Recorder: Вибране

Александр Стадник

Мы не кончились

Вот  и  всё.  Уже  дождь  на  исходе,  
Крики  птиц  приближают  рассвет.
Голос  твой  тает  капельной  дробью:
Ты  уходишь.  И  вот  тебя  нет.

Вот  и  всё:  уже  сон  растворился
В  свежих  лужах,  в  размокшей  земле.
Твой  заветный  обет  повторился,
Точно  так  же  растаяв  во  мгле.

Мы  не  кончились,  светом  терзаясь,
Выйдем  –  порознь  –  сон  вспоминать,
И,  быть  может,  я  снова  раскаюсь,
Что  посмел  тебя  некогда  знать.

И,  быть  может,  я  снова  обижусь
На  себя  –  за  рассветы  в  тиши…
И,  быть  может,  я  снова  увижу
Ту,  в  ком  вечно  не  чаял  души.

05.07.2009,  16:05,  снова  ей

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137854
дата надходження 17.07.2009
дата закладки 26.11.2010


Александр Стадник

Відчутно

Листопад  на  початку  вересня:
Крила  вогкі  від  сліз  дощу.
На  холодному  хмари  березі
Вітер  впавши,  зомлів  і  вщух.

Краплі  падають  в  руки  потайки,
Адже  знають  —  не  довго  їм.
Зустрічаємось  мабуть  подумки  —  
Сльози  снились  в  очах  твоїх.

Залишаємось  десь  у  дотику,
В  відображеннях  снів  у  склі.
Посміхалась  ти  вербним  котикам  —
Та  забракло  для  щастя  слів.

Ти  лиш  знай:  всеодно  зустрінемось
Поза  мрій  і  життя,  —  одне
Серце  надвоє  десь  розкинулось,
Породивши  тебе  й  мене.

00:17,  06.09.2010




(с)  Александр  Стадник

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209590
дата надходження 06.09.2010
дата закладки 11.11.2010