IvAnt: Вибране

Марічка9

Кожен день

Кожен  день,  як  життя:  і  падіння,  і  злети,  і  втома.
Від  усмі́шки  до  сліз,  –  все  стається  без  планів  і  дум.
Із  крапо́к,  виявляється,  ставиться  запросто  кома,
А  з  лахміття  тепер  може  вийти  модерний  костюм.

Кожен  день  як  баланс  між  «губити»,  «знайти»,  «не  шукати».
Із  можливості  втрата,  з  нічого  –  віднайдений  скарб.
Що  роками  будуєм,    -  часами  згорить,  наче  вата,
Бо  легко́го  нема,  а  що  ле́гке,  –  то  та́кож  тягар.

Кожен  день  -  то  є  шанс,  щоб  розгледіти  краще  з  простого,
Геніальне  ж  просте,  -  то  одвічний  безспірний  закон.
Цілий  Всесвіт  комусь  відкривається  вже  за  порогом,
А  для  когось  поріг  -  то  і  вихід  лише  на  балкон.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252129
дата надходження 06.04.2011
дата закладки 19.05.2011


Марічка9

І мрії ті…

І  мрії  ті  -  мов  скошена  трава...
І  я  не  знаю,  правда,  я  не  знаю,
Чому  мене  ілюзія  твоя
Надвоє  рве  ще  й  досі.  Розриває...
І  мрії  ті  -  мов  роси  на  квітках,
Їх  сонце  палко  вип'є  до  безтями.
А  в  цих  банальних,  зболених  рядках  -
Усе  життя,  що  сталося  між  нами.
І  мрії  ті  відпущу  в  небеса,
До  Тебе,  Боже,  зорями  сіяти.
Щоб  ц́іле  не  ділилося  на  два,
А  майже  мертве  вчилось  оживати...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253480
дата надходження 13.04.2011
дата закладки 19.05.2011


Марічка9

Тризначення

Я  втомилась,мабуть,  так  втомилася...
Без  пояснень,  на  жаль,  -  надто  боляче.
Гріє  душу  відлуння  у  крилосі,
Про  повернення  й  зцілення  молячи.
Невблаганно  минаємо  відстані,
Що  здавались  важкими  й  зат́яжними.
І  гадаєш,  що  рани  залічені
Почуттями  новими  міражними.
Заяложені  крапки  тризначенням.
Я  втомилась  від  фраз  недоказаних.
Якби  можна  було  знати  зразу  нам,
Чого  варті  нещирі  пробачення...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256356
дата надходження 27.04.2011
дата закладки 19.05.2011


Марічка9

Крізь час і дощ

Давай    босоніж  по  траві  пройдем,
Немов  крізь  час,  загублений  не  нами,
За  плечі  взявшись,  під  рясним  дощем
Весни  п'янкої  стулимось  губами.

Давай  без  слів  прискоримо  свій  крок,
Не  вміє  час  чекати  надто  довго.
До  ниточки,  напевно,  плащ  твій  змок,
І  змучилися,  мабуть,  сильні  ноги.

І  так  буд́е,  так  станеться  колись.
Бо  мужній  ти,  тому  ми  сильні  двоє.
Лишень  до  мене  трепетно  пригнись...
Хай  дощ  іде,  нехай  періщить,  -  вст́оїм...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257064
дата надходження 01.05.2011
дата закладки 19.05.2011


Марічка9

Про життя

Жити  хворим  безнадійно
І  сво́ї  лічити  будні?,
Або  можна  щодень  гідно
Святом  бути  незабутнім.

Можна  скиглити  до  жалю,
Фатум  голосно  кляст́и.
Або  можна  в  кулак  волю
І  свої  нести  хрести.

Можна  кликати  на  поміч,
Як  щось  конче  запече.
Або  можна  тихо  побіч
Сво́є  підсунути  плече.

Можна…так  багато  можна,
За  тобою  слово  й  крок,
У  собі  хвилина  кожна
Криє  вибір  і  урок.

Дай  хвилину  і  я  сќажу,
Ні,  не  скажу,  покаж́у,
Що  життя  і  скільки  важить,  -
В  тому  вірна,  тим  живу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200920
дата надходження 14.07.2010
дата закладки 15.08.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.08.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.06.2010


Марічка9

Подивися, іще вона є…

Подивися  на  моє  обличчя:
Траєкторія  руху  сльози
Прокладає  глибокі  сліди,
Заселивши  непроханий  відчай.
     Подивися  на  руки  мої,  -  
     Це  долоні  до  скла  притулились
     І  воно  об  них  враз  остудилось…
     Так  печально  холодні  й  сумні.
               Подивися  на  довге  волосся,
               Що  спокійно  упало  на  плечі…
               В  моїм  домі  нема  порожнечі,
               Лиш  примари  всього,  що  знесл́ося.
                       Зазирни  ще  у  серця  куток.
                       Біля  склепу  із  надписом  «Мрії»
                       Із  зав’ялих,  забутих  квіток
                       Все  ж  вінок  доплітає  надія…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181737
дата надходження 04.04.2010
дата закладки 29.06.2010


Марічка9

Присвяти кінцям

Давай  зануримося  миттю
В  глухе  ридання  парасоль,
Бо  ще  в  самотності  незвично,
Та  звикну  я,  лише  дозволь.

Не  зустрічайся  на  дорогах,
Не  квап  асфальт  і  не  дивись.
Можливо,  це  така  вже  доля,
І  вороття  нема  в  «колись».

Нам  не  дано  іти  з  початку,
А  там  –  забудем  імена.
В  присвятах  твого  ім'я  згадка
І  білизна,  і  білизна…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182318
дата надходження 07.04.2010
дата закладки 29.06.2010


Марічка9

Попробуй запереч!

Всебічний  розвиток  –  то  діло  клопітке.
Але  давай  подивимось  простіше,
Логічно  випливає  щось  таке:
Що  ширший  той  кут  зору,  то  тупіший…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198358
дата надходження 29.06.2010
дата закладки 29.06.2010


Андрей Паломник

Сон

Полночный  вальс  на  сонной  скрипке...
И  вы  кружитесь  в  полутьме.
Он  видит  жизнь  в  твоей  улыбке,
А  ты  -  лишь  тени  на  стене.

Глубокий  голос  тихо  шепчет
Коллаж  из  путанных  речей:
"Не  падай  духом  -  время  лечит
И  душу  делает  сильней

Не  бойся  боли  -  в  ней  спасенье,
Она  -  родитель  новых  сил;
Искра,  дарящая  движенье
И  разжигающая  пыл.

Не  жди  подарков  от  фортуны,
Ведь  счастье  прячется  в  душе.
Ищи  его  под  небом  лунным.
Забудь»  быть  может"  –  есть  "уже"!

Вся  жизнь  -  короткое  мгновенье.
Хватай  за  гривы  лошадей
И  мчись  за  ветром  в  неведенье.
Увидишь  -  там  всегда  теплей.

Запомни:  смерть  -  частица  жизни.
Не  прячься,  будь  сама  собой
И  до  момента  горькой  тризны
Иди  ва-банк  своей  тропой"

К  рассвету  свечи  догорели,
Умолкла  скрипка  в  тишине...
И  ты,  одна  в  своей  постели,
"Спасибо"  шепчешь  сатане.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=28829
дата надходження 06.06.2007
дата закладки 29.06.2010


Андрей Паломник

Последняя ночь

Не  стоит  портить  тишину  словами  -
Они  как  дождь,  молчанье  как  роса.
Ведь,  все  равно,  все  то,  что  между  нами
Словами  вряд  ли  можно  описать.

Не  стоит  портить  темноту  свечами,
Они  покажут  слезы  на  глазах.
Но  ты  ведь  помнишь  вкус  любви  ночами,
И  дело  тут,  конечно,  не  в  слезах.

Не  стоит  думать,  что  вернулись  чувства  -
Того,  что  было,  просто  не  вернуть.
Но  нет,  пускай  тебе  не  будет  грустно,
Попробуй,  как  тогда,  со  мной  уснуть.

А  утром  солнце  унесет  сомненья,
И  мы  поймем,  что  нет  былой  любви.
У  наших  жизней  разные  теченья,
И  мы  давно  спустили  корабли.

Не  стоит  омрачять  воспоминанья,
Давай  запомним  радость  и  любовь.
Давай  забудем  горечь  и  страданья.
Не  плачь  -  я  знаю,  мы  полюбим  вновь...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=35939
дата надходження 11.08.2007
дата закладки 29.06.2010