..

Не  приходь,  не  люби,  не  кажи.
Не  цілуй  і  не  песть  мої  губи!
Всю  ту  (ніби)  любов  ти  у  вузол  зв’яжи.
Доведе  вона  нас  лиш  до  згуби.

Не  пиши,  не  дзвони,  не  тривож.
Бо  це  все  вже  не  сила  терпіти!
Мабуть  досі  люблю  я  також,
Але  краще  ці  двері  закрити!

І  ключі  ненависні  згубити,
Що  ведуть  до  глибин  мого  серця…
«Так,  не  можу  тебе  не  любити!»
У  душі  моїй  тихо  озветься…

Але  все  ж  не  приходь,  не  дзвони…
Цих  ключів  вже  не  має…  Загубились  вони…


Не  дзвони…  Не  дзвони…  ПОЗВОНИ!!!!!!!!!!!

                               
                                                                                                                       06.04.2010

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182023
дата надходження 06.04.2010
дата закладки 22.12.2010


k-ivanka

Ти зник…тебе вже більше не існує…

Ти  зник...тебе  вже  більше  не  існує
Для  мого  серця  і  душі  моєї.
А  я  навік  закрила  за  тобою  двері,
Немов  тебе  не  знала,ніби  не  любила.
Ти  забруднив  мої  невинні  крила,
Ти  муками  наповнив  моє  тіло.
Моя  душа  сама  любов  убила,
Щоб  серце  більше  не  боліло,
Щоб  руки  більше  не  тремтіли.
Ти  зник...Без  жодної  образи
Я  тихо  забувала  твої  очі.
Журбою  не  наповнювала  ночі,
Бо  сни  мої  були  пророчі,
Вони  мені  давно  сказали,
Що  ти  свої  гостриш  кинджали.
Я  знала,що  без  вороття
Забула  я  про  почуття.
Не  буде  більше  сліз,не  буде  болю,
Не  буду  більше  випробовувати  долю.
Я  просто  берегтиму  те  тепло,
Яке  ще  так  недавно  у  мені  жило.
Я  житиму  без  тебе  і  з  тобою,
Я  мріятиму  про  нове  життя,про  волю,
Я  ніжитимуся  в  обіймах  золотих  світанків,
Я  зустрічатиму  прихід  рожевих  ранків...
Я  стала  вільною,ти  зник.
Ти  полетів,ти  втік,ти  зник...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159491
дата надходження 05.12.2009
дата закладки 22.12.2010


k-ivanka

Моя любов немов осиротіла…

Моя  любов  немов  осиротіла,
В  мені  щось  згасло...
Те  почуття,  яке  в  душі  жевріло,
Ні  щастя,  ані  горя  не  принесло.
Не  розумію,  що  це  відбулося,
Хто  погасив  вулкан  емоцій  тих  і  мрій?!
Щось  тихо  у  душі  ще  хоче  жити,
Та  ти  уже  не  подаєш  надій.
Я  пам'ятаю:  серце  в  мені  аж  співало,
Коли  я  чула  ніжний  голос  твій.
А  зараз  спокій,  все  кудись  пропало,
І  я  не  бачу  романтичних  снів...
Я  вірю,  що  не  все  ще  вмерло,
Я  намагаюсь  повернути  ту  любов.
Та  ти  мовчиш,  ти  все  в  собі  ховаєш,
А  я  боюсь  почати  перша  знов.
Ця  тиша  так  мене  лякає,
Але,  на  щастя,  я  ще  віддано  чекаю...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154299
дата надходження 08.11.2009
дата закладки 22.12.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.12.2010


Halyna

Тобі (відверто)

Не  твоїми  устами  розпечене  страчене  лоно,
понад  світ  моїх  снів  вже  не  зрониться  мрією  сніг.
А  у  тебе  в  руках  виноградні  лозини  і  грона,
що  кидаєш  мені  без  усяких  пояснень  до  ніг.

Чути  подих  легкий  на  оголених  плечах  й  зап'ястях.
Засолодкі  слова,  -  зупинись!.  Зупинись,  помовчи...
І  немає  умов  існування  глибинного  щастя,
як  для  відліку  днів  і  ночей  не  існує  причин.

Доторкнись  до  грудей:  чуєш,  серце  готове  спинитись
лиш  за  руки  твої,  що  ворота  відкрили  у  рай.
Як  свіча  воскова,  я  готова  для  тебе  горіти,
тож  міцніше  мене  у  обіймах  гарячих  тримай.

Ніч  спускається  знов  на  шовкові  мої  простирадла,  -
чи  то  тінь,  чи  то  гріх:  у  коханні  прозора  межа.
Ти  для  мене  до  ніг  сиплеш  грона,  -  я  тому  так  рада:
значить,  більше  тобі  я  ніколи  не  буду  чужа.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213072
дата надходження 27.09.2010
дата закладки 21.12.2010


Грайлива

Намріяне…

Вкотре  воскресаю  у  твоїх  долонях.
Трепетно  цілуєш  усмішки  сліди.
Знову  весь  мій  всесвіт  в  ніжному  полоні.
Вже  й  пручатись  марно  –  ти  в  мені  завжди.

Втіхою  світаю  у  твоїх  зіницях.
Кучеряві  коси  зваблюєш  теплом.
Десь  пліткують  зорі,  а  нам  все  не  спиться,
У  п’янке  безсоння  я  вдягла  єство...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219188
дата надходження 30.10.2010
дата закладки 21.12.2010


malinka

Дозволь мені ніжно…

Дозволь  мені  ніжно  впиватись  Твоїми  вустами,
Дозволь  ще  хоч  раз  доторкнутись  до  надміру  мрій.
Я  пестити  буду  тремтячими  хвилі-руками
Від  кінчиків  пальців  -  крізь  зорі  -  до  кінчиків  вій...
Дозволь  цілувати  Твоє  найпрекрасніше  тіло.
Вгризатись  зубами...якщо  Ти  дозволиш  мені...
У  спину.  У  руки.  У  плоть...  так  чарівно-невміло...
Й  несміло  почути  на  вушко  Твоє:    Іще  ні...
Я  хочу  почути,як  б*ються  у  грудях  вулкани!
Як  моє  волосся  здіймає  в  думках  буревій!
Дозволь  Твої  пестити  руки  ,замкнувши  в  кайдани.
Від  кінчиків  пальців  (безумно)    до  краю  всіх  мрій...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226042
дата надходження 02.12.2010
дата закладки 21.12.2010


Юлія Холод

Хто тебе просив в моє життя

Хто  тебе  просив  в  моє  життя?
У  брудних  важезних  черевиках
Прогулявся  серцем  ти  великим,
Залишивши  звалища  сміття.

Хто  пустив  тебе  в  мій  світлий  храм,
Щоб  зробити  місце  там  відхоже.
Більше  ти  зайти  туди  не  зможеш.
Я  його  спалила.  Попіл  сам…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226346
дата надходження 04.12.2010
дата закладки 21.12.2010


Віктор Нагорний

Пірнули руки під білу блузу

Пірнули  руки  під  білу  блузу,
Вуста  шалені  цілують  губи.
Слова  без  крапок  і  без  пояснень
Вона  розкішна,  він  –  майже  красень...

Кімната  ловить  останній  одяг,
Зривають  швидко...  Чи  їм  на  потяг?
От-от  жадане  замінить  дійсне
Серцям  гарячим  у  грудях  тісно.

Ще  мить  і  пристрасть  весь  мотлох  скине.
Синці  на  шиї,  подерта  спина!
Відверто  жорстко,  але  приємно...
Який  солодкий  прохід  в  таємне!

Повільні  рухи...  Жага  і  трепіт!
Розкуті  звуки,  чарівний  шепіт...
Ще  рух  –  і  вибух!  У  Рай...  У  казку...
Обійми...  Вірші...  Тепло  і  ласки...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229448
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 21.12.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.12.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.12.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.12.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.12.2010