: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.06.2018
Постукав дощ в прочинене вікно.
Як добре, що від мене ти далеко!
Як добре, що це стук, а не дзвінок –
Дзвінок у двері, що так часто кликав.
Як добре, що це дощ. Всього лишень.
Як добре, що тебе я не побачу!
І хай дощем залитий цілий день –
В душі усе ще сонячна удача.
Бо дощ мине. Негода – не порок
І зовсім скоро теплота настане.
Як добре, що ми більше не удвох!
І як погано…
14.06.18 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795650
дата надходження 14.06.2018
дата закладки 14.06.2018
В мені колись вишневе серце билось,
Та й пострічав я вишню на біду,
Що ненароком коси розпустила,
Свій стан тоненький вигнула в саду.
Фатальна мить! Судьба моя єдина,
А я ж не знав, що то була вона,
Весною глянув - і спинився в диві,
Немов ковтнув прадавнього вина.
Було нам гарно з нею веселитись,
Любити роси і пташиний спів.
Мене навчала небесам молитись,
Та швидко час дитинства пролетів.
А як пора нестримного буяння
Прийшла до неї у травневу рань,
Її, одіту в бірюзу й тумани,
Віддав я сонцю й голубим вітрам...
Відпломеніло все, відклекотало
В душі моїй, і не знайти слова,
Тільки вона лишилася - начало
Земного торжества і божества.
Буває серед ночі в сні хисткому
Неначе спалах бачу вдалині,
І стан тендітний в сяйві голубому
Щось нагадає дороге мені.
Кохання то було чи просто притча-
Не розказать її, не повторить.
Цвіте в саду моя найкраща вишня,
Чого ж у грудях серце так болить?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795357
дата надходження 12.06.2018
дата закладки 13.06.2018
Ты уехала, мы уже врозь...
Мерно едут вагоны по рельсам...
Всё пропахло тобою насквозь:
Всё, во что я сегодня оделся,
Всё, на что это "всё" одевал,
Всё, что думаю или мечтаю...
В голове настоящий аврал...
Ах, какая ты всё же, какая...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795401
дата надходження 12.06.2018
дата закладки 12.06.2018
Ти забула мене у небі,
Я, як зірка, в забутім краю
У сузірї Стрільця та Лева
Я про тебе не забуваю.
І тягну я до тебе промінь,
Але холод мене тримає
За простягнуті ті долоні
Я тебе завжди памятаю
Бувай, бувай.
Я поруч завжди для тебе
Я прошу, не забувай
Мій погляд тобі із неба.
Я ще чую твоє мовчання
Та твій подих мене колишить.
Ти малюєш вранці кохання,
А надвечір мене полишиш.
Забуваєш про мене в ночі,
Та ті зорі тобі не вподобі.
Ти заплющиєш сині очі
Та цілуєш губами по лобі.
Бувай, бувай.
Я поруч завжди для тебе
Я прошу, не забувай
Мій погляд тобі із неба.
Бувай, бувай.
Не знаю, як буду жити
Бувай бувай,
Я долю буду просити.
За тебе, як буцім про себе
За вранішніє зізнання
Я долю буду просити
За тебе, моє кохання.
Бувай, бувай.
Я поруч завжди для тебе
Я прошу не забувай
Мій погляд тобі із неба
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794534
дата надходження 05.06.2018
дата закладки 05.06.2018
Все у нас буде: буде і вінчання,
Обітницю прокряче чорний ворон,
Бо стратити дароване кохання
за просто так - то сором, люба, сором.
Усе в нас буде: і вбрання весільне,
Таке доречне - кольору онІксу,
Затягнуть хором здравицю застільну
Сичі та сови, пригубивши з Стіксу.
Усе в нас буде: Місяць буде сватом,
А тЕмінь - покривальною сестрою,
Вовки, вхмелівши, будуть підвивати,
Яка чудова пара ми з тобою.
Все, люба, буде: будуть у колисках
Лежати не зачаті нами діти,
Засяють зорі божевільними блиском...
***
Весна, кохана... Чом би не радіти?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786796
дата надходження 10.04.2018
дата закладки 04.06.2018
Завмерла ніч і тишею бринить
Світило сонне причаїлось в хмарній пастці...
Він не забуде ту бентежну мить
Коли зустрів Її, оту, що пахне щастям...
Так тонко, ніжно, наче білий цвіт
Мов пелюстки в саду червневого жасмину
Всоталась в шкіру, в душу, в цілий світ
Запеленала щастям, мов малу дитину
Вона стелила м‘яко, ніби пух
Залюбленими, срібними словами, сміхом
В Її б долонях і вулкан потух
І вуркотів би в такт слухняно, мирно, тихо...
Він все б продав, віддав за майбуття
Удвох, за поцілунок вранішній зап‘ястя
Бо він вже знав - не шкода і життя
Коли пізнаєш Ту, що завжди пахне щастям
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793829
дата надходження 31.05.2018
дата закладки 02.06.2018
ни шепота в опустевших стенах,
ни старой картины, наклонившейся вниз.
только катрены, одни лишь катрены,
да под ногой карниз.
ни грустной песни - только звон хрусталя.
это кричит посуда. а как же я?
ты помнишь еще хоть что-то,
как было ветрено и свежо?
это из-за плохой погоды.
но я не хочу. не могу. наливаю боржо...
вот и всё.
как сказал бы басё,
бабочка не может больше гусеницей,
а потому ей очень грустно.
сутки подходят к концу.
я подарю лицу
руки.
не умереть бы от скуки,
раньше, чем от безтебя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782999
дата надходження 18.03.2018
дата закладки 01.06.2018
коли мій світ вийде за рамки твого, ми оживем обидвоє на краю вічності
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782836
дата надходження 17.03.2018
дата закладки 01.06.2018
Ты так таинственно прекрасна
Своим молчанием средь дня
Обнажена... не для меня,
Твоя душа и... все напрасно
Напрасны речи... ты не слышишь
Толкаюсь в дверь... все на замке.
И я, как штора налегке,
Как занавес, что ты колышишь.
Колышишь тихим вздохом в ночь,
Упрятав лунный свет в карман,
Среди изгибов стройный стан
Мой разум вновь уносит прочь.
Уносит в дивные виденья.
И снова сказочно прекрасны
Мои мечты, но... все напрасно.
Лишь тени, злой ночИ творенья.
Смеются снова надо мной.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783019
дата надходження 18.03.2018
дата закладки 01.06.2018
Я прийду до тебе, на зорі...
Залечу, в віконце теплим вітром,
Добрим спогадом залишуся, у сні,
Ляжу променем і ніжно обігрію
Прошепочу, на світанні казку,
Усміхнуся сонечком ласкаво,
Подихом твоїм, на мить, я стану,
Мила моя дівчинко... Кохана...
Піснею дзвінкого солов'я,
Донесуся, в вранішній порі,
Щоб не сталось, завжди... Завжди знай,
Я прийду до тебе, на зорі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793723
дата надходження 30.05.2018
дата закладки 30.05.2018
Вона пройшла повз тебе, зовсім поруч.
І хто сказав, що тут її уже нема,
Що повернула десь праворуч чи ліворуч,
Вона у всьому, що навколо, розцвіла …
Вона у цих чудових ніжних квітах,
Вона у втомленому від дощів бузку,
Вона роздягнута вночі, удень одіта
В весняних райдуг сонячну красу …
Вона туди далеко полетіла.
А що там? Там у неї цілий світ.
От тільки в тебе її світу вже немає,
Її неспокою, її стрімких орбіт …
Але ж чому так серце щось питає,
І поглядає в неспокійні небеса?
Вона у серці тому сховок має,
А у вірші живе її душа …
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793679
дата надходження 29.05.2018
дата закладки 29.05.2018
Коли туман ранковий землю тихо огортає
Коли за обрієм ще сонце міцно спить
Про те́бе він піднесенно згадає
І вкотре лист пекучий полетить
Коли ранкову каву будеш пити
Коли пташки́ співати будуть навкруги
Він буде мріяти, й тобою буде ще хворіти
Й мов спів почуєш ти його думки
Коли би не зустрівся він, та не писав тобі вірші ́
Коли би з уст його слова ці не лунали
Каміння промовляло би тоді
Й сама природа те́бе оспівала
Краса жіноча —не буватиме без слів
Сам Бог творіння сво́їх рук цінує
Тому і він не стримав почуттів
Тепер весь світ про тво́ю дивовижність чує!
Коли ж і цей день у минуле перейде́
Та що би не містив в собі ́—він був з тобою
Твоя любов в його душі нестриманно пече
Поло́ниш ти красою й глибиною
Його вірші — не мали би кінця
Та більшого не зможе він сказати —
Ти дивовижна квітка, та перлина неземна
Колись та хтось обов'язково мав про те́бе написати!!!........
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793122
дата надходження 25.05.2018
дата закладки 25.05.2018
так само як і йому теж
мені говориш
послухай
хороша пісня
і я слухаю хоч інтернет геть не тягне
і з такими короткими перебіжками поміж лагів
оркестр че намагається видушити із себе сльози бенладена.
так само як і йому теж
мені говориш
почитай
ось так ти вирізаєш мене шматок за шматочком
шматок
за
шматочком
й скидаєш частинками у свої вірші
чуєш це схлипування східних поетів?
так само як і йому теж
мені говориш
я кохаю тебе
кажеш
хочеться кричати УСІМА БУКВАМИ УСІМА ЗНАКАМИ
ПРО ТЕ ЯКИЙ ТИ БЕЗМЕЖНО ПРЕКРАСНИЙ
і я відповідаю теж криком
і я теж кричу щоб перекричати сотні кілометрів
і репет тисячі годинників зворотного відліку
бо не можу інакше
бо не вистачає для моєї любові лиш шепоту втраченого голосу
і я боюсь говорити про те як у мене зболене
бо не хочу аби ти
так само як і йому теж
мені сказала
тими ж словами
навіщо у такому прекрасному створінні стільки болю
у мені немає болю
у мені немає болю
у мені немає болю
орекстр че сказав
усама, не плач.
стоїмо на вокзалах чужих міст
де відбувають чиїсь поїзди
котрі проводжаєш обіцянкою не проводжати
станції прощаються зі смутком із голови поїзда
проводжаючим прохання покинути вагони
але ми залишаємось поруч
але ми назавжди залишаємось поруч
і під залізні звуки розірваних доль
я тримаю тебе за руцю
не розпадайся як торкнусь твого обличчя
солдатської зарплатні не вистачить аби заплатити харону
ми іще не допливли
ми іще не допливли
запам’ятай: я — не так само
як і він теж.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792927
дата надходження 23.05.2018
дата закладки 23.05.2018
Спазмують зорі, хвилі протоплазми,
На волю рвуться, геть з-під оболонки!
Пульсар відчув наближення оргазму,
Ще мить - і вибухне, бо надто тонко.
Лизьне масний язик протуберанця
Напружений до вібродзвону простір,
Здригнеться Всесвіт від торкань коханця,
Застогне: "Доста, моя зоре, доста..."
***
Спазмуєш ти, сочишся солонавим,
Збираєш те, розкришене на дрібки,
Світ спресувавсь, обмежився анклавом,
В якому млосно, гаряче і липко.
Ще якась мить й оргазмова безодня
Поглине все й чудове зробить ліпшим,
Хрипиш та стогнеш-, пристрасно й... Природньо,
Благаєш: " Глибше, любий, глибше, глибше..."
***
Спазмує серце... Сльози-глаукоми
Немов підігрують слабкому м'язу,
"То тільки втома, просто перевтома..." -
Снують думки, доведені до сказу.
Гойдаються ритмічно в хво..ди груди,
Без зайвих слів виконує роботу...
"То лише втома, довго так не буде..."
І я спазмую... Нападом блювоти
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791581
дата надходження 14.05.2018
дата закладки 21.05.2018
"Любить иных тяжелый крест,
А ты прекрасна без извилин,
И прелести твоей секрет
Разгадке жизни равносилен."
(Б. Пастернак)
-----------------------------------------
Любить тебя, прости, не грех,
Прекрасна ты, средь стройных линий,
Я, у тебя, искал успех,
Но он загадке равносилен.
Смешные шорохи дождя,
Обманный сон в надежде встречи.
И эхом слышится «нельзя»
Средь растворенной в ночи речи.
Легко забыть… но лишь не нам,
Одеты в призраки надежды.
Я свое сердце пополам
Дарю тебе, чтоб стала прежней.
Такой немыслимо счастливой,
И беззаботной, без хлопот.
Ты помнишь, звали тебя милой
Но видно звал тебя … не тот.
А эти сплетни... просто сор
Или завистливые речи.
И я, закончив разговор,
Вновь обниму тебя... за плечи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792522
дата надходження 20.05.2018
дата закладки 20.05.2018