Кирилл Падухевич: Вибране

Леона Вишневська

Burgundy

(із  циклу  поезій  зі  спеціями"Відтінки  червоного".)


Бувають  ж  такі  жінки...
Виворіт  серця  у  них  рясно  вкритий  зернами  гранату.

Вони  лишають  після  себе  осад.
Липкий  на  дотик  і  на  смак-гіркий.
Кожна  з  них  приходить  до  тебе  налякана,  голодна,
боса...
І  приносить  в  долонях  заряджений  болем  атом.
Мовляв,  тепер  саме  тобі  доведеться  про  неї  дбати.
Бувають  ж  такі  жінки,  яких  за  свою  бездоганно
 манірну  суть  номінують  на  Оскар.
Вони  заливають  тобі  у  вуха  лицемірну  ртуть
і  ти  сохнеш,  виснажуєшся,  наче  кратер.

Але  колись  з'явиться  чудова  нагода  і  тобі  таки
натякнуть,  що  тут  ти  всього  лиш  гість.
Тимчасовий,  обмежений,  зайвий.
Пісок  заб'ється  між  пальців  ніг,  небо  заступлять  розлогі,
розбещені  вітром  пальми.
Ти  зникнеш  десь  на  початку  Німеччини  затертою
у  долонях  поемою  Ґете.
...чи  зім'ятою  пачкою  червоного  Мальборо  по  магістралі.
Ти  ж  хороший.  Носиш  з  собою  контрацептиви  та  заправляєш
у  джинси  светр.Ти    надто  добрий...І  тому-неактуальний.

Бувають  ж  такі  жінки,  свідомість  яких  обділена  гальмами.
Які  словами,  наче  королівські  кобри,  жалять.
Їм  до  лампочки  твоя  любов  та  хоробрість.
Їхня  совість  закінчується  за  дверима  спальні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289650
дата надходження 30.10.2011
дата закладки 27.11.2019


геометрія

УКРАЇНА - МАТИ РІДНА…

               Не  піду  я  за  вічну  межу,-
               І  не  тільки  тому,  що  не  хочу...
               Я  не  вічна...Та  доки  живу,
               Ще  хоч  щось  все  ж  зробити  я  можу...

               Відвести  негаразди  й  біду,
               Й  захистити  слабких  людей  хочу...
               І  хоч  сили  я  маю  малі,
               Та  думки  мої  й  мрії  пророчі...

               Бачу  я  Україну  свою,-
               Незалежну,  квітучу  й  багату...
               Я  для  неї  працюю  й  живу,
               І  несу  свою  мрію  крилату...
                                 
               Не  піду  я  за  вічну  межу,
               Моя  мрія  жива  і  незмінна...
               Для  дітей  і  онуків  живу,
               І  для  тебе,  моя  Україно!..

               Все  залежне  від  себе  зроблю,
               В  Україні  я  вільна  людина,
               І  для  того  у  світі  живу,
               Щоб  жила  і  цвіла  Україна...

               Щоб  була  Україна  моя,-
               Назавжди  і  по-справжньому  вільна,
               Лиш  тоді  відійти  зможу  я,
               Коли  буду  за  неї  спокійна...

                 Я  всім  людям  сьогодні  кажу:
               -Моя  мрія  реальна  і  плідна,
                 Все  для  неї  зробіть-вас  прошу,
                 Україна  ж  бо  мати  нам  рідна!...  
                                     
                                         

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814235
дата надходження 17.11.2018
дата закладки 22.11.2018


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.11.2018