Біля ставу верба, нахилилась,
Листя полоще…бранка німа…
Наче дівчина горем ділилась –
Почорніла від болі вона.
Не вернути кохання над ставом
Де зірвався в обох первоцвіт,
І не вимолить прощення, словом,
Бо залився війною цей світ.
Вже немає її чорнобривця:
Він за Волю,за Правду поліг.
І доля така ж братовбивця –
Позичити щастя не зміг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728538
дата надходження 12.04.2017
дата закладки 02.09.2022