Юрій Вітяк: Вибране

Наталя Данилюк

В саду мого дитинства…

В  саду  мого  дитинства,  мов  у  лісі,
Крислаті  віти  густо  заплелись,
І  на  дощами  вибіленій  стрісі
Гніздечко  звили  бузьки,  як  колись.

Тут  пахнуть  липи  в  затінку  медами
Стара  черешня  листом  шелестить,
Терпкі  грушкИ,  обтяжені  плодами,  
П'ють,  молоком  розбавлену,  блакить.

Вишень  рубіни  тліють  між  отави,
Старий  паркан  малина  обплела
І  таріль  сонця  ніжно-золотавий
Розсипав  жмутки  стиглого  тепла

Крізь  сонні  віти  у  стару  криницю.
Немов  верета,  стежка  в  холодку,
Їй  і  тепер  у  тиші  цій  не  спиться-
Приходять  ті,  хто  жив  тут  на  віку.

Колись  і  я,  зірвавшись  з  небокраю,
Впаду  зорею  в  землю  цю  святу
І  на  долоньці  дідового  раю
Поміж  своїх  вербою  проросту.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348275
дата надходження 05.07.2012
дата закладки 05.07.2012


LizaRadvanska

Грань

Не  преследуй  меня,  моя  странная  грань,
Ты  похожа  на  голос,  пришедший  в  бреду.
Я  платила  за  правду  огромную  дань,
И  смеялась  над  болью  у  всех  на  виду.
Запивала  вином  искаженные  сны,
Чтобы  сердце  из  мыслей  сплетало  клубок,
И  хотела  хотя  бы  дожить  до  весны,
Пока  жалобно  время  свернулось  у  ног.
Не  преследуй  меня,  я  с  ума  не  сойду,
Разделив  свою  душу  на  сотни  частей,
В  полумертвом  «вчера»,  в  полупьяном  бреду
Принимая  придуманных  мною  гостей…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320800
дата надходження 11.03.2012
дата закладки 11.03.2012


Тетяна Луківська

Не вини

Стинає  ніч  у  надвечір’ї  гаму
 І  розсипає  в  кольорові  сни.
Тебе  любити  я  не  перестану.
Моєї  в  тім,  повір,  нема  вини.
Твоя  любов  -    уламками  каміння,
Моя  ж  не    хоче  із  душі  іти.                
 У  спогадах  ота  пора  осіння,            
Хоч  де-коли  до  неї  забреди...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298276
дата надходження 06.12.2011
дата закладки 06.01.2012