Enol: Вибране

Сумирний

Поети - це жебраки

Як  каже  мій  старий  товариш:  "Поміркуємо?"

"...Ольга  Кобилянська    в  своїй  фантазії  "Поети"  (1889  р.)  сказала,  що  в  нашім  краю  поети  -  це  жебраки..."  +  "  Але  інтелігенція  без  поетів  не  може  обійтися,  хоча  би  й  для  доброго  тону...  Декламує  поетів  -  декламує  до  загину.  Великого  Шевченка  так  роздекламувала,  що  з  нього  майже  нічого  не  лишилося,  лише  декламація..."  
 Василь  Стефаник  "Поети  й  інтелігенція",  VI  книга  "Літературно-науковий  вісник"  (1899  рік)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956094
дата надходження 11.08.2022
дата закладки 12.08.2022


tru

Пам'яті Іллі Чернілевського.

Ілля  загинув  на  війні,  захищаючи  нашу  країну!  Сьогодні  йому  виповнилось  би  31...  Чуйний,  вразливий  поет  і  музикант.  Цю  пісню  Ілля  співав  неперевершено!  Вічна  пам'ять...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950166
дата надходження 10.06.2022
дата закладки 05.08.2022


Лілія Помернюк

Я венерична відьма п'яна літом (18+)

Я  венерична  відьма  п'яна  літом
Ти  розведеш  коліна  і  ввійдеш
Я  полечу  і  закричу  ло-лі-та
А  ти  уваги  зовсім  не  звернеш
Пихнеш  і  я  впаду  в  глибоку  віру
Що  ти  керуєш  світом  в  вихідний
Вперед  і  взад  я  вірю  вірю  вірю
Що  ти  таки  ні  трохи  не  святий
Святі  зануди  відпустіть  же  совість
Нехай  тече  по  лоні  і  ногах
Ти  мій  Алах,  Спаситель,  мій  Іуда
Я  квітня  квітка  ніч  в  твоїх  думках
Я  розтечусь  і  ти  забудеш  мій  смак,  
мій  колір  і  мій  знак..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839586
дата надходження 21.06.2019
дата закладки 29.07.2022


Н-А-Д-І-Я

ВІТАЛІЙ НАЗАРУК. СУЗІР*Я

ОСТАННІ  РЯДКИ  ВІРША  ПОЕТА,  ПЕРЕД  ВІДХОДОМ
В  ІНШЕ  ЖИТТЯ.
--------------------------------------------------
Ось  я  пишу  і  сльози  знову  градом,
В  них  павутини  бачу  полотно.
Я  вже  ніколи  не  пройдуся  садом,
Не  подивлюсь  в  відчинене  вікно.

Туди,  де  ти  дивитимешся  в  небо,
Знайдеш  на  нім  небачену  зорю.
Я  розмістився  у  сузір"ї    "Лебідь",
І  навіть  там  тебе  боготворю.

(Із  збірки  віршів  про  кохання
"Несказані  слова  )

---------------------------------
Я  знаю  дивну  річ:  на  світі  є  людина,
Що  береже  несказані  слова.
А,  може,  це  любов,  а,  може,  це  єдина.
А,  може,  й  просто  так,  сама  розрив  -  трава.
                                                                                   Ліна  Костенко

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954253
дата надходження 24.07.2022
дата закладки 24.07.2022


Shum

В книгарні на куті

Давай  вже  в  іншому  житті
Бо  це  назавжди  забраковане
Зустрінемось  в  отій  книгарні  на  куті
Морозним  ранком  несподівано.  

Нехай  все  станеться  по-іншому
В  нас  буде  більше  правди  та  відвертості
І  ми  не  лишимось  з  розбитими
А  навчимось  терпінню  і  упертості.  

Ми  можем  переграти  все  спочатку
І  кожну  зустріч  вберегти  як  скарб
Усе  що  сказане  завірити  печаткою
А  кожен  дотик  стане  наче  карб.

Давай  все  буде,  в  іншому  житті
Спочатку,  правильно  і  впевнено
Зустрінемось  в  книгарні  на  куті
У  нашій  точці  неповернення.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937533
дата надходження 19.01.2022
дата закладки 22.01.2022


Mezu Svitlana

Нарешті вдома

Люди.  Біг.
На  вулиці  сніг.
Світло  доріг.
Рідний  поріг.

Люди.  Втома.
Нарешті  вдома.
Нарешті  плед.
Чай,  мед.

А  ти  знову  не  спиш,
Зірки  плекаєш.
А  ти  знову  летиш,
Мрію  шукаєш.

А  ти  знову  не  спиш,
Зірки  плекаєш.
А  ти  знову  мовчиш,
Обіймаєш...
Обіймаєш...

Люди.  Ніч.
Теплі  кутки.
Шапки,  куртки.
П'янкі  ковтки.

Люди  вдома
Чекають  на  вечір,
Чекають  на  зорі,
На  ранки  чудові.



P.S.    Вибачте  за  погрішності)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933277
дата надходження 08.12.2021
дата закладки 14.12.2021


Mezu Svitlana

Чорна мантія

Чоловіча  рука  замальовувала  очі,
Чорний  перекривав  контури  обличчя,
Сумну  пісню  затягнули  голоси  дівочі,
Сильні  руки  ламали  ніжне  передпліччя.
Сильні  руки  трощили  все  довкола,
Одягали  в  чорний  кольорові  квіти,
Ця  мантія  давно  була  не  нова,
Цю  мантію  так  боляче  носити...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923126
дата надходження 24.08.2021
дата закладки 25.08.2021


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.08.2021


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.08.2021


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.07.2021


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.06.2021


Митра

Новые руины

Эх,  город  мой,  руины  пост-советов
Концептуально,  но  спонтанно.  
Бельмом  в  глазу  остатки  пьедесталов
На  капище  заплёванных  богов  тиранов.  

Нас  нынче  лихорадит  каждый  час
От  смены  власти,  флагов  и  идей.
Не  страшен  праворадикальный  ренессанс,
Коварный  вирус  вновь  в  умах  людей.

Сегодня  кто  нас  вдохновит?
Готовы  мы  к  борьбе,  к  свершеньям?  
Болтовня  о  болезнях  не  исцелит,
Забыв  о  прошлом,  доверяем  переменам.

Не  знаешь  что  делать  -  Танцуй!
Танцуй  и  пой,  люби  страну  свою,
Кричи  об  этом,  на  стенах  рисуй  -
Искусство  не  изменит  жизнь  твою.

Грустна  судьба  свободного  поэта,
Слова  сложил  он  в  социальный  триггер,
Я  снова  ощущаю  привкус  гетто.  
Мы  на  руинах  смысла,  словно  дети.

©  Михаил  Пронин

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911985
дата надходження 25.04.2021
дата закладки 31.05.2021


Mezu Svitlana

Мавка

Я  прийду  до  тебе  тихою  струною,
Піснею  лісовою,  дикою  водою,
Заберу  твій  спокій,  заберу  твій  сон,
Буду  танцювати,  сипати  промов.
Торкатись  буду  ніжно  твого  обличчя,  скронь,
Шепотіти  травами,  обвивати  вітром,
І  звичайно  бавити,  цілувати  зеленим  світом.

Я  тебе  приваблю  оголеним,  молодим  тілом,
Травами  в  волосі  і  руками  вмілими,
Що  танцюватимуть,  плавно  вишкрябатимуть
У  повітрі  рухи  зачаровані,  хижацькі,  
Які  підхопиш  ти  зненацька,
Про  що  нікому  не  розкажеш,
Бо  тут,  у  лісі,  свій  спокій  нарешті  знайдеш.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914789
дата надходження 24.05.2021
дата закладки 24.05.2021


lionet

Ні слова про Христа і Воскресіння…

       *    *    *
Ні  слова  про  Христа  і  Воскресіння…
Лиш  про  традиції  і  випічку  пасок,
Так,  ніби  то  у  цьому  сенс  [i]спасіння[/i],
Віщає  нам  ЗМІїний  голосок,
Перетворивши  нас  на  ЕГОїстів
Що  люблять  лиш  смачненько  попоїсти…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912675
дата надходження 02.05.2021
дата закладки 03.05.2021


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.04.2021


Mezu Svitlana

Синій

А  ти  ніяк  не  йдеш    з  моєї  голови,
Твій  синій  знову  зводить  з  розуму.
Він  загадковий,  незбагненний,  не  прозорий,
І  в  ньому  так  багато  простору.

І  хоч  холодний  ти,  і  мов  айсберг
Приховуєш  непізнані  глибини,
Мені  подобається  відчувати
Твою  надійність,  міць  і  силу.

Мов  цунамі  ти  змітеш  навкруги  все
Своїми  водами  ривким,  і  нестримними,
Та  я  знаю,  вони  дуже  ніжні,
Хочуть  лиш  здаватися  непохитни́ми  брилами.

Тебе  не  втримати,  в  кайдани  не  закути,
Твій  холод  обпече,  не  дасть  себе  впіймати,
Тож  будь  лиш  просто  тихим  океаном,
Аби  тільки  добрими  водами  плескати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911499
дата надходження 19.04.2021
дата закладки 26.04.2021


Mezu Svitlana

Сонечка цілунки

Котились  по  обличчю
Налякані  веснянки,
Сполохані  дощем
Малесенькі  панянки.

Засмагали  й  бавились
На  світлому  обличчі,
Розсипались  плямками
Кофейні  танцівниці.

І  по  щоках  розбіглися,
На  ніс  також  залізли;
Сонечка  цілунки,
Хіба  ж  вони  не  ніжні?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911739
дата надходження 22.04.2021
дата закладки 26.04.2021


Мандрівник

Обличчя поета

Обличчя  поета  
без  прикрас  вірша  -
яке  воно  ?
Архітектура-ласка
безпритульного  в  суспільстві  ?
Чи,  може,  кон'юктура-маска
ховається  у  слові  ?
Чи  стерня  особиста,
коли  кричить  сама  душа,
не  в  змозі  стерпіти  життя  ?
Чи  то  лишень  ілюзії  блукали
попри  лукаву  реальність,  
зробивши  зачіску  з  небесних  зір
й  гіпнозом  медитували  :
"Повір...повір...повір..."
Як  пан  Кашпіровський  
зцілював  колись  на  відстані,
подібно  фрази  художні
шукали  виходу  енергії,
стараючись  попасти
до  середини  іншого  єства.
І  там  розворушити
емоцій  вулканічну  лаву.
Обличчя  поета  справжнє  -
табу  за  сімома  замками.  







: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911350
дата надходження 18.04.2021
дата закладки 18.04.2021


re_vanta

прибульці

"не  все  могут  взять  и  бороться  за  место
под  солнцем  хвалёным  —  там  будет  им  тесно"
(c)І.Р.

скандують:  прибульці  у  нашому  стійлі!
аж  геть  ненормальні,  невдячно  постійні  

а  хочуть  —  будують,  ламають,  тривожать
і  грубі  обличчя  на  наші  не  схожі!

їм  добре  у  хатці:  контакту  немає
життя  їхнє  в  світі  уявнім  минає

нав'язуй  питання  —  лишé  ігнорують  
у  гонці  за  сонцем  назад  помандрують

бо  знають  —  в  потоці  забракло  їм  місця
двокрапкою  стануть  в  трудах  літописця

безлика  юрба  і  не  взнає  ніколи:
їм  право  на  щастя  прибульці  збороли

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907114
дата надходження 07.03.2021
дата закладки 07.03.2021


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.03.2021


Богдан С.

Великий вершник

Вірш  написаний  за  мотивами  картин  М.Реріха  "Великий  вершник"  і  "Шамбала  йде"
-------------------------------------------------------------------------------
Коли  загасне  сонце  жарооке
І  згинуть  в  синім  полум'ї  зірки,
Коли  всесвітні  упадуть  сволоки,
Коли  помруть  галактики  високі,
І  нанівець  зійдуть  старі  роки.

Коли  страшним  божественним  пожаром
Спокута  давній  сором  рід  людський,
Коли  згорять  чагарники  стожарів,
Коли  вогнем  замережають  хмари,
Останній  з'явиться  герой  таки.

У  латах  з  адамантію  та  злота,
Що  їх  кував  Зевеса  славний  син.
З  мечем,  як  у  самого  Ланселота
І  з  ратищем,  чия  страшна  острота
Так  розсікає  темряву,  мов  клин.

Він  візьметься  за  злототкану  збрую,
І  поведе  булатного  коня
У  бій  страшний  упевненим  алюром,
І  з  нечестив'я  лю́дського  баюри
Він  буде  власне  серце  наповнять.

І  упаде,  отруєний  судьбою,
Зіллям  обману,  кривди  і  війни.
І  нас,  нащадків  того  злого  бою,
Проклятих  здавна  долею  людською,
На  праведне  життя  благословить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906406
дата надходження 28.02.2021
дата закладки 28.02.2021


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.02.2021


Mezu Svitlana

Сапфіри очі твої (пер. з нім. )

Сапфіри  очі  твої,
Такі  ніжні,  такі  чарівні.
О,  тричі  щасливий  той,
Кого  з  любов'ю  стрічаєш  ти.

А  серце  твоє,  воно  діаманд,
Який  так  шляхетно  сяє.
О,  тричі    щасливий  той,
Для  кого  любов'ю  воно  палає.

Вуста  твої  -  то  рубіни,
Гарніших  на  світі  не  знайти.
О,  тричі  щасливий  той,
Кому  в  любові  зізнаються  вони.

О,  якби  я  знав  того  щасливого  мужа,
О,  якби  його  тільки  знайшов!
В  самотньому,  зеленому  лісі
Його  щастю  відразу  кінець  би  прийшов.


Варіант  перекладу  вірша  "Sapfiren  sind  die  Augen  dein"  H.  Heine

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895056
дата надходження 15.11.2020
дата закладки 25.02.2021


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.02.2021


RedkaSM

НАД ГЛИНЯНИМИ ТАБЛИЧКАМИ



Думку  свою
Залиши  на  папері.
Краще  на  камені  -
Будуть  читати,
Наче  клинопис
Древніх  шумерів!
Ти  здивував
Грандіозністю  твору
Вік  технології,
Дивом  лишиться  
Для  всіх  і  твоя  
Заповзятливість.


Розум  застиг.
Як  багато  утрати!  
Хто  б  міг  подумати:
Їхні  таблиці
Нанаілюзій
Недосконалі!
Збилися  з  ніг
Археологи  вчені
І  недоучені:
Ти  –  Хамурапі?
Ти  -  Зевс?  Ти  Христос?
Може,  Прибулець?




Візьмеш  граніт,
Візьмеш  кремнію  плати  –
Нащо  вигадувать?
Що  під  руками?
Дейтерій?  Уран
З  ізотопами?
Предки  були
Недосяжні  вершини,  
Що  Богу  подібні.
Ти  мимоволі
Загадкою  був
І  залишишся.

26.12.2020

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899251
дата надходження 26.12.2020
дата закладки 20.02.2021


STRANIERA(Кошіль Надія)

cьогодні закуталась у щастя я.

Сьогодні  я  закуталась  у  щастя.
Немов  в  казковім  сні.
Я  всі  забула  сумніви.
Знов  тішуся  весні.

Душа  палає  ніжністю.
Хоча  роки  не  ті.
Розправила  знов  крильця.
Страх  зжатий  в  кулаці.

Розгублена  й  налякана.
Горить  лице  румянцями.
В  коханні  потонув  весь  світ.
А  біль  старий  -  пісок  між  пальцями.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905111
дата надходження 17.02.2021
дата закладки 19.02.2021


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.02.2021


Наталя Хаммоуда

Біля могили

Схилився  батько,  впав  на  коліна  біля  могили,
Заговорити  хотів  до  сина.  Забракло  сили.
А  поряд  мати  стоїть  тихенько.  Сльози  рікою.
Зітхає  сумно.  
Змахнула  сльози  зі  щік  рукою  і  обернулась:
Хрести  довкола.  Їх  так  багато.  
Вони  Герої.  Та  як  прийняти  батькам  ці  втрати???


Як  же,  рідненькі,  до  вас  звертатись
В  минулім  часі?
Як  перестати  вас  виглядати
З  боїв  Донбасу?
Батько  і  мати  біля  могили.
стали  в  задумі.
В  синові  очі  довго  дивились,
Сповнені  суму.
Син  їм  "радіє",  мов  би  й  не  знає
Що  в  них  за  горе.
Здається:  крок  їм  назустріч  зробить  і  заговорить.  
Обійме  міцно,  всміхнеться  ніжно,
Спитає  тихо:  
"Тату,  матусю,  чом  же  ви  сиві?  З  якого  лиха?"
Думи  батьківські  тихо  розвіє,
Пташиний  щебет.
Зіркою  сяє  у  надвечір'я
Син  їм  із  неба...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905089
дата надходження 17.02.2021
дата закладки 17.02.2021


Mezu Svitlana

Лист, який ти надіслала ( пер. з нім. )

Лист,  який  ти  надіслала,
Зовсім  мене  не  збентежив.
Не  хочеш    більше  кохати  написала,
Проте  він  надто    довгий,  не  як  належить.
Дванадцять  сторінок  стислих  і  прекрасних,
Наче  маленького  рукопису  рядки.
Люди  не  пишуть  так  детально,
Коли    прощаються  навіки.

(Варіант  перекладу  "Den  Brief,  den  du  geschrieben"  H.  Heine)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894917
дата надходження 14.11.2020
дата закладки 13.02.2021