Гамера Елизавета Олеговна: Вибране

Miafina

Філософія болю

А  біль  твій  меж  чітких  не  має,
Всі  простори  думок  займає,
Що  червоніють  у  вині,
Яке  ти  п’єш  на  самоті,
Аби  розвіять  гнів  і  тугу,
Які  примножують  напругу.
В  ній  злом  палає  гнів  кохання,
Яке  пророчить  катування.
Придумай  світ  без  слів  «кохати».
Там  не  потрібно  проклинати.
Придумай  світ,  де  всіх  цілують,
Знайди  слова,  що  жаль  лікують,
У  словнику  без  слова  «ні».
Потрібно  це  не  лиш  тобі.
А  краще  винайди  машину,
Яка  не  знатиме  упину.
І  намалює  щирі  очі,
Які  так  ніжно-ніжно  хочуть,
Щоб  ти  забула  про  розлуку,
Яка  нав’язувала  муку.
Чому  ж  ти  в  рабстві  у  зневіри?
Не  вартий  він  й  на  мить  довіри!
Не  маєш  ти  стальної  волі,
Аби  сказати  власній  долі:
«Даруй  не  всім  мою  повагу
Й  помнож  на  100  мою  відвагу».
А  ти  не  плач,  бо  не  маленька.
Від  сліз  болітиме  серденько.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869174
дата надходження 24.03.2020
дата закладки 30.03.2020