[u]Присвячую Олегу Сенцову, українському в’язню, несправедливо засудженому у Росії на 20 років, котрий учора (22.08.2016р.)написав листа до українського народу, в якім заявив,що й звідти буде боротися проти окупантів. [/u]
– Я цвяхом стану для труни тирана, –
Слова Сенцова сколихнули світ…
Таким новий є України цвіт:
Він і в неволі, мов на полі брані.
– Нас не зламать нікому і ніколи,
Адже свобода – то понад усе,
Війна гірку науку нам несе,
Котру не вивчиш в мирний час у школі.
Хай каторга у двадцять літ – то рана,
Та без утрат немає майбуття,
Хоча у мене лиш одне життя,
Я цвяхом стану для труни тирана!..
23.08.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685338
дата надходження 23.08.2016
дата закладки 17.12.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.08.2020
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.08.2020
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.08.2020
Нам вказують завзято, як ми повинні жити -
Кого нам поважати, любити чи сварити.
За гречку вчать любові і гріють мудрим словом,
І нищать Україну - вбивають рідну мову!
Чому ж ви, гонорові, всі нишком замовчали?
І землю українську, і мову їм віддали?!
Невже не зрозуміло - нас знищать поступово,
Для цього й забирають свободу, землю й слово!
Погляньте у минуле - в тридцятих домовчались!
Голодних та безсилих кати вже не злякались...
Невже не зрозуміло - ми всі повинні встати,
А то прийдуть сусіди підступні, бородаті!
Погляньте у минуле - Батурин б’є у дзвони!
Невже ви не наїлись совдепівської зони?
10.07.20р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882495
дата надходження 11.07.2020
дата закладки 11.07.2020
Все уткнулись в свои смартфоны,
Взоры все устремились туда,
Ищем в жизни яркие фоны,
А находим полутона:
Полузнания в кратких репризах,
Полукруг наших полудрузей,
В недосказанных полукапризах
Мы в иллюзии полустрастей...
В анонимном полуобщении
Не совсем открывая себя,
В полуумном самозабвении
Заполняем эфир не любя...
Отрекаясь от прелестей жизни
На неё закрывая глаза,
В полуобморочном фетишизме*
Мы живём как бы полуживя...
14.06.20
[i]фетишизм [/i]- [i]фанатичне поклоніння неживому предмету
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882369
дата надходження 10.07.2020
дата закладки 10.07.2020
Невдоволена Марина
Каже чоловіку:
-З таким дурнем я повинна
Мучитись довіку!
Перестань всього боятись,
Пора уже знати:
Ти повинен намагатись
Хоч щось світле мати!
Через тиждень - не впізнати,
Чоловік змінився.
-Тепер світле буду мати,-
Жінці похвалився.
-Виконав твоє прохання,
Дорога Маринко,
В мене є коханка Таня,
А вона - блондинка!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878601
дата надходження 05.06.2020
дата закладки 05.07.2020
Чоловіка враз Людмилі
Закортіло запитати:
-З чим мене коханий, милий,
Зараз можеш порівняти?
Може, на троянду схожа?
А ще краще - рання пташка.
Уявити поле можеш?
В ньому - ніжна я ромашка!
-Якщо хочеш правду знати,-
Гаркнув Людочці сердито,-
Тебе можу порівняти
Із невигідним кредитом.
Була зразу замануха:
-Можна брати, все доступно…
Шепотіла в кожне вухо,
Що товчу я воду в ступі.
Тільки паспорт - з документів,
І нічого більш не треба…
Я в щасливі ті моменти
З радості плигав до неба!
Всі проценти відкидала,
І пеня рости не буде,
Кожен раз мені казала:
-Будуть заздрити нам люди.
Тож купився, королево:
Заплатити скрізь повинен,
За такий кредит дешевий
Все життя тепер я винен!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876570
дата надходження 20.05.2020
дата закладки 05.07.2020
На побаченні Микола
Ніжно Люсю обіймав:
-Закохався, як ніколи,
Своє щастя я спіймав!
Хочеться подарувати
Всі найкращії слова,
А їх важко підібрати,
Бо п’яніє голова.
Від кохання шаленію
І щасливу мить ловлю,
Слів бракує, просто млію –
Тебе, мила, так люблю!
Люся каже: -Ти не думай,
Ми продовжимо цю гру:
Подаруй потрібну суму,
А слова я підберу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879738
дата надходження 15.06.2020
дата закладки 05.07.2020
Ніколи , не суди невинну людину
І не будь, суддею для інших в житті.
Бо попадеш, під снігову лавину
Хуга , сніговій зіб'є тебе із путі.
А є прислів'я : ''катюзі, по -заслузі''
Він , задихнеться без кисню у вогні.
Помре ,як звір у клітці в дикій тузі
Згадає ,всіх тих... кого кривдив у житті.
Він ,буде просити милості у Бога
Вдихнути у груди ковток повітря.
Серце, болітиме... в душі - тривога
Та більше ,не побачить сонця і світла.
Він , буде страждати у муках від болю
Захлиснеться ,від сліз у власній крові.
Чуже дитя, сироту, не кривдь -долю!
Не встрибай, у бій... і не воюй на землі.
Людино, ти людина , слова чи діла?...
Перш, за все будь християнином у житті !
Щоб ніколи, за ніс муха не вкусила
Не вихваляйся, що ти є цар, пуп землі.
А ти , не принижуй нікого у житті!
Не привласнюй ,чужі речі і добро.
І не переходь, за межу на землі
Бо життя, є бумеранг запхає на дно.
Захищай, все від малого до старого !
Тварину і птицю деревце і квітку.
І нагороду, будеш мати від Бога
Всяке добро і ласку на божім світку.
М ЧАЙКІВЧАНКА
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881690
дата надходження 04.07.2020
дата закладки 05.07.2020
Заквітчаюся в чари світанку
І піду по зелених отавах.
Загублюсь в поволоці серпанку,
Віднайду дикі квіти в загравах.
А на березі річки за співом
Заплету чудодійний віночок.
Хай до тебе, коханий, прилине
В надвечір'ї купальської ночі.
Хай підкаже русалка-віщунка,
Де знайти ніжну квітку бажання.
Поєднає нас нічка-чаклунка
Ланцюжками жаги і кохання.
Зацілую тебе до нестями!
Украду в тебе серце навіки.
Зачарую танком і піснями,
–Тільки грайте гучніше, музики!
04. 07. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881669
дата надходження 04.07.2020
дата закладки 04.07.2020
Чому ніде не видно любові,
Чому в темряві - ходить тінню?
Самих себе обрікаючи на муки,
Ставать на коліна перед гріховним?
За неї, було пролито стільки крові
За що, вона була бита батогами?
Віками уже стерпіла стільки кари?
Чому про все - лишилась поміж нами?
Чому шукаючи - її насправді
Спалювали і ховали в домовині?
І який це мир - проти друга,
Де народи - недохована руїна ?
Чому у правді стільки мук і болі,
За що, вона змішалась з брудом?
Як так сталось, що за неї
Увесь світ критий тьмою?
Та де хочемо пізнати правду,
Чистої любові й миру?
Якщо у вугіллі наші душі,
Якщо від зла - його множим...
Де хочемо пізнати щастя?
Якщо вічність, міняємо на гроші.
Як хочемо бути кохані?
Якщо усе міняєм на любов до себе.
І що змінилося від печер до міста,
Від імперії до країни?
Колись за любов до правди - лилися ріки крові,
Сьогодні ж за інше - кладуться душі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881696
дата надходження 04.07.2020
дата закладки 04.07.2020
Не смію я казати правду,
Бо сам в неправді довго жив.
Я мушу те вам розказати,
Що серцем своїм пережив.
Що істина, то дар від Бога,
Вона дається як душа,
Коли ти не міркуєш злого,
Тоді відкриється вона.
А правда, то є добрий намір,
Нехай він трохи не такий,
Але ти не ворожиш в храмі
Не вдариш києм по спині.
Ти прагнеш жити наче хвиля.
Яку плекає океан.
А той твій дух неначе скеля,
Зломає лезо від меча.
Та все минеться не одразу
І все пройде неначе сон.
Ти пам'ятай про батька свого,
Про неньку теж не забувай!
У цьому світі вдосталь злого,
І є достатньо ворогів.
Ти не цурайся роду свого
І гідно борони братів!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858679
дата надходження 21.12.2019
дата закладки 26.02.2020
Безсонням вкриті темні ночі...
Тривога крає, бо не спить...
- Де сина мого карі очі?
Чому так серденько болить?-
Ввірвалась лихом мука клята
Та чорний ворон сів на дах -
Сльозами вмилась сива мати,
Війна забрала козака.
Та хтось би жив, а він не зможе
В ганьбі прожити все життя.
Якщо він сам не переможе -
Не заспокоїться душа.
Цей вічний біль людського роду
Як закарбована біда -
Коли хтось прагне жити в мирі,
Комусь потрібна зла війна.
Отак ідуть, ідуть і гинуть,
Щоб зупинити тих чортів,
А ті все лізуть, лізуть, лізуть..
(Нема скотині що робить).
А є ще другі ті, що збоку,
Їм тільки б руки потирать
І в той вогонь, що наче в пеклі,
Сухенькі дрова підкидать.
Щоб потім гріти свої пики
І набивати животи.
Ну так, а що ж, в них теж є діти,
Їм теж потрібно теплоти.
А ти сивій старенька мати,
Закрийся в хаті, голоси
І хто там з них захоче чути,
Той крик самотньої душі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861842
дата надходження 19.01.2020
дата закладки 26.02.2020
Однажды...нам послал Господь Катюшку...
Такое милое, игрИвое дитя!
Ей, от рожденья - всего годик с лишним,
Но, она умница, хозяюшка она!
Сама игрушечки положит, всё закроет,
Улыбкой свЕтлою - всех в доме одарИт,
Коль упадёт, то терпит, а не ноет...
И тут же, боль забыв, к тебе бежит...
Обнимет, поцелует, в глаза глянет,
РучЕнками ухватит, и смешИт...
Положит в ротик пальчик,
губки сдАвит
Внутри, ведь, зубчик - лезет и болит...
Она хохочет - голоскОм звенящим,
Старается послушной быть всегда!
А, если взгляд увидит всепретЯщий,
То, сразу понимает, что - НЕЛЬЗЯ!..
Куда с ней не пойдем, всех обоЯет...
Водитель, врач, иль дети во дворе...
Катюша - очень быстро с ними ладит,
ПремИлым лЕпетом, расскажет что и где.
С папУлею, не спорит, знает точно...
Не слушать папу - ей резОна нет,
Ведь, он на кухне с ней, как бы нарочно
ИзЫски, всё готовит - на обед...
А Катя - любит с папой кулинАрить...
То, тесто месит, то водичку льет ..
И папа от помощницы так тАет,
Что, пироги готов печь - круглый год!
С мамУлей, Катя, словно две подружки...
Обсудят, что ей нравится, что нет...
Ведь, её мама - распознАет точно
Какой наряд одеть, во сколько лет?...
ГлазЕнками чернявыми - кокетка
Внимание удерживает всех!…
Она, старАясь, произносит лЕпет,
И бровки ставит - «ёлочкой», на смЕх!
Наверное, родИлась инострАннкой,
Из той страны, где СЧАСТЬЕ раздают?…
И жесты дарит, словно итальЯнка...
А мы - распознаЕм их, там и тут!..
Когда же, вечереет за окошком...
Пора уже - в кроватку,...отдыхать...
Она завОдит песенку - матрёшке
И просит нас - её заколыхАть...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861702
дата надходження 18.01.2020
дата закладки 30.01.2020
Ми випадково зустрiлися знов
Моя незабутня ти, перша любов,
Очі дивились твої як тоді
Коли ми були ще такі молоді.
Коли ми ходили разом у кіно
Ніби то вчора ,а так вже давно,
А після сеансу то ж танці були
І ми танцювали ,від щастя цвіли.
Та не судилось нам бути удвох
Дороги нам різні виділив Бог.
Роз'їхались ми ,шляхи розійшлись,
Надія була що зустріну колись.
Роки проминали, надія жила
І ось вже нарешті нас доля звела,
Тебе я відразу ,відразу впізнав,
Як же я довго цю зустріч чекав.
Звичайно змінилась,змінився і я
У тебе і в мене своя є сім'я,
Та пристрасно в очі твої я дивлюсь
Радію від щастя,від щастя сміюсь.
Поговорили і знов розійшлись,
Не буде того, що бажалось колись.
Відцвів ,облетів нашій юності цвіт.
А серце невірить,а серце болить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862479
дата надходження 24.01.2020
дата закладки 29.01.2020
Всі хочуть в цім світі для когось коханими бути -
Ковточком повітря, любові тепла промінцем.
«Ти треба мені!», - мріє кожен самотній почути,
Щоб в душах обох - іскри щастя і ніжності щем.
Коханими хочуть жінки бути, сильні мужчини.
Штовхає любов на безумства, і рве береги.
Таке вже єство і природа простої людини:
Не можем, буває, любові противитись ми.
В звичайних словах, у буденних, здавалося б, фразах,
Заховане щастя крихке і таке полохливе.
В довірі, а ще розумінні живильних оазах,
У дотику серця стає неможливе можливим.
У всесвіті синім кружляють десь наші планети,
Поміж траєкторій розгублені їхні стежки.
Самотня шукає свою із надією: «Де ти?!»
О, тільки б не втрапить в байдужості хижі пастки!
Взаємності крихта зневірену душу зігріє.
В змілілу криницю знов віри верне джерело.
Хай в кожному серці взаємна любов лебедіє,
Бо щастя тут, поряд, лише не сполохай його.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862887
дата надходження 28.01.2020
дата закладки 29.01.2020
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.01.2020