Застигли обрії далекі,
Взяли хмарини по плащу.
Ми десь за п’ять годин від спеки,
І за краплину від дощу.
Нам хочеться кудись летіти,
Хоч ще не знаємо, куди.
Ми ранку білопері діти,
Нагріті паводком води,
Цим зкучерявленим замістом,
Де тільки липи і птахи,
Де з громом розмовляє листя,
І відпускаються гріхи.
Де є ромашкові безодні,
Де небо повне висоти.
Тому коли ж , як не сьогодні :
хай дощ , усе одно – лети…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915229
дата надходження 29.05.2021
дата закладки 29.05.2021