капітан: Вибране

Микола Паламарчук

Колись сексу не було

Колись  сексу  не  було

Колись  сексу  не  було,
Малюків  носив  лелека…
Колисанило  село,
І  в  мороз,  і  коли  спека.

Нас  приносили  буслі,
Як  верталися  з  чужини…
Ми,  мов  квіточки,  росли
В  нашій  славній  Україні.

Все  ж  траплялись  козаки,
Що  скакали  палко  в  гречку…  
Таких  честили  жінки,
Й  турили  на  вірну  стежку…  

А  як  хтось  з  чоловіків
Прислужив  вночі  вдовиці,
Загризав  їх  партактив
Й  язикаті  молодиці…

Колись  секс?  Та,  що  ви?  Ні!
Де  ж  він  візьметься  від  сала?
Який  секс  на  черені,
Щоби  піч  додолу  впала?

Або  в  лузі  між  квіток,
Кому  мариться  кохання,
Як  в  кишені  партквиток?
Ні,  любов  після  вінчання.

І  щоб  все,  як  у  людей.
Хто  там  чув  про  ту  порнуху?!
Щодо  збоченців?  Гей-гей,
Не  стрічали  таких  й  духу.

Чарівничі  ті  літа,
Хмелить  пахощами  сіна,
Світанкова  нагота..,  
На  рядні  краса-дівчина…

Ні,  в  нас  сексу  не  було,
Щось  чужинне  в  оцім  слові!
А  кохання?  Так,  жило  -
Наяву,  а  не  в  розмові…


23  червня  2014  року

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517269
дата надходження 14.08.2014
дата закладки 11.09.2018