Віталій Назарук: Вибране

Тетяна Горобець (MERSEDES)

З тобою ми були в гостях у тиші ( романс)

З  тобою  ми  були  в  гостях  у  тиші,
Свіча,  папір  і  кава  на  столі.
А  ще  мої  зігріті  серцем  вірші,
Які  щораз  писалися  тобі...

Осінній  сум  із  тишею  у  парі,
Мене  вертають  у  минулі  дні.
Чи  то  любов,  чи  просто  серця  чари,
Чи  може  то  наснилося  мені?

Але  ж  душа  усе  те  відчуває
І  нам  її  ніяк  не  провести́.
Вона  і  досі  ще  тебе  кохає
І  посилає  з  тишею  листи.

Палка  любов  ніщо  не  вимагає,
А  просто  виливає  почуття.
І  ще  нераз  думками  запитає,
Чому  з  тобою  розвело  життя...

З  тобою  ми  були  в  гостях  у  тиші,
Свіча,  папір  і  кава  на  столі.
А  ще  мої  зігріті  серцем  вірші,
Які  щораз  присвячую  тобі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848571
дата надходження 18.09.2019
дата закладки 18.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пересіклися поглядом німим

Пересіклися  поглядом  німим,
А  серце,  серце  так  кохало.
Минуло  вже  з  тих  пір  багато  зим,
Душа  любила  і  страждала.

Як  очі  закривалися  до  сну,
Твій  силует  з'являвся  знову.
З  тобою  поверталися  в  весну,
Заквітчену  і  кольорову.

Яка  була  чудовою  пора
І  хоч  лили  дощі  і  зливи.
Я  шепотіла  ніжності  слова,
То  передати  неможливо.

І  може  ще  в  житті  наступить  день,
Коли  нас  доля  поєднає.
Співати  буде  серденько  пісень,
Воно,  ще  любить  і  кохає...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848379
дата надходження 16.09.2019
дата закладки 16.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Завітні мрії

Світились  оченята  від  надії,
Що  прийде  час  і  збудуться  ще  мрії.
Торкнеться  промінець  тепла  живого
І  дівчинка  підніметься  на  ноги.

Не  будуть  болі  більше  турбувати,
Вона  піде  світанки  зустрічати.
Омиють  ноги  прохолодні  роси,
Калина  цвіт  вплете  в  розкішні  коси.

Не  буде  у  душі  медикаментів,
Боятися  не  буде,  щоб  не  вмерти.
Фізичну  біль  не  буде  більш  терпіти,
Звичайно  буде,  як  людина  жити.

Вона,  мов  балерина  -  затанцює
І  світ  великий  в  фарбах  розмалює.
Цю  радість  у  вірші  не  передати,
Коли  живеш  -  так  хочеться  літати.

І  може  пролетять  літа  і  роки,
В  поезію  вона  ще  зробить  кроки.
Її  життя  минатиме  щасливо,
Тому,  що  в  слові,  завжди,  живе  сила.

Тепер  по  іншому  життя  складеться
І  новим  ритмом  серденько  заб'ється.
І  буде  той,  що  ще  теплом  зігріє,
Тоді  і  збудуться  -  завітні  мрії...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848375
дата надходження 16.09.2019
дата закладки 16.09.2019


Наталя Данилюк

…І ми пішли…

…І  ми  пішли,  не  озирнувшись  в  літо,
У  світанковий  сизий  перламутр,
На  мапі  неба  скалкою  графіту
Ніч  начеркала  нам  якийсь  маршрут.

Верткі  стежки  курилися  за  нами,
Сухі  поля  диміли  нам  услід,
І  жолуді  рипіли  під  ногами,
І  янтарі́в  залитий  сонцем  схід.

Ми  ще  не  знали:  що?  Куди?  І  звідки?
Манили  вдалеч  дивні  міражі.
Старі  тополі,  мовчазливі  свідки,
Нас  провели  до  крайньої  межі.

А  далі  –  світ  широкий  і  строкатий,
Нові  падіння,  злети,  забуття…
Бо  не  під  силу,  мов  макет,  зверстати
Життя.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848228
дата надходження 14.09.2019
дата закладки 15.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінні пейзажі

А  за  вікном,  а  за  вікном  вже  знову  осінь,
У  небі  чути  журавлине  стоголосся.
Під  ноги  сипе  вона  яблука  червоні
І  листя  падає  оранжеве  в  долоні.

Вітри  із  Півночі  примчалися  холодні,
Густим  туманом  вкрились  береги  сьогодні.
А  на  пожовклих  травах  залишились  роси,
Вплітає  вітер  прохолоду  вербам  в  коси.

Кудись  у  даль  за  руслом  поспішає  річка,
Свою  печаль  ховає  пташка  невеличка.
Самотньо  в  прохолодну  і  осінню    пору,
Їй  так  бракує  пташиного  фолькльору.

Квітують  знову  різнобарвні  хризантеми,
Про  них  одвічно  хтось  складатиме  поеми.
Милують  око  наше  ці  чарівні  квіти,
Між  ними  хочеться  співати  і  радіти...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848155
дата надходження 14.09.2019
дата закладки 14.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти поклич

Ти  поклич  мене  в  осінь  цю  дивну,
Де  жоржини  так  рясно  цвітуть.
Подаруй  ту  любов  лебедину,
Яку  справжнім  коханням  зовуть.

Ти  поклич  мене  в  дощ,  навіть  в  зливу,
Я  до  тебе  прийду  всеодно.
Подаруй  мені  долю  щасливу,
Хай  вона  зазирне  у  вікно.

Відчини  мені  навстіж  всі  двері
І  листочками  стежку  встели.
Хоч  погасли  ліхтарики  в  сквері,
Мене  зорі  до  тебе  вели.

Хай  твій  голос  озветься  луною,
Через  ліс  полетить  навпростець.
В  нас  відбудеться  зустріч  з  тобою,
Ти  поклич...  Ти  поклич  накінець...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848064
дата надходження 13.09.2019
дата закладки 13.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Подаруй коханий

Подаруй  коханий  мені  літо,
Нехай  осінь  не  приходить  ще  до  нас.
Під  вікном  щоб  ніжно  пахли  квіти
У  вечірній  і  ранковий  час.

Подаруй  коханий  мені  зорі,
Щоб  світили  і  не  гасли  уночі.
Хай  простелить  місяць  стежку  в  морі,
Своїм  світлом  щастя  несучи.

Подаруй  коханий  мені  ранок
Із  туманом,  що  лягає  в  берегах.
Хай  торкнеться  вітерець  фіранок,
І  розсипе  дощик  на  полях.

Подаруй  коханий  мені  сонце,  
Щоб  світило  і  не  гасло  цілий  день.
Нехай  світить  променем  в  віконце
І  птахи  співають  ще  пісень...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847941
дата надходження 12.09.2019
дата закладки 12.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Везе мене потяг

Везе  мене  потяг  далеко,  далеко
У  теплі  краї  де  зимують  лелеки.
Туди,  де  моря  розмовляють  піною,
Туди  де  квітують  сади  дивиною.

За  вікнами  станції,  ліс  і  долини,
Летять,  пролітають  природи  картини.
До  тебе  коханий  доба  наближає,
Душа  в  своїх  мріях  куплети  складає...

У  серці  моєму  чекання,  чекання,
Думки  найдорожчі  й  моє  хвилювання.
І  ось  у  віконці  перон  показався,
Той  бажаний  час  до  нас  двох  наближався.

Я  вийшла  із  потягу,  чуть  не  зомліла,
До  тебе  коханий  на  крилах  летіла.
Цілунки,  обійми,  троянди  червоні,
Щасливі  обоє  стоїм  на  пероні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847727
дата надходження 10.09.2019
дата закладки 10.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Думками до зірок

Торкаєшся  думками  до  зірок
І  відчуваєш  сум  якийсь  в  душі.
Отой  далекий,  зірний  холодок,
Лишає  слід  прожитий  на  землі.

Душа  бурлить  неначе  океан,
Нема  ні  пристані,ні  бережка.
Лишився  недописаний  роман.
Від  втоми  опустилася  рука.

А  у  вікно  вже  стукав  вітровій,
Він  про  розлуку  ту  розповідав.
Хтось  тихо  шепотів:  "  Він  тільки  мій."
А  хтось  тепла  уже  не  відчував...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847725
дата надходження 10.09.2019
дата закладки 10.09.2019


Наталя Данилюк

Так терпко на порозі в осінь…

Так  терпко  на  порозі  в  осінь:
Від  цих  смарагдових  садів
У  пишному  дзвінкоголосі  –
До  перших  мряк  і  холодів…

Від  цих  медово-теплих  сепій
Стареньких  затишних  дворів  –
І  до  строкатості  вертепів
З  тополь,  беріз  і  яворів…

Від  цих  вітрів,  таких  солоних,
Зі  шлейфом  спецій  вогняних,  –
До  змерзлих  айстр  безборонних,
Дощем  прибитих    до  стіни.

Від  органзи,  що  грає  морем
Між  теракотових  ключиць  –
До  стриманості  і  покори,
І  до  смиренності  черниць.

Бо  ця  пора  тобі  –  як  сповідь,
Що  ви́сотає  кожен  гріх,
Щоби  початися  з  любові
Змогла  ти  вкотре  між  своїх...

Бо  все  вагоме  пізнається
На  тлі  глобальних  катастроф:
Співзвуччя  розуму  і  серця,
І  вічні  цінності,  і  Бог.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847631
дата надходження 09.09.2019
дата закладки 09.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я дякую за ту палку любов

Я  дякую  за  ту  палку  любов,
Яку  змогла  на  відстані  відчути.
Потрапила  неначе  в  казку  знов,
Мені  цього  ніколи  не  забути.

Щовечора  з'являються  зірки,
Вони  неначе  блискавки  у  небі.
Відчуй  тепло  на  відстані  руки,
Думками  пригорни  її  до  себе.

А  коли  сум  поселиться  в  душі,
Згадай  слова  і  посмішку  щасливу.
Як  прийде  Муза,  напиши  вірші,
Засій  словами  урожайну  ниву.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847622
дата надходження 09.09.2019
дата закладки 09.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зрада

Вони  жили  немаючи  образи
Дітей  ростили,  троє  було  їх.
Та  якось  навалилось  все  одразу,
З'явилась  зрада  й  посварила  всіх...

Вона,  враз  перекреслила  всі  плани
І  поселила  ненавість  в  душі.
Він  бути  перестав  уже  коханим,
З'явився  інший  у  її  житті...

А  за  плечима  вже  прожиті  роки,
Перед  його  очима  пронеслись.
Стежина,  що  вела  у  світ  широкий,
Все  щастям  це  для  них  було  колись.

Вона  всміхалась  й  тихо  шепотіла:
"Було  кохання  та  чомусь  пройшло.
Мабуть  тому,  що  іншого  зустріла,
Ну  а  тобі  тепер  не  повезло."

А  як  же  діти?  Ми  ж  їм  мама  й  тато,
До  неї  він  щосили  прокричав.
Вона  мовчала,  мов  створила  страту,
Дім  став  пустий,  він  дуже  сумував..

Одна  лиш  ніч,  ці  бачила  страждання
І  сльози  проливалися  дощем.
Неспалося...  Вже  зникла  зірка  рання...
А  на  душі  лишився  біль  і  щем...




                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847617
дата надходження 09.09.2019
дата закладки 09.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Питає серце

Питає  серце:"  А  що  ж  далі..."
А  далі  -  лише  невідомість.
Лягають  на  папір  печалі,
Та  не  тікає  з  душ  свідомість.

Лиш  чути  в  слухавці  дихання,
І  ніби  кисень  перекрився.
Те  ніжне,  щире  спілкування,
Вже  в  небі  місяць  засвітився.

І  зорі  сиплять  поцілунки,
Мені  твої,  тобі  від  мене.
Дарує  нічка  подарунки,
Луною  голос  дзвінко  лине.

Думками  осінь  сновигає,
А  серце,  серце  просить  літа.
Ти  є...  А  то  тебе  немає...
І  вже  світанок  в  небі  квітне...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846965
дата надходження 03.09.2019
дата закладки 03.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пробудження

Ліг  туман  на  сонні  ще  долини
І  забрів  тихенько  навіть  в  ліс.
Пригорнувся  до  куща  калини
А  тоді  неначе  в  землю  вріс.

Ще  дрімав  світанок  до  схід  -  сонця,
Тиша  огорнула  береги.
І  роса  котилась  по  долонці,
А  у  ній  веселки  кольори...

Там  де  небо  цілувало  землю,
Промінь  сонця  вирвався  з  пітьми.
Привітався  й  милувався  нею,
Птах  махнув  широкими  крильми.

Прокидалася  від  сну  природа,
Посміхавсь  до  сонця  рідний  край.
Било  джерело  прозору  воду,
Вигравав  мелодій  водограй.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846854
дата надходження 02.09.2019
дата закладки 02.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осіння мелодія ( слова для пісні)

Кружляє  листя  по  алеях  саду,
Танцює  прохолодний  вітерець.
І  тихий  блюз  дощу  і  листопаду
Із  сумом  доторкається  сердець.

У  кружеві  гаптованім  берізки,
Серед  ялин  зелених  -  чарівних.
Ляга  туман  кудлатий  на  доріжки,
Вернувшись  з  далей  сонних  -  мандрівних.

Дарує  осінь  колір  золотавий,
Осінній  блюз  підхопить  саксофон.
Мелодію  послухають  отави
І  буде  линуть  пісня  вище  крон.

Послухай  й  ти  мелодію  цю  милу,
Замріяну,  окрилену  таку.
Вона  неначе  вітру  дивна  сила,
Вона  мені  несе  любов  п'янку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846753
дата надходження 01.09.2019
дата закладки 01.09.2019


АнГеЛіНа

***

В  сплетіннях  паралелей  проводів
Розгублює  свої  останки  літо.
Весь  термін  серпень  мирно  тут  сидів,  
Тепер  -  він  геть  біжить  із  цього  світу.  

А  я  -  все  так  же  мирно  тут  сиджу,  
Мені  ж  бо,  бачте,  нікуди  втікати.  
Ні  кроку  вбік,  ні  кроку  за  межу:
Хоч  є  й  бажання  -  сумнівів  багато.  

Так  і  живу  в  цій  марній  боротьбі,  
Давно  від  неї  маючи  оскому.  
Де  встигла  так  зневіритись  в  собі?..  
Хто  вчив  так  сумніватися  в  усьому?..  

...Дивлюся  в  небо  -  в  ньому  проводи
Собою  креслять  лінії  глибокі.  
Могла  б  -  за  літом  кинулась  туди
І  розповзлася  б  на  чотири  боки.

31.08.2019.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846734
дата надходження 01.09.2019
дата закладки 01.09.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохана моя ( слова для пісні)

Зустрічалися  з  тобою,  як  сади  цвіли,
Милувався  я  тобою  щасливі  були.
Цілував  я  біле  личко,  обіймав  твій  стан,
Моя  мила  чарівничко,  ти  бальзам  від  ран.

Приспів:

Ой  дівчино,  дівчино,ясная  зоря,
Ой  дівчино  дівчино,  кохана  моя.

Солов'ї  співали  радо  у  саду  пісні,
Відзвучали  канонади  звуки  голосні.
Я  топився  моя  мила  у  твоїх  очах,
Виростали  в  мене  крила,  я  летів  мов  птах.

Світить  місяць  мені  срібний  я  до  тебе  йду,
Упаду  в  твої  обійми  в  нічку  чарівну.
Під  ногами  утікати  буде  в  нас  земля,
Все  життя  буду  кохати  радосте  моя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846555
дата надходження 30.08.2019
дата закладки 30.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Акварелі осені

За  вікном  кружляє  диво  -  листопад,
Щастя  десь  блукає,  зажурився  сад.
Падають  листочки  з  сумом  до  землі,
Вишиє  сорочку  осінь  для  зорі.

Подарує  радо  усмішку  землі,
Залишить  цілунки  ніжні,  росяні.
Зашепоче  вітер  лагідні  слова,
Полетять  над  світом  осені  дива.

Тихо  пригорнеться  вона  хризантем,
Попаде  неначе  в  розкішний  Едем.
Ляжуть  акварелі,  цвіт  замайорить,
Вже  не  чути  трелі  в  світанкову  мить.

Буде  небо  з  нею  в  парі  танцювать,
А  дрібненький  дощик  на  сопілці  грать.
Подарує  осінь  кольоровий  день.
Накида  у  кошик  ягід  повних  жмень...

Упадуть  додолу  груші  запашні,
Ти  їх  назбираєш,  принесеш  мені.
Будемо  з  тобою  ними  смакувать
Ти  уста  медові  будеш  цілувать.







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846175
дата надходження 26.08.2019
дата закладки 26.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Почуття весні довірю

Я  не  знаю,  що  сказати,
Як  повестися  мені.
Щоби  серцем  покохати,
Не  одні  потрібні  дні.

Почуття  весні  довірю,
Хай  вона  розсудить  нас.
Як  візьме  у  руки  ліру,
Зазвучить  чарівний  вальс.

Щось  мені  душа  шепоче,
То  для  мене  не  нове.
А  я  бачу  твої  очі,
Голос  твій  мене  зове.

В  серці  є  якась  тривога,
Воно  б'ється,  то  щемить.
Нелегка́  життя  дорога
І  життя  -  не  одна  мить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846077
дата надходження 25.08.2019
дата закладки 25.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Лише в нас в Україні

Чути  трелі  солов'їні,
Лише  в  нас  в  Україні.
І  гаї  шумлять  казкові,
Співа  нічка  колискові.

Лине  спів  далеко  в  небо,
Обіймає  вітер  верби.
Засвітились  ясні  зорі,
Стихли  хвилі  в  синім  морі.

Заграв  місяць  на  сопілці,
Птах  притих,  заснув  на  гілці.
У  траві  цвіркун  цвіркочи,
Українські  люблю  ночі.

Так  люблю  природи  диво,  
Скажу  впевнено:"  Щаслива"
Більшого  немає  щастя,
Україночкою  зваться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846074
дата надходження 25.08.2019
дата закладки 25.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Шепочу до осені:" Ти не поспішай"

Шепочу  до  осені:"  Ти  не  поспішай",
Бо  ще  тепле  літечко  покидати  жаль.
Пригріває  сонечко  променем  ясним,
Зазира  в  віконечко,  ми  щасливі  з  ним.

Нахилила  яблуня  віти  до  землі,
Трусить  вітер  яблука  великі  й  малі.
Я  зберу  у  кошик  їх  пригощу  тебе,
Буде  посміхатись  небо  голубе.

Десь  дзюркоче  річечка,  поспіша  кудись,
З  джерела  холодної  ти  води  напийсь.
Доторкнеться  бережно  ніч  твоїх  думок,
Полетять  всміхаючись  вони  до  зірок.

Осінь  привіталася,  серпня  обняла,
З  листячком  погралася  і  в  танок  пішла.
Вітерець  для  осені  пісню  заспівав,
Признавався  з  острахом,що  її  кохав.

А  вона  всміхалася  йому  лиш  в  отвіт,
В  гамаку  гойдалася,  летіла  до  віт.
Про  кохання  рано  любий  говорити,
Щоб  його  відчути,  треба  ще  пожити.







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845812
дата надходження 22.08.2019
дата закладки 22.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Торкалась осінь клавіш тихо ( слова для пісні)

Зіграла  осінь  на  роялі,
Журливу  пісню  під  дощем.
В  душі  з'явилися  печалі
У  серці  поселився  щем.

У  звуках  осені  тремтливих
Лиш  краплі  стукали  в  вікно.
Пішли  відпочивати  зливи,
Заснули,  випивши  вино.

Торкалась  осінь  клавіш  тихо,
Мелодія  увись  лилась.
Ця  гра  для  неї  ціла  втіха,
Дощем  на  землю  пролилась.

Листочки  в  вихорі  кружляли,
Під  цю  мелодію  сумну.
На  воду  човником  лягали,
Мабуть  готовились  до  сну...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845210
дата надходження 16.08.2019
дата закладки 17.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А вже осінь… (слова для пісні)

А  вже  осінь...  а  вже  осінь...а  вже  осінь...
Закружляє  нас  з  тобою  листопад.
А  вже  осінь...  а  вже  осінь...  а  вже  осінь...
Завітала...  завітала  до  нас  в  сад.

Упаде  під  ноги  листя  нам  шершаве,
Буде  хованки  з  ним  грати  вітерець.
Сум  у  небі,  наче  перший  сніг  розтане,
Доторкне  кохання  радісно  сердець.

Приспів:

А  вже  осінь...  а  вже  осінь...  а  вже  осінь...
Закружляє  нас  з  тобою  листопад.
А  вже  осінь...  а  вже  осінь...  а  вже  осінь...
Завітала...  завітала  до  нас  в  сад.

Пригорну  тебе  кохана  в  тихий  вечір,
Про  кохання  розкажу  тобі  своє.
Ясні  зорі  нас  торкатимуть  за  плечі,
А  до  ніг  впаде  намисто  росяне.

Я  кохаю...  я  кохаю  тебе  дуже
І  присвячую  для  тебе  всі  вірші.
Нехай  осінь...  нехай  осінь  навороже,
Щоб  лишилась  ти  назавжди  у  душі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845306
дата надходження 17.08.2019
дата закладки 17.08.2019


Данило-Київський

Осінні паралелі

У  співавторстві  з  Графинею  :

Осiннiм    Львовом  стелиться  туман.
В  казкову  ніжність  з  містом  поринаю.
Нову  сторінку  й  свій  новий  роман
Легким  пером  натхненно  починаю...

Тополя  жде  й  оголено  бринить,
Міцних  обіймів  тихого  туману.  
Природні  чари  вітру  не  спинить
В  таємні  миті  оживного  стану.

Стрясають  леви  з  грив  сріблястий  бриз.
Гряде  вуаль...  Душа  світам  відкрита!
Цілунки  крихітні  спускаються  до  ніг,
А  в  серці  сяють  промінцями  літа!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845266
дата надходження 16.08.2019
дата закладки 17.08.2019


АнГеЛіНа

***

Така  вже  у  мене  натура  злощасна,  напевно,  
Що  в  кожному  світлі  знаходжу  шматочки  пітьми:
Шукаю  недоліки  (хоч  мимоволі,  та  ревно)
В  речах,  у  словах,  ну  і,  певна  річ,  поміж  людьми.

Будую  в  своїй  голові  неземні  ідеали:
Окреслюю  форми,  "глибокий"  вкладаючи  зміст,  
А  з  тим,  що  мені  особисто  здається  невдалим,  
Не  хоче  миритись  мій  внутрішній  максималіст.

І,  знаєте,  мабуть,  знаходжу  якусь  насолоду,  
Коли  до  ілюзій  намарно  рівняю  життя,
Бо,  певно,  така  вже  у  мене  злощасна  природа:
Уперто  шукати  в  усьому  гіркі  відчуття.

16.08.19.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845215
дата надходження 16.08.2019
дата закладки 17.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінній блюз ( слова для пісні)

Осінній  блюз  звучить  у  тиші  ночі,
У  небі  оксамитові  зірки.
У  щасті  цім  твої  кохана  очі
І  наші  найцікавіші  роки.

Всміхнулась  ніч,  до  танцю  запросила,
Торкалося  кохання  нас  крилом.
Осінній  блюз  -  у  ньому  міць  і  сила,
Кружляв  нас  доти,  доки  розсвіло.

Туманом  сірим  вкрився  берег  річки,
Роса  дзвеніла,  падала  в  траву.
Я  цілував  твоє  кохана  личко
І  дарував  тобі  любов  свою.

Осінній  блюз  -  і  ми  такі  щасливі,  
Осінній  блюз  -  а  поруч  я  і  ти.
Нехай  співають  з  нами  навіть  зливи,
А  ми  кохання  будем  берегти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845098
дата надходження 15.08.2019
дата закладки 15.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дощі…

Дощі...дощі...  Тікайте  ген  за  обрій,
Вже  досить  тут  вам  сльози  проливать.
Хай  поверне́ться  день  до  нас  знов  добрий,
Щоб  з  вашими  слізьми  не  сумувать.

Дощі...  дощі...  Ну  що  ви  в  нас  забули?
Вже  ріки  напились  достатньо  вас.
Вертайтеся  дощі  собі  в  минуле,
Там  де  посу́ха...  там  чекають  вас.

Нехай  не  б'ють  у  небі  громовиці,
І  чорні  хмари  вітер  розжене.
Ідіть  поспіть  дівчата  -  блискавиці
І  не  турбуйте  більше  ви  мене.

Я  хочу  щоби  сонечко  світило
І  щоб  в  садах  співали  солов'ї.
Щоби  проміння  землю  обігріло,
Тікайте  геть  -  прошу  я  вас  дощі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844891
дата надходження 13.08.2019
дата закладки 13.08.2019


Наталя Данилюк

Ще не осінь…

То  ще  не  осінь,  ще  не  осінь,
То  тільки  серпня  тепла  мідь,
То  павутинка  у  волоссі
З  далеких  зоряних  століть.

То  тільки  подих  вересневий
З-за  хвіртки  літньої  пори.
І  липи  ці,  що  наче  леви,
Ховають  золото  між  грив…

То  ще  вирують  свіжі  соки
У  пору  щедрих  врожаїв!
Ще  обрій  твій  такий  високий,
І  перша  зморщечка  між  брів  –

Це  тільки  розчерк  ледь  помітний,
Який  залишили  роки.
Нехай  позаду  буйний  квітень,
Та  є  ще  серпень  палахкий.

То  ще  не  іній,  чуєш,  жінко!
То  зацвітає  деревій.
Ще  спомин  юності  барвінком
Так  свіжо  дихає  з-під  вій.

Іще  дитинство  там,  за  рогом,
Ти  тільки  руку  простягни.
Хай  не  нащупаєш  нічого,
Та  вчуєш  дихання  весни.

То  кілька  аркушів  століття,
В  якому  твориш  і  живеш.
Ти  ще  повторишся  у  дітях
І  у  нащадках  їхніх  теж.

Де  ж  ті  літа  вітроволосі?
Гукнеш  –  і  серце  стисне  щем…
Хіба  ж  то  осінь?  Ні,  не  осінь,
То  тільки  серпень  із  дощем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844703
дата надходження 11.08.2019
дата закладки 11.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов нас на шляху чекала

Серпневий  день  струмує  ще  теплом,
Хоч  ранки  вже  ковтають  прохолоду.
У  небі  птах  махнув  до  нас  крилом,
Пожовкле  листячко  лягло  на  воду.

Ліс  вже  дрімає,  але  ще  не  спить,
В  повітрі  пахне  прілою  травою.
А  захід  сонця  -  дивовижна  мить,
Одна  лиш  мить,  в  якій  ми  тільки  двоє.

"Ти  мій"  -  летять  із  уст  увись    слова,
Кохання  накриває  пеленою.
У  відповідь  шепочеш:  "  Ти  моя"
Я  все  життя  живу  лише  тобою.

І  неважливо  -  осінь,  чи  зима,
Чи  дощ,  чи  сніг,  хіба  у  цьому  справа.
Важливіше  -  зустрілись  недарма,
Любов  на  тім  шляху  на  нас  чекала...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844513
дата надходження 09.08.2019
дата закладки 11.08.2019


Віктор Ох

Я тебе віднайшов (V)

Написалася  пісня  до  вірша  Любові  Ігнатової  "Я  тебе  віднайшла…".  
Сам  і  наспівав  (з  дієсловами  в  чоловічому  роді).
-------------
[youtube]https://youtu.be/GC8NG0HQc3k[/youtube]


Я  тебе  віднайшла  серед  сотень  прощальних  побачень,
Серед  тисячі  кроків,  мільйонів  холодних  ночей;
Я  відчула  тебе  у  безмежжі  брехливих  тлумачень,
Серед  безлічі  крил...  і  ще  більше  безкрилих  плечей...

Я  тебе  віднайшла  в  хризантемах  осіннього  ранку,
У  мереживі  хмар,  в  Оріона  на  вістрі  меча,
Де  збира  молоко  Шлях  Чумацький  в  полив'яні  дзбанки,
Де  у  мороці  днів  догорає  надії  свіча...

Я  тебе  віднайшла  в  грозовиці  раптової  зливи,
Де  троянди  зронили  свої  запашні  пелюстки...
Я,  напевно,  тепер  маю  бути  безмежно  щаслива...
То  чому  ж  в  серці  вітер  зриває  безжально  листки?...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844684
дата надходження 11.08.2019
дата закладки 11.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Молодість моя

Молодість...  О  молодість  моя!
Скільки  в  цьому  слові  сонця  й  літа.
За  тобою  так  сумую  я,
Заховав  тебе  від  мене  вітер.

Час  так  швидкоплинно  пролетів,
Нам  його  з  тобою  не  вернути.
Кожен  тоді  жив,  так,  як  хотів,
Молодість  -  ніколи  не  забути...

Вирувала  в  наших  венах  кров,
Ми  були  романтики  з  тобою.
Ти  подаруапла  нам  любов,
Завжди  захищала  нас  собою.

Я  так  часто  згадую  тебе
І  буває  не  сиджу  на  місці.
Поклик  твій  удаль  мене  зове
І  світанки  чисті,  променисті.

Я  біжу...  біжу  тобі  услід,
Та  догнати  вже  тебе  неможу.
Ти  в  душі  лишила  щастя  слід
І  собі  забрала  важку  ношу...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844413
дата надходження 08.08.2019
дата закладки 08.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твої слова

Твої  слова  -  летять  неначе  птахи,
Неначе  зорі  сипляться  згори.
Твої  слова  -  немов  черемхи  запах,
В  букет  чарівний  їх  мені  збери.

Твої  слова  -  мов  грона  калино́ві,
Запалюють  у  серденьку  любов.
Бувають  ніжні  і  такі  казкові,
Радію  я,  що  ти  мене  знайшов.

Твої  слова  -  звучать  неначе  пісня,
Немов  троянда  розцвіла  в  саду.
І  хоч  пора  надво́рі  буде  пізня,
До  тебе  мій  коханий  я  прийду.

Твої  слова  -  шепочуть  мені  радо,
А  руки  обіймають  ніжно  стан.
В  повітрі  линуть  звуки  канонади,
Нас  береже  -  кохання  талісман.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844321
дата надходження 07.08.2019
дата закладки 07.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А я люблю, люблю тебе / слова для пісні /


В  моїй  руці  лежить  твоя  рука,
Для  мене  ти  кохана  і  єдина.
Ми  йдемо  поруч  стежкою  життя,
Із  саду  лине  пісня  солов'їна.

Приспів:

А  я  люблю,  люблю  тебе  люблю,
Для  мене  ти  неначе  зірка  рання.
Я  дякую  і  Господа  молю,
З  тобою  поруч  бути  до  світання.

Всміхається  до  нас  ласкавий  день
І  промінь  сонця  радісно  лоскоче.
Наспівує  нам  про  любов  пісень
На  крила  вітерець  підняти  хоче.

Для  мене  ти,  моя  палка  любов,
Для  мене  ти,  блакитне  небо  чисте.
Я  шепочу,  кохана  знов  і  знов,
Свою  любов  дарую  пломенисту.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843865
дата надходження 03.08.2019
дата закладки 03.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кажуть, що я з полем обручилась

Кажуть,  що  я  з  полем  обручилась,
Все  біжу  на  здибанку,  біжу.
В  небі  ясна  зірка  засвітилась,
Дощ  на  травах  залишив  сльозу.

Пригортає  вітер  мене  й  поле,
Манить  шлях  Чумацький  вдалині.
У  житах  цвіркун  співає  соло,
А  в  душі  співають  солов'ї.

Ніч  свої  ховає  таємниці,
Місяць  човником  вгорі  пливе.
В  тиші  десь  палають  блискавиці,
Казка  вдалечінь  мене  зове.

Кажуть,  що  я  з  полем  обручилась,
А  воно  так  манить  мене  вдаль.
Я  в  поезії  йому  відкрилась,
Поруч  з  ним,  тіка  моя  печаль...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843780
дата надходження 02.08.2019
дата закладки 02.08.2019


Наталя Данилюк

Липень вже додимів…

Липень  вже  додимів,  як  старий  кальян,
Пахощами  кориці,  малини  й  меду.
Небо  гладке  і  тихе,  мов  океан,
Хмари  пухкі  збиває  у  піну  щедру.

Сонце  пустило  стріли  поміж  дібров  –
Заструменіли  світлом  густі  верхівки.
Дні  пронеслись  потоками  стрімголов,
Наче  затерті  кадрики  ретро-плівки.

Ніби  вдалось  насититися  сповна
Спраглій  душі  яскравим  відрізком  літа:
В’яленими  суницями  у  сінах,
Бражниками  і  бджолами  в  мокрих  квітах…

Чистим  і  тонкосрібним  звучанням  злив,
Що  позвисали  струнами  між  дахами,
Полиском  бурштино́вим  достиглих  нив,
Дубленими  плаями  попід  ногами…

Лагідними  кучериками  димів,
Що  розповзались  між  язиками  ватри…
Ну,  а  тепер  лиш  тіні  минулих  днів,
Тільки  вітрів  липневих  солодкі  мантри.

Хай  вони  будуть  спогадом  дорогим
Чи  відгукнуться  ві́ршами  випадково.
Все,  що  тобі  залишиться,  –  тільки  дим,
Сіль  на  щоках  засмаглих  і  стигле  слово.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843661
дата надходження 31.07.2019
дата закладки 01.08.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Волошкові очі сині ( слова для пісні)

Ти  за  руку,  ти  за  руку  тримав  ніжно,
А  мені  було  казково  й  дивовижно.
І  всміхалися  волошки  -  сині  квіти,
Їм  причісував  голівки  в  полі  вітер.

Ой  волошки,  ой  волошки  милі  квіти,
Дарувало  їх  нам  поле  й  тепле  літо.
Бігли  поруч  ми  закохані  з  тобою,
А  довкола  лиш  волошки  і  нас  двоє.

Твої  очі  мов  оті  волошки  сині
Я  топлюся  в  них  кохана  і  понині.
Погляд  ніжний  так  до  тебе  мене  манить,
А  стріла  Амура  серце  моє  ранить.

Я  нарву  тобі  букет  з  волошок  синіх,
Подарую  лиш  тобі  одній  -  єдиній.
І  у  очі  твої  сині  задивлюся,
З  них  немов  води  джерельної  нап'юся...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843625
дата надходження 31.07.2019
дата закладки 31.07.2019


Віктор Ох

Вишивали

[u][b]«Українська  вишиванка»[/b][/u]
(Поезії,  пісні)
[i][b]Літературно-мистецький  кіш  «Ріднокрай»[/b][/i]
(Випуск  сьомий)
[u]Видавництво  «Інтер  Парк»[/u]
[u][i]Лубни  –  2019[/i][/u]
(Об’єм  –  240  сторінок)



   Кожен  раз  тепер  коли  братиму  в  руки  альманах    «Українська  вишиванка»  отримуватиму  приємність  не  лише  від  поезій  вміщених  в  збірці,  а  ще  й  від  спогадів  пов’язаних  з  теплим  спілкуванням  з  групою  її  авторів  на  гостинній  Волині.  
   Цю  і  минулі  зустрічі,  як  і  вихід  в  світ  цього  (вже  сьомого)  і  попередніх  альманахів  ініціювали  і  здійснили  співзасновники  літературно-мистецького    коша  «Ріднокрай»  Віталій  Назарук,  Олександр  Печора  і  Микола  Серпень.
Назва  збірки  –  «Українська  вишиванка»  –  визначає  і  головну  тему  представлених  240  віршів  73    авторів.  Певна  кількість  поезій  стали  піснями.  До  деяких  з  них  в  збірці  є  ноти,  а  на  деякі  надано  інтернет-посилання  і  при  бажанні  ті  пісні  можна  знайти  і  послухати  в  Мережі.    
   Читаючи  прозовий  твір,  нехай  навіть  фантастичного  жанру,  так  чи  інакше  бачиш  лінійність  викладу  –  початок,  середину,  сюжетну  кульмінацію,  кінцівку  чи  висновок.  А  от  занурюючись  в  «Українську  вишиванку»  не  відчуваєш  руху  ні  за  віссю  часу,  ні  за  координатами  місця,  натомість  впадаєш  в  своєрідний  медитативний  стан  внутрішнього  персонального  переживання  в  глибинах  поетичного  простору.
   Тексти  одної  тематики  в  збірці  споріднені,  але  не  однорідні.  Єднає  їх  українність,  патріотичність,  національні  почуття,  наповненість  даром  одухотворення.  Але  вони  і  несхожі  між  собою  композиційно,  інтонаційно;  різняться    ритмом,  образами,  формою,  змістом,  психологічною  чи  емоційною  насиченістю.
   Для  прикладу,  наведу  лише  по  одній  строфі  з  віршів  декількох  авторів.

     В  Лесі  Геник  Вишиванка  це:

[i]…  наче  світ  увесь  на  полотні
вмістився  тут  дрібненькими  стібками…[/i]
(«Вишиванка»  с.31*)

   Любов  Ігнатова  на  питання  «Що  таке  вкраїнська  вишиванка?»  дає  багато  означень,  ось  лише  кілька  з  них:
[i]
 …  Це  любов  безмежна  на  землі,
Це  яскраві  сонячні  світанки
І  весняна  пісня  журавлів…
Це  молитва  мовлена  без  слів.[/i]
(«Що  таке  вкраїнська  вишиванка?»  с.82)

   Микола  Серпень  переконаний,  що  Вишиванка  окрилює:
[i]
Вишиванку  надівши  на  себе,
Кожен  з  нас  ніби  крила  надів  -
Відчуває  безкрайність  він  неба,
Й  силу  золота  спілих  хлібів![/i]
(«Вишиванка»    с.179)


   В  Тетяни  Мирошниченко  Вишиванка  викликає  радість  від  патріотичних  почуттів  і  бажання  передати  її  дітям:

[i]Як  вдягну  осяйну  вишиванку  –
Променію,  радію  щоранку!
Це  тепло  передам  доні  й  сину,
Щоб  любили  свою  Україну.[/i]
(«Я  –  українка»    с.116)

   В  пісні  Олександра  Печори    Вишиванки  –  це  спомини:    
[i]
Напилися  повені  береги  Сули.
Вишиванки-спомини  знову  розцвіли.
Ой  літа-журавлики,  вже  спада  вода…
Розквітай  і  радуйся,  земле  молода.[/i]
(«Вишиванки  мамині»    с.150)

   В  Віталія  Назарука  Вишиванка  згадується  в  батьківських  напутніх  словах:

[i]Носи  сорочку-вишиванку,
Їж  житній  хліб,  бо  сила  в  нім.
Вставай  щоденно  на  світанку!
Співай!  Душею  не  німій…[/i]
(«Земля  в  хустинці»    с.124)
 
   Героїня  вірша  Тетяни  Горобець  вишиванку  лаштує  для  милого:

[i]Вишию  для  тебе  милий  вишиванку,
Вкладу  туди  небо,  тихії  світанки.
І  любов  гарячу,  що  ношу  у  серці,
Виложу  нитками  кольори  веселки.[/i]
(«Вишиванка  милому»    с.36)

   Наталя  Данилюк  дістає  вишиванку  зі  скрині,  як  реліквію:

[i]Змахне  сорочка  крильми-рукавами,
Немов  журавка,  що  смакує  вись,
Весняними  живими  кольорами
Її  бабуся  вишила  колись.[/i]
(«Скриня»  с.42)

   Для  Ніни  Діденко  Вишиванка  оберіг  і  предмет  гордості:

[i]Іду  я  гордо  по  Парижу
У  вишиваночці  новій![/i]
(«Вишиванка  в  Парижі»  с.60)

   Людмила  Лєгостаєва  Вишиванкою  кидає  виклик  ворогам:
[i]
Одягаючись  в  вишиванку,
Виклик  кидаю  ворогам!
Хай  ухопить  їх  лихоманка
І  поглине  навік  тайга![/i]
«Одягаючись  в  вишиванку»    с.97)

   Ганна  Демиденко    бачить  в  вишиванці  не  лише  веселкові  кольори:

[i]У  вишиванці  –  кольори  веселки
Й  червоний  з  чорним  теж  переплелись,
І  доля  хлібороба  невесела,
Й  борця  за  волю,  що  велась  колись.[/i]
(«У  вишиванці»  с.46)

   Згорьована  мати  у  вірші  Інеси  Доленник  в  труну  сину  вбитому  москалями  кладе  Вишиванку:

[i]…Вона  не  зомліла,  змінився  лише  її  лик.
Вона  лише  стала  одразу,  як  хмара  осіння.
А  потім  поклала  в  труну  вишиванку  й  рушник
І  гладила  тіло  скалічене  милого  сина.[/i]
(«А  мати  бійцям  наказала  відкрити  труну…»    с.66  )

   Учасник  АТО  Юрій  Щербик  пише:

[i]Болить  і  вам…  я  знаю…  Встану  зранку  –
Усім  нам  сили  в  Бога  попрошу…
Якщо  не  камуфляж,  то  вишиванку
Носити  маю  право…  і  ношу![/i]
 («На  виклик  часу»    с.234)

   Олена  Іськова-Миклащук  з  гіркотою  звертається  до  псевдопатріота:

[i]Вже  звично  одягаєш  вишиванку.
Твій  новий  імідж:  український  стрій.
Хіба  лиш  ти?  В  нас  етнолихоманка:
Священний  одяг  на  душі  старій.[/i]
(«Псевдопатріоту»    с.84)

   Світлана  Моренець  нагадує  про  емігрантів  для  яких  Вишиванка    -    це    символ    єднання:

[i]І    не    потрібні    слова    чи    зізна́ння,
хто    вони    родом    й    зібрались    чого,
бо    вишиванка    -    це    символ    єднання
в    світі    безмежнім    народу    мого.[/i]
(«Нашого  цвіту  –  по  всьому  світу»    с.120)


   Лідія  Скрипка  запрошує  на  свято  Вишиванки:

[i]Софійки,  Петрики,  Марічки,  Йванки,
У  цей  врочистий  надзвичайний  день
Спішіть  скорій  на  свято  Вишиванки  –
На  свято  світла,  радості  й  пісень.[/i]
(«Вишиваний  парад»    с.192)


   В  вірші  Галини  Литовченко  сама  природа  взялася  за  вишивку:

[i]Зникла  літня  заполоч  в  траві,
Золотим  шитвом  бравує  осінь.
Передзвоном  храми  вікові
Відізвались  в  листі  стоголоссям.[/i]
(«Золоте  шитво»    с.104)


     Вважаю,  що  тему  для  збірки  «Українська  вишиванка»  обрано  дуже  вдало,  бо  Вишиванка  не  лише  важлива  складова  нашого  національного  вбрання,  вона  ще  є  емблемою  української  загальнонародної  традиції.  Переміщення  Вишиванки  в  художньо-поетичний  простір  проявляє  її  з    несподіваного  боку,  відкриває  цілий  спектр  символів  і  значень,  в  ній  проступають  не  помічені  поза  художнім  контекстом  властивості,  ситуації  і  міркування.
     Чудовий  вийшов  альманах!
       Читайте  українську  поезію!
---------------
                     Віктор  Охріменко
20.07.2019

*–  в  дужках  назва  вірша  і  номер  сторінки  в  збірці.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843376
дата надходження 28.07.2019
дата закладки 29.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Юна бандуристка

Бандура  в  її  руках,  
То  плаче,  а  то  сміється.
Блакитний  вогник  в  очах,
Любов  в  маленькому  серці.

І  лише  торкне  рука,
Натягнутих  струн  так  ніжно.
Як  вмить  полине  дзвінка,
Мелодія  дивовижна.

Голос  то  ніжності  мить,
А  мить  така  загадкова.
Мов  соловейко  дзвенить
У  казку  вертає  слово.

У  залі  тиша  німа...
Затамували  всі  подих.
Луною  линуть  слова,
Летять  у  зал,  до  народу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842711
дата надходження 22.07.2019
дата закладки 22.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Як цей край Поліський не любити…

Де  Русалка  розпустила  коси,
Озеро  Піскове  тихо  спить.
З  трав  спадають  прохолодні  роси,
Як  цей  край  Поліський  не  любить...

Сосни  нам  про  щось  розповідають,
Може  казку,  що  в  лісах  блука.
Хто  приїхав  в  край  цей,  зустрічають,
Я  цю  зустріч  в  серці  зберегла.

І  хоч  дощ  розплакавсь,  розтривоживсь,
Омивав  і  озеро  і  ліс.
То  стихав,  то  знов  собі  розходивсь,
Потім  взяв  і  в  травах  загубивсь.

Тихо  так  у  Лесиному  саду,
Яблука  звисають  до  землі.
Лиш  птахи  пісень  співають  радо,
Полюбились  ці  краї  мені.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842607
дата надходження 21.07.2019
дата закладки 22.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люби мене ( слова до пісні)

Ти  люби,  люби  мене,  люби,
Як  блакитне  небо  й  теплий  вітер.
Ми  з  тобою  наче  голуби,
Провіщаємо  кохання  світу.

Ти  люби,  люби  мене,  люби,
Будемо,  мов  пара  лебедина.
Хай  не  буде  у  душі  журби,
Від  любові  зацвіте  калина.

Ти  люби,  люби  мене  одну,
Ніжно  так,  по  справжньому  коханий.
Повернемось  з  щастям  у  весну,
Нас  удвох  зустріне  теплий  ранок.

Нехай  в  літі  сонце  зігріва,
Хай  пісень  співає  бистра  річка.
Нас  чекає  втомлено  верба,
Ти  прийди  коханий  до  потічка.

Доторкнеться  осінь  до  плеча,
Закружляє  вальсом  до  світання.
Запалає  у  душі  свіча,
Вогником  гарячого  кохання.

І  нехай  за  вікнами  мете,
Замітає  сніжна  хуртовина.
Я  прошу  люби,  люби  мене,
Нехай  в  серці  буду  я  єдина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842435
дата надходження 19.07.2019
дата закладки 19.07.2019


dovgiy

Я ВДЯЧНИЙ ТОБІ, МОЯ МУЗО

Я  вдячний  тобі,  моя  Музо!
З  тобою  в  житті  я  не  сам.
Приводиш  мені  нових  друзів,
А  з  ними  сюжети  віршам.
В  мінливому  тлі  сьогодення
З’являються  фарби  ясні
І  думи  приходять  пісенні,
А  сум  відступає  у  сни.
Я  вдячний  тобі,  моя  Музо!
За  крила  Пегаса  стрімкі.
Я  можу  здійматись  над  лугом
Де  буйно  рясніють  квітки;
Де  ходить  дівча  босоноге
По  вранішній  срібній  росі;
Де  серцем  купатися  можу
У  цій  первозданній  красі.
Прикутий  бідою  до  ліжка,
З  тобою  я  знову  і  знов
Немовби  пташина  на  гільці
Співаю  про  ніжну  любов!
І  то  не  біда,  що  насправді
Взаємної  пісні  нема!
Комусь  нагадаю  про  радість
Коли  відступає  зима.
Бо  ж  було  колись  в  моїй  долі
Нормальне  коротке  життя,
Де  наче  волошки  у  полі
Небесно  цвіло  почуття.
Ще  й  зараз,  вдивляючись  в  очі,
Єдиної  з  кращих  людей,
Як  всякий  із  смертних  я  хочу
Її  пригорнуть  до  грудей.
Та  руки  мої  вже  не  крила.
Обвисли  вздовж  тіла,  німі…
Я  вдячний,  що  жінка  ця  мила
Назвалася  другом  мені.
А  ти  не  ревнуй  і  не  сердься!
Приходь  у  безсоння  ночей.
І  будемо  слухати  серце,
Де  пісня  про  прірву  очей,
В  які  я  щоразу  пірнаю
При  зустрічах  наших,  скупих…
І  також  щораз  я  не  знаю
Як  жив  я  раніше  без  них.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842220
дата надходження 17.07.2019
дата закладки 19.07.2019


Наталя Данилюк

Пере-…

Перекричати  праведні  громи,
Перерости  ці  ріки  повноводні,
Супроти  вітру  впертися  грудьми,
І  випірнути  з  темної  безодні,

З  останніх  сил  хапаючись  за  край
Прудкої  хвилі,  мов  побитий  човен!..
Відвоювати  свій  маленький  рай,
Зубами  розгризаючи  окови  –

Тривог,  сум’яття,  відчаю,  страхів,
Безглуздих  правил  та  стереотипів.
Бо  кожне  «вчора»  –  це  лише  архів,
Який  потрібно  просто  відпустити.  

Переспівати  сріберні  струмки,
Ранкове  птаство  і  гірські  трембіти,
І  стати  вічним  коропом  ріки,
Що,  ніби  місяць,  лусочками  світить…

І  бути  тут  надійним  вартовим,
Що  стерегтиме  скелі  ці  і  води.
Між  пальців  часу  плавитись,  як  дим,
І  зустрічати  день,  що  сонцем  сходить
Рудим.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841803
дата надходження 13.07.2019
дата закладки 13.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нелегкий шлях…

Нелегкий  шлях  життям  своїм  пройшла,
Незавжди  шкодувала  мене  доля.
Надія  в  серці  у  моїм  жила,
У  справах  викарбовувалась  воля.

Життя  нераз  давало  свій  урок,
Випробувало  часто  так  пекельно.
Я  йшла  вперед,  робила  сміло  крок,
Бож  на  землі  живу  цій  недаремно.

Фізичний  біль  так  часто  дошкуляв,
На  нього  я  уваги  незвертала.
Що  я  пройшла...  Ніхто  й  неуявляв,
Лише  моя  душа  про  все  це  знала.

Я  вірила.  Що  все  ж  наступить  час,
І  біль  відступить,  згине  десь  далеко.
Я  посміхнуся  з  радістю  до  вас
І  крила  розгорну,  як  той  лелека...

Душа  моя  із  мріями  була,
Як  прокидалась,  як  лягала  спати.
Думки  свої  спивала  з  джерела,
Любити  вміла,  вміла  і  кохати.

Людей  стрічала  різних  на  шляху,
Та  кожен  раз  хотілося  творити.
У  моїм  серці  небуло  страху,
Бо  кращого  нема,  як  в  світі  жити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841479
дата надходження 10.07.2019
дата закладки 11.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не зможу прожити без кохання

Не  зможу  прожити  без  твого  кохання,
Усмішки  твоєї  і  тво́їх  очей.
Як  в  небі  засвітиться  зіронька  рання,
Торкнися  цілунком  до  мо́їх  плечей.

В  обіймах  твоїх  наче  квітка  розквітну,
Прошу,  бережи  чарівні  пелюстки.
Не  дай  доторкнутись  холодному  вітру,
Нехай  несе  щастя  за  руслом  ріки.

Не  зможу  прожити  без  твого  кохання,
Як  місяць  без  неба,  як  небо  без  зір.
Тобі  у  вірші  посилаю  зізнання,
А  ти  прочитай  і  в  це  щиро  повір...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841033
дата надходження 06.07.2019
дата закладки 06.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ранкова мить

Пастельних  фарб  торкнулася  рука
І  постає  в  очах  уже  картина.
Прокинулась  від  сну  дзвінка  ріка,
У  вогниках  палає  гороби́на.

Ярило  -  сонце  ніжить  небокрай,
Зібрав  світанок  із  роси  намисто.
Розквітли  квіти  мов  казковий  рай,
Виблискують  у  барвах  золотисто.

Стежина  повела  в  розкішний  сад,
Що  загорнувся  у  туман  блакитний.
Поплівсь  угору  диво  -  виноград,
Чарівні  мальви  під  вікном  розквітли.

Ввібрав  пейзаж  яскраві  кольори  -
І  ось  уже  картина  перед  нами.
А  в  небі  -  птахи  пізньої  пори:
Журавлики  з  журними  голосами...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841015
дата надходження 06.07.2019
дата закладки 06.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Долі полотно

Наближався  вечір  у  своїй  красі,
Умивались  трави  в  вечірній  росі.
Втомою  у  небі  сонце  розлилось,
Прохолоди  з  річки  воно  напилось.

Засюрчали  пісню  свою  цвіркуни,
Засвітились  в  небі  яскраві  вогні.
Вийшов  місяць  -  красень  в  воду  зазирнув,
Ніжну  прохолоду  він  також  відчув.

Капнула  з  листочка  у  траву  роса,
Розплелась  від  вітру  у  верби  коса.
Хтось  прийшов  до  річки,  вербу  обійняв,
Мабуть  в  час  вечірній,  щастя  він  шукав.

Ти  не  там  шукаєш,  -  мовило  воно,
Дуже...  дуже  близько  долі  полотно.
Ти  для  нього  стежку  свою  простели
І  у  свою  душу  впевнено  впусти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840870
дата надходження 04.07.2019
дата закладки 05.07.2019


Віктор Ох

ОСІННЯ ЗОЛОТА ПОРА (V)

Не  втерпів  і  заспівав.  Не  судіть  строго.
Слова  –  Віталій  Назарук
Музика  і  виконання  -  Віктор  Охріменко
----------------------
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2lzNZZ8WMss[/youtube]
Ще  не  раз  на  віку,
Ми  побачимо  в  золоті  клени.
Але  літо  пройшло
І  не  буде  нам  осінь  зелена.
Солов’ї  замовчать,
І  замовкне  зозуля  для  мене.
Легка  смутку  печать,  легка  смутку  печать,
Нас  вертатиме  в  літо  зелене.

         Приспів:
Ми  приймаєм  золото,
Як  дарунок  осені.
Срібло,  що  з’являється  –
Прожиті  літа.
Нам  було  однаково,
Як  ходили  босими,
Проте  вже  до  вирію
Осінь  відліта.

Крапелинку  тепла,
Ми  ще  можем  не  раз  дарувати.
Та  за  обрій  літа,
Чомусь  стали  тепер  поспішати.
Жовтий  лист  шурхотить,
Замість  листя  прийдуть  заметілі.
Рік  за  роком  злетить,  рік  за  роком  злетить,
Проводжає  літа  відлетілі…

Приспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840887
дата надходження 04.07.2019
дата закладки 05.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вірне кохання ( слова до пісні)

Рано  -  вранці  сонечко  проснулось,
До  хмаринок  мило  усміхнулось.
Вранішньою  вмилося  росою,
Милувалось  літньою  красою.

Приспів:

А  голубка  з  голубом  в  коханні,
Стукають  в  вікно,  як  гості  ранні.
Радо  один  -  одному  воркують,
Ніжно  пригортаються,  цілують.

Чула  я,  що  голубина  пара,
Про  любов  усім  розповідала.
Вірності  цій  можна  порадіти
І  у  щасті  їхнім  будуть  діти.

Як  торкнусь  цілунком  до  обличчя,
Пригадаю  голубів  величчя.
Так  вони  лише  кохати  можуть,
Почуттями  душу  розтривожать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840539
дата надходження 01.07.2019
дата закладки 01.07.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Роздуми

Альтанка...  тиша...  в  небі  зорі...
Маяк  яскраво  світить  в  морі.
Лиш  цвіркунець  про  щось  цвіркоче,
А  я  блакитні  бачу  очі.

Блокнот  лежить  передімною,
Ніч  видалась  чомусь  сумною.
Гублюсь  у  споминах  про  тебе,
Не  знаю  треба,  чи  не  треба.

Портрет  в  уяві  малювати,  
Вірші  тобі  свої  писати.
А  ще,  любити  безупинно,
Про  тебе  думать  щохвилинно...

Почула  кроки  за  плечима,
До  мене  знов  підкралась  рима.
Здригнулась...  причаївся  вітер...
Ти  не  сумуй...  шепоче  літо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840247
дата надходження 28.06.2019
дата закладки 28.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Блакитний метелик

В  повітрі  метелик  блакитний,
Торкається  неба  крильми.
Міняється  колір  на  світлі,
Вмиваються  трави  слізьми.

Підхоплює  радісно  вітер,
В  обійми  хапає  його.
Складає  слова  теплі  з  літер,
Цілує  легенько  в  чоло.

Блакитний  метелик  -  то  диво,
Якого  небачили  ми.
У  промені  сонця  грайливо,
Він  пе́ребирає  крильми.

Лети  мій  метелик  на  волю,
До  квітів  метелик  лети.
Хай  буде  щасливою  доля,
На  це  заслуговуєш  ти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840089
дата надходження 26.06.2019
дата закладки 27.06.2019


Наталя Данилюк

Досвіт

Ще  досвіт  вологий  такий  і  притлумлено-сірий,
Ще  променя  світлий  кучерик  заплутавсь  між  гір…
Та  мить  –  і  ранкового  сонця  тоненькі  рапіри
Проткнуть  і  розкрають  на  клаптики  світ,  як  папір.

Ще  бджоли  дрімають,  напившись  квіткового  трунку,
Сховавши  медовий  бурштин  у  тугі  стільники.
І,  наче  вуста  у  чеканні  палкого  цілунку,
Троянди  зімкнули  тендітні  свої  пелюстки…  

Й  чатують  спросоння,  допоки  мереживний  ранок
Пригубить  з  духмяних  голівок  намисто  роси,
І  світ  зодягнеться  в  лелітковий  диво-серпанок,
І  сріблом  поллються  пташині  дзвінкі  голоси!

Ще  руки  мої  нерухомі  на  теплому  ложе,
Чекають  гарячого  подиху  й  ніжних  торкань…
А  десь  за  вікном  розвидняється  небо  погоже,
І  сонце  між  гір  вибухає,  як  пишна  герань.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839924
дата надходження 25.06.2019
дата закладки 25.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Картини майстра постають

На  пасовисько  вийшли  коні
Їх  гриви  ніжні  наче  шовк.
Б'ють  копитами,  мов  в  долоні,
На  відпочинок  день  пішов.

Роса  горохом  пада  в  трави,
Туман  лягає  в  береги.
Притихли,  не  шумлять  діброви,
Став  тьмяний  місяць  угорі.

Не  видно  зір,  сумує  небо,
Лише  дзвіночок  дзінь  і  дзінь...
Гуртує  він  коней  до  себе,
У  берегах  лунає  він.

Де  зможеш  ти  таке  побачить,
Де  зможеш,  ще  таке  почуть.
Лише  природа  цим  віддячить,
Картини  майстра  постають...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839750
дата надходження 23.06.2019
дата закладки 23.06.2019


Галина_Литовченко

ДІДУСІВ САД

Для  великої  родини
насаджав  дідусь  малини.
Вишень,  абрикос  і  слив
теж  багато  насадив.
А  ще  яблука  і  груші
я  щодня  збирати  мушу
крім  малини  й  абрикос,
щоби  авітаміноз
щезнув  навіть  з  лексикону
до  наступного  сезону.
Вітаміни  А-БЕ-ЦЕ
знаю  я  тепер  в  лице!
Порося  і  свинка-мама
об’їдаються  сливками.
Цілий  день  (якщо  не  сплять)
кісточками  хрумкотять.
Дружить  вся  родина  з  садом,
врожаї  збирає  радо.
Консервація  –  в  льоху,
сухофрукти  –  на  даху.
Для  бабусі  –  не  робота
наварити  нам  компоту.
Як  за  склянку  я  берусь,  
не  натішиться  дідусь.

16.06.2019

(малюнок  з  інтернету)  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839470
дата надходження 20.06.2019
дата закладки 21.06.2019


Галина_Литовченко

ІЗ СЕСТРИЧКОЮ НА ЛУГ

За  ромашкою  у  поле
із  торбиною  в  руці
йде  Олесин  брат  Микола
у  сестрички  назирці.
А  торбина  не  порожня
та  й  на  вигляд  не  легка.
Як  і  вчора,  в  ній  сьогодні
вафлі  й  пляшка  молока.
Братові  перечить  годі,
краще  –  далі  від  біди.
Каже  Коля:  –  На  природі
їсти  хочеться  завжди!
Після  гарного  сніданку
відпочинок  –  на  ура!
А  з  ромашкою  ділянку
хай  розшукує  сестра.
Спочиває  у  травичці,
слуха  жайворонка  спів.
Нащо  заважать  сестричці?
Зрозуміло  ж  і  без  слів:
квіти  –  справа  не  хлоп’яча,
трудиться  сестра  нехай.
М’ята  є  в  дворі,  тим  паче,  
з  неї  також  добрий  чай.    
Квіти  ж  романцю  дрібненькі,
випадають  із  долонь.
Маків  наберу  для  неньки  –  
ген  палають,  як  вогонь.
Буде  матінка  радіти
чаю  з  лікарських  рослин
і  букету  з  гарних  квітів,
що  нарвав  для  неї  син.

20.06.19
(на  фото  "Квітучий  луг"  Ганни  Афанасієвої)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839469
дата надходження 20.06.2019
дата закладки 21.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ще кохаю

Ти  прийшов  з  минулого...  Я  знаю,
А  душа  шепоче:"Ще  кохаю."
Я  не  можу  їй  заборонити
І  тебе  не  можу  -  не  любити.

Почуття  живуть  в  моєму  серці
Їм  не  можу  я  закрити  дверці.
І  тому  я  з  мріями  сумую,
Голос  твій  коханий  завжди  чую.

Часто  ти  приходиш  серед  ночі,
Пригортаєш  і  цілуєш  очі.
Але  це  лиш  сон  і  я  це  знаю,
Яж  тебе,  по  справжньому  кохаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839527
дата надходження 21.06.2019
дата закладки 21.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я біля тебе

До  тебе  я  веснянкою  озвуся,
Торкнусь  обличчя  ніжним  промінцем.
В  твої  палкі  обійми  загорнуся,
Постукаю  у  шибку  з  вітерцем.

Прокинься  любий,  я  вже  біля  тебе,
А  ти  поринув  в  наймиліший  сон.
Всміхається  до  нас  блакиттю  небо,
Торкаються  хмаринки  тихо  крон.

Від  усмішки  твоєї  стало  тепло,
Сьогодні  дарував  її  мені.
У  сон  до  тебе  пробивалось  світло,
До  нас  вже  їхав  ранок  на  коні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839203
дата надходження 18.06.2019
дата закладки 18.06.2019


Наталя Данилюк

Червень

Небо  прозоре  й  погоже,
Як  віддзеркалений  став.
Червню,  стели  мені  ложе
Серед  смарагдових  трав.

Маків  роздмухай  пожежу,
Збовтай  ромашковий  шум,
Най  у  привіллі  полежу
Серед  фісташкових  дум.

Най  я  надихаюсь  вітру
І  прохолоди  дібров,
Сонця  шафранну  макітру
Хтось  угорі  надколов  –

І  полилися  додолу
Світлі,  тягучі  меди.
В  сяйві  цього  ореолу,
Червню,  мене  поведи

В  поле  шовкове,  співоче,
В  лагідну  купіль  вівса,
Де,  мов  журавка  клекоче
Срібна  знайома  коса.

Де  так  привільно  й  розлого
Серед  солодких  цвітінь,
Де  за  плечима  у  нього
Крил  золота  світлотінь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838651
дата надходження 13.06.2019
дата закладки 13.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дерево бажань

Приходжу  я  до  дерева  бажань,
Загадую  для  України  миру.
Достатньо  людям  вже  отих  страждань,
Нехай  Господь  дасть  найміцнішу  силу.

Достатньо  вже  війни  на  цій  землі,
Достатньо  сліз,  що  проливають  діти.
Нехай  пісень  співають  солов'ї,
Дзвінкоголосі  голосять  трембіти.

Приходжу  я  до  дерева  бажань,
Там  тихо  так,  не  чути  навіть  вітру.
У  кожнім  серці  стільки  ще  чекань
І  душ  отих  розкиданих  по  світу.

Хай  сплять  вночі  спокійно  матері,
Хай  зорі  в  небі  світять  беззупинно.
Як  хочу  я,  щоб  мир  був  на  Землі
І  сміх  дитячий  линув  щохвилинно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838439
дата надходження 11.06.2019
дата закладки 11.06.2019


Микола Серпень

Яблуневий квіт

[i]Музика  і  вокал  Андрія  Ярмолюка[/i]

А  сади  весною  сніжно-білі,  
Марева  туман  пливе  над  ними.
Нам  з  тобою  прямо  в  серце  цілить
Їх  дурман,  що  напливає  димом.

Яблуневий  квіт,  лебедів  політ,
А  над  квітом  шаленіють  бджоли!
І  вже  безліч  літ  ялуневий  квіт
Розгорта  фату  весни  довкола!

Буде  квітнуть  знову  ніби  вперше
Щоб  в  серцях  у  нас  зорів  світанок.
В  білій  піні  скаче  літа  вершник
Через  весняний  цей  полустанок.

Яблуневий  квіт,  лебедів  політ,
А  над  квітом  шаленіють  бджоли!
І  вже  стільки  літ,  ялуневий  квіт
Нас  ріднить  з  тобою  як  ніколи!

І  хай  просто  в  квіті  розминутись,  
Важко  нам  при  ньому  не  зустрітись.
З  цвітом  опадає  навіть  скрута,
І  майбутнє  стане  крізь  світитись.

Яблуневий  квіт  наших  мрій  політ,
А  над  квітом  шаленіють  бджоли!
І  вже  безліч  літ,  ялуневий  цвіт
Надиха  коханням  як  ніколи!

3.05.2019  
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838437
дата надходження 11.06.2019
дата закладки 11.06.2019


Наталя Данилюк

Плач трави

Цих  покосів  повінь  запашна
І  квіток  мозаїка  строката!..
Даленіє  цяткою  човна
У  любистку  викупана  хата.

День,  мов  кінь,  пустився  навпрошки,
Лиш  на  сонці  блиснули  підкови.
Голосами  вдарились  пташки
Об  тінисті,  сонні  ще  діброви.

Мов  пацьорки,  блимає  роса,
Золотиться  липа  кучерява,  
І  твоя  наклепана  коса
Тонко  так  посвистує  у  травах.

Ще  ранкове  сонце  не  пече,
Межи  гір  крадеться  жовтим  лисом.
І  здається,  що  твоє  плече
Небо  простромило  мідним  списом.

Що  твоя  занесена  коса,
Ніби  меч  над  серцем  полонини…
Що  ота  розбризкана  роса  –
Плач  трави,  пекучий  і  полинний.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837959
дата надходження 07.06.2019
дата закладки 07.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Донечко моя ( слова до пісні)

Сходить  в  небі  сонечко,  ранком  золотим,
Загляда  в  віконечко,  променем  своїм.
Доторкає  лагідно,  щічок  твоїх  й  рук,
Усміхнешся  радісно,  чую  серця  стук.

Приспів:

Доня  моя  донечко  ти  мов  маків  цвіт,
Моє  миле  сонечко  вже  багато  літ.
У  очах  озеречка  і  небес  блакить,
Б'ється  моє  сердечко,  то  чарівна  мить.

Розфарбує  літечко  трави  в  берегах,
Ти  неначе  квіточка  розцвіла  в  садах.
Озовуться  щебетом  у  гаях  птахи,
В  небі  білим  лебедем  пропливуть  хмарки...

Підростеш  красунею,  донечко  моя,
Милою,  розумною,  поруч  буду  я.
Будеш  ти  щасливою,  полетиш  у  світ
Ніжною,  вродливою,  мов  весняний  цвіт.

Зацвіла  калинонька  в  нашому  дворі,
У  вінку  дівчинонька  всміхнулась  мені.
Сльози  тихо  капають,  доленька  така,
Зорі  щастя  падають  -  у  руці  рука...
                                                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837689
дата надходження 05.06.2019
дата закладки 06.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пісню вам співає українка ( слова до пісні)

Квітує  літо  на  долоні  у  теплім  промені  сади,
Поспіли  ягоди  червоні,  візьми  у  руки  їх  збери.
І  лине  пісня  понад  краєм,  співають  дзвінко  солов'ї,
Чарівний  ранок  зустрічає  в  обійми  нас  бере  свої.

Приспів:

Там  де  солов'ї  щебечуть  дзвінко,
Де  квітує  сонячний  розмай.
Пісню  вам  співає  українка,
Зашумить,  підхопить  водограй

Малює  літо  натюрморти,  дарує  запашний  букет,
Нектар  збирають  бджоли  в  соти,  скуштуємо  солодкий  мед.
Міцні  кохання  перевесла,  лягли  у  серце  теплим  днем,
Так  швидко  пролетіли  весни,  ми  їх  тепер  не  доженем.

Приспів:

Попереду,  ще  буде  осінь  і  впаде  листя  нам  до  ніг,
Холодними  хоч  стануть  роси,  та  серце  гріє  оберіг.
В  коханні  є  велика  сила,  звучить  мелодія  сердець,
Вона  розправить  в  небі  крила  і  поведе  нас  під  вінець.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837812
дата надходження 06.06.2019
дата закладки 06.06.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Літо поспіша до нас

Хтось  розсипав  оксамити  в  темнім  небі  над  селом,
То  весна  стрічалась  з  літом,  доторкалася  крилом.
Вечір  теплий  посміхнувся,  він  хотів  обняти  двох,
У  туман  взяв  загорнувся,  ліг  на  прохолодний  мох.

Прислухалася  до  тиші  річечка  у  самоті,
Вітер  вітами  колише  і  пісні  співа  вербі.
Підхопила  пісню  жаба  в  очереті  ква...  та...  ква,
Аж  прокинулась  кульбаба,  то  не  пісня  а  нудьга.

Щось  в  траві  зашерхотіло  і  з'явилися  вогні,
Світло  світлячки  включили  в  казку  поведуть  вони.
Цвіркунець  завзято  в  травах,  личко  у  росі  вмивав,
Тихо  було  у  дібровах,  літо  весну  цілував.

А  вона  так  зашарілась  і  промовила...  Вже  час...
Нічка  в  озеро  дивилась,  літо  поспіша  до  нас.
Ми  його  зустрінем  радо,  посміхнемося  йому,
Знову  оживуть  левади  і  всім  буде  не  до  сну...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837269
дата надходження 01.06.2019
дата закладки 01.06.2019


Володимир Шевчук

Кольорові згадки



Кольорові  згадки,  мов  забута  пісня,  
Нагадали  серцю  про  минулі  дні.  
Як  же  було  добре!  І  любов  колишня  
Наче  в  позолоті  радості  магніт…  

У  думках  солодких  цілу  ніч  не  спиться,  
Ніби  повернулись  квіти  у  гаї!  
Що  ж  так  серцю  добре,  аж  горять  зіниці,  
Звідки  стільки  щастя  у  душі  моїй?  

Для  натхнення  квітень  –  вірогідно,  сила,  
Тільки  у  цвітінні  голос  мій  притих.  
Тільки  це,  напевне,  не  весна  зігріла  –  
А  про  тебе  згадка,  це  всеціло  ти!  



23.05.19  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836605
дата надходження 26.05.2019
дата закладки 27.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дощу сюрпризи

А  дощ  усе  іде...  іде...
Ні  спинку,  ні  кінця  немає.
Сховалось  небо  голубе,
Хмарини  сірі  лиш  зітхають.

Вже  напилась  води  земля
І  річка  гомонить  бурхливо.
Зазеленіли  скрізь  поля,
Та  не  вщухала  чомусь  злива.

Ранкова  мить  уся  в  дощі
І  птахів    більш  не  чути  співу.
Дерева  мокнуть  і  кущі,
Упали  краплі  на  кропиву.

І  навіть  та,  що  жалить  так,
Притихла,  бо  мабу́ть  втомилась.
Вже  третій  тиждень  кап...  і  кап...
Кропива  теж  на  дощик  злилась.

І  місяць  сумно  говорив
І  сльози  зорі  витирали.
Як  припинити  дощу  гнів,
Нажаль  вони  цього  не  знали...

Скоріше  б  сонечко  згори,
Послало  промені  ласкаві.
Щоб  радість  бу́ла  дітворі
Й  шуміли  верби  кучеряві...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836613
дата надходження 26.05.2019
дата закладки 27.05.2019


Валентина Малая

Доброта й Любов- то є найкраще

[color="#8000ff"][i][b]
Доброта  й  Любов-  то  є  найкраще,
Що  придумав  Бог  для  всіх  людей.
Хай  вони  фонтаном  із  всіх  хлещуть
Щиро  і    відверто…              без  ролей!!

Маски  не  потрібні  серцям  рідним.
Лиш  відвертість  ,правда  й  простота.
Хто  не  любить,той  ,звичайно,бідний.
То  «неповноцінність»-самота…

Найрідніший-близько  й  завжди  поруч.
Істинна  Любов  –  то  навіки!
Коли  любиш,-  не  "підеш  ліворуч".
Будьте  справжніми  ,жінки  й  чоловіки!

Час-то  наш  порадник,може,недруг
Інколи  лікує  й  так  біжить…
Ніби  дзиґою  хтось  крутить  коліщатко...
Бережімо  і  цінуймо  кожну  мить…

Все  летить,міняється  і  плине,
Мить,що  вже  була,-не  повторить…
Вірне  лиш  Кохання  …лебедине…
Істинна  Любов-  животворить!

25.05.2019р.[/b]
/картинка  наз."Любов-то  серця  гарні  відчуття"

[/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836377
дата надходження 25.05.2019
дата закладки 25.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Наче наречена у вінку

Зацвіла  калина  білим  цвітом,
Наче  наречена  у  вінку.
Закружляла  в  вальсі  гордовито,
Залишивши  сльози  на  листку.

Закохавсь  туман  у  неї  зранку,
Притулявся  й  ніжно  цілував.
Подививсь  на  неї  наостанку
І  у  травах  почуття  сховав.

Прилетів  з  країв  далеких  вітер,
Прохолодою  вдихнув  в  лице.
Кинув  їй  під  ноги  зорецвіти,
А  вона  всміхнулася  за  це.

Тільки  й  він  не  був  у  неї  довго
У  далекі  мандри  поспішив.
Навіть  не  лишив  цілунку  свого,
А  самотність  лише  залишив.

Дарувало  небо  волошкове,
Для  калини  сонячне  тепло.
Відчувалось  почуття  казкове,
Справжнє...  Більш  такого  не  було...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836207
дата надходження 21.05.2019
дата закладки 24.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я зіткала кохання з добра

Я  зіткала  кохання  своє,
З  почуттів  і  цілунків  гарячих.
Десь  у  лісі  зозуля  кує,
А  берізка  чомусь  тихо  плаче.

Переповнює  серце  блакить,
Що  зависла  вгорі  наді  мною.
Подих  ніжності,  то  така  мить,
А  ще  краще,  коли  ти  зі  мною.

Коли  просто  за  руку  візьмеш
І  усмішку  свою  подаруєш.
У  країну  казок  поведеш,
Чи  уста  поцілунком  змедуєш.

Я  зіткала  кохання  з  добра,
Додала  туди  пахощі  літа.
Щоб  дорога  життєва  вела
У  країну  казкового  світу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836109
дата надходження 20.05.2019
дата закладки 20.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохання так близько

Вдихаю  цей  запах  духмяний,  
Конвалії  цвіт  білосніжний.
Для  мене  дарунок  весняний,
Згадався  цілунок  твій  ніжний.

Спадають  із  квітів  росинки,
Лягають  мені  на  долоні.
Виблискують  наче  сльозинки,
За  смаком  вони  не  солоні.

Дрібнесенькі,  білі  дзвіночки,
Шлють  запах  такий  дивовижний.
Вплітаються  рими  в  віночки,
Бо  цвіт  у  конвалій  розкішний.

До  серця  тулю  диво  -  квіти.
Не  здійснене  мріїв  кохання.
І  лиш  заспокоює  вітер,
Лишає  в  думках  сподівання.

А  квіти,  щось  хочуть  сказати,
До  них  нахиляюся  низько.
Не  варто  тепер  сумувати,
Кохання  знаходиться  близько...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836011
дата надходження 19.05.2019
дата закладки 19.05.2019


Володимир Шевчук

Любов



Про  таке  тільки  мріють.  Про  це  навіть  зорі  співають.  
І  не  має  різниці  що  твориться  там,  за  вікном.  
Наче  диво  із  див,  ніби  іскорка  світла  із  раю,  
Проростає  у  серці  в  теплі  і  надії  зерно.  

Проростає  у  серці  любов.  Це  стара  аксіома,  
Що  із  нею  поводитись  треба,  неначе  з  дитям  
І,  напевне,  тепер  буде  в  серці  усе  по  новому,  
Адже  ти  стільки  часу  чекала  на  ці  відчуття.  

Проростає  у  серці  любов.  А  коріння  і  пагін
Згодом  тьму  принесуть  незліченну  для  серця  скарбів!  
Лиш,  на  жаль,  моя  фея,  не  я  буду  в  центрі  уваги,  
Коли  ти  вибиратимеш  долю  казкову  собі…  



18.05.19  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835951
дата надходження 18.05.2019
дата закладки 19.05.2019


laura1

Я білий Бім!

Я  білий  Бім  і  в  мене  темне  вухо!
Життя  моє  гірке,  мов  той  полин!
Весь  час  силкуюсь  я  не  впасти  духом,
Та  лапи  все  ж  тремтять  від  цих  новин.

Погрожує  господар  мене  вбити
За  те,  що  його  курочку  я  з'їв.
Тож  як  мене  потрібно  не  любити!
Ну  чим  на  таку  ласку  заслужив?

Вина  моя  у  тому,  що  голодний,
Що  паморочить  часто  в  голові.
Старенька  в  мене  будка  та  холодна,
Ланцюг,  що  гне  додолу,  до  землі.

Узимку  потерпаю  від  морозів,
А  влітку  мучить  спрага  день  у  день.
Немає  в  цьому  світі  в  мене  друзів
Між  че́рствих  і  безжалісних  людей.

Я  мрію,  що  мене  хтось  приголубить!
Й  наза́вжди́  звільнить  з  цих  залізних  пут!    
Що  хтось  мене,  нарешті,  все  ж  полюбить,
Й  відмінить  вже  призначений  маршрут.

Я  білий  Бім  і  в  мене  темне  вухо!
Життя  моє  гірке,  мов  той  полин!
Весь  час  силкуюсь  я  не  впасти  духом,
Та  соромно,  що  курочку  я  з'їв.

Не  гляну  в  бік  курей  я  вже  ніколи!
Не  підійду  до  них  я  ні  на  крок!
Лиш  звідси  заберіть  мене,  панове!
Я  добре  вже  засвоїв  цей  урок.

15.  05.  2019                    Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

ФОТО  СОБАЧКИ  РЕАЛЬНЕ.  ХТО  ЗАХОЧЕ  ЗАБРАТИ,  ЗВЕРТАЙТЕСЬ  ЗА  НОМЕРОМ  ТЕЛЕФОНУ    0505232573  Ольга  Мельник.  ПЕСИК  МЕШКАЄ  ПІД  КИЄВОМ,  АЛЕ  ЗМОЖУТЬ  ПРИВЕЗТИ  В  КИЇВ.

Бім  знайшов  господаря.  Живе,  як  на  курорті,  в  приватному  секторі.  Навкруги  ліс.  Територія  вся  в  квітах.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835667
дата надходження 15.05.2019
дата закладки 18.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Серце вміє любити

Світить  сонечко  у  небі,  білий  цвіт  весна  дарує,
Наречений  наче  лебідь,  до  лебідоньки  мандрує.
Пов'язало  їх  кохання,  назавжди  і  воєдино,
Впала  з  неба  зірка  рання,  зацвіла  в  дворі  калина.

Наречений,  наречена  ви  немов  весняні  квіти,
Наречений,  наречена  з  вами  будемо  радіти.
Лине  пісня  в  піднебесся,  возвеличує  кохання.
Буде  музика  лунати  у  дворі  аж  до  світання.

Наречений  й  наречена  поєднались  в  одну  долю,
Шелестіло  листя  клена,  верби́  віти  над  водою.
Оксамитом  впали  роси  і  омили  густі  трави,
А  дівчата  нареченій  вельон  на  голівку  вклали.

Цвіт  кохання  заквітує,  заіскриться  в  барвах  небо,
І  пригорне  її  любий,  найрідніший  в  світі  лебідь.
Буде  щастя  в  їхнім  домі,в  щасті  тім  ростимуть  діти
І  не  буде  в  серці  втоми,  бо  воно  вміє  любити...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835865
дата надходження 18.05.2019
дата закладки 18.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Місячні сонати

Розлетілись  місячні  сонати,
Полетіли  в  серденько  твоє.
Не  дали  тобі  сьогодні  спати,
Також  розтривожили  моє.

Враз  думки  переплелись  з  твоїми
І  з'явились  в  множині  питань.
Їх  морозили  так  довго  зими,
Додавали  смутку  і  страждань.

У  твоїх  очах  волошки  сині
І  веселки  радісне  тепло.
Відчуваю  почуття  єдині
І  надійне  і  міцне  крило.

Що  тобі  у  відповідь  сказати,
Слів  багато  і  думок  в  душі.
Хай  звучать  нам  місячні  сонати
І  в  коханні  пишуться  вірші.

Покищо  веди  мене  у  літо,
Там  де  роси  краплями  дзвенять.
Де  шепоче  про  кохання  вітер
І  слова  закохані  летять...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835775
дата надходження 16.05.2019
дата закладки 17.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

З моєї юності думки

Коли  приходить  знову  вечір
І  розсипає  ніч  зірки.
Торкає  місяць  їхні  плечі,
Мені  ж  минуле  шле  думки.

О  юність!  Ти  така  чарівна,
Попереду  життєвий  шлях.
І  молодість  немов  царівна
І  стільки  радості  в  очах.

Пройдусь  з  тобою  полем  нашим,
Сплету  ромашковий  вінок.
О  юність!  Всім  тоді  розкажем,
Як  в  самостійність  був  наш  крок.

Були  і  злети  і  падіння,
Не  завжди  шлях  рівненьким  був.
Та  кожен  з  нас  зберіг  коріння
І  свого  роду  не  забув.

Ми  разом  добивались  цілі,
Зустріла  зрілість  радо  нас,
Наш  корабель  не  сів  на  мілі,
Пливе  на  хвилях  по  сей  час.

І  лиш  коли  приходить  вечір
І  розсипає  ніч  зірки.
Летять,  мов  з  вирію  -  лелечі,
З  моєї  юності  думки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835369
дата надходження 12.05.2019
дата закладки 13.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Бузкове щастя

Лежала  гілочка  бузку  на  підвіконні,
А  вітер  пив    з  неї  росу,  хтось  взяв  в  долоні.
До  серця  свого  притулив,  воно  забилось,
Кохаю,  враз  проговорив,  тепло  з'явилось.

Палали  квіти  чарівні  неначе  ватра,
Бузок  коханий  ніс  мені  на  кожне  свято.
Він  мав  малинові  квітки,  немов  намисто,
Лягали  на  папір  рядки  грайливо  -  чисто.

І  зародилося  в  душі  палке  кохання,
Разо́м  із  ним  лились  вірші  аж  до  світання.
Як  зацвітав  бузковий  цвіт  весняним  ранком,
Він  з  двору  пах  на  цілий  світ  в  туман  світанком.

Лилися  пахощі  бузку  і  розливались,
Кохані  руки  до  плечей  моїх  торкались.
Я  зашарілася  від  цього  мов  зомліла,
Коханням  гілочка  бузку  в  душі  горіла.

Бузок  коханням  говорив,слова  летіли,
А  ми  мов  птахи  нальоту  кохання  пили.
В  обіймах  я  була  твоїх  -  бузкове  щастя
Згори  нам  сипалось  до  ніг  в  гарячих  страстях.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835418
дата надходження 13.05.2019
дата закладки 13.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Бойові заграви

Ще  тихо  спали  береги,  туман  упав  на  трави,
В  садах  співали  солов'ї    і  в  хмарах  кучерявих,
Блакить  виднілась,  вітерець  гойдав  зелені  віти,
А  десь  летів  уже  свинець  і  голосили  діти.

Торкнулася  людей  біда,  ввійшла  у  кожне  серце,
В  біді  країна  молода,  ліси,  поля,  озерця.
Страшенна  сунула  чума  із  чорними  хрестами,
На  довгий  час  в  полон  взяла,  лишивши  в  серці  рани.

Піднявсь  старий  і  молодий  на  захист  Батьківщини,  
Летіли  кулі  наче  рій,  валилися  хатини.
Із  гучномовця  Левітан  промовив  грізне  слово,
Війна!  Розпочалась  війна!  Кричало  в  душах  знову.

Ішли  бої,  що  несли  смерть,  там  гинули  солдати,
Довкола  стільки  було  жертв,  від  вибухів  гармати.
Лише  вперед,  ні  крок  назад  в  думках  були  єдині,
Була  сміливість  у  солдат  служити  Батьківщині.

І  кожен  хто  віддав  життя  за  щастя  Перемоги,
Пішли  у  вічність  в  небуття,  пішли  служити  Богу.
Ми  будем  пам'ятати  їх  і  згадувать  щорічно,
День  Перемоги  є  для  всіх  історією  вічно!

За  сьогодення  і  життя  ми  скажем  їм  спасибі!
Безсмертна  пам'ять  у  серцях  у  домі  і  садибі.
Хай  не  торкаються  землі,  більш  бойові  заграви,
Хай  пам'ятають  всі  живі  меморіали  Слави.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834987
дата надходження 09.05.2019
дата закладки 09.05.2019


Олександр ПЕЧОРА

Балада про діда Гната

Ще  Сула  не  розтала,
а  душа  –  відліта...
Діда  Гната  не  стало.
А  прожив  він  до  ста.

Нелегкими  шляхами
між  вітрами  ходив.
А  село  було  –  храмом.
Щедро  долі  годив.

Від  Дніпра  і  до  Праги
шлях  проліг  бойовий.
За  відвагу  мав  шану.
Вік  –  в  колгоспі  робив.

Факт:  єфрейтор  Муравський
з  фронту  скарбу  узяв  –
для  рубанків-струганків
півмішка  залізяк.

Бо  добавити  віку
вмів  оселям  усім.
Півсела  його  вікон
й  досі  дивляться  в  світ!

Мав  небесну  іскринку  –
вправно  столярував.
До  сторіччя  він  скрипку
для  душі  змайстрував!

Гнат  не  ойкав  ніколи.
Хоч  жилось  –  не  меди.
Півжиття  порав  бджоли,  –
мед  водився  завжди.

Мо’,  й  тому  в  нього  стільки
не  було  болячок?
Раз  –  боліла  печінка.
Раз  –  у  ногу  гвіздок.

І  було  –  подивуйся:
скрипку  візьме  мастак,
підфрантить  сиві  вуса
та  як  вдарить  гопак!

Не  втече,  було,  тісто,
коли  хліби  пече.
Смачно  вмів  попоїсти.
Мав  і  міру,  і  честь.

І  попоратись  впору
дід  проворний  встигав.
А  як  внуки  до  двору,  –
ввесь  куток  не  вгавав!

Кожна  зморшка  світилась
життєдайним  добром.
Йому  б  жити  годилось!..
І  ціни  б  не  було.

Рідко  дід  був  у  місті.
В  неба  ради  питав.
«Сільські  вісті»  провісні
здавнелезна  читав.

Не  ганявся  за  возом.
Власні  погляди  мав.
Спершу  голос  Морозу
на  підтримку  віддав...

–  Бандюковичу  –  дулю.
Ну  вже  й  ірод  крутий!
Вірю  Ющенку,  Юлі.
Треба  їм  помогти.

Як  було  б  усім  паші,  –
не  ревіли  б  воли.
Дуже  радий,  що  наші
врешті  перемогли!

Та  якби  ж  не  мішали...
Скакунів  запрягли,  –  
ради  слави  держави
багатезно  б  змогли!

На  омріяне  жито,
теплий  вітре,  повій.
Як  же  хочу  пожити
я  при  владі  новій!

Повесні  буде  літо
і  трава  в  молоці.
Будуть  в  пахощах  мліти
мальовничі  Хитці.

От  би  вулики  власні
доробити  в  момент.
Приїжджайте  на  Спаса,  –
буде  сонячний  мед!

Діда  Гната  не  стало.
Світла  пам’ять  жива.
Від  причілка  до  ставу
зеленіє  трава...

Вітер  хвірткою  скрипне,  –
в  путь  новий  вируша.
Озивається  скрипка,
мов  нетлінна  душа.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834981
дата надходження 09.05.2019
дата закладки 09.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поспішаю до тебе ( слова до пісні)

Зашуміли  вітри,  закружляли,
Впали  краплями  тихі  дощі.
Вони  в  тебе  мене  закохали,
Ти  кохання  затримай  мерщій.

Хай  воно  розквітає  в  тумані,
Нехай  ллється  у  душу  твою.
Буде  щастя  для  нас  у  коханні
І  підвладне,  як  слово  люблю.

Ти  для  мене,  як  зірка  на  небі,
Засвітилася  у  темноті.
Поспішаю  кохана  до  тебе,
По  житті  будем  разом  іти.

Будем  міцно  триматись  за  руки,
Будем  разом  співати  пісень.
І  не  буде  між  нами  розлуки,
Буде  світлим  і  радісним  день...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834800
дата надходження 07.05.2019
дата закладки 08.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Яблуневим цвітом яблунька цілує ( слова до пісні)

Пелена  накрила  сірим  димом  небо,
Сльози  проливають  проливні  дощі.
Я  у  даль  вдивляюсь,  думаю  про  тебе,
А  душа  складає  з  Музою  вірші.

Де  ти  мій  коханий,  яблуневим  цвітом,
Застеляє  вітер  трави  навесні.
Зеленіє  в  полі,  підростає  жито,
А  в  садах  співають  птахи  голосні.

Лине  пісня  дзвінко,  лине  понад  краєм
І  коханням  гріє  серденько  моє.
А  сад  яблуневий,  знову  нас  чекає,
Білим,  білим  цвітом  стежку  нам  снує.

Як  тебе  кохаю,  як  тебе  люблю  я,
Почуття  не  згасли,  полум'ям  горять.
Яблуневим  цвітом  яблунька  цілує,
А  роки  рахує  наш  з  тобою  сад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834592
дата надходження 05.05.2019
дата закладки 06.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Бджолині рої

Загуділи  бджолині  рої
І  заграли  мелодій  для  вишні.
Милувалися  цвітом  її
І  торкались  пелюсток  розкішних.

Працьовиті,  збирають  нектар,
Метушаться,  щоб  більше  зібрати.
Так  шумливо,  неначе  базар,
Мов  доносяться  з  сцени  сонати.

Ясне  сонечко  їм  до  душі,
Кольорами  веселка  всміхнулась.
Коли  падали  рясно  дощі,
Вони  з  ними  в  той  час  розминулись.

Біла  хмарка  гойднулась  згори,
Полетіла  у  далі  далекі.
Де  у  вальсі  кружляють  вітри,
Де  курликанням  кличуть  лелеки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834492
дата надходження 04.05.2019
дата закладки 05.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Торкаюсь таємниць

Дощі,дощі...  Напився  Стир  водиці,
Набрався  сил  неначе  богатир.
В  повітрі  сосни  запах  і  кориці,
У  цій  місцині  наберуся  сил.

Торкнусь  трави,  росою  вмию  ноги,
Медунки  замилують  погляд  мій.
Он  виросли  гриби  біля  дороги,
Немов  кептурик  хочуть  зняти  свій.

Іду  у  глиб,  заквітчені  суниці
І  килим  з  листя  прілого  лежить.
Ввижаються  в  деревах  казки  лиця,
В  чупринах  їхніх  вітерець  шумить.

А  ось  старезний  дуб  собі  дрімає,
Його  двома  руками  не  обнять.
За  стільки  літ,  що  він  прожив,  все  знає,
Ти  підійди  й  тихенько  під  ним  сядь.

Послухай,  що  тобі  він  нашепоче
І  про  минуле  разом  нагадай.
Закохана  була  в  блакитні  очі,
А  ночі  наші,  мов  солодкий  рай...


Стир  -  назва  річки.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834153
дата надходження 01.05.2019
дата закладки 02.05.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти приходиш у сни

Ти  приходиш  до  мене  у  сни,
Я  коханий  на  них  так  чекаю.
Звуки  флейти  звучать  голосні,
Зустріч  ця  видається  нам  раєм.

Ти  приходиш  до  мене  у  сни,
Обіймаєш  мене,  пригортаєш.
Бачу  очі  блакитно  -  ясні,
А  душа  соловейком  співає.

Ти  приходиш  до  мене  у  сни,
Посміхаєшся  і  розмовляєш.
У  нім  квіти  даруєш  мені
І  коханою  в  нім  називаєш.

Ти  приходиш  до  мене  у  сни,
А  у  вікна  вже  стукає  ранок.
Хочу,  щоб  не  кінчались  вони,
Щоб  пізніше  всміхнувся  світанок.

Ти  приходиш  до  мене  у  сни...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833947
дата надходження 30.04.2019
дата закладки 30.04.2019


Микола Серпень

Наш довгий шлях

Подивись  в  вікно  ти  на  світанку,
Коли  тіні  ще  лежать  на  стінах,
В  них  побачиш  -  на  ворожі  танки
Йдуть  бійці  УПА  за  Україну.

Ми  від  них  все  далі  з  кожним  роком,
З  кожним  роком  нам  вони  все  ближчі!
Серед  кривд  і  муки  твердим  кроком
Йшли  вони  за  волю  в  пожарища.

Сотні  їх  пропали  в  казематах,
Тисячі  в  гулагах  не  скорились...
Самий  квіт  останньою  гранатою
В  українськім  небі  розчинились.

Нам  болять  донині  їхні  рани...
Все  за  що  боролись  в  тім  столітті,
Чи  могли  там  думать,  що  настане
Й  Україна  наша  так  розквітне!

Знов  бої  гримлять  за  Україну,
Легендарна  стійкість  знов  в  окопах;
Це  тепер  на  сході  хлопці  гинуть,
Щоб  ми  стали  ближче  до  Європи!

25.04.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833600
дата надходження 26.04.2019
дата закладки 27.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Берегла слова

Вийшла  рано  -  вранці  в  береги  широкі,
Впав  на  землю  сонний,  вранішній  туман.
Манить  небо  синє  й  сонце  яснооке,
Незабудки  дивні  й  серденько  без  ран.

Верби  і  тополі  шелестять  листвою,
Вітер  ніжним  шовком  лагідно  торка.
Закриваю  очі  і  я  знов  з  тобою,
У  твоїй  долоні  знов  моя  рука.

Стільки  літ  минуло,  а  любов  лишилась,
Не  старіє  навіть  і  не  помира.
Вона  в  моїм  серці  просто  залишилась,
Я  тобі  коханий  бережу  слова.

Може  наша  доля  доторкнеться  сміло
І  дозволить  в  очі  зазирнуть  твої.
Я  скажу  коханий,  може  і  не  вміло,
Ти  найкращий  в  світі  на  усій  землі.


Вірш  виставляю  вдруге  (  перший  зник  з  сторінки  разом  з  коментарями)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833664
дата надходження 26.04.2019
дата закладки 27.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щастя у долонях

Я  тримаю  щастя  у  долонях
І  воно  велике  наче  сонях.
Літ  моя  душа  не  відчуває,
А  тому,  що  все  життя  кохає.

На  життя  своє  не  ображаюсь,
Розквітаю  й  в  щастя  повертаюсь.
Розчиняюсь  в  мелодійних  звуках,
А  і  ще,  люблю  блукати  в  луках.

Синє  небо,  мов  волошки  в  полі,
Як  твій  погляд,  дякувати  долі.
А  ще  танець  перший  і  останній,
Й  промінь  сонця,що  торкає  ранній.

Я  люблю  цей  світ  й  тебе  у  ньому,
Важко  комусь  бути  в  нім  одному.
Моє  серце  б'ється  і  кохає,
Кращого  за  тебе  більш  немає...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833218
дата надходження 18.04.2019
дата закладки 18.04.2019


Микола Серпень

Ми - Самовидці

Всі  кругом  обмануті,  і  вже  не  до  себе,
Їх  брехня  нам  буде  клацати  щодня.
Поле  в  каламуті,  в  хмарах  наше  небо,
В  тренді  знов  іуди,  в  розбраті  рідня.

Уже  кров  пролита  об’єднать  не  може
Українців  славних,  зовсім  не  заброд.
Воля  ще  не  вбита,  та  на  смертнім  ложі
Дружно  стелить  саван  здурений  народ.

Вже  і  Президента  слухати  не  хочуть,
Захід  в  надвечір’я,  а  навколо  смеркло,
Стоптані  моментом  всі  слова  пророчі  -
Наміри  надмірні  то  ж  -  дорога  в  пекло!

Шалом  перемоги,  мов  іржою  вкрите
Молоде  й  зелене,  вранішнє  вино  -
Є,  здається,  змога  захопить  «корито»,
Хай,  моя  ти  нене,  служить  їм  воно.

І  побачить  легко,  що  вже  з  того  буде  -
Бо  там,  зверху  місця  мало  всім  завжди;
Насмішить  планету  штовхання  іудів,
І  тепер  вже  щастя  ти,  народ,  не  жди!

14.04.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832913
дата надходження 16.04.2019
дата закладки 17.04.2019


Микола Серпень

Гроза

Знов  гроза  у  нас  на  горизонті,
Темна  сила  йде  нам  долю  править!
Я  прошу  вас,  ви  їй  не  дозвольте!
Нащо  нам  така  коротка  пам`ять!?

Ми  осилим  вибраний  свій  шлях,
Не  дай  Боже  з  нього  нам  звернуть!
Не  шукайте  болю  ви  в  очах,
В  них  шукайте  українську  суть!

Хитрість  та  підміна  домінують,
Хижість,  як  зубами,  б`є  в  долоні,
З  підтишка  вони  нам  пропонують,
Все  звернуть  і  жити  в  їх  полоні!

Ми  осилим  наш  священний  шлях,
Не  заставить  з  нього  нас  звернуть!
Не  шукайте  болю  ви  в  очах,
В  них  знайдете  українську  суть!

Наші  всі  здобутки  на  поверхні:
Мова,  віра,  армія  й  народ!
А  вони  все  прагнуть  стати  зверху,
Щоб  плювати  знову  в  наш  город!

Ми  осилим  вистраданий  шлях,
Не  заставить  з  нього  нас  звернуть!
Біль  душі  давно  сидить  в  очах,
Що  не  зрадять  українську  суть!

12.04.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832911
дата надходження 16.04.2019
дата закладки 17.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не знайти ріднішої землі

Не  знайти  ріднішої  землі,
На  якій  в  садах  квітують  вишні.
В  них  співають  хором  солов'ї,
В  вечори  звучать  пісні  колишні.

Навіть  вітер  рідний  в  полі  нам,
Річка,  що  біжить,  куди  не  знаю.
Там  де  простір  вільний  пшеницям,
Як  нам  не  любити  свого  краю.

Не  знайти  ріднішої  землі,
Де  життя  подарувала  мама.
Тут  минали  юності  роки,
Дзвони  дзвінко  кликали  до  храму.

У  обіймах  верб  стояли  ми,
Милувались  заходом  і  сходом.
А  у  лозах  кумкали  жаби,  
Шепотіли  казку  тихі  води...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832849
дата надходження 15.04.2019
дата закладки 16.04.2019


Любов Ігнатова

У кожній душі є свої мінотаври

У  кожній  душі  є  свої  мінотаври,
Свої  лабіринти  і  пошук  шляхів,
І  біла  голубка  із  гілкою  лавру,
І  сни  неосяжні  про  велич  віків.

У  кожній  душі  є  свої  межі  світу,
Своя  черепаха  і  трійко  слонів,
І  плечі  атлантів,  і  сонце  в  зеніті,
І  писані  глечики  повні  вітрів.

У  кожній  душі  є  у  шафах  скелети
І  скринька  Пандори,  і  попіл  листів,
Синці  від  падінь  і  окрилені  злети,  
І  безліч  затінених  «п‘ятих  кутів».

У  кожній  душі  є  свій  молот,  горнило,
І  вибір  тернових  вінків  і  хрестів...
І  тільки  поет  бузиновим  чорнилом  
Усе  це  складає  у  руни  зі  слів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832797
дата надходження 15.04.2019
дата закладки 15.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Весна веде нас у казку

Весна  веде  з  тобою  нас  у  казку,
Туди  де  ранок  ніжний  і  ясний.
Де  промінь  сонця  подарує  ласку,
У  казці  тій  ти  будеш  тільки  мій.

Візьму  тебе  тихенько  я  за  руку
І  поведу  туди  де  вишень  цвіт.
Туди  де  трави  застеляють  луки
І  де  в  лісах  так  квітне  первоцвіт.

Нам  не  страшні  весни  грайливі  грози,
Приємний  нам  з  тобою  шум  дощу.
Хоч  проливає  він  на  землю  сльози,
Земля  вбере  ті  сльози  досхочу.

З  тобою  ми  у  цім  казковім  світі,
Запалимо  вогонь  кохання  знов.
У  очі  зазирну  твої  привітні,
Нехай  зігріє  нас  палка  любов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832459
дата надходження 12.04.2019
дата закладки 13.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В думках так близько

Ти  від  мене  так  близько  коханий,
Розділяє  нас  осінь  лише.
І  світанок  отой  полум'яний,
Засвітився  у  небі  уже.

Я  раділа,  його  пригортала,
Він  для  мене  був  спомином  тим.
Коли  осінь  до  нас  завітала,
Листопадом  кружляла  рясним.

Ми  у  царстві  були  лісовому,
Там  де  казка  і  де  листопад.
Усміхалась  тобі  лиш  одному,
Жаль,  не  вернеться  день  той  назад...

Лиш  коли  у  вікно  стукне  осінь
Й  поведе  мандрувати  у  ліс.
Заблукається  вітер  між  сосен,
Буде  плакати  дощик  від  сліз.

І  тоді  я  про  все  нагадаю,
Мою  душу  зігріє  тепло.
У  думках  ти  так  близько  я  знаю,
Зазирає  кохання  в  вікно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832219
дата надходження 10.04.2019
дата закладки 11.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щасливий Квітень

Весни  чарівної  краса,
Прокинулась  уранці.
Всміхнулись  ніжно  небеса
І  вітер  був  у  танці.

Торкались  промені  дерев,
Ласкали  їхні  віти.
А  поміж  сосен  -  королев,
Блукав  щасливий  Квітень.

Він  дарував  Весні  букет,
Вона  лиш  усміхалась.
Зіграв  мелодію  кларнет,
Вона  в  душі  зосталась.

Так  починавсь  весняний  день
У  кольорах  яскравих.
В  пташинім  щебеті  пісень
І  в  росянистих  травах.

Зазеленіли  береги,
Ріка  заметушилась.
А  на  папір  рядки  лягли,
Словами  залишились...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831977
дата надходження 07.04.2019
дата закладки 08.04.2019


Микола Серпень

Батьківський поріг

[i]Музика  і  вокал  Володимир  Сірий
[/i]
Життєве  море  навкруги  вирує,
І  спокою  чи  захисту  нема.
Та  є  десь  гавань,  що  усе  вгамує,
Світліє  в  ній  і  найгустіша  тьма!

Нехай  за  нами  тисячі  доріг,
Нехай  новини  часом  так  невтішні,
Ми  вернемось  на  батьківській  поріг  
Святі  і  грішні,  всі  -  святі  і  грішні!  

Чого  на  Божім  світі  не  буває,  
Легкої  долі  він  нам  не  пророчить.  
Дитинства  дім,  на  нас  завжди  чекає,
Не  дасть  нікому  він  з  дороги  збочить!

І  запалом  хай  юності  повіє,
Нехай  вдихне  воно  жадобу  щастя  -
Батьківській  дім,  нам  додає  надії,
Що  нами  все  задумане  ще  вдасться!

19.03.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831762
дата надходження 05.04.2019
дата закладки 06.04.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Веди мене у літо ( слова до пісні)

Солов'ї  у  гаю  заспівали,
Нам  з  тобою  літо  нагадали.
Ніжне  сонце  з  квітами  поляну
І  твою  усмішку  полум'яну.

Прислухаюсь,  що  шепоче  річка,
Хоче  пригорнутись  до  потічка.
Опустила  верба  в  воду  коси,
А  на  трави  впали  дрібні  роси.

Приспів:
Веди  мене  кохана  в  наше  літо,
Туди  де  пахне  матіола  цвітом.
Не  треба  нам  з  тобою  йти  у  осінь,
Нехай  вона  до  себе  нас  не  просить.

Сів  метелик  на  твоє  волосся,
Наче  море  в  пшеницях  колосся.
А  волошки  наче  очі  сині,
Про  які  я  згадую  донині.

Теплий  вітерець  торкає  щічки,
Ніжне  мов  троянда  твоє  личко.
Хочу  так  зустрітися  з  тобою,
Літо  двох  зігріє  нас  любов'ю.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831455
дата надходження 02.04.2019
дата закладки 04.04.2019


Галина_Литовченко

КВІТЕНЬ

Рясту  по  вінця,  
сонця  по  вінця  –  
квітень.
Виставив  бусол  
гострі  колінця  
гріти.
Понад  дахами  
знявся  ранковий
клекіт  –  
чується  голос  
радості  повен
далеко.
Димом  рожевим  
персик  у  небо  
диха.
Часом  забудеш,  
що  десь  панує
лихо.
Кинув  довкіллю
цвіту  чимало
квітень.
Від  нетерплячки  
затупцювало
літо.
30.03.19


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831585
дата надходження 03.04.2019
дата закладки 04.04.2019


Галина_Литовченко

"Бабця життям просувається пішки…"


Бабця  життям  просувається  пішки.
Та  і  куди  їй,  скажіть,  поспішати?
Б’є  молоточком  волоські  горішки
внукам  щовечора  посеред  хати.

Помисли  бабці  старенької  щирі:
щоб  не  забулися  рідні  причали,  
щоб  у  міській  не  смітили  квартирі,
час  на  абищиці  не  витрачали.

До  вихідних  наготує  гостинців  –  
передає  їх  шофером  маршрутки.
Є  чим  зайнятися  їй  наодинці,
марно  ридати  в  оточенні  смутку.

Он,  назбирали  одежі  торбину  –  
не  відповідної  модним  вимогам.
Тра*,  перебрати  ту  щедру  купину
та  килимків  нав’язати  під  ноги.

Краще  –  й  сама  залюбки  ще  поносить,
перекладе  в  переповнену  скриню.
Дітям  спасибі  –  не  гола  й  не  боса,
зять  із  руками  й  дочка  господиня.

Вперто  бурмоче  в  кутку  телевізор,
проігнорований  вкотре  думками.
Щось  із  минулого  в  голову  лізе  –  
те,  що  під  пресом  лежало  роками.  

В  доньки  на  першому  плані  робота,  
не  відпускає  міська  аритмія.
Хочуть,  напевне,  й  поспати  в  суботу  –  
бабця  дітей,  як  ніхто,  розуміє…

*  (треба)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831583
дата надходження 03.04.2019
дата закладки 04.04.2019


Галина_Литовченко

"Чекаю дощу…"

Чекаю  дощу  чи  добрячої  зливи,
щоб  рештки  зими  з  підсвідомості  змити,
щоб  враз  зацвісти  захотілося  сливі,
щоб  знати,  що  з  лютим  нарешті  ми  квити.

Замучився  вити  котяра  бездомний,
бо  й  кицька-приблуда  –  украй  вередлива.
Плугів  зачекалась  запущена  нива,
та  є  сподівання  на  ранок  скоромний,
коли  під  леміш  ляже  спрагнене  тіло,
а  той  розпочне  з  краю  в  край  борознити.  
Парує  у  небо  землиця  дозріла  –  
покликання  має  одвічне:  родити.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831432
дата надходження 02.04.2019
дата закладки 02.04.2019


Галина_Литовченко

"Розкрилась перша брунька аличі…"

Розкрилась  перша  брунька  аличі
і  спурхнув  квіт  метеликом  на  волю.
Пернаті  свистуни  та  трубачі
накрили  співом  вільху  і  тополю.  

Ще  трохи  –  і  черешня  у  шибки
побризкає  рясненько  пелюстками.
Очам  дарує  радість  залюбки
мені  щорік,  як  і  в  саду  у  мами.

І  що  з  того,  що  я  –  не  першоцвіт?
Не  гляну  в  люстро  –  і  про  те  забуду…
Спостерігаю  березня  політ,
як  дихає  весна  на  повні  груди.

18.03.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831431
дата надходження 02.04.2019
дата закладки 02.04.2019


Наталя Данилюк

Таки весна!

Ранки  іще  похмурі  
й  такі  сирі,
березень  ще  тримає  
помірний  градус.
Вийдеш  вдихнути  
день  новий  
за  поріг,
викотишся,  
мов  яблуко,  
в  купіль  саду
і  зрозумієш:  
Боже,  таки  весна!
Хай  металева  сітка  
дрібної  мряки
душу  тобі  скородить,  
як  борона,
але  настане  час  
і  посходять  маки
там,  
де  лишилась  пустка  
після  зими,
висмоктавши  із  тебе  
останні  соки…
Викреше  
синь  небесна  
гучні  громи,
обрій  тобі  розвиднить  –  
такий  високий.
І  завібрує  звуками  
свіжа  рань,
трісне  скоринка  сонця,  
і  світла  цівка
квітневі    
залоскоче  
теплом  гортань  –
і  розіллються  промені  
по  верхівках.
Ну,  а  допоки  березень  
не  добіг,
не  передав  ще  квітневі  
естафету,
вийдеш  
вдихнути  день  новий  
за  поріг  –
й  думка  твоя  запрагне  
дзвінкого  лету!
Й  серце  твоє,  
як  брунька,  
ввібравши  сік,
вистрелить  білим  цвітом  
і  завесніє.
Знову  життя  постане  
у  всій  красі,
сходи  свої  дадуть  
молоді  надії.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830838
дата надходження 28.03.2019
дата закладки 29.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ще дивують нас дива

Що  за  диво  за  вікном,
Біло,  біло  все  кругом.
Вкрило  землю  покривало,
Небо  сірим  димом  стало.

Вчора  сонечко  було
І  довкола  не  мело.
А  сьогодні  зпозарання,
Виє  вітер  на  світанні.

Щось  щебечуть  горобці,
Браві  хлопці  -  молодці.
Поховалися  під  стріху,
Їм  там  тепло,  їм  там  втіха.

Розсердилися  вітри,
Їм  би  весну  вберегти.
Розігнали  вони  хмари,
Зникли  враз  зимові  чари.

Сонце  глянуло  згори
Зашуміли  явори.
І  з  весною  знов  радіють,
Від  тепла  аж  молодіють...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830643
дата надходження 27.03.2019
дата закладки 27.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В обіймах гарячих вітрів

Замела  заметіль  білим  цвітом,
Закружляла  в  весняних  садах.
Прилетіла  з  веселим  привітом
І  назавжди  лишилася  в  снах.

Посміхнулась  веселкою  в  небі
І  озвалася  співом  птахів.
Пригорнула  коханням  до  себе,
Милозвуччям  дзвінких  голосів.

Вже  наповнились  дощиком  ріки,
Вийшли  навіть  вони  з  берегів.
Щоб  прикрити  стидливі  повіки,
У  обіймах  гарячих  вітрів.

Доторкнулась  промінчиком  ніжно,
Ясним  сонечком,  що  угорі.
Знов  вклонятися  буде  любязно,
Тихий  вечір  яскравій  зорі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830389
дата надходження 25.03.2019
дата закладки 26.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Плакала весна

Сьогодні  плакала  весна,
Рукавом  сльози  витирала.
Була  вона  така  сумна,
Журба  за  серце  мене  брала.

Хотілось  їй  допомогти,
Щоб  посміхнулася  привітно.
Пісень  співали  їй  вітри,
Щоби  підсніжником  розквітла.

Текли  струмочки  по  стежках,
Спускалися  в  луги,  до  яру.
Блакиті  не  було  в  очах,
Лиш  біль  торкав  у  плечі  хмару.

Весні  промовила  вона:
"  Чому  сумуєш,що  з  тобою".
А  їй  у  відповідь  весна,
Болить  душа,  в  ній  стільки  болю...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829993
дата надходження 22.03.2019
дата закладки 23.03.2019


Любов Ігнатова

Мигдаль

Ви  знов  мені  наснилися  сьогодні.
Якийсь  чужинський...  В  посмішці  печаль...
А  очі...  як  в  покійника  —  холодні...
Ви  —  даль...

І  руки...  Я  ж  любила  Ваші  руки!
Вони  для  мене  —  як  святий  грааль!
А  уві  сні  вони  подібні  крукам...
На  жаль...

І  чорна  сукня  у  червоних  маках,
Шампанське  переповнює  кришталь...
А  я...  Мені  так  хочеться  заплакать...
Ви  ж  —  сталь...

Прокинулася  серед  ночі  —  змерзла.
У  шибці  хмарно-місячна  вуаль...
Уже  не  сплю,  та  гіркота  не  щезла.
Мигдаль...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829681
дата надходження 19.03.2019
дата закладки 21.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Весняний передзвін

Сьогодні  мене  обіймала  весна,
Так  ніжно  теплом  пригортала.
Блакиттю  світилась  у  небі  вона,
У  казку  свою  повертала.

На  гілках  розсілись  пернаті  птахи,
Вони  акапельно  співали.
Внизу  веселились  гуртом  дітлахи,
І  весело  м'яч  підкидали.

На  вулиці  гамірно  після  зими,
Роботи  у  полі  хватає.
Впряглися  у  неї  стальні  трактори,
Весна  за  роботу  спитає.

І  падає  в  землю  промоклу,  зерно,
Воно  набереться  в  ній  сили.
Всю  зиму  лежало  в  коморі  воно,
Тепер  його  в  поле  просили.

Зігріється  сонця  промінням  земля,
І  з'являться  перші  вже  сходи.
І  буде  виднітися  килим  здаля,
А  літечко  плідно  зародить...







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829691
дата надходження 19.03.2019
дата закладки 21.03.2019


Микола Серпень

Живи країно!

Живе  країна  вуликом  одним,
Котрий  гуде  на  заході  і  сході,
І  суперечок  застарілий  дим  
Давно  вартує  злагоду  в  народі!  

Ми  президента  виберем  як  долю,
А  доля  та  тепер  на  всіх  одна  -
Народ,  країна,  армія  і  воля,
Для  нас  вже  стали  лозунгами  дня!  

За  нами  правда  здимлених  віків,
І  множимо  ми  стійкість  як  ніколи.
Хто  нав’язати  б  нам  чогось  хотів  -
Піде  від  нас  уже  своїми  колами!  

Ми  президента  виберем  як  долю,
А  доля  та  тепер  на  всіх  одна  -
Народ,  країна,  армія  і  воля,
Давно  вже  стали  лозунгами  дня!  

І  день  грядущий  бачимо  ми  свій  
Крізь  бійки,  суперечки  і  негоди,  
І  близько  час  -  країни  гордий  стрій,
Ще  стане  прикладом  усім  народам!  

Ми  президента  виберем  як  долю,
А  доля  та  тепер  на  всіх  одна  -
Народ,  країна,  армія  і  воля,
Для  всіх  вже  стали  лозунгами  дня!  

8.03.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829742
дата надходження 20.03.2019
дата закладки 21.03.2019


Микола Серпень

Ровесниці

[i]Музика  і  вокал  Володимир  Сірий[/i]

В  нарядних  тих  дівчаток  ми  весело  влюблялись,
І  в  них  ми  із  рогаток  ніколи  не  стріляли,
Коли  нас  доля  парами  могла  позводить  всіх,
Під  грозами  та  хмарами  лунав  безпечний  сміх.

Ровесниці,  ровесниці  час  крила  ще  ростить
Чарівниці,  чудесниці  хай  вам  в  житті  щастить!

Розбіглись  ми  зі  школи,  і  мало  в  нас  зійшлось,
Відтоді  всім  ніколи  зустрітись  не  прийшлось.
А  ви  життя  любили,  на  ти  були  з  життям,
В  сумках  тяжких  носили  додому  майбуття.

Ровесниці,  ровесниці  час  стане  на  крило,
Чарівниці,  чудесниці  щоб  щастя  вам  було!

 І  зойкає  час  чайкою,  вже  й  скроні  побіліли,
А  ми  по  вас  скучаємо  таких  чарівно  милих!
Ми  любимо  вас  світлими,  як  ангелів  святих,
І  добрими  й  привітними,  не  буде  більш  таких.

Ровесниці,  ровесниці  час  вже  крилами  б`є
Чарівниці,  чудесниці  чи  щастя  у  вас  є?

Як  часто  серед  вулиць,  в  тугім  потоці  лиць
Нам  здасться,  що  мигнуло  і  серед  молодиць,
Як  сонцем  осіянна,  і  все  в  ній  молоде,
Ровесниця,  як  панна,  назустріч  нам  іде!

Ровесниці,  ровесниці  час  вже  став  на  крило,
Чарівниці,  чудесниці  чи  щастя  вас  знайшло?

14.03.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829739
дата надходження 20.03.2019
дата закладки 21.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не забуваймо ( слова до пісні)

Коли  впаде  на  скроні  білий  сніг
І  сльози  потечуть  з  очей  солоні.
Згадаймо  дім  і  батьківський  поріг,
Гарячі,  ніжні  мамині  долоні.

Як  нам  тепер  не  вистачає  їх,
Як  хочеться  тепло  їхнє  відчути.
В  житті  вже  стільки  пройдено  доріг,
Та  жодною  батьків  нам  не  вернути.

Хатина  досі,  ще  стоїть  в  саду,
Обдерта,  наче  сирота  сумує.
Курличуть  журавлі  лиш  на  льоту
І  вітер  в  самоті  господарює.

Кропива  жалить,  хоче  нагадать,
Забулися  про  батьківське  обійстя.
Пора  косу  самим  до  рук  узять,
Попрацювати,  щоби  було  чисто.

Хоч  раз  у  рік  приїхати  сюди,
Згадати  батьківську  любов  у  тиші.
Сумуємо  за  ними  дуже  ми,
Вони  у  нашім  серці  наймиліші...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829360
дата надходження 17.03.2019
дата закладки 17.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сиві тумани

Сиві  тумани  на  землю  упали,
Омились  сльозою  гіркою  вони.
Блукали  по  світу,  щастя  шукали,
Та  все  потрапляли  в  тенета  пітьми.

На  осліп  шукали  того  світанку,
Що  сонечком  зійде  у  дивній  красі.
Будуть  тумани  чекати  до  ранку,
Як  промінь  зігріє,  розчиняться  всі.

Серед  туману  у  чистому  полі,
Блукало  кохання  твоє  і  моє.
Любить  -  не  любить  гадало  на  долю,
А  там  десь  у  лісі  зозуля  кує.

З  тобою  ми  поруч  з  нами  кохання,
Гаряче  і  міцне  і  лише  на  двох.
Не  заблукає  воно  у  тумані,
Не  кине  у  серце  тривогу  думок.





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829110
дата надходження 15.03.2019
дата закладки 15.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Двоє під вербою

Нахилила  віти  верба  над  водою,
Одягла  зелений,  ніжний  сарафан.
Ми  під  нею  любий  стоїмо  лиш  двоє,
Десь  вальсує  тихо  свій  танок  баян.

Ось  уже  на  небі  засвітились  зорі,  
А  у  лозах  стали  кумкати  жаби.
Вийшов  погуляти  місяць  на  простори
І  поплив  тихенько  з  хмарами  собі.

Застелили  в  лузі  перини  тумани,
Задзвеніли  роси,  падають  в  траву.
І  пішов  гуляти  вітерець  ярами,
Витре  сонце  ранку  гіркую  сльозу.

Не  сумуй  мій  ранок,  я  завжди  з  тобою,
Та  коханий  поруч,  я  його  люблю.
Зігріває  ніжність  двох  нас  під  вербою,
Я  її  одному,  лиш  йому  дарю

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828999
дата надходження 14.03.2019
дата закладки 14.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Що за диво за вікном

Що  за  диво  за  вікном,
Біло,  біло  все  кругом.
Вчора,  ще  була  весна,
А  сьогодні  знов  зима.

Білий  пух  ліг  на  поля,
Його  видно  із  даля.
І  притих  в  зажурі  ліс,    
Хто  цей  пух  до  нас  приніс?

Захотілося  зимі,  
Вдіти  чоботи  нові.
Щоби  заздрила  весна,
Що  таких  в  неї  нема.

Щоб  не  вимазати  їх,
Кинула  під  ноги  сніг.
А  сестриця  крадькома,
Взула  чоботи  сама.

Не  страшні  весні  сніги,
На  них  лишила  сліди.
Розсердилася  зима,
Чобіток  в  неї  нема,

І  побігла  в  береги,
Де  весни  були  сліди.
Сонце  визирнуло,  вмить,
Де  сліди,  вода  блищить.

Ти  сестрице  не  сердись,
А  довкола  подивись.
Господиня  в  краю  я,
На  те  воленька  моя.

А  тобі  бажаю  сну,
Залишаю  вже  одну.
Ти  сестрице  засинай,
Справ  до  мене  більш  немай...



 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828884
дата надходження 13.03.2019
дата закладки 13.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ліричні гамми

Розучують  дощі  музичну  гамму,
То  ноту  Ре,  то  Фа  візьмуть  вони.
Якщо  забудуть  щось,  шлють  телеграму
І  допомоги  просять  у  весни.

Коли  сердиті  починають  плакать,
Течуть  струмками  сльози  по  шибках.
Ворони  надоїдливо  десь  каркнуть,
Свій  слід  лишає  дощик  на  стежках.

Весна  прийде  дощу  на  допомогу,
Попросить  вона  сонечко  ясне.
Щоби  воно  зігріло  всі  тривоги,
Дощ  перестане  плакати,  засне.

Тихенько  колихати  буде  вітер,
На  своїх  крилах  в  мандри  понесе.
І  будуть  снитись  дощикові  квіти,
Він  їх  у  сні  до  себе  пригорне.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828874
дата надходження 13.03.2019
дата закладки 13.03.2019


Микола Серпень

Матері

Музика  і  вокал  Володимира  Сірого

Ось  тобі  вже  дев’яносто,  мамо!
Час  пролився  молоком  з  відра...
Дев’яносто  -  ніби  це  й  не  мало,
Це  ж  твоїх  турбот  яка  гора!

Кругом  тебе  діти  сивочолі,
Вже  у  внуків  срібло  завелось...
Ним  ми  відміряли  свої  долі,
Щоб  колись  і  нам  позаздрив  хтось.

І  під  пісню,  що  давно  вже  наша,
Що  зволожить  трохи  очі  нам,
Побажаєм,  щоб  повнилась  чаша,
І  всміхалась  ти  своїм  літам!

Ми  зібрались  дружною  сім’єю,
Всі  хто  є,  багато  з  роду  -  там...
Тішимось  ми  піснею  твоєю,
Спогади  зігріють  душу  нам.

За  твоє  здоров’я  добру  чарку
Кожен  з  нас  підніме  від  душі!
Від  тепла  сердець  хай  буде  жарко,
Що  палають  краще  дров  в  печі.

І  під  пісню,  що  давно  вже  наша,
Що  зволожить  трохи  очі  нам,
Побажаєм,  щоб  повнилась  чаша,
І  всміхалась  ти  своїм  рокам!

2.02.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828857
дата надходження 13.03.2019
дата закладки 13.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Скажи, щасливий ти

Скажи  мені,  чи  ти  щасливий,
Без  мене  в  ці  холодні,  сірі  дні.
Самотні  за  вікном  знов  зливи,
Доносяться  дощу  сумні  пісні.

Краплини  в  шибку  б'ють  сердито,
Мов  хочуть  розказати  щось  вони.
А  я  пригадую  знов  літо
Й  кохання  те  дароване  мені...

Ромашками  буяло  поле,
Закохано  всміхалася  тобі.
Птахи  виконували  соло,
Не  думала,  що  буду  у  журбі...

Та  враз  змінилася  погода,
Умить  так  стало  холодно  мені.
То  поміняла  все  природа,
Скажи  мені,  щасливий  ти,  чи  ні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828712
дата надходження 11.03.2019
дата закладки 12.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Рідна Україна ( слова до пісні)

У  вінку  квітчається  калина,
Сонце  усміхається  згори.
Рідна  прокидається  країна,
У  садах  співають  солов'ї.
Соняшник  голівкою  колише,
Небо  синє  у  височині.
І  немає  в  світі  наймиліше,
Найрідніше  нашої  землі.

Приспів:
Моя  Україна  -  то  батькова  сила,
То  мамина  ласка,  тепло  і  любов.
Моя  Україна  -  то  сокола  крила,
Підніметься  вгору,  літатиме  знов.

Колоски  пшениці  налилися,
Червоніє  в  полі  маків  цвіт.
І  волошки  у  вінки  сплелися,
Бо  міцний  наш  український  рід.
Тягнуться  у  височінь  смереки
І  виходять  ріки  з  берегів.
Завжди  повертаються  лелеки,
У  свій  край  ще  пращурів  -  дідів.

Приспів:

Пригортає  вітерець  калину
І  шепоче  про  кохання  їй.
Міцно  бережім  свою  родину,
Будемо  щасливі  ми  у  ній.
Пам'ятаймо,  що  в  родині  сила,
Відданість,  любов  і  доброта.
Україна  нас  усіх  зростила
І  вона  для  нас  тепер  свята.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828353
дата надходження 09.03.2019
дата закладки 09.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вийди мила у сад погуляти

Вийди  моя  мила  у  сад  погуляти,  
Будемо  з  тобою  зорі  рахувати.
Будемо  з  тобою  по  росі  ходити,
Буде  місяць  -  красень,  ясно  нам  світити.

Вийди  моя  мила,  я  давно  чекаю,
Пригорнись  до  серця,щось  сказати  маю.
Я  ж  не  сплю  ночами,  і  дивлюсь  на  небо,
Ти  перед  очима,  не  можу  без  тебе.

Вийди  моя  мила,я  тебе  благаю,
Стих  вже  спів  пташиний  у  зеленім  гаю.
Серце,  б'ється  в  грудях,  вирватися  хоче,
Я  тебе  чекаю,  виглядають  очі.

Вийди  моя  мила  у  сад  погуляти,
Не  кажи  мені,що  не  пускає  мати.
Я  тебе  зігрію  у  холодну  нічку,
Обійму  кохана,  зацілую  личко.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827825
дата надходження 05.03.2019
дата закладки 05.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я тебе запрошую у весну

Я  тебе  запрошую  у  весну,
З  ніжним  цвітом  вишень  у  саду.
В  казку  загадкову  і  чудесну,
У  якій  сьогодні  я  живу.

Ти  прийди,  незабарись  коханий,
Ноги  у  росі  не  замочи.
З'явиться  на  небі  сонце  рано,
Нам  тепло  з  коханням  несучи.

Я  тебе  запрошую  у  весну,
Вона  так  давно  чекає  нас.
Небо  у  яскравім  перевеслі,
На  хвилинку  зупинився  час.

Усміхнусь,  впаду  в  твої  обійми
І  скажу,  що  я  навік  твоя.
Почуття  мої  до  тебе  сильні,
Ти  -  мені  потрібен.  Тобі  -  я...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827705
дата надходження 04.03.2019
дата закладки 04.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Озовися голосом лелеки

Озовись  до  мене  голосом  лелеки,
Подаруй  мені  кохання  і  тепло.
Прилети  до  мене  мрією  з  далека,
Щоби  суму  в  нашім  серці  не  було.

Щоби  зорі  з  неба  падали  в  долоні
І  щоб  місяць  посміхався  нам  згори.
Мій  коханий  я  давно  в  твоїм  полоні,
Ще  із  нашої  юнацької  пори.

Пригорнись  до  мене  теплим  вітром  в  полі,
Подаруй  букет  ромашок  запашних.
Відійдуть  усі  печалі  і  всі  болі,
Бо  моє  кохання  у  роках  твоїх.

Я  скажу  коханий,  що  тебе  кохаю,
Що  гублюся  в  мріях  і  очах  отих.
І  летить  весела  пісня  понад  краєм,
Де  гуляє  вітер  в  пшеницях  густих...

Озовись  до  мене  голосом  лелеки,
Подаруй  мені  кохання  і  тепло.
Підросли  коханий  в  лісі  вже  смереки,
А  минуле  наше  ріками  спливло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827146
дата надходження 28.02.2019
дата закладки 01.03.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Україна - друга мати

Рідна  Україно!  Ти  нам  друга  мати,
Будемо  тебе,  ми,  завжди  захищати.
Будемо  з  тобою  в  радості  і  горі,
Щоби  вільні  бу́ли  всі  твої  простори.

Щоб  всміхались  діти  і  пісень  співали,
Щоб  війни  ніколи  і  горя  не  знали.
Щоб  поля  вкривались  пшеницями  рясно,
Щоб  світило  в  небі  сонечко,  нам,  ясно.

Лесі  ніжна  пісня,  Кобзареве  слово,
Мудрі  поєднання  в  українську  мову.
Щоб  Дніпро  широкий  не  мілів  ніколи,
Щоб  трембіт  звучання  линуло  у  гори.

Знай,  народ  твій  завжди,  то  могутня  сила,
Підніметься  в  небо  і  розпустить  крила.
Кинеться,  мов,  яструб  яничара  бити,
Щоб  тебе  країно,  грудьми  захистити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826655
дата надходження 24.02.2019
дата закладки 25.02.2019


Галина_Литовченко

До квітня доживу і з вирію вернусь…

До  квітня  доживу  і  з  вирію  вернусь
до  двох  стареньких  груш  і  сивого  горіха.
Мій  комин  задимить,  як  тютюном  дідусь,
кривий  беззубий  тин  покотиться  від  сміху.

Не  стримається  він  позбутись  ланцюга,    
турне  ціпком  у  бік  стару  набридлу  хвіртку.
Де  через  тихий  сад  барвінок  проляга,
бруньками  задзвенить  антонівка-сирітка.

Про  те,  як  тут  жилось,  стежина  розповість,
засвідчить  самоту  сухе  торішнє  листя.
І  вікна  натякнуть,  що  я  бажάний  гість,
та  ще  вхідних  дверей  завіси  голосисті.

Насію  квіточок,  оселю  побілю  –  
почну  в  своїм  дворі  я  господарювати.
Після  гостин  здіймусь,  подібна  журавлю,
щоб  повертатись  знов  в  свою  стареньку  хату.
25.01.2019
(фото  з  Інтернету,  дякую  авторові)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826429
дата надходження 22.02.2019
дата закладки 22.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зима вертається у весну

Знов  зима  повертається  в  весну,
Білим  інеєм  вкрила  дахи.
Зникло  з  неба  ясне  перевесло
І  примерзли  у  лісі  мохи.

Знов  зима  стелить  снігом  по  полю,
Кличе  віхолу  в  гості  вона.
Лютий  дав  їй  на  те  таку  волю,
Щоби  ще  відпочила  весна.

То  нічого,що  крига  розтала
І  від  сонця  проснулись  бруньки.
То  зима  з  лютим  пожартувала,
Заморозить  мороз  ще  струмки.

Заскрипіла  журливо  тополя,
Прилетіли  холодні  вітри.
Ось  така  у  зими  мабуть  воля,
Щоби  снігом  мести  до  весни.

Коли  березень  посохом  гримне,
І  довкола  прокинеться  все.
Звеличають  весну  мов  царівну,
А  вона,  нам  тепло  принесе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826433
дата надходження 22.02.2019
дата закладки 22.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мелодія для тебе

Рука  торкнулась  клавіші  роялю
І  полилась  мелодія  для  тебе.
Замріяно  летіла  з  вітром  в  далі,
Розповідала  про  кохання  небу.

Звучали  ноти,  тиша  в  них  вслухалась
І  десь  була  далеко,  так  далеко.
Той  день,  коли  я  вперше  закохалась,
На  крилах,  щастя  ніс  до  нас  лелека.

Я  вірила  мелодія  не  зрадить,
Не  відбере  вона  мене  у  тебе.
Лиш,  коли  зірка  у  долоні  впаде,
Її  теплом  зігріти  любий  треба.

Багато  є  мелодій  в  світі  різних,
Та  лиш  одну,  одну  для  тебе  граю.
Вона  звучить  немов  кохання  пізнє,
Про  нього  я  ніяк  не  забуваю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825933
дата надходження 18.02.2019
дата закладки 19.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закохалась, моя доленько ( слова до пісні)

Ми  з  тобою  моя  доленько,  закохались  навесні,
Ти  прийшла  до  мене  доленько,  наяву  а  не  у  сні.
Ніжно,  ніжно  усміхалася,  дарувала  яблунь  цвіт,
Ми  з  тобою  не  побралися,  вже  пройшло  багато  літ.

Приспів:

Ой  ти  доле  моя  доленько,
Чом  ти  доленько  така.                      (  двічі)
Ой  ти  доле  моя  доленько,
То  солодка,  то  гірка.

Був  коханий  поруч  доленько,та  чомусь  моїм  не  став,
У  думках  лишився  доленько,взяв  і  іншу  покохав.
Угорі  світило  сонечко,  під  ногами  білий  цвіт,
Народилась  в  нього  донечка,ніжна  наче  маків  цвіт.

Пролетіли  роки  доленько,  швидко  ріками  спливли,
Та  лишилась  пам'ять  доленько.що  з  тобою  зберегли.
А  кохання  в  моїм  серденьку  не  погасло  ні  на  мить,
Воно  знову  розгорається  і  в  душі  моїй  горить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826053
дата надходження 19.02.2019
дата закладки 19.02.2019


Наталя Данилюк

Квапиться весна

Так  нетерпляче  квапиться  весна
Зірвати  декорації  зимові.
Вона  із  лютим  начебто  у  змові,
Тому  зимі  дістанеться  сповна.

Коктейль  повітря  свіжий  і  п’янкий,
Рябіють  фарби  на  міських  білбордах.
Весна  іде,  усміхнена  і  горда,
Поцокують  по  бруку  каблучки.

Збиває  краплі  з  гілки  горобець,
За  нитку  снігу  сіпнув  промінець  –
І  поторочив  вовняну  накидку.

Як  відчайдушно  бореться  зима  –
Хапається  за  тіні,  та  дарма,
Їй  не  здолати  юну  ворожбитку!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825663
дата надходження 16.02.2019
дата закладки 17.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Листи з Афгану

Матусю,  я  повернусь,
Не  бійся  моя  кохана.
Летіли  листи  на  Русь,
Від  сина  її  з  Афгану.

Брала  у  руки  листи
І  тихо  їх  цілувала.
Тільки  б  живим  вернувсь  ти,
Вона  думками  благала...

Осінь  у  нас  за  вікном,
Листя  з  дерев  вже  опало.
Сину,  молюсь  перед  сном,
Й  чекаю,  щоб  вже  світало...

Рідна  моя!  Не  журись
І  не  хвилюйся  благаю.
Буде  усе,  як  колись,
До  тебе  вернуся,  знаю...

Сину,  себе  бережи,
Я  тебе  дуже  прохаю.
Сніг  замітає  стежі,
Довкола  хурделі  грають

Сьогодні  у  нас  жара,
Дощів  тут  майже  немає.
Гори  навколо  села,
Дух  тут  чужинський  літає...

Вже  завітала  весна
І  тракторі  вийшли  в  поле.
Цвітом  прибралась  вона,
Дерева  тепер  не  голі...

Пишу  вам  знову  листа,
Мамо!  Живий  здоровий.
Служба  іде  до  кінця,
Чекайте,  зустрінемось  знову...

Літо  синочку  тепер,
Вишні  нали́лися  соком.
У  гомоні  сину  сквер,
А  день  цей  здається  роком...

Пишу  тобі  рідна,  живий,
Прошу  не  хвилюйся  мамо.
У  сні,  чув  я  голос  твій,
Дуже  скучаю  за  вами...

Ось  так  летіли  листи,
Їх  тут...  і  їх  там  чекали.
Не  руйнувались  мости,
Бо  міцну  опору  мали...́

Скільки  героїв  -  синів,
Додому  не  повернулись...
Залишивши  матерів,
В  Афганській  війні  минулій...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825760
дата надходження 17.02.2019
дата закладки 17.02.2019


Наталя Данилюк

Цей світ

Цей  світ  постав  зі  сніжної  безодні
І  ви́прозорився,  немов  кристал.
Висить  Земля  на  вервиці  Господній
Між  галактичних  вигаслих  дзеркал.

І  світиться  у  темені  космічній  –
Така  складна  будова  й  простота!
Із  року  в  рік  традиції  предвічні
Наповнюють  сакральністю  свята.

І  додають  упевненості  й  віри
У  те,  що  з  Богом  розпочато  рік,
Що  цих  зірок  розсипані  сапфіри  –
Це  сльози  щастя  з  янгольських  повік.

Що  ці  леткі  посріблені  сніжинки  –
Лелітки  наших  чистих  молитов,
А  ці  поля  багаті  на  ужинки,
Бо  сам  Господь  їх  плугом  перейшов.

Отак  з  правіку,  з  давніх  літочислень,  
Коли  ще  люди  вчились  у  лісів
Красу  вдихати  спрагло,  наче  кисень,
Радіти  дню,  умитому  в  росі…

І  не  тягнутись  на  стеблі  гордині,
Щоб  замогти  Творця  і  сивий  час!..
А  мудрість  –  не  захована  у  скрині,
А  на  поверхні,  справжня,  без  прикрас.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825284
дата надходження 13.02.2019
дата закладки 13.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я українка, дочка роду

Іду  стежиною  у  поле,  
Де  пшениці  неначе  море.
Волошки  сині  заплітаю,
Ромашки  у  букет  збираю.

Там  чебреці  переплелися,
Медунки  медом  налилися.
Пташиний  спів  і  щебетання,
Розбудить  поле  на  світанні.

У  вальсі  з  вітром  потанцюю,
Картину  віршем  намалюю.
Заслухаюсь  пташиним  співом,
Прошепочу:"Така  щаслива."

Іду  у  поле  вірш  писати,
У  ньому  хочу  розказати.
Про  краєвиди  неозорі
І  про  високі,  дивні  гори.

Про  те,  як  трави  миють  роси,
Як  вербам  вітер  чеше  коси.
Як  берег  річка  розмиває,
Туман  крадеться  понад  краєм.

Всміхаюся  віршем  до  сонця,
Воно  у  мене  на  долоньці.
Як  я  люблю  красу  природи,
Я  ж  українка,  дочка  роду!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825122
дата надходження 12.02.2019
дата закладки 13.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Прийди до мене, як прийшла весна ( слова до пісні)

Несе  тепло  нам  вітерець  мов  диво
І  будять  птахи  щебетом  своїм.
Весна  прийшла  довкола  так  красиво,
Краса  її  принесла  радість  всім.

Приспів:

Весна  мені  промінчиком  моргає,
Всміхаються  до  мене  небеса.
А  серденько  кохання  так  чекає,
Прийди  до  мене,  як  прийшла  весна.

Прокинулось  від  сну  широке  поле
І  жайворонок  пісню  заспівав.
Полинуло  його  далеке  соло,
Щоб  кожен  в  серці  весну  відчував.

З  тобою  весну  ми  зустрінем  радо,
Живе  кохання  з  нами  на  землі.
Гримітимуть  весняні  канонади,
Веселі  будуть  линути  пісні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825252
дата надходження 13.02.2019
дата закладки 13.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінь щастя мені наворожить

Мокрі  краплі  дощу,  мені  тихо  про  щось  шепотіли,
Я  слова  ті  впущу,  притулюся  до  шибки  несміло.
Так  кохаю  тебе,  а  по  шибці  течуть  дощу  сльози,
Вітер  висушить  їх,  намалюють  картини  морози.

Стільки  часу  минуло,  душа  все  думками  з  тобою,
Марить  кожного  дня  і  страждає  без  тебе  до  болю.
Сон  приходить  тихцем,закрадається  тихо  до  хати,
Лист  пошлю  з  вітерцем,щоб  його  ти  зумів  прочитати.


У  листі  напишу,  що  мені  так  самотньо  без  тебе,
В  осінь  я  запрошу,  а  у  свідки  візьму  собі  небо.
Ти  для  мене  життя  у  якому  без  тебе  не  можу,
Я  лечу  в  забуття,  осінь  щастя  мені  навороже...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824853
дата надходження 10.02.2019
дата закладки 11.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

На побачення іду

Пахне  м'ята  і  чебрець  у  полях  широких,
В  піднебессі  вітерець  й  місяць  ясноокий.
Зорі  падають  в  траву,  миються  росою,
На  побачення  іду  милий  із  тобою.

Я  ступаю  тихо  так,щоб  вітри  не  чули,
З'явиться  у  небі  знак  і  він  їх  розчулить.
А  кохання  у  душі  грітиме  словами,
У  мережці  спориші  у  нас  під  ногами.

Нерозтрачену  любов  я  віддам  для  тебе,
Щастя  нас  зустріне  знов  у  зірному  небі.
Підкрадається  туман,  піднявсь  над  водою,
Більш  нема  душевних  ран  у  нас  із  тобою...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824979
дата надходження 11.02.2019
дата закладки 11.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Підставте другові плече

Господь  сказа:"  Покайтесь  люди!
Адже  Земля  у  нас  одна.
І  лихо  вам  від  того  буде,
Коли  розірветься  вона."

Усе  живе  повинно  жити,
З  любов'ю  в  серці  і  душі.
Життям  -  потрібно  дорожити
І  не  стояти  на  межі.

Не  смійтеся,  як  хтось  заплаче
І  коли  біль  в  душі  пече.
Господь  велів  робить  іначе,
Підставте  другові  плече.

Не  заздріть  тим,  хто  так  кохає,
Не  кидайте  гидкі  слова.
Бо  бумерангом  повертає,
Все  зло,  що  в  серці  ожива...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824668
дата надходження 08.02.2019
дата закладки 10.02.2019


АнГеЛіНа

Ножиці

От  би  взяти  великі  ножиці
І  розкроїти  душу  негожу,
Щоб  окремі  всі  клапті  "хочеться"
Зшити  намертво  з  латками  "можу".  

Щоб  узяти  шматочки  "вірую"
І  зібрати  всі  клаптики  "знаю",
Та  обривками  нитки  сірої
Приметати  їх  разом  по  краю.

Щоб  між  латками  цими  різними  
Познаходити  шмаття  "боюся"
Й  тими  ж  ножицями  залізними
Їх  відтяти,  чи  щось  в  цьому  дусі.

І  тоді  щоб,  зібравшись  з  силами
Й  геть  відсікши  обрізки  найгірші,  
Зшити  клаптиками  "красивими"
Нову  версію,  здатну  на  більше.  

03.02.19.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824143
дата надходження 04.02.2019
дата закладки 06.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ви чули, як плачуть дощі?

Ви  чули,  як  плачуть  дощі?
Їх  сльози  по  травах  стікають.
І  навіть  самотні  кущі,
Цей  сум  у  собі  відчувають.

У  стрісі  сховавсь  горобець,
Голівка  лише  виглядає.
Скажіть,  коли  ж  буде  кінець?
У  птахів,  що  мокнуть  питає.

Закрили  суцвіття  квітки,
У  вулик  сховалися  бджоли.
Води  напились  береги,
Зраділо  й  скупалося  поле.

Ви  чули,  як  плачуть  дощі?
Течуть  їхні  сльози  прозорі.
Стою  під  дощем  у  плащі,
Виблискують  краплі  мов  зорі.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824037
дата надходження 03.02.2019
дата закладки 04.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Бажана зустріч

Він  був  в  війну  артилеристом,
А  вона  снайпером  була.
Як  сонце  сходило  над  містом,
Чи  падала  на  землю  мла.

В  одну  і  ту  ж  хвилину  разом,
Летіли  з  серденька  слова.
Шалений  вітер,  кулі  градом,
Чи  ти  живий...  Чи  ти  жива...

Зустрітися  б  з  тобою  люба,
І  тебе  ніжно  так  обнять.
Присісти  поруч  біля  дуба
І  пісню  нашу  заспівать...

Була  війна...  Вони  солдати
І  Батьківщина  лиш  одна.
І  був  наказ:  "На  смерть  стояти,"
Бо  чорна  сунула  орда.

Ніхто  не  знав  у  ту  хвилину,
І  не  були  такі  думки.
Що  ворог  знищив  вже  родину,
Не  зацвітуть  більше  садки.

Згоріла  хата  над  горою,
Лише  самотній  журавель
Хитає  в  небі  головою,
Не  дочекається  гостей.

Війна  нікого  не  щадила,
Вона  жорстокою  була.
Та  переможе  мужність  й  сила,
І  буде  вільною  земля.

Й  у  день  святковий,  Перемоги,
Як  цвітом  вкриються  сади.
Їх  поєднають  знов  дороги,
Не  на  хвилину  -  назавжди...

Зустріне  їх  широке  поле,
Чекати  буде  старий  дуб.
Ти  бережи  їх  завжди  доле,
Торкнися  медом  їхніх  губ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823952
дата надходження 03.02.2019
дата закладки 03.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

На зустріч весні

Зимовий  день  з  весняним  переплівся,
То  сніг  летить,  а  то  біжать  струмки.
Мороз  посеред  лісу  загубився,
Лягають  на  папір  мої  думки.

Защебетали  птахи  зовсім  близько,
Вони  радіють  більш  мабуть  весні.
Всміхається  стурбований  вітрисько,
Йому  приємно  слухати  пісні.

Потріскує  на  річці,  злиться  крига,
День  довший  став,  на  зустріч  йде  весні.
В  свої  обійми  все  візьме  відлига,
Співатимуть  струмочки  голосні.

Десь  загуркочуть  гучно  канонади,
І  вдарить  грім,  прокинеться  усе.  
І  я  з  весною  також  буду  рада,
Коли  усе  довкола  зацвіте.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823657
дата надходження 01.02.2019
дата закладки 01.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Закоханий політ (слова до пісні)

Коли  на  землю  впадуть  роси
І  цвітом  вкриється  трава.
Вплету  тобі  ромашки  в  коси,
Немов  у  пісню  ці  слова.

Піде́м  у  луг  у  чисте  поле,
Де  вітер  тихо  гомонить.
Дарує  небо  неозоре,
Кохання  ніжного  блакить.

Візьму  тебе  на  свої  руки
Й  до  свого  серця  пригорну.
Нехай  слова  почують  луки,
Як  палко  я  тебе  люблю.

Прошепочу,  що  так  кохаю,
Від  себе  більш  не  відпущу.
Кохання  наше  стало  раєм,
Не  змокло  навіть  від  дощу.

Ми  збережем  його  навіки,
Нікому  більш  не  віддамо.
Воно  у  нас  таке  велике
І  так  лиш  нам  любить  дано.

Моя  кохана,  моя  ніжна,
Для  мене  ти  ромашки  цвіт.
Твоя  усмішка  дивовижна,
Несе  в  закоханий  політ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823494
дата надходження 31.01.2019
дата закладки 01.02.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зачекайте літа ( слова для пісні)

Зачекайте  літа,  не  спішіть  утікати,
Ви  в  моєму  житті,  мов  веселка  ясна.
Від  кохання  і  радості  хочу  літати,
Нехай  осінь  із  вітром  блукає  одна.

Зачекайте  літа,  не  приходьте  дощами
І  не  лийте  у  душу  печалі  мою.
Не  кидайте  літа  мені  срібло  снігами,
Не  морозьте  мене  я  вас  дуже  молю.

Сонце  променем  ніжно  торкає  обличчя,
Серце  б'ється  так  гучно  бо  в  ньому  весна.
І  кохання  моє  ще  у  подорож  кличе,
Між  високими  травами  юність  красна.

Зачекайте  літа,  не  спішіть  ви  у  осінь,
Бо  душа  молода  і  ще  літо  у  ній.
Неозброєним  оком  видніється  просинь
І  коханого  очі,  ще  сняться  мені.

Зачекайте  літа,  не  спішіть  утікати,
Ви  в  моєму  житті,  мов  веселка  ясна.
Від  кохання  і  радості  хочу  літати,  
Нехай  осінь  із  вітром  блукає  одна...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823096
дата надходження 28.01.2019
дата закладки 28.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Грози кохання

Ти  не  шукай  мене  у  своїх  снах,
Ти  не  шукай  мене  прошу  не  треба.
Прийду  тоді,  коли  лише  весна,
Веселку  кине  у  блакитне  небо.

Ти  не  шукай  сліди,  що  на  снігу,
Ти  не  шукай,  бо  ти  їх  не  побачиш.
До  тебе  в  літо  сонячне  прийду,
Тоді  цілунок  обпече  гарячий.

Ти  не  шукай  мене  серед  дощу,
Ти  не  шукай  мене  коли  морози.
У  серце  лиш  тоді  тебе  впущу,
Коли  гримітимуть  весняні  грози.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822943
дата надходження 27.01.2019
дата закладки 28.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Загадковості ніжний сюжет

Там  де  трави  сплелися  з  дощем,
Де  краплини  розкидали  роси.
Закрадається  в  серденько  щем,
Він  в  душі  моїй  тихо  голосить.

Я  благаю  не  треба,  мовчи,
Не  тривож  тих  думок  і  печалі.
Краще  душу  в  кохання  вмочи
І  полинь  разом  з  ним  в  світлі  далі.

Про  кохання  усім  розкажи,
Як  же  тепло,  коли  розуміють.
І  міняє  життя  вітражі,
Коли  ніжно  кохати  уміють.

Тихо  так  шелестить  очерет,
Пташка  дзвінко  пісні  заспіває.
Загадковості  ніжний  сюжет,
Перламутрове  сяйво  стрічає

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822689
дата надходження 25.01.2019
дата закладки 25.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Стукає щастя в вікно ( слова до пісні)

Падає,  падає  сніг,землю  він  застеляє,
Срібними  перлами  ліг,  серце  моє  кохає.
Пісню  співає  душа,  тихо  так  в  заметілі,
А  у  думках  слова,уста  наче  вишні  спілі.

Приспів:

Сніг,  сніг,  сніг,  білий,  пухнастий  і  ніжний,
Сніг,сніг,  сніг  в  зиму  оцю  дивовижну.
Сніг,сніг,  сніг  в  вальсі  із  нами  кружляє,
Сніг,сніг,сніг,  сніг  кращого  дива  немає.

Ніжна  кохана  моя,  для  мене  ти  єдина,
З  під  ніг  тікає  земля,  слід  мете  хуртовина.
В  обійми  тебе  візьму,  не  відпущу  від  себе,
Тебе  кохаю  одну,поспішаю  до  тебе...

Приспів:

В  келиху  нашім  вино,  піниться  і  іскриться,
Стукає  щастя  в  вікно,  світиться  мов  Жар  -  птиця.
Руки  йому  простягни,  не  відпускай  від  себе,
У  нічній  тишині,  зорі  дарує  нам  небо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822172
дата надходження 21.01.2019
дата закладки 21.01.2019


dovgiy

ЦЯ СВІТЛА НІЧ

Неначе    прибрано,  побілено  до  свята:
Старі  дерева  у  садку  під  снігом  сплять.
Я  сну  не  знаю.  Наче  кимось  став  проклятим,
Бо  до  безсоння,  -  ще  й  кістки  старі  болять.
Ця  світла  ніч…  проміння  зір  відбите  снігом,
Крізь  шибку  синькою  розплилось  по  стіні,
А  думи  птахами  вовтузяться  по  гніздах
В  гілках  минулого,  де  милі  були  дні.
Самотність  стискує,  події  всі  відбулись…
Від  ватри    осені  туман  спливав  мов  дим.
Надії  зраджені  відплакали  й  заснули
І  тихо  канули  в  провалля  разом  з  ним!
Та  Бог  із  ними!  Не  волати  ж  від  безсилля!
Весняні  ранки  ще  повернуться  в  життя.
Та  чи  розтане  на  душі  проклята  крига,
Що  зараз  айсбергом  руйнує  почуття?!
Вона  покинула…  і  Всесвіт  теж  забрала…
Як  жити  далі  і  чим  дихати  тепер?
Палац  байдужості  відлунює  вокзалом
З  якого  потяги  прямують  в  світ  химер.
Майбутні  дні…  а  може,  тижні  чи  півріччя
Ось    так,  як  зараз,  будуть    мучити  в  ночах
І  всі  розлуки,  всі  життєві  протиріччя
Важкою  брилою  відчую  на  плечах.
Прямує    час…  отак  додумаю  до  ранку,
А  там  по  новому  прийде  одне  і  теж…
Дай,  Боже,  сили:  залишатись  до  останку
В  життя    закоханим  -  без  сумніву,  без    меж!

21.01.2019


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822151
дата надходження 21.01.2019
дата закладки 21.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твої очі знов цілують

Ловлю  твій  погляд  на  собі,
Довкола  нас  усі  танцюють.
Але  не  байдуже  мені,
Що  твої  очі  знов  цілують.

Кажу  очима:"  Як  живеш?
Що  нового  в  житті...  Питаю.
Коли  стежину  віднайдеш?"
У  відповідь  твоє...  Не  знаю...

Тоді  до  танцю  запроси,
Не  можу,  заніміли  ноги.
З  твоєї  дивної  краси,
Твої  німі  перестороги...

Минуло  вже  багато  літ,
Як  ми  у  залі  цім  зустрілись.
Знов  зустріч...  Погляд...Цілий  світ...
Один  на  одного  дивились...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822082
дата надходження 20.01.2019
дата закладки 21.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тільки ти ( слова до пісні)

Довкола  падає,  кружляє  сніг,
Він  замітає  стежки  і  дороги.
Сріблястим  кришталем  у  душу  ліг,
Забрав  із  серця  всі  мої  тривоги.

Приспів:

Тільки  ти  -  шепоче  зима,
Тільки  ти  -  нікого  не  треба.
Тільки  ти  і  зустріч  одна,
З  нами  поруч  зоряне  небо.

Приспів:

Я  пригорнусь  до  тебе  в  тишині,
Сніжинкою  впаду  на  твої  вії.
Ти  усміхнешся  ніжно  так  мені
І  збудуться  мої  завітні  мрії.

Я  про  кохання  розповім  тобі,
Про  ночі  ті  самотні  і  холодні.
Думки  мої  мов  лебеді  в  журбі,
Несуть  мене  у  теплий  край  сьогодні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821692
дата надходження 17.01.2019
дата закладки 18.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов і сльози

Холодний  дощ  періщить  у  вікно,
Заплакала  зима,  заголосила.
Довкола  стало  сірим  полотно,
Яке  вона  із  радістю  білила.

Розгнівавсь  дощ  на  подру́жку  свою,
Що  віддала  вона  любов  морозу.
Тому  накликав  хмару  дощову,
Даруй  тепер  йому,  ти  зимо,  сльози.

Мороз  втішати  зимоньку  почав,
Не  плач  кохана,  будуть  переміни.
Він  палицю  свою  до  рук  узяв
І  заморозив  дощові  краплини.

На  землю  знову  полетів  сніжок,
Хурделиця  -  матуся  посміхнулась.
І  білий  пух  упав  на  поріжок,
Зимова  казка  радо  повернулась.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821801
дата надходження 18.01.2019
дата закладки 18.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кришталеві почуття

Ти  розбив  почуття  на  шматочки  кришта́лю,
Не  зберіг  ту  надійну  і  вірну  любов.
Не  повинно  так  бути,  я  добре  це  знаю,
Повертатись  туди  більш  не  хочеться,  знов.

Нехай  сніг  замітає  сліди  не  бажанні,
Я  не    хочу  більш  чути  порожні  слова.
Заморозив  мороз,  те  гаряче  кохання,
Посприяла  у  цьому  холодна  зима.

Я  весну́  почекаю  і  теплого  літа,
Коли  птах  заспіває  веселих  пісень.
Буде  днем  тим  ласкавим,  кохання  зігріте,
Закружляє  у  вихорі  знов  карусель.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821559
дата надходження 16.01.2019
дата закладки 16.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мрії

Я  у  мріях  блукаю  так  часто,
Там  ніхто  не  образить  мене.
Бо  всміхається  радісно  щастя
І  тікає  далеко  сумне.

Зустрічаюся  в  мріях  з  тобою,
Там  де  вишні  розкинули  цвіт.
Моє  серце  не  знає  більш  болю,
Переходимо  річку  у  брід.

Мої  мрії,  де  ти,  де  кохання,
Солов'їні  пісні  у  саду.
З  неба  зірка  всміхається  рання,
Коли  я  на  побачення  йду...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821343
дата надходження 14.01.2019
дата закладки 15.01.2019


Микола Серпень

Моя земле!

Моя  земле,  свята,  волошкова!
Краплі  маків  по  ній  там  і  тут.
Нам  тут  важко  ходити  в  оковах,
Вічно  прагнули  вирватись  з  пут!

Моя  земле,  в  полях  і  в  дорогах!
Квітне  поле,  дорога  блищить...
То,  чи  буде  нам  Томос  до  Бога?
Чи  єднання  з  ним  буде  ще  мить?

Все  своє  в  нас  -  і  муки,  і  радість,
То  чому  ж  до  них  ласий  так  світ?
Чому  наше  настільки  їм  важить,
Що  віки  гальмували  нам  зліт?

Хай  нам  воля  думки  розправляє,
Щоб  на  крилах  злетіли  цих  ми,
І  щоб  щастя  над  змученим  краєм
Зашуміло  своїми  крильми!

9.12.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821308
дата надходження 14.01.2019
дата закладки 15.01.2019


Микола Серпень

Вишиванка

Що  для  кожного  є  вишиванка?
Чи  то  образ  такий,  як  калина,
Чи  ознака  то  наших  світанків,
Чи  то  просто  -  душа  України?!

І  ні  що  не  докажеш  тут  «ваті»,
З  нею  скептики  наші,  як  в  ділі...
Коли  "вата"  нас  прагне    вбивати-
Вишиванки  найперші  в  прицілі.

То  наш  символ  святий  в  Україні,
Ми  його  бережемо  недремно.
Їм  затямить  потрібно  віднині:
Ми  своїм,  вільним  шляхом  ідемо!

В  ній  і  код  генетичний  відбився,
І  відбилась  в  ній  наша  душа.
Там  наш  ранок  росою  умився,
Й  за  майбутнім  у  світ  вируша!

Вишиванку  надівши  на  себе,
Кожен  з  нас  ніби  крила  надів  -
Відчуває  безкрайність  він  неба,
Й  силу  золота  спілих  хлібів!

14.01.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821309
дата надходження 14.01.2019
дата закладки 14.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моя любове ( слова до пісні)

Коханий  мій,  коханий  мій,тебе  чекаю,
Багато  мрій,  багато  мрій  я  в  них  літаю.
Хоч  хуртовина  за  вікном  і  сніг  лапатий,
Тебе  коханий  перед  сном,  хочу  обняти.

Приспів:
І  нехай  хоч,  що  буде  у  зиму  цю  сніжну,
Шепотітимуть  губи,  так  ніжно,  так  ніжно.
Притулюся  до  тебе  в  кохані  зіллюся,
Я  не  можу  без  тебе  я  в  серці  лишуся.


Коханий  мій,  коханий  мій,  моя  любове,
Ти  зрозумій,  ти  зрозумій,  цей  день  казковий.
Ти  будеш  завжди  у  душі  в  моєму  серці,
Не  відпущу  бажаних  мрій  в  очах  озерце.

Приспів:

Коханий  мій,  коханий  мій,  зима  так  сні́жить,
Твої  слова,  твоє  тепло,  голубить  й  ніжить.
І  не  страшні́́́  нам  хуртовини  ні  морози,
Хай  на  обличчі  лиш  від  щастя  будуть  сльози...  

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821073
дата надходження 12.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Володимир Шевчук

Сліди



Накриває  дорогу  і  ліс  
Білий  сніг,  мов  шматочки  паперу
І  сліди  на  холодній  землі  
Заховались,  закрилися  двері.  

Вихваляється  час  не  простий,  
Що  зима  розгулялася  знову…  
Як  дорогу  до  тебе  знайти,  
Моє  щастя  за  білим  покровом?  

В  такий  холод  блукав  не  один.  
Чую  відповідь  –  свист  буревію:  
Не  шукай  під  снігами  сліди  –  
Я  ж  у  серці  жаринкою  грію!  


05.01.2019  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820272
дата надходження 05.01.2019
дата закладки 06.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дивна фотографія вісімнадцять літ

Дивна  фотографія  вісімнадцять  літ,
Серце  ще  не  займане  і  душа  мов  цвіт.
Мрії  з  неба  зорями  світяться  згори,
Чистими  прозорими  їх  ми  зберегли.

Посміхалась  дівчина,  віяло  тепло,
В  церкві  ще  не  вінчана,  вірила  в  добро.
Десь  шукає  суджений  в  світі  ще  її
І  кохання  сонечком  заблищить  в  вікні.

Доторкнеться  радісно  серця  глибини
І  прилине  заздрісно  у  дівочі  сни.
Солов'їним  щебетом  голос  задзвенить
І  красивим  лебедем  в  небо  полетить.

Дивна  фотографія  вісімнадцять  літ,
Передасть  з  минулого  радісний  привіт.
І  нахлине  спомином  молодість  моя,
У  очах  закоханих  оживуть  слова...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820261
дата надходження 05.01.2019
дата закладки 06.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Цінуйте ту, що любить вас

Цінуйте  ту,  що  любить  вас,
Ту,  що  коханням  зігріває.
В  осінню  ніч,  в  зимовий  час,
Вона  вас  любить  і  чекає.

Віддайте  їй  своє  тепло,
Загляньте  в  очі  волошкові.
Підставте  вірності  крило,
В  них  стільки  ніжності  й  любові.

Десь  снігопад  кружляє  вальс,
Із  заметіллю  разом  в  парі.
Вона  ж  завжди  чекає  вас,
У  снах  так  часто  вами  марить.

Цінуйте  ту,  що  любить  вас,
Ту,  що  коханням  зігріває.
В  осінню  ніч,  в  зимовий  час,
Вона  вас  любить  і  чекає...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820083
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 05.01.2019


Любов Іванова

З НОВИМ РОКОМ!!!

[b][i][color="#42e009"][color="#0b2d7d"]Усі,  як  в  дитинстві  чекають  наближення  свята,
І  мають  доволі  надій,  і  великих  бажань,
Хто  ж  знає,  що  нам,  подарують  оті  поросята?
Хай  був  би  це  приріст  найкращих  людських  сподівань.

Нехай  принесуть  людям    спокій    і  мирні    світанки  ,
У  кожну  родину  -  повагу,  підтримку  й  любов.
А  ще,  щоб  здійснялись  бажання  любі  й  забаганки...
І  справи  від  влади  позамість  солодких  розмов.

Прийдешня  Свиня  має  Жовтою  бути,  як  сонце,
А  ще  -  Земляною,  цей  факт  зрозумілий  для  нас.
Нехай  Новий  рік  в  кожен  дім  і  у  кожне  віконце
Несе  те  безцінне,  що  має  вагу  повсякчас.

А  доля  нехай  всіх  купає  в  здоров"ї    і  щасті,
Врожайні  поля    одягає  ясна  сонцезлоть.
І  днини  прийдуть  у  життя  веселково-квітчасті,
Нехай  береже  нас  усіх  й  Україну  Господь!!

Від  щирого  серця  вітаю  усіх  з  Новим  роком!
Хай  буде  Вам  легко  на  різних  життєвих  стежках.
Долайте  шляхи  заповзятим,  упевненим  кроком
Тримайте  удачу  надійно  і    міцно    в  руках!![/color][/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819567
дата надходження 30.12.2018
дата закладки 03.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Океан надії

У  небі  хмари.  мов  молочні  ріки,
Пливуть  в  країну  щастя  і  добра.
З  любові  до  кохання  шлях  великий,
Відчути  на  собі  це  не  дарма.

Широкий  в  серці  океан  надії,
Його  не  перестрибнеш  просто  так.
Коли  збуваються  у  тебе  мрії,
То  не  тернистий  до  кохання  шлях.

І  виростають  за  плечима  крила,
Кохання  лебедине  у  душі.
Сьогодні  я  для  себе  знов  відкрила,
Що  цілу  вічність  гріють  нас  вірші.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819944
дата надходження 02.01.2019
дата закладки 03.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зима в віконце стукає до мене

На  дво́рі  тихо  падає  сніжок,
Неначе  казка  завітала  в  гості.
Стоїть  в  снігу  зажурений  стіжок,
Кохану  зачекався  хтось  на  мості.

Он  дітлахи  спускаються  згори,
Їм  весело  кататись  на  санчатах.
Зимі  радіють  навіть  снігурі
І  звірі  її  люблять  зустрічати.

На  поле  впало  біле  полотно,
Прибралися  ялинки  в  наречених.
І  сонце  з  неба  світить  мов  руно,
Зима  в  віконце  стукає  до  мене...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819777
дата надходження 01.01.2019
дата закладки 01.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Калейдоскоп кохання

Нас  осінь  у  кохання  зазиває.  
Зима  дарує  срібні  кришталі.
Весна  з  тобою  радо  зустрічає.
А  влітку  нам  співають  солов'ї.

Листок  осінній  падає  під  ноги,
Зима  сніжинки  посилає  нам.
Весною  в  серці  селяться  тривоги,
А  літо  спокій  посилає  снам.

Немов  калейдоскоп  кружля  кохання
І  дотиком  у  серце  попада.
А  з  неба  посміхнулась  зірка  рання,
Твої  слова  мені  передала...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819273
дата надходження 28.12.2018
дата закладки 30.12.2018


Наталя Данилюк

Мережива зими

Ці  крихкі  мережива  зими
На  шибках  освітлених,  навощених…
Шурхотить  патлатими  крильми
Свіжий  сніг  і  землю  припорошує  –

Ніби  пір’я  струшує  сова…
Ще  у  сховку  зіронька-провісниця,
Що  засяє  в  переддень  Різдва
Діамантом  у  короні  місяця.

Ще  не  видно  обрисів  доріг,
По  яких  царі  з  дарами  світлими
Побредуть,  протоптуючи  сніг,
Між  смерек,  що  витяглись  трембітами.

Ще  дрімає  в  теплому  гнізді
Мудра  казка,  ніби  сива  горлиця.
І  назустріч  давній  Коляді
Полем  йде  вагітна  Богородиця.

Ще  десь  там,  де  порухи  Різдва
Ледь  бринять,  як  перші  ноти  музики,
Добрий  Бог  зав’язує  дива
У  маленькі  кольорові  вузлики.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819416
дата надходження 29.12.2018
дата закладки 30.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Що не день, то новина

То  сніги,  а  то  відлига,
То  мороз,  а  то  дощі.
То  тріщить  на  річці  крига,
А  то  вітер  у  ночі.

У  природи  переміни,
Що  не  день,  то  новина.
То  справляє  іменини
І  від  цього  вже  хмільна.

То  буває  задрімає,
То  танцює  цілий  день.
Бо  такий  вже  норов  має,
То  наспівує  пісень.

Нам  її  не  зрозуміти,
Бо  вона  тут  головна.
Звеселить  буває  вітер,
То  притихне  і  одна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818974
дата надходження 25.12.2018
дата закладки 27.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Безцінний скарб

Я  мріяла  про  щастя  кожен  раз
І  кожен  раз,  його  у  мене  крали.
Весна  і  літо  зближували  нас,
На  жаль  з  тобою  ми  про  це  не  знали.

В  очах  світилось  небо  голубе,
А  у  моїх  ти  бачив  ясні  зорі.
Як  би  ж  ти  знав,  як  я  люблю  тебе,
В  твоїх  очах  топлюся  наче  в  морі.

Безцінний  скарб,  кохання  ніжний  дар,
Шукаємо  усе  життя  з  тобою.
І  летимо  у  простір,  мов  Ікар,
Для  нас  стає  цей  подвиг  дивиною...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819061
дата надходження 26.12.2018
дата закладки 27.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Феєрія зими

До  нас  завітала  зима,
Насипала  снігу  багато.
Трудилась  вона  не  дарма
Її  не  прийшлось  доганяти.

Феєрія  снігу  вгорі,
То  вправо  летить,  а  то  вліво.
На  гілках  сумні  снігурі,
Для  них  снігопад  ціле  диво.

Шапки́  одягнули  хати,
Викурюють  комини  люльку.
І  дують  холодні  вітри,
А  хмари  накинули  куртку.

Співає  вночі  заметіль
І  хриплі  доносяться  звуки.
Мабуть  не  солодко  і  їй,
Шепоче  мороз  про  розлуку.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818157
дата надходження 19.12.2018
дата закладки 20.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Доторкнусь кохана твоїх губ

Лине  тихо  ніжний  скрипки  звук,
Мабуть  то  зима  виводить  ноти.
Доторкнусь  кохана  твоїх  губ,
Вони  медом  змазані  солодким.

Упаду  з  тобою  в  забуття,
Хочу  в  ньому  бути,  як  найдовше.
І  скажу,  що  ти  моє  життя,
Я  без  тебе  жити  більш  не  можу.

Місяць  промінь  кинув  у  вікно,
Скрипка  в  ту  хвилину  заніміла.
А  довкола  біле  полотно,
То  зима  його  для  нас  стелила...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818322
дата надходження 20.12.2018
дата закладки 20.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

З Святом Святого Миколая!

Дорогі  мої  друзі!  

Я  всіх  хочу  привітали
З  святом  Святого  Мколая!
Бажаю  вам  міцного  здоров*я,  наснаги,  
Великого  щастя,  радості,  миру  і  злагоди,
Плідної  Музи,  нехай  збуваються  ваші  бажання,
Нехай  вас  всіх  береже  Господь!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818174
дата надходження 19.12.2018
дата закладки 20.12.2018


Віктор Ох

Мій критичний клекіт

Віталій  Назарук  
[i][b]«Лелечий  клекіт»  [/b][/i]
[i]Поезії[/i]
Книга  друга
[b]Луцьк[/b]
[u][i]ПрАТ  «Волинська  обласна  друкарня»[/i][/u]
[u]2018[/u]



                 Прочитав  другу  книгу  поезій  Віталія  Назарука  «Лелечий  клекіт»  і  в  черговий  раз  приміряюся  до  ролі  літературного  критика.  Проте  варто  означити    функціональні  межі  своїх  писацько-критичних  зазіхань.  Саме  слово  [b]Критика  [/b]всотувало  в  себе  декілька  значень.  Відразу  скажу,  що  Критика,  як[b]  судовий  розгляд[/b],  як  [b]вказування  недоліків[/b]  чи  як  [b]негативна  думка  про  що-небудь  [/b]─  мені  нецікава.  Тут  мені  пригадується  Чапекове*:  «Критикувати  -  значить  пояснювати  авторові,  що  він  робить  не  так,  як  робив  би  я,  якби  вмів.»  
         Мені  в  моєму  віці  більш  цінним  бачиться  Критика,  як  [b]мистецтво  проводити  аналіз,  розбір[/b],  або[b]  обговорення  чого-небудь  з  метою  дати  оцінку[/b],  як  [b]особисте  враження[/b]  чи    [b]міркування[/b].
       І  такий  підхід  є  більш  корисним  для  літературного  процесу.
На  мою  думку,  під  час  діалогу,  обміну  враженнями  від  прочитаного,  (побаченого,  почутого)  і  виробляються  уподобання,  літературні  закони,  нові  категорії  і  форми  сприйняття  літературної  творчості,  як  для  тих,  хто  пише,  так  і  для  тих,  хто  читає  (переважно,  це  одна  і  та  ж  публіка).
       В  книзі  пана  Віталія  представлено  два  розділи  ─  по  150  сторінок  пейзажної  і  філософської  лірики.  На  кожній  сторінці  3-5-стопний  вірш.  Папір  і  друк  якісні,  художнє  оформлення  приємне.  Тираж  ─  100  примірників  (як  завжди  ─  лише  для  друзів  і  знайомих).
       Збірка  містить,  по  суті,  зображувальну  лірику,  як    описову  ─  в  першому  розділі  (пейзажну),  так  і  оповідну  ─  в  другому  розділі,  насиченому  авторськими  роздумами  (часом  з  алегоричним  чи  символічним  значенням).  
     Цей  жанровий  розподіл  в  більшості  випадків  умовний.  Бо  в  віршах-пейзажах  часто  ховається  якийсь  розмисел,  а  в  віршах-роздумах  фігурує  пейзаж.
       Ось,  наприклад,  вірш  «ВІД  ЗИМИ  ДО  ЗИМИ»  з  першого  розділу.  Швидкими  і  яскравими  мазками  в  ньому  змальовано  поля  і  працюючих  людей  в  різні  пори    року.  Але  окрім  пейзажної  картинки  тут  присутні  і  роздуми  про  своє  життя,  і  побажання  миру  для  рідного  краю.

   [i]  Я  не  знав  що  живу,  я  не  знав,  як  належало  жити,
     Я  не  вірив  ніколи,  що  різні  бувають  літа.
     Я  дивився  щороку,  яке    колосилося  жито,
     Коли  з  чорного  в  зелень  вдягалася  нова  весна.

     Наступала  весна    і  народ  працьовитий  у  полі,
     Буряки  у  рядках  і  засіяні  Богом  льони.
     Де  співали  серця,  і  душевні  гоїлися  болі,
     Набиралися  сили  босоніж    до́ньки  й  сини.
…………………
   Боже,  рік  нам  пошли,  щоб  без  воєн,  додай  нам  спокою.
   Щоб  Хрещенська  вода  Україні  умила  лице.
   Щоб  готові  завжди  ми  були  за  святиню  до  бою,
   Але  град,  щоб  не  падав  ніколи  на  землю  свинцем…[/i]
                       («ВІД  ЗИМИ  ДО  ЗИМИ»  стор.34)**

       А  у  вірші  «ГОЛОВНЕ  У  ЖИТТІ»  з  другого  розділу  (філософського)  роздуми  про  швидкоплинність  життя  спираються  на  пейзаж.

     [i]Лист  спадає  з  осінніх  дерев,
     Хоч  ще  літо  ─  в  душі  уже  осінь.
     І  такий  мене  смуток  бере,
     Що  вже  сніг  засрібливсь  у  волоссі.[/i]
               («ГОЛОВНЕ  У  ЖИТТІ»  стор.226)

             Читаючи  пейзажну  лірику  Віталія  Назарука    мені  раптом  пригадалася  поезія    [i]шань-шуй[/i].  Цей  жанр  віршів-пейзажів  набув  широкого  розповсюдження  у  Китаї,  у  рамках  філософсько-естетичної  концепції  шань-шуй  ("гори-води").  Тисячі    віршів  описували  одне  і  теж  ─  гори,  скелі,  потоки,  хмари,  туман  -  сакральні  елементи  китайського  космосу,  що  символізують  чоловіче  та  жіноче  начало  інь  і  ян,  а  також  їх  взаємовплив.  Віталій  Назарук  в  своїй  пейзажній  ліриці  пропонує  власний  букет    уявлень  і  символів  про  світ  природи.  Це  вітер  і  хмари,  туман  і  дощ,  поле  і  луг,  сад  і    ліс,  дерева  і  квіти,  пори  року,  день  і  ніч,  світанок  і  сутінки.  Про  кожен  з  цих  елементів  поетового  макрокосму  і  їх  співдіяння  ним  написано  по  декілька  віршів.

   [i]  Мовчала  ніч,  лиш  миготіли  зорі,
     Під  ранок    просипалися    півні.
     Туман  пінився,  наче  хвилі  в  морі,
     Холодні  роси  ще  були  у  сні.

     Схід  посвітлів,  немов  лице  красуні.
     І  дві  хмаринки  парою  були.
     Пташки  заворушились  в  стрісі  в  клуні.
     В  повітрі  чувся  запах  ковили.[/i]
             («РАНОК»  стор.27)

     [i]Зірка  засвітилася  ранкова,
     Місяць,  як  розігнута  підкова…
     Пухкали  потроху  димарі,
     Ранок  починався  на  дворі.
     Ще  чорніли  вікна  попід  ранок,
     Просинався  виспаний  світанок.
     Морозець  сміявся  після  ночі,
     Ніч  ховала  свої  зорі-очі.[/i]
           («РАНКОВА  ПОРА»  стор.43)

     В  віршіх  Віталія  Назарука    знаходимо  підтвердження  міркування  про  те,  що  пейзажна  лірика  ─  умовна  назва  ліричного  жанру,  в  якому  йдеться  про  художні  переживання  природи,  олюдненої  та  одухотвореної.

     [i]Потрохи  сутеніло  на  дворі,
     Та  через  сніг  було  ще  біло  –  біло.
     Зривали  горобину  снігурі,
     І  димом  з  коминів  тепло  диміло.

     Легенький  сніг  периною  лягав,
     Синички  доїдали  свіже  сало,
     Мороз  мовчав,  а  вітер  наче    спав,
     У  хмарах  небо  зорі  заховало.

     Сніжинка  раптом  впала  на  брову,
     Неначе  настромилася  на  вила,
     Ліпили  діти  бабу  снігову,
     Ніч  підтюпцем    до  заходу  спішила…[/i]
               («ЗИМОВІ  СУТІНКИ»  стор.83)

                 В  віршах  з  розділу  філософської  лірики  є  чимало  мудрих  думок.  Проте,  і  сам  поет  не  забуває,  що  будь-яка  мудрість  відносна,  а  вічної  істини  -  немає.  В  цьому  короткому  огляді  поетичної  збірки  неможливо  відтворити  весь  спектр  почуттів  викликаних  читанням  поезії.  А  простий  переказ  ліричного  вірша  вже  сприймався  б,  як  звичайна  інформація  і  не  передавав  би  моєї  специфічної  настроєвості,  як  читальника.
         Відзначу  лише,  що  всі  вірші  Віталія  Назарука    написані  від  першої  особи,  автор  присутній  в  кожнім  вірші.

   [i]  Роки    переплелися    у    літа,
     Вже    сонце    до    спочину    шлях    шукає.
     Проте    душа    жива    і    точно    знає,
     Що        є    вона    і    що    вона    жива…[/i]
               («А  ЗОРІ  СЯЮТЬ»  стор.266)

     І  ще  варто  відмітити  авторське  самозаглиблення  з  метою  самовдосконалення,  при  якому  поет  залишається  на  самоті  зі  своєю  свідомістю.  А  інтегруючою  думкою  поезій  цього  розділу  є  намагання  аналізу  свого  життя,  підведення  попередніх  підсумків  прожитих  днів.

     [i]Ні!  Ще  не  все…  Повірте!  Ще  не  все
     Я  встиг  зробити  на  віку  своєму!
     Життєвий  вітер  може  принесе,
     Ще  не  пророслу  долину  зернину.[/i]
           («ЗЕРНИНИ  ДОЛІ»  стор.158)

             Особистість  поета  ,  його  душа,  оформлена  в  рамки  рим,  співзвуч  букв  і  мелодійність  рядків  висловлена  в  своєрідному  поетичному  кредо  ─
[i]
               [b]    ЩО  ГОЛОВНЕ  В  ЖИТТІ[/b][/i]
   [i]  Неначе  є  пошана  від  людей,
     Родився  син  і  є  чудові  внуки.
     А  в  голові  є  тисячі  ідей.
     Лисий  давно.  Та  не  ношу  перуки…

     Люблю  жінок  і  ще  горілку  п’ю.
     Від    цього  не  втікаю  і  понині,
     Усе  своє    життя  –  життя  люблю,
     Радію,  що  родився  в  Україні.[/i]
                 (стор.222)

----------------------------------

*Карел  Чапек  ─  чеський  письменник.
**  –  в  дужках  номер  сторінки  в  збірці.

               12.12.2018
                                                 
                               Євмен  Бардаков

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818069
дата надходження 18.12.2018
дата закладки 18.12.2018


АнГеЛіНа

Потреба

І  весь  світ  зупинився,  напевно,
Тут,  під  покривом  мертвих  снігів,
Між  хурделиць  таких  навіжених
Він  навічно,  мабуть,  занімів

Весь  замерзлий  і  зблідлий…  Нещасний!
Геть  сховався  в  холодну  зиму,
От  його  б  пожаліти!..  А,  власне,
Чи  так  справді  погано  йому?

Чи  під  біло-безколірним  небом
Він  насправді  страждає?..  О,  ні!
Це  його  безумовна  потреба  –
Відпочити  від  всіх  і  від  себе
В  мовчазному  грудневому  сні.

                                                                 14.ХІІ.18.

P.S.  Одкровення  
Позавчора  на  мене  вкотре  напала  ностальгія  і  я  вирішила  зайти  на  цей  сайт  почитати  свої  старі  вірші  та  коментарі  моїх  друзів.  Це,  як  завжди,  викликало  у  мене  багато  почуттів,  і  навіть  сльози...  І  цілком  можливо,  що  саме  через  це  до  мене  прийшло  натхнення  (вперше  за  більше  ніж  5  (для  мене  це  дійсно  страшна  цифра)  років),  щоб  написати  новий  вірш.
Відчуття  після  цього  у  мене  після  цього  були  досить  суперечні.  Адже,  по-перше,  це  ейфорія  від  того,  що  у  мене  нарешті  з'явилося  і  вийшло  те,  чого  не  було  стільки  часу!  А  по-друге,  це  сум  і  навіть  у  деякій  мірі  страх  того,  що  цей  новий  вірш  -  не  показник  того,  що  в  моїй  душі  щось  знову  прокинулося...
Врешті,  я  вирішила  викласти  вірш  на  цей  сайт,  і  дуже  сподіваюся,  що  серед  читачів  будуть  і  мої  колишні  тутешні  друзі,  і  в  них  у  пам'яті  оживуть  приємні  спогади  пов'язані  зі  мною...  :)

P.P.S.  Якщо  хтось  захоче  перейти  на  мою  персональну  сторінку  подивитися  (або  згадати),  що  я  за  людина  -  знайте,  що  я  вже  не  дев'ятикласниця,  а  студентка  4  курсу  :)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817823
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 17.12.2018


Олекса Удайко

НЕ ОСКВЕРНИ КРИНИЦЮ

[i]        Квиток  на  щастя  -  в  кишені,
       а  ключ  від  нього    -  
       в  руці  у
       Бога...        [/i]                                            
             
[youtube]https://youtu.be/tBz-FW3hPcw
[/youtube]

[i][b][color="#48077a"]Хотілося  б  напитися  води?..
Джерельної...  Холодної...  До  зливу…
Хутчій  –  у  ліс,  до  явора  ходи:
ручай  з-під  нього  в’ється  боязливо…

Свої  козацькі  вуса  оброси
і  пий  упохват,  шебсько,  до  одухи  –
нехай  спаде  з  душі  жага  роси...
Й  не  смій  питущого  тягнуть  за  вуха!

А  спрагу  загасив  –    свою  данину  дай
тому,  хто  змайстрував  оту  криницю,
хто  показав  тобі  отой  ручай,
де  ти  напивсь  джерельної  водиці.

...У  всьому  головою  є  вода,
та  не  усе  змивається    водою:  
коли  тебе  зневажать  –  не  біда,
біда  –  коли  зневажиш  сам  собою.

І  той  природний  дар  не  оскверни  –
не  гань  святинь,  де    душам  є  волого:
хоч  благодать  приходить  в  райські  сни,
ключі  від  раю  –  у  руці  у  Бога.[/color][/b][/i]

14.12.2018.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817545
дата надходження 14.12.2018
дата закладки 15.12.2018


Леся Утриско

Ох, як то весело було

Шумить,  снігами  завиває,
А  я  в  домівку  повертаю
У  чуднім  сні,  не  наяву,
Снігами  білими  знов  йду
В  свою  оселю,  де  батьки.
Де  баба  з  дідом  вже  старенькі,
А  ми  ще  діти-  так  маленькі:
І  огортає  враз  тепло,
І  час,  де  весело  було  -
Дід  колотив  із  моркви  юшку,
А  баба  різала  нам  грушку.
Варила  борщ  на  кухні  мама
І  веселилась  разом  з  нами,
І  батько  сніг  повідгортав,
А  він  все  падав,  тай  лягав
На  чисту  душу,  що  в  дитини.
Шукаю  нині  тої  днини
І  того  снігу,  тих  морозів,
І  щастя  того  -  наче  грози,
Минуло...  наче  й  не  було
І  десь  життя  вже  відцвіло.
Біжить  за  обрій...  не  огляне
Лише  у  сни  мої  загляне  -  
І  я  щаслива...  хай  це  сон,
Хай  незакінчена  година,
А  в  ній  уся,  свята  родина,
І  тепла  хата,  і  добро  -
Ох!  Як  то  весело  було...

(С)  Леся  Утриско

Картина  Олег  Шупляк

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817480
дата надходження 14.12.2018
дата закладки 14.12.2018


Ганна Верес

Майдан – це перемога, чи поразка?


Майдан  –  це  перемога,  чи  поразка,  –

Думки  снують-хвилюють  кожен  раз,  –

Коли  вдягла  та  ж  сама  влада  маски,

То  Крим  «здала»,  тепер  «здає»  Донбас?


Майдан  для  України  –  це  феномен.

Народ  стає  тоді,  мов  моноліт,

І  землю  власну,  й  воленьку  боронить,

За  це  його  й  шанує  білий  світ.


Непереможний  він,  коли  є  віра

І  віддані  землі  своїй  сини.

Лиш  історичний  час  це  перевірить,

Хто  вийде  переможцем  із  війни.


Майдан  –  це  не  лише  красиве  слово:

Один  за  всіх  де  й  всі  за  одного,

Народовладдя  це  свята  основа.

Ніхто  й  ніколи  не  здола  його.
2.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817477
дата надходження 14.12.2018
дата закладки 14.12.2018


Людмила Васильєва (Лєгостаєва)

Розривала листи

Розривала  листи  на  клапті,  на  шмаття,
На  смужки  і  уривки  паперу…
Все  брехня  на  брехні.  Отаке  відкриття!
І  незламність  кохання    –  химера.

А  зима  тріскотіла  дровами  в  печі,
І  гілками  дерев  на  морозі.
Отаке  відкриття  я  зробила  вночі
На  слизькому  будинка  порозі!

Двері  навстіж.  Заходь,  люта  зимо,  в  мій  дім
Я  й  сама  холодніша  за  кригу,
Постели  мені  ліжко  на  рівно  сто  зим,
Я  засну  на  перині  зі  снігу.

Замуруй,  зачаклуй  мій  будинок  сумний,
Вже  не  маю  на  кого  чекати,
Двері-  вікна  сховай.  Хай  палац  крижаний
Не  впускає  сторонніх  до  хати.

А  уривки  листів  завірюсі  віддай,
Та  вже  знайде,  що  з  ними  робити
Там  від  слів  лиш  склади,    тож  читай  чи  співай,
Можеш  вголос,  як  мантри    їх  вити.

На  сто  років  забутися…  Я  залюбки,
В  цьому  випадку,  що  буде  краще?
А  листи  вже  не  склеїти,  як  і  друзки
Від  кохання  сімейної  чаші.

*літературний  герой  не  має  відношення  до  автора  (пояснення    на  прохання  чоловіка)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817465
дата надходження 14.12.2018
дата закладки 14.12.2018


Ганна Верес

Ой, то не вітер поміж гіллям свище (Слова для пісні)

Ой,  то  не  вітер  поміж  гіллям  свище  –
То  посивіла  матері  душа,
Упала  пелюстками  попід  вишні,
Неначе  чайка,  б’ється  і  кигиче,
На  цілий  світ  про  біль  свій  сповіща.

Її  ридання  шириться  довкола,
Схилило  травам  голови  униз,
Бо  ж  не  чекала  горенька  такого,
Й  ця  рана  не  загоїться  ніколи:
Синок  не  повернувся  із  війни…

Матуся,  ніби  пташечка  безкрила,
Що  лет  спинила  й  пада  стрімголов,
Адже  біда  зненацька  землю  вкрила,
Неначе  подих  раптом  перекрила,
Бо  пролилась  її  синочка  кров…

Та  час  настане  і  вітри  притихнуть,
Розвіються  війни  густі  дими,
І  Україна  буде  вільно  дихать,
Уп’ється  кров’ю  всенародне  лихо,
Й  настане  літо  посеред  зими.
10.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817440
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 14.12.2018


Ганна Верес

Сьогодні знов…

У  траур  вкотре  осінь  одяглася,
Проводячи    синів  в  останню  путь,
А  ще  ж  недавно  нам  Москва  клялася,
Що  будем  жити  в  дружбі  ми  й  без  пут.  

Сьогодні  знов  по  ЗСУ  стріляли,
І  вкотре  не  почув  боїв  тих  світ.
Нікому  не  болить,  скількох  поклали.
А  це  ж  не  просто  діти  –  кращий  цвіт.

Сьогодні  знов  поранений  і…  вбитий…
У  «Книгу  пам’яті»  упишеться  ім’я…
Сльозами  очі  матінки  залиті…
У  траурі  всі  рідні  і  сім’я…

Та  ще  зоря  зненацька  з  неба  впала,
Мов  рятувать  збиралась  вояка.
Й  згубилась  над  донецькими  степами…
А  може,  «Град»  російський  налякав?!

Як  добре,  що  війни  нема  на  небі!
Такі  закони  нашого  буття.
Немає  у  рашистах  там  потреби,
А  зорі  там  для  вічного  життя!
10.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817437
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 14.12.2018


Валентина Малая

РІК ІДЕ, ЩЕ Й КАБАНЯЧИЙ

[color="#6a00ff"][i][b]
Десь  зі  Сходу,так  ледачо...  РІК    іде  ,ще  й  кабанячий…
Льохів,свиней,кабанців,  хряків  ,дзіків    і  кнурів
Рохів,пацьок,свинюків,ринд,чечугів  ,ландрасів.
Це  міцні  тварюки  й  сильні,мають  товсту  шкуру  й  спини.

Свиноматки  і  самиці  ,свійські  й  дикі,як  годиться…
Вепрі-дикі  кабани,кабанюги…Хто  ВОНИ???
Все  їдять,що  не  поставиш…Кличуть  їх:  «Паць-паць!»
Проґавиш-вимажуть  усе  на  світі,що  не  знатимеш  де  дітись.

Рила  риються  в  багнюці…Ні!Не  просяться  на  руці…
«Хро-хро-хро!»-  чи  зле,чи  мирне???Взагалі-тварина  смирна.
І  піддатлива  людині,витривалі  й  скороспілі…
І  продукт  то  є  високий,натуральний,в  різні  строки!

Знаний  на  усій  планеті.Подивись  у  інтернеті…
НАШ  ЦЕ  РІК,  хоч  стій,хоч  скач…УКРАЇНСЬКИЙ!    І  не  плач!
Свині  –наглі  і  крикливі,лізуть  до  корита  сміло  …
Словом,хочуть  бути  ситі,  ..Їжу  хрокам  =  не  жаліти!

Лише  будьте  обережні,  не  будьте  ледачі…
Бо  залізуть  …в  хату,в  душу…  рила  поросячі…
Їх    приплод    росте  миттєво  від  харчів  і  бруду…
Аби  було  з  ними  гарно  і  простому  люду…

Тримай  бісер  в  своїй  жмені  і  стули  долоню,
Щоби  сходу  не  потрапить  в  кабанчу-полоню.
Скрізь  і  всюди  правду  бачте  ,що  ще  говорити
Не  свинячте-поросячте-    ВИ  Ж  ГОСПОДНІ  ДІТИ!!!
13.12.2018р.

[/b][/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817395
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 14.12.2018


Леся Утриско

Маруська ( Гумореска)

Обіймає  нині  Стефко  ввостаннє  Марусю,
Сльози  котіт  сі  ріков,  а  я  лиш  сміюсі.
Сів  си  в  кучи,  коло  неї-  заглідає  в  вочи,
А  свиня,  як  та  дурна,  чуть  з  шкіри  не  скоче.  
Натігнув  ї  дивний  чепчик,  червоний,  як  комин,
І  так  виє,  ніби  встік,  селом  лине  гомін.
-  Боже,  Стефку,  подиви  сі  шо  вна  бульби  зіла,  
А  він  каже:  -  Цілий  рік  вна  ми  душу  гріла.  
Але,  Стефку,  солонину*  різав  би  с  шматками,
Пирогів  пісних  не  хочеш,  і  но  зи  шкварками.  
Кобасу,  туту  жи  в  смальцю,  метеш  аж  до  гику,
Кожен  вечір  так  смакуєш,  жи  маю  музику.
Кажду  ніч  ми  так  весело,  як  би  зів  їс  бобу,
Або  то  від  кобаси...  чи  маєш  хоробу?  
Таке  враження,  жи  єйці  затухли  в  коморі,
А  бо  хтось  сі  моцно  всрав  на  нашій  оборі.    
Шинка,  смалець,  цибулині,  часник  з  огірками
Або  ріжеш  свиню  нині,  або  йди  до  мами...
Кум  прийшли,  ножі  принесли,  усьо  причандалля,
А  Маруська  з  моім  Стефком  в  кучи,  як  та  краля.
Так  бидвоє  заводили,  як  вовки  на  зорі,
Всі  коти  сі  поховали  у  старій  коморі.  
Випив  кум  із  горя  чвертку,  ліг  си  у  солому,
Три  дні  різали  Маруську,  не  ішов  додому.
І  коптили  і  варили,  шинки  розбирали,
Так  си  бидва  догодили,  мало  не  сконали.
Дух  свинячий  пах  селом,  патики  шкварчали,
Всі  виндзарні  вже  пихтіли,  бо  Різдва  чекали.
Треба  Стефку  спорядити  свинячі  букети  
Діти  тоже  їсти  хочут,  нема  чо  тужити.  

Солонина  -  сало.  

(С)  Леся  Утриско

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817389
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 14.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У ніч на Андрія

Мете  біленький  сніг  в  вікні,
Немов  зерно  хтось  сіє.
Згадалося  в  думках  мені,
Гадання  на  Андрія.

Смачні  пеклися  пампушки,
Варенички  варились.
В  печі  кипіли  галушки.
У  ніч  свічки  палились.

На  небі  вже  зійшла  зоря
І  почалось  гадання.
Побачив  хтось  богатиря,
А  хтось  палке  кохання.

Вгорі  висіла  калита́́,
Її  вкусити  треба.
В  різні  боки  вона  хита,
А  в  ній  така  потреба.

Дзвеніли  співанки  гуртом
І  саме  на  Андрія,
Дружив  собака  із  котом,
В  дівчат  збувалась  мрія.

Чию  пампушку  першу  з'їсть,
Сірко  чи  Мурчик  швидко.
До  того  завітає  гість,
Промовить  їй  "лебідко..."

Зима  трусила  білий  сніг,
У  день  той  кожен  мріяв.
Це  свято  радісне  для  всіх,
Первозванного  Андрія.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817384
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 14.12.2018


Ганна Верес

Прийшла пора прозріти

Приносить  кожен  день  свої  новини,
Частіш  тривожні,  іноді  гіркі:
То  з  Україною  Донбас  рве  пуповину,
І  ллється  кров  її  захисників.

Країну  нашу  хоче  розірвати
Москва,  забувши  про  сумління  й  гріх.
Слугує  Раші  недалека  вата,
Рабами  ладна  впасти  на  поріг.

Людці  навіки  ці  в  совку  лишились,
І  заробляють  на  чужих  життях,
Чи  то  у  дурні  назавжди  пошились,
Чи  й  досі  жить  не  вміють  без  вождя?

І  боляче  мені,  й  людей  цих  шкода,
Адже  прозріть  давно  прийшла  пора…
Повернення  назад  нема  й  в  природі.
Ця  мудрість  вічна,  хоч  уже  й  стара!
16.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817240
дата надходження 12.12.2018
дата закладки 12.12.2018


Леся Утриско

Ну а може то зима

Збожеволів  нині  вітер  -
Так  мете,  що  слів  нема,
Насадив  біленьких  квіток...
Ну  а  може  то  зима?

Разом  з  ним  танцює  в  танці,
Розсипає  пелюстки,
Всіх  збере  докупи  вранці,
Та  нанизає  нитки.

Оксамити  із  бурштином  
І  корали  снігові,
Шити  буде  із  сатину
Сорочки  собі  дзвінкі.

Вишивай  красуне  землю,
Тай  по  білому  біли,
Доторкни  намиста  щемно,
Намистини  кинь  згори.

Бісерини  сій  по  полю,
Хай  весною  цвіт  зійде,
Відпусти  себе  на  волю
І  зомлій  хоч  де-  не-  де.

У  лісах,  в  садах  казкових,
У  суцвітті  матіол,
Сни  насни  такі,  чудові,
У  багатті  дивних  зол...

(С)  Леся  Утриско

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817238
дата надходження 12.12.2018
дата закладки 12.12.2018


Галина_Литовченко

ВЕЧІРНІЙ СНІГОПАД

Вечірній  снігопад  відваджує  від  сну,  
цяткує  шибу  зграями  сніжинок,
господарці  зимі  під  сосонку  рясну
наносить  кучугуру  на  зажинок.

Приховує  стежки  в  безлюдному  дворі,
зірки  раніш  засунув  у  кишені.
Під  світло  ліхтаря  злетів  пухнастий  рій  –  
метеликами  пурхає  у  темінь.

В  захоплені  чолом  тулюся  до  вікна,
дивлюся  на  оте  грудневе  диво.  
Хай  вибачить  моє  відступництво  весна,
бо  взимку  теж  буваю  я  щаслива.  
11.12.18
(фото  з  інтернету)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817233
дата надходження 12.12.2018
дата закладки 12.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В моєму серці залишився ти

Не  змиє  дощ  закохані  сліди,
Вночі  не  заморозять  їх  морози.
В  моєму  серці  залишився  ти,
Й  мої  холодні  на  обличі  сльози.

Живуть  ті  відчуття  весь  вік  в  мені,
Не  стерти  їх,  не  викинути  з  долі.
Коли  на  небі  з'являться  вогні,
Тоді  я  привітаюся  з  тобою.

Думками  я  скажу  тобі  люблю,
Думками  розкажу,  що  так  страждаю.
Про  тебе  пам'ять  в  серці  бережу,
Ти  не  повернешся  до  мене,  знаю...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817202
дата надходження 11.12.2018
дата закладки 12.12.2018


Ганна Верес

Поет – душі людської зодчий

Я  не  люблю  розмов  про  все  і  ні  про  що,
А  хочу  словом  запалити  очі,
Серця  зачарувати  всім  віршом,
Адже  поет  –  душі  людської  зодчий.

Я  не  люблю  зарозумілих  фраз,
Бо  тільки  простота  –  найбільша  цінність  –
Цьому  навчав  Великий  наш  Тарас.
Писати  просто  маю  в  собі  смілість.

Я  не  люблю,  коли  туманяться  думки,
І  їх  не  кожен  може  зрозуміти…
Поезія  повинна  жить  віки,
Дорослі  щоб  впивались  нею  й  діти.
2.10.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817047
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Віктор Ох

ЖІНКА-ОСІНЬ (V)

Ех,  яка  пісня!
[youtube]https://youtu.be/yGtUeDEYn7Q[/youtube]
Музика  і  виконання  ─      Віктор  Шмигло
Слова  ─    Ніна  Третяк
------------------------------------
Непомітно  переспіло  стигле  літо.
Сиві  хмари,  як  отари,  побрели,
Небо  щедрими  дощами  перемито,
Хризантеми  пізнім  щемом  зацвіли.
Промайнули  юних  років  ноги  босі,
Загубилися  в  бурштиновій  росі,
І  вже  впевнено  ступає  жінка-осінь,
Зріла  жінка  в  помаранчевій  красі.
                                 Приспів:
Жінка-осінь,  жінка-осінь  –  це  про  тебе,  
Бо  вже  осінь  надійшла  в  твоїм  житті.
У  очах  твоїх  висока  світлість  неба,
А  в  волоссі  павутинки  золоті.

Прислухається  земля  до  її  кроків,
Злотосріблом  покриваючи  сліди.
Жінка-  осінь  у  короні  мудрих  років,
Діти-внуки  –  золоті  її  плоди.
Повела  її  дорога  до  світання,
Де  зачаєне  невипите  тепло,
Жінка-осінь  переповнена  коханням,
Як  цілюще  невичерпне  джерело.

                         Приспів:
Жінка-осінь,  жінка-осінь  –  це  про  тебе,  
Бо  вже  осінь  надійшла  в  твоїм  житті.
У  очах  твоїх  висока  світлість  неба,
А  в  волоссі  павутинки  золоті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817044
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Віктор Ох

Стежина (V)

Нову  пісню  на  слова    Миколи  Серпня  виконує  Володя  Охріменко.
[youtube]https://youtu.be/Vt26jyzROvI[/youtube]
-----------------------

Казала  мати,  ніби  в  сні...
Казала  мати:  «Час  вже  сину
Свою  вже  пісню  навесні,
Свою  в  житті  шукать  стежину!»

І  я  пішов,  і  спотикався,
І  скільки  раз  збивав  я  ноги,
Та  дуже  швидко  сам  дізнався  -
Немає  легкої  дороги!

Не  раз  додому  завертав,
Щоб  трохи  нових  сил  набратись.
Синці  від  рідних  я  ховав,
Все  їм  старався  посміхатись.

І  спотикайсь,  не  спотикайся,
Хіба  в  житті  одна  дорога?!
Я  добре  в  будні  постарався,
Знайшов  свою  стежину  строгу!

А  потім  в  батька  запитав:
«Скажи  мені  по  правді  тату,
Чи  я  на  ту  стежину  став,
Чи  зможу  бути  там  багатим?»

І  батько  тихо  відповів,
Ніколи  він  не  був  горластим:
«Коли  є  щастя  взагалі,
Нащо  тоді  тобі  багатство?!»

І  хай  колись  я  спотикався,
З  теплом  все  згадую  родину,
Бо  для  людей,  як  не  старався,
Від  рідних  чув  лиш  «Добре  сину!»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816549
дата надходження 06.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Ганна Верес

Рай і на землі бува

Іду-пливу  поміж  людей,
Життєві  сходинки  долаю,
Щоденне  щире  «Добрий  день!»
Собі,  як  данину  збираю.

Здавалось  би,  прості  слова,
Але  ж  лягають  як  на    душу!
Ба,  рай  і  на  землі  бува,
Тому  й  життя  любити  мушу!
14.04.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816934
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Любов Іванова

ПРОШУ, ВСПОМИНАЙ ОБО МНЕ

[b][i][color="#2f04c9"][color="#c90459"]П[/color]-амять  сыграла  со  мной  злую  шутку,
[color="#c90459"]Р[/color]-ежет  по  сердцу  и  рвет  на  куски.
[color="#c90459"]О[/color]-х  бы  вернуться  туда  на  минутку,
[color="#c90459"]Ш[/color]-кольной  любви  своей  видеть  ростки.
[color="#c90459"]У[/color]-лицу  нашу  и  белые  платья

[color="#c90459"]В[/color]-ишни    в  цвету  и  метель  лепестков.
[color="#c90459"]С[/color]-нова  почувствовать  радость  объятья,
[color="#c90459"]П[/color]-ервую  в  жизни  охапку  цветов...
[color="#c90459"]О[/color]-тчий  там  дом...  и  разбитое  сердце,
[color="#c90459"]М[/color]-амин...  за  позднее  время  упрек,
[color="#c90459"]И[/color]-  гром  мелодий  немыслимых  герцев
[color="#c90459"]Н[/color]-очи  без  сна,    губ  и  рук    твоих  шелк.
[color="#c90459"]А[/color]-  вот  теперь  когда  годы...    и  опыт
[color="#c90459"]И[/color]-волга  снова  поет    у  реки,

[color="#c90459"]О[/color]-чи  напротив  и  твой  милый  шепот,
[color="#c90459"]Б[/color]-удто  у  сердца    в  груди  мотыльки.
[color="#c90459"]О[/color]-сень  уже  обнимает  за  плечи,

[color="#c90459"]М[/color]-еньше  оттенков  в  ней,  меньше  огня,
[color="#c90459"]Н[/color]-е  отпускай,  не  забудь  наши  встречи,
[color="#c90459"]Е[/color]-сли  любил  ты  и  вправду  меня...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816914
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не губись серед зими ( слова до пісні)

Знову  прийшла  зима,  падає  сніг  у  долоні,
А  у  твоїх  руках,  ніжні  троянди  червоні.
Ти  їх  несеш  мені,  щастя  в  душі  відчуваю,
Чую  слова  твої,  кохаю  люба,  кохаю.

   Не  губись  я  шепочу  тобі,
   Не  зникай  я  молю  не  треба.
   Нехай  будуть  щасливими  дні,                  
   Нехай  світить  зорями  небо.

Гріють  серця  почуття,  лагідним  поцілунком,
В  зиму  любов  поверта,  ніжності  подарунком.
Очі  мов  зорі  твої,  сяють  яскравим  блиском,
Білі  сніжинки  зима,  сипе  немов  намисто.

     
   Не  губись  я  шепочу  тобі,
   Не  зникай  я  молю  не  треба.
   Нехай  будуть  щасливими  дні,                        
   Нехай  світить  зорями  небо.

Нам  не  страшні  холоди,  нам  не  страшні  морози,
Лиш  би  був  поруч  ти  і  не  текли  з  очей  сльози.
Буду  в  обіймах  твоїх,  любий,  коханий  грітись,
Дякую  радо  зимі,  допомогла    зустрітись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816902
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Ніна-Марія

Холод розлуки…



Чомусь  так  лунко  впав  на  землю  сніг.
Він,  ніби  постріл,  наглий  серед  ночі.
Ступаю  я  на  крижаний  поріг,
Де  холодно  розлука  зирить  в  очі.

Кохання  чую  запах  ще  п"янкий,
Від  нього  тінь  густа  лягла  розлого.
Спиваю  трунок  спогадів  терпкий,
В  моїм  житті  не  буде  вже  такого...

Хурделить  люто  за  вікном  зима.
Я  хоч  у  мріях  пригорнусь  до  тебе.
Нічого  в  світі  вічного  нема,
Лиш  ти  і  я  -  й  між  нами  синє  небо...

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQu2euVoeCU9UrviuOhIVsOmuUHPPRQq2zVS2pKW1j_FTS6ZtPRsQ[/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816896
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Леся Утриско

Цей Мадрид

Цей  нічний  неповторний  Мадрид
У  вогнях,  перехресних  з  туманом,
Листопадом,  жагучим  навзрид,
Цілуватиме  п’янко  румяном.

Цілуватиме?  Ні  -  вже  цілує,
Обіймає,  хмеліє,  мовчить,
Запашілий,  вітрами  мандрує,
Поцілунком  жагучим  болить.

Так  замріяно  дихає  ранок,
У  вогнях  листопадних  корид,
Знов  жевріє  пахучий  світанок,
Смаком  кави  ранковий  Мадрид...

(С)  Леся  Утриско

Фото  Iryna  Martynovska  Kotselko

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816893
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Ганна Верес

З народом я

Не  раз  я  весни  у  житті  стрічала
І  проводжала  осені  не  раз,
Поки  із  долею  поета  повінчалась.
Мої  кумири  –  Леся  і  Тарас.
Злітала  в  вись,  у  синьояснооку
І  животворним  падала  дощем.
Душа  мужніла,  не  жила  я  збоку,
Була  з  народом  серцем  і  віршем!
9.10.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816803
дата надходження 08.12.2018
дата закладки 09.12.2018


Ганна Верес

Люблю осінні вечори

Люблю  осінні  довгі  вечори,
Хоча  темніє  надто  таки  рано,
З  вікна  невидимі  ні  сад,  ні  явори,
І  місяць,  і  зірки  неначе  вкрали.

А  ми  із  музою  чаюємо  в  теплі,
Домовились  не  поспішать  нікуди,
Здається,  ми  одні  на  всій  землі…
І  спогадів,  і  планів  у  нас  –  пуди.

Коли  ж  у  нічку  вечір  заблука,
Посіє  букви  строго  у  рядочки,
А  в  них  –  про  нас,  героя-вояка,
То  кров  вистукує  у  скронях  молоточком.

Завмерли  у  шерензі  і  думки:
Комфортно  їм  у  довгому  чеканні,
Осінній  темній  ночі  завдяки,
Побачать  світ  і  вірші  про  кохання.

Люблю  я  довжелезні  вечори,
Коли  думкам  у  голові  не  тісно,
Коли  диктує  хтось  мені  згори
Наступний  вірш,  а  чи  слова  для  пісні.
22.10.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816804
дата надходження 08.12.2018
дата закладки 09.12.2018


Любов Іванова

МРІЇ МОЇ, ЯК РОЗГНУЗДАНІ КОНІ

[b][i][color="#ab0909"][color="#0921ab"]М[/color]оже  даремно  у  сни  свої  вірю
[color="#0921ab"]Р[/color]анок  прийде,  змиє  росами  їх.
[color="#0921ab"]І[/color]  вже  сум"яття    в  черговій  зневірі
[color="#0921ab"]Ї[/color]стиме  далі,  як  березень  сніг...

[color="#0921ab"]М[/color]арення  ночі  розбудить  реальність
[color="#0921ab"]О[/color]тже,  у  сни,  віри  й  близько  нема...
[color="#0921ab"]Ї[/color]хні  сюжети,  то  справжня    банальність.

[color="#0921ab"]Я[/color]  ними    тішусь,  а    правда  -  німа.
[color="#0921ab"]К[/color]рутяться  кадри,  вертають  в  минуле

[color="#0921ab"]Р[/color]адість  зі  смутком  -    це  суміш  життя
[color="#0921ab"]О[/color]й,  якби  ж  ми  один  одного  чули
[color="#0921ab"]З[/color]нов  запалили  б  свої  почуття.
[color="#0921ab"]Г[/color]ірко  і  тоскно  буває  на  серці
[color="#0921ab"]Н[/color]іби  ж  не  горе,  а  сльози  біжать.
[color="#0921ab"]У[/color]  мелодійності  десь  поміж  терцій
[color="#0921ab"]З[/color]наково  смутки  і  болі  лежать...
[color="#0921ab"]Д[/color]ень  запалився  яскравим  промінням
[color="#0921ab"]А[/color]  може  сонце  зігріє  мене.
[color="#0921ab"]Н[/color]ебо  дасть  сил  і  наповнить  терпінням
[color="#0921ab"]І[/color]  ще  надію,  що  смуток  мине.

[color="#0921ab"]К[/color]ожну  хвилину  я  вірити  хочу
[color="#0921ab"]О[/color]сінь    відступить,  а  далі  -  весна.
[color="#0921ab"]Н[/color]ай  би  Всевишній  мені  напророчив
[color="#0921ab"]І[/color]нше  життя,  але  з  щастям  сповна...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816556
дата надходження 06.12.2018
дата закладки 08.12.2018


Ганна Верес

Сива правда

Блукає  сива  правда  по  землі,
З  надією  у  душі  заглядає,
Для  кожної  із  них  вона  свята  є,
Та  нею  нехтують  частенько  королі.

Чому  ж  в  пошані  правда  не  у  всіх,
Важлива  для  малого  і  старого?
Хто  зупиня  її  біля  порогу,
Той  творить  чорний  непростимий  гріх.
2.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816450
дата надходження 05.12.2018
дата закладки 06.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Подаруй мені коханий

Подаруй  мені  коханий,  зиму  кольорову,
Щоб  в  блакитному  тумані,  ніч  була  казкова.
Щоби  зорі  золотаві,  розцвіли,  як  квіти,
Свої  фарби  різнобарвні  дарувало  літо.

Подаруй  мені  коханий,  голубі  світанки
І  гарячі  поцілунки,  і  щасливі  ранки.
Щоб  тепло  твоє  душевне  у  морози  гріло,
Щоби  сонце  в  небі  темнім,  радісно    світило.

Подаруй  мені  коханий,  заповітну  мрію,
Серцем  я  тебе  кохаю  і  в  душі  лелію.
Я  з  тобою  буду  поруч,  любий  мій,  у  свято
І  розквітне  літо  в  зиму,  і  чудес  багато...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816432
дата надходження 05.12.2018
дата закладки 06.12.2018


dovgiy

І ТИ ТУДИ Ж

І  ти  туди  ж..  немов  вода  у  вир
Куди  і  всі  поволеньки  щезають.
Без  виправдань,  безмовно  покидають,
Того  хто  вірив,  хто  в  надії  жив.
І  ти  туди  ж…  у  чім  вина  –  не  знаю…
І  ні  в  кого  спитати  –  ну,  хоч  плач!
Якщо  в  чім  винен,  то  молю:  ПРОБАЧ!
Від  почуття  провини  догораю,
Хоч  впевнений  у  тому,  що  тебе
Не  зміг  би  я  образити  ніколи!
Ще  відчуваю:    серце  не  схололо,
Бо  до  життя    примушую  себе!
І  ти  туди  ж…  чи  зможу,  чи  вмолю?
А  може  вже  не  варто  сподіватись?
О!  -  небеса!      Та  як  могло  так  статись:
І  ти  туди  ж…  а  я  ще  так  люблю!

05.12.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816377
дата надходження 05.12.2018
дата закладки 05.12.2018


Ганна Верес

Загадки життєві

Звідки  родом  людська  байдужість
І  невдячність  пихато-чорна,
Це  хвилює  тебе,  мій  друже?
І  мене.  І  не  відучора.

Чом  зернинки  добра  й  любові
Не  завжди  проростають  в  душах?
Мо’    ж  тому,  що  живем  без  Бога,
Тоді  й  духом  стаєм  недужі.

Світ  багатий  на  протиріччя,
Котрі  часто  не  пояснити.
Життя  викине  на  узбіччя  –
Не  спіши  знемагати-нити.
25.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816343
дата надходження 04.12.2018
дата закладки 05.12.2018


Ганна Верес

Але ж чому?

Габа  зірчаста  ніченьку  укрила,

Й  безсоння  запрягає  знов  думки:

Чи  долю  ми  так  і  не  підкорили,

Що  нелегкі  нам  випали  роки?


Давно  у  косах  білі  заметілі,

У  інеї  й  синівські  скроні  теж.

Ми  ж  осені  спокійної  хотіли  –

Вона  ж  чомусь  не  квітами  цвіте.


Але  ж  чому?  Куди  поділось  щастя,

Що  небо  колись  міряло  для  нас?

І  як  у  цім  житті  пройти  й  не  впасти

І  нервів  де  позичить  про  запас?


Невже  не  бачить  Бог  з  ясного  неба,

Як  часто  люди  блудять  у  житті?

Кому  у  світі  білім  горе  треба,

Щоб    загубитись  раптом  у  плитті?


І  згоджуємось:  так,  живем,  як  можем.

І  біди  мусим  теж  свої  нести.

Свій  хрест  важкий-легкий,  несе  з  нас  кожен,

А  доля  по  життю  має  вести.
2.10.2017.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816342
дата надходження 04.12.2018
дата закладки 05.12.2018


Наталя Хаммоуда

Літера Ж

                   ЖНИВА  ЖІНОЧОГО  ЖИТТЯ.
Жовті  жоржини  жаріли  жарàми
Жужлом*    жеврійним  жаріло  життя,
Жіночка-жниця  жмутами  жимàла*
Жимолость*,  живчикu*,  жовтозіллЯ*.

Живо-живесенько    жичила*-жала
Жовтого    житечка    жадібний  жмут,
Жировика*,    жовтеця*,  жовтюхана*,
Жлуктами*-жменями,  жиби*  жбиркут*.

Жалісний  жайвір,  жмІлі*-жубовіти*
Жмуться  в  жоржинах.    Жовтенева  журба.
Жінка  жадала  життя.      Жизнецвіту
Жребій  жбурнула  жура-жадобà.
Жолудем  (в)  жолоб...    
Жалùла  жигàвка*
Жевріє  жіночка,    жàлке  життя.  
Жертва,  жалобниця,    жінка-журкавка,
Жджòндана*,  жертвенна  жовтим  житàм.

Жу'жло-жужелиця,  ледь  теплий  жар  від  вугілля,  в  якому  майже  згас  вогонь.
Жимàти*-стискати.
Жимолость,  живчик,  жовтозілля,  жировий,  жовтець,  *  -лікарські  польові  трави.
Жичити*-позичати.
Жлукто*  -  ємкість  без  дна.
Жиби*-наче.
Жбекрут*-злодій.
Жміль*    -джміль.
Жубовіж*  -жужжій.
Жигавка*-кропива
Жджòндана*-  знищена,  втомлена,  змучена.
04.12.2018
 


 


                   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816315
дата надходження 04.12.2018
дата закладки 05.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моїм коханням будеш ти

Усе  життя  я  так  люблю  тебе,
Як  прокидаюсь,  як  лягаю  спати.
Як  світить  в  небі  сонце  золоте
І  як  торкає  вітерець  кирпатий.

Люблю  тебе,  коли  на  дво́рі  сніг,
Коли  метуть  за  вікнами  хурделі.
Коли  течуть  струмочки  навесні
Як  літо  нам  дарує  каруселі...

Люблю  тебе,  коли  впаде  листок,
Для  нас  їх  осінь  з  дерева  зриває.
Вдихну  повітря  свіжого  ковток,
Мене  любов  в  цю  пору  зігріває...

Люблю  тоді,  коли  цвітуть  сади,
Коли  роса  на  трави  пада  дзвінко.
Мені  сказати  хочеться  тобі:
"Коханий!  Подивись,  як  світить  зірка!".

Торкнися  пальцем  шибки,  до  зорі
І  усміхнись  мені,  я  так  чекаю.
Блакитні  бачу  оченьки  твої,
Моїм  коханням  завжди  будеш,  знаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816249
дата надходження 04.12.2018
дата закладки 05.12.2018


Ганна Верес

Лягає осінь золотом на плечі

Лягає  осінь  золотом  на  плечі
І  чути  листя  тихий  шепіт:  «Шур-р-р!»
Ще  не  спустився  у  долину  вечір,
А  я  ще  день  затриматись  прошу,
Щоби  помилуватися  на  коси
Беріз  і  верб.  Лежить  стара  трава.
У  неї  колір  стиглого  колосся.
Вона  схололу  землю  зігріва.
Та  день  я  не  вблагала.  Сутеніє.
Дерева,  ніби  привиди,  й  кущі.
І  далечінь  в  очах  моїх  марніє,
Передає  свій  настрій  і  душі.
14.11.2018.  

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815579
дата надходження 28.11.2018
дата закладки 30.11.2018


Ганна Верес

Сон

Не  ворон  чорний  понад  бором  кряче  –
Ридає  мами  вирвана  душа,
А  біля  тіла  неньки  хлопчик  плаче,
Тоді  як  білий  світ  вона  лиша.

«Матусю,»  –  торса  хлопчик  її  груди,
Вже  захололі…  Тіло  –  без  життя…
Дитя  те  сподівалось:  маму  збудить,
Хоча  й  не  розуміло  до  пуття,
Що  відбувалося  тоді  навколо  нього…
Жахалось  небо  й  падало  униз,
Бо  горя  втримать  не  могло  земного
Й  прохало  долю:  «Досить,  схаменись!»  

А  матінки  душа  крик  сина  чує
Й  спішить  увись,  аби  допомогти:
«Чекай,  поки  до  Бога  долечу  я,
Проситиму,  щоб  вижив  край  і  ти!»

Синочок  упізнав  матусин  голос
І  змовк  нарешті.  Підкорився  сну.
Він  розумів,  яке  то  горе  –  голод,
І  бачив  сон  про  хлібець  і  весну…
25.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815575
дата надходження 28.11.2018
дата закладки 30.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мелодійні звуки скрипки

Ой  заграй,  скрипалю,  на  скрипочці  ніжно,
Про  далекі  гори  й  зими  білосніжні.
Хай  чарівна  пісня  доторкнеться  серця,
Сколихне  долини,  оживуть  озерця.

Жартувати  буде  Полонина  з  вітром,
Хай  серця  коханих  від  любові  квітнуть.
А  душа,  як  скрипка  на  струнах  все  грає,
Бо  вона  так  любить,  вона  так  кохає.

Як  почують  хмари  музику  чарівну
То  розбудить  дощик,  польову  -  царівну.
Впадуть  краплі  срібні  на  гучні  цимбали,
Заворожать  звуки,  мелодійні  чари...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815667
дата надходження 29.11.2018
дата закладки 30.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У казку нестимуть вітрила

Сніжинки  неначе  метелики  білі,
Тихенько  на  віти  ялиноньки  сіли.
Всміхнулись  до  мене,  так  весело  й  ніжно
І  нас  запросили  у  зиму  цю  сніжну.

До  тебе  спішу  мій  коханий  із  вітром,
А  місяць  в  дорозі  для  нас  буде  світлом.
В  обійми  мене  ти  пригорнеш  до  себе,
Зима  закружляє  у  парі  із  небом.

З  тобою  ми  поруч,  а  з  нами  наш  вечір,
Торкаються  руки,  лягають  на  плечі.
Мов  лебеді  білі  піднімуть  на  крила,
У  казку  з  тобою  нестимуть  вітрила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815545
дата надходження 28.11.2018
дата закладки 29.11.2018


Світлана Моренець

ТИ БЕРЕЖИ ЇХ, БОЖЕ!

Вже  день  спішив  за  обрій  і  котив
поперед  себе  диск  вогненний  сонця,
збавляв  шалений  темп,  губив  мотив
і  блискотів  прощально  у  віконцях.

Запалювали  люльки  димарі,
пихтіли  в  чисте  небо  теплим  духом.
Давно  поснули  мухи  й  комарі,
бо  холодно,  тож  не  гули  над  вухом.

Лиш  зрідка  голос  птаха  долинав,
та  й  знову  панувала  райська  тиша.
Яскраві  барви  вечір  поглинав.
Спалахували  зорі.  Місяць  вийшов.

Повільно  вечір  плив,  як  мед  густий.
Нірвана...  Але  враз  прийшла  до  тями:
за  мирні  миті  –  Господи,  прости!  –
на  фронті  платять  кров'ю  і  життями.

Благословенний  спокій  і  оця
краса,  немов  по  Божому  закону  –
все  завдяки  нескореним  бійцям,
що  тілом  закривають  шлях  дракону.

І  хвиля  смутку...  Й  звичний  епілог  –
благання  до  Небес,  слова  молитви,
бо  захистить  захисників  лиш  Бог...
–  Ти  бережи  їх,  Спасе,  в  кожній  битві.

                                             2018  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815528
дата надходження 28.11.2018
дата закладки 28.11.2018


Ганна Верес

Він їхав з «нуля»*

Він  їхав  з  «нуля»  –    з  Донбасу.
На  нім  –  камуфляж.  Військовий.
Високий,  стрункий.  Ще  й  красень.
Поглянув  якось,  споквола.
До  Ніжина  їхав  воїн.
Розмови.  Спішив  додому.
Складались  думки  в  сувої:
Який  же  він  був  свідомий!

Собою  там  ризикує,
Бо  знає,  стоїть  за  кого,
Чув,  свище  як  вбивця-куля…
Сьогодні  мав  день  святковий.
Й  ціну  усьому  він  знає:
Любові  й  солдатській  дружбі,
Вогонь  у  очах  палає,
Коли  гомонить  про  службу,
Адже  в  біді  пізнаються
І  друзі,  й  серця  нещирі.
Чув,  як  вороги  сміються,
Стріляють…  в  людей  –  не  в  тирі.

Текла,  мов  вода,  розмова,
А  в  ній  –  про  дітей  (їх  троє),
І  про  побратимів  знову,
І  про  сім’ю,  і  тролів.
Добігла  кінця  дорога…
Сльоза  до  очей  просилась…
«Щасти  Вам,»  –  промовив  строго.
«Хай  Бог  береже  вас,  сину!»
21.11.2018.
*  Нуль  –  передова  в  Донбасі.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815444
дата надходження 27.11.2018
дата закладки 27.11.2018


Ганна Верес

Горить Україна-2

Горить  Україна  –  не  порох  горить,
А  люди  й  земля  палають…
То  Раша  Донбас  хоче  наш  підкорить  –
Нависла  біда  над  краєм…

Усе  пожирає  смертельним  вогнем…
Земля  стогне  під  золою…
Донбас  український  ніяк  не  збагне,
Чому  він  живе  з  війною.

Горить  Україна,  і  долі  людські
Покладені  знов  на  плаху…
Нам  двері  в  Європу  тепер  завузькі  –
Мадяри  кусають,  ляхи.

А  мо’,  як  Христа  колись,  Іскаріот,
Свої  змогли    землю  зрадить?..
Горить  Україна…  Піднявся  народ  –
Не  хоче  він  волі  втратить.
25.10.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815442
дата надходження 27.11.2018
дата закладки 27.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вічне кохання

Сніжинка,  доторкнулася  обличчя,  
Сльоза  холодна  по  щоці  спливла.
Кохання,  кажуть,  не  вмирає  -  вічне,
Такою  ж  вічною  й  любов  була.

Від  холоду  вона  не  замерзала,
Ніколи  не  тонула  у  воді.
Стріла  Амура  в  серце  потрапляла,
В  чеканні  дні  летіли  молоді.

Гаряче  щось,  так  пульсувало  в  скронях
І  не  давало  інколи  заснуть.
Лягали  руки  у  твої  долоні
Й  коханням  зігрівалися  мабуть.

Воно  було  з  тобою  в  нас  взаємне,
Не  покидало,  кожен  рік,  жило.
На  небі  зорі  в  ніч  з'являлись  темну
І  заглядали  радісно  в  вікно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815040
дата надходження 24.11.2018
дата закладки 25.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Видихаємо - осінь, вдихаємо - зиму

Видихаємо  -  осінь,  вдихаємо  -  зиму,
Прохолода  за  вікнами,  падає  сніг.
Стали  хриплими  роси,  вже  інша  картина,
Більш  листочки  осінні  не  липнуть  до  ніг.

Білосніжна  зима  застеля  покривало,
Загортає  дерева  у  шубки  пухкі.
Сонця  промені  блиснули,  наче,  кресало,
А  у  небі  сіренькі  хмаринки  верткі.

Вітер  ще  зазирає  у  кожну  шпарину,
Підганяє  звірят,  щоб  ховались  в  нірки.
Срібло  вкрило  широку,  розлогу  долину,
Поснувало  із  інею  білі  нитки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814976
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 25.11.2018


Галина_Литовченко

МАЙСТРИНЯ

Тітка  Ганна  з  дівоцтва  відома  в  районі  майстриня  –
заслужила  в  людей  неабиякий  авторитет.
Її  витворами  аж  по  віко  наповнена  скриня:
кожна  річ  –  то  шедевр,  ні  для  кого  в  селі  не  секрет.

Має  душу  тонку  і  на  вигляд  вдалася  нівроку.
Їй  вклоняються  друзі,  а  недруг  плете  екстремізм.  
На  полотнах  її  розцвітає  вкраїнське  бароко  –  
заявляють  знавці  –  й  неокласика,  й  сюрреалізм.

Тільки  всі  ці  слова  тітці  Ганні  не  дуже  знайомі.
Вишиває  своє,  те  що  здавна  на  серці  лежить.
Подушки,  скатерки,  рушники  в  її  світлому  домі
грають  в  барвах  ниток,  і  хвилюють,  і  радують  мить.

Кожен  вишитий  твір,  наче  пісня  звучить  солов’їна.
В’ється  хміль  полотном,  розсипаються  грона  калин…
В  сповитку  рушників  на  стіні  милі  оку  світлини  –  
кожен  має  свого:  і  онуки,  і  донька,  і  син.

Заслужили  на  честь  рушника  мати  зять  і  невістка,
бо  ж  продовжують  гідно  початий  прапращуром  рід.
І  чекає  щодня  про  гостину  дітей  своїх  звістку,
щоб  спекти  коровай  і  зустріти  родину,  як  слід.

На  світлини  дівчат  сокирки  надивилися  сині,
візерунки  з  дубів  додають  козачатам  снаги.
Має  силу  рушник,  і  відоме  те  кожній  майстрині,
що  від  чарів  його  України  міцні  береги.
20.09.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813056
дата надходження 08.11.2018
дата закладки 08.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щастя на двох

Я  у  тебе  один,  ти  у  мене  одна,
Доля  щастя  на  двох  дарувала.
Зігрівала  любов  і  раділа  весна,
Осінь  в  танці  своєму  кружляла.

Доля  наша  -  життя,  а  життя  -  довгий  шлях,
Ми  з  тобою  не  схибили  в  ньому.
Усміхаюсь  тобі,  бачу  ніжність  в  очах,
Що  даруєш  мені  лиш  одному.

Хоч  за  вікнами  дощ,  чи  лютує  мороз,
Зігріває  палке  нас  кохання.
Дивний  запах  ловлю  від  розпущених  кос,
Ти  лебідко  моя  -  зірка  рання.

Промінь  сонця    загляне  у  наше  вікно
І  цілунком  обох  приласкає.
У  житті  ми  пили,  лиш  солодке  вино
І  солодшого  більш  не  буває...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813082
дата надходження 08.11.2018
дата закладки 08.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Найголовніші у житті рядки

Прийшла  на  землю  осінь-чарівниця,
Торкнулася  чола  мого  віршем...
І  ось  сьогодні  знов  мені  не  спиться  -
В  думках  блукає  сум,  а  в  серці  -  щем.

В  моє  вікно  у  шибку  стука  вітер,
Як  і  тоді,  багато  літ  назад,
Ти  дарував  мені  осінні  квіти,
І  нам  кружляв  у  вихрі  листопад.

В  такт  шелестіло  листя  під  ногами,
А  ми  з  тобою  -  зовсім  молоді.
Торкався  ти  плеча  мого  руками  -
Від  щастя  я  всміхалася  тобі.

Роки  так  швидко  любий  пролетіли,
Мені  лишились  лиш  оті  думки,
В  яких  тобі  сказати  я  не  вспіла,
Найголовніші  у  житті  рядки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810831
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 24.10.2018


Ніна-Марія

Вишивана Україна

[img]http://pannochka-rukodelie.com/products_pictures/fotor3760_1435918174.jpg[/img]


Твою  я  долю  вишию,  мій  краю,
Візьму  веселки  гаму  кольорів.
Хай  барвами  яскравими  заграє,
А  чорному  не  буде  місця  в  ній.

Калини  грона  вишию  червоним,
Хай  пломеніє  символ  у  віках.
І  прапор  України  –  синьо-жовтим,
Щоб  славив  рідну  Неньку  у  світах!

Вкладу  тепла  шматочок  в  кожен  хрестик
І  замережу  золотом  поля.
Хай  в  нашій  Україні  мир  воскресне
Й  достатком  щедрим  повниться  земля!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810222
дата надходження 16.10.2018
дата закладки 16.10.2018


Віктор Ох

ТОБІ, МІЙ СИНУ (V)

Слова    -    Віталій  Назарук
Виконує    -  Юрій  Щербик
Запис  і  бек-вокал  -  Геннадій  Гусенцев
------------------------
[youtube]https://youtu.be/wDoscfmfLu4[/youtube]
Синочку  мій,  кровиночко  моя,
Радію,  що  живеш  ти  на  землі.
Ти  маєш,  сину,  крила  журавля,
Ти  колос  мій  на  твердому  стеблі.
 
                     Спадало  з  клена  листя  золоте,
                     А  в  небесах  летів  останній  клин.
                     Те  золото  було  тоді  святе
                   У  день,  коли  родився  ти,  мій  син.
 
Всього  досяг  у  цьому  світі  сам,
У  парі  нині  маєш  два  крила…
Подякуй,  сину,  Богу  й  небесам,
Що  доля  сил  та  мудрості  дала.
 
Шануй  родину,  бережи  сім’ю,
Вони  опора  у  твоїм  житті.
І  пам’ятай,  що  я  тебе  люблю,
За  серце,  що  тримаєш  в  доброті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809491
дата надходження 09.10.2018
дата закладки 11.10.2018


Леся Утриско

О Боже! Де я? Де?

Запуталась  у  всьому  -  де  осінь,  де  зима
В  душевну  впала  втому,  нічого  в  ній  нема
Занурилась  у  будні,  де  все  таке,  рябе  
Присіла  коло  студні  -  о  Боже!  Де  я?  Де?
Цвіте  чарівна  осінь,  вкладає  кольори:  
-  Не  клич  пекучий  холод,  зостанься  ще-  не  йди
Мені  б  іще  з  тобою  у  вальсі  танцювать
І  холод,  наче  гомін,  у  сквері  зустрічать
Шукати  з  ним  октави,  сміятись  залюбки  
У  жартах  цілуватись,  з  дощу  плести  бульки
Їх  сипати  кошами  у  трави,  ще  пянкі  
Де  ніжаться  до  неба  мої  грушки,  гливкі
І  втому  тамувати  закоханим  снопом  
І  ранок  зустрічати  в  жоржинах,  під  вікном
І  жити,  знову  жити  у  цій  земній  красі  
Щоб  тільки  не  втомитись  у  божевільнім  сні
Прийде  -  незабариться,  всміхнеться  де-  не-  де
Невже  це  знову  осінь...  О  Боже!  Де  я?    Де?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807326
дата надходження 21.09.2018
дата закладки 21.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Золотила осінь…

Золотила  осінь  кісоньки  берізці,
НасипАла  в  кошик  лісові  горішки.
Застеляла  килим  листячком  багровим,
Все  довкола  стало  різнокольоровим.

Кетяги  калини  хиляться  додолу,
Осінь  -  чарівниця  світ  міня  навколо.
Майорять  на  клумбах  айстри  кольорові,
Ще  з  пахучих  квітів  мед  збирають  бджоли...

Ночі  стали  довші,  вже  приносять  холод,
А  малина  пізня,  ще  дарує  солод.
Вітерець  колише  піснею  діброви,
Місяць  зажурився,  щось  нахмурив  брови...

Та  мине  це  диво,  паморозь  все  вкриє,
Поле  і  долини  срібним  снігом  вмиє.
Морозенко  в  гості  до  нас  завітає,
Небо  світлим  блиском,  зорями  засяє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807344
дата надходження 21.09.2018
дата закладки 21.09.2018


Ганна Верес

Поезія – мереживо зі слів

Поезія  –  мереживо  зі  слів,
Освячених  небесною  любов’ю,
Ніхто  політ  спинить  їх  не  посмів.
Вона  чарує,  вчить,  зове  до  бою.

Поезія  –  це  особливий  храм,
В  який  зайти,  мабуть,  не  кожен  зможе,
А  хто  зайшов,  не  змінить  слів  на  крам,
Бо  тільки  цим  душа  його  заможна.

Поезія  –  це  вічний  камертон,
Котрий  звучить  і  крізь  тисячоліття.
Долає  він  і  віддаль,  і  кордон.
Це  диво  з  див,  що  є  й  було  у  світі.!

Поезія  –  словесне  джерело:
Вона  і  крає  душі,  і  єднає,
Де  не  загубиться  і  те,  що  вже  було,
І  те,  що  завтра  буде,  вона  знає.
18.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807292
дата надходження 20.09.2018
дата закладки 21.09.2018


Ганна Верес

Подаруй

Подаруй  щиру  посмішку  тим,
Кого  справді  кохаєш  чи  любиш,
І  міцнішими  стануть  мости,
Більше  знайдеш  ти,  аніж  загубиш.

Подаруй  їм  зерно  доброти,
Бо  вона  окриляє  людину,
Їй  молитвою  шлях  освяти,
Щоб  міцну  мати  завжди  родину.

Подаруй  хоч  краплинку  тепла,
Щоб  зігрілись  серця  їх  і  душі.
Щоби  кожного  мрія  збулась
І  до  тебе  не  були  байдужі.
18.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807294
дата надходження 20.09.2018
дата закладки 21.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Журавлики у вирій відлітають…

Над  виднокраєм  криками  бентежать,
Ключі  летючих  в  небі  журавлів.
Для  них  цей  простір  вільний  і  безмежний,
Поселить  в  серце  смуток  і  жалі.

Журавлики  у  вирій  відлітають,
Прощальне  коло  роблять  над  селом.
З  дерев  листочки  жовті  обпадають,
Торкає  птаха  осені  крилом.

Десь  вітер  губиться  в  кудлатих  хмарах,
Сумують  й  плачуть  проливні  дощі.
Як  буде  вам  журавлики  у  мандрах?
Коли  не  буде  зір  вам  у  ночі...

Летіть  мої  журавлики  у  вирій,
Ми  вас  весною  будем  зустрічать.
І  неба  простір  голубясто  -  синій,
Вас  зможе  знов  журавлики  обнять...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807082
дата надходження 18.09.2018
дата закладки 19.09.2018


Людмила Васильєва (Лєгостаєва)

Соняшник Микола

                                                                                     
- Гей,  квітко  сонця!  Соняшнику  мій!
Чому  стоїш  і  проклинаєш  долю?
Чому  такий  похмурий  і  сумний?
Напевно,  скучив  за  родинним  полем?

- Гей,  сонечку!  Чому  мені  радіть,
Хоч  ти  даруєш  і  тепло  і  силу?
Хтось  насінину    у  недобру  мить
Зронив  на  свіжоскопану  могилу.

З  тієї  насінини  виріс  я.
Навколо  цвинтар-  плити  мармурові!
Проліз  крізь  них  мій  стовбур  мов  змія,
І  я  прозрів  у  віці    півметровім!

Де  рідне  поле,  де  шукать  братів?
Де  неба  простір  аж  до  небокраю?
Один  стою,  стою  на  самоті,
І  від  тієї  думки  весь  всихаю!

А  потім  жінка  в  чорному  вбранні
Прийшла  і  впала  на  могильні  плити.
Така  бліда,  мов  привид  на  стіні…  
Я  чорних  сліз  своїх  не  міг  спинити.

Вона  мене  Микола  назвала,
І  гладила  то  стовбур,  то  надгробок,
Така  невтішна  та  вдова  була,
Що  я  відчув  і  біль  її,  і  морок

ЇЇ  душі.  Хотів  лиш  запитать:
«Хто  був  той  чоловік,  що  спить  в  могилі?
Йому  на  вигляд  сорок-  сорок  п’ять…»
А  потім  вже  почув:  «  Його  убили»

На  Сході  десь,  якесь  страшне  АТО
Зробило  молодичку  цю    вдовою.
Я  соняшник!  Що  міг  сказать  на  то?
Лише  хитав  від  горя  головою.

Весь  день  зі  мною  жінка  провела,
Коли  ж  ти,  ясне  сонечко,  сідало,
Прощаючись  мене  обійняла
І  прямо  у  лице  поцілувала.

Сказала:  «Прощавай,  Миколо  мій,
Я  записалась  в  батальйон  жіночий,
І  скоро  буду  на  передовій,
   Помщуся  ворогам  за  згаслі  очі»

Сказала,  посміхнулась  і  пішла,
А  я  лишився.  Ні  душі  навколо.
Такі  ось,  ясне  сонечко,  діла.

Хоча  в  мені,  напевно,  ожила
Душа  того,  кого  тут  звуть  Микола.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806972
дата надходження 18.09.2018
дата закладки 18.09.2018


Ганна Верес

Це не наснилось

Листя  ляга  на  плечі
Дощиком  золотим…
Котиться  день  у  вечір…
Неба  вгорі  сатин…
На  голубому  фоні
Хмарки  уже  без  крил.
Вирвалось,  мов  з  айфону,
Журно-крихке  «курли»,

Й  падало  журавлино
Рясно  на  падолист  .
Два  довжелезних  клини
В  даль    синю  подались.
Й  туга  услід  за  ними,
Очі  засіяв  сум…
Це  мені  не  наснилось  –
В  пам’яті  я  несу.
22.03.2018.  

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806947
дата надходження 17.09.2018
дата закладки 18.09.2018


Світлана Моренець

Дві пристрасті

[b][i][color="#000080"]У  кожного  свої  є  вподобання
з  того  безмежжя,  що  згубило  лік.
Позбутися  їх  –  марні  намагання,
в  полон  здались  ми  залюбки  й  навік.
Ті  люблять  танці,  спорт,  мистецтва  твори,
а  хто  в  обійми  Бахуса  бреде...
Я  ж  –  у  полоні  чарівниці-Флори.
На  сходинці  за    нею,  Муза  жде,
бо  знає  добре:  я  в  цупких  тенетах
страшної  сили  –  магії  краси.
Мій  сад  для  мене  –  чарівна́  планета
буяння  дивоцвітів  і  яси.

Вражає  диво:  непримітний  корінь,
насіннячко,  а  іноді  й  листок,
враз  розіллються,  як  весняна  повінь,
квітучим  різнобарв'ям  пелюсток
у  ніжність  перших  крокусів,  нарцисів,
тюльпанів,  незабудок  голубінь,
в  помпезність  фараонову  ірисів,
півоній  чи  в  дельфініумів  синь.

Жаринами  полум'яніють  маки,
контрастом  їм  –  гортензії  шапки,
проснулися  від  сонця  портулаки
і  виткали  яскраві  килимки.
В  коронах  гордих  королівських  лілій
заграла  діамантами  роса.
З  дерев,  щоб  ті  від  спеки  не  зімліли,
розвісили  ліани  паруса.

З  верхівки  вишні,  обійнявши  гі́лля,
стовбурчить  вушка  "кручений  панич",
силкується  згадати,  мов  з  похмілля,  –
що  він  робив  на  вишні  цілу  ніч?
Мов  наречена,  вквітчана  веранда
потічками  з  ломиносів  квіток.
Цариці  незрівняннії,  троянди,
ошатно  оповили  закуток...  –

Для  них  раніше  сонця  прокидаюсь,
спішу  в  мій  рай  по  вранішній  росі,
блаженно  в  Божій  розкоші  купаюсь,
виспівуючи  серцем  гімн  красі.
Затамувавши  подих,  –  не  зламати  б!  –
я  вітерцем  над  квітами  лечу
і,  вбравшись  у  п'янливі  аромати,
розчулена,  з  пелюстками  тремчу.

Я  в  цьому  царстві  квітів  –  повелитель...  –
і  в  ролі  землекопа  та  раби.
"Кайфую"  від  краси  як  небожитель  –
і  падаю  від  втоми  чи  журби...

Що  ж  Муза?
                                     Неспроможна  на  образу,
ховається  за  плетивом  гірлянд
і  шле,  всміхнувшись,  думку,  о́браз,  фразу,
що  я  читаю  в  шепоті  троянд.

О  світла  Музо!  Літо  вже  за  гори
несуть  птахи  на  крилах,  за  моря.
Разом  з  теплом  розтануть  чари  Флори,
і  упаду  в  твої  обійми  я,
бо  скучила.
                                     І  ми  не  раз  –  вже  скоро!  –
під  плач  дощів,  під  музику  вітрів,
біля  вогню  в  холодну  сніжну  пору
торкнемось  поетичних  вівтарів.[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807024
дата надходження 18.09.2018
дата закладки 18.09.2018


Віктор Ох

Матінко, голубко сизокрила (V)

Нове  звучання  пісні.  (На  жаль,  досі  ніким  не  виконаної).
Слова    -    Віталій  Назарук
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3P6CSaKSwM4[/youtube]
------------------------------
Матінко,  голубко  сизокрила,
Відлетіла  молодість  давно.
Ти  мене  на  світі  жити  вчила.
Виглядала  завжди  у  вікно.

   Мені  сняться  очі  твої  в  смутку,
   Твої  руки  в  синіх  жиляках,
   Як  на  всіх  ділила  цукру  грудку,
   Як  томилась  в  прожитих  роках…

І  тепер,  коли  тебе  не  стало,
Згадую  по  крапельці  святе.
Пам'ять    -  це  єдине,  що  зосталось,
Бо  живемо  певно  ми  на  те…

   Матінко,  голубко  сизокрила,
   Відлетіла  молодість  давно,
   Ти  мене  на  світі  жити  вчила,
   Виглядала  завжди  у  вікно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806952
дата надходження 17.09.2018
дата закладки 17.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люблю…

Люблю  природу  після  зливи
І  вітер,  що  у  вишині.
Скажу  усім.  Така  щаслива,
Те  щастя  ти  приніс  мені...

Любю  росинки  на  світанні,
Як  грім  гуркоче  вдалині.
Те  нерозтрачене  кохання,
Яке  даруєш  ти  мені.

Люблю  блукати  берегами
І  слухати  природи  -  світ.
Губитись  в  сизому  тумані
Й  шукати  папороті  цвіт.

Люблю  життя  -  бо  ти  у  ньому,
Люблю  тебе  -  бо  ти  в  житті.
Я  не  віддам  тебе  нікому,
Бо  ж  важко  жити  в  самоті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806837
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 16.09.2018


Ганна Верес

Краплинки літа

Останні  тепла  краплинки

Утрапили  в  теплу  осінь.

Мов  рута,  стоять  ялинки,

Смакують  плодами  оси.


Краплинки  дрібненькі  літа

Душа  допиває  й  груди:

Ще  в  листі  зеленім  віти,

Одягнені  легко  люди.


І  раде  сонечку  небо,

Хоч  крик  сколихнув  журливий,

На  води  упав,  на  верби  –

То  ключ  пливе  журавлиний..


Останні  краплинки  літа

Із  запахом  незвичайним

Упали  дощем  на  квіти,

Красу  їхню  величають.


Останні  тепла  краплинки  

Весь  простір  заворожили,

І  кожну  трави  стеблинку,

Й  п’янкі  ягідки  ожини.

9.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806735
дата надходження 15.09.2018
дата закладки 16.09.2018


Ганна Верес

В борні народжується воля

Військових  очі  із  газетних  шпальт…
Загиблі  то…  І  молоді,  й  не  дуже…
То  очі  тих  героїв  з  барикад,
У  кім  серця  і  душі  не  байдужі.

Вони  пройшли  крізь  дим,  вогонь  і…  біль,
Про  страх  забувши  і  про  обережність,
Пізнали  істину,  що  тільки  в  боротьбі
Здобути  можна  власну  незалежність.

Народ,  який  про  землю  свою  дба,
Кайдани  зніме  власними  руками,
Тому  й  триває  зараз  боротьба
Із  підлими  московськими  круками.

Ми  чверть  століття  тішили  себе,
Що  легко  й  швидко  вибороли  долю…
Чи  не  історія  глузує  з  нас  тепер:
Що  ж,  лиш  в  борні  народжується  воля!
8.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806633
дата надходження 14.09.2018
дата закладки 15.09.2018


Валентина Малая

Ми не можемо когось зробити кращим

[i][b][color="#2600ff"]
Ми  не  можемо  когось  зробити  кращим.
Скільки  сірого  досита  не  годуй=
Все  одно  у  ліс  біжить  ледащо,
Хоч  щодня  на  мисці-  рататуй...

Й  Ви  не  ставте  «щось»  на    п'єдесталі,
І  когось  не  треба  теж  туди.
Бо,ймовірно,що  такі  дістануть...
Замість  «лю»  у  них-  алаверди...

Й  не  жалкуйте,що  когось  не  втримать=
Скатертю  доріжка,хай  біжить…
Значить,він  не  ваш,  спішить  отримать
Щось  своє,спішить,напевно,жить...

Легше  ситуацію  сприймайте=
Ніби  подолали  ще  бар'єр...
Й  серце  щільно  так  не  зачиняйте=
Може  бути  «справжній  інтер'єр»...

14.09.2018р.
[/color][/b][/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806593
дата надходження 14.09.2018
дата закладки 15.09.2018


dovgiy

ВІДЛІТАЛИ ДИКІ ГУСИ

ВІДЛІТАЛИ  ДИКІ  ГУСИ

Відлітали  дикі  гуси,
Над  селом  кружляли
І  мою  нещасну  душу  
За  собою  звали.
Ой,  лети  за  нами  в  небо
Лети,  не  барися!
Скинемо  біленьке  пір’я
В  нього  уберися!
Уберися  в  біле  пір’я,
Зроби  собі  крила
І  лети  в  краї  далекі
Де  чекає  мила!
Ой,  не  кличте,  мої  любі
Гуси-лебедята!
Не  рвіть  пір’ячко  безцінне
Із  своїх  криляток!
Не  одіну  ваше  пір’я,
Не  змайструю  крила,
Бо  на  рідній  Україні
Залишиться  мила.
Залишиться  голубонька,
Наче  сиротина
І  покриє  голівоньку
Траурна  хустина!
Затуманить  ясні  очі
Лишеньком-сльозою,
Ой,  не  кличте  мою  душу
В  небо  за  собою!
А  ще,  гусоньки,  скажу  вам
Слово  на  прощання:
Нема  гіршого  ніж  знати
Миті  розставання!
Розставатись  із  землею
Де  біліють  хати,
Де  на  цвинтарі  під  дубом
Спочиває  мати!

14.09.2018      

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806590
дата надходження 14.09.2018
дата закладки 15.09.2018


Ганна Верес

Про життя

Життя  –  складна  невільника  дорога,
Де  доля  направляє  кожен  крок,
Частенько  шле  невдачу  і  підмогу
Під  поглядом  замислених  зірок.

Це  іноді  суцільні  коридори,
Вузькі  й  широкі,  іноді  тісні,
Де  радощі  чергуються  з  бідою.
Це  й  сльози  материнські,  і  пісні.

Життя  легкого  не  бува  в  природі,
А  настає  у  нім  така  пора,
Коли  себе  пізнать  маєш  нагоду:
Борець  ти,  чи  німий  покірний  раб.
2.04.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806529
дата надходження 13.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Ганна Верес

Цілителю

Буть  особливим  у  житті  непросто,
Коли  навколо  чорно-сірий  світ,
Коли  за  інших  ти  є  вищий  зростом,
І  відрізняється  від  інших  твій  політ,
Коли  на  землю  посланий  ти  Богом,
Є  носієм  і  мудрості,  й  добра,
Коли  душа  твоя  впилась  любов’ю
І  розумієш,  що  життя  –  не  гра,
Коли  ти  той,  без  кого  складно  людям,
І  особлива  місія  твоя,
І  милосердям  повні  твої  груди,
І  щедрістю  душа  твоя  буя,
Ти  є  цілитель,  а  таким  непросто,
Адже  стаєш  добра  ти  сіячем,
Ти  змінюєш  навколо  себе  простір,
Бо  ж  підставляєш  кожному  плече.
12.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806530
дата надходження 13.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Ганна Верес

Роси в травах спали

Роси  довго    в    травах    спали,
До    ранкової    зорі,
А    потім    сльозами    стали,
Заблищали    у    дворі.

Світлооко,    променисто
Ледь    закапали    із    віт,
І    свіжіло,    й    пахло    листя,
Й    чарували    квіти    світ.

Перші    крапельки    росиці,
Ніби    чари,    пригублю
І    не    зможу    вже    спиниться    –
Серце    тікає:    «Люблю…»

Засміявся    сонцем    ранок,
Підсушив    мої    уста,
Заясніла    у    коралах
Зелень,    свіжа    і    густа.
27.01.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806424
дата надходження 12.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Ганна Верес

Картина осені

Не  в  Божий  рай  прочинене  вікно  –
Де  голубих  ставків  лежать  лекала,
То  осінь  вишиває  полотно
Червоними  і  жовтими  нитками.

Гаї  в  мережках  піно-павутиннь,
Що  прилетіли  здалеку  з  вітрами…
Озер  долоні  і  небес  сатин…
Не  потребує  ця  картина  рами.

І  ліс  осінній  в  думі  непростій  :
Звірів-дітей  він  розгубить  не  хоче…
Далеко  ще  зима  і  сніговій,
Та  осінь  –  то  найкращий  в  світі  зодчий!
28.02.2018.

Ганна  Верес  Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806426
дата надходження 12.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Останній день тепла…

Ну  от  і  все,  останній  день  тепла,
У  небо  клином  гуси  піднялися.
В  далекий  край  дорога  пролягла,
А  рідний  край  за  ними  зажурився.

До  річки  нахилилася  верба,
Вмочила  віти  у  холодну  воду.
Її  зморила  осені  журба,
Бо  ж  осінь  відібрала  в  неї  вроду.

Сумує  день  за  сонячним  теплом,
А  у  ночі  вже  чути  прохолоду.
І  місяць  зажурився  над  селом,
Розкинув  зорі,  наче  карт  колоду.

Під  ранок  дощик  плакати  почав,
Текли  сльозинки  по  шибках  прозорих.
Він  осінь  усім  серцем  покохав,
А  от  вона  торкнулась  губ  медових...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806523
дата надходження 13.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Леся Утриско

Нові зуби, як нові мешта. (Гумореска)

Мала   м  якось  з  своїм  Стефком  таку  суперечку,
Жи  коханку  юш  не  знайде  і  не  скоче  в  гречку,
Зуби  му  повипадали  тай  сі  покришили  -  
Половину  виривали  а  другу  зішили.  
Лижит  тихо  на  дивані  через  трубку  смокче:  
Кашу,  воду,  зупу  терту  -  дихати  не  може.  
Відійшов  від  того  всього,  трохи  сі  обпірив,
Дві  щелепи  му  всадили  -  сам  собі  не  вірив.
Повернувсі  до  села...  йде  тай  сі  регоче  -  
Видно  всі  вже  трийціть  два,  змикати  не  хоче.  
Ввечир  сіли  до  вечері,  зладила  м  "тєфтєлі"-
Так  їв  Стефко,  жи  му  зуби  впали  до  тарелі.
Кажу:  -  Хлопе,  то  не  діло,  то  треба  ліпити,  
А  він  зблід,  як  то  вапно  -  юш  не  хоче  жити.  
-  Завтра  підеш  до  аптеки,  купити  "Корегу"-  
В  мене  вочи,  як  баньки  -  до  чого  то  треба.  
Каже  клей  такий,  зубатий-  ліпиш  і  тримає,
А  чого  його,  мій  Стефку,  та  аптека  має?
Клеї  всі,  коханий  Стефцю,  має  Супермаркет-
Завтра  куплю,  най  юш  буде...  не  будеш  шкварчати.
Написала,  як  сі  зве  -  не  хоче  китайський,  
Му  корейський  подавай,  а  може  швейцарський.  
Клей  купила,  привезла,  зуби  заліпила...
Стефцьо  змовк-  не  їст,  не  п'є,  мовчит  як  могила.  
Їч,  мій  Стефку,  бо  юш  зуби  не  впадут  ніколи,  
Бо  м  купила  "Супер  -  Клей",  жи  клеїт  підкови.  
Кожен  день  сі  мучив  дуже,  не  міг  зуби  зняти-
Я  не  знала  шо  робити,  чи  втікати  з  хати.
Червонів  і  зеленів,  синів  як  той  пупец,
Бо  щелепи  цілий  місяць  ніяк  не  відлупит.  
Відлупили  му  дохтори,  протези  зламали:
Стефцьо  далі  мій  беззубий  -  от  такі  то   справи...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806369
дата надходження 12.09.2018
дата закладки 12.09.2018


Світлана Моренець

На світанку

[b][i][color="#000080"]Як  дитинно  спить  світ  на  світанку!
Все  завмерло,  навкруг  –  ні  шелесь.
Безгомінну  ідилію  ранку
ледь  порушує  шурхіт  коліс  –
й  знову  тиша.  Світлішає  морок.
Дальній  постріл  –  полюють  качок,
мов  шампанського  вистрелив  корок,
наполохавши  з  плеса  пташок.
Мить  –  і  сонце,  ще  з-за  небокраю,
ніби  спалахом  прожекторів,
позоло́тить  хмариночок  зграю,
що  згубила  обійми  вітрів
і  зависла  у  сяєві  сонця.
Чи  зібрався  ангеликів  сонм,
що  літали  вночі  повз  віконця
й  стерегли  мирний  спокій  і  сон?

...  Для  душі  –  наче  жест  нагороди,
незабутні  моменти  чудес
ця  феєрія  дійства  природи
з  лазурової  сцени  небес.[/color][/i][/b]

                               12.09.2018  р.

Світлина  автора.  Якщо  натиснути  правий  верхній  куток  ,  світлина  розгорнеться  в  повному  об'ємі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806373
дата надходження 12.09.2018
дата закладки 12.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Той перший вальс…

Той  перший  вальс,  той  перший  вальс
І  я  така  щаслива.
Він  поєднав,  коханий,  нас,
Твоїх  обіймів  диво.

Торкнулись  руки  до  плечей,
Так  ніжно  пригорнули...
А  я  не  зводила  очей,
Хвилини  промайнули.

Один  лиш  вальс,  один  лиш  вальс,
Як  шкода  розставатись.
То  в  перший  раз,  останній  раз,
Було  нам  танцювати.

Тепер  згадаються  мені,
Ті  очі  волошкові
І  ті  найщасливіші  дні,
Ті  дні  такі  казкові...

Хоч  ми  давно  уже  не  ті,
Роки  давно  минули.
Та  ми  зустрілися  в  житті
І  як  би  там  не  бу́ло.

Той  перший  вальс,  той  перший  вальс,
Його  я  пам'ятаю.
Він  поєднав  один  лиш  раз
І  був  нам  наче  раєм...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806290
дата надходження 11.09.2018
дата закладки 12.09.2018


Леся Утриско

Дівчатник (гумореска)

Осінь  тихо  так  прийшла,  жи  не  знаю  звідки  
Слякоть  зіла  пів  села,  не  дійти  до  фіртки.
А  чи  дощ,  а  може  мжичка  -  кожен  бульбу  риє  
Би  не  змокла,  не  зчорніла  -  бо  цівком  зігниє.
Ми  з  кумов  збирали  так,  жи  сі  чуть  не  всрали  
Кум  зі  Стефком  так  ворали,  як  би  юш  вмирали.
Як  не  нині,  то  юш  завтра  -   востатна  година  
Збирай  бульбу,  дурна  бабо,  як  тута  скотина.  
Позбирали  всю  у  нас,  а  потім  у  кума  
Мій  хребет  до  ночи  був,  як  мнігонька  гума.  
Викрутаси  вигинав,  як  тутой  на  сцені  
Якийсь  час  ми  сі  здало,  жи  лізе  із  мене.  
Правда  я  го  осідлала,  підвізала  плахтов  
Потім  Стефко  ми  натре  тов  пекучов  мастев.
Повечеряли,  попили,  трохи  відпочили  
І  обидві  із  кумов  всі  думки  зложили.
Каже  кума:  -  Може  Касю  дівчатник  згадаєм  
Трохи  наших  любих  хлопців  за  бульбу  скараєм.  
Без  проблем,  моя  кумасю,  запросим  ще  Зоську  
І  Мариську  з  під  долини,  з  під  ліса  Ориську.  
У  суботу  поставали,  всьо  пообходили  
У  ванєнці  сі  помили,  смальцьом  сі  мастили  
Би  нас  сонце  не  спалило,  від  дощу  не  змокти  
Бо  юш  потім  кости  крутіт,  а  найбільше  локті.
Губи  м  си  підмалювала,  бабету  скрутила  
Така  м  люди  ще  нічого,  жи  би  м  довго  жила.
Кажу  Стефку:  -  Не  дзвони,  не  смій  турбувати,  
Тілько  двері  не  закрий  бо  прийду  до  хати.
Так  мо  файно  святкували,  збігала  година  
А  за  нев  не  знаю  як  збігла  також  днина.  
Скілько  часу  то  тривало-  поняття  не  маю  
Тілько  взєла  м  теліфон,  тихо  заглідаю.
А  там  Стефко  з  есемесков,  сльози  по  підлозі  
Цілий  тиждень,  як  стовпок,  стоїт  на  дорозі.
-  Так  страху  сі  вже  наїв,  жи  м  мало  не  вмер:
-  Коли  Касю  будеш  дома?  Нині  юш  четвер?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806279
дата надходження 11.09.2018
дата закладки 12.09.2018


Тетяна Луківська

Нічний етюд

Місяць,наче  скиба,  зачепився  в  небі,
Кажуть,  так    зростає  у  своїй  порі.
А  мені,  здається,  щось  таки  підгледів,
Просто,    сонно  зирить  помежи    зорі.
Як  земля  зітхає  щоденно  від    спеки!
Молодиться  ж  в  сяйві  місячного  тла.
Ніби  зовсім  поруч,  а  такий  далекий…
Й  місячну  доріжку  хмара  заплела.
У  просторі      ночі  сіє  таїною
Дивний  світ    незнаний,  вічністю  старий.
І  укотре  місяць    картину  двобою
Притаїв    захмар’ям    силует  то  чий…
Ночі  невідомість  приховала  темінь,
Страхами  засіла  з  кожного  кутка.
Лиш    ліхтар  сліпує  на  алеї  кленів...
Сполохом  у  тишу  дихає  з  листка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806234
дата надходження 11.09.2018
дата закладки 11.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не відпущу свої літа…

Як  в  море  відпливають  кораблі,
Від  берега  відчалюють  так  швидко.
Так  і  літа  спливають  десь  мої,
Туди  за  горизонт  і  їх  невидко...

Не  відпущу  -  кричу  я  їм  у  слід...
Не  відпущу  -  тікати  ще  зарано...
Лишила  осінь  свій  незримий  слід,
Прикрила  листям  і  блідим  туманом.

Та  серце  б'ється,б'ється  і  живе,
Душа,  ще  соловейком  веселиться.
І  молодість  в  душі  моїй  ще  є,
В  очах  не  згасне  віра  і  зірниця.

Розквітнуть,  оживуть  мої  літа,
Усміхнено  зворушать  серце  й  душу.
Всі  кораблі  у  гавань  поверта...
Так  і  літа  -  я  повернути  змушу...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806150
дата надходження 10.09.2018
дата закладки 10.09.2018


Любов Іванова

ВЕСЕЛЫЕ ЛИМЕРИКИ 7

[b][color="#a55de8"]Гений  сыска  Сережа  Подушкин
От  меня  перебрался  к  подружке.
Я  махнула  рукой.
В  койке  он    -  никакой,
Пусть  уносит  свои  секс-игрушки!!

Змей  Горыныч  надумал  жениться
Только  с  харей  такой  -  как  решиться?
Сделать  губы  и  нос,
Вообще  не  вопрос...
А  для  силы  мужской  -  что  напиться??

Музыкальные  пальцы  у  Гали
От  которых  все  хлопцы  пищали.
Коль  что  в  руки  возьмет,
Сверху  вниз  проведет...
Ордена  ей  дают....  и  медали!

Маня  Оськина  -  девушка  в  теле
Не  ходила  на  танцы  доселе.
А  пришла  -  хлопцы  прут
Лишь  ее  в  круг    берут...
Нервы  в  клубе  у  всех  на  пределе!!

По  деревне  старухи  судачат
У  меня,  мол,  запущена  дача.
Не  взрыхлён  огород,
Ничего  не  растет...
Коль  желают,  пусть  сами  ишачат!!

Змей  Горыныч  надумал  жениться
Со  сватами  он  из  лесу  мчится!!!
А  когда  поглядел  -
В  миг  один  протрезвел!
Мужиком  оказалась  девИца!!!

Феофан,  здоровенный  детина
Соблазнил  моих  дочку  и  сына.
Он  же  сам,  как  Кинг-Конг
Предложил  им  хот-дог..
А  в  хот-доге  полно  героина.

Престарелая  тетушка  Лера
Все  искала  себе  кавалера.
Молодым  чтобы  был
Чтобы  -  Ух!!  Страсть  и  пыл.
Не  какого-то  пенсионера...

Трансвестит  из  Тайланда  Серега..
На  неделе  купил  себе  дога..
Мой  сосед  говорит
Что  и  дог  -  трансвестит
Срамота!  Побоялись  бы  Бога.

А  у  Митьки  супруга  ревнива
Нанимает  не  день  детектива.
Тот  агент  007
Обнаглел  уж  совсем.
С  шефом  снял  ее  возле  залива  ...[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806079
дата надходження 09.09.2018
дата закладки 10.09.2018


dovgiy

ЖУРАВЛИНЕ

Я  вчора  на  тебе  дивився  згори,
Коли  по  небесній  дорозі
Летів  журавлем  у  ранковій  порі,
Співаючи  пісню  тривоги.
Тривожився  я,  що  надовго  тебе
На  рідній  землі  залишаю.
По  волі  небес,  по  волі  небес
В  далекі    краї  поспішаю.
А  ти  все  стоїш  у  своєму  садку,
Тримаючи  грона  червоні.
Мені  навздогін  пружно  мають  листки,
Неначе  дівочі  долоні.
Калино  моя,  ой,  калино  моя!
Тебе  в  чужині  не  забуду!
З  теплом  березневим  стрічай  журавля,
Бо  разом  з  весною  прибуду.
Для  рідних  садів  я    весну  принесу
На  тяжко  натомлених  крилах,
Щоб  світ  милувався  на  білу    красу,
Яка  для  очей  така  мила.  
Розквітнеш  ти  знову  на  радість  людську,            
Дивуючи  вродою  ночі
І  знов  соловейко  в  старому  садку
Прославить  чарівність  дівочу.
Це  буде  весною,  а  зараз,  в  цю  мить,
Під  крилами  землі  чорніють,
Поміж  берегами  ріка  мерехтить
Та  крони  дерев  червоніють.
Попереду,  збоку  також  журавлі
В  блакитному  сяєві    линуть
І  шлють  «До  побачення!»  рідній  землі
Від  всього  земляцького  клину.

09.09.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806057
дата надходження 09.09.2018
дата закладки 10.09.2018


dovgiy

ТАКЕ ЖИТТЯ

Нехай  забуде  хтось  про  мене,
Про  те,  що  мав  я  почуття,
Мовляв  життя  важке,  буденне,
А  я  –  немов  мале  дитя,
В  кохання  позахмарне  граюсь
Та  всіма  фібрами  душі
Задля  загалу  витворяю
Про  заборонене  вірші.
Нехай!  Розкислою  сльозою
В  ці  страшні  дні  не  попливу.
Не  вперше  доля  грає  мною
І  цю  біду  переживу!
Ось,  -  як  і  зараз,  -  перша  ночі
І  в  котрий  раз  немає  сну.
Поклав  комп’ютер  перед  очі,
   А  сам  про  неї,  -  про  одну,
В  пітьмі  нічній  гортаю  спогад:
Її  слова…  її  лице…
Її  такий  глибокий  погляд…
І  Богу  дякую  за  це!
Тому  що  попри  серця  жертви,
Попри  розлуки  гіркоту,
Я  ще  кохаю,  я  не  мертвий,
А  отже,  чисту  висоту
Лихим  прокльоном  не  покрию
Чиєсь  чергове  забуття.
Прощу  за  все!  Бо  що  тут  вдієш?!
Таке  життя…  таке  життя…

03.09.2018  1:14

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806037
дата надходження 09.09.2018
дата закладки 10.09.2018


Ганна Верес

Поет – це хто?

Поет  –  це  своєрідний,  дивний  радар,
Що  серцем  власним  здатен  відчувать
Землі  своєї  муки  сиві  й  радість
Й  завжди  знаходить  рятівні  слова.

Не  кожного  ще  за  життя  поета
Встига  народ,  як  слід,  повеличать,
Але  ім’ям  своїм  і  вільним  злетом,
Поет  удячний  людям,  зазвичай…
26.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805966
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 10.09.2018


Віктор Ох

Вишивала синові вишиванку (V)

Пісня  і  кліп  на  слова  Тамари  Шкіндер.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=a8G-Ipwh-f0[/youtube]  

   ------------------------  
Вишивала  синові  вишиванку.
Пригорнула  хрестиком  синь  світанків.
Сонячним  промінчиком  обрамила.
Барвами  веселоньки  прикрасила.

Вишиванка  -  на  щастя,  вишиванка  -  на  долю.
Хай  розвіє  незгоди  чистий  вітер  у  полі.
Хай  рясними  хлібами  вся  земля  колоситься.
Хай  завжди  син  вертає  в  материнську  світлицю.

Вишивала  синові,  вишивала...
Ниточку  до  ниточки  додавала.
Заплітала  сонечко  й    щедру  зливу,
Щоб  у  цій  сорочці  він  був  щасливий.

Вишиванка  для  сина  -  лебедина  сорочка.
Оберегом  хай  буде  біло-сніжна  торочка.
Нехай  повниться  щастя,  мов  бездонна  криниця.
Нехай  кличе  до  дому  материнська  світлиця.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805900
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 08.09.2018


Ганна Верес

Вечір у горах

Вечірнє  сонце  гори  обняло,
У  променях  вершини  їх  скупало,
Не  опустились  сни  ще  на  село,
А  вже  вода  в  струмочку  закипала.

Рогатий  місяць  десь  іще  блукав,
А  мо’,  чекав,  долини  хай  схолонуть…
Струмок  у  ніч  у  зоряну  втікав,
Щоби  підставить  водяні  долоні.

Неквапом  вечір  в  тишу  осідав,
Завороживши  гори  і  долини,
Та  місяцю  новому  нагадав
Про  те,  як  ждуть  його  на  полонині.
28.07.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805718
дата надходження 06.09.2018
дата закладки 07.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вересень обняв мене раненько…

Вересень  обняв  мене  раненько,
Доторкнувсь  цілунком  промінець.
Тихо  шепотів...  Вставай  рідненька...
Линула  мелодія  сердець.

Грав  мені  на  флейті  її  вітер,
На  цимбалах  грала  десь  роса.
Хором  заспівали  мені  квіти,
Ну  скажіть...  Хіба  не  чудеса?

Нахилилась  до  вікна  калина,
Звук  сопілки  ніжно  задзвенів.
Хтось  співав  мені...  Моя  єдина,
Зрозуміла  все  без  зайвих  слів.

То  твої  слова  лились  рікою,
А  у  них  купалася  душа.
Літо  нас  стрічало  під  вербою,
Осінь  нам  на  зустріч  вируша...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805702
дата надходження 06.09.2018
дата закладки 07.09.2018


Світлана Моренець

На грані осені та літа

Відщебетало,  буйно  відцвіло,
порадувало  гарним  урожаєм,
а  сонячними  днями  і  теплом
нас  літо  ще  й  у  вересні  вражає.

Налив  меди  й  нектари  щедрий  Спас
в  дари  багаті  баштана  і  саду.
Намилувався  місяць-зорепас
чарівною  красою  зорепаду.

Убравши  села  в  розсипи  жоржин,
в  калин  коралі,  грона  винограду,
відходить  літо  без  доріг  й  стежин,
щоб  оминути  заморозків  зраду.

О  літо,  полишаєш  ти  мій  край,
на  крилах  вітру  відлетиш  в  сава́ну.
Ескорт  почесний  із  пташиних  зграй
прощальну  вже  виспівує  осанну.

А  ми  в  морозні  зимні  ночі  злі,
занурившись  під  тепле  покривало,
згадаємо,  які  безжурні  дні
й  хвилини  щастя  літо  дарувало.

                           6.09.2018  р.
-

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805698
дата надходження 06.09.2018
дата закладки 06.09.2018


Nino27

Та боюсь…це вже буду не я

[b][i][color="#8448b5"]Так    ніхто    не    любив...
Я    боюся    такого    кохання.
Якось    Бог    допустив,
Чи    послав    мені    випробування  -
Ти  ж    любове    єдина    моя!

Все    не    просто,    повір  -
Я    водночас    щаслива    й    не    дуже.
Душа  -    загнаний    звір
І    зі    мною    нітрішки    не    дружить,
Вже    не    знаю  -  це    я    чи    не    я.

І    ридає    душа,
Бо    не    вміє    тебе    не    любити.
Заховаю    в    віршах
Всі    тривоги    і    все    пережите
В    Бога    щастя    для    тебе    прошу.

Будь    щасливим!  Пробач,
Що  в    думках    і    у    снах    залишаю.
Час    неначе    палач,
Дні    летять    чи    так    просто  -  минають...
Можна,  в    серці    тебе    залишу?

Якщо    зникну  -  прости,
Буду    вчитись    тебе    не    любити.
Не    руйную    мости,
Хоч    хиткі,  ними    можна    ходити...
Про    одне    лиш    прошу  -  без    образ.

Найсвятішу    любов
Я    навіки    в    душі    заховаю.
І    молюсь,  знов  і    знов
Берегти    тебе,    Бога    благаю...
Ще    зустрінемось...може...не    раз.
           -          -          -          -        -        -
Та    боюсь...це    вже    буду    не    я.

[/color]




[/b][/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805594
дата надходження 05.09.2018
дата закладки 05.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я повертаюся з тобою в осінь…

Я  так  хотіла  б  повернутись  в  осінь,
У  наш  з  тобою    дивний  листопад.
Щоб  ти  заплутавсь  у  моїм  волоссі,
Щоб  молодість  вернулася  назад...

Щоб  вальс  кружляв  чарівний  нас  з  тобою,
Щоб  сила  вітру  не  збивала  нас.
І  зустріч  ту  коханий  під  вербою
І  зорі  ті,  що  танцювали  вальс.

Я  цим  живу  і  повертаюсь  в  осінь,
Туди  де  листя  падає  з  дерев.
Роки  минули,  залишилась  просинь
І  танець  зорів  наче  королев...

Я  тут  одна,ти  залишився  в  літі
І  я  тебе  не  зможу  повернуть.
Осінні  ранки  хмурі  й  гордовиті
Я  з  ними  кожен  раз  рушаю  в  путь.

І,  може,  коли  небуть  на  стежині,
Зустрінуся  в  осінню  пору  я.
І  знову  зазирну  у  очі  сині,
А  губи  шепотітимуть  ім'я...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805597
дата надходження 05.09.2018
дата закладки 05.09.2018


Леся Утриско

Прости нас, грішних

Твори,  мій  Боже,  чудеса:
В  природі,  в  світі-  у  душі,  
Несу  молитву  в  небеса,  
У  вірі  сію  спориші,
Твори,  мій  Боже,  новий  день:  
Без  гніву,  зради...  між  пісень,
Твори  і  ніч  -  без  сліз,  печалі,
Хай  біль  мине  -  летить  у  далі,
Твори  життя  -  земне,  квітуче,
Твори  людей,  добром  живучих,
Дай  сили  нести  кожен  хрест,  
Щоб  й  блудний  син  у  нім  воскрес,
Дай  розум  тим,  що  скаженіють,  
Поради  дай  тим,  що  не  вміють...
Не  хочуть  славити  Тебе,
Фальшиву  правду  всім  голосять
І  кожен  раз  прощення  просять,
Опам'ятай  і  зависть  й  гнів,
І  захисти  своїх  синів,
Утри  сльозу  гірку,  вдовину,
Теплом  зігрій  Ти  сиротину,
Хай  сива  мати  смерть  не  бачить  
Свойого  сина...  світ  пробачить  
Усі  земні  гріхи,  провини,
Святе  народження  дитини  
Продовжить  рід...
Залишить  слід  
У  пам'яті  на  всі  віки,
Де  не  загубляться  роки,
Не  стреться  пам'ять,  віра,  честь,
Ні  смерть  не  винна...  убієнна
І  та  молитва,  нескінченна,  
Над  всім  святим,  таким  убогим,  
Нехай  воскреснуть  перемоги,  
Прости  нас,  грішних  та  прийми  
В  свої  обійми...  сотвори  
І  новий  день,  і  сад  з  пісень,  
І  світлу  нічку,  бистру  річку,
І  світ  ясний  в  добрі  любові,
До  тебе  лину  в  кожнім  слові:
-  "  Прости  нас,  грішних  й  захисти"...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805472
дата надходження 04.09.2018
дата закладки 04.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Посмішка осені…

Зранку  літо  іще  гостювало,
Теплим  променем  ніжило  днину.
А    з  обіду  дощі  завітали,
Впав  листочок  на  землю  з  калини.

Осінь  мчиться  у  гості  на  конях,
Розпустила  рудаве  волосся.
Посміхнувся,  зрадів  її  сонях,
Павутиння  у  коси  вплелося.

Впав  відтінок  на  ліс  смарагдовий,
Луг  змінив  враз  одежу  яскраву.
І  картина  з'явилась  казкова,
Посміхнулася  осінь  ласкаво.

Не  лякайтесь.  Ще  холод  далеко,
Буде...  Буде  ще  Бабине  літо...
Над  землею  здіймається  клекіт
І  луною  відноситься  вітром...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805467
дата надходження 04.09.2018
дата закладки 04.09.2018


Ганна Верес

Особливе наше військо

Споконвіку  Україну
Зайди  таврували…
І  пекло  їй,  і  боліло,
Як  четвертували
Її  душу.  Її  віру
З  серцем  виривали,
Щоби  душ  вона  не  гріла…
Чобітьми  топтали
Її  й  мову  солов’їну,
В  мури  мурували,
Та  по  Божому  велінню
Вона  оживала.
І  тоді,  як  у  тридцяті
Голодом  морили,
Лихі  іроди  прокляті
Нас  не  підкорили.

Гнули-мучили  Вкраїну,
Ледь  хребет  не  тріснув,
Та  не  стала  на  коліна,
Не  забула  пісню
Й  мову  свою,  калинову,
Хоч  ледь  не  сконала…
Простягає  руки  знову
Ординська  навала…
Ні,  нема  коси  такої,
Що  й  коріння  косить,
Наша  кров  тече  рікою
Вже  не  першу  осінь.
Та  не  буть  орді  азійській
Над  нами  панами  –
Особливе  наше  військо:
Бог  і  Правда  з  нами!
1.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805386
дата надходження 03.09.2018
дата закладки 03.09.2018


Леся Утриско

Руде вогнисько

Сьогодні  сонце  зустрічала  -
Таке  собі,  чуть-  чуть  чудне,  
В  калюжу  впало...  я  сміялась
І  дивувалась  -  чом  руде?
А  може  інше...  незвичайне,
Бо  сохло,  граючись  в  гаю,  
Змінило  колір  -  в  смаку  чайнім
І  колисалось  на  гіллю.
Я  бігла  з  ним  по  краю  неба  
І  враз  здалося,  що  впаду,
Ховалась  в  нім  -  така  потреба,
Бо,  вдвох  із  ним,  у  травах  йду.
Де  кожна  квітка,  наче  зірка,
Мені  всміхається  й  йому,  
Із  трав  пянких  спливає  хвіртка,  
Де  райський  день  покриє  тьму.
Де  оживе  руде  вогнисько,
Нахмурить  брови  -  дивний  знак,
Здалека  так,  а  може  зблизька
Торкає  пишний,  стиглий  злак.  
В  якім  стою  -  мале  дівчисько,  
Руде,  мов  сонце  -  в  серці  щем:
-  "Торкнись  мене,  ти  зовсім  близько"-
Враз  омиваюся  дощем.  
Рясним  дощем,  блакиттю  неба,  
Моїми  снами  -  тут  і  там,  
Так  солодко  зануритись  у  тебе,
Ще  день  зігрітись  в  хвилі  гам.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805338
дата надходження 03.09.2018
дата закладки 03.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Здраствуй осінь…

Здраствуй  осінь!  Скажу  тобі  щиро,
Ти  для  мене  немов  королева.
Піднімалась  у  небо  на  крилах,
Прикрашала  багрянцем  дерева.

Здраствуй  люба!  Я  так  тобі  рада,
Зачепивсь  промінь  сонця  за  днину.
Ти  для  мене  неначе  розрада,
З  павутини  сплітаєш  хустину.

Здраствуй  мила!  Промовлю  тихенько,
Цілий  день  ти  пейзаж  малювала.
Відпочинь  я  прошу,  ще  рідненька,
Бо  до  тебе  всім  серцем  припала.

Посміхнулася  осінь  з  любов'ю
І  тихенько  промовила  слово.
Ткати  буду  я  килим  кленовий,
Кину  перли  на  нього  казкові...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805301
дата надходження 02.09.2018
дата закладки 03.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

З'явилася веселка над землею…

Так  тихо  стало  мов  перед  грозою,
Завмерло  все  в  бездИханнім  чеканні.
Прийде  вона,  окропить  все  сльозою
І  лишаться  краплини  в  пору  ранню.

І  буде  сонце  тішитися  ними,
Збиратиме  перлини  у  намисто.
Зігнуться  віти  ніжної  калини,
Гроза  минула,  небо  стало  чисте.

Схилила  груша  віти  із  плодами,
Дари  свої  вона  дарує  людям.
То  осінь  доторкнулася  руками,
Розвісила  янтарне  листя  всюди.

Я  доторкнуся  до  листочка  радо
Його  зігрію  ніжністю  своєю.
Десь  відійшли  далеко  канонади,
З'явилася  веселка  над  землею...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805240
дата надходження 01.09.2018
дата закладки 02.09.2018


Ніна-Марія

Окраєць серпня губиться у літі

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRnrzFPBs2AIG1H2q6N88CYolHU2GMGbjOeEAfIEoAfendRW1MOkw[/img]

Окраєць  серпня  губиться  у  літі.
Вже  чути  шурхіт  осені  легкий.
Палають  айстри  і  жоржини  цвітом,
А  на  душі  чомусь  полин  гіркий.
 
Прощаючись  із  клином  журавлиним,
Рясним  дощем  заплачуть  небеса.
А  я  думками  все  ж  до  тебе  лину...
Хоч  навкруги  поглянь,  яка  краса.
 
У  помаранчі  вбралась  горобина,
Боки  ще  гріють  яблука  в  садах.
Горять  на  сонці  кетяги  калини,
Цілує  вітер  ніжно  їм  вуста.
 
Ледь  золотіють  клени  пелехаті,
Потроху  осінь  фарби  розлива.
Пора  осіння  щедра  і  багата,
Куди  не  глянь  —  то  справжнії  дива!
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805197
дата надходження 01.09.2018
дата закладки 02.09.2018


Ганна Верес

Ніч задивилась на вроду

Ніч  задивилась  на  вроду
В  дзеркало-плесо  води,
Кинула  зорі  у  воду,
Плюхнувся  й  місяць  туди.

Подих  свій  затамувавши,
Віти  втопили  красу,
Верби,  що  тут,  як  і  завше,
Зоряну    казку  пасуть.

А  як  проклюнеться  ранок
Світлом,  що    ледь  вислиза,
Зіроньки  ніч  позбирає,
Й  вільні  стають  небеса.
3.12.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805126
дата надходження 31.08.2018
дата закладки 01.09.2018


Ганна Верес

Сад мого роду

Присвячую  своєму  братові  Олександру

Сміються  сонцю  яблука  в  саду,
 І  вітру  щоки  підставляють  груші…
Туди,  мов  на  побачення  іду,
Дерева  теж,  здається,  мають  душі.

Мов  раєм,  садом  босоніж  пройдусь,
Рукою  доторкнутись  не  посмію
До  яблуні,  яку  садив  дідусь.
Он  груші  татова  і  братова  рясніють…

О,  як  же  тепло  стало  на  душі,
Здалося,  сад  –  складова  мого  роду,
Порічок  і  смородини  кущі
Для  мене  теж  від  роду  нагорода!
Які  ж  близькі  ми,  люди,  і  природа!
30.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805063
дата надходження 31.08.2018
дата закладки 01.09.2018


Ганна Верес

Казку літню сонце розлило

Весна  в  дібровах  відгаласувала,
І  казку  літню  сонце  розлило.
Запрацювало  на  лугах  село,
Щоб  сіна  запасти  у  сіновалах.

Тут  гублять  роси  ранки  сіроокі,
І  трави  мокрі  падають  до  ніг.
Покоси  розляглися  на  стерні,
І  краде  хмарка  дощова  їх  спокій.

Дзвенять  луги  –  то    коники  радіють  –
Вони  найкращі  в  світі  скрипалі.
А  може,  то  Всевишній  їм  звелів,
Щоби  з  людьми  були  також  при  ділі.

Про  щось  шепоче  річка  неглибока,
Вона  не  грає  з  ними  на  струні.
Петрів  батіг  поважно  засинів
У  чебрецях,  низьких,  розовобоких.

Гарцює  літо,  грається  вітрами,
На  фініші  –  іще  жаркі  жнива,
А  в  грудях  радість  тиха  ожива:
Комбайн  покіс  останній  підбирає!..
2.07.2015.

Ганна  Верес  (Лемиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804978
дата надходження 30.08.2018
дата закладки 01.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Чарівна зіронько моя…

Ти  ніжно  взяв  мене  за  руки
Й  в  потоці  людського  життя.
Відчула  я  таємні  звуки,
Чарівна  зіронько  моя...

І  очі  вогником  горіли,  
Від  щастя,  радості  й  тепла.
Слова  так  ніжили  і  гріли,
Я  заворожена  була.

Кохання  -  то  велика  сила,
Неподола  її  ніхто.
Любов  ту  силу  сотворила
У  ній  прозоре  джерело.

Ось  так  усе  життя  за  руки,
Готова  я  з  тобою  йти.
Щоб  ні  печалі,  ні  розлуки,
Й  кохання  наше  берегти.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804972
дата надходження 30.08.2018
дата закладки 01.09.2018


Анатолій В.

Дивно…

Мовчки  складаю  крила.
Що  я  для  тебе  значу?  
Як  ти  без  мене,  мила?
Дощ  за  віконцем,  бачиш?

Стукають  краплі  в  шибку  
(  Чи  то  у  мене  в  скронях?).  
Сиплеться  серпень  стиха,
Мов  перестиглий  сонях.

Пахне  соснова  хвоя...
Вітер  гуде  надривно...
Хто  я  для  тебе,  хто  я?!
Чи  я  живий  ще?..    Дивно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804961
дата надходження 30.08.2018
дата закладки 01.09.2018


dovgiy

ЦІНА ЧАСУ

Порівнюють  час  з  течією  води.
Щось  є  в  цьому  спільне.  Та  день  –  не  краплина
І  навіть  не  горщик  тієї  ж  води,
А  простір  життя  де  існує  людина.
Він  розміри  має,  він  має  свій  смак,
Він  має  принади  багатства  і  плоті,
Буває  він  чорним  як  траурний  знак,
Коли  все  навкруг  потопає  в  скорботі.
А  ще  його  знаю,  коли  наче  грім
Впаде  в  чиюсь  долю  із  ясного  неба
Та  доля  секунди,  де  стрінеться  в  нім
Комусь  Янгол  з  неба,  єдина  потреба
Для  ніжного  серця,  зоря  для  очей,
Ким  буде  душа  у    піднесенні  жити,
Хто  буде  в  симфоніях  спраглих  ночей
Кохання    мелодії  спільно  творити!
Але  і  буває,  що  зустріч  для  двох
Комусь  обертається  тільки  на  лихо…
Бо  то  не  взаємно,  бо  раптом  на  трьох
І  це  не  розділиш  на  частки  для    втіхи
Усіх,  хто  задіяний  в  плині  подій
Цієї  трагедії  власної  долі,
Не  всякий  збере  свої  рештки  надій,
Не  всякий  знайде  сили  духу  і  волі.
І  знову  про  час.  Є  чимало  людей,
Які  на  непотріб  свій  термін  марнують.
Пиятика,  сірість  без  плідних  ідей,
Погублять  чиєсь  і  своє  не  цінують.
Чи  річкою      час,  а  чи  птахом  летить
Та  все  ж  не  стоїть  нерухомо  на  місці
Ловлю  свою    думку  хоча  би  на  мить
Аби  закріпити    миттєвість  у  вірші.
Вже  потім  хтось  зможе  їй  скласти  ціну,
Та  скаже  відверто:  чи  час    не  марную.
А  що  залишилось,  -  не  піде  «ко  дну»,
Бо  вже  не  на  час  –  на  секунди  ціную!

30.08.2018  
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804950
дата надходження 30.08.2018
дата закладки 01.09.2018


Ганна Верес

Надважка річниця

Чотири  роки  віддаляють  нас
Від  того  дня,  коли  зайшли  в  Донбас
Війська  Московії  із  наміром  ворожим,
Щоб  Україну  знищити…  О,  Боже!

Чотири  роки  –  не  чотири  дні…
Ще  кровоточать  рани,  бо  в  вогні,
Сини  згоріли  (не  десятки  –  сотні).
Під  Іловайськом…  На  краю  безодні…

Це  москалі  порушили  кордон,
Так  званий  утворили  «коридор».
З  «зеленого»  він  став  тісним,  червоним…
Герої  падали…  Кричали  в  небо  дзвони…

А  «брат»  вчорашній  тренував  приціл…
І  клали  голови  ще  молоді  бійці…
Не  капала  –  текла  кров  патріотів…
І  смерть  гуляла  збоку  і  навпроти…

Коли  один  на  танк  –  із  «Калашом»
Та  ще  й  крізь  пекло  те  живим  пройшов,…
Воно  йому  не  раз  ще  буде  сниться…
Чотири  роки  –  надважка  річниця…
29.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804874
дата надходження 29.08.2018
дата закладки 30.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люблю тебе, життя і небо…

Ти  пригорнув  мене  до  себе
І  тихо  так  прошепотів.
Люблю  тебе,  життя  і  небо,
Дару  любов  без  зайвих  слів.

Для  мене  щастя  -  це  почути
І  в  очі  глянути  твої.
Тую  любов  в  душі  відчути,
Ти  найдорожчий  на  землі.

У  серці  вогники  кохання,  
Яскравим  полум'ям  горять.
З'явилась  в  небі  зірка  рання
Її  перлини  миготять.

Впадуть  на  землю  ночі  -  чари,
Щасливий  казкою  сюжет.
А  вранці  в  вишині  стожари
І  твій  коханий  силует...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804802
дата надходження 29.08.2018
дата закладки 29.08.2018


dovgiy

ЦЕ - ТИ

Ти  –  моя  зіронька!  Бачиш,  як  ніч  звеселилась,
Вже  після  того,  як  сонечко  стомлене  сіло.
Серце  чекало,  близькості  прагнуло  тіло,
Ти  –  появилась!
Ти  –  моя  радість!  Чуєш,  як  дзвоники  дзвонять,
Ніби  краплинки    по  срібленій  річечці  ллються
Це  чорнобривці  та  мальви  зі  мною  сміються,
Плеще  долонями  сонях!
Ти  –  моя  ніжність!  Здалеку  легко  торкнуся,
Де  б  ти  не  була  –  серце  миттєво  розтане,
А  почуттів    клубок  полум’яний,
Аж  задихнуся!
Ти  –  моя  спрага!  Поруч  з  тобою  в  дорозі
Йти  по  життю  –  це  ніби  джерельну  водицю,
Пити  і  пити,  та  щоби  досхочу  напитись,
Не  стане  змоги!
Ти  –  моя  пам'ять!  Аж  в  позамісячнім  краю,
Простір  долаючи,  зіроньку  ясну  і  радість,
Ніжність  безмежну  і  невтолену  спрагу,
Тихо  згадаю!

27.08.2018  16:22:10

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804797
дата надходження 29.08.2018
дата закладки 29.08.2018


Ганна Верес

Вечірнє


Літечко  –  барв  запашна  колисаночка,

А  понад  нею  –  синь…

Вечір  чекав  день  від  самого  раночку,

В  рай  мене  запросив.


Вистелив  вечір  стежину  ранесенько

Місяцю  і  зіркам.

Роси  у  трави  трусила  дрібнесенькі

Дивна  його  рука.


Стану  у  роси  ногами  я  босими…

Місяць  –  вузенький  серп…

Тай  замилуюсь  вербовими  косами…

Подих,  немов  отерп.
20.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804708
дата надходження 28.08.2018
дата закладки 29.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дощ співав свої пісні…

Дощ  мелодію  заграв,
На  скрипці,  цимбалах.
Тоді  бубен  в  руки  взяв
І  добряче  вдарив.

Враз  пустилися  в  танок,
Прозорі  краплини.
Віти  витягнув  дубок,
Скупались  ялини.

Заспівала  голосно,
Пані  -  громовиця.
Кинула  вогні  ясні,
З  неба  блискавмця.

Стало  дуже  гамірно,
Від  цього  на  двОрі.
Дощ  співав  свої  пісні,
Утворилось  море...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804641
дата надходження 27.08.2018
дата закладки 29.08.2018


Ганна Верес

Єднаймось!

Хіба  не  геноцид  народу
На  землях  наших  знову  йде,
Коли  нас  нищать  як  породу
В  війні,  в’язницях  кожен  день?
Роками  прагнучи  свободи,
Сплативши,  ой,  яку  ціну,
Чомусь  ми  знову  у  болоті
І  звідти  ведемо  війну.

Кохані  діти  наші  гинуть,
А  гетьманат  наш  –  проти  нас:
Вся  Україна  у  могилах.
Лежить  зруйнований  Донбас.
Куди  йдемо?  Спинімось,  люде,
Ще  ж  трохи  маємо  мізків,
Знімаймо  із  очей  облуду,
Адже  ми  внуки  козаків.

Єднаймось  проти  гетьманату,
Бо  в  нікуди  нас  заведе,
Й  ані  Європа,  ні  Канада
Нам  не  наблизять  світлий  день.
Лиш  нам  болять  одвічні  рани
І  втрати  нам,  ой,  як  болять!
Позбудьмося  уже  тирана,
Щоб  вільно  дихала  земля!
31.12.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804629
дата надходження 27.08.2018
дата закладки 29.08.2018


Ганна Верес

А дні пливуть

А  дні  пливуть  крізь  осені  і  весни,
Крізь  літа  спеку  й  заметіль  зими,
Єднають  їх  життєві  перевесла,
Що  їм  приготували  доля  й  ми.

Пливуть  вони  крізь  круговерть  життєву,
Стрічається  де  радість  і  печаль,
Десь  довжелезні,  десь  лише  миттєві,
Та  кожен  знайде  тільки  свій  причал.

Пливуть  вони  у  човнику  надії,
Бо  так  уже  влаштоване  життя,
Що  в  пам’ять  всі  вкарбовує  події
І  навіть  ті,  що  просять  каяття.
30.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804626
дата надходження 27.08.2018
дата закладки 29.08.2018


Ганна Верес

Тікає літечко

Тікає  літечко  у  осінь  навпрошки,
Через  луги  з  покосами  отави,
Через  гаї,  де  тчуть  пісні  пташки
Й  світанки  ними  кожен  раз  вітають.

Або  біжить  стежиною  у  ліс,
Малиною  щоби  посмакувати,  
То  сарафанами  милується  беріз,
Чи  просто  хоче  в  лісі  поблукати.

Тікає  літечко  убрід  через  стави,
Води  –  десь  по  коліна,  десь  –  по  груди.
То  зойк  нічної  проковтне  сови,
Послухає  дроздів,  сорокопудів.

Зненацька  забрело    і  в  мій  город,
Перечепилось  через  жовту  диню…
Надворі  серпень  –  місяць  нагород,
То  ж  у  городі  все  є  для  родини.
14.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804516
дата надходження 26.08.2018
дата закладки 27.08.2018


Ганна Верес

Ми вийдем переможцями з війни

Хрести  й  хрести…
З  них  кожен…  
Із  могили…
І  біль  матусь,  впокоєний  теж  тут…
Разом  з  тими,  хто  у  АТО  загинув…
Століття  біль  такий  не  перетруть…

Хрести  й  могили…
Й  квіти…  
Їх  багато…
Під  ними  свіжа,  зболена  земля…
Тут  ті,  хто  не  пустив  у  нашу  хату
Нікчем,  котрих  послали  із  Кремля.

Хрести  й  могили…
Й  квіти…  
Й  біль  пекучий…
Він  не  одну  тут  квіточку  зросив…
То  мамин  біль…    Коли  за  сином  скучить,
Несе  йому  те,  що  у  сні  просив…

Хрести  й  могили…  
А  з  портретів…  
Очі
Бійців,  що  знають  правду  про  АТО,
Бо  фіксували  кожен  подвиг,  злочин…
Але  ж  не  відповів  за  це  ніхто!!!

У  тих  очах  –
І  докір,  
І  надія…
Ба,  полягли  ж  не  задарма  вони…
Важлива  Землю  сколихне  подія:
Ми  вийдем  переможцями  з  війни!!!
25.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804515
дата надходження 26.08.2018
дата закладки 27.08.2018


Ганна Верес

Я ніченьку споглядаю

Я  ніченьку,  мов  казку,  споглядаю.
Вона  ж  дріма  під  зоряним  крилом,
З-за  хмари  місяць  рогом  визирає,
Чи  все  заснуло  вже  моє  село,
Чи  голоси  замовкли  на  подвір’ях,
Чи  скрипалі  на  місці  –  цвіркуни,
Й  народжує  ця  ніч  нове  повір’я
Про  те,  як  місяць  воду  пив  з  криниць,
Як  зорі  між  русалками  купались
Й  сліпили  очі  хлопцю-козаку,
І  як  залоскотать  його  збирались…
Легенду,  мабуть  чули  й  ви  таку?
Я  ж  ніченьку,  мов  казку  споглядаю…
10.10.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804378
дата надходження 25.08.2018
дата закладки 27.08.2018


Ганна Верес

Серпнева краса

Ще  літо  забарилося  в  гаю,
Чіплялось  павутиннячком  за  трави…
Красу  цю  сколихнути  я  боюсь,
З  жагою  п’ю  її,  п’янку,  яскраву.  

Сміялись  пижми  жовті  квіточки,
Золототисячник,  мов  чарами,  дурманив.
Стріляли  пирію  качалочки
І  звіробою  зонти-талісмани.

Петрів  батіг  у  небо  руки  зняв,
Розкривши  свої  круглі  сині  очі,
І  птахи,  мов  змагалися  в  піснях,
Гай  колисали  зрання  і  до  ночі.  

Не  лебеді  –  хмаринки  в  небесах,
Застигли  на  шифоні  світло-синім…
Серпнева,  запізніла  ця  краса
У  тіло  добавляла  мені  сили.
Чернігів.  3.11.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804376
дата надходження 25.08.2018
дата закладки 27.08.2018


Ніна-Марія

Тобі, Україно!

[img][/img]
 
Для  нас  ти  завжди  рідна  і  єдина,
Тебе  ніхто  не  в  змозі  відібрать.
Моя  ти  яснолика,  Україно,
На  рубежах  сини  твої  стоять,
 
Які  життями  платять  за  свободу.
Козацька  кров  і  їм  передалась.
Твою  нікому  не  зганьбити  вроду.
У  світі  ти,  Вкраїно,  відбулась.
 
Щоб  почуття  несли  ми  в  серці  свято,
І  колосились  золотом  поля.
Й  цвіла  калина  пишно  біля  хати,
І  квітла  вишиванкою  земля.
 
Тобі  я  зичу  сонячних  світанків,
На  мир  нехай  Господь  благословить.
Хай  солов'ї  щебечуть  нам  щоранку.
Загоїться  хай  те,  що  так  болить!

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQQY90tfPIbWnz6VE-vEyljIZw4cxoZZ8CZuf_ikvdLx3LbrLBC[/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804450
дата надходження 26.08.2018
дата закладки 27.08.2018


горлиця

ЗІ СВЯТОМ ТЕБЕ , УКРАЇНО!

 Без  гамору,  крику,  лиш  любляче  слово,
Для  тебе,  Вкраїно,  сьогодні  кажу,
-ЛЮБЛЮ  за  відвагу,  за  міцність,  за  мову,
Тебе  в  моїм  серці  завжди  бережу!  

Хоч  доля  була  вередлива  для  мене,
Занесла  в  чужії  холодні  краї,
З  тобою  лишила  я  серце  надхнене,
Узяла  з  собою  лиш  жменьку  землі.

Її  бережу  немов  скарби  свячені,
Сьогодні  ,в  це  Свято  ,у    руки  взяла,
Думками  полинула  в  дні  ті  блаженні,
Коли,  Україно,  з  тобою  була.

Нехай  же  щастить  тобі,  люба  землице,
Цвіти,  розвивайся,  вирощуй  плоди,
Хай  люд  не  кидає  тебе  яснолицю,
Бо  кращу  за  тебе  не  вдастся  знайти!  

А  я  заповіт  залишаю    родині,
Хоч  я  і  помру  в  цій  чужій  стороні,
Той  клаптик  земельки,  коханий,  єдиний,
 Вкладіть  в  домовину  на  вічність  мені!




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804277
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Nino27

Я так хотіла щоб любов…

[b][i][color="#559c45"]Я    так    хотіла    щоб    любов...
                                                                   Ти    знаєш.
Що,  розкажи    сьогодні    править    світом?
Час    невблаганний    швидко  так    минає.
Слідочки    губить    вже    в    тумані    літо.
Життя    ж    триває...
                                                         І    живу    бо    мушу,
А    коли    день    за    обрієм    зникає  -
Пташиним    співом    я    лікую    душу,
Яка    втікає    бо    тебе    шукає.
Чекання    і    думки...
                                                       І    вкотре  -  вечір.
Я    розмовляю    з  ним    немов    з    тобою.
І    знов,    і    знов    душа    планує    втечу...
І    все    це    називається    любов"ю.[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804212
дата надходження 23.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вишиванка милому

Вишию  для  тебе  милий  вишиванку,
Вкладу  туди  небо,  тихії  світанки.
І  любов  гарячу,  що  ношу  у  серці,
Виложу  нитками  кольори  веселки.

Вишию  калину,  жолуді  із  дуба,
В  тебе  я  єдина  і  для  тебе  люба.
Милий  і  коханий  я  завжди  з  тобою,
Хай  та  вишиванка  не  допустить  болю.

Коли  ти  одінеш  мою  вишиванку,
Буде  пісня  линуть  по  долинах  зранку.
Буде  сонце  ніжно  гладити  волосся,
Буде  шелестіти  вітер  у  колоссі...

Ми  з  тобою  в  парі,чого  ще  бажати,
Будуть  в  небі  ясно  Стожари  палати.
Казку  нам  створило  долі  світле  диво,
Ось  тому  й  живеться    обом  нам  щасливо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804306
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Ганна Верес

Криваві іменини

Сльозою  свято  наше  знов  умилось,
В  журбі  у  чорній  наші  прапори,
Хоч  від  війни  навіть  вони  стомились,
Та  Україні  волю  зберегли.
Криваві  іменини  Україні
Не  перший  рік  влаштовує  Москва,
Поставить  знов  нас  хоче  на  коліна
І  полину  по  вінця  налива.

Сьогодні  знов  святкуєм  іменини,
І  Іловайськ  у  пам’яті  зрина…
Знов  невесела  видалася  днина,
Бо  на  хресті  Москва  нас  розпина.

Стікає  кров  з  хреста  того…  рікою,
Але  ж  уся  не  витече…  О,  ні!
Немає  сили  в  світі  ще  такої
Перемогла  щоб  душі  у  війні.

Адже  ніхто  ще  ланцюгів  на  душу
Не  вдяг,  бо  це  під  силу  лиш  Отцю.  
І  хрест  свій  Україна  таки  зрушить  –
Розірве  рабства  рашівський  ланцюг.

Й  полине  понад  гордою  землею
І  пісня  українська,  й  слави  дзвін.
Стяг  український  в  націю  нас  склеїть,
Щоб  землі  наші  вже  не  знали  війн!
24.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804298
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Ганна Верес

Журби намисто

В  інеті  знову  чорна  новина:
Сімох  поранено,  п’ятьох,  на  жаль,  убито…
Кажуть,  війна  на  те  і  є  війна:
Ненавидіти  вчить  нас  і  любити.
А  кожна  рана,  а  чи  смерть  бійця
Списами  чавить  серце  не  одненьке:
«Коли  ж  закінчиться  війна  брудна  оця?  –
Не  раз  питає  небо  сива  ненька,
Синок  якої  береже  нам  мир,
Хоч  ризикує  бути  там  убитим.
Він  від  війни  також  давно  стомивсь,
Та  не  дозволить  Раші  нас  гнобити.
Сумна  серпнева  неба  сіросинь
Є  свідком  правди  і  німим  статистом,
В  її  архіві  –  кожен  вбитий  син…
І  падає  дощем  журби  намисто…
24.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804295
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Ганна Верес

Стомилась Україна

Стомилась  Україна  вже  ховати
Синів,  що  вбиті  впали  у  бою,
І  не  одна  зомліла  їхня  мати,
Дитину  проводжаючи  свою.

Тримають  їхні  душі  наше  небо,
Аби  земля  ця  вільною  була…
–  Чому  пішли  у  вічність  рано?
–Треба!
  Щоб  Україна  в  світі  відбулась!

–  Скількох  іще?  –    у  вишині  зависло…
Мовчало  небо…  Мо’,  не  зна  й  воно?
Й  застигли  над  труною  сина…    вишні…
Гірким-гірким  із  них  буде  вино.
12.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804203
дата надходження 23.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Ганна Верес

Заблукало літечко в полинах


Заблукало  літечко  в  полинах,

Солов’ї  стомилися  й  заніміли,

Марева  ранкового  пелена

Луки  застеляла  вже,  хоч  несміло.


Потяглись  до  сонечка  нагідки  –

Золотої  осені  перші  квіти,

Мов  маленькі  сонечка  діточки,

Шлють  світилу  сонячні  теж  привіти.


Помідори  сонечка  напились,

Червоніли  радістю  на  городах,

Соняшник  зажурено  нахиливсь  –

Осінь  завойовує  всю  природу.
03.03.2013

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804198
дата надходження 23.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Ганна Верес

Болить

Болить  мені  біда  землі  моєї
Й  сиріток,  наплодила  що  війна,
Вони  батьків  лишились  через  неї.
Душа  моя  п’яніє  без  вина.
Болить  мені,  коли  синів  лишають
Того,  що  називається  життям…
Хто  право  дав  Московії  «рєшалам»
Нас  називати  «украми»,  «сміттям»?

Болять  мені  і  материнські  муки,
З  якими  матері  і  день,  і  ніч,
Із  дітьми,  і  з  коханими  розлуки,
Й  вогонь  ляка  недогорілих  свіч.
Болить  мені,  як  чую  дзвін  тривожний,
Що  сповіщає  про  відхід  синів…
Таке  забуть-пробачити  –  не  можна
Й  не  викинуть  війни  із  наших  снів.
24.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804099
дата надходження 22.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Ганна Верес

Дерева, як і люди

На  крила  журавлині  всілось  літо
Тай  полетіло  в  вирій  до  весни,
Теплом  людським  і  сонечком  зігріте
І  викупане  водами  Десни.

Прощалось  воно  криком  журавлиним,
А  в  ньому  нерозгадана  печаль.
Горобина  червона  і  калина,
А  понад  ними  літечка:  «Прощай!»

У  золоті  пишалися  берізки  –
Їх  не  стривожив  журавлиний  крик.
Вплела  верба  журбу  у  свої  кіски,
Що  сипалась  із  журавлиних  крил.

Дерева  із  людьми  аж  надто  схожі:
Одні  ковтають  біль  чужий,  як  свій,
А  інших  лиш  турбує  власне  ложе…
Такий,  на  жаль,  сьогодні  маєм  світ!
11.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804094
дата надходження 22.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Олекса Удайко

СТОЯЛА ЯБЛУНЬКА

           [i]Про  красоти  і  
           недоладності            
           природи...
           І  життя.  [/i]

[youtube]https://youtu.be/lQ4AG7Smyro[/youtube]

[i][b][color="#450870"]Стояла  яблунька…  І  заглядала  в  вікна,
щоб  хтось  бодай  поглянув  на  її  красу…
А  ми,  так  різні  всі  за  календарним  віком,
байдужечки  –  як  тінь  –  клепаємо  косу.

Стояла  яблунька…  Відчувши  шо  літа,
відгукувалась  враз  на  всі  його  думки,
ми  ж  байдужіли  далі  –  не  одні  ж  на  світі!  –
плекали  в  темряві  нікчемні  маячки...

Стояла  яблунька…  І  сипала  плодами
в  надії,  що  оцінить  хтось  оте  добро,
а  ми  знічев’я    шту́рхали  дари  ногами,
аби  у  небуття  прискорити  свій  крок…  

Стояла  яблунька…    І  хукала  в  долоні:
її  душі,  напевне,  дошкуляв  мороз…
А  ми,  черстві,    в  теплі,  в  інформаційнім  лоні
вишукували  сенс…    у  віртуальних  роз*.

О,  Homo  sapiens  ти  наш!..  Поглянь  довкола:
як  ми,  сердешні,  живемо  без  тих  щедрот?!
Контентно  й  ситно…    
                                                                           Та  дари  Еола**
не  оминуть  й  тобі...  відміряний  горо́д!.

Стояла  яблуня.  
                                                   Й  молила  нас...  
                                                                                                       сльозами..[/color][/b].

22.08.2018[/i]

*До  речі,  яблуня,    за  існуючою  класифікацією,
   належить  також  до  родини  [i]Rosaceae[/i]
**В  грецькій  міфології  Еол  -  повелитель  вітрів.  
 Тут  –  як      символ  відповідальності  людини  за  
 зло,  скоєне  нею  супроти  її  власної  суті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804102
дата надходження 22.08.2018
дата закладки 24.08.2018


горлиця

Я КОХАЛА ТЕБЕ

Я  кохала  тебе,  як  весна  в  різнобарвім  намисті  
Вся  пашіла,  співала,  і  лила  тепло  в  наші    дні,
А  проміння  ясне,  цілувало  скрізь  квіти  барвисті,
Ми  на    крилах      літали  в  чарівні  ,  незнані  краї.  

Я  кохала  тебе,  коли  вітер  куйовдив  волосся.
Я  грайливо  здувала  з  розсміяних    карих  очей,  
 Наші  долі  сплітались  в    одне  голубе  суголосся  ,
Я  горнулася  ніжно    до  милих  і  теплих  грудей.  

 Ми  були  молоді,  у  коханні  роки  пролітали,
І  здавалось  не  буде  кінця  цій  квітучій  весні,
Та  скічилась    весна  ,  вже  зимові  роки  завітали,
Все  ж    кохання    палає,  як  і  в  ті  зачаровані    дні!

Твоя  тепла  рука,  ніжно  гладить  сріблисте  волосся,
Я  цілую  уста,  і  ще  й  досі  шепочу”люблю”,
Я  до  твого  плеча,  як  бувало  й  колись,    пригорнуся,
На  двох  сон-  дасть  нам  крила  вернутись  у  юну  весну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803938
дата надходження 21.08.2018
дата закладки 22.08.2018


Ганна Верес

Чорнокрила ніч

Ціпеніла  ніч  у  сонмі  снів,
Ковдрою  зірчастою  укрилась,
Шлях  Чумацький  в  вишині  яснів,
Півпланети  нічка  підкорила,

Та  ось  крила  чорні  підняла
І  в  яри  тумани  запустила,
Прикотився  ранок  до  села,
Сонце  промінь-вію  заросило.

Зодяглись  в  зволожені  плащі
Деревця  і  трави  у  дібровах,
Самоцвіти  впали  на  кущі,
Заясніли  різнокольорово.

Вмились  прудконогі  мурашки
У  росі  незайманій  на  травах,
І  хоч  кожен  день  у  них  важкий,
Знов  нову  будують  переправу.

Й  сон  тікав  за  ніччю  навздогін,
Павучки  ще  ткали  перевесла.
На  воді  десятки  вже  кругів,
Водоміри  катети  знов  креслять.
6.07.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803937
дата надходження 21.08.2018
дата закладки 22.08.2018


Ганна Верес

Літній вечір

Закотився  день  у  синій  вечір,
Сонечко  за  гору  заховав.
Прохолода  обняла  за  плечі.
Росами  умилася  трава.

М’ятою  і  чебрецем  впилися
Стебла  й  піднялися,  мов  свічки,
Посвіжіло  від  вологи  листя.
Зацвіли  у  небі  зірочки.

Літній  вечір  –  то  не  просто  казка  –
То  щоденна  Божа  благодать,
Де  злились  краса,  утома  й  ласка.
Важко  це  словами  передать.
27.01.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803838
дата надходження 20.08.2018
дата закладки 22.08.2018


Валентина Малая

КОЛООБЕРТ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ

[color="#001aff"][i][b]«КОЛООБЕРТ  ЗДІЙСНИВСЯ.  І  ЧАС  ПОЧИНАТИ  НОВИЙ.»
/Серго  Сокольник  /
*****************************[/color]

[color="#7700ff"]
Зміна  пір  року  –це  …рух  Землі  у  відкритому  космосі,
Летимо  й  ми  у  ньому  мов  мушки  у  космосо-  креденсі
Сонце  діє  на  нас  і  синоптиків  всі  витребенечки,
Та  ,проте,небеса  знають  всіх  нас-пісчиночок    стежечки…

Зміна  ночі  й  деньочка  –  то  теж  від  планеточки  обертів.
Хто  ж  це  крутить  її  ?  Та,Хто  ж  це?    не  було  б  тільки  фальстартів!
Ось  і  так,по  спіралі  ,  в  періоді,все  відновилося…
Через  рік    чи  сезон,а  чи  два-  в  точності  повторилося…

Колооберт  життя  на  Землі  -цікава  це,  бачите,штука...
Філософія  то,  а  чи…  чи  …  діа-лектична  наука...
Все,що  маємо  ми-  те  і  маємо  й  нам  не  наснилося.
Як  уже  відбулося,промовимо  так:"Совершилося!"

20.08.2018р.

/  анімація  "Рух  планет  навколо  Сонця"  /
[/b]
[/i]
[/color]








адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803764
дата надходження 20.08.2018
дата закладки 22.08.2018


Ганна Верес

Дощу вина


Коли  пісню  заводить  сіру

Дощ  надворі  та  ще  й  сумну,

Я  з  терпінням  пишу  осіннім

І,  дивись,  щось-таки  утну.

І  про  дощ,  що  спочить  дозволив,

І  про  землю,  що  воду  п’є.

І  в  уяві  лечу  поволі

Понад  морем,  де  хвиля  б’є.

Поспішаю-лечу  у  гори,

Щоб  побачити  неба  край,

Сонце  там  на  високім  троні,

Ген  співає  вода  і  гра.

Прислухаюся,  аж  нагнулась.

Манить-вабить  височина.

Бути  як?  І…  в  цю  мить  проснулась…

Не  моя  то  –  дощу  вина…
15.02.13

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803703
дата надходження 19.08.2018
дата закладки 19.08.2018


Ганна Верес

Присвячую грузинові Георгію Саралідзе

(Провести  в  останню  путь  героя  зібралися  сотні  людей
2  листопада,  в  Запоріжжі  на  майдані  Героїв  попрощалися  з  загиблим  у  зоні  АТО  Георгієм  Саралідзе  (Позивний  "Гюрза  2")

Він  був  грузином  надто  справедливим,

Щоби  життя  даремно  марнувать.

І  сонечко  в  житті  було,  і  зливи,

Умів  кохать,  умів  і  воювать.


Як  запалала  нашаУкраїна,

Душа  його  покликала  туди,

Бо  й  сам  не  вмів  він  жити  на  колінах.

Не  віщувало  серденько  біди…


Душа  грузина  поряд  з  слов’янином

Шукала  правди  у…  чужій  землі…

Плече  своє  підставив  Україні,

Бо  знав:  недобрі  плани  у  Кремлі.


Усюди  був  він  справжнім  чоловіком,

Якому  гідність  завжди  до  лиця,

Та  не  дожив  відміряного  віку  –

Душа  в  бою  залишила  бійця…


Земля  сховала  тіло  й  цього  сина,

Хоч  він  не  рідним  Україні  був,

У  рай  прийнять  Всевишнього  просила  –

Там  ті,  хто  ненавидів  тут  ганьбу!
7.03.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803708
дата надходження 19.08.2018
дата закладки 19.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ніжні обійми осені…

Плакало  дощами  тихо  літо,
З  далини  донісся  саксофон.
Линула  мелодія  над  світом
І  летіла  в  небо  вище  крон.

Слухала  мелодію  калина,
Впали  сльози  росяні  в  траву.
Розлетілись  наче  намистини
І  попали  в  осінь  чарівну.

Протягнула  осінь  свої  віти,
Заспівала  з  вітром  в  вишині.
Не  сумуй,  прошу  тебе  я  -  літо,
Ти  послухай  радісні  пісні.

Ще  зігріють  промені  ласкаві,
Доторкнуться  ніжністю  з  небес.
Витруть  сльози  хмари  кучеряві,
Осінь  подарує  мить  чудес...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803660
дата надходження 19.08.2018
дата закладки 19.08.2018


Ганна Верес

Життєва книга

Перегортає  пам’ять  сторінки
Життям  моїм  написаної  книги,
А  звідти  плин  бурхливої  ріки,
Де  міст  веселки  й  серед  літа  крига.

Спішать  думки  і  в  юності  причал,
Де  жити  вчилась,  напинала  жили,
А  пам’ять,  мов  негаснуча  свіча,
Шукає  у  минуле  знов  стежину.

Бентежать  серце  спогади  про  все
Й  стає  йому  тоді  затісно  в  грудях,
Бо  ж  вік  не  той,  і  тіло,  і  лице,
Й  від  цього  не  подітися  нікуди.
18.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803598
дата надходження 18.08.2018
дата закладки 19.08.2018


Шон Маклех

Серце темряви

                                                   «Під  склепінням  мечів
                                                       Умостилося  тіняви  
                                                       Листозелене  серце…»
                                                                                               (Пауль  Целан)

Серце  темряви
Стугонить  в  глибинах  заліза,
Чорним  зайцем  стрибає  в  безодню  лісу,
Проростає  венами-папоротями
Серед  хащів
Над  якими  завжди  гримить  гроза:
Синє,  наче  крило  ворона  –  
Холодне  серце  темряви
Пульсує  незнаними  землетрусами
Чужої  землі,  не  нашої,
Не  для  наших  очей  створеної
(А  нам  повертатись)
(А  нам  зозулями  в  порожнечу
Вогкого  лісу  страху  кричати)
(А  нам  сіяти  замість  зерна  зуби
Ясонами  голорукими,  босоногими
Та  голоребрими)
(А  нам  стежку  шукати  і  не  знаходити),
А  серце  темряви  дзвоном
Замість  реквієму,
Замість  литавр,
Замість.      

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803589
дата надходження 18.08.2018
дата закладки 19.08.2018


Ганна Верес

Така життя заплутана стежина

Літа  у  казку  сиву  забрели,
Але  не  заховатись  у  ній  долі,
Рожеві  мрії,  хоч  не  всі,  збулись…
І  завтра  буде,  хоч  і  невідоме.

Мене  це  трохи  тішить  і  ляка:
Життя  –  завжди  заплутана  стежина  –
Так  є,  було  і  буде  у  віках.
Часом  воно  то  кисле,  як  ожина,
То  раптом  трунком  дивним  оп’янить,
Коли  у  мрії  виростають  крила,
Тоді  любов’ю  душу  полонить
І  думається:  долю  ж  підкорила…

А  казка  все  міцніше  обійма.
Нашіптує  мені  про  вік,  що  маю,
Що  за  порогом  не  весна  –  зима.
Я  ж  щасливію,  адже  не  сама  я!
17.11.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803596
дата надходження 18.08.2018
дата закладки 19.08.2018


Микола Серпень

Старая гвардия

Старая  гвардия  -  спины  согнутые,
Взор,  обращенный  куда-то  в  века,
Твердою  поступью  крепко  обутые,
Шли  они  жизнью  наверняка.

Старая  гвардия  -  плечи  поникшие,
Мудрость  во  взоре,  да  грусть  на  лице,
Что  им  назначено  волей  Всевышнего
В  этом  их,  сбывшейся  жизни,  конце?

Сколько  отпущено  ведь  неизвестно,
С  болью  привычно  приходят  рассветы.
Где-то  звучат  они  нотами  честными,
Вечного  мира  скупые  приветы.

Мало  возможностей,  горстка  желания,
Пусть  и  не  сильно  томят  раздражения.    
Всё  ещё  теплится  в  них  ожидание
Самого  главного  предназначения.

Может  почувствуют,  как  мы  в  ответе
За  всё,  что  было,  и,  что  не  сбылось!
Пусть  и  немного  им  времени  светит,
Лишь  бы  не  вечный  авось  да  небось!

Может,  рискнувши  на  кон  все  поставить,
Волю  и  опыт  свой  мощно  спрягая,
Смогут  они  наше  время  заставить,
Чтоб  не  позором  нам  правда  нагая!

19.08.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803720
дата надходження 19.08.2018
дата закладки 19.08.2018


Микола Серпень

Современные Пилат и Христос

И  невдомек  убогому  ему,
Возможно,  по  его  природной  лени,
Что  против  авантюр  его  в  Крыму
Восстал  обычный  человечий  гений.

Восстал  Он,  как  Христос,  не  громко,
Совсем  пред  ним  не  слава  и  корысть.
Тростник  и  мыслящий  и  тонкий
Пилаты  тайно  всюду  будут  грызть.

И  отстоять  своё  предназначение
Всяк  может  только  волею  своей!
Пилат,  тот  млеет  от  Его  мучений,
А  Он  Всевышнему  -  убей  меня,  убей!

Раз  не  по  мне,  то  пусть    конец  всему,
Так  было  вслух  заявлено  Пилатом!
И  невдомёк  убогому  ему,
Что  мир  принадлежит  крылатым!

Что  не  продажной  мелкой  волей
Великое  свершение  взметнется!
И,  что  замученный  невольник,
За  каждого  из  нас  Он  не  сдается!

И  вот  когда  придет  грядущий  час,
Когда  сойдутся  плутни  все  и  правды,
Пусть  больно  станет  каждому  из  нас,
Что  не  тому  на  свете  дали  право!

17.08.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803718
дата надходження 19.08.2018
дата закладки 19.08.2018


Ганна Верес

Літні полотна

Літечком  скошено  трави  в  покоси,
Старанно  складено  сіно  у  стіг,
Адже  попереду  жде  його  осінь
Й  ляжуть  на  трави  тумани  густі.

Виспавшись  добре  на  листі  зеленім,
З  вітром  вони  пропливуть  по  воді,
Заколисають  латаття  лілеї
Келихи    квітів  уміють  радіть.

Ліс  посміхнеться  кущем  малиново,
Бо  ж  не  дарма  він  і  цей  рік  прожив:
Так,  до  лиця  йому  з  ягід  обнова,
Поки  зелені  вони  у  ожин.

Повниться  ліс  і  стежками,  й  піснями,
Звірі  і  птаство  радіють  красі.
Сонце  проколює  віти  списами
Дивні  полотна  у  свіжій  росі.
7.03.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803495
дата надходження 17.08.2018
дата закладки 18.08.2018


Ганна Верес

Хтось же водить моїм пером?

Хтось  же  водить  моїм  пером?
Отже,  це  комусь,  мабуть,  треба.
Той  –  звичайний,  а  той  –  герой  –
Всі  ми  є  посланцями  неба.
Зло  й  добро  живуть  поряд  нас  –
Не  порушити  б  рівновагу.
Хай  працює  вона  на  нас,
Хоч  життя  –  не  завжди  розваги.
Щовесни  щоби  сад  наш  цвів,
І  пшеницю  тривожив  вітер,
Ліс  голубив  пташиний  спів,
І  вода  цілувала  віти
Ледь  зажуреної  верби,
Квітка  сонечку  посміхалась.
Не  потрапити  б  нам  якби
У  безвихідь,  нікчемну  старість.
16.02.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803494
дата надходження 17.08.2018
дата закладки 18.08.2018


Наталя Данилюк

Веселки семибарвний декупаж

Після  грози  вгорі  стає  тихіше,
Мов  білий  янгол  світ  перелетів.
Трава  дощі  нанизує,  колише,
Вони  ж  на  сонці  грають  –  золоті!

І  міняться  палітрою  веселки,
Лише  збери  в  намисто  –  і  носи.
Птахи  лишають  мокрі  закапелки,
Розспівують  медові  голоси.

Янтарний  джміль  у  пазусі  квітковій
Просушує  дбайливо  крилець  льон.
Радіють  діамантовій  обнові
Зелені  абажури  буйних  крон.

Ще  звуки  грому  вдалині,  як  згустки,
Розсмоктує  й  ковтає  висота,
І  соняшник  обтрушує  пелюстки,
Мов  пір’ячко  намокле  гордий  птах.

Вібрує  звук,  насичується  колір,
Розсіюється  хмар  густий  меланж,
Привітно  виграє  на  видноколі
Веселки  семибарвний  декупаж.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803476
дата надходження 17.08.2018
дата закладки 18.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Подолали разом спеку…

Пече  і  жарить  знову  спека,
На  небі  жодної  хмаринки.
Сховавсь  у  зарослі  лелека,
Шукає  місце  для  хатинки.

Схилилась  верба  над  рікою,
Вмочила  в  воду  свої  віти.
Трава  заплакала  росою,
Десь  із  -  за  гір  примчався  вітер.

Він  поспішив  на  допомогу,
Щоб  вгамувати  злую  спеку.
Зненацька  вибіг  на  дорогу
І  дощ  покликав  із  далека.

Упали  краплі  на  левади,
На  ліс,  на  поле,  на  дорогу.
Почулись  звуки  канонади,
Прийшла  гроза  на  допомогу.

І  подолали  спеку  разом,
Вона  зі  злості  захлинулась.
У  путь  пустилася  відразу
І  в  своє  царство  повернулась...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803460
дата надходження 17.08.2018
дата закладки 18.08.2018


Ганна Верес

Дзвеніло літо коником

Дзвеніло  літо  коником  у  лузі,
Покоси  свіжі  впали  з  зелен-трав,
Жовтів  Іван-купальний  в  лісосмузі,
Коли  спускався  вечір  із  заграв.

Коли  я  бачу  літню  цю  картину,
Як  сонечко  сідать  не  поспіша,
І  чую,  як  сюрчання  поруч  лине,
Купається  в  загравах  тих  душа.
11.10.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803363
дата надходження 16.08.2018
дата закладки 17.08.2018


Валентина Малая

ХАЙ БУДЕ МОВА ЗОЛОТА

[color="#7700ff"][i][b]
Та  так,і  знов  чомусь  не  спиться=
"відповідність  предмета  його  назві"
сниться...
Чому  "подушка",а  не  "підвушка"*???
Замислилась  вночі...Валюшка...  
Якась  у  всьому  амальгама,
Анальфабетова  реклама...

СЛОВА,слова...вібрують  слух,
Підносять,а  чи  садять  дух...
Летять  за  думкою  услід,
Нам  до  вподоби  ...й  шлють  привіт,
Де  той  кордон  зі  звуком  їх?,
Що  вирвався,а  чи  притих...
Схопився,вилетів  і=  пурх...
Неначе  красень-горобець,
І  зна  господар,де  кінець.

Шановний,друже,читачу,
Читай  і  думай...досхочу!
і  говори  красиво  й  чисто,
І  думку  одягни  в  намисто...
дзвінке  й  іскристе,мов  вода.
Най  буде  й  мова  зо-ло-та!

*[u]Подушка[/u]-  від  праслав"янської  мови  /  дихати,духати,подута,надута/
Походження  слова  пов"язане  з  ідеєю  надування,надихання.Простонародне  "підвушка"-  не  є  правильним.

16.08.2018р.[/b]
[/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803274
дата надходження 16.08.2018
дата закладки 17.08.2018


dovgiy

МОВЧАННЯ

Мовчання  іще  не  прощання,
Якщо  навіть  криза  в  душі,
Це  швидше  глибинне  чекання,
Щоб      визріли  в  серці  вірші.
Не  пишеться…  треба  раненько,
Коли  не  кричали  півні,
Із  ліжка  піднятись  тихенько,
Щоб  сон  не  тривожить    рідні,
За  вудки,  сачка  та  принаду
І  далі  від  міста  й  села,
Щоб  волі  приглушена  радість
На  лоні  природи    знайшла!
Гойдається  місяць  на  плесі,
Стіною  чорніє  комиш
І  риби  веселої  плескіт
Тривожить  незайману  тиш…
До  чого  ж  любив  я  ці  миті!
Давно  вже  не  був  на  ставку!
Вже  тільки  хмаринки  в  блакиті
Показують  волю  таку.
А  я  –  мов  безкрилий  лелека
Сиджу  на  дворі  у  візку…
Лиш  вітер  приносить  здалека
На  спогад  про  радість  п’янку
Живі    річкові  аромати
Чи  шум  від  розправлених  крил…
Це  слабості  монстр  проклятий
Дорогу  до  неба  закрив!
Отож  і  живу  у  полоні…
Лише  ще  я  маю  в  душі
Немовби  синицю  в  долоні  –
Шпаринку  до  волі  –  вірші.
Мовчання  –  іще  не  прощання
Це  пауза  духу  в  житті,
Думок  та  емоцій  чекання  
І  Музи  наспівів  дзвінких.    

         вівторок,  14  серпня  2018  р.            


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803199
дата надходження 15.08.2018
дата закладки 17.08.2018


Ганна Верес

Як можна звикнуть?

Як  можна  душам  звикнуть  до  рутини,
Коли  народ  нагнула  так  біда,
Коли  серденько  зранене  дитини
З  Донбасу  й  досі  батька  вигляда?

А  той  на  нього  з  ангельського  краю
І  дивиться,  і  прикрива  крилом,
Блага    у  Бога  миру  свому  краю,
Щоби  земля  укрилася  зелом.

І  хто  те  зна,  чи  вистачить  століття,
Щоб  ми  простили  тих,  хто  у  Кремлі?
Нові  ж  хрести,  мов  свідки  лихоліття,
Насіялись  так  густо  по  землі…
26.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803119
дата надходження 14.08.2018
дата закладки 17.08.2018


Ганна Верес

Моя країна – Україна

Моя  країна  –  ненька  Україна  –
Ці  вимовляю  з  гордістю  слова  –
Тут  світ  чарує  пісня  солов’їна,
Господар  землі  густо  засіва.
Моя  країна  –  батьківщина  жита  –
А  отже  жити  нам  у  ній    віки,
Лиш  би  навчитись  цій  землі  служити,
Як  їй  служили  славні  козаки.

Моя  країна  сильна  і  багата  –
Це  зрозуміли  Раша,  світ  і  Бог,
Ми  навчимося  й  правдоньку  кувати,
Розбудимо  у  дітях  ту  любов,
Що  всіх  вестиме  на  борню  за  волю,
Що,  як  вода,  потрібна  для  життя,
Й  здобудемо  для  себе  гідну  долю,
Не  буде  де  «російського  сміття»!
15.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803118
дата надходження 14.08.2018
дата закладки 17.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сумна мелодія скрипки…

Десь  грає  сумно  скрипка,  линуть  звуки,
Доносяться  тужливо  з  далини.
Хтось  взяв  смичок  і  доторкнулись  руки,
До  сУмної,  співучої  струни.

Мелодія  та  зворушила  душу,
Полинула  у  спомини  тих  днів.
Де  тихий  спокій  буревій  порушив
Й  піском  сипучим  так  глибоко  сів...

Я  чую  ще  тебе,  твої  обійми,
Одна  лиш  мить  і  збій  поніс  смичок.
Слова  оті,  що  ми  такії    різні,
Відкинули  з  тобою  нас  на  крок...

Тепер  лиш  звуки,  що  доносить  скрипка,
Нагадують  про  тебе  і  ті  дні.
І  то  -  таке  буває  дуже  рідко,
Коли  сумна  мелодія  й  пісні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803086
дата надходження 14.08.2018
дата закладки 16.08.2018


Віктор Ох

ЗІРВУ Я ТРОЯНДОВИЙ ЦВІТ (V)

Новий  кліп
Слова    ̶    Ніна-Марія
[youtube]https://youtu.be/3RK5X3ba5fk[/youtube]
------------------------------

Зірву  я  трояндовий  цвіт,
Встелю  пелюстками  стежину.
В  любові  безмежної  світ
Тебе  запрошу  на  гостину.
 
Ти  легко  цей  шлях  віднайдеш.
Ніхто  ж  бо  його  не  стоптав.
Якщо  заблукаєш  —  гукнеш,
Назустріч  злечу,  немов  птах.
 
В  обійми  затиснеш  міцні
І  серце  моє  затріпоче.
А  може  це  сниться  мені?
Щось  вітер  на  вухо  шепоче.
 
На  травах  настояна  ніч
П'янитиме  ніжністю  нас.
З  коханням  своїм  віч-на-віч
Не  буде  підвладний  нам  час.
 
Гойдатиме  небо  зірки,
Їм  місяць  співа  колискову.
А  я  пригорнусь  й  залюбки
Купатимусь  в  морі  любові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803129
дата надходження 14.08.2018
дата закладки 15.08.2018


Ганна Верес

Монолог вдови

Життя  гірка  й  солодка  чаша
Іще  не  випита  до  дна.
Широка  ще  дорога  наша,
Та  я  іду  по  ній  одна.
Терплю  вітри  життєві  й  зливи.
Здається,  їм  нема  кінця.
Вдови  дорога  особлива,
І  іншої  нема,  ніж  ця.
А  ти  пішов  у  світ  незнаний,
Залишив  прізвище  й  дітей,
І  спомин,  ніжний  той,  весняний,
Коли  черемха  зацвіте.
Найбільше  щастя  тепер  –  діти,
Хоч  нелегка  ця  ноша  є.
Той  час,  що  плакати  й  радіти,
Обов’язково  настає.
І  коли  прийде  час  весілля,
Дітей  я  стріну  теж…  одна:
В  руках  –  рушник  із  хлібом-сіллю.
І  плакать  буде  вся  рідня.
Не  подарую  діамантів    
Нема  й  не  буде  їх,  либонь.
Найкраще,  що  дарує  мати,
Сумління,  вірність  і  любов.
Хоч  маю  я  жіночу  силу,
Пройду  тернистий  долі  шлях,
Хай  не  темніє  небо  синє,
Хліб  наливається  в  полях!

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802992
дата надходження 13.08.2018
дата закладки 14.08.2018


Ганна Верес

Люблю я

Люблю  зими  веселу  заметіль,
Коли  сніжинки  в  танці  знемагають,
А  ранком  сонце  снігову  постіль
Вогнем  запалить,  випливши  з-за  гаю.

Люблю  і  ранні  подихи  весни,
Коли  сніги  розбуджені  рідіють.
Коли  тепло  затче  не  тільки  сни,
Але  й  розбудить  світлооку  мрію.

Люблю  я  гамір  літній  дітвори
І  шум  вітрів,  і  гуркотливі  грози,
І  косовицю  ранньої  пори  –
Такою  є  життя  сільського  проза.

Люблю  осінні  спалахи  дібров
І  полотно  замисленого  неба,
Коли  від  хвилювань  холоне  кров
І  пеленають  сум  з  водою  верби.
19.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802990
дата надходження 13.08.2018
дата закладки 14.08.2018


Валентина Малая

ВИДОВИЩ Й ХЛІБА ПРОСТО ХОЧЕ НАРІД

[color="#0022ff"][i][b]"Прийшла  свобода  і…  зміліли  люди..."    Richter[/b][/i]
[/color]
***
[color="#6200ff"][i][b]
Видовищ  й  хліба  просто  хоче  нАрід.
Ті  неподобства  ,видно,  до  снаги.
Занадто  й  забагато  їхніх  свОбід,
І  йдуть  на  ланцюжку  у  зне-ва-ги.

Самі  себе  вони,  мабуть,  не  люблять,
І  Бога  ген  забутий  назавжди??
Тому  себе  у  всьому  цьому...гублять...
Ти  ж,читачу,подумай  і  ...зажди!

Ти  не  смакуй  відкритим  безкультур"ям!
І  розберись,де  справжняя  краса!
Бо  буде  смішно  з  тебе  навіть  курям,
Й...чи  допоможуть  в  чомусь  ...небеса???

Не  потурай  оголенім  на  сцені,
Й  тому,хто  бруталить,не  підтакай!
Направи  взір  на  свитки  ,на  свячені.
І  безкультур"я  сам  не  допускай!

13.08.2018р.[/b][/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802964
дата надходження 13.08.2018
дата закладки 14.08.2018


Леся Утриско

Мої зорі.

Поцілунком  торкала  зорі,
Чи  на  радість,  а  чи  на  біду,
По  небеснім  снувались  морі,
В  тім  здавалось,  що  з  ними  йду.  

Намагалась  лишень  торкати,
Цілувати  єдину  мить,
Не  зуміла  їм  щось  сказати-
Кожне  слово  чомусь  щемить.  

Ой  ви,  зорі  -  свіча,  лампадка:
Щось  божественне  та  чудне,
Світло  неба  -  моя  загадка:  
Щось  веселе  і  щось  сумне...  
 


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802861
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 13.08.2018


Ганна Верес

Я люблю свою землю (Слова для пісні) .

Я  люблю  свою  землю
І  свій  гордий  до  болю  народ,
Цю  любов  пронести
Через  всі  негаразди  зумію,
Із  вогню  і  золи
Саме  тут  проростав  патріот,
І  тому  тільки  з  ним
Я  пов’язую  долю  і  мрії.

Я  люблю  свою  землю
І  такою,  яка  вона  є:
В  історичних  синцях
І  тяжких  закривавлених  ранах.
Тут  коріння  моє
І  насіння  кохане  моє,
Тож  не  зваблять  мене
Ні  близькі,  ні  далекі  заграни.

Я  люблю  свою  землю
У  цвітінні  садів  і  тривог,
І  тоді,  коли  край
Чорним  полум’ям  воєн  палає.
Знаю,  виведе  нас
Із  пітьми  закоптілої  Бог,
Й  сивочолий  Дніпро
Схід  і  захід  навіки  з’єднає.
10.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802858
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 13.08.2018


Ганна Верес

Серед тисяч доріг і стежок

Серед  тисяч  доріг  і  стежок
Лиш  одну,  лиш  одну  обираю
До  свого  сокровенного  раю,
Де  нікого  ніхто  не  карає,
Де  мільйони  гарячих  думок.

Серед  хвиль  призабутих  морів,
Серед  гір,  що  димлять  в  високості,
Я  стою,  ніби  тінь,  на  помості,
І  навколо  немає  вже  злості,
А  є  віра  –  то  мій  оберіг.

Серед  тисяч  розвихрених  фраз
Оберу  ту  просту,  без  прикрас,
Дух  у  ній  щоб  звучав  новизни,
Щоб  чужої  цуралась  казни
І  в  серцях  у  людських  збереглась.  
9.11.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802857
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 13.08.2018


Ніна-Марія

Дрімає літо …

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRoqkI6ov8HLTrgYrPMfnrkcJuwT178P3Rg5s6SFd7EyzZB2fJCuQ[/img]

Дрімає  літо  у  дозрілім  житі,
В  соняшниковім  полі  за  селом.
Колише  вітер  колоски  налиті,
Махає  серпень  вересню  крилом.

А  трави  в  лузі  пахнуть  чебрецями,
Напоєні  дощами  досхочу.
Крадеться  осінь  поміж  берегами,
Та  я    її  до  серця  не  впущу.

Душа  ще  хоче  в  літечку  зігрітись.
Ви  не  спішіть  до  вирію,  літа.
І  весну  не  одну  б  ще  вам  зустріти,
Хай  осінь  зачекає  золота.


[img][/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802838
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 13.08.2018


Ганна Верес

Портрет вдови

Вона,    обнявшись    з    горем,    спала,
В    господі    все    сама    вела,
З    війни    вдовою    раптом    стала,
Як    і    багато    із    села.
Сама    косила    і    в’язала,
І    ціпом    молотила    хліб,
Дітей    до    школи    споряджала
І    підпирала    ветхий    хлів.
Висока,    статна    молодиця,
У    грубім    чоботі    –    нога,
На    ній    –    незмінна    і    спідниця,
Що    стегна    круглі    обляга.

А    вже    як    пісню    заспіває,
Їй    рівних,    ні,    нема    в    селі,
І    сльози    вміло    заховає
Десь    у    найглибшій    глибині.
Така    вона,    радянська    жінка,
Жила    що    в    повоєнний    час.
Згадаю,    й    так    стає    вже    гірко.
Хай    це    не    вернеться    до    нас.
25.10.2012.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802780
дата надходження 11.08.2018
дата закладки 13.08.2018


Ганна Верес

Стояла ніч

Стояла  ніч,  всі  зорі  розгубивши,
Зі  сходу  в  небі  загорівся  день,
А  вже  на  землю  на  святу  ступивши,
Збудив  він  птахів,  звірів  і  людей.

Мереживом  цвіли  будівлі  сонні,
Зненацька  запалало  в  вікнах  скло.
Горобчик  ворухнувся  на  осонні,
І  сон  тікав  далеко  за  село.

Півні  пісні  ранкові  вже  запіли,
Озвались  відра  в  цямринах  криниць.
Ворота  ще  мовчали  –  не  скрипіли,
Чекали,  поки  випустять  ягниць.

Застав  зозулю  у  гніздечку  ранок,
Поспати  любить  птаха  у  цей  час…
В  повітрі  запах  гіркувато-пряний
Із  солов’єм  схід  сонця  зустріча.
11.04.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802779
дата надходження 11.08.2018
дата закладки 13.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зустрілись з Серпнем на стежині…

Зустрілась  з  Серпнем  на  вузькій  стежині,
Він  усміхнувсь  до  мене  від  душі.
На  нас  дивились  з  неба  очі  сині,
А  у  душі  писалися  вірші.

Спустилися  до  річки  в  прохолоду,
Замилувались  вербами  тихцем.
Вмочили  ноги  у  дзеркальну  воду,
Поспілкувались  навіть  з  вітерцем.

Неподалік  квартет  пташок  почули,
Злетівсь  на  той  концерт  пташиний  бум.
О  Серпне!  Твою  лагідність  відчула
Й  мелодію  душевних,  ніжних  струн...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802758
дата надходження 11.08.2018
дата закладки 13.08.2018


Оптимістка

Возвращайся скорей!

Музыка  и  исполнение  Владимира  Ярцева

Без  тебя  не  живу:  зависаю  в  пространстве  и  времени.
Исчезают  желания,  прячутся  мысли  в  осенний  туман.
Не  могу,  не  хочу  без  тебя  я  ни  дня,  ни  мгновения,
Я  всё  время  грущу  и  меня  поглощает  тоски  океан.

Не  помогут  друзья,  не  развеют  тоску  и  подруги,
Без  тебя  ночь  темна  и  длинна,а  рассвет  -  не  рассвет.
Время  тянется  лентою  серой,  унылой  по  кругу
И  грустят  даже  звёзды,  когда  тебя  рядышком  нет.

Всё  не  так.  Затуманилось  солнце  и  выцвела  радуга,
Очень  грустную  песню  сегодня  поёт  соловей.
Ты  вдали,  и  меня  ничего  в  этой  жизни  не  радует.
Я  сейчас  не  живу.  Только  жду.  Возвращайся  скорей!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802830
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 12.08.2018


Ганна Верес

Бо лиш одне… життя

Нас  часто  доля  ставить  на  коліна,
Та  сліпо  їй  коритися  не  слід
Навіть  тоді,  як  у  душі  руїна
Й  чужим  і  сірим  здасться  білий  світ.

Не  дозволяй  назватися  слугою,
А  стань  за  себе  у  житті  борцем,
Що  здатен  рани  у  душі  загоїть.
Дарма  не  кидай  камінь  чи  слівце.

Нам  час  гартує  і  тіла,  і  душі,
У  цім  і  є  та  справжня  суть  буття,
До  себе  і  людей  не  будь  байдужим,
Бо  лиш  одне  дароване  життя.
30.08.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802690
дата надходження 10.08.2018
дата закладки 10.08.2018


Ганна Верес

Бомж

У  холодку,  під  липою,  сидів
Ще  не  старий,  здається,  чолов’яга.
З  усього  видно,  це  його  був  дім.
Тут  він  живе…  один  і…  «без  бамаги».
Нехитрий  і  навколо  інтер’єр:
Дерева  пишні,  клунок,  пляшка  пива…
Бомжом  його  назвали,  бач,  тепер…
Чи  то  гріхів  своїх  збирає  жниво?
Ніхто  про  те  не  відає  давно,
Та  й  він  про  все  не  хоче  розповісти:
Сім’я  була,  чи  карти,  мо’,  вино…
Тепер  йому  нема  куди  йти  звідси.

А  мимо  люди  плинуть  потічком,
І  кожен  з  них  несе  свої  турботи:
Лиш  він  один…  сидів  якось  бічком,
Потупив  очі:  сім’ї  в  них,  роботи…
Усі  спішать:  дітей  ведуть  з  садка,
Хтось  на  побачення  біжить,  а  той  –  до  неньки.
Когось  присутністю  своєю  він  ляка…
Взуття  і  одяг  зношені,  благенькі.

Не  поспішають  тільки  його  дні.
Частіш  голодний.  Ситий  тільки  літом.
Чи  то  немає  в  нього  і  рідні,  
Чи  то  Нечистий  править  нашим  світом?
Ніхто  про  те  й  спитати  не  бажа,
Чому  він  тут,  під  липою,  надворі,
І  ким  його  поранена  душа,
Й  зарадить  як  цьому  людському  горю.
Такий  вже  світ,  жорстокий  і…  німий…
А  ми  ж  усі,  у  першу  чергу,  люди…
Чи  знаємо,  де  він  серед  зими?
Чи  справді  серце,  а  не  лід  у  грудях?
9.08.2018.
     
 Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802686
дата надходження 10.08.2018
дата закладки 10.08.2018


Ганна Верес

Бомж

У  холодку,  під  липою,  сидів
Ще  не  старий,  здається,  чолов’яга.
З  усього  видно,  це  його  був  дім.
Тут  він  живе…  один  і…  «без  бамаги».
Нехитрий  і  навколо  інтер’єр:
Дерева  пишні,  клунок,  пляшка  пива…
Бомжом  його  назвали,  бач,  тепер…
Чи  то  гріхів  своїх  збирає  жниво?
Ніхто  про  те  не  відає  давно,
Та  й  він  про  все  не  хоче  розповісти:
Сім’я  була,  чи  карти,  мо’,  вино…
Тепер  йому  нема  куди  йти  звідси.

А  мимо  люди  плинуть  потічком,
І  кожен  з  них  несе  свої  турботи:
Лиш  він  один…  сидів  якось  бічком,
Потупив  очі:  сім’ї  в  них,  роботи…
Усі  спішать:  дітей  ведуть  з  садка,
Хтось  на  побачення  біжить,  а  той  –  до  неньки.
Когось  присутністю  своєю  він  ляка…
Взуття  і  одяг  зношені,  благенькі.

Не  поспішають  тільки  його  дні.
Частіш  голодний.  Ситий  тільки  літом.
Чи  то  немає  в  нього  і  рідні,  
Чи  то  Нечистий  править  нашим  світом?
Ніхто  про  те  й  спитати  не  бажа,
Чому  він  тут,  під  липою,  надворі,
І  ким  його  поранена  душа,
Й  зарадить  як  цьому  людському  горю.
Такий  вже  світ,  жорстокий  і…  німий…
А  ми  ж  усі,  у  першу  чергу,  люди…
Чи  знаємо,  де  він  серед  зими?
Чи  справді  серце,  а  не  лід  у  грудях?
9.08.2018.
     
 Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802686
дата надходження 10.08.2018
дата закладки 10.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Окраса роду…

На  вишиванім  рушнику,
В  вінчальному  обряді...
Волошки  сині  у  вінку,
Вінчались  при  лампаді...

А  нареченими  були,
Тоді  мій  дід  й  бабуся.
Роки  з  тих  пір  давно  спливли,
В  край  відлетіли  гуси...

Рушник  неначе  оберіг,
Передававсь  із  роду.
І  кожен  з  них  його  беріг,
Він  був  окраса  роду...

Роки  летіли  швидко  так,
На  нім  вже  мама  й  тато.
Він  гарний  був  тоді  юнак
І  ось  у  них  вже  свято.

До  церкви  дзвони  кличуть  їх,
То  радісна  година.
Матусю  й  тата  до  вінця,
Веде  любов  єдина.

Рушник  передали  батьки,
Він  перейшов  у  спадок.
Його  не  знищили  роки,
А  зберігали  радо...

І  так  минало  з  року  в  рік,
Вже  друге  покоління.
Цей  скарб  мов  золото  беріг,
Ховаючи  у  скриню.

Онучка  підросла  уже,
Красива  наречена.
А  рушничок  чекає  все,
Ту  мить  благословенну.

І  знову  музика  в  дворі,
Б'ють  в  церкві  радо  дзвони,
Доносяться  гучні  пісні,
В  руках  несуть  ікони.

На  вишиванім  рушничку,
Онучкине  кохання.
І  наречена  у  вінку,
Приймаються  вітання...

З  тих  пір  пройшло  багато  літ,
Історія  та  вічна.
На  рушничку  калини  цвіт,
Всміхнеться  блискавично...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802642
дата надходження 10.08.2018
дата закладки 10.08.2018


Lana P.

La Ville — Lumiere (Місто Вогнів) ПІСНЯ ПРО МІСТО ВОГНІВ — ПАРИЖ

Червнева  ніч  захоплює  в  полон,
Гойдає  срібний  місяць-медальйон,
Розкидує  розніжені  зірки,
Старий  Нотр-Дам  нашіптує  казки.

                                             Приспів.  
Вогнів  столиця,  дивовиж  —
Нічний  Париж,  нічний  Париж.
І  я  не  сплю,  і  ти  не  спиш,
До  мене  мрією  летиш.

Залізна  вежа,  в  сотнях  мерехтінь,
Пускає  в  небо  блиски,  стелить  тінь.
На  яхті,  біля  острова  Сіте,
Надія  думкою,  в  імлі,  пливе.

                                         Приспів.  
Вогнів  столиця,  дивовиж  —
Нічний  Париж,  нічний  Париж.
І  я  не  сплю,  і  ти  не  спиш,
До  мене  мрією  летиш.

Любові  місто  і  безмежних  мрій.
Хвилює  Сену  в  оплесках  прибій,
Запрошують  з  підсвітками  мости.
Так  хочеться,  щоб  поруч  був  і  ти.

                                       Приспів.  
Вогнів  столиця,  дивовиж  —
Нічний  Париж,  нічний  Париж.
І  я  не  сплю,  і  ти  не  спиш,
До  мене  мрією  летиш.

У  сяйві  паленіє  Мулен  Руж,
Романтика  захоплює  довкруж.
Квапливий,  стильний  в  кабаре  гарсон
Шампанське  наливає  під  шансон.

                                     Приспів.  
Вогнів  столиця,  дивовиж  —
Нічний  Париж,  нічний  Париж.
І  я  не  сплю,  і  ти  не  спиш,
До  мене  мрією  летиш.

У  гаморі  ліхтарики  нічні  
Запалюють  метеликам  вогні.
А  ті  летять  на  світло  осяйне.
Тут  є  усе,  окрім  тебе  й  мене.

                                     Приспів.  
Вогнів  столиця,  дивовиж  —
Нічний  Париж,  нічний  Париж.
І  я  не  сплю,  і  ти  не  спиш,
До  мене  мрією  летиш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802600
дата надходження 10.08.2018
дата закладки 10.08.2018


Ганна Верес

Незвичайний круїз


Коли  весна  розбурканим  крилом

Землі  торкнеться  й  проліски  розбудить,

Я  поспішаю  в  ліс,  що  за  селом,

Щоби  красу  побачити  й  збагнути.


Поміж  дерев,  що  сік  весняний  п'ють,

Озера  сині  розлились  навколо,

Сороки  гнізда  саме  перші  в’ють,

Долає  сонце  дня  ясного  коло.


Легень  замало…  Аж  не  продихнуть  –

Так  свіжо  й  легко  тут  лишень  буває.

 І  неможливо  час  той  повернуть,

Такої  свіжості  лиш  тут  трава  є.


Рукою  ніжно  доторкнуся…  Ну,  дитя!..

Боюсь  злякати  весняну  розпусту,

Що  знає  лиш  любов  –  не  каяття.

Ой,  ле-ле!    Стала  в  заячу  капусту.


Ті  кошики  хоч  мало  прожили,

Та  смак  весни  й  буття  уже  пізнали,

Тож  залицятись  рано  почали,

Мов  говорили:  «Залишайся  з  нами…


Ти  мавкою  зростеш  поміж  беріз,

Щоб  ряст  купати  свіжою  росою»…

Під  вечір  завершився  мій  круїз  –

Побачення  з  весняною  красою!
16.02.2013

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802587
дата надходження 09.08.2018
дата закладки 10.08.2018


Ганна Верес

Липнева ніч кохання


В  гаю  замовкли  солов’ї,

Вітри    у  сни  сховалися…

Спить  ніч  липнева  на  селі.

Ми  ж  у  саду…  кохалися.


Дивився  місяць  ізгори

І  зорі  милувалися,

Як  ми  тривожної  пори

Невміло  цілувалися.


І  яблуневий  сад  принишк,

Навколо  тихо  й  росяно…

–  Люблю,  –  твій  голос  ледь  зронив.

А  місяць  грався  косами.


Пустунчик-липень  насміхавсь,

Хоч  був  і  зачарований,

Та  зрозумів:  нема  гріха

Для  тих,  хто  так  закоханий.
7.06.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802586
дата надходження 09.08.2018
дата закладки 10.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твоя Ассоль…

Тебе  колись  я  Греєм  називала,
А  ти  чарівне  ім'я  дав  -  Ассоль.
Я  часто  з  мріями  у  снах  літала
І  уявляла  цю  казкову  роль...

Дорогоцінний  мала  подарунок,
Намисто  з  горобини  у  руках.
Цілунки  і  любові  ніжний  трунок,
Палав  вогонь  багаттям  у  очах.

Хмарини  підіймали  нас  у  небо,
Ти  за  штурвалом  був...  О  мій  герой!
Я  не  могла  і  дня  прожить  без  тебе,
Коханий  мій,  а  я  твоя  Ассоль...

Для  нас  ті  дні  були  такі  щасливі,
Природа  посміхалась  повсякчас.
І  нестрашні  були  холодні  зливи,
Ми  разом  з  ними  танцювали  вальс...

Літа  минули.  Швидкоплинно  осінь
У  гості  завітала  в  кожен  дім.
Залишила  свій  відблиск  у  волоссі,
Розповіла  цю  казку  друзям  всім...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802558
дата надходження 09.08.2018
дата закладки 10.08.2018


Ганна Верес

Гостріше гострого меча буває слово

Гостріше    гострого    меча
Буває    слово    для    людини.
Хто    його    силу    поміча,
Той    цінуватиме    родину,
Бо    необдумані    слова
Готові    вбити    –    не    вбивати.
Хто    істину    цю    забува,
На    кого-хоч    може    кивати.
Знічев’я    ти    не    кидай    слів,
Щоб    не    вернулись    бумерангом.
Слова    –    найкращі    із    послів,
Вони    найвищі    мають    ранги.
Слова    ті    щирі,    від    душі,
Що    здатні    камінь    роздробити,    –
Важливий    для    життя    рушій,
Готовий    подвиги    творити.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802475
дата надходження 08.08.2018
дата закладки 08.08.2018


Олекса Удайко

УПАЛА СЛИВКА

         Упала  сливка…  Здавалося  б  -  дрібниця…
         А  яка  лавина  думок!    
         І  не  тільки    про  
         сливку…
         
[youtube]https://youtu.be/kiBF0KtqHLk
[/youtube]

[i][b][color="#4b0b8c"]Упала  сливка,  мов  мала  дитинка…
З  яких  то  див  відпала  від  гіллі?
Чому  так  сталось?  Що?  Чогось  їй  мало?..
Тепер  лежить,  покоїться  в  ріллі…

Упала  наче  б,  та  чомусь  не  плаче…
Меланжево-муарову  її
Скоряє  сум...    А  може,  зграя  дум?
Та,  певно,  в  неї  бачення  свої…

Бо    є  вікно  –  природою  дано.
Не  тільки,  кажуть,  світла,  що  –  в  вікні…
У  рай  -  охоче.  Гени  тут  лоскочуть  -
побути  сам-на-сам  і…  в  однині!

Ту  славну  хіть  було  почуто  вмить…
О,  як  пульсує  мудрістю  земля!
«Ти  прорости,  а  потім  вік  цвіти»  -
стрекоче    алгоритмом…  звідтіля.

І  ось  росте,  десятки  літ  цвіте.
Та  щось  плодів  у  дерева    не  густо…
Знать,  та  земля  годується  здаля…
«Блукавих»  рільників  сюди  не  пустим!
   
Камзоли    пана  не  рачій  жупана,
Чи  віз,  чи  сани  –  яку  все  одно.
Миліша  нивка  для  моєї  сливки  –
це  та,  що  загляда
                                                                   мені  в  вікно.[/color][/b]

07.08.2018[/i]
На  світлині  автора  -  палісадник  під  вікном  власної  квартири.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802314
дата надходження 08.08.2018
дата закладки 08.08.2018


Любов Іванова

ПОЕЗД СПЕШИТ К ТЕБЕ

[b][i][color="#1105ad"][color="#ad051c"]П[/color]олустанок  мой  родной,  Родины  частица
[color="#ad051c"]О[/color]стаешься  в  сердце  ты,  продолжаешь  сниться.  
[color="#ad051c"]Е[/color]диничные  стоят  там  теперь  избушки
[color="#ad051c"]З[/color]а  калитками  сидят  деды  и  старушки.
[color="#ad051c"]Д[/color]аже  в  праздник,  в  выходной  -    улицы  немые,

[color="#ad051c"]С[/color]ловно  кто  закрыл  на  ключ  радости  земные.  
[color="#ad051c"]П[/color]риезжают  к  старикам  дети  очень  редко,  
[color="#ad051c"]Е[/color]сли  время  разрешит  попроведать  предков.  
[color="#ad051c"]Ш[/color]епоток  идет  селом,  Анне  -  вон  потеха
[color="#ad051c"]И[/color]хний  мдадшенький  сынок  на  денек  приехал.  
[color="#ad051c"]Т[/color]ам  и  радость  бьет  ключом,  слёзы  и  расспросы,  
 
[color="#ad051c"]К[/color]ак  же,  маме  шаль  привез,  папе  папиросы...
 
[color="#ad051c"]Т[/color]олько  времени  опять  у  него  не  много,  
[color="#ad051c"]Е[/color]ле  солнышко  взойдет,  в  город  путь-дорога.
[color="#ad051c"]Б[/color]оже  правый,  помоги,    гнать  печаль-тревогу.  
[color="#ad051c"]Е[/color]сли  ночку  ночевал....  и  то  -  слава  Богу...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802253
дата надходження 07.08.2018
дата закладки 07.08.2018


Ганна Верес

Земля Чернігівська – колиска України

Земля  Чернігівська  –  колиска  України…
Несу  в  долонях  їй  свою  любов.
Це  край  верби,  барвінку  і  калини.
За  нього  сотні  раз  лилася  кров.
Палили  нас  і  різали,  й  топтали
Монголи,  дикі  половці  й  Литва.
Козацька  знать  уперше  тут  повстала,
Хоч  поплатилась  за  свої  слова.
Полуботок,  Мазепа,  Скоропадський  –
Козацьких  днів  і  слава,  і  печаль  –
Гетьманом  кожен  був  із  них  і  батьком…
Хіба  можливо  їх  не  величать!

Не  одного  гетьмана  у  холодний
Сибір  заслали,  щоби  залякать.
Ті  ж,  муки  приміряючи  Господні,
Присягу  не  зганьбили  козака.
Батурин  спалено,  а  з  ним  –  козацькі  душі…
Здавалося,  сам  Бог  ридав  згори.
Чи  можна,  це  згадавши,  буть  байдужим,
Пробачить  смерть  жінок  і  дітвори?

Пройшли  віки…  Їх  не  зібрати  в  жмені…
Підставив  небу  плечі  чорний  жертвам  хрест.
Тисячооко  дивиться  на  мене
Й  на  схід  показує  його  уявний  перст:
Поглянь,  мовляв,  яка  краса  навколо,
Зайди  в  козацьку  церкву,  помолись
За  тих,  котрі  не  вернуться  ніколи,
За  тих,  кого  замучили  колись…

Довкола  річка.  Голубіють  хвилі…
Тоді  були  червоними  вони.
Це  в  них  зарізані  тоді  знайшли  могили
Діди,  жінки  і  діти  без  вини.
І  знову  ллється  наша  кров  на  сході
(Москва  на  цей  раз  косить  наш  Донбас)…
Вона  є  катом  для  мого  народу
Та  всіх  уже  не  знищити  їй  нас!
4.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802289
дата надходження 07.08.2018
дата закладки 07.08.2018


Валентина Малая

В ГОРІШНИКУ ГОРІШИНА

[color="#8c00ff"][i][b]
В  горішнику  горішина  горішками  обвішана,
Оришка  і  Тимішка  струшують  горішки.
Прийду  й    я  до  горішника  й  до  тої,до  горішини,
І  наберу  горішечок  і  шию  всю  обвішаю,

Намисто  те  горішняне,  всі  стукають  горішечки,
Й  мені  даруйте  міцності,сміливості,хоч  трішечки!
Прийшла  до  свого  дерева,тулюсь,шукаю  єдності,
І  обміну  енергії,природної  взаємності…

В  великому  горішнику  хай  струшують  горішечки,
Оришка  і  Тимішечко  й  Валюся  трішки-трішечки.
Приходьмо  до  горішника,горнімось  до  горішини.
Горішино,горішино,роди,роди  горішками!
[/b][/color]
[color="#001aff"]

/  Ліщина-дерево  тих,хто  народився  під  сузір"ям  Терезів  .
[b]Ліщи́на  звича́йна  або  європе́йська  [/b](Corylus  avellana)  —  багаторічна  рослина  родини  Березових,  відома  також  під  народними  назвами  горі́шник,  орішина,  лісови́й  горі́х.  
Поживність  (калорійність  їжі)  горіхів  ліщини  в  2  рази  вище  калорійності  пшениці,  в  3  рази  —  маку  та  у  8  разів  —  молока.  
Ліщина  —  один  з  важливих  лісових  енергоносіїв,  у  ранньовесняний  період  дає  багато  високоякісного  пилку,  який  містить  багато  білків  і  вітамінів.  Ліщина  звичайна  —  харчова,  жироолійна,  медоносна,  лікарська,  танідоносна,  фарбувальна,  деревинна,  декоративна,  фітомеліоративна  рослина  .
[b]Фундук[/b]  —  це  окультурена  форма  ліщини,  найкращий  сорт  ліщини./

06.08.2018р.
[/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802099
дата надходження 06.08.2018
дата закладки 07.08.2018


Ганна Верес

Він повернувся… на щиті

Стефурак  Степан  Степанович-  боєць  ДУК  "Правий  сектор"!

Осінь  2014  року,  стала  для  Степана  останньою  в  житті.
Сьогодні  в  молодого  Героя-  День  Народження.
Згадайте  цього  хлопця  в  молитві,  спогадах.
Розкажіть  дітям,  онукам  про  нього.  
Нехай  знають-  Степан  загинув,  щоб  вони  жили.

Він  повернувсь  додому…  на  щиті
Із  рідного,  як  він  вважав,  Донбасу…
Туди  юнак  з  Майдану  полетів
І  згинув  від  ворожого  фугасу.

Він  повернувсь  додому…  на  щиті,
Хоч  жити  так  хотілося  хлопчині,
Не  раз  був  переможцем  у  житті,
А  тут…  упав,  немов  на  ту  причину.

Він  повернувсь  додому…  на  щиті,
Хоч  друзів  прикривав  завжди  собою,  
Так  ворога  хотів  перемогти.
Душа  ще  там  літа  –  над  полем  бою…

Він  повернувсь  додому…  на  щиті…
Схід  боронив  від  вражої  навали,
Усе,  що  міг,  зробивши  на  війні,
Героєм  став…  
Його  Степаном  звали…
5.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801997
дата надходження 06.08.2018
дата закладки 06.08.2018


Валентина Малая

БІГАЙ ШВИДКО, ЧИ БІГМА

[color="#4d00ff"][b][i]
/  д  л  я      о  н  у  ч  е  ч  к  и    /

Б  І  Г  А  Й    швидко  чи  бігма́,  біго́м  ,трухце́м  і  підтюпце́м,
Тру́шком    ,тру́ськом  і  тюпце́м,зухвальце́м  й  пере́можце́м.

П  Л  А  В  А  Й    бра́сом,плавай  кро́лем,під  водою  і  ниряй
Все  це  укріпляє  м’язи  ,не  забудь  й  про  батерфля́й…

С  Т  Р  И  Б  А  Й    вверх  і  в  довжину,із  трампліна  й  на  батуті
Уяви  ,що  ти-    пружина  на  спорт-стадіон  маршруті.

Ї  З  Д  И    швидко    на  мопедах  ,мотоциклах,  ковзанах
Роликах  й  велосипедах  по  долинах  і  полях.

Л  І  Т  А  Й    і́  на  дирижаблях,літаках  ,а  чи  ракетах
І  на  аеростатах  ,геліко́птерах,кометах
І  у  снах  також  літай,то  ростеш  ти  =  про  те  знай!

І    Х  О  Д  И    чи  походжай  ,маршируй  ,а  чи  літай,
Їзди,плавай  чи  стрибай,бігай  швидко  чи  бігма.
Кожен  вид  такого  руху  –  вдосконалить  вас  ,фам-фам*!
[/b][/color]

[color="#000dff"][b]Батерфляй[/b]  (Дельфін,  Батерфляй,  Баттерфляй,  серед  плавців  просто  Флай  [англ.  Butterfly])  —  один  з  найбільш  технічно  складних  і  утомливих  стилів  плавання.  Це  стиль  плавання  на  животі,  в  якому  ліва  і  права  частини  тіла  одночасно  здійснюють  симетричні  рухи:  руки  роблять  широкий  і  потужний  гребок,  припіднімаючи  тіло  плавця  над  водою,  ноги  і  таз  роблять  хвилеподібні  рухи.

[b]Брас[/b]  (від  фр.  brasse,  можливо,  від  лат.  brachia  —  «руки»)  —  стиль  спортивного  плавання  на  грудях,  при  якому  руки  і  ноги  виконують  симетричні  рухи  в  площині,  яка  паралельна  поверхні  води.  Цим  він  відрізняється  від  стилю  батерфляй  з  симетричними  рухами  у  вертикальній  площині  і  кроля  з  поперемінними  рухами  рук  і  ніг.  Брас  —  найповільніший  стиль  плавання.  Брас  має  велике  прикладне  значення:  можливість  проплисти  найбільшу  відстань  з  найменшими  енерговитратами,  безшумне  плавання,  плавання  під  водою.

[b]Кроль[/b]  (англ.  crawl)  —  стиль  плавання,  за  якого  ліва  й  права  частини  тіла  здійснюють  гребки  почергово.  Кожна  рука  здійснює  широкий  гребок  уздовж  осі  тіла  плавця,  під  час  цього  ноги  також  почергово  підіймаються  й  опускаються  майже  без  згинання  в  колінах.  Кроль  зазвичай  вважають  найшвидшим  способом  плавання  на  животі,  тому  його  найчастіше  обирають  у  змаганнях  вільним  стилем.  Тому  його  іноді  називають  «вільним  стилем».  Хоча  деякі  чемпіони  з  батерфляю  мають  швидший  батерфляй  ніж  кроль.

Слово  [b]бігма[/b]  має  наступні  синоніми:
1. бігцем  
2. тюпцем  
3. підтюпцем  
4. бігом  
5. труськом  
6. трушком  
7. трухцем  

Не  плутайте  зі  словом  [b]Бігме[/b]

Слово  [b]бігме[/b]  має  наступні  синоніми:
1. їй-бо  
2. далебі  
3. далебіг  
4. слово  чести  
5. чесне  слово  
6. бог  мені  свідок  
7. от  тобі  хрест  
8. фам.  
9. щоб  я  так  жив  
10. хай  мене  вб'ють  

*[b]фам-фам[/b]-  тут-слово  честі.

05.08.2018р.
/  фото  взяте  з  інтернету  /

[/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801968
дата надходження 05.08.2018
дата закладки 06.08.2018


Ніна-Марія

Мамин рушник

З  полиці  мамин  я  рушник  дістану,
До  болю  рідний,  дорогий  мені.
Мов  знову  долю  нелегку  прогляну,  
Яку  лишила  ти  на  полотні.

Узорами-орлята  з  голубами,
Півонії,  мов  зірвані  в  саду.
Красу  творила,  мамо,  ти  руками,
Які  робили  все  так  до  ладу.

Хотіла  б  я  до  тебе  притулитись
Та  серце  лиш  стискає  гірко  щем…
Води  з  криниці  рідної  напитись,
З  нахиленим  над  нею  журавлем.

Між  нами  відстань  зміряна  роками.
Ти  так  далеко-там  на  небесах.
Але  любов,  що  виткана  нитками,
Довіку  буде  жити  поміж  нас.
 
Шануйте  матерів  своїх  ви,  діти,
Вони  -  є  найдорожчими  в  житті.
Лелійте  їх,  як  ранні  ніжні  квіти,
Слова  для  вас  хай  будуть  ці  святі!

Оновлено  05.08.2018р.

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQaYpo8vNpmr2taPQIVKxAAqIN43zON3uIf0_jiO9r_TfzSwcoL[/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801957
дата надходження 05.08.2018
дата закладки 06.08.2018


Ганна Верес

Над Десною

Ще  літо  в  лузі  бавилося  квітом
І  птахи  тренували  голоси.
В  оправу  срібну  одягались  віти,
Коли  п’яніли  ранком  від  роси.

Котило  сонце  жовте  тіло  небом,
Пило  водицю  з  чистої  Десни,
А  прибережні  довгокосі  верби
Сивіли  і  вітали  день  ясний.
10.07.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801903
дата надходження 04.08.2018
дата закладки 06.08.2018


Ганна Верес

Такий він – серпень

Окрайцем  літа  серпень  виглядає,
Роса  купає  трави  тут  і  там,
Самотній  одуд  у  садку  ридає,
Стерня  застигла,  де  цвіли  жита.
Хмаринки  з  високості  одинокі
Благають  осінь  ще  не  поспішать…
У  селянина  більшає  мороки,
Тож  терпне  від  думок  його  душа.

Ідуть-пливуть  тумани  над  землею,
Купають  сірі  ноги  у  воді,
Розбуджені  ранковою  зорею
Ховають  віти  в  мокрій  бороді.
Ще  неба  не  турбує  клин  лелечий,
І  синь  не  колисає  ще  журба.
Підставив  небу  ліс  широкі  плечі,
Вдихає  запах  першого  гриба.

Такий  він  серпень  –  місяць  загадковий:
Удень  –  ще  літо,  осінь  –  уночі,
Хоч  сіє  світло  місяця  підкова,
Та  не  знайшлись  ще  осені  ключі.
21.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801901
дата надходження 04.08.2018
дата закладки 06.08.2018


Тамара Шкіндер

Скільки незгод…

Скільки  незгод  -  розбігаються  очі.
Тільки  чомусь  відчайдушно  не  хочу
Правду  і  кривду  зливати  в  одне.
Не  продихне

Світ  цей  лукавий,  тривожно-сумнівний,
Де  у  "цукерки"  закладено  міни
Та  підміняється  всує  святе.
Й  не  проросте

Правди  зерно  на  твердому  граніті
І  немов  шаблі,  загострені  миті
Порух  широко  розправлених  крил
Ріжуть  навпіл

Крешуть  громами  свавілль  блискавиці
Корчать  гримаси  спотворені  лиця.
Бо  все  вдається  звести  нанівець...
Чи  ж  не  кінець?

Чи  не  остання  проляже  дорога,
Тим,  хто  давно  вже  забув  і  про  Бога.
Вірою  й  правдою  скріплена  мить
Світ  воскресить!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801734
дата надходження 03.08.2018
дата закладки 04.08.2018


Любов Іванова

КРАСОТА ЗЕМНАЯ

[b][color="#25800e"]Разбросало  утро  перламутр  на  травы
Окропило  щедро  рощи  и  дубравы,
Ситом  процедило  капельки  воды
И  теперь  повсюду  мокрые  следы.

А  когда  запляшет  в  небе    первый    лучик
Слижет    нежно  влагу,  выйдя  из-за  тучек.
Отряхнут  водицу  травы  и  леса,
Красота  какая!!!  Кончилась  гроза...

Пьет  из  речки  воду  радуга  цветная
Вот  она  и  вправду  красота  земная!
Ароматы  рая  и  цветы  полян,
Вот,  какой  подарок  Бога  для  землян...[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801686
дата надходження 02.08.2018
дата закладки 04.08.2018


Ганна Верес

Словом перемогу вишиваю

Землі  своїй  я  долю  вишиваю
Гарячим  словом  стану  меч  сталить
Й  до  вічності,  як  мати,  промовляю:
Живі  з  війни  хай  вернуться  сини!

Я  словом  перемогу  вишиваю,
Хай  б’є  воно  прямісінько  у  ціль,
Ним  маски  підлості  сміливо  позриваю
Й  утру  сльозу  матусі  на  щоці.

Й  засяє  сонцем  вільна  Україна,
Де  люди  особливі  і  земля,
І  слово  українське  не  загине
В  бою  супроти  вірних  слуг  Кремля!

Цю  вишиванку  подарую  світу,
Щоби  про  біль  дізнавсь  наш  і  красу,
Й  про  те,  скільки  осипалося  цвіту.
За  них  молитву  Богу  понесу!
28.07.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801684
дата надходження 02.08.2018
дата закладки 04.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вона була у вишиванці…

Вона  була  у  вишиванці,
Волошок  очі  голубі.
Світилися,  як  небо  вранці,
Уста  всміхалися  мені.

Сорочка  вишита  руками,
На  ній  червоний  маків  цвіт.
Завжди  цінилася  роками,
Про  те,  хай  знає  цілий  світ...

Вона  була  у  вишиванці,
Смілива,  горда,  молода.
На  щоках  ніжнії  рум'янці,
В  вінку,  заплетена  коса.

Її  хотілося  обняти
І  приголубити  одну.
Кохаю...  Тихо  прошептати
Зустріти  бажану  весну.

Вона  була  у  вишиванці,
А  я  стояв  мов  вартовий.
Прокинувсь  ранок  ніжний  в  глянці
І  дарував  цілунок  їй...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801668
дата надходження 02.08.2018
дата закладки 04.08.2018


Анатольевич

Гасне день. На слова Олександра Печори.

ГАСНЕ    ДЕНЬ

Слова  О.  Печори,  музика  С.  Голоскевича



За  привітною  горою
                                                                       сіло  сонце.
Там  стрічалися  з  тобою,    
                                                           як  гаснув  день.

Голуб’ятками  горнулись,  
як  були  ми  молоді.
От  би  ті  літа  вернулись  
                                     й  стало  любо,  як  тоді.

Впали  сутінки  на  плечі.
                                 Тут  ніхто  мене  не  жде.
Повернися  в  теплий  вечір.
                                                                     Де  ж  ти,  де?



Як  же  швидко  відбуяло  
                                                                         тепле  літо!
Наші  мрії  полум’яні,  
                                                           ой,  не  збулись!

Заповітною  горою  
                                               милувалися  удвох,
та  побратися  з  тобою  
                               дотепер  не  дав  нам  Бог.

Роз’ятрилась  в  серці  рана.
                                   Де  ж  ти,  доле  моя,  де?
Ой  чому  ж  так  дуже  рано  
                                                                       гасне  день?



Знову  й  знову  палко  мрію  
                                                                 лиш  про  тебе.
Неупинно  вечоріє,  
                                                                     та  ще  не  ніч.

Розмітає  вітер  листя…  
               Скільки  ще  шляхів  тяжких?
Чи  навічно  розійшлися  
                                         наші  зоряні  стежки?

Зажурилася  на  чатах.
                 Ой  про  що  ж  мовчить  гора?
Разом  сонце  зустрічати    
                                                                               нам  пора!


------------------------------------------

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801594
дата надходження 01.08.2018
дата закладки 02.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Несказані слова…

Пригорнусь,  усміхнусь  і  скажу,  що  кохаю
У  тумані  нездійснених  долею  мрій.
Я  без  тебе  коханий  самотньо  блукаю,
Та  у  серці  багато  ще  маю  надій.

Не  сказала  тобі  тоді  слів  тих  бажаних,
Не  змогла,  а  чи  просто  часУ  не  було.
Може  вкрали  слова  і  понесли  тумани,
Може  птах  підхопив  і  підставив  крило.

А  тепер  через  роки,  що  сплинули  швидко,
Ти  до  мене  коханий  приходиш  у  сни.
Хоч  не  часто,  буває,  приходиш  так  рідко,
Та  торкаються  промені  сонця  ясні.

І  у  променях  тих  може  статися  диво,
Я  скажу  тобі  любий,  коханий  усе.
Закружляє  нас  вітер  у  танці  красиво
І  кохання  одне  нам  на  двох  принесе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801543
дата надходження 01.08.2018
дата закладки 01.08.2018


Ганна Верес

Не можу я

Не  можу  я  задніх  пасти,

Щось  кличе  туди,  де  горить.

Мій  статус  такий  –    і  баста…

Душа  за  тими  болить,

Хто  впав  тут,  переді  мною,

Лишившись  життєвих  сил.

На  себе  буваю  злою:

А  що,  коли  він  просив

Про  послугу,  ту,  останню,  

Що  тільки  одна  бува,

І  в  мозку  вже  зависають

Мої  й  не  мої  слова.

Тоді  я  себе  караю:

Чом  не  на  передовій,

Й  сіріє  картинка  раю:

Як  жити  його  вдові?


Не  можу  я  жить  в  комфорті,

Війни  де  нема  й  не  чуть,

Там  –  очі  в  дітей  голодні,

І  слізоньки  з  них  течуть.

А  матері  як  те  бачить,

Як  тухне  в  очах  життя

Дитини  її…  Й  пробачить

Тим,  став  хто  давно  сміттям?

Не  можу  іти-кульгавить,

Мовляв,  хтось  та  доведе,

Не  вмію  брехать-лукавить,

Тож  місце  моє  не  десь,    

А  там,  де  сьогодні  жарко,

Де  наш  опадає  цвіт…

І  моторошно,  і  жалко…

Чого  ще  чекає  світ?!..
14.07.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801484
дата надходження 31.07.2018
дата закладки 01.08.2018


Ганна Верес

Стомилась нічка, літня

Стомилась  нічка,  літня,  темнокрила,
Давно  кінець  поклавши    балачкам,
Усе  живе  коротким  сном  зморила,
Згубила    лік    у  небі  зірочкам.

Нарешті  сон  той  проганяє  ранок,
(Його  збудили  перші  голоси),
Зірки  хутенько  в  пелену  збирає,
Ховає  стежку  в  відблисках  роси.

Пливуть  легкі  над  озером  тумани
І  гублять  коси,  сиві,  поміж  трав,
Ранкову  тишу  впевнено  тримають,
Аж  поки  день  укаже  шлях  вітрам.

Дрімає  літо  в  лузі,    на  покосі,
П’янить  сухого  сіна  аромат,
Вітри  ті  заплітають  вербам  коси,
Лоскочуть  воду,  ніби  жартома.
24.09.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801483
дата надходження 31.07.2018
дата закладки 01.08.2018


Олекса Удайко

ЩО ЗА СВІТЛО КРАЙНЕБА

       Полеглим  і  живим  
       захисникам  України      
       п  р  и  с  в  я  у  є  т  ь  с  я
[youtube]https://youtu.be/Yynr5Y8VZoY[/youtube]

[i][b][color="#a303a6"]Що  за  світло  крайнеба  постало
В  цю  росисту  світа́́нкову  рань!
Де  ти  в  ніч  цю  безмісячну  спало?
Встало  сонце…  
                                             І  ти  з  сонцем  встань!

Світ  заповни  живим,  свіжим  змістом,
Дихай  з  сонцем  у  лад,  в  унісон,
І  струси  з  тіла  ковдру  імлисту  –
Несподіваний  
                                             капосний  сон..

Жар  душі  хай,  одначе,  не  тліє  –
Розгорається  новим  вогнем:
Так  багато  ще  горя  в  житті  є  –
Не  об’їдеш  
                                       гривастим  конем!

Тож  лаштуймо  не  спшіно,  та  разом
Добру  трійцю  гарячих  коней,
Щоб  у  новому  просторі  й  часі
Колісницею  
                                           правив  Еней…

І  нехай  нам  той  легінь  моторний
У  житті  вкаже  праведну  путь…
Не  підемо  в  світ  рабства  потворний,
Нас  туди  вже  й  
                                           бичем  не  зженуть!

Бо  те  світло  крайнеба,  що  встало,
Вже  не  згасне  в  серцях!    І  –  повік:
Край  наш  гідний  того  аватара,
Що  Господь  нам  
                                           у    Небі  нарік![/color][/b]

30.07.2018
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801454
дата надходження 31.07.2018
дата закладки 01.08.2018


Наталя Данилюк

На березі онтому…

Облиш  мене,  моя  буденна  втомо,  
І  не  приспи,  благаю,  не  приспи!..
Я  ще  десь  там  –  на  березі  онтому  –
Вслухаюся,  як  шурхотять  снопи.

Я  мало  не  до  пояса  деревам
І  зовсім  трішки  вища  од  вівса.
Я  –  крапелька  маленька  кришталева,
В  якій  відбилась  обрію  краса.

Я  –  стрілочка,  що  тупцяє  по  колу,
А  думаю,  що  облетіла  світ.
Я  від  грози  ховаюсь  у  стодолу
І  вірю:  духи  трав  іще  живі.

Вони  мене  у  сіні  заговорять,
Щоб  вберегти  від  лютих  громовиць.
Я  шлях  до  мрій  вимірюю  по  зорях
І  по  слідах  небесних  колісниць.

Там  все  іще  попереду.  О,  часе,
Який  же  ти  тягучий,  як  меди…
Хмарки  кумедні  скорчили  гримаси
І  ковзають  поверхнею  води.

А  я  камінчик  ки́даю  плескатий
І  пильно  вираховую  стрибки,
І  бачу,  як  ковчег  моєї  хати
Пливе  собі  у  травах  гомінких.

І,  ніби  віддаляється  від  мене,
Аж  зирк  –  а  то  вже  цяточка  мала!..
Між  нами  поле  довге  і  зелене,
А  я  гребу  руками,  без  весла.

І  все  ніяк  не  можу  наздогнати,
І  я  вже  інша  –  ніби  й  не  дитя.
Камінчик  знову  ки́даю  плескатий,
А  він  летить  –  летить  без  вороття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801409
дата надходження 31.07.2018
дата закладки 01.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

На вишиванім рушнику…

Різнобарвними  нитками,
Вишивала  рушники.
І  влягалися  стібками,
Поля  ніжнії  квітки.

Соняхи  жовтоголові
І  калина  у  вінку.
Вишивала  у  любові,
Долю  клала  рушнику.

Він  -  мов  символ  України,
Він  -  неначе  оберіг.
В  ньому  бачу  небо  синє,
Безліч  вишитих  доріг.

Ось  веселка  засвітилась,
А  ось  крапельки  дощу.
В  рушникові  дивна  сила,
В  серце  я  її  впущу.

Збережу  рушник  напам'ять,
Дітям  силу  передам.
Передасться  поколінням
І  онукам  й  правнукам..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801351
дата надходження 30.07.2018
дата закладки 01.08.2018


Леся Утриско

Скажи мені.

В  тобі  проллюсь  весняною  грозою,  
В  тобі  згорю  закоханим  бузком,
В  тобі  народжусь  знов  сама  собою,
Тим  первоцвітом,  стиглим  за  вікном.  

Тим  сонним  днем  і  буйним  вітром  ночі,
Тим  буревієм,  спраглим  у  пустелі,  
Тим  подихом  у  світлі,  милі  очі,
І  стиглим  збіжжям,  сонцем  у  оселі.  

І  спогадом  -  оливковим  нектаром,
І  насолодою  загублених  медів,  
І  цвітом  лип,  освітленим  бульваром  -  
Скажи  лишень,  що  цього  ти  хотів...

Скажи  слова,  котрі  ніхто  не  скаже,  
Скажи  мені...  і  тільки  лиш  мені,
Скажи  -  прошу,  нехай  туман  не  ляже,
В  закохані  й  щасливі  наші  дні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801285
дата надходження 30.07.2018
дата закладки 30.07.2018


Ганна Верес

Рушники

В  старій  хатині  заховався  сум
Під  сірими  від  часу  рушниками.
Узори  їх  ще  бережуть  красу,
Що  маминими  створена  руками.

В  них  дивовижних  маків  пишний  ряд,
Волошки  із  колоссям  обнялися.
З  портрета  очі  мамині  зорять
Крізь  запах  чебрецю  і  дрібнолисту.

Он  мальви  заглядають  у  вікно:
Кортить  і  їм  на  диво  подивиться.
Цим  квітам  теж,  мабуть,  не  все  одно:
Чи  жита  то  колосся,  чи  пшениці.

Ті  рушники  –  чарівне  полотно.
В  них  –  доля  жінки,  котра  вишивала,
І  покоління  роду  не  одно,
Що  витримало  не  одну  навалу.

В  них  древо  роду  гіллям  піднялось,
Його  не  знищити,  ані  зламати.
Усе,  що  малося  в  житті,  те  відбулось,
Та  вище  всього  оберегом  мати!
27.07.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801224
дата надходження 29.07.2018
дата закладки 30.07.2018


dovgiy

ПРОЯСНЕННЯ

На  годиннику  –  північ.  Як  завжди    -  не  сплю.
У  думках  ти  одна,  німа  тиша  навколо.
Над  квадрами  літер  зусилля  роблю,
Аби    слово  крижиною  не  захололо.
Неслухняна  рука,  пальці  кволі,  німі…
Та  не  хоче  душа  з  цим  де    факто  змиритись!
Тож  і  прагне  світити  собою  в  пітьмі,
Щоб  тобі    і  комусь  легше  було  ходити
По  стежинах  життя,  в  диких  хащах  проблем,
Що  оточують  нас  наче  зграя  голодна.
Ми  живемо  не  роком,  одним  лише  днем…  
Та  чи  довго    отак  ще    триматися  можна?
Те,  що  робить  зі  мною  нещадна  біда,
Вже  сприймаю  як  даність,  а  от  щодо  тебе,
То  мабуть  до  клітинки    я  б  серце  віддав,
Аби  небо  високе  прихилилось  до  тебе!
Тільки  хто  я  такий?!  Небо  синє  моє
Вже  затягнуте  хмарами  старості  злої
І  не  може  воно  дати  більше  ніж  є,
Бо  і  сам  я  не  знаю  веселої  долі.
Підійдеш,  в  очі  глянеш…  бліда  і  сумна,
Через  душу  протягнеш  цей  стан  мій  пропащий
І    промовить  із  розпачем  ніжна  струна:
«Анітрохи  на  краще…  анітрохи  на  краще…»
Не  журись!  Я  молю:  марно  серця  не  рви!
Подивися  по  іншому:  ми  ж  не  із  раю,
Аби  геть  не  старіючи,  бути  в  живих.
Хто  колись  народився  –  колись  і  вмирає.
Тільки  я  просто  так  із  буття  не  піду!
Треба  так  мені  час,  що  лишився,  відбути,
Аби  навіть  на  небі  цю  стару  біду
Не  могли  всі  архангели  легко  забути!
Глечик  дня  я  наповню  до  верху  від  дна
Однією  любов’ю  до  тебе,  до  світу,
Що  тебе  дарував,  де  звучала  струна
Твого  голосу,  мила,  у  пісні  привіту!
Я  у  серці  з  собою  той  спів  понесу
Аж  туди!  –  позаземно,  -  за  місячне  коло!
Аби  знали  всі  зорі  про  світлу  красу
Яка  тільки  добро  розсіває  навколо!
І  чекатиму  там  коли  прийде  нам    час
Народитися  знов  між  людьми  на  планеті,
Щоб  кохання  вінчало  коронами  нас
І  везло  в  майбуття  в  золоченій  кареті!
Тож  прошу,  не  сумуй!  Свою  душу  не  гни
Вітром  розпачу  й  горя  над  тілом  пропащим.
Ніби  сонечко  ясне  з-за  хмар  усміхнись
І  від  твого  прояснення  піде  на  краще!

28.07.2018

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801188
дата надходження 29.07.2018
дата закладки 30.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Залишусь твоєю…

Тихо...  Ніч...  Лиш  листя  шелестить
У  траві  цвіркун  пісні  сюркоче.
Місяць  в  небі  зорям  ворожИть
У  човні  він  їх  катати  хоче.

Ніч  ховає  серед  зір  дива,
Розкидає  діаманти  в  небі.
Серед  них  стежина  пролягла,
Любий  мій  по  ній  спішу  до  тебе.

Я  спішу  коханий  в  твої  сни,
Щоб  у  них  зустрітися  з  тобою.
Понесе  кохання  нас  весни
І  пригорне  тихо  під  вербою.

Там  де  річка  тихо  хлюпотить,
Там  де  зорі  падають  у  неї.
Нас  кохання  жде,  воно  не  спить,
Залишуся  у  тім  сні  твоєю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801187
дата надходження 29.07.2018
дата закладки 30.07.2018


Ганна Верес

Ми виграєм війну


(Присвячую  поетесі  Олі  Калині  та  іншим  матерям,  чиї  сини  загинули  в  АТО).

Звертаюсь  до  тебе,  згорьована  нене.

Мої  співчуття  й  шанування  тобі

За  все,  що  синочок  зробив  твій  для  мене,

За  твій  материнський  невимірний  біль.


За  те,  що  ти  сина  героєм  зростила,

За  ночі  безсонні  й  рясну  сивину,

За  щирість,  з  якою  ти  Бога  просила

Його  врятувать  і  кляла  цю  війну.


Тобі  поклонюсь,  мов  богині,  покірно,

Бо  ти  заплатила  найвищу  ціну:

Ти  вирвала  серце,  землі  своїй  вірне,

Це  виграти  нам  допоможе  війну!
26.07.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801121
дата надходження 28.07.2018
дата закладки 30.07.2018


Ганна Верес

Залежить перемога від усіх

Літа  його  вдяглись  у  сивину,

Коли  удруге  він  зустрів  війну,

Коли  не  із  чуток  знав  про  Афган,

А  втрапив  під  смертельний  ураган

В  свої  неповні  дев’ятнадцять  літ,

Коли  Кабул  палав  на  цілий  світ.

Солдатом  ставши  на  чужій  війні,

Він  присягнув.  Не  міг  сказати  «Ні!»


Посеред  скал  азійської  землі

Ледь  не  загинув.  Вижити  ж  зумів,

Коли  горіла  і  земля  навкруг.

Тоді  загинув  кращий  його  друг…

З  квит  очком  члена  ВЛКСМ

Молився  він  і  проклинав  усе…

Згодом  Всевишньому  подякував  за  те,

Що  сонце  знов  побачив  золоте.


Приходили  не  раз  до  нього  в  сні

Ті,  хто  стояли  поруч  на  війні.

Життя  котилось  колесом,  м’ячем,

Та  в  серці  й  досі  біль  вогнем  пече,

І  корчиться-стражда  його  душа,

Коли  згадає,  друг  як  залишав

Цей  світ.  А  був  йому  ж,  як  брат…

А  чи  послав  би  в  нього  він  снаряд?  


Ще  пам’ятав  боєць,  як  пахла  кров,

Яка  ціна  життя  і  що  –  любов,

І  чим  для  нього  рідна  є  земля,

І  в  небі  «кру»    осіннє  журавля.

Весну  теж  не  одну  в  житті  стрічав,

На  руки  брав  синочка-дитинча,

І  навіть  внука  врешті  дочекавсь.

Роботи  не  цурався,  не  лякавсь.


Та  ось  Майдан…  І  запалав  Донбас

У  роковий  для  України  час.

Синок  туди  солдатом  поспішав…

Затріпотіла  воїна  душа:

«Ну,  як  же  це?  Як  міг  російський  «брат»

На  українців  посилати  «Град»?

І  плечі  дужі  вправно  розправля,  –

Це  вже  моя  горить  тепер  земля!»

Із  сином  поряд  став  у  перший  ряд,

Щоби  зустріть  один  на  двох  снаряд…

Було  так,  є  і  буде  на  Русі:

Залежить  перемога  від  усіх!
27.07.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801120
дата надходження 28.07.2018
дата закладки 30.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ранкова мить…

У  небі  хмари  білосніжні,
Пухкі  немов  солодка  вата.
Їх  пригортає  вітер  ніжно,
Трава  ніким  ще  не  прим'ята.

З  роси  намисто  одягнула,
Береза  -  діва  чарівниця.
Коса  у  полі  позіхнула,
Сховалися  в  траві  суниці.

Метелик  в  гарному  убранні,
До  квітів  в  гості  поспішає.
Ще  не  заснули  зорі  ранні
І  місяць  м'ячиком  стрибає.

Легенько  вітер  гладить  коси,
Гойдає  гойдалку  в  садочку.
Траву  скупали  срібні  роси,
Згорнувся  котик  на  пеньочку.

Що  в  снах  у  нього,  ми  не  знаєм,
Турботи,  а  чи  перегони.
Можливо,  мишку  доганяє,
А  чи  сховався  від  ворони.

Ранкова  мить  -  то  ціле  щастя
І  я  радію  цьому  диву.
Де  ще  таке  побачить  вдасться,
Тому  і  я  така  щаслива.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801067
дата надходження 28.07.2018
дата закладки 30.07.2018


Галина_Литовченко

Небо розкопане глибоко…

***
Небо  розкопане  глибоко,  
наче  бульдозером.
Бачу  між  хмар  перевернутих  
блискає  озеро,
берег  кохається  в  квітах  
та  врунистих  травах.
Виткався  раю  окраєць.
А  це  вже  цікаво!
Нащо  Творець  відкриває  
святу  таємницю
в  час,  коли  всім  окрім  мене  
так  солодко  спиться?
Іскрами  сипле  наждак  –  
знати  точаться  й  вила.
Зважує  вчинки  Всевишній:  
на  що  заслужила.
Озеро  гріє  блакиттю,
то  супиться  в  хмарах.
Не  відмолюся,  
якщо  заслуговую  кари.  
27.07.2018


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801052
дата надходження 28.07.2018
дата закладки 29.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У вишиванці рідний край…

Мій  куточок  Батьківщини
В  вишиванці  рідний  край.
Гладдю  стеляться  долини
У  мережці  небокрай.

Поле  в  голубих  волошках,
Стиглі  стебла  колосків.
І  віночки  із  ромашок,
Наймилішії  стібки.

Жовтим  вишите  латаття,
Незабудки  в  берегах.
Українці  сестри  й  браття,
Вишивала  недарма.

Я  для  вас  цю  вишиванку,
Рідні  серцю  кольори.
Звечора  і  аж  до  ранку,
Місяць  усміхавсь  згори.

Натомились  мої  руки,
Вже  пора  їм  відпочить.
В  кольорах  застигли  луки,
Стали  казкою  умить.

Срібну  нитку  підберу  я,
Зорі  вишию  ясні.
В  вишиванку  одягну  я,
Ніч  й  радітиму  у  сні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801006
дата надходження 27.07.2018
дата закладки 28.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Літо мочить дощем…

За  вікном  знову  дощ  мережИть,
Вітер  краплі  з  листочків  збиває.
Десь  за  хмарами  сонечко  спить,
Хоч  вже  ранок,  воно  все  ж  дрімає.

Розбудити  не  вдасться  його,
Затягнулося  небо  сувоєм.
Дощик  в  руки  штурвал  взяв  давно,
Громовиці  немов  перед  боєм.

Затопило  довкола  усе,
Парасольки  в  руках  перехожих.
Ось  струмочком  кораблик  несе,
Він  самотній  у  шторм  попав  схоже.

Поховались  від  зливи  птахи,
Кіт  в  альтанці  вилизує  спинку.
Сонях  низько  зігнувсь  до  землі,
Хоч  би  дощ  перестав  нахвилинку...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800686
дата надходження 25.07.2018
дата закладки 25.07.2018


Ганна Верес

На землю вечір опустивсь

На  землю  вечір  тихий  опустивсь,
Засіяв  небо  зоряним  намистом…
Цвіркун  у  мокрих  травах  заросивсь…
Заграла  його  флейта  урочисто…
Й  душа  затріпотіла  солов’я,
Боялась  дійство  вечора  проспати  –
Реакція  на  все  в  нього  своя  –
Пісенно-зоряні  гармоній  постулати.

Вечірню  тишу  сміло  сколихнув
Не  просто  піснею  –  веселим  щебетанням,
Збудив  у  лісі  приспану  луну.
Пора  прийшла  для  любощів,  кохання…
Торкнувся  спів  зірок  і  вітрокрил,
Полився  хвилею  над  сонною  землею.
Здалось  на  мить,  ворота  в  рай  відкрив,
Благословивши  на  життя  єлеєм.
12.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800580
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 25.07.2018


Ніна-Марія

НАДВОРІ ЛИПЕНЬ

Надворі  липень,  змочений  дощами,
Хоч  липа  так  завчасно  відцвіла.
Духмяно  пахнуть  стільники  медами,
Плодами  рясно  тішиться  гілля.

Раненько  в  чистих  і  сріблястих  росах
Густі  чуби  вмивають  спориші.
І  запах  свіжо  скошених  покосів
Теплом  лягає  у  моїй  душі.

Красуні  мальви  сукні  одягнули
Милують  око  і  чарують  світ.
Брилі  жовтенькі  соняхи  напнули,
Щоби  від  сонця  приховати  цвіт.

А  липень  сяє  колосом  пшеничним,
Симфонією  літа  виграє.
Мелодія  вітрів  така  незвична:
Гармонії  красі  цій  додає.

[img][/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800481
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 25.07.2018


Леся Утриско

Незнайомка

Я  занеміг  у  вашій  стиглій  ласці  -  
Скажіть,  хто  ви,  принцесо  неземна?
Закрию  очі  -  знов  біжу  по  казці,  
В  моєму  серці  тільки  ви  одна.

Ті  сині  очі  -  небо  з  волошками,
А  усмішка-  в  устах  маків'я  цвіт,  
Лягла  стежина  в  мріях  по  між  нами:  
-  О  незнайомко!  Скільки  ж  бо  вам  літ?

Дитям,  у  сні,  ввижаєтесь  надмірно,
У  роздумах  шукаю  стиглий  плід,
Вас  доторкаюсь  в  усмішці  помірно
І  на  вуста  терпкий  лягає  глід.  

Ви  -  божество,  створіння  невідоме,  
Ще  не  розквітла,  сонячна  лоза,  
Ви  -  світ  п'янкий,  усе  життя  свідоме,  
Ви  -  тиха  гавань...  вмить  стрімка  гроза.  

Скажіть,  хто  ви,  принцесо  неземна?  
Хто  дав  вам  право  змінювати  долю?  
У  роздумах  та  серці  ви  одна  -  
І  не  просіть,    вас  не  пущу  на  волю.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800474
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 25.07.2018


Любов Іванова

НОЧь - ХМЕЛЬНОЕ ВИНО

[b][i][color="#b113d1"]Эту  ночь  пронесла  я  с  собою  сквозь  годы
И  сейчас  на  закате    бушующих  лет...
Когда  память  бурлит,  как  весенние  воды,
Ах,  как  хочется  встретить  такой  же  рассвет..

Упиваться  губами,  как  спелой  малиной,
Слаще  меда  они  -  ты  тогда  говорил.
Той  загадочно-тайною  ноченькой  длинной
Ангел  счастье  и  нежность  нам  щедро  дарил.

А  к  рассвету  когда  солнце  лижет  туманы,
Тихо  утро  сквозь  тюль  заглянуло  в  окно.
Мы  лежали  с  тобой  негой  страстною  пьЯны.
Был  у  чувств  наших  привкус  -  хмельное  вино.

Улетели  давно  эти  годы,  как  птицы,
Вместе  с  ними  и  тот  наш  красивый  роман.
Почему  и  сейчас  продолжает  мне  снится
Ночь  хмельная  до  слез  и  молочный  туман...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800459
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 25.07.2018


Ганна Верес

Водограй

Непросто  зупинити  водограй,
Коли  для  нього  служать  небо  й  гори,
Коли  Карпат    чарівно-сивий  край
Розлив  навколо  смерекове  море.

Коли  у  нім  танцюють  сотні  сонць
І  вже  не  шум,  а  гул  стоїть  довкола,
Тремтить  він  між  навколишніх  висот,
А  звук  такий,  який  не  чув  ніколи.

Не  варто  й  зупиняти  водограй,
Це  –  муза  гір,  вона  завжди  примхлива,
То  поведе  тебе  у  дивний  рай,
То  в  річку  перетвориться  бурхливу.
13.02.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800426
дата надходження 23.07.2018
дата закладки 25.07.2018


Ганна Верес

А літо спить

Дрімає  літо  в  сивих  полинах,
Упившися  легкою  гіркотою,
А  може,  і  не  їх  у  тім  вина,
А  ночі  неповторної,  святої.
Коли  усе  злилось  в  легенький  шарм  –
Пора  якраз  рясного  квітування,
Тож  одинока  стомлена  душа
Шукає  насолоди  і  кохання.

Репертуар  закінчивсь  в  солов’я,
А  серце  кличе  пару  до  єднання.
Зрадливий  місяць  сяйво  простеля,
Поки  зоря  замінить  його  рання.
Колишуть  тишу  дивні  скрипалі,
Чергуючи  тональності  сюрчання.
А  літо…  спить  посеред  полинів,
Вдихаючи  той  запах  незвичайний.
19.11.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800424
дата надходження 23.07.2018
дата закладки 25.07.2018


Олеся Лісова

Людська заздрість

Ти  спробуєш  бути  щасливим?
На  тебе  спустять  собак,
Не  люблять  у  нас  особливих.
Усі  під  копірку.  Ось  так.

Ти  мрієш  про  щось  високе,
Думками  летиш  в  світи.
Зрубають  канат  на  дорозі,
Якою  ти  хочеш  йти.

Поговорити  про  душу?
Це  в  тебе  вона  болить,
Натомість  же  :  —  Мушу,  мушу!
А  серце  пече  і  кричить.

Хотілось  розправити  крила?
Земне  тяжіння  важке,
Недозволена  розкіш  —  щасливий.
Щастя  знаєш  ,  яке  крихке?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800393
дата надходження 23.07.2018
дата закладки 25.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Просто сон…

Малюється  у  снах  бабусі  хата,
Веде  стежина  в  двір  мене  одну.
Трава  висока,  навіть  не  зім'ята
Я  бережно  по  ній  тихенько  йду.

Стоїть  криниця  сіра,  зажурилась,
Жасмин  голубить  вітами  її.
Віконниці  на  вікнах  похилились,
А  на  даху  журавлики  малі.

В  саду  сумує  одинока  груша,
У  кошик  не  збираються  плоди.
Лиш  вітер  тихо  віти  їй  воруше
І  часто  залітає  сум  сюди...

Колись  бабуся  радо  зустрічала,
Торкалися  до  щік  її  уста.
Від  себе  вишиванку  дарувала
І  усмішка  була  така  проста.

Тепер  лиш  в  сні  я  з  нею  зустрічаюсь,
Вона  лиш  там  до  себе  пригорта...
Прощаємось...  В  реальність  повертаюсь
І  сниться  кожен  раз  стежина  та.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800319
дата надходження 23.07.2018
дата закладки 23.07.2018


Ганна Верес

Хочеться у казку

Так  часто  хочеться  утрапити  у  казку,
Забувши  про  життя  суворий  ритм,
І  спраглими  губами  пити  ласку,
Вершину  не  одну  ще  підкорить!
Упитися  надією,  мов  дивом,
Ударить  лихом  об  землю:  доста!
Нелегко  жити  в  світі  цім  правдивим,
Та  кидатись  не  варто  із  моста,
Бо  стільки  ще  чекає  справ  на  мене,
І  кожна  потребує  ще  тепла.
Ділитиму  усім  по  повній  жмені,
Лиш  би  ріка  життя  іще  текла!

І  на  доріг  складному  перехресті,
Коли  я  ненароком  теж  спіткнусь,
Мене  хтось  теж  відважиться  підвести,
Та  поки  що  теплом  своїм  ділюсь!
29.04.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800314
дата надходження 22.07.2018
дата закладки 23.07.2018


Ганна Верес

Так влаштована людина

Впиваємось  п’янким  вином-нектаром
Із  шумовиння  білого  садів.
Ген,  солов’ї  запіли-засвистали  –
Вечірнім  зорям  кожен  з  них  радів.

Коли  душа  пташиними  піснями
Й  теплом  весняним  повниться  ущерть,
І  синь  небес,  і  сонечко  над  нами,
Тоді  здається,  що  потрібно  ще?

Та  так  уже  влаштована  людина,
В  гармонії  щоб  жити  з  усіма:
З  природою,  в  суспільстві  й  в  теплу  днину
Душі  щоб  не  морозила  зима.
15.05  2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800313
дата надходження 22.07.2018
дата закладки 23.07.2018


Ганна Верес

На прадавнім кургані

На  прадавнім  кургані-могилі,

По-старечому  витягши  руки,

Дуб  стоїть.  Він  в  війні  не  загинув,

Не  оглух  і  від  вибухів-звуків.

Хоч  гуляли  над  ним  блискавиці,

Навіть  грім  його  вперто  обходить,

Щовесни  на  гілляці-правиці

Птахи  житло  для  себе  знаходять.

Веселіш  тоді  дубові  жити:

То  пісні  і  розваги,  пташині,

То  глузують  волошки  із  жита,

Споришем  пробігає  стежина.

Мов  Атлант,  тепер  дуб  на  кургані,

Із  землі  п’є  корінням  він  силу,

Небо  гіллям  своїм  підпирає.

Вірним  світу  цього  є  він  сином!
04.12.2012

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800181
дата надходження 21.07.2018
дата закладки 23.07.2018


dovgiy

ВІЗИТ ЯНГОЛА

Душа  розгублено  дивилась
В  бездонну  синяву  небес,
Тому  що  не  змогла  на  крилах
До  Бога  піднести  себе.
Наче  каміння,  слабе  тіло
Скувало  їй  найменший  рух.
Молилась,  спрагло  шепотіла,
Звала  до  себе  Вищий  Дух.
Мовчало    небо.  Сірі  тіні
Від  хмар  ковзали  по  траві
І  бігли  в  далину  звабливу
Наче  баранчики  живі.
Байдужий  вітер-гультіпака
Заглянув  в  очі,  тай  побіг…  
Душа  молилась,  тихо  плакала,
Бо  ж  не  знайшлося,  хто  б  поміг.
Та  не  пропали  надаремно
Душі  смиренної  плачі.
За  кілька  діб,  у  нічку  темну,
З’явився  янгол  у  плащі
Із  сніжно-білого  вісону.
В  короткий  сон  її  зайшов,
І  привітавши,  напівсонну,
Слова  для  втіхи  їй  знайшов:
Не  плач!  Не  плач!  Тебе  почуто.
Відкинь  від  себе  тінь  журби,
Візьми  всю  волю  в  міцний  жмуток,
Ти  з  Богом  сильний,  не  слабий!
Ти  маєш  лихо  побороти
В  щоденнім  нелегкім  труді.
Забудь  вагу  прожитих  років,
В  майбутнє  впевнено  іди!
Затям:  на  Небі  не  в  пошані,
Хто  в  цьому  світі  слабаки.
Отож  борись  до  діб  останніх,
Постав  себе  до  лав  стійких!
Побачить  Бог  твої  зусилля,
Твою  рішучість  у  бою,
Тоді  й  пошле  велику  милість  
В  нелегку  доленьку  твою.
Прийде  від  Нього  допомога:
Пошле  людей  в  потрібний  час.
Без  віри  не  прийде  нічого!
Такий  закон  для  всіх,  для  нас.
Розтанув  сон,  а  з  ним  і  янгол…
Дивився  ранок  крізь  шибки,
В  блакитне  сяєво  світанку  
Пірнали  стрімко  ластівки.
Ловили  комашину  здобич,
Немудрий  свій  пташиний  харч.
Ще  чулась  вісточка  про  поміч,
Тож  відігнав  безсилля  плач
І  став  робити  слабі  рухи,
Став  м’язам  волі  гнати  струм,  
Щоб  знов  заграли  мої  руки
На  арфі  із  сердечних  струн;
Щоб  разом  з  рухом  повернулась
До  мене  Муза  у  житло;
Щоб  Милість  Божа  усміхнулась
Як  в  сні  обіцяно  було.

21.07.2018  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800147
дата надходження 21.07.2018
дата закладки 23.07.2018


Леся Утриско

Доброго ранку.

Доброго  ранку,  світанки,  
Розбещено  вмиті  росами,  
Літні  туманні  альтанки,
Проміння  зібрали  стосами.  

Доброго  дня,  веселочки,  
Громами  розкидані  вервички,
В  гості  зібрались  метелики,  
Одягши  святкові  сорочечки.  

Доброї  ночі,  зіроньки:
Місяць  дратує  ріжками,
Літні  ігристі  тіноньки,
Вчаться  іти  доріжками.  

-  Доброго  ранку,  світанки...
-  Доброго  дня,  веселочки...
-  Доброї  ночі,  зіроньки:
Співають  в  думках  метелики.   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800132
дата надходження 21.07.2018
дата закладки 23.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Повертаюсь в нікуди…

Знову  повертаюсь  в  нікуди,
Розмиває  дощ  твої  сліди.
Ніч  ховає  сум,  мою  печаль,
Загортає  плечі  ніжно  в  шаль.

А  думки  у  Всесвіт  десь  летять,
Там  далекі  зорі  мерехтять,
Понесуть  на  крилах  їх  вітри,
Розіб'ються,  упадуть  згори...

Вітер  стих  і  дощ  уже  скінчивсь,
Він  з  грозою  мирно  розлучивсь.
Та  понесли  хмари  десь  у  даль,
Тихий  сум  і  в  нікуди  печаль...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800015
дата надходження 20.07.2018
дата закладки 23.07.2018


Ганна Верес

Весла

Пливуть  літа  крізь  осені  і  весни,
На  скронях  вишиваючи  сліди.
Ледь  притомились  долі  й  віку  весла,
Навколо  ж  тільки  більшає  води.

Розхитує  вона  у  хвилях  човен,
Сердито  вириває  весла  з  рук,
Та  буде  краще  завтра,  ніж  учора,
І  я  позбудусь  учорашніх  мук.

І  хоч  літа  у  білий  сніг  прибрались,
Так  хочеться  ще  вірити  в  дива.
Може,  тому  й  ніде  не  прогиналась  –
Сильнішою  старалася  ставать.

Легких  стежинок  у  житті  немає,
Та  силу  додає  людині  дух:
Це  він  її  і  на  плаву  тримає.
Для  власних  весел  сили  я  знайду!
16.02.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799949
дата надходження 19.07.2018
дата закладки 20.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У павутину загорнулось літо…

У  павутину  загорнулось  літо
І  соняхом  всміхнулося  до  нас.
Достигле  колоситься  в  полі  жито,
Його  гойдає  вітер,  повсякчас.

Комбайни  наче  велетні  в  роботі,
Розпочались  в  полях  уже  жнива.
У  вуликах  наповнилися  соти,
Лягла  в  покоси  скошена  трава.

Щебечуть  птахи,  пісня  ллється  радо,
Калина  достигає  під  вікном.
В  зеленому  шатрі  стоять  левади
І  виноград  сплітається  вінком.

Дарує  вітер  ніжну  прохолоду,
В  кущах  сюрчання  чути  цвіркуна.
Схилила  верба  віти  в  тиху  воду,
Природою  любується  вона.

І  я  любуюсь  поряд  біля  неї,
Кришталиком  виблискує  роса.
На  річці  парашутами  лілеї,
Мене  заполонила  ця  краса!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799911
дата надходження 19.07.2018
дата закладки 19.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Серпень стукає у двері…

Серпень  стукає  у  двері,
Відчиняйте  я  прийшов.
Листя  вам  насипав  в  сквері,
На  узбіччі  гриб  знайшов.

Яблука  червонобокі,
До  корзини  вклались  вряд.
Абрикос  надув  щось  щоки,
Мов  йому  дали  наряд.

Сонях  виставив  голівку,
Посміхається  до  нас.
Погнав  хмари  у  мандрівку
Вітер  наче  свинопас.

В  небі  грають  громовиці
І  від  них  земля  гуде.
У  таночку  блискавиці,
Краплі  впали  де  -  не  -  де.

Загуло,  загуркотіло,
Злива  полилась  згори.
За  вікном  вже  вечоріло,
Дощ  із  вітром  говорив...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799814
дата надходження 18.07.2018
дата закладки 19.07.2018


Ганна Верес

Я люблю

Серед  тисяч  розкованих  фраз
Та  одна,  котра  гріє  серця,
Перетворює  душу  в  борця,
Кров  у  венах  хвилює  щораз:
«Я  люблю!»  Камертоном  звучить
Двох  закоханих  душ  переспів,
І  немає  важливіших  слів,
Коли  серце  співа  –  не  мовчить:
«Я  люблю!»  Ці  чарівні  слова
Чути  хочуть  усі  повсякчас,
Й  оберегом  в  житті  є  для  нас,
Здатні  душі  добром  засівать:
«Я  люблю!»
18.04.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799811
дата надходження 18.07.2018
дата закладки 19.07.2018


Ганна Верес

І вкотре жахається небо, і Бог

Не  може  розмірено  дихать  земля:

Вогонь  їй  і  дим  заважають.

Лихі  посланці  прибули  від  Кремля,

Людей  у  катівні  саджають.

Не  просто  людей  –  України  синів,

Що  здатні  безмежно  любити

І  землю,  й  дітей,  і  своїх  матерів,

І  волю,  яку  не  убити.


Й  горить  у  очах  їх  незвичний  вогонь    –

Катам  його  не  зрозуміти,

Й  поставити  поряд  немає  кого

Із  тих,  що  Москви  сателіти.

І  вкотре  жахається  небо,  і  Бог

Того,  що  творять  у  Донбасі,

А  та,  до  Росії  велика  любов,

Загубить  усе  там  наразі.
4.11.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799672
дата надходження 17.07.2018
дата закладки 19.07.2018


Ганна Верес

Де все переплелось: краса, життя і воля


Кохалася  у  житі  квітка  росяна,

Великим  синім  оком  сонцю  посміхалась.

Світило  спить,  було,  і  квітка  засина,

Бо  вволю  вже  за  день  наколихалась.

Її  волошкою  назвав  народ  колись,

І  зовсім  не  тому,  що  з  виду  волохата.

Русалки  то  полів,  що  сонця  напились

І  з  неба  в  жито  впали.  Їх  багато.


Хто  до  краси  тієї  серцем  доторкнувсь,

Вдихнув  хоч  раз  жагу  замріяного  поля,

Мені  здається,  той  у  рай,  земний,  пірнув,

Де  все  переплелось:  краса,  життя  і  воля.      
10.12.2012

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799669
дата надходження 17.07.2018
дата закладки 19.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Загублений лист…

Десь  там  за  вікном  проливні  ллють  дощі,
Кінчається  літо,  в  душі  вітражі.
Виглянуть  промені,  ніжні  цілунки,
В  літньому  гомоні  ще  візерунки.

Торкнуся  рукою  до  шибки  вікна
І  лист  напишу  та  напевно  дарма...
Розмокне  в  дорозі  він,  зникне  з  стежі,
Залишуться  лише  одні  міражі.

Взяв  дощ  до  рук  скрипку  і  гучно  заграв,
Хотів  звеселити  та  сум  мене  взяв.
Згадалися  теплі,  щасливії  дні
І  лагідні  дотики  літо  твої.

Ти  літо  прошу,  не  кидай  нас,  зажди,
Для  мене  ти  любе  й  кохане  завжди.
З  тобою  ми  в  подорож  знову  підем,
Листа,  що  в  дорозі  згубивсь  віднайдем.

Я  вітра  попрошу,  щоб  лист  той  зберіг,
А  осінь  його  принесе  на  поріг.
Легенько  розгорне,  щоб  ти  прочитав
І  звістку  про  себе  мені  надіслав...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799624
дата надходження 17.07.2018
дата закладки 19.07.2018


Ганна Верес

Зерно любові

Літа  цвіли  вже  інеєм  у  косах,
Коли  зустрілись  погляди  очей,
Прийшла  до  нас  обох  життєва  осінь,
Та  кликало  мене  твоє  плече.

Хотілося  слова  тепла  почути,
Щоб  ніжністю  лилися    із  душі.
Омріяний  піймати  щастя  жмутик
Й  кохання  пити  із  твоїх  віршів.

Хтось  погляд  у  зневіру  заховає,
А  хтось  засудить  перезрілий  вік,
Зерно  ж  любові  в  серце  засіває
Закоханий  і  мудрий  чоловік.
7.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799545
дата надходження 16.07.2018
дата закладки 19.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Чародійний напій…

Розплітав  я  коханній  в  тихий  вечір  косу,
Зорі  падали  ранні  і  збирали  росу.
Мов  озерця  ті  очі,  шепотіли  уста,
Були  світлими  ночі  і  щасливі  літа.

Посміхалась  кохана  наче  яблуні  цвіт,
Ніжне  личко  рум'яне,  задивляється  світ.
У  нічну  прохолоду  гріло  тіло  її,
Не  було  назад  броду  лиш  пісні  солов'їв.

Залетіли  у  душу  і  понесли  в  політ,
Почуття  що  зворушать  і  залишиться  слід.
Відбиваючи  ритми  то  гучні,  то  сумні,
Серце  цвітом  розквітне  і  поллються  пісні.

Вип'єм  разом  з  тобою  чародійний  напій,
Будем  дякувать  долі  і  за  здійснення  мрій.
І  з  під  ніг  утікати,  буде  наших  земля,
Мій  єдиний  у  світі  -  я  єдина  твоя...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799766
дата надходження 18.07.2018
дата закладки 18.07.2018


Ганна Верес

Тікала ніч у літо

Розправивши  зірчасту  парасолю,
Тікала  ніч  у  літо  від  весни,
А  соловей  скінчив  вечірнє  соло,
В  гніздечко  запросив  до  себе  сни.

Дрімали  верби,  коси  розпустивши,
Долонею  застиг  широкий  став,
Що  звечора,  заколисавши  тишу,
У  обіймах  її  до  ранку  спав.

Щокатий  місяць  не  збирався  спати  –
Чумацький  шлях  легенько  перетнув,
Осяявши  дерева  й  білі  хати,
У  воду  впав,  та  хвильок  не  горнув.

Дивилась  ніч  на  жовтувате  диво
Й  до  нього  посміхаючись,  цвіла,
Поки  зоря,  ранкова,  розбудила
Людей  і  верби,  й  став,  що  край  села.
20.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799540
дата надходження 16.07.2018
дата закладки 16.07.2018


Ганна Верес

Тікала ніч у літо

Розправивши  зірчасту  парасолю,
Тікала  ніч  у  літо  від  весни,
А  соловей  скінчив  вечірнє  соло,
В  гніздечко  запросив  до  себе  сни.

Дрімали  верби,  коси  розпустивши,
Долонею  застиг  широкий  став,
Що  звечора,  заколисавши  тишу,
У  обіймах  її  до  ранку  спав.

Щокатий  місяць  не  збирався  спати  –
Чумацький  шлях  легенько  перетнув,
Осяявши  дерева  й  білі  хати,
У  воду  впав,  та  хвильок  не  горнув.

Дивилась  ніч  на  жовтувате  диво
Й  до  нього  посміхаючись,  цвіла,
Поки  зоря,  ранкова,  розбудила
Людей  і  верби,  й  став,  що  край  села.
20.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799540
дата надходження 16.07.2018
дата закладки 16.07.2018


Валентина Малая

ЛЮБЛЮ СЕЛО, ТАМ ВСЕ НЕ ТАК

[color="#8000ff"][i][b]
Люблю  село,  там  все  не  так!
І  небо  інше,  зорі  низько...
Ось  круча,  річечка,  рівчак,
А  он  біжить  мале  дівчисько…

Собаки  гавкають,  чудні,
І  кури  бігають  в  городі,
І  дні  біжать  там  не  нудні,
Бо  розчиняєшся  в  природі…

Бабусю  бачу  й  дідуся  ,
І  яблуневий  сад  квітучий,
Ось  гусочка  манірна  вся,
А  он  трояндочки  пахучі…

Вдихаю  кисень  в  повен  рот
І  насолоджуюсь,  радію!
Навколо  хати  –  рій  щедрот!
Дивлюсь  на  все  і  серце  мліє…

Стоїть  хатина  й  досі  там,
Родина  брата  проживає,
Осанна  всім  отим  літам!
Які  коріння  наше  знають.

Я  приїжджаю  знов  сюди,
Везу  з  собою  і  онуку,
До  хати,  саду,  до  води,
Щоби  почути  рідні  звуки…

Ось  круча,  річечка,  рівчак,
А  ось  біжить  мале  дівчисько,
Люблю  село,  там  все  не  так!
І  небо  інше  й  зорі  низько!!!

     16.07.2018р.
/  на  фото  авторка  в  селі  Олександрівка  ,2014р.  /
[/b][/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799514
дата надходження 16.07.2018
дата закладки 16.07.2018


dovgiy

ДІТКАМ

Зібрались  побіля  письмового  столу
І  ніби  ті  бджоли  у  рої  гудуть.
Давно  вони  прагнуть  між  люди,  на  волю!
Бо  ще  сподіваються:  люди  їх  ждуть.

Іще  сподіваються…  нащо  їх  плодю?
Оцих  своїх  різних  сердечних  сиріт?
Нехай  вибачають!  Не  маю  ще  змоги
Надати  житло  –  сторінок  перепліт.

Гуртожиток  буде  в  домах  альманахів.
Тай  то  не  для  всіх.  Як  кому  пощастить!
Бо  змушені,  бідні,  стояти  й  чекати,
Коли  і  до  них  пташка  щастя  злетить.

А  та  теж  розбірлива.  В  бідну  оселю
Її  не  так  легко  поету  ввести,
Тож  пурхає  там,  де  купюри  веселі,
Де  модний  прозаїк    пером  шурхотить.

Робота  прозаїка  теж  не  із  легких!
Та  мода  примхлива  годує  його,
Аби  лиш  вгадав  повороти  рулетки,
Де  Пані  Удача  знаходить  Свого.

Терпіть,  мої  кревні!  Терпіть,  мої  любі!
Шуміть  навкруг  столу,  допоки  живу.
Нехай  не  гримлять  слави  звабної  труби,
Та  ранок  дарує  росу  на  траву.

А  в  краплях  роси  сяє  світ  діамантом,
А  в  погляді  жінки  ще  ніжність  ловлю…
Хай  бачуся  в  творчості  ще  дилетантом,
Та  вас,  -  моїх  діток,  -  і  Музу  люблю!

16.07.2018    


           


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799503
дата надходження 16.07.2018
дата закладки 16.07.2018


Наталя Данилюк

Дорога до отчого дому

Дорога  до  отчого  дому,  
як  давній  хідник,
вже  й  кросна,  що  ткали  його,  
припорошені  часом…
Заходиш  у  двір  –  
а  тебе  обіймає  квітник,
і  комин,  хапнувши  повітря,  
посвистує  басом.

Тут  все  тобі  раде:  
і  дині  руді,  й  гарбузи,
що  гріють  на  сонці  боки,  
наґлянсовані  й  ситі,
і  стиснуті  туго  снопи  
у  перлинках  роси,
і  вишні,  налиті  багрянцем,
такі  соковиті.

І  ветха  студена  криниця,  
що  космос  таїть  –
той  самий,  який  малювала  
дитяча  уява…
І    лагідний  шепіт
густих-прегустих  верховіть,
й  розсипані  бедрики,  
наче  коралі,  у  травах.

Й  усміхнені  очі  батьків  –  
твій  земний  оберіг,
бо  доки  живі  мама  й  тато,  
ми  ще  не  пропащі…
І  добре,  що  є  кому  нас
виглядати  з  доріг,
і  хліб  розломити,  
і  світлом  наповнити  чаші.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799525
дата надходження 16.07.2018
дата закладки 16.07.2018


Леся Утриско

Життєвий фільм

Життя,  життя...  а  що  у  нім?  
Десь  помилки  гортає  вітер,
А  десь  у  спогаді  німім,
Не  вистачає  навіть  літер.  

Сказати  все,  збагнути  зміст
Доріг  людських  таких,  безмежних,
Думки  танцюють  "Джаз"  та  "Твіст"  
В  ролях  своїх,  стрімких,  бентежних.  

Душевний  стан  візьме  антракт,
Всміхнеться  дням,  мов  падолисту  
І  крок  за  кроком  у  контакт
Життєвий  фільм  -  міраж  "артисту".

У  епопеї  всіх  віків  -  
У  всіх  романах,  що  віджито,  
Життя  відкреслює  з  років,  
Мов  у  врожаю  -  спрагле  мито.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799481
дата надходження 16.07.2018
дата закладки 16.07.2018


Ганна Верес

Мліє літо

Мліє  літо  в  нашому  садочку:
Сонце  зачепилось  в  вишняках,
Стука  дятел  диво-молоточком  –
Павучків-жучків  геть  полякав.

Гілля-руки  вгору  тягнуть  сливи,
Нанизавщи  сотні  ягідок,
Поряд  кучерявиться  малина,
Кетяги  сховала  в  холодок.

Кличе  погляд  за  садочком  річка,
Що  лоскоче  хвилями  кущі.
Жабки  підставляють  сонцю  щічки.
Очерет  прочісують  вужі.

Скільки  ж  дива  виткало  нам  літо:
Запалило  сонце  на  воді.
Котре  ловлять  безнадійно  діти.
Чи  йому  можливо  не  радіть?

21.02.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799439
дата надходження 15.07.2018
дата закладки 16.07.2018


Ганна Верес

Іще один в минуле день подавсь

Іще  один  в  минуле  день  подавсь,
Шлях  помережив  добрими  ділами:
З  вітрами  на  калині  погойдавсь,  
Озерну  воду  пив  із  журавлями,

Трудився  в  полі  –  жито  змолотив,
Колись  би  тиждень  люди  його  жали,
Тепер  же  лан,  бурштинно-золотий,
Стернею  став,  де  бусли  походжали,

Із  сонечком  купався  у  воді,
На  плесо-дзеркало  привів  качат-малечу.
Так  і  прожив  життя  своє  в  труді
Цей  день,  поки  йому  зустрівся  вечір.
9.08.2016.  

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799438
дата надходження 15.07.2018
дата закладки 16.07.2018


Надія Таршин

А хата, як людина…

А  хата,  як  людина,
Вмирає  помаленьку.
Немає  уже  тину,
Уже  не  чепурненька.
Бур'ян  навкруг  буяє,
Гілля  вростає  в  стіни,
Усе,  ніби,  волає
На  поміч  до  людини.
На  вікнах  чорна  плівка
І  комину  скорбота…
Була  колись,  як  дівка,
Нині  німа-німота.

13.04.2018р.  Надія  Таршин

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799339
дата надходження 15.07.2018
дата закладки 15.07.2018


Ганна Верес

Щастя у долонях

Сипле  долі  рука
Щастя  у  зашкарублі  долоні…
Тішить  це  і  ляка,
Бо  такий  непростий  маєм  світ.
Полиновогірка
Течія  ще  тримає  в  полоні…
Я  ж  пливу  і  щодня
Свого  роду  лелію  в  нім  цвіт.

У  відкрите  вікно
Учергове  весна  заглядає…
І  вже  не  всеодно,
Коли  ж  літа  настане  пора…
Не  упасти  б  на  дно…
Хай  зозуля  кує  –  не  ридає…
Я  ж  молюсь,  щоб  війни
Не  зустріла  в  житті  дітвора.

Із  Росії  війна
Заповзла  до  Донецького  поля…
І  чия  в  цім  вина,
Визначати  сьогодні  не  слід…
Помолюся  за  нас,
За  землі  Української  долю…
Мо'  ж,  біда  об'єдна
Й  поважатиме  нас  тоді  світ!

Я  на  вістря  часу
Сивочолі  літа  нанизаю,
Сіроокий  свій  сум
Заховаю…  О,  ні,  загублю!
Їм  тепло  понесу,
Бо  згодиться  в  житті,  я  це  знаю,
Й  материнську  сльозу
Проковтну,  бо  онуків  люблю.
27.04.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799314
дата надходження 14.07.2018
дата закладки 15.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Літо ще невстигло натомитись…

На  скошену  траву  упали  бісерини,
То  дощик  розсівав  прозорі  намистини.
Наниже  літо  їх,  збере  в  чудне  намисто,
Полине  ніжний  сміх  в  долину  променисту.

Туди  де  є  луна  та  виграють  цимбали,
З  під  ніг  тіка  земля,  в  руках  моїх  коралі.
До  себе  пригорну  цей  цінний  подарунок,
Мелодію  дощу  відчує  серця  трунок.

І  понесе  блакить  з  хмаринами  у  гори,
Ту  незабутню  мить  в  широкії  простори.
Туди  де  літо  ще  невстигло  натомитись,
Де  так  квітує  все,  щоб  цим  насолодитись...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799275
дата надходження 14.07.2018
дата закладки 15.07.2018


Ганна Верес

Спішила жить

Стелилась  доля  дівчини  непросто…
Спішила  жить,  де  тисячі  людей…
Залишила  красу  села  і  простір
І  долі  віддалась:  нехай  веде…
Летіла  в  світ  без  остраху,  як  завше,
В  п*ятнадцять  років  дивляться  на  світ.
Може,  вернутись?!    Ні,  уже  нізащо  –
В  Чернігові  он  скільки  є  робіт!
Камвольний…  Там  працює  без  утоми
(Не  звикла  задніх  пасти  у  житті),
Молилась  іноді,  ледь  вміючи,  святому,
Хоч  це  й  заборонялося  тоді.
Раділа  першим  успіхам,  зарплаті,
Сіреньким  будням,  сонячним  святам,  
Любила,  як  і  молодь  вся,  поспати,
У  мріях  в  сьомім  небі  політать…

Зустрілась  якось  дівчині  і  пара:
Вдівець,  в  літах,  з  ним  –  шестеро  дітей…
Та  не  вважала  це  за  Божу  кару
Й  на  труднощі  не  скаржилась  ніде.
Пливло  життя  не  човником  –  паромом,
Під  ним  –  каміння,  сильна  течія.
І  грози  були  з  блискавкою  й  громом.
Трималась  на  плаву  таки  сім*я.  
Народжено    і  діточок  ще  двоє  –
Тепер  вже  мали  власний  дитсадок  –
Трудилися,  немов  воли,  обоє.
До  праці  кликав  кожен  день  гудок.
Державу  підіймаючи  з  руїни,
Складали  надважкий  життєвий  тест.
Ледь  вижили  під  голод    всі.  Й  боліли
Їх  душі  і  народжувавсь…    протест.
Здолала  все  в  житті  ця  дивна  пара
(Від  неї  старший  він  на  надцять  літ),
Утрапив  у  тридцятих  він…  на  нари,
Не  залишивши  й  діткам  заповіт.
Вона  ж  сама  виводила  їх  в  люди,
Шукала  всюди  і  його  сліди.
Для  внуків-правнуків  вона  була  і  буде
Криницею  любові  й  доброти.
11.05.2018.    

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799214
дата надходження 13.07.2018
дата закладки 15.07.2018


Ганна Верес

Двоє

Не  раз  він  починав  своє    життя
Із  аркуша  чистенького,  нового,
Минуле  викидаючи  в  сміття,
Ставав  не  раз  на  ноги  свої  кволі.
Не  раз  оцінку  сам  собі  давав,
І  починав  нові  і  плани,  й  дії,
Але  не  відбулись  в  житті  дива
І  розбивались  матері  надії.  

А  він  ішов  у  темряву,  в  тунель,
Де  тільки  морок  –  світло  не  маячить,
Де  цвіллю  і  болотом  тільки  тхне
І  доля  одинока  тихо  плаче.
І  крається-карається  душа
Її  й  його.  Де  ж  вихід  з  лабіринту,
Котрий  обом  нічого  не  лиша,
Як  тільки  одне  одного  корити.

А  роки  –  то  підкорення  вершин,
Яке  щодень  стає  все  важче  й  важче,
І  де  знайти  отой  один  аршин,
Щоб  горе  виміряти,  долі  не  зламавши?
Й  пливе  життя  –  ланцюг  складних  подій,
Знайти  їх  чергу  важко  в  круговерті,
Та  неможливо  жити  без  надій
І  пережите  неможливо  стерти!
24.02.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799211
дата надходження 13.07.2018
дата закладки 15.07.2018


Ніна-Марія

СОЛОДКОСОЛОНИЙ БРИЗ



Ти  море  моє  синьооке  без  дна,
Що  хвилями  берег  так  ніжно  лоскоче.
Як  вабить  мене  ця  твоя  глибина
Й  ніяк  відпускати  з  обіймів  не  хоче.

Як  довго  мене  по  світах  ти  шукав.
Я  в  шатах  зелених  явилася  п’янко…
До  себе  міцним  ланцюгом  прикував.
Тепер  я  довічна  твоя  полонянка.

Несла  нас  з  тобою  життя  течія
На  хвилях  жагучих  палкої  любові.
У  мене  був  ти,  і  була  в  тебе  я…
І  доля,  з  якою  в  таємній  ми  змові.

Так  гарно  було  під  вітрилами  мрій!..
У  гавань  печалі  наш  човен  причалив.
Тепер  лише  дум  неприкаяний  рій…
О  як  же  нам  жалібно  чайки  кричали!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799156
дата надходження 13.07.2018
дата закладки 13.07.2018


Ганна Верес

Ніч і ранок

Пахне  рутою-м’ятою
Ще  й  любистком  за  хатою
На  ромашках  настояна
Літня  зоряна  ніч.
А  як  ранок  туманами
Попливе  над  лиманами,
Я  ж,  думками  притомлена,
Побреду  босоніж.

Зорі  в  водах  купаються,
І  мені  посміхаються,
Я  ж  слідами  лелечими
Полечу-загублюсь.
У  красу  закохаюся,
З  ранком  тим  привітаюся,
А  зустрінуся  з  вечором  –
Знов  роси  пригублю.
11.06.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799116
дата надходження 12.07.2018
дата закладки 13.07.2018


Ганна Верес

Іду крізь біль

Іду  крізь  час  і  біль  випробувань,
В  синцях  і  тіло,  і  душа,  і  руки,
Іду  шляхом  невдач-розчарувань,
Долаючи  й  п’ючи  зустрічні  муки.

Крутий  той  шлях  угору,  ще  й  стрімкий,
Устелений  шипами  і  камінням,
Та  хоч  на  схилі  вже  мої  роки,
Таким  душі  моєї  є  веління:

Іти  поміж  поразок  і  звитяг,
Коли  той  шлях  любов’ю  не  зігрітий,
Та  без  турботи  не  бува  життя,
Тож  вистояти  треба  в  нім  зуміти!
3.07.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799115
дата надходження 12.07.2018
дата закладки 13.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Верни любове… ( пісня)

Шумлять  гаї,  шумлять  гаї,  шумлять  діброви,
Торкаєш  рученьки  мої,цілуєш  брови.
І  закружляють  почуття  нас  у  коханні,
Ми  будем  поруч  все  життя  й  такі  бажанні.

Верни  мені,  верни  мені  моя  любове,
Ті  літні  дні,  ті  літні  дні  такі  казкові.
Верни  тумани  на  світанку  білосніжні
І  поцілунки  аж  до  ранку  ніжні,  ніжні...

Квітують  маки  у  житах,  цвітуть  волошки,
Виводить  соло  дзвінко  птах  в  гіллі  для  пташки.
А  я  спішу  моє  кохання  так  до  тебе
І  лиш  тобі  мої  вітання  шлю  від  себе.

Несуть  нас  спогади  життя,  як  русло  річки,
Живем  тепер  минулим  ми  тим  невеличким,
Яке  в  морози  нас  собою  зігрівало
Й  кохання  щире  нам  з  тобою  дарувало...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799106
дата надходження 12.07.2018
дата закладки 13.07.2018


Ганна Верес

Мій рід і був, і є, і завжди буде

Принишкло  між  ярів  моє  село,
В  долині,  де  хлібів  густі  посіви,
Де  колисали  зорі  й  вечір  співи,
Де  соняхом  дитинство  відцвіло.  

Ставки,  як  біло-сині  дзеркала,
Пишалися  водою,  взимку  –  льодом.
Я  ж–  працелюбним  Ходаковим  родом,
Що  гордістю  тоді  був  для  села.

В  нім  ті,  що  не  лежали  на  печі:
Чудові  будівельники  і  зодчі,
Котрі  не  знали  ані  дня,  ні  ночі,
Військові,  вчителі  і  сіячі.

І  ткалі,  й  вишивальниці  були,
Що  прославляли  українську  долю,
А  час  приходив  рятувати  волю  –
З  гнізд  вилітали  не  сини  –  орли.

Важкий  сьогодні  для  держави  час,
Та  Ходаки  не  звикли  задніх  пасти,
Ці  не  дозволять  матінці  пропасти    –
Летять  тепер  в  задимлений  Донбас.  

І  знову  я  укотре  повторюсь:
Мій  рід  і  був,  і  є,  і  авжди  буде.
Одні  з  найкращих  у  селі  цім  люди…
Люблю  його  й  по  праву  ним  горджусь!
3.12.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798977
дата надходження 11.07.2018
дата закладки 13.07.2018


Ганна Верес

Торжествує душа

Торжествує  душа,
П’є  енергію  сонячних  ранків,
І  вже  я  не  чужа
Цьому  світу  і  вічній  красі.
Вип’ю  кварту  води
Із  криниці  –  природного  збанку,
Й  заходжуся  ходить
По  холодній  траві  у  росі.

Серце  змінює  ритм  –
І  чеканить  життєві  частоти,
Синь  чарує  згори  –
Вимальовує  пензликом  даль.
І  біжать  табуном
Мої  роки  в  далекі  висоти,
Де  звучить  метроном
Й  стежку  зоряну  тихо  гойда.
3.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798976
дата надходження 11.07.2018
дата закладки 13.07.2018


dovgiy

ТЕТЯНОЧКА, ТАТА, ТАНЮША

ТЕТЯНОЧКА,  ТАТА,  ТАНЮША

Пробач,    душу  тягне  відкрити
Що  хочеш  вже  думай  собі
Прийшлось  між  Тетянами  жити
З  пелюшок  до  старих  зубів.
І  це,  коли  правду  казати,
Дає  позитивні  плоди:
Почав  від  маленької  Тати,
Дійшов  до  старої  біди.
Хлоп’ятком  ще,  кликав  сестричку,
Тягнув  рученят  два  крила
Щоб  Таточка  з  фото  чимшвидше
До  мене  погратись  прийшла;
В  дитсадку  малесенькі  Танечки,
Весь  день  були  поруч  як  тінь,
А  в  школі  –  підрослі  Тетяночки
Мене  «розпікали»  за  лінь.
Коли  вже  студентська  молодість
Бурхливо,  мов  повінь  прийшла,
Я  втратив  і  спокій,  і  голову,
Коли  мене  пристрасть  знайшла.
Кружляла  хурделиця  музики,
Сніжинки    закоханих  пар
Набрався  юначої  мужності
До  Неї  звернувшись,  сказав:
А  Ви  тут  чому  не  танцюєте?
Чи,  може,  партнера  нема?
А  Ви  ним  якраз  мені  будете!
Сміливо  рішила  сама.
Ялинка  іскрилась  веселкою,
На  плечі  спадав  серпантин
Я  плавав  у  танці  метеликом
Ті  кілька  щасливих  годин.
В  очах  її  зала  дзеркалилась,
 І  сяяла  радість  в  лиці
І  була  гарячою  талія
В  моїй  небайдужій  руці.  
Чи  скажете  Ваше  ім’я  мені?
У  відповідь  радісно-п’яне,
Немовби  спів  солов’я  навесні:
Тетяна  Сергіївна!  Таня!
Ім’я  те  мов  дивна  мелодія
Крізь  слух  в  моє  серце  ввійшло
Тетяночка,  Тата,  Танюша
З  тих  пір  поміж  нас  прижилось.
Прожиті  літа  не  змінили
Привабливість  наших  імен
Як  завше,  ЇЇ  називаю
Як  в  перший,  як  в  пам’ятний  день.
Беручи  стару  попід  ручку,
Ласкаво  я  мову  веду:
Тепер  свою  Тату  –  Танюшку,
В  натоплений  дім  приведу!
А  я,  рідний  мій  та  коханий,
Борщу  до  обіду  наллю!
І  чується  в  голосі  Тані
Далеке-далеке  «ЛЮБЛЮ!»
Прожив  у  такому  фаворі…
Гадай  там  що  хочеш  собі.
 Та  тільки  в  житті  наче  зорі
Для  мене  Тетяни    любі!

11.07.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798943
дата надходження 11.07.2018
дата закладки 13.07.2018


Олекса Удайко

ПРОМЕТЕЙ

                     [i]Сьогодні,  10  липня  2018  року
                     на  Байковому  кладовищі  столиці
                     поховали  батька  Української  
                     Незалежності  Левка  Лук’яненка…
                                                                                               [i]  Із  преси            
[/i][/i]
[i][b][color="#e81212"]Тобі  було  б  за  місяць  дев’яносто,
З  них  двадцять  сім  унесено  з  дощем,  
Де    українські  піт,    і  кров,  і  кості…
Наразі  в  Україні  –  біль  і  щем.

Бо  закотилось  сонце  України,
Збіднів  народ  на  вояка  свого  –
Помер  творець  свобідної  країни,
Що  ради  неї  в  воду  і  вогонь

Ішов  як  Прометей…  Своєї  плоті
Ти  не  щадив…  Бо  велетовий    дух
Тобі  не  зрадив...  
                                                   І  на  ешафоті
В  тобі  за  крок  до  смерті  не  потух  

…Вже  на  свободі,  в  творенні  Держави
Ти  –  не  клітина,  а  стволовий  нерв:
Був  пильним  й  разу  не  проґавив  
Злих  підступів  комуністичних  стерв.  

Юрист,  історик,  врешті-решт  письменник,
Ще  й    України  гідний  адвокат!
Якого  ще  тобі    бракує  ймення,
Щоб  засудив    
                                             –  вже  мертвого  –    
                                                                                                         Пілат?![/color]
[/b]
10.07.2018[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798863
дата надходження 10.07.2018
дата закладки 11.07.2018


Ганна Верес

Молитва (Сл. для пісні)

На  замріяній  калині
Вже  проснувся  перший  квіт,
Вітер  спить  у  тій  долині,
Не  тривожить  її  віт.
Там  вода  біжить-струмує,
Сріблом-дивом  миготить.
Дівчинонька  там  сумує,
Нахилилась  до  води:

– Ой  водиченько-струмочку,
Вдаль  біжиш  ти  день  і  ніч,
Прала  милому  сорочку
Й  одягла  тут  при  зорі.
А  тепер  його  немає  –
Мусив  їхать  на  війну,
А  мене  журба  ламає.
Бо  лишив  мене  одну.

Той  струмок  біжить-дзюркоче,
Прислухається  до  слів,
Ще  й  молитва  слух  лоскоче,
Вона  краща  із  послів.
Чує,  як  козак  додому
Мчить  полями  навпростець,
Волю  він  везе  і  втому
Й  перемоги  вдяг  вінець.
23.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798854
дата надходження 10.07.2018
дата закладки 11.07.2018


горлиця

ДЕ ТИ ТЕПЕР

Де  ти  тепер,  в  яких  світах,  матусю,
Яка  зоря  освічує  тебе,
Скажи  мені,    до  тебе  притулюся,
Дощі  не  змиють,    вітер  не  зірве!  

Тебе  шукаю  в  небі  голубому,
У  затишку  заквітчаних  садів,
Поміж  зірок,  у  просторі  нічному,
В  пташиних  співах,  де  немає  слів!  

А  вітер  віє,  навіває  думи,
Так  ніби  я  в  пустелі  між  пісків,
Зриває  буря  непокірні  струни,
Гитара  плаче,  чую  мамин  спів.

Стихає  плач  і  чую  –ой  дитино,
Ти  не  шукай,  бо  в  твоїм  серці  я.
Тебе  ніколи  ,люба,  не  покину,
 Проміння  з  неба-це  любов  моя!  

І  я  відчула  ніжний  мамин  дотик,
І  ранок  знов  до  мене  завітав,
Люблю    тебе  ,  нехай  минають  роки!
У  ранішній  росі  мій  сум  розтав.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798849
дата надходження 10.07.2018
дата закладки 11.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти з'явивсь…

Ти  з'явився  мов  дарунок  долі,
Наче  літом  випав  білий  сніг.
А  життя  нам  дарувало  ролі,
Кожен  у  них  грав,  як  тільки  міг.

Чарувала  в  небесах  веселка
У  яскраво  -  ніжних  кольорах.
Як  вина  напій,  кохання  терпке,
Не  завжди  у  нього  вірний  шлях.

Ти  з'явивсь,  немов  вогонь  гарячий
Запалив  у  серці  почуття.
І  погас  у  темноті  незрячій,
Стало  болісним  й  пустим  життя.

Ти  з'явивсь  -  слова  одні  лишились,
На  папері  у  німій  фользі...
Ми  з  коханням  мабуть  запізнились
І  тому  скінчились  ролі  всі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798817
дата надходження 10.07.2018
дата закладки 11.07.2018


Ганна Верес

Питання руба

За  що  ж  покарана  ти,  ненько  Україно,
І  душу  травлять  згірклі  полини?
Чому  твої  синочки  кращі  гинуть
В  вогні  незрозумілої  війни?

Чи  не  тому,  що  ти  терпіла  довго
Принижень  стільки  і  «братерський»  глум,
Все  сподіваючись  отримать  кращу  долю
Й  так  довго  кланялась  російському  орлу?

А  мо’  тому,  що  істину  забула,
Що  воля  здобувається  в  борні?
Скільки  ж  синів  твоїх  лягло  в  Кабулі
В  афганській,  а  чи  іншій  ще  війні?

А  мо’  тому,  що  вірила  безмежно
У  складені  «совітами»  казки?
В  них  не  було  про  волю,  незалежність,
До  комунізму  шлях  лежав  слизький…

Війна  завжди  приводила  до  згуби  –
Сьогоднішня  розкрила  очі  нам.
Й  поставила  питання  доля  руба:
Чи  зробить  нацією  наш  народ  війна?
8.07.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798655
дата надходження 09.07.2018
дата закладки 11.07.2018


Ганна Верес

Вікно і вечір

Вікно  завісив  нам  з  тобою  вечір
Фіранкою  імлистою  в  світилах…
Рука  твоя  лягла  мені  на  плечі,
Й  зненацька  коси  шовком  розпустились…

Просилася  між  нас  чуттєва  казка
І  напоїла  чарами,  здалося,
Пили  уста  і  душі  наші  ласку,
Розсипану  любистком  у  волоссі.

А  зоряна  фіранка  споглядала,
Як  тіла  два  сплітались  воєдино,
І  коси  вже  на  плечі  не  спадали,
Зоря  нова  в  той  вечір  народилась.
1.04.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798654
дата надходження 09.07.2018
дата закладки 11.07.2018


Ганна Верес

Вічна боротьба

Життя  земне  важке  і  загадкове:
В  нім  біль  розлук,  любові  таїна,
І  щастя  часто  згублена  підкова,
І  страх,  коли  вривається  війна.

Землі  болить,  коли  синів  втрачає
(Ба,  волі  не  бува  за  півціни),
Усюди  на  колінах  зустрічає
Народ  своїх  героїв  із  війни.
Серця  тоді  у  чорний  біль  закуті
Й  не  стихне  він,  й  не  зникне  до  кінця  –
Сплелися  в  нім  далекі  війни  й  Крути,
І  світова,  й  з  Московією  ця.

Життя,  тебе  не  просто  зрозуміти,
Коли  ти  є  та  вічна  боротьба,
Коли  сама  людина  собі  мітить,
Що  є  для  неї  гідність  і  ганьба.
17.06.2018.
Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798612
дата надходження 08.07.2018
дата закладки 10.07.2018


Ганна Верес

Це аксіома

Найтяжчий  гріх,  коли  ти  друзів  зрадив,
Не  варто,  кажуть,  зрадників  прощать,
Народ  покірний  може  й  землю  втратить,
Що  ж  дітям  в  спадок  буде  залишать?

Ніхто  не  може  жити  без  свободи  –
Це  аксіома  на  усі  часи  –
Коли  ж  земля  втрачає  патріотів,
Затчеться  сумом  неба  світлосинь.

Збагнуть  непросто  ці  життя  уроки,
Бо  стільки  в  світі  білому  незгод!
Роби  в  житті  обдумані  лиш  кроки,
Щоби  не  проклинав  твій  рід  народ!
5.07.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798610
дата надходження 08.07.2018
дата закладки 10.07.2018


Ганна Верес

Шанс

Нам  шанс  дається  раз  у  цьому  світі,
Щоби  не  нарекли  нас  «пустоцвіт»,
Красу  пізнать  зими,  весни  і  літа,
І  після  себе  залишити  слід.

У  дітях  він,  у  правнуках  і  внуках,
В  посадженім  учора  деревці.
 Ніщо  не  дістається  нам  без  муки
І  без  роси  на  маминій  щоці.

Життя  завжди  свої  закони  пише,
Для  них  надійна  охорона  –  Бог.
Чергуються  у  нім  і  буря,  й  тиша,
Людська  ненависть  і  свята  любов!
27.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798423
дата надходження 07.07.2018
дата закладки 07.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щастя в оселі живе…

Кохання  -  мов  скрипки  струна,
Заграла  у  ранішній  тиші.
В  альтанці  твій  келих  вина,
Мої  недописані  вірші...

А  щастя  в  оселі  живе,
До  себе  обох  пригортає.
Дарує  кохання  своє,
Луною  в  повітрі  літає.

І  навіть  як  лист  упаде
І  осінь  до  нас  завітає.
Кохання  тепло  віднайде,
Бо  затишно  тут,  воно  знає.

Сніжинки  на  землю  впадуть,
А  іній  покриє  волосся.
Кохання  не  змерзне,  бо  тут,
Омріяне  щастя  є  й  досі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798429
дата надходження 07.07.2018
дата закладки 07.07.2018


Ганна Верес

Тихо спало літо

Ще  дзвеніло  літо
В  теплих  споришах,
Сонце  ясно  світить,
Спать  не  поспіша.
Пахнуть  квіти  й  трави
Медом  та  вином,
Бабки  крильми  грають
Бавляться  давно.
Небо  синьооке
Простір  обняло,
Бігли  на  толоку
Вівці  за  село.
Сірі,  кучеряві,
Теплі  кожушки
Обминали  ями,
Бігли  навпрошки,
Адже  заблищало
Срібло  там  води,
Швидко  наближались
Й  ми  усі  туди.
Засинає  літо
В  теплих  споришах,
Майорить  в  повітрі
Осені  душа.
14.02.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798424
дата надходження 07.07.2018
дата закладки 07.07.2018


Валентина Малая

ЩО НАЙМИЛІШЕ У СВІТІ

[color="#4400ff"][i][b]
"Відповідність  знань  і  дійсності  "–
Про  що  думає  одинока  жінка  о  третій  годині  ночі…
Смішно…Сама  себе  розсмішила…
Знайти  ту  «відповідність»    самій…-  не  сила…
Розслабитись  ,ввійти  у  релакс    і  зробити  те,
що  наймиліше  у  світі…Знову  смішно…
Подушка,простирадло,за-ти-шно…

…І  день  не  день,і  ніч  не  ніч,
Тікай  ,маячна  думко,  з  пліч!
Співаю,каюсь  і  молюсь…
Все  буде  добре,вір,Валюсь!...
07.07.2018р.[/b]

[/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798407
дата надходження 07.07.2018
дата закладки 07.07.2018


Любов Іванова

ГОРЯТ ЛУЧИ ПОД СВОДАМИ ДОРОГ

[b][i][color="#1100ff"][color="#e0043b"]Г[/color]-оризонт  зажегся  светом  алым  
[color="#e0043b"]О[/color]-свещая  нам  с  тобою  путь.
[color="#e0043b"]Р[/color]-азговор  был  как  бы  запоздалым,
[color="#e0043b"]Я[/color]-  поймать  в  словах  пыталась  суть.
[color="#e0043b"]Т[/color]-ы  в  глаза  смотрел    с  какой-то  грустью

[color="#e0043b"]Л[/color]-ился  свет  на  лица  с  высоты...
[color="#e0043b"]У[/color]-носило  время  в  захолустье
[color="#e0043b"]Ч[/color]-истотой  манящие  мечты...
[color="#e0043b"]И[/color]  винить  друг  друга  слишком  поздно,

[color="#e0043b"]П[/color]-росто  спишем  все  на  давность  лет,
[color="#e0043b"]О[/color]-тпуская  тропкой  придорожной
[color="#e0043b"]Д[/color]-анный  нам  волнующий  сюжет...

[color="#e0043b"]С[/color]-вет  бросает  солнечные  блики
[color="#e0043b"]В[/color]-ечереет...  рядом  бродит  ночь
[color="#e0043b"]О[/color]-тчего  из  сердца  рвутся  крики
[color="#e0043b"]Д[/color]  онимают...  Шли  бы  дальше  прочь.
[color="#e0043b"]А[/color]  тропинка  наша  та  же...  та  же...
[color="#e0043b"]М[/color]-ы  по  ней  ходили  столько  раз
[color="#e0043b"]И[/color]-  рука  твоя  привычно  ляжет

[color="#e0043b"]Д[/color]-абы  трепет  в  сердце  не  погас.
[color="#e0043b"]О[/color]-багрится  вечер  нашей  страстью
[color="#e0043b"]Р[/color]-азбудила  встреча  нежность  слов.
[color="#e0043b"]О[/color]-божглась,  теперь  борюсь  за  счастье
[color="#e0043b"]Г[/color]-де  есть  ты  -  там  радость  и  любовь.[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798364
дата надходження 06.07.2018
дата закладки 07.07.2018


Ганна Верес

Купальська ніч

Купальську  ніч,  липневу,  загадкову
Дарує  людям  раз  у  рік  земля,
Краса  небес  її  також  казкова.
Здається,  світло  ллється  звідтіля.

Палахкотить  вогнем  ясним  багаття…
Навколо  юнь,  віночки  на  воді.
Горять  свічки  яскраві.  Їх  багато…
То  так  Іван  Купала  захотів.

Бринять  пісні,  і  сміх,  легкий,  веселий,
Колише  цю  купальську  дивну  ніч,
Котра  під  ноги  щастя  людям  стеле,
А  це  в  житті  важлива  справді  річ.
7.07.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798222
дата надходження 05.07.2018
дата закладки 07.07.2018


Ганна Верес

Моїх дідів і прадідів земля!

Розпахлось  літо  м’ятою  п’янкою,
Духмяним  квітом  липа  відцвіла,
Не  знала  я  краси  іще  такої,
Що  змалечку  у  світ  мене  вела.

А  там  ставок  застиг  у  сивих  лозах,
Срібляста  повінь  розтопила  яр,
Й  життя  сільського  неймовірна  проза,
Та  особлива,  в  кожного  своя.

І  вечорів  казкова  зоряниця
Нову  надію  щедро  посила.
П’янить  колосся  жита  і  пшениці,
Що  підступили  близько  до  села.

Хвилює  серце    пісня  солов’їна,
Саме  вона  любов  і  дух  зціля  –
То  все  моя  красуня  Україна  –
Моїх  дідів  і  прадідів  земля!
6.07.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798221
дата надходження 05.07.2018
дата закладки 07.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я про тебе не забула…

Я  про  тебе  любий  не  забула,
Хоч  і  зустрічі  такої  не  було.
Доля  все  життя  перевернула,
Ти  у  місто  повернувся,  я  в  село.

В  кожного  життя  в  нас  завертілось,
Доля  кожного  стежиною  вела.
Може  інколи  тобі  я  снилась,
Може  інколи  в  думках  твоїх  була...

Як  мені  хотілося  зустрітись,
Пригорнутися  до  дужого  плеча.
Почуттями  взяти  і  відкритись,
Таємниче  щоб  світилася  свіча.

Щоби  падали  яскраві  зорі
І  губилися  у  росяній  траві.
Місяць  стежку  посріблив  щоб  в  морі,
А  під  вікнами  співали  солов'ї.

Я  про  тебе  любий  не  забула,
Ти  лишивсь  в  моєму  серці  назавжди.
Молодість  з  часів  наших  гукнула
І  осипала  уже  рясні  сади...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798213
дата надходження 05.07.2018
дата закладки 05.07.2018


Наталя Данилюк

Там, де він косить…

Ще  сизий  світанок  
не  вмитий  
парним  молоком,
ще  сплять  ящірки  
в  незагребених  
свіжих  покосах…
А  ти  –  навпростець,  
як  та  ласка,  
розплетена  й  боса,
аби  притулитись  
до  сонця  
вологим  чолом.

Ще  клепле  
твій  суджений  
косу  студену  вгорі,
щоб  зрізати  трави,  
що  свідчили  вам  
проти  ночі.
А  роси  такі,  
що  аж  квітам  
випалюють  очі,
й  подолок  
твоєї  лляної  сорочки  
змокрів…

Пташки  
розспівали  діброви  
на  всі  голоси,
з  надрізу  
небесного  лона  
схід  сонця  кервавить.
А  трави  
тремтять  під  тобою,  
розпатлані  трави!..
І  чути  здаля,  
як  посвистує  
лезо  коси…

А  промінь  –  
у  пазуху,  
промінь,  
немов  ланцюжок,
вплітається  
поміж  нитками  
черлених  коралів.
А  ти,
витираючи  піт,    
берегами  все  далі,
все  важче  
і  важче  
дається  повітря  ковток.

А  там,  
де  він  косить,  
поля,  
мов  рясне  вишиття,
лисніє  
на  сонці  гора,  
перетягнута  плаєм.
А  він-то  не  знає,  
мій  падоньку,
він-то  не  знає,
що  ти,  
як  та  брунька,  
в  якій  зав’язалось  життя…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798199
дата надходження 05.07.2018
дата закладки 05.07.2018


dovgiy

ОДУЖАННЯ

Крута  гора  переді  мною
Не  знаю,  чи  й  здолаю.
А  ще  душа  повинна  вперто
Дійти  до  свого  краю.
Не  обійти  ці  перешкоди,
Крилом  не  облетіти
Випробувань  послала  Доля,
Щоб  в  спокої  не  жити.
Гора  моя,  гора  моя,
Чом  без  стежок  стремнини?
Невже  ще  мало  зазнав    я
Проблемних  діб  людини?
Невже  у  тому  суть  життя,
Щоб  лобом  стіну  бити?
А  вже  нема  мені  коли
З  коханою  любитись…
А  вже  немає  мені  як
До  зір  тягнути  руки,
Гора  моя!  Кінцевий  знак
Перед  шляхом  розлуки.
Ще  виступ…  ще  один…  униз
Не  озираюсь,  лізу…
Є  вище    скеля  як  карниз
А  тіло  –  не  залізо!
Нехай  болить!  Нехай  кричить
Від  розпачу  і  муки!
Я  зможу    через  все  пройти,
Я  змушу  жити  руки!
Один  рядок…  другий  рядок…
Долаю  наче  скелі
І  вже  інакший  лет  думок
І  трохи  дух  веселий.
І  вже  висока  ця  гора
Не  так  вже  нездоланна
Я  просто  впав  в  черговий  раз
Пробач  за  це,  кохана!
Ще  трохи…  важко,  біс  бери:
Вергати  слів  каміння!
Дай,  Боже,  сил!  Сльозу  зітри,
Пошли  душі  терпіння!

3  липня  2018  р.
     






       

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798105
дата надходження 04.07.2018
дата закладки 05.07.2018


Леся Утриско

У могилах юнацтво.

Світла  Пам'ять  Героям!  Пишуть  люди  під  віршем
Хай  земля  буде  пухом!  В  Бозі  -  їм  упокій!
А  я  криком  кричу  -  ЛЮДИ  ДОБРІ,  ПРОСНІТЬСЯ!
Це  ж  бо  ваші  сини,  на  високій  горі.  

По  над  кручами  тінь,  у  могилах  юнацтво,  
У  душі  чорний  ворон  поселив  чорний  біль,
Йдуть  найкращі  з  життя  -  волелюбне  козацтво,
Не  болить  тебе,  люде?  Наче  випитий  хміль.  

Наче  спиш...  чи  дрімаєш?  Що  з  тобою  народе?  
Йде  з  життя  буйний  цвіт  -  скарб  із  тисяч  скарбів,
Кров'ю  твоїх  синів  захлинається  горе  -  
Чому  долю  таку  ти  для  них  заповів?  

Світла  Пам'ять  Героям!  Пишуть  люди  під  віршем,
Хай  земля  буде  пухом!  В  Бозі  -  їм  упокій!
А  я  криком  кричу  -  ЛЮДИ  ДОБРІ,  ПРОСНІТЬСЯ!
Це  ж  бо  ваші  сини,  на  високій  горі.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798098
дата надходження 04.07.2018
дата закладки 05.07.2018


Ганна Верес

Лежить скалічена земля

Лежить  скалічена  земля

Під  небом  сірим.

У  бандократів  із  Кремля

Все  під  прицілом.

Летить  не  м’яч  –  важкий  снаряд,

Дітей  вбиває.

Дерева,  школи  –  все  підряд  

В  ранах,  кривавих.


І  стогне  змучена  земля:

«Буде  допоки?»

Росія  ж,  наче  та  змія,

Украла  спокій.

І  плаче  чорний  листопад,

Сльозою  росить.

Температурний  перепад

Людей  морозить.



Живе  надією  земля

На  перемогу.

Наш  стяг  на  сонечку  злиняв,

Не  жде  підмоги,

Бо    власні  рани  тільки  нам

Болять  сильніше.

Я  знаю:  скінчиться  війна…

Хоча  б  скоріше!
10.11.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798086
дата надходження 04.07.2018
дата закладки 05.07.2018


Леся Утриско

Колисала мати сина.

Мати  сина  колисала,  колисала,
У  колисочці  вустами  цілувала,  
Гріла  крихітку  любов'ю  неземною  -   
Ой,  мій  сину,  мій  синочку,  що  зі  мною?  

Нині  мушу  колисати  в  домовині,
Смерть  закрила  твої  весни  -  очі  сині.
Плаче  гірко  чорне  небо,  світ  ридає,  
Над  могилою  матусенька  вмліває.  

Що  ж  ти,  куле,  напророчила  проклята?
Юна  душенька  убита  та  розп'ята,  
З  неба  янголом  прилине  до  дитини,
Ще  не  родженої,  Боже,  сиротини.  

Чом  ти,  смерте,  розгулялася  степами?
В  домовині  син  вертається  до  мами,  
У  колисці,  так  холодній  та  чорнезній,  
У  сльозах  умитий,  сину,  шлях  твій,  хресний.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798054
дата надходження 04.07.2018
дата закладки 05.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Від погляду хотілося літати…

Як  ти  дививсь,  хотілося  літати,
Мов  вітер  з  поцілунком  в  небесах.
І  лиш  тебе  одного  цілувати
І  у  твоїх  топитися  очах.

Як  ти  дививсь,  німіло  моє  тіло,
Слова  губились  в  росяній  траві.
Я  їх  в  букет  збирала  так  невміло,
Щоби  його  подарувать  тобі.

Як  усміхнувсь,  забула  все  на  світі
У  дощ  з  тобою  тепло  так  було.
І  квітли  почуття  неначе  квіти
Й  кохання  наче  квіти  розцвіло.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798024
дата надходження 03.07.2018
дата закладки 05.07.2018


Ганна Верес

Пахнуть роси (Слова для пісні) .

Пахнуть  роси  літечком,
Весняним  дощем,
Кожна  перша  квіточка
Будить  ніжний  щем.
Пелюстковим  озером
В  тиші  мліє  сад,
Роси  пахнуть  грозами  –
Краплями  висять.

Пахнуть  роси    м’ятою
З  парків  і  садів,
Чебрецями  й  маками,
Де  нема  слідів.
Пахнуть  роси    квітами,
Де  співа  бджола,
Сяють  самоцвітами
В  лузі  край  села.

Пахнуть  роси  свіжістю
При  ясній  зорі,
Маминою  ніжністю
В  полі  і  дворі.
Пахнуть  роси  травами,
Де  кохання  слід,
Стиглими  отавами
Напоїли  світ.
15.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797991
дата надходження 03.07.2018
дата закладки 05.07.2018


Ганна Верес

Весна і війна

Клинами  прокричала  журавлиними
Укотре  над  землею  й  ця  весна  –
Не  пісня  над  Донбасом  тепер  линула,
А  горем  обізвалася  війна.

Не  росами  і  трави  посміхалися  –
Під  «Градами  поплавилась  земля,
Там  воля  із  неволею  змагалися,
І  дим  їдкий  їм  очі  застеляв.

Весна  –  пора  цвітіння  і  закоханих  –
Вона  ж  сьогодні  з  присмаком  біди,
Тому  земля  під  вибухами    охала,
Коли  синочок  гинув  молодий.
24.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797990
дата надходження 03.07.2018
дата закладки 05.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Заспівай мені пісню козаче ( слова до пісні)

Заспівай  мені  пісню  козаче,
Розкажи  про  минулі  часи.
Бож  на  струнах  душа  твоя  плаче
І  доносить  сумні  голоси.

Розкажи  про  нелегкую  долю,
Про  походи  і  битви  свої.
Про  приниження  і  про  неволю,
І  як  гинули  друзі  твої.

Заспівай  мені  пісню  козаче,
Щоб  душа  стрепенулась  від  слів.
Їй  не  можна  мовчати,  інакше
Непобореш  своїх  ворогів.

Хай  почують  і  доли,  і  гори,
Як  боролись  за  правду  святу.
Як  у  небі  світилися  зорі
І  ховались  тумани  в  траву.

Заспівай  мені  пісню  козаче,
Хай  полине  вона  на  весь  край.
Хто  почує  її,  той  заплаче,
Сколихнеться  березовий  гай...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797884
дата надходження 02.07.2018
дата закладки 05.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти спиш, а я вже скучаю…


Нещодавно  біля  однієї  із  світлин  я  прочитала  такі  слова.  Ти  спиш,  а  я  вже  скучаю...  Ці  слова  надихнули  мене  на  такий  вірш...

Ти  спиш,  а  я  вже  скучаю
Маленьке  моє  дитя.
Я  дихання  відчуваю
І  серця  твого  биття.

Пухненькі  рожеві  щічки,
Віченькі  милі  твої.
Ніжне,  усміхнене  личко,
Співаєш  мов  солов'ї.

Лебідко  моя  кохана,
Принцесо  із  диво  снів.
Для  нас  ти  така  бажана
Прокинулась...  Чую  спів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797760
дата надходження 01.07.2018
дата закладки 02.07.2018


Ганна Верес

Ніхто, крім нас

Ніхто,  крім  нас,  не  звільнить  наш  Донбас,
Бо  тільки  ми  так  волею  п’янієм,
Настав  сьогодні  історичний  час,
Коли  для  нас  вітри  попутні  віють.
А  значить  це,  що  кожен  з  нас  прозрів,
Наситившися  братньою  любов’ю,
Дух  українства  у  собі  зберіг,
Нам  подарований  Великим  Богом.
Століттями  нас  гнули  москалі,
Та  дух  наш,  віру  нашу  –  не  зламати.
Нема  для  нас  дорожчої  землі,
Ніж  ця,  тому  й  життям  за  неї  платим.
27.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797740
дата надходження 01.07.2018
дата закладки 02.07.2018


Ганна Верес

Зустрілися ми з тобою

Зустрілися    ми    з    тобою
У    вечір    багряно-синій.
Ти    зустріч    цю    звав      «судьбою».
Цілунку    вуста    просили.

Й    хоч    серцю    у    грудях    тісно,
І    часто    збивалось    з    ритму,
Моя    це,    чи    наша    пісня
Просила    тоді    скоритись?

Світилась    згори    зірками
Та    тиша    й    на    нас      дивилась,
Як    доля    двома    стежками
Під    ноги    в  одну  стелилась.
25.12.2012.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797738
дата надходження 01.07.2018
дата закладки 02.07.2018


Nino27

Плаче тиша

[b][i][color="#7e10cc"]Навіщо    самота    в    обіймах    із    чеканням...
Плаче    тиша.
Коли    мій    спокій    вкрав,  то    не    карай    мовчанням,
Бліднуть    вірші.
А    я    ж    до  тебе  звикла    вже  давно...

І    після    заходу    завжди    буде    світанок  
Любов    жива.
Бо    невигойні    залікують    в    душі    рани  
Твої    слова.
Ти    сонечком    засвітиш    у    вікно.

Ніяк    від    себе    утекти    чомусь    не    вмію
Болить    душа.
Та    у    все    добре    збережу    святу    надію
В    своїх    віршах.
Коли    б    не    ти    не    було    б    і    мене.

На    перехресті    всіх    думок    посію    віру
і    доброту,
За    мир    на  світі    і    в    душі    молитву    щиру
Складу,  святу.
Почуй    мене,  хай    смуток    промине.[/color][/i][/b]    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797746
дата надходження 01.07.2018
дата закладки 02.07.2018


Микола Холодов

Останні шкільні дзвінки

 Шкільні    дзвінки    в    порі    весінній
 Останні    щемні    випускні    --
 То    мов    курликання    осінні
 Прощальні    й    трішечки    сумні.

 Роки    шкільні    вже    промайнули,
 Пішли    в    доросле    майбуття.
 На    жаль,    дитинство    теж    минуло
 Без    прав    йому    на    вороття.

 Легенький    щем    воложить    очі
 Сльозливих    мам    випускників  --
 Дітей    пускать    душа    не    хоче
 В    дорослий    плин    життя  -  ріки.

 Весна    пройшла,    настало    літо.
 А    школа  --  то    весна  -  краснА.
 Хоч    літо    й    сонцем    вщерть    зігріто,
 Та    матерям    тепліш    весна.
 


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797729
дата надходження 01.07.2018
дата закладки 02.07.2018


Ніна-Марія

Стомився Донбас від війни…

Донбасу  зЕмлі,  стомлені  й  змарнілі,
Затьмарила  від  вибухів  імла.
Серця  людей  неначе  зледеніли
В  очікуванні  миру  і  тепла.

Бо  ця  війна,  так  підло  розпочата,
Вбиває  нації  найкращий  цвіт.
Чи  є  душа  у  того  супостата,
Який  за  владу  здатен  знищить  світ?

В  страшному  сні  нам  не  могло  наснитись,
Що  ворог  гострить  проти  нас  мечі,
Що  стільки  крові  може  тут  пролитись,
Яку  віки  змиватимуть  дощі.

Земля  здригнулася  б  від  болю  й  горя,
Аби  докупи  всі  звести  жалі.
Кремлівскі  утопились  би  потвори
В  сльозах  осиротілих  матерів.

Ти  вистоїш  в  двобої  цім,  я  знаю!
Очиститься  від  ворога  земля,
І  воля  запанує  в  ріднім  краї,
І  звільнимось  від  хижих  пут  Кремля.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797709
дата надходження 01.07.2018
дата закладки 02.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В сріблястих краплинах роси…

Гаснуть  зорі  у  туманній  млі
І  світанок  грає  на  скрипці.
Чарівні,  мелодійні  пісні,
Соловей  щебече  берізці.

У  сріблястих  краплинах  роси,
У  блакитному  піднебессі
Прокидається  день  у  красі,
Верби  горді,  наче  принцеси.

Відзеркалилось  небо  в  воді,
Усміхнулося  сонце  ніжно.
Його  промені  ляжуть  ясні,
На  високії  гори  сніжні...

Враз  піднявся  меткий  вітерець,
Закружляли  в  млина  вітрила.
При  дорозі  зігнувся  чебрець,
Бо  у  вітру  велика  сила.

Все  прокинулось  і  ожило,
День  дає  нам  свою  пораду.
Б'є  водицю  смачну  джерело,
Той  хто  вип'є  всміхнеться  радо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797706
дата надходження 01.07.2018
дата закладки 02.07.2018


Володимир Шевчук

Комплімент



Бракує  слів,  чи  досвіду,  чи  літ,  
Щоб  в  повній  мірі  висказатись  хто  Ти.  
Моє  ласкаве  щастя  на  землі.  
Моє  пухнасте  серце  в  позолоті.  

А  знаєш,  я  попробую,  однак,  
Пробач,  якщо  не  вийде  ненароком!  
Моя  фіалка  синьо-весняна.  
Моє  покірне  сонце  синьооке.  

Мій  ідеально-ніжний  архетип.
Мій  юний  спокій  і  душевний  галас.  
Мені  ж  достатньо,  знаєш,  аби  Ти  
Всього-лишень  була
і  посміхалась.  

30.06.18  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797645
дата надходження 30.06.2018
дата закладки 01.07.2018


Ганна Верес

Літній степ

Нас  літо  запросило  в  спориші,
Де  роси  зранку  зацвіли  і…  зникли,
А  струни  незрадливої  душі,
Здавалося,  давно  до  цього  звикли.
Не  дихав  степ  тепер  –  вогнем  пашів,
У  сяйві  сонця  потонуло  небо…
Не  чути  шамкотіння  і  хрущів,
Та  і  нема  у  цім  давно  потреби.

Квітчастий  килим  червень  простелив,
Де  маки  кров’ю  у  вінки  вплелися…
Дерева  вбулися  у  дивні  постоли,
Їх  прикрашало  свіжовмите  листя.
Волошки-очі  зирять  крізь  жита
У  височінь  далеку,  синьооку.
Назустріч  пісня  жайвора  зліта,
Чарує  степ,  укравши  його  спокій.
12.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797639
дата надходження 30.06.2018
дата закладки 01.07.2018


Ганна Верес

Вдивляюсь в глибину віків

Прискіпливо    вдивляюсь    я
У    глибину    віків
Й    пред    славою    схиляюся
Вкраїнських    козаків.
О    земле,    ти    пригадуєш
Далекий  дзвін  копит,
Коли    летіли    з  шаблями
Дніпровські      козаки?
Коли    в    очах    іскрилося,
У    стременах    –    нога…
І  в  рукопашну  билися.
Водою  час    збігав…
Закровлена  трава-ковиль
Лягала  під  людей,
Й  думки  не  йшли  із  голови:
–  Де    ворог?      Ворог    де?

Рука  ж  ,    немов    заведена,
Рубала    ворогів
І    зліва,    й    справа,    й    спереду,
Бо  вірна  корогві.
Усі    один    за    одного
Стояли,    як    стіна,
За    землю    плодородную.
Вже  голову    стина
Рука    козацька    шаблею    –
Якщо    не    він    –    його,
Й    кива    йому    з    пошаною
Той,    врятував    кого.
За    віру    православную,
Дружину    і    дітей,
За    Січ,    що    стала    славою,
Козак    усіх    змете.

Він,    гордий,    бою    навчений,
Стоятиме    на    смерть,
Ним,    як    молитву,    завчено:
   –  Нап’юся    волі    вщерть!
І    воля,    й    слава,    й    доблесті,
Козацька    шабля    й    кінь    –
Це    не    якісь    там    домисли    –
То    істини    такі.
І    завдяки    цим    якостям
Відважних    козаків,
Ми    живемо    не      якось    там    –
В    державі,  ще  й  якій,
Де    найсвятішим    віра    є,
Можливості    й    сім’я.
Пишаймось  Україною    –
Вона  для  нас  своя!
27.11.2012.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797636
дата надходження 30.06.2018
дата закладки 01.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пам'ять минулих часів…

Вже  засіяні  хлібом  поля,
Зеленіють  горбочки  і  схили.
А  колись  тут  кипіла  земля
І  козацькі  лишались  могили.

В  маках  поле  квітує  тепер,
Вітер  травам  пісні  ще  співає.
Дух  козачий  живе  -  не  помер
Він  і  досі  в  повітрі  літає.

Де  криваві  точились  бої,
Там  де  шаблі  так  дзвінко  дзвеніли
Де  гармати  гули  мов  джмелі,
Курені  сивим  димом  диміли...

Злі  чужинці  на  землю  прийшли
І  хотіли  її  відібрати.
Різні  пастки  робили  вони,
Та  сміливості  їм  не  здолати.

Бились  гідно  за  землю  свою
Й  свої  голови  гідно  поклали.
У  нерівнім  жорстокім  бою
Віддали  усю  силу,  що  мали.

Козаки,  козаки,  козаки
У  вас  правда  і  сила  єдина.
Вже  з  тих  пір  промайнули  роки,
Але  пам'ять  ніколи  не  згине.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797614
дата надходження 30.06.2018
дата закладки 01.07.2018


Ганна Верес

У тишу одягнувся синій вечір

У  тишу  одягнувся  синій  вечір,
Закутав  ліс  і  воду,  і  лозу,
Вмостився  на  могутні  дуба  плечі
Й  дививсь,  як  річка  дихала  внизу.

Він  жадно  пив  сріблясто-сонну  тишу,
Аж  поки  розірвав  її  цвіркун,
Я  ж  споглядаю  мовчки,  ледве  дишу,
Пірнувши  в  казку  чарівну  таку.

Нарешті  нічка  тишу  вечорову
Розіп’яла  над  свіжістю  дібров,
Ось  місяць  виплив  повний,  жовтобровий,
Щоб  шлях  до  ранку  зоряний  збороть.

А  коли  ранок  скине  срібні  роси
У  трави  прибережні,  де  вода,
Заб’є  карась  хвостом    у  верболозі…
І  сонця  край  те  буде  споглядать.
16.06.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797498
дата надходження 29.06.2018
дата закладки 01.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Край, де немає війни…

Мамо,  на  дворі  стріляють,
Заплакала  доня  мала.
В  іграшки  кулі  влучають,
Умить  птах  упав  без  крила.

Мамо,  ховаймось  до  схову,
Там  тихо  й  не  страшно  уже.
Вірш  прочитаєм  про  мову,
Господь  хай  усіх  збереже.

Небо  сумне,  не  блакитне,
Розруха  довкола  і  дим.
Сонце  зовсім  не  привітне.
Чи  може  цей  світ  бути  злим?

Зайчик  лишився  без  ніжки,
І  лялька  без  рук,  голови.
Мамо,  давай  підем  пішки,
У  край,  де  немає  війни...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797410
дата надходження 29.06.2018
дата закладки 29.06.2018


Ганна Верес

А літо падало в траву

А  літо  падало  в  траву
Росою-м’ятою,
Купало  ніжну  синяву…
Хмаринки  –  ватою.
Закучерявились  сади,
П’яніють  вишнями,
А  он  –  мережкою  сліди,
Мабуть,  Всевишнього…

Дзвеніла  тиша  навкруги,
Як  зорі  падали,
У  сивім  мареві  луги
Й  долини-впадини.
Осяяв  місяць  наш  поріг
Ще  й…  посміхається…
Здалося,  тишу  він  стеріг
Тим,  що  кохаються…

Тікало  літо  поміж  трав
Назустріч  осені,
Лягло  покосами  з  отав,  
Сміялось  росами  .
То  раптом  падало  в  стерню
Дощами  синіми,
А  ми  злилися  у  сім’ю
Й  були  щасливими.
19.04.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797384
дата надходження 28.06.2018
дата закладки 29.06.2018


dovgiy

В НЕВІДОМІСТЬ МЕНЕ ПОКЛИЧ

В  невідомість  мене  поклич
У  майбутні  жита  серед    літа
Будеш  там  у  життя  роздоріж
Зачарована,  сонцем  облита
Бо  в  щоденні  своєму  стежки
В  світ  романтики  ніби  забули
Але  ж  пальці  твоєї  руки
У  долоні  розжареній  були  
Але  ж  там,  серед  зайвих  одеж
В  пориваннях  пружинилось  тіло
І  злітати  у  небо  без  меж
Нашим  душам  хотілось…  хотілось…
Все  минуло…  водою  спливло  
Жену  спогади  мов  поторочі  
В  світ  журби  за  усім  що  було
Повертатися  зовсім  не  хочу
То  здається,  що  геть  постарів
І  не  здатний  до  милого  діла
Іще  біса  пускаю  з-під  брів,
Аби  пташка  якась  прилетіла
Та  по  плечах  не  ляпай,  не  бий!
Там  пилюки  і  граму  немає.
Наче  в  шкоді  котяра  рябий
Мануальні  штурханки  приймаю.          

28.06.2018      

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797444
дата надходження 29.06.2018
дата закладки 29.06.2018


Леся Утриско

Не шукай.

Ти  мене  не  шукай  серед  тисячі  слів,
Між  мільйонами  згаслих  зірок,  
В  океанах  із  снів,  між  октавами  днів,  
Затуманений  крок,  недописаний  рок.  

Ти  мене  не  зови,  загубились  сліди,
Снігом  білим  покрилося  листя,
Серед  вічних  ночей,  у  відблиску  очей
Пісня  чиста,  розмова  іскриста.  

Не  зови,  не  шукай,  хай  загубиться  рай  
Поміж  слів  про  чиюсь  одинокість,  
Між  мільйонами  тлінь  тихий  вечір  горів,  
Засинала  і  кволість,  і  гордість.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797289
дата надходження 27.06.2018
дата закладки 29.06.2018


Леся Утриско

Хай квітне моя Україна.

Ти  бачив,  як  плачуть  діброви?
Як  верби  стають  на  коліна?  
У  кленів  посивіли  брови  -  
Це  плаче  моя  Україна.  

Ти  чув,  як  стріляють  у  спину?
Як  кров'ю  напоєне  жито?  
Чиюсь  бо  там  вбито  дитину,
А  їй  так  хотілося  жити.  

Ти  слухай...  тобі  я  розкажу,
Як  душу  висмоктує  болем,  
Я  словом,  солодким,  розважу,
Напоєна  стогоном  й  горем.  

Ти  бачив,  ти  чув,  як  горіла  
Пшениця,  рясна,  наче  віра?
Я  в  ній  відродитись  хотіла  -
Де,  Боже,  ненАвисті  міра?

Так  хочу  вдягнути  мій  розум  
У  білу  фату...  без  поранень,
Простити  розлючений  подум  
І  ткати  любов  із  гераній.  

Маїти  стежки  та  дороги
І  світ  цілувать,  де  руїна,  
Забути  розрухи  й  тривоги:
-  Хай  квітне  моя  Україна!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797205
дата надходження 26.06.2018
дата закладки 27.06.2018


Ганна Верес

Тікають дні

Тікають  дні  усміхнено-веселі,
Й  зодягнені  у  мамину  печаль,
Обійняла  вона  міста  і  села,
Й  стікає  воском  синова  свіча.
Засіяв  смуток  материнські  очі:
Чи  вернеться  живим  синок  назад…
Й  летять  у  безвість  дні  її  і  ночі,
І  кропить  зморшку  мамина  сльоза.
Душі  ріка  поглибшала  від  болю,
Стікає  вниз  краплинками  життя…
Чому  таку  земля  ця  має  долю?
Чи  ж  допоможе  щире  каяття?

Допоки  біль  цей  матерям  терпіти,
У  чім  синів  і  донечок  вина?
Допоки  будуть  гинуть  наші  діти
Й  кому  потрібна  ось  така  війна?
Минають  дні  усміхнено-веселі
Й  закутані  в  тривоги  чорні  дні…
Думки  важкі  щомиті  каруселять:
Чи  довго  бути  ще  оцій  війні?
1.08.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797204
дата надходження 26.06.2018
дата закладки 27.06.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Коли жива любов…

Коли  жива  любов  -  тоді  живеш  і  ти
І  сонця  промені  ласкають  ніжні.
В  душі  таємно  не  розводяться  мости,
Є  літо  -  літом  й  зими  білосніжні.

Коли  жива  любов  -  душа  співа  пісень,
Блакитний  погляд  -  мов  волошки  в  полі.
І  линуть  звуки  ніжні  з  саду  цілий  день,
Літає  вітер  з  гордістю  на  волі.

Коли  жива  любов  -  хмелієш  без  вина,
Чи  можна  ще  в  житті  таке  відчути?
І  хоч  роки  спливли,  з'явилась  сивина
Ці  почуття  ніколи  незабути.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797200
дата надходження 26.06.2018
дата закладки 27.06.2018


Ганна Верес

Коли садки весняні відшумлять

Коли  садки  весняні  відшумлять
Й  затчуться  береги  очеретами,
В  гаю  пісні  пташині  зазвучать,
Напоєні  і  росами,  й  житами.

Та  літечка  притомлена  пора
Ляга  на  соковиту  зелень  в  лузі,
А  до  води  ставок  дітей  збира  –
Розсипався  їх  лемент  по  окрузі.
8.06.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797203
дата надходження 26.06.2018
дата закладки 27.06.2018


Галина_Литовченко

"Чи піде дощ…"

***
Чи  піде  дощ,  чи  буде  лиш  лякати?
Нехай  би  небо  гримнуло  хуткіш.
Над  синім  морем  хмари  пелехаті
без  зговору  гуртом  зібрались  в  кіш*.

З  них  вітер  ліпить  хижки  на  очах,
мов  з  глини  і  сухого  очерету.
На  піку  слави  в  ейфорії  злету
над  куренями  звів  химерний  дах.

Та  щось  не  так  –  й  летить  все  в  шкереберть:
валки,  сніпки  з  іще  нового  даху.
Весь  витвір  перевів  на  клоччя  й  дерть.
Не  так,  як  хтів?  То  –  нерви  у  невдахи.

Такий  талант,  а  вдався  до  нікчем.
(Й  простій  людині  стан  його  знайомий  –  
довів  себе  митець  до  перевтоми).
Гей  там,  вгорі!  Облий  його  дощем!

Нема  дощу…  І  вітер  обезсилів…
Покинув  купу  виснажених  хмар.
В  свою  кошару  ген  на  небосхилі  
збирає  їх  невидимий  вівчар.

*  тут  -  табір,  поселення.  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797087
дата надходження 25.06.2018
дата закладки 26.06.2018


Ганна Верес

Літечко в край завітало

Літечко  в  край  завітало,
Брязнула  в  лузі  коса…
Білим  по  синьому  ткало
Небо.  Яка  ж  це  краса!

Вечір  і  нічка  казкові,
Крадуть  і  спокій,  і  сон.
Місяця  жовта  підкова
Часто  міняє  фасон.

Та  найчарівніш,  як    ранки
Роси  толочать  між  трав  
І  прогляда  крізь  фіранку
Дивне  сплетіння  заграв.
28.05.2018.  

Ганна  Верес  (Демиденко).  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796970
дата надходження 24.06.2018
дата закладки 25.06.2018


Ганна Верес

Може тому спішать любить


Ні,  не  зважа  на  сивину  кохання!..

Та  й  що  таке  кохання?  Чи  не  гріх,

Коли  осяяло  воно,  немов  востаннє,

Її  й  його  о  пізній  вже  порі?


Хоча  й  із  сивиною  обнялося

І  животворним  квітом  зацвіло,

Ну,  й  що,  що  у  снігу  в  обох  волосся!

А  мо’,  кохання  ще  і  не  жило!?


І  вже  ніщо  для  нього  пересуди,

Коли  тріпоче  ластів’ям  душа,

Та  іншого  в  житті  їм  не  лиша,

Вони  ж  лише  живі  звичайні  люди,

Може,  тому  й  любити  так  спішать?!
5.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796713
дата надходження 22.06.2018
дата закладки 23.06.2018


Валентина Малая

Я ПОДАРУЮ ТОБІ ЛІТО

[color="#8000ff"][i][b]
Я  подарую  тобі  сонце  й  літо
І  розкажу  природі  й  світу
Про  любов,Про  свою  любов,
Свою  любов….

Я  подарую  тобі  зорі-квіти,
І  мчу  назустріч  сонця  світлу.
Щаслива  знов,радію  знов….
Радію  знов…

Доторкнись  тепла  моїх  ніжних  долонь
Відчуй  почуттів  моїх  вогонь
Малюй  мене,карбуй,цілуй!!!!!!!
Цілуй!!

Чи  чуєш  музики  політ??Зореліт?
Чи  відчуваєш  кохання  цвіт?
Усе  в  Любов  перефарбуй!
Перефарбуй!!



                                                                   =  ЛГ  =
22.06.2018р

   [/b][/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796657
дата надходження 22.06.2018
дата закладки 22.06.2018


Галина_Литовченко

"Вожаку"


Зачіска  під  машинку  –  
коротко,  аж  «під  нуль».
На  голові  твоїй,  синку,
слід  від  ворожих  куль.
Чуб  відпустив  козацький
та  не  сховав  рубці.
Погляд  вхопив  зненацька  
тінь  на  твоїм  лиці.
Мабуть  згадав  колишнє:
подвиги,  зраду,  смерть,
як  врятував  Всевишній
в  місті,  залитім  вщерть
кров’ю,  відчáєм,  болем,
димом  їдкої  мли…
Друзів  як  понад  полем
ангели  понесли…
Не  розслабляйсь,  козаче,
шаблю  тримай  наголо
доки  матусі  плачуть,  
доки  живуче  зло.
Вартий  кількох  небитих,
не  загуби  голови.
Ти  залишився  жити,
смерті  на  зло  живи.
22.06.2018
(На  фото  -  зустріч  з  козаками  на  місці  битви  під  Берестечком  9.06.2018  р.)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796680
дата надходження 22.06.2018
дата закладки 22.06.2018


Ганна Верес

Чекання

Літа  її  з  журбою  обнялись…
Мережка  біла  в  коси  рано  впала…
Не  та  вже  ненька,  що  була  колись  –
Тоді  зустрічним  сонце  дарувала.
Воно  ж  сміялось  із-під  довгих  вій,
Й  душа  зустрічного  їй  також  посміхалась,
Пісні  виводила  не  гірше  солов’їв,
Поки  війна  зі  сходу  обізвалась.
Кровинку-сина  ніжно  обняла
Й  вручила  його  доленьку  святому,
Натільний  хрест  із  себе  ізняла
Й  йому  вдягла,  щоб  той  вернув  додому.

Минали  дні  і  місяці,  й  роки  –
Терпляче  мати  сина  виглядала.
«Ну,  хай  без  ніг,  ну,  хай  би  без  руки,
Аби  живий»,  –  на  думку  їй  спадало.
Вона  ні  в  кому  не  шука  вини  –
Несе  в  собі  свою  життєву  втому:
«Чи  не  згорів  синок  в  вогні  війни?
А  мо’,  й  живий  повернеться  додому!?»
І  погляд    рветься  до  ікон  здаля  –
Молитву  шлють  її  тремтячі  губи:
«Зроби,  щоб  вільною  була  моя  земля,
Убережи  дитя  моє  від  згуби!
Не  міг  же  він  пропасти  без  сліда,
А  може,  десь  страждає  у  полоні…»
На  самотині  нищечком  рида…
І  туляться  до  серця  дві  долоні…
8.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796416
дата надходження 20.06.2018
дата закладки 20.06.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Очі любого привітні…

Я  подивлюся  у  блакитне  небо,
Коли  промінчик  сонця  гладить  личко.
В  саду  вишневім  згадую  про  тебе,
Під  звуки  вередливого  потічка.

М'яка  трава  із  бісером  росинок
І  вишеньок  червоненьке  намисто.
Думками  доторкнуся  до  хмаринок,
Тріпоче  вітерець  зеленим  листом.

Твоя  любов,  твоє  палке  кохання
І  наша  зустріч  перша,  твої  очі.
Блакить  небесна,  ясна  зірка  рання,
Яка  світила  радо  нам  щоночі.

Я  не  забуду  це  чарівне  диво,
Життя  таке  прекрасне  в  цьому  світі.
У  ньому  я  і  досі  так  щаслива,
Як  бачу  очі  милого  привітні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796365
дата надходження 20.06.2018
дата закладки 20.06.2018


Ганна Верес

Молитвою я освячу уста

Я  забреду  в  осінні  тихі  дні,
Щоби  в  красі  природи  розчинитись
І  на  земнім  казковім  полотні
Всевишньому  і  долі  поклонитись.

Молитвою  я  освячу  уста,
Щоби  цвіли  земля  і  діти  наші,
Щоби  народ  на  повен  зріст  устав
Й  Донбасом  захлинулась,  врешті,  Раша.

А  осінь  сонцю  струни  напина,
Щоби  на  них  симфонію  зіграти,
Про  те  що  скоро  скінчиться  війна
Й  колаборанти  загримлять  за  грати.
17.11.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796331
дата надходження 19.06.2018
дата закладки 20.06.2018


dovgiy

ЩЕ ПОВЕРНУСЯ

Повернусь  я  колись  в  коло  близьких.
Ще  не  час  їх  кидати,  не  час.
Не  застигну  німим  обеліском  
Доки  пломінь  в  очах  не  погас.
 Це  –  відпустка.  За  власний  рахунок.
На  догоду  катюзі  –  біді.
Готував  в  подарунки  цілунок
Замість  нього  сновиддя  руді.
З-поміж  жахів  в  ночах  виринають
Вирви  глинища,  вічно  слизькі…
Вибиратись  із  круч  намагаюсь,
Та  не  чую  своєї  руки.
Голова  ніби  плід  із  баштану,
Зачепилась  за  звисле  гілля!
А  вже  скоро  сонечко  встане,
Засміється  як  те  немовля,
Коли  мамине  личко  побачить.
А  я  –  тут:  де  царюють  жахи…
Тож  молю  ясні  зорі,  тож  плачу,
Щоб  залишив    мене  дух  лихий.
Прокидаюсь  –  і  справді:  не  чую
Пальці  рук…  ллється  світло  згори,
Бачу  проти  кімнату  чужую
Де  не  вимкнена  лампа  горить.
На  годиннику  –  майже  четверта.
Слава    Богу!  Наснилось  таке…
Нерухомий…  але  ж  і  не  мертвий!
Тож  вітаю  буття  нелегке.
Прийде  час  і  знесилений  кволий,
Неслухняними  пальцями,  знов,
Намагатимусь  витворить  словом
Про  свої  почуття,  про  любов,
Про  нездійснені  марні  надії,
Низки  зрад,  про  байдужість  глуху,
Про  далекої  юності  мрії,
Про  загублене  щастя  в  гріху.
А  іще  розповім  я  про  друзів:
Яких  доля  в  життя  привела.  
Які  душу  тримають  в  напрузі,
Щоб  слабою  в  житті  не  була.
Коли  треба,  то  руку  підримки
Без  прохання  мені  надають,
А  ще  словом  сердечним  та  щирим
Освящають  цю  страдницьку  путь.
Справжні  люди,  душі  побратими,
Майстри  слова,  весни  солов’ї!
Ніби  іскри  викрешують  рими
Про  краї  неозорі  свої,
Про  кохання  цнотливе  і  чисте,
Про  звичайне  селянське  життя.
Як  вино  у  них  слово  іскристе
І  хмільне  від  парів  почуття.
Зізнаюсь,  полюбились  ви,  люди!
Наче  маю  велику  рідню.
А  тому,  навіть  в  мить  многотрудну,
Серцем  радий  наступному    дню.
Повернусь  я  колись  в  коло  близьких.
Слава  Богу,  що  є  інтернет,
Є  душа  яка  любить  і  пише,
Бо  який  я  без  цього  поет?

22.05.2018                                        




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796294
дата надходження 19.06.2018
дата закладки 19.06.2018


Ганна Верес

Знайомий портрет

Чи  щастя  було  строкате,
Чи  так  жартувала  доля,
Що  Він  був  на  боці  ката…
Вона  ж  –  за  Вкраїни  волю…
Озвалось  кохання  болем…

Вона  першокласний  снайпер
Та  й  Він  теж  стрілець  нівроку.
І  рвались  серця  їх  навпіл  –
Вони  у  війні  півроку…
А  доля  стояла  збоку.

Поділене  й  небо  навпіл,  
Хоча  в  нім  нема  кордонів…
Під  ним  –  України  мапа…
Ламала  усіх  недоля…
Їх  завтрашнє…  невідоме…

Рушницю  піднявши  звично,
Прицілився  і…  спізнився:
В  приборі  його  оптичнім
Знайомий  портрет…  світився.
Завмер  чоловік…  Спинився…

В  його  молодому  оці
Мелькало  людей  чимало…
«Вона  це…  на  тому  боці…
На  мушці  його  тримала.»
В  душі  його  щось…  зламалось…

Між  ними  не  просто  метри  –
Держави  дві  поміж  ними…
І  друзів  десятки  мертвих,
І  дзвони  по  них…  тужливі,
Й  кохання…  А  чи  можливе?!
16.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796196
дата надходження 18.06.2018
дата закладки 19.06.2018


Ганна Верес

Тут не гроза

Земля  в  війні…  Їй  теж  болить…
В  бентезі  навіть  небо…
Тут  не  гроза  –  війна  гримить…
А  людям  миру  треба…
Вони  відвикли  від  війни,
Що  губить  цвіт,  синочків…
Здалося,  й  Бог  сльозу  зронив
На  свіжий  хрест  з  віночком.

Свою,  уласну  боротьбу
Вести  з  нас  має  кожен,
Ми  тільки  так  минем  ганьбу  –
Росію  переможем.
Нас  нелегкий  чека  двобій
Супроти  супостата,
Наказ-мету  постав  собі:
Вкраїну  –  не  проспати!
15.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796199
дата надходження 18.06.2018
дата закладки 19.06.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Під ніжну мелодію скрипки…

Під  ніжну  мелодію  скрипки,
Звучали  чарівні  слова.
Торкалися  руки  до  квітки,
Що  в  кожних  словах  ожива.

Пелюстки  летіли  додолу
Встеляли  мов  килим  траву.
А  скрипка  виводила  соло,
Коханий  тебе  я  люблю.

В  мелодії  тій  розчинився
Закоханий  квітки  букет.
В  думках  моїх  знову  з'явився
Знайомий  мені  силует...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796174
дата надходження 18.06.2018
дата закладки 19.06.2018


Волинянка

Переболить…

Переболить…  Не  плач,  моя  лебідко…
Затихне…  в  серці  щемкий  біль…
Час  –  лікар,  він  лікує  швидко,
Дарма,  що  спогад  в  душу  лізе  звідусіль…

Мине…  і  знов  цвістимуть  ружі…
Сльозами  по  щоці  відкапотить…
і  погляд  на  собі  зловлю  байдужий,
той  погляд,  що  і  влітку  холодить.

Не  злись…  це  почуття  плебейські,
Бо  королеви  по  життю  йдуть  з  вальсом  в  такт,
Ти  –  вища  за  проблеми  всі  житейські,
Не  злись,  бо  злість  гірка  на  смак

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795734
дата надходження 15.06.2018
дата закладки 18.06.2018


Ганна Верес

Це – розплата ( Поема)

Важка    й    складна    завжди    ця    тема:
Де    голова    всьому    –    система,
Де    йде    на    брата    рідний    брат,
Серця    і    почуття    горять.
               В    душі    –    лиш    біль    –    нема    святого.
Не    повернімося    ж    до    цього…
1
В    останню    ніч    у    казематі
У    сні    побачила    знов    матір,
Красиву,    добру    і    метку,  
(В    житті    ж    бо    знала    лиш    таку).
Розумні,    щирі    темні    очі
Будили    доньку    серед    ночі,
Немов    хотіли    щось    сказать,
Та    мову    відняла    сльоза.
Слова    якісь    складали    губи    –
Несила    розібрать    їх    Любі.
На    думці    лиш    було    одно:
Яке    ж    душі    червиве    дно
Мав    той,    кого    вона    кохала!
Як    матінка    її    благала,
Ще    перевірить    почуття,
Щоб    пронести    крізь    все    життя,
Подарувала    б    їй    внучаток!..
Сімейного    життя    початок
Для    Люби,    мов    полин    гіркий,
Не    знала    навіть,    гріх    який
Вона    здійснила.    Боже    милий,
О,    як    думки    її    втомили!
Як    з    ними    ночі    коротать?..
Замкнулась,    не    могла    й    ридать.
Тепер    стаття    п’ятдесят    восьма
Їй    світить,    і    від    того    –    млосно.
Не    сподівалася    цього,
Й    не    передбачиш    усього…
Не    ллються    сльози    хай    рікою      –
Писавсь,    таки,    його    рукою
Донос    на    неї…    Як    він    міг?
А    думала    ж,    що    чоловік,
Якому    гідність    притаманна,
І    що    взаємне    в    них    кохання,
І    що    вони    –    одна    сім’я.
Тепер    ніщо    не    звеселя…
Вона    ще    все    переверталась
Із    боку    на    бік.    Врешті,    вклалась
І    знов    заснула,    мов    дитя.
Нема    й    не    буде    каяття,
Адже    вона    ні    в    чім    не    винна,
Й    не    ворога    вони    зловили,    –
Все    рвали    голову    думки,    –
А    він,    а    він    ото    який!
Був    час    –    його    урятувала,
А    доля,    бач,    що    готувала?!»
Їй    пригадавсь  так  званий  суд
І    вироку    безглузда    суть.
Тоді    в    суді    відводив    очі.
Чи    ж    розумів,    що    коїв    злочин?..
Й    що    нікчемний    цей    процес,
Знав    він,    вона    і    всі    про    це.
Обвинувачення    типове:
Вела    проти    вождя    розмови    –
Антидержавна    їхня    суть,
Тож    ворога    тавро    несуть
Нехай    вона    й    майбутні    діти…
Дмитро    не    знав,    куди    подіти
Своїх      очей,    бо    звідусіль
У    нього    втупились    усі
І    пропікали    до    живого.
Майнула    в    погляді    тривога,
Скидавсь  тепер  на  цуценя,
Побіг    мерщій    він    навмання.
А    люди,  що  сиділи    в    залі,
Мов    до    стільців    попримерзали,
Безгласі,    й    в    кожного    –    думки:
–  Несправедливо,    все-таки…
І    тільки    матінка    кричала.
Її    слова,    мов    грім    ,    звучали:
Кляла    систему,    зятя,    суд
І    тих,    що    варту    тут    несуть,
Аж  поки    вивели    із    зали,
Щоб    зайвого    тут    не    казала.
О    бідні,    бідні    матері,
Які    ж    ви    вірні    дітворі!
За    них    готові  і  у  пекло,
Вас    не    лякають    грози,    спека,
Ані    системи    злий    закон,
Ані    арешт,    ні    звук    оков!
2
Пройшли    роки…    Вона    –    на    волі.
Сніги    зійшли.    Поля    ще    голі.
Весна    несміло    прокричала
Лелекою.    Та    вже    стрічало
Тепер    її  нове    життя    –
Зранку    й    до    вечора    –    шиття.
«Модистка»,    так    її    назвали.
О  п’ятій  ранку  уставала,
Щоб    заробить    на    хліб,    на    чай.
Сама    чистенька,    зазвичай,
При    керосинці      то    метала,  
То    шила.    Серце,    мов    з    металу…
Завжди    усміхнена,    мовчить    –
Зуміло  ж  заслання    навчить.
Жила    одна,    кажуть,    як    палець,
Й    сама    не    знала,    як    це    сталось…
Життя  –  то    дивна-дивина:
До    неї    з    пляшкою    вина
Зайшов    поважний    з    виду    чин.
Заказ    приніс.    Сюди    йдучи,
Не    думав-не    гадав    ніколи,
Що    тут    зустріне    ту,    що    з    школи
Таку    ще    юну    він    забрав,
З  душею,  повною  добра.
Кравчиня    звично    обернулась,
Зустрілись  погляди.  Здригнулись:
«Так,    це    була…    вона.
Позаду    –    заслання,    війна,
Але    ж    ті    самі    милі    очі,
Що    снилися  не  раз    щоночі,
Стрімкі    ті    ж    самі    дуги    брів…
Куди    це    я    сп’яна    забрів?»  –
Подумав.  Жінка  ж  упізнала,
Але  цього  не  показала,
Солодких    не    вела    речей.
Він    не    спускав    з    неї    очей…
Про  справи  тільки    гомоніла,
Що    забагато    в    неї    діла    –
Нема    часу    йому    пошить.
«Не    зможу    вже    без    неї    жить,»  –
Думки    боролися    з  думками,
А    в    серце    болем  заштрикало…
Коли  ж  на  завтра  він    прийшов,
«Модистки»…      вже    він    не    знайшов.
Пройшла    зима,    і    третя,    й    п’ята…
До    днів      останніх…    Це    –    розплата!?..
14.10.2012.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795833
дата надходження 16.06.2018
дата закладки 18.06.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Світлий ранок…

Під  вікном  калина  зацвіла  у  мене,
Сукню  одягнула  черешня  зелену.
Усміхнулось  сонце,  причесало  віти,
Фарбами  веселка  вже  фарбує  квіти.

Десь  у  холодочку  там  де  прохолода,
Вітер  вдів  сорочку,  бринить  річки  врода.
Верба  зажурилась  і  вплітає  в  косу,
Всю  блакить  небесну  і  ранкову  росу.

Линуть  звуки  дивні  цвіркуна  у  полі,
Ними  так  милують  стрункії  тополі.
І  пісні  пташині  звучать  над  житами,
Б'ється  серце  в  ритмі,  ранок  світлий  з  нами...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795928
дата надходження 17.06.2018
дата закладки 18.06.2018


Віктор Ох

БАТЬКІВСЬКИЙ ДВІР (V)


Слова    ̶    Ніна-Марія
[youtube]https://youtu.be/S5LY8nm25o0[/youtube]

Розколошкаю  спогадів  рій,
Які  пам'яті  скриня  тримає.
І  полину  у  казку  тих  мрій,
Куди  час  вже,  на  жаль,  не  вертає.

У  ріднесенький  батьківський  двір,
Де  стежини  зійшлись  звідусюди.
Він  для  мене  найкращий-  повір,
І  такого  в  житті  вже  не  буде.

Там  все  рідне,  привітне,  святе.
Там  любисток  духм'яний  і  м'ята.
Це  дитинство  моє  золоте,
Де,  як  сонце,  стріча  мене  мати.

А  у  хаті,  завжди  чепурній,
Із  печі-  теплий  хліб  запахущий.
Його  смак  не  забути  мені,
Як  й  води,  із  криниці,  цілющий.

У  ріднесенький  батьківський  двір,
Де  стежини  зійшлись  звідусюди.
Він  для  мене  найкращий-  повір,
І  такого  в  житті  вже  не  буде.

Я  туди  поринаю  в  думках.
Там  давно  вже  живуть  чужі  люди.
І  летіла  б  на  крилах,  мов  птах,
Щоб  хоч  поглядом  в  двір  зазирнути.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796007
дата надходження 17.06.2018
дата закладки 18.06.2018


Володимир Шевчук

Постукав дощ в прочинене вікно…



Постукав  дощ  в  прочинене  вікно.  
Як  добре,  що  від  мене  ти  далеко!  
Як  добре,  що  це  стук,  а  не  дзвінок  –  
Дзвінок  у  двері,  що  так  часто  кликав.  

Як  добре,  що  це  дощ.  Всього  лишень.  
Як  добре,  що  тебе  я  не  побачу!
І  хай  дощем  залитий  цілий  день  –  
В  душі  усе  ще  сонячна  удача.  

Бо  дощ  мине.  Негода  –  не  порок  
І  зовсім  скоро  теплота  настане.  
Як  добре,  що  ми  більше  не  удвох!  
І  як  погано…  



14.06.18  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795650
дата надходження 14.06.2018
дата закладки 17.06.2018


Микола Серпень

Волинське літо

Льон  у  синє  небо  задивився,
Синє  небо  розплескалось  в  нім.
По  Волині  нишком  розбрелися
Теплі,  ясні  та  щасливі  дні!

Ось  і  дощ  пройшов  і  посвіжіло
Навкруги  повітря  променисте,
І  веселки  кольорове  диво
Засвітилось  чарівним  намистом.

По  траві  розсипалися  роси,
І  туман  чаклує  понад  ставом.
Там,  де  ще  не  висохли  покоси,
Там  лелека  кроки  тихо  ставить.

Прохолода  свіжістю  повисне,
Де  повітря,  хоч  ковтками  пий!
Ластівочий  розчерк  тихо  свисне,
Лік  зозуля  розпочне  рясний!

Лиш  дівочим  сміхом  обізветься
Вічно  заклопотаний  наш  люд  -
І  все  відібється  стрімко  в  серці
Від  простого  -  я  тебе  люблю!

21.04.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794395
дата надходження 04.06.2018
дата закладки 05.06.2018


Олександр ПЕЧОРА

НА ПОРОЗІ ЗИМА

На  порозі  зима.
Завіва-завива  завірюха.
Довго-довго  не  спиться.
Рано-рано,  а  сну  вже  нема.
Як  же  я  натомився...
Але  клопоту  завжди  по  вуха.
Мов  недавно  родився.
Та  невже  ж  на  порозі  зима?

На  порозі  зима.
А  на  серці  так  тепло  та  щемно.
Поспішати  годиться.
Спочивати  –  вже  й  хвильки  нема.
Коли  літо  ще  сниться,
грає  гривою  вітер  хрещений,
як  же  можна  змириться
з  тим,  що  вже  на  порозі  зима?

На  порозі  зима:
на  вікні  чарівні  візерунки.
Закінчились  забави,
у  минуле  дороги  нема...
Годі  правити  балом  –
вже  пора  роздавати  дарунки.
І  весна  незабаром!
Хай  вибілює  душу  зима…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764521
дата надходження 07.12.2017
дата закладки 07.12.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

На землю ступить Новий рік…

На  землю  ступить  Новий  рік,
Старий  піде  відпочивати.
Чи  буде  він,  як  і  торік,
Війною  з  нами  воювати...

Чи  верне  мир  нам  і  добро
І  чи  синів  верне  до  хати.
Чи  знову  переб'є  крило
Й  народ  наш  буде  бідувати...

Я  загадаю  в  рік  Новий,
Здоров'я  й  миру  Україні.
Щоб  не  точився  страшний  бій
І  щоб  завжди  були  ми  вільні.

Хай  буде  в  єдності  народ
І  дружба  хай  міцною  буде.
І  новорічний  хоровод,
Луною  хай  летить  повсюди

Хай  щастя  прийде  в  кожен  дім
Різдво  нехай  зайде  до  хати.
Щоб  було  весело  усім,
Щоб  дружньо  всім  колядувати.

У  небі  зірка  спалахне
І  сповістить,  що  Син  родився.
У  серце  радість  принесе,
Щоб  кожен  цим  насолодився...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764370
дата надходження 06.12.2017
дата закладки 06.12.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Новорічна диво - казка…

Замело,  захурделило  у  пурпуровій  млі,
Попливло  тихо  берегом  і  лишилось  на  склі.
У  узорчастім  кошику  хризантемів  букет,
То  мороз  в  диво  -  горщику  сплів  для  казки  сюжет.

Казка  та  починається  із  далеких  країв,
Там  до  купи  злітаються  чародії  вітри.
Їхня  мама  Хурделиця  настанову  дає,
По  землі  білим  стелиться  і  блискучим  стає.

Сніг  лапатий  кружляється  в  круговерті  мов  пух,
То  сніжинки  всміхаються  диво  -  дивне  навкруг.
Із  країни  чарівної  завітає  до  нас,
Миколай  із  торбиною  подарунків,  прикрас.

Усміхнеться  ялинонька,  зайчик  пісню  співа,
Позбирає  Снігуронька  всі  на  світі  дива.
І  синички  і  білочки  поскликають  весь  рід,
В  кульки  вбралися  гілочки  завітав  Новий  рік...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764366
дата надходження 06.12.2017
дата закладки 06.12.2017


Ганна Верес

Не хочу жити трутнем на землі

Не    хочу    жити    трутнем    на    землі,
Що    їсть    і    п’є    –    плід    інших    споживає,
Творити    хочу    справи    власні,    хай    малі,
Допоки    розум    є    і    я    жива    є,
Допоки    світ    нужду    має    в    мені,
Допоки    на    Землі    життя    триває.

Писати    хочу    про    усе-усе,  
Примірять    біль    чужий    утрати,    зради,
Хвилина    щастя    хай    увись    мене    несе,
Спитаю    там    у    Господа    поради,
Людську    хто    радість    в    небесах    пасе
І    хто    накаже    тих,    що    її    крадуть.

Писати    хочу    про    добро    і    зло,
Що    на    плечах    цей    грішний    світ    тримають,
Без    їх    гармонії    життя    би    не    було,
А    може,    зовсім    інший    світ    ми    б    мали?
Тож    хай    добра    міцнішає    крило.
Тільки    б    вітри    його    не    поламали!
Не    хочу    жити    трутнем    на    землі…
30.05.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764342
дата надходження 06.12.2017
дата закладки 06.12.2017


Ганна Верес

Він запах крові пам’ятав

Він  запах  крові  пам’ятав  з  Афгану,
Знав  біль  утрати  друга  на  війні.
Колись  теж  був  солдатом  непоганим
І  «асом»  на  броньованім  коні.
Сьогодні  в  небезпеці  Україна,
А  це  його  і  праотців  земля,
Азійську  хитрість  добре  знав,  «зміїну»,
І  план  підступний  карликів  з  Кремля.
Не  мав  він  звички  зважувать,  чекати
(Гаряча  кров  –  ознака  козака),
Бо  Україна  є  для  нього  мати
І  в  білім  світі  лиш  одна  така.

Зібрав  нехитрі  чоловічі  речі,
Із  ночі  ще  намітив  і  маршрут,
Ніхто  йому  не  зміг  би  заперечить…
«Солдат-афганець  має  бути  тут,»  –
Сказав  собі,  й  свідомість  підкорили
Два  слова:  Україні  –  буть  –  не  буть…
І  в  бій  святий  душа  його  порине.
Такий  не  змінить  честі  на  ганьбу!
8.08.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764335
дата надходження 06.12.2017
дата закладки 06.12.2017


Анатольевич

Чорна хмара.

                                         ЧОРНА  ХМАРА.
З  невеличкої  дзвіниці  лине  світом  дзвін  –
Плаче!  Кличе!  Розриває  кожне  серце  він!
З  невеличкої  дзвіниці  бідного  села
Горедзвоном    страшна,  чорна  звістка  попливла…
У  селі  тім  невеличкім  справних  мужиків
Може  сто…  А  може  менше    було  до  цих  днів…
А  тепер  ще  на  одного  стало  менше  їх  –
Привезли    в    труні    хлопчину…  На  війні  поліг…
Молода  ще,  гарна,  мати  постаріла  вмить…
Чи  жахливіш  є  наруга  –  сина  хоронить!
Сина  в    землю  положити!  Без  руки,  без  ніг!
Хто  таке  у  сні  страшному  уявити  міг?!
"Я    ж  тобі  молила  ,  сину,  довгого  життя…
Та  тепер  нема,  синоньку,  з  пітьми  вороття!
Ми  ж  тебе  чекали,  сину,  весілля  гулять…
Як  тепер  без  тебе  будем  жити-доживать!
Вас  з  коханою  чекали  ми  біля  воріт…
Не  діждалися  онуків!    Обірвався  рід!"
Ой,  за  що  ж  ти,  чорна  хмара,  впала  на  село?!
Звідкіля  на  нашу  землю    лихо  принесло?!
З  невеличкої  дзвіниці  лине  світом  дзвін…
Плаче…Кличе…Розриває  кожне  серце  він…


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764233
дата надходження 05.12.2017
дата закладки 06.12.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дивні чудеса…

Прокинувсь  ранок  у  пухкій  перині,
Яка  накрила  поле  і  ліси.
Пливуть  хмарини  білі  в  небі  синім,
Немає  в  світі  дивної  краси.

Зима  ступає  килимом  так  тихо,
Дороги  наче  в  казці  замело.
Для  неї  сипать  снігом  добра  втіха
І  добра  втіха  розпрамлять  крило...

Волочить  шлейф  сріблястий  королева,
Їй  кришталева  шуба  до  лиця.
У  теплі  шапки  одягла  дерева
І  снігу  ні  початку,  ні  кінця.

Стою  біля  вікна  й  зимі  радію,
Чи  є  у  світі  ще  така  краса.
Яка  у  серці  зігріває  мрію,
А  мрія  творить  дивні  чудеса...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764183
дата надходження 05.12.2017
дата закладки 06.12.2017


Світлана Моренець

НЕМА СИЛЬНІШИХ МУК…

***
Безсоння  муки  мають  свій  секрет:
чимало  в  них  моментів  світлих,  гарних,
коли  із  Музою  нас  зводять  тет-а-тет
для  спілкувань  високих,  елітарних.

***
Я  з  Надсоном  погодитись  готова:
"Нема  сильніших  мук  від  муки  слова".
Поет  і  образ  творить,  і  картину  зриму,
емоції  й  думки  згармонувавши  в  риму.

***
Чомусь  у  суперечливі  моменти
зникають  геть  вагомі  аргументи.
А  вляжуться  емоції,  дебати  –
"Ех!    Я  ж  так  круто  міг  тоді  сказати!!!"

***
Трактат,  заумний,  –  так  буває  –
метелика  вік  проживає.
А  мудрість  влучної  строки
летить  стрілою  крізь  віки.


                       5.12.2017  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764160
дата надходження 05.12.2017
дата закладки 06.12.2017


@NN@

Медитація…

Знаю  слово  дивне  -  медитація.
Тож  закрила  очі  і  ...  мовчу.
Відчуваю,  що  кудись  неначе  я,
Підібгала  ноги  і  лечу...
..........................................................

Щось  таке  навкруг  м'яке  і  тепле
Оповило  й  силоміць  трима...
-  Відпустіть...  *ой,  ненечко...  ой,  леле...*
З  середини  рвусь,  та  все  дарма.

Час  іде...  і  я  у  тому  часі,
Десь  пливу  у  зоряні  світи...
Проминула  маяки  і  траси,
Й  наче  б  то...  обвуглені  мости.

І  пора  мені  вже  зупинитись,
Та  не  можу  віки  розімкнуть...
Зшерхлі  губи,  тихо  -  *пити,  пити...*
І  будильник  дзвінко  -  *  сьома  -  нуль*.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764129
дата надходження 05.12.2017
дата закладки 06.12.2017


Галина_Литовченко

МІШЕНІ

                             (Мій  син  уві  сні  сміється.  На  сході  гинуть,
                             щоб  він  уві  сні  сміявся,  а  я  –  це  чула.
                                                                                                               Ірина  Цілик)


Ранок  в  шибку  сонцем  цілить,
будить  тишу  голубами.
Промені  –  у  скло  лобами.
Тепла  ковдра,  стеля  біла.

…Кулею  поцілив  ранок:
гуркотить,  не  чути  тиші.
Спальники,  буржуйки,  миші,
зброя,  молоток,  рубанок.

В  ранок  вистрілили  градом  –  
кров,  воронка,  стогін,  глина…
..........................................
…На  м’якій  подушці  слина…
Гріх…  паради…  казнокради…
05.12.2017

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764094
дата надходження 05.12.2017
дата закладки 06.12.2017


Ганна Верес

О скільки ж горя випало народу!?

Донецький  край  укотре  кров’ю  вмився,
Осліпли  зорі  в  спалахах  вогнів.
Народ  наш  вкотре  від  війни  втомився,
Живе  в  незрозумілому  багні.

І  зиму,  й  весну  болем  зустрічає,
Кінця  не  бачить  цій  брудній  війні,
І  найдорожче  –  діток  утрачає  –
Своє  майбутнє:  дочок  і  синів.

Захмарні  ціни,  всюди  безробіття.
У  владних  кріслах  –  партія  бариг  –
Олігархату  віддані  лобісти.
Невже  не  видно  цих  страждань  згори?!

Коли  ж  ти,  Боже,  спиниш  це  свавілля?
В  чім  України  бачиш  ти  вину?
А  може,  не  болять  тобі  ці  війни?
Скільком  послав  каліцтво  й  сивину?

Невже  не  чуєш  матерів  ридання
Й  до  тебе  найщиріших  молитов?
А  кров’яну  ріку,  що  із  Майдану,
Також  не  бачиш  вбитих  у  АТО?

О,  скільки  ж  горя  випало  народу!
Від  болю  стогне  змучена  земля!
Пошли  ж  нам  перемогу  в  нагороду
І  небо  мирне,  світле  для  малят!
4.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764091
дата надходження 05.12.2017
дата закладки 06.12.2017


Валентина Малая

СЛОВО ПРО СЛОВО

/[i]можна  ще    доповнювати  дане  розуміння[/i]/

***
[b]СЛОВО-  ЦЕ[/b]  СИЛА,ЕНЕРГІЯ,МАТРИЦЯ,
ЗБИРАНИЦЯ,ПШЕНИЦЯ  І  ЗДРАВНИЦЯ,

ТАЄМНИЦЯ,ДУШЕВНИЦЯ,ПРАВИЦЯ,
ЦЕ    ВІТРИЛА,СИМФОНІЯ,СПІЛЬНИЦЯ,

ЦЕ  ЯРИЛО,МЕЛОДІЯ,ДЗВІННИЦЯ,
ТРУДІВНИЦЯ,БЕСКІНЕЧНИЦЯ,ВІЛЬНИЦЯ,

ЦЕ    СКАРБНИЦЯ-КРАМНИЦЯ  І  МОВНИЦЯ,
ГРОМОВИЦЯ,ФАНТАЗІЯ,РОСИЦЯ.

ОКЕАН  ЦЕ,ПЛАНЕТА,ЗІРОК  ВОДОСПАД,
КЛЮЧ  ДО  ВСЬОГО,ТВОРЕЦЬ  І  ПРОМІННЯ  КАСКАД!

ШАХІВНИЦЯ,КРИНИЦЯ  І  СЛУЖНИЦЯ,
ПРОПОВІДНИЦЯ,ВІСНИЦЯ,ВАЖНИЦЯ.

ДЖЕРЕЛО,ГОВОРІННЯ  І  ЖИТТЄДАЙНІСТЬ,
ЦЕ  МИРО,ПРОСВІТЛІННЯ  Й  БЕЗКРАЙНІСТЬ,

СЛОВО-  НОСІЙ  І  НАПОВНЮВАЧ  МОВИ,
ПОЗАМОВНА  РЕАЛЬНІСТЬ,ІСНУВАННЯ  ОСНОВА.

КУПАЙСЯ  У  ПЕРЛАХ  СВЯТИХ    Й  ЗОЛОТИХ!
НАСОЛОДИСЬ  В  ПОВНОТІ!ЩОБИ  ВСТИГ!!

05.12.2017р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764086
дата надходження 05.12.2017
дата закладки 06.12.2017


Ганна Верес

Спустить небо вистражданий мир

Вже  цвіркуни  останні  відспівали,
І  закотилось  літо  в  полини,
Деревію  долоні  дозрівали  –
Чекали  всі  закінчення  війни.

Щоранку  топче  стежку  до  могили
Матуся  з  раннім  сріблом  у  косі…
Синочок  її  літом  цим  загинув,
Тож  ноги  й  очі  матері  в  росі.
Сьогодні  цвинтар  також  тоне  в  квітах.
Землі  горбочок  –  материнський  біль.
І  хрест…  Його  помітила  ще  звідти,
Ізвідки  йшла.  Та  крок  її  слабів.

Дійшла  і  хрест  вологий  довго  гладить,
(Вчорашній  дощ  устиг  його  скропить).
Цілує…  Плаче:  «Знов  не  ті  при  владі,
Народне  горе  зовсім  не  болить…
І  ці  грабують,  сину,  Україну,
Боргів  надбали…  і  для  правнучат.
Чекав  народ,  щоб  відбулися  зміни  –
З  телеекранів  лиш  байки  звучать.
З  багатих  так    ніхто  й  не  поплатився:
Жирують,  синку,  й  на  твоїй  крові.
Знов  хабарі.  А  дехто  навіть  спився,
Забув,  як  важко  матері,  вдові.
Усе  тобі  по  правді  розказала,  
Та  ти  і  сам  те  бачиш  із  небес…
Думки  мене  і  цю  ніч  колисали:
За  що  ж  у  жертву  принесли  тебе?  

Дивилися  на  неї  темні  очі  
З  синівського  портрета  на  хресті…
Поплатяться  усі,  мамо,  за  злочин,»  –
Почулось  їй,  чи  вітер  шелестів,  –
Коли  земля  війною  ще  палає
І  патріоти  падають  кістьми,  
Вона  ніколи  тих  не  забуває,
А  небо  спустить  вистражданий  мир!»  
28.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764082
дата надходження 05.12.2017
дата закладки 06.12.2017


Галина_Литовченко

Хтось жартує зі мною…

***
Хтось  жартує  зі  мною,  
опускає  щомить  жалюзі.
Чи  то  птаха  якась  
розпускає  за  вікнами  крила?
Після  вахти  нічної  
ще  й  ліхтар  на  бетонній  нозі
збайдужів  до  всього  
і  повіки  відкрити  несила.  

Липне  морок  до  шибки,
гопаки  відбиває  дощем,
набридає  душі,
мов  вишукує  пару  для  себе.
Розпливається  смуток
і  ніщо  не  нагадує  ще
феєрверки  снігів  
і  про  сонячні  промені  з  неба.

Але  осінь  не  вічна  –  
ось  така  і  плаксива,  й  журна,
що  відважує  сум,
наче  ліки  старенький  провізор.
Піднімуся  і  вкотре
витру  краплі  рукою  з  вікна,
чи  на  гірший  кінець
ненадовго  включу  телевізор.
04.11.2017


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763918
дата надходження 04.12.2017
дата закладки 04.12.2017


Галина_Литовченко

Побіліли верби…

Побіліли  верби  край  мого  села  –  
грудень,  тож  зима  припорошила.
А  на  півдні  вдруге  квітне  мушмула,
протестує  цвітом  що  є  сили.

В  сновидінні  ґанок  бачу  в  картузі,
яблуню  в  пухнастім  білім  светрі.
Тут  же  –  виснуть  грона  вперто  на  лозі,
у  снігу  лиш  маківка  Ай-Петрі.

Зеленіє  верес  на  гірськім  плато
і  мороз  траву  мережить  тонко.
А  в  озерцях  місяць  з  висоти  перстом
мітить  для  Водохрещ  ополонки.  
03.12.2017

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763818
дата надходження 03.12.2017
дата закладки 04.12.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохання у грудях горить…

Він  пішов  не  обертаючись,
А  вона  залишилась  одна.
З  думками  своїми  знаючи,
Що  мине  все  й  наступить  весна...

Він  пішов  і  холодний  вітер,
Замітав  їх  кохання  сліди.
А  тоді  взяв  сльозу  і  витер,
"Не  для  нього"  -  промовив  їй  ти.

Хай  іде,  якщо  черстве  серце,
Хай  іде,  як  кохання  нема.
Бо  льодяне  кохання  б'ється
Й  замерза,  як  приходить  зима...

Усміхнеться  сонечко  ясне,
На  долоні  насипе  квіток.
Завітає  у  серце  щастя,
Засурмить  воно  в  диво  -  ріжок.

І  полинуть  чарівні  звуки,
Полетять  у  небесну  блакить.
І  скінчаться  нарешті  муки,
Бо  кохання  у  грудях  горить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763775
дата надходження 03.12.2017
дата закладки 03.12.2017


Ганна Верес

Шляхи життєві

Хтось    вибрав    шлях,    прямий,    гладенький,
Тримавсь    порогу    батька-  неньки
І    фрази    завчені    казав,
А    коли    стрівся    у    двобої,
Не    зміг,    бач,    витримати    болю    –
Його    роззброїла    сльоза.
А    цей    не    любить    егоїстів,
Смачне    не    зможе    сам    поїсти.
Його    дорога    не    проста.
Та    з  ним  і    небеса  синіші,
І    гріє    сонечко    тепліше,
Бо    там    людська    є    доброта.
27.10.2012.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763691
дата надходження 03.12.2017
дата закладки 03.12.2017


Ганна Верес

Коли душа заповнена ущерть

Коли    душа    заповнена    ущерть
І    серце    вже    не    тліє,    а    палає,
Його    ще    не    торкнувся    зради    щем,
І    віти    ніжно    дерево    схиляє,

Коли    струмок    не    плаче,    а    дзвенить,
І    дощ    веселий,    хоч    навколо    сіро,
Немає    в    цім    закоханих    вини
Ні    в    юнім    віці,    ані    в    віці    зрілім.

Засуджувати    зраду    теж    не    слід,
Хоч    Бог    теж    проти    перелюбу-зради,
Та    вже    такий    він    є    –    наш    дивний    світ  –
Шукає    в    протилежностях    розраду.        
01.02.2012.  

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763688
дата надходження 03.12.2017
дата закладки 03.12.2017


Шон Маклех

Господар дому сього

                 «...Господар  звик  завжди  діяти  мовчки.
                           Господар  жив  красою  лише  доступного  й  зримого...»
                                                                                                                                 (Такамура  Котаро)

Господар  дому  сього
Ніколи  не  запалював  свічки:
Серед  темряви  пантрував
Скарби  краси  нетутешньої.
Господар  дому  сього
Не  продавав  нічого  й  нікому,
Тільки  купляв  –  це  –  нетлінне.  
І  зачиняв  у  скрині
В  домі,  де  завжди  було  холодно,
Де  завжди  в  димарях  було  порожньо,
Навіть  для  сажотруса-вітриська,
Навіть  для  холодних  вогників-потерчат,
Навіть  для  них.
Господар  дому  сього
Читав  у  темряві:
Книги,  що  писані  в  повітрі,
На  чорних  сторінках  ночі  замість  паперу.
Господар  дому  сього
Йшов,  повертався,
Шукаючи  непотрібне  й  незриме,
Ніколи  не  грівся  біля  язиків  полум’я
(Бо  навіщо?),
Сміявся  з  важкості  золота,
Малював  холодом,
Не  зазирав  у  дзеркало.
Хтось  може  й  бачив
Обличчя  його  бліде,
Але  не  в  оцьому  домі
Вічної  темряви...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763631
дата надходження 02.12.2017
дата закладки 03.12.2017


Ганна Верес

Моїх поезій диво-сад

Моїх  поезій  квітне  диво-сад,
Де  почуття  й  краса  в  одне  сплелися,
Там  дощики  осінні  моросять
На  голий  гай,  що  зняв  останнє  листя.

Заплетені  у  спогади  думки
І  в  вельон  білий  на  травневих  вишнях:
Ген  пролетіли  зграйкою  роки
Над  школою,  училищем  і  вишем.

Там  літо  з  осінню,  мов  сестри,  обнялись,
Вслухаються,  як  журавлі  голосять,
І  волошкова  заніміла  вись,
Теплом  підперта  зжатого  колосся.
11.11.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763596
дата надходження 02.12.2017
дата закладки 02.12.2017


Ганна Верес

Ще мир повернеться сюди

Давно    вже    висохла    трава.
Косилась    тим,    хто    в    батальйоні.
Він    кров    за    край    свій    пролива,
Дружина    теж    у    медзагоні,
Бо    ворог    топче    землю    їх.
Нема    кози,    згоріла    хата.
Давно    не    бачили    своїх,
Дітей    забрала    його    мати.
І    хоч    не    поряд    він,    вона    –
Одну    велику    роблять    справу:
Воюють,    адже    йде    війна,
І    їхні    дії    чесні,    праві.

Із    ним      трофейний    автомат.
Ні    камуфляжа,    ані    берців  
Не    міг    він    з    ворога    знімать,
Хоча    і    був    у    небезпеці.
Та    ось    знайшовся    волонтер,
Такий    же    сміливий,    хоробрий,
Підкинув    одяг,    бетеер,
Обув,    на    перший    погляд,    добре.
У    нього    вже      не    батальйон,
А    полк,    стоять    на    смерть    готовий,
Щоб    вигнать    «руське    стадо»    вон,
Й    радітиме    Донбас    від    того.

Він    є    розвідник,    знає    це,
Від    нього    доля    всіх    залежить.
Знайшов    якось    в    траві    кісце.
Сховав.    Нехай    це    не    бентежить:
Ще    мир    повернеться    сюди,
Збереться    вся    його    родина,
Він    вип’є    свіжої    води
Й    косити    буде    знов    долину.
24.09.2014.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763089
дата надходження 30.11.2017
дата закладки 30.11.2017


Ганна Верес

І знову – кров… Допоки, Україно?


Вона    Всевишнього    благала,    ні,    просила,
Щоби    війни    спинилася    гроза.
В    гіркій    жалобі    прапор    жовто-синій,
І    землю    кропить    матері    сльоза,

 І    знову  –    кров…    Допоки,    Україно?
Чи    кров    синів    така    тобі    смачна?
Чому    найкращий    цвіт    на    Сході    гине?
Нащо    тобі    й    гібридна    ще    війна?
Чому    тепер?    За    що    дітей    караєш,
Великий    Боже,    милий,    схаменись!
Вони    своєму      так    потрібні    краю,
Де    перші    кроки    зроблені    колись.
Тоді    ти,    земле,    діточкам    раділа,
Любов’ю    напувала    їх,    теплом,
Не    для    війни    ростила    їх    –    для    діла…
Якби    ж    то    все    по-іншому    було!

Та    дійсність    –    то    не    казка    веселкова
І    інші    кольори    частіше    в    ній.
Для    щастя    й    миру    викую    підкову,
Щоб    край    покласти    цій    брудній    війні!
21.05.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763087
дата надходження 30.11.2017
дата закладки 30.11.2017


Наталя Данилюк

Останній видих осені

Останній  видих  осені…  Бувай,
Руда,  парчевопишна,  кароока!
Вже  сивиною  вкрилася  трава,
Холодна  гладь  дзвенить,  така  висока.

О,  ця  межа  між  сірістю  садів
І  снігопаду  пудрою  легкою,
Коли  згасають  кола  на  воді,
І  світ  пірнає  в  по́ру  супокою…

Щоб  перейти  у  ще  одну  весну,
Прийнявши  сон  зимовий,  як  турботу.
Отак  і  ти,  пізнавши  глибину,
Мудрішою  стаєш  бодай  на  йоту.

На  тлі  цієї  величі  й  краси,
Де  зорі  в  душу  сіються,  мов  зерна,
Де  чуються  космічні  голоси,
Стаєш  така  всесильна  і…  мізерна.

І  з  першим  снігом  віриш  у  дива,
Відкинувши  турбот  буденних  втому,
Бо  кожен  рік  з  наближенням  Різдва
Ти  відкриваєш  світ  цей  по-новому.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763090
дата надходження 30.11.2017
дата закладки 30.11.2017


Леся Утриско

Мені сміялась вікнами оселя.

Мені  сміялась  вікнами  оселя,  
Всміхалась  не  сьогодні,  а  тоді,  
Як  бігли  до  водиці  гуси-  гиля,  
Коли  батьки  ще  були  молоді.  

Стелилось  сіно  в  росяних  покосах,  
Губились  в  нім  надвечір  журавлі,  
А  я  життя  вдихала  в  свіжих  росах-  
В  них  босоніж  торкалася  землі.

А  нині  сніг  лежить  собі  до  хати,  
Зустріли  шибки  смутком  та  жалем,  
Нема  стежини,  що  стоптала  мати,  
Лиш  слід  пташиний,  під  бузку,  кущем.  

Старі  черешні  щось  мені  шепочуть,
Їх  вічний  квіт  цілує  знов  зима,  
Старі  пороги  так  відчути  хочуть
Дитячий  слід,  котрого  вже  нема.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762979
дата надходження 29.11.2017
дата закладки 30.11.2017


Ганна Верес

То України є біда


Там  вибухи,  вогонь  і  дим  –

Війни  холодні  очі,

Супроти  нас  там  злочин,

Бо  ж  син  упав…  І  не  один…


Давно  там  змучений  народ

Чекає  тиші,  миру,

Земля  давно  стомилась

Під  берцами  чужих  заброд.


Мороз  у  вікна  загляда,

Донбасу  дошкуляє,

Усюди  чорна  смерть  гуляє    –

То  України  є  біда.  
28.11.2015.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762906
дата надходження 29.11.2017
дата закладки 29.11.2017


Ганна Верес

Курличе осінь в небі


 
Курличе  осінь  в  небі  журавлем

І  сіє  в  душу  у  мою  тривогу,

То  кличе  гай  бурштиновий  мене.

Прослала  осінь  листяну  дорогу.


І  ось  я  тут,  де  казка  навкруги,

І  шепіт  листя  товпиться  у  груди,

Дерева  –  різнобарвні  корогви…

Таку  красу  ніколи  не  забути.


Вдяглась  у  помаранч  горобина,

У  спалахах,  червоних,  кущ  калини,

А  наді  мною  –  неба  глибина,

І  я  туди  пташиною  вже  лину.


Перебираю  сонця  промінці,

В  мереживо  осіннє  їх  вплітаю,

І  щастя  вже  сміється  на  лиці.

Тепер  я  осінь  із-під  хмар  вітаю.



А  піді  мною  багряніє  гай,

Я  ж  упилась  красою,  неземною:

Це  мій  чарівний,  український  край,

Повінчаний  навіки  він  зі  мною.
22.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762902
дата надходження 29.11.2017
дата закладки 29.11.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Лишилось літо десь за горизонтом…

Сумна  душа...  Бо  за  вікном  вже  осінь,
Блукає  в  ній  холодний  листопад.
Він  заплітає  жовте  листя  в  коси,
То  дощ  січе,  то  мокрий  снігопад...

Сумує  день  за  літечком  барвистим,
За  співом  птахів,  що  в  моїм  саду,
Виводять  пісню  ніжну  голосисто,
Нектар  збирають  бджілки  на  льоту...

Лишилось  літо  десь  за  горизонтом,
А  ми  скучати  будемо  за  ним.
За  морем  теплим  і  зеленим  кортом
І  за  ласкавим  сонцем  золотим...

Візьме  до  рук  свій  посох  Грудень  тихо,
Торкнеться  ним  до  мокрої  землі.
І  враз  у  небі  хуртовини  лихо,
В  танку  сніжинки  кружаться  малі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762957
дата надходження 29.11.2017
дата закладки 29.11.2017


Галина_Литовченко

О, ДНІПРЕ МІЙ…

В  Дніпро  дивлюся  з  потяга  метро:
краса  Славути  чиста  і  бентежна.
Веселка  ген  занурює  відро  
в  його  блакитні  води  обережно.

Розпушують  спокійну  гладь  човни  
(позаздрила  –  мені  б  таке  дозвілля).
Комусь  з  кущів  мерещаться  лини  –  
пучок  вудилищ  висунув  з-під  гілля.

А  Правий  берег  –  в  сяйві  куполів,
пильнує  спокій  Батьківщина-мати.
Весняну  просинь  крають    журавлі  
й  пісень  про  Київ  хочеться  співати.

О,  Дніпре  мій,  люблю  твою  могуть,
поважний  вік  і  доблесне  минуле.
В  сім’ї  єдиній  Україні  буть,
козацьку  славу  ми  ще  не  забули!

Чатують  землю  воїни-сини  –  
забулись  ордам    посвисти  нагайки…
Розпушують  спокійну  гладь  човни,
як  в  давню  пору  запорозькі  чайки.






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762922
дата надходження 29.11.2017
дата закладки 29.11.2017


Радченко

Зима

Так  раптово,  а  в  тім,  як  і  завжди,
Немов  пір'я  з  перин,  з  сірих  хмар
Закружляв  перший  сніг  й  зразу  ж  майже
На  холодній  землі  він  розтав.

Осінь  кутала  плечі  в  тумани,
Йшла  назустріч  Зимі,  мов  на  плаху.
Приготовані  літечком  сани
Не  її  повезуть,  сіромаху.

На  санчатах  Зима,  мов  царівна,
Об'їзжатиме  володіння.
Неприступна,  холодна,  чарівна
І  слабка  водночас,  і  сильна.

Ось  такими  й  жінки  теж  бувають  —
Ні  до  кого  в  них  віри  немає.
Так  й  живуть  в  самоті,  замерзають,
Тільки  біль  їхній  справжнім  буває.

Так  й  Зима  від  Весни  геть  тікатиме  —
У  теплі  їй  незатишно  жити.
І  ніхто  і  ніколи  не  знатиме,
Як  набридло  їй  нишком  тужити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762854
дата надходження 28.11.2017
дата закладки 29.11.2017


Ганна Верес

Бешкетниця-осінь

Бешкетує  всюди  осінь:
То  дерева  роздяга,
Й  гілочки  на  вальс  запросить,
То  в  ріллю  зерном  ляга.
Чи  впаде  дощем  на  землю,
Скропить  місце  для  зерна,
З  очерету  у  озерах
Витче  й  казочку  вона.

А  у  воду  як  загляне,
Стане  зорі  рахувать,
Закурличе  над  полями.
Заклубочить  між  левад.
У  садку  плоди  дотрусить  –
Не  зимі  ж  їх  залишать!
Все,  як  слід,  зробити  мусить.
Дивна  в  осені  душа!
27.11.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762834
дата надходження 28.11.2017
дата закладки 29.11.2017


Ганна Верес

Куди йдемо?

Куди  йдемо,  о  люди?  Знов  блукаєм?
Катуєм  душі  не  чужим  –  своїм…
Вже  й  до  смертей  синів  в  АТО  звикаєм?
Невже  Господь  черствими  буть  велів?

Куди  йдемо?  Як  далі  існувати,
Коли  своє  лиш  кожному  болить?
А  мо'  у  нас  вселився  біснуватий?
А  нацією  станемо  коли?

Коли  одним  чуттям  заволодієм,
Й  проснуться  дух  і  віра  в  усіх  нас,
Тоді  лиш  адекватні  будуть  дії
Й  оцінить  світ  нас  –  не  лише  Донбас?
27.11.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762830
дата надходження 28.11.2017
дата закладки 29.11.2017


Ніна-Марія

Літа кружляють спогадом далеким

[img][/img]


[i]Літа  кружляють  спогадом  далеким,
Мов  кличуть  нас  у  юність  золоту.
Крилом  махають  із  гнізда  лелечим,
Там,  де  моя  й  твоя  весна  в  цвіту.
 
Де  гай  шумів  пташиним  стоголоссям,
Де  співом  нас  вінчали  солов'ї.
З  небес  нам  щастя  зоряне  лилося
В  твої  долоні,  любий,  і  мої.
 
Весна  довкруж  красою  полонила.
П'яніли  ми  до  млості  без  вина.
Несла  любов  удаль  нас  легкокрила,
ЇЇ  сипнула  доля  нам  сповна.
 
Та  все  нові  писала  нам  сюжети.
Летів  життя  нещадний  часоплин.
За  обрієм  виднілись  силуети
Отих  крутих  вготованих  вершин...
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762798
дата надходження 28.11.2017
дата закладки 29.11.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сьогодні Осінь сонечком всміхнулась…

Сьогодні  Осінь  сонечком  всміхнулась
І  ранок  доторкнувся  до  землі.
Від  сонячного  променя  проснулась,
У  небі  хмари  наче  кораблі.

Вдягнула  Осінь  капелюшок  радо,
Помандрувала  стежкою  у  сад.
У  тихім  сні  зажурені  левади,
Не  чути  грому  диво  -  канонад.

І  листя  вже  тихенько  відмирає,
А  нове  з'явиться  лиш  навесні.
Осіння  тиша  лине  понад  краєм,
Хоч  інколи  дощі  ідуть  рясні.

Сьогодні  Осінь  сонечком  всміхнулась,
За  вікнами  ясний,  чудовий  день.
Вона  душі  і  серця  доторкнулась,
Полинула  мелодія  пісень...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762775
дата надходження 28.11.2017
дата закладки 29.11.2017


Леся Утриско

Дві панянки.

Зустрілись  на  узбіччі  дві  панянки:
Одна  в  намисті  білому  з  фіранки,  
А  інша...  загадково-  кольорова,
Трусила  листя,  кидала  до  рова.

Співали  щось  у  гурті  з  горобцями,
Врізали  день,  штукуючи  ночами,
Туманом  пили  каву  з  філіжанки-
Дві  чарівні,  розбещені  панянки.  

Та,  перша  зодягалась  в  оксамити,  
Дощем  сміялась,  далі  хтіла  жити,  
А  друга-   морозила  очерети,
І  падала  в  сніжні,  свої  замети.  

Обидві  награвали  щось  із  вітром,  
Співали  з  ним,  у  танці  вели  гідно.
Такі  чудні,  душевні  дві  панянки-  
Зима  та  осінь-   вірні  коліжанки.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762744
дата надходження 28.11.2017
дата закладки 28.11.2017


@NN@

Маленька, зовсім крихітна…

Маленька,  зовсім  крихітна  каплиця.
Ну  скільки  в  ній  розміститься  людей?
Та  все  ж...  Стоїть.  На  стінах  строгі  Лиця.
Розмову  тихо  тут  душа  веде.

Про  що,    спитаєте...  Можливо  вічність
Випрошує  у  Бога  за  життя.
І  пахне  ладан,  тіні  ловлять  свічі,
У  кожнім  вогнику  тремтить  буття.

І  тисне,  тисне  так  мішок  заплічний...
На  грані  ти  -  не  має  вороття...
Можливо,  пройшли  хвилини  лічені,
А  визнаєш,  що  ти  вже  не    дитя.

Маленька,  зовсім  крихітна  каплиця...
Ну  скільки  в  ній  розміститься  людей?
Та  все  ж...  Стоїть.  Зі  стін  суворо  Лиця...
А  ти  не  смієш  відвести  очей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762631
дата надходження 27.11.2017
дата закладки 27.11.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Голодомор (1932 - 1933) …

О  Боже!  Що  я  наробила...
Говорить  згороьвана  мати.
Сьогодні  дитя  схоронила...
Яке  не  зайде  більш  до  хати...

А  голод  нутро  дошкуляє,
Хоча  би  одну  картоплину.
Та  де  її  взяти...  Немає...
І  косить  той  морок  людину...

Ні  пташечки,  а  ні  тваринки,
В  селі  не  побачиш  собаки.
В  печі  догорають  жаринки,
Дерева  стоять,  як  ломаки.

Не  чути  дитячого  сміху,
Не  бігають  діти  юрбою.
Ні  радості,  а  ні  потіхи,
Забрала  їх  смерть  із  собою...

Забрала...  І  більш  не  поверне,
Село  засинає  самотньо...
Схилились  над  річкою  верби,
Згадалось  минуле  сьогодні...

Його  не  забути  ніколи,
Влилося  у  кожну  родину.
Роки,  що  принесли  нам  горе,
Не  знищили  нашу  країну....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762572
дата надходження 27.11.2017
дата закладки 27.11.2017


Ганна Верес

Вже й осінь від війни стомилась

Прозорі  струни  осінь  напина,
Аби  на  них  зіграти  власну  пісню
І  нагадати,  що  іде  війна.
Їй  теж  болить,  що  буде  з  нами  після?
Адже  поліг-опав  народу  цвіт,
А  поруч  ворог  сильний  і  жорстокий…
Яким  він  буде,  той  майбутній  світ?
І  чи  з  війни  засвоїмо  уроки?

Четверта  осінь  вмилась  у  крові…
І  тисячі  в  небесний  рай  злетіли…
Хто  зна,  як  жити  матері  й  вдові,
Що  попрощались  із  холодним  тілом.
А  осінь  стеле  знов  красу  й  печаль,
Яку  ні  сльози,  ні  дощі  не  змили.
Не  вистачає  у  сім‘ї  плеча…
Та  й  осінь  від  війни  уже  стомилась.

23.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762535
дата надходження 27.11.2017
дата закладки 27.11.2017


Ганна Верес

Брела пора осіння

Брела  пора  осіння  манівцями,
Дивилась,  чи  кленочки  вже  горять,
Напоєна  у  лузі  чебрецями,
Дощем  вона  купала  все  підряд.

Плили  над  нею  клини  журавлині  –
Автографи  осінньої  журби.
Намистом  вихвалялася  й  калина  –
То  сонця  промінь  диво  те  зробив.

Я  ж  подарую  осені  тенета  –
Нехай  не  поспішає  до  зими,
Щоби  красою  упились  поети
Й  свої  творіння  вилили  в  томи.
11.11.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762533
дата надходження 27.11.2017
дата закладки 27.11.2017


dovgiy

КОНЦЕРТ БАНДУРИСТІВ

Лиш  трепетні  пальці  до  струн  доторкнулись,
І  зринула  пісня  з  грудей  молодих.
Разом  загули,  заспівали  бандури,
Наповнений  зал  зачудовано  стих.

З  трьох  шкіл  музикальних  у  цьому  концерті
Вшановують  пам’ять  митця-кобзаря.
Вирують  пісні  в  чарівній  круговерті,
Майбутнього  злету  розквітла  зоря.

Видзвонюють  ніжно  настроєні  струни,
Барвисті  стрічки  на  голівках  дівчат,
А  їх  голоси,  ще  незаймано  юні,
Немовби  струмочки  прекрасно  звучать.

Вбивали  кати  нашу  пісню  крилату.
Когорта  митців  в  сиру  землю  лягла.
Гадалось  вождям  від  московського  «брата»,
Що  пам'ять  народу  спалили  до  тла.

Та  ж  ні,    -  не  вдалося!  Живе  наша  совість,
Живе  наша  пісня  і  правда  живе!
Ще  буде  прекрасна  майбутнього  повість,
Бо    слава  про  нас  понад  світом  пливе.

Не  кожній  з  дівчат  слава  сцени  судилась…
Життя  є  життя,  та  казатиму  знов:
Вони  не  забудуть  пісенне  розкрилля
І  в  гени  нащадкам  вкладуть  цю  любов.

Щоб  наче  птахи  над  роздоллям  діброви,
Злітали  мелодії  з  вуст  молодих,
Про  карії  очі  та  чорнії  брови
І  як  неможливо  прожити  без  них.
 
26.11.2017

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762360
дата надходження 26.11.2017
дата закладки 26.11.2017


Любов Іванова

Чому це так, ніхто не знає

Ч-орне  і  біле...  біле  і  чорне
О-чі  сприймають,  як  є,  без  прикрас.
М-ріється  завше  про  щось  неповторне
У-спіх,  нажаль,  не  у  кожного  з  нас.

Ц-інності  маємо  ми  особливі,
Е-кстра  бажання,  свій  смак  ,відчуття

Т-е,  що  для  когось  лиш  миті  звабливі,
А-ле  ж  для  іншого  -  подих  життя.
К-рила  ростуть,  як  людина  кохає,

Н-іби  сам  Бог  того  щастя  хотів.
І-ншої  долі  собі    не    бажає….
Х-тось  же  не  знає  таких  почуттів.
Т-ам,  де  взаємність  -  розрада  і  щастя,
О-плески  долі    красивій  такій.

Н-ебо  їм  дало  Господнє  причастя,
Е-рос  -    у  поміч  любові  палкій.

З-  вісно,  трапляються  різні  події,
Н-аче  прописані    з  неба  підчас…
А-нгел  з  небес  додає  нам  надії,
Є-мність  душі  не  міліє  у  нас.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762359
дата надходження 26.11.2017
дата закладки 26.11.2017


Ганна Верес

Укотре осінь здивувала

Озвалась  осінь  журавлиним  зойком,
Укотре  розірвавши  білий  світ,
Земля  впилась  дощами,  яблук  соком,
Що  розгубило  дерево  в  траві.

Тримаючи  вітри  в  своїх  кишенях,
Крізь  марево  проб’ється  таки  день,
Наллє  роси  він  у  долини-жмені,
Аж  поки  сонце  згодом  їх  знайде.

Не  акварелі  осінь  розливає  –
Красу  свою  у  лісі  і  в  дворі,
А  коли  роси  ранки  умивають,
Те  диво  є  найкраще  із  творінь.

У  осені  всього  завжди  доволі:
Тепла  й  печалі,  й  музики  дощів,
І  свіжої  ріллі  в  далекім  полі,
І  золотих  на  дереві  плащів.

Пора  осіння  щедра  і  багата
Невтомно  стеле  з  листя  килими,
А  чи  почне  на  струнах  сонця  грати,
Щоб  тих  розвеселити,  хто  втомивсь.
7.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762342
дата надходження 26.11.2017
дата закладки 26.11.2017


zazemlena

А дерева все вгору і вгору…

[b]А  дерева  все  вгору  і  вгору...
І  для  них  кожен  день  -  тихе  свято.
Є  терпіння  у  них.  Без  декору
А  чи  з  ним  виглядають  багато.

Простоять  собі  зиму  в  задумі,
Листям  шум  весня́ний  запалає.
Літні  пестощі  ніжним  струмом  -
Сонце  кожен  листочок  ласкає.

А  як  осінь  збирає  подать,
Найдорожче  дають  їй  дерева:
Всі  плоди  свої  й  навіть  свій  одяг,
Добре  знають,  що  це  недаремно.

Що  знов  мудрість  впаде  у  мовчанні,
Що  знов  холод  зітре  всі  провини...
І  ще  знають,  що  це  не  востаннє,
Що  знов  юність  у  листі  прилине...
[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762350
дата надходження 26.11.2017
дата закладки 26.11.2017


Олександр ПЕЧОРА

ТРИ ДУБОЧКИ (Новелетка)

         В  затишному  тупичку  –  між  хатами  й  старим  кладовищем  яскравіє,  з  виду  молода,  величенька  могила.  
До  хреста  тулиться  свіжий  вінок,  від  оновленої  міської  влади.
         Біля  напису  «Землякам-лубенцям  жертвам  голодомору  1932-33  років»  покірно  лежать  ще  живі  квіти.  
         Якось  непевно  плаче  пізня  осінь.  Чи  то  дощ,  чи  то  сніг?..
         А  ми  таки  посадили  три  малесенькі  дубочки:  від  просвітян,  рухівців  та  нашоукраїнців.  Мо’  хоч  один  прийметься,  виживе?
         Як  з  під  землі  чи  з  неба  сивого  нагодилась  тьотя  Поля  –  давно  вже  старенька,  а  таки  трохи  жвава  бабуся.
         «Отут,  –  мовила,  –    таку  було  грушу  посадили!  Вже  й  гарненька  була,  так  отож  припинали  на  могилах  кіз…  Да-а.  
         Тепер  –  одні  бур’яни.  Нові  якісь,  чудні.  І  кози  б  не  їли.
         Ото  усе  –  могили.  Голодоморні.  Безхресті,  всякі  були.
         Десь  отам,  де  вже  дерева,  –  тітка  моя.  А  потім  –  солдат  ховали.  Все  перемішалось.  Таке-то.
         …Авжеж  там.  Чоловіче  добрий,  а  хто  шукатиме  ті  архіви?
         Сторож,  було,  ось  скраю  яму  копав.  Та  й  дорився.  А  то  –  мій  дядько  похований,  з  онуком  разом.
         Люди  мерли  найбільше  ранньою  весною..  Це  вже  вижилі  спасалися  цвітом  акації,  пасльоном…  
         Так-так,  звозили  підводою.  Де  ото  чагарничок,  була  комора.  Як  зараз  бачу  –  привезли  осюди.  Кажуть,  було  дванадцятеро,  а  тут  одинадцять.  То  де  ж  той  мрець?
         «А  я,  –  каже,  –  сиджу  під  возом,  смерти  дожидаю».  Устав  і  пішов  –  у  комору.
         Оце  ж  навпроти,  бачите,  горбочок  чистенький.  На  хресті  ще  й  букви  були,  шо  то  батюшка  похований.  Хрест  осідав,  підгнив  та  йпав.  А  сей  год  прозівала,  –  спалили  з  гіллям  хрест.
         Да-а-а.  Е,  хе-хе,  хе-хе».
         Та  й  подибала  з  ціпком  наввипередки.
         Й  ми  помалу  порозходились.  Ятрилися  й  глибоко  влягалися  думки…
         Годилося  б  навідатись  сюди  невдовзі,  до  оцих  густих  одиноких  могил.  До  батюшки  поставити  б  хреста.  Не  переймаючись  якої  він  парафії,  із  міста  чи  села.  Тоді  ще  так  не  ділили  Бога…
         Допоки  ж  лише  плести?  Вже  в  селах  –  одні  хрести.
         О,  як  же  благально  дивились  нам  услід  малесенькі  дубочки!..

         Вже  осінь  стрілася  з  зимою,  то  ж  незабаром  і  весна.
         Дай  Боже…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762277
дата надходження 25.11.2017
дата закладки 25.11.2017


Леся Утриско

Стікає кров'ю Україна.

Стікає  кров'ю  Україна,  
Мовчить  Європа,  як  мовчала,
Душа  роздерта-  смерть,  руїна:  
Чого,  рідненька,  ти  чекала?  

Кому  потрібна  ти,  убога?
Народ  зневірений-  байдужість?
Сльозами  збещена  тривога,
Світ  збожеволілий-  ворожість.

Вже  не  цвіте  яскраво  збіжжя,
Стускнів  твій  лик,  життя  відняте,
Колише  вітер  смертне  гілля,
Жертовне  ложе  знов  розп'яте.  

Ну  що  ж  ти,  світе  божевільний,
Меча  встромляєш  мені  в  груди?
Від  кари,  ти  уже  не  вільний-  
Опам'ятайтесь  злії  люди.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762281
дата надходження 25.11.2017
дата закладки 25.11.2017


Леся Утриско

В могилу клали Україну.

А  ви  свічки  палили,  наче  сіно,
Їх  оберемки  сохли  на  престолі,  
Згорали  душі  тихо,  тлінно,  
Тряслися  руки,  в  смерті,  кволі.  

Звіриний  рев,  брудне  ганчір'я-
Змішалось  праведне  із  грішним,
Сльозилось  кров'ю  надвечір'я,  
Заходом  сонця,  надто  спішним.

Колиска  дихала  кадилом,
Гойдалось  небо  в  ній  спітніле,  
Мастила  смерть  холодним  миром,  
Дитя  в  утробі,  ген  зомліле.  

Казився  відчай,  час  розправи,
Зерно  в  колоссі-   цвіте  терен,
Справляла  смерть  гучні  забави:
Могила,  розпач,  біль  та  дерен.  

А  ви  свічки  палили,  наче  сіно,
Дитя  родилось  для  загину,
Молитва  плакала  нетлінно-
В  могилу  клали  Україну.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762181
дата надходження 25.11.2017
дата закладки 25.11.2017


Ганна Верес

Правдоруб

Одну  світлину…  Лиш  одну  світлину
У  спадок  маю  я  від  дідуся
Й  думками  у  30-і  чорні  лину…
Ох,  не  одна  життєва  драма  ця.
І  пам’яті  фрагменти  повертають
В  скупі  з  бабусі  вирвані  слова:
«Про  це,  дитино,  в  Сталіна  питають,
А  не  у  мене»…  Й  мимохіть  сплива
Оте,  як  гнули  нас  тоді,  ламали…
Вели  вперед,  до  «світлої  мети»,
Два  голоди,  війну  із  німцем  мали…
Ой,  довелось  нам  дорого  сплатить!
Народ,  який  лиш  поклонявся  волі,
Плодився  й  жив  в  усі  часи  в  труді,
Зустрів  в  30-і  голод  і  недолю:
Жив  на  воді  і  дикій  лободі.
І  вижив,  щоб  відбутися  у  світі,
На  повен  зріст  устати  й  заявить:
Ми,  українці,  люди  горді  й  смілі,
Рабами  нас  ніколи  не  зробить!
І  «рай  союзний»  мали  –  досить  «щастя»,
Ним  ситі  й  на  майбутні  вже  віки,
Бо  інше  маєм  розуміння  братства.
Із  діда-прадіда  ми  вільні  козаки.
Дізналась  мало  я  тоді,  та  горда
Із  того,  що  дідусь  мій  –  правдоруб.
Для  мене  це  звання  є  вище  лорда;
Його  за  приклад  я  собі  беру!
28.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762184
дата надходження 25.11.2017
дата закладки 25.11.2017


Світлана Моренець

ПАМ'ЯТАЙМО!

Сміливий  мій  народе,  мирний,  гордий,
хоч  гноблений  століттями  як  раб!
Споконвіків  тебе  вбивали  орди,  
ти  ж  воскресав  із  попелу  стократ.
Мечами  не  здолавши  непокору,
продумали  дияволи  Кремля
пекельно-вбивчий  план  голодомору.
Такого  зла  не  знала  ще  земля,
бо  нація,  пісенна  і  весела,
конала  в  муках...  Впали  хоругви...
І  смерть  невтомна  скошувала  села,
заповнюючи  трупами  рови.
Примарами  брели  голодні  тіні
по  землях,  плодовитих,  як  в  раю,
вмирали  тисячами  попідтинню
в  обкраденім  до  зернятка  краю.

Тож  помолімось  всім  народом,  браття,
тяжку  скорботу  виливши  в  сльозах,
і  пом'янімо  незчисленні  втрати,
кого  здолав  голодний  смертний  жах:
тих  діточок,  що  в  муках  помирали
чи  не  змогли  з'явитися  на  світ,
чим  рід  козацький  давній  перервали,  
весь  українства  винищений  цвіт.

Не  забуваймо,  хто  несе  нам  лихо  –
від  голоду  а  чи  від  "градів"  смерть!
...  А  свічі  пам'яті  горять  у  вікнах  тихо
і  в  серці,  сповненому  болем  вщерть...

                                                 25.11.2017  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762199
дата надходження 25.11.2017
дата закладки 25.11.2017


Теоретик

Основи поетики. Типи віршування

Можливе  віршування  на  дактилічній,  амфібрахічній  основі.  Силабо-тонічні  вірші  можуть  бути  римованими  і  неримованими  (білими).
Павзник  (паузник)
Його  назва  походить  від  лат.  pausa,  грец.  pausis  —  припинення.  Це  перерва  у  мовному  потоці,  що  виконує  роль  словоподілу  і  заради  експресивної  виразності  відмежовує  одну  фразу  від  іншої.  Павзник  —  вірш,  у  якому  в  певній  закономірності  поєднуються  різні  стопи.  У  російському  літературознавстві  його  називають  дольником.
 
У  рядках  два  дактилі  і  два  хореї.  Фольклорне  віршування
Виділяють  три  типи  фольклорного  віршування:  пісенне,  речитативне,  говірне.
Речитативний  вірш
Його  назва  походить  від  лат.  recitare,  італ.  recitativo  —  читати  вголос,  виголошувати.  Це  наспівна  декларація,  яка  характеризується  емоційно  забарвленою  інтонацією,  посиленням  або  зниженням  логічних  та  ритмічних  наголосів,  застосуванням  стилістичних  фігур.
Цей  тип  народного  вірша  використовується  в  українських  думах,  російських  билинах,  історичних  піснях,  баладах,  голосіннях,  духовних  віршах  фольклорного  характеру  та  пародіях  на  них.  Текст  народних  дум  ділиться  на  періоди.  У  кожному  з  них  висловлюється  певна  думка.  У  періоді  може  бути  від  двох  до  20-ти  рядків.  У  рядках  —  різна  кількість  складів,  рядки  об'єднуються  римуванням.  Головні  наголоси  і  їх  кількість  у  рядку  визначає  мелодія.  Коли  мелодія  повільна,  наголосів  менше,  якщо  швидка  —  більше.  Якщо  у  рядку  не  вистачає  складу,  то  сусідній  склад  співається  протяжніше.  Коли  є  зайві  склади  —  коротше.  Повторюючись,  музичні  періоди  надають  строфі  ритмічної  цільності.  Римування  рядків  —  дієслівне,  часто  охоплює  цілий  період.  Виконавець  думи  іноді  вносить  щось  нове  і  в  текст,  і  в  музику.
Думи  мають  традиційну  композицію:  заспів,  розгортання  сюжету  з  частими  ліричними  відступами  і  кінцівку  (славословія):

Ой  полем,  полем  Килиїмським  (9  складів)
То  шляхом  битим  Гордйнським  (8  -"-)
Ой  там  гуляв  козак  Голота  (9  -"-)
Не  боїться  ні  огня,  ні  меча,  ні  третього  болота.  (17  -"-)
Правда,  на  козакові  шати  дорогії  (13  -  "-)
Три  семирязі  лихії:  (8  -"-)
Одна  недобра,  друга  негожа,  (10  -"-)
А  третя  й  на  хлів  незгожа  (8  -"-)
("Дума  про  козака  Голоту  ")

Рівноскладові  рядки  і  пісенна  мелодія  підкорені  ритмічній  вимові.  У  цій  думі  немає  дієслівних  рим.
Билина  —  виконувалась  речитативом,  як  і  українська  дума.  Рядки  билини  вимовлялися  за  приблизно  рівну  кількість  часу.  Билинні  вірші  неримовані,  побудовані  на  тонічній  основі.  Рядки  мають  різну  кількість  складів  —  від  9  до  13,  ритм  оснований  здебільшого  на  трьох,  рідше  двох  наголосах  у  рядку.

Как  издалеча  было,  из  чиста  поля,
Из-под  белые  березки  кудревастыи.

Райошник  —  давня  форма  тонічного  речитативного  вірша.  Рядки  райошника  нерівні,  мають  парне  римування,  здебільшого  дієслівне.  Райошник  називають  фразовиком  або  римованою  прозою.  Форма  райошника  використовувалася  в  інтермедіях,  комічних  сценках.  Наприклад,  репліка  чорта  з  інтермедії  "Баба,  дід  і  чорт":

Один  день,  бабко,  і  ти,  діду,  милії,
Вижу,  же  є-сьтс  веселії  і  барзо  подпилії.
Музики  питаєши?  Я  грач  чудзоземски,
І  волочай  потішний,  а  жартун  вшеленски;
Як  заграю  —  не  кождій  в  танцу  весело  скачет,
А  інший  з  танечников  і  ревне  заплачет.
Я  такий  музикант  єстем:  як  скоро  заграю,
То  тим,  що  танцуют,  пекло  отвирают.

Говірний  вірш
Говірний  вірш,  на  відміну  від  речитативного  і  пісенного,  опирається  на  словесний  ритм,  який  не  має  музичного  оформлення.  За  ознаками  це  тонічний  вірш,  але  досить  часто  без  сталої  кількості  наголосів  у  рядках.  Його  ритм  посилює  рима.
В  загальнослов'янську  епоху  говірний  вірш,  як  і  речитативний  та  пісенний,  був  силабічним.
Говірний  вірш  вживається  в  прислів'ях,  замовляннях,  примовляннях,  заклинаннях,  у  дитячому  фольклорі  (забавлянках,  лічилках,  примовках,  скоромовках,  прозивалках,  звуконаслідуваннях),  ліро-драматичних  та  ліро-епічних  творах.
Говірний  вірш  передає  живе  мовлення  з  його  відтінками.  Довгі  і  короткі  речення  можуть  чергуватися  без  будь-якої  системи.  Характерна  ознака  говірного  вірша  —  перенесення.  Витримана  строфіка  і  римування  для  нього  не  обов'язкові.  У  деяких  творах  трапляються  розмовні  лексичні  елементи,  еліпс  (еліпсис):

—  Горілки!  Меду!  Де  отаман?
Громада?  Соцький?  Препогане,
Мерзенне,  мерзле  парубоцтво,
Ходіте  биться!  Чи  бороться,
Бо  я  борець!  —
Не  на  неділю,
Не  дві,  не  три  і  не  чотири!
(Т.  Шевченко)  Тонічна  система  віршування

Це  система  квалітативного  віршування  (грец.  tonos  —  натяк,  напруження,  systema  —  утвореня).  Принципи  тонічного  віршування  сформувалися  у  народній  творчості.  Тонічна  система  базується  на  ритмі  наголосів,  наголос  є  ритмічною  одиницею.  Різновидами  тонічного  віршування  є  народно-акцентний,  літературний  акцентний  і  декламаційно-тонічний  вірш.
Народно-акцентний  вірш.  Це  нерівноскладовий  вірш.  Основні  його  ознаки:
1)  ритм  вірша  визначається  силою  вимови  наголошених  складів;
2)  кожен  рядок  становить  закінчену  синтагму;
3)  рядки  римуються,  рима  підсилює  ритміку  вірша:

Ой  у  святу  неділеньку
Та  рано-пораненьку
То  не  сива  зозуля  кувала,
Не  дробна  птиця  щебетала,
А  не  в  борі  сосна  шуміла,
Як  та  бідна  вдова
Та  в  своєму  домові  гомоніла.

Елементи  акцентної  тонічності  є  в  приказках,  прислів'ях,  загадках.  Наприклад:  "Козацькому  роду  нема  переводу".  Літературний  акцентний  вірш"  У  його  основі:
1)  однакова  кількість  наголосів  у  рядку;
2)  рядки  римуються;
3)  стоп  немає.
Такі  вірші  писали  Шевченко,  Франко,  Пушкін,  Некрасов.
У  неділеньку  та  ранесенько,
Ще  сонечко  не  зіходило,
А  я,  молоденька,
На  шлях,  на  дорогу
Невесёлая  виходила.
(Т.  Шевченко)
Тут  у  кожному  рядку  два  наголошених  склади..Кількість  ненаголошених  до  уваги  не  береться.  Склад  не  відіграє  такої  ролі,  як  у  силабо-тонічному  вірші.  Основна  роль  належить  наголосам.  Залежно  від  кількості  наголосів  у  рядку  розрізняють  2-наголошені,  3-наголошені,  4-наголошені  (більше  наголосів  у  рядку  трапляється  рідко).

Джерело:  http://pidruchniki.com/18800413/literatura/vidi_rimuvannya

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762081
дата надходження 24.11.2017
дата закладки 24.11.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Засинаю без тебе…

У  гарячих  обіймах  твоїх,
Кожен  раз  засинаю  без  тебе.
Залишивсь  на  дверях  оберіг
І  той  день...  Забувати  не  треба...

Не  сумуй...  Промовляють  уста...
Я  з  тобою  кохана...  З  тобою...
Біля  хати  калина  рясна,
Не  сховати  в  душі  того  болю...

Біль  той  гіркий  неначе  полин,
Що  росте  в  самоті  при  дорозі.
Щемить  серце  від  цього...  Бо  він...
Повернути  тебе  більш  невзмозі...

У  гарячих  обіймах  твоїх,
Кожен  раз  засинаю  без  тебе.
У  житті  було  стільки  доріг...
Та  одна  повела  тебе  в  небо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762078
дата надходження 24.11.2017
дата закладки 24.11.2017


Ганна Верес

Я українка

Я  українка…  Це  високе  ймення

Усе  життя  несу  я  у  душі,

І  істину  пізнала  достеменно,

Як  до  свободи  мій  народ  тяжів.


Я  українка  в  –еннім  поколінні,

Тут  пращурів  могили  і  хрести,

І  пам'ять  є  про  них  свята  й  нетлінна,

Як  споконвічне:  Господи,  прости!


Я  українка  й  гордо  заявляю,

Що  Україна  –  це  моя  земля.

Сьогодні  ж  в  серце  у  моє  стріляють

Недолюдки,  керовані  з  Кремля.


Я  українка  –  випалене  часом.

Це  код  мій  і  єдиний  позивний.

Моя  земля  –  це  є  земля  Донбасу,

Карпат,  Полісся  й  Криму  без  війни!

Я  Українка!
23.11.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762025
дата надходження 24.11.2017
дата закладки 24.11.2017


Ганна Верес

Пливли журавлі в печалі

Пливли  журавлі  в  печалі,
Їх  небо  вгорі  стрічало,
І  води,  мов  скло,  блищали,
Й  тремтів  напівголий  гай,
Та  душі  птахів  кричали,
Землі  своїй  сповіщали,
І  глухо  слова  звучали:
«Не  всіх  дочекався  край.»

«Ви  шлях  не  кропіть  сльозами,  –
Хмаринки  їм  відказали,  –
Про  долю  просіть  в  молитві,
Зумійте  її  здолать.
Тримайте  міцніш  руками,
Не  так,  як  колись,  роками,
Не  сльози  вже  треба  лити,
Навести  в  родині  лад».

Отак  і  моя  країна
Долала  шлях  журавлиний,
Здобувши  священну  волю,
Спішила  сльозу  зронить,
А  з  неба  їй  вільні  птахи:
«Врятуй  же  синів  від  плахи  –
Від  третьої  світової,
Нав’язаної  війни».
19.02.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762023
дата надходження 24.11.2017
дата закладки 24.11.2017


Галина_Литовченко

Такий листопад…

Мокро  і  сиро.  Туманно.  Такий  листопад.
Вбралися  бісером  висохлі  зонтики  кропу.
Мало  лишилось  в  природі  красивих  принад,
фазу  останню  завершив  осінній  листóпад.

Клени  принишклі  стоять  нерухомо  у  сні,
листя  опале  прилипло  до  мокрої  стежки  –    
не  роздивлюся:  орел  мені  випав,  чи  решка;
капають  краплі  із  неба  холодні  й  рясні.

Крок  із  порогу  роблю  в  володіння  дощу  –  
теплу  оселю  лишила,  взяла  парасолю.
Купол  рожевий  під  сірим  шатром  розпущу,
буду  і  далі  свою  випробовувать  долю.

Мій  ти  ровеснику  перший  в  ряду  до  зими…
Сивий  друзяко,  обшарпаний  мій  листопаде…
Хоч  парасолькою  настрій  довкіллю  розрадим.
Вдарим  в  розпуття  розтоптаними  чобітьми.

Гей,  припини  свій  нудний  і  плаксивий  романс!
Реп  почитай  на  даху,  стрепенися  мій  друже.
Бач,  онде  вабить  до  себе  глибока  калюжа.
Може  поміряєм?  Хтозна,  чи  буде  ще  шанс.
23.11.2017
(Фото  з  інтернету)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761972
дата надходження 23.11.2017
дата закладки 24.11.2017


Ганна Верес

Накипіло…

Накипіло…    Як    же    накипіло!..
Зацементувалася    душа…
І    болить    вона    сильніш    від    тіла,
Та    надія    все    ж    не    залиша:
Вистоїть    народ    наш    у    двобої,
Правді    ж    не    дозволено    вмирать…
Тих,    хто    знищив    малазійський    «Боїнг»,
Зможе    і    знайти,      і    покарать.

І    на    тих,    хто    зазіхнув    на    волю,
Начинив    фугасами    Донбас,
Бог    нашле    не    кару    вже    –    недолю,
Від    Кремля    врятує    згодом    нас.
І    засяє    сонце    перемоги,
Засміється    хвилями    Дніпро,
Пройдемо    свою    важку    дорогу,
Й    запанують    воля    і    добро!..
30.01.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761834
дата надходження 23.11.2017
дата закладки 23.11.2017


Ганна Верес

Дух козацький

Давно    у    сиву    далечінь      спливли    літа,
Та    дух  ,  козацький,    як    завжди,      витав,
Дух    пращурів    –    йому    тісна    могила.
Ні    смерть,    ні    війни    дух    цей    не    зломили.

Він    непокірний,    гордий,    не    одне    життя  
Вів    козаків    до    слави,    до    важких    звитяг.
Літав,    як    Божий    дар,    завжди    над    нами,
Вертав    на    землю    знову    дочками,      й    синами.

І  кров    козацька  з    ним      міцніє,        ожива,
Й    народ  з  ним    іншу  долю  вишива,
Бо    дух    –    то    вічне,    те,    що    нас    єднає.
Ми,    українська    нація,    така    одна    є! 15.10.2012.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761833
дата надходження 23.11.2017
дата закладки 23.11.2017


Світлана Моренець

ОСІННЯ ЕЛЕГІЯ

Все  має  свій  початок,  гарну  пору
у  барвах  і  мелодіях  мажору,
за  зрілістю  ховається  згасання
і,  зрештою,  –  зажурливе  прощання.
Красуня-Осінь,  мила  чарівниця,
золотокоса,  в  царській  багряниці,
що  світ  в  казковій  розкоші  купала,
вже  свою  пісню  щастя  відспівала.
Минулий  шарм  здається  ілюзорним
в  фіналі  листопада,  де  над  чорним,
мов  обгорілим,  лісом  і  кущами
сумує  небо  сірими  дощами.
Короткі  дні  як  листя  за  водою
женуть  у  незворотність  чередою
вітри  різкі,  підступні.  Повні  сили,
Царицю  роздягали  й  голосили  –
співали  серенади,  віртуози  –
...  та  в  співі  тім  –  скорбота  лакримози.

Отямившись  від  марева  омани,
обшарпана,  ховається  в  тумани,
щоб  непомітно  з  ними  розчинитись...
А  через  рік  як  Фенікс  відродитись,
вдягнувши  королівські  пишні  шати.
Знов  буде  в  одах  і  піснях  звучати
осанна,  бо  ж  краса  її    –  велична.
Ти,  Осене,  –  космічна  гостя  –  вічна.

                                     22.11.2017  р.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761859
дата надходження 23.11.2017
дата закладки 23.11.2017


Галина_Литовченко

Вишивальниці

                           
                             Світлій  пам’яті  Героя  України
                             кримської  вишивальниці,  
                             уродженої  лубенки  Віри  Роїк
                           (25.04.1911-  03.10.2010)

На  ллянім  полотні  повсідались  півні
із  лубенських  ранкових  тинів.
Сипле  жайворон  спів  і  з-під  голки  –  пісні
милих  серцю  полтавських  ланів.

Барви  заполочі  –  генофонду  ключі
у  мотивах  святих  рушників.
А  мережкою  стежка  -  як  промінь  свічі,
наче  плин  пережитих  років.  

Візерунками  ліг  кольоровий  моріг
під  шовкову  заквітчану  гладь.
І  нагадує  вишня  в  весняній  порі:
рідну  землю  ніколи  не  зрадь.

Не  схибнулась,  не  зрадила,  не  відійшла  –  
край  прославила  свій  на  віки.
Із  колодязя  світла,  любові  й  тепла
вишивáні  зійшли  рушники.
21.11.2017
(Фото  з  виставки  робіт  Віри  Роїк  в  Сімферополі)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761839
дата надходження 23.11.2017
дата закладки 23.11.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щоб тебе вберегти…

Щоб  тебе  вберегти,  я  сама  замерзаю  як  сніг
І  сльозою  пливу  від  холодних  твоїх  берегів.
Сніг  так  біло  мовчить  у  обіймах  асфальтних  доріг,
Серед  натовпу  знов  мою  душу  любов'ю  зігрів...

І  вона  ожила,  мов  весняний,  грайливий  струмок,
В  переливах  дзвінких,  веселкових  весни  кольорів.
Перевтомлене  серце  докраю  мрійливих  думок,
Вітер  взяв  і  поніс  ті  думки  до  далеких  морів...

Серце  б'ється  шаленно  і  вирватись  хоче  з  грудей,
Заспокійся  прошу  і  мелодію  ніжну  зіграй.
Хай    полине  вона  наче  казка,  туди  до  людей,
Де  кохання  палке,  там  душі  переповнений  рай...

Почуття  що  в  думках,  змалювала  коханням  сюжет,
І  тобі  через  сон  віддала  всі  палкі  почуття.
В  ніч  зимову  мороз  намалює  для  мене  букет,
Доторкнуся  до  нього  і  буду  щасливою  я...






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761684
дата надходження 22.11.2017
дата закладки 22.11.2017


Леся Утриско

Міняється все і навіть погода.

Міняється   все  і  навіть  погода,
Проходить  усе  -  образа,  незгода,  
Так  зітканий  світ-  з  добра  та  облуди,  
Інакше  не  жили  б  у  ньому  вже  люди.  

Хтось  вірить  у  краще,  а  хтось  і  не  хоче,  
Хтось  любить  душею,  а  інший  регоче,  
Принижений  хтось-  за  правду  болючу,  
А  хтось  сипле  сіль  на  рану  пекучу.

Комусь-  ніби  з  гуся  водиця  студена,  
А  комусь  у  спину  образа  печена,  
Так  зітканий  світ-  з  добра  та  облуди,  
Інакше  не  жили  б  у  ньому  вже  люди.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761659
дата надходження 22.11.2017
дата закладки 22.11.2017


Ганна Верес

Три дороги

Розлилися  води      
на  три  броди
І  блищать  вони,    
мов  серебро,
Для  мого  народу    –    
три  дороги,
 Волю  щоб  здобути    
і  добро.

Перша  з  них  –  важка,  
 полита  кров’ю,
Де  загине  наш  
 найкращий  цвіт,
Виткана  великою    
любов’ю,
Нею  йшов  до  Правди  
 цілий  світ.

Другий  шлях  –  змиритися  
 із  болем,
Крим  віддавши,  тихо  
 «здать»  Донбас,
Та  чи  зможем  бути    
ми  собою,
Внуки  наші  як    
оцінять  нас?

Третій  шлях  –  віддатися  
 Росії,
Мову  проміняти  
 на  «язык»,
Не  для  нас  поля    
свої  засіять,
І  Москви  боятись,  
 як  грози.

Розлилися  води    
на  три  броди  .
І  блищать  вони,  
 мов  серебро…
Час  твій  роковий    
настав,  народе:
Зняти  назавжди      
раба  тавро.
16.05.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761641
дата надходження 22.11.2017
дата закладки 22.11.2017


Леся Утриско

Стоїш на варті всіх віків.

Стоїш  на  варті  всіх  віків,  
На  варті  всіх  народів,  
Для  мого  Краю  не  хотів  
Таких,  смертельних  сходів.

У  крові  зрошених  пшениць,
В  сльозах-  жита  проросші,
Життя  заснуло  горілиць,  
Панує  зло  та  гроші.

Зібралось  військо,  на  чолі,
З  тобою,  Михаїле!
Моліть  у  Господа  добра-
На  вас,  уся  надія.  

Летять  молитви  до  небес,
Сьогодні  й  повсякденно,  
Дай  Боже,  би  народ  воскрес,
Не  згинув  безіменно.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761501
дата надходження 21.11.2017
дата закладки 21.11.2017


Ганна Верес

Спогад про голод

Життя    свого    перегорну
Пожовклу  непросту    сторінку,
В    далекі    спогади    пірну
І    згадую    черству    скоринку
Від    хліба    чорного,    як    ніч,
А    поряд    з    ним    –    ще    смерть    і    голод,
Як    демон    тих    важких    сторіч,
Після    якого    глухо    й    голо
І    неба    крик    (воно    ж    німе)…
Забути    це    й  йому    несила:
Господар    з    голоду    умер,
Нещасна    мати…    з’їла    сина…
Із    розумом    вона    таки,
Все    ж    розпрощалася,    небога.
Не  пробача  земля  таким,
Тож    прожила    вона    недовго.

Лишилось    мало    тепер    нас,
Хто    знав    оту    лиху    годину.
Тепер,    звичайно,    інший    час    –
Не    знають    голоду    родини.
В    них    інші    й    спогади,    не    ті,
Що    маєм      ми,    вже  літні  люди.
Хай    же    ніколи    у    житті
Таких    страшних    подій    не    буде!


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761463
дата надходження 21.11.2017
дата закладки 21.11.2017


Ганна Верес

Я вірю

Бентежить  душу  знову  листопад
З  дощами,  морозцями  і  туманом…  
Мій  знов  народ  за  Правду  виступа,
Бо  надто  ситий  черговим  обманом.

Він  знає:  шлях  до  Правди  надважкий
Й  ціна  висока  українській  волі,
Але  ж  не  ті  при  владі  ватажки:
Їх  України  не  хвилює  доля.

Стомивсь  народ  і  від  АТО-війни  –
Синівські  душі  рай  заполонили,
Коли  спиняли  ворога  вони.
Та  вільні  наш  Дніпро  і  полонини.

Я  вірю  в  те,  що  вистоїть  народ,
Що  розірве  байдужості  кайдани,
І  зрозуміє:  тільки    патріот
Тримати  має  булаву  гетьмана.
17.11.2017


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761460
дата надходження 21.11.2017
дата закладки 21.11.2017


Ганна Верес

Осіння елегія

Доспало  літо  не  в  траві  –
В  отав  покосах.
Несміло  вересень  привів
Нам  ранню  осінь…
І  обізвались  небеса
Криком  лелечим,
А  клену  з  золота  краса
Накрила  плечі.  

Дощами  скупані  луги,
Жовто-зелені,
Отави,  складені  в  стоги.
Без  листя  клени.
Ослабла  змучена  трава
У  сивих  росах,
А  осінь  землю  засіва
Й  холоду  просить.  
10.03.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761291
дата надходження 20.11.2017
дата закладки 20.11.2017


Ганна Верес

Закружляло листя в хороводі

Закружляло  листя  в  хороводі  –  
Вітер  і  зривав  його,  й  трусив  –
Падало  на  землю  і  у  воду…
Сивий  дощ  із  неба  моросив.

Занедужала  трава,  зігнулась,
Не  раділа  холоду  й  воді.
Тихий  легіт  літа  не  забула…
Без  тепла  навколо  світ  збіднів.

І  хоч  до  весни  ще  так  далеко,
Упадуть  на  листячко  сніги,
Та  тепло  повернуть  нам  лелеки,
Все  зазеленіє  навкруги.
8.10.2015.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761289
дата надходження 20.11.2017
дата закладки 20.11.2017


Ганна Верес

Вчетверте ліг на землю листопад


Знов  пам’ять  людям  осінь  напина,

Що  ж  відбулось  насправді  на  Майдані,

Й  чому  нав’язана  Росією  війна,

Й  якими  ми  були  ще  донедавна?


Вчетверте  ліг  на  землю  листопад,

Водиці  із  Дніпра  втекло  немало,

Донецьке  небо  рве  не  зорепад  –

Російські  «Гради»  нам  життя  ламають.  


І  болем  обзиваються  серця,

Чи  не  даремно  Сотня*  піднялася?

Чом  революція  не  мала  ця  кінця

Й  чом  кровію  народною  впилася?


По  душах  вона  скрепером  пройшлась,

Шматуючи  країну  і  родини…

Системі  чом  не  дано  відкоша?

Чи  краще  стало  жить  простій  людині?


Коли  ж  на  історичних  терезах

Ми  зважимо  усі  і  «за»  і  «проти»,

То  зрозумієм:  то  була  гроза,

Що  розбудила  душі  патріотам.


Відтак,  назад  не  буде  вороття,

Бо  не  спинити  України  лету.

Такі  закони  нашого  буття,

Не  буде  вже  майданів  і  наметів,


Народна  хвиля  буде,  всіх  змете,

Навіть  старі  у  попелі  руїни,

Й  земля,  вдихнувши  волі,  розцвіте,

Земля,  ім’я  якої  –  Україна!
18.11.2017.

*  Небесна  сотня.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760978
дата надходження 18.11.2017
дата закладки 20.11.2017


Ганна Верес

Лежить скалічена земля


Лежить  скалічена  земля

Під  небом  сірим.

У  бандократів  із  Кремля

Все  під  прицілом.

Летить  не  м’яч  –  важкий  снаряд,

Дітей  вбиває.

Дерева,  школи  –  все  підряд  

В  ранах,  кривавих.


І  стогне  змучена  земля:

«Буде  допоки?»

Росія  ж,  наче  та  змія,

Украла  спокій.

І  плаче  чорний  листопад,

Сльозою  росить.

Температурний  перепад

Людей  морозить.



Живе  надією  земля

На  перемогу.

Наш  стяг  на  сонечку  злиняв,

Не  жде  підмоги,

Бо    власні  рани  тільки  нам

Болять  сильніше.

Я  знаю:  скінчиться  війна…

Хоча  б  скоріше!
10.11.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760979
дата надходження 18.11.2017
дата закладки 20.11.2017


Ганна Верес

На цих позиціях стою

Не  визнаю  я  у  житті  напівбогів,
Напівзвірів  не  визнаю  й  напівборгів,
Напівненависть,  а  також  –  напівлюбов,
Бо  не  поділиш  половину  на  обох.
Адже  любов  є  у  природі  лиш  одна,
Дві  половинки  її  п’ють  і  всю  до  дна.
Не  визнаю  я  також  і  напівлюдей,
Напіврозлук,  напіврічок,  напівідей,
Не  визнаю  і  напівзрад,  й  напівжінок  –
Не  зодягають  для  вінчання  піввінок.
I  напiвзамiж  -  то  дурниця,  саме  так.
А  хто  це  робить  -  напiвдурень  той,  тупак.

Я  визнаю  ідею,  цінну,  різний  борг,
І  те,  що  світом  нашим  править  тільки  Бог,
Ненависть,  звіра  визнаю  і  жінку  теж,
Й  любов,  одну  лише  на  двох,  але  без  меж.
І  шлюб,  двополий,  традиційний,  визнаю  –
На  цих  позиціях  стояла  і  стою.
14.11.2013.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761181
дата надходження 19.11.2017
дата закладки 20.11.2017


Ганна Верес

Осінь пливе понад краєм

Осінь    пливе    понад    краєм
За    журавлиним    ключем,
Роси,    мов    дивні    корали,
Після    вологих    ночей.

Заткані    озиминою
Зазеленіли    поля,
Ліс,    сіро-жовтий,    –    стіною,
Погляд    манив    іздаля.

Золотом    квітнуть    діброви,
Марево    пада    згори,
Мокре,    густе,    сивоброве.
Осені    то    кольори.
17.10.2014.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761177
дата надходження 19.11.2017
дата закладки 20.11.2017


dovgiy

ЧОМ ЗАЖУРИВСЯ ОРЛЕ СИВИЙ

Чом  зажурився,  орле  сивий,
Чом  не  у  небі  суть  твоя?
Вітри  віднесли  в  синій  вирій
Тужливі  крики  журавля.

А  пір’я  рве  холодний  вітер,
Січуть  дощі  твоє  крило.
Здобич:  чи  зайця,чи  лисицю
У  дикі  нетрі  завело.

Сидиш  заклякло  на  гілляці
І  тільки  мрієш  про  обід.
Прийдеться  крилам  дати  працю,
Попри  негоду  –  у  політ!

Злетів  орел  і  озирнувся:
Закрита  хмарами  обшир
І  над  Карпатами,  над  Руссю,
Над  Галиччю,  -  панує  вир.

Уздовж  усього  Подніпров’я
Висить  дощів  густий  сувій.
Ще  бачить    з  неба  сивий  орлик
На  сході  димовий  завій.
   
 Де    степ  розлогий,  степ  широкий,
Де  терикони  ще  димлять,
Зринає  раптом  бій  жорстокий,
Стогне  від  вибухів  земля.

Житло  знівечене,  побите,
Заводи  теж  розбиті  вщент!
Що  будувалось  на  століття,
Зруйновано  в  один  момент.

Під  машкарою  гум  конвоїв,
Налізла  наволоч  біди…
Часом  не  знав  російський  воїн,
Чому  потрапив  він  сюди.

Шляху  назад  йому  немає.
Хіба  що  в  цинковій  труні.
Тож  в  землю  тисячі  лягають
В  неоголошеній  війні.

Та  є  також  свідомі  вбивці.
Ґвалтівники,    звір’я,  кати!
Це  їм  кремлівські  кровопивці
Готові  щедро  заплатить,

Аби  у  нас  одні  руїни
Та  кладовища  вшир  росли,
Щоб  ми  у  рідній  Україні
Завжди  чужинцями  були.

Як  виплодила  річка  Волга
Таких  заклятих  ворогів?!
Дніпро  дружив  із  нею  довго
Єднанням  братніх  берегів.

Хоч  те  єднання  кривобоким
Та  покаліченим  було.
Бо  не  на  щастя,  не  на  користь
Народу  нашому  пішло.

Зросійщені,  в  багні  розбрату,
З  тавром  продажного  хохла…
Дивились  в  хижу  пащу  «брату»
Москва  ж  бо  –  «істини»  рекла…

Рече  і  зараз…  всьому  світу
У  вуха  пхається  брехня
Про  святість  руської  еліти,
Про  обраність  божків  Кремля.

А  сам  народ?  Його  немає.
Є  тільки  ті,  хто  там  живе.
Душа  народу  лиш  дрімає
Не  чує,  як  свобода  зве.

Тих,  хто  будив,  або  убито,
Або  закрито  в  каземат.
Лояльним  –  гроші  і  корито
І  в  нагородах  –  повний  блат.

Ох,  орле,  орле!  Брате  смілий!
Дай  Бог!  -  тобі  своє  знайти!
Дай  Боже  й  нам  у  цій  країні
До  Перемог  своїх  дійти!

18.11.2017







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761151
дата надходження 19.11.2017
дата закладки 20.11.2017


Леся Утриско

Не зрікайся.

Не  зрікайся  нас,  Боже,  молю!
Знаю-  грішні,  у  цьому  й  провина,
Всі  дороги  благанням  встелю,  
Навернися!-  бо  гине  дитина.  
Вчуй  молитву  та  сповідь  мою,
Хоч  не  варта  Твойого  проміння,
Не  зрічуся  Тебе...  не  зрічу-  
Віру  й  правду-  в  них  наше  спасіння.
Свого  ближнього,  Боже,  прощу,
Як  прощаєш  роз'ятрені  рани,
Тілом  й  кров'ю  себе  причащу,
Дай,  хай  син  повертає  до  мами.  
Отче  наш!  Заступися  з  небес,  
За  життя  та  невинне  творіння,
Ти,  із  мертвих,  для  грішних  воскрес,
Хай  воскреснуть  нові  покоління.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760970
дата надходження 18.11.2017
дата закладки 20.11.2017


Валентина Малая

ПРО ЗИМУ І ЗИМОВІ СВЯТА ДІТЯМ ( додатковий матеріал для проведення зимових свят)

******************************
@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@

[b]Ой  зимо-зимонько![/b]

 Ой  зимо-зимонько,  білая,..  мо-роз...  
Довго  чи  коротко,а  на  твоїх  до-ро-гах  
Ой,  серце  дІвчини  ти  не  за-мо-розь!
 Ой,зи-мо-зимонько,та  не  морозь  так  довго!...  
Зи-мо-зима!Насип  багато  снігу!!!  
І  дітям  дай  ...награтись  досхочу!
 Зи-мо-зима!Даруй  їм  купу  сміху!!!  
Зи-мо-зима!Не  треба  нам  дощу!
 зи-мо-зима!зи-мо-зима!  
Ой  зимо-зимонько,  білая,..  мо-роз...
 Довго  чи  коротко,а  на  твоїх  до-ро-гах...  
Ой,  серце  хлопця...ти  не  за-мо-розь!  
Ой,зи-мо-зимонько,та  не  морозь  так  довго!...  
Зимо-зимА!Насип  багато  снігу!!!  
І  дітям  дай  награтись  досхочу!!!  
Зи-мо-зимА!Даруй  їм  купу  сміху!!!  
Зи-мо-зимА!Не  треба  нам  дощу!  
зи-мо-зимА!зимо-зимА!  
Зи-мо-зима!Насип  багато  снігу!  
І  дітям  дай  награтись  досхочу!  
Зи-мо-зимА!Даруй  їм  купу  сміху!  
Зи-мо-зимА!Не  треба  нам  дощу!
 зи-мо-зимА!зи-мо-зимА!  02.12.2015р.  
***
[b]Ой  холодна  й  лютая  Зимонька-зима!![/b]

 Ой  холодна  й  лютая  Зимонька-зима!!
 Не  пуска  на  вулицю,вдома  всіх  трима!
 В  хаті  лиш  ялиночка  світить,зігріва!  
Де  ж  поділись,зимонько,  справжнії  дивА?
 Подарунки  з  лісу  нам  Дід  Мороз  привіз  
Печива  й  цукерочок  цілий-цілий  віз,
 Пісеньку  про  зимоньку  заспіваю  я,  
Хай  будЕ  веселою  вся  моя  сім'я!!  
У  вікно  дивлюся  я  на  лапатий  сніг!  
Не  дає  нам  Зимонька  вийти  на  поріг!  
І  не  видно  пташечок,холодно  усім!
 Розкажу  я  казку  теплу  родичам  своїм!  
Ой  холодна  й  лютая  Зимонька-зима!!  
Не  пуска  на  вулицю,вдома  всіх  трима!  
В  хаті  лиш  ялиночка  світить,зігріва!
 Де  ж  Різдвянії  поділись  справжнії  дивА?
 09.01.2015р.,
***
[b]ЛИСТ  ДІДУ  МОРОЗУ[/b]

 Здрастуй,Діду  наш  Мороз!  Борода  із  вати!!!  
Подарунки  ти  приніс  ?Дідусю  бородатий!  
Україні-мир,свободу!  Радість  -нашому  народу!  
Дітям-  печиво  й  варення,а    дорослим-сік  й  печення!
Старикам-здоров*я  віз!  Умоляю,Дід  Мороз!
Татові  супер-  зарплату!  Мамі-  фрукти,ті    гранати!  
А  сестрі-  відеоплеєр...Ти  ж  чарівний,добрий  геній!
Мені-  малесенький  айфон,хворим-грошей  мілліон.  
Сиротам-  знайди  притулок,  Маму,тата  й  порятунок...
 Всіх  людей  ти  помири,  заспокій,розвесели!  
Дай  побільше  Сонця  нам!  Настрій  вранку  і  бальзам!  
Силу    духу,силу  м*язам,  прибери    всі  негаразди!!
Все  налагодь    на  планеті,  Просять  і  дорослі  й  діти  !
 Милий  ,Дідусю  Мороз!  Борода  із  вати!!!
Подарунки  ти  приніс  ?Дідусю  бородатий!  
09.12.2015г.  
***
[b]Ой,  Морозе-морозець!!![/b]

 Ой,Морозе-морозець!  Ти  як  хлопець  -молодець!  
То  прийшов  і  всіх  злякав!  На  подвір'я  не  пускав!
То  утік  ,прийшов  дощем!  Під  вікном  і  під  кущем!  
Наробив  брудних  калюж  Повернись  до  нас  же...Ну  ж-бо!!  
Дітям  хочеться  розваг  І  зимових  рівноваг!!!
 Снігу,снігу  нам  насип!!  Он  Оленка  і  Пилип...  
На  балконі  з  саночками  Стриб  та  стриб...  стриб  та  стриб...
А  красунечко,Зима!  Тебе  теж  чогось  нема...  
Де  ти,біла,забарилась??  Чи  у  лісі  заблудилась??  
Ми  чекаєм  вас  обох!!  Не  забудьте  свій  посох!!
 І  засипте  нас  снігам́и!  І  здивуйте  нас  дивами!  
Щоби  діти  накатались,  І  у  сніжки  щоб  награлись!
 Не  роби  більше  калюж!  Повернись  до  нас  же!Ну  ж-бо!!!  
***
[b]Загубилась  зима  десь  у  місті…[/b]

 Загубилась  зима  десь  у  місті…  
Не  чарівна  вона,а  двоїста.  
Не  мете,не  свистить  і  не  стеле!
 І  дитяче  життя  не  веселе…  
Чи  заснула  вона  ненароком?  
До  нового  зимового  строку??  
Чи  замкнув  її  хтось  під  замок?  
Й  наказав  дуже  строго  :  «Замовкни!»
 Де  засніжені  зимнії  міхи  
Для  дитячої  гри  і  для  втіхи??  
Де  сніжинок  безмежна  краса??  
Чи  образились  «мо»  небеса??  
Загубилась  зима  десь  у  місті…
 Не  чарівна  вона,а  двоїста.  
Не  мете,не  свистить  і  не  стеле!
 І  дитяче  життя  не  веселе…  
04.02.2016р.
***
[b]Що  ж  це,  мамо,  за  зима?[/b]

 Вийшла  Оля  на  поріг  -Мамо,мамо,  а  де  ж  сніг??  
Чом  наш  песик  не  стеріг?  Й  заховався,  й  сам  забіг?!  
Де  ж  той  сніг?Та  де  ж  той  сніг??
 -Що  ж  це,мамо,за  зима?  Снігу  білого  –  нема!!  
А  дорослі  всі  байдужі…  Хіба  можна  по  калюжах  
На  санках  і  ковзанах?
 Ти  скажи  куди  піти  Й  дітям  снігу  попросити
 Щоб  з  небес,із  висоти  Сніг  пішов  на  радість  дітям?  
Мама  Олі  так  сказала:  -Інші  діти  затримАли
 Африканці,австралійці  Нігерійці  чи  кубінці...
 Перший  раз  їм  повезло,  У  них  снігу  не  було.  
Треба,доню,почекати,  Зиму  нашу  пошукати.  
Ми  про  зиму  прочитаєм,  Намалюєм,заспіваєм.
 А  вона  почує  нас!  Та  й  повернеться  до  нас!!  
04.02.2016р.
***  
[b]В  Новий  рік  чекаю  чуда[/b]

 В  Новий  рік  чекаю  чуда!  Я  слухняненькою  буду!
 Бо  все  бачить  Дід  Мороз,  правда-правда  і  всерйоз!
 Лист  з  бабусею  пишу,  подаруночки  прошу:
 Мамі-  посмішок  багато,  таткові-  круту  зарплату!  
Дідусю  дай  окуляри,  а  бабусенькам-доляри!  
Затишок  й  Любов  родині  й  мир  усім  назавжди  й  нині!  
В  Новий  рік  чекаю  чуда!  Я  слухняненькою  буду!
 Бо  все  бачить  Дід  Мороз,  правда-правда  і  всерйоз!  
Нагодуй  усіх  голодних,  обігрій  також  холодних,  
Укріпи  здоров'я  люду  і  про  це  просити  буду!
 Знаю,чуєш  ти  маленьких,  Дід  Морозе,дорогенький!  
Снігу  також  я  прошу  і  дописую,спішу!  
Дуже  хочу  на  санчатах  з'їхать  хутко  із  гори,
 Насип  снігу  так  багато  для  всієї  дітвори!  
Ти  все  бачиш,дід  Морозе!,  правда-правда  і  всерйоз!
Я  слухняненькою  буду!  В  Новий  рік  чекаю  чуда!  
30.12.2016р.
***
[b]Кружляють  снiжинки[/b]

 Кружляють  снiжинки  ,мов  з  казки  прийшли  .  
Лiхтарик  роздмухує  їх  бiля  себе.  
З  тобою  стрибнули  ми  в  казку  зими.  
Казкова  феєрiя  ,люба,для  тебе.
 Милуймося  чарами  снiжного  танцю!  
Готуймо  санки  для  зимових  катань.
 О,Як  я  люблю  твої  нiжнi  рум'янцi!  
Снiжинки  на  шубці  твоїй,ось  поглянь!
 Кружляють  вони  ,мов  iз  казки  прийшли  .  
Лiхтарик  роздмухує  їх  бiля  себе.  
З  тобою  стрибнули  ми  в  казку  зими,
 Казкова  феєрiя  ,люба,для  тебе.  
02.12.2016р.
***  
[b]Як  ти  кажеш,  що  зими  у  вас  нема??[/b]

 Вчора  вранці  подзвонила  внучка,
 -  Валю,  де  твоя  любима  авторучка?
 В  тебе  є  на  вулиці  зима???  
Привезу  тобі  в  "кайобоцькє"  сама...
 А  у  нас  зима  вже  за  вікном...  
Й  на  балконі  ,і  у  парку  ,  й  за  селом...  
То  нічого,  снігу  що  нема...  
Намалюю  тобі  сніг  сама-сама!  
Подивись  ,замерзли  он  калюжі!
 Холодно  пташкам  ,дуже-дуже!
 Мене  мама  тепло-тепло  одягає.
 На  подвір'ї  ж  там  зима,вона  знає.  
І  каток  є  недалеко  біля  нас,
 Там  морозять  поле,просто  клас!  
То  нічого,що  в  приміщенні  каток!  
Там  зими  є  теж  -  такий  шматок!  
Ти  приїдь  до  мене,бабцю,на  каток!  
Покажу  зими  тобі  шматок!!
 На  подвір'ї  зиму  теж  я  покажу!  
І  про  неї  намалюю,розкажу!
 Як  ти  кажеш,що  зими  у  вас  нема??  
Привезу  тобі  в  "кайобоцькє"  сама!!  
На  подвір'ї  зиму  теж  я  покажу!
 І  про  неї  намалюю,розкажу!  
13.12.2015р.
***
[b]Сніжинка  впала  на  долоню…[/b]

 Сніжинка  впала  на  долоню,  Така  красива,чарівна́...  
А  біля  мене-  моя  доня,  Моя  красу́нечка  славна́!
 І  внуця  Єва  ра́да  снігу!  Радіє,бігає,пищить!
 Зима  всім  дітям  на  уті́ху!  Лапатий  сніг  летить,летить!!  
-Хто  ж  виліпив  оті  сніжинки,  Такі  красиві,чарівні???  
Це  мов  малесенькі  іскринки  Ачи  зоринки  мандрівні...  
А  потім  їх  збирає  в  ку́пу  І  з  неба  сипле  прям  на  нас!!  
Неначе  через  сито  кру́пу...  -Дивись,вони  танцюють  вальс...
 Дитя  маленьке  раде  снігу!!  Сміється,бігає,пищить!!  
Зима  всім  дітям  на  уті́ху!  Лапатий  сніг  летить,летить!!  
27.12.2015р.
***
[b]Дуже  зиму  я  люблю![/b]

 Дуже  зиму  я  люблю!  А  також  свою  сім'ю!  
Ми  проводимо  дозвілля  на  природі,на  подвір'ї!  
На  подвір'ї  сніг  лапатий,  не  пуска  дітей  до  хати!
 Білий  пух  неначе  вата,  Ой,як  весело  нам  грати!  
Буду  сніжки  я  кидати!  І  на  маму,і  на  тата!!!  
Бабу  зліпимо  в  дворі!  Як  же  весело  мені!!  
Я  дістану  ковзани!  Спробуй  мене  дожени!!  
Є  у  мене  і  санчата!!  Покатає  мене  тато!!  
Ми  милуємось  зимою,  Білой  казочкой  такою!  
Скатертина  на  землі  До  душі  тобі  й    мені!  
Ми  проводимо  дозвілля  на  природі,на  подвір'ї!  Д
уже  зиму  я  люблю!  А  ́також  свою  сім'ю!  
14.01.2016р.
***
[b]Взимку  тяжко  пташенятам![/b]

 Взимку  тяжко  пташенятам!  Вихователь  вчить  маляток.  
Не  у  всіх  є  тепла  хатка,  і  гніздечка,і  зернятка...  
Як  багато  пташок  гине...  Ой,тяжке  життя  пташине!
 Буду  я  їх  годувати,  І  попрошу  свого  тата:
 Побудуєм  теплу  хатку,  Будем  підсипать  зернятка,  
Стане  краще  пташенятам,  Й  гарна  справа  для  маляток!  
14.01.2016р.
***
[b]Ой,  дуже  біла-біла  Зима![/b]

Білі  сніжинки,біла  земля!
Біло  навколо,білі  поля  
Ой,дуже  біла-біла  Зима!  
Білою  казкою  нас  обійма!  
Білую  бабу  із  снігу  зліплю!
 На  білу  доріжку  стрибну  чи  ступлю.
Білими  снІжками  з  татком  я  граюсь.  
Ліплю  у  долонях  й  кидаю,стараюсь!  
Біла  ялинка,білий  поріг,  
Від  білого  снігу  не  видно  доріг!  
Та  усе  біле  на  сонці  блистить  
Яка  ж  це  прекрасна  зимовая  мить!  
22.01.2016р.
***
[b]Новий  рiк  крокуе  по  планетi[/b]

 Новий  рік  крокує  по  планеті,  
І  життя  тече,вирує,скаче...  
Дід  Мороз  з  Снігуркою  в  кареті  
Думають  ,ЯК  вирішать  задачу...  
Як  серця  зцілити  всі  від  спраги,  
Як  підняти  Україну  від  виснаги?  
Як  зробити  настрій  всім  чудовим,
 Рік  ,що  йде,най  завжди  буде  нОвим,
Дід  Мороз-  розвозить  подарунки.  
На  шибках  малює  візерунки!  
Ельфи,феї,гноми,чарівниці  -  
Думають,кому  й  що  пригодиться.  
Їх  чекають  і  дорослі  й  діти,  
Особливо  ті,що  із  реклами....  
Їм  найбільше  хочеться  радіти,  
Бо  немає  поруч  з  ними  мами...
Всі  чекають  знов  якогось  чуда,  
Вірять,що  життя  їх  стане  путнє,  
Думають,ЩО  краще  ЗАВТРА  буде...  
Хтось  щасливим  зробить  їх  майбутнє...  
Як  зробити  світ  увесь  щасливим??  
Чи  просить  про  це  небесні  сили?  
-ОТЧЕ  НАШ,ВЕЛИКИЙ,СИЛЬНИЙ,МИЛИЙ!  
ДАЙ  УСІМ  УСЕ,що  захотіли.  
Новий  рік  крокує  по  планеті,  
І  життя  тече,вирує,скаче...  
Дід  Мороз  з  Снігуркою  в  кареті  
Думають  ,ЯК  вирішать  задачу...  
Як  серця  зцілити  всі  від  спраги,-  
Як  підняти  Україну  від  виснаги??  
Як  зробити  настрій  всім  чудовим,  
Рік  ,що  йде,най  буде  завжди  нОвим!  
2012р.  
***
[b]З  наступаючим  Новим  роком!!
 (побажання  друзям)[/b]

 З  Новим  роком!З  Новим  щастям!
 Всім  навкруги  подаруйте  Любов!  
В  Новому  році  нехай  усе  вдасться!  
Не  наламайте  в  дорозі  дров!!!  
Життя  розмаїте!чекаймо  всі  чуда!  
Доля  хай  буде  люб'язною!Так!  
Миру  й  Любові  бажаю  всім  людям!
 Най  бУде  щасливим  багатий  й  бідняк!  
Цілуйтесь!Радійте  !Керуйте!!  Малюйте!
 Божеволійте!Мрійте!І  Бога  моліть!  
Смійтесь!Любіть!Веселіться!Танцюйте!  
Дружіть!Насолоджуйтесь  і  просто  живіть!  
В  Новому  році  нехай  усе  вдасться!
 Не  наламайте  в  дорозі  дров!!!  
З  Новим  роком!З  Новим  щастям!  
Всім  навкруги  подаруйте  Любов!  
01.01.2014р.
***
[b]Я  прошу  у  Миколая…[/b]

 Я  прошу  у  Миколая...  
Забери  того  бабая,  що  діток  усіх  лякає,  
Він,мабуть,зовсІм  не  знає,  Що  дітЯм  потрібен  ТИ,  
Й  Дід  Мороз  без  бороди!  
Миколайчику,прийди,  Всіх  дітей  розвесели!  
Не  забудь  про  подарунки!  
Про  смішинки-веселунки!  Про  утіхи  не  забудь!
 Помири  кого-небудь!
 І  згадай  про  Україну!  Нехай  пісня  всюди  лине!
 А  не  гіркота  війни!!!  Край  наш  рідний  борони!  
Щоб  кругом  у  цілім  світі!  Всі  були  щасливі  діти!  
18.12.2015р.  
***
[b]Знаю,  всі  чекають  свята![/b]

 Знаю,всі  чекають  свята!
Я  Дід  Мороз-  блаженний!  
За  спиною  цілий  міх  ,важкий,здоровенний!
Я  несу  для  України  мир,  благополуччя!  
Буде  рік  новий  веселим,щасливим,везучим!  
Я  осиплю  серпантином  щастя  і  добра  
Ваших  рідних,друзів,близьких!Лови,дітвора!  
А  даруночків  для  дІток  -  цілая  гора!!!  
Сміх,веселощі  та  ігри  ,кі-но-ка-ме-ра!!!  
Ворогів  задую  снігом,  кригою  скую!!  
Напущу  на  них  я  хуґу,та  козацькую!!  
Заморозю  і  накрию  вічною  зимой!!!  
Щоби  думали  ,що  роблять  !Своєй  головой!  
Напишу  я  їм  на  лобі:"  Затям  ,московит!!  
Якщо  сунеш  свого  носа,-будеш  ти  "убит"!!!  
Був  колись  ти  братом  нашим,мабуть,ти  брехав!  
Весь  свій  розум  ти  слов'янський  у  пекло  запхав!  
Новий  рік  вже  на  порозі!Проснись!Пробудись!  
З  усіма,кого  обидив,швидко  помирись!!  
Відроди  свій  дух  слов'янський,згадай,хто  ти  є!  
І  спасай  себе  від  згину  й  житіє  своє!!!  
Знаю,всі  чекають  свята!Я  Дід  Мороз-  блаженний!  
За  спиною  цілий  міх  ,важкий,здоровенний!  
Я  несу  для  України  мир,  благополуччя!  
Буде  рік  новий  веселим,щасливим,везучим!  
22.12.2015р.
***  
[b]ЩЕдрик  -  щЕдрик![/b]

ЩЕдрик  -  щЕдрик!  Дайте  вареник!  
Кільце  ковбаски!Бубликів  в'язку!
І  відріжте  нам  ...  сальця!  
Щедрість  ваша  -  вам  до  лиця!  
А  ми  добре  пощедруємо!
 Поспіваємо!Поколядуємо!  
На  щастя!  На  здоров'я!  
На  старИй  Новий  рік!  
Хай  буде  краще  ,ніж  торік!  
Годі  ж  вам-годі!Спати  й  куняти!  
Відчиняйте  швидше  двері!  
Будем  щедрувати!!  
Хай  господар  ,наче  сокіл,  
Господиня  наче  квітка!  
Будем  прославляти!!!  
А  ми  добре  пощедруємо!
 Поспіваємо!Поколядуємо!  
На  щастя!  На  здоров'я!
 На  старИй  Новий  рік!  
Хай  буде  краще  ,ніж  торік!  
13.01.2015
***
[b]Щасливого  Нового  року  і  Щасливого  Різдва![/b]

Щасливого  Нового  року  і  Щасливого  Різдва!  
Дай,БОГ,благословення!  Батькам  і  дітям,і  онукам,..ВСІМ!  
Хай  почуття  отримають  новеє  ймення!  
Хай  повниться  Добром  й  Любов'ю  кожен  дім!  
Щасливого  Нового  року  і  Різдва,  родино,мої  рідні!  
Най  зірка  щастя  в  серці  запала  у  вас!  
А  доля  і  життя  хай  будуть  плідні!!  
І  вогничок  Любові  щоби  не  загас!  
Щасливого  Нового  року  і  Різдва!  
Дай,БОГ,благословення!  
Батькам  і  дітям,і  онукам,..ВСІМ!  
Хай  почуття  отримають  новеє  ймення!  
Хай  повниться  Добром  й  Любов'ю  кожен  дім!  
Щасливого  Нового  року  і  Різдва!  
07.01.2015р.
***
[b]Ой,  яка  святкова  мить![/b]

 Ой,яка  ялинка  в  нас!!!  Скільки  сяє  там  прикрас!!  
Срібний  дощик  так  блищить!  Ой,яка  святкова  мить!
 Кульки  сяють  і  вогні!  Посміхаються  мені!!  
Зайчики  ,сніговики,  Білочки,лісовики,  
Їжачки  і  гномики,  Дзвоники  і  коники!!  
І  снігуронька  стоїть!  Ой,яка  святкова  мить!!  
Ой,яка  ялинка  в  нас!!!  Скільки  сяє  там  прикрас!!  
Срібний  дощик  так  блищить!  Ой,яка  святкова  мить!  
26.12.2015
***
[b]Під  Новий  рік  задумаєм  бажання!![/b]

 Під  Новий  рік  задумаєм  бажання!!  
Хай  він    усім  удачу  принесе!!!  
І  подарує  Мир,Благополуччя  і  Кохання!  
І  кожного  із  нас  від  темряви  спасе!  
Хай  щастя  принесе  лелека  в  дім!  
А  недруги  забудуть  всі  образи...  
Хай  у  душі  у  нас  не  буде  зим!!!
 Втішають  президентськії  укази!!  
Хай  казка  й  чудо  прийдуть  до  дітей!
 А  воїни  ...повернуться  додому!!!  
А  Рада  повернеться  до  люде́́й!!
 Нехай  обходять  негаразди  і  "Содоми"!
Під  Новий  рік  задумаєм  бажання!!  
Хай  всіх  людей  він  сильно  не  трясе!!  
І  подарує  Мир,Благополуччя  і  Кохання!  
Хай  Новий  рік  усім  удачу  принесе!!!  
30.12.2015р.  
***
[b]ЗИМОВИЙ  РАНОК[/b]

Зимовий  ранок  й  іній  на  вікні.
Ступаю  в  зиму  красну  і  чарівную.
І  миготять  зірки  тобі  й  мені,
Милуймось  сніговою  королівною!

А  за  вікном  ще  трішки  й  -  Новий  рік,
Так  хочеться  й  чудесного  й  казкового.
А  час  летить  ,летить  за  роком-вік.
 Готуємось    й  чекаєм  чогось  нового.

Ялинка  в  хаті  блимає  й  сія.
чекають    діти  різних  подарунків,
Збереться  за  столом  уся  сім'я?
Щоб  закріпити  родові  стосунки.

Прошу  у  долі  щастя  усім  нам,
І  сміху  й  радості  по  самі    вінця!
І  мудрості,  і  дочкам  ,і  синам,
Й  здоров'я  й  миру  кожному  вкраїнцю!

А  за  вікном  ще  трішки  й  -  Новий  рік,
Так  хочеться  й  чудесного  й  казкового!
Най  буде  в  кожного  Добра  потік!
Любові  й  спілкування  загадкового!

Зимовий  ранок  й  іній  на  вікні.
Ступаю  в  зиму  красну  і  чарівную.
І  миготять  зірки  тобі  й  мені,
Милуймось  сніговою  королівною!

27.12.2016р.
***
[b]Добрий  вечір!Щедрий  вечір!
Добрим  людям  на  здоров'я!![/b]

Ой,пустіте,господарі,до  себе  у  хату!  
Ой,пустіте,ой,пустіте,будем  посівати!!  
Сієм,вієм,посіваєм!Щастя  й  радості  бажаєм!  
Добрий  вечір!Щедрий  вечір!
Добрим  людям  на  здоров'я!!  
Ой,пустіте,господарі,до  себе  у  хату!  
Ой,пустіте,ой,пустіте,будем  щедрувати!!  
Добрий  вечір!Щедрий  вечір!
Добрим  людям  на  здоров'я!!  
Щедрівочка  щедрувала,  для  вас  щастя  закликала!
 Мир,Любов  у  вашу  хату!Добро  посилала!  
Добрий  вечір!Щедрий  вечір!Добрим  людям  на  здоров'я!!  
Подивіться!  Ось-господар!Родини  вашої  володар!  
Пісню  гарну  заспіваймо!І  Родину  прославляймо!  
Добрий  вечір!Щедрий  вечір!Добрим  людям  на  здоров'я!!  
А  ось  гарна  господиня!Трудолюбка  ця  ґаздиня!  
Із  гостинцями  в  руках!І  рум'янцем  на  щоках!!  
Добрий  вечір!Щедрий  вечір!Добрим  людям  на  здоров'я!!  
Хай  ростуть  щасливі  діти!І  здорові  і  багаті!  
Веселиться  вам  й  радіти!Миру  вам  у  вашій  хаті!  
Добрий  вечір!Щедрий  вечір!Добрим  людям  на  здоров'я!!  
Вам  бажаєм  процвітання  і  достатку,і  кохання!  
Дружби,щастя  всій  родині!На  довгії  літа  й  нині!  
Добрий  вечір!Щедрий  вечір!Добрим  людям  на  здоров'я!!  
Живіть  гарно  і  завзято,  величезної  зарплати!  
Веселіться!Не  тужіть!!До  ста  років  вам  прожить!  
Добрий  вечір!Щедрий  вечір!Добрим  людям  на  здоров'я!!
 Коза  наша  погарцює,на  порозі  потупцює,  
Щоб  родило  і  велося,веселилось  і  моглося!  
Добрий  вечір!Щедрий  вечір!Добрим  людям  на  здоров'я!!  
А  наша  Маланка  по  вашій  хаті  поважно  походжає!!!
 Усім,хто  тут  присутній  ,щастя  й  радості  бажає!  
На  щастя  ,на  здоров'я,  на  Новий  рік!
Щоб  було  краще,ніж  торік!!
Міхоноша  наш  із  міхом,із  веселощами  й  сміхом!  
Міх  свій  радо  відкриваєм  і  гостинчиків  чекаєм!  
Добрий  вечір!Щедрий  вечір!Добрим  людям  на  здоров'я!!  
Добрий  вечір!Щедрий  вечір!Добрим  людям  на  здоров'я!!  
***
[b]ВОДОКРЕС!ВОДОКРЕС!!  ОСВЯТИ  ВОДИЦЮ!
 В  ВОДОЙМАХ  І  КРИНИЦЯХ![/b]

 ВОДОКРЕС!ВОДОКРЕС!!  ОСВЯТИ  ВОДИЦЮ!
 В  ВОДОЙМАХ  І  КРИНИЦЯХ!
 НАРІД  ВЕСЬ  БЛАГОСЛОВИ!!УКРІПИ!!ОЗДОРОВИ!!!!  
ЗАБЕРИ  ВСІ  НЕЧИСТОТИ!!НЕГАРАЗДИ!  і  ГИДОТИ!!  
БЛАГОСЛОВИ  І  ОЧИСТИ!  ЩОБ  МИ  БУЛИ  ЧИСТІ!!
 І  ХВОРОБИ  ЗАБЕРИ!!!ДАЙ  ЗДОРОВ’Я  НАМ  ЗГОРИ!!  
ЩОБ  МІЦНІЛИ  НАШІ  ЖИЛИ!ЩОБ  НІКОЛИ  НЕ  ТУЖИЛИ!  
ДАЙ  НАМ  СИЛЬНІЇ  ТІЛА!!ЩОБИ  ДОЛЯ  РОЗЦВІЛА!!!  
БЛАГОСЛОВИ  І  ОЧИСТИ!  ЩОБ  МИ  БУЛИ  ЧИСТІ!!
 ВОДОКРЕС!ВОДОКРЕС!!  ОСВЯТИ  ВОДИЦЮ!  
В  ВОДОЙМАХ  І  КРИНИЦЯХ!
 НАРІД  ВЕСЬ  БЛАГОСЛОВИ!!УКРІПИ!!ОЗДОРОВИ!!!!  
БЛАГОСЛОВИ  І  ОЧИСТИ!  ЩОБ  МИ  БУЛИ  ЧИСТІ!!  
ХАЙ  БУДЕ  ЗДОРОВИЙ  БАГАТИЙ  Й  БІДНЯК!!  
ВСІ  ЛЮДИ  НАВКОЛО,МОРЯК  І  ВОЯК!!!!  
ДАЙ  НАМ  ЗДОРОВ'Я  ПОВНІЇ  ВІНЦЯ!!!  
ОБЛИЙМО  ВОДОЮ  ВСЕ  ТІЛО  І  ЛИЦЯ!!!!
 ВОДОКРЕС!ВОДОКРЕС!!  ОСВЯТИ  ВОДИЦЮ!  
В  ВОДОЙМАХ  І  КРИНИЦЯХ!  
НАРІД  ВЕСЬ  БЛАГОСЛОВИ!!УКРІПИ!!ОЗДОРОВИ!!!!  
БЛАГОСЛОВИ  І  ОЧИСТИ!  ЩОБ  МИ  БУЛИ  ЧИСТІ!!  
13.01.2016р.  
***
[b]ДІД  МОРОЗ  НА  НАШІМ  СВЯТІ  [/b]
 /  правдива  історія  про  Новорічну  казку/

Сніжним  днем  і  через  ліс  Дід  Мороз  сюрпризи  ніс.
У  садочок  для  Марини,Єви,Лілі,Катерини  ,
для  Данила,для  Івана,Костика  і  для  Степана.
У  садочку,мабуть,свято?  Гірлянд,іграшок  багато.
Вірші  вивчили  хлоп’ята,танці  вивчили  дівчата.
Вихователька  на  свято  вірішила  готувати  
веселесенький  концерт  й  ігри  різні  на  десерт.

Перша  виступає  Єва  у  костюмі  королеви..
Наша  Єва  гарно  стала  й[b]  віршик  [/b]голосно  казала:  
-  Новий  Рік  іде  до  нас!Я  вітаю  усіх  вас!
Зичу  вам  здоров'я,щастя!І  запрошую  на  вальс!  
Всі  дівчаточка-сніжинки,мов  легесенькі  пушинки,
закружляли  круг  ялинки.
Далі  мовила  Маринка  у  костюмі  мандаринки:  

-  Білий-білий-білий  сніг!Випав  з  неба  на  поріг!
Раді  снігу  і  зайчата,і  білчата,і  малята!
Нумо  пісню  всі  співаймо!Дружно  всі  розпочинаймо!  

[b]Пісня  [/b]

Снігу-снігу-сніженьку!Постели  доріженьку!Від  хати  до  хати!
Новий  рік  стрічати!  Від  хати  до  хати!Новий  рік  стрічати!

 Далі  мовить  Катеринка  у  костюмі,так,сніжинки:  
-  Нам  ялинку  Дід  Мороз  з  лісу  вирубав,приніс
.Нарядили  ми  ялинку  цукерками,кульками,
гірляндами,бурульками.
Нумо  станем  дружно  в  коло!Дитсадочок,також  школа.
Хоровод  танцюймо,діти!Годі  на  стільцях  сидіти!

 [b]Хоровод[/b]  
Тра-та-та!Тра-та-та!В  нас  ялинка  не  проста!
сяють  вогники  красиві!Ой,яка  ж-то  красота!  
Сніг  іде!Сніг  іде!Дід  Мороз  й  снігурка  де?
Он  везуть  нам  подарунки,  і  коробки  ,і  пакунки!
 
Далі  мовить  наш  Іван,а  за  ним  Данил,Степан  
у  костюмах  лісових,в  масках  різних  і  смішних:  
-  Щойно  ми  всі  із  морозу,  і  зустріли  там  Мороза!
Відчиняйте  йому  двері!Сторож  наша  тьотя  Мері!
 Двері  тьотя  відчинила,дідуся  до  нас  впустила.  

[b]Д.М[/b]
.-  Йшов  я  довго  через  ліс,  подарунки  усім  ніс  
У  садочок  для  Марини,Єви,Лілі,Катерини  ,
для  Данила,для  Івана,Костика  і  для  Степана.
У  садочку,мабуть,свято?  Гірлянд,іграшок  багато.
 Вірші  вивчили  хлоп’ята?,танці  вивчили  дівчата?
Внучку  я  узяв  з  собою,щоб  погралася  з  юрбою.
Розгадайте  всі  загадки,милі  хлопчики  й  дівчатка!  

[b]Загадки  [/b]
1.Що  летить  неначе  пух  і  захоплюється  дух?
Що  рипить  в  нас  під  ногами,потім  розстає  краплями?  (сніг)
 2.Мчусь  на  чому  я  з  гори?Швидко-швидко,говори!
За  мотузку  я  тримаюсь  і  на  них  з  гори  спускаюсь?(сани)  
3.Хто  через  гай  і  через  ліс,подарунки  дітям  ніс?
Борода  і  довгі  вуса  і  його  я  не  боюся.(  Дід  Мороз)  
4.Вішають  на  неї  кульки,і  цукерки,і  бурульки.
Всіх  запрошують  у  коло,водять  хоровод  навколо?  (  ялинка)  
5.Хто  бажає  усім  щастя  краще-краще,ніж  торік,
Забува  старі  напасті.Ну,звичайно…(Новий  рік)
 
Далі  мовив  гучно  Костик  у  костюмі  формер  Ростик:    

-Діставай,Мороз,пакунки!Роздавай  нам  подарунки  
для  садочку:  для  Марини,Єви,Лілі,Катерини  ,
для  Данила,для  Івана,Костика  і  для  Степана.
У  садочку  ж  у  нас  свято!Не  один,не  два,не  три!  
І  готові  ми  до  гри!  

Далі  діти  дружно  грали,танцювали  і  співали.
Проводжали  рік  старий!Зустрічали  рік  новий.
Дід  Мороз  дістав  пакунки.Роздав  дітям  подарунки.
Побажав  всім  мирно  жити  й  тим,що  мають,дорожити.
Сів  із  внучкой  в  самохід  і  поїхав  через  лід.
І  у  школи,і  в  садки,  і  у  різнії  кутки.
Всім  повіз  він  подарунки  і  сюрпризи  у  пакунках.
З  усіма  дітьми  погрався  і  в  Лапландію  подався.
На  літак  свій  вони  сіли  і  на  північ  полетіли.  
Правда  це,ачи  це  казка  та  приблизилась  розв'язка.
Новий  рік  стрічати  треба.В  українців  є  потреба.
Пісні  й  віршики  вивчай.І  костюми  ший  ,і  маски.
Будуть  подарунки,знай!Новий  рік-  це  справжня  казка!!  
***
[b]ІШОВ  ЛІСОМ  МИКОЛАЙ  [/b]  /  казка  /

Скоро  казка  кажеться,вузлик  хай  розвяжеться!
За  лісами,за  морями,за  широкими  полями,
На  галявині  в  лісочку,На  зеленому  горбочку.
Стоїть  гарная  хатина  .Хлопець  там  живе  й  дівчина.
Влітку  поле  обробляють,сіють,садять,поливають.
Взимку  сторожують  ліс.Мають  те,що  Бог  приніс.
Як  приходить  рік  Новий,їдуть  в  ліс  вдвох  по  ялинку.
Люблять  також  рік  старий!Взимку  там  така  картинка!
Сніг  летить  неначе  пух,що  захоплюється  дух.
Скоро  казка  кажеться.Вузлик  хай  розв'яжеться  .
Ішов  лісом  Миколай.Говорю,мене  не  лай!
 І  зайшов  у  ту  хатину.Хлопець  спав  там  і  дівчина.
Подарунків  цілий  міх  їм  приніс  і  навіть  сміх.
Скатертину-самобранку,килимочок-літачок,
чобіточки-швидкоходи.І  чарівний  гамачок,
палицю  іще  казкову.І  обновки  гарні,нові.
Неведимку  капелюх  і  комп’ютер  для  тих  сплюх.
Пішов  далі  Миколай,говорю,мене  не  лай!
Скоро  казка  кажеться.Вузлик  хай  розв'яжеться.
Як  проснулись  рано  вранці,  хлопець  той  і  з  ним  дівчина  
Та  й  стрибать  в  веселім  танці!Чудес  повная  хатина!
Миколайчик  цілий  міх  їм  приніс  і  навіть  сміх.
 Скатертину-самобранку,килимочок-літачок,
чобіточки  -швидкоходи.І  чарівний  гамачок,
палицю  іще  казкову.І  обновки  гарні,нові.
Неведимку  капелюх  і  комп’ютер  для  тих  сплюх.
Стали  ще  дружніше  жити  ,діточок  своїх  учити.
І  чекати  Миколая!То  вже  казочка  друга---я!
***
Зима  зненацька  й  тихо  так  прийшла,  
Лиш  календар  про  неї  повідомив,  
Неначе  дівчинка  –сніжиночка  мала,  
З  якою  батько  ще  ні  з  ким  не  познайомив.  

Мороз  сховавсь  і  десь  ще  забаривсь,  
З  вітрами  десь  загрався  вдалині,  
Можливо,із  зимою  посваривсь?  
А  чи  сидить  в  фортецях  кам'яних.  

Чекають  зимоньку  і  діти,і  дорослі,  
Вона  несе  розваги  і  свята.  
Й  ми  дуже  любимо  її,наосліп!  
Вона  –чаклунка-чарівниця  та,
 
Яка  вкриває  ковдрою  весь  світ,  
І  одягає  в  іній  всі  дерева,  
І  всім  казковий  шле  вона  привіт,
 Бо  білосніжна  й  справжня  королева.
 02.12.2017р.
***
-[b]Зима  нам  -  неначе  царівна[/b]:
Вбрання  її  біле,  чарівне!
-Нас  кличе  в  засніжену  казку,
Щоб  всім  показать  царську  ласку!

-А  прийде  весна  -  дасть  під  дупу,
Розтопить  красу  ту  -  й  сліз  купа!

-Ті  слізки  зберем  у  ночовки,
Ґрунтам  подаруєм  обновки!
Або  зберемО  їх  докупи,
Землі  подаруєм  вихлЮпи!

-Зима-бездоганна  царівна!
Засніжена,біла,чарівна!
-Нас  кличе  в  засніжену  казку,
Щоб  всім  показать  царську  ласку!

грудень,2017р.

***
[b]Чарівна  казка  [/b]знов  до  нас  іде,
З  морозами,святами,білим  снігом.
І  дід  Мороз  на  санях  при-бу-де,
Із  подарунками,веселощами,сміхом.

У  нього  за  плечима  жовтий  міх
Для  діток,для  дорослих,для  звіряток,
Порадує  дарунками  усіх:
Старих,похилих,юних  і  маляток.

Усі  чекають  здійснення  бажань,
Покращення  в  житті,якогось  чуда,
І  відповідь  на  масу  сподівань,
І  змін  на  краще  в  їхніх  амплітудах.

Зими  розваги  до  душі  усім:
Щедрівки  ,коломийки,засіванки  ,
І  Новий  рік  приходить  в  кожен  дім,
А  з  ним  і  радості,і  різні  побажанки.

Шановні  друзі,рідні,су-сі-ди!
Готуймо  й  відкриваймо  всі  кишені!
Чарівна  казка  знов  до  нас  іде!
А  з  нею  щастя  ваше-  повні  жмені!!!

06.12.2017р.
***
[b]Новорічні  вихідні[/b]

д  и  т  я  ч  е  

Ой,як    весело  мені  і  також  моїй          рідні!
Дуже  сильно  полюбляєм  новорічні  вихідні!
Я  готуюсь  до  садочку  ,чітко  слідую  режиму,
Мама  порається  в  кухні,я-вивчаю  вірш  про  зиму.

Новий  рік.В  садочку  свято.  Так  яскраво  на  душі!!
Діточок  прийшло  багато!  Дуже  весело  мені!
Нове  плаття  я  наділа!  Схожа  на  принцесочку.
Дуже  я  його  хотіла!Й  синії    шкарпеточки.

Всі  зібрались  в  хороводі.Танцювали  ,гралися
І  сміялись  в  насолоді,  і  за  руки  бралися.
Дід  Мороз  прийшов  на  свято  разом  із  онукою.
Подарунків  так  багато    у  руках  снігуркиних.
 
А  ялинка  красувалась  ліхтарями  й  кульками,
Різнобарвними  вогнями  й  білими  бурульками.
Я  на  бороду  Мороза  сильно  так  дивилася,
Що    чомусь  вона  мені  уночі  приснилася.

Буду  слухать  я  матусю,поважатиму  бабусю!
Я  у  дідуся  Мороза  попрошу  ще  кицю  Мусю!
Ой,як    весело  мені  і  також  моїй          рідні!
Дуже  сильно  полюбляєм  новорічні  вихідні!

06.12.2017р.
***
[b]БІЛИЙ  ІНІЙ[/b]

Білий,  білий  ,  білий  іній  засріблив  усе  навколо,
Ми  зібралися  із  класом  на  подвір'ї  біля  школи.

Тут    потрапили  в  фортецю    Королівни    сніжної,
Їй  Мороз  допомагає!  –      дружить  із  чарівною.

Ми  не  бачили  такого!Срібло    мовби    зібране!
Справжня  казочка  зимова!Королівство  писане!

Срібний  ґанок,срібний  сніг,срібний  кущик  і  поріг!
Срібний  дуб  і  срібний  клен,срібні  вії  у  Мадлен!

Білий,  білий  ,  білий  іній  засріблив  усе  навколо,
Ми  потрапили  у  казку  на  подвір'ї  біля  школи!

09.12.2017р.
***
[b]ОСЬ  ІДЕ-  ІДЕ  ДО  НАС  НОВИЙ  РІК  СОБАКИ
[/b]

Ось    іде-іде    до    нас    Новий    рік    собаки!
Розмірковуємо,як....звеселить    їх    гавкіт!
Песик-    то    є    друг    людини-будемо    дружити,
Й    дружбою    з    усим    і    вся        палко    дорожити.

Лишень    виберем    породу    власної    собачки.
Діставайте,куме,гроші,може,і    заначки…

Чи    то    –    ЙОРКШИРСЬКИЙ    ТЕР'ЄР,ТАКСА    А    ЧИ    ПУДЕЛЬ,
КАРЛИК    ПІНЧЕР,МОПС,    БУЛЬДОГ,ЧАУ-ЧАУ,ПІТБУЛЬ?
Може    БІГЛЬ    чи    ПЕКІНЕС,ЧИАХУАХУА,ВІВЧАРКА?
КАНЕ    КОРСО    чи    МАСТИФ,ДЖЕК    РАССЕЛ…,ДВІРНЯЖКА???

Вибирайте,куме,песа,буде    вашим    другом
І    у    сніг,мороз,негоду,    і    як    буде    туго…
Приучіть    його    служити,дім    охороняти,
Їсти    все,що    подасте…---бо    бідна    зарплата…
Одягніть    йому    намордник,    не    кусав    щоб    люду,
Мабуть    й    я    разом    із    вами    вибирати    буду…

Чи    то    –    ЙОРКШИРСЬКИЙ    ТЕР'ЄР,ТАКСА    А    ЧИ    ПУДЕЛЬ,
КАРЛИК    ПІНЧЕР,,МОПС,    БУЛЬДОГ,ЧАУ-ЧАУ,ПІТБУЛЬ?
Може    БІГЛЬ    чи    ПЕКІНЕС,ЧИАХУАХУА,ВІВЧАРКА?
КАНЕ    КОРСО    чи    МАСТИФ,ДЖЕК    РАССЕЛ…,ДВІРНЯЖКА???

Ой,    іди-іди    до    нас    Новий    рік    собаки!
Розмірковуємо,як...звеселить    їх    гавкіт!
12.12.2017р.

***

[b]ЗИМОВИЙ  РАНОК[/b]

Зимовий    ранок    й    іній    на    вікні.
Ступаю    в    зиму    красну    і    чарівную.
І    миготять    зірки    тобі    й    мені,
Милуймось    сніговою    королівною!

А    за    вікном    ще    трішки    й    -    Новий    рік,
Так    хочеться    й    чудесного    й    казкового.
А    час    летить    ,летить    за    роком-вік.
 Готуємось        й    чекаєм    чогось    нового.

Ялинка    в    хаті    блимає    й    сія.
чекають        діти    різних    подарунків,
Збереться    за    столом    уся    сім'я?
Щоб    закріпити    родові    стосунки.

Прошу    у    долі    щастя    усім    нам,
І    сміху    й    радості    по    самі        вінця!
І    мудрості,    і    дочкам    ,і    синам,
Й    здоров'я    й    миру    кожному    вкраїнцю!

А    за    вікном    ще    трішки    й    -    Новий    рік,
Так    хочеться    й    чудесного    й    казкового!
Най    буде    в    кожного    Добра    потік!
Любові    й    спілкування    загадкового!

Зимовий    ранок    й    іній    на    вікні.
Ступаю    в    зиму    красну    і    чарівную.
І    миготять    зірки    тобі    й    мені,
Милуймось    сніговою    королівною!

27.12.2016р.


[b]РІК  ІДЕ,  ЩЕ  Й  КАБАНЯЧИЙ[/b]

Десь  зі  Сходу,так  ледачо...  РІК    іде  ,ще  й  кабанячий…
Льохів,свиней,кабанців,  хряків  ,дзіків    і  кнурів
Рохів,пацьок,свинюків,ринд,чечугів  ,ландрасів.
Це  міцні  тварюки  й  сильні,мають  товсту  шкуру  й  спини.

Свиноматки  і  самиці  ,свійські  й  дикі,як  годиться…
Вепрі-дикі  кабани,кабанюги…Хто  ВОНИ???
Все  їдять,що  не  поставиш…Кличуть  їх:  «Паць-паць!»
Проґавиш-вимажуть  усе  на  світі,що  не  знатимеш  де  дітись.

Рила  риються  в  багнюці…Ні!Не  просяться  на  руці…
«Хро-хро-хро!»-  чи  зле,чи  мирне???Взагалі-тварина  смирна.
І  піддатлива  людині,витривалі  й  скороспілі…
І  продукт  то  є  високий,натуральний,в  різні  строки!

Знаний  на  усій  планеті.Подивись  у  інтернеті…
НАШ  ЦЕ  РІК,  хоч  стій,хоч  скач…УКРАЇНСЬКИЙ!    І  не  плач!
Свині  –наглі  і  крикливі,лізуть  до  корита  сміло  …
Словом,хочуть  бути  ситі,  ..Їжу  хрокам  =  не  жаліти!

Лише  будьте  обережні,  не  будьте  ледачі…
Бо  залізуть  …в  хату,в  душу…  рила  поросячі…
Їх    приплод    росте  миттєво  від  харчів  і  бруду…
Аби  було  з  ними  гарно  і  простому  люду…

Тримай  бісер  в  своїй  жмені  і  стули  долоню,
Щоби  сходу  не  потрапить  в  кабанчу-полоню.
Скрізь  і  всюди  правду  бачте  ,що  ще  говорити
Не  свинячте-поросячте-    ВИ  Ж  ГОСПОДНІ  ДІТИ!!!
13.12.2018р.

***
[b]СКОРО  ЗИМА[/b]

Скоро  ,так  скоро    зима  розґнуздає
Свої  сніговії  й    дикі  морози  ,  
Ріки  скує…  Вже    навколо  сягає,
Десь  наступає  і  …прийде  невдовзі.

Та  діток  запросить  в  чарівную  казку
Із  Дідом  Морозом,Снігуркою  в  санях.
В  Зимові  свята  в  володіннячках  царських
Розважить  й  дорослих  й  малесеньких  самих.

Свавільну  зимовую  цю  королівну
Дехто  чекає,а  хтось  і    боїться…
Коти    усідаються  біля  комину…
І  птаство  у  гніздах  тихенько  чаїться.

Грудень  циклічність  річну  завершає.
Підсумок  року  і  справ  у  людини…
І  в  повновладдя  зима  вже  вступає.
І  випускає  сніги  й  хуртовини…

Скоро  ,так  скоро    зима  розґнуздає
Свої  сніговії    й    дикі  морози  ,  
Ріки  скує…  Вже    навколо  сягає,
Десь  наступає  і  …прийде  невдовзі.

22.11.2018р.

[b]ПРИЙШЛА,  РОЗСИПАЛА,  НАДУЛА[/b]

Прийшла,розсипала,надула,
Війнула  холодом  згори…
З  Морозом  щось  таке  утнула,
Хоч  говори-не  говори…

Заставила  усіх  принишкнуть
І  заховатись  у  шпарки…
Під  ковдри  теплі,мов  ті  миші…
Взяла  усіх  за  шкабарки…

Тварин  й  людей  захуґотіла
Приспала  ,морозно  усім
Зробила  все  так,як  схотіла…
Так  вчасно,не  передусім…

Ми  сидимо  біля  комину
Й  смакуємо  лимонний  чай.
І  зустрічаєм  зиму-днину
Приходь  до  нас  і  теж  стрічай!

01.12.2018р.
****************
[b]КРОКУЄ  СВІТОМ  МИКОЛАЙ[/b]

Крокує  світом  Миколай,
Й  до  тебе  прийде  також,знай!
Йому  бажання  замовляй!
Його  в  віконце  виглядай

ПРИСПІВ

Знайдіте  чарівну  силу
Та  і  врятуйте  сміло
Цей  світ  від    зла  і  темноти
Знайдіте  чарівну  силу
Та  і  врятуйте  сміло
Планету  світла  й  доброти!

Почуй  же  ,небо,дітвору
Дорослу  ,а  чи  замалу...
І  МИР  на  ЗЕМЛЮ  принесіть
Й  на  Україну  поспішіть!

ПРИСПІВ

Знайдіте  чарівну  силу
Та  і  врятуйте  сміло
Цей  світ  від    зла  і  темноти
Знайдіте  чарівну  силу
Та  і  врятуйте  сміло
Планету  світла  й  доброти!

Крокує  світом  Миколай,
Й  до  тебе  прийде  також,знай!
Йому  бажання  замовляй!
Його  в  віконце  виглядай

ПРИСПІВ

Знайдіте  чарівну  силу
Та  і  врятуйте  сміло
Цей  світ  від    зла  і  темноти!
Знайдіте  чарівну  силу
Та  і  врятуйте  сміло
Планету  світла  й  доброти!
01.12.2018р.
***
[b]Й  ЗИМА  ЗАПРОСИТЬ  ВСІХ  НАС  У  ТАНОК[/b]

Мороз  скував  річки  ,струмки,озера…
Зима  в  розгул  пішла,мов  у  танок…
І  дивляться  на  нас  і  Марс  й  Венера…
І  місяць-красень  ніби  вістунок.

І  хлопчик  грудень  дме  по  всіх  усюдах
І  кличе  казку  в  дім  до  дітвори
І  віру  в  краще  дістають  всі  люди…
Дідусь  Морозе,чудо  сотвори!

Пишу  і  я  листа  цьому  Морозу.
Багато    чогось…ні,не  попрошу.
Лиш  витри  Україні  ріки-сльози.
І  дай  їй  долю  сильну  й  найліпшу……

Задми  війну  і  всі-усі  бажання,
Пов'язані  зі  злом  …та  руйнівні!
І  забери  всіх    розпачів  зітхання...
Чекатимемо  дії  рятівні…

Й  хай  дивляться  на  нас  і  Марс  й  Венера…
І  місяць-красень  ніби  вістунок.
Й  Мороз  нехай  скує  й  річки  й  озера
Й  зима  запросить  всіх  нас    у  танок…

21.12.2018р.

[b]ЛЕТИМО  НАВКОЛО  СОНЦЯ
БАЧИМО  В  СВОЄ  ВІКОНЦЕ...:[/b]

ГРУДЕНЬ

Грудень  несе  подарунки,сюрпризи,
І  виконання  дитячих  капризів,
Із  Дідом  Морозом  дітей  листування,
Підсумок  року  роботи  й  навчання...

Походи  на  Казку,зимові  розваги,
Сонця  стояння  також  рівновага.
Це  хороводи  навколо  ялинки,
Це-із  Снігуркою  фото-картинки.

Переосмислення  справ  у  дорослих,
Чогось  нового  чекання  наосліп.
"Грудень  -  це  груди,  наповнені  сміхом,
Року  вінчання,  його  гарна  втіха!"


***

СІЧЕНЬ-справжня  то  зима,
Сніжки  в  руки  ,потримай!
З  горки  дружно  на  санчатах
Їдуть  хлопчики  й  дівчата.

Зліпим  бабу  снігову,
І  фортецю  й  замок  Ву,
І  потрапимо  у  казку,
Свят  зимових  то  розв»язка

Водохреща  і  Різдво  –
То  традиції-на  «во»!!!
Одягайся  потепліше=
Ми    проїдемо  на  лижах!

Січень,гляньте,як  січе!
Скатертиночку  нам  тче
А  зимове  те  «зухвало»
Геть  всю  річечку  скувало…

***

ЛЮТИЙ  може  лютувати,
Кучугури  лаштувати
Дочекались,друже,ми
Мабуть  фінішу    зими…

На  даху  висять  бурульки
Величезні  і  малі
Скоро  будуть  ці  сумульки
Стрімко  плакати  згори.

Лютий  бореться  з  весною
Він  найменший  від  усіх.
Може  вдарити  морозом,
Чи  розпочати  тануть  сніг.

28  чи  29  днів  у  лютні,
Ой,якби  ж  всі  були  путні!
Кучугури  він  лаштує…
Злиться,дує  і  лютує…

***


 







@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@

/  далі    буде  /

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761120
дата надходження 19.11.2017
дата закладки 20.11.2017


Валентина Ланевич

Не відпускай мене, прошу, не відпускай.

Не  відпускай  мене,  прошу,  не  відпускай,
Нехай  душа  живе  у  пожаднім  полоні.
Неволь  чуттєвість  та  по  краплі  випивай,
Лице  щасливе  заховаю  у  долоні.

В  усмішці  ясній  понесу  щиру  любов,
Плекатиму  у  серці  пізню  свою  весну.
В  камінне  черево  підкину  сухих  дров
І  у  вогні  згорю,  а  загодя  воскресну.

Не  відпускай,  без  тебе  згину  я,  помру,
Туманом  розчинюсь  в  осінньому  світанні.
Накинь  на  сутність  позолочену  вузду,
Той  гріх  безгрішний,  кохання,  що  на  стенанні.

19.11.17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761231
дата надходження 19.11.2017
дата закладки 20.11.2017


Валентина Ланевич

День вклякає перед зріділим листопадом.

День  вклякає  перед  зріділим  листопадом,
Сонечко  скупує  на  ласку  у  промінці.
Цегла  кусками,  де  стіна  розбита  "Градом"
І  лози  виноградні,  подерті  ремінці.

Сік  скапує  із  перестиглих  грон  вишневих,
Землю  змучену  порційно  біллю  напува.
Росія-мать  вкотре  трясе  плечем  м’язевим,
Сталлю  брязкає  та  нашу  гідність  попира.

Дерева-смолоскипи  горять  вогнем  в  серцях,
Злість  підіймається  з  глибин  і  повнить  груди.
Зброю  мають  наготові  хлопці  у  руках,
Не  пхайтесь  у  чужу  хату,  вам  зась,  паскуди.

19.11.17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761178
дата надходження 19.11.2017
дата закладки 20.11.2017


Валентина Ланевич

Відкрили знавіснілі звірі дикі лови.

Я  не  прошу  тебе,  коханий  мій,  ніколи
Забути  те,  для  чого  ти  в  цей  світ  прийшов.
Відкрили  знавіснілі  звірі  дикі  лови
На  душі  тих,  хто  гідність  має  і  любов.

Любов  до  України  та  до  свого  роду,
До  ставу,  плес  озерних  між  густих  лісів.
До  гір  високих,  що  торкають  небозводу
І  міст  і  сіл,  що  загубились  між  полів.

І  до  землі,  що  стогне  у  риданні  гіркім,
Сплюндрована  вогнем  московської  чуми.
Карбує  пам’ять,  що  було  у  часі  зниклім,
Розлучена  з  тобою,  я  молюсь,  живи.

17.11.17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760911
дата надходження 17.11.2017
дата закладки 20.11.2017


Ганна Верес

«Я проклинаю…»

«Я  проклинаю,  –  з  материнських  вуст

Слова  камінням  падали  додолу,  –

Хоч    матір’ю  у  світі  цім  зовусь

Й  слова  були  ще  досі  невідомі…

Я  проклинаю,  –  рвали  ніч  уста

Тієї,  що  жила  лише  любов’ю,  –

Синочок  мій  не  для  війни  зростав,»  –

Під  зоряною  корчилось  габою.

Й  калічив  серце  мамі  чорний  біль,

Не  даючи  дрімати  небу  й  ночі…

«Росіє,  завинили  чим  тобі?»  –

Вогнем  палали  материні  очі…


Вдихала  ніч  гіркий  цей  монолог,

Шукаючи  пояснень-аргументів:

Чому  так  статись  у  житті  могло

І  винен  хто  у  сина  її  смерті?

Сльози  її  зміліло  джерело

Й  матуся  не  зронила  і  краплини…

Чому  в  житті  так  з  нею  відбулось?

Чом  позбулась  єдиної  дитини?


На  небі  схід  ліниво  багровів,

А  мати  у  думках  важких  блукала:

Як  жити  їй,  афганця  удові?

І  від  прокльонів  душу  рятувала…

«Я  проклинаю,»  –  плакала  трава,

Й  німіло  небо  від  її  розпуки…

Вже  день  новий  в  природі  наставав,

Та  матінку  не  залишали  муки.
 9.11.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760801
дата надходження 17.11.2017
дата закладки 17.11.2017


Валентина Ланевич

Як хмари в ніч ховають зорі.

Як  хмари  в  ніч  ховають  зорі,
Окутують  у  темінь  кругозір.
Так  невідомість  їсть  у  хворі
Політ  душі,  ти  серцю  тільки  вір.

Серце  підкаже,  що  робити,
Як  повестись,  коли  душа  болить.
Як  чуда  хочеться,  щоб  жити,
Щоб  щастя  втримати  за  тонку  нить.

Рушник  зітчу  в  колір  веселки,
Там  перевагою  є  світлотінь.
Вирву  з  душі  старі  осколки,
Їх  перетворить  час  у  пильну  тлінь.

16.11.17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760747
дата надходження 16.11.2017
дата закладки 17.11.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов - то яблунь цвіт…

У  тебе  вже  давно  своя  сім'я,
У  мене  також  є  сім'я  моя.
Та  я  любов  неначе  яблунь  цвіт,
Все  бережу  для  тебе  стільки  літ...

Вона  в  моєму  серденьку  живе,
А  я  кохаю  досі  лиш  тебе.
І  може  ще  колись  на  схилі  літ,
Для  нас  цвістиме  папороті  цвіт.

Нераз  в  думках  горнусь  до  тебе  я,
Та  мрія  не  збувається  моя.
Хоч  відчуваю  дотики  твої,
Та  не  досяжні  почуття  мої...

Щаслива  я,  що  маєш  щастя  ти
І  хоч  прийшлося  нарізно  іти.
Нехай  тебе  кохання  зігріва,
Ніщо  не  вдієш  доля  в  нас  така...



Доля  не  моя...    Вигадана...  Просто  Муза  продиктувала...  Я  написала...
Та  нажаль  і  такі  випадки  часто  бувають...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760682
дата надходження 16.11.2017
дата закладки 16.11.2017


Ганна Верес

Благословляла мати

Благословляла    мати…    на    війну
Єдиного    улюбленого    сина,
І    холодом    у    серце    жах    війнув:
«Хіба    ж    для    цього    я    тебе    зростила?
Хіба    ж    на    світі    мало    й    так    біди?
Хіба    ж    ти    зайвий    у    моїй    родині?
Не    маю    права    я    сказать    –    не    йди,
Бо    ти    ще    й    України    є    дитина.

Які    і    де    знайти    такі    слова,
Щоб    ворога    держави    зупинити?
Жона    твоя    дитятко    сповива,
Як    їй    сльози    гіркої    не    зронити!
Якби    всі    сльози    матерів    зібрать
В    одне    велике    і    глибоке    море
Й    втопити    там,    ні,    з    Богом    покарать
Того,    хто    війни    шле    й    голодомори.»

Синок    святий    портрет    поцілував,
А    потім    неньку    у    щоку,    солону,
Дружину    пригорнув    з    синком,    що    спав,
Й    пішов,    щоб    мир    принести    у    долонях.
10.03.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760631
дата надходження 16.11.2017
дата закладки 16.11.2017


горлиця

ПРОЩАННЯ

Остання  ніч  в  моїм  селі,
Ця  незабутня  рана,
Зі  мною  завжди,  сплю  чи  ні,
У  пам'яті  прощання.

Батьки  чекали.  Молодий!
 Ми  всі    в  стодолі  спали,
Вже  ж  вісімнадцять,  не  малий,
Додому  йшов,  світало.

Нас  забирали  на  війну,
Батьки  усі  в  тривозі,
А  нам  то  що!  Нам  не  до  сну!
Ми  воїни  в  дорозі!  

Пращайте  мамо!  Я  вернусь
Ось  тільки  ворог  згине,
За  Україну  поборюсь,
I  випростаєм  спину!  

Ридає  мати...  Боже  мій,
Ой  ,сину  мій,  єдиний,
Чекай,  хвилиночку  постій,
Ллє  сльози  ,як  перлини.

До  батька  йду,  обіймів  жду,
Він  глянув,  відвернувся,
Махнув  рукою!  В  відчипну?
Я  з  болю  похитнувся.

Гуде  машина,  час  пливе,
Не  можу  більш  чекати,
Скоріш,  скоріш,  водій  реве,
Вже  мусим  відїжджати!  

Прошу  в  думках,  ну    обернись!
Нехай  хоч  раз  ще  гляну.
Ні  слова  з  уст.  Чого  ж  тремтиш?
 Стояв  і  якось  в'янув.

Не  знав  тоді-  шептав  прощай,
Ховав  від  мене  сльози,  
Які  стікали  мов  ручай,
Не  показав!  Не  може.  

Казав  завжди  що  -плач  то  гній!
Це  боягузів  звичка,
-Ти  будь  як  дуб  ,не  будь  гнучкий,
Ти  батька  син,  не  гичка!

Твоє  коріння,  гордий  рід,
Уріс  він  твердо  в  землю,
Ти  бережи  його  як  слід,
Щоб  не  прорвало  греблю!

 Ось  так    і  бачу  батька  я,
 Стрункий,  у  гордій  позі,
Пекуча,  згублена  сльоза,
Захована  в  порозі!  

 

 








адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760561
дата надходження 15.11.2017
дата закладки 16.11.2017


Ганна Верес

Жовтень крутить осіннє колесо

Луг    сивів    унизу    туманами,
Стежечки    упивались    росами,
Сонце,    довоювавши    з    хмарами,
Промінцями    пробилось    косими
На    верхів’я    тополі    в    золоті
І    на    груші    під    багряницями,
І    на    кущик    калини    молодо
Що    давно    жартував    з    криницею.

Вітер    не    колисав    ще    листячка,
Та    уже    доторкнувся    пір’ячка,
Розцвіло    на    кущі    намистечко    –
Осінь    впала    і    на    подвір’ячко.
Заквітчалася    диво-квітами:
І    жоржинами,    й    чорнобривцями,
Й    золотими    берези    вітами,
Вихвалялася  і  полицями
З    помідорами    й    огірочками,
І    грибами,  й  смачненьким  соусом,
І    важкими    капусти    бочками.
Крутить    жовтень    осіннє    колесо.
21.11.2014.

ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760556
дата надходження 15.11.2017
дата закладки 16.11.2017


Ганна Верес

Осінь рання, тепла, жовтоброва

Осінь    рання,    тепла,    жовтоброва,
Захотіла    рідний  край  змінить:
В  золото      укутала    діброви,
Пряла    літа    бабиного    нить.

Розгубила    запахи-дурмани
У    траві    високій    край    села,
Випасала    ранками    тумани
Біля    річки,    поряд    що    текла.

Фарбувала    листя    і    в    садочку,
Жартувала    з    вітром    на    воді.
І    панич,    останній    на    тиночку,
Небу    теж,    немов    дитя,    радів.

А    як    дощик    з    висоти    проллється,
Покупає    луки    і    поля,
Сонцю    осінь    жовто    посміхнеться
Й    стане    листям    землю    застелять.
21.11.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760555
дата надходження 15.11.2017
дата закладки 16.11.2017


Леся Утриско

Так зачекалась рідного тепла.

Так  зачекалась  рідного  тепла,
Криниці  мої,  де  черпАла  воду,
Здається  ніби  вчора  там  була,  
Де  цілувалась  з  ягодами  глоду.  
Коса  в  траві  стогнала:  -  "Жмик  та  жмик",
І  на  городі  мама  виправляла  
Рівненьку  грядку-   тикала  часник,  
Щось  миле,  так  тихесенько  співала.  
Цибуля  очі  п'ялила  від  сліз,  
Під  стріхою  сміялась  кукурудза  
І  батько  закладав  на  плечі  міх,  
Із  струками  фасолі...  
Сон-  приблуда.  
Там  панував,  і  спокій,  і  любов,  
І  ніби  вчора  лік  віджитих  років,
Лиш  спогадами  лину  знов  і  знов,
Де  постарів,  і  час,  і  відлік  кроків.
В  нім  вітер  звиє  збурену  печаль,
Її,  невдаху,  кине  коло  брами,
Мої  думки,  а  в  них  болюча  даль,
Де,  коло  хати,  вічний  образ  мами.  
Та  де  то  все?  Запитую  в  життя,  
Вернути  б  час,  прихилю  в  ньому  неба,
Ті,  батьківські  слова  та  почуття-
Я  більшого  не  хочу,  і  не  треба.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760541
дата надходження 15.11.2017
дата закладки 16.11.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Привезли воїна в село…

Привезли  воїна  в  село
В  сумній,  холодній  домовині.
Зустрів  з  сльозами  син  його
Батьки,  дружина,  друзі,  рідні...

Він  землю  нашу  боронив,
Було  у  нього  мрій  багато.
Ворожий  снайпер  його  вбив,
Він  був  колись  для  нього  братом.

Він  руку  дружби  подавав,
Запрошував  до  себе  в  гості.
Тоді  в  минулому  не  знав,
Що  куля  влучить,  будуть  млості...

В  скорботі  ріднеє  село,
Моросить  дощ,  то  плаче  небо.
Птах  опустив  своє  крило,
Скликає  воїн  всіх  до  себе.

Старенький  дід  сльозу  зронив,
За  що...  Скажи  моя  дитино...
Я  від  фашистів  боронив,
Ти  ж  від  братів  мій  рідний  згинув...

За  що  скажіть  палає  Схід...
За  що  там  гинуть  мирні  люди...
І  хоч  пройде  багато  літ,
Страхіття  цього  не  забудем...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760531
дата надходження 15.11.2017
дата закладки 16.11.2017


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Доторкнулася паморозь біла…

Доторкнулася  паморозь  біла,
До  листочка  осіннього  вже.
Вона  крони  дерев  посріблила,
Заблищало  довкола  усе.

Доторкнулась  своїм  поцілунком
І  лишила  його  на  вікні.
Залишився  у  серці  дарунком,
Той  цілунок  назавжди  мені.

Холодить  вітер  день  цей  осінній,
Смуток  в  небі  неначе  жалі.
Скоро  прийде  зима,  ляже  іній,
На  дерева,  кущі  ліхтарі...

А  цілунок  що  в  серці  лишився,
Буде  гріти  в  сумні  вечори.
Листопад  тихо  так  зажурився,
Полетять  білі  мухи  згори.

І  посипе  зима  сніг  лапатий,
Буде  в  казці  неначе  усе.
Дітвора  візьме  в  руки  санчата,
Вона  в  подорож  їх  понесе.

Зашаріються  щічки  дитячі,
Буде  чути  веселий  їх  сміх.
Доторкнуться  долонькі  гарячі,
І  розтоплять  пухнастенький  сніг...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760409
дата надходження 14.11.2017
дата закладки 14.11.2017


Світлана Моренець

КРАПЛЯМИ ДОЩУ

***
Змарніла  Осінь
шле  світу  SOS  –  морзянку,
краплями  дощу.

***
Вальсує  листя
під  плач  музики  вітру...
Прощальний  танець.

***
Так  приречено
лине  листя  до  землі  –
в  обійми  Матері.

***
Зчорніле  гілля
на  небесному  фоні  –
зморшки  Осені.

***
Повзуть  тумани,
щоб  сором  і  наготу
прикрила  Осінь.

***
Під  виття  вітрів
проводжаємо  Осінь...
Ридайте,  дощі!

                           14.  11.2017  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760370
дата надходження 14.11.2017
дата закладки 14.11.2017


Леся Утриско

Майтки. ( Гумореска ) .

Була  кума  на  базари-   купила  си  майтки:  
Щось  таке,   як  галіфе,  ну  а  може  райтки.  
Такі  білі,  як  той  сніг,  у  низу-   з  гумками  
Накрохмалені  усі,  навіть  з  фальбанками.  
Перед  люстром  вишивала  певно  з  дві  години,
Юш  морози  не  страшні-   чула  сі  людинов.  
-  Такі  мала  моя  бабці,  на  ріжні  гатунки,
Правда  молі  то  поїли-  ті  старенькі  клунки.  
Нині,  Касю,  юш  не  хочут  такі  викрутаси,  
Де  з  гумками  разом  шиті  білюнькі  кутаси.  
Тепер  майтки  з  фальбанками  цівком  юш  не  в  моді,
В  них  юш  тілько  сі  вдігают  чучала  в  городі.  
А  я  теж  сі  зодягну,   най  ми  буде  тепло  
І  гріха  юш  буде   менше-   не  піду  до  пекла.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760343
дата надходження 14.11.2017
дата закладки 14.11.2017


Ганна Верес

То моя свята земля (Слова для пісні)

Де    ходили    ноги    босі
Й    слід    козацького    коня,
Почорніли      раптом    роси    –
То      Донбасівська    земля.
То      моя    свята    земля.
Де    тополя    із    вербою
Й    з    вітром    буйним    розмовля,
Пісня    стрілася    з    журбою    –
У    вогні    моя    земля.
То        моя    свята    земля.

Де    вітри    ковил    колишуть,
Треба    землю    визволять,
Просить    миру    вона    й    тиші,
Плаче    змучена    земля.
То      моя    свята    земля.
Не    сніги    упали    в    коси    –
То      в    матусі    сивина,
Виглядає    сина    й    досі,
Бо    ж    покликала    війна.
Зачекалася    вона.
24.11.2014

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760324
дата надходження 14.11.2017
дата закладки 14.11.2017


Ганна Верес

Мов на побачення, спішу

Мов    на    побачення,    спішу    в    осінній    ліс,
Щоби    дубовим    запахом    упитись,
Щоби    його    частинкою    зробитись
І    залишити    слабкість    там    і    злість.

Серед    могутніх    велетнів-дубів
Себе    відчула    чудернацьким    гномом,
Отож    віддам    я    їм    душевну    втому,
А    міць    дерев    від    них    візьму    собі.

Дуби    ж    давно    забули    про    свій    вік,
До    мене    жолудями    посміхались,
Мов  між    собою    шепотом    змагались,
Коли    торкався    листя    вітровій.

Я    слухала    чарівне    те    шептання,
Ловила    зором    кожен    листя    рух;
Один    зірвався    й,    описавши    круг,
Упав    до    ніг    під    стримане    зітхання.
20.10.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760323
дата надходження 14.11.2017
дата закладки 14.11.2017


Ганна Верес

Це не наша війна?!

–Це  не  наша  війна  в  Донбасі?
На  мечах  не  слов’янська  кров?
Не  було  і  не  буде  спасу
Тим,  погасла  у  кім  любов.

–Ні,  це  наша  війна,  мій  друже,
Запалила  її  Москва,
Кацапня  і  тупа,  й  байдужа
Стала  наших  синів  вбивать.

Так,  це  наша  війна.  Й  це  правда.
Й  жити  нам  би  у  мирний  час,
Але  ж  цілять  ворожі  «Гради»
Вже  по  юних  вузьких  плечах.

Так  це  наша  війна.  Всі  знаєм.
Нам  кохатись  би  до  зорі,
Милуватись  весни  розмаєм  -
Похоронки  летять  в  поріг.

Так,  це  наша  війна  на  Сході.
України  там  ллється  кров.
Вона  славу  в  борні  відродить.
Переможе  війну  любов!
29.09.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760172
дата надходження 13.11.2017
дата закладки 13.11.2017


Ганна Верес

Пам’ятай

Як  потрібна  людині  пам’ять
На  добро,  на  людей  хороших,
На  корисні  і  мудрі  справи,
Бо  всьому  голова  –  не  гроші!

Як  потрібна  людині  мова,
Щоб  і  висловить,  і  почути
Необхідне  любові  слово,
Без  якого  життю  –  не  бути,

Без  якого  сіріє  днина,
Й  сонце  світить,  але  не  гріє!
Пам’ятай,  що  ти  є  людина!
Без  любові  слів  світ  змарніє!
25.11.2012.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760171
дата надходження 13.11.2017
дата закладки 13.11.2017


Ганна Верес

Пливли вже гуси за селом

Ще  осінь  не  засіяла  дощем,
І  не  вдягла  із  золота  корону,
Але  тривожить  душу  ніжний  щем:
Коли  ж  на  жовту  клен  замінить  крону?

Пливли  низенько  гуси  над  селом,
І  смутком  сірим  небо  колисали,
Із  літечком  прощалися  крилом,
А  із  людьми  –  сумними  голосами:

«Прощайте,  люди  і  свята  земля,
Де  води  чисті  і  поля  широкі.»
Услід  їм  клен  дивився-надивлявсь,
І  особливий  мав  тому  неспокій:

Не  знав,  чекає  що  їх  у  путі,
І  чужина  далека  як  зустріне,
Тай  чи  побачить  ще  їх  у  житті  –
Він  пив  тривогу  із  землі  корінням…
28.09.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760097
дата надходження 12.11.2017
дата закладки 13.11.2017


Ганна Верес

Ті явори

Не  сплять  тумани.  Зранку  предвіщають

Хорошу  днину,  сонячну  й  ясну,

З  дитинством  я  сьогодні  попрощаюсь,

Тому  мені  давно  вже  не  до  сну.

П’ятнадцять  років  маю,  перших,  повних,

Крило  зміцніло,  проситься  в  політ.

З  сестрою  їдем  вчитися  обоє.

Прощай,  село,  на  бозна  скільки  літ.

Село  уже  сховалося  в  долині,

Дивились  вслід  верхівки  яворів.

Момент  оцей  живе  в  мені  й  донині,

В  життєвих  негараздах  не  згорів.

Ті  явори  не  раз  мене  стрічали

І  проводжали  в  обране  життя,

Стрункі  й  високі,  схожі  зі  свічками,

Вели  тепер  нас  до  нових  звитяг.
2.03.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760100
дата надходження 12.11.2017
дата закладки 13.11.2017


Світлана Моренець

НА ОСІННІЙ ХВИЛІ

Гобелени  й  пухкі  килими
ткала  Осінь,  невтомна,  під  ноги,
над  землею  стелила  дими,
прибирала  весь  світ,  до  знемоги.

Сотворивши  казковий  дизайн,
малювали  із  Жовтнем  картини
і  кохання,  в  мереживо  тайн
заплітали  з  ниток  павутини.

Модулюючи  теми  із  фуг,
їм  співали  вітри  голосисто,
розсипаючи  щедро  навкруг,
мов  метеликів,  листя  барвисте.

Та  не  вічний  любовний  дурман  –
залишився  він  в  "бабинім  літі"...
Втрату  чарів  ховала  в  туман
і  за  хмари,  сльозами  налиті.

Листопадова  старча  злоба́
обірве  її  листя  останнє.
Ні  прохання,  ні  тиха  мольба
не  зупинять  хвилину  прощання...

Та  ще  –  Осінь.  Налиймо  ж  вина,
щоб  осінній  порі    порадіти!
Що  старіємо  –  то  не  вина!
І  в  душі  ми  лишились  як  діти,

хоч  життя  все  вкорочує  нить,
крадькома,  незворушно,  незримо
наближає  небажану  мить,
непомітно  штовхаючи  в  зиму.

Тільки  б  разом!  З  тобою  удвох
то  й  старіти  –  не  так  безнадійно.
Втім,  майбутнє  планує  лиш  Бог...
Ну,  а  поки  ще  Осінь,  –  радіймо!

                                                   10.11.2017  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760054
дата надходження 12.11.2017
дата закладки 12.11.2017


Ніна-Марія

Запахла осінь гіркими полинами

[img]http://i.ytimg.com/vi/xQrFjMFpyBg/mqdefault.jpg[/img]

Запахла  осінь  враз  гіркими  полинами,
Опалим  листям  під  ногами  шурхотить.
Крильми  розлуки  наче  тріпотить  між  нами,
Вона  ніколи  у  мені  не  відболить.

В  пожухлих  травах  хай  росою  засріблиться,
Світанком  босим  до  оселі  забреде.
Якась  надія  ще  десь  у  душі  тепли́ться,
І  смутком  осені  на  землю  упаде.

Хай  він  зотліє  у  рудому  падолисті
Прогірклим  болем  невимовного  жалю.
Зберу  із  світлих  мрій  моїх  разок  намиста.
З  тобою  пополам  їх  любий  розділю.    

[img]https://static.pexels.com/photos/63614/autumn-tree-leaves-red-63614.jpeg[/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760032
дата надходження 12.11.2017
дата закладки 12.11.2017


Валентина Ланевич

Підсуньсь, приляжу біля тебе.

Підсуньсь,  приляжу  біля  тебе,
Обіймеш  чистим,  втомленим  теплом.
Моєму  серцю  воно  любе,
Не  хочу  бути  я  під  каптуром.

І  притулюсь  бочком  до  тіла,
Аби  відчути,  як  тече  любов.
Щоб  та  обидві  душі  гріла,
Щоби  горіла  поспіль  без  відмов.

Торкнусь  зажури  на  волоссі,
Що  загубилась  в  прядках  сивини.
Нехай  в  нічному  безголоссі
Німий  розчиниться  привид  війни.

11.11.17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759958
дата надходження 11.11.2017
дата закладки 12.11.2017


Леся Утриско

Впало ябко в засніжені трави.

Впало  ябко  в  засніжені  трави:  
Ніби  в  парі,  а  ніби  саме,  
Увірвалось  у  подих  отави,
Румяненьке-  солодке  й  сумне.  

Ще  вдихало  осінні  тумани,  
Солодило  пробуджений  день,
Тільки  снігом  ятрилися  рани,  
Вигравав  собі  холод  пісень.  

А  ти  дихай!-   Нашіптують  трави,
Ну  радій!-  Хай  останній  твій  день,  
Це  зима  впорядковує  справи,
Бачиш  он,  як  насупився  пень.  

Теж  пручається  холоду  злому-  
Не  пора  ще  твоя-  не  пора,  
Де  відлуння  сонливого  грому,
Змінить  стогоном,  снігу  гора.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760037
дата надходження 12.11.2017
дата закладки 12.11.2017


Ганна Верес

Тікають сни

Тікають  сни.  Давно  минуло  й  літо,
І  осінь  до  кінця  вже  добіга,
Та  не  перестає  душа  боліти,
Бо  край  мій  топче  ворога  нога.

Щодень  я  жду  з  Донбасу  повідомлень,
Там  день  і  ніч  ідуть  важкі  бої,
Й  від  того  ніби  губиться  свідомість,
Бо  ж  люди  гинуть,  кращі  і..  свої…

Один  убитий,  два  чи  три  щоденно,
А  скільки  ж  тих,  хто  мучиться  від  ран!
Я  хочу  знати  вкотре  достеменно,
Коли  настане  світла  та  пора  ,
Коли  народ  мій  мирний  сон  здобуде
І  перестануть  гинути  сини,
І  заживуть  щасливо  наші  люди,
Не  знаючи  ніколи  вже  війни?!
Чернігів.  12.11.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759815
дата надходження 11.11.2017
дата закладки 11.11.2017


Леся Утриско

Привіт, красуне.

Привіт,  красуне!  Добридень,  поетко!
Хто  ви-  печаль  чи  може  стиглий  гріх?
Я  заглядав  і  бачив  світ  в  люстерку,  
Де  ви  у  нім-  русалка  й  тихий  сміх.  

А  може  ви  дитя  мале  у  Музі?
Ви-  божество  в  реальності  та  снах?!  
Я  бачив  вас  зажурену  на  лузі  
І  слухав  гру,  де  ви  були  в  піснях.  

Скажіть-  хто  ви?  Чому  такі  секрети?
Я  розпізнати  хочу  вас  як  слід,
Пустіть  на  мить-  співатиму  сонети  
І  разом  з  вами  посмакую  плід.  

В  якому  ви-  не  звершене  кохання,  
Ви  в  нім  розлука,  а  за  мить-  струна,  
В  руках  маестро,  витвір  зпозарання-
Ранкові  грози,  райдуга  й  весна.  

Ви  не  відмовте-  зовсім  так  не  личить,
В  блаженнім  світі  Музи  та  вірша,  
Я,  разом  з  вами,  вкриюсь  падолистом,  
У  віщих  снах  із  осені  коша.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759778
дата надходження 10.11.2017
дата закладки 11.11.2017


Ганна Верес

Не твоя (Слова для пісні)

Не  твоя  я  тепер,  не  твоя…
Продирявів  човен  сімейний…
Не  тобі  звучить  пісня  моя
І  твоя  тепер  –  не  для  мене…

Не  твоя  я  тепер,  не  твоя…
Дотик  губ  твоїх,  рук  –  буденні.
Навіть  пісня  в  саду  солов’я
Теж  лунає  вже  не  для  мене…

Не  твоя  я  тепер,  не  твоя…
Не  магнітить  мене  твій  погляд…
Жито  вилягло  у  полях
Й  нас  дві  стежки  ведуть…  не  поряд…

Не  твоя  я  тепер,  не  твоя…
Нас  вина  в  цім,  чи  вирок  долі?
Душу  сум  мою  застеля,
Та  не  хоче  мене  неволить.
22.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759696
дата надходження 10.11.2017
дата закладки 10.11.2017


Ганна Верес

Зустріч з татком

Хто  радість  міряв  у  дитячих  грудях,
Коли  вертає  батько  із  війни?
«Не  відпущу  тебе  уже  нікуди!»  –
Дитячий  голос  дзвоником  бринить.

І  розпирає  радість  груденята,
І  сонце  яскравіє  ув  очах,
І  обнімають  шию  рученята,
А  в  татка  сльози  й  крила  із  плеча.

Розправить  він  їх  і  накриє  ними
Всю  землю,  щоби  ворога  спинить,
Щоб  небо  й  очі  не  були  сумними
Від  ран  і  втрат  безглуздої  війни.  
27.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759693
дата надходження 10.11.2017
дата закладки 10.11.2017


Ганна Верес

Гортаю я пожовклі сторінки

Гортаю  я  пожовклі  сторінки
Історії    моєї  України,
І  проростає  правда  крізь  роки
Про  те,  як  цвіт  наш  нищили-гноїли,  
Як  вижив  мій,  розправився  народ
І &