Я сказав до душі, пробудись,
Досить скиглить уже - посміхнись,
Посміхнись і полинь в небеса,
Глянь, довкола вирує життя.
Бачиш сонця промінчик-пустун,
Поміж листя на землю ковзнув.
Зачепився за краплю на мить
і вона наче срібло блистить.
А на гілці в гнізді пташеня,
Дзьоб відкрило - батьків вигляда.
Кошенятко маленьке в кутку
Лиже лапку пухнасту,руду.
Там дівчину юнак обійняв,
Він для неї вірша написав.
І шепоче їй ніжно: "Кохаю".
Чути гомін пташиний із гаю,
Десь на плесі купаються діти,
Бо коли ж будуть літу радіти.
Чути запах скошеної м*яти -
Косовиця почалась в Карпатах.
По-під берегом в*ється ріка
Що пливе не відомо куда.
Вже пшениця в полях дозріва
Мабуть скоро почнуться жнива.
Життєрадість в повітрі бринить.
Бачиш неба ласкаву блакить,
Називається все це життя,
То від Бога нам ласка така.
То ж потрібно радіти життю
Посміхатись завжди майбуттю.
Не робити нікому біди
І щасливому бути завжди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841063
дата надходження 06.07.2019
дата закладки 06.07.2019
Не дай мені, Боже…
Кривої дороги
З тяжкою сумою…
Скалічені ноги
Побитих війною!
Не дай мені, Боже,
Гординю носити:
Не бачити схожих,
Людей не любити;
Позичити… лихо,
Пізнати… провину,
На цвинтарі тихо
Ховати дитину.
Не дай мені, Боже,
Невірну дружину,
Бо ревність, ворожа –
Зживе в домовину;
Щоб людям… позаздрив!
Щоб руки… украли,
Злодійства ховали,
Ще гірш… убивали.
Не дай мені, Боже,
Коханку від друга,
Бо серцю не скажеш,
Щой мила - подруга!
Щоб серце не знало –
Кохати повію…
Бо знищу, вразливо,
І Віру, й Надію!
Не дай мені, Боже,
Продать Батьківщину,
Щоб військо вороже
Топтало країну.
Нехай Україні,
Прошу тебе мило,
Мов гарній дівчині:
Довіку щастило.
Я жив…як хотілось,
І бачив – півсвіту,
Роками вертілось
Безхмарнеє літо.
Не дай мені, Боже,
Невірному сину,
На смертному ложе -
Печальну годину!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795380
дата надходження 12.06.2018
дата закладки 22.06.2019