Я думала,що музика кохання
Була написана лише мені.
І серце, що жило тяжким чеканням,
Як камінь,що лежить на морскім дні.
Метеликом летіла я до світла,
Цим світлом був для мене любий ти.
Ти пам’ятаєш,як черемха квітла,
А я вдихала присмак гіркоти.
В своєму світі я жила чеканням,
В моєму серці подих був лиш твій
Я вірила , що прийде ще кохання,
І десь далеко зникне сум і біль.
Своє обличчя підставляла вітру,
Дивилася на зорі уночі.
Коли в руках тримала я палітру,
Пекло у серці полум’я свічі.
Та я віршами зігрівала душу,
Свою надію в серці берегла.
Бо я живу на світі й жити мушу,
У Бога віра додає тепла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267728
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 29.06.2011
Про Вас я згадала в дощ..
Ніби з відра..холодний..жалючий..
Згадала Ваш погляд..до болю пекучий..
Згадала що в нас - "не зійшлось"..
Згадала про Вас вночі..
Коли і не спалось і навіть не жилось..
Складала у пам"яті все що лишилось..
Гортала сторінки..пусті..
І просто тоді запекло..
А плакати навіть і сили не було..
Так дивно..що я Вас на стільки моментів забула..
Так ніби Вас і не було..
А тут от чомусь згадала..
Черговим і сильним дощем в кінці червня..
Назвалась "колишня" а розум твердив - "попередня"..
Я в спогадах все переграла..
Тепер треба знов забути..
Прогнати той ввічливий спогад..хай зникне..
Бо ж серце відчує щось знову і знову привикне..
До того чому не судилося бути..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267725
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 29.06.2011
Скажи мені, як можна не любити
Світанок, що із присмерку настав.
Хіба та темінь може полонити
Того, хто хоч колись в житті кохав?
Що може бути кращим за сузір’я,
Котре вночі відкриється на мить,
І тихий подих того надвечір’я,
Що у повітрі ласкаво шумить?
В душі тепер суцільна невагомість…
Як мало у житті таких хвилин,
Коли не заважає вже свідомість
Простежити буття повільний плин.
Й ти знаєш, відчуваєш – не пропустиш
Хвилину жодну завтрашнього дня,
Своє ти щастя більше не відпустиш,
Бо мало так сьогодні чогось взяв.
Чогось того, що важко описати
Скупими буквами в нехитрому вірші,
Тому простіше просто промовчати
І дати змогу думати душі.
О так, душа – могутня сила,
Котрій властива дивна тишина,
Бо навіть і у крапельці чорнила
Прихована велика глибина.
Ту велич просто треба прочитати,
Й не побоятися вперед піти.
Бо так лиш можна правду відшукати,
І щастя в монотонності знайти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253328
дата надходження 12.04.2011
дата закладки 12.04.2011
Хмари ,так високо,
в землю розпарену
кинули блискавку,
блискавка вдарилась.
Краплі засяяли
синім вогнем,
з шорохом падали
шумним дощем.
Дощ з лазуритів,
зкрапельок скла.
Вулиці вмиті.
Скрізь потекла
Темна від бруду
й пилюки вода,
в/ється усюди,
змійка мутна.
Листя щасливе,
із малахіту,
дякує зливі,
краплями вкрите.
Злива-піднесення,
схожа на рок,
грім.Це так весело,
хоч ти й промок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235590
дата надходження 18.01.2011
дата закладки 18.01.2011
Минуле закреслити, байдуже – квіти чи рани..
НаДхненно чекати на образ незвіданих площ,
Бо те, чим ти виболів, деколи навіть старанно,
Нагадує нудно про себе, як осінь про дощ.
Гортається книга, спливає за вікнами всоте
Така нерозгадана тиша, мінлива, крихка..
Залежність від часу, либонь, не зникатиме доти,
Допоки вертатиме пам’ять до першорядка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224642
дата надходження 26.11.2010
дата закладки 26.11.2010
OLIVIYI
Не плач же серденько і нині не тужи -
Життя ще опроміниться неждано добротою.
Погано часто є, проте ці хуги пережди -
Усе внормується на обрії само собою.
В усіх бувають довгі нелегкі часи,
Проте їх треба мужньо людям побороти.
Ти тугу в серці неодмінно погаси
Й заграють водограєм превеселі ноти.
Не плач. І горе ворогам своїм посій,
Шукай в поезії свою німу розраду,
Нехай збуваються твої думки усі
Й підтримують всі починання друзі радо.
І як потрібно, в бідах завжди помогти
Не раз тобі зумієм, серце, неодмінно.
Усе складеться. Ти ще трішки потерпи -
Життя ж таке прекрасне, світле і невпинне!
16.11.2010 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222496
дата надходження 16.11.2010
дата закладки 16.11.2010
А він у Осінь закохався сонцелику,
у злото кіс її, туман сумних очей
у вдачу непросту, і трохи дику,
тендітний трем оголених плечей.
“Ти змерзла... дай зігрію ноги босі,
до серця пригорнись, ти геть тремтиш...”
“О, легіню, - сказала тихо Осінь, -
залиш мене - себе занапастиш...
Мене кохати, то кохати тугу,
то приректи себе на вічний сум -
сьогодні я така, а завтра — друга...
Розтану наче дим, як вітру шум.
Проллюсь дощем у почуття гарячі -
схолонеш ти, і серце розіб'єш...
Ти п'єш кохання, а воно незряче,
доп'єш до дна — отрути відіп'єш...
Бо зникну я, мов сонце поміж хмари,
як паморозь із трав у день ясний,
не я тобі, мій легіню, до пари,
забудь мене, журавоньку сумний.
Я змушена піти... тебе покину -
Срібноволоса дівчина-зима,
сестра моя, прийде мені на зміну...
Укриє кригою тебе вона..."
А він стояв, закоханий у осінь,
очима пив сумні її вуста,
бажав зігріти ніжки її босі...
“О, Осінь сонцелика, золота...”
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222499
дата надходження 16.11.2010
дата закладки 16.11.2010
Я как вольная птица
блуждаю одна.
Надо мною искрится
словно призрак луна.
Мне не нужен никто,
только тишь и покой.
Я спускаюсь в метро,
возвращаюсь домой.
Ну а дома все так-же,
как было вчера.
И молчит телефон,
он забыл номера.
И гитара в углу
тихим звоном своим
не пронзит тишину-
на то много причин.
А я сяду на кухне,
в турке кофе сварю.
И пускай неприступна,
но всё-же ЛЮБЛЮ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220708
дата надходження 07.11.2010
дата закладки 07.11.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.11.2010
В такую темень только волки рыщут.
Да филин разрезает криком ночь.
Душа моя в потемках твою ищет,
Пытаясь расстоянья превозмочь.
Среди созвездий, сумрачных галактик
Лавирует как мастер-виртуоз.
Влюбленный странник, призрачный романтик,
Блаженствуя в пространстве сладких грез.
Луна в пол блюдца выплыла на небо,
Помощница трепещущей душе.
Где б на земле ты в это время не был,
Я - рядом.. Я пришла к тебе уже..
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2010
Свидетельство о публикации №11006226078
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218578
дата надходження 27.10.2010
дата закладки 27.10.2010
Подай мені руку над прірвою,
Бо недалеко вже край.
Поки серце жевріє з вірою,
Ти руку, прошу, подай!
Не стань в цю хвилину демоном,
В глибини не підштовхни.
Не переймайся - усе мине,
Бо віщими стануть сни.
До миті цієї зболено
Стелилась канва доріг.
Ще поле не переоране
Та скроні посріблив сніг.
Все думане-передумане
Туманами відпливло...
Подай же руку, тримай мене
Надійно, ще як не було.
Тож знову я буду щасливою,
І вже не бентежить край.
Буває ж зла доля мінливою...
Дай руку і не відпускай!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216492
дата надходження 16.10.2010
дата закладки 16.10.2010
Осінній вечір нишком наступив,
Рясніє вулиця червоними вогнями,
Десь гомін чути поміж синіх слив
І пада лист між лісовими пнями.
А ми йдемо узявшися за руки
(Цей вечір пахне дивним відчуттям).
"Люблю тебе, кохана!" ледве чути -
Люблю ті очі, твій прекрасний стан!
Люблю тебе чекати біля гаю,
Люблю водити по малих стежках,
Бо я до божевілля так тебе кохаю
І ладен вічно нести на руках...
Люблю втопитись у зіниць твоїх безодні
І пестити волосся хочу по ночах!
Моя кохана! Я тобі сьогодні
Дарую поцілунок ніжний, наче птах.
12.09.2010 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210611
дата надходження 13.09.2010
дата закладки 16.10.2010
Мой старый дом давно увит плющом,
Что побудило в сумрак возвратиться?
Мне холодно… укрой меня плащом...
Кто эти люди? Я не вижу лица.
Мне непонятны жесты и слова,
Стучат по рамам окон пальцы-ветки,
Мне страшно… ты скажи, что я жива…
Кто эти люди? Я не вижу… предки?
Ты говорил, что встретимся весной,
Но стал тотчас чужим и безмятежным,
И не мечтать мне больше о пустом
И больше не робеть пред неизбежным…
Мой старый дом давно увит плющом,
Не суждено мне к свету возвратиться...
Мне холодно… укрой меня плащом,
Я так устала… так хочу забыться…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215140
дата надходження 09.10.2010
дата закладки 09.10.2010
Колись, можливо, стрінемось очима,
Мов потяги на рейках: лоб у лоб.
В кайдани закуємо за плечима
Усе, що промовчати не змогло б.
Не буде слів, вони спіткнуться в скронях.
І знов пірнуть не сказані в роки.
Моє життя колись в твоїх долонях
Було таким безпомічно крихким.
Колись зненацька стрінемось, можливо.
Мов звір у груди увірветься щем.
Прийшов до мене ти травневим дивом,
Підеш - холодним проливним дощем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152770
дата надходження 30.10.2009
дата закладки 09.09.2010
Любов – це вічна музика дощу,
Це цілий світ в твоєму тільки світі.
Коли у слід комусь не йду – лечу,
Немов метелик в полі серед квітів.
Коли п’янять слова й немає слів.
У грудях ангел крилами тріпоче.
Любов сліпа і робить з нас рабів,
Але в рабів такі щасливі очі.
Любов - це вічна музика сердець,
Їх передзвін, їх трепіт і зізнання.
Це, йти в тумані лугом навпростець
Де кожний крок, як подих твій останній.
Це йти і знати, вірити – дійдеш.
І очі в очі – так не страшно жити.
Так хочеться воскреснути і все-ж
В одних долонях цілий світ втопити.
Любов – троянда, ніжна і зваблива.
Це поцілунку вічний оксамит.
Коли в душі нарешті змовкне злива
І серце відпочине від корид.
Коли усе так раптом стане просто.
І ти збагнеш, що в світі не один.
Любов – то мудрість і вершина росту,
Її не знайдеш в відблиску вітрин.
Любов, то щось для кожного своє.
Відкриє серце білосніжні двері.
Вона не просить – тільки віддає.
Словами не змалюєш на папері…..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108207
дата надходження 18.12.2008
дата закладки 09.09.2010
(І знову ж таки емоції....)
Не треба! Зупинися. Я благаю.
Твої слова у вічі, як пісок.
Ні, не до Раю – ми дійшли до краю.
Багаття згасло, не жбурляй трісок.
Не треба! Зупинися. Біль біліший
За сполотнілі лиця дорікань.
Ти просто інший ти, я знаю, інший.
Лиш совість непокірна, наче лань.
Надщерблені краї зізнань кололи
Віночок рук, піднесений до вій.
Стояла правда безсоромно гола
У мертвій тиші, наче й неземній.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207761
дата надходження 25.08.2010
дата закладки 03.09.2010
(Із циклу "Карпатські вечорниці")
Розрізують простори блискавиці
І грім гуркоче наче віддаля,
А хмари затиснули сонце в рукавиці,
Стукоче в камінь бурная вода.
Повсюди світло розрізає небо,
Луна розходиться від сивих гір...
А ми собі чаюємо удома...
Хитається навколо синій бір.
І та краса мою хвилює душу,
Натхнення б`ється в серці і думках...
Всі нерви імпульси ворушать -
Воїстину тут знайдеш вірний шлях!
28.08.2010 року с. Либохора, Львівської області
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208567
дата надходження 31.08.2010
дата закладки 31.08.2010
Я напевно тебе намріяла,
А насправді все було не так...
Своє щастя тобою міряла,
по хвилинах, годинах, по днях .
Я і далі сама... я - без тебе,
тихо йду по життєвих стежках.
Відчуваю тебе біля себе...
Але мабуть це зовсім не так..
Я і плани будую, де є ти...
Але знову, це мабуть не так !!
Знову будуть.. падіння і злети..
Все з тобою.... бо ти у думках...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200187
дата надходження 09.07.2010
дата закладки 09.07.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.06.2010
Подниму глаза
Небо..
Облака…
Промелькнула мысль…
Мне бы в высь..
Туда….
Опущу глаза..
Пыль…
Сухой асфальт..
Серых будней быт..
Тянет вниз..
Назад……
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197706
дата надходження 25.06.2010
дата закладки 25.06.2010
Давайте, знову будемо на «Ви».
Так правильно, так легше. Так простіше.
Я дякую, за те, що ви були.
У цьому світі, мабуть, найніжнішим.
Були для мене ви… були весь час.
І вже самі мабуть не зогляділись,
Як необхідність я тепер для вас.
Обіймів клітка тихо зачинилась.
Давайте, знову будемо скоріш
На звичне «Ви» таке обледеніле.
Душа вам відкривалася навстіж
Та ви, чомусь, цього не зрозуміли.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197701
дата надходження 25.06.2010
дата закладки 25.06.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.06.2010
Заснуло все.
І біль заснув.
А на душі так тихо стало.
Лиш тільки вітер шугонув
і тихим смутком повівало
з усіх кутків.
Я знову сам.
- Мабуть, ніколи не віддам
усе, що я заборгувало, -
шепнуло серце.
А душа
десь у дитинстві спочивала,
рядочків першого вірша
мережку знов благословляла.
І снилось їй, що вже нема
нещирих друзів і облуди,
що знову пісня – не німа,
і люди знову – справжні люди.
Наснилось їй, що вже вогнем
спалили підлість і жорстокість
і спопелили правди днем
тупу, бездушну однобокість
і зраду -
ту, що біль несе.
…Мені так вірити хотілось,
що то не сон, що правда все.
І що нічого не наснилось.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197048
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 22.06.2010
З’явилися чайки
на фоні багряного неба.
Заходило сонце.
Закохані пари брели...
І я затужив,
бо більше не можу без тебе.
Все буде у нас,
питання одвічне: коли?
А чайки кричать,
шугають між вітром і морем,
А я, мов дитина,
пишу тобі лист на піску...
Ми подумки знову
серцями сьогодні говорим.
Набравши твій номер,
тихенько шепочу:
КУ–КУ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196848
дата надходження 21.06.2010
дата закладки 22.06.2010
Я Тебя увидеть хотела,
Жаль, Ты мыслей моих не узнал!
О Тебе мечтала несмело.
Жаль, что Ты обо мне не мечтал.
Я опять Тебе написала –
Не сумела себе запретить.
Всё по кругу, как-будто сначала,
Будто не прекращала любить.
И опять я Тебе каждый вечер
Перед сном признанья пишу.
И хочу, и опасаюсь встречи,
Но повсюду глазами ищу.
И опять для меня, как наркотик
Твоё имя и сны о Тебе.
И не важно, я «за» или «против»,
Не могу запретить я себе.
Говорят: «Время лечит». Не знаю.
Может, я безнадежно больна?
Я люблю. Я, как прежде, страдаю,
Что, как прежде, Тебе не нужна…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196424
дата надходження 18.06.2010
дата закладки 18.06.2010
Доползти до траншей – сил не стало.
Чуть за двадцать! Как будто, - не жил…
Над багровою рожью, где пал он,
Чёрный ворон устало кружил…
И, казалось, - была ещё вера:
Сможет выжить во ржи той хмельной…
Но с небес, тяжеленных и серых, -
Тихо ангел летел вороной …
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195743
дата надходження 15.06.2010
дата закладки 15.06.2010
Написано по заказу Сергея Dismael
для группы «Emerald Night» (эльфийский dark-metal)
Под тёмным бархатом листвы
Волшебный лес не ждёт рассвета.
Здесь волчий вой и крик совы,
Душа и ночь, и запах лета…
На небосводе искры звёзд,
Огни таинственные в чаще…
В твоей душе сиянье грёз!
Тот дивный мир – он настоящий!
Вот вдруг проснулись голоса, –
Не человека и не зверя, –
И песня льётся в небеса,
И ты стоишь, себе не веря!
Чья это музыка звучит?
Чей голос радости и боли?
Чей это дух живёт в ночи?
Чья там струна зовёт на воле?
Не каждый слышит голоса
Не человека и не зверя.
Не верит кто-то в чудеса –
И чудеса в него не верят!
Пока ты здесь, мечта жива!
Ты можешь слышать песню ночи!
Реальны звуки и слова!
Реально всё, что ты захочешь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150933
дата надходження 19.10.2009
дата закладки 11.06.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.05.2010
Життя на лезах ковзанів –
Жагуча пристрасть і отрута
Режим суворий стрімких днів
Спокуса славою, спокута...
Прогонів каторжних повтори
І шліфування елементів
І море сліз, і поту море
В каскаді «фліпів», піруетів.
Мереживо грайливих кроків,
«Тулупів», «акселів» ширяння
І крики «Браво!», квіти, зойки...
Підтримки, диво-обертання.
Життя, прожите на льоду,
До слави злети і падіння,
Життя, прожите на льоту
Земному, всупереч, тяжінню!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189523
дата надходження 14.05.2010
дата закладки 21.05.2010