[i]На музичну тему романсу «В саду осіннім...»
https://www.youtube.com/watch?v=aGMtUoO3gy0[/i]
У вальсі листя закружляло,
Здригнувши мряку голубу.
За обрій днів сплило чимало,
Та я твій образ не забув.
Мене ти згадуєш навряд чи:
Взаємно ж ласки не було.
Утім би всяк тобі віддячив
За в серці зроджене тепло.
Навіки душу спраглу мжею
Твій томний погляд оросив,
І хай не будеш ти моєю,
Я – бранець любої краси.
Тому кохання пал у вірші
Сочу від рання до заграв,
Аби колись ти, хоч і з іншим,
Згадала, хто їх написав.
[i]10.Х.23 р.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995808
дата надходження 10.10.2023
дата закладки 05.11.2023
Він шукав себе серед вулиць міст,
І люди кричали: так треба.
А зрозумів, що в житті ще є зміст,
Просто задивившись на тебе.
Хтось дуже тихо, роблячи кроки,
Ідилій шукав і причалу,
А він в тобі знаходив свій спокій,
Коли ти на нього кричала.
Дехто щось чув, говорив, та однак
Щастя шукав наголо й грубо..
А він пізнав, яке щастя на смак,
Коли цілував твої губи.
Комусь твердили тисячу фраз,
Що можна торкатись до неба.
А він на сьоме літав кожен раз,
Коли доторкався до тебе..
Всі ці моменти, знай, не здалося,
Мені, справді, сказав без жалю:
"Заблукавши в її стоголоссі,
Більш нікого в житті не люблю."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939748
дата надходження 10.02.2022
дата закладки 17.08.2023
Чи для тебе пірнав би у вічність?
Чи тишу б терпів аномальну?
Та це точно було б не трагічно,
Це навіть було б не повчально.
І ти можеш мені не вірити.
Чи справді з тобою відвертий?
Ось зараз пишу тобі лірику,
А всесвіт хотів би я стерти...
Коли ти дійсно моя спокуса –
І грішною будеш, і з німбом..
Але мене ніхто вже не змусить
Шукати для смутку потрібних..
І тепер без контрольної спроби..
Ти зараз моя параноя.
Тільки культ однієї особи –
Без нього дізнаюся, хто я?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972764
дата надходження 03.02.2023
дата закладки 17.08.2023
Доторкнутися хочу удосвіта
Ніжних рук твоїх лагідним полум'ям,
У ранковому промені розцвіту
Огорну пелюстками долоні я.
Доторкнутися хочу уранці
Поцілунками сонних повік,
Милуватимусь віями в казці
Та в очах потону світлих рік.
Доторкнутися хочу увечері
І звільнити кохання у серці я,
Шепотіти слова ніжні в бісері,
Ти ж солодка, як мед, моя спеція.
Доторкнутися хочу опівночі,
І від пристрасті ночі жагучої
Відлетіти на південь із півночі,
Упиваючись миттю квітучою.
Доторкнутися хочу я вранці
Та прокинутись разом щасливими,
Розчинитись стискаючі пальці
У коханні в обіймах краплинами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985894
дата надходження 11.06.2023
дата закладки 12.06.2023
Сьогодні ти ближче за мить,
а завтра - ти дальше за вічність.
І вабить, і манить, й п'янить
подій динамічність. Логічність
не варто шукати в думках,
її там нема. А чи буде?
Ти міряєш щастя в роках -
воно ж бо усюди, усюди!
Бери його й міцно тримай,
чи, може, не міцно, а ніжно...
Не йди, іще мить почекай -
ти поруч і, це дивовижно.
Хай міряють кроки роки,
планети свій рух не спиняють,
Ти будеш в мені допоки
світанками дні зустрічають
мої нелогічні думки.
Учора ти ближче за мить,
сьогодні - ти дальше за вічність.
Душа знов тобою ятрить...
Чи знайду я цьому логічність?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974944
дата надходження 25.02.2023
дата закладки 25.02.2023
Вона сидить роздягнена й щаслива...
Налиті груди спрагло молоком...
Та у душі мов пташка полохлива...
Боїться бурі бо ж поранить склом...
Їй би до нього... Разом політати...
Їй би до щастя тай у небеса...
Подерту душу віршем залатати...
Туди де зорі й їхні чудеса...
Вона сидить роздягнена й щаслива...
А що їй біль? ... Коли душа кричить...
Вона була б... Розважлива й смілива...
Коли б не він ... Що взявся її вбить...
Змастивши лезо соком винограду...
Він різко ввів... Тож болю не було...
Вона упала тінню снігопаду...
Кров потекла з сльозами у зерно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974714
дата надходження 23.02.2023
дата закладки 23.02.2023
Із втомою дивлюся у вікно,
Пригадую минулі щастя дні.
З тобою зустрічався я давно,
Проте щоночі бачу уві сні.
Ті спогади навіюють печаль –
Не скрашує їх лагідна весна.
Хоча мені й прожитого не жаль,
Та зараз виїдає сірина.
Чому не покидаєш у думках?
Тобі я і байдужий, і чужий.
Згораю у даремних почуттях –
Мені це душу рве, що не кажи!..
Незмінно уявляю повсякчас
Твій погляд і малинові уста...
Від цих пастельних подумів щораз
У серці розстеляється сльота.
Хотів би повернутися назад,
Відчути знов поривів дивну мить –
Але втонули в полум’ї досад,
А попіл неможливо розпалить...
Та все ж не полишаю я надій,
І навіть, як нема їх ув очах.
Зізна́юсь, що одна з найбільших мрій –
Зустрітися з тобою, не у снах.
[i]08.IV.22 р.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972032
дата надходження 26.01.2023
дата закладки 13.02.2023
Колись мій Бог, мій Світоч, Аполлон
Віддав без страху серця свого ключ,
Він взяв мене, побачивши, в полон,
Відтоді йшли разо́м ми, обіруч..
Волосся – грива лева, очі ясні,
Усе в Аре́сі на́дило, мани́ло,
Тож мріяли про спільні дні прекрасні,
Але здійнялась поміж нами злива..
Тепер в кривавім місиві чуттів
Залишу я себе йому на згадку
(Мій Зевс так ревно й праведно хотів
Поставити все ж кому, а не крапку..)
До нього шлях, що пролягав, – стемнів,
То ж сонце з наших вулиць вже зайшло,
Дарма, що втримать щастя не зумів,
Що цвітом рясним квітло – одцвіло?.
В вікні його погасло, чи не спить?
Мені рядки вірша боронять спати..
То полум'я у серці ще горить?
Іду.. і не подумаю скучати!.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953428
дата надходження 16.07.2022
дата закладки 05.02.2023
Вы добролюбы, вы правдофилы.
Но результат ваших дел – могилы.
Гореть под вашими сапогами
земле, оплаканной облаками!
Вы поклонились военной мощи
и возлюбили не Дух, а мощи,
благословили убийство плоти, –
вы в осуждение Чашу пьёте…
Вы душу душите тушей грузной.
В моей крови украино-русской
идёт «гражданка» эритроцитов –
и да, кацапы там геноцидят.
Вы всюду ставите ваши метки,
преполагая захват планетки,
рядите лысых чертей в мессии,
мою Россию – в ничью россию.
Вас в возбужденье приводят пушки,
и вами снова застрелен Пушкин.
Вы угрожаете сбросить бомбы,
но ваша армия – телезомби.
С чего вы взяли, что с вами Сила?
Какая муха вас укусила?
Вам одолжил аппетит бокасса,
и вы морозите нас, как мясо.
И вы хотите лишить нас Света,
тогда как сами – с рожденья слепы.
Вы отсекли меня, как мизинец, –
груздём я выпала из корзины.
Язык мой выпачкан вашей скверной,
но вас на нём проклинаю – первой!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972053
дата надходження 26.01.2023
дата закладки 26.01.2023
Ти – весь мій світ від краю і до краю!
Ти – мій вогонь, повітря і вода…,
Моє життя, а іншого не знаю,
Та й змісту в нім без тебе теж нема.
В тобі мої бажання, справжні мрії.
В тобі лиш бачу сенс та й завдяки
Твоїй любові я живий донині
І хочу так, щоб ти була завжди!
Та ось ідеш, бо думаєш, що годі.
Мовляв, кінець, нічого вже нема.
Хіба ж це так? Згадай, що у природі
Після зими приходить знов весна!
Повір, що сонце сяє й через хмари,
Що, мов завіса, небо затягли,
А ніч триває тільки до світання!
Там далі - світло, спокій, знову ми.
Пробач! Мені так болісно і важко.
Якби-то міг вернути час назад…
Ти – весь мій світ! З тобою до останку.
Чого ж без тебе справді вартий я?
07.10.2022р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962142
дата надходження 07.10.2022
дата закладки 24.01.2023
Знову очі сумні, але є в них надія,
Тільки трохи весну притоптав листопад.
Хочеш ласки, тепла, бо слова вже не гріють,
Та й вони, як на зло, все звучать невпопад.
Щось у світі не так, якось прикро і дивно:
Всі навколо – примари й порожні, мов тінь.
Їх багато тоді лиш, коли непотрібно,
А як серце болить, то ніде ні душі.
Ось і зараз сама, тільки вечір осінній
Споглядає тебе крізь вікно з співчуттям.
Десь про мене фрагментом згадаєш, можливо,
Та давно вже і я тінню-привидом став.
28.09.2022р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961175
дата надходження 28.09.2022
дата закладки 28.09.2022
Знову очі сумні, але є в них надія,
Тільки трохи весну притоптав листопад.
Хочеш ласки, тепла, бо слова вже не гріють,
Та й вони, як на зло, все звучать невпопад.
Щось у світі не так, якось прикро і дивно:
Всі навколо – примари й порожні, мов тінь.
Їх багато тоді лиш, коли непотрібно,
А як серце болить, то ніде ні душі.
Ось і зараз сама, тільки вечір осінній
Споглядає тебе крізь вікно з співчуттям.
Десь про мене фрагментом згадаєш, можливо,
Та давно вже і я тінню-привидом став.
28.09.2022р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961175
дата надходження 28.09.2022
дата закладки 28.09.2022
Ночной небе́сный ба́рхат
Ясно так мерца́ет...
Зага́дкою прони́зан небосво́д!
Коме́ты хвост
Нам исполне́нье предрека́ет...
А Зе́вс... мета́ет
Золото́й дождь из темно́т!
Августа но́чи...
Упоя́ют романти́чно...
Здесь хаоти́чны
Искры звё́здного огня!
Они прихо́дят
Неизме́нно и цикли́чно,
Что бы испо́лнить
Все жела́ния...сполна́!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958043
дата надходження 29.08.2022
дата закладки 30.08.2022
Твій Місяць затихне, затихнуть сонати,
Вже скоро і я замовчу тобі вслід.
Чи цінні були довжелезні трактати
Про смерть та життя, про полум'я й лід?
Ні завтра, ні потім, себто - ніколи
Нас зорі у світі уже не зведуть.
Ми марно ходили з тобою по колу,
Бо так й не знайшли той омріяний путь.
Комети всі впали - бажання здійснились?
Твій Місяць затих, і затихли сонати,
І я вже замовк, та тобі іще снились
Оті, що між нами були, сурогати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956191
дата надходження 12.08.2022
дата закладки 15.08.2022
А я тебе давно уже забула.
Не маю часу згадувать усе.
Куди спішу? У стомлене "нікуди",
Де "завтра" і "сьогодні" - щось одне...
А я тебе давно уже не знаю.
Дивним стало сонце зустрічать.
І я пишу вже більше, ніж співаю -
У грудях звуки хочуть лиш мовчать.
А я тебе давно вже не шукаю.
Стомилась завше вулиці питать...
То й що, що з "добре" стало все "погано"?
Мені б тебе ніколи не згадать...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955754
дата надходження 08.08.2022
дата закладки 08.08.2022
Коварна, леди, словно чувствами играюща.
Ты замыкалась, признавая расстояния,
Но после кофе ты ставала снова тающей,
От тёплых губ, что снова вспомнили желания...
Горячих губ, горящих страстью и забвением
Среди немых, а иногда и буйных судорог...
Сложились мы, как будто пазлы вдохновения,
Сбежав от серых поседевших суток муторных...
Коварна леди, я коварнее не видывал.
Ты раскрошила нас на что-то несуразное:
Желе из тел, салат из душ больных, невидимых,
Растаяв, в топи превратив однообразные,
Беззлобный фарш из чьей-то серой неизбежности,
Что растекался до нелепой пунктуальности...
Мы растворялись в топях радостей и нежности,
Ты растворяла после в женственной коварности
Снимая всё, как будто исповедью грешницы,
Владея всем, чем только можно напридумывать...
Коварна леди в молчаливой неизбежности...
А может я коварен, ласками приструнивать...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955601
дата надходження 06.08.2022
дата закладки 07.08.2022
Подаруй мені мрію
Високу, крилату
Подаруй мені сонця
Шматок, і блакить.
Подаруй мені серце,
Що буде кохати
Так шалено і палко
Без зупинки -
На мить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955618
дата надходження 07.08.2022
дата закладки 07.08.2022
Ніколи знову чи ніколи більше?
По колу топчемось комусь услід
То «хата скраю», то «аби не гірше»
І щоб «Всевишній захистив від бід».
Де крок за кроком прірва, пустка, жАхи
Холодне кров, мороз по шкірі йде
Немає гіршого у світі стрАху,
Коли дзвінок без відповіді жде…
Коли у списках літери не схожі,
Коли не на зв’язку і ніч, і день
Німе питання зрина у перехожих,
Які наспівують собі під ніс пісень:
«Як ти? Найщиріші два слова!
Шо ти? Ми за крок до свободи!
Знати! Те, що вже Перемога!
І завтра настало живе і здорове».
І що не календар, то досі лютий
Бо ж зупинився відлік вже давно
Та цифра, наче із народом скута
В кайданах, ланцюгах іде на дно.
І хочеться, щоб завтра вже настало
Прийшла весна, дерева зацвіли
І пісня перемоги пролунала
І клич народу: «Ми усе змогли!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953770
дата надходження 19.07.2022
дата закладки 19.07.2022
Твій біль мені, здається, не болить...
Далеко ти, а я напрочуд ближче.
Від тво́го щастя кров не закипить-
Пульсу ритм стрибатиме не вище
Відмітки "згодом...". Згодом все мине.
Початок є - кінець не забариться.
Цінувати "ідеали" - це твоє.
Мені таке, на щастя, і не сниться...
Зіпсовані "взірці" мене лякають.
Не розділяй із ними мить для насолод.
Вони твій біль і щастя, дике, грають
Заради необхідних, надто, нагород.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952209
дата надходження 03.07.2022
дата закладки 07.07.2022
Я не бачив тебе пару тижнів,
Мов закарбована в пам'яті,
Твої риси такі дивовижні,
Дотики мої обмануті.
Ти приходиш неждано і тихо..
Силуетом, а потім ясна...
Я милуюся, здається, лихом,
Твоя врода - як райська весна.
Покидаєш так само раптово:
Без подиху вітру і шуму,
Так щоб завтра приходити знову -
Я до цього про вічне не думав.
Кожного дня, вже декілька років
По накатаній досі одне,
І коли забуваю про спокій -
Я торкатися хочу тебе
Нереально реальну, як диво,
Мою "не мою" голограму,
Таку святу, чітку й особливу -
На небі, на стелі й екрані.
Я не бачив тебе пару митей,
Закарбовану в пам'яті - так..
Ми з тобою в два русла розлиті,
Я без тебе вже точно ніяк.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909802
дата надходження 02.04.2021
дата закладки 28.06.2022
Ти точно його прочитаєш, я знаю..
Може колись це не матиме значення,
Але зараз, наче з квитками до раю,
Готовий бігти на псевдопобачення.
Ти дочитаєш.. і читатимеш вдруге,
Бо для тебе завжди писав особливо.
В майбутньому, може, не зватимеш другом,
І я не від тебе черпатиму сили...
Але вірші точно люблять без фальші.
Я б тобі написати нещиро не зміг..
Не знаю, що буде в нас завтра і дальше..
Та сьогодні, як вчора - рятує твій сміх.
Ця строфа мене нагадає. Тим паче,
Таких, як я, не зустрінеш засранців.
Я завжди без слів, коли очі собачі..
І вибач за ком, що тремтів у горлянці.
Я впевнений, справді, що зараз зрадієш:
Ти довго натхненням була для поета..
Згадаєш колись, як плекав я надії,
Що будемо разом в падіннях і злетах.
Ти точно його збережеш, не на пам'ять..
Особливого, просто, читаєш вірша.
І може хтось інший мене ще запалить
Так, як зараз від тебе палає душа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940840
дата надходження 20.02.2022
дата закладки 28.06.2022
Надихни мене легким спомином,
Пригорнися до мо́го плеча.
Надихни мене теплим спогадом,
Мов наївне, маленьке дівча.
Надихни мене своїм поглядом,
Що застигне, зустрівшись з моїм.
Надихни мене своїм привидом,
Що з'являється поміж руїн.
Надихни мене ніжним дотиком,
Хай здригнеться усе моє тіло.
Надихни мене, ставши котиком,
На вербі́ гойдаючись сміло.
Надихни мене щирим усміхом,
Що полонить тво́ї вуста.
Надихни мене своїм запахом,
Я відчую його крізь міста.
Надихни мене літнім променем,
Розігнавши невпинні дощі.
Надихни мене своїм іменем,
Всім, що маєш, мене надихни.
13.06.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950494
дата надходження 14.06.2022
дата закладки 28.06.2022