Мені ночами літо сниться, пахучі трави у лугах,
Воно із сонцем веселиться і потопає у квітках.
Дзвінкі потоки рік, озера і гір висока далечінь,
Воно мені дарує крила і кличе неба голубінь.
Я так люблю пахуче літо і сонця променів тепло,
А ще коли росою вмите і заціловане воно.
Коли щебечуть птахи дзвінко, бджолиний хор співа пісень,
Там рудохвоста скаче білка, посе́ред паркових алей.
Почули б ви, як грають грози, на інструментах зразу всіх,
І витирає вітер сльози, а дощ комусь змиває гріх.
Мені ночами сниться літо, хоч за вікном уже зима,
Накрила землю білим цвітом, за руку сон мене трима...
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930363
дата надходження 09.11.2021
дата закладки 09.11.2021
Світає день у тиші первородній,
малює ранок контури дерев,
стріляє промінь, ще такий самотній,
та в ночі сонце владу відбере.
Останні зорі тихо засинають,
гойдаючись в колисках із хмарин,
пташині голоси із лісу долинають,
іскрить на небі сонячний бурштин.
Туман димить, ховаючись в низину,
росою вкрились трави польові,
залазить ніч у хащі між бузи́ну,
щоб відпочинок свій довірити сові.
15.09.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762765
дата надходження 28.11.2017
дата закладки 07.11.2021
Твоє обличчя світиться коханням,
в твоє волосся вплетена зоря.
І ніжний поцілунок став зізнанням,
що ми разом піде́м до вівтаря.
І сяйво місяця буде тобі фатою,
гірський кришталь засяє в декольте.
Ти чаруватимеш красою неземною,
так навіть сяяти комета не буде.
Ти одягнеш мереживо з туману,
роса ранкова тво́ю вкриє наготу.
І дотик зцілить у моєму серці рану,
така вже доля, і знайшов я саме ту.
17.07.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760806
дата надходження 17.11.2017
дата закладки 07.11.2021
Була ти вродою так схожа на калину,
мене ти вразила на березі Дністра.
В твоїх очах горіли зорі в ту хвилину,
а моя кров – як у Дністра вода бистра́.
Була ти вродою так схожа на калину,
твоє цвітіння я до себе прихилив.
Тобі віддав я свого серця половину,
свою самотність у Дністрі я утопив.
Була ти вродою так схожа на калину,
гіркими стали, як плоди, твої слова.
Я над Дністром пташиною полину,
а твої ягоди вже інший обрива…
19.11.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761316
дата надходження 20.11.2017
дата закладки 07.11.2021
За європейський вибір об’єднавшись,
до серця Києва злетілись соколи́.
Супроти “Беркута” за руки взявшись,
вночі студенти захиститись не змогли…
З усіх сторін зростали барикади,
руками й серцем зводились вони.
Народ, що скелю рве, багнетом не злякати,
ніхто й ніколи ще не зупинив весни.
Розбудять Київ монастирські дзвони,
людською хвилею заллє нічний Майдан!
Відступить “Беркут” крізь ганьбу й прокльони,
у грудні обійшлося без смертельних ран.
Сніг припорошив київську бруківку,
здійнявся в небо найчорніший дим.
Тиран із Банкової дав чітку вказівку,
і хід історії пішов шляхом страшним.
В січневий ранок сталося найгірше –
пробила куля серце молоде.
Сергій не дочитає Кобзареві вірші,
а всю Небесну Сотню в небо поведе…
Лунали постріли над вогнищем Майдану,
загони смерті пролили невинну кров.
Народ, що гідність має, рватиме кайдани,
і перед смертю не відступить ні на крок.
Майдан в жалобі, встелений свічками,
несуть кияни квіти звідусіль...
На вулицях відмиє дощ криваві плями,
але із пам’яті не вивітриться біль...
Із збірки "Поезія натхнення" (Львів, 2016), доопрацьовано
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761464
дата надходження 21.11.2017
дата закладки 07.11.2021
А осінь тихо замітає
Опалим листям ті сліди,
Де ми ходили в нашім гаї
І де освідчивсь мені ти,
Де ти тримав мене за руку,
Боявся, навіть, відпустить
І в думці не було розлуки,
Бо що нас зможе розлучить.
Та час іде і все минає,
І змінює усе навкруг:
В нім хтось знайшов, а хтось втрачає,
І став чужим колишній друг.
І вже в осіннім падолисті,
Та шурхоті посохлих трав,
Кружляє вітер жовте листя,
Що вихором з землі підняв.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928892
дата надходження 25.10.2021
дата закладки 07.11.2021
А унизу маленька річка...
Спущуся тихо до води,
Пливе там качка невеличка,
Не знає горя, ні біди.
Вже осінь вкрилася багрянцем
І листя падає згори,
Кружляє з вітром в ніжнім танці,
Спадає тихо до води.
І качка в листячку кружляє:
Пливе туди, пливе сюди,
Від себе хвилі розганяє -
Із листя тягнуться сліди.
Прийде зима,вже на порозі..
Ту річку кригою скує,
Здійметься качка у тривозі
Й покине листячко своє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930180
дата надходження 07.11.2021
дата закладки 07.11.2021
Осінній день, осінній дощ, лід прохолоди...
Осінній вітер закружляє - до негоди...
Осінній глум, туманність дум сліпої ночі...
Багато сенсу в тому є - відкрийте очі!..
І подивіться ви на світ, що завмирає...
Напевне, гіршого нема, як все вмирає...
І знову сніг накриє землю від застуди,
Щоби весною розцвіла любов'ю всюди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928225
дата надходження 17.10.2021
дата закладки 07.11.2021
Як у обох серця горіли
Відверто вперто й без прикрас
Чому ж ці почуття зітліли?
І не знаходять більше нас?
Чому від нас пішло вже літо?
Як відлетіли журавлі
Чому веселість пережито?
Й настали хмурі сумні дні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929316
дата надходження 29.10.2021
дата закладки 07.11.2021
Ой летять, летять хмаринки
Славні, різні балеринки
І я б небо підкорила
Якби ж мала чудо – крила
Ой летять, так поспішають
З вітерцем весь час гуляють
Маленькі сірі й біленькі
Ой, справді всі та й гарненькі
Й таке сонечко миленьке
Здається на вид м`ягеньке
Під ним, я зазолотилась
Яскравим промінням вмилась
Ой, летять, летять хмаринки
Дуже схожі на пір`їнки
Всміхаюсь красі я й літу
Барвистому, диво світу!
Липень 2020р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882835
дата надходження 14.07.2020
дата закладки 06.11.2021
Медики з усього світу
Знов тривогу скрізь забили:
-Якщо щеплень від ковіду
Ви ще досі не зробили –
Є серйозна заковика
(Це підтверджують експерти),
Що ймовірність є велика
Вам від вірусу умерти.
Я хвороби не злякався -
В мене гірша катастрофа,
Бо кредитів я набрався
Став, як та собака в блохах.
Всі банкіри й кредитори
З мене погляду не зводять,
Де я тільки повернуся -
Так слідом за мною ходять.
Від ковіду в цьому світі
Не дадуть мені умерти,
Відкачають, паразити,
Щоб позичене все здерти.
Обіцяли мені в банку
І колектори-бандити :
З заробітками такими
Я ще довго буду жити!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928778
дата надходження 24.10.2021
дата закладки 06.11.2021
Віктор взяв дружини ручку:
-В тебе є коханці?
Чому носиш ти обручку
Не на тому пальці?
Галя стала, як та вишня:
А що ж тут такого?
Хай всі бачать, що я вийшла
Заміж не за того!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924189
дата надходження 06.09.2021
дата закладки 06.11.2021
В’ячеслав після роботи,
Як завжди, відпочиває,
Жінка поруч, у журналі
Сторінки перегортає.
-У кросворді ось питання,-
Розпирає радість Нінку,-
Яке в мужа є бажання,
Коли дивиться на жінку?
Тут всього чотири букви,
Дуже легко відгадати,
Називай, коханий, слово,
Я готова записати.
-Звісно, борщ, і це ти знаєш!
Ніна почала сичати:
-Не туди ти загинаєш,
Доведеться підказати.
Перша ес у слові цьому,
Така сама і остання,
Тут вже ясно і тупому –
Дуже легке це завдання.
-Догадався,- каже Слава,-
Слово соус, легке, дійсно.
Ніночка журнал відклала,
Перейшла в скандальне дійство:
-Та коли ж ти нажерешся?
Щоб тебе уже розперло!
Слово - секс, дурному ясно,
Воно що, в тобі вже вмерло?
За обов’язки подружні
Щось почав ти забувати,
І такого паразита
Я ще маю годувати?
Слава слухав речі жінки,
Жалюгідний був, не гордий,
Проклинав того навіки,
Хто придумав ці кросворди!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924440
дата надходження 08.09.2021
дата закладки 06.11.2021
З відрядження Мартин їхав,
Захотілось їсти й пити.
В придорожному кафе
Вирішив перекусити.
Вмить принесла мила пані
Відбивну, пюре і квас.
Заплатив, як в ресторані:
-Ну і ціни тут у вас!
Мало того, що не дали
З двохсот гривень здачу,
Це, кажете, відбивна?
Я її чомусь не бачу.
Розміром – як п’ять копійок,
І тонка, як пластівець…
Економний у вас кухар,
В своїй справі – молодець!
Підійшла офіціантка,
Заспокоїла Мартина:
-Її будете жувати
Щонайменше дві години.
І для чого говорити
Всякі різні пакості?
Розмір – тут не головне,
Справа вся у якості!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782878
дата надходження 18.03.2018
дата закладки 06.11.2021
Ти ж забудь,
що танцюєш в парі…
Як забракне води на всіх,
світлий князю мій, очі карі,
відпусти мені
перший гріх.
А над нами
солоне небо
і прозоре твоє плече.
Хто ж печальну свічу запалить,
коли руккола
відцвіте?
…а за нами
котилось коло.
…а за нами горів ромен.
…ті, що лишаться в чистім полі,
не згадають
своїх імен
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908823
дата надходження 22.03.2021
дата закладки 05.11.2021
Червоний місяць.
Руйнівна вода.
Осінню тугу не прийми за мрію.
…але, хіба прощаються отак,
під монотонний
шурхіт деревію?
Спекотна ніч.
Скажи хоч що-небудь.
Не розводи безпомічно руками.
…але ж, хіба прощаються отут,
на теплому порозі
під зірками?
…змарніють сни.
…впаде туман гіркий
Лише очей крихкі аквамарини
прошелестять “по інший бік ріки -
..……..ми дві стеблини”
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910361
дата надходження 07.04.2021
дата закладки 05.11.2021
Задощило…вже Осінь втрачає красу,
Ніби квітів покоси дощем покосило,
Вже Зима розплітає небесну косу,
Чепуриться засніжено, ніжно, красиво…
Задощило…вже скроні сріблить сивина,
З парасольками в парі ще вітер гуляє,
Хоч життєва минула давно вже весна,
Осінь мрій в небуття ще моїх не пускає…
Задощило…а серце, мов листя, тремтить,
Бо душа від болючих зітхань завмирає,
Не помітно моє так життя пролетить,
Про яке навіть дощ навесні не згадає…
Задощило…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
02.11..2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929816
дата надходження 03.11.2021
дата закладки 05.11.2021
Бажаю Добрий – Гарний Ранок .
Бажаю Добрий – Гарний Ранок ..
Хай Прийде в Дім – Твоя Весна ..
Пахуча Кава .. Сон .. Світанок ..
Та Ніжні – Щирі Почуття ..
Бажаю Я – Тобі Любові ..
Щоб все Розквітло навкруги .
Пройшла Зима … та холод болі ..
В Житті – щоб Виросли Сади ..
Бажаю Я – Палкої Ночі ..
А Ніч пройшла на Двох – як мить..
І Ти в Життя – Відкрила Очі ..
Прийшло !!! Вже й Серце не щемить ..
Бажаю Я – Тобі Достатку ..
Та вкрай – цікавого Життя ..
У Світ принесла.. Щоб .. Дитятко ..
Й Завжди – Щасливою Була .
Автор Підгірний Володимир 03.03.2021.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906720
дата надходження 03.03.2021
дата закладки 04.11.2021
Привіт !!!
Красива Жінка !!! Не Земна ..
Я Закохався в Твої – Сині Очі ..
Ти Промінь Сонця !!!
Як .. Розбурхана Весна ..
Життя – як Сон ..
А Погляд .. Твій Пророчий ..
Я Шаленію.. Від Твоєї Красоти ..
Яка Назовні та в Душі Глибока ..
Хоч .. Ти Прийшла наразі ..
В Мої Сни ..
Та в Снах - Чомусь ..
Ще Снишся Одинока ..
Автор Підгірний Володимир 26.09.2021р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926572
дата надходження 29.09.2021
дата закладки 04.11.2021
Жіночу Душу Нам – не Зрозуміти …
Жіночу Душу Нам - не Зрозуміти …
У Неї Океанська Глибина …
Її Потрібно Просто - ПоЛюбити …
Та випити ... Як Терпкого Вина …
Її Потрібно … Тихо … Смакувати …
Та пестити … Надійними Крильми ..
Її Потрібно - Ніжно Цілувати ..
Подати Руку – та в Життя Ввести .
Її Потрібно – Просто … Відпустити …
Та Знати – що Навіки – Лиш Твоя !!!
Для Того щоб .. Творити !!! Жити !!! Вчити !!!
Бо Жінка – Мати !!! Жінка – це Земля !!!
Автор Підгірний Володимир 19.07.2020 року .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883273
дата надходження 19.07.2020
дата закладки 04.11.2021
Хай Прилетить в Твоє Вікно.
Хай Прилетить в Твоє Вікно..
З Промінням Сонячним – Тепло ..
З Осіннім – Запахом Зими ..
Щоб Закружляла в Танці Ти ..
Щоб Вітер ніжно Обіймав ..
Щоб вміло коси розплітав ..
Щоб Ти відчула .. Свій – Люблю !
Крізь Ніч – Побачила Зорю ..
Ранковий Кави Аромат ..
Та Ніжність .. Тремоту Каскад..
А ще щоб Знала! Тільки Ти..
Зуміла з Вітром в Вальсі йти ..
Автор Підгірний Володимир 02.11.2021.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929736
дата надходження 02.11.2021
дата закладки 04.11.2021
Таки не розумію
І скільки не гадай:
Чому життя так мало,
Коли у серці рай?
І тут без вічних «чому?»
Не зможу зрозуміть:
Чому життя багато,
Коли в душі болить?
Кого про це спитати?
І як то пояснить?
Чому такі питання
Турбують цілий світ?
Куди мина кохання,
Як любить ще один?
Як птахи однолюби
Тужать без половин.
Чи є життя на небі?
Чи буде страшний суд?
Без страху щоб грішити,
Чи Богу вірним будь?
Птахів це не турбує —
Кохають все життя,
А ми його втрачаєм
На пошук небуття.
Дивлюся все на небо
І думаю про птах.
Які вони щасливі,
Далеко нам до хмар.
Вони страху не мають,
Їх небо колиха.
Птахами стають люди,
В яких питань нема...
Олександр Кармишев
17.09.2020
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905169
дата надходження 18.02.2021
дата закладки 04.11.2021
Ласкає тиша осінь по полудні,
Достиглим сонечком пригріта.
У павутинках відпливають будні,
В обіймах бабиного літа.
Розніжена пора гойдає пісню
У вітерцевих коливаннях,
В обійми манить стиглу осінь пізню
У листопадних пориваннях.
Життя — багатогранна павутинка,
Летить наміченим пунктиром.
Хай ціниться кожнісінька хвилинка,
Заповнена любов’ю з миром. 22.09.14
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528486
дата надходження 07.10.2014
дата закладки 04.11.2021
Поміж своєї долі заблукала
І з лабіринту вийти незмогла.
Твою любов, тепло твоє шукала,
А стежка в іншу сторону вела.
Знайди мене, - летять слова луною,
Хай сум, мою стежину обмине.
Щоб не була у світі я одною,
Знайди мене, прошу, знайди мене...
Знайди мене серед зими чи літа,
Зігрій теплом, до себе пригорни.
Твоїм коханням буду я зігріта,
Мене із лабіринту поверни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338913
дата надходження 21.05.2012
дата закладки 04.11.2021
Осінь коси посріблила, відлетіли журавлі,
А усмішка мами щира, серце зігріва мені.
Теплі, ніжні мами руки, пригортали кожен раз,
Чулись завжди мами кроки, по кімнаті в пізній час.
Приспів:
Ти найкраща у світі матуся, найрідніша, найближча мені,
До землі тобі низько вклонюся, хай співають пісень солов'ї.
Поцілую натруджені руки і до себе тебе пригорну,
У житті було стільки розлуки, я тебе, моя мамо люблю.
Ти ночей не досипала, нашу долю берегла
Мов в сніпки її збирала, щоб щасливою була.
Нам співала колискових, біля ліжка кожен раз,
Танцювали місяць й зорі і у снах кружляли нас.
Ллють дощі сумні, осінні, наступають холоди,
Вже змінилось покоління, не змінилася лиш ти.
Та ж усмішка, ніжний погляд, теплі мамині слова,
Ти зі мною рідна поряд, найдорожча і жива...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865651
дата надходження 22.02.2020
дата закладки 04.11.2021
Пригадалася коханий наша осінь,
Наша осінь пригадалась золота.
Листопад трусив нам листя на волосся,
Вітерець косички вербам заплітав...
Не було для нас тоді, днів щасливіших,
Коли ми з тобою поруч, я і ти.
Я писала лиш тобі коханий вірші,
І просила в них кохання берегти.
Посміхався ти і пригортав до себе,
Стукіт серця в твоїх грудях шаленів.
Промовляла:" Я щаслива! Чуєш, небо!"
Кожен з нас коханням дорожити вмів...
То чому ж скажи в життя ввірвалась злива,
Захолонули враз почуття твої.
Громовицею взяла їх спопелила,
Текли сльози по щоках гіркі мої...
Витирали їх тихенько вітер й осінь,
Не журись прохав мрійливий, листопад.
Стрінеш щастя ти своє, ще на порозі,
Коли буде танцювати снігопад...
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929303
дата надходження 29.10.2021
дата закладки 04.11.2021
Пісня зранку душу звеселяє, настрій підіймається під спів, серце в унісон з життям співає, вище неба у вітрах степів! Пісня повертає нас додому, розганяє смуток і печаль, навіває оптимізм крізь втому, з піснею крокуємо у даль! Пісня окриляє і хвилює, не ховаємо ніколи своїх сліз, лине пісня, нас Всевишніє чує, нам підспівує осінній дощ і ліс…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927650
дата надходження 11.10.2021
дата закладки 04.11.2021
Небо безкрає, небо магічне, ти мені зранку завжди даєш сил, ближче і ближче до тебе щорічно, всьому свій час, підіймусь і без крил! Небо величне, небо красиве, хмари пливуть зранку, як кораблі, що тебе бачу, безмежно щасливий, ти неймовірне у місті й селі! Небо привітне і темне з дощами, знову вдивляюся у далечінь, ти пригорнися до тата і мами, ангелом сину, нехай буде тінь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929482
дата надходження 31.10.2021
дата закладки 04.11.2021
А смачний із медом коржик
Так і проситься у кошик,
Бо Тетянка йде до бабці
Копирсатися на грядці,
Полуницю поливати
І з бабусею чаювати.
Гарні слухати поради,
Їм онука дуже рада,
Разом будуть залюбки
Ще й пекти медовики,
І додому у корзинці
Мамі принесе гостинці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928398
дата надходження 19.10.2021
дата закладки 04.11.2021
Розчісує вітер волосся мені,
А небо вплітає хмарину,
І я вже лечу наче в дивному сні,
В блакить світанкову полину.
І сонечко ясно цілує вуста,
До серця мене притуляє,
І пагони світла в душі вироста
Із зерен, що Бог засіває...
Мить й промінь-смичок доторкнеться землі,
Карпати заграють, мов скрипалі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869976
дата надходження 30.03.2020
дата закладки 04.11.2021
Виглядала баба Ліда
Із вікна своєї хати
На подвір’я до сусіда
(Треба ж все її узнати).
За парканом проживає
Старий лікар, безнадійний,
Дні останні добуває,
Скоро буде вже покійний.
Дружно з’їхалися внуки –
П’ятий день уже товчуться,
Не доходять їхні руки,
Щоб до діда простягнуться.
То під грушею всі вклались,
Видно, що часу не гають,
То на лавку перебрались –
Якийсь аркуш розглядають.
Вже дорослі дяді й тьоті
Зранку спокою не мають:
Що вони в такій роботі
В тому аркуші шукають?
Пояснила баба Віта,
Що за дідом доглядала:
-Старша внучка з заповітом
Чорновик десь розшукала.
Почерк лікаря не кожен
Прочитати може зразу,
Третій день вже розбирають
Зашифровані ті фрази.
Не знайшли себе у списку,
Посварились і побились,
Хтось у когось кинув миску,
Верещали і хрестились.
Дід ще жартувати хоче –
Пустив чутку, що вмирає,
Он стоїть в вікні, регоче,
Що робити далі - знає.
Всі поїдуть звідси нині,
А свої всі заповіти
Дід напише на латині –
Розбирають нехай діти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929892
дата надходження 04.11.2021
дата закладки 04.11.2021
Розтанули сни у осінніх туманах,
Спустились на землю жнива золоті.
Зашторили хмари небеснії рани.
Пливуть прілі квіти по чорній воді.
Сховалося сонце за зморений обрій,
В остиглому серці ще крапля тепла.
Он місяць здійнявся, мов витязь хоробрий,
Вдивляється в душу, там сива зима.
Осріблений пил по куткам підвіконня,
Стежина у небі плете золота...
Родилася мрія за морем безсоння,
Мов зіронька світить з небес молода.
Зоріє надія за сірим обманом,
Де милість Господня вкриває вівтар!
Прокинеться віра навколішках рано
Й безсмертям запалить небесний ліхтар!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929908
дата надходження 04.11.2021
дата закладки 04.11.2021
А Літо вже прощається,
Фліртує з вітерцем,
На сонці зігрівається,
То скроплює дощем…
Збирає в поли потайки,
Палітру кольорів,
Дарма не било байдики,
Не жде поводирів…
А Літо вже прощається,
Складає чемодан,
Без поспіху збирається,
Завершивши роман…
На крилах у метеликів
Танцює па-де-ґрас,
Немов беззвуком келихів,
Призупиняє час …
А Літо вже прощається,
Біжить за небокрай,
З Весною поєднається
На новий урожай…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
26.08.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923277
дата надходження 26.08.2021
дата закладки 03.11.2021
Вже скоро свято Миколая,
Різдво спішить вже на поріг –
Я згадую своє дитинство
Й такий пухнасто-білий сніг…
Згадала голос Миколая
Та руки таткові його,
Коли дарунки нам вручали,
Душа вбрала усе тепло…
Ялинку ту, що на Свят Вечір
З’являлась чудом у кутку…
Ще таткові широкі плечі,
Його усмішку осяйну…
Згадала тріскіт дров у пічці,
Як виглядали ми Зорю,
Бо всі чекали за стіл сісти,
Щоб заспівати коляду…
Кутю на покуті в серпанку,
Узвар, грибочки з часником,
Таким усе було смачнющим,
За, сіном всипаним, столом…
Згадала дзвони, що у церкві
На ніч Різдвяну кличуть всіх
Пиріг, що витягли із печі,
Для наших радісних утіх…
Ще вінчування від вертепів,
Колядників, що під вікном,
Як насмішив колись Антипко
Лякаючи своїм прутом …
Тепер лиш в спогадах дитинство
Різдво таке, що там було…
Бо в поспіхах отих постійних,
Уже, на жаль, не те воно…
То ж пригадаймо все насправді –
Своє Різдво творім в душі,
Щоб наші діти теж з любов’ю
Дитячі пригадали дні…
Щоб внуків наших научали,
Родинно щиро святкувать,
Щоб все різдвяне вберігали,
Нащадкам й далі передать…
Різдваний Дух, що в вишиванці,
Магічну силу Дідуха…
Колядку що звучить і вранці
По України закутках…
28.11.2019
#поезія_Іванна_Осос
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856188
дата надходження 28.11.2019
дата закладки 03.11.2021
Щедрий нині Вечір - радості пора..?
Нам би веселитись нині за столом…
Але править Бал свій знову Сатана –
Небо вбагрянивши у невинну кров…
Рік Новий ступає – крок за кроком йде,
Дітям зустрічати б – мріяти…рости,
Та Нечистий знову смерті нам несе –
Відлітають в хмари дочки і сини…
Щедрий нині Вечір – настрою нема,
Не співа щедрівок навіть дітвора…
Досі сум і лемент, копоть від свічок,
Як воно повірить в смерть синів й дочок..?
Не шукай поради, слів не віднайти –
Втішити не втішиш не здолаєш гнів…
Й не кажи, що знаєш, як їм далі йти,
Тим у кого рідний заживо згорів…
Щедрий нині Вечір – у кутку кутя..,
Але й вишиванки нині всі в слозах,
Біль лихий, пекучий серце розсіка –
Бо тіла загиблих ще в чужих краях…
Не лише в Ірані, але й поряд тут –
На землі Донбасу спокій не знайдуть…
Без молитви рідних там тіла лежать,
Хоч благає мати, щоб хоча б обнять…
Щедрий нині Вечір – знову Новий Рік
Пекло ж в Україні – у вогні горить…
То ж тому напевно навіть і Зима,
Як й в Різдвяні Свята, знову не прийшла.
То ж запалим свічку, молитви складем,
Щоб зуміли рідні вижить з тягарем…
Щоб Господь Всевишній сили їм додав
А у Щедрий Вечір ласку дарував…
13.01.2020
#поезія_Іванна_Осос
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861164
дата надходження 13.01.2020
дата закладки 03.11.2021
Про що Метелики шептали,
Та ліс про що тоді мовчав,
Як з безталанністю звінчали,
Тих, хто ніколи й не кохав…
Про що шуміли листопади,
Чи дощ вистукував в містах,
Церковні змовчують лампади,
Про це не пишуть в молитвах…
Душа про що тоді кричала,
Топтавши почуття тайком,
Що доля нагло оббрехала,
Вп’явшись осиновим кийком…
Нема довіри, честі, правди,
Давно чесноти – маячня,
Обманом прикривають зради,
Які породжує брехня…
Про що Метелики шептали…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
9.08.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921840
дата надходження 10.08.2021
дата закладки 03.11.2021
Привіт November-Листопад,
Чарівний, теплий та такий багряний,
Знову прогірклий провокуєш словопад,
Немов цілунків смак солодко-пряний…
Бунтуєш вітром навіть помисли мої,
Туманом сивим душу покриваєш,
Вкладаєш вірші у нові сумні пісні,
Хоча дощами негаразди омиваєш…
Привіт November-Листопад,
Давно вже почуттів не виглядаю,
Хоча думки мої гуляють невпопад,
Життя своє з покірністю приймаю…
У душу, мабуть, падолистом залетиш,
Морозом серце обпікаючи до болю,
Любов, Надію й навіть Віру спопелиш,
Всевишнього таку здійснивши Волю…
Привіт November-Листопад…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
01.11..2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929602
дата надходження 01.11.2021
дата закладки 03.11.2021
Задощило…вже Осінь втрачає красу,
Ніби квітів покоси дощем покосило,
Вже Зима розплітає небесну косу,
Чепуриться засніжено, ніжно, красиво…
Задощило…вже скроні сріблить сивина,
З парасольками в парі ще вітер гуляє,
Хоч життєва минула давно вже весна,
Осінь мрій в небуття ще моїх не пускає…
Задощило…а серце, мов листя, тремтить,
Бо душа від болючих зітхань завмирає,
Не помітно моє так життя пролетить,
Про яке навіть дощ навесні не згадає…
Задощило…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
02.11..2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929816
дата надходження 03.11.2021
дата закладки 03.11.2021
Примчала осінь на баскім коні,
За гриву ухопившись золотисту,
Гриби і ягоди – в туманній пелені,
І до лиця – калинове намисто.
На плахті мріють терну ягідки –
Морозу так іще й не дочекались.
В сідлі трималась осінь залюбки,
Тож і біда красуню не спіткала.
Коню вудила вправно напина,
Готуючись до чергового злету –
Попереду ж – шипшина в полинах.
Отримали запрошення й поети.
Примружив око жовте сонця диск,
Закоханий у осінь він не вперше,
Та першим із усіх-усіх світил
Побачив, як літає осінь-вершник.
10.01.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929853
дата надходження 03.11.2021
дата закладки 03.11.2021
Я з осінню давно уже на «ти»,
Адже літа осінні маю й мрії.
Зруйновані у молодість мости,
Але любов ще серце моє гріє.
Несу її, неначе оберіг,
Крізь плин років, душі випробування.
У ній усе: і батьківський поріг,
І першого кохання хвилювання.
Там і солона мамина сльоза,
Що ненароком щоку заросила,
Вона могла багато розказать:
І про народження малесенького сина.
Там і небес замріяна блакить,
Де жайвір спів ранковий розливає,
Й мого становлення і зрілості роки,
І музи тінь, котра про це співає.
Закохана у осінь не на жірт,
Долаю я із нею свої версти.
Всього, що відбулось, мені не жаль,
Бо де любов, там умирає черствість.
28.10.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929858
дата надходження 03.11.2021
дата закладки 03.11.2021
Прорвався промінь крізь кушлату хмару,
Вдягла берізка сріблену вуаль.
На мить здалося, що вівчар отару,
Ген-ген, погнав за сьоме небо вдаль.
Нічна проливень прошуміла містом,
Земля ожила, ранок захмелів.
Зраділий шпак горланить пісню свистом,
Гудуть між листям бджоли та джмелі.
Клубчасті хмарки, мов цукрова пудра,
Осипали тополю в білий пух.
Питаюсь в неба, чи природа мудра,
Вдягла на літо вовняний кожух?
Кружляє пух. Довкіл сяйні нотатки.
В дрібний горошок зріє вишні плід.
Здійнялись парашутики-кульбабки,
Згубився травня білосніжний слід.
Навкруг природа ніжно лебедіє.
Лелека в дзьобі гілочку несе.
В гнізді з-під крил голівонька біліє,
Немов на крúжмі* лелеча мале!
[i]Крúжмо* - біле простирадло або рушник,
в яке обгортають при хрещені людину.[/i]
25.06.19 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871796
дата надходження 12.04.2020
дата закладки 03.11.2021
Примчала осінь на баскім коні,
За гриву ухопившись золотисту,
Гриби і ягоди – в туманній пелені,
І до лиця – калинове намисто.
На плахті мріють терну ягідки –
Морозу так іще й не дочекались.
В сідлі трималась осінь залюбки,
Тож і біда красуню не спіткала.
Коню вудила вправно напина,
Готуючись до чергового злету –
Попереду ж – шипшина в полинах.
Отримали запрошення й поети.
Примружив око жовте сонця диск,
Закоханий у осінь він не вперше,
Та першим із усіх-усіх світил
Побачив, як літає осінь-вершник.
10.01.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929853
дата надходження 03.11.2021
дата закладки 03.11.2021
Осінній день, осінній дощ, лід прохолоди...
Осінній вітер закружляє - до негоди...
Осінній глум, туманність дум сліпої ночі...
Багато сенсу в тому є - відкрийте очі!..
І подивіться ви на світ, що завмирає...
Напевне, гіршого нема, як все вмирає...
І знову сніг накриє землю від застуди,
Щоби весною розцвіла любов'ю всюди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928225
дата надходження 17.10.2021
дата закладки 01.11.2021
Жив-був у лісі бідний Зайчик
Беззахисний і боязкий.
Прорив нору у дикій хащі —
Ховавсь від Лиса і вовків.
Малих звірят було багато:
Єноти, миші, борсуки,
А правила у лісі влада
Зубастих грізних хижаків.
Все між собою поділили:
Туди не можна, ні сюди,
Стежини всі загородили
І до травички й до води!
Так “насолила” хижа влада,
Що лісовий голодний звір
Зібрався на “Майдан-нараду”
Щоб перевибрать хижаків!
Ведмедя скинути із трону,
І вибрать Зайчика в царі —
Він справедливий, щирий, скромний,
Він наш, із бідних трударів!
Він наші знає всі печалі,
Повадки знає хижаків.
Він правду в лісі уладнає,
Щоб кожен лиш травичку їв!
Зима і літо пролетіли,
Цар — Зайчик, а в міністрах — Лис,
Ведмідь — суддя, а вовки сірі
Всі в депутатах, як колись.
А Зайчик, бач, зазнався дуже,
Розвісив вуха “на пробір”,
Завів із хижаками дружбу —
Сват в нього — Вовк,
кум — підлий Тхір.
Полює Лис на Сіру Мишку,
З'їв чоловіка й мишенят,
А Вовк з Ведмедем тишком-нишком
Збирають подать із звірят.
До Зайчика!!! Він — наш обранець!...
... Та охорона не впуска
Не то, щоб в офіс, а й ганок,
Став Зайчик “ЦЯЦЯ”, он яка!
Не впізнає він Мишку Сіру,
“Не бачить” брата — Вушканя,
Є в Зайця “тачка”, є квартира,
Є чималенька зарплатня!
А ще пішли чутки зловісні,
Що обернувся в хижака!
Що став курчат, ягняток їсти
І мітить оком на Бика!
Готують знов “Майдан” звірята,
Бо помилилися, на гріх,
І будуть владу обновляти
Не поодинці,
зразу — всіх!
2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929631
дата надходження 01.11.2021
дата закладки 01.11.2021
Рання осінь у діброві
Запалила сонцеграй,
Підвела тоненько брови,
Опустила небокрай.
Простелила килимочки
З моху-листячка – пухкі.
Заховала в них грибочки,
А в пеньочки – павучків.
Не забула й про берізку –
Сотворила чудеса:
Золото вплела у кіски,
Коли вітер розчесав.
24.07.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929568
дата надходження 31.10.2021
дата закладки 31.10.2021
Красуня осінь опустила крила
І утворила неповторний рай...
Вона природу легко підкорила,
Вплела холодне срібло в водограй.
В задумі сірій небо простяглося –
Той смуток залишили журавлі –
Бракує в лісі вже многоголосся,
Давно і літнє птаство на крилі.
Дарують ранки сиві щедрі роси,
У мандаринових тонах – горобина,
Верба іще розкішні має коси,.
Хоч перефарбувала їх вона.
І сонечко під осінь ледь жовтіше –
Дісталось і йому осінніх чар,
Повітря стало теж якесь густіше…
Така в нас осінь дивна, зазвичай.
14.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808511
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 31.10.2021
Існує Нація чи ні, ви запитайте у солдатів,
Сім років як їм воювати в сирих окопах на війні.
Існує Нація чи ні ви запитайте в тих коханих,
В яких на серці вічна рана -кохані прийдуть лиш у сні.
Існує Нація чи ні, спитайте посивілу матір,
Чий син життя навічно втратив, став інвалідом в тій різні.
Спитати можна і в сиріт, які вже не побачать тата,
Хтось чоловіка, сина, брата, кому не милим став цей світ.
Ще запитати можна в тих, хто до цих пір гниє в полоні,
Хто Невідомим в смертнім лоні, лежить наче опалий цвіт.
Якщо так мучить сумнів тих, хто пороху навіть не нюхав,
Хто пив- гуляв і ящик слухав, то тольки їхній власний гріх.
Спитайте в совісті тоді, якщо з такою ви знайомі,
Про ціну миру в ріднім домі хто небо держить на собі.
Бо власна совість - Бог в душі, то є екзаменом для Націй,
Стискають автомат тих пальці, хто впевнений в цій боротьбі.
Галина Грицина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925947
дата надходження 23.09.2021
дата закладки 31.10.2021
[b][color="#0007de"]Зелені переймаються “проривом”?
Та щоб їх вже “прорвало” на шматки.
Згодовані усміхнені їх рила,
огидно бачити.
Які ж вони бридкі...
Всі марнославні, жадібні до влади,
грабують так, що аж той гай гуде.
Зелені тут планують царювати.
Пройдисвіт вже на другий термін йде...
Та де ж ви взялись, так вас трясці мати?
Немов то плем’я бісове, зелена сарана.
Що їм не дай, готові шматувати,
в той час, коли прихована війна,
підточує підвалини держави,
де вороги піднялись у весь зріст.
Ганьби такої ми іще не мали:
"країною керує уклоніст"...
Я не суджу, засуджувати грішно.
Нехай Всевишній судить за гріхи;
За кров пророків, тих кому зловтішно,
Тих, хто “зелені” сіяв реп’яхи...
Ні, не суджу, нехай їх судді судять.
Навряд, тут справедливість та закон,
Колись у цій країні запанують,
Де блазень сів на королівський трон.
Я не суджу. Їх вже народ засудить;
Замучений, як поміж двох вогнів,
Оточений боротися він мусить,
Затиснутий в обіймах ворогів...
Судити? Ні. То все невдячна справа,
коли карати треба без суду;
за всі приниження, та за побиту славу,
тих хто нас кинуть хоче під орду,
За чорну зраду, темнішу за нічку,
За честь сплюндровану, не гріх,
кидати зрадників в холодну дику річку.
Кінець один однаковий для всіх...
31/10/2021[/color][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929492
дата надходження 31.10.2021
дата закладки 31.10.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.10.2021