: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.09.2012
Без права на щастя, у пошуках долі.
Шукаєм проблеми, живем у неволі.
Злітаєм до неба, сидим у тенетах.
Гукаєм у натовп, а плачем в сонетах.
Кохаєм даремно та швидко втрачаєм.
Блукання в тумані, вважаємо раєм.
Лікуємось швидко, як сядем на потяг.
Шукаємо сонця, в коханих долонях.
Дивуємось з інших, себе не пізнавши.
Ковтаєм повітря… із димом… як завше.
Благаєм про помсту, чекаємо зради.
Не можем зламати обіцянки-грати.
Чекаєм. Чекаєм. І знову, і знову.
Кохаєм. Втрачаєм. І все це до болю.
Чотири в житі у нас невідомих:
Для Кого, для Чого, Допоки і Хто ми?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296415
дата надходження 28.11.2011
дата закладки 07.12.2011
И я ниоткуда
Пришел расколоть
Единое чудо
На душу и плоть...
_______________________
Сердце, замолчи,
Не лги, глотни еще немного крови,
Благослови рассветные лучи.
________________________________
Где спички? Где свеча?
Тогда бы расступилась ночь
И лепесток дрожащего огня
Прогнал бы страхи прочь.
Но есть места, где свечи не горят,
Где сырость нависает над искрою
И ты руками ищешь всё подряд,
А "всё подряд" - не хочет быть с тобою...
Свечу дают покойникам в дорогу
Как будто знают, что и рай во тьме:
- Держи, сынок, свечу... Ищи дорогу к богу...
Но лучше бы нашёл его в себе...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223811
дата надходження 22.11.2010
дата закладки 23.11.2010
"Выше голову!" - сказал палач, одевая петлю.
Станислав Ежи Лец
___________________________________________
"Какой актёр умирает!" - слова римского императора Нерона, перед смертью.
___________________________________________________________________
Живу
в последний раз...
В последний -
Точно!
Не только жизнь - игра,
Я - сам играл для всех
До
срочно...
Играл без грима,
Чтобы натурально -
Мне смерть
и жизнь -
к лицу...
И может, выражаясь фигурально -
Я даже кушал - бутафорную еду...
Иначе как же стать - бессмертным?
Как?
Когда фальшивит голос
Хрипом нервным?
Когда ты первым делом -
Не отыграл предсмертный страх?
Когда любовь не держится за стены
Кровавою
Ладонью? -
Ну как во всё это поверить?
(Не клюквою истечь...а - кровью!)
Как?
Ведь нужно - что?
Совсем немного:
Смотреть на сцену с места номер "пять",
Как сам же - и играешь...
Себе же - хлопать...
За себя -
Переживать...
И сам себя с партера
Должен
ты -
Умело освещать...
Такой себе - театр:
Сам себе -
цветы,
Аплодисменты,
Позу номер "три" -
Потом
в гримёрку,
Чтобы досмотреть -
цветные
сны...
Да что же я - пишу?
Пора - играть!
Иду!
Иду!
Ведь нужно украшать -
И жизнь, и день, и ночь,
И даже - яркую
Полярную
Звезду...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197822
дата надходження 25.06.2010
дата закладки 29.06.2010
Пробач за те, що не люблю,
Пробач за те, що серце краю.
Пробач за те, що поруч йду
Й твоїми почуттями граю.
Пробач мене за першу зустріч,
Пробач мене за гру сердець.
Пробач мене за теплий дотик
І почуттям гіркий кінець.
Пробач за вкрадений сюжет,
Пробач за марні сподівання.
За все, що з"єднювало нас.
Пробач за біль, відчай кохання...
09.01.10 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181650
дата надходження 03.04.2010
дата закладки 14.06.2010
Мовчиш? Тепер і я мовчу.
Мені вже нічОго казати.
Я зовсім-зовсім скоро полечу,
Й навіки буду вже мовчати.
Не думай, я вже не вернусь.
Тебе стрічати у думках не буду.
Якщо слова були призначені комусь –
Сьогодні ж я їх всіх забуду.
І на прощання погляд я не кину,
І на завершення рядочок не скажу.
Я просто піду, ввись полину
І в спогади тебе я не візьму.
Ти так цього колись хотів
Тепер це справдиться нарешті.
«Забудь мене» - чи не цього волів?
Я це зроблю – ось слово честі.
Але забути зможу я лише
Коли піду із світу цього,
Коли залишу на землі усе,
Любов із серця вирву свого.
Ти вбив мене в своїх думках,
Жорстоко знищив мою віру.
Не бачив правди у моїх словах…
Хоча кохала щиро я й боліла…
Радій, ще трішки – і мене не буде.
Я піду назавжди, як ти хотів.
Мені скажуть, що «гріх це» люде,
І буде так! Ти ж так хотів?
Банального листа тобі я не залишу,
Записки на столі не покладу.
Я лише піду в тьму і тишу,
В яких печаль і сум вкраду.
Вже час, пора мені прощатись,
Та не з тобою, «милий», ні!
Пробач мене, біленький світе
Я каюсь, вибач, але ні………..
08.05.10 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188436
дата надходження 08.05.2010
дата закладки 14.06.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.06.2010