Alisson: Вибране

Чарлі

Струмок

Скінчився  дощ,  залишивши  калюжі
На  вогкій  і  пригніченій  землі.

Кудись  прямують  людоньки  байдужі,
Зникаючи  в  серпанковій  імлі
І  ті  калюжі  топчучи  ногами,
Не  даючи  їм  збитися  в  струмок.

Фрагменти  сіро-вицвілої  гами
З  повітрям  пролізають  до  думок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875763
дата надходження 13.05.2020
дата закладки 24.05.2020


Ярослав К.

Навыки счастья

В  этой  жизни  старается  каждый  быть  счастлив.  По-своему.
Независимо,  верит  ли  он,  что  потом  будет  ТА.
Невзирая  на  то,  сколько  времени  будет  дано  ему,
Или  средств  для  того,  чтоб  сбылась  голубая  мечта.

Кто-то  счастлив  от  славы,  он  ныне  на  пике  известности,
Кто-то  рад,  что  имеет  возможность  объехать  весь  мир.
Ну  а  кто-то  бывает  счастливым  в  болезнях  и  бедности,
И  смирился,  что  он  не  катается  в  масле,  как  сыр.

Кто-то  любит  творить,  как  шопены,  да  винчи  и  пушкины,
И  искусство  для  них  -  это  счастье,  златой  капитал.
А  кому-то  судьба  на  всю  жизнь  породниться  с  психушками,
Хоть  и  там  я  "счастливых  по-своему"  тоже  видал.

Кто-то  счастье  находит  в  отцами  внушённой  религии,
Налагает  аскезы,  не  страшен  ему  эшафот,
Ну  а  кто-то  читает  иные  тем  временем  книги  и
Своё  личное  счастье  он  чувствует  наоборот.

Мы  рождаемся,  чтобы  любя  становиться  счастливыми,
Раскрываться,  творить,  исходя  из  условий  своих.
А  итог  нам  покажет,  насколько  по  правде  любили  мы,
Лишь  бы  счастье  не  строили  мы  на  несчастье  других.

И  неважно,  насколько  кто  верит  в  загробные  серии,
Научиться  любить  -  так  естественно  хочется  нам,
Может  дальше  -  ничто,  может  хуже,  но  в  лучшее  верим  мы,
Ну  а  вдруг  быть  счастливыми  навык  сгодится  и  там.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853660
дата надходження 04.11.2019
дата закладки 29.11.2019


Ярослав К.

Я готовий тебе читати

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851674


Я  готовий  тебе  читати
На  арабській  і  на  латині,
Ніжно  руки  твої  тримати,
Задивляючись  в  очі  сині.

Я  готовий  тебе  читати
На  англійській  і  на  івриті,
Сторінки  шовкові  гортати
І  по  буквах  пальцем  водити.

Я  готовий  тебе  читати
На  абетці  Луїса  Брайля,
Твого  тіла  п'янкі  аромати
Випивати,  немов,  з  грааля.

Я  готовий  тебе  читати,
Твою  міміку,  рухи,  жести,
Хоч  би  мовою  дипломатів
Чи  осіб,  які  під  арештом.

Я  готовий  тебе  читати
Ієрогліфами  чи  Морзе,
Попід  небом  разом  літати
Чи  пливти  дельфінами  морем.

Я  готовий  тебе  читати
У  дорозі  і  на  роботі,
Брати  фрази  твої  крилаті
Й  занотовувати  в  блокноті.

Я  готовий  тебе  читати
На  іспанській  чи  італійській,
У  полон  твій  своє  віддати
Вщент  розбите  тобою  військо.

Я  готовий  тебе  читати
На  Паскалі,  Пітоні,  Яві,
Обіймати  і  цілувати
Не  лише  в  бурхливій  уяві.

Я  готовий  тебе  читати
Марсианською  чи  земною,
Мови  інших  планет  вивчати,
Лише  б  поруч  була  зі  мною.

Я  готовий  тебе  читати,
Слухать  книгою  у  блютузі,
Звести  в  підсумку  все  на  жарти,
Бо  з  тобою  ми...  просто  друзі.

Я  готовий  тебе...  чекати...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851851
дата надходження 18.10.2019
дата закладки 26.11.2019


Ярослав К.

В плену паутины

Октябрьская  осень  рисует  картины  -
Лазурное  небо  без  пасмурных  туч,
А  лес,  словно  кокон,  в  плену  паутины,
Безмолвен  и  нынче  не  так  уж  дремуч.

Листва  на  тропинке  -  изысканный  кафель
(Творение  царских,  поди,  мастеров!)
Хрустит  под  ногами,  как  будто  из  вафель,
Коричнево-жёлтый  дорожный  покров.

От  солнечных  ванн  разомлели  деревья,
Раздевшись  бесстыдно  почти  догола.
С  берёзой  в  обнимку  чуть-чуть  загорел  я,
Она,  правда,  так  и  осталась  бела.

Подружек  вокруг  у  неё  тут  хватает  -
Кто  в  мини-бикини,  а  кто  в  неглиже,
Вуаль  по  осине  шуршит  золотая,
В  последнем  сезонном  своём  вираже.

И  скоро  зима...  Будут  дети  носиться,
На  лыжах  петляя  с  лесистой  горы  -
Накроют  листву  белоснежные  чипсы,
Хрустя,  как  те  вафли  осенней  поры.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852604
дата надходження 25.10.2019
дата закладки 26.11.2019


Анатолiй Кириченко

ПЕРЕД ТОБОЮ (2019)

[color="#004080"]Выйти  за  рамки  локации  сна
И  впопыхах  не  проснуться...
Вот  где  ты  пряталась,  дева-весна!
Дай  же  к  тебе  прикоснуться!..

Что  же  ты,  милая,  смотришь  в  песок,
Словно  состав  изучая,
И  поправляешь  рукой  поясок,
Страсть  мою  не  замечая?

Сон  по  крупице  летит  в  облака  —
Прямо  как  дождь  наизнанку.
Снова  ль  увижу  —  хоть  издалека  —
Деву-весну-иностранку?

Вновь  я  пытаюсь...  Сон  на  волоске!
Будто  играя  с  судьбою,
Пальцем  пишу  на  том  странном  песке:
"Я  прямо  перед  тобою".[/color]

[color="#808080"]18  мая  [b]2019[/b]  г.[/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835895
дата надходження 18.05.2019
дата закладки 19.05.2019


Анатолiй Кириченко

ЗАКОХАНИЙ (2019)

[color="#004080"]Я  закоханий  у  ту,  хто  так  далеко,
Що  там  досі  не  прокинулось  тепло,
І  коли  в  моєму  місті  буде  спека,
Там  холодний  дощ  зіпре  небесне  тло.

Я  закоханий  в  її  чарівні  очі,
Носик,  зачіску  і  навіть  в  хід  думок.
Мені  сняться  її  образи  щоночі...
Більш  ніде  не  зустрічав  таких  жінок!

Я  закоханий,  замріяний,  завзятий  —
Ще  ніколи  не  бував  таким  живим!
Гарний  настрій  вгору  прапором  здійнятий,
Смак  життя  здається  якісно  новим.

Я  закоханий!  Поістині  казково
Жити  в  радості  і  мріяти  про  нас.
Сподіваюсь...  вірю  —  ми  обов'язково
Ще  зустрінемося  з  нею  —  буде  час![/color]

[color="#808080"]7  квітня  [b]2019[/b]  р.[/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832156
дата надходження 09.04.2019
дата закладки 10.04.2019


Анатолiй Кириченко

СВІТЛІ ЯНГОЛИ (2019)

[color="#004080"]Світлі  янголи  ходять  без  крил
Біля  сотень  дитячих  могил,

На  батьківський  чекають  візит
З-під  брудних  поіржавілих  плит.

Хлопчик  Ваня  з  м'ячем  у  руках
Мов  застиг  в  чорно-білих  роках.

Вже  ніхто  не  розкаже,  чому
Він  помер  сорок  років  тому.

Дмитрик  щойно  скінчив  восьмий  клас;
Зупинився  для  Дмитрика  час.

Чи  хворів,  чи  раптово  помер  —
Не  дізнатись  ні  в  кого  тепер.

Білі  бантики  мило  сидять
На  Наталці,  якій  було  п'ять.

А  Христині  було  лише  три;
Її  хрест  похилили  вітри...

Не  пустують  вони,  не  біжать,
Замість  бавитись  тихо  лежать;

Їхні  ліжечка  —  труни  гнилі
У  застиглій  вологій  землі.

Спочивають  в  могилах  тісних;
Час  назавжди  спинився  для  них.

Ані  раю,  ні  пекла  нема  —
Тільки  вічності  пісня  німа.

Тут  усе  таке  саме  як  скрізь:
Ґрати,  написи,  фото  чиїсь,

Бруд,  дерева,  трава  і  сміття  —
Лиш  навколо  немає  життя.

Від  надій  залишивши  друзки,
Смерть  руйнує  родинні  зв'язки,

Більш  не  маючи  жодних  ідей,
Забирає  маленьких  дітей...[/color]

[color="#808080"]11  березня  [b]2019[/b]  р.[/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828718
дата надходження 11.03.2019
дата закладки 11.03.2019


Влада К.

* * * (Jan. 18, 2012)

Мысли  несуразные  и  чувства  наши  ложные.
Мы  с  тобой  не  разные,  а  противоположные.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565740
дата надходження 11.03.2015
дата закладки 11.03.2019


Влада К.

* * * (Jan. 18, 2012)

Мысли  несуразные  и  чувства  наши  ложные.
Мы  с  тобой  не  разные,  а  противоположные.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565740
дата надходження 11.03.2015
дата закладки 11.03.2019


Влада К.

* * * (Jan. 18, 2012)

Мысли  несуразные  и  чувства  наши  ложные.
Мы  с  тобой  не  разные,  а  противоположные.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565740
дата надходження 11.03.2015
дата закладки 11.03.2019


Влада К.

* * * (Jan. 18, 2012)

Мысли  несуразные  и  чувства  наши  ложные.
Мы  с  тобой  не  разные,  а  противоположные.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565740
дата надходження 11.03.2015
дата закладки 11.03.2019


Влада К.

* * * (Jan. 18, 2012)

Мысли  несуразные  и  чувства  наши  ложные.
Мы  с  тобой  не  разные,  а  противоположные.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565740
дата надходження 11.03.2015
дата закладки 11.03.2019


Влада К.

Жертва / Извращение (Dec. 15, 2011)

Тело  избито  и  воля  подавлена.
Сердце  разбитое  ложью  отравлено.
Боль  от  катодов  —  мои  ощущения.
Жертва  уродов,  чья  жизнь  —  извращение.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566109
дата надходження 12.03.2015
дата закладки 11.03.2019


Юлія Поборчук

✖ КРИЛА ✖

Я  порожній  рядок  у  сумному  вірші,
Загубила  квиток  до  твоєї  душі  —
Маю  крила,  та  каменем  падаю  вниз,
До  асфальту  торкаючись  зливою  сліз...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631642
дата надходження 26.12.2015
дата закладки 07.01.2019


Анатолiй Кириченко

СПОВІДЬ ГАЯ ДЕ ВІРА (2018)

[color="#004080"]Я  рахуватиму  години,
В  сльозах  вестиму  відлік  днів,
Її  очей  живих  вогнів,
І  до  останньої  краплини
Я  розділятиму  мінор
З  моєю  милою  Лінор...

Нема  чистішої  людини
На  білім  світі  —  і  в  раю.
Та  тягне  смерть  любов  мою
В  полон  чіпкої  павутини
Могильних  демонів-потвор  —
Мою  знесилену  Лінор...

Останній  подих  —  і  на  волю
Летить  незаймана  душа  —
В  далекі  далі  вируша,
Позбувшись  разом  з  тілом  болю.
Та  вже  псалми  співає  хор
Величній,  царственній  Лінор...

І  ось  стою  я  поряд  з  нею,
А  в  серці  полум'я  горить
І  уявляється  та  мить,
Де  я  з  коханою  своєю
В  далекім  краї  [i]Nevermore[/i].
Чекай  на  мене,  о  Лінор...[/color]

[color="#808080"]23  жовтня  [b]2018[/b]  р.[/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811003
дата надходження 23.10.2018
дата закладки 23.10.2018


Юлія Поборчук

✖ ВЕЧІР ✖

Теплий  вечір  покращує  настрій
Ароматами  чарів  в  повітрі.
Квітне  верес,  ромашки  та  айстри
Майорять  в  дивовижній  палітрі.

Мелодичність  в  замріяних  рухах...
Ніжний  вітер  цілує  у  щоки...
Гарна  пісня  лунає  у  вухах...
Дивний  ритм  відбивається  в  кроки...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808968
дата надходження 05.10.2018
дата закладки 05.10.2018


Юлія Поборчук

✖ ПАРТА ✖

Засніжений  ґанок...
Дорога  до  школи...
Я  плачу  весь  ранок...
Ми  більше  ніколи...

Тяжіє  журбою
Нічого  не  варта
Учора  тобою
Пописана  парта.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808950
дата надходження 05.10.2018
дата закладки 05.10.2018


Анатолiй Кириченко

ЛЮБЛЮ (2018)

[color="#004080"]Ты  не  бог,  но  тебе  я  молюсь,
Всю  тебя,  а  не  воздух,  вдыхая.
Прогоняй  —  всё  равно  же  вернусь,
До  сих  пор  по  тебе  иссыхая...[/color]

[color="#808080"]4  октября  [b]2018[/b]  г.[/color]

Оригинал:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807965

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808829
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018


Анатолiй Кириченко

ЛЮБЛЮ (2018)

[color="#004080"]Ты  не  бог,  но  тебе  я  молюсь,
Всю  тебя,  а  не  воздух,  вдыхая.
Прогоняй  —  всё  равно  же  вернусь,
До  сих  пор  по  тебе  иссыхая...[/color]

[color="#808080"]4  октября  [b]2018[/b]  г.[/color]

Оригинал:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807965

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808829
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018


Анатолiй Кириченко

ЛЮБЛЮ (2018)

[color="#004080"]Ты  не  бог,  но  тебе  я  молюсь,
Всю  тебя,  а  не  воздух,  вдыхая.
Прогоняй  —  всё  равно  же  вернусь,
До  сих  пор  по  тебе  иссыхая...[/color]

[color="#808080"]4  октября  [b]2018[/b]  г.[/color]

Оригинал:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807965

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808829
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018


Eva1904

Запретный плод.

Опасность  у  близости  словно  
Живет,  как  на  пике  оргазма.  
Сравнение  это  условно,  
Но  может  дойти  до  маразма...

Когда  он  доступен  и  верен,  
Либидо  молчит  и  вздыхает.  
Не  станет  огромной  потерей,
Пусть,  мозг  это  не  понимает...

И  логики  в  данном  ни  грамма,  
Увы,  человек  больно  падок  
В  нем  встроена  горе-программа
«Запретен  -  а  значит  так  сладок!»

Он  если  с  кольцом  или  даже  
Ну,  просто,  отверг  тебя  честно,  
В  спесивом  хмельном  эпатаже  
Ты  бредишь  его  стать  невестой...

В  тебе  посыпается  нытик  
Страдания  -  пища  от  Бога.  
Хоть  твой  здравомыслящий  критик
Молит:  "Вразумись  же  немного!"

Ты  жаждишь  его,  как  наркотик,  
Готова  отдать  все  и  сразу...  
А  мозг  повторяет  -  "Невротик!  
Ты  любишь  алмаз,  а  не  стразы!"

Мечтаешь  о  светлом  и  чистом,
О  доме  с  камином  и  детях,
Но  только  зовет  тебя  свистом,
Бежишь,  сквозь  тонели  из  сплетен...

Ты  гордо  вещаешь  подругам:  
Мой  принц  ненаглядный,  как  в  клетке...  
«Женат»  -  не  зовется  недугом,
Но  лечтишь  "больного"  таблеткой...

Он  с  ней  разведется,  ну  точно!
Там  просто  по  детям  завязка,
А  ложь  -  это  признак  побочный,
Не  жизнь  с  ним,  девчата  -  а  сказка!

В  таком  разноплановом  мире,
Средь  дикого  множества  членов
Ты  секс  выбираешь  в  сортите
В  дерьме  из  вранья  по  колено...

И  так  просыраются  годы...
Счастливые  дни  молодые...  
В  отсутствие  личной  свободы
Мы,  словно  с  рожденья,  слепые...

А.В.  #annvishtak  #annaslittlepoetry  #thoughts💭  #life💔

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808824
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018


Єва Романенко

• СОНЦЕ •

Ти  сонце  моє,  що  вночі  мене  гріє.
Кохання  твоє  мою  душу  ятріє.
І  серце  спалахує  світлом  невинно,
Коли  ти  цілуєш  мене  безупинно.

Ти  мрія  моя,  що  раптово  воскресла,
Взяла  моє  тіло  й  до  неба  піднесла.
Я  хочу  тебе  й  упиваюсь  жагою...
Дозволь  залишитися  поряд  з  тобою!

•  10.11.2014  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557308
дата надходження 05.02.2015
дата закладки 30.09.2018


Анатолiй Кириченко

ЧАРІВНИЦЯ (2018)

[color="#004080"]Звідки  в  тебе  ті  чари,  моя  чарівнице?
Чи  даровані  богом,  чи  нечисті  дар?
У  тобі  поєдналось  високе  і  нице,
Гіркота  шоколаду  й  солодкий  нектар.

Закохався  у  тебе,  не  змігши  здолати
Те  чаклунство,  що  сонцем  палає  в  тобі.
Забери  мою  душу  у  якості  плати
І  лишися  зі  мною  —  я  твій,  далебі![/color]

[color="#808080"]30  вересня  [b]2018[/b]  р.[/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808367
дата надходження 30.09.2018
дата закладки 30.09.2018


Анатолiй Кириченко

ДАЛЬ (2013)

[color="#004080"]Лишь  гудение  рельс  да  колёс  перестук.
Элегический  рейс.  Бесконечность  вокруг.
Слабый  свет,  туалет,  заржавевшая  сталь.
Наступает  на  след  необъятная  даль...[/color]

[color="#808080"]10  сентября  [b]2013[/b]  г.[/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557209
дата надходження 04.02.2015
дата закладки 28.09.2018


smack jack

licht im juni

писав  би  я  листи  тобі  щодня
та  запихав  у  пляшку  з-під  горілки,
а  надвечір  31  грудня  врочисто  кидав  у  море:
неси,  моя  хвиле,  аж  ген  до  туреччини.

пишу  й  пишу.  шкода  чорнила,  а  так  –  нічого  не  шкода
ви,  безперечно,  дуже  мила,  хоч  і  невірна,  як  вода.

ось  я  вийшов  на  подвір'я  –  бачу  там  таке  сузір'я:
одна  зірка,  й  більш  нікого  –  дайте,  тітко,  золотого
знов  я  вийшов  на  подвір'я  –  бачу  там  таке  сузір'я:
одна  зірка,  більш  нікого  –  й  така  гарна,  що  їй-богу.

є  плями  й  на  сонці,  й  на  грішній  землі.
вже  зорі  он  сяють  в  вечірній  імлі.

сказав  поет  з  маари:  коли  коханій  сумно,
то  значить,  так  їй  треба.  журитимуся  й  я,
бо  ліпше  то,  ніж  плакати.  ой,  як  же  ж  нерозумно
ховатися  у  хмарах,  зіронько  моя

де  знов  ви,  де?  –  на  кого  жде
тут  серце  щире,  хоч  би  не  пропаще!
покинути  б  тебе  напризволяще  –
та  якось  боязко,  й  поезія  не  йде;

і  знов  я,  витріщивши  очі,  блукаю  світом  серед  ночі:
шукайте  правди,  добрі  люди:
сюди  якраз  приходьте  звідусюди,

бо  й  я  собі,  заливши  очі,  шукаю  правди  серед  ночі:
лічу  зірки,  волаю  матом  –  і  все  то  згідно  з  шаріятом;

чи  ні?  я,  вирячивши  очі,  вірші  волаю  серед  ночі!
коли  почну  співати  матом,  приходьте  завтра  з  адвокатом.

аж  утомились  мої  очі,  людей  шукавши  серед  ночі.
засну,  де  впав  –  знайду  під  ранок
не  поетес,  то  хоч  коханок.

це  не  світ,  а  якесь  невеселище;
не  вірші,  а  ліричний  погром.
чи  у  всіх  тріюмфальне  похмелище,
чи  лиш  в  мене  похмільний  синдром?

це  так  невесело:  старатись  за  обох,
немовби  ти  й  до  себе  збайдужіла.
не  бійся,  не  дурій:  нас  любить  бог,
–  любімо  й  ми  його:  це  ж  досконалість,  мила.

старі  слова  запіснявіли,
нові  –  на  музику  лягли,
а  сам  –  сиджу  без  сну  й  без  сили
–  це  вже  було?  невже?  коли?

танцюйте,  куми  та  сивіли!
ви  грали  –  ви  й  перемогли.
мої  слова  запіснявіли  –
німі  на  музику  лягли;
так  пропаду  без  сну  й  без  сили
не  знаю  де,  забув  коли

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737976
дата надходження 16.06.2017
дата закладки 28.09.2018


zang

аленіяк

Стерня  терня  зерня  черня.
Ось  моя  майстерня.
Вишень  кишень  лишень  липень
Висень  видень  вадень  водень
Кисень  лисень  личень  кличень
Ключень  глючень  учень  мучень
Маки  маски  і  підказки
Тесла  весла  Тесли  несли  
Круки  руки  басавруки
Лошата  лопата  ропата  рогата
Потята!  Ротата  картоплекопачка
Вигортає  горня  і  кубло  землерийки:
Так  і  я  вивертаю  з  вашого  тата
Все  нутро  для  домашньої  вузькоколійки.
То  чорти  несуть  на  вилах
Неспокійні  душі.  –
Я  плюю  на  їхню  працю  з  високої  груші.
Брати  мої!  Все  суще  має  суть.
Як  хочете,  –  а  ниткою  цією
Потрібно  подолати  словесну  каламуть
І  вийти  на  якусь  просту  ідею.

(  див.  "прикріплений  файл"!  )

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622945
дата надходження 21.11.2015
дата закладки 28.09.2018


Ярослав К.

Знайти тепло

Чомусь  так  важко  на  душі,
Та  досі  ще  не  відлягло...  
І  я  занурився  в  вірші,  
Знайти  в  них  прагнучи  тепло...  

На  запитання  нелегкі  
Шукаю  відповідь  у  них,  
Аби  уклалися  думки,  
Аби  цей  сум  у  серці  стих...

Десь  там  далеко,  між  рядків
Сховалась  істина  проста,
Що  у  буденній  черзі  днів
Я  світло  бачить  перестав.

Вернися,  сонечко  моє,
Не  залишай  на  самоті,
Я  відчуваю,  ти  десь  є...
У  інших  вимірах  світів...


                   Травень  2018.


На  цей  вірш  з'явився  переклад  авторства  Alice  Falcon
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808761

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798000
дата надходження 03.07.2018
дата закладки 28.09.2018


Єва Романенко

• ШЕПІТ БЕЗМОВНОСТІ •

Вода  співала  шепотом  безмовності...
В  полоні  зачарованого  лісу
Бриніли  краплі  в  дивній  послідовності
І  грім  лунав  у  небі  десь  поблизу.

Закрило  сонце  дощовими  хмарами,
Лани  відчули  подих  прохолоди.
Навколишній  пейзаж  іскрився  чарами
У  світлі  неземної  насолоди...

•  21.07.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595069
дата надходження 21.07.2015
дата закладки 27.09.2018


Єва Романенко

• ШЕПІТ БЕЗМОВНОСТІ •

Вода  співала  шепотом  безмовності...
В  полоні  зачарованого  лісу
Бриніли  краплі  в  дивній  послідовності
І  грім  лунав  у  небі  десь  поблизу.

Закрило  сонце  дощовими  хмарами,
Лани  відчули  подих  прохолоди.
Навколишній  пейзаж  іскрився  чарами
У  світлі  неземної  насолоди...

•  21.07.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595069
дата надходження 21.07.2015
дата закладки 27.09.2018


Єва Романенко

• ШЕПІТ БЕЗМОВНОСТІ •

Вода  співала  шепотом  безмовності...
В  полоні  зачарованого  лісу
Бриніли  краплі  в  дивній  послідовності
І  грім  лунав  у  небі  десь  поблизу.

Закрило  сонце  дощовими  хмарами,
Лани  відчули  подих  прохолоди.
Навколишній  пейзаж  іскрився  чарами
У  світлі  неземної  насолоди...

•  21.07.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595069
дата надходження 21.07.2015
дата закладки 27.09.2018


Єва Романенко

• ПУАНТИ •

Танцювала  мов  богиня  —  перемога  вже  близька!
Всі  ми  згодні  —
Ти  була  неперевершена!
Повертайся  до  зручного  інвалідного  візка  —
На  сьогодні
Симуляцію  завершено.

•  11.04.2015  •

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573687
дата надходження 11.04.2015
дата закладки 27.09.2018


Влада К.

* * * (Apr. 4, 2012)

Последний  рассвет,  контрольный  прыжок  —
Я  верила  в  свет,  а  он  меня  сжёг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564811
дата надходження 07.03.2015
дата закладки 27.09.2018


Влада К.

Мёртвые / Точно такие же (Nov. 11, 2009)

Мёртвые  люди  на  улицах
В  толпах  безликих  теряются.
Мёртвые  люди  не  хмурятся,
Мёртвые  не  улыбаются.

Ходят,  ничем  не  приметные,
Жалкие,  злые,  беззубые.
Точно  такие  же  бледные,
Точно  такие  же  грубые...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564309
дата надходження 04.03.2015
дата закладки 27.09.2018


Анатолiй Кириченко

ДОЩ (2015)

[color="#004080"]Огрядними  хмарами  вкрилась  небесна  блакить.
Статичні  будинки  зникали  в  задушливій  млі.
Із  гуркотом  грому  щосили  зірвалися  вмить
Холодні  краплини  й  поринули  вниз  до  землі.

Пожовклий  листочок  здійнявся,  зробив  пірует,
Прямуючи  шквалом  у  тихий  і  затишний  двір,
Шукаючи  твій  полум’яно-терпкий  силует
У  теплому  сяянні  вікон  численних  квартир.[/color]

[color="#808080"]25  листопада  [b]2015[/b]  р.[/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623855
дата надходження 25.11.2015
дата закладки 27.09.2018


[ A L I C E ]

[ Д О _ П Р Е Д Е Л А ]

Тону  в  твоих  объятиях  как  в  тёплом  молоке,
Кусочком  рафинада  растворяясь,
Ладонь  твою  горячую  держа  в  своей  руке
И  нежно  к  ней  губами  прикасаясь.

В  пылу  фантазий  таю  я  и  пламенем  горю,
Исследуя  твои  изгибы  тела.
Мы  вместе,  и  за  это  я  судьбу  благодарю.
Вперёд  —  вдвоём  —  до  нового  предела!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791842
дата надходження 15.05.2018
дата закладки 24.09.2018


Анатолiй Кириченко

СУМУЮ (2017)

[color="#004080"]Я  став  краплиною  на  тлі  безликих  зграй.
Думки  римую,  що  із  темінню  злили́сь.
Мою  зорю  сховав  холодний  небокрай
І  сам  із  нею  наодинці  залишивсь.

Холодний  дощ  стікав  по  сірому  плащу.
Шипіло  море,  щось  скрипіло  у  душі.
Я  відчував  обійми  сірого  дощу,
Згадавши  очі  милі  —  відтепер  чужі.[/color]

[color="#808080"]23  июня  [b]2017[/b]  г.[/color]

Оригінал:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606838

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739080
дата надходження 24.06.2017
дата закладки 24.09.2018


Анатолiй Кириченко

НОЧЁВКА (2018)

[color="#004080"]В  который  раз  встречаемся  мы  втайне  ото  всех...
Пока  в  отъезде  взрослые,  ночуем  мы  вдвоём!
Сегодня  снова  раздаваться  будет  звонкий  смех
В  принявшем  нас  опять  уютном  домике  моём.

Одни.  Закат  нас  дразнит,  доставая  до  окна
Оранжевыми  лучиками,  словно  невсерьёз.
Неловкость  между  нами  иссякает  вплоть  до  дна,
А  чувства  наши  достигают  искренности  слёз.

Её  животик  стройный  пахнет  тёплым  молоком,
В  Её  живых  объятиях  милее,  чем  в  раю!
Желание  струится,  выливаясь  целиком...
Не  отпущу  возлюбленную  девочку  мою!

Подруга  ночь  ласкает  утомлённые  тела,
Но  мы  в  который  раз  с  Ней  до  рассвета  не  уснём  —
Даря  друг  другу  дозу  настоящего  тепла,
Целуемся  так  страстно,  словно  завтра  же  умрём...[/color]

[color="#808080"]23  сентября  [b]2018[/b]  г.[/color]

Оригинал:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601259

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807596
дата надходження 23.09.2018
дата закладки 23.09.2018


Юлія Поборчук

✖ КОМА ✖

Попри  цілісність  сну,  що  проходить  крізь  дні,
Відчуваю  весну  у  сумному  вікні.
Нездоланна  межа  протинає  наскрі́зь:
Полетіла  б  душа,  як  могла  б  підвестись...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631826
дата надходження 27.12.2015
дата закладки 23.09.2018


Єва Романенко

✖ МІСТО СПОГАДІВ ✖

Я  приїхала  в  Харків.  Виходжу  з  вокзалу  й  сідаю  в  метро.
Кілька  місяців  тут  не  була,  та  не  маю  вогню  у  душі.
Низка  спогадів  дряпає  розум,  а  туга  з’їдає  нутро.
Все  навколо  звичайне  й  доволі  знайоме  —  обличчя  чужі.

Сутеніє.  Стає  прохолодно.  А  серце  так  само  щемить
Як  тоді,  коли  я  полишала  ці  любі  з  дитинства  місця,
Зі  сльозами  прощаючись  з  нею...  Іду  до  під’їзду.  Ще  мить,
І  за  сходами  з’являться  двері.  Та  сходам  немає  кінця!

Я  прийшла.  Відчиняю  квартиру,  в  якій  ми  із  нею  жили.
Не  вмикаючи  світла,  стою  й  непорушно  дивлюся  углиб.
Світлим  променем  повз  промайнули  крізь  темряву  миті,  коли
Ми  були  тут  щасливі  удвох,  і  так  само  ще  жити  могли  б.

Дуже  тягне  зайти,  роздягнутися,  випити  кави  —  але
Не  наважуюсь  переступити  до  болю  знайомий  поріг.
Віддала  би  усе,  аби  знов,  як  в  дитинстві,  наївне  й  мале,
Обійняти  її  міцно-міцно,  сповзти  і  припасти  до  ніг...

✖  15  серпня  2016  ✖

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683852
дата надходження 15.08.2016
дата закладки 09.09.2018


Анатолiй Кириченко

ВЕЧЕР (2014)

[color="#004080"]День  угаснет,  а  ночь  не  родится.
Фонари  не  осветят  дорогу.
Глупый  сон  нерадиво  приснится,
Пустотой  замещая  тревогу.

Всё  что  было  и  будет  —  не  важно.
Никотин,  запах  гари  в  квартире...
Мне  не  больно  и  даже  не  страшно;
Я  один  в  этом  сломанном  мире.[/color]

[color="#808080"]23  сентября  [b]2014[/b]  г.[/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557205
дата надходження 04.02.2015
дата закладки 06.09.2018


Кароліна Дар

Похмурий ранок моросить дощем

Похмурий  ранок  моросить  дощем,
Туманами  покрилась  рідна  осінь
І  пам'ять  теж  покриється  плющем,
Та  все  забуде,  може,  і  назовсім.
Домашній  затишок  захований  у  плед,
Гарячий  чай  вже  обпікає  руки
І  чашка,  на  якій  велосипед
Нагадує  про  місяці  розлуки.
Ця  осінь  принесла  нове  життя,
Нову  людину,  нові  плани  й  мрії,
Назад  нема  ніколи  вороття
Якщо  нема  бажання,  сил  й  надії.
Увечері  ще  сумерки  сумні,
Нагляне  в  місто  ніч  разом  з  зірками,
Для  когось  у  вже  темному  вікні
Осінні  ночі  повняться  думками.
Вона  ще  грає  листям  золотим,
Кидає  його  вперто  на  дорогу
Розвіюється  досі  щастя  дим,
Натомість  залишаючи  тривогу...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805302
дата надходження 02.09.2018
дата закладки 06.09.2018


Ярослав К.

Бруківкою босоніж

Ох,  сукня!  Як  же  личить  цій  фігурі!..
Ну  хто  б  пройтися  поруч  не  хотів?
Підборів  стукіт  по  клавіатурі
Бруківки  тротуарів  і  мостів...

Втомилася...  І  що  робити  далі?
Бо  сили  вже  немає  так  іти:
Порвалася  застіжка  на  сандалі...
Та  треба  цю  біду  перемогти.

Чому  ж  ти  не  на  транспорті,  а  пішки?
Маршрутка  їде!  Ні...  Мабуть,  не  та...
Ну  ось  і  все...  У  сумці  босоніжки,
А  ти  босоніж  -  горда  і  крута!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803339
дата надходження 16.08.2018
дата закладки 05.09.2018


Анатолiй Кириченко

БУМАЖНЫЙ КОРАБЛЬ (2018)

[color="#004080"]Я  не  вижу  тебя,  открывая  глаза  —
Только  жуткую  боль  тёмно-серых  небес.
За  слезою  слеза...  Ни  обнять,  ни  сказать,
Ни  придать  своим  мыслям  какой-либо  вес.

Не  сбылись  те  надежды,  не  выжила  цель,
Дружба,  страсть  и  восторг  не  смогли  устоять.
Наш  бумажный  корабль  напоролся  на  мель,
Тормоша  беспокойную  водную  гладь.

Я  не  чувствую  больше  того,  что  гнетёт,
Изнутри  оставляя  на  сердце  ожог;
Мой  огонь  превратился  в  иссеченный  лёд,
Заморозив  всё  то,  что  расплавить  не  смог.

Мне  не  слышен  твой  голос  за  шумом  воды,
Отделяющей  явь  от  истошного  сна:
Где-то  здесь  таю  я,  по  ту  сторону  —  ты,
А  в  дожде  растворяется  наша  весна.[/color]

[color="#808080"]13  февраля  [b]2018[/b]  г.[/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786277
дата надходження 06.04.2018
дата закладки 02.09.2018


Анатолiй Кириченко

ДОЖДЬ (2018)

[color="#004080"]Последний  лучик  солнца  в  облаках
Исчез  в  тяжёлой  поднебесной  мгле.
Холодный  дождь,  собравшись  впопыхах,
Вновь  ринулся  к  изморенной  земле.

Куда  исчез  невыносимый  жар?
Боясь  грозы,  пустился  наутёк?
Тем  временем,  направясь  на  бульвар,
Дождь  лужи  обратил  в  один  поток.

Неси  же,  ручеёк,  мою  печаль
Подальше  от  израненной  души  —
Скорее  пусть  уйдут  в  глухую  даль
Тоска  и  грусть,  что  были  мне  чужи.

А  я  по  лужам  босиком  иду,
Держа  прозрачный  зонтик  как  пломбир,
Смотрю  на  дождевую  красоту
И  мысленно  лелею  целый  мир.[/color]

[color="#808080"]14  августа  [b]2018[/b]  г.[/color]

Оригинал:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802952

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803087
дата надходження 14.08.2018
дата закладки 14.08.2018