Любовь Лютаева: Вибране

Вікторія Манойленко

Моя бабуся — це ранкове сонце

Моя  бабуся  —  це  ранкове  сонце,
Вона  роса  з  троянди  пелюсток.
То  прийде  пташкою.  Постукає  в  віконце.
То  вітерцем  торкнеться  до  гілок.
Вона  у    дощику,  що  крапельками  сіє,
В  промінчиках  яскравих  на  стіні,
В  казках  дитячих,  де  сховались  мрії,
В  хустинці  тій,  що  вишила  мені.
Вона  на  фото  юною  сміється,
Де  в  неї  сукня  в  квіточках  рясних,
А  ще  вона  завжди  в  моєму  серці,
Як  теплий  подих  вічної  весни.
19.07.2017
Вікторія  Манойленко

/фото  з  відкритих  джерел  Інтернету/

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923282
дата надходження 26.08.2021
дата закладки 26.08.2021