Фурманец Натали: Вибране

Кадет

Осенняя амальгама

Тучи  собираются  «до  кучи»,
Застилают  солнце  пеленой
И  весьма  легко  находят  случай,
Чтоб  поиздеваться  над  луной…

Дятел  барабанит  телеграммы
На  кудрявых  свитках  бересты,
Осень  серебристой  амальгамой
Украшает  хмурые  версты́…

Люди  нахлобучивают  шапки,  
Зябко  тычут  головы  в  шарфы,  
Листьев  золотистые  охапки
Втискивают  в  книжные  шкафы…  

Осень  вносит  умиротворенье
В  череду  угрюмых  зим  и  лет…
И  на  листья  капает  вареньем    
Не/раз/очарованный  поэт…

октябрь  11

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283890
дата надходження 02.10.2011
дата закладки 11.11.2011


Кадет

Амёба

Закусали  вампиры-микробы,
Испарились  сноровка  и  прыть…
Захотелось  простейшей  амёбой
Мне  в  бесформенном  теле  пожить.

Можно  корчить  прикольные  рожи,  -
Головная  не  лопнет  кора,
А  при  полном  отсутствии  кожи
Не  страшны  ни  мороз,  ни  жара.

Нет  проблем  со  столом  и  со  стулом,
Дефекация  –  полный  ажур!
Даже  страшным  зубастым  акулам
Ты  до  лампочки  как  абажур.

Никаких  опрометчивых  связей,
Никаких  отягчающих  лет,  -
Не  боится  ни  сглазу,  ни  грязи
Цитоплазма  и  фитоскелет.

Никаких  у  тебя  супостатов,
Не  воздействует  телекинез,
Не  достанут  подагра  с  простатой…
Не  житуха,  а  –  цитокинез!

Не  смущает  родня  и  тотемы,
Не  подавишься  жирным  куском…
Есть,  конечно,  отдельные  темы,
Но  о  них  разве  только  мазком:

Не  погладят  твою  ложноножку,
Не  шепнут  комплименты  в  ушко́…
Но  зато  не  порежут  в  окрошку
И  не  вспорют  ланцетом  брюшко…

И  не  надо  ни  в  чём  разбираться,
Выяснять,  кто  природы  венец…
Одному  удивляюсь  я,  братцы,  -
До  чего  же  хитёр  был  Творец!

июль  10

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203281
дата надходження 29.07.2010
дата закладки 25.03.2011


Юлія Холод

Вершини бувають різні…

Вершини  бувають  різні…
Засніжені,  гострі,  грізні,
Далекі,  близькі,  незнані,
Загублені  десь  в  тумані…
Хтось  хоче  вершину  слави,
Хтось  –  просто  в  шовкові  трави…
Той  мудрості  пік  узріти,
А  той  –  керувати  світом…

Вершини  бувають  різні  –
Буває  на  них  затісно…
А  я  на  своїй  вершині
В  обіймах  гойдаю  сина…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241419
дата надходження 16.02.2011
дата закладки 17.02.2011


Кадет

По теории Левина…

Об  осколки  империи  
Спотыкается  взгляд,
Метастазы  мистерии  
Головёнку  сверлят…

Вспоминаются  песенки
С  недопетым  концом,
Предсказания  Мессинга    
За  окном  налицо…

Перепады  давления,
Бенефисы  лохо́в,
Дефицит  откровения,
Рецидивы  стихов…

Перегибы  реальности,
Перепалки  с  собой,
Пограничные  крайности  
По  дороге  в  запой…

Импульсивная  вспыльчивость,
Неприкаянный  гнев,
Торопливая  сбивчивость,
Необузданный  чрев…

В  гороско́пной  истерике
Хорохорится  нрав,
Чудеса  эзотерики    
От  лекарственных  трав…

Загогулины  в  темени  
От  духовных  отрав…
Кто  без  роду  и  племени,  -
Изначально  неправ?

Молодёжь  кочевряжится,  
Папа  Римский  не  свят…
Кто  ещё  раз  отважится,  
Тоже  будет  распят?

Отшибают  сознание
Гигабайты  страниц,
Выручает  незнание
От  падения  ниц…  

Нахлебавшись  Пелевина,
Полируюсь  Басё…
По  теории  Левина
Разложилось  не  всё…

декабрь  10

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228401
дата надходження 13.12.2010
дата закладки 16.02.2011


Кадет

Проталины весны

Зима  ещё  снежные  хлопья  взбивает  в  подушках,
Но  к  Солнцу  макушку  уже  наклонила  Земля,
А  птички-синички  щебечут  друг  дружке  на  ушко,
Что  скоро  нарядятся  в  зелень  леса  и  поля…

В  небесные  хляби  вгрызаются  яркие  пятна
И  хмурый  февраль  понимает,  что  он  обречён…
Но  он  -  фаталист  по  натуре,  вполне  вероятно,
И  вовсе  по  этому  поводу  не  огорчён…

Старушки  готовы  обнять  всех  собачек  и  кошек
И  зимнюю  спячку  прощают  своим  старичкам,
И  робко  надеются,  что  будет  в  моде  горошек,
И  скоро  удастся  прижаться  к  любимым  внучкам…

Девчонки  решительно  сбросили  кроличьи  шубки
И  бросились  дружно  нехитрый  терзать  гардероб,
И  так  макияжат  помадой  припухшие  губки,
Что  тает  от  страсти  прижатый  к  скамейке  сугроб…

Мальчишки  всё  чаще  опаздывать  начали  в  школу
И  в  утреннем  зеркале  пристальней  ищут  усы,    
И  чёлки  и  холки  взбивают  себе  по  приколу,
И  глупо  шалеют  от  юной  девчачьей  красы…

Стихи  о  любви  как  блины  "выпекают"  поэты,
Сверкают  глазами,  как  щуки  при  виде  блесны…
А  всё  потому,  что  на  северных  склонах  планеты
Подснежники  млеют  в  проталинах  новой  весны…

февраль  11

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238778
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 09.02.2011


Анна Кириленко

Витвір мистецтва - думки незнайомця…

Витвір  мистецтва  -  думки  незнайомця.
Білою  плямою  в  місті  -  зима.
Не  вимагайте  вчорашнього  сонця,
Не  вимагайте  спокійного  сна.

Знов  Новий  рік  у  запиленій  масці,
Плачу  і  кожній  сніжинці  молюсь.
...Мабуть  немає  сильнішого  щастя,
Ніж  посміхнутись  в  обличчя  комусь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227955
дата надходження 11.12.2010
дата закладки 12.12.2010


V. Zolin

Банальное - прощальное

На  обломках  усталой  судьбы    
Наши  тени  с  тобой  распластались.    
Как  прекрасно,  что  встретились  мы.    
Как  чудесно,  что  всё  же  расстались.      

Я  теперь  доживу  до  зимы,      
И  до  старости  -  грёзы  остались.    
Как  нелепо,  что  встретились  мы.    
Как  обидно,  что  всё  же  рассталась.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197485
дата надходження 24.06.2010
дата закладки 07.12.2010


Юлія Холод

Для малят

Люлі-люлі
Люлі-люлі,  треба  спати.
Сплять  дерева  біля  хати,
Сплять  вітри,  дощі,  громи,
Трав  шовкових  килими…

А  на  небі  зорі,  зорі.
Сни  спускаються  прозорі.
Сплять  дороги  і  мости.
Люлі-люлі,  спи  і  ти…

               Рік  Новий
Рік  Новий,  Новий,  Новий!
Сніг  м’якенький  і  пухкий…
Ніч  крилата,  наче  птах…
Срібні  дзвони  в  небесах…

Рік  Новий,  Новий,  Новий!
Зіроньку  свою  лови.
Прошепчи  на  вушко  їй,
Що  ти  хочеш  в  рік  Новий?..

Зіронько,  почуй  мене.
Є  бажання  лиш  одне:
Щоб  у  кожного  маляти
Матінка  була  і  тато!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226351
дата надходження 04.12.2010
дата закладки 05.12.2010


Тамирис

Фестиваль поэзии

Уважаемые  Поэты!  

К  сожалению,  вынуждена  сообщить,  что  мы  слегка  переоценили  свои  силы,  поэтому  на  данный  момент  фестиваль  отменяется.
Спасибо  всем  огромное  за  проявленные  интерес  и  участие,  надеюсь,  в  будущем  все  же  реализовать  эту  затею  именно  на  том  уровне,  на  который  мы  претендовали  изначально.

С  уважением,  
Екатерина  Карпова.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225918
дата надходження 02.12.2010
дата закладки 02.12.2010


Юлія Холод

Упреки тучами

Упреки  тучами,  обиды  стенами,
Грозились  вскрытыми  сердцами-венами.
Кричали,  пенились,  метали  стрелами,
Словами  черными,  стихами  белыми.

Потом  сцепились  вдруг.  Когтями,  взглядами.
И  покатились    вниз  двумя  разрядами.
Вдохнули  запахи…  Коснулись  кожею…
И  ярость  сделалась  ненужной  ношею.  

Взлетели  птицами.  Луной  аукнули.
Уснули,  голые…
               
И  стены  рухнули.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225185
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 30.11.2010


Мантіхора

Щенок

Я  маленький  глупый  пушистый  комочек,  
Каким  в  своё  время  был  каждый  из  вас.  
Играть  я  люблю,  быть  серьёзным  -  не  очень,  
Ещё  не  знаком  мне  закон  "глаз  за  глаз".  

Ещё  не  над  телом  врага  я  ликую,  
А  лишь  над  барьером,  что  был  покорён.  
Ещё  свою  кровь  не  продал  за  чужую  
И  душу  свою  не  поставил  на  кон.  

Я  гордо  и  смело  гляжу  в  ваши  лица  
И  вижу  лишь  ласку,  заботу,  любовь...  
Неужто  однажды  мираж  растворится,  
И  жизни  ценой  станет  братская  кровь?!  

Неужто  однажды  в  порыве  безумства  
Я,  хлеба  и  зрелищ  отведав  сполна,  
Убийство  друзей  возведу  в  ранг  искусства?!  
Но  разве  для  этого  жизнь  мне  дана?..

(21.04.2010)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188808
дата надходження 10.05.2010
дата закладки 25.11.2010


ANELI

Закат.

Небо  играло  закатом,
Тени  бросая  к  ногам.
В  облаке  сером  лохматом
Кутаясь,словно  в  кафтан.
Белой  жемчужиной  Солнце
Тихо  скатилось  с  небес...
День  уходящий  окончен  -  
Новый  же  чудом  воскрес.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198488
дата надходження 30.06.2010
дата закладки 25.11.2010


Kulagina

Шокотерапія

Не  кажи,  що  життя  –лайно,

Не  гріши,  а  бери  лопату,

Не  дивись  у  журбі  за  вікно,

А  іди  могилу  копати...

Ти  не  квапся  –  для  себе  копаєш,

Що  втомився?  Та  це  пусте,

В  землю  ляжеш  –  тоді  пізнаєш,

Яким  цвітом  життя  цвіте!

Всі  депресії  вітром  здує

І  від  бруду  душа  омиється,

Ти  життя  не  ганьбитимеш  всує

Бач  краса  -  ліс  на  сонечку  гріється!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194832
дата надходження 10.06.2010
дата закладки 25.11.2010


забайкальская

ИЩУ СЕБЯ…

В  театре  теней  и  абсурда
Пытаюсь  себя  разыскать.
Я  жизнь  принимаю,как  чудо.
Хоть  смысл  её  трудно  понять.
Случайность  я  космоса  может
иль  новый  спирали  виток?
Сомненья  терзают  и  гложут,
Что  там,  где  небес  потолок?
На  ощупь  иду,спотыкаюсь.
Луч  света  ищу  в  темноте.
Но  вижу,что  вновь  ошибаюсь
Лучи  это,только  не  те.
Я  жизнь  принимаю,как  чудо
И  кланяюсь  низко  Земле.
Ответы-зачем  и  откуда
Когда  то  откроются  мне.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224177
дата надходження 24.11.2010
дата закладки 25.11.2010


Res

Халва и чернослив

Как  пошло  быть  счастливым  среди  вас,
мои  друзья,  знакомые,  родные,
и  связи  сохранять  беспроводные
обилием  неоткровенных  фраз.

Как  странно  быть  счастливым  после  них,
такое  же  испытывая  чувство,
что  ты  уйдешь,  и  станет  в  мире  пусто,
и  все  неважно  сделается  вмиг…

Как  жутко  быть  счастливым  среди  всех,
похожих  на  тебя  -  ненастоящих,
чья  жизнь  давно  в  цветной  играет  ящик,
и  зеркало  рябит  из-за  помех.

Как  грустно  быть  счастливым  одному,
Луна  в  окне  -  печальная  картина,
как  будто  жизнь,  как  срок  для  карантина
души,  дана  лечиться  на  дому.

Как  глупо  быть  счастливым  средь  толпы,
на  провода  нанизывая  лица,
и  если  надо  где-нибудь  селиться,
так  лучше  там,  где  кончатся  столбы.

Как  подло  быть  счастливым,  если  ты
приемлешь  жизнь,  что,  в  принципе,  не  мало,
не  думая  о  близости  финала,
и  пьёшь  свой  чай  без  лишней  суеты.  

Как  стыдно  быть  счастливым  перед  Ним,
вино  простым  закусывая  хлебом,
когда  в  своём  мытарствованьи  слепом
всю  жизнь  Его  страданием  храним.

Как  сложно  быть  счастливым  рядом  с  той
единственной,  кто  делает  счастливым,
но  пахнет  ночь  халвой  и  черносливом
и  жизнь  своей  пугает  простотой.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207799
дата надходження 26.08.2010
дата закладки 19.11.2010


Perelubnik

Факір

І  струна  не  витримує,  -  що  вже  казать  про  папір.
Мов  змія  із  мішка,  ти  лукаво  всміхаєшся  з  фото.
Я  старався  для  неї,  неначе  останній  факір,
Та  лишався  на  виставці  просто  занедбаним  лотом.

Я  краваток  в'язати  не  буду,  я  петель  боюсь,
Я  себе  усміхатися  людям  на  вулиці  змушу:
Подивіться,  який  я  щасливий;  одначе  чомусь
Вам  так  конче  потрібно  мені  наплювати  у  душу.

Відкоркую  діжки,  що  тулились  в  сухих  погребах,  -
Хто  придумав,  що  спогади  можна  давати  по  квоті?
Обирай  кольорові  думки  на  свій  ризик  і  страх
Та  ще  жуй  цигарки...  витри  дощ...  і  не  думай  про  потім.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191572
дата надходження 24.05.2010
дата закладки 17.11.2010


Ninel9

ОСІННІ ДИВА

Ще  світанок  має  силу,
Небо  впало  росами,
Осінь  яблуко  вкусила,
Синь  змітає  косами.

В  небі  дмухнуло  кадило,
Тінь  пройшлась  по  комишах,
Білим  оком  засвітило,
Щось  читає  в  споришах.

Осінь  дивною  габою
Ходить  за  людиною…
Все,  що  є  у  нас  з  тобою,  –
Зветься  Україною!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221159
дата надходження 09.11.2010
дата закладки 16.11.2010


Татьяна Маляренко-Казмирук

lДоля

Чому  так  часто  по  стерні
Босоніж  вперто  водить  доля?..
До  сліз  аж  боляче...    Та  ні!..
Сльозі  упасти  не  дозволю.

Я  буду  йти  на  край  дороги
Шовковим  килимом  трави,
Яка  лягає  нам  під  ноги,
Не  жде  ні  слави,  ні  хвали...

Я  помолюся  щиро  Богу,  -
Він  дав  мені  можливість  жить,
Не  попрошу  життя  другого,  -
Своє  другим  не  замінить.
                                 *  *  *

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145983
дата надходження 18.09.2009
дата закладки 14.11.2010


Юлія Холод

Я не знаю всіх доріг

Я  не  знаю  всіх  доріг…
Хто  їх  знає?
І,  не  знаючи,  за  ріг
Повертаю.

А  за  рогом  навмання
До  вершини.
То  каміння,  то  стерня
На  стежині.

І  не  знаєш,  де  мости  
Через  ями.
І  чи  досить  лід  товстий
Під  ногами.

Чи  на  мить  зупиниш  хід
Чи  назавжди.
Чи  в  могилу  чи  в  політ
Рушиш  завтра.

Я    й  не  хочу  знати,  де
Буду  зрання.
Проживаю  кожен  день,
Як  останній…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222188
дата надходження 14.11.2010
дата закладки 14.11.2010


Юхниця Євген

Я з собачкою гуляю!

Собачка  і  радість

Я  не  сам!  Я  не  сам!  
Я  з  собачкою  гуляю!
І  спокійно  чимчикую  по  провулках!
Тільки  сам!  Тільки  сам!
Я  собачку  захищаю
І  підскулюю  тихенько  у  розлуках!

Ти  мене,  ти  мене!
На  прогулянку  гукаєш
Двічі  в  день  я  не  насиджую  калорій!
Спалахне!  Спалахне
Радість,  коли  ти...кусаєш.
...Нашу  іграшку  із  гумки,  з  бутафорій!

Я  не  сам!  Я  не  сам!
Я  з  собачкую...сам  граюсь,
Гребінцями  заспокоюються  й  нерви.
Я  не  сам!  Я  не  сам!
Я  з  собачкою  вітаюсь
Радісно  весь  час  наш  славний  без  перерви!

                                                   10.10.10  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221876
дата надходження 13.11.2010
дата закладки 13.11.2010


В.А.М.

Я не хочу Вас… +п +п +м +:-)

Когда  эти  строчки  пришли  мне  в  голову,  ничей  образ  не  маячил  перед  глазами.  Они  писались  никому  или  кому-то,  в  будущем.  
И  вот  много  лет  спустя  мне  встретилась  девушка,  к  которой  удивительно  подошли  эти  слова.  Только  я  её  увидел  и  сразу  понял  -  это  было  написано  ей.  И  ничего,  что  на  момент  написания  стиха,  ей  было  ещё  только  годика  три-четыре.  :)  Кажется  мне,  что  именно  её  такую,  сегодняшнюю  взрослую  уже,  увидел  я  тогда  в  своём  воображении.
Зовут  ненаглядную  -  Мари.  Встретить  Маричку  можно  в  городе,  где  каким-то  немыслимым  образом  собралась  вся  женская  краса  славянского  мира  -  встретить  её  можно  во  Львове.  


[i]Я  не  хочу  Вас  потерять
И  пусть  я  Вас  еще  не  знаю
Но  если  только  повстречаю
То  не  смогу  Вас  не  узнать
Я  не  хочу  Вас  потерять
Безумно  полюбив  однажды
И  что  для  Вас  это  не  важно
Из  равнодушных  глаз  понять
Я  не  хочу  Вас  потерять
Лишь  потому  что  встречу  поздно
Мне  будет  просто  невозможно
Жить  
                 если    Вас  вдруг  потерять[/i]




Anna  †  Demonia  перевела  на  польский  здесь:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176796

Anven  перевёл  на  украинский  язык  здесь:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219512

Виктор  Ох  смастерил  музыку  на  этот  стих  здесь:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263848

пародия  на  стихотворение  автора  boroda171  здесь:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153895

фотография  опубликована  с  разрешения
её    http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8933

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153876
дата надходження 06.11.2009
дата закладки 13.11.2010


Марічка9

Молчи…

Молчи  мне  о  знаках  таинственных,
О  четких  пределах  ума,
Ведь  все  в  неразумных  количествах
Лишает  рассудка  и  сна.

Молчи  мне  о  страхе  навязчивом    
И  скуке  предельно  большой,  
Ведь    все,  что  имеем  –  незначимо
И  в  счастье  –  единый  покой.

Молчи  мне  о  завтра  и  трепетно,    
Сжимая  ладони,  молчи…
Молчи,  ведь  в  словах  –  неумеренны,
В  молчанье  –  всегда  велики.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196742
дата надходження 20.06.2010
дата закладки 13.11.2010


Марічка9

Сповідь

Мабуть,  не  так  я  щось  тоді  зробила.
Боже,  як  легко  повернути  не  туди…
Тому  ще  будь  до  мене  милостивий
Й  не  осуди,  не  осуди,  не  осуди!...
Подай  душі  знов  сон  такий  жаданий,
Погожий  день  дозволь  її  відчути.
Життя  нам  іншим,  вочевидь,  не  стане,
Та  іншими  іще  нам  шанс  є  бути...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217983
дата надходження 24.10.2010
дата закладки 12.11.2010


Марічка9

Чорні мітки

Далека  ніч.  Вокзал.  Перони.
Проймає  холодом  до  нитки.
Прощанням  втомлені  вагони
Лишають  в  серці  чорні  мітки.
Годинник,  колії  зустрічні.
Чекання-кат,  квиток  додому.
І  не  назвеш,  що  пересічні,
І  не  назвеш  «лише  знайомі»…
По  різні  сторони  від  миті…
Я  від  вікна  відвернусь  вільно.
Виду  подам,  що  не  болить  і
Вид  зроблю,  що  дуже  сильна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219688
дата надходження 02.11.2010
дата закладки 12.11.2010


Надя Чернослив

скромное.

Сны  –  лишь  коконы  подушек,
Дни  расплюснуты,  как  блин.
Задыхаемся,  но  душим
Тех,  кто  раньше  был  любим.

Оттого  ли  наши  скулы
Нездоровый  носят  цвет,
Что  мы  курим  много  дури
и  глотаем  свежий  бред?

Износив  себя,  как  тряпку
И  испачкав  грязью  дом,
мы  на  прошлое  так  падки,
будто  счастье  было  в  нём.

Оглянись,  ведь  ты  из  глины,
Ты  податлив,  как  она.
Скука  въелась,  как  ангина,
В  ёмкость  серого  окна.

А  осталось  только  сбросить
Эту  слякоть-тяжесть  с  плеч.
Под  обои  спрятать  осень,
А  меня?  Меня  –  сберечь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218601
дата надходження 27.10.2010
дата закладки 10.11.2010


Надя Чернослив

прозрение

И  были  дни  ржавеющие  рано
И  были  те,  что  не  поддались  рже.
Пока  во  мне  мурлыкали  туманы,
Горел  огонь  на  третьем  этаже,
Слетались  птицы  все  к  оконной  раме,
И  покрывались  пылью  телеграммы,
И  жмурился  в  углу  большой  торшер.

Дышали  далью,  влагою,  парами.
Сходились  реки  к  устью  одному.
И  то,  что  я  так  быстро  устаю,
Я  объясняю  вязкими  снегами
И  тем,  что  сны  приклеились  к  окну.

Так  томно  ночь  трущобы  мрака  пьёт,
Что  мне  не  ловко  находится  рядом,
Заглядывать  в  её  беззубый  рот,
А  в  небе  назревают  звездопады,
Как  снегопады.  Всё  наоборот.

И  выучена  грустная  пора.  
И  утро  улыбнётся  вдруг  лучисто.
И  мир,  которым  ловко  правят  числа,
Окажется  непрочным,  как  игра.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216970
дата надходження 19.10.2010
дата закладки 10.11.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.11.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.11.2010


Настя Цветок

Брошена.

Раскурочена  словом  отточенным
на  ошметки,  отрепья...Терзание.
И  внутри  бьет  наотмашь  непрошенно:
"Ты  зачеркнута,...брошена".  Брошена.

Мысли-вОроны  до  червоточины
до  порезов.  Удар  -  и  в  сознание:
"Ты  растерта,  размыта,  изношена."
Как  проклятие:  брошена,  брошена.

"Что  же  я?  Я  теперь  на  обочине?
Что  же  ты?  Ты  теперь  наказание?"
Между  нами,  что  выросло  -  скошено.
По  щелчку.  Ты  хлыстом.  И  я  -  брошена.

Ну  уж  нет...Гильотина  отсрочена.
Залатает  игла  -  заклинание
все  прорехи.  Начало  проложено:
"Я  свободна...Еще  чего  -  "брошена".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185538
дата надходження 22.04.2010
дата закладки 10.11.2010


Кадет

Осеннее самочувствие

Опять  дождём  беременные  тучи
О  крыши  чешут  пухлые  бока,
Луч  солнца  выжидает  редкий  случай
Спикировать  на  землю  свысока…

Тягучий  дым  над  сельскими  домами
Коптит  сырые  животы  небес
И  ёжится,  утыканный  грибами,
На  горизонте  обнажённый  лес…

Природа  справедливо,  но  жестоко
Меняет  направление  ветров,
Людские  полусонные  потоки
Глотает  ненасытное  метро…

Врачи  пугают  гриппом  на  подходе,
Про  лето  пишут  школьники  диктант…
В  заплёванном  подземном  переходе
Гитару  треплет  хриплый  музыкант…

Нахохлились  оставшиеся  птицы,
Поэт  не  брит,  невыспавшийся,  злой…
Листает  пожелтевшие  страницы
Философ-дворник  жиденькой  метлой…  

сентябрь  10

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209079
дата надходження 03.09.2010
дата закладки 06.11.2010


silvester

Нескучно жить!

Нескучно  жить!  И  это  хорошо!
Да,  и  когда  скучать  -  такая  спешка:
Забот  невпроворот,  проблем  -  мешок,
И  недоделок  целая  тележка.

Пока  не  грянул  гром,  повременим,
Креститься,  поминая  небо  всуе.
Порывы  есть,  свободою  горим,
И  гоним  от  себя  к  чертям  "косую".

А  если  клюнет  жареный  петух,
Или  возникнет  шило  в  нужном  месте,
Отправимся  в  поход  -  искать  мечту,
Горланя  на  ходу  стихи  и  песни...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220548
дата надходження 06.11.2010
дата закладки 06.11.2010


Адель Станіславська

День, що знов настав…

В  таку  погоду  можна  тільки  пити  
солоних  сліз  цілющу  простоту...
І  день,  що  знов  настав,  благословити,  -
дощем  укрив  душевну  наготу...

Забрав  у  неї  біль,  розвіяв  вітром,
згубив  його,  як  губить  падолист.
Із  серця  струн    видобуває  світло,
немов  з  бандури  звуки  бандурист.
 
Любовно  вичакловуючи  пісню,
що  лине  до  небес,  у  далечінь,
дрібним  дощем  вмиває  осінь  пізню,
змиваючи    журби  холодну  тінь.

В  таку  погоду  можна  тільки  пити
цілющих  сліз  солону  чистоту.
І  кожен  день  новий  благословити,
хвилину  кожну,  долю  непросту...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220499
дата надходження 06.11.2010
дата закладки 06.11.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.11.2010


Omega

Відкладаєм життя…

Відкладаєм  життя  на  "потім".
Мов  Сізіф  той  -  під  гору  котим.
Міцно  камінь  в  руках  тримаєм,
гульк:  "Ти  де?"  А  життя  немає

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219703
дата надходження 02.11.2010
дата закладки 04.11.2010


Адель Станіславська

Доле моя

Доле  моя,  купана  в  любистку,
зоре  моя,  згублена  в  світах,
звідки  в  тебе  полиновий  присмак,
що  гірчить  золою  на  вустах,

що  піском  у  очі  серед  поля,
де  ромашки  буйні,  через  край,
де  гуляє  вітром  бранка-воля
де  убраний  в  паморозь  розмай,

чом  до  мене  ти  така  зрадлива,  
в  кухоль  з  медом  частку  дьогтю  ллєш?
Там  де  вчора  я  була  щаслива,
нині  чорне  згарище  пожеж...

Доле  моя,  гіркото  безмовна,
дай  же  причаститися  вином,
у  якого  міра  щастя  повна
життєдайно-радісним  теплом.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218639
дата надходження 28.10.2010
дата закладки 04.11.2010


Адель Станіславська

П'ю життя

Павутиною,
диво-дниною,
осінь  в  даль
проводжає
туманом-хустиною
днів  печаль.

Все  розписано...
Сум  вколисано  -
хай  поспить.
Суть  приховано,
віру  даровано
в  кращу  мить.

Кожним  порухом,
кожним  подихом
п'ю  життя  -
тане  день  і  рік,
а  за  ним,  і  во  вік,
каяття...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220150
дата надходження 04.11.2010
дата закладки 04.11.2010


Исаак

Богат разнообразием сюжетов…

Богат    разнообразием    сюжетов    
я,    вероятно,    потому    лишь    только,    
что    мною    не    придумано    всё    это,    
а    жизнь    прожита    содержательно    и    с    толком.
И    каждый    день    в    ней    полон    новизною    
различных    дел,    поступков    и    раздумий,    
и    узнавания    людей  –  не    мумий!  –  
и  вечною    работой    над    собою.

Всё    это    отражает    подсознанье    
сознательно,    конечно,    на    страницах:    
печальный    опыт,    радостное    знанье    
и    всё,    что    нынче    старику,    мне,    снится,    
и    мир    сегодняшний    во    всём    разнообразье,    
хотя    меня    порой    он    раздражает    
своим    циничным,    откровенным    безобразьем,  –  
мой    карандаш    всё    это    отражает.

Зачем    лишь    только?  –  я  не    дам    ответа,  –
весь    мир    и    так    завален    ерундою.
Но    с    детства    властвует    потребность    эта  –  
себя    излить    рифмованной    строкою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220122
дата надходження 04.11.2010
дата закладки 04.11.2010


Исаак

Люблю противоречия в себе…

Люблю    противоречия    в    себе.
Люблю    себе    же    оппонентом    быть.
Пускай    в    ненужной    никому    борьбе    
собой    себя    в    себе,    но    победить.

Не    выяснить,    но    всё    же    выяснять    
таким    вот    образом    я    истину    хочу,    
чтоб    предо    мной    она    могла    сиять,    
пока,    обдумывая    что-то,    я    молчу.

Потом,    в    себе    став    оппонентом    вдруг    
и    стоя    на    позиции    другой,    
я    становлюсь    до    ужаса    упруг    
и    твёрд,    что  даже    и    не    пнуть    ногой.

При    этом    вижу    и    достоинство    своё  –
всё    это    откровенно    говорить.
Но…  как    запоротое    мастером    литьё,    
меня      в    себе    уже    не    изменить.
                                                                                         
70-  годы

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219715
дата надходження 02.11.2010
дата закладки 04.11.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.11.2010


Юлія Холод

Знайди мене

Я  божевільна?  Боса  по  камінню,
Я    розпускаю  коси  на  вітрах
І  розкидаю  руки,  мов  проміння,
І  ген  в  зірках  вишукую  свій  шлях.

Я  ненормальна,  там  у  небокраї
Мої  дороги,  їм  кінця  нема.
Шукаю  мрію.  Все  життя  шукаю.
А  що  шукаю?  Не  збагну  сама…

Знайди  мене,  зігрій…Спини,  благаю!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215042
дата надходження 08.10.2010
дата закладки 31.10.2010


Юлія Холод

Як вас любити?

Як  вас  любити,  якщо  ви  –  тінь?
Якщо  ваш  погляд  –  у  далечінь.
Ваш  крок  –  у  безвість,в  примарні  сни.
А  я  жива.  Я  –  дитя  весни!

Ви  таїн  прагнете,  чорних  дір,
Літати  в  небі  ,  торкатись  зір
І  розливатись  потоком  слів,
А  я  –  кохатися  на  землі.

Ви  –  про  високе,  мені  ж  подай
Обіймів,  любощів  через  край!
У  вас  комети,  зірки  дощем,
А  в  мене  лава  в  крові  пече!

Як  вас  любити,  якщо  ви  –  бог,
До  вас  торкнутись  –  як  до  зірок…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215472
дата надходження 11.10.2010
дата закладки 31.10.2010


Юлія Холод

Веселі рядочки для мого синочка

Гойда,  гойда-да!
Доганяє  пес  кота!
Кіт  на  дуб  щодуху.
Чуха  пес  за  вухом.
             --------------
Гойда,  гойда  –  да!
З  хмари  капає  вода
Діду  на  подвір’я,
Бабі  на  ганчір’я.
           ---------------
Ладі,  ладі,  ладки!
Напечу  оладки,
Накуплю  сметани,
Куштувати  стану.
Хто  не  вередує,
Того  нагодую!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217758
дата надходження 23.10.2010
дата закладки 29.10.2010