Галина Лябук: Вибране

Женьшень

Наш час - пісок де ми були щасливі

А  ти  пішов  і  я  серце  закрила
Зів'яв  в  душі  увесь  пахучий  сад
Затихло  все  що  я  в  собі  носила
І  не  повернеш    вже  той  час  назад

Наш  час  -  пісок  де  ми  були  щасливі
Безсило  так  душа  до  неба  йде
Я  вірю  в  те  що  ми  все  ж  не  безкрилі
І  кожен  з  нас  щастя  своє  знайде

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874651
дата надходження 05.05.2020
дата закладки 05.05.2020


Не Тарас

Зима весною захворіла

Зима  заслабла  ,  весною  захворіла,
Останній  сніг  витрушує  з  комор.
Згасає  сила  -  тіло  поблідніло,
У  теплий  світ  відкрився  коридор.

Останні  дні,не  зміниш  календар,
Не  зупинити  час  ні  на  хвилину,
Уже  зелений  вариться  узвар-
Нова  пора  штовхає  зиму  в  спину.

Зійде  як  Божа  благодать
Теплінь  на  землю  захололу.
В  небесних  жорнах  свята  знать
Муку  готує  свіжого  помолу.

Прощай  білявка-  іншу  пісню,
Співати  будем  -  моді  данина.
Для  пані  трон-  величне  крісло,
Святковий  стіл-  іде  Вона.́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826459
дата надходження 22.02.2019
дата закладки 22.02.2019


геометрія

ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ - СВІТЛИЙ ДЕНЬ…

                 Весна  прийшла  в  ранковий  час,-  
                 І  вчора,  і  сьогодні...
                 Сніг  розтає,  він  уже  згас,
                 Хоч  ранки  ще  й  холодні...

                 Все  запалало  у  просторі
                 Від  променів  ласкавих,
                 Ніби  вернулося  з  неволі,
                 Те  що  сніги  ховали...

                 Та  швидко  відішов  той  час,
                 І  день  враз  розпочався,
                 Ішов  сміливо  і  не  гас,
                 Свободи  він  діждався...

                 Його  величність  -  світлий  день,-
                 По  весняному  гарний,
                 А  як  настане  час  цвітінь,
                 І  буде  день  ще  й  славний...

                 Він  уже  довший,аніж  був,-
                 І  світлий,  і  величний...
                 Лиш  про  вечірній  час  забув,
                 Подумав,  що  він  вічний...

                 А  було  ж  гарно  все  навкруг,
                 Світилось  і  блищало...
                 Та  сонце  вже  зробило  круг,
                 І  промені    сховало...

                 І  вже  прийшов  вечірній  час,-
                 І  зоряний,  й  цікавий...
                 Сонце  сховалось...Та  не  згас
                 Запал  його  весняний...

                 Всі  ночі  будуть  золоті,
                 Зникне  печаль  повсюди...
                 І  серед  мрій  у  забутті,-
                 Будуть  щасливі  люди!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826486
дата надходження 22.02.2019
дата закладки 22.02.2019