Твори! Бо сам Творець тобі велів...
Твори! Бо янгольські оті слова!
Твори! Потік тих почуттів,
Що радують людські серця!
Нехай твоя зоря на небі сяє,
Яскрава, ніжна, чарівна...
Нехай ніколи в житті не покидає
Музи хвиля, творчості стріла!
Немов небесна птаха,
Твоя душа нестримна
Летить увись без страху –
В простори України!
Лише єдиний дотик...
Черкне строку перо...
Ти свій тамуєш подих,
І ллється, мов вино,
Мелодія прекрасна –
Слів потік душевний...
Даруєш радість, щастя...
Ти пишеш так натхненно!
Як швидко серце б'ється!
Кришталь душі блищить...
Тремтить, на волю рветься…
Сльоза пече, горить!
А ти все пишеш далі,
Проймаєш людську душу…
У радості й печалі
Слова ці – щирі! Й мушу…
Кажу, прошу відверто:
Тобі творити варто!
І ні, я не упертий,
А просто щирий, Марто!
* Присвячується прекрасній юній
поетесі Марті Мохнацькій
(20 січня 2011 року)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230071
дата надходження 20.12.2010
дата закладки 20.12.2010
А я видела море в окне…
И снова новые страны…
И новые страсти…
И пустота…
И опять хочется быть намного ближе, чем есть…
Как-то по особенному, глубоко прикоснуться…
Щекой к щеке…
Преклонить твою уставшую голову себе на колени…
Просто чтобы ты немного отдохнул
На своем жизненном перепутье.
Чтоб набрался сил и пошел снова дальше…
И неважно, где я тебя встречу…
И какие у тебя волосы – длинные и прямые…
Или курчавые…
Нос с горбинкой или породисто-прямой…
Ты мне друг, или недруг, или просто чужой незнакомец…
Просто здесь…
Нет границ, нет здесь масок…
Здесь просто стою я…
И мне очень-очень спокойно.
И я тебя глубоко-глубоко понимаю
Ибо имя тебе – МУЖЧИНА…
А мое имя - ЖЕНЩИНА.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230068
дата надходження 20.12.2010
дата закладки 20.12.2010
Я божеволію, мабуть,
І розум вже від мене відцурався
Ти говорив мені "забудь"
Та й сам забути не старався.
Нагадував про себе дуже часто,
Дзвонив, питав "як справи в тебе там?"
Подарував мені шматочок щастя,
І говорив "нікому не віддам".
Я божеволію, як згадую той час,
Коли удвох були на цілім світі,
І зупинялось все навколо нас
Й хотілося за небокрай летіти..
Так все це швидко промайнуло,
Чужі один для одного ми стали.
Де те кохання, що колись так спалахнуло
І що робити далі ми не знали..
Я божеволію, а ти в чужих обіймах,
Проводиш дні свої так й ночі,
А потім звониш і говориш "я приїду"
Та не спитав, чи я так бути хочу.
Бажаю щастя я тобі від серця всього,
Не склалося у нас, ну так і треба,
Та не чіпай лиш божевільну, в душі хвору.
У неї інший світ і вже без тебе..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222081
дата надходження 14.11.2010
дата закладки 14.11.2010
Хотілось би як птах літати,
Та немає крил..
Хотілось біди б всі здолати,
Та немає сил..
Хотілось бути б знаменитим,
Та я лише аматор..
Хотілось так життя змінити,
Та вже, мабуть, не варто..
Хотілось би піти,
Та ноги мов прикуті..
Хотілось так кричати,
Та всі слова забуті..
Хотілось лиш хороше пам'ятати,
Та немаю права..
Хотілось так всьго мені,
Та це лише уява..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220458
дата надходження 06.11.2010
дата закладки 09.11.2010
Ти дивишся, але мене не бачиш
Говориш, що не злишся,
Та вже і не пробачиш
Кричиш мені щосили, та я тебе не чую,
Торкаєшся до мене,
Та я вже не відчую..
Ти не любив, та я давно це знала,
Ти говорив, а я лише мовчала
Ти вкотре йшов, та завжди повертався
Та ключ від серця мо́го уже давно зламався..
Тепер ти сам... І я одна
І третя вже пройшла зима
Ти десь далеко, ніби й поруч,
Щоранку ти лежиш ліворуч
..Та ні, наснилось. Я одна
Й настане знову ця зима...
А ми ніяк не попрощались,
Шкода, що друзями так й не зостались...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220460
дата надходження 06.11.2010
дата закладки 09.11.2010
Набридло бути їй одній
Й отак по вулицям щодня блукати,
Закритися від вас усих в собі
І ні на що́ вже не чекати....
Набридло думати, що вже одна
Й нікому не потрібна в цьому світі,
Що за́вжди їй говорять "ні"
Й ніхто не хоче розуміти...
Набридла їй ота самотність
Що в серці вже давно жила,
Набридло все, але натомість
Змінити щось так й не змогла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219094
дата надходження 30.10.2010
дата закладки 31.10.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.10.2010
Не плач, не жди,
А просто будь собою.
Не плач! - люби,
Розвій журбу із тьмою.
Цей світ - це ти,
Цей світ дано для тебе.
Життя, що є в тобі - твоє!
Лови проміння неба.
Усміхнено співай
Із листопадом пісню.
До сонця ввись стрибай
І мчися вдаль узліссям.
Ти - ніжність, ти - весна,
Ти - вічність, ти - людина.
Ти - жінка, ти - краса!
І завжди особлива.
Не плач, а посміхнись,
Зітри з повік ті сльози.
Живи! Радій! Молись!
Зійдуть зі шляху грози.
Ті сльози - твоя біль.
Та також - твоя ніжність.
Триматись гідно вмій
Ти - світло, ти є вірність.
Ніхто не гідний сліз
Стікаючих по скроні.
Й шепоче верболіз:
"Пусти їх із долоні..."
29 жовтня я поверталася потягом додому з Києва. Напроти мене сиділа дівчина, вона тримала в руках телефон, а по її скронях капали сльози, як і вона так і не змогла стримати. В її очах я побачила стільки болю і туги, як і пройшли крізь моє серце до кожної клітини. Бо знаю, що таке біль…
29.10.2010р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218914
дата надходження 29.10.2010
дата закладки 29.10.2010
Весна! Любов заполонила всю планету.
Сіяло сонце і лунав дитячий сміх...
А ти от тільки вийшла з кабінету
І понесла у світ найтяжчий гріх...
Ти думала, що позбулась слідів любові
І знову будеш жити так само, як завжди...
Але сліди розтерзаної крові,
Уже зависли символом біди...
І кожну ніч ти чуєш тихий шепіт -
"Матусю, я теж бажаю у цей світ..."
І не спасає твій безглуздий лепет,
І сон цей йде до тебе стільки літ...
А ти шептала, що була молодою,
Не знала про життя у цьому світі,
Що так раптово зустрілася з бідою,..
Як з ясним громом у спекотнім літі.
Тепер стара ти шкандибаеш вулицями.
Опущене лице і очі у журбі...
Ідеш через чортополох ти манівцями
І вічно плач дитячий - горем у тобі...
Цей крик - "Ти мусиш жити і за мене...
Та нести тяжкий гріх цей у світи.
Даремно плачиш нині моя нене,
Бо в цьому вина... лише ти."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218915
дата надходження 29.10.2010
дата закладки 29.10.2010
Руки в кайданах. Замкнені очі
Грати на вікнах з ранку до ночі.
Ліжко холодне, маленька кімната
Такою до віку є твоя плата.
Тебе звинуватили у вбивстві страшному,
А ти й не тримав оту зброю ніколи.
Та ЇМ, мабуть, все рівно кого ув'язнити.
Аби лиш скоріше діло закрити.
Немає ні сил, ні бажання вставати,
Сидіти, лежати, тим більш розмовляти
На роздуми в тебе часу катма,
Та від думок отих тріщить голова :
"Чому це все сталось? Чому саме я?"..
А вдома чекає на тебе сім'я.
І вірять вони, що ти не є винним
І буде все добре. Так бути повинно.
Й сидіти рік тобі, а може й десять
Від тебе мало вже щось там залежить.
Таких як ти в країні в нас багато
І цю систему неможливо подолати.
* * *
...Кайдани з рук колись знімуть,
Та шрами з серця не зійдуть...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217687
дата надходження 23.10.2010
дата закладки 25.10.2010
Троянди червоні, любове моя,
Фіалки блакитні як ті небеса!
А цукор солодкий, немов він - то ти,
Ніколи коханий від мене не йди!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201618
дата надходження 18.07.2010
дата закладки 21.10.2010
Твои рыжые волосы - мои небеса...
Я б могла утонуть в них...
Но только нет сил...
Я могла бы молиться на эти глаза...
Только лишь...
ты об этом.......
меня не просил....
Твои рыжые волосы - мои небеса.......
Я б могла забывать...
Но умею любить.......
Голос...
Руки......и взгляд......
Снова эти глаза.....
ну скажи.......
как тебя.........
отпустить..........
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201961
дата надходження 20.07.2010
дата закладки 21.10.2010
Сьогодні ти вбив мене.
Викинув нах*й.
Красиво.
І твої невічні
Любовні стосунки.
Паршиво....
Ти будеш бутилки
Собі підбирати...
Тварина...
Тупа сіра маса,
Негідник,паскуда,
Людина...
Ось так і рахуйся,
З чужими думками...
Без бою...
Ти вічно зі мною...
Як м*яч, що забили
Ногою...
Шукай вільний простір
В великій тупій
Сніжній брилі...
Сьогодні ти вбив мене....
Викинув нах*й...
Спасибі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202400
дата надходження 23.07.2010
дата закладки 21.10.2010
5 утра - время сайта "Вконтакте"=)
я люблю смотреть в экран монитора в пять утра, пить теплый кофе, и наблюдать как за окном капает дождь. Воистину,божественно...
на его странице статус: "слезы.яд."теперь я точно понимаю, что он останется для меня загадкой до собственной смерти. точнее, до моей. я умру раньше.
пишу ему: "мне кажется, я сойду с ума от того, что все не так, как должно быть." нет, я определенно понимаю, что человек спит в 5 утра. но я отправляю. ведь знаю - ответа не будет. никогда.
"на счет крышы ты права, она уже давно у меня поехала)" - вижу в личке.
один друг в онлайне. один друг, который заменяет всех 200.
"что делаешь?" - отправляю ему.
"смотрю в экран. пью теплый кофе. и наблюдаю за дождем через окно."
на секунду я отставляю любимую кружку с рок-групой подальше.
его статус обновлен 30 секунд назад. "хитрожопые демоны."
p.s. нет, я никогда его не пойму. радует только тот факт, что в этом мире, есть по крайней мере два сумасшедших, которые в 5 утра пьют теплый кофе...
(очень люблю его)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217428
дата надходження 21.10.2010
дата закладки 21.10.2010
мне бы хотелось, что б рядом был ты.
Было б банально. Конфеты. Цветы.
Мишки и шарики. Песни. Духи.
Ночь. Поцелуи. Звонки и стихи.
Ревность. Друзья. Ссоры. Кофе с утра.
Полный тролейбус. Работа. Дела.
Вкусный обед. Телевизор. Кровать.
Наши объятья. Секс. Ложимся спать.
Скука по графику вместе с тобой.
Да. Я б хотела, что б ты был со мной.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212636
дата надходження 24.09.2010
дата закладки 21.10.2010
Он был ей друг.Она ему подруга.
Они могли прекрасно друг без друга.
Она обычная. Да он и не картинка.
И на столе лежат два общих снимка.
Он ей звонил. Она ему звонила.
Писали смс. Общались мило.
Он приезжал. И вместе пили пиво.
Она ему мечтала вслух красиво.
Он улыбался часто ей на это.
Не находив ни одного ответа.
Зачем-то провожая теплым взглядом.
Они не вместе были. Просто рядом.
Он был ей друг. Она ему подруга.
Они могли прекрасно друг без друга.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212632
дата надходження 24.09.2010
дата закладки 21.10.2010
ТВІЙ СВІТ. МІЙ СВІТ.
ЙОМУ НЕ СТАТИ СПІЛЬНИМ.
ЗАКРИТИЙ ДОСТУП. ЗЛАМАНІ ІДЕЇ.
ШИЗОФРЕНІЯ, ЩОБ ПОМЕРТИ ВІЛЬНИМ.
БІСЕКСУАЛИ, ЛЕСБІЯНКИ, ГЕЇ.
АРЕШТ НАДІЙ.
УБИВСТВО-РОЗСТРІЛ ВІРИ.
БЕЗМЕЖНИЙ ПРОСТІР СТАТИ БОЖЕВІЛЬНИМ.
ПОРІЗ ДУМОК НА ВЕРХНІХ ЧАСТКАХ ШКІРИ.
ГАРАНТІЯ, ЩО ЦЕ БУДЕ СТАБІЛЬНИМ.
МАРШРУТ ДЗВІНКІВ
ПО ЗОВСІМ РІЗНИХ ЦИФРАХ.
БЕЗВИХІДЬ ЧАСУ. ПЕВНІСТЬ,ЩО ЗАБУДЕ.
НАБІР БАЖАНЬ. БЛУКАННЯ СНІВ У ВИХРАХ.
І БЕЗ ПОЧАТКУ.
ДАЛІ ВЖЕ НЕ БУДЕ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217424
дата надходження 21.10.2010
дата закладки 21.10.2010
ввечері народжуються звуки, чимось схожі до музики
пальці більш чутливі, бо предмети гострішають
і темнішають тіні від вій, і теплішають ковдри дотики
відкладаєш на завтра щось таке необхідне
зрештою завтра буде ще один день на лезі можливого
момент пошуку білих людей у сміттЄвому кошику
робочого стОлу тебе стомленого й твоєї оперативної пам'яті
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217016
дата надходження 19.10.2010
дата закладки 19.10.2010
"шкода" - наголос на "а"
Шкода, що ти його не прочитаєш
Мій перший вірш , який тобі писала...
Шкода, що так і не побачиш
Той напис із ім'ям твоїм
Й зізнанням у коханні,
Що так старанно малювала...
Шкода, що більше не відчую
На собі погляд твій, що змушує тремтіти,
Що змушує хотіти, ще дужче обійняти
І вже не відпускати...
Шкода, що більше не побачу
Як солодко ти вранці спиш,
Як сердишся... й годинами мовчиш...
Шкода, що мало я тебе так знала
Та ти в мені кохання розбудив,
Шкода, що всю себе віддала,
А ти мене й не полюбив...́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216424
дата надходження 16.10.2010
дата закладки 16.10.2010
Йшла через парк вона. Сумна
І як завжди була одна.
Щодня повз нього так ходила,
Та тут бувати не любила
Там всі по парам, всі по двоє,
Вона ж там як "біла ворона".
Закохані сидять, навколо діти
А їй ніколи не дарили квітів...
Пожовклий лист тримає у руці,
Сльоза стікає по щоці...
І так щодня, додолу опустивши очі,
Йшла додому . І щоночі
Жила у мріях , що це все мине
І хтось колись на вушко прошепоче їй :
" Я так люблю тебе..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216421
дата надходження 16.10.2010
дата закладки 16.10.2010
Я незабуду ту вчорашню мить,
Яка довіку буде наймиліша,
П"янким осадком пам"ять залишИть
Два погляди закохані у тиші.
Вчорашній день - неначе сновидіння:
Легкий, як вітер, як казка неземний,
Він захопив у свОї володіння,
ЗалИшив слід у серці голосний.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215172
дата надходження 09.10.2010
дата закладки 11.10.2010
Я відчуваю в собі страх,
Пронизує він моє тіло
Руйнує душу. Так, це крах
В спасіння я вже і не вірю.
Він переслідує мене повсюди
Боюся бути я на самоті
І навіть коли навкруги є люди,
Тремтить душа, немов у забутті..
Цей страх. Від нього нікуди тікати
Боюсь...Але не можу закричати
Адже ніхто не допоможе,
Сама по собі я назавжди схоже..
Чому від мене всі ви відвернулись?
Залишили мене на самоті..
Та пізно вже. І ви не схаменулись,
Лиш постріл чути... в темноті...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215273
дата надходження 10.10.2010
дата закладки 11.10.2010
Зима. Мороз. Надворі ніч
Так холодно і дуже одиноко..
В душі моїй також зима
Душа не знає спокою..
Я хочу зрозуміти одну річ,
Чому це сталось все зі мною,
Можливо, я обрала не той шлях в житті,
Можливо, все не так повинно бути..
Я намагаюсь все забути, але..
Я заблукала. Заблукала я в собі....
І що мені робити , я не знаю
Цей страх. В собі його долаю...
Не в моїх силах щось змінити
З цим тягарем прийдеться жити...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207546
дата надходження 24.08.2010
дата закладки 11.10.2010
Ніхто...і звуть мене ніяк
Себе я відчуваю саме так
І непотрібність відчуваю
Чому зі мною все це...я не знаю
Жорстокість, не́нависть і біль
Давно пізнала їх на смак..
Ці дивні голоси, які лунають звідусіль
Мабуть, мені зірвало дах..
Я на межі стою. Ще крок униз
Й не буде так, як було все колись..
Але так важко себе вбити...
Як міг мій тато це зробити?..
Тепер він там.. Хочу до нього я
Тримає тут лише сім"я
Я не потрібна вам.. нікому і ніде
І кожен з вас дорогою своєю йде
На роздоріжжі вже давно стою я так...
Ніхто... і звуть мене ніяк..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215276
дата надходження 10.10.2010
дата закладки 11.10.2010
Комусь в душі буяють квіти,
Бездушні ж вбили їх в собі.
Ці квіти, то маленькі діти,
Зів'явші паростки в журбі.
Ні в чім не винні жертви зради,
Невартих гідності думок.
Це страх сховатися від правди,
Багном закидавши струмок.
А потім, ніби як нічого,
З піснями кинутись в танок.
Бездушним квіти ні до чого,
Душевні з них сплетуть вінок.
Сплетуть вінок, у воду пустять,
І він на течії життя
Бездушні з коренем їх зрублять,
Та кинуть в яму забуття...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215132
дата надходження 09.10.2010
дата закладки 09.10.2010
Забути все й ніщо не пам'ятати
На ліжко впасти й просто не вставати
Частіше все так хочеться мені...
Змінити все й сюди не повертатись
Можливо, з кимось попрощатись
Побути варто знов на самоті...
Помріяти про те, чого не мала
Але всім серцем так бажала
Я хочу, ніби це в останній раз...
Прошу, не варто так зі мною
Я вже втомилася від болю
Втомилася благати вас...
Ну от і все...мене немає
Шкода лише своєї мами
Вона гордитися хотіла мною...
Давно живу вже без надії
Давно розбились мої мрії
Жорстокий світ... світ зла і болю...
Гордитися хотіла мною...
Пробач, пробач, будь-ласочка,мені
За дурні думки в голові...
Вже пізно щось там виправляти
Лишається лиш тільки виживати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213936
дата надходження 02.10.2010
дата закладки 09.10.2010
Як часто ми не помічаємо
Що діється навколо нас
Буває сидимо в печалі
Та озирнись, згадай той час,
Коли вважав себе щасливим
А все навколо таким милим...
Поглянь лиш в небо
Скажеш ти - ну що я там не бачив?
Лиш трішки придивитись треба
Там інше все. Такі хмаринки
А он по них хтось ніби скаче
І сонечко таке яскраве посміхається
І так приємно, тепло, погане забувається...
Та це лиш в небі... чи в моїх думках
Насправді...насправді все не так.
Навколо шум і тиснява, байдужі люди
Вони є скрізь, вони повсюди
Ти серед них, а ніби й сам
Один. А десь в душі, десь в тебе там
Болить. Так хочеться кричати:
"Допоможіть!"...продовжуєш стояти.
А навкруги байдужі люди
Вони є скрізь... вони повсюди...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213937
дата надходження 02.10.2010
дата закладки 06.10.2010
Я обращаюсь к вам
Бездарные вы люди
Я обращаюсь к вам
И пусть Бог меня осудит
А есть ли Бог
И существует ли предсмертный порог
А есть ли счастье
И помогает ли церковное причастье
А что если
А что если да
А что если нет
А что всё это бред
А может и правда
А может и нет
А может не надо
Нам знать сей ответ
Вопрос и ответ
Постоянно возникает
И вы мне даёте
Всего лишь совет
А что этот совет
Надежда надеждой
Скорей всего бред
Предсмертно полезный
Вы люди простые
У вас руки не золотые
Как можете вы знать
То что умом не понять
Как можно жить в доме
Под которым люди лежат в коме
Как можно брать зарплату
Зная предначертанную дату
Как можно вообще жить
В грустном этом мире
Как можно любить
По-малолетке впервые
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213734
дата надходження 01.10.2010
дата закладки 03.10.2010
Притулилась до тебе калина
І всю красу свою віддала...
А ти задивилась мовчки на сина
І жертовність прийняла сама.
Для сина опора - матері крила,
Перед ним відкривається світ.
Хай сміло підніме свої вітрила,
Бо сумнівні не йдуть у політ.
Хай сам освоїть польоту науку.
Не мішай йому у цій боротьбі.
Хай сам відчуває радість і муку.
Тільки так він відкриє велич в собі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184295
дата надходження 16.04.2010
дата закладки 03.10.2010
А марево щастя - один лише день.
Але, як нам прожити без нього...
Як розбите люстерко, лише дзелень
І нема вже в душі... дива чудного.
Та долі подякуй, що день такий був,
Що щастя до тебе сонцем зійшло.
І пісню незвичну ти все таки чув,
Бо інших їх щастя уже не знайшло...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184303
дата надходження 16.04.2010
дата закладки 03.10.2010
Звук трубы растерзал тишину
Всполошил голубиные крылья
Сиплой нотой растрогал Луну
В унисон псы цепные завыли
Одиночество вырвалось прочь
Грусть губами мундштук зажимает
Встрепенулась тяжелая ночь
Тишине мраком дыры латает
Светом вспыхнули очи домов
Через миг в темноту погружаясь
В киноленте оборванных снов
Кадры склеить напрасно пытаясь
Звук исчез, растворился вдали
Псы усердные стихли отлаяв
Лунный свет как слезами залил
Всю окрестность от края до края
Иллюзорный вернулся покой
И труба в покаянье немая
Только грусть, завладевши душой
Все губами мундштук зажимает
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213264
дата надходження 28.09.2010
дата закладки 28.09.2010
"Свинячий грип лютує заполонив країну"
Свинячий грип лютує, заполонив країну,
Від нього люди помирають, від нього люди гинуть;
Але чомусь вмирають лиш прості селяни:
Львів’яни, з Прикарпаття і Тернополяни.
Влада оголосила в Україні західній так званий карантин,
Вмирає українець, він з бідою залишився сам один,
Без допомоги, літаками зверху чимось покропили,
Вмирають українці, ті що вчора дихали і жили.
Вмирають діти, жінки вагітні, наші земляки,
Влада на цьому заробля мільйони, нам кидає копійки.
На горі, на кістках людських, на смерті заробляють,
Людей зомбують з телевізора, людей лякають.
Посіяли серед народу паніку, ажіотаж зробили,
Щоби люди боялися, щоби ліки купили,
Пов’язки марлеві, колеса, зараз назви не згадаю,
Чому так сталось? Відповіді я шукаю...
Недавно прочитав: причина викид на заводі, влада приховала,
ВОНА завжди обманювала нас і нам брехала.
Можливо все це новий етап біологічної війни,
І зараз по один бік барикад знаходимося ми?
Простий народ, вкраїнські громадяни, землі своєї діти,
А проти нас воює влада, чи з Кремля сусіди?
Штучні хвороби, віруси, бактеріологічна зброя...
Палає у вогні країна я себе запитую: а хто я?
Той в кого ллють помиї, інформаційне сміття,
Чи той хто любить Україну більше за своє життя.
Ви вірите їм що вони вас щиро зараз так рятують,
Сьогодні кістку кинули, та завтра вас живими замордують.
Заради влади безкінечної й досягнення безмежного контролю
Їх не зупинять хворих тисячі і людські сльози болю.
Для них людина це є лишень шматок м'яса,
Свинячим грипом лиш хворіє сіра маса...
Прості селяни, випробуємо на них, нехай страх буде.
Для влади ми ніхто, ніхто для влади, ми навіть не люди.
Сьогодні грип свинячий, вчора курячий, що завтра?
Прогнила влада вся брехнею і не знає слова правда.
Наче театр абсурду, але ролі в нас не головні.
Коли піднімемося ми з колін і скажемо всі: досить! Ні!
Усьому безладу, системі цій всій нашій владі,
Коли ми винесемо це сміття і приберемо в своїй хаті.
Вже досить, вже по вінця чаша нашого терпіння,
Народе мій, я вірю завтра нам прийде прозріння.
Ми змінимо життя, ми побудуємо свободу,
Я син землі вкраїнської, я дух свого народу!
2.11.2009
з зомбо-тб все йде до того що історію +- повторять
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212534
дата надходження 24.09.2010
дата закладки 25.09.2010
Кохання, кажуть, підіймає вище неба,
А мої крила, мабуть, ти спалив,
Я божеволію від тебе, що ще треба?..
Віддати можу все, що б не просив.
Та ти, здається, мрієш не про мене,
Навіщо ж тоді душу полонив,
Навіщо розриваєш серце й вени
І почуття , що в мені розбудив...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172431
дата надходження 17.02.2010
дата закладки 24.09.2010
Бессонница седьмую ночь
Подруга лучшая моя
И не гоню ее я прочь
Ведь мои мысли про тебя.
А утром головную боль
Я аспирином утолю.
И этой ночью буду вновь
Все думать, как тебя люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170498
дата надходження 07.02.2010
дата закладки 24.09.2010
Зачем я вру сама себе,
Что не люблю и что забыла?
Ведь кадры счастья в голове
Я с радостью бы удалила.
Те разговоры, шутки, смех,
Что ты дарил. Как целовались...
И жутко-сладкий, пьяный грех...
ВсЕ в памяти моей остались.
Я не жалею что ты был
И что ушел не сожалею,
Оставив ярких мигов фильм,
с которым жить я не умею...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196794
дата надходження 20.06.2010
дата закладки 24.09.2010
Ну что я значу для тебя?
Любимая или чужая...
Скажи мне все, ведь так нельзя -
Я так от этого страдаю...
Я задаю тебе вопрос,
Но на него не отвечаешь...
Ты шутишь или ты всерьёз,
Ты сам себя хоть понимаешь?
О чем мне думать, что решить?
Ты все замнешь так и оставишь...
Но так всегда не может быть.
Увы но это не исправишь...
И не жалей меня - скажи,
Что нет того о чем мечтали.
Меня не любишь больше ты!
Ведь все ушло, а мы остались!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165376
дата надходження 10.01.2010
дата закладки 24.09.2010
Дах, карниз будинку
подих в останню хвилинку
серце наповнене слізьми болю
Дайте, дайте мені волю.
В думках бажання смертельне
до нього веде полум'я пекельне
серце розбите, сльози на очах
а в душі лиш страх.
Що вона забуде
і почуттів ніяких не буде
стрибок, дивна невагомість
і втрачена свідомість.
Кров на асфальті брудному
під світлом місяця чудного
Вона не знала
що ця ніч для нього фатальною стала...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212413
дата надходження 23.09.2010
дата закладки 24.09.2010
Місія нездійсненна
Чи здійсненна
Країна світла чи країна темна
По одну сторону зло і брехня
По іншу сторону люди в ярмі
В кайданах українська є сімя
Петлю на шию кожному й мені
Солодко обіцяють нам з екранів
Чоловіки кремезні і тендітна пані
Кидають кістку як для собаки
Від слів цукрових лише оскома
Ми знову віримо й говоримо слова подяки
Народ живий але життя це кома
Йдемо до вибору ці самі фейси
Обрізані на вухах пейси
Для них ми бидло раби і гої
І другий сорт і маса сіра
Прокиньтеся брати і сестри мої
Я вірю в нас і в вас повинна бути в перемогу віра
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212052
дата надходження 21.09.2010
дата закладки 23.09.2010
Проникаєм у все, навіть крізь небеса,
Що нам день принесе? - висихає роса
Під палючим промінням роздертих світил,
На дорогах, якими самотньо нам йти.
Наче камінь, ковток вітру в грудях застиг,
Озирнемось назад - попеліють мости.
Спраглу душу давно не поїли нічим,
Забуваєм про Бога, за щастям рвучись.
Зорі падають в душу, лишають жалі,
Проти течій пливем, наче тінь кораблів,
Проти натовпу йдем, що помножує лють, -
Безнадійно шукаєм життя вищу суть...
Крізь терпіння і зради, крізь море скорбот,
Звироднілий дощенту, нещасний народ
Йде в майбутнє наосліп й не відає ще -
Що не буде за зло йому жодних прощЕнь!
Люди, будьмо ж людьми! Крізь безмежжя небес
Проглядає на нас закривавлений хрест...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212390
дата надходження 23.09.2010
дата закладки 23.09.2010