І все ж прийшов зніяковілий трохи,
Коли поснули зорі у хмарках.
Я край воріт його почула кроки,
А на обличчі - посмішка легка.
Такий стрункий цей звабник і квітучий,
Що мліють душі від п'янких медів.
''Він мій герой!'' - Кажу усім рішуче,
Який моє серденько відігрів.
Приніс бузок улюблений ліловий,
Сипнув кульбабок у мою траву
І зникнув поміж вишнями раптово...
Коротке вийшло наше рандеву.
Та славний Квітень обіцяв вернутись,
Як сонце блисне між кудлатих хмар,
І змиє дощ сліди моєї смути.
Й красою зачарує мій владар...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011652
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 24.04.2024
Вже не болить, чомусь й не гріє,
Душа про це чогось мовчить.
А ця любов потрохи мліє,
Час розуміє -- спопелить.
А вітер попіл цей розвіє,
І не залишиться й сліда.
Та тільки серце не посміє
Сказать, що нелюбов була.
Залишить відгомін болючий,
Що невира́зний лишив слід.
Та час від часу все ж відчутний.
Невже, не зовсім іще зблід?
Вже не болить! А так боліло!
Чому ж все ж іноді щемить?
Про це спитать тебе хотіла...
Не вір словам моїм, бо так болить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007955
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 09.03.2024
На твоїй долоні дивно грають зорі
Колоритом чарів милої краси
Сміло, ніби хвилі граються у морі
Де лоскоче промінь ранньої роси.
Заглядає місяць загадково в очі,
Поглядом голубить трепетно зорю́,
Ох, які красиві та яскраві ночі,
З них панно розкішне з радістю створю.
Ось, безкрає небо грає оксамитом,
Зіроньки кружляють в танці неземнім,
А навколо дивно все коштовно вкрито,
Чи можливо сниться казка навесні?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007717
дата надходження 07.03.2024
дата закладки 09.03.2024
* * *
Він так любив її - аж до загину!..
Любив всім серцем, порухом душі...
Ставав молитвою в тяжку годину,
Коли гіркими плакала слізьми.
Він був тим вітром, лагідним і чистим,
Котрий без слів до себе пригортав.
Тим вічним небом, зоряним, барвистим,
В яке здіймалась, щоб відчути жар...
©Feelings and Emotions
08.03.2024
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007889
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 08.03.2024
Мовчать зірки у спорожнілій тиші
І слухають як ніч шепоче сни,
Лиш тільки дощ на вікнах пише вірші,
Торкаючись до серця, як струни.
Шепоче ніч, але чомусь не спиться,
Дивлюсь в високе небо крізь віки...
Якби ж то розгадати таємницю
Й навчитися запалювать зірки.
Ввірватися в сумне зимове соло,
І засвітити вогники надій,
Усе мине... і завтра буде знову
Яскравий неповторний день. Новий.
Пройде ця ніч, і знов засяє світло,
Лиш йти вперед, куди ведуть стежки...
Туди, де серце зможе відігрітись,
Бо хтось для нас запалює зірки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933773
дата надходження 13.12.2021
дата закладки 29.01.2024
Той звабницький шепіт в чутливості пальців,
Таких невагомих, нестримано ніжних...
А серце завмерло в шаленому танці,
Не стримало стогін, розбурхано віщий...
Спокусливі губи так близько карають,
Неначе коштують терпіння повільно...
В обіймах коханих страхи всі розтануть
І з подихом кожним душа стає вільна...
І байдуже де ми, важливий лиш погляд...
Пронизує, пестить терпка насолода...
Розніжені душі, оголений огляд,
Розпещені сонцем у світі свободи...
Тримай мене міцно, обіймами долі,
Бо душі не сяють в одній половині...
І знову розтану... коханням...поволі,
Бо звабницький шепіт так близько, невинний...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682201
дата надходження 06.08.2016
дата закладки 22.01.2024
Чекай мене, твою, на роздоріжжі,
Де мрії зустрічаються і сни.
Де сонце долі, щире, ніжне збіжжя,
Вплітає щастя в подихи весни.
Чекай мене, де три стрункі тополі,
З надії твоїх райдужних долонь
В обіймах зігрівають наші долі,
Де серця полум'яний світ - вогонь.
Чекай мене де тихий шепіт вітру,
В тих веснах, де майбутнє, ти кохай.
Бо сльози часу, хоч сумні, я витру,
Ти тільки мене рідний зачекай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817038
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 22.01.2024
Де б я не був, я чув про неї всюди.
Та бачити її мені не довелось..
Про неї говорили в метро люди,
яким з нею колись зустрітися вдалось.
Та дівчина небаченої вроди.
Її парфуми мають аромат весни.
Про неї гомонять усі народи,
і кожну ніч запрошують у сни.
Комусь вдалось знайти її у шлюбі,
комусь у ліжку навіть довелось зустріть...
Для декого сховалася у чубі,
до декого прийшла серед нічних жахіть...
Зізнатися, я не повірив людям...
Їх розповіді були повні протирічч.
Ці ж люди віддавали її суддям,
і радили тікати навсібіч.
Її розгледів я у розпал самоти -
тендітну жінку, що летить немов.
Тоді тихенько запитався: "хто ти?"
Вона, наблизившись, відповіла: "Любов".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917995
дата надходження 27.06.2021
дата закладки 21.01.2024
Якби в коханні я тобі зізнався,
Не стримував у серці почуття,
У долі б но́вий відлік розпочався
І склалося б по іншому життя.
Якби сама розгледіти зуміла
У серці у моїм любові квіт,
Нам Бог би міг подарувати крила
Й на сьоме небо чарівни́й політ.
Не сталося. Не склалось. Не судилось
Нам бути ра́зом. Кожному – своє.
Ще певний час кохання в серці билось,
Як по льоду́ холоднім риба б’є.
Та час пройшов, а з ним – душевні муки
Минулися, як затихає грім.
Лиш о́сад від безмежної розпуки
Зали́шився у серці у моїм.
І хто із нас тепер напевно скаже:
Була любов чи, може, й не була?
Та є вірші́. Тож вистачить наза́вжди
Від спогадів римованих тепла.
Вересень 2023 року
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003322
дата надходження 17.01.2024
дата закладки 20.01.2024
Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
Несказане лишилось несказанним.
Ліна Костенко
Зірчасте небо посміхалось з нами,
Мені здавалось, що я сплю.
Не шепотів, торкався скронь вустами.
Очима ти сказав мені: люблю.
Не знали ми, що там за рогом жде.
А доля готувала вже зигзаги.
Солоний смак лишився мюскаде,
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Вокзал і рупор, і обійми ніжні.
Рукою помахала журавлю.
Й життя летіло. Чи були суміжні?
Мов тихий дзвін гірського кришталю.
Зірки, як завше, сяють угорі.
Минуло років стільки, як світанків.
Сніги, дощі, веселок кольори...
Несказане лишилось несказанним.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003493
дата надходження 19.01.2024
дата закладки 19.01.2024
Колись серед ночі згадаєш мене
І довго не зможеш заснути.
В думках, наче блискавка, мить промайне.
То може, віщунка спокути?
В марудних блуканнях нестримних думок
Шукатимеш погляд глибокий.
У небі нічному, у сяйві зірок
Загубиться бажаний спокій.
Хоча ти далеко, за сотню доріг,
А тихо мій сон потривожиш.
Відчую, як ти біля мене приліг.
Мовчиш, а заслухатись можна.
Боюсь ворухнутись, злякати момент
Такого нежданого дива.
І серце, наповнене млістю ущент,
До тебе полине зрадливо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003269
дата надходження 16.01.2024
дата закладки 16.01.2024
В моєму місті вкотре блюз дощу...
Думки про Вас під осінь бурштинову
В танку вже накружлявшись досхочу,
Рояться спрагло та бентежать знову...
Заплющу очі: лише Ви та Львів...
Зворушливість сплітається у лоні,
Знов відкоркую пам"яті архів
Й зігрію лист останній у долонях...
В моєму місті вкотре блюз дощу...
Та щемний сум я осені пробачу,
Лиш тільки б знати те, про що молю:
Мій Янголе, чи знову Вас побачу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697279
дата надходження 28.10.2016
дата закладки 13.01.2024
Не надивилась...
Ще би півхвилини...
Вивчала б кожну рисочку лиця,
Слова б збирала, наче намистини,
Гердан латала б ними від творця.
Слова ж звучали співом лебединим...
А що слова? Коли жага в очах!
Тамую спрагу голосом любимим -
Найбільше щастя у простих речах...
Спирає подих ніжності лавина,
Найбільше щастя в теплоті долонь...
Не надивилась...
Ще би півхвилини...
Губами, щоб торкнутись твоїх скронь...
07.12.2019р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857244
дата надходження 08.12.2019
дата закладки 13.01.2024
Ці неймовірні заметілі
Журбою в серце уляглись.
Тривожать душу мухи білі,
Яким раділа я колись.
Летять сріблястим серпантином
Дитячі пригадки ясні.
І замітає хуртовина
Минулі неповторні дні.
Солодко-ніжні чи зловісні
Ці кришталеві мрії-сни -
Летять, кружляють, наче в пісні,
Й на віях мостяться слізьми.
Зима ж малює диво-казку
В гармидері моїх думок.
Й зітхають зорі в небі важко,
Так, ніби їм не все одно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002882
дата надходження 12.01.2024
дата закладки 12.01.2024
Про неї мрієш ти щоночі
І уявляєш уві сні
Її прекрасні карі очі,
Які завжди чомусь сумні.
Краса тебе невпинно манить,
Ти нею мариш у віршах.
А стриманість її так ранить,
Тобі б тонути в почуттях...
Вона, як муза надихає -
Палких фантазій стиглий плід.
Від неї серце завмирає,
Душа збирається в політ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002659
дата надходження 09.01.2024
дата закладки 09.01.2024
***
Можливо, ми зустрінемось колись,
Й затихнуть у душі усі тривоги.
А поки що тихенько помолись,
Дай відпочити думам із дороги.
Можливо, ми зустрінемось... Чекай
Мене у дні похмурі й веселкові.
Бажанню цьому згаснути не дай,
Ві сні малюй ці зустрічі казкові.
Можливо, ми зустрінемось... Ти вір,
І все здійсниться, тільки забажаєш!..
Кохай мене усім наперекір,
Якщо любов і віру в серці маєш.
6.01.24
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002462
дата надходження 06.01.2024
дата закладки 09.01.2024
[i]Переклад (з англ. на укр.) пісні "Spanish guitar" Toni Braxton[/i]
Мала́ кімната, дим цигар..
Вони прийшли, ти грав
Всю ніч у танцях і напо́ях
Сиджу.. нікого - самотня.. заплющу очі
Про тебе мрію, та ти зовсі́м дізнатись про мене не хочеш!!.
Ох як я тебе б обійняла
Як іспанська гітара
Уночі мене зіграй..
Не покидай..
Якби ти мене б обійняв
Як іспанську гітару
Уночі.. допізна
Як пісня я.. як пісня я
Краде́ш.. серце з нотами
На мене подивись..
Впусти до серця, не гордись
Волію.. бути тією.. ніжністю
Безгрішністю.. та ти.. зовсі́м дізнатись про мене не хочеш!!!.
-----
Ох як я тебе б обійняла
Як іспанська гітара
Уночі мене зіграй..
Не покидай..
Якби ти мене б обійняв
Як іспанську гітару
Уночі.. допізна..
Уночі.. допізна..
Як пісня я.. як пісня я
-------
[i]Spanish words/Слова іспанською [/i]
--------
Сиджу.. нікого - самотня .. заплющу очі
Про тебе мрію, та ти зовсі́м дізнатись про мене не хочеш!!.
Ох як я тебе б обійняла
Як іспанська гітара
Уночі мене зіграй..
Не покидай..
Якби ти мене б обійняв
Як іспанську гітару
(Була би я в твоїх руках!.)
Як іспанську гітару.. Іспанську гітару..
Уночі.. допізна..
Уночі.. допізна..
Як пісня я.. як пісня я
Як пісня я.. як пісня я.. пісня я..
Як пісня я.. як пісня я.. грай усю ніч!.
Як пісня я.. як пісня я.. грай мене усю.. як іспанську гітару
Як пісня я.. як пісня я.. пісня я..
Як пісня я.. як пісня я.. пісня я..
Я б хотіла.. як пісня я.. як пісня я.. обійми!. Усю ніч..
...
https://youtu.be/RCXSh4LIN_4?si=GIHJUmps_winUWBT
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002553
дата надходження 08.01.2024
дата закладки 08.01.2024
Опустились зорі ясні,
Тихо, плавно у мій дім,
Боже мій, які ж прекрасні,
Засіяв із ними двір.
Заплелись неначе в стрічку,
Під таночок у вінок,
Підпалили кожну свічку,
Це таємний їх зв'язок.
Шепотіли щось знічев'я,
Розпочавши ритуал,
Ну а я, мов мавка, фея,
Опинилась серед трав.
Повели мене за хмари,
Застеливши світлий шлях,
Ну а там ми чарували,
І ніхто нас не шукав.
Замішала павутинку,
Ніжну-ніжну з диво-хмар,
Нею вкрию Україну,
Обірвавши гіркий жах,
Затолочу слова в попіл,
І за обрій дремену,
Де сховався підлий ворог,
Там розсиплю цю золу.
Не пройдете! Повертайтесь!
Допоможе мені Бог,
Зорі знову укривають,
Мій багряний помсти крок.
16.12.2023р.
Крижанівська Галина
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001736
дата надходження 27.12.2023
дата закладки 27.12.2023
Сірі очі, мов ранок туманний...
Таємничі як гори далекі...
Колір мармуру їм притаманний,
Віддзеркалюють море і скелі...
В них небесна й земна таємниця,
Між мусонами й легкими бризами...
Лише погляд... І ти у вʼязниці,
Зачаровують кольором, рисами…
У їх відблиску — пил діамантів,
Сірі очі — немов би сузірʼя...
Вони значно гарніше смарагдів,
Бо їх кредо - безмежне свавілля,
В них є простір між світлом і тінню,
Сірі очі —це портали душі,
В них є вічності, мить шепотіння,
Вони сильні, магічні , міцні ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996701
дата надходження 22.10.2023
дата закладки 27.12.2023
Гасила Вода безпорадний Вогонь,
Він грів її ніжно, вмираючи з болем.
І щось божевільне вертало в полон,
В обійми холодні її задоволень.
Вона підіймалась до неба між хмар,
А потім дощами спадала на плечі.
Він ждав ці моменти, цей дикий кошмар,
Згасав, кам’янів у своїй порожнечі.
Вода будувала голки крижані,
Встромляла кришталь у закохану душу.
Вогонь плавив лід, розчинявся у ній,
Вдихав величавість її непорушну.
Тоді шаленів, розпікався в собі,
Немов Кракатау, палив все довкола.
Вода відчувала немислимий біль,
Була ледь жива, вкрай загублена й квола.
І попіл спадав їй на плечі з небес,
Вбирав по краплинах останню вологу.
Вогонь повертався, неначе воскрес,
Та знову Вода брала щемом в облогу.
20:36, 06.12.2017 рік.
Зображення: http://www.playcast.ru
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000979
дата надходження 16.12.2023
дата закладки 23.12.2023
Залиш хоч на папері поцілунок,
Що випитий давно з кохання трунок,
Відчуй на хвильку дихання і ніжність,
Вдихни безмежну та незриму вічність.
Торкнися ти думками насолоди,
Хоча в обіймах вже лише негоди,
Зберися з духом і полинь у небо,
Там відчуття сховалися далеко.
Дмухни в повітря розпач і невдачу,
В думках створи узгоджену задачу
І розв'язок її ти знайдеш, знаю,
Цілунок на папері залишаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001260
дата надходження 21.12.2023
дата закладки 21.12.2023
Поговори зі мною лиш очима.
Давно слова згоріли у мені.
Так небагато років за плечима,
А так багато суму в тишині.
А так багато втоми іменами
Чужих людей, невиправданих дат.
Мовчу у тиші, зітканій сльозами,
В неввічливій самотності кімнат.
Поговори зі мною не устами,
Душею душу мовчки обійми.
Яке на світі лихо не настане,
Твоїх б очей триматись глибини...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664669
дата надходження 08.05.2016
дата закладки 17.12.2023
Літа ідуть, а серце не старіє.
Лягає час рівцями на лице.
А я собі казатиму: "Маріє,
Життя, насправді, зовсім не про це..."
Життя - про радість, сховану у грудях,
Яку не змиють сльози, ні дощі.
І доброта, яку шукаєш в людях.
Любов-метелик на твоїм плечі...
А ще про сум. Про осінь і розлуки.
Усе, що наповняє нас живим.
Про вік, говорять, видають ще й руки,
А серце буде завжди молодим...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958969
дата надходження 07.09.2022
дата закладки 17.12.2023
Від краю неба до землі
торує шлях вечірній промінь.
І ностальгійно в тім мені,
що все минає. Чути гомін
якогось сірого пташа
отам в далекім піднебессі.
А може, то чиясь душа
хотіла б заново воскрести...
Прожити знову трохи літ,
зустріти ще б нову епоху...
Цей незбагненний дивний світ
поріс надіями, як мохом.
І в передранішній імлі,
Коли згустішають всі тіні,
Від краю неба до землі
світ знов наповниться промінням...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965247
дата надходження 10.11.2022
дата закладки 17.12.2023
Колись я розкажу Тобі про війну
Про мить,як у грудях щось різко завмерло
Про надто високу свободи ціну
І про те,як сусіди кордони нам стерли
Про тиху тривогу в дитячих очах
І ночі безсонні в холодних підвалах
Про тих,хто тримає цей світ на плечах
І про щирість останніх розмов на вокзалах
Про біль та безвихідь,про сумнів та страх
Про долі,відірвані геть із корінням
Про стіни чужі в незнайомих містах
Коли з власного дому лиш купа каміння
Про ворога зовні і всередині нас
Про бій за свідомість і сповіді грішних
Коли "не на часі" і коли "прийшов час"
Безсилля одних,безпокараність інших...
Про хрест у землі з невідомим ім'ям
Про гідність і честь,і про нерви залізні
Що єдине важливе в житті - це сім'я
І про те,як весь світ - у маленькій валізі
Про мову чужу,що під шкіру вросла
Про звуки сирен і ракети із неба
Про людей без душі і про вікна без скла
Я розкажу Тобі навіть те,що не треба
Бо Ти знати повинен,де свій,де чужий
Який міст берегти,а який зруйнувати
Бо немає різниці для чого Ти жив,
Якщо вирішить хтось,що Тобі час вмирати...
Безглузда реальність,яку не збагну
І люди не Боги,щоб долями грати
Колись я розкажу Тобі про війну,
Хоч я би воліла про неї не знати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957041
дата надходження 20.08.2022
дата закладки 02.12.2023
Ти тільки будь, а більшого й не треба!
Цілунком сонця на моїх вустах,
Світанком ніжним зболеного неба,
Від світу вільним, як щасливий птах.
Ти просто будь за сотні кілометрів!
В моїх думках і радісних дзвінках,
Приходь крізь сотні снів похмурих нетрів,
Прилігши тінню на моїх руках.
Ти тільки будь, яскравим сонцем, завтра!
В коханні ніжним, теплим вітерцем.
Запалюй щастям, мов в печері ватра,
Ти просто будь спокусливим дощем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984294
дата надходження 25.05.2023
дата закладки 26.05.2023
[quote]...сни бувають реальніші за саму реальність... (c) [/quote]
А ніч малює ранок акварелями..
Спокійна, тиха, зле́гка слізна ніч..
Блукати би промоклими алеями
В розмовах із тобою, навсібі́ч.
Піти б поїсти мафіни неспішно,
Ввімкнути в плейлисті Яремчука,
Згадати, як маленькою утішно
Зробила перші кроки при́тьмом я..
Твій дійсний образ зобразився в сні —
В ілюзії, що звуть неважною,
Лиш там зізнався щиро ти мені
Як любиш дуже і по-справжньому..
Омиті щоки ро́сами — в сльозах,
Бо прокидаюся зі сну квапли́во..,
[b]Реальність ще реальніша у снах!.[/b]
Вона там зображається красиво*..
*щасливо
[i]19.02.23, 07:13, присвята (не про кохання)[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975144
дата надходження 26.02.2023
дата закладки 26.05.2023
В старій одежі, перелатаній, ідеш крізь сніг і кучугури,
Довкола – золото, не радий ти повсюди що одні мішУри.
І часом мовить хтось по слову: «Віддай мені свою любов!!!!!»
І ось оглянешся раптово.. хіба комусь щось винен? знов?.
Цей світ весь зовні – від диявола, у смутку більше є наснаги.
Та й твої принципи і правила давно нікому нецікаві..
Не ймеш вже віри у щось краще, хоч тридцять років тобі лиш.
Ти трохи інший, але радше.. собі всю «правильність» облиш.
Плащем укривсь із голови до п'ят, це означає "не чіпати".
Тендітне світло, внутрішній маяк – усе при то́бі, й годі звати.
Та знову чути десь віддалено: "Мені любов свою відддаааййй!"
І от ідеш.. такий.. усталений.. а серце плавлене*.. у сталь.
(а серце *стомлене, на жаль..)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973160
дата надходження 07.02.2023
дата закладки 24.05.2023
Алея, зустріч, губ сплетіння,
Ти мій довічний арештант.
БажАний гість мого видіння..
Мій персональний ад'ютант..
Готель. Блюз-рок і джаз-пісні.
Парфум.. і білий совіньйон..
Кохання пристрасні вогні,
І світанкОво згаслий сон..
Перон. Букет. Вагон, вікно..
Розлуки сльози, болі муки.
Нестримно дихаю у скло..
РозпАчливо торкаю руки.
Цілунок. Лист Твій, з портмоне..
Не знаю де себе подіти..
А що у нім? "Вокзал.." Моне..
Й Ремарка спогади.. до Дітріх..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940835
дата надходження 20.02.2022
дата закладки 20.04.2023
Колись мій Бог, мій Світоч, Аполлон
Віддав без страху серця свого ключ,
Він взяв мене, побачивши, в полон,
Відтоді йшли разо́м ми, обіруч..
Волосся – грива лева, очі ясні,
Усе в Аре́сі на́дило, мани́ло,
Тож мріяли про спільні дні прекрасні,
Але здійнялась поміж нами злива..
Тепер в кривавім місиві чуттів
Залишу я себе йому на згадку
(Мій Зевс так ревно й праведно хотів
Поставити все ж кому, а не крапку..)
До нього шлях, що пролягав, – стемнів,
То ж сонце з наших вулиць вже зайшло,
Дарма, що втримать щастя не зумів,
Що цвітом рясним квітло – одцвіло?.
В вікні його погасло, чи не спить?
Мені рядки вірша боронять спати..
То полум'я у серці ще горить?
Іду.. і не подумаю скучати!.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953428
дата надходження 16.07.2022
дата закладки 20.04.2023
Малюю в голові своїй скарби
Бажа́ний з золота трофей — це ти
Складає в пазли мозок візерунки
З сюжетів обопільних бліц-малюнки..
Саморефле́ксія, і дисонанс
З ілюзій витканий про нас романс
В самообман занурююсь красивий
Пірнаю в прірву. Страшно.. Ти щасливий?.
Здається, з соцмереж пропа́ду я
На думці лиш просте його ім'я
Сон та́кож вже віддавна не береться
А може, все ж,.. надумала,.. минеться?.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979749
дата надходження 10.04.2023
дата закладки 20.04.2023
Ти маг, мольфар, чи Каліостро?
Твій погляд кличе на дуель.
Між нами крок, я чую гостро:
Ця зустріч – справжній колізей.
В уяві розгорнувся бій,
Ти зором можеш спопелити,
Я ще пручаюся.. Постій!..
Дилема: вбити, чи любити?..
Таки любити.. – шепчеш сміло,
Від слів цих струмом пробирає,
Я розтікаюсь.. мліє тіло..
Любов тантрично нас звиває..
То штурмом ти мене береш?
Чи просто.. спраглими руками?..
Не усвідомлюю я меж –
Така електрика між нами..
Складаєм зброю.. я в раю..
В раю.. в аду, а чи в полоні?
МабУть, у пеклі.. бо горю..
Палаю в вогнищі любові..
Тривожно дихаєш.. Хмілію..
Напився ти мене до дна..
О, що це бУло? Тверезію..
Фантом любові, чи війна?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938626
дата надходження 29.01.2022
дата закладки 19.04.2023
Тримаю у руці я олівець,
Він зараз і художник, і митець,
Малює вправно неземний портрет,
А згодом розкриває весь сюжет
Надмірний погляд, ніби із вітрин,
Хвилюючо торкається картин
І постать вабить дивна, чарівна -
Картина згодом, наче ожила
А ось, алея ніжного бузку,
Легенький промінь сяє на листку
І знов малює вміло олівець,
Він зараз і художник, і митець.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980058
дата надходження 13.04.2023
дата закладки 13.04.2023
Чекай мене, і я прийду,
Коли обійме ніч красою
І в зачарованім саду
Життя насититься росою
Як у небессі кольорів,
Засяє зоря феєрична
І зазвучить в красі світів
Така мелодія незвична
Ота найкраща, ніби сон,
Що пролунає дивно з гаю
Та доторкнеться наших скронь
П'янкою ніжністю розмаю
Чекай мене, і я прийду,
Коли всміхнуться милі квіти
І на тендітному листку
Заграє промінь, наче літо
І чисте небо голубе
Заполонить красу навколо,
Від сну проснеться все живе
І зазвучить весняне соло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979850
дата надходження 11.04.2023
дата закладки 11.04.2023
У кожного є рідна сторінка,
Котра торкається життя.
Іде дорога плавно і ніжно,
Буває занадто крута.
У кожного є своя сторінка,
Котра розказує життя.
Написані звіти, інша спілка,
У всім задіяні слова.
Нам нікуди без них не подітись,
Кругом ідуть одні слова.
Вони для нас найбільша цінність,
В них міра і кількість добра.
У кожного є рідна сторінка,
Велич і спалахи життя.
Негараздів в минулому сітка,
Невірно сказані слова.
У кожного є рідна сторінка,
Є мрія у краще життя
Всі бажання приходять у дійсність,
Підтримують душу слова.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979833
дата надходження 11.04.2023
дата закладки 11.04.2023
Сиділа ґава на ґанку,
І дивилась на фіранку,
Де чекала ще спозаранку
На кави духмя́ної філіжанку.
***
І не ходи до ворожки –
У вільнім полі волошки
З вітром гойдалися трошки,
Наче сапфірові брошки.
***
Дзвінко сміялась дитина,
Де біля тину лежала драбина
Вже зі зламаними щабля́ми
Поруч з заіржа́вілими грабля́ми.
***
За кордоном «важко» спати,
Все кохання те шукати...
Може досі там зітхати,
А країну захищати!
***
Як співають гарно дуже
Про любов, і мир, і дружбу
У нестримності «таланту»,
Але мовою все окупанта.
***
Безголові москалі
Повилазили з нори,
Залиши́лись без голів,
Як наш дрон до них влетів.
***
Скільки б москалям не лізти –
Не дамо їм і присісти,
Де нема таким що їсти,
Бо і з різного ми тіста.
***
Хто не дбає про країну,
Найквітучу нашу Україну –
Валить хай за москалями
«До їх мами» кораблями.
***
Тест-скоромовка, і не обмовка,
Така собі вийшла обновка
Для тих, хто і досі в полоні
У мови чужої гріє долоні.
***
Мова про нашу мову,
Солов’їну і гоноро́ву,
Аби не вели розмову
За підступну ворожу змову.
***
В крамницю біля Укрзалізниці
Завезли́ запашні паляниці.
А мова наша, як криця,
Під сонцем яскраво іскриться.
***
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979685
дата надходження 09.04.2023
дата закладки 09.04.2023
Весна сьогодні плакала дощем,
Немов змивала сутінки війни...
В душі тривога і на серці щем,
Промоклі наскрізь доньки і сини.
Їдкий туман ліг на моє плече...
Весна сьогодні плакала дощем,
(Їй мабуть теж глибоко десь пече)
Щасливі сни вкриваючи плющем.
Про нас напишуть сотні ще поем,
Як ми боролись кожен за своє...
Весна ж сьогодні плакала дощем,
Бо і по ній війна сітки снує.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979570
дата надходження 08.04.2023
дата закладки 08.04.2023
Одного разу в сутінках тужливих
Згадаєш поневолі знову нас.
І заболить в душі, неначе вивих,
Порушуючи внутрішній баланс.
Ти пригадаєш наш весняний ранок.
Самотньо погляд кинеш в далечінь:
Відчинене вікно гойда серпанок,
Дерев пускаючи химерну тінь...
Тобі на мить захочеться торкнутись
Розкішних губ, відчути аромат,
Щоб у реальності сумній забутись,
Немовби не було між нами втрат...
Одного разу все ж таки згадаєш
Розкішність душ, закохані серця...
Вдихнути щастя знову забажаєш,
Та вичерпано '' нас'' вже до кінця...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979462
дата надходження 07.04.2023
дата закладки 07.04.2023
Я промінь сонця на твоїх долонях,
Крапля роси, що впала у волосся.
Я твоє ніжне і п'янке безсоння.
Ступаю плавно по душі лиш боса.
Така як є, спокусливо холодна.
Глибокий погляд мій в тобі заліг.
Я, мовби заблукала у безодні,
Ти моє сонце, вітер, срібний сніг.
Іти удвох краєм м'яких хмаринок.
Кохати душу більше за життя,
Щоб голова хміліла від жаринок.
На двох одна мелодія свята...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978798
дата надходження 31.03.2023
дата закладки 07.04.2023
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.
Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.
Згори дощить, внизу - глибока круча.
Ми різні з Вами - відчуваю я,
Бо в день квітневий срібний сніг щезає.
Мелодії не чути скрипаля...
Чому ж іще сльоза не висихає?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746450
дата надходження 17.08.2017
дата закладки 06.04.2023
Цілунок твій, як шоколад гіркий
Із присмаком чи перцю, чи отрути.
І опір мій, грайливий та слабкий,
В броню мене не зможе загорнути.
А ти -спокуса,
Мій веселий гріх -
Сховатися від себе марна справа.
Мене бентежить твій чарівний сміх,
Гадаєш примха ти,
Моя забава?
Ні, шоколад гіркий проник у кров,
Коханням отруївши душу, мрії...
Додолу зісковзнув тонкий покров,
І серце б'ється,
Просто шаленіє.
Із присмаком і сонця, і дощу
Цілунок твій мене позбавив сили.
І більше я тебе не відпущу..
Вже хмари в небі зорі загасили.
І ночі оксамит - густий туман
Сховав від зайвих нашу таємницю -
Вже згас ліхтар, заснув старий каштан...
А нам до ранку солодко не спиться
3.04.23
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979119
дата надходження 03.04.2023
дата закладки 03.04.2023
Якось прокинешся ти вранці,
Побачиш промінь на фіранці,
Торкнешся трепетно рукою,
А він всміхається весною
І запалає щастя в грудях,
Відчуєш ніжність його в рухах
Та милий промінь, то веснянка,
Що солодила тебе зранку
Чарівна, ніжна і бажана,
Неначе дівчина кохана,
Красиві, стримані манери,
Її краса, мов у Венери.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978941
дата надходження 02.04.2023
дата закладки 02.04.2023
Дощу хотілось, ніжних рук
І ту симфонію розкішну,
Щоби відчути дивний звук
Краплин чуттєвих і маніжних
Хотілось, щоб всміхнувся час
Тепла, чекання та любові,
Щоб ми могли і ще не раз
Відчути краплі ці чудові
Вдихнути ніжності бажань
І зачерпнути море ласки,
Змиваючи печаль страждань,
Перевтіливши їх у казку
Розвіять смуток і журбу,
Відчути стукіт дивний серця,
Вібрати всю оту красу,
Немов ковток води з джерельця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978822
дата надходження 01.04.2023
дата закладки 01.04.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HNjwhO-EiXM[/youtube]
Бджолиний мед, він не завжди солодкий,
Гірчить полином часто на вустах.
Тоді, коли в любові час короткий,
Полин у буйнім розквіті в серцях.
Солодкий мед збирають бджоли з квітів,
Він має особливий, тонкий смак.
Не тільки є замінником він ліків,
Любов - солодкий мед, одна з ознак.
Він п"ється з задоволенням повільно,
І ллється по вустах немов нектар.
Напій богів, збирай його сумлінно,
І принеси коханій його в дар.
Якщо любов - помилка випадкова,
Душі тут показав ти слабину,
Ніякий мед не буде за основу,
Не додавай лиш зраді полину.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978290
дата надходження 26.03.2023
дата закладки 30.03.2023
Я бачила сяйво у сонячних тінях,
Частинки чарівні лишались на віях,
Горнулися ніжно, ховались в серпанку,
А роси розкішно торкалися ранку
У дивних мотивах я бачила казку,
Як ніби найкращу матусену ласку
І в милих тенетах святої любові
На світ появлялися долі чудові
Обіймами ніжно схилялись, як діти,
А їм посміхалися звабливі квіти
І в сонячнім сяйві, немовби на небі -
Були і прекрасні, але і далекі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978628
дата надходження 30.03.2023
дата закладки 30.03.2023
Рожевий сніг кружляє і не тане,
Серед весни дарує радість нам.
Вітрець легенько понесе світами
Його красу і селам, і містам.
Бузковим все пропахло ароматом.
Магнолія чарує нам серця.
Рожевий сніг упав в долоні, раптом,
І світ завмер, чекаючи митця.
Я відчуваю ніжний весни подих,
П'янку її мелодію дощу...
Крізь сніг рожевий маргаритки сходять.
А влітку вас плодами пригощу..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978120
дата надходження 25.03.2023
дата закладки 25.03.2023
Розбитий сон мій клятою війною.
Сховала спокій свій за небокрай...
Я, мовби, розлучилася з собою.
Де жити беру сили - не питай...
Країна вся просочена пітьмою.
І дні, і ночі стали у двобій,
Зросивши землю молодою кров'ю.
Затихло все, чекаючи відбій...
Молюся тихо за свою країну.
Ти бережи нас, Боже, від біди!
І буде сон, і спокій я зустріну.
І змиє дощ гіркі війни сліди...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978022
дата надходження 24.03.2023
дата закладки 24.03.2023
Красу свою ховаєш у імлі
До глибини тендітну та вразливу,
Моя рука зворушно на столі
Малює пензлем звабливу картину
Садок вишневий бачу у дворі,
У нім лунають вже пташині співи,
А на прекрасній змореній землі -
Я бачу розкіш чарівної діви
Стоїть незламна, сильна, чарівна,
Найкраща в світі Україна-ненька,
Краса природна, мила і земна,
А я її, як донечка рідненька.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977680
дата надходження 21.03.2023
дата закладки 21.03.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nXAzW4oapD4[/youtube]
Йде на спочинок літній вечір,
Фарбує сонце горизонт.
Розправив сад повільно плечі,
І десь утік від нього сон.
Я споглядаю на ці зміни,
Відчула квітів аромат.
В душі моїй теж переміни,
Навів на спогади цей сад.
Трояндам кольору веселки,
Про щось шепоче тихо вітер.
Ті підставляють йому гІлки,
Які були усі у цвіті.
Троянда жовта росла збоку,
Ніхто уваги не звертав.
Вона була така самотня,
Та не було на це підстав.
Не просто кущ - окраса саду.
Пахучі жовті пелюстки.
Хибні думки, що символ зради
Ховають в себе ці квітки.
Троянда жовта, як світанок,
Емблема дружби, чистоти.
Серця не здатна тяжко ранить:
Занадто ніжні колючки.
На них я з ніжністю дивлюся.
А плин років не спинить час..
Та що тепер? Лиш посміхнуся,
Згадаю іноді про нас..
Неначе сонце впало в склянку,
Троянда жовта на столі.
Вона ще схожа на панянку,
Думки тривожить не нові...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977270
дата надходження 17.03.2023
дата закладки 18.03.2023