Ярослав Драч: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.01.2014


Annika Ly

Корпорация счастья

Здравствуйте,  меня  зовут  Анна,
Я  представляю  корпорацию  «Счастье»,
У  нас  сейчас  акция.
Ежедневно  килограммы  радости  бесплатно
И  на  постоянной  основе.
Никаких  скрытых  платежей,
Все  абсолютно  законно.
Что  же  Вы  бросаете  трубку?

Здравствуйте,  меня  зовут  Анна,
Я  представляю  корпорацию  «Счастье».
У  нас  сейчас  акция.
Вы  спрашиваете,    почему  я  звоню  Вам  так  поздно?
Вы  у  меня  уже  сотый,    а  толку  нулевого.
Хочу  сказать,  что  акция  продлиться  недолго,
Килограммы  радости  почему  портиться,  
Ловите  возможность  пока  счастья  полно.
Нет?  Почему  же?
Представьте,  у  Вас  всегда  теплые  руки,
А  у  родного  такие  нежные  пальцы,
И  никаких  лишних  эмоций,
Кроме  счастья.
И  все  это  на  постоянной  основе,
Вы  платите  всего  лишь  тем  же,
Но  уже  другим  людям.
Нет?
Ну  ладно,  наберу  кого-нибудь  другого.

Здравствуйте,  меня  зовут  Анна,
Я  представляю  корпорацию  «Счастья»,
У  нас  сейчас  акция.
Скажите,  как  Вам  обращаться?
Виктор?
Скажите,  Виктор,  а  когда  в  последний  раз  вы  улыбались,
Искренней,  почти  детской  улыбкой?
Что?  Вас  не  интересует?
Идиотов  полно,  не  хотите  быть  таким  же,
У  Вас  лишь  деньги  и  наглость?
Да,  Вы  правы,  ничего  лишнего.
Позвоню  Вам  в  другой  раз,
Надеюсь  застать  другого  Вас.

Здравствуйте,  меня  зовут  Анна,
Я  представляю  корпорацию  «Счастья».
Да,  Вы  правы.  Лучше  бы  я  продавала  диваны,
Кредитки  и  интернет.
На  счастья  в  этой  стране  почему-то  спросу  нет.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416036
дата надходження 06.04.2013
дата закладки 06.04.2013


MC_Yorick

Девушка Луна

Мне  приснилась  ночью  этой
Девушка  Луна
И  до  самого  рассвета
Плакала  она
Рассыпались  её  слёзы
В  неба  синеву
Превращались  они  в  звёзды
Будто  наяву

ПРИПЕВ:

Девушка  Луна  плачет
Капают  слёзы-звёзды
Разлюбил  лунный  мальчик
И  любовь  вернуть  поздно
Девушка  Луна  не  знает
Что  на  грешной  земле
Я  о  встрече  мечтаю  
Вот  уж  много  лет

Говорят,  что  может  сбыться
То,  что  в  сказках  снах
Сможет  и  в  меня  влюбиться  
Девушка  луна
Выберу  я  лунный  вечер  
Буду  к  ней  идти  
С  края  ей  назначу  встречу
Млечного  пути

ПРИПЕВ:

Девушка  Луна  плачет
Капают  слёзы-звёзды
И  пусть  я  не  лунный  мальчик
Но  дарю  живые  розы
Девушка  Луна  знает
Так  бывает  не  часто
Слёзы-звёзды  слетают  
Слёзы-звёзды  от  счастья

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191917
дата надходження 26.05.2010
дата закладки 13.09.2011


НАТАЛЬКА

Собою…

Я  втрачаю  дар  слова  раптово
Від  тремтіння  під  тілом  гарячим...
І  не  схожі  ці  звуки  на  мову,
Що  вриваються  шлейфом  ледачим.

Загорілось...А  то  й,  затремтіло...
Від  знемоги  і  дикого  жару...
У  полоні...У  пристрасті  тіло...
Все  ж  приймає  солодку  покару.

Тут  зникають  і  межі,  й  кордони,
Захлинаюсь  шаленством  щомиті...
Моє  тіло  собою  наповни!
Ми  болем  кохання  всеціло  сповиті.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235797
дата надходження 19.01.2011
дата закладки 06.02.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.12.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.11.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.11.2010


Володимир Шевчук

Герої ще живі.

Герої  ще  живі.  Не  вимерли  герої,  
Романтики  ідеї,  філософи  добра…  
Їм  слави  не  давай.  Їх  не  пускай  до  зброї!  
Їм  сонце  путівник,  а  не  настінний  бра.  

Настав  поета  час.  І  не  у  славі  справа  
І  зовсім  без  різниці  –  горить  вогонь  чи  ні…  
Бо  не  горить  вогонь  –  а  втім,  вже  є  заграва  
І  велич  неозора  дозріла  в  глибині…  

Герої  ще  живі.  Я  їх  повсюди  бачу.  
Брати  мені  і  сестри,  ці  генії  зорі  
І  хай  же  конформісти  не  думають  про  здачу,  
Бо  не  спинити  світла  у  вранішній  порі…  

29.10.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219014
дата надходження 29.10.2010
дата закладки 12.11.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.11.2010


NatalieFlower

Тиша

Навколо  лиш  тиша  і  вітер  не  грюка
Сухими  гілками  в  закрите  вікно
Така  дзвінка  тиша  –  прокинься,  послухай
Настояна  й  терпка  –  як  гарне  вино

Така  дзвінка  тиша  й  лиш  зорі  на  небі
І  місяць  за  хмарками  ніби  пливе
Промовить  у  тінях  промінчик  до  тебе
Вставай  і  іди  вже  ніч  тебе  жде…

Вона  привітає  дерев  шарудінням
І  шелестом  трав,  і  хрустінням  гілок
Дідуганів  пеньків  бормотінням
Що  сягають  корінням  в  струмок

Стільки  барв  ти  побачиш  у  місячнім  сяйві
Відлива  позолотою  ліс
Пані  осінь  так  довго  й  старанно
Підбирала  колір  для  них.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215138
дата надходження 09.10.2010
дата закладки 12.11.2010


Recorder

Зупинись перехожий!

Зупинись  невідомий  прохожий!
Обійняти  тебе  я  жадаю!
Погляд  твій...  він  на  спогади  схожий!
Зупинись  перехожий,  благаю!

Зупинись!  Подивись  мені  в  вічі!
Знаю  я,  віднайдеш  в  них  минуле.
Не  ввійти  в  одну  ріку  нам  двічі,
Та  й  кохання  у  серці  поснуло.

Але  всесвіт  твій  добре  відомий.
Поцілую  тебе  і  згадаєш!
Зупинись  перехожий  знайомий!
Поцілую  тебе  -  покохаєш!

Та  пройшов  він  крізь  простір  у  вирій
Своїм  поглядом  лиш  потривожив,
І  для  мене  у  пам`яті  сірій
Залишився  лише  перехожим...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221703
дата надходження 12.11.2010
дата закладки 12.11.2010


тепла осінь

Чотири страхи сну

Я  йду  у  забуття  коли  лягаю.
Не  знаю  чи  від  болю  чи  життя.
Так  міцно  у  барлозі  засинаю,
щоб  знов  прокинутись  від  сну  де  ти  і  я.
У  першому  страху  є  твої  руки.
І  ніжність  несказАнних  почуттів.
Тривалі,  трепетні  чекання  муки.
Коли  ми  десь  на  відстані  світів.

А  музика  так  лине  серед  ночі.
Я  сплю,  моя  душа  десь  у  зірках.
Твої  зелені  теплі  любі  очі.
Вві  сні  це  мій  болючий  другий  страх.
Я  прокидаюсь,  щоб  забути  сновидіння.
Реальність  така  сильна,  я  -  слабка.
Ненавиджу  ці  зраджені  прозріння.
Коли  помилка  -  я...  А  не  вона...

Я  знову  забуваюсь  в  насолоді...
Надіючись,  що  там  наснюсь  тобі.
Але  думки  свідомості  волають  :  "Годі!"
Я  зупиняюсь  в  третьому  страху  у  сні.
Там  наші  долі  і  дороги  розійшлися.
Так  як  насправді,  де  загублені  мости.
Мій  хрест  іти  по  стежці  до  узвишшя.
А  твій?  Не  знаю,  не  мені  його  плести...

Так  я  і  сплю,  між  дикими  світами,
одним  з  яких  був  донедавна  ти.
Четвертий  страх  -  чи  залікую  рани?
І  скільки  часу  треба  буде  йти?
Не  раз  від  марень  лились  гіркі  сльози.
Між  ніччю  й  ранком  кидала  листи,
до  неба,  щоб  своїм  терпким  світанком,
допомогло  мені  мої  страХи  змести...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219884
дата надходження 03.11.2010
дата закладки 11.11.2010


Марічка-чарівниця

Человеку

О,  человек!  Ты  -  словно  птица
Можешь  уноситься  мыслью  вдаль.
Но  всего  труднее  возвратиться  
В  мир,  где  ждет  тебя  печаль.

Чтоб  душа  не  затерялась  в  звездах,
Посреди  пустых,  неведмых  дорог,
Нужно  оставлять  ориентиры  -  
Будь  то  счастье,  радость  иль  любовь...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220194
дата надходження 05.11.2010
дата закладки 11.11.2010


Окрилена

Молитва

Зоріла  звечора  молитва,
ридма  ридала  за  вікном.
Небесноока  Літургія  стиха
завмерла  летаргічним  сном.

Молилась  матінка  за  сина:
"Всесильний  Голос,  поможи!
Зрадливий  Юдин  ніж  у  спину
Ти,  якщо  можеш  відверни!"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216883
дата надходження 18.10.2010
дата закладки 11.11.2010


fenom

«Залиши»

Небо,  я  молю  тебе,  небо
Подаруй  ще  хоча  б  один  погляд
Не  рви  душу  і  серце,  не  треба
Я  благаю,  залиш  Її  поряд


Залиши  мені  шепіт  тихий  
Як  колись,  у  щасливу  мить
Коли  ми  ще  не  знали  лиха
Того  лиха,  що  вже  не  спить


Подаруй!
           Залиши!
                   Благаю!
Лиш  вона  мій  єдиний  наркотик
Я  ненавиджу  і  кохаю
і  чекаю  хоча  б  на  дотик…


Дотик,  погляд…  Всього  замало
Ще  хоча  б  у  вуста  поцілунок
Йди…  Але  хочу,  щоб  знала
Моє  серце  тобі  в  подарунок…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221423
дата надходження 11.11.2010
дата закладки 11.11.2010


Марічка-чарівниця

Шалена мить

Придивляюсь  до  розширених  зіниць,
А  в  них  пала  жага  кохання...
Чудова  мить!..  Шалена  мить!!!...
Вона  неначе  перша  і  остання...

Шепочеш:"  Я  тебе  люблю..."-
Шалено  серце  калатає....
"Як  я  щаслива,  що  мене  знайшов..."
Й  собі  тихенько  промовляю...

І  поцілунку  трунок  п'ю,
Забувши  про  усе  на  світі...
І  ми  одні...  І  ми  в  раю...
Все  завдяки  "шаленій  миті"....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219259
дата надходження 31.10.2010
дата закладки 10.11.2010


Blondberry

Не обіцяй

Не  обіцяй,  не  клянися  в  коханні.
Не  обіцяй,  бо  слова    -  це  як  вітер.
Можливо,  для  тебе  слова  ці  останні
І  завтра  не  буде  тебе  вже  на  світі.

Не  обіцяй,  бо  кохання  мінливе  -  
Сьогодні  кохаєш,  а  завтра  вже  -  ні.
Не  кожна  любов  пройде  через  зливи,
Пройде  крізь  вогонь,  крізь  вітри  й  повені.

Не  обіцяй,  бо  долі  все  рівно
До  тебе  і  всіх  обіцянок  твоїх.
Вона  як  захоче,  так  собі  вчинить
І  навіть  не  гляне  на  клятви  чиїсь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188674
дата надходження 09.05.2010
дата закладки 02.11.2010


Вира

Така любов

Таку  любов  не  бачила  земля,
Таку  любов,  що  світ  весь  зігріває,
Таку  любов,  що  більше  ніж  поля,
Таку,  що  ріки  розливає.

Таку  любов,  що  змушуэ  рости
Той  пролісок,  що  землю  пробиває.
Таку,  що  допоможе  нам  нести
Тяжкий  тягар,  що  жити  заважає.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45641
дата надходження 09.11.2007
дата закладки 01.11.2010


TatianaV

Запах м'якої трави

Пам'ятаєш  той  вечір,  коли  ми  зустрілись,
мою  сукню  зелену,  яку  так  любив?
Біля  озера  тихого  як  опинились
І  вночі  милувалися  на  двох  лебедів.

Ти  казав  про  кохання,  про  вічне  й  глибоке,
я  дивилась  у  очі  прекрасні  твої.  
Поцілунки  твої  підіймали  високо,  
хоч  лежали  разом  на  прим'ятій  траві.

Пам'ятаєш  востаннє,  коли  ми  зустрілись,
мою  сукню  блакитну,  яку  ти  любив,
біля  того  ж  озерця  ми  знов  опинились
і  також  дивувались  коханню  птахів.

На  прощання  клялися,  що  не  в  останнє.  
Ми  писали  вірші  і  шалені  листи,  
але  згадку  про  це  неймовірне  кохання  
нагадає  лиш  запах  м'якої  трави.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170889
дата надходження 09.02.2010
дата закладки 01.11.2010