Опала сакура і маятник застиг...
Годинник зламаний, хвилини зупинились,
А механізми поіржавілі втомились,
Магнітна стрілка не добігла до шести...
Без адресата, пелюстки, мов ті листи
Пов'ялі, падають, та зовсім не змінились,
Хоча з роками так багато розгубилось
У часі пилу, неосяжної весни!...
А цвіт секундами по пам'яті скрегоче,
Щось тихо-тихо так на відстані шепоче...
Про те, що втратили, про те, що віднайшли...
Так сипле сакура забуто без вагання...
Шляхами різними давно б уже пішли,
Дві стрілки в мареві плекають сподівання...
© Володимир Верста
Дата написання: 26.04.18
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789115
дата надходження 26.04.2018
дата закладки 24.01.2021