Gaduk: Вибране

rutzt

Летіло літо в небуття ключем…

Летіло  літо  в  небуття  ключем,
Несло  мовчання  в  шурхоті  крилатім,
Земля  вкривалась  листяним  плащем,
І  росяним  втішалася  каратам.
Блакитний  колір  потихеньку  блід,
Тримала  хмара  небо  на  долоньці,
Сидів  на  підвіконні  сірий  кіт
Та  дуже  смачно  мружився  на  сонці.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749927
дата надходження 09.09.2017
дата закладки 09.09.2017


Immortal

голод, похований у землі

Все  зникає  у  водах  дикого  спалаху
Від  кашлю  курця  прокидається  сон  вищої  
лячності
Вдячність
Вдячність
Вдячність
Вдячність
Вдячність
Вдячність
За
Те
Що  
Я  більше
не
Отой  
Вовк
Південного
Схилу  
Жовтня

Котрий  перестрибує  прірви
В  очікуваннях  своєї  смерти

Що  я  більше  не  самотній  
В’язень  щоріч  зіпсутої  вогнем
Планети
Покинутих  вітрів


Що  я  більше  
Не  птах  –
Ворон  
Посадкового  болю
Ворон
дивного
Годинника
Ворон  
небезпечного
годинника

Які  будуть  наслідки?
Коли  сестра  твого  хибного  миру
Відламає  стрілки  цього  годинника
Годинникар  зотліє?
Час  зупиниться
Будинок
Пожере  
Усіх  мешканців

Зникне  поетика
Оспівування  Вічності
Тоді  певне  й  відпаде  
Можливість  оспівувати
Лапи  смерті  –
Її  обличчя
Її  вуста
Її  німотний  погляд
Хвіст
Із  
Забраних  людських  життів

Усі  діалоги
Усі  речі
Котрі
Зникнуть
З  цією  смертю
Залишать
Поету  
Відкриту  
Рану  
всесвіту

і  що  буде  там
Якщо  не  єдина  порожнеча
І  єдине  відро  із  тельбухами  
Божественних  тварин
 
Що  визначатиме  геополітику
Твоєї  творчості
Полігамний  друже?

Із  кіптявою  у  серці  я  кажу  тобі

Тоді  відпаде  можливість  снування
По  цій  планеті  у  вільній  подобі
Ти  будеш  безсмертним  птахом
Із  очима  бога  що  шукатиме  смерті
Та  ніде  її  не  знайде
я  ж  описуватиму:  все  та  ніщо



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544670
дата надходження 18.12.2014
дата закладки 19.12.2014


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.02.2012


Наталка Тактреба

мене не існує. два дні…

мене  не  існує.  два  дні.  приблизно...
мене  вивезли,  закопали  -  вандали,-
як  збагачені  ураном  нецінні  метали.
було  боляче,  душно  і  тризно.

мене  більше  ніколи  не  реінкорнують,
не  замінять,  не  викинуть,  не  прикують,
не  кремують,  не  знищать,  не  продадуть,
не  покладуть  у  сервант  і,  мабуть,  уже  не  проп"ють

мною  більше  ніхто  не  відмажеться,
не  засмітиться,  не  збагатиться  і  не  хвастне,
мене  більше  немає,  а  світ  ще  ламається
чи  давати  шанс  мені,  але  вирішив  -  краще  не...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297925
дата надходження 05.12.2011
дата закладки 26.01.2012


Михайло Плосковітов

Дідові крила…

Дебела  хата,  рублена,  кленова.
Покритий  ґонтом,  почорнілий  дах.
У  стосах  складені  соснові  дрова,
І  дід  на  призьбі  наче  сивий  птах.

Потре  великі  мозолясті  руки,
Чекає,  що  навідається  хтось.
Припас  старий  гостинчиків  онукам,
бо  так  в  господі  з  прадіда    велось.

Дочка  і  син  живуть  аж  у  столиці,
Провідують.  Святами.  Так  -  зрідкА.
Скрипучий  журавель  біля  криниці
Давно  заждався  рук  і  молотка.

До  міста  ж  звали  -  хати  не  покинув.
Куди  ж  йому  в  квартиру  три  на  два?
Відмовив  доні  і  відмовив  сину,
Якби  ж  хоч  бабця  ще  була  жива.

Старий  Семен  закоханий  у  небо,
Про  крила  мріяв  -  ноги  підвели,
А  ще  б  пожити,  так  пожити  треба
Стоптати  б  сімдесяті  постоли…

...Семена  діда  вчора  хоронили,
Дочка  не  приїжджала,  ні  синок.
На  жовтий  горбик  свіжої  могили
Сусіди  з  квітів  заплели  вінок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286220
дата надходження 14.10.2011
дата закладки 18.10.2011


Наталка Тактреба

сезон дощів

сезон  дощів  уже  переборщив...
ця  сирість  лізе  в  голову,  як  втома.
мене  тепер  застанеш  завжди  вдома
із  голосом,  неначе  хтось  переперчив.

в  динаміках  звучать  індійські  мантри,
холодноми  ночами  п'ю  гарячий  чай.
думки  розбурхані,  неначе  саранча,
але  морально  не  готова  йти  у  мандри

сезон  дощів  -  розв'язний  до  корчів  -
зніми  із  нас  свої  сталеві  дрОти,
допоки  не  закінчишся  -  я  не  прокинусь  доти,
ти  так  невдало  мене  спокою  навчив.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286374
дата надходження 15.10.2011
дата закладки 15.10.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.09.2011


Михайло Плосковітов

Моїй Дочці…

«….в    очах    малого    ангела    -    одні    лиш    запитання,
бездонним    небом    навмання    пізнає    увесь    світ.»
                                                       (  О.Рикмас  та  Осіння  тінь)

                                         «Ти    є,    от    тільки    ще    в    животику»…  
                                                                                       (В  вікні  навпроти)    

Колись,  напевне,  в  мене  буде  дочка  -
Білявка  із  блакитними  очима.
І  я  від  щастя  не  знайду  куточка
й    заплачу  (хоч  не  плачуть  же  мужчини).

Вона  казати  стане  слово  «Тато»,
Підстрибувати  й  обіймати  шию.
А  я  всьому  навчу  її…  Багато.
І  теплий  світ  романтики  відкрию.

Вона  мене  чекатиме  з  роботи,
Гостинчики,  від  зайчика  з-під  клена.
Питатиме  тихенько:  -  Де  ти?  Де  ти?
І  пальчиком  сваритиме  на  мене.

Потягнуться  маленькі  рученята,
щоб  втому  дня  перетопити  в  ніжність…
Я  з  казкою  її  вкладав  би  спати,
щоб  в  пальчиках  затиснулася  Вічність…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269069
дата надходження 07.07.2011
дата закладки 13.07.2011


Юхниця Євген

А зрозумієм - вірші не читатимем

Об  зуб  скреготимо,  повчаємо,  навчаємо,
З  погордою,  і  жалем,  напечаленно...

І  що,  і  хто  -  нам  заважає
Іти  у  свій,  сприймальний  світ?
Скоріше  -  серденько  не  знає,
Де  хвиллєкличе  нас  магніт...

А  зрозумієм  -  вірші  не  читатимем,
Бо    мутно  захлинемося  порадами.

                                             09.06.2011р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264259
дата надходження 10.06.2011
дата закладки 10.06.2011


Наталка Тактреба

ґандж

ці  короткометражні  романи
мартіні  на  ніч
і  кави  ранні
а  ти  в  тумані  серед  позолоти
шарахаєшся  змін
і  цмулиш  свій  жасмин
закохуєш  у  себе  чергову  сволоту
ці  недороблені  ковбої
в  мажорних  тачках
vs  коньяками
з  азартом  як  на  скачках
хизуються  своїми  штучними  жінками
а  ти  в  тумані  серед  позолоти
з  наплечником,  в  якому  тільки  грандж
ідеш  на  захід,  щоб  життям  вколоти
і  викурити  свій  вечірній  ґандж

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195669
дата надходження 14.06.2010
дата закладки 18.05.2011


Михайло Плосковітов

Бузок…

Коротке  «прощай»  на  «привіт»,  переплетений  в  тугу.
Безладдя  думок  розсипається  білим  бузком.
Вагалась…  просила    мене  залишитися  другом,
бо  звала  уже  не  романтиком,  а  диваком.

Не  варто  було  говорити  про  лілії  білі,
пісні  під  гітару,  розмови  за  спільним  столом…
Сказала:  в  нас  погляди  пізні  і  різні  в  нас  цілі  -
і  весну  зламала  незайманим  білим  бузком.

В  душі  не  тримала…  та  й  нащо,  якщо  не  зрослося.
Дорога  вінчала  мене  між  проваллям  світлин,
а  цвітом  бузок  закипав,  засинав  у  волоссі.
Романтик-дивак  залишався  назавжди…один.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255106
дата надходження 20.04.2011
дата закладки 27.04.2011